Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)

-- календарне планування господарської діяльності підприємства;

-- нормування матеріалів і поставок;

-- фінансове і бюджетне планування, в тому числі планування заборгованості;

-- планування персоналу;

-- планування режимів роботи обладнання;

-- планування збуту;

-- бухгалтерський облік і фінансовий аналіз [2, 34].

4. Розрахунок рівня виконання запланованих значень часткових критеріїв стану функціональних складових економічної безпеки підприємства. Здійснюється він шляхом розподілу сумарної загальної оцінки фактичного рівня забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства до запланованого значення цього показника. Планові та фактичні значення часткових функціональних критеріїв забезпечення економічної безпеки підприємства розраховуються за методикою, аналогічною методиці розрахунку сукупного критерію економічної безпеки підприємства. Частковий функціональний критерій економічної безпеки підприємства за цією методикою необхідно розраховувати як відношення сукупного відверненого збитку за даною складовою економічної безпеки підприємства до суми витрат на реалізацію заходів із запобігання збиткам від негативних впливів і загального зазнаного збитку за складовою. Розрахунку часткового функціонального критерію економічної безпеки підприємства відповідає така формула:

де ЧФК -- частковий функціональний критерій рівня забезпечення функціональної складової економічної безпеки підприємства;

Звід -- сукупний відвернений збиток за складовою;

В -- сумарні витрати на реалізацію заходів із запобігання збиткам з цієї функціональної складової економічної безпеки підприємства в періоді, що аналізується;

Ззаг -- загальний зазнаний збиток за даною функціональною складовою економічної безпеки підприємства [2, 35].

Безсумнівно, що достовірна оцінка всіх можливих зазнаних і відвернених збитків з кожного із заходів, які реалізуються, є надто складною, однак саме така методика співвідношення різних аспектів економічної безпеки підприємства за однорідним критерієм оцінки збитків, який, до того ж, вимірюється в тих самих вартісних одиницях, що й витрати на реалізацію заходів, які вживаються, є, мабуть, найбільш адекватною при розрахунку ефекту, що отриманий від заходів із забезпечення функціональних складових економічної безпеки підприємства.

РОЗДІЛ 3. Інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств та установ

3.1 Зовнішні та внутрішні небезпеки та загрози економічній безпеці підприємства

Сучасна ситуація в економіці України, що склалася останніми роками, характеризується істотним зниженням фінансової і загальної економічної безпеки підприємств. Це викликано труднощами тривалого перехідного періоду до системи ринкового господарства та політичною нестабільністю в суспільстві. Тривала відсутність позитивних темпів економічного зростання в більшості галузей суспільного виробництва стали найбільш очевидними ознаками критичного стану економічної безпеки підприємств.

Істотний вплив на безпеку підприємств чинить криміналізація структур виробництва і розподілу продукції. Так, на частку тіньової економіки в Україні у 2004 р. припадало майже 46% валового внутрішнього продукту, в ній працювало більше 2 млн. громадян. Злочинні групи поки що контролюють до 40% підприємств, заснованих на приватній формі власності, 30% державних підприємств, до 50% банків [16]. У цій ситуації необхідна державна підтримка сфери забезпечення економічної безпеки підприємництва. Реалії сьогодення вимагають створення спеціальних систем економічної безпеки підприємств, які забезпечуватимуть стійкий стан захищеності їхніх життєво важливих інтересів.

Забезпечення економічної безпеки - гарантія незалежності країни, умова стабільності і ефективної життєдіяльності суспільства, досягнення успіху. Це пояснюється тим, що економіка є життєво важливою стороною діяльності суспільства, держави й особи, а, отже, поняття національної безпеки втратить зміст без забезпечення життєздатності економіки, стійкості від дії можливих зовнішніх і внутрішніх загроз. Тому забезпечення економічної безпеки на будь-якому рівні господарства є найважливішим національним пріоритетом.

Питання класифікації можливих загроз економічної безпеки підприємства висвітлюється трохи спрощено. В загальній системі небезпек і загроз автори, як правило, виділяють тільки два Ті аспекти -- внутрішній і зовнішній [9; 10; 11]. Однак, на наш погляд, подібний підхід не в змозі охарактеризувати усе різноманіття факторів, які справляють вплив на економічну безпеку підприємства, діючого в сучасних умовах перехідного періоду в економічній сфері.

Так, в залежності від можливості прогнозування варто виділити ті небезпеки і загрози, які можна передбачати, та ті, які взагалі передбачити неможливо. До першої групи належать загрози, які, як правило, виникають у визначених умовах, відомі з досвіду господарської й іншої діяльності підприємства, вчасно виявлені й узагальнені економічною та юридичною наукою. До другої -- загрози, які виникають раптово, зненацька, пов'язані передусім з непередбаченими діями несумлінних конкурентів, організованих злочинних формувань, зміною правового поля, форс-мажорними обставинами тощо (аварії, стихійні лиха і т.п.). У цій ситуації першочергове завдання системи забезпечення економічної безпеки підприємства -- вчасно виявити ці небезпеки і загрози та послабити їх негативну дію (вплив).

