Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Запорізька політехніка»

Фінанси, банківська справа та страхування

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Статистика»

на тему: Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

Студента (ки) 2 курсу ФЕУз-119сп групи

Ковпак Г.В.

Керівник к.е.н., доцент Н.Г. Фатюха

м. Запоріжжя 2020 рік



НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра Фінанси, банківська справа та страхування

Статистика

Спеціальність Фінанси, банківська справа та страхування

Курс 2 Група ФЕУз- 119 сп Семестр 4

З А В Д А Н Н Я

на курсову роботу студентові

______________Ковпак Ганна Вадимівна__________________

1. Тема роботи: Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018рр

2. Термін здачі студентом закінченої роботи: ___________________________

3. Вихідні дані до роботи: кількість населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018рр

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити): статистичні дані про чисельність населення;

статистичний аналіз динаміки чисельності населення;

основні методи дослідження чисельності населення ;

прогнозування чисельності населення аналітичним вирівнюванням та їх порівняння.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових графіків):

6. Дата видачі завдання:



Зміст

населення статистичний соціальний економічний

Реферат

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи статистичного аналізу динаміки соціально-економічних процесів

1.1 Сутність відносних величин

1.2 Суть і складові елементи динамічного ряду

2. Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

2.1 Характеристики складу населення. Джерела інформації

2.2 Територіально-просторові порівняння чисельності населення Дніпропетровської і Запорізької областей

2.3 Аналіз динаміки чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей

3. Виявлення основної тенденції розвитку чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Реферат

Курсова робота «Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018рр.»: 40 с.,2 рис., 4 табл., 22 джерела.

Об'єктом дослідження є населення Запорізької та Дніпропетровської областей. Воно є безпосереднім учасником виробничого процесу і споживачем його результатів. Відповідно хід економічного розвитку країни багато в чому визначається складом і структурою населення.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення.

Метою дослідження є визначення методології і практики територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018рр.

Методи дослідження: метод угруповань, метод узагальнюючих показників, аналізу та порівняння.

Основні положення роботи. Розглянуто теоретичні засади статистичного аналізу. Проведено статистичний аналіз динаміки соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр. Визначено прогноз чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей на 2019 рік. Застосування аналітичного вирівнювання дає змогу прогнозувати досліджуване явище у майбутньому, що має велике значення при територіальному порівнянні соціально-економічних явищ.

Ключові слова: ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ДИНАМІКА, ПОКАЗНИКИ АНАЛІЗУ ДИНАМІКИ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ЗАПОРІЗЬКА ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ.

Вступ

Метою написання курсової роботи є визначення методології і практики територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018рр.

Однією із головних частин соціально-економічної характеристики

території є її демографічна складова. Геодемографічна ситуація формується під впливом низки чинників, а її результуючими є чотири первинні демографічні показники - народжуваність, смертність, прибуття, вибуття населення. Під їх впливом, внаслідок природного руху та міграцій формується показник загальної чисельності населення. Вкрай важливим є моніторинг та аналіз демографічних показників як країни в цілому, так і у регіональному розрізі, адже навіть суміжні території можуть мати відмінну геодемографічну ситуацію. Запорізька та Дніпропетровська області є одними із небагатьох територій України із відносно сприятливою демографічною ситуацією. Саме тому вивчення геодемографічних процесів у регіональному розрізі вважається актуальним і таким, що потребує подальших досліджень.

У результаті проведеної роботи були визначені основні завдання, необхідні для вирішення поставленої мети:

- зібрати статистичні дані про чисельність населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.;

- перелічити основні показники, що характеризують чисельність, склад і відтворення (природний рух) населення, розкрити їх, дати їм визначення;

- провести статистичний аналіз динаміки чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 5 років;

- проаналізувати склад населення Запорізької та Дніпропетровської областей за основними демографічними ознаками;

- визначити характеристики інтенсивності динаміки;

- охарактеризувати основні методи дослідження чисельності населення ;

- виконати прогнозування чисельності населення аналітичним вирівнюванням та провести їх порівняння.

Статистика є невід'ємною в житті кожного суспільства, вона визначає динаміку розвитку, спаду, зростання суспільних явищ. Вона вирішує певні цілі завдяки наявності та розвитку статистичних методів, а також завдяки країнам, що розвиваються інформаційних технологій.



1. Теоретико-методологічні основи статистичного аналізу динаміки соціально-економічних процесів

1.1 Сутність відносних величин

Статистика чисельності та складу населення виступає як складова частина демографії, представляючи собою вимірювальний апарат вивчення кількісних закономірностей. У завдання демографічної статистики входять визначення чисельності населення, аналіз розміщення його по території країни, характеристика складу населення, вивчення процесів відтворення населення, визначення перспективної чисельності та складу населення. Для характеристики природного руху населення використовуються відносні величини.

Відносна величина є мірою співвідношення статистичних показників і відображає відносні розміри соціально-економічних явищ. Отримують її шляхом ділення однієї величини на іншу. Відносними статистичними величинами називають показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільного життя. Будь-який відносний показник одержують в результаті співставлення двох величин. Результатом порівняння є відносна величина, яка характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників. Відносна величина показує у скільки разів одна величина більша або менша за іншу, або яку частину займає одна величина по відношенню до іншої, або скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності. Необхідність розрахунку і використання відносних величин зумовлена тим, що дані лише про абсолютні розміри суспільних явищ, не зважаючи на їх наукове і практичне значення, не дозволяють у багатьох випадках охарактеризувати всі сторони досліджуваного об'єкта. [19]

Так, лише відомості (дані) про обсяг промислового виробництва в абсолютних вимірах не дають ще достатньої уяви про рівень економічного розвитку країни необхідно обсяг річної промислової продукції порівняти з чисельністю населення. Кожна відносна величина являє собою частку від ділення двох величин. При обчисленні відносних величин слід мати на увазі, що чисельник - це показник, який вивчається. Його називають звітною величиною. Та величина, з якою проводиться порівняння називається основою, або базою порівняння. Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порівняння, частку від ділення однойменних величин можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка, або як проміле чи продециміле. У тому разі, коли значення основи (бази) порівняння приймають за одиницю, то відносна величина (наслідок порівняння) є коефіцієнтом, який показує, у скільки разів досліджуване значення більше або менше від бази порівняння. Розрахунок відносних величин у вигляді коефіцієнтів застосовують, якщо порівнювана величина є більшою від тієї, з якою її порівнюють.

