Дослідження функціональних стратегій сучасного підприємства
Основи функціональних стратегій підприємства. Методи аналізу управлінських рішень, їх економічного обґрунтування. SWOT-аналіз діяльності підприємства. Опис загальної діяльності підприємства, розрахунок інтегральної оцінки його інвестиційної привабливості.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.11.2013 |
Размер файла | 563,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Теоретична частина
- 1.1 Основи функціональних стратегій сучасного підприємства
- 1.2 Методи аналізу управлінських рішень
- 1.3 Методи економічного обґрунтування управлінських рішень
- 2. Практична частина
- 2.1 Опис загальної діяльності підприємства
- 2.2 SWOT-аналіз діяльності підприємства
- 2.3 Розрахунок інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства
- Висновок
- Перелік використаних джерел
Вступ
В умовах ринкової економіки сталися кардинальні зміни в системі управління об'єктів господарювання. У централізованій економіці свобода вибору постачальників ресурсів і маніпулювання ресурсами було обмежено і управління здійснювалося державою, а підприємства були обмежені у своїх діях і не могли вибирати раціональну структуру ресурсів, які вони використовують. З приходом ринкової економіки у більшості підприємств "розв'язалися руки" і тепер вони можуть працювати в звичному для них темпі, але з вирішенням проблеми ресурсів з'явилася нова проблема - не правильна, або не ефективна стратегія роботи підприємства.
Актуальність теми "Дослідження функціональних стратегій сучасного підприємства" обумовлена потребами застосування теоретичних та методичних підходів, формування та використання економічного інструментарію в діяльності сучасного підприємств.
Ціль роботи: однією з найбільш пріоритетних проблем є дослідження функціональної стратегії сучасного підприємства; встановлення проблем, які виникають при розробці функціональної стратегії у сучасних підприємств.
Об'єктом дослідження є "Артемівського УВП УТОГ;".
Мета дослідження:
· проаналізувати економічний стан Артемівського УВП УТОГ;
· дослідити спроможність ресурсного потенціалу;
· дослідити конкурентне середовище, особливо ключові компетенції конкурентів та їх ресурси
Курсова робота містить 2 розділи, 7 частин (підрозділів) сторінок.
інвестиційна привабливість функціональна стратегія
1. Теоретична частина
1.1 Основи функціональних стратегій сучасного підприємства
Протягом перших тридцяти років ХХ ст. критеріями оцінки ефективності виробництва були переважно показники співвідношення доходів і витрат.
Проте критеріями оцінки виробничої діяльності до 1950 р. стали вже не тільки традиційні показники співвідношення доходів і витрат, але і організаційні і управлінські ефективності (вантажообіг, товарообіг, прибуток на вкладений капітал). У 1950-1960 рр. виникла потреба в стратегічному плануванні і управлінні і в системному підході до управління підприємством і бізнесом.
З появою стратегічного планування і розвитком теорії конкуренції з'явився підхід до забезпечення конкурентоспроможності підприємств, заснований на стратегіях конкуренції. Цей підхід "дозволяє провести аналіз конкурентних переваг підприємства, що досягаються, але не дає точного кількісного виразу результатів оцінки і тому не може бути узятий за основу сучасної системи забезпечення КС".
В останні десятиліття в Україні для підвищення конкурентоспроможності підприємств і продукції на підприємствах упроваджуються системи якості з подальшою їх сертифікацією на відповідність стандартам серії ISO 9000. Під "системою якості" розуміють "сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для загального управління якістю на підприємстві". Широкого поширення при створенні систем якості набувають концепція TQM (total quality management) - загального управління якістю і концепція CWQC (company wide quality control) - управління якістю в рамках компанії. З практики впровадження і сертифікації систем управління якістю на українських підприємствах відомо, що не менше третини сертифікованих підприємств відносяться до впроваджених систем якості формально, без розуміння суті концепції TQM. Для таких підприємств, що намагаються вийти зі своєю продукцією на зовнішній ринок, система якості служить лише засобом на шляху отримання необхідного сертифікату, потрібного зовнішніми споживачами. Зрозуміло, що "формальне впровадження системи якості і отримання сертифікату на цю систему і вироблювану продукцію може служити лише одним з необхідних, але зовсім не достатньою умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства".
Наприкінці ХХ в. багаторічний європейський і вже напрацьований вітчизняний досвід показали, що компанії, зосереджені на прибутку за даний рік або на забезпеченні рентабельності, страждають короткозорістю. Типовими є ситуації, коли за наявності прибутку підприємство є неплатоспроможним, тобто не може погасити свої поточні зобов'язання, і, навпаки, маючи збитки, підприємство акуратно розраховується з постачальниками, співробітниками, державою і кредиторами. Вже за цими прикладами можна судити про те, що отримання прибутку не може розглядатися як стратегічна мета і критерій успішності функціонування підприємства. Але якщо не прибуток, то що ж можна прийняти як мету і критерій ефективності діяльності підприємства?
Світова економічна практика підказує відповідь - зростання добробуту власників (акціонерів, власників частки або паю) або, інакше, зростання вартості бізнесу. У спрощеному випадку це зростання може бути визначене як різниця між вартістю капіталу, внесеного акціонером (власником частки) при створенні підприємства, і вартістю цієї ж частки при її можливому продажі. Якщо капітал був примножений, то менеджер впорався зі своїми завданнями.
Звідси витікає, що менеджери, які працюють на примноження добробуту власників (акціонерів), повинні аналізувати свій кожен крок з погляду його впливу на зростання вартості підприємства.
Саме зараз управління підприємством з позицій максимізації вартості бізнесу вимагає від менеджерів особливого підходу, заснованого на вартісному мисленні. Це також важливо і тому, що не тільки абсолютний фінансовий результат функціонування підприємства (чистий прибуток, у тому числі і що доводиться на одну акцію), про що вже мовилося раніше, але і відносні показники (рентабельність активів, інвестицій, власного капіталу, показники оборотності і ліквідності, а також показники динаміки частки ринку) не корелюють з ринковою вартістю достатньо стійко, оскільки не враховують:
розміри реальних і фінансових інвестицій;
величину чистого оборотного капіталу;
потреба підприємства в додатковому фінансуванні;
операційний, фінансовий і інші ризики, характерні для підприємства;
чинник тимчасової дистанції між інвестиціями і отриманням віддачі на вкладений капітал.
Дослідження показують, що ринкова вартість бізнесу значною мірою пов'язана з показником грошового потоку. Це означає, що вартісний підхід до управління передбачає концентрацію менеджменту підприємства не на поточних змінах величини прибутку, а на довгострокових грошових потоках. В цьому випадку підприємство, постійно збільшуючи вартість бізнесу, завжди зможе запобігти витоку капіталу в руки конкурентів.
Вартісний підхід в управлінні (value based management - VBM) реалізується за допомогою 3-х методів: методу доданої вартості акціонерного капіталу, впровадженого в науковий обіг американським економістом Альфредом Раппапортом (shareholder`s value added - SVA), методики економічної доданої вартості Стерна-Стюарта (economic value added - EVA), методу доданої ринкової вартості (market value added - MVA).
