Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)

Внутрішньовиробничі та позавиробничі складові економічної безпеки, оцінка її рівня. Зовнішні і внутрішні небезпеки та загрози економічній безпеці підприємства. Комерційна таємниця як один із найголовніших її об’єктів. Служба безпеки на підприємстві.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.10.2012
Размер файла 312,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)»

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства

1.1 Характеристика економічної безпеки підприємства

1.2 Етапи забезпечення економічної безпеки підприємства

Розділ 2. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства

2.1 Внутрішньовиробничі складові економічної безпеки

2.2 Позавиробничі складові економічної безпеки

2.3 Оцінка рівня економічної безпеки

Розділ 3. Інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств та установ

3.1 Зовнішні та внутрішні небезпеки та загрози економічній безпеці підприємства

3.2 Комерційна таємниця як один із найголовніших об'єктів економічної безпеки підприємства

3.3 Служба безпеки на підприємстві

Розділ 4. Практичне завдання

Висновки

Список використаної літератури

економічна безпека комерційна таємниця

ВСТУП

Незважаючи на позитивні зрушення в економіці, що відбулися в останні роки, практично кожне друге підприємство ще залишається збитковим. Проблема збитковості підприємств та організацій - головна причина їхнього незадовільного фінансового стану. Наслідком останнього є збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості. Найбільша кредиторська заборгованість у промисловості (понад 35%), торгівлі та громадському харчуванні (близько 20%), на транспорті (близько 10%) [11]. Через наявність прострочених боргів значна кількість суб'єктів господарювання є неплатоспроможними.

У ринкових умовах господарювання кожне підприємство у період своєї діяльності може переживати низку фаз: передкризовий стан, кризовий стан, стан відродження нормальної діяльності та нормальна діяльність. На кожному з цих етапів розробляється відповідна стратегія й використовуються відповідні їй специфічні тактичні прийоми у господарській діяльності підприємства, розробляється відповідна система його виживання (функціонування).

В сучасних умовах підприємствам належить постійно стежити насамперед за змінами на ринках, де реалізується їхня продукція: як змінюється місткість ринку, попит на продукцію підприємства, ціни на неї, асортимент продукції ринку, конкурентоспроможність продукції, які існують можливості для освоєння нових ніш ринку тощо. Усі ці питання повинні постійно досліджуватися й обґрунтовуватися у маркетингових розробках підприємства, а також постійно бути у центрі уваги підприємства як відповідна стратегія і тактика маркетингу. Таким чином, підприємство на основі розробленої ним системи стратегії і тактики маркетингу забезпечує необхідні умови ефективного функціонування свого виробництва при високій стабільності показників господарської діяльності та необхідній прибутковості. У цьому випадку підприємство вивчає й реалізує всі внутрішні та зовнішньо-виробничі чинники, які впливають на поліпшення основних показників господарської діяльності, тобто воно дбає про його економічну безпеку.

Економічна безпека є універсальною категорією, яка відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави й закінчуючи кожним її громадянином. Економічна безпека підприємства -- це захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також здатність швидко усунути різноманітні загрози або пристосуватися до існуючих умов, що позначаються негативно на його діяльності. На жаль, підприємства не надають належної уваги цьому питанню. За змістом ця проблема передбачає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників. У комплексі заходів, які підтримують економічну безпеку підприємства, повинні використовуватися й плаваючі ставки оподаткування прибутку.

Проблема оцінки економічної безпеки держави, регіону, галузі або підприємства останнім часом набула особливої актуальності. Однак, незважаючи на великий інтерес вітчизняних і зарубіжних вчених і практиків, слід зазначити, що існуючі розробки, в основному, присвячені різним аспектам національної і регіональної безпеки, і в значно меншою мірою - питанням економічної безпеки підприємств. Ефективність же функціонування, і саме існування підприємств прямо залежить від ступеня захищеності їхніх економічних інтересів, чим значною мірою визначається економічна безпека держави в цілому.

В економічній теорії і теорії права розроблені різноманітні концепції забезпечення безпеки, зокрема, у сфері управління економічними системами. Зазначимо, що категорія економічної безпеки по-різному трактується у науковій літературі [1; 3; 5]. Так, наприклад, на думку С.М. Ілляшенко [5], «...під економічною безпекою системи необхідно розуміти сукупність властивостей стану її виробничої підсистеми, що забезпечує можливість досягнення мети всією системою». А.В. Кендюхов вважає, що «...економічна безпека являє собою систему захисту життєвих інтересів держави. Як об'єкти захисту при цьому можуть виступати: економіка країни у цілому, окремі регіони, сфери і галузі господарства, юридична і фізична особи» [7]. За Л.І. Абалкіним «... економічна безпека - це стан економічної системи, який дозволяє їй розвиватися динамічно, ефективно і вирішувати соціальні задачі, і при якому держава має можливість виробляти і проводити в життя незалежну економічну політику» [15]. Отже, у загальному визначенні, під економічною безпекою доцільно розуміти якісну характеристику економічної системи, котра визначає здатність підтримувати необхідні умови життєдіяльності, стійке забезпечення ресурсами виробництва і розвитку.

В останні роки у вітчизняній і закордонній теорії та практиці безпеки сформувалися принципово нові підходи до формування механізмів і розвитку систем безпеки підприємств та установ. Вченими і фахівцями у галузях права, інформатики, економіки й управління створено моделі, які спонукають до подальшого розвитку теорії і практики формування механізмів забезпечення економічної безпеки і частково можуть бути втілені у складні організаційні системи підприємств. Концепції і методи забезпечення економічної безпеки у сфері господарської діяльності, нові моделі систем безпечних взаємовідносин, управління ризиками і рівнем загроз досліджували такі вчені як Л.І. Абалкін, М.М. Єрмошенко, С.М. Ілляшенко, А.В. Кендюхов, Є.А. Олейникова, В.П. Пономарьов. С.Н. Петрова й інші.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства».

Об'єкт дослідження - економіка підприємства України.

Предмет дослідження - економічна безпека підприємства (організації).

