Попит та пропозиція. Ринкова рівновага

Поняття попит і його сутність, закон, еластичність і детермінанти. Рівноважна ціна та її порушення під впливом нецінових факторів. Види рівноваги й модель рівноваги. Аналіз попиту, пропозиції і рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.12.2008
Размер файла 458,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

Курсова робота

на тему:

Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.

Вінниця-2008

Зміст

Вступ……………………………………………………………………….5

Розділ 1.Суть, зміст і фактори попиту

1.1. Попит, крива попиту, закон попиту………………………...……......7

1.2. Цінові та нецінові детермінанти попиту……………………………10

1.3. Еластичність попиту…………………………………………………13

Розділ 2. Суть, зміст і фактори пропозиції

2.1. Пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції…………………..19

2.2. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції………………………..21

2.3. Еластичність пропозиції…………………………………………… 23

Розділ 3. Рівновага попиту та пропозиції, їх взаємодія

3.1. Рівноважна ціна та рівноважний обсяг……………………………..26

3.2. Порушення рівноваги під впливом нецінових факторів…………..27

3.3. Порушення рівноваги під впливом державного регулювання……29

3.4. Види рівноваги та павутиноподібна модель рівноваги……………32

Розділ 4. Аналіз попиту, пропозиції та рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції……………………………………………….36

Висновки…………………………………………………………………40

Список використаної літератури………………………………………..41

Вступ

Актуальність теми дослідження. З точки зору класичної політичної економії ринок ? це відносини обміну між виробниками та споживачами, в результаті яких вироблені товари змінюють свого власника і переходять у сферу споживання, а ринкова ціна ? це грошова форма мінової вартості товару, зовнішній, поверхневий прояв вартості, тобто суспільно-необхідних затрат праці на виробництво товару.

З точки зору мікроекономіки, ринок ? це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів ? споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірма ? як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця описує категорія «попит», поведінку продавця категорія «пропозиція». Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару. Саме до характеристики спільного впливу чинників попиту та пропозиції на утворення ринкової ціни. А.Маршал застосував образну характеристику «лез ножниць», зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюється ринкова ціна ? корисністю чи витратами виробництва, як і про те, яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу ? верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропозиції.

Але з іншого боку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так і обсяги пропозиції, тобто попит і пропозиція виступають як функції ціни.

Отже, три складові ринку ? попит, пропозиція, ціна ? тісно пов'язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предметом дослідження ? механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Метою курсової роботи є дослідження механізму взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Дослідити ринок як форму організації суспільного виробництва;

Охарактеризувати взаємозв'язок попиту і пропозиції та його роль в механізмі досягнення ринкової рівноваги;

Дослідити види та зміни ринкової рівноваги;

Здійснити аналіз конкретного ринку.

Розділ 1.Суть, зміст і фактори попиту

1.1. Попит, крива попиту, закон попиту

Попит -- це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Із такого визначення випливає, що попит на товар (послугу) залежить від ціни. Покажемо цю залежність за допомогою таблиця 1 на прикладі йогурту:

Таблиця 1.1. Зміна попиту на ціну*

Ціна за одну упаковку грн..

Величина попиту за тиждень шт.

5

1

4

2

3

4

2

7

1

11

Як бачимо, зменшення ціни на 1 упаковку йогурту зумовлює збільшення попиту на нього. Зобразимо графічно (Малюнок 1.1.).

*- приклад попиту було взято з однієї з робіт із сайту http://ukrreferat.110mb.com

Крива попиту (Малюнок 1.1.) ? відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.

Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час по цінах даного рівня.

Вона має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними -- ціною за одиницю товару Р і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зро-стає від 1 грн. до 5 грн., обсяг продаж скоро-чується. Будь-якій точці на кривій попиту відповідає певне значення двох змінних Р і Q.

Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива попиту не змінюється, не зміщуєть-ся в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту ілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись від нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому аб-страгування від нецінових чинників цілком припустиме.

Ні дані таблиці, ні крива індивідуального попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна у зазначених варіантах є ринковою. Вони тільки показують, як змінюється величина попиту, якщо змінюється ціна, а всі інші чинники залишаються незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовлює зменшення величин попиту на нього, і навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Закон попиту -- величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність , де -обсяг попиту, Р - ціна.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший -- товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію -- згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв'язок має зворотний характер:

підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки -- знижен-ня ціни веде до його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і пла-тоспроможністю, а точніше -- між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному по-питі населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вира-женні. Інакше наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави -- чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Спожи-вач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стриму-вався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі по-пит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (но-вий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.

У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведін-ку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він по-лягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостері-гається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з 'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

Цінові та нецінові детермінанти попиту

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту (Малюнок 1.2).

D1 - стара крива попиту; D2 - нова крива попиту; S - крива пропозиції

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту (Малюнок 1.3.)

Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (Малюнок 1.3.). Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту.

До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбут-ніх цін.