Відсутність системоутворюючого критерію ефективності в концепції управління якістю є істотною перешкодою в застосуванні методик даної теорії для забезпечення конкурентоспроможності підприємств: неможливо кількісно (бажано в грошовому виразі) оцінити вплив на конкурентоспроможність підприємства упровадженої на ньому системи управління якістю. Концепція управління якістю в явному вигляді не враховує ціну капіталу, що залучається, і пов'язані з ним ризики, а отже, і інтереси інвесторів і кредиторів.
Аналізуючи ключові характеристики стану підприємства і відомі підходи до оцінки і підвищення його конкурентоспроможності, можна сформулювати основні принципи концепції забезпечення КС підприємств:
1. Завдання забезпечення конкурентоспроможності підприємства включає забезпечення конкурентоспроможності продукції і власне конкурентоспроможності підприємства.
2. Слід виділяти різні критерії конкурентоспроможності підприємства залежно від горизонту планування і управління на підприємстві.
3. Основним показником конкурентоспроможності підприємства на оперативному рівні є інтегральний показник конкурентоспроможності продукції.
4. На тактичному рівні конкурентоспроможність підприємства забезпечується його загальним фінансово-господарським станом і характеризується комплексним показником його стану.
5. На стратегічному рівні конкурентоспроможність підприємства характеризується інвестиційною привабливістю, критерієм якої є зростання вартості бізнесу.
Конкурентоспроможністю продукції є важливий показник КС підприємства, оскільки виробництво і збут конкурентоздатній продукції забезпечують наявність грошового потоку. Оцінка конкурентоспроможності продукції здійснюється за допомогою 3-х основних методів: евристичного (експертного), кваліметричного, комплексного (інтегрального).
Існуючі методики комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства дозволяють охарактеризувати КС підприємства на тактичному рівні. Існує досить велика кількість методик оцінки стану підприємства. Стандартів же оцінки, як і єдиної методики, не існує, оскільки практично кожна консалтингова (консультаційна) компанія в Україні й на Заході, немало підприємств володіють власними "унікальними" методиками оцінки.
Важливу роль в методології вартісного підходу до забезпечення конкурентоспроможності підприємства грає власне оцінка вартості підприємства (бізнесу). У теорії і практиці традиційно існує три підходи до оцінки бізнесу:
прибутковий підхід (income approach);
порівняльний (ринковий) підхід (market approach);
витратний (на основі активів) підхід (asset based approach).
До четвертого підходу можна віднести поширений в зарубіжній практиці і новий для України підхід, заснований на оцінці майнових (реальних) опціонів.
Найбільш адекватним підходом в оцінці вартості бізнесу є прибутковий. Цей підхід грунтується на припущенні про те, що вартість підприємства може бути визначена як сума доходів, які воно приносить своєму власникові. Дещо спрощено представимо ринкову вартість бізнесу підприємства як відношення грошового потоку до средньозваженої вартості капіталу:
Ринкова вартість бізнесу = ,
де СF - очікуваний грошовий потік підприємства, визначуваний як сальдо грошових коштів по трьом сферам діяльності підприємства (операційною, інвестиційною і фінансовою);
WACC - середньозважена вартість капіталу, розрахована як сума відносної прибутковості власного і позикового капіталу з урахуванням їх питомої частки в загальній структурі капіталу.
Проте зазначимо, що при оцінці бізнесу залежно від цілей оцінки, знаходженої вартості, стану самого об'єкту і стану зовнішнього середовища слід використовувати поєднання декількох методів, найбільш відповідних в даній ситуації. У загальному випадку доцільно використовувати методи прибуткового підходу, як що найповніше враховують всі чинники вартості компанії, разом з методами оцінки опціонів для вартісної оцінки виявлених реальних опціонів, пов'язаних у балансі компанії.
Таким чином, оцінка й управління вартістю підприємства є головним інструментом забезпечення конкурентоспроможності, оскільки відповідні ним методики пропонують точні і взаємозв'язані критерії оцінки результатів - вартість компанії, окремих бізнес-одиниць і бізнес-процесів, на основі яких можна будувати діяльність підприємства.
Це означає, що головним завданням і результатом функціонування системи забезпечення конкурентоспроможності повинне стати збільшення вартості підприємства.
Послідовність реалізації системи забезпечення конкурентоспроможності складається з наступних етапів:
1. Встановлення цільової орієнтації системи і рамок її функціонування.
2. Формування і аналіз системи чинників, що впливають на конкурентоспроможність і вартість підприємства.
3. Визначення і декомпозиція за рівнями управління (стратегічному, тактичному й оперативному) конкретних цілей, об'єктів і критеріїв функціонування системи.
4. Розробка системи базових показників, що визначають ефективність функціонування системи по кожному об'єкту і рівню управління.
5. Формування складу завдань системи.
6. Розробка функціональної структури системи.
7. Встановлення алгоритмів і організаційних регламентів формування управлінських дій і перерозподілу ресурсів при зміні показників діяльності системи.
8. Розробка інформаційної схеми взаємодії підсистем системи забезпечення конкурентоспроможності.
Метою створення системи забезпечення конкурентоспроможності є підвищення конкурентоспроможності підприємства на стратегічному рівні на основі розробки механізму комплексної оцінки обгрунтованості всіх ухвалюваних управлінських рішень з погляду їх впливу на збільшення вартості бізнесу.
Впровадження системи забезпечення конкурентоспроможності дозволяє:
визначити пріоритети і збалансувати цілі операційної, інвестиційної, фінансової, маркетингової стратегій підприємства;
системно і комплексно вирішувати завдання розробки і оптимізації виробничої, інвестиційної і фінансової політики;
ефективно використовувати матеріальні, фінансові і людські ресурси;
забезпечити конкурентоспроможність підприємства.
При цьому управління вартістю повинне розглядатися як інтегруючий процес, спрямований на забезпечення КС підприємства за рахунок концентрації загальних зусиль на найважливіших чинниках вартості.
Вартісне управління не передбачає ніяких революційних змін - воно лише вносить системоутворюючу дію, яка кардинально змінює точку зору на вже давно відомі управлінські істини. І зрештою дозволяє кожному менеджерові стверджувати, що зона його відповідальності - не управління витратами або дебіторською заборг конкурентоспроможності.
Таким чином, оцінка й управління вартістю підприємства є головним інструментом забезпечення КС, оскільки відповідні ним методики пропонують точні і взаємозв'язані критерії оцінки результатів - вартість компанії, окремих бізнес-одиниць і бізнес-процесів, на основі яких можна будувати діяльність підприємства. Це означає, що головним завданням і результатом функціонування системи забезпечення КС (СЗК) повинне стати збільшення вартості підприємства. Оцінка КС продукції здійснюється за допомогою 3-х основних методів: евристичного (експертного), кваліметричного, комплексного (інтегрального)
1.2 Методи аналізу управлінських рішень
Конкурентоспроможність - це "властивість об'єкту, що характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потребі в порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку".
