Бізнес-план комерційної ідеї "Вирощування грибів шампіньйонів"

В країнах Європи щорічно вирощують близько 1 млн. т грибів, з яких третина становить експортно-імпортні обсяги. Інтенсивний розвиток світового промислового виробництва їстівних грибів зумовлений наступними обставинами. По-перше, це висока продуктивність їстівних грибів, що містять значну кількість протеїну. По-друге, для культивування їстівних грибів використовують субстрати, виготовлені із доступних матеріалів (солома злакових рослин, соняшникове лушпиння, відходи переробки винограду, тирса деревини, курячий послід, кінський гній та ін.). По-третє, для штучного культивування грибів можуть бути використані, крім спеціальних, різні приміщення, що не експлуатуються за прямим призначенням (склади, овочесховища, ферми, підвали, відпрацьовані вугільні виробки тощо). По-четверте, технологія вирощування їстівних грибів є екологічно чистою та безвідходною, тому що субстрат після їх культивування можна використовувати як цінне добриво або кормові добавки до раціону сільськогосподарських тварин і птиці. У багатьох країнах світу (Японія, Китай, Південна Корея, КНДР, США та ін.) культивовані гриби використовуються не лише як продукт харчування, але і як цінна сировина для виробництва лікувально-профілактичних і лікарських речовин із широким спектром дії. [2-3]

Отже, розвиток галузі грибівництва в усьому світі, значна ступінь техногенного та радіоактивного забруднення території України та потужний розвиток вітчизняного АПК дають підстави стверджувати, що використання при штучному культивуванні їстівних грибів відходів сільського і лісового господарства, переробної промисловості дає можливість отримувати екологічно чисту, високопоживну продовольчу продукцію. Крім цього, культивування їстівних грибів у промислових масштабах дозволяє частково усунути загрозу щорічного масового отруєння населення, яке збирає гриби в природних умовах. За даними Міністерства охорони здоров'я України опитування населення показало, що 57 % респондентів систематично використовують у їжу дикорослі гриби. При цьому 82 % опитаних знають про небезпеку отруєння ними, тобто населення отримує інформацію з питань грибних отруєнь, але, очевидно, вона не є для них переконливою. [4]

Втрата традицій збирання дикорослих грибів, навиків розрізняти їстівні та отруйні види (двійники) населенням України, погіршення загальної екологічної ситуації у поєднанні з соціально-економічними негараздами призвели до того, що використання дикорослих грибів стало вкрай небезпечним. Підвищується накопичення радіонуклідів їстівними дикорослими грибами як на забруднених, так офіційно "чистих" територіях. У такому випадку штучне культивування їстівних грибів дає можливість отримати екологічні харчові продукти, а розвиток в Україні промислового грибівництва в широких масштабах значно знизить споживання такого харчового продукту підвищеного ризику, як дикорослі гриби. [5]

Незважаючи на численні переваги штучного вирощування їстівних грибів, в Україні їх широкомасштабного виробництва до останнього часу не існувало. Водночас сировинна база України для приготування субстрату (солома злакових культур, костриця льону, лушпиння соняшнику, стебла кукурудзи, відходи переробки винограду тощо) дозволяє значно розширити обсяги виробництва різних видів цінних їстівних грибів. Так, з 1 т соломи і 1 т пташиного посліду з відповідними домішками можна отримати 3-3,5 т компосту, на якому можна одержати понад 700 кг шампіньйонів, з 1 т соломи або інших рослинних відходів - до 300-400 кг гливи або шиїтаке. Проте розвиток промислового грибівництва в Україні стримується через відсутність сучасних комплексних технологій культивування, високоврожайних вітчизняних штамів їстівних та лікарських грибів, типових проектів і нормативної бази для широкомасштабного виробництва, кваліфікованих кадрів - грибоводів. [5]

