Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання

До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого підприємництва, слід віднести, передусім, обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв'язку з браком вільних фінансових коштів підприємств, зниженням реальних доходів населення, незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість кредитів.

Наміри України стати повноправним членом Світової організації торгівлі по-різному сприймаються представниками ділових кіл. Дехто висловлює застереження, пов'язані з побоюваннями експансії іноземних постачальників на українські ринки. Інші виробники впевнені у беззаперечних позитивах вступу України до СОТ. Однак багато підприємців все ще недостатньо чітко розуміють ті зміни, що відбудуться у зв'язку з приєднанням України до СОТ. Найменш поінформованими з цього питання є малі підприємці, що зумовлено, перш за все, відсутністю доступної та достовірної інформації про правила Світової організації торгівлі. Проте саме малий бізнес може бути основним лобістом ідеї прискорення інтеграції України до світової економічної спільноти. Адже лібералізація підприємницької діяльності відповідно до міжнародних принципів та правил створює для малого бізнесу нові можливості розвитку.

Аналізуючи перспективи розвитку малого бізнесу після вступу України до СОТ, необхідно враховувати особливості малих підприємств. Перш за все, це обмеженість малих підприємств у власних ресурсах для створення та ведення бізнесу в порівнянні з великими виробниками. По-друге, малі підприємства особливо чутливі до зміни регуляторного середовища. По-третє, малий бізнес має значно менше можливостей лобіювання власних інтересів в органах державної влади і місцевого самоврядування, наслідком чого є дискримінаційні умови господарської діяльності. Разом із тим суб'єкти малого бізнесу (передусім у сфері послуг) мають певні конкурентні переваги. Зокрема, вони є більш мобільними в процесі адаптації до нових смаків та уподобань споживачів, більшою мірою готові до запровадження інновацій та вдосконалення організаційних методів ведення бізнесу.

Очевидно, що будь-які зміни, спрямовані на подолання проблем ведення малого бізнесу, повинні позитивно сприйматися підприємцями та представниками влади. Як свідчить досвід інших країн, важливим фактором, що розширює можливості розвитку малого бізнесу, є їх приєднання до угод Світової організації торгівлі.

Вступ України до СОТ створює для малого бізнесу ряд переваг, основними з яких є:

- поліпшення регуляторного середовища;

- спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур;

- спрощення доступу до іноземних ринків товарів та послуг;

- здешевлення імпортованої сировини та проміжної продукції, що використовується для власного виробництва;

- доступ до дешевших кредитних ресурсів та більш якісних фінансових послуг;

- вирівнювання правил гри для малого та великого бізнесу;

- спрощення процедур сертифікації та стандартизації.

Поліпшення регуляторного середовища слід розглядати як основний позитив для малого бізнесу після вступу України до СОТ. Створення державою чітких та стабільних правил ведення бізнесу відповідно до угод СОТ сприятиме утвердженню ефективного регуляторного режиму. І хоч угоди СОТ безпосередньо визначають лише правила ведення торгівлі товарами, послугами та правами інтелектуальної власності, їх дотримання неможливе без запровадження прозорого та передбачуваного регуляторного режиму, що стосується всіх аспектів ведення бізнесу. Кожна країна, вступаючи до СОТ, зобов'язана використовувати виключно ринкові методи регулювання підприємницької діяльності.

Найбільше переваг від спрощення торговельних процедур і виконання органами державної влади вимог угод СОТ отримають підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Врегулювання всіх процедур відповідно до угод СОТ сприятиме зниженню витрат на ведення бізнесу і, відповідно, збільшенню потенціалу його розвитку.

Ще однією гострою проблемою для українського бізнесу є значні обсяги нелегального імпорту, що потрапляє на територію України без сплати будь-яких офіційних мит та зборів. Фактично вже сьогодні багато підприємств працюють в умовах відкритих зовнішніх ринків, на рівних конкуруючи з іноземними постачальниками. Зниження ставок ввізного мита на товари та послуги після вступу України до СОТ сприятиме детінізації нелегального імпорту, а тому тарифні та нетарифні методи захисту вітчизняного ринку стануть більш дієвими. Держава отримає додаткові механізми регулювання імпортних потоків для захисту вітчизняного виробника, у тому числі малого бізнесу.

Характерною особливістю малого бізнесу є те, що більшість суб'єктів працює у сфері послуг, насамперед у сфері торгівлі та побутових послуг. Надання якісних послуг вимагає встановлення між постачальником і покупцем особистих довгострокових взаємовигідних контактів. Постачальники послуг, що надаються малим бізнесом, повинні бути безпосередньо наближені до споживача. Тому в більшості випадків найбільш якісні послуги мешканцям певної громади можуть надавати місцеві підприємці, яким навряд чи загрожує жорстка конкуренція навіть з боку бізнесу інших регіонів країни.