Якщо значення бази (основи) порівняння приймається за 100%, то результат порівняння (відносну величину) виражають у відсотках (%). Відсоткове вираження відносних величин є найпоширенішим у практиці економічної роботи. Коли базу порівняння приймають за 1000, то результат порівняння виражають у проміле (‰). Наприклад у проміле виражаються показники природного і механічного руху населення, показники народжуваності і смертності населення. У деяких випадках при обчисленні відносних величин базу порівняння приймають за 10000 одиниць (продециміле), за 100000 (просантиміле). Так, часто на 10000 чоловік населення розраховують кількість лікарів, лікарняних ліжок, підприємств громадського харчування тощо. У кожному окремому випадку слід добирати таку форму вираження відносних величин, яка забезпечує більшу наочність та сприйняття. Наприклад, краще сказати, що продуктивність праці за звітний період зросла майже в 1,5 (півтора) рази, ніж те, що продуктивність праці проти базисного періоду становить 149,7%. Крім того, в статистиці широко застосовують іменовані відносні величини, які одержують в результаті порівняння різнойменних величин. Наприклад, показник густоти населення одержують в результаті порівняння чисельності населення, яке проживає на даній території, з площею цієї території. При порівнянні різнойменних абсолютних величин одержують відносні величини, виражені іменованими числами (сполучення вимірників величини, яка порівнюється і базисної величини, наприклад, км/год., чол./кмІ, кг/чол. тощо). Іменовані відносні величини характеризують, скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності. Аби відносні величини були правильними, потрібно, щоб порівнювана величина і база (основа) були спів ставними в територіальному і часовому відношенні, за одиницями спостереження та методологією обліку і аналізу. Відповідно до аналітичних функцій відносні величини в аналіз і класифікуються як відношення однойменних або різнойменних показників. У фінансово-господарській сфері діяльності використовують відносні показники:

- Відносна величина динаміки (ВВД). Динамікою називається зміна соціально-економічного явища в часі, а відносна величина динаміки характеризує напрям та інтенсивність зміни. Відносні величини динаміки визначаються співвідношенням значень показника за два періоди чи моменти часу. При цьому базою порівняння може бути або попередній або більш віддалений у часі рівень. Передумовою обчислення відносних величин динаміки є порівнянність даних за одиницею вимірювання (для вартісних показників - порівнянність цін), методикою розрахунку показника, масштабом об'єкта. Цей показник використовують для аналізу інтенсивності розвитку і визначають як відношення фактично досягнутого рівня до базисного:

, (1.1)

де , - рівень відповідно фактично досягнутий і базисний.

Цей показник показує, у скільки разів поточний рівень перевищує попередній (базисний) або яку частку від останнього становить. Якщо цей показник виражений кратним відношенням, його називають коефіцієнтом зростання, а помноживши його на 100%, одержують темп зростання.

- Відносна величина планового завдання (KП.3):

, (1.2)

де - плановий рівень показника;

- фактичний рівень базисного (попереднього періоду) показника.

Цей показник показує, у скільки разів планове значення того чи іншого показника перевищує фактичне його значення в базисному періоді.

- Відносна величина виконання плану (виконання договірних зобов'язань):

, (1.3)

Цей показник показує, у скільки разів фактичне значення показника більше або менше за його планове значення.

- Відносна величина структури (ВВС). Статистичні сукупності структуровані, у них завжди можна виявити певні складові. Відносні величини структури характеризують склад, структуру сукупності за тією чи іншою ознакою. Вони визначаються відношенням розмірів складових частин сукупності до загального підсумку. Скільки складових, стільки відносних величин структури. Кожну з них окремо називають часткою, або питомою вагою, виражають простим чи десятковим дробом або процентом. За допомогою відносних величин структури можна оцінити структурні зрушення, тобто зміни у складі сукупності за певний період часу:



, (1.4)

де - частка;

- сума часток у межах сукупності.

- Відносні величини координації. Поглиблений аналіз структури передбачає оцінювання співвідношень, пропорцій між окремими складовими одного цілого. Такий різновид порівнянь називають відносною величиною координації. Вона показує скільки частин однієї частини сукупності припадає на 1, 100, 1000,… одиниць іншої частини. Наприклад, скільки жінок припадає на 100 чоловіків або скільки гривень доходу банку від кредитної діяльності припадає на 1 гривню доходу від операцій з цінними паперами;

- Відносні величини порівняння зі стандартом (ВВПС). Важливу роль у статистичному аналізі відіграє порівняння фактичних значень показника з певним еталоном - нормативом, стандартом, оптимальним рівнем. Такими відносними величинами порівняння є виконання договірних зобов'язань, використання виробничих потужностей, додержання норм витрат електроенергії тощо. Будь-яке відхилення відносної величини від 1 чи 100% свідчить про порушення оптимальності процесу;

- відносні величини територіально-просторових порівнянь (ВВПП) - просторові, територіальні порівняння, що характеризують співвідношення однойменних показників, які належать до різних об'єктів або територій. Найчастіше це регіональні чи міжнародні порівняння показників економічного розвитку або життєвого рівня. Вибір бази порівняння довільний. Головне, щоб методика розрахунку показників, що порівнюються, була однаковою. Значення відносної величини територіально-просторових порівнянь показує відмінності одного і того ж явища на різних територіях;

- Відносні величини інтенсивності (ВВІ). Ці показники характеризують ступінь розвитку (поширення) явища або процесу в певному середовищі; розраховують їх як співвідношення розмірів двох якісно різних явищ, наприклад співвідношення кількості вкладників коштів до банку і середньорічної чисельності населення.

