Розвиток кольорової металургії України

Соціально-економічна суть, структура і значення кольорової металургії в господарстві України. Передумови розвитку і розміщення кольорової металургії України, її проблеми і перспективи. Територіальна структура, основні центри, промислові вузли та райони.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2013
Размер файла 42,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торгівельно-економічний Університет

Кафедра менеджменту зовнішньо економічної діяльності

Курсова робота з РПС на тему:

„Розвиток кольорової металургії України”

Київ 2011

План

Вступ

1. Соціально-економічна суть, структура і значення кольорової металургії в господарстві України

2. Передумови розвитку і розміщення кольорової металургії України

3. Сучасний стан розвитку виробництв кольорової металургії України

4. Територіальна структура кольорової металургії України: основні центри, промислові вузли, райони

5. Проблеми і перспективи розвитку кольорової металургії України

Висновки

Література

Вступ

На сьогодняшній день тема кольорової металургії України є досить актуальною. Саме тому темою своєї курсової роботи я обрав дослідження рівня розвитку і розміщення кольорової металургії України.

Об'єктом моєї праці є кольорова металургія України.

Для більш досконалого вивчення моєї теми, я ставлю перед собою наступні задачи: визначити соціально-економічну суть, структуру і значення кольорової металургії України, дізнатися про передумови розвитку та розміщення підприємств кольорової металургії України, звернути увагу на сучасний стан розвитку та продукції цієї галузі, та визначити проблеми та перспективи розвитку кольорової металургії в Україні.

Мета цієї роботи полягає у дослідженні кольорової металургії в цілому та окримих її галузей.

Моїми джерелами при вивченні данної теми для мене були ресурси бібліотеки КНТЕУ, бібліотеки ім. Чижевського та ресурси інтернету.

Під час своїх досліджень я користувався такими методами: статистичний метод.

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

В Україні кольорова металургія почала швидко розвиватися в радянський період у зв'язку з інтенсивним розвитком енергетики і машинобудування.

В повоєнні роки були розвідані і почалося промислове освоєння родовищ руд важливих- кольорових і рідкісних металів та їх виробництво. Разом з тим Україна залишалась крупним імпортером кольорових металів.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів -- алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Кольорова металургія в своїй структурі має підгалузі: мінерально-сировинну (гірничо-рудну), алюмінееву, титано-магнієву, мідну, свинцево-цинкову, твердосплавну, золотодобувну, порошкову, вторинну і інші.

1. Соціально-економічна суть, структура і значення кольорової металургії в господарстві України

Кольорова металургія - галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів (алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту, олова), рідкісних та дорогоцінних металів.

Значення кольорової металургії дуже велике, продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва.

Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.

Алюміній -- легкий, порівняно міцний метал, що має значне поширення. У зв'язку з широким використанням його назвали «крилатим металом». Він застосовується в усіх галузях народного господарства і має велике майбутнє.

Як сировину для виробництва алюмінію можна використовувати боксити, алуніти, сієніти, нефеліни, а також каолін, запаси якого на території України дуже великі. Основною алюмінієвою рудою, на якій базується майже вся світова алюмінієва промисловість, є боксити. Запаси бокситів на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Високопільське (Дніпропетровська обл.). Вони в змозі забезпечити сировиною Запорізький алюмінієвий завод протягом певного часу, але їх запасів недостатньо для збільшення виробництва алюмінію в Україні. Родовища бокситів відкриті, але до кінця не розвідані на півдні Дніпропетровської області, в Приазов'ї, Карпатах. Цінною сировиною для виробництва алюмінію є алуніти. Значні запаси їх відкриті в Закарпатській області (родовища Берегівське, Беганське). Нефелінові сієніти як сировина для виробництва алюмінію є в Приазов'ї і Дніпропетровській області. Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він переважно у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію -- Сивашське в Криму.

В Україні відкрито цілий ряд родовищ нікелю, але всі вони дрібні за величиною запасів. Найбільшими з них, які мають промислове значення, є Побузьке і Придніпровське.

Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стремигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Основні родовища хромітів на Україні відкриті в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, але вони ще не експлуатуються. Потреба України в хромі задовольняється його імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запаси ртуті. Основне її родовище -- Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки. Родовища ртуті є також в Закарпатті та Криму. Родовища з промисловими запасами молібдену, свинцю і цинку в Україні відсутні, а підвищені концентрації ванадію є тільки в Керченських залізних рудах, які можуть бути основною сировиною для його отримання.

В Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій і Закарпатській областях відкриті родовища золота і ведеться підготовка до їх експлуатації. Самостійні родовища ніобію і гафнію відсутні. Ці метали зустрічаються тільки в комплексних рудах з іншими металами.

Розвиток кольорової металургії як галузі металургійного комплексу почався з введенням у дію в 1933 р. алюмінієвого, а в 1936 р. -- магнієвого заводу в Запоріжжі, а також з організації виробництва цинку в м. Костянтинівці (Донецька обл.). По випуску продукції кольорової металургії Україна займала третє місце в колишньому Радянському Союзі після Російської Федерації і Казахстану.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини.

2. Передумови розвитку і розміщення кольорової металургії України

Передумови розміщення продуктивних сил - це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі. Наприклад, розвиток гірничодобувної промисловості можливий лише за наявності у регіоні корисних копалин; бавовнярство потребує достатньої річної суми додатніх температур; верстатобудування може здійснюватися у регіонах з розвинутою промисловістю (споживач продукції) та за наявності значного контингенту висококваліфікованої робочої сили; виробництво товарів широкого вжитку - за умов місткого внутрішньогоь ринку,зумовленого порівняно високою щільністю населення та певною його купівельною спроможністю тощо.

