Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Демографія - наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку. Відтворення населення є одним з головних процесів відтворення суспільства й являє собою неперервне відновлення генерацій людей у результаті взаємодії народжуваності й смертності, яка перебігає в рамках історично-визначених соціальних відносин.

З огляду на це актуальність дослідження економіко-географічних закономірностей демографічного розвитку є своєчасним та актуальним.

Сьогодні населення України потерпає від поєднаної дії економічної, екологічної і демографічної криз, які підсилюють одна одну і є перешкодою на шляху підвищення якості життя і сталого соціально-економічного розвитку. Реформування економіки України у напрямі до ринкових відносин, перехід до різноманітних форм власності та організації праці вимагають відповідного кадрового забезпечення, активного включення людей в сучасні економічні перетворення. Відтворення населення, у свою чергу, є природною передумовою оновлення робочої сили. Вона характеризується постійною зміною покоління людей, безперервним поповненням і динамікою кількісного та якісного складу, одночасно є відтворенням носіїв робочої сили - людей, їх трудового потенціалу.

Демографічна ситуація в сучасній державі є інтегральним показником її політичної системи, ідеології економічного стану та похідних від них - ставлення держави до своїх громадян, їх здоров'я, прийдешніх поколінь, економічного забезпечення їх життєво-необхідних та культурних запитів відповідно з вимогами цивілізованого світу.

На зламі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства підвищується значення фактору населення (зокрема, його якісних характеристик) для розвитку кожної країни. Професійно-кваліфікаційний склад населення, його статевовікова структура й економічна активність все в більшій мірі визначають добробут країни та її мешканців.

Статистика населення (демографічна статистика) вивчає демографічні явища і процеси. Її основними завданнями є визначення чисельності і складу населення, вивчення природного і механічного руху, організація обліку населення і обстежень, пов'язаних з його вивченням, складанням науково обґрунтованих прогнозів населення.

З економічної точки зору населення - виробник матеріальних благ та одночасно їх споживач. Отже, різноманітні зміни, що відбуваються у ньому, безпосередньо впливають на економіку суспільства, на виробництво суспільного продукту та на рівень споживання. Але матеріальні блага створюються не всім населенням, а лише його частиною - робочою силою, трудовими ресурсами. Населення виступає як природна основа формування трудових ресурсів, людина - як носій робочої сили та відображувачем особистих та суспільних інтересів. Отже, для управління та планування економіки країни необхідні відомості про чисельність та склад як всього населення, так і його окремих частин. Демографічна статистика забезпечує керівні і господарські органи необхідними даними про чисельність населення, його структуру за різними ознаками, рух і тенденції в його розвитку. Широкі і різноманітні наукові дослідження явищ і процесів щодо народонаселення подають важливу і необхідну допомогу у справі вирішення багатьох соціально-економічних проблем і при складанні науково обґрунтованих планів майбутнього розвитку суспільства. Для правильного планування досягнень вищого рівня добробуту населення, для покращення його медичного та культурно-освітнього обслуговування, забезпечення життєвим фондом, комунальними підприємствами, транспортом, потребу у спеціалістах вимагаються докладні відомості про населення як у статистиці, так і в динаміці. Тому такі важливі статистичні відомості про те, що відбувається в самому населенні і як склалися справи з його відтворенням. При визначенні перерозподілу робочої сили важливий обов'язок виконує статистика переміщень її як в межах країни, так і за її межі - міграції.

Неможливо виділити який-небудь аспект практичної діяльності, який не вимагав би відомостей про населення. Тобто без цієї інформації управляти та планувати неможливо. Отже практичне значення демографічної статистики важко переоцінити.

Метою та завданням курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних основ, методологічних засад статистики груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні.

Теоретичну базу для написання курсової роботи склали: Закони України, Постанови уряду, наукові розробки вчених економістів та економістів-практиків та переписи населення.

1. Статистика груп населення за заняттями та джерелами засобів існування в Україні

1.1 Статистика груп населення за заняттями

В характеристиці складу населення важливе значення має статистика його занять. При цьому в статистиці розрізняють два пов'язаних але різні поняття, заняття і професія. Професія - це робота, в якій дана особа краще всього підготовлена, а заняття - це робота, яка нею виконується.

“Словник занять” містить 9 наступних класифікаційних груп (розділів), 97 підгруп, згідно яких і були розподілені заняття окремих респондентів, названі ними в якості відповідей на відповідне запитання переписного листа :

Перша група (розділ) - “Законодавці, вищі державні службовці, керівники” - містить професії, що пов'язані:

-з визначенням та формуванням державної політики, законодавчим регулюванням;

- вищим державним управлінням;

- правосуддям та прокурорським наглядом;

- керівництвом підприємствами, установами, організаціями та їх підрозділами незалежно від форм власності та видів діяльності. Група охоплює широке коло професій, пов'язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва.