До середини 90-х років ХХ ст. виробництво грибів в Україні було прерогативою лише дрібних приватних господарств, які вирощували менше ніж 500 т грибів у рік, що не задовольняло існуючий в Україні попит на цю продукцію. При середньорічній нормі споживання 2 кг на людину потреба України в їстівних грибах становить близько 95 тис. т. Починаючи з 2000 р., обсяги виробництва культивованих грибів почали значно зростати, завдяки збільшенню інвестицій у галузь. Таке зростання валового збору промислово вирощених грибів позитивно вплинуло на покращення раціону харчування населення України. Проте, і надалі переважна більшість грибів вирощується у приватних господарствах, які практично не користуються державною підтримкою, що значно сповільнює розвиток грибівництва. [6]

Кількість господарств, що культивують гриби, виробляють субстрат, обладнання для культивування грибів, переробляють грибну продукцію за останні 5 років зросла більш, ніж у 3,5 раза. У 2005 р. їх кількість досягла 785, тоді як у 2000 р. їх було лише 230. Найбільш високими темпами зростає виробництво їстівних грибів у великих промислових центрах України: Києві, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську та ін. Наприклад, у м. Києві та Київській області за 5 останніх років кількість підприємств, що зайняті у виробництві шампіньйона, зросла у 6 разів (з 33 до майже 200), гливи - у 2 рази (з 27 до 55). У той же час, у Донецькому регіоні протягом 2000-2005 рр. більш високими темпами зростало виробництво гливи. Так, у цьому регіоні в 2000 р. гливу культивували 14 господарств, а в 2005 р. - понад 50. [7]

Останніми роками спостерігається спеціалізація українських грибних фірм за напрямами діяльності: виробники грибів, виробники компосту для вирощування грибів і виробники міцелію (грибниць). Це, у свою чергу, зумовлює розміщення грибних виробництв: підприємства, які спеціалізуються на виготовленні компосту, розміщуються поблизу птахофабрик, оскільки для виробництва їм необхідний послід бройлерів (у випадку приготування компосту для шампіньйонів). У свою чергу, навколо цих підприємств концентруються виробники грибів, хоча деякі з них можуть розміщуватись і на досить значній відстані - ближче до споживачів. [7]

Індустріалізація українського грибівництва можлива за умов залучення інвестицій, допомоги з боку держави у вигляді часткової компенсації кредитних ставок, надання субсидій для господарських підприємств тощо.

На жаль, на сьогоднішній день більшість гравців ринку зациклені на власних проблемах, тому саме функціонування та розвиток професійних об'єднань серед учасників грибного бізнесу є стимулом для просування грибної продукції до споживача, проведення науково-дослідних робіт та впровадження сучасних технологій, ефективного лобіювання власних інтересів, обміну інформацією.

3 Маркетинг-план

Створене підприємство передбачає організацію вирощування грибів шампіньйони та їх реалізація. Продаж відпрацьованих грибних блоків розглядається як супутній вид діяльності.

При реалізації проекту найважливішим елементом маркетингового підходу є аналіз ринку, який проводиться за основним видом діяльності. Дослідження ринку передбачає збір, аналіз та обробку інформації про попит на гриби шампіньйони, покупців і конкурентів. Отримані дані дозволять визначити коло потенційних споживачів, визначити стратегію просування продукції до початку підприємницької діяльності.

При наявності попиту на гриби шампіньйони і вироблену з них продукцію підприємство планує реалізовувати гриби переробним підприємствам, торговельним організаціям (магазинам, супермаркетам ), ресторанам в найближчих населених пунктах і великих містах, а також на ринках, орієнтуючись в основному на оптовий збут продукції. У малих містах (з населенням до 30 тис. осіб) є імовірно одне переробне підприємство і кілька ресторанів, у великих містах їх кількість збільшується.

Вивчення діяльності конкурентів дозволить отримати інформацію про ціни на аналогічну продукцію, рекламу, ринках збуту. Основними конкурентами є жителі населених пунктів, які продають зібрані лісові гриби в пункти здачі грибів, продавці на місцевих ринках і постачальники привізних грибів.

Для досягнення конкурентоспроможності продукції підприємству слід основну увагу приділити якості продукції та її ціною, яка не повинна перевищувати ціни конкурентів.