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рів-них умов. Наприклад: пропаганда здорового способу життя може спричиняти зростання попиту на спортивний одяг й інвентар за незмінності їхніх цін та інших рівних умов. Крива попиту на ці товари зміститься праворуч (від D1 на D3). Цей же показник може викликати скорочення попиту на тютюнові вироби та алкогольні напої, крива попиту на ці товари зміститься ліворуч.

Доход ? вплив доходу на попит є досить складним, здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповід-но до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють три види товарів:

Нормальні товари - це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними благами. Графічно зростання доходу для нормальних товарів означає зрушення кривої попиту праворуч (Мал.. 1.3.)

Нижчі товари - це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. Це товари низької споживчої цінності, які споживач змушений купувати, оскільки його доходи не дозволяють придбати кращі й дорожчі товари. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості. Крива попиту на нижчі товари зі зростанням доходу зміщується ліворуч (D1 на D2).

Слід зауважити , що поділ товарів на нормальні і нижчі є досить умовним, оскільки один і той самий товар для різних споживачів може бути: нормальним для ? одного, нижчим ? для іншого. Наприклад, заможна родина буде вважати жирну свинину нижчим товаром, віддаючи перевагу вищим сортам м'яса чи рибним продуктам. Бідна родина може вважати жирну свинину нормальним товаром.

Нейтральні товари ? це товари, попит на які не змінюється зі зміною доходу споживачів. Зміни у доході не призведуть до зміщення кривої попиту. До таких товарів відносяться товари першої необхідності: сіль, сірники та інші, споживання яких залишається відносно стабільним незалежно від рівня доходу.

Ш Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:

1. Товари-субститути або взаємозамінні товари - це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки.

Наприклад, м'ясо і риба ? взаємо замінні товари. За інших рівних умов з підвищенням ціни мяса попит на рибу зросте і навпаки. Цей приклад дозволяє ще раз підкреслити відмінності між змінами в обсязі попиту і змінами у попиті. Припустимо, що мал. 1.2. ілюструє попит на м'ясо, а мал. 1.3. попит на рибу. Відтак зниження ціни м'яса спричинить збільшення обсягу попиту на нього (рух точки по кривій попиту на мал. 2.3.) і скорочення попиту на рибу (рух кривої попиту на рибу ліворуч від D1 до D2.

Товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари - це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч (Мал. 1.3.).

Товари, які не можна віднести до цих двох типів , є незалежними у споживанні, тобто зміна ціни одного ніяк не вплине на попит на інші товари. Так, підвищення цін на комп'ютери у жодному випадку не позначиться на попиті на вершкове масло.

Кількість споживачів на ринку - зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням - ліворуч за інших рівних умов. Наприклад, зростання народжуваності збільшить спочатку попит на пелюшки, іграшки, дитяче харчування, згодом ? зросте попит на шкільну форму, підручники і т.д.

Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки - за умови очікування майбутнього зниження цін. Подібною буде реакція споживачів в очікуванні майбутньої зміни доходів: поточне споживання і попит збільшать ті з них, хто очікує їх підвищення, і зменшать ті, хто очікує зниження доходів.

З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена формулою: QD = f(P, ND) , де ND - нецінові детермінанти попиту.

1.3. Еластичність попиту

Еластичність - це міра чутливості функціонально пов'язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликають зміну досліджуваного явища - попиту, пропо-нування чи виробництва. Стосовно попиту розрізняють наступні види еластичності:

1. Еластичність попиту за ціною

2. Перехресну еластичність попиту

3. Еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за ціною - це процентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару: .

Величина цінової еластичності попиту, як правило, виражається від'ємним числом, тому що відображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується, і навпаки. В аналізі часто знак “мінус” відкидають і порівнюють лише абсолютні значення показника (за модулем).

Застосовують два способи обчислення показника еластичності.

Показник лінійної еластичності визначає процентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється для випадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням , або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривої попиту:

або

Показник дугової еластичності застосовується для вимірювання еластичності по-питу в центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту і розраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

або

Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожна лінійна крива попиту має два відрізки: верхній, в межах якого попит є еластичним, і нижній, в межах якого попит стає нееластичним, вони розмежовуються точкою одиничної еластичності (Малюнок 1.4.). Для нелінійної функції попиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту:

Попит еластичний, якщо , тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту (відображається більш похилою лінією 1.4.).

Попит нееластичний, коли , тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту (відображається більш стрімкою лінією 1.5.).

Попит з одиничною еластичністю має місце, коли , тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту.

Існують також граничні випадки еластичності.

Абсолютно еластичний попит має місце, коли , і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше зростання ці-ни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною лінією (мал. 1.7.).

Абсолютно нееластичний попит має місце, коли , і означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред'являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної лінії (мал. 1.8.).