До передумов відносять спосіб виробництва, технологічні осбливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на три великі блоки: природні, демографічні, економічні.

Природні умови й ресурси істотно впливають на особливості й засади теритотіальної організації виробництва.

Кольорова металургія країни має практично необмежені природні ресурси для розвитку. Титанові руди є в Житомирській. Дніпропетровській, Київській і Харківській (Краснокутськ) областях. Ртутні руди розробляються в Донецькій і Закарпатській областях. Нікелеві руди знайдено в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Алюмінієві руди: боксити (Черкаська і Херсонська області), нефелінові сієніти (Приазов'я і Хмельницька область), алуніти (Закарпаття). Мідні руди - Харківська, Волинська, Рівненська області. Магнієві руди є в оз. Сиваш, Запорізькій області і в Калуші (Івано-Франківська область). Хромітові руди виявлено в долині р. Південний Буг. Олов'яні і цинкові руди - на півночі Житомирської області. Поліметалічні руди (Закарпаття, Луганська і Львівська області).

Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця 19 ст. У 1887р. до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок формуванню Донецького району. Нині на відміну від чорної кольорова металургія в Україні розвинута порівняно слабо. Пов'язано це з тим, що у минулому на території нашої країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родових з різних районів колишнього СРСР. В останні роки ситуація різко змінилася. В нашій країні було відкрито багато найрізноманітнішої сировини для розвитку кольорової металургії. Руди кольорових металів містять у своєму складі в десятки і навіть сотні разів менше корисного компонента, наж залізна руда. Тому їх недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість виробництва кольорових металів і менш забруднювати довкілля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, виробництво алюмінію з нефелінів поєднується з виробництвом цементу, соди, поташу, титаномагнієве виробництво - з випуском соляної к-ти, емалей, титанових білил.

Україна має п запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті - у Донбасі і Закарпатті; титану - в Житомирській, Київській,Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів - у Дніпропетровські області. Унікальні родовища сировини для отримання ряду ріркісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

3. Сучасний стан розвитку виробництв кольорової металургії України

Кольорова металургія України характеризується різноманітністю виробництв, технологічних схем та процесів і на квітень 2011 року до неї належать 52 підприємства різних форм власності, на яких працюють 46,3 тис. чоловік. Обсяг товарної продукції у 2010 році становив близько 5,8 млрд. гривень. На цей час кольорова металургія має такі підгалузі: мінерально-сировинну, гірничорудну, алюмінієву, мідну, титаномагнієву, напівпровідникову, твердосплавну, свинцево-цинкову, ртутно-сурм'яну, вуглецеву, порошкову, рідкіснометалеву, золото-видобувну, вторинну.

Особливістю кольорової металургії є те, що практично ні одне виробництво не має замкнутого циклу і Україна не має освоєних родовищ для виробництва алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, вольфраму, молібдену, германію та інших.

На власній сировині базуються лише виробництва титану, феронікелю, цирконію, кремнію, ртуті. Повністю відсутні первинні виробництва електролітичної міді, нікелю, олова, титанових сплавів і зливків, алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів, які імпортуються. Проте надра України, а також техногенні родовища мають ряд кольорових металів, необхідних народному господарству. Для їх добування потрібні значні капітальні вкладення.

Для зменшення залежності України від імпортних поставок сировини необхідно прискорити розвиток власної сировинної бази - добування сульфідних мідно-нікелевих руд Прутовського родовища і самородної мідної руди Волинської області, комплексних руд Жовторіченського та Крапивенського родовищ, рідкіснометалевих та рідкісноземельних руд Азовського та Новополтавського родовищ.

Одним з основних джерел задоволення потреб України в кольорових металах є вторинна кольорова металургія.

На гірничодобувних підприємствах кольорової металургії добувають, збагачують і здійснюють металургійну переробку руди нікелю, ртуті, титанового і цирконієвого концентрату, високоякісних кварцитів.

У цей час в Україні є чотири гірничодобувні підприємства кольорової металургії: Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, ВАТ "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат", ВАТ "Микитівський ртутний комбінат" та ВАТ "Побузький феронікелевий завод".

Для підтримки існуючих потужностей з виробництва концентратів необхідно ввести в експлуатацію на діючих комбінатах вже розвідані родовища:

титанових руд - Стремигородське, Міжріченське;

нікелевих руд - Тарноватське силікатних руд.

Для забезпечення існуючих металургійних потужностей з виробництва алюмінію, цинку, свинцю, міді та спецлігатур необхідно:

у алюмінієвій підгалузі - будівництво рудника на родовищі Діан-Діан (Гвінея);

у свинцево-цинковій підгалузі - введення в експлуатацію Мужіївського та Біляївського родовищ.

Щодо рідкісних, чистих металів та спецлігатур необхідно здійснити переробку попелу теплоелектростанцій та надсмольних вод коксохімзаводів (германій), переробку лежалих хвостів хіміко-металургійної фабрики ВАТ "Металургійний комбінат імені Ілліча" (тантал, ніобій); переробку шламів теплоелектростанцій, які працюють на нафтопродуктах (ванадій); збирання та переробку вторинної сировини (вольфрам); переробку фосфорвмісних руд Донбасу (рідкісноземельні елементи).