Небезпеки і загрози економічній безпеці підприємства в залежності від джерел виникнення можна поділити на об'єктивні і суб'єктивні. Об'єктивні виникають без участі та волі підприємства та його службовців, незалежні від прийнятих рішень, їх необхідно розпізнавати й обов'язково враховувати в управлінських рішеннях. Суб'єктивні породжені навмисними чи ненавмисними діями людей, різних органів і організацій, у тому числі державних і міжнародних підприємств конкурентів.

За ймовірності настання всі деструктивні фактори можна поділити на явні тобто реально існуючі, видимі, та латентні, тобто приховані, ретельно замасковані. Вони можуть проявитися раптово. Тому їх нейтралізація вимагає вживання термінових заходів, додаткових зусиль і засобів [16, 220].

Небезпеки і загрози можуть класифікуватися і за об'єктами зазіхання, які вже були наведені в роботі, а саме: небезпеки і загрози персоналу підприємства, фінансовим і матеріальним засобам, спрямовані на інформаційні ресурси, засоби та системи інформатизації і т.п. У загальному вигляді до погроз безпеці персоналу підприємства слід зарахувати: вбивства, супроводжувані насильством, катування; викрадення та погрози викрадення співробітників, членів їхніх родин та близьких родичів; насильство психологічного характеру -- залякування, шантаж, вимагання; пограбування з метою заволодіння коштами підприємства, цінними паперами, документами тощо. Злочинні зазіхання у відношенні матеріальних цінностей й інших ресурсів знаходять своє вираження у вигляді: ознайомлення з конструкцією, дизайном; підробки продукції; крадіжок; промислового шпигунства; різного роду шахрайств; знищення тощо. Стосовно інформації й інформаційних ресурсів виявляються загрози цілісності, конфіденційності, повноти та доступу. Здійснення загроз інформаційним ресурсам може бути зроблене: через агентурні джерела в органах державного керування і комерційних структур, що мають можливість одержання конфіденційної Інформації (суди, податкові органи, комерційні банки й ін.); шляхом підкупу осіб, що працюють на підприємстві чи в структурах, безпосередньо пов'язаних з їх діяльністю; шляхом перехоплення інформації, що циркулює в засобах і системах зв'язку й обчислювальної техніки, за допомогою технічних засобів розвідки та знімання інформації; шляхом підслуховування конфіденційних переговорів і інших способів несанкціонованого доступу до джерел конфіденційної інформації.

За природою виникнення можна виділити: політичні, економіко-правові, техногенні, правові, кримінальні, екологічні, конкурентні й інші небезпеки і загрози.

Залежно від величини завданої шкоди, до якої може призвести дія деструктивного фактору, небезпеки та загрози можна поділити на ті, які призводять до незначних, значних та катастрофічних труднощів.

Як вже зазначалося, найбільш поширеним є виділення небезпек та загроз залежно від сфери їх виникнення. Це внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх загроз економічній безпеці підприємства належать:

- протиправні й інші негативні дії кадрових співробітників;

- порушення встановленого режиму збереження інформації, яка становить комерційну таємницю;

- порушення порядку використання технічних засобів;

- інші порушення порядку і правил дотримання режиму безпеки на об'єкті, що створюють передумови для реалізації злочинними елементами своїх цілей і виникнення надзвичайних подій.

Необхідно відзначити, що протиправні й інші негативні дії штатних співробітників підприємства в даному випадку припускають відсутність якого-небудь прямого чи опосередкованого зв'язку зі структурами організованої злочинності чи розвідувальними підрозділами іншої структури.

Узагальнений соціально-психологічний портрет таких осіб, що за власною ініціативою здійснюють дії на шкоду безпеці суб'єктів господарювання, свідчить про те, що серед них переважають духовно і морально хворі, кар'єристи, марнолюбні, самовпевнені, безпринципні, непристосовані до життєвих безладь, що вважають себе в чомусь скривдженими співробітниками. Ряд з них, як виявилося, страждали серйозними психічними захворюваннями [6, 221].

Порушення встановленого режиму збереження інформації, яка становить комерційну таємницю, сприяє успішному розв'язанню своїх завдань організаціями й особами, що спеціалізуються на промисловому шпигунстві, розкритті комерційної таємниці і т.п.

Найбільш типовими причинами й умовами, що викликають порушення режиму захисту конфіденційної інформації, є:

- відсутність персональної відповідальності посадових осіб за збереження інформації, що становить комерційну таємницю, а також несекретної інформації заволодіння і зміна якої може призвести до витоку, перекручення або втрати пов'язаної з нею таємної інформації;

- допуск до такої інформації необгрунтоване широкого кола осіб;

- порушення правил спеціального діловодства;

- відсутність умов для підтримки на необхідному рівні режиму захисту;

- недотримання встановленого порядку проведення особливо важливих нарад, конфіденційних переговорів;

- порушення пропускного режиму й охорони об'єкта;

- незахищеність технічних каналів витоку інформації;

- недосконалий контроль.

До числа інших порушень порядку і правил дотримання режиму безпеки на об'єкті, що створює передумови для реалізації злочинними елементами своїх цілей, виникнення надзвичайних подій, належать порушення правил протипожежної, радіаційної безпеки і т.п.