- Відносні величини порівняння. Обчислюють як співвідношення однойменних показників, що характеризують різні об'єкти (підприємства, галузі) або території (міста, регіони, країни) і мають однакову часову визначеність.

Важливою умовою статистичного аналізу є комплексне використання абсолютних і відносних величин. Статистичний аналіз, що розкриває зміст і значення показників, поглиблюючи уявлення про предмет дослідження і властиві йому закономірності, виконують у двох напрямках: 1) Замість ізольованих характеристик окремих сторін предмета розглядають зв'язки і відношення, виявляють чинники, які впливають на рівень і варіацію показників, оцінюють ефекти їх впливу. 2) Вивчають динаміку показників, напрямок і швидкість змін, характер і рушійні сили розвитку.

Комплексне використання абсолютних і відносних величин поглиблює статистичний аналіз і уможливлює багатоцільове використання його результатів. Різноманітність співвідношень і пропорцій реального життя для свого відображення потребує різних за змістом і статистичною природою відносних величин. [22]

1.2 Суть і складові елементи динамічного ряду

В статистичній практиці доводиться мати справу з великою кількістю чисел, що характеризують розвиток явищ в часі. Для кращого розуміння і аналізу досліджуваних статистичних даних, їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки. Отже, рядами динаміки в статистиці називаються ряди чисел, що характеризують закономірності і особливості зміни суспільних явищ і процесів в часі.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів:

1) періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду (t);

2) статистичних показників, які характеризують рівні ряду (у).

В залежності від характеру рівнів ряду розрізняють два види рядів динаміки: моментні і інтервальні (періодичні).

Моментним називається ряд динаміки, величини якого характеризують стан явищ на певний момент часу. Рівні моментного ряду сумувати не має змісту, тому розрахунок середнього рівня моментного ряду здійснюється за формулою середньої хронологічної:

, (1.5)

де , і - кількість населення на визначений рік.

Для моментного ряду, в якому є лише інформація про стан явища на початок і кінець періоду середній рівень може бути розрахований як просто середня арифметична:

(1.6)

де - рівні на початок і кінець періоду.

Інтервальним називається такий ряд динаміки, величини якого характеризують розміри суспільних явищ за певні періоди часу (день, місяць, квартал і т.д.). В інтервальному ряді, рівні якого динамічно адитивні, використовують середню арифметичну просту:

(1.7)

де - число рівнів ряду.

Ряди динаміки бувають одномірні і багатомірні.

Одномірні ряди динаміки характеризують зміну одного показника (валовий збір картоплі).

Багатомірні ряди динаміки характеризують зміну двох, трьох і більше показників. В свою чергу, багатомірні динамічні ряди поділяються на паралельні і ряди взаємозв'язаних показників.

Паралельні ряди динаміки відображають зміну або одного і того самого показника щодо різних об'єктів, або різних показників щодо одного і того самого об'єкта.

Ряди взаємозв'язаних показників характеризують залежність одного явища від іншого (залежність заробітної плати робітників від їхнього тарифного розряду).

За повнотою часу динамічні ряди поділяються на повні і неповні.

В повних динамічних рядах дати або періоди ідуть один за одним з рівними інтервалами.

В неповних динамічних рядах в послідовності часу спостерігаються нерівні інтервали.

За способом вираження рівнів динамічного ряду вони поділяються на ряди абсолютних, середніх і відносних величин. Важливим правилом побудови динамічних рядів є вимога порівняльності всіх рівнів ряду між собою. Показники ряду динаміки повинні бути порівняльні за територією, колом охоплюваних об'єктів, способами розрахунків, періодами часу, одиницями виміру.

Важливою вимогою любих динамічних порівнянь є вимога порівняльності території, до котрої відносяться рівні динамічного ряду. Межі територіальних одиниць держав, областей, районів на протязі досліджуваного періоду змінюються внаслідок приєднання до них нових територій, або відокремлення певних частин їх територій. Для приведення даних динамічного ряду до порівняльного виду проводиться перерахунок попередніх даних з врахуванням нових меж (кордонів). [21]

Статистичні дані, які необхідні для побудови ряду динаміки повинні бути порівняльні за колом охоплюваних об'єктів. Непорівняльність може виникнути внаслідок переходу деяких об'єктів із одного підпорядкування в інше. Порівняльність за колом охоплюваних об'єктів забезпечується зімкненням динамічних рядів шляхом заміни абсолютних рівнів відносними. В моментних рядах динаміки виникає непорівняльність за критичним моментом реєстрації рівнів явищ, які піддаються сезонним коливанням.

Рівні динамічного ряду повинні бути порівняльні за методикою їх розрахунку. Наприклад, за попередні роки чисельність робітників заводу була визначена на початок кожного місяця, тобто на певну дату, а в наступні роки - як середньомісячна чисельність.

Непорівняльність через різні одиниці виміру виникає внаслідок того, що ряд явищ обліковується паралельно в двох одиницях виміру. Наприклад, сталеві труби обліковуються в тоннах і метрах, електромотори - в штуках і кіловатах потужності і т.д. Порівняльність за одиницями виміру вимагає, щоб рівні динамічного ряду завжди були виражені в одних і тих самих одиницях виміру.

Непорівняльність статистичних показників динаміки може бути зумовлена також різною структурою сукупності за ряд років. Для приведення даних таких рядів до порівняльного виду використовують так звану стандартизацію структури (стандартизовані коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту і т.д.). [3]



2. Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

2.1 Характеристики складу населення. Джерела інформації

До числа основних характеристик складу населення, значимих з погляду соціальних процесів, відносяться наступні: освіта, кваліфікація, займана посада, професія, заняття, приналежність до галузі економіки.

Для соціальної статистики велике значення має групування населення по джерелах засобів існування, відносинам власності, економічному навантаженню в родині.

У ряді випадків потрібна інформація про політичні аспекти, ранг у державній ієрархії, партійній приналежності і ранзі в партійній ієрархії. Соціальну диференціацію дозволяють розкрити демографічні (стать, вік, шлюбний стан, кількість дітей, склад родини) і етнічні (національність, рідна і розмовна мова) характеристики.