Мета курсової роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні економічної безпеки підприємства, аналізі ризиків і форм протидії ймовірним загрозам, інформаційного забезпечення й управління системами безпеки.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства;

2) дати характеристику економічній безпеці підприємства;

3) дослідити етапи забезпечення економічної безпеки підприємства;

4) проаналізувати внутрішньовиробничі складові економічної безпеки;

5) вивчити позавиробничі складові економічної безпеки;

6) дати оцінку рівня економічної безпеки;

7) Розглянути інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 18 найменувань. Робота викладена на 56 сторінках друкованого тексту.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства

1.1 Характеристика економічної безпеки підприємства

Для усвідомлення значення категорії «економічна безпека» необхідно дати характеристику власне терміну «безпека» і визначити його сутність. Сутність безпеки втілена у визначенні такого «бажаного» стану суб'єкта, за якого ймовірність змін властивих цьому суб'єкту якостей і параметрів зовнішнього середовища негативно не впливає або впливає у допустимих межах на результати його діяльності. Тобто ці зміни знаходяться в межах певного інтервалу.

«Бажаний» стан суб'єкта можна визначити конкретним поєднанням параметрів його життєдіяльності. Залежно від вибору параметрів у цьому поєднанні, змінюється і поняття «бажана зміна». Таким чином, не менш важливим для суб'єкта є правильна оцінка рівня і параметрів безпеки [11, 45]].

Безпека може бути визначена як комплексне поняття, котре включає відповідні системи інформаційно-аналітичного моніторингу, попереджувальних, профілактичних, поточних і прогнозованих заходів щодо впливу на можливі загрози і має на меті нейтралізацію можливих негативних наслідків. Комплексність завдань, які вирішуються у сфері безпеки, вимагає професійної підготовки фахівців, котрі за повної довіри сторін можуть розробити методику і кваліфіковано забезпечити достатній рівень безпеки.

Одне з першочергових значень для підприємства має економічна безпека -- нейтралізація факторів, які підривають стійкість функціонування економічного механізму [9, 653].

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного суб'єкта господарювання завдання забезпечення стабільності й функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Серед проблем забезпечення економічної безпеки підприємства, що підлягають рішенню, у першу чергу, варто згадати наступні:

* неповну визначеність з набором складових економічної безпеки підприємства;

* наявність значних утруднень формалізованого опису динамічних властивостей підприємства з точки зору забезпечення його економічної безпеки, у взаємозв'язку з діями дестабілізуючих факторів;

* існуючі утруднення з визначенням складу оціночних критеріїв складових економічної безпеки, а також їхньою градацією для різних рівнів безпеки;

* відсутні загальновизнані вітчизняні методики оцінки рівня складових економічної безпеки підприємства, оскільки підходи, що одержали визнання в закордонній практиці, не завжди можна застосувати в умовах транзитивної економіки України;

* відсутність методик комплексної оцінки рівня економічної безпеки підприємства, з урахуванням усіх її складових. Ця проблема досить істотна, оскільки рівні різних складових визначаються за різними шкалами, що утрудняє їх зведення в єдиний комплексний показник.

Перелік проблем можна було б продовжувати. Всі вони вимагають наукового осмислення з метою визначення або удосконалення підходів до їх ефективного рішення. Розгляд цих підходів варто почати з уточнення самого поняття економічної безпеки підприємства, під якою слід розуміти стан ефективного використання його ресурсів і існуючих ринкових можливостей, який дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім загрозам, і забезпечує його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії [9,654].

Поняття економічної безпеки підприємства включає фінансову, інтелектуальну, кадрову, технологічну, правову, екологічну, інформаційну і силову складові. До них варто додати ринкову, а також інтерфейсну складову, яка характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами підприємства.

Забезпечення економічної безпеки передбачає виділення, аналіз і оцінку існуючих загроз по кожній з функціональних складових і розробку на цій основі системи протидіючих і упереджуючи заходів.

Мета економічної безпеки полягає в тім, щоб гарантувати стабільне та максимально ефективне функціонування нині та високим потенціалом розвитку в майбутньому.

В умовах планової економіки, коли переважна більшість підприємств базувалася на державній формі власності, держава жорсткими централізованими адміністративними нормами в основному регулювала економічні процеси. Такі явища, як недобросовісна конкуренція, промисловий шпіонаж, організована економічна злочинність, тіньова економіка, хоч і мали місце, але в значно менших масштабах, ніж у теперішній час. Для боротьби з цими явищами в основному використовувалася державна система правоохоронних органів, і підприємствам не було необхідності приділяти стільки уваги забезпеченню своєї економічної безпеки.

Перехід до ринкової економіки, поява значної кількості підприємств різноманітних організаційно-правових форм, що базуються на різних формах власності, наявність великої кількості способів конкурентної боротьби, недосконалість конкурентної бази, слабкість державних структур, що покликані створювати нормальні умови для розвитку бізнесу, криміналізація господарського життя та багато інших причин спонукали суб'єктів господарської діяльності більше приділяти уваги економічній безпеці.

Формування системи економічної безпеки залежить від розмірів підприємства, його економічних, фінансових, виробничо-технічних, інформаційних, інтелектуальних, професійних, організаційних та інших можливостей. Як свідчить світовий досвід, малі підприємства частіше за все користуються послугами зовнішніх спеціалізованих організацій: різноманітних консалтингових і маркетингових центрів, фірм з підбору кадрів, так званих кредитних бюро, що надають інформаційні послуги з перевірки ділової репутації партнерів, оборонних агентств та ін.

Середні підприємства, як правило, використовують комбіновану систему безпеки. З одного боку, у випадку необхідності отримують послуги від зовнішньої організації, з іншого -- активно опираються на можливості власних служб та підрозділів, наприклад, юридичних, фінансових відділів, служб маркетингу, охорони кадрів, економічного аналізу, діловодства. Інколи з метою підвищення ефективності діяльності цих служб та підрозділів із захисту економічних інтересів на таких підприємствах створюються координаційний орган або призначається керівник, який відповідає за економічну безпеку підприємства.

