Інвестиційна активність підприємства

10

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи організації інвестиційного процесу

1.1 Економічна сутність інвестиційної активності підприємств

1.2 Фактори, умови формування та методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства

1.3 Висновки до розділу 1

2. Аналіз інвестиційної активності підприємств

2.1 Аналіз інвестиційних потоків в Україні

2.2 Аналіз інвестиційної активності ВАТ “Турбоатом” за 2007 - 2009 роки

2.3 Висновки до розділу 2

3. Система заходів стимулювання інвестиційної активності підприємств в Україні

Висновки

Перелік літератури

Додаток А - Баланс на 31.12.2009 р. ВАТ “Турбоатом”

Вступ

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день Україна має широкі інвестиційні можливості, але через макроекономічну нестабільність та недостатність правових гарантій захисту інвестованих коштів потенційні інвестори втрачають бажання проводити інвестиційну діяльність на території держави.

Метою даної курсової роботи є дослідження інвестиційної діяльності в Україні як на макро- так і на макрорівні.

Завданнями роботи можна визначити слідуючі: висвітлення економічної сутності інвестиційної активності підприємств; визначення факторів, умов формування та методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства; аналіз інвестиційних потоків в Україні на макрорівні; аналіз інвестиційної діяльності конкретного підприємства; обґрунтування пропозицій і рекомендацій по стимулюванню інвестиційної активності підприємств в Україні.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: графоаналітичний метод, метод порівняння, аналізу, метод логічного узагальнення.

Об'єктом даної курсової роботи є процес інвестування як на загальнодержавному рівні так і на рівні підприємства.

Предметом даної роботи є закономірності впливу інвестиційної активності підприємств на економічне зростання в Україні та особливості руху коштів на ВАТ “Турбоатом” у результаті інвестиційної діяльності.

Курсова робота складається з трьох розділів, вступу та висновків загальним обсягом 63 сторінки, має 14 таблиць та 5 рисунків, список використаних джерел з 24 найменувань.

1. Теоретичні основи організації інвестиційного процесу

1.1 Економічна сутність інвестиційної активності підприємств

Актуальність інвестиційної активності підприємств в економічному аспекті полягає в тому, що в умовах розвитку ринкових відносин інвестування є не тільки джерелом одержання майбутніх вигод підприємствами, а й являється основним фактором зростання економіки країни в цілому.

Існують різні точки зору по визначенню інвестиційної діяльності підприємств. Ковалев В.В. вважав, що це цілеспрямований вклад на визначений термін капіталу в усіх його формах у різноманітні об'єкти (інструменти) для досягнення індивідуальних цілей інвесторів[13]. За Липсицом І.В. - це потік оплат і виплат (витрати), що починаються з виплат (витрат)[15]. Макконел К.Р. зазначав, що інвестиції - витрати на виробництво та накопичення засобів виробництва і зростання матеріальних запасів. Безумовно перелічені визначення є вірними, але вони не повною мірою висвітлюють сутність досліджуваного явища. Кожне з перелічених визначень носить в собі суб'єктивний характер. Тому для об'єктивного визначення потрібно об'єднати та знайти єдність у різноманітних трактуваннях.

Узагальнюючи думки багатьох дослідників, можна сказати, що інвестиційна діяльність підприємства - це багатоаспектні вкладення капіталу, що можуть реалізуватися у різних формах і характеризуватися різними особливостями. Також це об'єктивний процес, що має свою логіку, і розвивається відповідно до властивих йому закономірностей і відіграє важливу роль в господарській діяльності підприємства, оскільки по своїй економічній природі інвестиції являють собою відмову від сьогочасного споживання заради одержання прибутків у майбутньому.

Зміст інвестиційної діяльності та принципи управління нею формують її мету та завдання. Розглядаючи головну мету управління інвестиційною діяльністю, слід зазначити, що вона нерозривно пов'язана з головною метою господарської діяльності підприємства в цілому і реалізується з нею в єдиному комплексі. З розвитком інвестиційної теорії змінювалися і підходи економістів до визначення головної мети інвестиційної діяльності, і, зрештою, дослідниками було сформульовано три основні підходи[21].

Представники класичної економічної теорії стверджують, що головною метою інвестиційної та інших видів господарської діяльності підприємства є максимізація прибутку. Згідно з теорією А. Сміта максимізація прибутку окремих суб'єктів господарювання приведе до максимізації всього суспільного добробуту. Високий рівень прибутку підприємства може досягатися за високого рівня інвестиційного ризику, що генерує загрозу банкрутства, а тому в ринкових умовах максимізація прибутку є одним із найважливіших завдань інвестиційної діяльності підприємства чи критеріїв оцінки ефективності окремих видів його інвестицій.

За теорією стійкого економічного зростання, яка постійно розвивається, головною метою інвестиційної діяльності є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його функціонування та розвитку. Реалізація цієї мети забезпечує тривалий безкризовий розвиток підприємства та поступове розширення обсягу його господарської діяльності у процесі інвестування.

Представники сучасної економічної теорії головною метою інвестиційної діяльності підприємства вважають забезпечення максимізації добробуту власників підприємства, що отримує конкретне вираження в максимізації ринкової вартості підприємства. Такий підхід поділяють усі сучасні теоретики у сфері інвестиційного менеджменту тому, що, на їхню думку, він якнайкраще реалізує фінансові інтереси власників підприємства (прибуток і ризик з урахуванням фактора часу).

Враховуючи викладене, І.О. Бланк зазначає, що головною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах[22].

Головна мета інвестиційної діяльності -- забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства. У процесі реалізації основної мети механізм інвестиційного менеджменту має бути спрямований на вирішення таких найважливіших завдань або цілей, а зокрема забезпечення[17]:

а)високих темпів економічного розвитку підприємства, його конкурентоспроможності за рахунок ефективної інвестиційної діяльності;

б)максимальної дохідності (чи прибутковості) або досягнення соціального ефекту від інвестиційної діяльності підприємства;

в)мінімізації ризиків при впровадженні інвестицій і здійснення інвестиційної діяльності;

г)оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу за зміни зовнішніх і внутрішніх умов щодо здійснення інвестиційної діяльності;

д)достатнього обсягу інвестиційних ресурсів та оптимізації (форми та методів усіх можливих джерел) і погодженості їх структури з прогнозом;

ж)фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі інвестиційної діяльності (прогнози щодо впливу інвестиційної діяльності на рівень своєї фінансової стійкості та платоспроможності);

к)пошук ефективних шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства та інвестиційних проектів.