Необхідно відзначити, що внутрішні загрози безпеці об'єктів є категоріями постійними, незалежними від ролі, місця, значення об'єкта в економічній діяльності, спрямованості устремлінь джерел зовнішніх загроз безпеці.

До зовнішніх небезпек і загроз економічній безпеці підприємства слід зарахувати:

- діяльність юридичних та певних фізичних осіб, які спеціалізуються на проведенні промислового шпигунства. Це можуть бути спецслужби іноземних держав, спеціальні структури фірм, що займаються добуванням секретної інформації, а також ті, що здійснюють підривні акції у відношенні об'єктів національної економіки;

- звичайну й організовану злочинність у різноманітті свого прояву: укладення фіктивних договорів; намагання заволодіти контрольним пакетом акцій підприємства; розкрадання матеріальних засобів і цінностей; протизаконні фінансові операції; різного роду шахрайські дії; небезпечний для життя вплив на персонал підприємства тощо;

- несумлінну конкуренцію. Причому останню слід розуміти значно ширше, ніж встановлено у діючому законодавстві, тобто сюди слід включати всі дії конкурентів, котрі виходять за рамки закону і в результаті завдають збитків діяльності конкретного підприємства або визначеному колу підприємств;

- протекціонізм та корупцію в системі державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, що у свою чергу породжує різного роду перешкоди для діяльності законослухняних підприємств;

- неправомірні дії з боку державних контролюючих та правоохоронних органів;

- форс-мажорні обставини зовнішньої природи [16, 223].

Перелік зовнішніх і внутрішніх небезпек та загроз економічній безпеці підприємства досить значний і різноманітний за змістом. Розглянуті обставини і явища несуть безпосередню загрозу не тільки окремим державним і недержавним об'єктам економіки, а і безпеці країни в цілому. Своєчасне виявлення і нейтралізація джерел зовнішньої та внутрішньої загроз безпеці є першочерговим завданням всіх суб'єктів економічної діяльності. З урахуванням системного ретельно організованого і висококваліфікованого характеру протиправних дій забезпечення безпеки об'єктів економіки на необхідному рівні можливе лише на основі науково обґрунтованої, максимально адаптованої до обстановки комплексної програми захисту об'єктів з відповідним матеріально-ресурсним її забезпеченням, при залученні як сил і засобів державних правоохоронних органів, так і можливостей самих підприємницьких структур.

3.2 Комерційна таємниця як один із найголовніших об'єктів економічної безпеки підприємства

Закон України від 02.10.92 р. № 2657-ХІІ «Про інформацію» передбачає існування двох видів інформації в Україні: відкриту та з обмеженим доступом. Водночас інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну та таємну.

Таємна інформація -- це інформація, що містить відомості, які встановлюють державну та іншу, передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі [13, 23].

Конфіденційна інформація -- це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. До конфіденційної можна віднести будь-яку інформацію професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру. Володарі такої інформації самостійно встановлюють режим доступу до неї, включаючи належність її до конфіденційності, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Однак це правило не поширюється на інформацію комерційного та банківського характеру, а також іншу інформацію, правовий режим якої встановлений Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, а також таку інформацію, приховання якої становить загрозу життю і здоров'ю людей.

Під комерційною таємницею підприємства мають на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державними таємницями, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам [13, 24].

Склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю. Порядок їх захисту визначається керівником підприємства. Визначений перелік відомостей, що є комерційною таємницею, -- це інформація, що належить підприємству на праві власності у повному обсязі. Підприємство має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб.

Крім того, підприємство як власник відомостей, що містить комерційну таємницю, має право призначити особу (осіб), яка здійснює володіння, користування та розпорядження такою Інформацією, і визначити правила обробки інформації та доступ до неї, а також встановлювати інші умови щодо комерційної таємниці. Але відповідно до закону, не будь-якій інформації підприємство може надати режим комерційної таємниці, обмеживши таким чином до неї доступ третіх осіб І насамперед контролюючих органів. Це обумовлено тим, що законом не визначено перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю. Законом про підприємства передбачено, що склад та обсяг відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, визначаються його керівником з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.93 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю».

3.3 Служба безпеки на підприємстві

Багатогранність сфер забезпечення і захисту інформації потребує створення спеціальної служби, яка здійснює реалізацію спеціальних захисних заходів. За кордоном чисельність і склад служби безпеки підприємства {фірми, компанії тощо) визначається реальними потребами підприємства і ступенем конфіденційності його інформації. Залежно від масштабів і потужностей організації діяльність із забезпечення підприємства і захисту інформації може бути реалізована від абонентного обслуговування силами спеціальних центрів безпеки до повномасштабної служби компанії з розвиненою штатною чисельністю. В іноземних джерелах розглядається така структура служби безпеки фірми.

Основними завданнями служби безпеки (СБ) підприємства виступає забезпечення безпеки підприємства, виробництва, продукції та захист комерційної, промислової, фінансової, ділової та іншої інформації незалежно від її призначення і форми при всій різноманітності можливих каналів її розповсюдження та різноманітних дій конкурентів.

