Економічна безпека України

Розрахувавши показники економічної безпеки України, порівнявши їх з пороговими значеннями та проаналізувавши,можна зробити висновки та дати рекомендації з приводу підвищення рівня економічної безпеки держави, звертаючи особливу увагу на стан інвестиційної, демографічної, зовнішньоторговельної та фінансової безпек.

Однією з найважливіших складових економічної безпеки є інвестиційна безпека, яка забезпечується за умов дотримання граничної норми інвестування, що дає можливість: відтворювати науково-технічний та інтелектуальний потенціал нації; здійснювати розширене відтворення основного капіталу; підтримувати конкурентоспроможність економіки; гарантувати зростання ВВП на рівні завдань соціально-економічного розвитку і міжнародного співробітництва; створювати стратегічні резерви; долати депресивні явища у регіонах країни; зберігати і відновлювати природні ресурсі; утримувати на безпечному рівні екологічні параметри. Важливість і необхідність визначення та забезпечення належного рівня інвестиційної безпеки країни полягають у можливості запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам національним інтересам, які виникають в інвестиційній сфері. Оцінивши рівень інвестиційної безпеки держави за допомогою системи індикаторів та порогових значень індикаторів (табл. 2.1), можна дати такі рекомендації щодо підвищення рівня інвестиційної безпеки:

1) створити позитивний інвестиційний клімат в державі через стабілізацію його параметрів (політичних, правових, економічних, соціальних);

2) оптимізувати податкове навантаження на бізнес;

3) створити умови щодо переорієнтації інвестицій у реальну економіку;

4) інтенсивно оновлювати основні фонди, розвивати лізинг;

5) зменшити витратне навантаження на економіку з боку незадіяних виробництв, вивести з експлуатації фізично зношені основні фонди, запровадити дієвий механізм банкрутства підприємств і організацій;

6) розвивати національний інвестиційний ринок, особливо вторинний ринок цінних паперів, відновити довіру населення до кредитних організацій, запровадити ефективну систему страхування інвестицій;

7) підвищувати купівельну спроможність населення України;

8) проводити заходи щодо детінізації економіки (за експертними оцінками, тіньовий сектор в Україні досяг рівня офіційного ВВП).

Одним із основоположних чинників незалежності суверенної держави за сучасних умов господарювання є стан її фінансової безпеки. Через швидку зміну ринкової кон'юнктури на світових фінансових ринках та взаємопов'язану систему економічних відносин у структурі світового господарства стан вітчизняного фінансового сектора дедалі складніше контролювати з огляду на нестабільність внутрішнього і зовнішнього середовища. За такої ситуації постає потреба в методичних рекомендаціях для підвищення рівня фінансової безпеки України:

1) розробити стратегію фінансової безпеки України;

2) створити надійну систему фінансового контролю;

3) запровадити чіткий порядок у справі отримання і відшкодування іноземних кредитів для господарських суб'єктів усіх форм власності;

4) створити єдину державну інформаційну базу, яка охоплювала б усі фінансово - кредитні установи;

5) створити умови для збільшення реальних грошових доходів населення;

6) узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і

сучасними вимогами розвитку фінансових відносин;

7) чітке визначення прав і обов'язків емітентів та інвесторів шляхом розробки ефективної системи державного регулювання ринків капіталу, посилення контролю за дотриманням вимог законодавства, запобігання шахрайству;

8) зменшення рівня доларизації економіки країни засобами проведення політики цілеспрямованої підтримки національної грошової одиниці, стимулювання здійснення операцій із її використанням.

Зовнішньоторговельна безпека - стан зовнішньоторговельних відносин, що свідчить про спроможність держави протистояти впливу зовнішніх загроз у міжнародній торгівлі та мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому поділі праці для створення сприятливих умов розвитку експортного потенціалу і раціоналізації імпорту, забезпечувати відповідність зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.