Перед прийняттям рішення про закупівлю міцелію слід вивчити пропозиції різних постачальників і визначити постачальника міцелію з найбільш вигідною ціною і високою якістю.

Враховуючи те, що підприємство не передбачає високих витрат на рекламу, стратегія просування вирощеної продукції передбачає підготовку:

· комерційної пропозиції грибної продукції потенційним споживачам, в якому мають бути відображені умови поставки (обсяг, ціна продукції). Можлива поштова або Інтернет - розсилка комерційних пропозицій при реалізації грибів переробним підприємствам, ресторанам у великих містах;

· реклами в місцевих друкованих виданнях, а також у періодичних виданнях країни; на спеціалізованих сайтах в мережі Інтернет;

· видання рекламних буклетів, що містять інформацію про гриби шампіньйони, візитних карток і інформаційних листівок, плакатів для розміщення в магазинах та пунктах харчування;

· проведення рекламних акцій в магазинах або великих універсамах з метою залучення покупців.

При високому попиті на гриби глива підприємство розширить виробництво і збільшить витрати на рекламу.

Заплановані обсяги і номенклатура продукції, що реалізовується представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Заплановані обсяги продажів за один місяць

Обсяг реалізації грибів на початковому етапі підприємницької діяльності складе 8000 кг на місяць, відпрацьованих грибних блоків - 300 шт.

Формування ціни на продукцію грунтується на витратному і ринковому підході. Ціна покриває витрати на виробництво, при цьому не перевищує ціни конкурентів.

Середня ціна за 1 кг грибів шампіньйон складе 20 грн.. За 1 відпрацьований грибний блок - 20 грн. При такому рівні цін на продукцію планований дохід від реалізації продукції за перший рік роботи складе 1992000 грн. (у тому числі від реалізації грибів - 1920000 грн. , від реалізації грибних блоків - 72000 грн.).

Витрати на матеріали, необхідні для вирощування грибів, виробництва та реалізації грибних блоків, наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Витрати і потреби в матеріалах, грн.

Для організації грибного господарства і подальшої реалізації отриманої продукції передбачається придбання відповідного обладнання (у тому числі автомобіля, необхідного для доставки посівного матеріалу, субстрату і транспортування отриманої продукції до місця реалізації), а також господарського інвентарю .

Планується придбання автомобіля «Fiat Ducato» (тип двигуна - дизельний).

При виборі обладнання підприємство повинно враховувати різні чинники: вартість обладнання, його габарити і якість. На початковому етапі підприємницької діяльності підприємство може придбати обладнання, яке було у вжитку, але прийнятної якості.

Для зберігання зернового міцелію та грибів шампіньйон рекомендується використовувати холодильні камери виробництва Мінського заводу холодильників. Враховуючи те, що закупівля міцелію відбуватиметься на один посів, холодильне обладнання повинно бути розраховане на зберігання 448 кг зернового міцелію за умови наявності запасу міцелію. Тому з урахуванням подальшого розвитку виробництва підприємству рекомендується придбати холодильну шафу об'ємом 896 л .

Грибний стелаж призначений для установки грибних блоків у дванадцять рядів з оптимальною розстановкою 12 блоків на 1 м2 без додаткової фіксації.

При підготовці субстрату для подрібнення соломи в побутових умовах використовується січкарня.

Для створення відповідних умов вирощування грибів також необхідні система підігріву і накопичення води (бойлер), промисловий кондиціонер, газовий опалювальний котел.

Пропоноване для оснащення приміщення обладнання, його вартість і розрахунок амортизаційних відрахувань наведені у таблиці 3.3.

Амортизаційні відрахування розраховуються лінійним способом виходячи з терміну корисного використання обладнання: для автомобіля - 10 років, для решти обладнання - 5 років. Амортизаційні відрахування за місяць від вартості, наприклад, промислового кондиціонера, визначається таким чином: 5 років * 12 місяців = 60 місяців; 17000 грн. : 60 місяців = 284 грн.