СБ підприємства утворюється наказом директора з метою захисту економічних інтересів підприємства [9, 672].

Рис. 1.2. Організаційна схема служби безпеки в Європі

СБ є самостійним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Керівництво СБ здійснює начальник СБ, який призначається і звільнюється з посади керівником підприємства.

Структура і штат СБ за представленням начальника затверджується керівником підприємства.

Діяльність СБ фінансується за рахунок включення її витрат у собівартість робіт, які виконує підприємство.

У своїй діяльності СБ керується законами України, указами президента, постановами Кабінету Міністрів України, відомчими наказами та вказівками, Статутом підприємства, наказами керівництва підприємства.

Відповідно до основних завдань СБ виконує такі функції:

1. З питань допуску працівників до інформації, що охороняється:

-- спільно зі спеціалістами, відповідальними виконавцями розробляється перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю (КТ) підприємства. Вносить відповідні документи на розгляд і затвердження керівника. Контролює відповідність змісту та умов проведення робіт реквізиту «КТ -- власність підприємства» та строки його дії;

-- розробляє та здійснює заходи, які забезпечують доступ до охоронної інформації тільки тих осіб, яким це необхідно для виконання службових обов'язків;

-- розробляє систему організаційних та технічних заходів, які регламентують усередині об'єктовий режим підприємства;

-- здійснює контроль за виготовленням, звітом, зберіганням, видачею та використанням бланків службових посвідчень, печаток, штампів підприємства, а також металевих і мастичних печаток з індивідуальними обліковими номерами.

2. З питань діловодства:

-- організовує і веде діловодство; контролює забезпечення встановленого порядку розмноження документів, їх обрахунку, зберігання та користування ними;

-- забезпечення дотримання правил відправлення документів, які містять комерційну таємницю підприємства;

-- розробляє і здійснює заходи з передбачення розголошення інформації при проведенні діловодства.

3. З питань передачі та прийому інформації технічними засобами зв'язку:

-- організовує прийом-передачу охоронної інформації та відкритої кореспонденції телетайпом, телексом, телефаксом;

-- обирає ефективні та економічні заходи зв'язку в залежності від характеру інформації, що передається. Обраховує та аналізує вхідну та вихідну кореспонденцію, оперативно доводить до адресантів.

4. 3 питань забезпечення пропускного режиму, охорони майна персоналу підприємства, контролю за протипожежною безпекою:

-- розробляє документи, які регламентують пропускний режим та затверджують їх у керівництва підприємства. Оформлює, обраховує, видає забирає всі види пропусків на території підприємства; контролює оформлення документів на ввіз та вивіз матеріальних цінностей;

-- організовує контрольно-пропускні пости. Встановлює тимчасовий режим охорони об'єктів підприємства. Експлуатує технічні засоби охорони.

-- розробляє і здійснює заходи з забезпечення особистої безпеки персоналу.

5. З питань інженерно-технічного забезпечення охоронної інформації та охорони підприємства [9, 673]:

-- розробляє вимоги до приміщень, де ведуться операції з охоронною Інформацією, зберігаються відповідні документи, вироби, а також матеріальні цінності. Проводить атестацію приміщень і об'єктів зберігання матеріальних цінностей. Організовує установку та експлуатацію технічних засобів захисту, в тому числі й засобів протидії технічним розвідникам;

-- веде обрахунок сейфів, металевих шаф, спеціальних сховищ (а також ключів до них), в яких дозволено постійно або тимчасово зберігати документи, які містять цінну інформацію (з реквізитом «КТ -- власність підприємства»);

-- контролює виконання заявок (договорів) на встановлення засобів зв'язку.

6. З питань безпеки інформації здійснює:

-- приймає участь у підборі кадрів, здатних вести ефективну роботу із зарубіжними фірмами та в підготовці оформлення виїзних документів для закордонних відряджень;

-- приймає участь у підготовці документів та матеріалів (програми, контракти) з зовнішньоекономічної діяльності, організації переговорів та інших сумісних із закордонними спеціалістами заходів на території підприємства та за її межами.

7. Здійснення методичної допомоги відповідним виконавцям з питань забезпечення економічної безпеки при підписанні договорів зі сторонніми організаціями.

8. Участь в експертизі матеріалів, підготованих до відкритої публікації (статті, доповідь, реклама тощо).

9. Здійснює організаційно-методологічне керівництво, уповноважене з захисту комерційної таємниці в структурі підрозділів. Проводить консультації для співробітників підприємства з організаційно-правовими питаннями забезпечення економічної безпеки та способи захисту охоронної інформації.

10. Із залученням спеціалістів підприємства вивчає всі види діяльності підрозділів з метою виявлення та закриття можливих каналів розповсюдження охоронної інформації та нанесення економічного збитку.

11. Організовує службові розслідування за фактами розголошення комерційної таємниці, втрати документів або виробів, які містять такі відомості.

Здійснює зв'язок з правоохоронними та іншими державними органами захисту комерційної таємниці [9, 674].