Для забезпечення зовнішньоторговельної безпеки України необхідно:

1) зменшити імпортну залежність щодо стратегічної сировини та палива;

2) визначити стратегічні напрями підтримки на державному рівні високотехнологічних галузей, виробництво наукомісткої продукції з метою підвищення її частки в експорті і зменшення імпортної залежності країни з високотехнологічних товарів;

3) підтримувати традиційні напрями спеціалізації України в міжнародному поділі праці: авіакосмічна та лазерна промисловість, електрозварювальне виробництво, суднобудування, виробництво сільськогосппродукції (зерна, цукру, виробів масложирової, м`ясної, кондитерської, плодоовочевої, спиртової та виноробної промисловості);

4) забезпечити імпорт таких передових технологій та продукції, які сприятимуть модернізації національної економіки, зміцненню економічної безпеки України;

5) розвивати вітчизняне імпортозамінне виробництво, що дає змогу зменшувати імпорт закордонних аналогів;

6) розробити економічно обґрунтовану систему тарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності з метою насичення внутрішнього ринку необхідними товарами;

7) забезпечити умови виконання вимог антидемпінгового кодексу з метою усунення загроз небажаних імпортних інтервенцій т захисту національного виробника.

Демографічна безпека представляє із себе функціонування і розвиток популяції як такої в її вікових, статевих та етнічних параметрах, співвідношення з національними інтересами держави, які складаються з забезпечення цілісності, суверенності, незалежності та збереження геополітичного статусу. Для України на сучасному етапі розвитку головними демографічними загрозами вважають депопуляцію, старіння населення, нерегульовані міграційні процеси, деградацію інституту родини тощо. У цій ситуації напрями демографічної політики держави мають спрямовуватися передусім на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення. Особливу увагу варто приділяти не кількісним, а якісним параметрам демографічного відтворення. Для вирішення таких поточних і стратегічних завдань, як: економічне забезпечення відтворення населення, належний соціальний захист сімей із дітьми та осіб похилого віку, поліпшення екологічної ситуації, зменшення виробничого та побутового травматизму, популяризація здорового способу життя, забезпечення доступності якісної медичної допомоги й освіти, що стане вагомим підґрунтям для переходу до сучасного режиму відтворення населення і підвищення тривалості повноцінного активного його життя, потрібно вжити таких заходів:

1) збільшення розміру та удосконалення системи державної допомоги сім`ям, які мають дітей; підвищення якості та розширення форм медичного обслуговування дітей та населення репродуктивного віку; пріоритетність охорони материнства і дитинства при розробці та реалізації соціальних програм (щодо народжуваності);

2) запровадження сучасних стандартів якості медичної допомоги для населення незалежно від місця проживання та матеріальних можливостей сім`ї.

На мою думку, у довгостроковій перспективі (до 2020 року) необхідно створити умови для відтворення населення близького до динаміки демографічних показників у розвинутих країнах (регульована народжуваність, що забезпечує близький до простого режим відтворення, низька смертність, постійно зростаюча тривалість життя).

ВИСНОВКИ

Глобальна конкуренція змушує держави підтримувати конкурентоспроможність економіки і, таким чином, сприяє їхньому економічному розвитку. Проте глобалізація також провокує диференціацію країн за рівнем життя та нееквівалентний товарообмін між ними і може бути джерелом нестабільності, пов`язаної з кон'юнктурною поведінкою транснаціональних корпорацій. Сьогодні економічна нерівність держав поглиблюється, а країнам з ринковою економікою пропонується роль сировинних додатків розвинених країн. До того ж фінансово - економічні кризи набувають глобального характеру і можуть за певних обставин мати руйнівні наслідки для таких країн. З огляду на це, для забезпечення економічної безпеки України варто враховувати не тільки внутрішні, а й зовнішні чинники, вплив яких посилюється в міру інтеграції країн до європейської та світової господарської систем.

Економічна безпека - це сукупність умов, за яких зберігається спроможність країни ефективно захищати свої економічні інтереси; задовольняти у довгостроковому режимі потреби суспільства і держави; генерувати інноваційні зрушення в економіці з метою забезпечення стабільного економічного розвитку; протистояти зовнішнім економічним загрозам та повністю використовувати національні конкурентні переваги у міжнародному поділі праці.