Факторами цінової еластичності попиту виступають:

1. Наявність товарів-замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичний попит на нього. Попит нееластичний для групи товарів як сукупності, але стає більш еластичним для конкретного виду товару. Товари вузького призначення мають багато замінників, тому попит на них більш еластичний. Наприклад, попит на хліб взагалі нееластичний, але попит на чорний хліб «Дарницький» ? еластичний. Попит на транспортні послуги взагалі ? нееластичний, а поит на таксі ? еластичний. Прикладом товару, що не має досконалих замінників, може бути бензин, попит на нього нееластичний.

2. Питома вага товару у видатках споживача: чим більшою є частка товару у видатках споживача, тим більш еластичним є поит на нього, і навпаки. Так, якщо ціна на голки чи шпильки зросте навіть у декілька разів, попит на них суттєво не зміниться, оскільки на цю покупку витрачається незначна частина доходу споживача. Але якщо підвищення цін на холодильники чи телевізори змусить багато споживачів відмовитися від покупки.

3. Фактор часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час;

4. Важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності є нееластичним, оскільки зміна ціни мало вплине на обсяги закупок цих благ. Попит на предмети розкоші є еластичним за ціною.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють, на скільки процентів зміститься крива попиту під впливом даного нецінового чинника.

Ш Перехресна еластичність попиту - це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару.

Вона показує, на скільки процентів зміститься крива попиту. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною обчислюється подібно до попередніх: де х і у - два товари

або

Для товарів - субститутів перехресна еластичність попиту додатна , тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Для товарів - комплементів перехресна еластичність попиту від'ємна , оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар-доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю ().

Ш Еластичність попиту за доходом - це процентна зміна обсягу попи-ту, викликана однопроцентною зміною доходу.

Ми знаємо, що коли доход споживачів змінюється, то крива попиту зміщується. Еластичність попиту за доходом показує граничну величину зміщення кривої попиту в процентах.

Обчислюється коефіцієнт еластичності попиту за доходом тим же методом, що й коефіцієнт інших видів еластичності: де І - доход споживача.

або

При розгляді нецінових чинників попиту ми визначили, що попит на нормальні товари зростає зі зростанням доходу, на нижчі товари скорочується. Отже, еластичність попиту за доходом для нормальних благ є додатною (), для нижчих - від'ємною (), для нейтральних - нульовою (). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю , предме-ти першої необхідності - меншу за одиницю .

За цим показником можна визначити рівень життя певних верств населення. Бідні витрачають більшу частку свого бюджету на предмети першої необхідності, ніж багатші. Коли доходи зростають на 1% , то обсяг попиту на предмети першої необхідності зростає менш як на 1%, а на предмети розкоші - більш як на 1%. Це показує коефіцієнти еластичності. Наприклад, еластичність попиту за доходом для їжі - 0,77; одягу - 0,82; транспортних засобів - 1,1.

Розглянувши види та чисельність значення коефіцієнтів еластичності попиту, угрупуємо їх і подамо у вигляді таблиці:

Таблиця 1.2. Чисельні значення коефіцієнтів еластичності попиту [1;54]

Цінова еластичність попиту

Абсолютно еластичний попит

Еластичний попит

Попит з одиничною еластичністю

Нееластичний попит

Абсолютно нееластичний попит

Перехресна еластичність попиту

Для товарів-субститутів

Для товарів-комплементів

Для незалежних товарів

Еластичність попиту за доходом

Для нормальних товарів

Для нижчих товарів

Для товарів першої необхідності

Для товарів другої необхідності

Для предметів розкоші

Розділ 2. Суть, зміст і фактори пропозиції

2.1. Пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції

Пропозиція -- характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом.

Об'єм, величина пропозиції -- це кількість продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників, включаючи виробничі можливості, стан технології, ресурсне забезпечення, рівень цін на інші товари, інфляційні очікування.

Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною і пропозицією товару, зобразимо його кривою пропозиції, яка позначається S. Для цього на осі абсцис відкладемо обсяг пропозиції , а на осі ординат ? ціну (P). У табличному вигляді ця залежність матиме такий вигляд (таблиця 2.1.)

Пропозиція йогурту індивідуальним виробником (дані довільні)

Таблиця 2.1. Зміна пропозиції на ціну *

Ціна за 1 упаковку грн.

Пропозиція за тиждень

5

1100

4

700

3

400

2

200

1

100

Таблична інформація у графічному зображенні набуває вигляду кривої пропозиції (Малюнок 2.1.):

Малюнок 2.1. Крива пропозиції*

Крива пропозиції ? показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати. Основним чинником, що впливає на обсяг пропонування є ціна.

Закон пропозиції -- при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар. Математичним виразом закону пропонування є функція пропонування , де - обсяг пропонування товару, S - пропонування, P - ціна.

Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах, витрати виробництва одиниці товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніше за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце.

Об'єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом -- законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобто основних суб'єк-тів конкурентної боротьби. Отже, процесомпричиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов'язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

*- приклад пропозиції було взято з однієї з робіт із http://ukrreferat.110mb.com

Якщо ціна знижується, то при тій самій масі товарів і послуг підприємець одержує менше коштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв'язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв'язок.