Алюмінієва підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: ВАТ "Миколаївський глиноземний завод", ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", заводи з виробництва вторинного алюмінію спільні підприємства: "Інтерсплав", "Укргермет", "Обімет" і Броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій. Загальні потужності цих підприємств становлять: глинозему - 1,2 млн. тонн на рік, первинного алюмінію та сплавів - 110 тис. тонн на рік, вторинного алюмінію та сплавів на його основі - 158 тис. тонн на рік, будівельних алюмінієвих профілів - 15 тис. тонн на рік.

Виробництво глинозему здійснюється в основному на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" із середньорічним обсягом виробництва 1000 тис. тонн і частково на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" в обсязі 200 тис. тонн.

ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" виробляє первинний алюміній та сплави на його основі. До складу підприємства входять: глиноземне виробництво, електролізне виробництво, електротермічне виробництво алюмокремнієвих сплавів, електротермічне виробництво кремнію, виробництво катанки. Передбачається реконструкція електролізного виробництва, створення виробництва алюмінієвої фольги.

Робота підприємств з виробництва вторинного алюмінію залежить від наявних запасів та обсягів імпорту брухту.

Мідна підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів", спільні підприємства "Донкавамет" та "Укргермет", дев'ять виробничо-заготівельних регіональних підприємств "Вторкольормет", науково-виробнича фірма "Форум" і фірма "КАТЕХ", дослідний завод Державного трубного інституту (м. Дніпропетровськ).

ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" - єдине в Україні підприємство, яке виробляє прокат міді та її сплавів: листи, стрічку, труби, прутки, дріт. Проектна потужність підприємства становить близько 140 тис. тонн на рік плоского і круглого прокату. Основними видами сировини є катодна мідь, цинк, нікель та брухт кольорових металів, які більш як на 80 відсотків постачалися з Росії та Казахстану.

Виробництво прокату на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" значно зменшилось і в 2010 році становило лише 4,5 тис. тонн.

Титаномагнієва підгалузь - єдина, яка має потужну сировинну базу титану. До підприємств цієї галузі належить "Запорізький державний титано-магнієвий комбінат", який виробляє титанову губку, титановий шлак та невелику кількість феротитану і титанового литва.

З метою забезпечення підприємств України власною титановою продукцією передбачено модернізацію та реконструкцію виробництва губчастого титану.

Свинцево-цинкова підгалузь. До підприємств цієї галузі належить: ВАТ "Укрцинк", з якого виділено в окреме підприємство ЗАТ "Свинець". Завод спроектовано для роботи на привізних цинкових концентратах.

Виробництво цинку практично припинено із-за відсутності сировини та коштів.

Напівпровідникова підгалузь. Виробництво напівпровідникових матеріалів в Україні становило близько 10 відсотків світових обсягів і здійснювалось на трьох підприємствах: Казенне підприємство "Запорізький титаномагнієвий комбінат", ВАТ "Чисті метали" та хіміко-металургійній фабриці ВАТ "Металургійний комбінат імені Ілліча". Це моно- та полікристалічний кремній, германій, арсеніди та фосфіди галію та індію, пластини та структури на їх основі, а також різноманітні сполуки (оксиди, хлориди, моно- і дихлорсилани тощо). Домінуючим серед цих продуктів є кремній полікристалічний. Випуск його та продукції на його основі становив 75 відсотків загального обсягу напівпровідникової продукції, що вироблялась.

Створені в Україні потужності виробництва полікристалічного кремнію повністю забезпечувалися власною сировиною (трихлорсиланом) і приблизно 40 відсотків обсягу його виробництва відправлялось за межі України. Через великі витрати на виробництво та відсутність потреби в Україні випуск напівпровідникових матеріалів практично припинено.

Твердосплавна підгалузь. До підприємств цієї галузі належать: Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів, ВАТ "Торезтвердосплав", Державний інженерний центр твердих сплавів "Світкермет", концерн "АЛКОН" Національної Академії наук, Державне спеціальне виробничо-технологічне бюро "Інос", Державне підприємство "ІНМА", дільниці твердих сплавів великих машинобудівних заводів. На всіх підприємствах спостерігається значний спад обсягів виробництва у зв'язку з відсутністю вітчизняної сировинної бази.

Вуглецева підгалузь. ВАТ "Укрграфіт" (м. Запоріжжя) - єдиний в Україні виробник основної електродної продукції (вугільні і графітові електроди, блоки, анодна маса та інше) для українських споживачів.

На підприємстві відбулося значне зниження обсягів випуску продукції. Основною причиною цього є труднощі у постачанні сировинних компонентів із-за кордону, висока вартість енергоносіїв. Сировиною для виробництва електродної продукції є нафтовий і пековий кокс та термоантрацит.

Державний завод "Вуглекомпозит" створено на базі спецвиробництва ВАТ "Укрграфіт" для випуску вуглецевих матеріалів і вуглецевих тканин, які призначаються для забезпечення виробництва спецтехніки.

Ртутно-сурмў яна підгалузь. До підприємств цієї підгалузі належить ВАТ "Микитівський ртутний комбінат". Підприємство мало повний цикл виробництва: від видобутку сировини (руди) до готової продукції (ртуті). Відсутність попиту на ртуть і великі витрати на її виробництво призвели до припинення видобутку ртуті з власної сировини.

Порошкова підгалузь. Порошки з різних кольорових металів та продукція з них виробляється на таких підприємствах: ВАТ "Закарпатський металургійний завод", Запорізький державний металургійний завод Інституту титану, Казенний завод порошкової металургії (м. Бровари), ВАТ "Торезтвердосплав", Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів, Кіровський завод виробів із металевих порошків та ряді підприємств чорної металургії.