Усі розглянуті завдання інвестиційної діяльності взаємозалежні, взаємодоповнюючі, і тому їх слід розглядати та враховувати сукупно з особливостями кожної окремо. Об'єкт дослідження -- це процеси управління інвестиціями, які містять у собі об'єкт, суб'єкт і функції управління.

Інвестиційна активність починається з визначення інвестиційної стратегії підприємства,вибір якої залежить від[8]:

1) стадії життєвого циклу підприємства;

2) стратегії розвитку в цілому;

3) стану зовнішнього і внутрішнього ринків інвестиційних ресурсів;

4) інвестиційної принадливості підприємства як об'єкта вкладення засобів.

І якщо на перший погляд може здаватися, що здійснення інвестицій є справою самого підприємства, керівництво якого може самостійно приймати рішення щодо інвестування, то в цьому випадку необхідно насамперед навчитися оцінювати наслідки таких рішень, оскільки нездійснення інвестицій - це теж свого роду стратегія.

Під інвестиційною стратегією слід розуміти весь комплекс довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Інвестиційна стратегія підприємства повинна бути орієнтована на довгострокові цілі і реалізовуватися в процесі поточної господарської діяльності за допомогою вибору відповідних інвестиційних проектів і програм.

Формування інвестиційної стратегії підприємства являє собою складний творчий процес, що грунтується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів. Ця стратегія завжди формується в рамках загальної стратегії економічного розвитку, погоджується з нею по цілям, етапам, строкам реалізації.

У якості довгострокових конкретизованих цілей підприємства на різних етапах можуть бути: досягнення визначених норми і маси прибутку, зростання масштабів шляхом збільшення торгового обороту і частки контрольованого ринку, виробництво нової продукції,зміна зношеного і застарілого обладнання для зниження витрат виробництва, захист навколишнього середовища та ін.

Обраною або в ряді випадків змушеною стратегією може бути і нездійснення інвестицій. Але така ситуація буде скоріше нагадувати некерований човен, що пливе за течією. Прийняття підприємством рішень щодо інвестиційної діяльності спирається на проблему вибору альтернативних варіантів розвитку в конкурентному середовищі, властивому тій або іншій галузі під впливом різноманітного роду економічних, правових і інших чинників[8].

Основою інвестиційної політики організації і процедур вибору та реалізації пріоритетів повинна бути їх орієнтація на кінцеві соціально-економічні результати. У зв'язку з цим її несучою конструкцією повинна бути система цілей, критеріїв їх досягнення і правил прийняття рішень, яка пронизує всі рівні організаційної системи, етапи процедур і механізмів.

Проект, як об'єкт оцінки, характеризується набором різнорідних показників, що відображають його економічні, соціальні, технічні, екологічні і інші аспекти. Деякі з показників не є вимірними, дані часто носять характер прогнозу. Крім того система критеріїв, як правило, являє собою складну ієрархічну структуру. Вказані обставини зумовлюють необхідність використання експертних методів для оцінки проектів[16].

Розробка ефективної процедури експертного оцінювання передбачає реалізацію загальних принципів організації експертиз, з урахуванням специфіки об'єктів, що оцінюються і задач прийняття управлінських рішень, в яких будуть використані експертні оцінки. Розглянемо вимоги до методів вибору інвестиційних проектів і реалізації інвестиційних пріоритетів підприємства. Насамперед - це вимоги, пов'язані з:

1) переходом до прийнятих у всьому світі принципу і технології управління за результатами (з чіткою постановкою цілей, виділенням критеріїв, що вимірюються їх досягнення, що контролюються,оцінкою впливу на результати наслідків всіх рішень, що приймаються і т.д.), почавши з введення відсутніх поки обов'язкових форм документів, що дають можливість оцінити і проконтролювати результати проектів (аж до внеску в розв'язання соціально-економічних проблем);

2) переходом до активної політики (активно"зверху" формулювати проблеми і вимогу до результатів, а також впливати на формування пропозицій до проектів);

3) затвердженням "правил гри" (підбором орієнтованих на кінцеві результати критеріїв, правил прийняття рішень, механізмів), що максимізують об'єктивність оцінок:

4) плануванням розподілу фінансових ресурсів між підрозділами, відділами, цехами і дочірніми підприємствами на базі аналізу ефективності витрат;

5) контролем результатів проектів і витрат по них з коректуванням побудованих механізмів (при необхідності);

6) поетапним створенням цілісної крізної системи і комплексу алгоритмів формування і реалізації інвестиційної політики підприємства.

Ефективне управління інвестиційною діяльністю підприємства забезпечується реалізацією основних принципів[8]:

а) комплексний і системний характер формування управлінських рішень. При формуванні та реалізації інвестицій усі управлінські рішення найтісніше взаємозалежні і справляють прямий (чи непрямий) вплив на кінцеві результати фінансової діяльності підприємства в цілому. Управління інвестиціями слід розглядати як комплексну функціональну керуючу систему, що забезпечує розробку взаємозалежних і взаємодоповнюваних управлінських рішень, кожне з яких робить певний внесок у загальну результативність діяльності підприємства;

б) динамізм управління пов'язаний з динамікою факторів зовнішнього середовища за умов трансформації економіки і, часом, -- зі зміною кон'юнктури інвестиційного, фінансового і товарного ринків тощо. Постійно змінюються в часі і внутрішні умови функціонування підприємства. Система управління інвестиційною діяльністю має особливу властивість щодо змін факторів зовнішнього середовища, потенціалу формування інвестиційних ресурсів, темпів економічного розвитку, форм організації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, фінансового стану тощо;

в) варіативність підходів щодо розробки окремих управлінських рішень. Обґрунтування кожного управлінського рішення мають враховувати можливі альтернативи. Вибір проектів щодо їх реалізації та прийняття управлінських рішень ґрунтується на певній системі критеріїв, яка формується підприємством самостійно і має відповідати вимогам суб'єкта господарювання у сфері управління інвестиційною діяльністю. Критерії необхідно постійно переглядати та уточнювати залежно від мети та цілей підприємства;

г) орієнтованість та узгодженість зі стратегічними цілями розвитку підприємства. Управлінські рішення щодо впровадження проектів не мають суперечити головній меті діяльності підприємства і відповідати стратегічним напрямкам його розвитку щодо забезпечення ефективності цієї діяльності в майбутньому;

д) постійність і корегованість із загальною системою управління підприємством. Реалізація розглянутих вище принципів потребує постійного їх уточнення, доповнення та коригування залежно від впливу факторів внутрішнього та зовнішнього характеру. Це допоможе оперативно реагувати на зміни та забезпечити ефективну систему управління інвестиційною діяльністю підприємства. Ефективна система управління інвестиціями -- це основа для високих темпів розвитку підприємства, досягнення необхідних результатів його інвестиційної, операційної та фінансової діяльності.