Друга група (розділ) - “Професіонали” - охоплює професії, які передбачають високий рівень знань в галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, медичних, суспільно-політичних наук та в галузі мистецтва, економіки, фінансів, управління і права.

Третя група (розділ) - “Фахівці” - вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних чи гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт, пов'язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук.

Четверта група (розділ) - “Технічні службовці” - включає професії, які передбачають знання, необхідні для підготовки, збереження чи відновлення інформації та проведення обчислень. Професійні завдання цієї групи пов'язані з виконанням секретарських обов'язків, роботою на друкарських машинках чи інших конторських машинах, записами та опрацюванням цифрових даних чи обслуговуванням клієнтів (поштове обслуговування, операції грошового обігу, надання довідок, реєстрація чи передавання інформації тощо) та інших функціональних обов'язків.

П'ята група (розділ) - “Працівники сфери обслуговування та торгівлі” - містить професії, які передбачають наявність знань, необхідних для надання відповідних послуг чи здійснення торгівлі. Професійні завдання охоплюють забезпечення послугами, пов'язаними з поїздками, побутом, харчуванням, обслуговуванням, охороною, підтриманням правопорядку, торгівлею тощо.

Шоста група (розділ) - “Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства” - охоплює професії, які передбачають знання, необхідні для сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, риборозведення та рибного промислу. Професійні завдання полягають у вирощуванні врожаю, розведенні тварин чи полюванні, ловленні риби чи її розведенні, або збереженні та експлуатації лісів з орієнтацією, головним чином, на ринок і реалізацію продукції організаціям збуту, торговельним підприємствам чи окремим покупцям.

Сьома група (розділ) - “Кваліфіковані працівники з інструментом” включає професії, які передбачають знання, необхідні для вибору способів використання матеріалів та інструментів, визначення стадій робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої продукції. До групи належать професії, пов'язані з видобутком корисних копалин, будівництвом та виробленням різної продукції.

Восьма група (розділ) - “Оператори та складальники устаткування та машин” - об'єднує професії, які потребують знань, необхідних для експлуатації та нагляду за роботою устаткування чи машин, у тому числі високоавтоматизованих, а також для їх складання. Професійні завдання охоплюють розроблення корисних копалин чи нагляд за їх видобутком, ведення робочого процесу та виробництво продукції на устаткуванні чи машинах, керування транспортними засобами чи пересувними установками, складання виробів із деталей та вузлів.

Дев'ята група (розділ)- “Найпростіші професії” - містить найпростіші професії (роботи), що потребують знань для виконання простих завдань з використанням ручних інструментів, в деяких випадках із значними фізичними зусиллями. Професійні завдання пов'язані з продажем товарів на вулиці, збереженням та охороною майна, прибиранням, чищенням, пранням, прасуванням та виконанням низькокваліфікованих робіт у видобувній, сільськогосподарській, риболовній, будівельній та промисловій галузях тощо.

Дані про кількість осіб зайнятих за вище переліченими заняттями всього населення України наведені у таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1.1 Розподіл зайнятого населення за групами занять

	Чоловіки	Жінки	Всього
Все зайняте населення	8857744	8392392	17250136
у тому числі:
Законодавці, вищі державні службовці, керівники	989154	732247	1721401
Професіонали	673131	1293471	1966602
Фахівці	876764	1528762	2405526
Технічні службовці	134207	492280	626487
Працівники сфери обслуговування та торгівлі	578903	1348230	1927133
Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства	186505	260125	446630
Кваліфіковані працівники з інструментом	1728135	349709	2077844
Оператори та складальники устаткування та машин	1981954	662483	2644437
Найпростіші професії	1677632	1703598	3381230

1.2 Статистика груп населення за джерелами засобів існування

заняття населення кореляційний економічний

На підставі відповідей щодо джерел засобів існування, населення було розподілено на такі групи:

- зайняте населення (зайняті на підприємствах, в організаціях, установах, селянських (фермерських) господарствах та іншими видами економічної діяльності);

- зайняті в особистому підсобному господарстві;

- особи, які отримують прибуток від власності;

- стипендіати;

- пенсіонери, особи, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) та особи, які мають інший вид державного забезпечення;

- особи, які отримують допомогу по безробіттю;

- утриманці окремих осіб;

- особи, які мають інше джерело засобів існування та особи, які не вказали джерело.