Методи оцінки конкурентних переваг, що розглядаються в різних джерелах, охоплюють далеко не всі аспекти забезпечення конкурентоспроможності. М.М. Зосім вважає за доцільне до інтегральної оцінки конкурентних переваг застосовувати системний, комплексний і нормативний підходи.
З позицій системного підходу при інтегральній оцінці конкурентних переваг об'єктів як систем слід окремо оцінювати чинники зовнішнього оточення і внутрішньої структури систем. "З позицій комплексного підходу при оцінці конкурентних переваг слід враховувати технічні (технічний рівень виробництва і продукції, що випускається, і т.п.); правові (стабільність демократичних перетворень, системність і обгрунтованість законодавчих актів по різних напрямах має рацію); ринкові (потенціал ринку, сила конкуренції, відвертість, маркетинг і т.п.); наукові (глибина аналізу економічних законів і закономірностей, законів організації, широта і глибина застосування наукових підходів, сучасних методів); економічні (рентабельність, стійкість, фінансові інструменти, забезпеченість ресурсами і так далі); організаційні (організація виробництва, праці і менеджменту, логістика, організація ринкової інфраструктури і т.д.); психологічні і інші аспекти забезпечення конкурентоспроможності, а також їх взаємовплив".
Застосування нормативного підходу до оцінки спонукатиме організовувати нормування і моніторинг конкретних чинників переваги конкретних об'єктів.
На стадії проектування (інноваційного, інвестиційного, стратегічного планування і т.д.) інтегральну оцінку конкурентних переваг, наприклад, товару можна здійснювати за формулою:
де КПТ - інтегральний показник конкурентних переваг конкретного товару;
i = 1, 2,.,n - номер конкурентної переваги конкретного товару;
j = 1, 2,., m - номер фактора i-ї конкурентної переваги товару;
а - вагомість конкурентної переваги, ?бi = 1;
вij - вагомість j-го фактора i-ї конкурентної переваги, вij = 1;
Пj - відносне чи нормативне значення i-ї конкурентної переваги;
Фij - відносне чи нормативне значення j-ro фактору i-ї конкурентної переваги.
Оцінку конкурентоспроможності персоналу слід здійснювати виходячи з його конкурентних переваг, які бувають зовнішніми по відношенню до персоналу і внутрішніми. "Зовнішня конкурентна перевага персоналу визначається конкурентоспроможністю організації, в якій працює конкретний робочий або фахівець".
Якщо у організації високий рівень конкурентоспроможності, то і персонал має хороші зовнішні умови для досягнення високого рівня конкурентоспроможності. Внутрішні конкурентні переваги персоналу можуть бути спадковими і набутими. Тільки виключно обдаровані люди меншою мірою залежать від зовнішніх умов.
Оцінку конкурентоспроможності конкретної категорії персоналу рекомендується здійснювати за формулою:
де Кп - рівень конкурентоспроможності конкретної категорії персоналу;
i - 1, 2,., n - кількість экспертів;
j - 1, 2,.7 - кількість оцінюваних якостей персоналу;
аj - вагомість j-ї якості персоналу;
вij - оцінка i-м експертом j-ї якості персоналу за п'ятибально. системj.;
5п - максимально можлива кількість балів, яку може одержувати оцінюваний індивидуум (5 балів * п экспертів).
Методика оцінки конкурентоспроможності товару на основі його ефективності і ринкових чинників полягає в наступному.
Конкурентоспроможність аналізованого об'єкту (товару, послуги) бажано вимірювати кількісно, що дозволить управляти її рівнем. Для вимірювання конкурентоспроможності аналізованого об'єкту необхідна якісна інформація, що характеризує:
1) корисний ефект даного об'єкту і конкуруючих об'єктів за нормативний термін їх служби;
2) сукупні витрати за життєвий цикл об'єктів.
Корисний ефект - це віддача об'єкту, інтегральний показник як система використовуваних в конкретних умовах конкретних показників якості об'єкту, що задовольняють конкретну потребу. Іншими словами, корисний ефект - це сукупність властивостей об'єкту, використовуваних для виконання конкретної роботи конкретним споживачем, а якість - це потенційний ефект для декількох груп споживачів. Корисний ефект використання об'єкту конкретним споживачем, як правило, менший за інтегральний показник якості об'єкту. Наближення цих показників один до одного за величиною приводить до розуніфікації об'єкту і збільшення витрат в сферах виробництва і відновлення. Значний розрив між інтегральним показником якості об'єкту і його корисним ефектом приводить до недовикористання корисних можливостей об'єкту, що теж погано. Тому "доцільно проектувати (розробляти, формувати) об'єкт з корисним ефектом для конкретних умов, рівним 0,8-0,9 інтегрального показника якості. Тоді в одних умовах повністю або частково використовуватиметься набір одних потенційних параметрів об'єкту, в інших - набір інших параметрів".
Корисний ефект об'єктів можна вимірювати в натуральних одиницях (наприклад, продуктивність однопараметричних машин і устаткування), грошовому виразі або в умовних балах (корисний ефект об'єктів, що характеризуються декількома доповнюючими один одного найважливішими параметрами). Основні методи прогнозування корисного ефекту: нормативний, експериментальний, параметричний, експертний.
Корисний ефект - це одна сторона об'єкту-товару. Іншою його стороною є сукупні витрати за життєвий цикл об'єкту, які, як правило, обов'язково потрібно понести, щоб отримати від об'єкту корисний ефект.
Конкурентоспроможність об'єктів, по яких неможливо зміряти їх корисний ефект або сукупні витрати за життєвий цикл, можна визначити на основі їх експериментальної перевірки в конкретних умовах споживання, за наслідками пробних продажів або із застосуванням експертних і інших методів.
Кількісну оцінку конкурентоспроможності однопараметричних об'єктів (наприклад, машин і устаткування) можна здійснювати за формулою:
де Ка. о - конкурентоспроможність аналізованого зразка об'єкту на конкретному ринку, частки одиниці;
Еао - ефективність аналізованого зразка об'єкту на конкретному ринку, одиниця корисного еффекту/грошова одиниця;
Ел. о - ефективність кращого зразка-конкурента, використовуваного на даному ринку;
k1' * k2' * kn' - коректувальні коефіціенти, які враховують конкурентні переваги.
Ефективність об'єкту розраховується за формулою:
E =
де Пс - корисний ефект об'єкту за нормативний термін його служби в умовах конкретного ринку, одиниця корисного ефекту;
Вс - сукупні витрати за життєвий цикл об'єкту в умовах конкретного ринку, грошова одиниця.
Методика аналізу і оцінки конкурентоспроможності організації полягає в наступному.
З методики аналізу й оцінки конкурентоспроможності організації пропозиції наступні:
рівень конкурентоспроможності розраховувати як середньозважену величину за показниками конкурентоспроможності конкретних товарів на конкретних ринках;
окремо проводити аналіз ефективності діяльності організації виходячи з конкурентоспроможності і ефективності кожного товару на кожному ринку;
окремо рахувати показник стійкості функціонування організації;
окремо розраховувати показник конкурентоспроможності персоналу і інших параметрів;
прогнозувати перелічені комплексні показники мінімум на 5 років.