ВАТ "Закарпатський металургійний завод" і Запорізький державний металургійний завод Інституту титану спеціалізуються на випуску титанових порошків і виробів із них. Титанові порошки використовують для виробництва фрикційних виробів, порошків тугоплавких сполук титану, в чорній металургії, атомній енергетиці та інших галузях. Сировиною для виробництва титанових порошків є низькосортний губчастий титан.

У період з 2000 по 2011 роки у цій підгалузі спад обсягів виробництва становив 40 - 60 відсотків.

Рідкіснометалева підгалузь. До підприємств цієї підгалузі належать: Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, який випускає гафній, цирконієві сполуки тощо, та виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод", який виробляє цирконій, гафній та велику кількість сполук рідкісних металів.

За теперішніх часів ВО "Придніпровський хімічний завод" реструктуровано на ряд самостійних виробництв, потужності яких завантажено як правило непрофільною продукцією.

Золотодобувна підгалузь. Продовжується спорудження дільниці першої черги будівництва Мужіївського золотополіметалевого комбінату. Дослідно-промислова дільниця вартістю 5,4 млн. гривень збудована у І кварталі 1999 року (потужність 60 тис. тонн руди на рік). Завершується будівництво збагачувальної фабрики на Мужіївському родовищі, що дасть змогу переробляти руду до одержання сплаву "Доре" на місці видобутку.

Відсутність державних коштів не дає змоги виконувати розвідку та освоєння найбільшої частини золотоносних руд, що виявлені на Українському щиті (родовища: Сергіївське, Майське, Клинцівське, Юр'ївське, Балка Широка, Балка Золота та інші).

Щодо розвитку кольорової металургії передбачається збільшення в період до 2010 року обсягів виробництва більшості кольорових металів з одночасним вирішенням питань підвищення технічного рівня і якості продукції та зниження енергоємності виробництва.

4. Територіальна структура кольорової металургії України: основні центри, промислові вузли, райони

кольоровий металургія україна промисловий

Сучасний металургійний комплекс Украъни майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних р-нів світу. На території цього р-ну з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький і Приазовський. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра - від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. На його території сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський і Криворізький. У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводи: в Дніпропетровську - три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а в Дніпродзержинську -металургійний комбінат, два коксохімічних заводи, в Новомосковську - трубний завод. В криворізькому вузля знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, обўєднаних рудоуправліннями. В Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжя - металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод і завод феросплавів, в Нікополі - південно-трубний і феросплавний заводи. Тут же розташовані Нікопольський, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцеворудного басейну з п-вами, які видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище і гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону і транспортується переважно по Дніпру. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні п-ва Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон по в-ву коксу і чавуну. На його території сформувалися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський і Приторецький. Донецько-Макіївський вузол - найбільш потужний із трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи і трубний завод, Донецький металургійний і два коксохімічні заводи, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський і Горлівський коксохімзаводи, Харцизький трубопрокатний і канатно-дротовий заводи. До цього вузла належать також потужний комплекс вогнетривких матеріалів і флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.). На півночі Донецької області зн-ся невеликий Приторецький вузол у складі Краматорського металургійного і коксохімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчермет» і вогнетривів. Поблизу цих заводів зн-ся крупні центри видобутку сировини і в-ва вогнетривких матеріалів - Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське. На території Луганської області сформувався металургійний вузол, до складу якого входять Алчевський металургійний комбінат з його цехом у м.Алмазна і коксохімзавод, Стахановський коксохімічний і феросплавний заводи. Недалеко від цього вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами - «Азовсталь» та ім.Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова, де зн-ся залізорудний район і Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та невеличкий, частково відбудований після війни металургійний завод ім.Войкова. Звўязок між цими частинами підрайону здійснюється морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургія Укр є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної пр-ції Чм Укр становила в окремі роки понад 3 млрд доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. В країни СНД експортується більша частина металопродукції України.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами -- сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський. На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осе-тії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Артемівську працює завод по оброб-ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову -- з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт-них бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє-вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

Базовими підприємствами металоперероблюючої промисловості у виробництві міді в Україні є:

- Артемівський завод по обробці кольорових металів (Донецька обл.). Потужність підприємства - 140 тис. Т. На рік. Більш 80 % сировини завод отримує від постачальників з Росії та Казахстану. У зв»язку з недопостачанням сировини, вагомим (до 70%) зношенням більшої частини основного устаткування об*єми виробництва у 2005 р. складали лише 20% від виробництва 1990р (на сьогоднішній день завод працює на 7-10% потужності);

- Спільні підприємства «Донкавмет» та «Укргермет», які спеціалізуються на виготовленні латуні і бронзи з вторинної сировини (майже повністю працює на сировині замовників). Загальне виробництво підприємств складала 90 тис.т. у 2000 р, при140 тис.т. у 2009.

Алюмінева промисловість України, за данними програми «Алюміней України», представлена Миколаївським глиноземним заводом (МГЗ), Запоріжським алюмінеевим комбінатом (ЗалК), заводами по виготовленню вторинного (спільне підприємство «Інтерсплав», «Укргермет», «Обімет»), Броварським заводом алюмінеевих будівних конструкцій. Загальна кіількість виробництва цих підприємств складає: глинозема - 1,2 млн.т., первинного алюмінею та сплавів на його основі - 11 тис.т., вторинного алюмінею і його сплавів - 165 тис.т., будівних профілей - 15 тис.т.