До зайнятого населення віднесені всі особи, які працювали за наймом на підприємствах, в організаціях, установах будь-яких форм власності, включаючи селянські (фермерські) господарства і окремих громадян; особи, які самостійно (індивідуально) забезпечували себе роботою і не перебували у штаті будь-якого підприємства, організації, установи; особи, які займалися трудовою діяльністю на власному підприємстві як індивідуальні власники; зайняті у власному селянському (фермерському) господарстві, зареєстрованому в установленому порядку; особи, які виконували будь-яку неоплачувану роботу на приватному, сімейному підприємстві або фермерському господарстві, яке належить одному із членів домогосподарства цієї особи (крім зайнятих в особистому підсобному господарстві). До зайнятого населення віднесені також пенсіонери і стипендіати, які на момент перепису населення мали постійну роботу.

До зайнятих в особистому підсобному господарстві віднесені особи, зайняті в своїх підсобних господарствах виробництвом сільськогосподарської продукції або доглядом за худобою, незалежно від того, чи ця продукція буде використана на продаж (обмін), чи для особистого споживання.

До осіб, які отримують прибуток від власності, віднесені: особи, що одержували прибуток від власного підприємства за умови, що сам власник на ньому не працює; особи, які отримували прибуток у вигляді орендної плати за здані в оренду земельні ділянки, житлові приміщення, гаражі, дачі тощо; особи, які отримували прибуток у вигляді виплати відсотків за грошовими вкладами, за кредит, за позики банку; власники акцій (акціонери), які одержували прибуток у вигляді виплати дивідендів тощо.

До стипендіатів віднесені студенти навчальних закладів усіх рівнів акредитації, які отримували стипендію.

До пенсіонерів віднесені особи, для яких головним джерелом засобів існування була пенсія за віком, інвалідністю, вислугу років, у зв'язку з втратою годувальника, соціальна пенсія тощо.

До осіб, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) віднесені ті, хто одержував державну соціальну допомогу, а саме: допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогу для догляду за дитиною - інвалідам; допомогу на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років); допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей військовослужбовців строкової служби; допомогу на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років.

До осіб, які мають інший вид державного забезпечення, віднесені вихованці дитячих будинків, будинків дитини та шкіл-інтернатів; особи, що проживають у будинках-інтернатах для осіб похилого віку та інвалідів; особи, які перебувають на забезпеченні державних організацій тощо.

До осіб, які отримують допомогу по безробіттю, віднесені особи працездатного віку (чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 років), які були зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні і отримували допомогу по безробіттю або матеріальну допомогу по безробіттю.

До утриманців окремих осіб віднесені діти та інші особи, які не займалися ніякими видами економічної діяльності, що приносять заробіток або доход, не отримували пенсію або стипендію і жили за рахунок коштів родичів чи інших осіб.

До осіб, які мають інше джерело засобів існування, віднесені громадяни, які в якості джерела засобів існування при перепису населення вказали, наприклад, заощадження або щось інше, що не входить до перелічених вище джерел.

Дані про групи населення України за джерелами існування наведені у таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1

Джерела засобів існування	Всього населення, осіб
Все населення	48240902
зайняті на підприємстві, в організації, установі, селянському (фермерському) господарстві	13905854
зайняті у окремих громадян	726212
зайняті на власному підприємстві	231081
зайняті на індивідуальній основі	432728
зайняті у власному селянському (фермерському) господарстві	38175
зайняті на сімейному підприємстві без оплати праці	17639
зайняті в особистому підсобному господарстві	1818490
ті, що отримують прибуток від власності	85872
пенсіонери	12384971
стипендіати	304525
ті, що отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю)	318083
з них:
навчаються	39173
не навчаються	256720
ті, що отримують допомогу по безробіттю	720909
ті, що мають інший вид державного забезпечення	511132
з них:
навчаються	122880
не навчаються	376197
ті, що знаходяться на утриманні інших осіб	15008435
з них:
навчаються	8058334
не навчаються	4554304
ті, що мають інше джерело засобів існування	1560944
з них:
навчаються	28161
не навчаються	1532009
ті, що не вказали основне джерело засобів існування	175852
одне джерело засобів існування	42342951
два джерела засобів існування	5309185
три джерела засобів існування і більше	412914
ті, що не вказали жодне джерело засобів існування	175852

1.3 Кореляційне дослідження

Дані для проведення кореляційного дослідження представлені у таблиці 1.3.1.