Конкурентоспроможність організації (Корг) можна визначати в статиці і динаміці. У статиці вона визначається з урахуванням ваговитості товарів і ринків, на яких вони реалізуються:
де аj - питома вага i-го товару організації в обсязі продажів за аналізований період (визначається частками одиниці i= 1,2,…., n), ;
bj - показник значущості ринку, на якому представлений товар організації. Для промислово розвинених країн (США, Японія, країни Євросоюзу, Канада та ін.) значущість ринку рекомендовано приймати 1,0, для інших країн - 0,7, для внутрішнього ринку - 0,5;
Кij - конкурентоспроможність i-го товару на j-му ринку.
Таким чином, до інтегральної оцінки конкурентних переваг доцільно застосовувати системний, комплексний і нормативний підходи. Аналіз управлінських рішень передбачає аналіз і оцінку конкурентоспроможності товару, персоналу, організації.
1.3 Методи економічного обґрунтування управлінських рішень
У сучасній літературі з теорії прийняття рішень існують різні підходи щодо класифікації методів обґрунтування управлінських рішень. Один з найпоширеніших способів класифікації представлено на мал. 1.1.
Мал. 1.1 Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
Відповідно до цього способу всі методи обґрунтування управлінських рішень поділяються на кількісні та якісні. Кількісні методи (або методи дослідження операцій) застосовують, коли фактори, що впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити та оцінити. Якісні методи використовують тоді, коли фактори, що визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню. До якісних методів належать в основному експертні методи. Кількісні методи залежно від характеру інформації, яку має особа, яка приймає рішення, поділяються на:
1. методи, що застосовуються в умовах однозначної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (аналітичні методи та частково методи математичного програмування);
2. методи, що застосовуються в умовах імовірнісної визначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (статистичні методи та частково методи математичного програмування);
3. методи, що застосовуються в умовах невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення (теоретико-ігрові методи, які залежно від того, що спричиняє невизначеність ситуації: об'єктивні обставини або свідомі дії противника, поділяються на методи теорії статистичних рішень та методи теорії ігор).
Загальна характеристика наведених груп методів:
Аналітичні методи характеризуються тим, що встановлюють аналітичні (функціональні) залежності між умовами вирішення задачі (факторами) та її результатами (прийнятим рішенням). До аналітичних належить широка група методів економічного аналізу діяльності фірми (наприклад, побудова рівняння беззбитковості і знаходження точки беззбитковості).
Статистичні методи ґрунтуються на збиранні та обробці статистичних матеріалів. Статистичні методи включають методи теорії ймовірностей та математичної статистики. В управлінні широко використовують наступні з цієї групи методів: кореляційно-регресійний аналіз; дисперсний аналіз; факторний аналіз; кластерний аналіз; методи статистичного контролю якості і надійності та інші. Широко використовуються на практиці метод платіжної матриці і "дерево рішень". Математичне програмування - розділ математики, який містить теорію та методи рішення умовних екстремальних задач з кількома змінними. В задачах математичного програмування необхідно вибрати значення змінних (тобто параметрів управління), щоб забезпечити максимум (мінімум) цільової функції за певних обмежень. Найбільш широко методи математичного програмування застосовуються в сферах планування номенклатури і асортименту виробів; визначенні маршрутів виготовлення виробів; мінімізації відходів виробництва; регулюванні запасів; календарному плануванні виробництва тощо.
Інструментами обґрунтування управлінських рішень є наступні.
Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.
Основними умовами застосування методу платіжної матриці є:
· наявність кількох альтернатив вирішення проблеми;
· наявність декількох ситуацій, які можуть мати місце при реалізації кожної альтернативи;
· можливість кількісно виміряти наслідки реалізації альтернатив.
В концепції платіжної матриці ключовим є поняття "очікуваного ефекту".
Очікуваний ефект - це сума можливих результатів ситуацій, які можуть виникнути в процесі реалізації альтернативи, помножених на імовірність настання кожної з них. В методі платіжної матриці критично важливим є точна оцінка ймовірностей виникнення ситуації в процесі реалізації альтернатив.
Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми.
Компоненти графіку "дерева рішень”:
три поля, які можуть повторюватися в залежності від складності самого завдання:
а) поле дій (поле можливих альтернатив). Тут перелічені всі можливі альтернативи дій щодо вирішення проблеми;
б) поле можливих подій (поле ймовірностей подій). Тут перелічені можливі ситуації реалізації кожної альтернативи та визначені імовірності виникнення цих ситуацій;
в) поле можливих наслідків (поле очікуваних результатів). Тут кількісно охарактеризовані наслідки (результати), які можуть виникнути для кожної ситуації;
три компоненти:
а) перша точка прийняття рішення. Вона звичайно зображена на графіку у вигляді чотирикутника та вказує на місце, де повинно бути прийнято остаточне рішення, тобто на місце, де має бути зроблений вибір курсу дій;
б) точка можливостей. Вона звичайно зображується у вигляді кола та характеризує очікувані результати можливих подій;
в)"гілки дерева". Вони зображуються лініями, які ведуть від першої точки прийняття рішення до результатів реалізації кожної альтернативи.
Ідея методу "дерева рішень" полягає в тому, що просуваючись гілками дерева у напрямку справа наліво (тобто від вершини дерева до першої точки прийняття рішення):
а) спочатку розрахувати очікувані виграші по кожній гілці дерева;
б) порівнюючи ці очікувані виграші, зробити остаточний вибір найкращої альтернативи.
Використання цього методу передбачає, що вся необхідна інформація про очікувані виграші для кожної альтернативи та імовірності виникнення всіх ситуацій була зібрана заздалегідь.
Метод "дерева рішень" застосовують на практиці у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто, для прийняття послідовних рішень.
Таким чином, всі методи обґрунтування управлінських рішень поділяються на кількісні та якісні. Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи. Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми.
2. Практична частина
2.1 Опис загальної діяльності підприємства
Підприємство: " Артемівський УВП УТОГ "
Рік заснування: 1946р.
Адреса: 84500, Донецька обл., м. Артемівськ., вул. Сибірцева, 170
Директор: Нестеренко Генадій Михайлович
Кількість працівників: 120
Телефон основний: тел.: +38 (062) 74-461-78
Факс: +38 (062) 74-461-74
Сайт: http://upputog. prom.ua/
Банківські реквізити: р/с 26001060288388 в Артемівскому відділені РУ "Приватбанка"
МФО 335496
ОКПО 03972560
св-во № 05947362
Рахунок Отримувача: 26001060288388
Банк одержувача: АТ "Приватбанк",
Артемівське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих було відкрите 22 січня 1946 року. Метою створення підприємства було навчання інвалідів по слуху доступним для них професіям, їх раціональне працевлаштування і соціальна реабілітація. Нині на підприємстві працює 120 чоловік, 60 з яких є інвалідами по слуху і супутнім захворюванням.
Основним видом діяльності підприємства є виготовлення швацьких виробів. Нині підприємством розроблено і впроваджено у виробництво більше 200 моделей швацьких виробів.
Виконуються замовлення по виготовленню одягу з давальницької сировини.