Таблиця 3.3 - Виробниче обладнання за складом і вартістю

Для вирощування грибів підприємству буде потрібно певний господарський інвентар. Необхідний інвентар і його вартість представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Необхідний інвентар і витрати на його придбання

Підприємству необхідно врахувати вартість експлуатаційних витрат ( електроенергія, газ, водопостачання), спрямованих на виробничі та господарські потреби (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5 - Експлуатаційні витрати

Крім основних витрат на матеріали та комунальні послуги потрібно врахувати витрати на рекламу (таблиця 3.6). У нижче наведеній таблиці перераховано основні види засобів поширення рекламної інформації та витрати щомісяця на кожну із них. Для підприємства головними засобами є газети та інші види. Витрати на дані засоби за рік становлять 3,6 тис. грн..

Таблиця 3.6 - Бюджет витрат на рекламну діяльність підприємства

4 Виробничий план

Для організації бізнесу підійде сільський будинок, підвал, теплиця, сарай. Спочатку можна обмежитись приміщенням, в якому варто розмістити 400 блоків. Виходимо з того, що на 1 кв. м площі поміщається 7 мішків. Враховуємо, що 70% площі має припадати на грибні будиночки, а 30% - на проходи. В ідеалі приміщення має бути поділене на три зони: одна, найчистіша, в якій ви в рукавичках будете заселяти майбутні гриби в свої будиночки, друга - найтепліша (20-22 ° С), де вони будуть рости і розвиватись, третя - сама велика - приміщення де підтримується температура 15 ° С, вологість 90%, де власне гриби будуть рости. Загалом достатньо приміщення в 60 кв. м.

Для початку визначимо загальну трудомісткість виробничої програми вирощування запланованої кількості гибів шампіньйонів (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 - Трудомісткість річної виробничої програми, нормо-годин

Основні технологічні етапи вирощування шампіньйонів:

Підготовчі роботи. Стандартний комплект для початківців, які розраховують вийти в нуль після першого збору врожаю, розрахований на 400 грибних блоків. На 1 кв. метр площі їх поміщається сім. Для початку вистачить приміщення площею 50 кв. метрів, так що можна спробувати організувати новий бізнес в приміщенні, гаражі або підвалі. Зберігати зрізані гриби потрібно при температурі +2-5 ° С не довше семи днів.

Приміщення. Приміщення повинно бути обладнане обігрівачами та освітлене денними електролампами.

Субстрат. Для початку роботи необхідно заготовити субстрат (лушпиння соняшника, тирса листяних порід дерев, солома). Субстрат повинен відповідати таким критеріям якості:

Тирса дерев має:

• Запах свіжої деревини;

• Колір від білою до жовтого;

• Вологості не вище 30%;

• Присутність тирси хвойних порід небажано.

Лушпиння соняшнику має:

• Свіжий запах соняшнику;

• Відсутність сторонніх домішок;

• Вологість не вище 30%

Солому бажано подрібнювати до розмірів 2-5 см, можна і не подрібнювати, але тоді час пророщування субстрату буде довше. Для подрібнення соломи краще використовувати промисловий подрібнювач.

Для приготування одного грибного блоку (при використанні поліетиленового мішка 350 х 750 мм) необхідно 25 літрів (2,5 відра) сухого субстрату. Субстрат слід зберігати в сухому приміщенні в поліпропіленових мішках.

Для створення грибних грядок необхідні поліетиленові мішки (350 х 750 мм) або підійдуть і звичайні поліпропіленові мішки (мішки з під цукру чи борошна). Їх потрібно закуповувати в кількості, яка необхідна для площі приміщення, призначені для вирощування шампіньйонів.

Міцелії купляють за потребою. На створення одного грибного блоку (один мішок) потрібно 150-200 гр. Міцелію. Термін зберігання міцелію при температурі від +20 до 24С - 24 години, від +15 до18C 3 дні. від 0 до +2 "С - 2 тижні, від -2 до 0 - 1 місяць

Активатори або стимулятори росту (органічні добавки), які можуть використовуватися при вирощуванні шампіньйонів слід застосовувати у відповідності до рекомендацій розробників. Такого роду добавки підвищують врожайність до 30 відсотків і значно скорочують цикл вирощування. Порошкоподібні активатори вносяться зазвичай на етапі обробки субстрату, а рідкі - безпосередньо перед інокуляцією (засівом) міцелію.