Для рішення багатьох соціальних задач необхідні групування населення, що поєднують сільських жителів, міських мешканців, жителів найбільших міст.

Ці характеристики використовуються при описі складу населення і як самостійні параметри, і у визначеній комбінації з іншими ознаками. Останнє дозволяє досягти більш глибокого і різнобічного пізнання особливостей складу населення. [8]

У статистиці України, як і у всій світовій статистиці, основним джерелом даних про склад населення є переписи населення.

У переписах населення вивчаються наступні питання:

? чисельність і розміщення населення по території країни, по міських і сільських типах населення, міграція населення;

? структура населення по статі, віку, шлюбному стану і родинному стану;

? структура населення по національній приналежності, рідній і розмовній мові, по громадянству;

? розподіл населення за рівнем освіти, по джерелах засобів існування, по галузях народного господарства, по заняттях і положенню в занятті;

? число і структура родин по цілому комплексі соціальних характеристик;

? народжуваність;

? житлові умови населення.

Щоб уникнути пропусків і подвійного рахунку, при переписах розрізняють категорії людей, у залежності від характеру їхнього проживання на даній території наявне і постійне населення.

В Україні правовою базою для проведення переписів населення служать постанови уряду, спеціально прийняті по представленню статистичних органів за якийсь час перед кожним переписом, іноді за кілька років, іноді - місяців. [6]

Крім проведених загальних переписів населення в Україні введений новий вид обліку - мікроперепису - вибіркові соціально-демографічні обстеження населення, проведені на середину межпереписного періоду.

У публікованих підсумках переписів і мікропереписів наводяться дані по країні в цілому, по областях, краях, автономним республікам, міському і сільському населенню. Таким чином, кожних п'ять років обновляється інформація про склад населення. Крім того, найбільш важливі характеристики, наприклад, статево-віковий склад, обчислюють на початок кожного року міжпереписного періоду. Їх одержують шляхом коректування даних перепису з урахуванням поточних змін (народжень, смертей, зміни місця проживання).

При всій цінності цієї інформації існують перешкоди, які важко подолати, для її ефективного використання.

Складність полягає в тому, що існує два автономних масиви даних:

1) про склад населення;

2) про виробництво і споживання різного роду соціальних послуг і предметів споживання.

Відсутнім є головне -- їх стикування. Проміжні дослідження і загальні (великі) обстеження дають не завжди однакову інформацію, по деяких напрямках спостерігається кардинальна статистична розбіжність. [7]

Існує тільки один шлях до рішення проблеми - проведення спеціальних вибіркових обстежень, де на індивідуальному рівні сполучалися б дані про споживання й особисті характеристики опитуваних.

Такий підхід у державній статистиці реалізується у формі поточного обстеження сімейних бюджетів населення. З їх допомогою успішно досліджуються питання споживання продуктів харчування і деяких інших складових споживчого бюджету.

Крім того, у міру необхідності проводяться одноразові обстеження. Вони здійснюються службами державної статистики й інших організацій і стосуються найбільш актуальних проблем споживання і розвитку галузей інфраструктури. Яких би питань не стосувалися подібні несуцільні обстеження, для їхньої організації, проведення і використання результатів потрібні хоча б загальні відомості про структуру населення конкретної території.

Такою інформаційною базою виступають матеріали переписів населення й отримані на їхній основі розрахункові дані на роки міжпереписного періоду. Усі дані про склад населення, надані переписами, виявляються базою соціальних досліджень; при цьому кожна соціальна проблема сполучена зі специфічним переліком характеристик складу населення.

Поряд з переписами населення деякі характеристики складу населення може надати статистична звітність, наприклад, чисельність окремих категорій населення. Це стосується насамперед таких груп, як: учні навчальних закладів різного типу; діти, що відвідують дошкільні установи; пенсіонери; особи, зайняті в різних галузях народного господарства.

При описі складу населення часто обмежуються найпростішими показниками: абсолютними величинами, відносними величинами, середніми, рядами розподілу і рядами динаміки. Найбільш розповсюджений прийом - групуваня. Вихідними є абсолютні показники чисельності осіб в кожній виділеній групі. Застосовуються графіки, хоча при графічних зображеннях структури населення їхня аналітична функція порівняно невелика, частіше вони служать цілям популяризації статистичних даних. Виключення складають статево-вікові піраміди, що несуть аналітичне навантаження.

Групування виступають, як першооснова характеристики складу населення. Насамперед, вони зв'язані з дією загальних методичних принципів: типологічних, структурних, аналітичних.

Найважливіші принципи при побудові групувань населення:

- найбільш детальний перелік груп доречний, якщо дана характеристика представлена автономно, без комбінації з іншими ознаками. Таке групування населення за віком, груповання зайнятих по професіях з детальним переліком професій;

- у випадку комбінаційних угруповань застосовуються укрупнені інтервали для запобігання надмірного дроблення матеріалу;

- деякі ознаки використовуються як наскрізні, тобто вони беруть участь майже у всіх комбінаційних угрупованнях складу населення. Це стать, вік, освіта (часто), а також розподіл населення на міське і сільське;

- у рядах розподілу значення атрибутивних ознак даються по можливості в ранжованій послідовності;

- для забезпечення порівнянності даних зберігаються, наскільки це можливо і доцільно, схеми групувань попередніх переписів населення або вони представлені у вигляді, зручному для приведення до зіставлення шляхом укрупнення інтервалів;

- використовуються єдині групування при розробці даних по різних територіях країни;

- при зміні з часу проведення попереднього перепису адміністративних границь якої-небудь території інформація про це дається у вигляді примітки, і дані наводяться в двох варіантах - у перерахуванні на єдині границі й у межах границь відповідних років.

Більшість групувань включає розмежування на міських і сільських жителів. Це один з найбільш динамічних та інформаційноємких показників. Він реагує на будь-які соціальні, економічні, політичні події і процеси в суспільстві.