У кожний конкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів і послуг виробляється (надається) при тих самих витратах виробництва. Ця обставина змушує виробників змінювати тактику. Насправді витрати виробництва не змінились, але цю саму масу товарів і послуг через зниження ціни продано дешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це досить серйозний привід для оцінки доцільності виробництва цього виду товару.

Підприємець має вжити заходів щодо зміни асортименту товару або щодо зниження витрат виробництва. Закон пропозиції, по суті, вимагає привести пропозицію у відповідність з існуючим попитом або знизити витрати виробництва, узгодити їх з новою ціною.

2.2. Цінові та нецінові детермінанти пропозиції

Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування (Малюнок 2.2.)

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування.

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій пропонування (Малюнок 2.2.). Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування праворуч-вниз, якщо пропонування зростає, і ліворуч-вгору, якщо пропонування скорочується (Малюнок 2.3.).

До нецінових детермінант пропонування належать: ціни ресурсів; технології виробництва; кількість продавців на ринку; податки та дотації; зміни цін інших товарів; очікування зміни цін.

Ціни ресурсів чинять вплив на пропонування через витрати виробництва. Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції. Наприклад, якщо ціни енергоносіїв або матеріалів знизяться, фірма за інших рівних умов зможе закупити більше ресурсів і виробити більше продукції. Крива пропонування зміститься праворуч від S0 до S1(Малюнок 2.3.). Зростання цін на фактори виробництва призводить до скорочення пропонування за незмінних цін товарів, крива пропонування зрушується ліворуч від S0 до S2.

Більш досконалі технології виробництва дозволяють фірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами. Крива пропонування зрушиться праворуч.

Збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання пропонування, крива пропонування зміщується праворуч, і навпаки, зменшення числа продавців змістить криву пропонування ліворуч.

Податки скорочують пропонування, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва.

Дотації (субсидії), навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропонування зро-стає. Податки зрушують криву пропонування ліворуч, дотації - пра-воруч.

Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропонування через зміни у структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції - моркву та цибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя під морквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропонування цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропонування цибулі зміщується ліворуч.

В очікуванні зміни цін поведінка продавців є прямо протилежною поведінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скоротять пропонування, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропонування зміститься ліворуч.

З врахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представлена формулою: QS = f(P, NS), де NS - нецінові детермінанти пропонування.

2.3. Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції ? характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію.

Цінова еластичність пропозиції - це процентна зміна обсягу пропозиції, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару:

Оскільки крива пропозиції має позитивний нахил, то значення кое-фіцієнта еластичності пропозиції завжди є додатним : зміни цін і обся-гів пропозиції відбуваються в одному напрямку.

Для пропозиції, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності:

Еластичне пропонування , означає що продавці чутливі до зміни ціни. Їм простіше збільшувати обсяг виробництва, вони мають переваги у використанні вигоди від підвищення ціни товару. (Малюнок 2.5.)

Нееластичне пропонування, починається від горизонтальної осі.

Пропонування з одиничною еластичністю. (Малюнок 2.4.)

Абсолютно нееластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує на зміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою, (Малюнок 2.8.)

Абсолютно еластичне пропонування має місце, коли пропонування зов-сім відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продав-ці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є горизонтальною лінією, а . (Малюнок 2.7.)

Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, тому і для пропонування застосову-ється показник перехресної еластичності, значення якого є від'ємним. Перехресна еластичність показує, на скільки відсотків зміститься крива пропонування одного товару на виробництво іншого.

Основним фактором еластичності пропонування є фак-тор часу.

Розглядаючи чинники еластичності попиту, ми розглянули вплив часу. Для пропонування цей чинник має надзвичайне значення. В цілому часові періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері виробництва.

Розділ 3. Рівновага попиту та пропозиції, їх взаємодія

3.1. Рівноважна ціна та рівноважний обсяг

Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (Мал. 3.1.). Цей характерний графік називається «Хрестом Маршала» або «Ножиці Маршала».

Рівноважна ціна - це ринкова ціна Р*, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівноважний обсяг ? це певна кількість продукції Q*, яка реалізована (може бути продана) за ціною P*.

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: .