Для реалізації цих і ряду інших вимог необхідно створити крізну узгоджену по всіх рівнях і тимчасових етапах методику формування інвестиційних пріоритетів підприємства, що являє собою конкретні правила прийняття рішень, що конструктивно реалізовуються на основі певної аналітичної і початкової інформації. Основою цього узгодження повинна бути орієнтація на кінцеві результати і відповідні процедури оцінки впливу на них тих або інших варіантів рішень.

Відмітимо, що не плани є головним результатом планування, а саме визначення цілей розвитку підприємства, перспектив його розвитку, шляхів їх досягнення і розподілу ресурсів між структурними підрозділами. Планові рішення, порядок дій, необхідна лінія поведінки, етапи досягнення цілей, методи, які потрібно використати, - все це і є комплексний план.

При інвестиційній бездіяльності прибутковість вкладених засобів з часом знижується внаслідок морального і фізичного старіння виробничого апарату, погіршення організації виробництва і т.п., що в остаточному підсумку ставить під сумнів майбутнє такого підприємства.

Пасивне інвестування, передбачає підтримку незмінного рівня розвитку підприємства, призводить до відставання від середнього по галузі рівня і буде мати в майбутньому ті ж наслідки.

Активна інвестиційна стратегія, що забезпечує зростання прибутковості до середнєгалузевого рівня вкладень, припускає добір і реалізацію різного роду інноваційних проектів, активну поведінку на ринку.

Ефективна, або випереджаюча, стратегія пов'язана вже з інноваціями, що реалізують принципово нові технологічні рішення, які відрізняються і значним ступенем ризику таких вкладень.

Формування інвестиційної стратегії підприємства здійснюється в просторі перетинання взаємних інтересів, як самого підприємства, так і його потенційного стратегічного інвестора. А інвестиція являє собою особливий товар, що обертається на ринку. Тому можливість її одержання в тому або іншому вигляді часто залежить від розуміння й урахування взаємних інтересів партнерів, від уміння бачити об'єкт інвестування з позицій стратегічного інвестора й оцінювати його інвестиційну привабливість[13].

1.2 Фактори, умови формування та методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Залучення інвестицій в українські підприємства пов'язане з інвестиційною привабливістю об'єкта інвестування. Оцінка інвестиційної привабливості потенційного об'єкта інвестування -- це перший крок під час прийняття інвестиційного рішення. Ціль об'єкта інвестування -- підвищення інвестиційної привабливості та залучення максимально можливого обсягу інвестицій.

В умовах ринкового господарювання в підприємств з'явилася необхідність і можливість самостійно визначати напрямки своєї інвестиційної діяльності, джерела і заходи (засоби) досягнення поставлених цілей, тобто самостійно формувати інвестиційну політику. Будь-який перехідний період в економічній системі характеризується високим динамізмом, що вимагає від кожного суб'єкта господарювання швидкої реакції на зміну ситуацій в економіці держави, здатності корегувати свої практичні кроки. Наявність у підприємства таких якостей забезпечує йому можливість розвиватися, поступово переходити від одного стану до якісно нового[14].

Формування інвестиційної політики підприємства здійснюється у сфері взаємних інтересів як самого підприємства, так і його потенційних інвесторів. Можливість залучення інвестицій залежить від розуміння та врахування інтересів партнерів, від можливості бачити об'єкт інвестування з позиції інвестора та оцінити його інвестиційну привабливість. Підприємство також зацікавлене в підвищенні рівня інвестиційної привабливості: кожен суб'єкт господарювання прагне розвивати своє виробництво, підвищувати конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому.

Визначення інвестиційної привабливості окремого підприємства як потенційного об'єкта інвестування здійснюється інвесторами в процесі визначення доцільності капітальних вкладень, вибору в придбанні альтернативних об'єктів і купівлі акцій окремих підприємств.

Інвестиційна привабливість підприємства -- це сукупність характеристик його фінансово-господарської та управлінської діяльності, перспектив розвитку та можливості залучення інвестиційних ресурсів. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства є інтегральною характеристикою його внутрішнього середовища.

Інвестиційна привабливість навколишнього для підприємства середовища (регіону, галузі, країни) має опосередкований вплив на інвестиційну привабливість підприємства, по-перше, тому, що підприємство -- це відкрита система.По-друге, зовнішні фактори мають універсальний характер і відіграють для потенційних інвесторів не менш важливу роль, ніж конкретний об'єкт інвестування. Оцінка інвестиційної привабливості на розглянутих рівнях -- це перший етап прогнозування та передбачення заходів щодо залучення інвестиційних ресурсів і підвищення привабливості об'єктів інвестування на всіх рівнях. Отже, визначення інвестиційної привабливості окремого підприємства як потенційного об'єкта інвестування є завершальним етапом оцінки інвестиційного ринку. Від стану привабливості підприємства залежить галузева та регіональна спрямованість його інвестиційної діяльності.

Процес вкладення коштів передбачає генерування, перерозподіл і використання капіталу. Замовником проведення оцінки інвестиційної привабливості може бути як інвестор, так і підприємство. Метою оцінки інвестиційної привабливості для підприємства є виявлення слабких і сильних сторін його фінансово-господарської діяльності, для інвестора -- визначення стану та потенціалу можливого об'єкта інвестування. Подвійність мети оцінки інвестиційної привабливості підприємства випливає з обов'язкового двостороннього (подвійного) ефекту успішного інвестування: позитивних наслідків як для суб'єкта, так і для об'єкта інвестування[21].

Отримані результати щодо інвестиційної привабливості кожен замовник використовує для досягнення своїх цілей: інвестор -- для розробки й обґрунтування можливих варіантів вкладення інвестицій і забезпечення ефективного використання коштів з метою отримання майбутньої вигоди; підприємство -- для розробки заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості, залучення інвестицій та забезпечення ефективності їх використання.

Інвестиційна привабливість об'єкта інвестування формується під впливом певних умов і факторів внутрішнього та зовнішнього характеру.

