Комплексна оцінка трудових ресурсів підприємства ДАХК "Артем"

Дані таблиці свідчать, що найбільше скорочення випуску продукції відбувалось в сільськогосподарському машинобудуванні. Так, у 1985 р. випуск тракторів для сільського та лісового господарства становив 136 тис. шт., а через 20 років у 2005 р. - 5,5 тис. шт., що зменшилось на 95,5 %, а в 2006 р. випуск цієї продукції знову зменшився до 3,7 тис. шт. Проте, в 2007 та 2008 рр. спостерігається тенденція до збільшення випуску цього виду продукції. Починаючи з 2000 р., спостерігаємо стабільне зростання випуску цієї продукції. Позитивним моментом є випуск автомобілів, обсяг якого в 2008 р. досяг 402 тис шт., що перевищує на 139 % порівняно із випуском 1985 р. Щодо випуску автобусів, то в 1990 р. випуск цієї продукції становив 12,6 тис. шт., що на 15 % менше 1985 р. Через 5 років, у 1995 р. випуск автобусів зменшився до 2,2 тис шт., що порівняно із 1990 р. менше на 82 %. З 2000 р. простежено тенденцію до збільшення випуску цієї продукції.

Гальмівним для розвитку машинобудування є невеликі обсяги інвестицій в цю галузь. Основними джерелами інвестицій у цій галузі є власні кошти - близько 70 %, кредити банків - 10 % та кошти державного бюджету - лише 5 %. Тому потрібно підвищувати інвестиційну активність машинобудівної галузі для покращення фінансових результатів діяльності та конкурентоспроможності продукції.

Однією з основних причин низької інноваційної активності галузі машинобудування є незначні обсяги фінансування. Так, за 2005 р. витрати на розроблення інновацій становили лише 148 млн грн, зокрема з державного бюджету - 7,8 млн грн (6 % фактичного загального обсягу витрат на інновації). У 2005 р. впроваджено лише 460 нових технологій, з них маловідходних і ресурсоощадних тільки 210, освоєно виробництво нових видів техніки - 272 одиниці (тоді як сучасні підприємства розвинених країн за рік у середньому освоюють 2-3 і більше нових моделей).

Витрати на виконання інноваційних робіт, здійснені у 2006 р. на підприємствах машинобудування, становили 1,3 млрд грн. Так, автомобілебудівні підприємства освоїли виробництво 134 найменувань інноваційної продукції. Істотно позначається на інноваційній діяльності також зменшення кількості науковців, зниження рівня їх кваліфікації. Негативним чинником для розвитку машинобудування є висока вартість кредитних ресурсів (18-20 % річних), оскільки за кордоном вони становлять 3-4 %.

Ще однією причиною нерозвиненості машинобудівного комплексу є необґрунтована присутність на внутрішньому ринку закордонних виробників. На сьогодні обсяг імпорту продукції машинобудування більш як в 1,5 рази перевищує обсяг її експорту. Частка імпортної продукції у внутрішньому споживанні досягла 57,8 %, а власного виробництва - 42,2 %. Темпи імпорту машинобудівної продукції значно випереджають темпи експорту, що негативно впливає на торговельний баланс та збільшує його від'ємне сальдо.

Відповідно зростає і частка машинобудівної продукції в загальному імпорті товарів країни з 18,8 % у 2000 р. до 27,9 % у 2005 р., а частка експорту за цей період зросла з 12,8 до 13,5 %, тоді, як у розвинених країнах світу машинобудування, зазвичай, визначає їх експортний потенціал і забезпечує в середньому від 32 до 40 % всього експорту.

Розвиток машинобудування потребує конкретних заходів з боку держави, а не тільки написання державних програм підтримки цієї галузі, без чіткого визначення джерел їх фінансування. Враховуючи, що за часів незалежності України було написано дев'ять державних програм розвитку вітчизняного машинобудування, проте жодна з них реально не спроможна була допомогти машинобудівникам, оскільки вони не передбачали чітко визначені джерела фінансування галузі.

Відповідно до державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2005 рр., передбачалось збільшити темпи розвитку машинобудування принаймні удвічі для того, щоб довести у 2015 р. його частку в загальній структурі промисловості до 35-40 % та збільшити обсяг виробленої продукції на одного працівника в машинобудуванні у 2-2,5 раза.