Обробка субстрату. У необхідну кількість субстрат додаємо "Біоактиватор" у кількості 1-2 відсотки за масою або, при його відсутності, гашене вапно в кількості 1% і зерновідходи 5-10 відсотка за масою і перемішуємо. Суху суміш поміщаємо в тканий поліпропіленовий мішок і його зав'язуємо.

Поліпропіленові мішки з органічним субстратом занурюємо у відповідну за розміром ємність, яка утримує воду. Пастеризацію (замочування) проводимо гарячою водою (+ 65 ° - 70 ° С). Вода повинна повністю покривати субстрат.

Після 2,5-3 годин замочування мішки витягаємо і протягом 8-10 годин даємо воді стекти, субстрату охолонути до температури +20-26 С.

При досягненні цієї температури субстрату можна приступити до процесу інокуляції (засіву) міцелію. Готовий зволожений субстрат легко розсипається і не прилипає до рук.

Міцелій дістаємо з холодильника за 3-4 години до посіву і доводимо до кімнатної температури (20 ° - 22 ° С).

Ретельно миємо руки (бажано використовувати гумові рукавички, які також ретельно дезінфікуємо) і розминаємо міцелій до окремих зерен в чистому посуді (посуд попередньо дезінфікуємо спиртом або обдаємо окропом),

Увага! Міцелій у момент інокуляції повинен мати кімнатну температуру.

Посів проводять дві людини. Один тримає новий чистий поліетиленовий мішок, інший висипає в мішок пастеризований субстрат, додаючи в нього і ретельно перемішуючи необхідну кількість міцелію в кількості 2-2,5%.

Засипаючи пастеризований субстрат і перемішуючи його з міцелієм, уминає вміст мішка рукою (щільність субстрату збільшуємо приблизно в 1,5 рази) так, щоб не залишалося порожнеч (особливо в нижніх кутах мішка).

Після посіву горловину мішка, зав'язуємо шпагатом. (додатково рекомендується зробити кілька проколів у кутах (на дні) грибного блоку для відтоку зайвої вологи)

Грибний блок (грядка) виготовлений.

Інкубаційний період. В інкубаційному приміщенні температура повинна підтримуватися в межах 18-22 ? С, вологість 70-80%, світло в цей період поки не потрібно. На 3-4 день після засіву міцелій, на мішку потрібно зробити 5-6 вертикальних прорізів з обох сторін мішка у шаховому порядку, вони повинні розміщуватися один від одного на рівномірній відстані, щоб потім гриби не заважали один одному .

Інкубаційний період триває 14-20 днів. У цей час міцелій всередині мішка розростається, субстрат всередині мішка стає білого кольору. По закінченню інкубаційного періоду блоки починають потихеньку плодоносити.

Період плодоношення. Період плодоношення є найдовшим і триває 2-3 місяці. За цей час блоки встигають дати декілька хвиль врожаю. Оптимальними умовами для плодоношення є: температура 12-18 ? С, вологість повітря 80-90%, світло 150-200 люкс на протязі 10-12 годин (бажано використовувати люмінесцентні лампи), посилена вентиляція. Для підтримки високої вологості мішки з міцелієм необхідно щодня обприскувати водою. При дотриманні всіх цих умов гриби починають давати врожай.

Збір врожаю. Шампіньйон, як і багато грибів, дає врожай хвилями. За першу хвилю виходить найбільший урожай (близько 10-15% від маси субстрату), за 2-у хвилю вже менше (7-8%), за третю ще менше і так далі.

Можна отримати 3-5 хвиль врожаю, іноді навіть більше. Шампіньйон потрібно збирати, акуратно скручуючи руками плодові тіла. Після збору врожаю, блоки відпочивають 7-10 днів, потім продовжується наступна хвиля. Відпрацьований субстрат можна використовувати для добрива.