Оцінка та аналіз інвестиційної привабливості підприємства, з одного боку -- це основа для розробки його інвестиційної політики, а з іншого, -- можливість виявити недоліки в діяльності підприємства, передбачити заходи щодо їх ліквідації та покращити можливості залучення інвестиційних ресурсів. А це, у свою чергу, допомагає інвесторам визначитися у своєму рішенні про інвестування у певне підприємство.

Ефективність використання активів слід визначити з погляду наявності та використання всіх можливих джерел їх формування. А тому наступна умова формування інвестиційної привабливості підприємства -- це результативність фінансово-господарської діяльності підприємства, яка може визначатися на основі фінансової та бухгалтерської звітностей. Загальні фінансові результати діяльності підприємства повною мірою відображають стан справ на підприємстві і дають змогу визначити ймовірність залучення інвестицій та ефективність їх використання, що відповідає інтересам підприємства й інвестора.

Підприємство повинне мати високу та надійну перспективність маркетингових досліджень, що є більш обґрунтованою умовою, ніж тільки перспектива збуту продукції. Йдеться про придбання всіх необхідних видів матеріально-технічних ресурсів (МТР) для виробництва та збуту готової продукції. Це має стосуватися не тільки домовленості, а й наявності договорів (контрактів) на придбання МТР і певної гарантії збуту продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках[16].

Необхідно звернути особливу увагу на ефективність використання інвестиційних ресурсів підприємством як на наступну умову щодо формування його інвестиційної привабливості. Інвесторів завжди цікавить ефективність використання інвестиційних ресурсів підприємством за минулі періоди. Визначення ефективності здійснюється шляхом розрахунку індексів, співвідношень і коефіцієнтів, таких, наприклад, як прибутковість коштів і коефіцієнт самозабезпеченості інвестиційними ресурсами. Коефіцієнт самозабезпеченості свідчить про можливість підвищити конкурентоспроможність і ділову активність за рахунок власних коштів. Прибутковість залучених, а особливо позикових, коштів повинна значно перевищувати прибутковість власних інвестиційних ресурсів та ін. Вивчення та аналіз звітності суб'єктів господарювання, досвіду фахівців і підприємств дає змогу авторам стверджувати, що це досить важлива умова формування інвестиційної привабливості підприємства. Масив показників щодо визначення ефективності використання інвестиційних ресурсів є досить репрезентативним і суттєво впливає на інвестиційну привабливість підприємства.

Визначення інвестиційної привабливості будь-якого об'єкта господарювання потребує особливої уваги щодо оточення підприємства, яке розташоване в певному адміністративно - територіальному регіоні держави. Підприємство -- це соціально-економічна система, яка постійно змінюється, розвивається та вдосконалюється[19]. Перспективи діяльності підприємств в Україні, їх виробнича стратегія обмежені як внутрішнім, так і зовнішнім середовищем, законодавчим простором, що пов'язаний з економічною ситуацією, станом розвитку ринкової інфраструктури та ін. Стан справ у галузях і регіонах України, економіки в цілому свідчить про високий рівень впливу ризиків внутрішнього та зовнішнього характеру відповідно всіх потенційних об'єктів інвестування (рис. 1.1)[9].

Рисунок 1.1 - Вплив умов на привабливість підприємства

Отже, інвестори, а особливо іноземні, прагнуть мати інформацію про умови, які впливають на формування інвестиційної привабливості підприємства. Наявність повної інформації про галузь, регіон та, особливо, умови господарювання суттєво впливають на привабливість підприємства. Отже, інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону. Підприємство -- це об'єкт, в який вкладаються кошти інвестором і чия привабливість повинна визначатися обов'язково. А тому інвестиційна привабливість підприємства буде визначатися з урахуванням складових інвестиційної привабливості на всіх рівнях. Досвід роботи з вітчизняними та іноземними інвесторами свідчить, що стратегічного інвестора завжди буде цікавити привабливе підприємство в інвестиційно привабливій галузі та привабливому регіоні. За інших рівних умов інвестор не буде вкладати кошти у привабливе підприємство, що належить до галузі кризового стану, або розташоване в непривабливому регіоні[14].

Фахівці розглядають різні фактори формування інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання. Аналіз наявних методик, особливості розвитку економіки та функціонування ринкової інфраструктури дали змогу визначити найбільш значущі фактори впливу на інвестиційну привабливість, такі як фінансова стійкість, майнове становище, ділова активність, ліквідність активів і рентабельність.

На інвестиційну привабливість діючого підприємства впливає стадія його життєвого циклу. В теорії ринку виокремлюють шість послідовних стадій: "народження", "дитинство", "юність", "рання зрілість", "остаточна зрілість", "старіння".

Загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства (ЖЦП) становить приблизно 20--25 років (залежно від галузі та впливу НТП), після чого воно припиняє своє існування або відроджується на новій основі[19].

На стадіях зростання та стабільності (перші 4 стадії) підприємство є привабливим об'єктом інвестування. Технічне переозброєння, реконструкція, модернізація та ін., конкурентоспроможність підприємства, зростання обсягів інвестиційних ресурсів забезпечують привабливість об'єкта інвестування. На останніх двох стадіях ("остаточної зрілості" та "старіння") підприємство практично втрачає свою інвестиційну привабливість, тому що всі свої потенційні можливості воно використало і потребує кардинальних змін.

Як свідчить вітчизняний і закордонний досвід інвестиційно привабливими вважаються підприємства, що знаходяться на стадіях, коли в них збільшуються обсяги продажу, рівень використання виробничих потужностей та ін., тобто покращуються показники їх діяльності. На стадіях "остаточної зрілості та старіння інвестиції вважаються недоцільними, за винятком тих випадків, коли продукція підприємства має досить високі маркетингові перспективи, обсяг інвестицій у технічне переоснащення невеликий і вкладені кошти можуть повернутися інвестору в найкоротший термін (до 2 років).

Якщо передбачається перепрофілювання, диверсифікація або реструктуризація підприємства, то інвестування доцільне і на стадії "старіння". Ці заходи дозволяють економити практично всі види ресурсів, збільшити обсяги продажу за рахунок розширення номенклатури (асортименту) порівняно з новим будівництвом.