3.2Міжнародна підтримка малих підприємств в Україні

В умовах нестабільної економічної ситуації вітчизняний малий бізнес потребує протекторату держави. На жаль, поки що ефективний механізм підтримки та стимулювання розвитку підприємництва в Україні ще не створений. Прийняті програми, закони, постанови мають здебільшого декларативний характер. Фінансова допомога, яку надають Український фонд підтримки підприємництва, Державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств та Державний інноваційний фонд, є досить мізерною.

Значний внесок у становлення та розвиток малого підприємництва в Україні робить міжнародна підтримка. Вона значно доповнює та компенсує заходи державної підтримки, особливо фінансової. Переважно сучасні програми допомоги складаються з таких головних напрямків: фінансового - виділення кредитів, грантів; інформаційно-консультативного консультування з різних питань ведення бізнесу та надання необхідної ділової інформації; навчального - навчання підприємців основ ринкового господарства, методів міжнародної бухгалтерії, тощо.

Сьогодні в Україні діє кілька кредитних ліній. Умови позичання коштів є досить подібними: вони є однаковими щодо вимог застави і бізнес-планів та відрізняються за процентами і розмірами кредитів. Проте, незважаючи на умови міжнародного фінансування, зовсім небагато вітчизняних малих підприємств може скористатися їхніми кредитами. Фонди фінансування є дуже обмеженими, більшість малих підприємств не мають змоги забезпечити цінну заставу та виконати інші вимоги кредиторів.

Інвестиції міжнародних фондів у розвиток українського малого підприємництва у 3-7 разів менші, ніж у країни Центральної та Східної Європи. Така ситуація зумовлена високим ступенем інвестиційного ризику в країні. За рівнем свободи бізнесу Україна має один із найнижчих рейтингів серед країн Європи.

Інформаційно-консультаційна підтримка та навчальний напрямок представлені бізнес-центрами та бізнес-інкубаторами, які консультують малі підприємства з питань оподаткування, маркетингу, допомагають у пошуку джерел фінансування, партнерів за кордоном, підготовки бізнес-планів. Найвідоміші з них - Міжнародна Фінансова Корпорація, проект Нью-бізнес, Міжнародний корпус експертів-добровольців, Агентство з розвитку підприємництва за програмою TACIS та інші.

Міжнародна підтримка малого підприємництва в Україні є вагомим чинником зростання приватного сектору в країні, утвердження засад ринкового господарства та свободи підприємництва. Звичайно, що за наявних обсягів ще не всі малі підприємства можуть її отримати. Однак важливим є те, що з кожним роком обсяги міжнародної допомоги зростають. Це виявляється у появі нових бізнес-центрів та розширенні кредитних ліній. В умовах, коли держава не здатна повноцінно підтримати свій сектор малого бізнесу, ініціативу підтримки взяли закордонні та вітчизняні структури, які вже зараз мають приклади успішної співпраці з малими підприємцями.

Велике значення надається співпраці зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Фондом „Євразія”, Фондом „Відродження”, Фондом „Ноу-хау”. Серед країн, що надають фінансово - технічну допомогу українським підприємствам найактивнішими є США, Німеччина, Велика Британія, Канада. Внаслідок реалізації програми розвитку малого бізнесу станом на червень 2000 року Фонд „Євразія” у Вінницькій області профінансував на суму 60000 доларів. З 1999 року інвесторами малого бізнесу Швейцарією, Німеччиною, Швецією, Польщею було внесено на суму 4,39 млн. доларів. За ініціативою Гельмута Коля було створено Німецько - український фонд, одним із завдань якого є кредитування малого бізнесу. Максимальна сума кредиту малій фірмі - 50000 німецьких марок. Термін кредиту - 1-3 роки. Процентна ставка - 18% річних. Важливим кроком стало підписання угоди між Україною та Європейським банком про надання кредитної лінії для фінансування малих та середніх фірм. Нині за такою програмою працюють такі банки , як „Ажіо”, „Приватбанк”, Західноукраїнський банк, „Україна”, „Аваль” та ін.

Протягом двох років на території 8 районів Миколаївської області реалізовувався проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», в ході якого створено 49 організацій громад, із них 43 є учасниками проекту. Керівництвом управління проектом підготовлено і схвалено 52 мікропроектні заявки (40 - основна квота, 7 - квоти 40+ та 5 - квота 40++). Усього залучено на фінансування проектів громад області 900,0 тис. доларів. Продовження цієї роботи заплановано і на наступні роки.