Для великого підприємства доречно створювати свої власні служби безпеки. Як правило, всю діяльність із забезпечення безпеки координує один із керівників підприємства.

Оцінка безпеки суб'єктом може не співпадати з її реальним рівнем. Глибина цієї розбіжності залежить від повноти і глибини інформації про можливі загрози, від ступеня впливу змін загроз на стан безпеки. На підставі аналізу фахової літератури [9; 11] інформаційні технології у сфері забезпечення безпеки підприємств і організацій доцільно розглядати у вигляді деякої системи автоматизованого збору, обробки, аналізу і передачі інформації, яка має внутрішню та зовнішню складові. Інформація про стан діяльності підприємства є одним із найбільш цінних ресурсів підприємства. Достатня повнота зовнішньої інформації, яка може бути отримана шляхом моніторингу політичних, соціальних, економічних й екологічних умов, ринків збуту продукції підприємства, аналізу науково-технічної інформації, «know-how» бізнес-процесів, інновацій в організації й управлінні дозволяє підприємству швидко реагувати на зміни умов діяльності, своєчасно виявляти ризики і загрози, ефективно здійснювати господарську діяльність.

Вся система економічної безпеки включає в себе три базові елементи:

1) інтереси; 2) загрози; 3) захист.

У неоднозначній системі економічних інтересів останні завжди відрізняються за їх носіями (суспільні, групові, особисті), за характером виразу й сприйняття. Звідси можна виділити принаймні чотири види економічних інтересів:

1) інтереси, якими керується сам суб'єкт і які свідомо чи несвідомо направляють його вчинки; їх можна назвати мотиваційними інтересами;

2) інтереси, які суб'єкт публічно висуває як мотив своїх вчинків і які можуть не співпадати з мотиваційними;

3) інтереси, під якими можна розуміти фактичні інтереси в тому вигляді, в якому вони виявлені та зафіксовані спостерігачами;

4) інтереси, які, на думку спостерігачів, найкращим чином відповідають потребам суб'єкта, їх приписним інтересам.

Із найзагальніших ознак загроз, що притаманні всім видам загроз, можна виділити такі: 1) конкретність; 2) реальність; 3) дійсність; 4) створення економічної небезпеки.

Особливі ознаки, що є для конкретних видів загроз, розглядаються в таких аспектах: 1) зміст загрози; 2) форма виявлення; 3) інтенсивність; 4) момент припущеного виконання.

Загроза як елемент системи економічної безпеки є сукупністю діянь (дій або бездіяльності), а також умов і чинників, що породжують економічну небезпеку [9, 657].

Таке визначення зумовлює певну організаційну структуру загрози, що може бути представлена в такому вигляді:

-- об'єкт взаємовідносин з приводу загрози;

-- суб'єкт взаємовідносин з приводу загрози; джерело загрози;

-- склад загрозливого спрямування;

-- спосіб і засоби здійснення загрозливого спрямування;

-- мета здійснення загрозливого спрямування;

-- умови, в яких відбувається загроза, сприйняття суб'єктом (об'єктом) впливу загрози.

Щоб запобігти або усунути появу конкретної загрози, застосовується третій базовий елемент системи -- захист. При цьому головними принципами забезпечення захисту мають бути: а) законність; б) дотримання балансу інтересів держави, підприємств різних форм власності та фізичних осіб; в) їх взаємна відповідальність з забезпечення захисту.

Особливо актуальні проблеми забезпечення безпеки для підприємств з високим рівнем залежності від зовнішніх джерел матеріальних ресурсів та ринків збуту продукції.

Основним джерелом загроз для економічної безпеки виступає зовнішнє середовище. Кожна дія підприємства можлива тільки тоді, коли це допускає середовище. Підприємство постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем, забезпечуючи собі тим самим можливість виживання. Для цього існує розгалужена система зв'язків. В якості зовнішніх зв'язків розуміють канали надходження факторів виробництва від постачальників до збуту продукції клієнтам. Предметом зв'язків можуть бути матеріальні потоки, інформація, фінанси тощо. Поряд з цим існують зв'язки із суміжними підприємствами, контрагентами, конкурентами, організаціями, органами державного управління (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Основні форми прояву реальних загроз безпеці підприємства

Для забезпечення безпеки підприємства повинні виявлятися причини, фактори виникнення економічних загроз, здійснюватись їх моніторинг та прогнозованість.

Моніторинг -- це інформаційно-аналітична постійно діюча система спостережень за динамікою показників, які характеризують безпеку. В сучасних умовах роль регулярного, всебічного, об'єктивного моніторингу особливо значна, оскільки має місце висока рухомість, нестійкість соціально-економічних показників, наявність багатьох збуджуючих взаємодій, потребуючих постійної уваги. Якщо якість моніторингу недостатньо висока, то динаміка від'ємних економічних тенденцій, їх виникнення і розвиток можуть вийти із-під контролю і стати некерованими та деякою мірою безповоротними [9, 658].

На основі моніторингу підприємство повинно розробляти і застосовувати в управлінні механізм впливу на зовнішні та внутрішні фактори з метою управління безпекою. Для цього в стратегічному плані мають бути обґрунтування, які характеризують стан виробничо-господарської діяльності, вихід на порогові значення яких означає виникнення економічної загрози.

1.2 Етапи забезпечення економічної безпеки підприємства

Найважливішим етапом забезпечення економічної безпеки підприємства є стратегічне планування і прогнозування його економічної безпеки. Цей етап передбачає розробку стратегічного плану забезпечення економічно" безпеки підприємства. У цьому документі необхідно задати якісні параметри використання корпоративних ресурсів підприємства у поєднанні з його організаційно-функціональною структурою і взаємозв'язками структурних підрозділів, а також деякі кількісні орієнтири забезпечення функціональних складових і економічної безпеки підприємства в цілому.

Після розробки стратегічного плану забезпечення економічної безпеки підприємства і вироблення рекомендацій щодо його реалізації відповідно до даних документів здійснюється стратегічне планування фінансово-господарської діяльності.