Розглянутий підхід впливу стадії життєвого циклу підприємства використовується в умовах відносної стабільності ринкових відносин. Нині в Україні цей підхід не можна використовувати повною мірою. Це пов'язано з особливостями становлення, розвитку та функціонування будь-якого підприємства в національній економіці. Якщо дотримуватися розглянутого підходу до визначення стадій ЖЦП, то практично всі підприємства, які були засновані до переходу до ринкових відносин, можуть бути віднесені тільки до останньої стадії ("старіння"). Значна тривалість економічної кризи стосувалася та стосується всіх об'єктів і суб'єктів господарювання в Україні.

Об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства може проводитися за розробленими методиками експрес-аналізу або поглибленого аналізу, які базуються на використанні абсолютних і відносних показників. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрямки діяльності підприємства і досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають змоги зробити обґрунтовані висновки про його фінансовий стан в цілому, інвестиційну привабливість та потенційні можливості. Це питання вирішується за допомогою визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємства[20].

Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства можуть бути використані різні фінансово-економічні показники функціонування підприємства протягом певного періоду.

Визначення інвестиційної привабливості слід розглядати не тільки як інтегральний фінансово-економічний показник, а й як систему кількісних показників оцінки господарського, фінансового, технічного потенціалів підприємства, що дозволяє оцінити позицію конкретного підприємства відповідної галузі та регіону. Кінцевий результат щодо інвестиційної привабливості підприємства дає змогу замовникам більш об'єктивно оцінити стан і можливості певного підприємства.

Оцінка інвестиційної привабливості повинна здійснюватися у два етапи:

а) перший етап: розрахунок інтегрального показника за кожним підприємством окремо на підставі фінансової та бухгалтерської звітності;

б) другий етап: визначення оцінки інвестиційної привабливості підприємства шляхом корегування інтегрального показника, розрахованого на першому етапі з урахуванням привабливості на мезоекономічному рівні, впливу результатів фінансово-господарської діяльності та ризиків діяльності підприємства.

На першому етапі для визначення показника привабливості конкретного підприємства використовується метод розрахунку інтегрального показника. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників. Це спрощує процедуру оцінки конкретної інвестиційної пропозиції. Для розв'язання цих завдань і забезпечення об'єктивної оцінки інвестиційної привабливості підприємств використовується така послідовність визначення інтегрального показника.

Аналіз діючих методик проведення фінансового аналізу з урахуванням Положень (стандартів) бухгалтерської та фінансової звітності дозволяють сформувати п'ять груп показників (загалом 45 показників), які використовуються для визначення інтегрального показника (табл. 1.1)[22].

Таблиця 1.1 - Групи показників

Розрахунок показників за групами
І група	ІІ група	ІІІ група	IV група	V група
Оцінка майнового стану	Оцінка ліквідності	Оцінка фінансової стійкості	Оцінка ділової активності	Оцінка рентабельності

На другому етапі здійснюється оцінка інвестиційної привабливості через корегування інтегрального показника з урахуванням факторів, які суттєво впливають на інвестиційну привабливість підприємства:

1) інвестиційна привабливість на мезоекономічному рівні;

2) оцінка управління підприємством на підставі аналізу руху грошових коштів;

3) вплив зовнішніх ризиків;

4) вплив внутрішніх ризиків.

1.3 Висновки до розділу 1

Таким чином, в результаті узагальнення існуючих підходів до визначення економічної сутності інвестиційної активності підприємств та методики оцінки їх інвестиційної привабливості було виявлено, що дана діяльність грає важливу роль у розвитку підприємств та розвитку економічного, ринкового середовища в країні. В умовах ринкової економіки, коли втручання держави в економічне життя мінімальне, важливим є активізація інвестиційної діяльності підприємств, так як державне інвестування буде незначним. Для забезпечення припливу інвестицій до підприємств необхідним є визначення їх інвестиційної привабливості. В даному розділі було розкрито питання про фактори, умови та частково методику оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Вона (привабливість) потрібна як для залучення інвестицій від вітчизняних суб'єктів інвестиційного ринку так і для залучення іноземного капіталу.

2. Аналіз інвестиційної активності підприємств в Україні

2.1 Аналіз інвестиційних потоків в Україні

Україна не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Згідно з оцінкою Всесвітнього економічного форуму, що міститься в "Глобальному звіті про конкурентоспроможність 2007--2009", рейтинг глобальної конкурентоспроможності України в 2007 році знизився з 69-ї до 73-ї позиції (але при цьому вона випередила двох членів Євросоюзу -- Румунію і Болгарію). Індекс глобальної конкурентоспроможності оцінює 131 країну за дев'ятьма критеріями, що охоплюють понад 100 індикаторів продуктивності та ефективності їх економік. Ураховуються ступінь розвитку таких економічних параметрів, як інституції, інфраструктура, макроекономіка, охорона здоров'я, освіта, ефективність ринків, технологічне оснащення, бізнесове середовище та інноваційна сфера. У даному контексті Україні бракує й системних реформ, що також впливає на низькі оцінки[24].

Падіння рейтингу України пов'язано, крім іншого, з низькою продуктивністю національної економіки, хоча і констатується зростання ВВП. Треба зауважити, що даний рейтинг складається, перш за все, для урядів країн, а не для приватних інвесторів, тому більше впливає на оцінку політиків, а не на мотивацію або рішення приватного бізнесу.

Проаналізуємо надходження прямих іноземних інвестицій в Україну в 2008, 2009, 2010 роках. Для цього розглянемо дані(див. таблиці 2.1, 2.2, 2.3) та побудуємо, у відповідності до них, діаграми(див. рисунки 2.1, 2.2)[24].

Таблиця 2.3 - Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2008 році

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2008 (млн.дол. США)	У % до підсумку
Усього	37621,5	100,0
у тому числі
Кіпр	8534,0	22,7
Німеччина	6826,9	18,1
Нідерланди	3253,7	8,6
Австрія	2564,9	6,8
Сполучене Королівство	2329,2	6,2
Російська Федерація	2097,4	5,6
Сполучені Штати Америки	1522,5	4,0
Франція	1266,1	3,4
Швеція	1260,3	3,3
Вiрґiнськi Острови, Британські	1248,7	3,3
Італія	887,8	2,4
Польща	717,2	1,9
Швейцарія	702,2	1,9
Угорщина	532,5	1,4
Інші країни	3878,1	10,4