5. Проблеми і перспективи розвитку кольорової металургії України

Особливістю вітчизняної кольорової металургії є те, що практично ні по жодному виду кольорових металів в Україні нема замкнутого циклу виробництва - від сировини до готової продукції

«Причиной поліпшення ситуації в кольоровій металургії України, є перш за все, загальний розвиток світової єкономіки. Враховуючи, що основні види продукції є т.н. „біржовими металами”, на підвищення цін на них традиційно впливають і фактори активності інвестиційних фондів. Нарешті, з надією на подальший ріст цін на ринку, у такі періоди інтенсивно виступають в якості біржевих гравців, наприклад на Лондонській біржі металів, і закуповують кольорові метали для наступного прибуткового перепродажу. З'являється явище, близьке к ажиотажному спросу. Так, в липні на складах, „приписаних” до Лондонської біржі металів, запаси алюмінею зменьшились на 59 тис. Тонн. Паникувати з цього, однак, не доводитбся, т.к. на початок серпня в цілому світові складські запаси алюмінею у всіх виробників оцінюються у 2.6 млн. тонн».

На думку багатьох експертів, кольорова металургія стала в Україні засобом відмивання грошей из бюджета.Згідно статистичним даним, тільки сплавов на основі лома алюмінея с 2005 по 2010 рр. Експортувалось у 1.5-2 рази більше, ніж реально виготавлювалось в країні. Як відомо, подібна схема псевдоекспорта, дозволяє підіймати ціну товару до небачених висот. Таким чином, продав метал, скажімо за 100 тис. доларів своїй фірмі, яка зареестрована за кордоном, підприємєць отримує повернення ПДВ у розмірі 20 тис. доларів з бюджета.

В Україні є величезна кількість металобрухту, який ми поки що не використовуємо в повній мірі,а продаємо за низькими цінами за кордон. Але значно вигідніше було б використовувати його на власних підприємствах, переплавляти на метал,придатний ддля виробництва труб.

Звичайно,одним із найважливіших чинників розвитку данної галузі є наявність дешевої електроенергії, тобто розвитку базової галузі промисловості - електроенергетики.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов'язані з підвищенням конкурентноспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалрємкості продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків метал о продукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, мет.вироби, листовий та сортовий прокат).

Особливістю кольорової металургії є те, що практично ні одне виробництво не має замкнутого циклу і Україна не має освоєних родовищ для виробництва алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, вольфраму, молібдену, германію та інших.

На власній сировині базуються лише виробництва титану, феронікелю, цирконію, кремнію, ртуті. Повністю відсутні первинні виробництва електролітичної міді, нікелю, олова, титанових сплавів і зливків, алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів, які імпортуються. Проте надра України, а також техногенні родовища мають ряд кольорових металів, необхідних народному господарству. Для їх добування потрібні значні капітальні вкладення.

Для зменшення залежності України від імпортних поставок сировини необхідно прискорити розвиток власної сировинної бази - добування сульфідних мідно-нікелевих руд Прутовського родовища і самородної мідної руди Волинської області, комплексних руд Жовторіченського та Крапивенського родовищ, рідкіснометалевих та рідкісноземельних руд Азовського та Новополтавського родовищ.

Щодо розвитку кольорової металургії передбачається збільшення в період до 2010 року обсягів виробництва більшості кольорових металів з одночасним вирішенням питань підвищення технічного рівня і якості продукції та зниження енергоємності виробництва.

Програмою передбачаються такі заходи:

1) у сировинній, мінеральній та гірничорудній підгалузі:

· забезпечення сировиною магнієвого виробництва Калуського магнієвого заводу ВАТ "Оріана" і Казенного підприємства "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" за рахунок освоєння Новоподільського (Чернігівська область) та Полтавського родовища бішофіту;

· освоєння нових дільниць родовищ титановмісних руд Малишевської і Іршанської груп для забезпечення безперервної роботи Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату;

· передбачається впровадження на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті технології одержання знехромленого ільменітового концентрату для виробництва пігментного діоксиду сірчанокислотним способом;

· організація виробництва нових видів цирконової продукції підвищеного попиту (мікронізований циркон, прес-порошки та кераміки на основі діоксиду цирконію);

· проведення комплексу геологорозвідувальних робіт з дорозвідки відкритих в Україні родовищ мідьвмісних, хромових і рідкіснометалевих руд;

2) у алюмінієвій підгалузі:

· технічне переоснащення та розширення глиноземного виробництва до 1500 тис. тонн на рік на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод";

· будівництво та освоєння комплексу підготовки і відвантаження червоного шламу на ВАТ "Миколаївський глиноземний завод" на повний обсяг його утворення. Потенційними споживачами червоного шламу є підприємства чорної металургії, цементної промисловості тощо. Реалізація заходів розв'язує проблему збереження земельних ділянок, потрібних для будівництва шламосховища і поліпшує економіку підприємства;

· будівництво у період 2005 - 2010 років нового алюмінієвого заводу потужністю 100 тис. тонн на рік, у тому числі 10 тис. тонн на рік алюмінієвої катанки, що дасть змогу значно поліпшити економіку підгалузі з порівняно швидкою окупністю витрат;

· реконструкція електролізного цеху ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" з використанням більш економічних електролізерів з випаленими анодами та сухим газоочищенням, що дасть змогу поліпшити екологічний стан та умови праці персоналу;

· організація на ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" виробництва алюмінієвої стрічки та фольги із загальним обсягом виробництва продукції близько 25 тис. тонн на рік;

3) у мідній підгалузі:

розвиток виробництва високоякісного прокату з міді та її сплавів на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів";

організація виробництва біметалічної стрічки на ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів";