У державній програмі розвитку машинобудування на 2008-2010 рр. передбачено збільшення обсягу такої продукції до 38-42 млрд.грн. за середніх річних темпів збільшення обсягу її виробництва на рівні не менш як 18-20 % протягом трьох-чотирьох років, з наступною їх стабілізацією на рівні 15-17 % ще протягом трьох-чотирьох років за рахунок посилення інвестиційної активності в більшості галузей, де використовується продукція машинобудування, та вжиття заходів для підвищення її конкурентоспроможності.

У загальному обсязі реалізації частка експортних поставок складає 30-85% загального обсягу реалізації зо різноманітними машинобудівними підгалузями. Машинобудівна продукція експортується у 80 країн світу. Найбільші імпортери - Росія, Німеччина, Туркменістан, Індія, Китай, Іран - у ці країни надходить близько 70% загального обсягу експорту. Основні експортери машинобудівної продукції: ВАТ "Азовзагальмаш" (м. Маріуполь"), ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", ВАТ Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе", ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" (м. Стаханов); ВАТ "Турбо-атом" (м. Харків), ЗАТ Новокраматорський машзавод", ВАТ "Насосенергомаш" (м. Суми) та ін. Питома вага експортної продукції цих підприємств складає близько 73% у загальному обсязі реалізації.

Важливою рисою інноваційно-орієнтованої економіки є стабільне зростання частки наукомісткого сектора виробництва. Для більшості інноваційно-активних підприємств основним напрямом інноваційної діяльності є створення і впровадження у виробництво технологічно нової або значно удосконаленої продукції. Понад 40% підприємств створювали і впроваджували нові або значно удосконалені технологічні процеси. Нові засоби механізації й автоматизації придбало і впровадило кожне четверте підприємство, нові технології - майже кожне дев'яте.

Останнім часом активізувалася робота з відновлення основних фондів На головних підприємствах (ЗАТ "НКМЗ", ВАТ "Азовмаш", ВАТ Крюківський вагонобудівний завод, ВАТ "Пресмаш", м. Івано-Франківськ), за інвестиційними проектами впроваджуються нові технологічні процеси, устаткування.

У сфері виробництва на сьогодні розвиток оснащення визначається такими чинниками, як наукоємність, простота у використанні, надійність і довговічність. Для успішного розвитку машинобудування в Україні, необхідно підтримувати якість продукції на світовому рівні, який постійно зростає, що потребує значних інвестицій у наукове забезпечення і технологічне відновлення виробництва. Але поки, на жаль, частко інвестицій у машинобудівну галузь складає лише 7,7 % від загального обсягу інвестицій у промисловість.

Підприємствами важкого машинобудування: виробляються машини безперервного розливу столі, прохідницькі комбайни, портальні крани, машини для обслуговування конверторів, устаткування для домен, агрегати позапічної обробки сталі, сталеплавильне устаткування, міксери, прокатне устаткування, устаткування для коксових батарей централізовані системи заправлення літаків і вертольотів. Флагманами в цій галузі є акціонерні товариства: ЗАТ "Новокраматорський машзавод", ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод, ВАТ "Дніпроважмаш", ВАТ "Азов" |м. Маріуполь).

Турбіни для атомних, теплових і гідравлічних електростанцій багатьох країн світу робить Харківське ВАТ "Турбо-атом", газоперекачуючі агрегати - Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. Фрунзе.

Нарощують виробництво абразивного й алмазного інструмента ВАТ Запорізький абразивний комбінат" і ВАТ "Полтавський алмазний інструмент", термопластавтоматів ВАТ "Термоплоставтомат" (м.Хмельницький) і "Пресмаш" (м. Одеса), металорізального устаткування ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування", ВАТ "Харверст" (м. Харків), ВАТ "Веркон" (м. Київ).

Проводиться модернізація автомобілів "Славута", освоєна велико-вузлова зборка автомобілів "Мерседес", "Ланос", "Дачія Супер-Нова", Опель" акціонерним товариством "Запорізький автомобільний завод". Нова модель середнього автобуса А-141 освоєна ЗАТ "Черкаський автобусний завод".

Підприємствами транспортного машинобудування освоєно виробництво залізничного рухомого складу, що раніше в Україні не вироблявся. Перші вітчизняні пасажирські вагони, що випускаються концерном "Крюківський вагонзавод", успішно експлуатуються в складі швидких поїздів на маршрутах "Київ-Харків", "Київ-Дніпропетровськ", Київ-Львів". ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" освоєно виробництво електропоїздів постійного і перемінного струмів.