Отже, основними джерелами первинних демографічних даних є: переписи населення, поточний облік демографічних подій, спеціальні вибіркові обстеження, списки та реєстри населення. Треба наголосити, що кожне з перелічених джерел демографічної інформації має свої переваги і недоліки, джерела «взаємодоповнюють одне одного і лише в єдності їх використання дозволяють отримати достовірну й повну картину процесів, що відбуваються в населенні. [2].

Для аналізу тенденцій демографічних подій застосовують методи статистичного аналізу, які полягають у розрахунку абсолютних, відносних та середніх величин, індексів, ймовірних характеристик інтенсивності демографічних процесів. Прикладами таких показників можуть бути: абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення за певний проміжок часу; темпи збільшення (скорочення) чисельності населення всього або певної вікової групи; співвідношення чоловіків і жінок у середньому та за віковими групами тощо.

На основі загальної статистичної методології аналізу демографічною статистикою розроблено свої методи аналізу, прикладом яких можуть бути так звані демографічні таблиці.

Вони являють собою систему ймовірних характеристик повікових інтенсивностей подій. Наприклад, таблиці смертності містять показники «ймовірності смерті», що характеризують ймовірність для людини, яка досягла віку х років, померти у віці х+n років. [4]

Склад населення кожної території на кожний даний момент часу формується як у процесі природної зміни поколінь, так і під впливом комплексу соціально-економічних факторів.

Він змінюється по наступних причинах: народжуються, підростають і включаються до складу визначених груп нові покоління; ідуть з життя старші покоління; відбуваються міграційний приплив і відтік жителів; має місце соціальна й економічна мобільність, у ході якої людина може змінити освіту, професію, рід занять, кваліфікацію, місце роботи; може змінюватися мовна приналежність.

Розрізняють характеристики особистості по ступені їхньої мінливості в часі. Жорстко й однозначно закріпленими є тільки стать, місце і дата народження, соціальне походження. Є характеристики, що міняються дуже рідко, наприклад національність. Соціально-економічні характеристики можуть бути піддані досить частим, кількаразовим і масштабним змінам, особливо на більш ранніх етапах життєвого циклу особистості і при вступі в пенсійний вік.

У залежності від можливих змін складу населення в статистику використовуються різні способи моделювання типових структур населення, дослідження впливу факторів і прогнозування складу населення на перспективу.

Вихідним моментом дослідження зміни складу населення виступають визначення найбільш істотних факторів і їхня класифікація. Фактори можуть мати специфіку в залежності від того, у якому розрізі аналізується склад населення, які категорії населення і який історичний етап розвитку досліджується. [5]

У першу чергу, розмежовуються демографічні, соціальні, економічні, політичні, правові, морально-психологічні, ідеологічні, етнічні фактори.

До демографічних факторів відносяться: народжуваність і смертність населення, його міграція, шлюбність, розлученість, дроблення й укрупнення родин. Демографічні процеси переводять структуру населення в новий стан: складаються інші пропорції між різними категоріями населення, міняються їхнє розміщення по території, ступінь їхньої однорідності, типові середні параметри.

Задача аналізу складу населення може вважатися вирішеною, якщо знайдені визначальні фактори зміни і побудована деяка модель, що дозволяє оцінити роль кожного з факторів, ефекту їхньої взаємодії. [2]

2.2 Територіально-просторові порівняння чисельності населення Дніпропетровської і Запорізької областей

Головними індикаторами демографічної ситуації в регіонах є характер процесів природного та механічного руху населення. Вже зараз щороку зменшується чисельність населення у репродуктивному віці, що відображається у істотному падінні рівня народжуваності. Натомість значна частка старших вікових когорт працездатного населення переходить у категорію непрацездатного. Іншими словами, незважаючи на те, що у віковій структурі населення станом на 2018 р. має місце значне переважання населення працездатного віку, з кожним роком чисельність населення у старших вікових когортах зростатиме, а в середніх та молодших - суттєво зменшуватиметься. В економічному сенсі процес старіння населення відображається на показникові демографічного навантаження. Його найвищий рівень характерний для північно-західних і північних районів, а також більшості міст обласного значення, причому у них осіб у післяпрацездатному віці суттєво більше, ніж у допрацездатному. Натомість у південно-західних районах, Енергодарі та Пологівському районі серед когорти непрацездатних переважають особи у віці до 14 років. З огляду на стійку тенденцію старіння населення, вже найближчими роками демографічне навантаження на осіб працездатного віку зростатиме головно за рахунок осіб післяпрацездатного віку. Загалом для Запорізької області характерна сприятлива в економічному відношенні поточна вікова структура населення (рис. 2.1). Майже 2/3 населення області перебувають у працездатному віці, з них 66,9% (702,7 тис. осіб) - зайняті в економіці області, 25,5% (477,8 тис. осіб) - економічно неактивні. [18]

Рис. 2.1 Вікова структура населення та економічна активність населення Запорізької області у 2018 р.

Природне скорочення населення Дніпропетровської області відбувається з 1992 року, а у 2017 - 2018 рр. ще і суттєво скоротилася кількість живонароджених порівняно з кількістю смертей. Смертність перевищує народжуваність, так як в загальній чисельності постійного населення над віковою групою «0 - 15» превалює вікова група «60 і понад»

Рис. 2.2 Питома вага окремих вікових груп в загальній чисельності населення Дніпропетровської області на 01.01.2018 р., %

Розраховуємо відносну величину територіально-просторових порівнянь. Відношення чисельності населення Дніпропетровської області до чисельності населення Запорізької області за:

2012 рік: ; 2015 рік: ;

2013 рік: ; 2016 рік: .

2014 рік: ;

За формулою середньої хронологічної для моментних рядів (1.5) розраховуємо середню кількість населення за 2012-2018 рр.:

- у Дніпропетровській області:

тис. осіб;

- у Запорізькій області:

тис. осіб;

Розрахунок середніх характеристик ряду динаміки показує, що упродовж 2012-2018 рр. спостерігається тенденція зменшення чисельності населення у середньому щорічно на 14,87 тис. осіб у Дніпропетровській області при середньорічної чисельності населення 3272,97 тис. осіб, та на 11,42 тис. осіб у Запорізькій області при середньорічної чисельності населення 1762,9 тис. осіб.