організація виробництва мідних катодів з брухту та відходів для виробництва знекисненої мідної катанки науково-виробничої фірми "Форум";

4) у титаномагнієвій підгалузі:

· технічне переоснащення титаномагнієвого виробництва Казенного підприємства "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" з підвищенням обсягів випуску губчастого титану до 12 тис. тонн на рік; утилізація відходів виробництва з вилученням скандію, ванадію та їх використання у вигляді товарної продукції;

· організація на Казенному підприємстві "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" виробництва зливків з титану та його сплавів продуктивністю 5 тис. тонн на рік;

· створення потужностей і освоєння технології одержання листового і сортового титанового прокату, трубної заготовки та зварного дроту на підприємствах чорної металургії України;

· організація виробництва пігментного діоксиду титану хлорним способом;

· реконструкція магнієвого виробництва ВАТ "Оріана" з одержанням твердого зневодненого карналіту і переведенням електролізерів на живлення цією сировиною;

· організація виробництва на калійно-магнієвому заводі ВАТ "Оріана" фасонного лиття із магнію та його сплавів на повну потребу України;

5) у свинцево-цинковій підгалузі:

реконструкція свинцевого виробництва та створення потужностей для виробництва свинцевих листів і припоїв на ЗАТ "Свинець";

створення виробництва цинку пірометалургійним способом з оксидної та вторинної сировини ВАТ "Укрцинк";

6) у підгалузі напівпровідникових матеріалів:

· технічне переоснащення виробництва полікристалічного і монокристалічного кремнію електронної і сонячної якості на Казенному підприємстві "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" для електроніки, електротехніки, сонячної енергетики та детекторів ядерного випромінювання;

· створення власної сировинної бази для виробництва германієвої сировини з використанням збагачених золовиносів гідроелектростанцій, надсмольних вод коксохімічних заводів і германієвмісного вугілля Біганського родовища;

· удосконалення технології виробництва високочистих кольорових металів II, III, V і VI груп таблиці Менделєєва і монокристалічних твердих розчинів на їх основі на ВАТ "Чисті метали" з метою підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку;

7) у вуглецевій підгалузі:

· придбання та освоєння на ВАТ "Укрграфіт" високопродуктивного та екологічно чистого імпортного устаткування для електродного виробництва;

· організація виробництва випалених анодів на потребу ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат";

· перепрофілювання державного заводу "Вуглекомпозит" на виробництво гальмівних колодок і на виготовлення полімерних композиційних матеріалів для літаків серії АН, а також організації виробництва антифрикційних високотемпературних матеріалів типу "Хімоніт", які застосовуються для виготовлення авіаційних двигунів.

8) у твердосплавній підгалузі:

· забезпечення сировиною підприємств підгалузі (вольфрам, кобальт, нікель та їх сполуки);

· організація переробки вольфрамового концентрату до оксиду вольфраму на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті;

· організація гідрометалургійної переробки пиловидних та несортових відходів твердих сплавів і твердосплавного інструменту обсягом близько 500 тонн на рік на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті;

· створення та впровадження у виробництво нових конкурентоспроможних сплавів;

9) у порошковій підгалузі:

технічне переоснащення заводу ВАТ "Укрцинк" з метою поліпшення якості порошку цинку та збільшення обсягів його виробництва до 1200 тонн на рік. З пуском основного виробництва Казенного підприємства "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат" з'являться перспективи оновлення виробництва порошків титану. Передбачається організація виробництва титанового порошку та виробів на його основі на ВАТ "Закарпатський металургійний завод" та Запорізькому державному металургійному заводі Інституту титану. Щодо титанових порошків потужності збільшаться до 1500 тонн на рік, щодо виробів із них - до 300 - 400 тонн на рік. Доцільно імпортувати порошки нікелю, молібдену, вольфраму, кобальту через відсутність необхідної первинної сировини та у зв'язку з невеликою потребою;

10) у рідкіснометалевій:

· першочергове створення власної сировинної бази за рахунок освоєння, добування та переробки комплексних поліметалічних руд Мужіївського та Мазурівського родовищ;

· розроблення технології добування рідкісних і рідкісноземельних металів із багатокомпонентної вторинної сировини, в тому числі організація виробництва оксидів ванадію і скандію з відходів виробництва титану на Казенному підприємстві "Запорізький державний титаномагнієвий комбінат".

Заходами розвитку вторинної кольорової металургії передбачено:

1. створення виробництва вторинного алюмінію при переробці соляних шлаків на спільному підприємстві "Інтерсплав" продуктивністю 1000 тонн алюмінію на рік;

2. проведення реконструкції підприємства "Інтерсплав" (м. Свердловськ Луганської області) з метою виробництва зливків легованих деформівних сплавів;

3. технічне переозброєння плавильного цеху підприємства "Обімет" (м. Одеса) та організація переробки латунного і бронзового брухту в товарні чушки та напівфабрикати на науково-виробничій фірмі "Форум" (м. Запоріжжя);

4. утилізація відпрацьованих газорозрядних ртутних ламп і переробка вторинних ртутьвмісних відходів;

5. створення та впровадження нових технологій і устаткування для переробки брухту та відходів, що містять рідкісні та дорогоцінні метали.

За розрахунками для реалізації заходів Програми на період 2001 - 2010 роки потрібно 9993 млн. гривень. На період до 2005 року потрібно 6850 млн. гривень капітальних вкладень. Реалізація Програми дасть змогу забезпечити потребу внутрішнього ринку України у більшості кольорових металів, а також зменшити витрати валюти на імпорт металопродукції, одержати додаткові надходження валюти за рахунок експорту високоякісної продукції.