Таблиця 1.3.1 Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Роки	Економічно активне населення, тис. у віці 15-70 років (Х)	Зайняте населення, тис. у віці 15-70 років (Y)	Розрахункові дані
			xy	x2	y2	Yx
2007	22322,3	20904,7	466640984,8	498285077	437006482	20811,5
2008	22397,4	20972,3	469724992	501643527	439837367	20977,5
2009	22150,3	20191,5	447247782,5	490635790	407696672	20431,4
2010	22051,6	20266,0	446897725,6	486273063	410710756	20213,3
2011	22056,9	20324,2	448288847	486506838	413073106	20225,7
Разом	110978,5	102658,7	2278800332	2463344294	2108324383	102659,4
Середні	22195,7	20531,74	455760066	492668859	421664877	20531,88

Параметрами рівняння зв'язку визначимо способом найменших квадратів, виходячи з системи двох рівнянь з двома невідомими:

Розв'язавши систему отримуємо такі параметри:

Параметри а₀ та а₁ можна розрахувати і за формулами :

Тоді лінійне рівняння зв'язку між економічно активним населенням і зайнятим населенням буде мати наступний вигляд:

Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки x, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y:

Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком

Рис.1.3.1 Графічне зображення залежності (Ряд 1 - емпіричні рівні; ряд 2 - теоретичні рівні ряду).

Для вимірювання тісноти зв'язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

Потрібні нам дані є в таблиці:



Скористаємося іншою формулою:

Це означає, що між економічно активним населенням (у віці 15-70 років) та зайнятим населенням(у віці 15-70 років) існує прямий (r>0) тісний () зв'язок.

Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:

Отже, зміни зайнятого населення (у віці 15-70 років) на 85,9% залежать від економічно активного населення (у віці 15-70 років).

2. Практична частина

Завдання 1

Вихідні дані :

Таблиця 2.1.1 Дані про автотранспортні підприємства

№ автопідприємства	Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотон, т/км
1	39	67	152
2	41	68	149
3	35	67	154
4	60	73	175
5	41	72	182
6	80	61	142
7	34	66	170
8	67	77	198
9	46	69	156
10	20	64	138
11	70	68	162
12	23	72	167
13	48	65	124
14	36	67	145
15	59	78	162
16	39	78	159
17	49	71	148
18	76	70	132
19	41	64	144
20	79	70	182
21	67	62	139
22	25	61	145
23	29	69	140
24	22	72	159
25	29	61	148

Рішення:

Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):

h = = = 15

де: х_max, x_min - максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

I група - [20-35) =34,20,23,25,29,22,29.

II група - [35-50) =39,41,35,41,46,48,36,39,49,41.

III група - [50-65) =60,59.

IV група - [65-80] =80,67,70,76,79,67.

Число АТП для кожної групи:

I - 7;

II - 10;

III - 2;

IV - 6.

Питома вага групи в загальному числі АТП:

I 100% - 25 II 100% - 25

- 7 - 10

= = 28% = = 40%

III 100% - 25 IV 100% - 25

- 2 - 6

= = 8% = = 24%

Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:

= = 26;

= = 41,5;

= = 59,5;

= = 73,2.

Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:

==152,4 ;

= = 151,3;

= = 168,5;

= = 159,2.

Середній процент використання ватажних автомобілів для кожної групи:

= = 66,4;

= = 68,8;

= = 75,5;

= =68.

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2 Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів

Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів	Кількість АТП	Питома вага%	Середня кількість на 1 АТП	Середня продуктивність	Середній процент використання
[20-35)	7	28	26	152,4	66,4
[35-50)	10	40	41,5	151,3	68,8
[50-65)	2	8	59,5	168,5	75,5
[65-80]	6	24	73,2	159,2	68

Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):

h = = = 4,25

[61-65,25) =61, 64, 65, 64, 62, 61,61.

[65,25-69,5) =67, 68, 67, 66, 69, 68, 67, 69.

[69,5-73,75) =73, 72,72,71, 70, 70,72.

[73,75-78] =77, 78, 78.

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3 Комбінаційний розподіл АТП

Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання автомобілів	Разом
	[61-65,25)	[65,25-69,5)	[69,5-73,75)	[73,75-78]
[20-35)	3	2	2	-	7
[35-50)	2	5	2	1	10
[50-65)	-	-	1	1	2
[65-80]	2	1	2	1	6
Разом	7	8	7	3	25

Висновок:

Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 35-50 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 65,25-69,5.

Завдання 2

Таблиця 2.2.1 Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації

Групи АТП за кількістю автомобілів	Кількість авто	Розрахункові величини
		Середина інтервалу	xf
20-35	7	27,5	192,5	-19,5	136,5	2661,75
35-50	10	42,5	425	-4,5	45	202,5
50-65	2	57,5	115	10,5	21	220,5
65-80	6	72,5	435	25,5	153	3901,5
Разом	25	-	1167,5	-	355,5	6986,25

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:

; де:

х - середина інтервалу,

f - кількість АТП.

Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:

= = 26;

= = 41,5;

= = 59,5;

= = 73,2.

Таблиця 2.2.2 Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Групи АТП за кількістю вантажівок	Кількість АТП	Накопичена частота
20-35	7	7
35-50	10	17
50-65	2	19
65-80	6	25
Всього	25	-

Мода:

Модальний інтервал: (35-50]



Рис.2.2.1 Графічне зображення моди.