Машинобудуванню приділяється особлива роль у вирішенні соціальних проблем, утвердженні позиції України на міжнародному ринку, у широкомасштабному переоснащенні народного господарства на основі сучасної техніки і технології.

Економічні трансформації, створення ринкових основ функціонування і розвитку, зміна форм власності підприємств то їхньої реструктуризації (понад 80% підприємств недержавної форми власності) істотно розширили можливості розвитку машинобудівного комплексу.

Робота машинобудівних підприємств спрямована на задоволення потреб народного господарство України в устаткуванні, розробку і впровадження технологій та оснащення, що відповідають світовим вимогам якості, енергозбереження, собівартості. Невідкладне технічне переобладнання теплових, гідравлічних і частково атомних електростанцій сучасним високоефективним генеруючим устаткуванням, допоміжним оснащенням, приладами, засобами автоматизації і діагностики. Використання з максимальним ефектом наявного потенціалу й організація послідовної заміни застарілих засобів виробництва новими, що забезпечують зниження енергоємності виробництва, ресурсозбереження, захист навколишнього середовища; задоволення потреб промислових підприємств рухомим складом для вантажних перевезень та ін.

На сьогоднішній день Україна входить до групи країн світу, які розробляють і виробляють авіатехніку (АТ) під своїми власними брендами, посідаючи 7 місце за виробничим потенціалом [2, с.58]. Авіаційна промисловість (АП) складає основу V технологічного укладу, при цьому її підприємства випускають близько 20% продукції машинобудівного комплексу та забезпечують до 10% валютних надходжень України.

На законодавчому рівні АП у складі машинобудування включена до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на 2003-2013 рр.

У авіаційній промисловості обсяги виробництва основних видів продукції становлять 101,1% за одинадцять місяців 2009 року (за даними Держкомстату).

За цей же період підприємствами авіабудівної галузі було сплачено податків до державного бюджету 448 979 тис. грн., що становить 168,9% від показника за 2008 рік (265 777 тис. грн.).

За 3 місяці 2010 року у авіаційній промисловості обсяги виробництва основних видів продукції становлять 107,1% (за даними Держкомстату). До складу авіаційної промисловості відносяться такі підприємства як:

· Національний центр управління та випробування космічних засобів;

· ДП «Центр стандартизації ракетно-космічної техніки»;

· Дніпропетровське представництво генерального замовника - НКАУ;

· ДП «ВО «Південний машинобудівний завод» ім. А.М. Макарова»;

· ДП «Дніпровський проектний інститут»;

· Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля;

· ВАТ «Український НДІ технології машинобудування»;

· Національний центр аерокосмічної освіти молоді України;

· ДП «Дніпрокосмос»;

· ДП «ПО «Павлоградський хімічний завод»;

· ДП «Нікопольський трубний завод»;

· ДП «Науковий центр точного машинобудування»;

· ДП «Завод «Арсенал»;

· ДП «Укркосмос»;

· ВАТ «Київський радіозавод»;

· Державний науково-виробничий центр «Природа»;

· ВАТ «Науково-виробничий комплекс «Курс»;

· ВАТ «Елміз»;

· ДП «ПО «Київприлад»;

· Казенне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Арсенал»;

· Київське представництво генерального замовника - НКАУ;

· ВАТ «РСВ-Радіозавод»;

· Державна акціонерна холдингова компанія «Київський радіозавод»;

· Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування.

Визначимо ринкову частку ДАХК «Артем» серед найбільших підприємств машинобудування та радіоелектроніки м. Києва, що мають схожий з об'єктом нашого дослідження асортимент виробів. Результати подано у вигляді таблиці.(див.2.4)

Таблиця 2.4 Визначення ринкова частка ДАХК «Артем» серед підприємств м. Києва за 2009 рік

За даними таблиці 2.2. розрахуємо ринкову частку ДАХК «Артем»:

Чр = 24604 / 246040,3 = 9,92 %

Як бачимо, ринкова частка підприємства досить значима серед підприємств даного напряму.

Темп росту галузевої продукції на підприємствах авіаційної галузі становить 88,6% за 2008 рік до відповідного періоду минулого року (за даними Держкомстату).(див.Рис.2.2.)