Припустімо, що функції попиту та пропозиції обидві є лінійними, тоді для лінійного випадку можна знайти аналітичний вираз для рівноважних цін та обсягу:

Тут b, d, c ? додатні параметри, а ? довільний фіксований параметр. Тоді аналітично рівноважна ціна й рівноважний обсяг можуть бути визначені таким чином . Із умови рівноваги випливає, що , тобто . Звідси виводимо рівноважну ціну:

Підставивши ціну згідно у будь-яку з формул отримаємо алгебраїчний вираз для визначення рівноважного обсягу:

Ринковий механізм - це тенденція ціни на вільному ринку змінюватися доти, доки ринок не досягне рівноваги. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Порушення рівноваги під впливом нецінових факторів

Зміни рівноваги внаслідок змін у попиті за незмінного пропонування ілюструє (Мал.3.2.). Якщо наприклад, під впливом будь-якого з нецінових чинників попит зростає з D0 до D1 за незмінного пропонування, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна підвищується до Р1, а рівноважний обсяг збільшується до Q1. Якщо попит скорочується з D0 до D2 за незмінного пропонування, то рівновага зміщується з точки E1 в точку E2. При цьому рівноважна ціна знижується до Р2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2. Зміни рівноваги внаслідок змін у пропонуванні за незмінного попиту ілюструє (Мал. 3.3.). Якщо під впливом будь-якого з нецінових чинників пропонування зростає з S0 до S1 за незмінного попиту, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна знижується до P1, а рівноважний обсяг зростає до Q1. Якщо пропонування зменшується з S0 до S2, то рівновага зміщується з точки Е0 в точку Е2. При цьому рівноважна ціна зростає до P2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2.

За одночасних змін попиту і пропонування відбувається зміщення точки рівноваги, а рівень нових рівноважних цін і обсягів визначається відносними змінами попиту та пропозиції. Розглянемо декілька типових ситуацій.

Якщо попит та пропонування зростають одночасно, рівноважний обсяг продукції зростає, але вплив на рівноважну ціну з невизначеним . Рівноважна ціна може незмінюватися, якщо відбувається пропорційне зростання попиту та пропонування (Мал. 3.4.).Рівноважна ціна буде зростати, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція (Мал. 3.5.). Рівноважна ціна буде спадати, якщо попит зростає в меншій мірі, ніж зростає пропонування (Мал. 3.6.).

Аналогічно, якщо попит і пропонування одночасно скорочуються, то рівноважний обсяг продукції зменшується, а вплив на рівноважну ціну є невизначеним. У всіх випадках, коли попит чи пропозиція змінюється на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих.

Зміни рівноваги цін та обсягів відбуватимуться і у випадку відсоткових змін у попиті чи пропонуванні. Відмінність полягає у тому, що зміщення кривих попитутапропонування будуть іншими.

Наприклад, якщо попит зросте на 25% за незмінного пропонування, це означатиме, що за кожного значення ціни обсяг попиту покупців стане більшим за попередній на відповідну величину. Крива попиту змінить кут нахилу(Мал. 3.7.). Рівняння попиту набуває вигляду:

Тоді рівняння рівноваги можна записати:

, або , де r ? зміна попиту в процентах. У точці нової рівноваги матимемо зростання і рівноважної ціни, і рівноважного обсягу.

Порушення рівноваги під впливом державного регулювання

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави. Ми відмітили такий важливий неціновий чинник як податки і субсидії, який охоплює широкий спектр економічної діяльності суб'єктів. Метою встановлення та зміни податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких, є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропонування.

Розглянемо загальний механізм впливу непрямих податків на ринкову рівновагу на прикладі виробників. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонування, крива пропонування зміщує ліворуч на величину податку. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У ви-падку потоварного податку ? як сума з одиниці товару ? крива пропонування зміщується паралельно до по-чаткової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщуєть-ся з до (Мал. 3.8.). У точці нової рівноваги ціна пропонування PS, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної - ціни попиту, за якою купують товар покупці, на величину податку: PD-PS=Т. Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропонування або попиту. Якщо ми приймаємо, що PS =PD-Т, то параметри нової рівноваги визначаються шляхом корекції рівняння пропонування:

Відтак у точці рівноваги Е1: , звідки визначаються нові рівноважні ціна та обсяг продукції. Якщо ми приймаємо, що PD =PS-Т, то коригується рівняння попиту. Тоді за рівнянням рівноваги: , знаходимо спочатку ціну пропонування , а потім ціну рівноваги. Обидва методи розрахунку дають однаковий результат і з точки зору математики є однаково прийнятними. Проте, з огляду на економічний зміст перетворень, обґрунтованою є корекція саме пропонування, оскільки податок є його неціновим чинником і зрушує криву пропонування. Потоварний податок змінює параметри точки перетину кривої пропонування з віссю на величину податку. Площа прямокутника визначає суму податкових надходжень.

Іншим є вплив відсоткового податку (Мал. 3.9.). Коли податки стягуються як відсоток відсоток від ціни товару, крива пропонування також зміщується ліворуч, але неправильно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропонування - менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропонування, більше - для цін, що відповідають більшим обсягам пропонування.

Як і у випадку податку з одиниці товару, ціна пропонування PS відрізняється від рівноважної ціни попиту РD, але співвідношення між ними інше:

або , де t- ставка податку.

На відміну від податку з одиниці товару, для відсоткового податку розрахунки за двома способами корекції рівнянь дадуть результат з незначною розбіжність даних, що пов'язане з незначною властивістю процентів. В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна товару зростає не на величину податку, а на меншу величину. Винятками є випадки горизонтальної та вертикальної кривих попиту, коли ціна зростає відповідно на величину податку та не змінюється взагалі.