Серед них:
одяг для захисту від підвищених і знижених температур;
костюми для захисту зварювальників від іскр і бризок розплавленого металу;
одяг для воєнізованої охорони;
для співробітників МВС і МО;
одяг для медичних працівників;
костюми шахтарські;
костюми і халати для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних дій і т.д.
Основні споживачі нашої продукції: шахти і промислові підприємства Донецької і Луганської області.
Підприємство провело технічне переозброєння, оснащено технологічним устаткуванням фірм "Джуки", "Сируба" і т.д.
Є вишивальний комплекс для нанесення логотипів споживачів на спецодягу і устаткування для нанесення логотипу методом шовкографії.
2.2 SWOT-аналіз діяльності підприємства
Таблиця 2.1
Сильні і слабкі сторони, можливості і загрози
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
Чітко проявлена компетентність. Високе мистецтво конкурентної боротьби. Розроблена система навчання нових співробітників Чітко сформована стратегія. Налагоджені партнерські відносини з постачальниками |
Існуюча структура ускладнює вихід рентабельних напрямків. Застарілі технології та обладнання. Слабка політика просування продукції. |
|
Можливості |
Загрози |
|
Розширення діапазонів можливих товарів. Зниження торгових бар'єрів у виході на зовнішні ринки. Велика доступність ресурсів Обмежування законів Ослаблення нестабільного бізнесу |
Поява закордонних конкурентів з товарами низької вартості Посилення вимог постачальників Законодавче регулювання ціни |
Визначимо експертні кількісні оцінки парних поєднань "сильна сторона - загроза", "слабка сторона - загроза", "сильна сторона - можливість", "слабка сторона - можливість". Результати представимо у вигляді матриці № 2 (таблиця 2.4).
Таблиця 2.2
Експертні кількісні оцінки
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
Разом |
|||||||||
Чітко проявлена компетентність |
Високе мистецтво конкурентної боротьби. |
Розроблена система навчання нових співробітників |
Чітко сформована стратегія. |
Налагоджені партнерські відносини з постачальниками |
Існуюча структура ускладнює вихід рентабельних напрямків |
Застарілі технології та обладнання |
Слабка політика просування продукції |
||||
Можливості |
Розширення діапазонів можливих товарів |
5 |
5 |
4 |
5 |
3 |
3 |
5 |
4 |
34 |
|
Зниження торгових бар'єрів у виході на зовнішні ринки |
4 |
5 |
4 |
5 |
5 |
4 |
4 |
4 |
35 |
||
Велика доступність ресурсів |
5 |
4 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
4 |
31 |
||
Обмежування законів |
3 |
5 |
4 |
5 |
5 |
4 |
3 |
4 |
33 |
||
Ослаблення нестабільного бізнесу |
4 |
4 |
3 |
5 |
5 |
3 |
4 |
5 |
33 |
||
Загрози |
Поява закордонних конкурентів з товарами низької вартості |
4 |
5 |
3 |
4 |
4 |
5 |
4 |
5 |
34 |
|
Посилення вимог постачальників |
4 |
4 |
3 |
4 |
5 |
5 |
5 |
4 |
34 |
||
Законодавче регулювання ціни |
5 |
4 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
4 |
31 |
||
Разом |
34 |
36 |
27 |
35 |
35 |
31 |
33 |
34 |
На основі аналізу даних таблиці 2.4 зроблені наступні висновки:
- головна загроза для фірми це поява закордонних конкурентів з товарами низької вартості (34 б.);
- основні можливості полягають в зниження торгових бар'єрів у виході на зовнішні ринки (35 б.),
- основні сильні сторони високе мистецтво конкурентної боротьби (36 б.);
- основною слабкою стороною є слабе просування продукції (34 б.).
На підставі поєднання можливостей і загроз з сильними і слабкими сторонами підприємства, сформулюємо основні проблеми, таблиця 2.5, і побудуємо проблемне поле підприємства, таблиця 2.6 Для оцінки кожної з проблем з таблиці 2.4, будується "проблемне поле підприємства" (таблиця 2.6), яке є матрицею, аналогічною узагальненій матриці SWOT - аналізу (таблиця 2.4), але на перетині рядків і стовпців якої поміщається номер проблеми по порядку з таблиці 2.6 (№ з/п), що перекриває цей осередок. Оцінка проблеми, яку виставляється в таблиці 2.5, дорівнює сумі експертних оцінок осередків з таблиці 2.4, що перекриваються даною проблемою в таблиці 2.6 Наприклад, для проблеми № 1 "Розвиток сегменту нафтопереробки за допомогою ліцензій з нерозподіленого фонду" відмічений 16 осередків в таблиці 2.6 Сума експертних оцінок цих осередків з таблиці 2.4, складає оцінку проблеми.
Таблиця 2.3
Ранжирування проблем Артемівський УВП УТОза значимістю
№ з/п |
Формулювання проблеми |
Оцінка проблеми |
Ранг проблеми |
|
1. |
Встановлення сприятливих відносин з постачальниками за кордоном |
78 |
1 |
|
2. |
Модернізація обладнання |
45 |
3 |
|
3. |
Розвиток каналів збуту |
55 |
2 |
|
4. |
Збільшення зростання інфляції |
21 |
5 |
|
5. |
Подорожчання сировини |
39 |
4 |
|
6. |
Економічна ситуація в країні |
21 |
5 |
|
7. |
Моніторинг витрат |
6 |
6 |
Таблиця 2.4
Проблемне поле
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
||||||||||
Чітко проявлена компетентність |
Високе мистецтво конкурентної боротьби |
Розроблена система навчання нових співробітників |
Чітко сформована стратегія. |
Налагоджені партнерські відносини з постачальниками |
Існуюча структура ускладнює вихід рентабельних напрямків |
Застарілі технології та обладнання |
Слабка політика просування продукції |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||||
Можливості |
Розширення діапазонів можливих товарів |
1 |
2 |
3 |
6 |
3 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
Зниження торгових бар'єрів у виході на зовнішні ринки |
2 |
1 |
3 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
3 |
||
Велика доступність ресурсів |
3 |
5 |
5 |
7 |
5 |
1 |
6 |
2 |
3 |
||
Обмежування законів |
4 |
6 |
2 |
6 |
5 |
3 |
3 |
2 |
5 |
||
Ослаблення нестабільного бізнесу |
5 |
1 |
5 |
2 |
4 |
5 |
4 |
2 |
4 |
||
Погрози |
Поява закордонних конкурентів з товарами низької вартості |
6 |
1 |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
3 |
|
Посилення вимог постачальників |
7 |
1 |
2 |
7 |
3 |
1 |
1 |
1 |
6 |
||
Законодавче регулювання ціни |
8 |
4 |
5 |
6 |
4 |
1 |
5 |
1 |
3 |
Відповідно до отриманих кількісних оцінок можна стверджувати, що головними стратегічними напрямами розвитку Артемівський УВП УТОГ в найближчій перспективі стануть:
- Розвиток каналів збуту;
- Модернізація обладнання;
- Проведення роботи по зниженню ціни на сировину;
- Встановлення сприятливих відносин з постачальниками за кордоном.