Організаційно служба безпеки складається з таких структурних одиниць:

-- відділу режиму та охорони, в складі сектора режиму та сектора охорони;

-- спеціального відділу в складі сектора обробки секретної документації та сектору обробки документів з грифом «Комерційна таємниця»;

-- інженерно-технічна група;

-- група безпеки зовнішньої діяльності.

Співробітники СБ несуть відповідальність за особисте порушення безпеки комерційної таємниці і за невикористання своїх прав при виконанні функціональних обов'язків з захисту конфіденційності відомостей працівниками підприємства.

РОЗДІЛ 4. Практичне завдання

Задача 1

Швейна фабрика працює в 3 зміни при семигодинному робочому дні. Плановий процент простоїв на ремонт станків становить: по механічним швейним станкам - 6%, по автоматичним швейним машинам 4,5%. Встановлення і демонтаж станків всередині кварталу здійснюється рівномірно. Фонд робочого часу 300 днів /рік.

Планова продуктивність одного станка в год.:

а) сатин на механічних станках - 4,5 м;

б) креп на автоматичних станках - 8 м.

Визначити виробничу потужність підприємства за планом на наступний рік.

Виробнича потужність цеху з виготовлення однорідної продукції визначається за формулою:

ВП =

де Фд - річний фонд часу роботи устаткування,

t - прогресивна норма часу на одиницю продукції.

Розрахуємо дійсний фонд робочого часу обладнання:

Фд = Фн * t *n *k р.

де Фн - кількість робочих днів в році,

t - тривалість зміни,

n - число змін роботи обладнання,

k р - коефіцієнт втрат робочого часу через простої.

Фд(на механічних станках) = 300 * 3 * 7 * ( 1 - ) = 5922 год.

Фд(на автоматичних станках) = 300 * 3 * 7 * ( 1 - ) = 6016,5 год.

Тепер визначимо виробничу потужність сатину на механічних станках:

ВП1 = 5922/4,5 = 1316 м.

А виробнича потужність крепу на автоматичних станках:

ВП2 = 6016,5/8 = 752 м.

Тоді виробнича потужність підприємства буде:

ВП1 + ВП2 = 1316 + 752 = 2068 м.

Задача 2

На ділянці цеху встановлено 12 верстатів. Режим роботи - двозмінний. Витрати, на ремонт станків становлять 15% від режимного фонду часу. Трудомісткість обробки однієї деталі на одному верстаті - 0,3 нормо-годин. Кількість неробочих днів у розрахунковому році становить 110 днів. Очікуваний коефіцієнт використання верстатів становить 0,86.

Фактично один станок відпрацював протягом року в середньому 3030 год.

Визначити:

1) режимний фонд часу роботи станків;

2) річний випуск деталей цієї групи станків (виробничу потужність);

3) обсяг випуску деталей.

Виробнича потужність одного верстата визначається за формулою:

ВПвер. = Фдій. / Тшт. одиниць/період,

де Фд1й розрахуємо за формулою:

Фдій = (Фкал. - В - С ) nзм. Тзм. Квтрат

При заданому регламентованому простої у 15% часу від режиму роботи устаткування, маємо:

Фдій = (365 - 110) х 2 х 8 х ( 1 - ) = 3468 год.

Виробнича потужність дільниці цеху становить:

ВП ділн. = ВПвер х nвер = (3468/0,3) х 12 = 138720 деталей / рік

Обсяг випуску деталей на дільниці цеху становить:

ВПділн = 138720 х 0,86 = 119299 деталей/рік.

Задача 3

Обчислити суму абсолютного і відносного вивільнення оборотних засобів у результаті прискорення їх оборотності. У звітному році підприємство запланувало виготовити товарної продукції на суму 110 тис. грн. Залишки нереалізованої продукції на складах на початок року становили 20 тис. грн. Фактично обсяг реалізації за рік зріс порівняно з плановим рівнем на 3,2%. Середньорічні залишки нормованих оборотних засобів заплановані в розмірі 2 тис. грн., а фактично склали 1,7 тис. грн.

Абсолютне вивільнення оборотних засобів можна знайти за формулою:

Щоб знайти планову і фактичну тривалість одного обороту оборотних засобів, у днях, слід знати планову і фактичну кількість оборотів оборотних засобів. А ці величини можна обчислити, знаючи обсяг запланованої (РПпл) і фактичної (РПфакт) реалізації у звітному році.

РППЛ = ТППЛ +(ГП - Гк) = 110 + (20-17,5) = 112,5 тис. грн.;

РПфакт = 112,5 *1,032 = 116,1 тис. грн.

Тоді Коб.пл = 112,5 / 2 = 56,25 об./рік;

Коб.факт = 116,1 / 1,7 = 68,29 об./рік.

Звідси Коб.пл = 360 / 56,25 = 6,4дні;

Тоб.факт = 360 / 68,29 = 5,3 дня

= 116,1 / 360 х (6,4 - 5,3) = 0,323 * 1,1 = 0,355 тис. грн.

Відносне вивільнення (в процентах) оборотних засобів можна знайти через відношення денної реалізації продукції за планом і фактично:

= 100 - 0,313/0,323 *100 = 3,1%

Отже, в результаті прискорення оборотності оборотних засобів на 12,04 оборотна за рік (68,29-56,25), фактична тривалість одного обороту скоротилась на 1,1 дня, а сума абсолютного вивільнення оборотних засобів склала 0,355 тис. грн. Відносне вивільнення дорівнює 3,1%.