Субсидії вважаються «податком навпаки», вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування. Тому крива пропонування буде зміщуватися праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі (Мал. 3.8.). У точці нової рівноваги ціна пропонування відрізняється від рівноважної ? ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину субсидії (T): , якщо ми приймаємо , що , то параметри нової рівноваги після надання субсидії можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропонування:

У точці рівноваги: , звідси визначаються нові ціна та обсяг продукції. Якщо , то за рівнянням рівноваги: знаходимо спочатку ціну пропонування , а потім ціну рівноваги та рівноважний обсяг. В обох випадках матимемо однаковий результат, хоча економічно логічною є корекція рівняння пропонування.

Надання субсидії ,як і встановлення по товарного податку, змінює параметри точки перетину кривої пропонування з віссю, у даному випадку ? на величину субсидії. Площа заштрихованого прямокутника відповідає загальній сумі субсидії. За інших рівних умов умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна знизиться, а рівноважний обсяг продукції зросте.

Види рівноваги та павутиноподібна модель рівноваги

Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропонування. За незмінності інших чинників точка рівноваги є стійкою, і ринок повсякчас повертається до неї.

Існує декілька моделей механізму встановлення ринкової рівноваги, які базуються на різних припущеннях і мають різне теоретичне і практичне значення. До них відносять модель «невидимої руки», павутиноподібну модель, модель аукціоніста.

Механізм встановлення ринкової рівноваги у моделі «невидимої руки» (Мал.3.11.) ґрунтується на припущеннях миттєвої реакції учасників обміну на ринкову ситуацію. Якщо продавці помітять, що у них утворився надлишок товару за певний період (запаси зростають), то вони зрозуміють, що ціна вища за рівноважну, отже, обсяг пропонування перевищує обсяг попиту (). Загострювання конкуренції між продавцями. Намагаючись переманити до себе покупців, продавці починають знижувати ціну. Ланцюгова реакція зниження цін, спричинена конкурентною боротьбою продавців за покупців, триває доти, доки не буде досягнута ціна рівноваги Р*, за якої інтереси покупців щодо купівлі та інтереси продавців щодо продажу товарів співпадають.

Якщо ринкові агенти помітять, що на ринку утворюється дефіцит пропонування (), товари швидко зникають з прилавків бо ціна низька, конкуренція загострюється між покупцями. Деякі з них згодні будуть купити товар за вищою ціною, щоб не витрачати час на його пошуки. Досить швидко усі продавці зрозуміють, що товар можна продавати дорожче. Ланцюгова реакція підвищення ціни, спричинена конкуренцією покупців, триває , доки ціна не досягне рівноважної. Таким чином, самі дії покупців і продавців спрямовують рух ціни в напрямку до рівноваги.

Павутиноподібна модель є динамічною моделлю механізму встановлення ринкової рівноваги (Мал. 3.12.). Припустимо, що у початковому періоді виробники вирішили виробляти ринковий обсяг продукції . На ринку, згідно з кривою попиту, встановлюється ціна . У наступному періоді виробники, орієнтуючись на ціну попереднього періоду, піднімуться по своїй кривій пропонування і вироблять обсяг , що спричинить зниження ціни до рівня . У третьому періоді згідно з ціновим очікуванням виробників, обсяг випуску знизиться до рівня і т.д.

Модель одержала свою назву завдяки графічному зображенню процесів

пристосування, що нагадує павутиння. Ціна і обсяги на ринку коливаються від періоду до періоду і зрештою досягають рівноважного значення (точка Е). Ця модель справедлива для випадку стрімкої кривої пропонування і похилої кривої попиту. В протилежному випадку коливання цін набуватимуть все більшої амплітуди, з рештою призведе до руйнації ринку. У випадку однакових нахилів кривих попиту і пропонування матимуть місце коливання цін і обсягів навколо точки рівноваги, проте встановлення рівноваги буде неможливим. Якби виробники визначали насамперед не обсяги, а ціну реалізації, павутиння плелося не за годинниковою стрілкою, як це показано на малюнку, а проти неї (Мал.3.13)

У реальному житті кількість куплених товарів завжди дорівнює кількості проданих за будь-якої ціни, але це не означає, що ринок перебуває у рівновазі за будь-якого рівня ціни. Наприклад, коли ціна низька, покупці хотіли б купити багато, але продавці продають значно менше, тому обсяг купівлі продажу буде дорівнювати обсягу пропонування.

Ринковий механізм є самодостатнім, саморегульованим. Відновлення ринкової рівноваги відбувається автоматично, без будь-якого зовнішнього для системи втручання. Разом з тим, в реальному житті у функціонування ринкового механізму іноді втручається держава або інші інституції, що спричиняє подібне описаному відхилення цін від рівноважного рівня.