2.3 Розрахунок інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Важливе значення у визначенні стратегії підприємства мають правильно вибрані пріоритети в управлінні одним їх видів діяльності підприємства.
Серед методів системного аналізу виділимо метод розрахунку інтегральної оцінки багатовимірного динамічного об'єкту, запропонований Шалановим М.В.
Система показників для оцінки інвестиційної привабливості промислового підприємства містить такі структурні блоки та їх показники:
І. Показники ефективності використання основних фондів і матеріальних оборотних коштів:
1) рентабельність основних виробничих фондів:
2) рентабельність матеріальних оборотних коштів:
3) коефіцієнт оборотності виробничих запасів:
4) коефіцієнт оборотності власного капіталу:
ІІ. Показники фінансового стану:
5) коефіцієнт загальної ліквідності:
6) коефіцієнт фінансової незалежності:
7) коефіцієнт позикового капіталу:
8) ступінь забезпечення запасів і витрат власними оборотними засобами:
9) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
10) коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:
ІІІ. Показники використання трудових ресурсів:
11) частка кваліфікованих кадрів.
12) продуктивність праці:
ІV. Показники інвестиційної діяльності:
13) рентабельність інвестицій:
14) частка власних інвестицій:
15) темп зростання інвестицій:
V. Показники ефектами господарської діяльності:
16) рентабельність власного капіталу
17) рентабельність активів:
18) рентабельність оборотних активів:
19) рентабельність продукції:
20) рентабельність виробничих фондів:
21) рентабельність продажів:
Алгоритм розрахунку інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства
I. Розрахунок комплексної оцінки в розрізі блоків:
1. Пусть - значення j-го показника k-го блока в році ti досліджуваного періода.
2. Розраховується - середнє квадратичне відхилення j-го показника k-го блока.
3. Розраховуються стандартизовані значення показників:
(2.1)
4. Експертним шляхом визначаються еталонні значення показників, - еталонне значення j - го показника k - го блоку.
5. Розраховуються стандартизовані значення еталонів:
(2.2)
6. Визначаються ваги показників в комплексній оцінці:
(2.3)
7. Розраховуються значення потенційної функції по роках:
(2.4)
8. Розраховується еталонне значення потенційної функції:
(2.5)
9. Обчислюються комплексні оцінки інвестиційної привабливості:
(2.6)
II. Розрахунок інтегральної оцінки:
1. Розраховуються ваги блоків:
(2.7)
2. Розраховуються значення потенційної функції по роках:
(2.8)
3. Розраховується еталонне значення потенційної функції:
(2.9)
4. Обчислюється інтегральна оцінка інвестиційної привабливості:
(2.10)
Проілюструємо методику розрахунку інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства "Артемівського УВП УТОГ".
I-й етап розрахунку.
Для компактності представлення інформаційного матеріалу введемо позначення показників в розрізі кожного блоку. Перший індекс показника відбиватиме його номер в системі показників, а другий - номер блоку.
Показники першого блоку, використання матеріально-речових ресурсів, що відбивають ефективність, позначимо таким чином:
Х11 - рентабельність основних виробничих фондів %;
X21 - рентабельність матеріальних обігових коштів %;
Х31 - коефіцієнт оборотності виробничих запасів, раз на рік;
Х41 - коефіцієнт оборотності власного капіталу, раз на рік.
Слід зазначити, що як в цьому блоці, так і в інших показники рентабельності розраховані по відношенню до чистого прибутку. Зведемо значення показників використання матеріально-речових ресурсів в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Показники ефективності використання матеріально-речових ресурсів ДРГП "Артемівського УВП УТОГ" за період 2008-2012 рр.
Роки |
Показники |
||||
Х11 |
Х21 |
Х31 |
Х41 |
||
2008 |
0,012 |
0,019 |
6,071 |
1,038 |
|
2009 |
0,003 |
0,004 |
3,857 |
0,971 |
|
2010 |
0,006 |
0,008 |
6,264 |
1,630 |
|
2011 |
0,108 |
0,132 |
13,677 |
2,289 |
|
2012 |
0,132 |
0,346 |
8,174 |
2,224 |
|
0,052 |
0,102 |
7,609 |
1,631 |
||
0,003 |
0,017 |
11,079 |
0,314 |
||
Лінійне відхилення |
0,056 |
0,131 |
3,328 |
0,561 |
Розрахунок стандартизованих значень показників наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Стандартизовані значення показників
Роки |
|||||
Z11 |
Z21 |
Z31 |
Z41 |
||
2008 |
0,220 |
0,143 |
1,824 |
1,851 |
|
2009 |
0,045 |
0,031 |
1,159 |
1,732 |
|
2010 |
0,103 |
0,060 |
1,882 |
2,907 |
|
2011 |
1,925 |
1,009 |
4,109 |
4,082 |
|
2012 |
2,358 |
2,641 |
2,456 |
3,967 |
Параметри розрахунку комплексної оцінки в розрізі блоку показників ефективності використання матеріально-речових ресурсів "Артемівського УВП УТОГ " наведено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Параметри розрахунку комплексної оцінки у рамках блоку показників ефективності використання матеріально-речових ресурсів ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Параметри розрахунку |
Z11 |
Z21 |
Z31 |
Z41 |
||
Еталонне значення ознаки |
0,05 |
0,07 |
14,5 |
1,5 |
||
Стандартизоване значення еталону |
0,893 |
0,534 |
4,356 |
2,675 |
||
0,798 |
0,285 |
18,978 |
7,154 |
27,215; |
||
0,171 |
0,102 |
0,835 |
0,513 |
|||
0,153 |
0,055 |
3,638 |
1,371 |
=5,217 |
Потенційна функція по першому блоку має вигляд:
у1 = 0,171Z11 + 0,102Z21 + 0,835Z31 + 0,513Z41. (2.11)
Розрахунок комплексної оцінки інвестиційної привабливості за показниками ефективності використання матеріально-речових ресурсів наведено в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Розрахунок комплексних оцінок інвестиційної привабливості за показниками ефективності використання матеріально-речових ресурсів "Артемівського УВП УТОГ".
Роки |
Показники |
=уi1 |
ci1 |
||||
11Z11 |
21Z21 |
31Z31 |
41Z41 |
||||
2007 |
8,8932 |
0,0445 |
0,3661 |
0,0886 |
2016,3925 |
4165,4330 |
|
2008 |
0 |
0 |
0,6280 |
0,1319 |
2008,7599 |
4149,6659 |
|
2009 |
3,0127 |
0,0003 |
0,6902 |
0,2924 |
2012,9956 |
4158,4159 |
|
2010 |
17,8546 |
0,0045 |
3,0042 |
0,2496 |
2031,1129 |
4195,8422 |
|
2011 |
12,8558 |
0,0976 |
0,1339 |
0,0942 |
2024,1816 |
4181,5237 |
Здійснимо подібну процедуру по другому блоку показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Позначимо їх так:
X12 - коефіцієнт загальної ліквідності;
Х22 - коефіцієнт фінансової незалежності;
Х32 - коефіцієнт позикового капіталу;
Х42 - міра забезпеченості запасів і витрат власними обіговими коштами;
Х52 - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;
Х62 - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
Значення показників фінансового стану наведено в таблиці 2.9 Розрахунки необхідних етапів наведено в таблицях 2.10-2.12.