Медіана:

Медіанний інтервал: [35-50)

Рис. 2.2.2 Графічне зображення медіани

Показники варіації кількості вантажних автомобілів:

Розмах варіації:

Середнє лінійне відхилення:

, де:

х - індивідуальне значення ознаки,

- середнє значення ознаки,

f - частота ознаки.

Середнє квадратичне відхилення:

Визначаємо дисперсію:

А) Як квадрат квадратичного відхилення:

Б) Як різницю квадратів:

В) За методом моментів:

,

де ,

За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,

і - ширина інтервалу.

і=15

А=(42,5+57,5)/2=50

Коефіцієнт осциляції:

де:

R - розмах варіації,

- середнє значення ознаки.

Квадратичний коефіцієнт варіації:

Оскільки > 33%, то статистична сукупність є неоднорідною.

Групування АТП за виробітком на 100 машинотон:

Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):

[124-142,5) = 142,138,124,132,139,140. (разом 6)

[142,5-161) = 152,149,154,156,145,159,148,144,145,159,148. (разом 11)

[161-179,5) = 175,170,162,167,162. (разом 5)

[179,5-198] = 182,198,182. (разом 3)

Таблиця 2.2.3 Комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів та за виробітком на сто машинотон.

АТП за кількістю автомобілів	за виробітком на 100 машинотон, т/км	Разом
	[124-142,5)	[142,5-161)	[161-179,5)	[179,5-198]
[20-35)	2	3	2	-	7
[35-50)	1	8	-	1	10
[50-65)	-	-	2	-	2
[65-80]	3	-	1	2	6
Разом	6	11	5	3	25

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:

т/км

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:

Таблиця 2.2.4 Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій

Кількість вантажних автомобілів	Виробіток на 100 машино-тон	Кількість АТП, f	Розрахункові дані
			x	xf	x-xi
20-35	[124-142,5)	2	133,25	266,5	-18,5	684,5
	[142,5-161)	3	151,75	455,25	0	0
	[161-179,5)	2	170,25	340,5	18,5	684,5
	[179,5-198]	0	188,75	0	37	0
разом	-	7	-	1062,25	-	1369
35-50	[124-142,5)	1	133,25	133,25	-20,35	414,12
	[142,5-161)	8	151,75	1214	-1,85	27,38
	[161-179,5)	0	170,25	0	16,65	0
	[179,5-198]	1	188,75	188,75	35,15	1235,52
разом	-	10	-	1536	-	1677,02
50-65	[124-142,5)	0	133,25	0	-36,75	0
	[142,5-161)	0	151,75	0	-18,25	0
	[161-179,5)	2	170,25	340,5	0,25	0,13
	[179,5-198]	0	188,75	0	18,75	0
разом	-	2	-	340,5	-	0,13
65-80	[124-142,5)	3	133,25	399,75	-24,67	1825,83
	[142,5-161)	0	151,75	0	-6,17	0
	[161-179,5)	1	170,25	170,25	12,33	152,03
	[179,5-198]	2	188,75	377,5	30,83	1900,98
разом	-	6	-	947,5	-	3878,84
всього	-		-	3886,25	-	6924,99

Обчислимо внутрішньо групові дисперсії:

, де:

- значення ознак окремих елементів сукупності,

n - кількість АТП.



Середня з внутрішньо групових дисперсій:

Міжгрупова дисперсія:

де: - групові середні

х- загальна середня для всієї сукупності

- чисельність окремих груп

Перевіримо отриманий результат:

Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

,

це означає що 8,5% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлене іншим фактором.

Емпіричне кореляційне відношення:

,

тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 29%.

Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.

Частка підприємств третьої групи складає:

Тоді дисперсія:

Висновок:

Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є неоднорідною.

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 46,7. Мода встановилась на рівні 39,1, а медіана 43,25. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 29%.

Завдання 3

Виробництво продовольчих товарів в Україні

№	Вид умовної продукції	n-4	n-3	n-2	n-1	n
1	Д9	5,3	6,6	5,0	4,8	4,5

Середнє значення рівня ряду:

, де:

- досліджувані рівні динамічного ряду;

n - число рівнів ряду.