Задача 4

Визначити чи є доцільними інвестицій в сумі 2,5 млн грн. на придбання підприємства та налагодження виробництва металовиробів. Протягом року буде проведено реконструкцію підприємства вартістю 300 тис. грн, і реалізовано основних фондів підприємства на суму 250 тис. грн., а амортизаційні нарахування по всіх групах основних фондів становитимуть у рік близько 200 тис. грн. Передбачається зберегти профіль діяльності підприємства протягом ближчих 5 років при середній собівартості виробу 24 грн., відпускній ціні 30 грн. і щорічних обсягах випуску 800 тис. штук. Дисконтна ставка - 8%.

Величина початкових інвестицій К становитиме:

2500 + 300 - 250 = 2550 тис. грн.

Щорічні грошові потоки дорівнюватимуть сумі прибутку підприємства та амортизаційних відрахувань:

ГП1 = ГП2 = … = ГП5 = (30 - 24) * 800 000 + 200 = 680 тис. грн.

Тоді доцільність інвестицій можна обчислити за формулою:

ЧДВ = -2550 + = -2550 + 680/1,08 + 680/1,17 + 680/1,26 + 680/1,36 + 680/1,47 = -2550 + 629,63 + 581,19 + 539,68 + 500 + 462,59 = 163 тис. грн.

Інвестиції у придбання підприємства є доцільними, оскільки чиста дисконтова вартість є додатною. Ці інвестиції забезпечать інвестору за п'ять років чистий дохід в сумі 163 тис. грн.

Задача 5

Бригада складається з чотирьох осіб. Місячний бригадний заробіток - 2300 грн. При цьому робітник І розряду відпрацював 180 нормо-год, ІІ розряду - 152 нормо-год, і двоє робітників IV розряду - по 160 нормо-год. Тарифні ставки: робітника І розряду - 1,2 грн., ІІ розряду - 1,32 грн, IV розряду - 1,6 грн. Обчислити місячний заробіток кожного члена бригади.

Спочатку визначаємо заробіток бригади при стопроцентному виконанні норм виробітку:

Збр 100% = 180х1,2 + 152х1,32 + 160х1,6х2 = 216 + 200, 64 + 512 = 928,64 грн.

Звідси, заробітну плату кожного члена бригади можна знайти:

З1розр = 180х1,2х2,37 = 511,92 грн.

З2розр = 152х1,32х2,37 = 475,52 грн.

З4розр = 160х1,6х2,37 = 606,72 грн.

Таким чином заробітна плата працівника 1 розряду - 511, 92 грн.; ІІ розряду - 475, 52 грн.; IV розряду - 606, 72 грн.

Задача 6

У звітному році середньоспискова чисельність працівників підприємства становила 1056 чол., а чисельність звільнених за власним бажанням протягом року - 42 чол. Сукупні витрати часу на заміщення звільнених робітників - 35 днів. Виробіток на одного працюючого планується на наступний рік в розмірі 450 тис. грн./рік, а кількість відпрацьованих людино-днів - 175,3 тис. Визначити коефіцієнт плинності по підприємству та можливий додатковий випуск продукції у зв'язку з усуненням плинності.

Коефіцієнт плинності визначається за формулою:

Кпл. =,

де Чзв. - чисельність звільнених за власним бажанням, чол.

Чсс. - середньоспискова чисельність працівників, чол.

Тоді коефіцієнт плинності буде: Кпл. = = 0,04

Економічний ефект від зниження плинності визначається через економію робочого часу та додатковий випуск продукції.

Економія робочого часу (Ечасу) визначається: Ечасу = Чзв. х t, днів,

де t - втрати часу у зв'язку із плинністю, тобто на заміщення необхідною робочою силою одного звільненого, днів.

Ечасу = 42 х 35 = 1470, днів

Тоді додатковий випуск продукції (Вдод) обчислюється:

Вдод = Ечасу х В план, грн.,

де В план - плановий виробіток на одного працюючого за один людино-день, грн..

Спочатку визначимо Вплан. Плановий виробіток на одного працюючого за один людино-день визначається як співвідношення виробітку на одного працюючого за рік на кількість відпрацьованих людино-днів:

Вплан = = 2,57 грн.

Тоді додатковий випуск продукції буде:

Вдод = 1470 х 2,57 = 3773,53 грн.,

Отже, коефіцієнт плинності становить 0,04, а можливий додатковий випуск продукції у зв'язку з усуненням плинності - 3773, 53 грн.

Задача 7

Повна собівартість пальто з натурального хутра має 1000 грн. Рівень рентабельності даного виробу 33%. Надбавка за високу якість і відповідність міжнародним стандартам - 15%. Ставка акцизного збору 30%. Торговельна надбавка - 12% до вільної відпускної ціни з ПДВ.

Розрахувати роздрібну ціну пальта.

Вільна відпускна ціна продукції включає акцизний збір і надбавку (Надб):

Цвв = Цгурт+АЗ + Надб.