5. Організаційний план

Для вирощування грибів шампіньйонів створюється нове відкрити акціонерне товариство «Грибочки». Стартовий капітал товариства становить 900 тис. грн.. Від початку заснування та перші місяці роботи власниками будуть лише п'ять акціонерів. У подальшому директором товариства буде обиратися один із акціонерів.

Акціонери - виступатимуть основними власниками ВАТ «Грибочки», та нестимуть фінансову та юридичну відповідальність.

Директор - займатиметься кадрами (прийомом на роботу і звільнення), складатиме договори про оптову реалізацію продукції клієнтам-замовникам, директор також буде бухгалтером і вестиме всю фінансову діяльність підприємства (нарахування і сплата податків, розподіл прибутку, розрахунок і видача зарплати персоналу підприємства та ін.).

Вирощуванням грибів будуть займатися спеціалісти та робітники.

Спеціалісти по вирощуванню грибів - будуть вирощувати гриби та відповідатимуть за їх якість та товарний вигляд.

Робітники - будуть слідкувати за процесом росту грибів та збиратимуть урожай, а також виконуватимуть допоміжні роботи пов'язані з прибиранням робочого місця та доставкою продукції.

Розрахунок кількості та структури персоналу ВАТ «Грибочки» наведені у таблиці 5.1.

Річний фонд заробітної плати різних категорій персоналу ВАТ «Грибочки» наведені у таблиці 5.2.

Таблиця 5.1 - Кількість та структура персоналу ВАТ «Грибочки»

Таблиця 5.2 - Річний фонд заробітної плати різних категорій персоналу ВАТ «Грибочки»

6. Оцінка ризиків

З можливих ризиків, які в нас можуть виникнути, то це комерційні ризики, які пов'язані з реалізацією продукції, перевезенням вантажів, зниженням попиту на дану продукцію, а також ризики пов'язані з одержанням товару покупцем чи клієнтом-замовником. Джерела виникнення ризиків:

1. Недостатня інформація про попит на дану продукцію;

2. Недостатній аналіз ринку;

3. Спад попиту на цей товар.

При аналізі було виявлено, що на ефективність роботи впливають безліч чинників. Одним з найважливіших є збільшення вартості сировини, яка може привести до збільшення собівартості продукції. Всі основні ризики наведені у таблиця 6.1 нижче.

Таблиця 6.1 - Можливі ризики

7. Фінансовий план

Перед розрахунком прибутку та капіталу, який потрібно вкласти у розвиток підприємства, визначимо основні витрати на вирощування грибів шампіньйонів (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1 - План доходів і витрат підприємства на перший рік

Потреба у фінансових ресурсах для організації підприємницької діяльності з вирощування грибів шампіньйонів відображена в таблиці 7.2. У наведеній таблиці є лише одне джерело фінансування (власний капітал), оскільки воно покриває всі витрати, які необхідні для початку роботи підприємства. Первинні вкладення капіталу на виготовлення продукції становлять 349242.12 грн.. Оскільки стартовий капітал підприємства складає 900 тис. грн.., то є можливим вкладення вище зазначеної суми у перший виробіток продукції.

Таблиця 7.2 - Витрати на вирощування і реалізацію грибів шампіньйонів

Таблиця 7.3 - Прогноз руху грошових коштів по місяцях протягом першого року роботи з вирощування та реалізації грибів шампіньйонів

Таблиця 7.4 - Прогноз доходів і витрат

Допустимі витрати для розрахунку рівня беззбитковості представлені в таблиці 7.5.

Таблиця 7.5 - Розрахунок постійних і змінних витрат і точки беззбитковості

Мінімальна виручка при запланованих витратах (MB) для підприємства.

MB =FC / (1- VC / BP) = 9715,66/(1 - 111548,5/ 166000) = 29619 грн.

Для визначення ефективності бізнес плану організації підприємницької діяльності з вирощування і реалізації грибів шампіньйонів необхідно провести розрахунок показників (таблиця 7.6), що відображають ефективність підприємницької діяльності.