2.3 Аналіз динаміки чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей

Приведемо дані чисельності населення Дніпропетровської області (тис.осіб.) за 2012-2018 рр. та проаналізуємо за допомогою розрахунку показників динаміки (табл. 2.1)

Табл.2.1

Показники динаміки чисельності населення Дніпропетровської області за 2012-2018 рр.

Рік	Чисельність	Абсолютний спад, тис. осіб.	Темп зниження, %	Темп приросту,%
		До прошлого рівня	До рівня 2012 р.,%	До прошлого рівня	До рівня 2012 р.,%	До прошлого рівня	До рівня 2012 р.,%
2012	3320,3	-	-	-	100	-	0	-
2013	3307,8	-12,5	-12,5	99,62	99,62	-0,38	-0,38	33,08
2014	3292,4	-15,4	-27,9	99,53	99,16		-0,84	32,92
2015	3276,6	-15,8	-43,7	99,52	98,68	-0,48	-1,32	32,77
2016	3254,9	-21,7	-65,4	99,34	98,03	-0,66	-1,97	32,55
2017	3230,4	-24,5	-89,9	99,25	97,29	-0,75	-2,71	32,30
2018	3231,1	+0,7	-89,2	100,02	97,31	0,02	-2,69	32,31
Всього	-	-89,2	-	97,31	-	-2,69	-	-

Абсолютний спад

(до прошлого рівня): (до рівня 2012 р.,%):

2013: ; ;

2014: ; ;

2015: ; ;

2016: ; ;

2017: ; ;

2018: ; .

Темп зниження, %

(до прошлого рівня): (до рівня 2012 р.,%):

2013: ; ; 2014: ; ;

2015: ; ;

2016: ; ;

2017: ; ;

2018: ; .

Темп приросту, %

(до прошлого рівня): (до рівня 2012 р.,%):

2013: ; ;

2014: ; ;

2015: ; ;

2016: ; ;

2017: ; ;

2018: ; .

Абсолютне значення 1-го проценту приросту:

2013: ; 2016: ;

2014: ; 2017: ;

2015: ; 2018: .

На основі даних табл. 2.1 бачимо, що чисельність населення Дніпропетровської області у 2018 р. порівняно з 2012 р. зменшилась на 89,2 тис. осіб або на 2,69 %. Темп зниження складає 97,31%. Розраховуємо середні показники:

Середній абсолютний спад:

;

Середній темп зниження:

%;

Середній темп приросту:

%.

Середнє абсолютне значення 1% приросту:

Середній рівень :

тис. осіб

Приведемо дані чисельності населення Запорізької області (тис.осіб.) за 2012-2018 рр. та проаналізуємо за допомогою розрахунку показників динаміки (табл. 2.2)

Табл. 2.2

Показники динаміки чисельності населення Запорізької області за 2012-2018 рр.

Рік	Чисельність	Абсолютний спад, тис. осіб.	Темп зниження, %	Темп приросту,%
		До прошлого рівня	До рівня 2012 р.,%	До прошлого рівня	До рівня 2012 р.,%	До прошлого рівня	До рівня 2012 р.,%
2012	1791,7	-	-	-	100	-	0	17,92
2013	1785,2	-6,5	-6,5	99,64	99,64	-0,36	-0,36	17,85
2014	1775,8	-9,4	-15,9	99,47	99,11	-0,53	-0,89	17,76
2015	1765,9	-9,9	-25,8	99,44	98,56	-0,56	-1,44	17,66
2016	1753,6	-12,3	-38,1	99,30	97,87	-0,7	-2,13	17,54
2017	1739,5	-14,1	-52,2	99,21	97,09	-0,79	-2,91	17,40
2018	1723,2	-16,3	-68,5	99,06	96,18	-0,94	-3,82	17,23
Всього	-	-68,5	-	96,18	-	-3,82	-	-

Абсолютний спад

(до прошлого рівня): (до рівня 2012 р.,%):

2013: ; ;

2014: ; ;

2015: ; ;

2016: ; ;

2017: ; ;

2018: ; .

Темп зниження, %

(до прошлого рівня): (до рівня 2012 р.,%):

2013: ; ; 2014: ; ;

2015: ; ;

2016: ; ;

2017: ; ;

2018: ; .

Темп приросту, %

(до прошлого рівня): (до рівня 2012 р.,%):

2013: ; ;

2014: ; ;

2015: ; ;

2016 ; ;

2017: ; ;

2018: ; .

Абсолютне значення 1-го проценту приросту:

2013: ; 2016: ;

2014: ; 2017: ;

2015: ; 2018: .

На основі даних табл. 2.2 бачимо, що чисельність населення Запорізької області у 2018 р. порівняно з 2012 р. зменшилась на 68,5 тис. осіб або на 3,82 %. Темп зниження складає 96,18%.

Розраховуємо середні показники:

Середній абсолютний спад:

;

Середній темп зниження:

%;

Середній темп приросту:

%;

Середнє абсолютне значення 1% приросту:

Середній рівень :

тис. осіб



3. Виявлення основної тенденції розвитку чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей

Статистика вивчає події в їх залежності від конкретних причин, тобто розглядає причинно-наслідкові зв'язки. Особливо виділяють функціональні зв'язки з жорстким, однозначно вираженим впливом конкретних причин на результат. Окремо розглядаються імовірнісні, стохастичні залежності, для яких в масі досліджуваних подій характерна стійка паралельна зміна результату і впливаючих на нього причин. Своєрідністю відрізняються методи вивчення змін явищ у часі.

Розвиток в часі описується трендовими моделями, динамічними моделями множинної залежності, моделями сезонності, авторегресійну моделями.