Модель аукціоніста запропонована Л.Вальрасом є інтерпретацією подібної ситуації. Вона виключає можливість обміну за умов не рівноваги і передбачає наявність аукціоніста - не ринкової інституції, яка не має власного економічного інтересу. Функція аукціоніста полягає у визначенні довільної ціни. Потім, на основі отримання інформації від ринкових суб'єктів і її узагальнення, він коригує ціну доти, доки не трапить на рівноважну. Модель аукціоніста відповідає концепції ринкового соціалізму і є неприйнятною для аналізу конкурентного ринкового механізму.

Розділ 4. Аналіз попиту, пропозиції та рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції

Сільське господарство, як ні жодна інша галузь народного господарства, навіть за наявності дійового державного регулювання найменше відійшло від середовища чистої конкуренції. Ми вже знаємо, що в цій галузі функціонує багато підприємств, а тому кожне з них, виробляючи, як правило, однорідну продукцію, не в змозі впливати на бажані для них зрушення у попиті і пропозиції, а отже, і на ціну. На користь цього висновку засвідчує і те, що для сільськогосподарської продукції притаманний відносно невеликий діапазон якості. В зв'язку з цим неможливо здійснити концентрацію виробництва продукції певного рівня якості в руках обмеженої кількості товаровиробників і завдяки цьому впливати на рівновагу ринку. Тому аграрні підприємства будують свою виробничу і маркетингову діяльність з урахуванням тієї обставини, що ціни на сільськогосподарську продукцію і ресурси, які вони закуповують, формуються під впливом зовнішніх факторів, які не піддаються або мало піддаються впливу кожного окремого сільськогосподарського товаровиробника. За сукупності цих причин на ринку сільськогосподарської продукції рельєфно проявляється зв'язок між по-питом і пропозицією.

На будь-який товар, у тому числі і сільськогосподарського походження, ціна рівноваги досягається лише тоді, коли попит на продукцію D відповідає її пропозиції S. На (Мал. 4.1.) показано той випадок, коли попит урівноважений з пропозицією. За такої умови на ринку не буде ні дефіциту, ні лишків продукції, ціни на неї стабілізуються., задовольняються потреби споживачів. Ордината точки Е перетину кривих D і S вказує на ціну рівноваги Р, за якої попит урівноважується з пропозицією за обсягу виробництва Q1. Якщо, скажімо, попит зростає до точки К1, то це означатиме, що потрібно продати продукції обсягом Q2. Але цій потребі відповідає пропозиція в точці К2 за меншого обсягу пропозиції продукції Q3. Як бачимо, за таких умов виникає дефіцит продукції в розмірі Q2 -- Q3. За зменшення попиту, наприклад, до точки К3 матиме місце зворотний процес -- виникнуть лишки продукції, розмір яких також визначається в даному випадку різницею між Q2 і Q3.

Проте насправді повний збіг попиту і пропозиції -- явище тимчасове, що часто порушується. Попит і пропозиція змінюються під впливом ряду обставин і насамперед через зміну ціни. За її зростання збільшуватиметься пропозиція продукції, оскільки це економічно вигідно виробникам. Водночас зниження ціни стимулює зростання попиту на продукцію. Адже за тих самих витрат покупці матимуть можливість придбати більше продукції, ніж раніше.

Сільське господарство й аграрні підприємства працюють в умовах ризику і невизначеності через істотний вплив природних факторів. Саме під дією цих факторів можуть безпосередньо змінюватися попит і пропозиція, встановлюватися нова рівновага, а отже, і нова ціна.

Припустімо, що внаслідок епізоотії у спеціалізованих тваринницьких підприємствах різко скоротилася потреба в концентрованих кормах. Досягнута раніше рівновага в точці Е1 (Мал. 4.2.), якій відповідає ціна Р1, буде порушена через скорочення попиту, що графічно відображається зсувом кривої D1 ліворуч до D2. Пропозиція зерна при цьому залишається сталою, оскільки його виробники не змогли своєчасно зреагувати на зміну попиту, а тому характер кривої S не змінюється. Внаслідок цього склалася нова рівновага в точці Е2, якій відповідає ордината Р2 -- ціна, рівень якої нижчий за ціну Р1.

Якщо підприємства -- виробники зерна своєчасно не зреагують на вимогу ринку і пропозиція зерна залишиться незмінною, то раніше досягнуту рівновагу в точці Е1 буде порушено . В результаті виникає нова рівновага між попитом D2 і пропозицією S у точці Е3, якій відповідатиме і вища ціна на зерно Р3. В даному випадку різниця між Q3 і Q1 -- це дефіцит зерна, а між Q1 і Q2 -- його надлишок.