Цгурт = 1000 * 1,33 = 1330 грн;

Надб = 1330 * 0,15 = 199,5 грн;

АЗ = (1330 + 199,5) * 0,3 = 458,85 грн.

Вільна відпускна ціна дорівнює:

Цвв = 1330 +199,5 + 458,85 = 1988,35 грн.

Вільна відпускна ціна з ПДВ дорівнює:

ЦввПДВ = 1988,35 - 1,2 = 2386,02 грн.

Роздрібна ціна включає, крім ЦввПДВ торговельну надбавку і дорівнює:

Цроздр = ЦввПДВ +Надбторг =2386,02 + 2386,02 * 0,12 = = 2386,02 + 286,32 = 2672,34 грн.

Задача 8

Встановити величину фонду споживання і фонду нагромадження підприємства, якщо вони формуються у співвідношенні 3:1.Відомі такі дані про роботу підприємства у звітному періоді: випущено продукції на суму 240 000 грн. загальною собівартістю 182 тис. грн.; залишки готової продукції на складах на початок року становили 20 тис. грн., а на кінець року вони зменшились на 9%; протягом року було реалізовано продукції підсобного господарства на суму 18 тис. грн. при собівартості 15,8 тис. грн.; одержано грошових коштів у вигляді сплачених штрафів за порушення договірної дисципліни на суму 3,8 тис. грн.; мали місце збитки від інших позареалізаційних операцій на суму 3,95 тис. грн.; погашені проценти за банківський кредит в сумі 2,2 тис. грн.; погашена заборгованість за енергоносії в сумі 8,3 тис. грн.; прибуток оподатковувався за ставкою 30%.

Для обчислення прибутку від реалізації продукції визначимо обсяг реалізованої протягом року продукції:

240+ (20-20 * 0,91) = 240 + 1,8 = 241,8 тис. грн.

Собівартість становить 75,8% в обсязі випущеної продукції (182/240*100%), тому собівартість реалізованої продукції дорівнює:

241,8 - 0,758 = 183,28 тис. грн.;

Преал. = 241,8 - 183,28 = 58,52 тис. грн.

Прибуток від іншої реалізації становить:

Пінш. = 18-15,8 = 2,2 тис. грн.

Позареалізаційний прибуток дорівнює:

Ппозареал = 3,8 - 3,95 = -0,15 тис. грн.

Балансовий прибуток підприємства обчислимо:

Пбал =58,52 + 2,2-0,15 = 60,57 тис. грн.

Чистий прибуток дорівнює: 60,57 * 0,7 = 42,40 тис. грн.

З цього прибутку сплачено проценти за кредит і погашено заборгованість за енергоносії: 42,40 - 2,2 - 8,3 = 31,9 тис. грн. Отже, ця сума прибутку підлягає розподілу на підприємстві:

31,9 : 4 = 7,975 тис. грн. - фонд нагромадження;

7,975 * 3 = 23,925 тис. грн. - фонд споживання.

ВИСНОВКИ

В умовах розвитку ринкової економіки проблема аналізу ризиків і забезпечення безпеки окремої особи, підприємства і держави у цілому набуває багатобічного характеру й охоплює всі сфери суспільного життя: від небезпеки протиправних дій у стосунках і безробіття до небезпеки втрати Вітчизни. Тому очевидним є той факт, що нові умови господарювання й нова концепція суспільного розвитку вимагають нових підходів до формування систем безпеки та заходів, щодо розвитку нових форм взаємовідносин між державою і громадянами.

Широкий спектр проблем, з якими пов'язана економічна безпека підприємства, потребує їхньої системної класифікації за такими видами (підприємствами): технологічна, ресурсна, фінансова, ринкова та соціальна безпека.

Економічна безпека має складну структуру, яка за аналізом фахової літератури [2; 3; 8; 10] припускає виділення трьох найважливіших елементів:

- економічна незалежність економіки не має абсолютного характеру (міжнародний поділ праці привів до взаємозалежності національних економік, за якого економічна незалежність визначається чинниками контролю за національними ресурсами, рівнем ефективності виробництва, якістю продукції, конкурентоспроможністю, що дозволяє брати участь у світовій торгівлі, коопераційних зв'язках і обміні науково-технічними досягненнями);

- стабільність і стійкість національної економіки припускає захист усіх форм власності, створення умов і гарантій для підприємницької активності, боротьбу з чинниками дестабілізації (кримінальними структурами, розривами у розподілі доходів тощо):

- економічна безпека припускає здатність до саморозвитку та прогресу (створення сприятливого інвестиційного клімату, активізація інноваційної діяльності, постійна модернізація виробництва тощо).

Таким чином, економічна безпека - це сукупність умов і чинників, які забезпечують незалежність як окремого підприємства, так і національної економіки у цілому, їхню стабільність і стійкість, здатність до постійного оновлення і самовдосконалення.

Найбільший вплив на формування економічної безпеки підприємства має держава. Використовуючи прямі та непрямі методи втручання, вона регулює економічний і соціальний розвиток країни. Інтереси підприємства та держави не завжди збігаються, їхнім спільним мірилом є економічна безпека. Таким чином, невирішена раніше частина проблеми полягає у тому, щоб, створюючи базу для економічної безпеки держави, не завдавати шкоди інтересам підприємства.