Таблиця 2.3.1 Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом

Показники	2007	2008	2009	2010	2011
Д9	5,3	6,6	5,0	4,8	4,5
Абсолютний приріст - ланцюговий	-	1,3	-1,6	-0,2	-0,3
- базисний	-	1,3	-0,3	-0,5	-0,8
Коефіцієнт зростання - ланцюговий	-	1,25	0,76	0,96	0,94
- базисний	-	1,25	0,94	0,9	0,85
Темп зростання - ланцюговий	-	125	76	96	94
- базисний	-	125	94	90	85
Темп приросту - ланцюговий	-	25	-24	-4	-6
- базисний	-	25	-6	-10	-15
Абсолютне значення 1% приросту	-	0,053	0,066	0,05	0,048
Середній абсолютний приріст	= 1,3 - 1,6 - 0,2 - 0,3 / 4= - 0,2
Середній коефіцієнт зростання	0,93
Середній темп зростання	93%
Середнє значення 1% приросту	(0,053+0,066+0,05+0,048)/4=0,054

Динаміку виробництва умовної продукції Д9 представимо графічно:

Рис.2.3.1. Графічне зображення динаміки виробництва продукції Д9.

Таблиця 2.3.2 Дані про витрати на рекламу підприємства „Авіс”

Період	Базовий	Минулий	Звітний
I квартал	148	150	153
II квартал	148	151	154
III квартал	149	152	155
IV квартал	150	153	156

На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки проведемо аналіз сезонних коливань витрат на рекламу трьома методами:

1. Середньої арифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.

2. Плинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами при поступовому переміщенні інтервалу на один крок.

3. Методом аналітичного вирівнювання. Вирівнювання здійснюється за рівнянням прямої.

Таблиця 2.3.3 Вирівнювання динамічного ряду

Періоди	Витрати на рекламу	Плинна середня	Середня арифметична	Аналітичне вирівнювання
				t	tІ	yt	yt
Базовий	I квартал	148	-	-	-11	121	-1628	147,51
	II квартал	148	148,3	148,3	-9	81	-1332	148,25
	III квартал	149	149	-	-7	49	-1043	148,99
	IV квартал	150	149,7	-	-5	25	-750	149,73
Минулий	I квартал	150	150,3	150,3	-3	9	-450	150,47
	II квартал	151	151	-	-1	1	-151	151,21
	III квартал	152	152	-	1	1	152	151,95
	IV квартал	153	152,7	152,7	3	9	459	152,69
Звітний	I квартал	153	153,3	-	5	25	765	153,43
	II квартал	154	154	-	7	49	1078	154,17
	III квартал	155	155	155	9	81	1395	154,91
	IV квартал	156	-	-	11	121	1716	155,65
разом	1819	-	-	-	572	211	1819

Параметри рівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою системи рівнянь.

Звідси:

Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періоду, ми отримали новий вирівняний ряд значень.

Представимо графічно отримані ряди:

Рис. 2.3.2. Плинна середня.

Рис. 2.3.3. Середня арифметична



Рис. 2.3.4. Аналітичне вирівнювання

Виявити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індексу сезонності:

Аналіз сезонних коливань витрат на рекламу за допомогою індексу сезонності представлено в наступній таблиці.

Таблиця 2.3.4 Аналіз сезонних коливань

Періоди	Фактичні витрати	Теоретичні витрати	Індекси сезонності
			Для	Для
базовий	I квартал	148	147,51	0,995	0,997
	II квартал	148	148,25	0,995	1,002
	III квартал	149	148,99	1,002	1,000
	IV квартал	150	149,73	1,008	0,998
минулий	I квартал	150	150,47	0,99	1,003
	II квартал	151	151,21	0,997	1,001
	III квартал	152	151,95	1,003	1,000
	IV квартал	153	152,69	1,01	0,998
звітний	I квартал	153	153,43	0,99	1,003
	II квартал	154	154,17	0,997	1,001
	III квартал	155	154,91	1,003	0,999
	IV квартал	156	155,65	1,01	0,998

Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:

Базовий (148+148+149+150)/4=148,75

Минулий (150+151+152+153)/4=151,5

Звітний (153+154+155+156)/4=154,5

Рис.2.3.5 Сезонна хвиля

Для розрахунків характеристик сезонності побудуємо допоміжну таблицю.

Таблиця 2.3.5 Дані для обчислення характеристик сезонності

Квартал	Індекс сезонності
I	0,995	0,005	0,000025
II	0,995	0,005	0,000025
III	1,002	0,002	0,000004
IV	1,008	0,008	0,000064
I	0,99	0,01	0,001
II	0,997	0,003	0,000009
III	1,003	0,003	0,000009
IV	1,01	0,01	0,001
I	0,99	0,01	0,001
II	0,997	0,003	0,000009
III	1,003	0,003	0,000009
IV	1,01	0,01	0,001
Разом	12,000	0,072	0,004154

Сезонне значення індексу сезонності:

І = 12,000/12 = 1

Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:

Амплітуда коливань:

= 1,008-0,995 = 0,013

Середнє лінійне відхилення:

= 0,072/12 = 0,006

Середнє квадратичне відхилення:

Дисперсія сезонних коливань :

Коефіцієнт варіації:



Висновок:

На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2007-2008 років обсяги випуску продукції Д9 збільшився, а починаючи із 2008 року почав зменшуватися. На графіку витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу з кожним роком зростали.