Таблиця 2.2 - Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2009 році

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2009 (млн.дол. США)	У % до підсумку
Усього	38591,6	100,0
у тому числі
Кіпр	8201,7	21,3
Німеччина	6580,8	17,1
Нідерланди	3814,2	9,9
Австрія	2564,8	6,6
Сполучене Королівство	2348,5	6,1
Російська Федерація	2061,5	5,3
Франція	1589,6	4,1
Сполучені Штати Америки	1381,5	3,6
Вiрґiнськi Острови, Британські	1340,5	3,5
Швеція	1256,4	3,3
Італія	921,0	2,4
Польща	862,5	2,2
Швейцарія	825,8	2,1
Угорщина	715,1	1,9
Інші країни	4127,7	10,6

Таблиця 2.1 - Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2010 році

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2010 (млн. дол. США)	У % до підсумку
Усього	40026,8	100,0
у тому числі
Кіпр	8593,2	21,5
Німеччина	6613,0	16,5
Нідерланди	4002,0	10,0
Російська Федерація	2674,6	6,7
Австрія	2604,1	6,5
Сполучене Королівство	2375,9	5,9
Франція	1640,1	4,1
Сполучені Штати Америки	1387,1	3,5
Вiрґiнськi Острови, Британські	1371,0	3,4
Швеція	1272,3	3,2
Італія	992,2	2,5
Польща	864,9	2,2
Швейцарія	805,5	2,0
Угорщина	675,1	1,7
Інші країни	4155,8	10,3

Для кращого сприйняття інформації, що подана у таблицях, побудуємо діаграму, яка відображає тенденцію інвестування економіки України різними державами на протязі 2008 - 2010 років.

На даній діаграмі видно, що до трійки найактивніших інвесторів належать Кіпр, Німеччина та Нідерланди. Можна стверджувати, що на протязі 2008 - 2010 років більшість з інвесторів зменшили обсяг інвестицій, які направляються до України. Це пов'язано, на сам перед, з кризою та нестабільністю у політичному житті держави.

Рисунок 2.1 - Прямі іноземні інвестиції в Україну за 2008-2010 роки

Тепер розглянемо рисунок 2.2, на якому зображена діаграма, яка відображає загальну характеристику надходження прямих іноземних інвестицій в Україну з 2007 - 2010 рік.

Рисунок 2.2 - Прямі іноземні інвестиції в Україну в 2007 - 2010 роках

На даній діаграмі видно, що обсяг інвестицій в період з 2007 по 2010 рік зростає, але це зростання характеризується повільністю. Це викликано такими причинами: незавершеність процесу реформ; недосконалість та протиріччя законодавчої бази; недосконалі корпоративне управління і захист прав акціонерів; незріле конкурентне середовище; відсутність прозорості в банківській системі; недостатній розвиток небанківських фінансових установ; обмеження валют, які можуть надходити у вигляді інвестицій в Україну; не розроблений чіткий і сталий механізм функціонування вдосконаленого процесу імплементації спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення по відношенню до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та багато інших причин.

Проаналізуємо надходження прямих іноземних інвестицій в регіони України. (див. таблиця 2.4)[24]

Таблиця 2.4 - Прямі іноземні інвестиції в регіони України в 2009 - 2010 роках

Регіони	Кількість підприємств	Обсяги інвестицій на
		01.01.2009	01.01.2010
		усього	у % до загального підсумку	усього	у % до загального підсумку
Україна	18958	35616,4	100,0	40026,8	100,0
Автономна Республіка Крим	565	622,1	1,7	718,4	1,8
Вінницька	173	161,3	0,4	176,5	0,4
Волинська	268	269,2	0,8	328,9	0,8
Дніпропетровська	1008	2670,1	7,5	2813,6	7,0
Донецька	568	1512,9	4,2	1649,6	4,1
Житомирська	391	177,4	0,5	215,4	0,5
Закарпатська	833	356,4	1,0	355,0	0,9
Запорізька	388	840,6	2,4	872,1	2,2
Івано-Франківська	421	480,8	1,3	615,9	1,5
Київська	907	1310,5	3,7	1507,4	3,8
Кіровоградська	104	63,8	0,2	66,0	0,2
Луганська	166	335,9	0,9	577,9	1,4
Львівська	1282	891,0	2,5	1111,9	2,8
Миколаївська	206	161,8	0,5	172,9	0,4
Одеська	957	970,2	2,7	1043,2	2,6
Полтавська	368	515,4	1,4	445,5	1,1
Рівненська	181	272,1	0,8	275,5	0,7
Сумська	171	158,0	0,4	225,6	0,6
Тернопільська	142	58,6	0,2	66,5	0,2
Харківська	847	1609,8	4,5	2054,7	5,1
Херсонська	224	175,0	0,5	180,5	0,5
Хмельницька	141	137,3	0,4	219,7	0,5
Черкаська	273	168,1	0,5	222,5	0,6
Чернівецька	246	60,1	0,2	61,9	0,2
Чернігівська	98	94,4	0,3	87,4	0,2
м.Київ	7814	13464,5	37,8	15756,1	39,4
м.Севастополь	216	141,8	0,4	145,1	0,4
Нерозподілені за регіонами обсяги інвестицій	-	7937,3	22,3	8061,1	20,1

Як показують дані таблиці 2.4, найбільша частина інвестицій припадає на м. Київ, Дніпропетровську і Харківську області. Великою частиною залишаються нерозподілені за регіонами обсяги інвестицій.

Проведемо аналіз фінансових результатів в Україні за 2004--2009 роки(див. таблиця 2.5)[24].

Таблиця 2.5 - Зростання фінансових результатів в Україні за 2004--2009 роки, млн грн.

Показники	Роки
	2005	2006	2007	2008	2009
1. Фінансові результати	18740,6	14641,2	19643,3	44578,4	64370,8
2. Зростання фінансових результатів до попереднього року, млн грн	4807,6	-4099,4	5002,1	23935,1	19792,4
3. Зростання фінансових результатів до попереднього року, %	134,5	78,1	134,2	226,9	144,4
4. Зростання фінансових результатів до 2004 року, млн грн	4807,6	708,2	5710,3	30645,4	50437,8
5. Зростання фінансових результатів до 2004 року, %	134,5	105,1	140,9	319,9	462,1
6.Коефіцієнт капіталізації доходів	1,74	2,54	2,59	1,69	1,45
7. Рівень рентабельності інвестицій	0,58	0,39	0,38	0,59	0,69

Аналіз даних таблиці 2.5 свідчить, що фінансові результати зростали майже щорічно. У 2009 році, порівняно з 2004 роком, прибутки зросли на 50437,8 млн грн, або в 4,6 разу, а порівняно з 2008 роком -- на 19792,4 млн грн, або на 44,4 %. У 2006 році порівняно з 2005-м прибутки зменшились на 4099,4 млн грн, або на 21,9 %. Порівняно з 2004 роком фінансові результати щорічно зростали.