Таблиця 2.9
Показники фінансового стану ДРГП " Артемівського УВП УТОГ " за період 2008-2012 рр.
Вступ1. Теоретична частина1.1 Основи функціональних стратегій сучасного підприємства1.2 Методи аналізу управлінських рішень1.3 Методи економічного обґрунтування управлінських рішень2. Практична частина2.1 Опис загальної діяльності підприємства2.2 SWOT - аналіз діяльності підприємства2.3 Розрахунок інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємстваРоки |
Показники |
||||||
Х12 |
Х22 |
Х32 |
Х42 |
Х52 |
Х62 |
||
2008 |
7,975 |
0,962 |
25,181 |
0,023 |
18,587 |
30,086 |
|
2009 |
3,004 |
0,859 |
6,109 |
-0,112 |
7,594 |
33,535 |
|
2010 |
3,123 |
0,848 |
5,583 |
-0,024 |
11,963 |
16,603 |
|
2011 |
3,828 |
0,875 |
6,982 |
0,016 |
21,123 |
28,861 |
|
2012 |
6,804 |
0,927 |
12,622 |
0,133 |
18,167 |
35,095 |
|
4,947 |
0,894 |
11,295 |
0,007 |
15,487 |
28,836 |
||
4, 195 |
0,002 |
54,543 |
0,006 |
24,655 |
42,496 |
||
Лінійне відхилення |
2,048 |
0,043 |
7,385 |
0,079 |
4,965 |
6,519 |
Таблиця 2.10
Стандартизовані значення показників фінансового стану ДРГП "Артемівського УВП УТОГ"
Роки |
|||||||
Z12 |
Z22 |
Z32 |
Z42 |
Z52 |
Z62 |
||
2008 |
3,894 |
22,253 |
3,410 |
0,289 |
3,743 |
4,615 |
|
2009 |
1,467 |
19,882 |
0,827 |
-1,409 |
1,529 |
5,144 |
|
2010 |
1,525 |
19,623 |
0,756 |
-0,303 |
2,409 |
2,547 |
|
2011 |
1,869 |
20,238 |
0,945 |
0, 202 |
4,254 |
4,427 |
|
2012 |
3,322 |
21,439 |
1,709 |
1,685 |
3,659 |
5,384 |
Таблиця 2.11
Параметри розрахунку комплексної оцінки у рамках блоку показників фінансового стану ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Параметри розрахунку |
Z12 |
Z22 |
Z32 |
Z42 |
Z52 |
Z62 |
||
Еталонне значення ознаки |
2 |
0,7 |
0,5 |
0,05 |
1,25 |
1,25 |
||
Стандартизоване значення еталону |
0,977 |
16, 196 |
0,068 |
0,631 |
0,252 |
0, 192 |
||
0,954 |
262,309 |
0,005 |
0,399 |
0,063 |
0,037 |
263,730;= 16,240 |
||
0,060 |
0,997 |
0,004 |
0,039 |
0,016 |
0,012 |
|||
0,059 |
16,152 |
0,000 |
0,025 |
0,004 |
0,002 |
= 16,240 |
Потенційна функція по другому блоку має вигляд:
y2 = 0,060Z12 + 0,997Z22 + 0,004Z32 + 0,039Z42 + 0,016Z52 + 0,012Z62. (2.12)
Таблиця 2.12
Розрахунок комплексних оцінок інвестиційної привабливості за показниками фінансового стану ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Роки |
Показники |
=уi2 |
ci2 |
||||||
12Z12 |
22Z22 |
32Z32 |
42Z42 |
52Z52 |
62Z62 |
||||
2008 |
0,234 |
22, 193 |
0,014 |
0,011 |
0,058 |
0,054 |
22,566 |
138,933 |
|
2009 |
0,088 |
19,829 |
0,003 |
-0,055 |
0,024 |
0,061 |
19,950 |
122,829 |
|
2010 |
0,092 |
19,570 |
0,003 |
-0,012 |
0,037 |
0,030 |
19,720 |
121,415 |
|
2011 |
0,112 |
20,184 |
0,004 |
0,008 |
0,066 |
0,052 |
20,426 |
125,761 |
|
2012 |
0, 200 |
21,381 |
0,007 |
0,066 |
0,057 |
0,064 |
21,773 |
134,056 |
Зробимо аналогічний розрахунок по третьому блоку показників, що характеризують використання трудових ресурсів.
Позначимо їх таким чином:
Х13 - доля кваліфікованих кадрів %;
Х23 - продуктивність праці, грн. /ос. Результати розрахунку необхідних етапів наведено в таблицях 2.13-2.16.
Таблиця 2.13
Показники використання трудових ресурсів ДРГП " Артемівського УВП УТОГ " за період 2008-2012 рр.
Роки |
Показники |
||
X13 |
X23 |
||
2008 |
0, 207 |
36,052 |
|
2009 |
0,220 |
28,703 |
|
2010 |
0,229 |
43,898 |
|
2011 |
0,225 |
65,658 |
|
2012 |
0,214 |
65,991 |
|
0,219 |
48,061 |
||
0,000 |
233,487 |
||
Лінійне відхилення |
0,008 |
15,280 |
Таблиця 2.14
Стандартизовані значення показників використання трудових ресурсів ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Роки |
|||
Z13 |
Z23 |
||
2008 |
26,321 |
2,359 |
|
2009 |
28,031 |
1,878 |
|
2010 |
29,110 |
2,873 |
|
2011 |
28,624 |
4,297 |
|
2012 |
27,184 |
4,319 |
Таблиця 2.15
Параметри розрахунку комплексної оцінки у рамках блоку показників використання трудових ресурсів ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Параметри розрахунку |
Z13 |
Z23 |
||
Еталонне значення ознаки |
0,8 |
23,0 |
||
Стандартизоване значення еталону |
101,776 |
1,505 |
||
10358,319 |
2,266 |
10360,585;=101,787 |
||
1,000 |
0,015 |
|||
101,765 |
= 101,787 |
Потенційна функція по третьому блоку має вигляд:
. (2.13)
Таблиця 2.16
Розрахунок комплексних оцінок інвестиційної привабливості за показниками використання трудових ресурсів ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Роки |
13Z13 |
23Z23 |
yi3 |
ci3 |
|
2008 |
26,318 |
0,035 |
26,353 |
25,891 |
|
2009 |
28,028 |
0,028 |
28,056 |
27,564 |
|
2010 |
29,106 |
0,042 |
29,149 |
28,637 |
|
2011 |
28,621 |
0,064 |
28,685 |
28,181 |
|
2012 |
27,181 |
0,064 |
27,245 |
26,766 |
Здійснимо аналогічний розрахунок по четвертому блоку показників, що характеризують інвестиційну діяльність підприємства. Позначимо їх так:
Х14 - рентабельність інвестицій %;
Х24 - доля власних інвестицій %;
Х34 - темпи росту інвестицій, %.