Завдання 4

Дані про реалізацію товарів та цін на них:

Таблиця 2.4.1 Дані про реалізацію товарів

№	Назва товару	Кількість реалізованого товару(тон)	Середньорічна ціна за тону, тис. грн.
		Базовий	Звітний	Базовий	Звітний
1	Д9	5189	5708	5,39	5,93
2	Д10	4256	4682	4,46	4,90

Визначити:

1. індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;

2. загальний індекс фізичного обсягу реалізації;

3. загальний індекс товарообороту;

4. загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;

5. приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.

Зробити висновок та показати взаємозв'язок між обчисленими індексами.

1. Індивідуальні індекси:

- індекси зміни ціни:

, де:

- показник за звітний рік,

- показник за базовий рік.

5,93/5,39=1,1

4,90/4,46=1,1

Ціни на товари Д9 та Д10 зросли на 10%

- індекс динаміки випуску однорідної продукції:

, де:

- показник за звітний рік,

- показник за базовий рік.

5708/5189 = 1,1

= 4682/4256= 1,1

Обсяг продажу товару Д9 та товару Д10 зріс на 10%.

- Зведений індекс товарообороту:

Товарооборот виробів зріс на 21%.

2. Індекс цін:



Ціни зросли на 10%.

3. Індекс фізичного обсягу реалізації:

Фізичний обсяг реалізації зріс на 10%.

4. Загальна абсолютна зміна товарообороту:

56790,24-46950,47=9839,77

5. Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни ціни:

56790,24-51647,84=5142,4

Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни кількості реалізованого товару:

51647,84-46950,47=4697,37

6. Взаємозв'язок:

Ірq = Ip·Iq = 1,1·1,1=1,21

Висновки :

Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, динаміку випуску продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари Д9 та Д10 зростають.

Дані про зміни в заробітній платі і чисельності працівників малих підприємств по галузях народного господарства:

Таблиця 2.4.2 Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих

Середньорічна кількість працівників (чол.)	Середньорічна заробітна плата одного працівника, (тис. грн.)
базовий	звітний	базовий	звітний
139	153	35	38
154	169	39	42

За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області по деяких галузях народного господарства визначити:

1. на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузях народного господарства;

2. що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівників галузей.

Для обчислення зміни середньорічної заробітної плати працюючих визначимо індекс змінного складу:

Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х галузях народного господарства зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату визначимо індекс фіксованого складу:

За рахунок зміни заробітної плати окремо на кожну галузь середня заробітна плата зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату обчислимо індекс структурних зрушень.

= 37,1:37,1 = 1

За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не змінилася.

Висновок

Всеукраїнський перепис населення 2001 року показав, що демографічна ситуація, яка в останні роки дійшла статусу гострої демографічної кризи, продовжує ускладнюватися і набирати катастрофічного характеру. Свідченням тому є зменшення загальної чисельності населення, а також посилення еміграційних і депопуляційних процесів, які відбуваються за рахунок істотного підвищення смертності, так і різкого зниження народжуваності, що, в свою чергу зумовлюється стрімким спадом життєвого рівня та зубожіння переважної більшості людей.

Жодна країна, жодне суспільство не переживало в мирні часи такої демографічної кризи.

Посилюється тенденція бездітності і однодітності, що є наслідком свідомого та змушеного відкладання народження навіть “первістка” до кращих часів.

Катастрофічне зниження рівня життя переважної більшості населення на фоні погіршення екологічної ситуації викликало значне підвищення смертності і зниження середньої очікуваної тривалості життя.

Демографічна криза спричинила і кризу міграції, оскільки вона є однією із складових відтворення населення.

Зросли обсяги сезонної трудової міграції та трудових поїздок за кордон.

Назріла нагальна необхідність впровадження комплексу заходів, які б могли б запобігти наростаючому погіршенню демографічної ситуації.

Корекція демографічної ситуації, що склалася в Україні, вимагає насамперед, зміни ідеології діяльності законодавчих і виконавчих чинників державної влади.

Подолання негативних демографічних тенденцій вимагає мобілізації зусиль суспільства на здійснення спеціальних заходів соціальної і демографічної політики, спрямованих на створення оптимальних умов для відтворення населення.

Демографічна політика - найвищий критерій оцінки ставлення держави до свого народу, його минулого, сучасного і майбутнього. За її допомогою здійснюється вплив на такі вирішальні й досить тонкі демографічні процеси, як формування сім'ї і сімейних відносин, народжуваність і смертність, кількісні, якісні й структурні зрушення населення, його міграційний рух, фізичне, інтелектуальне й духовне здоров'я нації, середня тривалість і рівень життя населення тощо.