У зв'язку з тим, що в України існують загрози її економічній безпеці (низький рівень конкурентоспроможності національної економіки, нерозвиненість внутрішнього ринку,нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів), було проведено вичерпний аналіз економічної безпеки держави (а саме найголовніших її елементів таких, як інвестиційна, фінансова, зовнішньоторговельна та демографічна безпека), який показав, що економічна безпека країни стикнулась з такими проблемами:

1) недостатність інвестицій в основний капітал і неспроможність забезпечити необхідну матеріально-технічну базу для потреб економіки;

2) практично всі прямі іноземні інвестиції виробничого спрямування вкладаються у виробництво, а не на підтримку високотехнологічних галузей, виробництво наукомісткої продукції;

3) в Україні, починаючи з 2013 року, рівень зовнішнього державного боргу значно перевищив «безпечний» рівень;

4) показники рівня інфляції, внутрішнього та зовнішнього боргів, дефіциту бюджету та рівня монетизації перевищують або значно менші від порогових значень; вони знаходять у зоні ризику.

Побудова європейської країни, з розвинутою економікою та системою захисту економічних та соціальних інтересів держави, підприємства та громадянина, а саме ця мета є основною для сучасної України, не можлива без захисту національних економічних інтересів, розв'язання ситуації,яка склалась сьогодні та вихід з кризи.

Найважливішими цілями, що гарантують економічну безпеку, мають стати:

регулювання розвитку зовнішньої торгівлі щодо дотримання економічних інтересів України й гарантування її економічної безпеки, підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності за умов інтеграції української економіки у світове господарство;

дальший розвиток експортного потенціалу, першою чергою за рахунок розширення виробництва високотехнологічних товарів, проведення політики імпортозаміщення;

підтримка інтересів вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках з метою відновлення й збереження їхніх позицій на товарних світових ринках;

проведення в рамках узвичаєних процедур політики розумного протекціонізму стосовно до вітчизняних виробників, які не є монополістами на внутрішньому ринку;

забезпечення найсприятливіших для України умов погашення зовнішнього боргу і його обслуговування;

досягнення стабілізації курсу гривні щодо вільно конвертованих валют;

забезпечення безперебійної роботи транспортних артерій, що з'єднують Україну із зовнішніми ринками (залізничний і автомобільний транспорт, магістральні газо- і нафтопроводи, між системні та міжрегіональні лінії електропередач і т. ін.).

Ефективна система економічної безпеки держави - це питання існування будь-якої держави, тому її забезпечення є одним із пріоритетних завдань розвитку української держави. Забезпечення достатнього рівня економічної безпеки виступає необхідною умовою стабільного розвитку будь-якої країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барановський О. І. Фінансова безпека. - К.:Фенікс, 2009.

2. Варналій З. Забезпечення економічної безпеки України в умовах глобалізації інвестиційних процесів / Глобалізація інвестиційних процесів та фінансова безпека України: Матеріали Міжнародної найкової конференції. - К., 2001.

3. Власюк О.С., Пирожков С.І. Індекс людського розвитку: досвід України / Національний інститут стратегічних досліджень. - К., 2010.

4. Губський Б.В. Економічна безпека: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. - К.:ДП «Укрархбудінформ», 2001.

5. Демографічний щорічник за 2013 р. //Держкомстат України. - К., 2001.

6. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. - К., 2010.

7. Ковальчук Т. Глобалізація інвестиційних процесів та економічна безпека України / Глобалізація інвестиційних процесів та фінансова безпека України: Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції. - К., 2010.

8. Лисенко Ю.Г. та інші. Механізм управління економічною безпекою. - Донецьк: ДонНУ, 2002.

9. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. - К., 2009.

10. Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально - економічного розвитку України: матеріали Круглого столу. - К.:НІУРВ, 2007.

11. Пастернак-Таранушенко Г. Демографічна складова економічної безпеки / Г. Пастернак-Таранушенко. // Вісник Академії наук України. - 2009. - № 11-12. - С. 23.15. Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку / Державний комітет статистики України, наказ № 114 від 15.04.2003 р. [Електронний ресурс]: Режим доступу: uazakon.com/documents/date_1a/pg_ibcnog/

12. Система економічної безпеки держави / Під заг. ред. д.е.н. проф. Сухорукова А.І. / Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України. - К.: ВД «Стилос», 2010. - С. 366-394.

Размещено на Allbest.ru