Успішне вирішення завдань прогнозування передбачає:

- правильний вибір застосовуваного методу;

- використання вихідних даних для адекватного відображення процесу;

- розрахунок параметрів моделі і оцінок результату прогнозу;

- змістовну інтерпретацію моделі і результатів прогнозних розрахунків

Процес прогнозування, що спирається на статистичні методи, розпадається на два етапи. Перший, індуктивний, полягає в узагальненні даних, які спостерігаються за більш-менш тривалий період часу, і в поданні відповідних статистичних закономірностей у вигляді моделі. Статистичну модель отримують або у вигляді аналітично вираженої тенденції розвитку, або ж у вигляді рівняння залежності від одного або декількох факторів-аргументів. У ряді випадків - при вивченні складних комплексів економічних показників - вдаються до розробки так званих взаємозалежних систем рівнянь, що складаються в основному знову-таки з рівнянь, що характеризують статистичні залежності. Процес побудови і застосування статистичної моделі для прогнозування, який би вид остання не мала, обов'язково включає вибір форми рівняння, що описує динаміку або взаємозв'язок явищ, і оцінювання його параметрів за допомогою того чи іншого методу. Другий етап, власне прогноз, є дедуктивним. На цьому етапі на основі знайдених статистичних закономірностей визначають очікуване значення прогнозованої ознаки.

Знайдені за допомогою статистичних методів прогностичні оцінки є важливим матеріалом, який, однак, повинен бути критично осмислений. При цьому головним є врахування можливих змін в самих тенденції розвитку економічних явищ і об'єктів.

Одним з статистичних методів прогнозування є розрахунок прогнозів на основі тренда динамічного ряду показників. Якщо буде відомо, як швидко і в якому напрямку змінилися рівні певної ознаки, то можна дізнатися, якого значення досягне рівень через певний час. Методика статистичного прогнозу по тренду заснована на екстраполяції параметрів, тобто на припущенні, що параметри тренда зберігаються до прогнозованого періоду. Така екстраполяція справедлива, якщо система розвивається еволюційно в досить стабільних умовах.

До сучасних статистичних методів прогнозування належать також моделі експоненціального згладжування, авторегресії з ковзною середньою, системи економетричних рівнянь, засновані як на параметричних, так і на непараметричних підходах.

Для встановлення можливості застосування асимптотичних результатів при кінцевих обсягах вибірок корисні комп'ютерні статистичні технології. Вони дозволяють також будувати різні імітаційні моделі. Системи прогнозування з інтенсивним використанням комп'ютерів об'єднують різні методи прогнозування в рамках єдиного автоматизованого робочого місця прогнозиста.

Прогнозування на основі даних, що мають нечислову природу, зокрема, прогнозування якісних ознак грунтується на результатах статистики нечислових даних. Вельми перспективними для прогнозування представляються регресійний аналіз на основі інтервальних даних, що включає, зокрема, визначення і розрахунок раціонального обсягу вибірки, а також регресійний аналіз нечітких даних. Загальна постановка регресійного аналізу в рамках статистики нечислових даних і її окремі випадки - дисперсійний аналіз і дискримінантний аналіз (розпізнавання образів з учителем), даючи єдиний підхід до формально різним методам, корисна при програмної реалізації сучасних статистичних методів прогнозування.

Основними процедурами обробки прогностичних експертних оцінок є перевірка узгодженості і знаходження групової думки. Перевірка узгодженості думок експертів, виражених ранжировками, проводиться за допомогою коефіцієнтів рангової кореляції Кендалла і Спірмена.

Використовують різні методи побудови підсумкової думки комісії експертів. Своєю простотою виділяються методи середніх арифметичних і медіан рангів. [19]

Аналіз статистичних даних, які описують демографічні процеси у регіоні дозволили зробити прогноз чисельності населення Дніпропетровської та Запорізької області на 2019 рік.

У пункті 2.2 наведені вихідні дані чисельності населення на основі яких проведемо вирівнювання ряда динаміки способом найменших квадратів та оцінимо коливання відносно тренда.

Табл. 3.1

Визначення параметрів рівня тренда і показників коливання для Дніпропетровської області

Рока	Рівні	Розрахункові величини
2012	3320,3	-6	-19921,8	36	3322,6	-2,3	5,29
2013	3307,8	-4	-13231,2	16	3306,2	1,6	2,56
2014	3292,4	-2	-6584,8	4	3289,8	2,6	6,76
2015	3276,6	0	0	0	3273,4	3,2	10,24
2016	3254,9	2	6509,8	4	3257	-2,1	4,41
2017	3230,4	4	12921,6	16	3240,6	-10,2	104,04
2018	3231,1	6	19386,6	36	3224,2	6,9	47,61
Ітого	22913,5	0	-919,8	112	22913,8	-0,3	180,91

Параметри рівня тренда знайдемо способом найменших квадратів за формулами:

З першого рівняння виразимо і підставимо у друге рівняння:

1) ;

2)

Одержуємо: ;

Рівняння тренда: .

Середньорічний темп зниження на основі теоретичного рівня ряду складає -0,50%.

Рівняння тренда характеризує тенденцію зменшення чисельності населення у середньому щорічно на 8,2 тис.осіб або на 0,5%, при середньорічної чисельності населення 3273,4 тис. осіб.

Проведемо оцінку коливання відносно тренда.

Розмах коливання:

, (3.6)

де - відповідно найбільше та найменше значення ознаки.

Cереднє квадратичне відхилення:

, (3.7)

де - значення і-тої варіанти;

- середнє арифметичне;

- об'єм генеральної сукупності.

Коефіцієнт коливання:

, (3.8)

де - середнє квадратичне відхилення;

- середнє арифметичне.

або 0,17%

Отриманий результат 0,0017 вказує на слабке коливання фактичних рівнів від тренда. У такому разі доцільно зробити прогноз:

точковий:

інтервальний:

Отже, в 2019 році прогнозний рівень буде знаходитися у наступних межах: 3207,8±5,5 ,т.е. від 3202,3 тис. осіб до 3213,3 тис. осіб.