Економічний аспект демографічної проблеми має дві складові: без економічного забезпечення неможлива реалізація демографічних програм; не сприятлива демографічна ситуація призводить до гальмування розвитку економіки, її занепаду.

Мають бути опрацьовані магістральні напрямки якщо не підвищення, то стабілізації народжуваності, зменшення смертності, продовження життя, особливо чоловіків працездатного віку, зменшення дитячої смертності за рахунок удосконалення допологової діагностики антенатальної патології, природжених вад, оздоровлення жінок. Необхідно вжити заходів для зниження захворюваності на серцево-судинні хвороби, для зменшення смертності від злоякісних пухлин, що можливо тільки завдяки завчасному виявленню їх, для зниження травматизму.

Неодмінними складовими демографічної політики мають бути заходи матеріального та морального характеру щодо зміцнення сім'ї, екологічна програма, значимість якої для захисту і збереження здоров'я людини сьогодні майже дорівнює значенню економічного становища в державі.

“Словник занять” містить 9 наступних класифікаційних груп (розділів), 97 підгруп, згідно яких і були розподілені заняття окремих респондентів, названі ними в якості відповідей на відповідне запитання переписного листа :

Перша група (розділ) - “Законодавці, вищі державні службовці, керівники” - містить професії, що пов'язані.

Друга група (розділ) - “Професіонали”.

Третя група (розділ) - “Фахівці”.

Четверта група (розділ) - “Технічні службовці”.

П'ята група (розділ) - “Працівники сфери обслуговування та торгівлі.

Шоста група (розділ) - “Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства”.

Сьома група (розділ) - “Кваліфіковані працівники з інструментом”.

Восьма група (розділ) - “Оператори та складальники устаткування та машин”.

Дев'ята група (розділ)- “Найпростіші професії”.

На підставі відповідей щодо джерел засобів існування, населення було розподілено на такі групи:

- зайняте населення (зайняті на підприємствах, в організаціях, установах, селянських (фермерських) господарствах та іншими видами економічної діяльності);

- зайняті в особистому підсобному господарстві;

- особи, які отримують прибуток від власності;

- стипендіати;

- пенсіонери, особи, які отримують допомогу (крім допомоги по безробіттю) та особи, які мають інший вид державного забезпечення;

- особи, які отримують допомогу по безробіттю;

- утриманці окремих осіб;

- особи, які мають інше джерело засобів існування та особи, які не вказали джерело.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про державну статистику" від 17.09.1992 №2614-XII // Відомості Верховної Ради. - 1992. - N 43. -

2. Бек В.Л. Теорія статистики: Навч. посібник.-К.: ТОВ „Центр учбової літератури", 2002..

3. Гетало А.В., Борух В.О. Економічна статистика: Навч. посібник.-К.: ТОВ „УВПУ „Екс Об", 2002.

4. Головач А.В., Єріна А.М., Козырев О.В. Статистика: Підручник.-К.: Вища школа, 1993.

5. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навч. посібник.-К.: ТОВ „Центр учбової літератури", 2004.

6. Гусаров В.М. Теория статистики: Учебное пособие. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.

7. Економічна статистика: Навч. посібник. /За заг. ред. Р. М. Моторіна. - К.: КНЕУ 2005

8. Єріна А.М., Мазуренко О.К, Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум. - К.: ТОВ „УВПУ „Екс Об", 2002.

9. Захожий В. Статистика труда и зайнятости. К. : МАУП, 2000.

10. Кулинич О.І. Економічна статистика: Навчальний посібник.-Хмельницький: Поділля, 2000.

11. Курс социально-экономической статистики: Учебник для вузов / Под ред. Проф. М.Г.Назарова. - М., 2000.

12. Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005.

13. Мармоза АЛ. Теорія статистики: Навч. посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

14. Социальная статистика: Учебник/Под ред. И.И.Елисеевой. - М.: ФиС, 1997.

15. Соціально-економічна статистика: Навч. Посібник - К.: НМК ВО,1992.

16. Статистика./ С. С. Герасименко та ін.; - К.:КНЕУ, 2000.

17. Статистика: Підручник / С.С.Герасименко, А.В. Головач, А.М.Єріна та ін./ За наук. ред. С.С.Герасименка.-2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000.

18. Статистика: Підручник / А.В. Головач, А.М. Єріна, О.В. Козирєв та ін.: - К.: Вища шк., 1993.

19. Столярова Г. С., Огай М. Ю. Соціальна статистика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003.

20. Удотова Л. Ф. Соціальна статистика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002.

21. Уманець Т.В., Пігарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посібник. - К.: Вікар, 2003.

22. www.ukrstat.gov.ua - офіційний сайт Державного комітету статистики України.

Размещено на Allbest.ru