Другим етапом механізму забезпечення економічної безпеки підприємства є проведення оперативної оцінки рівня забезпечення і поточне тактичне планування економічної безпеки підприємства. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства проводиться на основі оцінки ефективності заходів щодо запобігання збиткам і розрахунку функціональних і сукупного критеріїв економічної безпеки підприємства.

Поточне планування економічної безпеки підприємства здійснюється на основі розробки декількох альтернативних сценаріїв розвитку ситуації і розрахунку значень сукупного критерію економічної безпеки по кожному з них. Після вибору за результатами розрахунків кращого варіанта і аналізу інших виробляються оперативні рекомендації щодо поточного планування діяльності підприємства. Ці рекомендації не носять, на відміну від стратегічних, довгострокового характеру і задають не лише якісні орієнтири поточної діяльності підприємства, але й містять кількісні завдання [11, 67].

На основі оперативної оцінки рівня економічної безпеки підприємства і вироблених рекомендацій здійснюється оперативне планування фінансово-господарської діяльності підприємства, після чого проводиться практична реалізація розроблених планів.

У процесі здійснення підприємством своєї фінансово-господарської діяльності збирається інформація для аналізу стану його економічної безпеки, на основі якої здійснюється оцінка функціональних і сукупних критеріїв економічної безпеки цього підприємства, їх відхилень від планових значень, аналізуються причини виникнення цих відхилень. Після цього виробляються рекомендації щодо коригування набору корпоративних ресурсів, систем стратегічного і поточного планування фінансово-господарської діяльності підприємства, а також системи оперативного управління його діяльністю.

РОЗДІЛ 2. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства

2.1 Внутрішньовиробничі складові економічної безпеки

Фінансова складова. Характеризує фінансову стійкість підприємства. Про ослаблення фінансової безпеки свідчать: зниження ліквідності; підвищення кредиторської і дебіторської заборгованості; зниження фінансової стійкості і т.п.

За дану складову економічної безпеки відповідають фінансові й економічні служби підприємства.

Залежно від значень оціночних показників виділяють п'ять областей фінансової стійкості (областей ризику), їм можна поставити у відповідність п'ять рівнів фінансової безпеки [5, 156].

1. Абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли для функціонування підприємству досить власних обігових коштів.

2. Область нормальної фінансової стійкості і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат.

3. Область нестійкого фінансового стану і нестабільного рівня безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, і воно зводить баланс за допомогою середньострокових і довгострокових позик і кредитів.

4. Область критичного фінансового стану і критичного рівня безпеки, коли підприємство забезпечує фінансування своєї діяльності за допомогою короткострокових кредитів (крім середньострокових і довгострокових).

5. Область кризового фінансового стану і кризового рівня безпеки, коли підприємство не в змозі забезпечити фінансування своєї діяльності ні власними, ні позиковими засобами, тобто знаходиться на грані банкрутства.

Інтелектуальна складова. Характеризує інтелектуальний потенціал працівників підприємства. Негативні впливи на дану складову чинять: звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до ослаблення інтелектуального потенціалу підприємства; зниження питомої ваги інженерно-технічних і науковців у загальній кількості працюючих; зниження винахідницької і раціоналізаторської активності; зниження освітнього рівня працівників і, особливо, осіб апарату управління [5, 158].

За дану складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів) і особисто головний інженер.

Рівень інтелектуальної складової економічної безпеки може бути визначений у такий спосіб.

Розраховують значення наступних показників (коефіцієнтів):

* плинність працівників високої кваліфікації - розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися, до загальної кількості працівників даної кваліфікації;

* питома вага інженерно-технічних і наукових співробітників - розраховується як відношення їхньої кількості до всієї кількості працюючих;

* показник винахідницької (раціоналізаторської) активності - визначається як відношення кількості винаходів (рац-пропозицій) до кількості працюючих або інженерно-технічних працівників;

* показник освітнього рівня - визначається як відношення кількості осіб, які мають вищу (спеціальну) освіту відповідно до профілю діяльності підприємства, до загальної кількості працюючих тощо.

Ці й інші аналогічні показники (коефіцієнти) порівнюють з показниками інших підприємств або аналізують у динаміці (природно, при цьому враховують економічні показники діяльності аналізованого і порівнюваного підприємств).

Значення всіх показників зводять в інтегральний, використовуючи наступну формулу (відомий у математиці метод відстаней) [5,158].

де п - кількість показників; Ві - вага і-го показника; - відносна оцінка і-гo показника;

розраховується за наступними правилами:

, якщо більше значення показника є кращим;

, якщо менше значення показника є кращим,

де Пі - значення і-го показника; Птіп - найменше значення показника (коефіцієнта) із усієї кількості порівнюваних підприємств (або за весь аналізований період, якщо наявні дані характеризують у динаміці тільки одне підприємство); Птах - найбільше значення показника (коефіцієнта) із усієї кількості порівнюваних підприємств (або за весь аналізований період, якщо наявні дані характеризують у динаміці тільки одне підприємство).

Аналогічні розрахунки виконують для всіх порівнюваних підприємств (періодів часу).

Далі виводять середнє значення інтегрального показника (Писр) для галузі (ринку), або ж для конкретного підприємства за ряд років. При цьому можна задати певний діапазон середніх

За ступенем відхилення фактичних значень від середнього можна судити про рівень інтелектуальної складової економічної безпеки.

Якщо значення Пі, розраховане для аналізованого підприємства, менше Пср, то це свідчить про рівень інтелектуальної безпеки вище за середнє. Якщо Пі > Пср , то рівень безпеки нижче середнього. Значення Пі, що попадають у зазначений вище інтервал, свідчать про середній рівень безпеки [5,159].

Кадрова складова. Характеризує кадрову забезпеченість підприємства. До основних негативних впливів належать: відтік кадрів; плинність кадрів; фізичне старіння кадрів, старіння їхніх знань і кваліфікації; низька кваліфікація кадрів; поєднання основної діяльності з роботою в інших організаціях, що пов'язано як з низькою віддачею працівника, так і з можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства.

За дану складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів).

Визначення рівня безпеки для кадрової складової виконують аналогічно викладеному вище, коригуючи склад показників. У ряді випадків показники інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки підприємства поєднують.

Технологічна складова. Характеризує технологічний потенціал і ступінь його захищеності. До основних негативних впливів належать: дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства; порушення технологічної дисципліни; моральне старіння використовуваних технологій.

Протидією повинна займатися технологічна служба (контроль технологічної дисципліни, удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій тощо).

Показники рівня технологічної безпеки можуть бути розраховані аналогічно двом попереднім складовим, однак склад показників буде іншим. Так, наприклад, варто використовувати наступні показники, що характеризують технологічний потенціал і технологічну безпеку підприємства (природно, з урахуванням економічних результатів їхньої діяльності):

* рівень прогресивності технологій, що розраховується як відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій (на рівні кращих серед підприємств, які працюють на конкретному ринку) до загальної їх кількості на підприємстві;

* рівень прогресивності продукції, що розраховується як відношення кількості найменувань виготовлених нових прогресивних видів продукції (на рівні кращих зразків серед підприємств, які працюють на конкретному ринку) до загальної їх кількості;

* рівень технологічного потенціалу, що розраховується як частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, які використовуються у виробничому процесі і т. д [5,160].

Правова складова. Характеризує правову захищеність інтересів підприємства і його працівників. Основними загрозами безпеки є: недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній і діловій документації; порушення юридичних прав підприємства і його працівників; навмисне або ненавмисне розголошення комерційне важливих відомостей; порушення норм патентного права.

Протидією повинна займатися юридична і патентно-ліцензійна служба (правове забезпечення діяльності підприємства, юридичне пророблення договірної документації, ведення судових і арбітражних розглядів, правове навчання персоналу, ведення патентного фонду підприємства, контроль порушень норм патентного права, цензура публікацій).

Рівень правової безпеки може бути визначений залежно від співвідношення втрат, понесених підприємством (як реальних, так і у вигляді упущеної вигоди) унаслідок порушення правових норм (наприклад, виплат за позовами через порушення юридичних норм і прав), і загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Для оцінки може бути запропонована наступна шкала:

* утрат немає - абсолютна правова безпека;

* частка правових утрат складає від 0 до 25% - нормальна правова безпека;

25-50% - нестабільний стан;

50-75% - критичний стан;

75-100% - кризовий стан [5, 161].

Силова складова. Характеризує охорону інтересів підприємства і його працівників від фізичних і моральних впливів. До основних негативних впливів, що характеризують цю складову, належать:

* фізичні і моральні впливи, спрямовані на конкретних особистостей, особливо, керівництво і провідних фахівців підприємства, з метою заподіяти шкоду їх здоров'ю (фізичному і психологічному), а також репутації і матеріальному благополуччю, що складає загрозу нормальній діяльності підприємства;

* негативні впливи, що заподіюють шкоду майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів і втрати економічної незалежності (у тому числі доступ до конфіденційної інформації підприємства, включаючи промислове шпигунство; дезінформація; знищення інформації та ін.).

Протидією негативним впливам, що належать до силової складової, повинна займатися служба охорони (забезпечення фізичного захисту керівництва підприємства, організація пропускного режиму, охорона приміщень, ліній зв'язку й устаткування, захист інформації від несанкціонованого доступу, забезпечення режиму таємності документів і матеріалів, забезпечення безпеки в екстремальних умовах, навчання персоналу розпізнавати небезпеки і вживати заходів самозахисту).

Рівень даної складової економічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки ймовірності реалізації відзначених вище (а також інших аналогічних) загроз. Ця ймовірність (Р) може бути розрахована об'єктивно як частота негативних впливів у минулому і поточному періодах діяльності підприємства, або ж суб'єктивно - методом експертних оцінок. При цьому до уваги необхідно брати можливий збиток, унаслідок реалізації погроз. Визначення рівня силової складової економічної безпеки може бути розраховане на підставі табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка рівня силової складової економічної безпеки

Умовні позначки. Р -- імовірність утрат; Ут -- величина можливих утрат; Вк - власні кошти підприємства; В - виторг від реалізації продукції; ВД - валовий доход; Пч - чистий прибуток [5, 162].

Слід зазначити, що аналогічним чином можна визначити рівні безпеки по кожній з розглянутих вище складових. Однак на практиці це зробити складно, оскільки для більшості складових економічної безпеки важко оцінити ймовірності і величини можливих утрат.

2.2 Позавиробничі складові економічної безпеки

Ринкова складова. Відображає ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які складаються в ринковому середовищі. Про ослаблення ринкової безпеки свідчать: зменшення частки ринку, яку займає підприємство; ослаблення конкурентних позицій і здатності протидіяти конкурентному тискові; зниження адаптаційних можливостей підприємства до змін на ринку, відставання від вимог ринку і т.д.

За дану складової економічної безпеки підприємства повинна відповідати служба маркетингу.

Суть підходу полягає в оцінці ступеня відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем. Фактори ринкового середовища і фактори, що визначають внутрішні можливості підприємства, як і в методі SWOT-аналізу [5, 163] поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища - можливості і загрози; для підприємства - сильні і слабкі сторони діяльності.

Вплив кожного з факторів (як зовнішнього середовища, так і внутрішні) на ринкову безпеку підприємства оцінюють за допомогою коефіцієнтів упевненості, що виміряються за шкалою від -1 до +1. Кожний з факторів розглядається як свідчення про наявність або відсутність загроз ринковій безпеці підприємства. При цьому можливості і сильні сторони оцінюють від 0 до +1, а загрози і слабкі сторони - від 0 до -1. Значення коефіцієнта упевненості відображує ступінь впевненості в тім, що вплив вимірюваного ним фактора збільшує (+) або зменшує (-) ступінь ринкової безпеки підприємства.

Значення коефіцієнтів упевненості (оцінки) факторів визначають на підставі минулого досвіду діяльності або експертним методом. В якості експертів можуть виступити керівники і провідні фахівці підприємства. Отримані оцінки послідовно комбінують (до отриманої підсумкової оцінки двох факторів додають оцінку наступного фактора і т.д.).

Інтегральну оцінку всього комплексу факторів (Ко) порівнюють з таблицею прийняття рішень (табл. 2.2) і роблять висновок про рівень ринкової безпеки підприємства. Необхідно відзначити, що при оцінці можуть розглядатися як фактори зовнішнього середовища і самого підприємства, що характеризують його реальну діяльність, так і які, котрі характеризують його потенційні можливості розвитку. Відповідно, оцінка відбувається: реального рівня ринкової безпеки; потенційного, який буде досягнутий, якщо підприємство реалізує розглянутий варіант розвитку [5, 164].

Таблиця 2.2

Оцінка рівня ринкової безпеки

Інтерфейсна складова. Характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами. Загрозу даній складовій економічної безпеки підприємства представляють можливі непередбачені зміни умов взаємодії (аж до розриву відносин) з економічними контрагентами: постачальниками, торговельними і збутовими посередниками, інвесторами, споживачами і т.д. Відповідальність за дану складової економічної безпеки несе служба маркетингу.

Оцінка надійності економічних контрагентів виконується за комплексом критеріїв, представлених у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Ситуаційна оцінка економічного контрагента

Залежно від специфіки економічного контрагента перелік критеріїв може бути змінений. Оцінка надійності кожного з контрагентів виконується в таблицях, аналогічних табл. 2.3. Вона характеризує ступінь відповідності аналізованого контрагента кожному з оціночних критеріїв. Оцінку виконують шляхом простановки відміток у рядках з назвами критеріїв проти стовпців з оцінками.

Сукупну оцінку надійності і-го контрагента виконують за формулою

де Bjj - вагомість і-гo показника для j-го контрагента.

Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів Нзаг розраховують як середньоарифметичну Нj (середньозважену, якщо вагомості контрагентів істотно різняться).

Залежно від її значення можна виділити наступні рівні економічної безпеки

Нзаг = 1 - абсолютна безпека;

0,75 < Нзаг < 1 - нормальна безпека;

0,50 < Нзаг < 0,75 - нестабільне положення;

0,25 < Нзаг < 0,50 - критичний стан;

0,00 < Нзаг < 0,25 - кризовий стан [5, 165].

Екологічна складова. Характеризує екологічну захищеність навколишнього середовища і самого підприємства. Негативні впливи на економічну безпеку, що належать до даної складової: загроза здоров'ю працівників підприємства; утрата прибутку унаслідок високого рівня екологічних штрафів і платежів; зниження конкурентоспроможності підприємства і виробленої продукції; підрив іміджу підприємства.

Протидією повинна займатися служба екологічної безпеки (контроль екологічності і екологізації всіх сторін діяльності підприємства).

Рівень екологічної безпеки може бути визначений як середнє рівнів окремих факторів

де S - площа території, яку використовує підприємство; Sл - площа ушкоджень ландшафту; Sэ - площа енергетично забрудненої території; Sce - площа, зайнята під смітники; Zeд - фактична концентрація забруднюючих речовин у воді; Znp.вд - гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді; Zвз - фактична концентрація забруднюючих речовин у повітрі; Znр.вз - гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у повітрі; kл - коефіцієнт, що враховує ступінь ушкодження ландшафту; kэ - коефіцієнт, що враховує інтенсивність енергетичного забруднення; kce - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у відходах; keд - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у воді; keз - коефіцієнт, що враховує небезпеку речовин у повітрі.

Рівень безпеки може бути визначений у такий спосіб:

Уэ.б = 0 - абсолютна екологічна безпека;

Уэ.б < 0,25 - нормальна екологічна безпека;

0,25 < Уэ.б < 0,50 - нестійкий екологічний стан;

0,50 < Уэ.б < 0,75 - критичний рівень екологічної безпеки;

Уэ.б > 0,75 - екологічна криза [5, 166].

Інформаційна складова. Рівень даної складової економічної безпеки визначається часткою неповної, неточної і суперечливої інформації, яка використовується в процесі прийняття управлінських рішень.

Протидією повинна займатися інформаційно-аналітична служба спільно зі службою охорони (аналіз достовірності інформації, що надходить, збір, накопичення, систематизація і збереження інформації, захист інформації від несанкціонованого доступу, підтримка зв'язків з діловими партнерами і широкими колами громадськості).

Як показники рівня інформаційної безпеки можуть бути використані наступні коефіцієнти:

* коефіцієнт повноти інформації (Кпл) - розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення (ОПР), і обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення;

* коефіцієнт точності інформації (Кт) - розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної в розпорядженні ОПР інформації;

* коефіцієнт суперечливості інформації (Кпр) - розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації [5, 167].

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт тощо.

Рівень інформаційної безпеки може бути визначений на основі добутку трьох згаданих коефіцієнтів

При цьому, якщо:

Ки > 0,7 - рівень безпеки високий;

0,3 < Ки < 0,7 - рівень безпеки середній;

Ки < 0,3 -- рівень безпеки низький.

2.3 Оцінка рівня економічної безпеки

Очевидно, що оцінка рівня економічної безпеки підприємства за всіма функціональними складовими на основі статистичних методів обробки інформації надто ускладнена, оскільки більшість аспектів цієї проблеми важко піддаються математичній формалізації, а деякі з них -- не піддаються зовсім. Проте важливість цієї проблеми для ефективного функціонування підприємства дуже велика, тому пропонується оцінювати рівень економічної безпеки підприємства на основі визначення сукупного критерію економічної безпеки підприємства, що розраховується на основі бачень кваліфікованих експертів за частковими функціональними критеріями економічної безпеки підприємства.

Часткові функціональні критерії економічної безпеки підприємства по кожній з її складових розраховуються на основі оцінки збитків економічної безпеки підприємства і ефективності заходів щодо їх запобігання.

Формула розрахунку сукупного критерію економічної безпеки підприємства (СКЕБ) [3, 78]:

де Kt -- значення часткових функціональних критеріїв економічної безпеки підприємства; dt -- питома вага значущості функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Питома вага часткових функціональних критеріїв економічної безпеки підприємства у сукупному критерії його економічної безпеки розраховується на основі оцінки сукупних збитків за функціональними складовими.

Безперечно, цей метод розрахунку сукупного критерію економічної безпеки підприємства містить значну частку суб'єктивного фактора бачень експертів, що проводять оцінку рівня економічної безпеки підприємства. Суб'єктивізм методу, що пропонується, відбивається як в оцінці збитків при визначенні часткових функціональних критеріїв економічної безпеки підприємства, так і в процесі розподілу питомої ваги функціональних складових при розрахунку сукупного критерію економічної безпеки підприємства. Однак саме відсутність чітко заданих параметрів оцінки дозволяє найбільш ефективно настроїти цей гнучкий інструмент всебічної оцінки діяльності підприємства на специфіку конкретної організації.

Аналіз рівня економічної безпеки підприємства проводиться на основі порівняння, отриманого внаслідок розрахунку значення сукупного критерію економічної безпеки підприємства з отриманими раніше значеннями цього критерію для підприємства, що аналізується, а також, по можливості, з розрахованими для порівняння значеннями цього критерію для аналогічних підприємств певної галузі. Крім того, порівнюються поточні та минулі оцінки часткових функціональних критеріїв і виявляються ступені впливу зміни стану функціональних складових на зміну значення сукупного критерію економічної безпеки підприємства. Після цього розрахунку необхідно провести функціональний аналіз заходів для підтримування необхідного рівня функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Цей функціональний аналіз сприятиме виявленню недоліків і резервів комплексу заходів, що реалізовуються підприємством, для становлення кожної з функціональних складових економічної безпеки і безпеки підприємства в цілому, а також дасть можливість менеджерам підприємства скоригувати функціональну систему його економічної безпеки. Сформулюємо алгоритм проведення такого функціонального аналізу.

1. Визначення структури негативних впливів за кожною функціональною складовою економічної безпеки підприємства. Відокремлення об'єктивних і суб'єктивних негативних впливів.

2. Формування списку заходів, що були вжитті підприємством до моменту проведення оцінки рівня його економічної безпеки для усунення впливу негативних факторів. Такі списки заходів формуються за кожною з функціональних складових і за кожним негативним фактором усередині кожної складової. У випадку якщо в минулому було вжито певні превентивні заходи з попередження тих чи інших негативних впливів, їх також необхідно внести до списку заходів, навіть якщо негативні впливи, що очікувалися, так і не мали місця.

3. Оцінка ефективності вжитих заходів з точки зору нейтралізації конкретних негативних факторів за кожною з функціональних складових економічної безпеки підприємства. Оцінка ефективності вжитих заходів може здійснюватись експертами, що проводять загальну оцінку економічної безпеки певного підприємства, або спеціально запрошеними лише з цією метою, на основі оцінки відношення економічного ефекту, отриманого від реалізації заходів, що оцінюються, відверненого за допомогою цих заходів можливого збитку, до сукупних витрат на реалізацію комплексу заходів і вартості зазнаного збитку за функціональною складовою.

4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, запроваджених з метою усунення негативних факторів, що вже виникли, і запобігання можливим, а також визначення відповідальних за низьку ефективність реалізації вжитих заходів.

5. Визначення переліку очікуваних негативних впливів. До цього списку включаються негативні впливи, які не вдалося усунути до певного моменту часу, і тому їхній вплив поширюється надалі, а також ті негативні впливи, що можуть з'явитися у майбутньому.

6. Вироблення рекомендацій щодо усунення існуючих негативних впливів і попередження можливих.

7. Оцінка вартості кожного із запропонованих заходів щодо усунення негативних впливів та визначення виконавців, відповідальних за реалізацію заходів, що пропонуються [3, 82].

Російською економічною академією імені Г.В.Плеханова такий функціональний аналіз пропонується оформляти картою функціонального аналізу економічної безпеки підприємства.

У табл. 2.4 наведено приклад карти функціонального аналізу економічної безпеки підприємства.

При заповненні такої карти негативні фактори, що впливають відразу на декілька функціональних складових економічної безпеки, повинні окремо враховуватися за всіма складовими, що змінилися внаслідок цього. При цьому збитки і ефекти слід також розділяти на відповідні складові, а вартість заходів у разі їх повторення в різних складових повинна враховуватися в бюджеті тільки один раз.

Створення карти функціонального аналізу економічної безпеки підприємства дозволяє вирішувати одночасно сукупність найважливіших проблем забезпечення його економічної безпеки. Серед них передусім необхідно виділити такі:

Таблиця 2.4.

Зразок карти функціонального аналізу економічної безпеки підприємства

Оцінюючи значення фінансових збитків від очікуваних, реалізованих та відвернених негативних впливів, ми можемо отримати достовірне уявлення про масштаби потенційного, відверненого і зазнаного підприємством збитку від сукупності негативних впливів на його економічну безпеку. Також через аналіз питомої ваги функціональних збитків у загальному сукупному збитку можна досить точно оцінити значущість функціональних складових економічної безпеки підприємства. Схема розрахунку питомої ваги функціональних складових економічної безпеки підприємства на основі аналізу функціональної структури збитків, розрахованих за картою функціонального аналізу економічної безпеки підприємства, наведена у табл. 2.5 [3, 84].

Принцип розрахунку питомої ваги функціональних складових економічної безпеки підприємства на основі аналізу збитків дозволяє визначити однорідний параметр дослідження складно вимірюваних іншими засобами функціональних складових економічної безпеки, і тому цей метод є вельми ефективним у розв'язанні проблеми оцінки функціональних складових економічної безпеки підприємства.