Найкращі показники темпів росту виробництва продукції в порівнянні з відповідним періодом минулого року мають такі підприємства:

- ДАХК «Артем» - 194%

- ДП «Новатор» - 140%

- ДП «Візар» - 135,7 %

- ДП «ХПЗ ім.Т.Г. Шевченко» - 156,2 %

На сьогодні стан підприємств підгалузі протиповітряної оборони характеризується великим рівнем зношеності основних фондів, низьким рівнем завантаженості виробничих потужностей, низькими темпами оновлення основних виробничих фондів, відсутністю власних обігових коштів.

У І кварталі 2010 р. спостерігається падіння обсягів виробництва у порівнянні з минулим періодом. З'явилася заборгованість по заробітній платі у підприємств, які за підсумками роботи у 2009 році її не мали. Економічно неактивні підприємства, такі як: ДП Завод «Радіоприлад», м.Запоріжжя; ДП«Харківський радіозавод «Протон»; ДП «Завод «Генератор»,м.Київ. Економічно активні підприємства: ДВТП, м.Миколаїв; УРТІ, м.Миколаїв; ЦККБ «Протон», м.Харків; ДП НДІ «Оріон», м. Київ.

В основному це сталося через:

- недофінансування державного оборонного замовлення у 2009 році з боку Міноборони. Так підприємства підгалузі (ДАХК «Артем», «Завод «Генератор», НВК «Іскра», ДККБ «Луч», НДІ комплексної автоматизації, ЦККБ «Протон», ЦНДІ навігації і управління) профінансовані у 2009 році лише на 35 %;

- мале державного оборонного замовлення на 2010 рік ;

- несформованість «портфелю замовлень».

Тепер більш докладно проаналізуємо конкурентоспроможність продукції ДАХК «Артем», що найбільш повно дасть уявлення про стан конкуренції в галузі важкого машинобудування.

Особлива увага під час аналізу конкурентоспроможності продукції повинна приділятися не стільки поліпшенню технічних параметрів виробу, скільки зниженню ціни його споживання. Як свідчить світова практика, саме цей параметр найчастіше стає вирішальним, хоча новий товар продавався по істотно більш високій ціні.

Визначення конкурентоспроможності базується на порівняльному аналізі сукупних характеристик цієї продукції і продукції конкурента. Дамо порівняльну характеристику основних показників по авіаційному обладнанню ДАХК «Артем» та ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 Порівняння економічних показників на авіаційне обладнання за 2008 рік

Як видно із таблиці 2.5, ціна реалізації обладнання заводу “Артем” є вищою на 50.000 дол. США., а собівартість - на 45.000 дол. США.

Слід зазначити, що на даний момент завод “Артем” отримав на 1 замовлення більше на авіаційне обладнання, ніж ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», в результаті чого отримано на 55.000 дол. США більші прибутки від реалізації заводом «Артем».

Таблиця 2.6Порівняння цін на авіаційне обладнання та їх чисельна градація за 2009 р

Розглянемо позицію заводу “Артем”, а саме, його авіаційного обладнання серед заводів-конкурентів. При цьому будемо вважати, що покупців цільового сегменту цікавить перш за все два параметри: ціна товару та його якісні властивості.

Для виявлення позиції продукції підприємства доцільно мати інформації стосовно рівня ціни на продукцію підприємства та її якість.

Порівняння цін на авіаційне обладнання та їх чисельну градацію наведено в таблиці 2.4.

Як бачимо, авіаційне обладнання заводу “Артем” коштує 480 тис. грн., а значить, підприємство має третій номер за рангом (середня ціна).

Отже, обладнання має середню ціну. Попит на нього спостерігається переважно з боку середніх за розмірами компаній з пасажирських перевезень.

Виділяють чотири основних рівня конкурентоспроможності підприємств.

1. Підприємства з установкою на внутрішню нейтральність. Керівництво такого підприємства впевнено в удосконаленні свого виробництва, тому будь-які додаткові зусилля в управлінні вважає зайвими.

2. Підприємство з установкою на зовнішню нейтральність. Таке підприємство повністю відповідає стандартам, встановленим основними конкурентами і застосовує стереотипи ділової поведінки, притаманні ключовим суперникам.

3. Підприємства з активним впливом системи управління на виробничу систему. Успіх даного підприємства в конкурентній боротьбі є функцією не стільки виробництва, скільки управління. Конкурентоспроможність при цьому залежить від якості, ефективності управління і організації виробництва.

4. Підприємства із зовнішньою підтримкою конкурентоспроможності.

Завод “Артем” належить до другого типу, а це вимагає зміцнення його становища на ринку.

2.2 Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства