Організація та планування матеріально-технічного забезпечення підприємств автосервісу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація та планування матеріально-технічного забезпечення підприємств автосервісу

Зміст

Вступ

1. Цілі підприємства автосервісу

2. Типи підприємств автосервісу. Види СТО за потужностям

3. Економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу

4. Передумови формування цінової стратегії та методи встановлення цін для стимулювання збуту

5. Зацікавленість АТП, СТО в економії матеріалів

6. Форми організації матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу

7. Загальна характеристика виробничих приміщень

8. Вимоги до організації різних автосервісних підрозділів та їх матеріально-технічного забезпечення

9. Технологія закупівлі матеріально-технічних ресурсів

10. Шляхи зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств автосервісу

Висновок

Використана література

Вступ

Потужним сектором української економіки, який обслуговує практично всі галузі господарства і верстви населення, а також сприяє загальнонаціональному та регіональному розвитку, зміцненню зовнішньоекономічних зв'язків, зростанню мобільності та якості життя населення, є автомобільний транспорт. Сучасний стан економічного розвитку України характеризується збільшенням рівня автомобілізації, що у свою чергу, підтверджує необхідність безперервного функціонування підприємств автосервісу, які обслуговують автотранспортні засоби. Транспорт посідає сьогодні одне з провідних місць у структурі ВВП, питома вага галузі,,Транспорт і зв'язок" у структурі ВВП України складає близько 12,1%, а послуг з ремонту та побутового обслуговування - 9,3%.

Отже, особливої актуальності набувають проблеми дослідження теоретичних, методичних і практичних питань управління якістю послуг підприємств автосервісу; використання прогресивних методів управління ресурсами автосервісних підприємств з метою досягнення високого рівня якості послуг; вдосконалення методів вимірювання й оцінки показників якості послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобілів.

Автосервіс - галузь діяльності, що безпосередньо пов'язана із задоволенням потреб людей щодо обслуговування автомобілів.

Автосервіс можна тлумачити в широкому розумінні слова як інфраструктуру автомобільного транспорту і у вузькому - як підтримання і відновлення роботи автомобіля. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля - дуже великий, сказати б, головний, та все ж лише елемент автосервісу.

Автосервіс - це все, що забезпечує використання, експлуатацію, підтримання і відновлення роботи автомобіля протягом усього "життєвого" циклу.

Автосервіс включає в себе:

· торгівлю автомобілями;

· систему підтримання та відновлення роботи автомобілів протягом усього терміну їх експлуатації;

· систему, що забезпечує технічну експлуатацію автомобілів;

· систему, що забезпечує використання автомобілів;

· систему, що забезпечує безпеку руху й усунення шкідливих наслідків автомобілів.

Автосервіс у звуженому розумінні слова - це система підтримання і відновлення працездатності автомобіля протягом усього терміну експлуатації. Її складають: інформаційна підсистема про клієнтуру і для клієнтури; підсистема управління записами; підсистема обслуговування клієнтури; підсистема продажу автомобілів, запасних частин і матеріалів; підсистема технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Протягом усього терміну експлуатації ця система повинна забезпечити у межах вимог клієнтури та технічних вимог автомобіля його справність, безвідмовність і максимальний коефіцієнт технічної готовності, а також мінімальні витрати часу клієнта на підтримання і відновлення роботи його автомобіля.

Організація підприємства автосервісу - усі її елементи, зв'язки, процеси та дії відбуваються за об'єктивними законами. Якщо організацію прагне створити людина, то вона може діяти, виходячи з об'єктивних умов, маючи якусь ціль чи об'єднуючи об'єктивні умови та цілі.

Сфера послуг вирішує найважливіші соціально-економічні завдання й його значення у суспільства зростає. Однією з видів таких послуг є послуги автосервісу.

Процес надання підприємством автосервісних послуг складається з трьох взаємозалежних елементів: прийом замовлень послуг від населення, виконання замовлень, реалізація послуг.

Прийом замовлень від населення - це початкова стадія процесу надання послуг. Він охоплює визначення складу послуги. На даній стадії виконується ряд операцій технологічного характеру, які значною мірою впливають на подальший процес виробництва.

Безпосереднє виробництво, організація якого значною мірою визначається характером виконуваних послуг.

Заключна стадія процесу надання підприємством автосервісних послуг - реалізація замовлень, доведення послуг до споживача. Однією з особливостей, властивих підприємствам сфери обслуговування, що вони теж мають безпосередні контакти з споживачем в наданні послуг; у процесі діяльності здійснюють як виробничі, так і торгові функції.

Розвиток автосервісних підприємств є обов'язковою умовою ефективності торгівлі на внутрішніх ринках країни і головним фактором фінансового успіху в цій роботі. Інтенсивне обслуговування після продажу в Японії, Франції, Великобританії, США та в інших країнах підтверджує, що сервісне обслуговування є важливою статтею прибутків і основним критерієм розвитку бізнесу на зовнішньому ринку.

1. Цілі підприємства автосервісу

Мета підприємства автосервісу як інфраструктури автомобільного транспорту полягає в забезпеченні соціально-економічної ефективності автомобіля. Ця мета реалізується декількома шляхами:

· задоволення попиту на автомобілі за їх кількістю, ціною, якістю, класом, модифікацією і призначенням;

· задоволення попиту на послуги, пов'язані з підтримкою і відновленням працездатності автомобіля в процесі його експлуатації;

· задоволення попиту на запасні частини та обладнання до автомобілів;

· задоволення попиту, пов'язаного з технічною експлуатацією автомобіля;

· задоволення потреб осіб, які користуються автомобілем;

· створення ефективної системи забезпечення безпеки руху й усунення шкідливого впливу автомобіля на навколишнє середовище і суспільство.

2. Типи підприємств автосервісу. Види СТО за потужностям

Тип підприємств автосервісу визначається його призначенням, видами послуг, що надаються, виробничою площею і потужністю, організаційною структурою, особливостями виробничого процесу. Аналіз зазначених характеристик підприємств автосервісу дозволяє виділити наступні типи підприємств автосервісу:

· пункт обслуговування автомобілів;

· пункт обслуговування на АЗС;

· авторемонтна майстерня;

· станція технічного обслуговування автомобілів;

· автоцентр;

· станція інструментального контролю;

· станція відновного ремонту.

Пункт обслуговування автомобілів (ПОА) - це підприємство, яке організоване у відповідності до вимог законодавства, без створення юридичної особи або входить до складу юридичної особи. У пункті обслуговування автомобілів працює від 1 до 8 чоловік. Пункт виконує обмежений перелік спеціалізованих робіт і послуг. Спеціалізація ПОА часто відбивається в самій назві пункту, наприклад "Пункт заміни масла", "Пункт дрібної фарбування", "Пункт шиномонтажу" і т.п. Працюючий в пунктах обслуговування персонал може не мати спеціальної підготовки.

Пункт обслуговування на автозаправній станції - мале підприємство автосервісу на 1-2 поста, виконує дрібні роботи по заміні масла, охолоджувальних рідин, гальмівних колодок, деталей ходової і трансмісії. Окремо на АЗС може бути організовано мийка, прибирання і чищення салонів, може бути обладнання для самообслуговування. Пункт обслуговування автомобілів на АЗС має ті ж характеристики, що й ПОА взагалі, але розташований на території заправної станції в поєднаному з АЗС або окремій будівлі і призначений для обслуговування і ремонту автомобілів, які прибули на заправку.

Авторемонтна майстерня (АРМ) - підприємство автосервісу, яке виконує технічне обслуговування та ремонт автомобілів для приватних осіб чи корпоративних клієнтів, але не має інфраструктури для обслуговування клієнтів і з цієї причини не може надавати послуги для них. АРМ характеризується наявністю: виробничих потужностей для ТО і ремонту автомобілів; технічних виробничих площ; площ для зберігання запасних частин; побутових приміщень для працівників; приміщення або робочого місця майстра; майданчики для стоянки автомобілів.

Станція технічного обслуговування (СТО) - це підприємство, продукцією якого є послуги з технічного обслуговування і ремонту легкових, вантажних автомобілів або автобусів. Виділяють СТО з повним циклом продажів, з неповним циклом продажів і СТО, які надають лише послуги з ТО і ремонту автомобілів.

СТО характеризується наявністю: стоянки для автомобілів клієнтів, гостей та стоянки для автомобілів співробітників; складу для нових і старих автомобілів; стоянки для демонстрації нових і старих автомобілів; автосалону, площ і потужностей для продажу автомобілів; приміщень для продажу запасних частин і аксесуарів; приміщень і виробничих потужностей для обслуговування і ремонту автомобілів.

Потужність (розмір) СТО визначається кількістю робочих постів (робочих місць), а також кількістю виробничих робочих. Робочий пост, призначений для виконання робіт на автомобілі (з використанням підйомника або без нього), в залежності від типу легкового автомобіля та виду виконуваних робіт має площу від 27 до 40 мІ. В даний час існують станції потужністю від 1 до 60 постів. За потужністю СТО поділяються на малі, середні, великі, крупні.

До малих СТО належать станції, що мають 2 робочих посту, з чисельністю виробничих робітників від 1 до 4 чол. включно. Характерною особливістю малих СТО є обмежений перелік виконуваних робіт, що

обумовлено інвестиційними можливостями власників бізнесу. У більшості випадків малі СТО не є самостійними об'єктами, а розміщуються в будівлях, які мають більш широке функціональне призначення. Приміщення або будівлі малих СТО повинні відповідати вимогам регламентуючої документації, що стосується ТО і ремонту автомобілів, технічного оснащення, виробничих, технологічних і організаційних процесів СТО.

До середніх СТО відносяться підприємства автосервісу з кількістю постів від 3 до 9 і чисельністю робітників, в залежності від режиму роботи, від 5 до 20 чол. Більшість середніх СТО - універсальні: виконують обмежений перелік робіт з ремонту ходової, двигуна, електрообладнання для різних марок автомобілів. Багато СТО авторизованих дилерів мають середню потужність.

До великих СТО відносяться підприємства з чисельністю робочих постів від 10 до 19 і чисельністю виробничих робітників від 10 до 40 чол.

Великі СТО мають від 20 до 35 постів, на них працює від 21 до 70 (і більше) виробничих робітників.

Станції інструментального контролю - спеціалізовані комплексні діагностичні центри, обладнані повним комплектом діагностичного і перевірочного устаткування. Станції інструментального контролю отримали розвиток і як самостійні підприємства, і як підрозділи станцій технічного обслуговування. У більшості випадків лінії інструментального контролю обладнуються чотирьохкомпонентний газоаналізатором, стендом відведення коліс, гальмівним стендом, стендом для перевірки стану передньої підвіски, приладом контролю світла фар.

Станції відновного ремонту, або станції з відновлення і забарвленню кузовів, - автосервісні підприємства, основним видом діяльності які є відновлення кузовів та їх деталей, фарбування кузовних поверхонь або кузовів в цілому, а також виконання інших робіт з відновлення та догляду за кузовом автомобіля. Станції відновного ремонту мають спеціалізоване устаткування і технології відновлення і забарвлення кузова. Станції по відновленню і забарвленню кузовів можуть мати різну потужність, яка визначається кількістю постів, а також наявністю основного технологічного обладнання.

3. Економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу

автосервіс витрати закупівля збут

Матеріально-технічне забезпечення підприємства автосервісу як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непереривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки в АТП по забезпеченню послуг автосервісу, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості послуг за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання, запасних запчастин, палива.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва продукції автосервісу та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача, надання якісних послуг у процесі діяльності підприємства автосервісу.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу полягає в тому, щоб забезпечити:

· безперебійне забезпечення підприємства автосервісу необхідними матеріалами для надання якісних послуг споживачеві;

· оптимізацію господарських зв'язків між підприємством автосервісу та постачальником необхідної продукції (автозапчастини, автодеталі, програмне забезпечення, діагностики, інструменти, аксесуари, мийні та чистячи хімікати, мастила і т.д.);

· створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами, необхідними для надання якісних послуг у сфері авто сервісного обслуговування;

· застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

· раціональне і економічне використання засобів виробництва автосервісу у виробництві;

· зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу.

4. Передумови формування цінової стратегії та методи встановлення цін для стимулювання збуту

Для того, щоб скласти прайс на авто послуги, потрібно знати:

· собівартість послуги (по ній визначається мінімальна ціна);

· максимальну ціну, за межами якої не формується попит;

· ціни конкурентів;

· особливості якості ваших послуг, їх унікальність, що дає вам можливість прийняти рішення про величину ціни порівняно з ціною конкурентів.

На практиці частіше доводиться вирішувати питання про зміну старих цін, а не про встановлення нових. Тому, перш ніж змінювати ціни, потрібно врахувати умови, за яких підвищення чи зниження їх приведе до збільшення чи зменшення прибутків. Умови наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Вплив змін цін на прибуток

Прибуток	Підвищення цін	Зниження цін
Збільшується	якщо: - існуючі ціни на послуги були занижені; - існує великий попит; - нееластичний попит;(тобто зі зміною ціни попит не змінюється); - вищі ціни роблять послугу більш привабливою (за показником соціального статусу клієнта);	якщо: - ринок еластичний і зниження ціни пришвидшує зростання ємності ринку, що сприяє збільшенню прибутку; - ціни на послуги були завищені; - витрати на виробництво зменшуються швидше, ніж надходження від реалізації послуг;
Зменшується	- при інфляції; - існуючі ціни були правильними;	- при зниженні цін конкурентами; - нееластичність попиту відносно більш низьких цін; - ціни знижено для попередження проникнення на ринок нових конкурентів;

Крім факторів, перерахованих у таблиці, слід мати на увазі, що ціноутворення є інструментом, за допомогою якого керівництво підприємства автосервісу забезпечує досягнення цілей свого підприємства.

Якщо підприємство автосервісу має на меті обслуговувати елітарний сегмент ринку, то підвищення ціни, підкріплене високою якістю послуг, сприятиме забезпеченню соціального значення підприємства, як такого, що орієнтоване на високу якість. Знизити ціну завжди легше, ніж підвищити її.

Розробляючи стратегію ціноутворення, слід пам'ятати, що недостатньо лише вивчити ціни конкурентів та результати продажу. Звичайно, це необхідна умова. Але не менш важливо знати і те, як оцінюють послуги вашого підприємства автосервісу, чому вони найбільше надають перевагу.

Методи встановлення цін на підприємстві автосервісу

При встановленні цін на послуги підприємство автосервісу має знайти важелі для стимулювання збуту. Ними можуть бути:

· безкоштовне діагностування автомобілів у дні чи години спаду попиту;

· знижка ціни для постійних клієнтів на 20-30%;

· знижка ціни в ранкові години, коли зменшується попит;

· знижка ціни в дні чи місяці, коли зменшується попит;

· безкоштовна перевірка складу відпрацьованих газів, але платне регулювання карбюратора та електрозварювальних приладів;

· знижка цін у випадках, коли немає роботи: краще виконати роботу за мінімальну ціну (ціну беззбитковості), аніж взагалі не мати роботи.

Якщо на шляху до вашого підприємства автовласникові трапиться ще декілька підприємств автосервісу, то він проїде повз них і прямуватиме до вас за умови, що ціни у вас нижчі.

5. Зацікавленість АТП, СТО в економії матеріалів

Раціональне використання (споживання) і економія сировини, робочих матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування АТП та СТО в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях.

Раціональне використання матеріальних ресурсів - це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів - це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв'язку із збільшенням обсягу виробництва продукції, надання якісних послуг.

Зменшення матеріальних витрати безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, тобто собівартості наданої послуги оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат АТП та СТО, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.

Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції (послуги) - це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1% економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 рази більше, ніж 1% економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1% скорочення капітальних вкладень.

Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є:

· забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів і при цьому надання якісних послуг;

· ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;

· оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;

· взаємозамінність запасних деталей, ресурсів. Ті деталі, котрі не використовувалися у певній роботі не списуються, а їх за допомогою накладних списують на склад. Там деталі перебувають до того часу, поки вони не знадобляться для виконання іншого замовлення;

· розширення застосування вторинних ресурсів;

· розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;

· скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні;

· прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.

6. Форми організації матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу

Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками.

Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу є: транзитна та складська.

Транзитна форма забезпечення вигідна у тих випадках, коли матеріал надходить до АТП чи СТО у кількостях не менше транзитної норми відвантаження. Ця форма забезпечення матеріальними ресурсами дає найбільший (економічний) ефект у відношенні рівномірності постачання, дотримання асортименту, комплектності, якості продукції та інших параметрів при встановленні прямих тривалих зв'язків між споживачами (підприємство автосервісу) та постачальниками (гуртові бази, склади, замовлення необхідної продукції у представників фірм різних країн).

Такі зв'язки повинні бути встановлені для споживачів з тими постачальниками, від яких вони отримують велику частку матеріальних ресурсів.

Складська форма постачання матеріальними ресурсами передбачає відпуск цих ресурсів споживачам із складів підприємств-постачальників. Ця форма постачання забезпечує підвищення мобільності матеріальних ресурсів.

Організаційно-складська форма забезпечення може здійснюватися різними шляхами, з яких найбільше значення має гуртова торгівля.

Гуртова торгівля збуту забезпечує мобільність матеріальних ресурсів і можливості маневрування ресурсами при забезпеченні ними багатьох споживачів продукцією різноманітної номенклатури. Характерні риси гуртової торгівлі:

· забезпечення безпосередніх споживачів матеріально-технічними ресурсами здійснюється через гуртові бази (магазини);

· забезпечення споживачів необхідними їм видами продукції здійснюється на основі попередніх замовлень самих підприємств;

· споживачі можуть купляти на гуртових базах необхідні їм матеріальні ресурси без попередніх замовлень.

Однією з прогресивних форм матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу різними видами ресурсів є система постачання точно в термін - система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.

Ця система постачання матеріальних ресурсів точно в термін у світовій практиці є однією із найсучасніших і найпопулярніших виробничих розробок.

7. Загальна характеристика виробничих приміщень

Зовнішні функціональні зони розташовуються на території станції відповідно до того, до якої із зон підприємства вони відносяться. Стоянки для автомобілів клієнтів, гостей, виставкові майданчики розташовуються в клієнтській зоні. При цьому стоянки автомобілів клієнтів автосервісу розташовуються ближче до входу в автосервіс, клієнтів автосалону - ближче до автосалону. Накопичувальний бункер для прийнятих у ремонт і готових автомобілів розташовується у виробничій зоні, краще ближче до воріт підприємства. Пункт технічного обслуговування або заміни масла повинен мати стоянки для автомобілів клієнтів і для автомобілів співробітників.

Автомайстерня повинна мати стоянку для автомобілів клієнтів, стоянку для автомобілів співробітників, якщо майстерня займається ремонтом кузовів - накопичувальний бункер для аварійних автомобілів.

На станції технічного обслуговування з повним циклом продажів створюються стоянки для автомобілів клієнтів автосервісу, для автомобілів клієнтів автосалону, для автомобілів клієнтів відділу запасних частин і аксесуарів, для автомобілів співробітників, накопичувальний бункер для прийнятих у ремонт і готових автомобілів, для аварійних автомобілів, стоянка для складу нових автомобілів, складу автомобілів б / у, демонстраційний майданчик для нових автомобілів, демонстраційний майданчик для автомобілів б / в, стоянка прокатних автомобілів для клієнтів автосервісу, платна стоянка для автомобілів постійних клієнтів, стоянка для евакуатора, стоянка для снігоприбиральної машини, стоянка для автовозу. Крім стоянок плануються майданчик для тест-драйву, місце відпочинку для співробітників і гостей, місце складування відходів, проїзди для автомобілів, вільна територія озеленення.

Якщо територія СТО прямокутна, то місця стоянки розташовуються по периметру. Якщо територія має іншу конфігурацію і нерівний ландшафт, то зовнішні функціональні зони пристосовуються до конфігурації і розмірами території. Вимоги до розташування зовнішніх функціональних зон такі: місця

стоянки для автомобілів клієнтів і гостей повинні розташовуватися ближче до тих виробничих приміщень, якими клієнти користуються. Стоянка автомобілів співробітників може бути розташована з тильної сторони будівлі, ближче до службового входу. Виставка нових автомобілів організовується, як правило, перед автосалоном, а старих - навпаки виставки нових. Склад нових автомобілів розташовується на окремій території. Якщо є можливість розташувати склад автомобілів безпосередньо на території СТО, то його розташовують за стоянкою для автомобілів клієнтів для того, щоб клієнти бачили ці автомобілі. Одна з вимог до складу - забезпечення збереження автомобілів. Місце тест-драйву розташовується таким чином, щоб до нього було зручно під'їхати. Питання про розташування місця тест-драйву вирішується після того, як вирішені питання розміщення інших зовнішніх функціональних зон. Місце для відходів розташовується в далекому, прихованому від очей відвідувачів кутку і облаштовується так, щоб не псувати загальний вигляд і естетику підприємства і території. Місце відпочинку для клієнтів, гостей і співробітників розташовується ближче до центрального входу для зручності та естетичного вигляду. вся територія повинна бути організована таким чином, щоб рух транспорту по ній було направлено проти годинникової стрілки для виключення перетину транспортних потоків.

8. Вимоги до організації різних автосервісних підрозділів та їх матеріально-технічного забезпечення

Вимоги до організації столу замовлень автосервісу

Стіл замовлень - виробничий підрозділ станції технічного обслуговування автомобілів, яке здійснює функції по роботі з клієнтурою автосервісу. Дилери виробників з англомовних країн називають стіл замовлень рецепцією (Reception). На великих СТО стіл замовлень з часів СРСР називається ОРК - відділ по роботі з клієнтурою. На малих станціях це підрозділ носить назву "приймання". Є маленькі станції, на яких стіл замовлень як такий відсутній, наприклад на шиномонтаж, в пункті заміни масла або малому сервісі, де працюють 3-5 чоловік. При всіх відмінностях у назвах і кількості працюючих стіл замовлень призначений для виконання обов'язкової функції сервісу - організації роботи з клієнтурою, обслуговування клієнтів.

Стіл замовлень як виробничий підрозділ включає в себе: під'їзні шляхи на території, які належать станції; стоянку для автомобілів клієнтів; накопичувальний бункер для автомобілів, які очікують обслуговування або ремонту; стоянку для автомобілів, що вийшли з ремонту; накопичувальний бункер для автомобілів, які очікують виконання кузовних та малярних робіт; підрозділ приймання клієнтів; пост приймання та діагностики автомобіля (пряма приймання); систему транспортного обслуговування чи транспортного забезпечення клієнтури (прокат автомобілів або безкоштовна видача автомобіля на час ремонту). На станціях, що не продають автомобілі, до підрозділу "Стіл замовлень" відносяться: кімната відпочинку і очікування клієнтів; кімната переговорів для VIP-клієнтів; кафе; ігрова кімната або куточок для дітей; система рекламного оформлення СТО.

При проектуванні столу замовлень потрібно враховувати нові тенденції в роботі автосервісу. До них можна віднести транспортне обслуговування клієнтів, обладнання стоянки для цих автомобілів, а також зберігання літніх / зимових шин клієнтів у якості платної послуги. При великій кількості постійних клієнтів для транспортного обслуговування може знадобитися велика стоянка. Для складу зберігання літніх/зимових шин клієнтів також може знадобитися велика додаткова площа.

На СТО вантажних автомобілів, які обслуговують автомобілі з різних регіонів і працюють цілодобово, стіл замовлень включають в себе готельні номери для відпочинку водіїв. СТО, на практиці реалізують концепцію турботи про автомобіль, повинні передбачити в проекті охоронювану стоянку для автомобілів постійних клієнтів.

Кількість робочих місць майстрів-приймальників визначається за кількістю прийнятих протягом дня автомобілів. На одного майстра-приймальника протягом зміни має припадати не більше 12-15 автомобілів. Як правило, на 5-6 механіків потрібен один майстер-приймальник. Кількість робочих місць майстрів-приймальників повинно бути на одне більше їх кількості на зміні. Обумовлено це необхідністю в години пікового завантаження підключати до роботи з приймання клієнтів додаткових працівників, наприклад майстра виробництва або начальника сервісу.

У столі замовлень повинен бути стенд з інформацією для клієнтів. На ньому, крім обов'язкової інформації, бажано помістити хорошої якості кольорові фотографії всіх працівників, які займаються обслуговуванням клієнтів: начальника сервісу, консультанта, майстрів-приймальників, інженера по гарантії. Під фотографією, крім прізвища, потрібно написати повне ім'я та по батькові. Якщо станція мала чи універсальна, на стенді бажано також помістити фотографії основних механіків. При цьому під фотографією механіка на універсальних станціях бажано надати відомості про досвід його роботи, а на авторизованих станціях - ще й перерахувати де і коли він навчався.

Вимоги до організації підрозділу технічного обслуговування і ремонту автомобілів

На ділянці обслуговування і ремонту автомобілів виконуються роботи по технічному обслуговуванню автомобіля, зняття і установлення деталей, вузлів і агрегатів. Робочі місця ділянки ТО і ремонту називаються стандартними. За рекомендаціями різних автовиробників їх площа повинна бути не менше 24 мІ, не менше 25 мІ, не менше 28 мІ. Пости ТО і ремонту легкових автомобілів можуть розташовуватися в приміщенні разом з постами мийки, постами діагностики, електроробіт. Стандартне робоче місце має бути обладнано підйомником, слюсарним верстатом з лещатами, гідравлічної опорою для зняття агрегатів, пересувним краном для зняття двигуна точильно-шліфувальним та свердлувальним верстатом, установкою для заправки масла, верстатом для проточки гальмівних дисків, пневмоінструментом, прилад для перевірки герметичності системи охолодження та інші.

До робочого місця повинен бути підведений стиснене повітря для використання пневматичного інструмента. На стандартом робочому місці повинні бути встановлені одна розетка з напругою 380 V і дві розетки з напругою 220 V. Повинен бути верстат з лещатами, інструментальна візок, гайковерт. Підбір обладнання, оснащення та інструменту здійснюється відповідно до рекомендацій виробників автомобілів або виходячи з міркувань технологічної застосовності. Механіки, зайняті обслуговуванням та ремонтом автомобілів, повинні мати можливість користуватися технологічною документацією на спеціально обладнаних для цього робочих місцях.

Стандартні робочі місця розташовуються в одному приміщенні зони обслуговування і ремонту. У цьому ж приміщенні можуть розташовуватися пости діагностики, заміни масла, регулювання геометрії коліс та інші. У нових проектах пости діагностики та електронних робіт розташовуються в окремому приміщенні, яке прилягає до зони ремонту. Якщо підйомники розташовуються в загальному приміщенні, необхідно мати проїзди для автомобілів, ширина яких регламентується додатком 2 ОНТП-01-91.

Для економії площі деяких СТО будуються у вигляді окремих боксів, кожен з яких має окремі ворота. У цьому випадку економія виробничої площі обертається додатковими витратами на установку воріт, втратою тепла.

Вимоги до організації ділянки з ремонту двигунів

Основні роботи, що виконуються на робочому місці ремонту двигунів, - ремонт і регулювання двигуна шляхом заміни деталей. Площа робочого місця визначається сумарною площею обладнання в плані, помноженої на 3,5 (коефіцієнт щільності розміщення обладнання згідно з додатком 2 ОНТП-01-91). Кількість робочих визначається виробничою програмою - кількістю ремонтів та їх трудомісткістю.

На станціях технічного обслуговування дрібний ремонт двигуна виконується безпосередньо на підйомниках без зняття двигуна з автомобіля, тобто на стандартних робочих місцях. Ремонт двигуна із зняттям з автомобіля виконується на ділянці ремонту двигунів або ремонту двигунів і агрегатів. При цьому жодна станція, якщо вона не спеціалізується на цьому виді робіт, не встановлює обладнання для виконання повного комплексу робіт за технологією ремонту двигуна.

Робоче місце або ділянка ремонту двигунів і агрегатів, або окремо двигунів, або окремо агрегатів, створюється з урахуванням економічної доцільності. Нижче наводиться повний перелік обладнання, що використовується на робочому місці:

* стенд для ремонту двигунів;

* мийна установка для миття двигунів;

* мийна ванна для деталей;

* стенд для розбирання-збірки шатунно-поршневий групи;

* прилад для рихтування і правки шатунів;

* прилад для перевірки пружності клапанних пружин і поршневих кілець;

* стенд для розбірки і складання головок циліндрів;

* стенд для притирання клапанів;

* верстат для розточування циліндрів двигунів;

* стенд для перевірки масляних насосів і масляних фільтрів двигунів;

* стенд для шліфування клапанів;

* верстат для шліфування шийок колінчастого валу;

* стенд для ремонту двигунів.

Крім цього, ділянка повинна мати наступну технологічну оснастку: інструмент, спецінструмент і пристосування для зняття двигуна з автомобіля, пристосування для збирання шатуна з поршнем пристосування для установки поршнів, зняття та встановлення поршневих кілець, зняття кромки верхній частині циліндра, очищення каналів від нагару, для випресування і установки втулок верхніх головок шатуна, стенд для відновлення сідел клапанів, інструмент і технологію відновлення напрямних втулок клапанів, інші пристосування. Організаційна оснащення: інструментальна візок, верстак, стелажі для двигунів, скриня для обтиральних матеріалів і скриня для відходів, стелаж для зберігання деталей двигуна, підйомно-транспортне устаткування.

Ділянка повинна мати робоче місце холодної та гарячої обкатки двигуна. Обкатці піддають двигуни, що пройшли поточний ремонт з заміною деталей і кривошипно-шатунного механізму. Робоче місце за обкатці двигуна повинно бути обладнане обкатним стендом, що забезпечує навантажувальні режими двигуна при обкатці, вимірювальним інструментом, інструментом і спецінструментом відповідно до технології випробування двигуна. Організаційна оснащення та ж, що і для робочого місця ремонту двигуна. Обидва робочих місця повинні бути обладнані кран-балкою для підйому та транспортування двигуна.

В даний час створюються спеціалізовані підприємства з ремонту двигунів. В Україні існує мережа ремонтних майстерень по відновленню блоків циліндрів, головок блоків і колінчатих валів, на яких роботи виконуються за сучасними технологіями на сучасному обладнанні.

Вимоги до організації ділянки по ремонту паливної апаратури

На сучасних автомобілях використовуються наступні види паливної апаратури:

* інжекторні системи упорскування;

* паливні насоси високого тиску для дизельних двигунів;

* газобалонне обладнання, що застосовується для всіх типів паливної апаратури.

У наших умовах найбільш поширені інжекторні системи упорскування різних модифікацій. З цієї причини у нас більш поширені ділянки з ремонту інжекторної паливної апаратури, карбюраторів. На спеціалізованих підприємствах широко розвинені ділянки з ремонту дизельної паливної апаратури.

Пост діагностики та відновлення працездатності інжекторних систем повинен мати площу, на якій може розміститися автомобіль і обладнання. Ця вимога випливає з технології відновлення працездатності форсунок інжектора: вони можуть промиватися без зняття з двигуна. Промивання двигуна, в тому числі і форсунок може здійснюватися на стандартному робочому місці, так як апарат для промивання пересувний. Враховуючи весь комплекс робіт з промивки, діагностиці і регулювання двигуна до і після промивки, це краще робити на спеціально обладнаному місці, де є все необхідне для виконання повного комплексу робіт.

Найбільшого поширення набув метод очищення форсунок інжектора за допомогою спеціальних ультразвукових стендів, що випускаються як вітчизняними, так і багатьма зарубіжними виробниками. Більшість стендів ультразвукового очищення форсунок дозволяє перевіряти і відновлювати працездатність як механічних, так і всіх видів електронних інжекторів, включаючи розподільні системи упорскування. Робоче місце інжекторної очищення форсунок, крім стенду для їх очищення, повинне мати всі характеристики стандартного робочого місця за винятком підйомника, який не потрібен для зняття форсунок. Рівень освітленості на робочому місці повинен бути 500 люкс.

Робоче місце карбюраторщика. В даний час більше половини вітчизняного парку автомобілів має карбюраторну систему упорскування, тому роботи з її ремонту і регулювання досить поширені. Роботи з регулювання паливної апаратури найчастіше суміщені з діагностикою, роботою електрика і електронника. У цьому випадку карбюраторні роботи виконуються на рівні перевірки, заміни деяких деталей і регулювання. На деяких СТО роботи по системах упорскування відокремлені від інших видів робіт, на більшості вони виконуються одним фахівцем або на загальних робочому місці.

Робоче місце карбюраторщика повинно бути обладнане приладом для перевірки жиклерів клапанів, карбюраторів, паливних насосів, перевірки пружності пружин діафрагм паливних насосів, пружності пластин дифузорів, обмежувачів максимального числа оборотів. Таке робоче місце може створюватися на станціях технічного обслуговування вітчизняних автомобілів, але воно не потрібне дилерам, обслуговуючим автомобілі закордонного виробництва, так як за кордоном останні двадцять років все більшого поширення набувають інжекторні системи упорскування.

Робоче місце ремонту і регулювання дизельної паливної апаратури, як правило, створюється як спеціалізований ділянку або як спеціалізований пункт обслуговування дизельної паливної апаратури. Площа робочого місця регулювання і ремонту дизельних паливних насосів високого тиску (ТНВД) визначається площею обладнання в плані, помноженої на коефіцієнт щільності його розстановки (знаходиться в межах 4,0-4,5), нормований додатком 2 ОНТП-01-91. Підрозділ ремонту і регулювання ТНВД повинно мати три окремих приміщення. Перше - для регулювання паливної апаратури, в якому встановлюється стенд з комп'ютерною стійкою. Необхідність відділення стенду від інших видів робіт пояснюється тим, що при роботі він створює шум високої частоти. Крім того, при регулюванні паливних насосів високого тиску треба забезпечити вибухобезпечність. Робоче місце при роботі з апаратурою, що має такий тиск, повинно бути огороджено спеціальними прозорими захисними стійками, що поставляються разом з випробувальними стендами. У цьому приміщенні розташовуються стелаж для оснащення стенду, шафа для тієї ж оснащення, робочі столи і комп'ютери.

Друге приміщення призначене для ремонту - розбирання-збірки ПНВТ.

Воно оснащене робочими столами з пристосуваннями для кріплення насосів, а також робочим верстатом з лещатами. У приміщенні розбірки-збірки ПНВТ на стінах закріплені навісні шафки зі спецінструментом для різних типів насосів високого тиску.

Третє приміщення призначене для установки мийки деталей ПНВТ, а також стенду перевірки форсунок. Воно повинно мати припливну і витяжну вентиляцію, тому що як при митті, так і при перевірки форсунок відбувається розпилення дизельного палива і забруднення ним повітря приміщення. В якості додаткового може передбачатися невелике підсобне приміщення, яке не потребує вентиляції та природного освітлення. Воно призначається для інвентарю, запасних частин та інших матеріальних цінностей. З метою економії площі можна передбачити додаткові стелажі в наявних приміщеннях.

Робоче місце ремонту газової системи живлення не передбачає розміщення на його площі автомобіля. Площа робочого місця розраховується сходячи з сумарної площі устаткування, помноженої на коефіцієнт щільності його розстановки, який встановлюється додатком 2 ОНТП-01-91.

Робоче місце оснащено: стендом для перевірки газової апаратури автомобілів, стелажем для вузлів і деталей, підставкою для обладнання, настільно-свердлильних верстатів, вібромийною установкою для миття деталей, слюсарним верстаком, ящиком для обтиральних матеріалів, бункером для брухту деталей, столом для дефектних деталей.

Як правило, СТО не створюють окреме робоче місце з ремонту газової апаратури. Такі робочі місця створюються на спеціалізованих станціях, які виконують повний комплекс робіт: встановлення газової апаратури, гарантійний її ремонт, обслуговування та післягарантійний ремонт, перевірку балонів.

Вимоги до організації ділянки по заміні мастила

Заміна масла може виконуватися або на стандартному, або на

спеціалізованому робочому місці. У кожному випадку для її виконання необхідно спеціалізоване обладнання. Це обладнання можна розділити на пересувне і стаціонарне. До пересувного відносяться підкатні маслозбірники, установки з підкатною зливною ванною, пересувні візки, оснащені маслозбірниками. До пересувного устаткування також відносяться маслозливні бочки різної конструкції та комплектації. Вони можуть бути оснащені воронкою або насосом для викачування масла через щуп двигуна. Є зливні апарати, під'єднуються до додаткової ємності і дозволяють відсмоктувати масло з двигуна, коробки передач, картера заднього моста. Всі пересувне обладнання використовується на стандартних робочих місцях.

Стаціонарне маслозамінне обладнання на практиці використовується і для легкових автомобілів, хоча частіше для вантажних. Пересувні роликові маслозбірники використовуються в оглядових канавах. Настінні шарнірні повертаються на консолях маслозбірник кріпляться стаціонарно на робочих місцях. Для розливу масла використовуються ручні та пневматичні насоси, а також мобільні установки з такими насосами. Існують переносні маслонагнітальні установки, які призначені для заливання масла в коробку передач або редуктор заднього моста. Стаціонарні установки для роздачі масла можуть являти собою стаціонарно закріплені котушки зі шлангами і роздатковими пістолетами з лічильниками. Кожен з таких пістолетів підключається до бочки з маслом певної марки і призначення.

Існують повністю комп'ютеризовані системи роздачі масла, що виключають доступ персоналу до складських запасів масла і забезпечують точний облік витрати масла, як за марками, так і по особах, через код має доступ до його роздачі. Така система включає в себе маслосховище, з якого в цех на пости заміни масла розлучаються магістралі під кожну марку масла. Подача масла здійснюється пневматичними насосами. Кожна магістраль закінчується котушкою із шлангом та роздатковим пістолетом з витратоміром. Мережа після видачі масла фіксує хто, скільки, якого і кому видав масла, і накопичує інформацію для контролю за будь-який проміжок часу.

Стаціонарне обладнання може зажадати додаткових площ і врахування особливостей його установки при проектуванні. На станціях технічного обслуговування найчастіше використовується переносне маслозаправочне обладнання. Поширення отримали пункти швидкої заміни масла, в тому числі і фірмові.

9. Технологія закупівлі матеріально-технічних ресурсів

В процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється комплекс заходів з управління матеріальними потоками в межах служби постачання.

Одним із варіантів організації матеріально-технічного забезпечення підприємства є зосередження усіх функцій постачання підприємства в одних руках, тобто у підрозділу з матеріально-технічного забезпечення підприємства.

При закупівлі матеріальних ресурсів першочергове значення має використання інструментів маркетингу у процесі оцінки кон'юктури ринку сировини, матеріалів, палива та енергії, визначення цінової політики.

При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати один із двох альтернативних рішень:

· самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробництві;

· закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.

Слід відмітити, що закупівля матеріальних ресурсів у посередника може бути більш вигідною ніж безпосередньо у виробників. Це зумовлено такими обставинами:

· закуповуючи матеріальні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент продукції відносно невеликими партіями. В результаті чого зменшується потреба у запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виробниками окремих видів ресурсів;

· ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою, ніж у виробника;

· виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника;

10. Шляхи зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємств автосервісу

Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:

· використання економічних видів матеріальних ресурсів;

· скорочення числа непотрібних функцій;

· зниження незмірних запасів міцності виробів.

Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.

Проблеми підвищення якості продукції та якісного надання послуг, які надають підприємства автосервісу виробничо-технологічного призначення і особистого використання охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість - це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу.

В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства автосервісу можна використовувати наступні шляхи:

· збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;

· ліквідація виробничого браку. Підприємства автосервісу несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції чи надання неякісних послуг. Вироблення неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і виготовлення неякісної продукції, надання неякісних послуг означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати підприємств автосервісу;

· використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів, дешевших запасних частин. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше, виготовлення аналогічних частин, але вони матимуть меншу собівартість;

· скорочення витрат і відходів у виробництві, зменшення кількості браку. В галузі автомобільного сервісу та виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;

· скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту - збереження якості надання послуг, недопущення псування запчастин і деталей, втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.

Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів, втраті пильності робітників при виконанні замовлення, бажання отримати кращу продукцію за меншу плату.

Висновок

Дуже часто власну справу або бізнес-починання не може обійтися без якісного технічного обладнання. Саме від нього багато в чому залежить налагоджений сервіс і прибутковість підприємства автосервісу.

Автосервіс сьогодні один з найпоширеніших і затребуваних видів бізнесу. Найчастіше успішність і прибутковість цього виду бізнесу залежить від комплексу послуг, що надаються. І послуги мийки автомобіля в цьому переліку виходять на одне з перших і найбільш популярних місць.

Однією з найважливіших функцій підприємств автосервісних послуг є організація документального оформлення та оперативного обліку прийнятих замовлень, контроль над їхнім рухом і збереженням, розрахунків із заказниками.

Автосервісне підприємство зобов'язане надати послуги про ремонт і технічне обслуговування у найкоротші терміни відповідні за якістю обов'язковим вимогам стандартів.

Претензії з якості й обсягом наданих послуг технічного обслуговування та ремонту можуть бути пред'явлені замовником протягом терміну, певного в гарантійних зобов'язаннях, а за відсутності - протягом 6 місяців із дня прийнятої роботи.

Незважаючи на високі темпи автомобілізації країни, рівень виробничих послуг залишається незадовільним, якість обслуговування і ремонту, а також ціну на виконання визначених видів послуг не завжди не задовольняють споживачів, не працюють у повній мірі інформаційні системи матеріально-технічного і рекламного забезпечення.

У зв'язку із загостренням конкуренції на ринку транспортних послуг проблема зниження витрат на технічну підготовку рухомого складу набула особливої гостроти. Величина вказаних витрат багато в чому залежить від рівня розвитку підприємств автосервісу, форм організації і управління, оснащеності підприємств технологічним обладнанням, укомплектованості персоналом в залежності від видів і об'ємів робіт та інших факторів, що забезпечують конкурентну здатність комерційних послуг. Низька якість послуг і висока ціна за виконану роботу свідчить про наявність негативних тенденції у розвитку сучасної системи авто сервісного обслуговування і, як правило, не задовольняє потреб споживачів послуг.