Крім попиту, істотний вплив на ціну сільськогосподарських продуктів справляє і зміна в пропозиції, що спричиняється насамперед природними факторами. Наприклад, завдяки сприятливим погодним умовам було одержано високий урожай зернових культур, унаслідок чого зросла пропозиція зерна на ринку (крива S1 на мал. 4.3.).Характер кривої D при цьому не змінився, і це -- досить реальне припущення, оскільки збільшити поголів'я худоби для нового обсягу пропозиції зерна S1 за короткий проміжок часу неможливо. Тому рівновага, що була досягнута раніше в точці Е1 і якій відповідає ціна Р1, буде порушена. Крива пропозиції при цьому зсувається праворуч, і завдяки цьому встановлюється нова рівновага в точці Е2, ордината якої вказує на нову, більш низьку ціну рівноваги Р2. І це зрозуміло, адже на ринок буде поставлено більше зерна на величину Q2 - Q1. А оскільки попит залишився незмінним, то перевищення пропозиції над потребою неминуче призводить до зниження ціни.

В іншому разі додатково одержаний урожай зерна неможливо було б реалізувати.Тепер неважко передбачити, як зміниться ціна в неврожайний для зернових рік. Як видно з мал. 4.3. зменшеній пропозиції зер-на відповідає крива S3, що зсунулася ліворуч. При незмінному попиті це призводить до нового збалансування його з пропозицією в точці Е3 і встановлення ціни рівноваги Р3. Вона вища за ціну Р1, що відповідала нормальному врожаю зернових. Як бачимо, в даному випадку попит перевищує пропозицію, створюється дефіцит зерна, за якого настає рівновага з меншим обсягом закупок цього продукту в обсязі Q3.

Викладене дає змогу зробити очевидний висновок -- будь-яка зміна попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію незалежно від причин , які її зумовили, повинна бути в центрі уваги сільськогосподарських підприємств, оскільки це безпосередньо позначається на рівні цін, масштабах виробництва, а отже, і на кінцевому результаті роботи -- рівні дохідності та окупності витрат.

Висновки

Ринок є механізмом взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів - споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.


Подобные документы

  • Поняття та сутність сукупного попиту, особливості переміщення її кривої. Загальна характеристика сукупної пропозиції у довгостроковому та короткостроковому періоді, перелік її цінових та нецінових факторів. Аналіз рівноваги сукупного попиту і пропозиції.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 31.10.2010

  • Крива сукупного попиту та пропозиції. Кейнсіанська макроекономічна модель та базова модель Кейнса: роль споживання. Аналіз можливості забезпечення економічної рівноваги ринку. Засоби досягнення, порушення і наслідки досягнення макроекономічної рівноваги.

    курсовая работа [4,8 M], добавлен 01.12.2010

  • Ринковий механізм рівноваги в економіці, його закономірності та основні етапи. Чинники, що визначають рівень попиту та пропозиції на ринку, їх динаміку. Співвідношення попиту і пропозиції на фазах економічного циклу. Еластичність економічних процесів.

    контрольная работа [476,2 K], добавлен 24.05.2010

  • Попит, пропонування, ціна. Ринковий механізм саморегулювання. Ринкова ціна. Індивідуальний попит. Крива попиту. Обсяг попиту. Закон попиту. Нецінові детермінанти. Товари-субститути і товари-комплементи. Аналіз пропонування. Ринкова рівновага.

    реферат [360,2 K], добавлен 05.08.2007

  • Державне регулювання рівноважної ціни на ринку. Закони попиту та пропозиції. Ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту і пропозиції. Способи примусового встановлення ціни, застосованими монопольними силами з боку держави.

    презентация [438,3 K], добавлен 13.03.2016

  • Функція загальної корисності споживача. Обчислення оптимального споживчого кошика. Функції граничних корисностей кожного із товарів. Попит, пропозиція і ціна на товар. Параметри ринкової рівноваги. Розрахунок коефіцієнту цінової еластичності попиту.

    контрольная работа [696,0 K], добавлен 26.04.2016

  • Сучасна ринкова економіка. Рівноважна ціна та теорія загальної рівноваги. Методи аналізу загальної рівноваги. Конкуренція — чинник встановлення рівноваги. Рівновага як наслідок розподілу товарів. Дослідження ефективності виробництва в ринковій економіці.

    курсовая работа [5,9 M], добавлен 02.10.2008

  • Поведінка споживача. Гранична корисність кожного товару на одну грошову одиницю. Функція граничної корисності товару. Попит, пропозиція та ринкова рівновага. Податок, як неціновий фактор впливу на пропозицію фірми. Еластичність попиту та пропозиції.

    задача [34,4 K], добавлен 23.02.2009

  • Поняття ринку, його призначення й функції. Основні види ринків за предметом торгівлі. Взаємозв’язок попиту, потреби і бажання. Основні нецінові чинники, що впливають на ринковий попит. Еластичність попиту та пропозиції. Ринкова рівновага і конкуренція.

    контрольная работа [127,2 K], добавлен 30.11.2010

  • Мікроекономіка. Поняття і функція попиту та пропозиції. Фактори, що впливають на пропозицію. Ринкова рівновага. Рівноважна ціна. Поведінка споживача в ринкових умовах. Мікроекономічна модель підприємства. Оптимум виробника. Досконала конкуренція.

    курс лекций [843,2 K], добавлен 11.02.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.