Табл. 3.2

Визначення параметрів рівня тренда і показників коливання для Запорізької області

Рока	Рівні	Розрахункові величини
2012	1791,7	-6	-10750,2	36	1796,3	-4,6	21,16
2013	1785,2	-4	-7140,8	16	1784,9	0,3	1,44
2014	1775,8	-2	-3551,6	4	1773,5	2,3	0,09
2015	1765,9	0	0	0	1762,1	3,8	14,44
2016	1753,6	2	3507,2	4	1750,7	2,9	8,41
2017	1739,5	4	6958	16	1739,3	0,2	0,04
2018	1723,2	6	10339,2	36	1727,9	-4,7	22,09
Ітого	12334,9	0	-638,2	112	12334,7	0,2	67,7

Параметри рівня тренда знайдемо способом найменших квадратів:

З першого рівняння виразимо і підставимо у друге рівняння:

1) ;

2)

Одержуємо: ;

Рівняння тренда: .

Середньорічний темп зниження на основі теоретичного рівня ряду складає -0,54%.

Рівняння тренда характеризує тенденцію зменшення чисельності населення у середньому щорічно на 4,8 тис.осіб або на 0,54%, при середньорічної чисельності населення тис. осіб.

Проведемо оцінку коливання відносно тренда.

Розмах коливання:

Cереднє квадратичне відхилення:

Коефіцієнт коливання: або 0,19%

Отриманий результат вказує на слабке коливання фактичних рівнів від тренда. У такому разі доцільно зробити прогноз:

точковий:

інтервальний:

Отже, в 2019 році прогнозний рівень буде знаходитися у наступних межах: 1716,5 ± 3,3,т.е. від 1713,2 тис. осіб до 1719,8.

Таким чином, результати прогнозування чисельності населення Дніпропетровської та Запорізької області показали, що до 2019 року кількість населення зменшиться. На це суттєво впливають міграційні процеси, структура та склад населення. Тільки реалізовані державою заходи активної демографічної політики, направлені на матеріальне стимулювання народжуваності, зниження запобіжної смертності зможуть у середньостроковій перспективі дати позитивні результати.



Висновки

В ході виконання курсової роботи були зібрані статистичні дані про чисельність населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2016 рр, проведено статистичний аналіз динаміки чисельності населення областей за 5 років та виконан прогноз чисельності населення на 2019 рік.

Статистичний аналіз являє собою аналіз статистичних даних про масові явища та процеси в соціально-економічній сфері, природі, науці, техніці з метою встановлення закономірностей стану та розвитку цих явищ та процесів, зв'язку між ними, структурних зрушень, їх прогнозування.

Статистичний аналіз населення проводиться за допомогою методів спостереження, угруповань, узагальнюючих показників, аналізу та порівняння.

У статистиці населення об'єктом статистичного спостереження є: населення в цілому (постійне або наявне), окремі групи населення (працездатне населення, безробітні, пенсіонери, міське населення чи сільське, чоловіки або жінки), молоді сім'ї, що народилися за рік (або інший період) або померлі і т.д.

На початок 2012 р. чисельність населення Запорізької області складала 1 791,7 тис. осіб., у 2016 р. - 1753,6 тис. осіб. За 5 років чисельність населення зменшилась на 38,1 тис. осіб або на 2,15%.

У Дніпропетровській області на початок 2012 р. населення складало 3320,3 тис. осіб, у 2016 р. - 3254,9 тис. осіб. За 5 років чисельність населення зменшилась на 65,4 тис. осіб або на 1,99%.

Основними джерелами даних про населення є переписи населення, поточний статистичний облік природного руху, вибіркові соціально-демографічні та спеціальні обстеження, списки (обліки) і регістри населення. Ці джерела не замінюють, а взаємодоповнюють один одного і утворюють єдину систему інформації про населення.



Список використаних джерел

1. Валентей Д. И., Кваша А. Я. Основи демографії. М., 1989. 65 c.

2. Демографiя: настоящее и будущее. Саранск, 2000. 151 c.

3.Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Знання-Прес, 2002. 190 с.

4. Медков В. М. Демография: Для студ. вузов. Ростов н/Д: Феникс, 2002. 35 с.

5. Народонаселение. Современное состояние научного знания. М.: МГУ, 1991. 48 c.

6. Народонаселение: Энциклопедический словарь/Ред. кол. А. Я. Кваша, Г. Г. Меликьян, А. А. Ткаченко и др. М.: Большая рос. энцикл., 1994. 640 с.

7. Прибиткова І. М. Основи демографії. К.: АртЕК, 1998. 62 c.

8. Статистичний збірник «Регіони України» за 2016 р. /Державна служба статистики України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_u.htm

9. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2012 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Дніпро, 2013. 523с.

10. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2013 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Дніпро, 2014. 501 с

11. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2014 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Дніпро, 2015.320с.

12. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2015 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Дніпро, 2016. 200с.

13. Статистичний щорічник Дніпропетровської області за 2016 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Дніпро, 2017. 391с.

14. Статистичний щорічник Запорізької області за 2012 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області. Запоріжжя, 2013. 201с.

15. Статистичний щорічник Запорізької області за 2013 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області.Запоріжжя, 2014. 246 с.

16. Статистичний щорічник Запорізької області за 2014 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області. Запоріжжя, 2015.316с.

17. Статистичний щорічник Запорізької області за 2015 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області. Запоріжжя, 2016. 287 с.

18. Статистичний щорічник Запорізької області за 2016 р. [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Запорізькій області. Запоріжжя, 2017. 265 с.

19. Теорія статистики: навчальний посібник / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук., Ткач Є.І. 2-ге вид., стереотип. Київ: Либідь, 2004. 320с.

20. Уманець Т. В. Загальна теорія статистики: Навч. посіб.- К.: Знання, 2006. 78 c.

21.Чебан Т.М., Калінська, Т.А. Дмитрієнко І.О. Теорія економічного аналізу, Херсон: Олді-плюс, 2003. 204с.

22. Щурик М. В. Статистика: навчальний посібник.2-ге видання, оновл. і доп. Львів: «Магнолія - 2006», 2011. 545 с.