Висновок

Отже кольорова металургія - галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів(алюмінію , магнію, титану, міді, кобальту , олова), рідкісних та дорогоцінних металів.

Значення кольорової металургії дуже велике, адже продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва. Вона є однієї з найголовніщих ланок НТР.

Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення і металургійну переробку руд кольорових і рідкісних металів. До його складу входить виробництво сплавів, прокат кольорових металів і переробка вторинної сировини. В загалі сучасної кольорової металургії знаходиться не в кращому становищі, тому, що по-пеше: більшість устаткування на підприємствах кольорової металургії застаріло як морально так і фізично, і більшість заводів працюють максимум на чверть своєї виробничої потужності. По-друге: із зі певних політичних конфліктів очікується значне подорожання ціни на електроенергію, пальне та газ, а як ми вже знаємо, підприємства кольорової металургії потребують дуже великої кількості палива та електро енергії. Поки що уряд своїм указом стримує збільшення цін на вище згадані копалини, але якщо ціни всеж таки зростуть, то це буде дуже загрожувати всій кольоровій металургії України, так як більшість з підприємств стануть не рентабельні і збанкротують.

Алеж всеж таки будемо сподіватися на кращю долю вітчизняної кольорової металургії, будімо сподіватися на підтримку держави у розвитку цієї галузі, та на залучення іноземного капіталу у цю галузь.

Список Літератури

1. Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 2008. - 472 с.: іл.

2. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2007. - 88 с.

3. Масляк П. О., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 2008. - 829 с.

4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є. П. Качан, М. О. Ковтонюк, М. О. Петрига та ін.; За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища шк., 2007 - 375 с.: іл

5. Україна у цифрах у 2010 році: Корот. стат. довід. Державний комітет статистики України: Під. Ред. О. Г. Осауленка.

6. Розміщення продуктивних сил України: Навчально-методичний посібник/ Дорогунцов С. - К.2010.

7. http://www.stydent.od.ua

8. Журнал Бізнес №6 (473) 11 лютого 2011 р. С.36-37

9.Розміщення продуктивних сил України: Підручник за ред. Є.П.Качана.- К.: Вища шк. 2008;

10.Шаблій О.І.Соціально-економічна географія України.- Львів.: Світ, 2008;

11. Мазур В., Смірнова О. Залучення іноземних інвестицій у металургійну та хімічну промисловість України.- Журнал “Економіка України” № 5/2010;

12. Охотський В. Тенденції у світовій торгівлі сталлю. - Журнал “Економіка України” № 4/2011;

13. Долгоруков Ю., Сергєєв В. Приватизація підприємств металургії України. - Журнал “Економіка України” № 5/2011;

14. Стасовський Ю. Економічні аспекти споживання і виробництва презиційних труб з кольорових металів в Україні. - Журнал “Економіка України” № 10/2011.

15. Відомості Верховної Ради України № 38 від 24 вересня 2011 року.

16. Газета “Бізнес” № 48 від 29 листопада 2010 року.

Додаток

Таб.1 Баланс виробництва і споживання продукції кольорової металургії у 2011 - 2012 роках (тис. тонн)

Найменування
продукції

2011 рік

2012 рік (прогноз)

вироб-
ництво

спожи-
вання

екс-
порт

імпорт

вироб-
ництво

спожи-
вання

екс-
порт

імпорт

Алюмінієва продукція

Глинозем

1400

230

1170

-

1600

610

990

-

Алюміній первинний

115

93,2

21,8

-

315

123,2

191,8

-

Алюміній вторинний

105

54,4

50,6

-

120

73,8

51,2

5

Катанка алюмінієва

15

23,8

-

8,8

15

25,3

-

10,3

Прокат алюмінію

1

28

5

32

36

42,4

10

16,4

Мідна продукція

Мідь рафінована

10

87,6

-

77,6

20

91,1

-

71,1

Прокат міді та її сплавів

15

30,9

2

17,9

30

35,3

4

9,3

Катанка мідна

50

36,8

13,2

-

50

41,1

8,9

-

Вторинні мідні сплави

33

3,9

29,1

-

48

4

44

-

Інші кольорові метали

Цинк

20

62,6

-

42,6

20

66

-

46

Свинець

14,6

12

2,6

-

16,6

14

2,6

-

Олово

0,25

0,7

-

0,45

0,3

0,8

-

0,5

Магній товарний

22

6,7

15,3

-

22

13,6

8,4

-

Титан губчастий

6,2

2,8

3,4

-

12

3,9

8,1

-

Прокат та литво титану

1

1,4

-

0,4

2

2,2

-

0,2

Електродна продукція

153,1

25,5

127,6

-

153,1

26,6

126,6

-

Напівпровідникові вироби

0,52

0,16

0,36

-

1,45

0,57

0,88

-

Тверді сплави

0,59

1,09

0,1

0,6

1,0

1,38

0,1

0,48

Таб.2 Основні розрахункові техніко-економічні показники розвитку гірничо-металургійного комплексу України

Показник

Роки

2010

2011

2012 (прогноз)

Кольорова металургія

Товарна продукція, млрд. гривень

3,71

6,4

Витрати на виробництво продукції, млрд. гривень

3,23

5,34

Витрати на 1 гривню виробленої продукції

0,87

0,83

Чисельність виробничого персоналу, тис. чоловік

34

38

Обсяг капіталовкладень, млн. доларів США

1264

580

Енергоємність товарної продукції, гривень /кВт

2,13

1,97

Таб. 3 Споживання палива і електроенергії у підгалузях у 2011 - 2012 роках

Підгалузь

Паливо, тис. тонн умовного палива

Електроенергія, млн. кВт.год.