Результати розрахунку необхідних етапів наведено в таблицях 2.17-2.20.
Таблиця 2.17
Показники інвестиційної діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ" за період 2008-2012 рр.
Роки |
Показники |
|||
Х14 |
Х24 |
Х34 |
||
2008 |
0,00002 |
0,00 |
100,000 |
|
2009 |
0,00001 |
0,00 |
101,804 |
|
2010 |
0,00002 |
0,00 |
103,544 |
|
2011 |
0,00019 |
0,00 |
161,125 |
|
2012 |
0,00016 |
0,00 |
143,247 |
|
0,00008 |
0,00 |
121,944 |
||
0,00000 |
0,00 |
642,932 |
||
Лінійне відхилення |
0,00008 |
0,00 |
25,356 |
Таблиця 2.18
Стандартизовані значення показників інвестиційній діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Роки |
||||
Z14 |
Z24 |
Z34 |
||
2008 |
0,273 |
0,00 |
3,944 |
|
2009 |
0,097 |
0,00 |
4,015 |
|
2010 |
0,224 |
0,00 |
4,084 |
|
2011 |
2,383 |
0,00 |
6,354 |
|
2012 |
2,069 |
0,00 |
5,649 |
Таблиця 2.19
Параметри розрахунку комплексної оцінки у рамках блоку показників інвестиційної діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ"
Параметри розрахунку |
Z14 |
Z24 |
Z34 |
||
Еталонне значення ознаки |
0,0003 |
0,0125 |
21,0 |
||
Стандартизоване значення еталону |
3,851 |
0,00 |
0,828 |
||
14,832 |
0,00 |
0,686 |
15,518; =3,939 |
||
0,978 |
0,00 |
0,210 |
|||
3,765 |
0,00 |
0,174 |
=3,939 |
Потенційна функція по четвертому блоку має вигляд:
у4 = 0,978Z14 + 0,00Z24 + 0,210Z34. (2.14)
Таблиця 2.20
Розрахунок комплексних оцінок інвестиційної привабливості за показниками інвестиційної діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ"
Роки |
Показники |
уi4 |
сi4 |
|||
14Z14 |
24Z24 |
34Z34 |
||||
2008 |
0,267 |
0,00 |
0,829 |
1,096 |
27,823 |
|
2009 |
0,095 |
0,00 |
0,699 |
0,794 |
20,165 |
|
2010 |
0,219 |
0,00 |
0,859 |
1,077 |
27,344 |
|
2011 |
2,330 |
0,00 |
1,336 |
3,666 |
93,052 |
|
2012 |
2,022 |
0,00 |
1,188 |
3,210 |
81,493 |
Зробимо аналогічний розрахунок по п'ятому блоку показників, що характеризують фінансовий стан підприємства. Позначимо їх так:
Х15 - рентабельність власного капіталу %;
Х25 - рентабельність активів %;
Х35 - рентабельність оборотних активів %;
Х45 - рентабельність продукції %;
Х55 - рентабельність продажів %;
Результати розрахунку необхідних етапів наведено в таблицях 2.21-2.24.
Таблиця 2.21
Показники ефективності діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "за період 2008-2012 рр.
Роки |
Показники |
|||||
X15 |
X25 |
X35 |
X45 |
X55 |
||
2008 |
0,013 |
0,006 |
0,019 |
0,006 |
-0,012 |
|
2009 |
0,004 |
0,002 |
0,004 |
0,002 |
-0,090 |
|
2010 |
0,007 |
0,004 |
0,008 |
0,003 |
-0,035 |
|
2011 |
0,119 |
0,064 |
0,132 |
0,032 |
0,018 |
|
2012 |
0,120 |
0,076 |
0,152 |
0,037 |
0,019 |
|
0,052 |
0,030 |
0,063 |
0,016 |
-0,020 |
||
0,003 |
0,001 |
0,004 |
0,000 |
0,002 |
||
Лінійне відхилення |
0,055 |
0,033 |
0,065 |
0,015 |
0,040 |
Таблиця 2.22
Стандартизовані значення показників ефективності діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Роки |
||||||
Z15 |
Z25 |
Z35 |
Z45 |
Z55 |
||
2008 |
0,233 |
0,176 |
0,288 |
0,377 |
-0,228 |
|
2009 |
0,068 |
0,053 |
0,063 |
0,136 |
-1,644 |
|
2010 |
0,136 |
0,115 |
0,121 |
0,177 |
-0,640 |
|
2011 |
2,171 |
1,947 |
2,031 |
2,082 |
0,321 |
|
2012 |
2, 197 |
2,331 |
2,335 |
2,423 |
0,342 |
Таблиця 2.23
Параметри розрахунку комплексної оцінки у рамках блоку показників ефективності діяльності ДРГП " Артемівського УВП УТОГ "
Подобные документы
Сутність інвестиційної привабливості підприємства, підходи до оцінки, використовувані методи, система показників та критеріїв, принципи управління. Аналіз економічної ефективної діяльності підприємства, перспективи розвитку та вдосконалення діяльності.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 04.11.2014Види і методи фінансового аналізу. Інформаційна база фінансового аналізу та його користувачі. Організація аналізу фінансового стану підприємства з позицій інвестиційної привабливості. Напрямки покращення інвестиційного іміджу підприємства.
курсовая работа [368,1 K], добавлен 09.06.2003Аналіз рентабельності продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства. Здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Організація і методика аналізу інвестиційної діяльності. Перевірка розрахунків.
контрольная работа [50,2 K], добавлен 09.10.2011Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства з погляду банку. Господарська та фінансово-економічна діяльність ТОВ "Фрінет", аналіз ефективності вкладень у його розвиток. Заходи охорони праці та оплата за забруднення навколишнього середовища.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 15.01.2011Оцінка діяльності підприємства та його підрозділів як навчальна дисципліна. Дослідження інструментарію оцінки, способів обробки інформації. Опис способів виміру впливу факторів у детермінованому аналізі. Інформаційне забезпечення оцінки діяльності.
контрольная работа [133,5 K], добавлен 23.12.2015Характеристика та структура планової роботи на підприємстві, особливості діяльності функціональних відділів. Порядок планування збуту, аналіз ринку продажу та розрахунок прибутковості підприємства. Складання кошторису витрат на виробництво продукції.
контрольная работа [38,6 K], добавлен 19.10.2012Основи аналізу ліквідності підприємства. Сутність та завдання аналізу ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності підприємства. Аналіз ефективності використання основного та оборотного капіталу підприємства. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
курсовая работа [123,3 K], добавлен 07.07.2008Теоретичні основи організації інвестиційного процесу. Умови формування і методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Аналіз інвестиційної активності ВАТ "Турбоатом". Система заходів стимулювання інвестиційної активності підприємств України.
курсовая работа [279,8 K], добавлен 08.05.2010Правові аспекти створеного малого підприємства. Обґрунтування доцільності та ефективності діяльності підприємства "Вовняночка" по виготовленню та реалізації трикотажних виробів. Організаційна структура підприємства, аналіз витрат та собівартості продукції
отчет по практике [62,0 K], добавлен 13.08.2010Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012