Проаналізуємо прямі інвестиції в Україну за видами економічної діяльності в 2009 - 2010 роках(див. таблиця 2.6)[24]

Таблиця 2.6 - Прямі інвестиції в Україну за видами економічної діяльності в 2009 - 2010 роках

Види економічної діяльності	Обсяги інвестицій на
	01.01.2009	01.01.2010
	млн. дол. США	у % до загального підсумку	млн.дол. США	у % до загального підсумку
Усього	35616,4	100,0	40026,8	100,0
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	813,3	2,3	871,4	2,2
Рибальство, рибництво	5,3	0,0	5,2	0,0
Промисловість	8052,6	22,6	9021,9	22,5
добувна	1070,3	3,0	1128,1	2,8
переробна	6855,7	19,2	7740,8	19,3
виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	1685,9	4,7	1837,2	4,6
легка промисловість	141,5	0,4	145,5	0,4
оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів	257,2	0,7	280,5	0,7
видавнича діяльність	199,0	0,6	237,3	0,6
виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення	330,2	0,9	451,4	1,1
хімічна та нафтохімічна промисловість	949,9	2,7	1205,6	3,0
виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	689,2	1,9	834,2	2,1
металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	1356,5	3,8	1401,2	3,5
машинобудування	1016,9	2,9	1094,1	2,7
інші галузі промисловості	229,4	0,6	253,8	0,6
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	126,6	0,4	153,0	0,4
Будівництво	1936,6	5,4	2212,9	5,5
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	3687,0	10,4	4224,6	10,6
Діяльність готелів та ресторанів	413,0	1,2	428,5	1,1
Діяльність транспорту та зв'язку	1411,1	4,0	1506,3	3,8
Фінансова діяльність	7154,7	20,1	8968,4	22,4
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	3613,8	10,1	4065,0	10,2
Державне управління	0,5	0,0	0,5	0,0
Освіта	13,4	0,0	13,8	0,0
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	123,5	0,3	120,8	0,3
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	454,3	1,3	526,4	1,3
Нерозподілені за видами економічної діяльності обсяги інвестицій	7937,3	22,3	8061,1	20,1

Як показують дані таблиці 2.6, основна частина інвестицій вкладується в переробну промисловість, фінансову діяльність, торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. В порівнянні з початком 2009 року, на початку 2010 року відсоток інвестицій в промисловість зменшився в загальній кількості інвестицій.

Провівши аналіз інвестиційних потоків в Україні, можна зробити наступні висновки: фактично обсяг інвестицій збільшується, починаючи з 2007 по 2010 рік, але разом з тим видно, що з кожним роком приріст становиться все меншим. Так, якщо порівняти періоди 2007 - 2008 роки і 2009 - 2010 роки, то стає очевидно, що приріст на першому періоді більший ніж на другому. В даному підрозділі було розглянуто і проаналізовано надходження іноземних інвестицій до підприємств України, були показані обсяги інвестицій за видами економічної діяльності. Було сформоване загальне уявлення про інвестиційні потоки в Україні. Для більш детального аналізу потрібно дослідити інвестиційну діяльність конкретного підприємства.

2.2 Аналіз інвестиційної активності ВАТ “Турбоатом” за 2007 - 2009 роки

На основі даних звітів про рух грошових коштів за 2007 - 2009 роки, проведемо аналіз інвестиційної активності підприємства(див. таблиці 2.7, 2.8, 2.9).

Таблиця 2.7 - Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності ВАТ “Турбоатом” у 2007р.,тис.грн[23]

Стаття	За звітний період
	Надходження	Видаток
1	2	3
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	2175	X
необоротних активів	754.9	X
майнових комплексів	0	0
Отримані:
відсотки	0	X
дивіденди	0	X
Інші надходження	0	X
Придбання:
фінансових інвестицій	X	26700
необоротних активів	X	8906.7
майнових комплексів	X	0
Інші платежі	X	1014.1
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	0	33690.9
Рух коштів від надзвичайних подій	0	0
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	0	33690.9

Як показують дані таблиці 2.7, у 2007 році надходження від інвестиційної діяльності склали 2929,9 тис.грн, основна частина яких отримана за рахунок реалізації фінансових інвестицій. Це пов'язано з тим, що підприємство продавало акції з метою залучення додаткових коштів для виробничих потреб. В даному році витрати на інвестиційну діяльність підприємства склали 36620,8 тис.грн, більшість з яких належить витратам на придбання фінансових інвестицій.

Таблиця 2.8 - Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності ВАТ “Турбоатом” у 2008р.[23]

Стаття	За звітний період
	Надходження	Видаток
1	2	3
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	0	X
необоротних активів	0	X
Отримані:
відсотки	0	X
дивіденди	0	X
Інші надходження	0	X
Придбання:
фінансових інвестицій	X	25116
необоротних активів	X	13795
майнових комплексів	X	0
Інші платежі	X	29382
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	0	68293
Рух коштів від надзвичайних подій	0	0
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	0	68293

З таблиці 2.8 видно, що надходження від інвестиційної діяльності в 2008р. відсутні. Це пов'язано з тим, що після випуску акцій у попередньому році, підприємство не планувало випуск нових акцій. Витрати на інвестиційну діяльність склали 68293 тис.грн, що на 34602,1 тис.грн більше ніж в попередньому році. При цьому: витрати на фінансові інвестиції зменшилися на 1584 тис.грн; витрати на купівлю необоротних активів збільшилися на 4888 тис.грн; інші платежі збільшилися на 28368 тис.грн.

Таблиця 2.9 - Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності ВАТ “Турбоатом” у 2009р.[23]

Стаття	За звітний період
	Надходження	Видаток
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій	0	X
необоротних активів	0	X
майнових комплексів	0	0
Отримані:
відсотки	0	X
дивіденди	0	X
Інші надходження	0	X
Придбання:
фінансових інвестицій	X	24859
необоротних активів	X	15834
майнових комплексів	X	0
Інші платежі	X	34582
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	0	75275
Рух коштів від надзвичайних подій	0	0
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	0	75275

Дані таблиці 2.9 свідчать про слідуюче: відсутні надходження від інвестиційної діяльності; витрати на інвестиційну діяльність склали 75275 тис.грн, що на 6982 тис.грн більше ніж у попередньому році (витрати на фінансові інвестиції зменшились на 257 тис.грн, витрати на придбання необоротних активів збільшилися на 2039 тис.грн, інші платежі збільшилися на 5200 тис.грн).