Поряд із цим відповідно до рейтингу країн світу з ведення бізнесу, який проведено Світовим банком спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією, Україна на сьогодні займає 142 місце серед 183 країн світу. Це свідчить про наявність проблем, що заважають прозоро і стабільно вести підприємницьку діяльність, зокрема:

- нестабільність та суперечливість у законах і нормативних документах, що регламентують підприємницьку діяльність;

- труднощі з отриманням фінансово-кредитної допомоги, висока вартість позики, нерозвиненість фінансового ринку;

- складна схема одержання дозвільних документів, зокрема, на будівництво об'єктів, оформлення земельних ділянок;

- велика кількість контролюючих органів, відсутність прозорості та відкритості діяльності органів митного контролю;

- нерозвиненість інфраструктури підтримки малого бізнесу, насамперед у сільській місцевості.

ВИСНОВОК

Мале підприємство - це елемент системи ринкових відносин в економіці, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

При визначенні малого підприємства використовуються кількісні та якісні критерії.

До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом.

До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях:

- формування конкурентного середовища;

- надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності;

- прискорення реалізації новітніх ідей;

- створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості;

- пом'якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

Головними причинами недостатнього розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; умови оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення.

Основними макроекономічними чинниками, які впливають на розвиток малого підприємництва, є: обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку; вкрай незначна інвестиційна активність, обмеженості кредитів.

Ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні податки для діючих підприємств.

Подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

Формування державної політики розвитку малого підприємництва полягає у створенні цілісної системи його державної та громадської підтримки. Одним з дієвих механізмів розвитку підприємництва є прийняття, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, однойменної Програми та регіональних програм, які враховують специфіку кожної території і визначають пріоритети розвитку підприємництва.

Реалізація Програм створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств, приріст нових робочих місць, росту частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті, додаткових надходжень до бюджету, отримання додаткових товарних ресурсів, підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників; допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників, який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України „Про підприємництво” від 07.02.1991 року №698-ХІІ.

2.Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21.12.2000 року №2157-ІІІ.

3. Закон України від 16.01.2003 № 436-IV «Господарський кодекс України».

4.Закон України “ Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 року №2063 - ІІІ.

5. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-УІ.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.09.1998року № 760-р «Про зміни у діючій системі статистичного обліку і порядку подання статистичної звітності суб'єктами підприємницької діяльності»

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року №740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності".

8.Ресурси вільної енциклопедії Вікіпедія //uk.wikipedia.org/wiki/Малі та середні підприємства

9. Миколаївська обласна державна адміністрація - [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.mykolayiv-oda.gov.ua

10. Миколаївська обласна профспілкова організація працівників малого та середнього бізнесу “ЄДНАННЯ”- [Електронний ресурс] режим доступу: http://www. proforg.mk.ua/Obladministracija/2011-2012.

11.Державна служба статистики України - [Електронний ресурс] - режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

12.Наказ Державного комітету статистики України № 399 від 01.12.98р. «Про порядок статистичного вивчення суб'єктів малого підприємництва»

13.Мале підприємництво в Україні. Збірник нормативно-правових актів / За ред. О.В.Кужель, А.К.Кінаха, В.В.Костицького. - К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. - 190 с

14.Борейко В.І. Тенденції розвитку малого бізнесу в Україні / В.І. Борейко // Економічний простір №22/2. - 2009. - С. 57-64

15.Прокопенко О.В. Малі підприємства України: поточний фінансово- економічний стан / О.В. Прокопенко, Л.Б. Криворучко // Механізм регулювання економіки. -№3(1). -2010. -С. 167-175

16.Петрів О.І. Сучасні тенденції розвитку малого бізнесу у світі // Економіст. - 2004. - №9 - с.38-41

17.Михайлюк О.Л., старший науковий співробітник Одеського філіалу НІСД, Надруковано в "Соціально-економічному віснику" ОДЕУ, випуск № 22,С. 262-269. «Структурні зміни в економіці півдня України»

18.Становлення та розвиток малого і середнього підприємництва в Україні у 1991-2004 рр.: історичний аспект Сергій Алексєєв, кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства та гуманітарної освіти Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ

19.Програма розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. N389 «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні»

20.Програма підтримки малого підприємництва у Миколаївській області на 2011-2012 роки

21. Коротенко Н.П. Проблеми розвитку підприємництва в Україні // Актуальні проблеми економіки. ? 2004. ? №4.

22. Мазур О.Є. Оцінка сучасного стану малого підприємництва в Україні // Актуальні проблеми економіки. ? 2005. ? №12.

23. Варналій З.С. Мале підприємництво. Основи теорії та практики.

Размещено на Allbest.ru