2011 рік

2012 рік (прогноз)

2011 рік

2012 рік (прогноз)

Гірничорудна

716

752

8426

8945

Вогнетривна

360

370

258

250

Коксохімічна

3130

2790

1078

950

Феросплавна

898,8

1168

6621

7946

Трубна

694,6

1226

864

1525

Метизна

98,8

104

204

212

Металургійна (чорна)

31627

26580

15800

13740

Кольорова

975

1892

3418

6630

Магістрального водопостачання

-

-

1514

1360

Інші

60

43

46

46,5

Таб. 3 Прогнозована потреба України у продукції кольорової металургії на період до 2012 року

(тонн)

Найменування кольорових металів та продукції

Споживання,
2010 рік

Прогноз потреби

2011 рік

2012 рік

Алюмінієва продукція

Глинозем

230000

230000

610000

Алюміній первинний та сплави

36320

93200

123200

Алюміній вторинний

36610

54400

73800

Катанка алюмінієва

22375

23850

25300

Прокат алюмінієвий

16340

28000

42400

Мідна продукція

Мідь рафінована

83890

87600

91100

Вторинні мідні сплави

3600

3900

4000

Прокат міді та її сплавів

26600

30900

35300

Катанка мідна

32660

36850

41100

Інші кольорові метали

Цинк

59460

62600

66000

Свинець

8200

12000

14000

Олово

605

700

800

Нікель

5300

5900

6600

Магній товарний

1500

6700

13600

Титан губчастий

1600

2750

3900

Прокат та литво титану

740

1420

2200

Вольфрам

435

460

480

Молібден

125

135

145

Кобальт

140

142

143

Електродна продукція

24000

25500

26500

Тверді сплави

920

1090

1380

Напівпровідникові вироби

105

160

570

Рідкіснометалева продукція

Цирконій та його сполуки

90

200

320

Ванадій та його сполуки

660

1020

1680

Гафній металевий

0,5

0,6

0,7

Галій металевий

5

10

15

Тантал

10

25

35

Ніобій

50

150

250

Кадмій

50

80

100

Індій

1,5

3

4

Германій

0,5

1

2

Церій та його сполуки

1,8

3

4,5

Телур

0,5

1

1,5

Берилій

1

2

3

Тантал та його сполуки

5

6,5

8

Селен

1

1,2

1,5

Ітрій металевий

0,8

0,8

1

Скандій та його сполуки

0,5

1

2

Оксиди рідкісних лужноземельних металів

20

50

100

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Соціально-економічна суть, структура і значення електронно-машинного будування в господарстві України. Сучасний стан розвитку і розміщення машинобудівного комплексу держави. Територіальна структура виробництва: основні центри, промислові вузли та райони.

    курсовая работа [213,2 K], добавлен 29.03.2013

  • Сутність, значення та основні функції залізничного транспорту України; передумови регіонального розміщення; його сучасна структура та рівень розвитку. Територіальна структура та регіональні відмінності залізничного транспорту: проблеми і перспективи.

    курсовая работа [60,1 K], добавлен 19.03.2013

  • Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки України. Соціально-економічне становище України за 2000-2007 роки. Огляд електроенергетики, промисловості, металургії, сільського господарства, транспорту, фінансів та доходів населення.

    реферат [32,7 K], добавлен 01.02.2009

  • Соціально-економічна сутність, основні функції та структура закладів освіти в Україні. Основні особливості розвитку та розміщення освітніх закладів в Україні. Актуальні проблеми та напрями удосконалення, розвитку розміщення закладів освіти.

    курсовая работа [92,8 K], добавлен 11.11.2013

  • Роль демографічних передумов в розміщенні та розвитку продуктивних сил. Демографічна ситуація України: сучасні проблеми та перспективи. Динаміка чисельності та складу населення. Міграційні процеси. Демографічні перспективи України та державна політика.

    курсовая работа [356,1 K], добавлен 16.02.2008

  • Соціально-економічна сутність та функції житлово-комунального господарства Донецького економічного району України, його територіальна структура та регіональні відмінності. Проблеми та напрями удосконалення розвитку і розміщення ЖКГ Донецького регіону.

    курсовая работа [94,2 K], добавлен 27.11.2013

  • Сутність, структура і значення пивоварної промисловості. Основні передумови розвитку і фактор розміщення пивоварної промисловості території, що досліджуються. Сучасні особливості пивоварної промисловості. Територіальна організація пивоварної промисловості

    курсовая работа [138,6 K], добавлен 30.03.2007

  • Основні галузі лісо-виробничого комплексу України; історія, екологічні проблеми та перспективи розвитку. Структура управління лісопромисловим комплексом; виробничі особливості і розміщення галузей із заготівлі, механічної та хімічної переробки деревини.

    реферат [850,8 K], добавлен 29.03.2013

  • Значення та сутність комплексу соціальної інфраструктури у розміщенні продуктивних сил регіонів. Передумови розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості соціальною сферою населення.

    курсовая работа [187,5 K], добавлен 18.12.2009

  • Необхідність проведення реформ для переходу України до країн з ринковою економікою. Інновації й інноваційний шлях розвитку - рушійна сила, що спроможна забезпечити економічну незалежність України. Основні риси інноваційної моделі розвитку економіки.

    статья [19,7 K], добавлен 09.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.