Виходячи із рис. 2.3 можна зробити висновок про те, що витрати в результаті інвестиційної діяльності ВАТ “Турбоатом” за період з 2007 по 2009 рік збільшувались, але темп їх зростання в період з 2008 по 2009 рік менший ніж в період з 2007 по 2008 рік. Це свідчить про те, що підприємство поступово зменшує обсяг доходу, який спрямовується на інвестиційну діяльність.

Проаналізуємо обсяг та структуру інвесиційних вкладень ВАТ “Турбоатом” у 2007, 2008, 2009 роках. (див. таблиці 2.10, 2.11, 2.12)[23]

Таблиця 2.10 - Аналіз обсягів та структури інвестиційних вкладень ВАТ “Турбоатом” у 2007 році.

Показник	На початок періоду звітного	На кінець періоду звітного	Відхилення
	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %
1	2	3	4	5	6	7
Реальні інвестиції, у тому числі:	456032,1	78,33	458779,7	83,03	2747,6	4,7
основні засоби	438930,8	96,25	438548,2	95,59	-382,6	-0,66
Незавершене будівництво	17087.3	3,75	17613.7	3,84	526,4	0,09
Нематеріальні активи	14	0,003	2617,8	0,57	2603,8	0,567
Фінансові інвестиції, у тому числі:	126158,4	21,67	93800	16,97	-32358,4	-4,7
довгострокові	65450	51,88	90200	96,16	24750	44,28
поточні	60708.4	48,12	3600	3,84	-57108,4	-44,28
Разом	582190,5	100,00	552579,7	100,00	-29610,8	х

Дані таблиці 2.10 свідчать про те, що на кінець року сума реальних інвестицій зросла на 2747,6 тис.грн. Це відбулося за рахунок купівлі нематеріальних активів. Збільшення реальних інвестицій є позитивною рисою, але загальна сума інвестицій на кінець року зменшилась на 29610,8 тис.грн. Причиною цього стало зменшення поточних фінансових інвестицій на 44,28%.

Аналіз таблиці 2.11 показав, що загальна сума інвестицій збільшилась на 63819 тис.грн. Основна сума коштів спрямована на реальні інвестиції - 75,67%, але в порівнянні з початком року їх частка в загальній сумі зменшилась на 7,44%. Це є негативною рисою, так як менше коштів спрямовується на процес виробництва. Фінансові інвестиції зросли на 56865 тис.грн.

Таблиця 2.11 - Аналіз обсягів та структури інвестиційних вкладень ВАТ “Турбоатом” у 2008 році.

Показник	На початок періоду звітного	На кінець періоду звітного	Відхилення
	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %
1	2	3	4	5	6	7
Реальні інвестиції, у тому числі:	461650	83,11	468604	75,67	6954	-7,44
основні засоби	441418	95,62	447650	95,53	6232	-0,09
Незавершене будівництво	17614	3,82	18840	4,02	1226	0,2
Нематеріальні активи	2618	0,57	2114	0,45	-504	-0,12
Фінансові інвестиції, у тому числі:	93800	16,89	150665	24,33	56865	7,44
довгострокові	90200	96,16	150665	100	60465	3,84
поточні	3600	3,84	0	0	-3600	-3,84
Разом	555450	100,00	619269	100,00	63819	х

Таблиця 2.12 - Аналіз обсягів та структури інвестиційних вкладень ВАТ “Турбоатом” у 2009 році.

Показник	На початок періоду звітного	На кінець періоду звітного	Відхилення
	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %
Реальні інвестиції, у тому числі:	474878	75,91	481451	72,95	6573	-2,96
основні засоби	453924	95,59	461808	95,92	7884	0,33
Незавершене будівництво	18840	3,97	17089	3,55	-1751	-0,42
Нематеріальні активи	2114	0,45	2554	0,53	440	0,08
Фінансові інвестиції, у тому числі:	150665	24,09	178492	27,05	27827	2,96
довгострокові	150665	100,00	178492	100,00	27827	0
поточні	0	0	0	0	0	0
Разом	625543	100,00	659943	100,00	34400	х

Дані таблиці 2.12 свідчать про те, що сума реальних інвестицій збільшилась за рік на 6573 тис.грн. Їхня частка в загальній сумі інвестицій зменшилась на 2,96%. Збільшилась частка фінансових інвестицій за рахунок збільшення довгострокових інвестицій на 27827 тис.грн.

На рисунку 2.4 відображено підсумок по обсягу та структурі інвестиційних вкладень ВАТ “Турбоатом” за 2007 - 2009 роки(на кінець кожного періоду).

Рисунок 2.4 - Обсяг та структура інвестиційних вкладень за період з 2007 по 2009 рік

Виходячи із рисунку 2.4 можна зробити висновок, що обсяг реальних інвестицій, починаючи з 2007 року, зростає меншими темпами ніж обсяг фінансових інвестицій.

За даними річної фінансової звітності за 2009 рік розрахуємо показники фінансової стабільності й інтенсивності використання капіталу підприємства:

1) Коефіцієнт автономії = (2.1)[22]

Ка = = 0,715

Коефіцієнт автономії показує, наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу. В данному випадку цей показник більше ніж 0,5, що є позитивною рисою. У підприємства збільшується можливість упоратися з непередбачуваними ситуаціями, що виникають у ринковій економіці, і менше ризикують кредитори підприємства.

2) Коефіцієнт маневреності = (2.2)[22]

Км = = 0,795

Оптимальний норматив для цього коефіцієнта: Км ? 0,5. Виходячи з розрахунку, можна стверджувати, що підприємство відносно інтенсивно залучає в обіг власні кошти.

3) Кп.і. =(2.3)[22]

де Кп.і. - Коефіцієнт покриття інвестицій

Кп.і. = = 0,719

Оптимальний норматив для цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,75 - 1. Таким чином, можна стверджувати про те, що існує ризик для інвесторів, які планують вкладувати свої кошти в дане підприємство.

4) Кп.к. = (2.4)[22]

де Кп.к. - Коефіцієнт позикових коштів в активах

Кп.к. = = 0,285

Прийнятне максимальне значення цього коефіцієнта становить 0,3-1. Із розрахунку ми бачимо, що коефіцієнт приблизно дорівнює 0,3 і це дає змогу вважати його прийнятним для підприємства.