На основі карти функціонального аналізу фахівець має можливість оцінювати ефективність дій, що проводяться підприємством, з метою запобігання можливим і реальним негативним впливам. Ця оцінка здійснюється шляхом віднесення вартості конкретних заходів, спрямованих на відвернення збитків, і отриманих додаткових ефектів до витрат на реалізацію цих заходів і вартості зазнаних збитків незважаючи на запобіжні заходи. Така оцінка повинна здійснюватись у розрізі функціональних складових економічної безпеки підприємства на основі даних карти функціонального аналізу, а також у розрізі структурних підрозділів підприємства.

Оцінка ефективності діяльності структурних підрозділів на основі співвідношення бюджетів, з одного боку -- на проведення заходів для запобігання негативних впливів і з іншого -- даних по збитках, що були попереджені, але все ж таки реалізувалися, дає об'єктивну і підкріплену фінансовими розрахунками картину ефективності діяльності усіх структурних підрозділів підприємства яку розрізі забезпечення функціональних складових економічної безпеки підприємства, так і всієї роботи підрозділу в цілому. Оцінка ефективності роботи структурних підрозділів підприємства дозволяє правильно визначати причини виникнення негативних факторів і відповідальних за неефективну протидію їхньому впливові, а також сформувати систему заходів запобігання впливам, що вже діють чи тільки очікуються, ефективно плануючи при цьому розподіл бюджету підприємства по структурних підрозділах і функціональних складових його економічної безпеки.

Таблиця 2.5.

Схема розрахунку питомої ваги функціональних складових економічної безпеки підприємства

Для найбільш адекватної оцінки впливу кожної складової економічної безпеки підприємства на загальний рівень економічної безпеки необхідно дослідити такі істотно важливі проблеми:

1. Визначити функціональну складову економічної безпеки підприємства, під якою розуміють сукупність процесів, що здійснюються в організації, з усіма їх характерними особливостями і взаємозв'язками, що складають єдину родинну групу з точки зору їх функціональної ролі в забезпеченні економічної безпеки підприємства. При дослідженні й описі основної суті функціональних складових економічної безпеки підприємства необхідно виділяти:

а) найважливіші фактори, що впливають на стан функціональної складової;

б) основні процеси, що чинять вплив на забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства;

в) економічні індикатори, що відбивають рівень забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства;

г) заходи щодо забезпечення максимально високого рівня функціональної складової економічної безпеки підприємства.

2. При аналізі факторів, що впливають на стан функціональної складової економічної безпеки підприємства, доцільно виділяти внутрішні та зовнішні впливи, суб'єкти цих внутрішніх і зовнішніх впливів, а також склад, стан і методи використання тих корпоративних ресурсів, що беруть участь у процесі забезпечення даної функціональної складової економічної безпеки підприємства. Вельми важливим тут є аналіз як зовнішніх, так і внутрішніх негативних впливів, а також оцінка зазнаних і прогнозування можливих збитків від них для даної функціональної складової та економічної безпеки підприємства загалом.

3. Планування й аналіз забезпечення функціональних складових економічної безпеки підприємства здійснюється у тісному поєднанні з такими функціями планування і аналізу господарської діяльності підприємства, як:


Подобные документы

  • Найважливіщі фактори, що впливають на економічну безпеку підприємства. Підтримка необхідного потенціалу підприємства в сучасних умовах. Основні внутрішньовиробничі функціональні складові економічної безпеки. Соціальні показники економічної безпеки.

    реферат [30,9 K], добавлен 18.12.2013

  • Теоретичні засади дослідження економічної безпеки підприємства. Передумови формування та рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс", підходи до визначення її рівня. Розробка програми забезпечення цільового рівня економічної безпеки підприємства.

    курсовая работа [95,0 K], добавлен 13.03.2013

  • Причини виникнення загроз фізичній безпеці на підприємстві, ознаки та критерії їх класифікації. Загрози економічній безпеці та особливості їх класифікації. Головні завдання системи економічної безпеки підприємництва. Основні елементи системи безпеки.

    контрольная работа [48,9 K], добавлен 17.02.2012

  • Характер, принципи та обмеження керованості економічної безпеки підприємства. Взаємозалежність економічної безпеки підприємства і його розвитку. Умови та вимоги до керованості економічної безпеки підприємства. Розрахунок критеріїв економічної безпеки.

    монография [1,1 M], добавлен 05.10.2017

  • Сутність і функціональні складові економічної безпеки, її зовнішні та внутрішні фактори. Розробка заходів з економічної безпеки підприємства, методи її аналізу й оцінки. Складання кошторису витрат на виготовлення продукції, розрахунок її ціни та прибутку.

    курсовая работа [86,8 K], добавлен 29.12.2013

  • Економічна безпека підприємства та її складові в сучасних умовах. Оцінка техніко-економічних показників підприємства. Аналіз структури балансу та дебіторської заборгованості. Реструктуризація підприємства як спосіб підвищення рівня економічної безпеки.

    курсовая работа [79,2 K], добавлен 12.10.2013

  • Функціональні складові економічної безпеки підприємства, їх планування і аналіз забезпечення. Порядок розрахунку критерія ЕБП, аналіз його складових, загрози. Особливості критерія оцінювання рівня ЕБП. Види нововведення, джерела його забезпечення.

    тест [9,2 K], добавлен 11.02.2011

  • Сутність, класифікація та аналіз існуючих функціональних складових економічної безпеки підприємства. Інноваційна складова економічної безпеки підприємства: маркетингове забезпечення інноваційної політики. Підходи до вирішення проблем в цій сфері.

    статья [118,6 K], добавлен 13.11.2017

  • Загальна характеристика діяльності організації. Оцінка стану безпеки у фінансовій, кадровій, інформаційній, політико-правовій і ринковій сферах. Аналіз внутрішніх і зовнішніх загроз. Принципи, засоби і заходи забезпечення економічної безпеки підприємства.

    курсовая работа [681,4 K], добавлен 31.03.2013

  • Проблеми економічної безпеки підприємства. Фактори впливу на економічну безпеку підприємства. Напрями розвитку безпеки підприємства. Роль економічної безпеки підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, передумови її стабільного розвитку.

    статья [286,1 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.