З огляду на можливе втручання держави в економіку підприємства, економічну безпеку останнього мають визначити такі аспекти:

- правова основа (закони, які регулюють правові відносини між державою та підприємством);

- кредитна й інвестиційна політика, яка враховуватиме увесь спектр потенціальних інвесторів;

- постійний розвиток ринку, у тому числі співвідношення монополій і дрібних виробників, конкурентів та партнерів;

- розвиток інфраструктури підприємства (банківської системи, аудиторської служби, інформаційної системи).

Конкретними кроками на шляху до підвищення рівня економічної безпеки українських підприємств можуть бути:

- у сенсі технологічної безпеки -- закриття низькорентабельних і збиткових підприємств; зміна системи оплати праці наукових кадрів; створення нових організаційно-виробничих структур; використання лізингу: активна участь у міжнародних виставках, семінарах;

- ресурсної безпеки - вдосконалення систем розрахунків; підвищеній продуктивності праці; збільшення капіталовкладень у ресурсозбереження; стимулювання «ресурсного» напрямку НД ДКР;

- фінансової безпеки - застосування принципу дотримання критичнім строків кредитування; створення інформаційного центру для постійних відомостей про борги підприємства та для перекривання каналів витоку інформації; створення в структурі інформаційного центру спеціальної групи фінансових працівників, яка б перевіряла податкові й інші обов'язкові платежі, виявляючи можливу передоплату й надавала відомості про основні виробничі фонди, що мало використовуються, з метою їхнього можливого продажу; використання нових форм партнерських зв'язків;

- ринкової безпеки -- застосування засобів незалежної конкуренції, розподіл ринків збуту;

- соціальної безпеки -- наближення рівня оплати праці до показників розвинутих країн; залучення робітників до управлінських функцій; підвищення кваліфікації працівників; зацікавленість адміністрації під-приємства у працевлаштуванні безробітних; розвиток соціальної інфраструктури підприємства; підвищення матеріальної відповідальності працівників за результати своєї праці.

Важливість оцінки рівня економічної безпеки в забезпеченні ефективної діяльності підприємств суттєва. Тому, на нашу думку, доцільно оцінювати рівень економічної безпеки підприємства шляхом визначення сукупного критерію економічної безпеки підприємства, який розраховується на основі висновків кваліфікованих експертів за окремими функціональними критеріями економічної безпеки підприємства. Окремі функціональні критерії економічної безпеки підприємства можуть бути розраховані на основі оцінки ймовірності збитків від дії загроз (наприклад, за ваговими коефіцієнтами) та відповідного розрахунку ефективності управлінських заходів щодо їх запобігання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бурка О.М., Духов В.Є., Петровка К.Я., Червяков І.М, Основи економічної безпеки: Підручник. -- Харків: вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2003. -- 236 с.

2. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. -- К., 2000. -- 122 с.

3. Економічна безпека проблеми і стратегії забезпечення в Україні / Харківський ін-т бізнесу і менеджменту. -- X., 1998. -- 143 с.

4. Єрмошенко М.М. Економічна безпека як система реалізації національних економічних інтересів //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 26. - К.: Київський університет. Інститут міжнародних відносин, 2001.

5. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник. 2-ге вид., доп. перероб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 220 с.

6. Ильяшенко С.Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №3. - С. 12-19.

7. Защита коммерческой тайны. Элементарные основы промышленной секретности. -- СПб.: Безопасность бизнеса, 1993. -- 211 с.

8. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. - К.: Лібра, 2003. - 280 с.

9. Круш П.В., Подвігіна B.I.,. Сердюк Б.М та ін. Економіка підприємства: Навчальний посібник / за заг. ред. П.В. Круша, B.I. Подвігіної, Б.М. Сердюка. - К.:Ельга-Н, КНТ, 2007. - 780 с.

10. Мур А., Хіарден К. Руководство по безопасности бизнеса./ Пер. с англ. -- М.: Филинъ, 1998. -- 312 с.

11. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. -- К.: КВТЦ, 1999. -- 463 с.

12. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Е.А.Олейникова. -- М.: ИНФО, 1997. -- 245с.

13. Пекін А. Економічна безпека підприємств як економіко-правова категорія // Економіст. - 2007. - № 8. - С.23-26.

14. Сухоруков А. Методологія оцінки рівня економічної безпеки // Вісник Київського національного торгового-економічного ун-ту. -- № 1. -- С. 49-55.

15. Фокіна Н.П. Економічна безпека підприємства - найважливіша складова фінансової стійкості // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 8. - С.111-115.

16. Щербина В.М. Інформаційне забезпечення економічної безпеки підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 10. - С.220-226.

17. Ярочкин В.И., Халяпан Д.Б. Основы защиты информации. Служба безопасности предприятия: Учебное пособие. -- М.: ИнфоАрт, 1993.-- 316 с.

18. Экономическая безопасность: Энциклопедия. - М.: ИНФО, 2001. - 512с.

1. Размещено на www.allbest.ru