Таблиця 7.6 - Показники ефективності підприємницької діяльності

Висновки

В ході виконання курсової роботи було розроблено бізнес-план комерційної ідеї «Вирощування грибів шампіньйонів».

Наведено опис галузі, у якій буде створено відкрите акціонерне товариство «Грибочки», зроблено опис основного продукту підприємства та його характеристик.

Проведено дослідження ринку як міжнародного, так і внутрішнього. Визначено сучасний стан галузі вирощування грибів в Україні, тобто зазначено обсяги виробництва, насиченість ринку, основні виробники та рівень конкуренції.

Складено маркетинговий план, у якому наведено обсяги виробництва та основні витрати, які стосуються обладнання, інвентарю та реклами.

Наведено виробничий план, у якому вказано трудомісткість виробництва та технологію вирощування грибів шампіньйонів.

Розроблено організаційний план, де зазначено вид підприємства, його власників та структуру персоналу, а також фонд заробітної плати.

Проведено оцінку економічних, виробничих, кліматичних та фінансових ризиків.

Складено фінансовий план, у якому наведено обрахунки щодо ефективності даного бізнес-плану. Проведено обрахунки, що стосуються витрат та доходів, наведено рух коштів протягом першого року виробництва та визначено ефективність підприємницької діяльності: рентабельність обороту та інвестицій, термін окупності інвестицій, рівень беззбитковості.

Список використаної літератури

1. Дудка І.О. Розробка наукових основ промислового грибівництва та їх практична реалізація в аграрному комплексі України. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Достижения, проблемы и перспективы культивирования грибов. Современные технологи» / І.О. Дудка, Н.А. Бісько, В.Т. Білай - Донецьк. - 2006. - С. 3-16.

2. Дудка І.О. Збір їстівних грибів в Україні - тихе полювання чи жорстока війна? Матеріали I Міжнародної конференції «Методологические основы познания биологических особенностей грибов - продуцентов физиологически активних соединений и пищевых продуктов» / І.О. Дудка, А.В. Бугаєнко - Донецьк. - 1997. - С. 3-6.

3. Дудка И.А. Грибы. Справочник миколога и грибника / И.А. Дудка, С.П. Вассер - К.: Наукова думка, 1987. - 536 с.

4. Соломко Э.Ф. Культивируемые и дикорастущие грибы как продукт питания и сырьё для фармации. Матеріали I Міжнародної спеціалізованої науково-практичної конференції «Грибна індустрія - 2006» / Э.Ф. Соломко - Київ. - 2006. - C. 7.

5. Уолтон М. Изменяющееся лицо европейской грибной индустрии. Школа грибоводства / М. Уолтон - 2001. - № 3 (9). - С. 22-28.

6. Цапалова И.Э. Экспертиза грибов / И.Э. Цапалова, В.И. Бакайтис, Н.П. Кутафьева - Новосибирск, - 2002. - 256 с.

7. Шреус Х. Украина в европейской грибной индустрии. Матеріали II Міжнародної конференції «Грибна індустрія - 2007» / Х. Шреус - Київ. - 2007. - C. 16-18.

8. Козловський В.О. Бізнес планування. Навчальний посібник. Видання 2-е, доповн. Та переробл. / В.О. Козловський, О.Й. Лесько - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. - 241 с.

9. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 1 / В.О. Козловський - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 175 с.

10. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 2 / В.О. Козловський - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 170 с.

11. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмьі: Учебно-метод. пособие / М.М. Алексеева - М.: Финансьі и статистика, 2000. - 248 с.

12. Покропивний С.Ф. Бизнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навчальний посібник.- Вид. 2-ге, доп. / С.Ф. Покропивний, С.М.Соболь, Г.О.Швиденко, О.Г.Дерев'янко. - К.: КНЕУ, 2002. - 379 с.

13. Головань С.И. Бизнес-планирование: Учеб. пособие. / С.И. Головань - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2002. - 320 с.

Размещено на Allbest.ur