Економічна безпека підприємства

Сутність і функціональні складові економічної безпеки, її зовнішні та внутрішні фактори. Розробка заходів з економічної безпеки підприємства, методи її аналізу й оцінки. Складання кошторису витрат на виготовлення продукції, розрахунок її ціни та прибутку.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2013
Размер файла 86,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Економіка підприємства

Економічна безпека підприємства

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Поняття про економічну безпеку підприємства

1.2 Зовнішні та внутрішні фактори економічної безпеки

1.3 Аналіз і оцінка економічної безпеки підприємства

1.4 Основні функціональні складові економічної безпеки

1.5 Розробка заходів з економічної безпеки

1.6 Результати аналізу й оцінки рівнів складових економічної безпеки

2. Розрахункова частина

2.1 Складання кошторису витрат на виготовлення продукції

2.2 Складання калькуляції собівартості продукції

2.3 Ціноутворення

2.4 Формування прибутку

2.5 Капіталовкладення у розвиток виробництва

2.6 Зниження собівартості виробів

2.7 Річна економія від зниження собівартості виробів

2.8 Термін окупності капіталовкладень

2.9 Визначення точки беззбитковості при виборі інвестиційної стратегії підприємства

Висновки

Література

Вступ

Прогрес у розвитку інформаційних технологій стимулював розвиток всіх сфер бізнес-відносин, де підприємницька діяльність все більше почала розвиватися в бік конкурентоспроможних взаємин. Це, у свою чергу, призвело до необхідності перегляду проблеми розробки та використання систем економічної безпеки (СЕБ) на підприємстві. Перехід економіки на ринкові відносини вимагає від керівників підприємств не тільки розробки ринкової стратегії, але й стратегії безпеки, обов'язково включає спеціальні програми із захисту інтелектуальної власності та економічної безпеки. Відповідно, роль підрозділу, відповідального за проведення даної роботи на підприємстві, що виконує функції дотримання правил політики безпеки і плану захисту, управління засобами захисту, контролю за правильністю їх експлуатації, виявлення спроб та фактів порушень та вжиття заходів щодо їх нейтралізації, також виходить на перший план. Ослаблення практично будь-якої складової інфраструктури підприємства безпосередньо позначається на його безпеці, тому процес управління підприємством знаходяться в тісному взаємозв'язку з питаннями безпеки.

У сучасних умовах процес успішного функціонування і економічного розвитку українських підприємств багато в чому залежить від вдосконалення їх діяльності у сфері забезпечення економічної безпеки. Слід зазначити, що сьогодні не всі керівники підприємств готові повною мірою оцінити необхідність створення надійної системи економічної безпеки. Особливо ж складно буває визначити конкретні дії, необхідні для захисту тих чи інших життєво важливих ресурсів.

Предмет дослідження є оволодіння теоретичними основами дисципліни на тему економічна безпека підприємства, методикою економічних розрахунків і вмінню робити кваліфіковані висновки за результатами розрахунків.

Відповідно до поставленої мети вирішено такі задачі:

1) Проведено теоретичний аналіз і сутність економічної безпеки підприємства;

2) виконана розрахункова частина та визначені точки беззбитковості графічним та аналітичним засобами.

1. Теоретична частина

1.1 Поняття про економічну безпеку підприємства

Перехід України до ринкових основ господарювання обумовлює актуальність та необхідність оцінки економічної безпеки підприємства. Економічна безпека підприємства багатогранна таємна економічна категорія. Для її якісної та кількісної оцінки необхідно розробити підходи щодо оцінки кожної її складової.

Ефективність функціонування підприємства і саме його існування, особливо в нестабільних умовах перехідної економіки, значною мірою залежить від ефективності системи економічної безпеки.

Розрізняють такі рівні економічної безпеки: міжнародну (глобальну і регіональну); національну; локальну (галузеву чи регіональну); конкретного підприємства.

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство і суспільні об'єднання, регіони, підприємства, окремі громадяни. Держава є основним об'єктом і одночасно суб'єктом економічної безпеки, вона здійснює свої функції через органи законодавчої, виконавчої і судової влади.

Економічна безпека підприємства (організації) - це такий стан сукупних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації і технологій, техніки і устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за яких гарантується найбільш ефективне їх використання з метою стабільного функціонування та прогресивного науково-технічного та соціального розвитку, запобігання внутрішніх і зовнішніх негативних впливів (загроз).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в гарантії його стабільного і максимально ефективного функціонування та перспективі розвитку.

До основних функціональних цілей економічної безпеки зараховують:

- високу фінансову ефективність роботи, фінансову стійкість та незалежність підприємства;

- технологічну незалежність та високу конкурентоспроможність технічного потенціалу суб'єктів господарювання;

- ефективну організаційну структуру управління підприємством, високу ефективність менеджменту;

- високий рівень кваліфікації персоналу та належну ефективність корпоративних НДДКР;

- мінімізовані результати руйнівного впливу виробничо-господарської діяльності на навколишнє середовище;

- правову захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);.

- захист інформаційно-комерційної таємниці та достатній рівень володіння інформацією в усіх підрозділах виробничої діяльності;

- організацію безпеки персоналу підприємства, його капіталу, майна і комерційних інтересів.

Негативний вплив на економічну безпеку можуть чинити:

1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, партнерів ідентичних підприємств, конкурентів);

2) збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках певного підприємства, наукові відкриття та нові технології, форс-мажорні обставини тощо).

Фактори негативного впливу на економічну безпеку підприємства поділяються на об'єктивні й суб'єктивні.

До об'єктивних факторів негативного впливу зараховують фактори (процеси), які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб'єктивні фактори чинять негативний вплив внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників, в першу чергу його керівників і функціональних менеджерів.

Отже, загрозу економічній безпеці господарюючого суб'єкта можуть становити як внутрішні, так і зовнішні фактори.

1.2 Зовнішні та внутрішні фактори економічної безпеки

Головними зовнішніми факторами економічної кризи на підприємстві можуть бути:

- спад кон'юнктури в економіці в цілому;

- зменшення рівня доходів у населення і зниження купівельної спроможності;

- політична нестабільність і спрямованість політики держави, що позначається на рівні інфляції;

- нестабільність господарського та податкового законодавства;

- нестабільність фінансового та валютного ринків;

- розвиток науки і техніки, його вплив на процеси виробництва товарів та їх конкурентоспроможність;

- кризові явища в окремій галузі;

- сезонні коливання;

- посилення монополізму на ринку;

- дискримінація підприємства органами влади та управління;

- можливі конфлікти між засновниками підприємства (власниками).

Зовнішні фактори, що можуть вплинути на виникнення кризи, мають більшою мірою стратегічний характер. Вони зумовлюють економічну кризу підприємства при неправильному або несвоєчасному реагуванню на них, тобто за недосконалого функціонування системи своєчасного попередження та «реагування з недопущення кризи». Безперечно, що боротися з кризою, яка охоплює національні масштаби, окремо взятому підприємству не під силу, воно здатне значно пом'якшити негативні наслідки загального спаду в економіці. Внутрішні фактори, які визначають можливі кризові явища, можна систематизувати таким:

- низька організація служби менеджменту;

- організаційна структура виробництва, яка не відповідає вимогам часу;

- недостатній рівень кваліфікації персоналу;

- недоліки організації виробничої сфери;

- прорахунки у використанні ресурсного потенціалу;

- недостатній рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

- прорахунки в інвестиційній політиці;

- незадовільно поставлена робота з винахідництва (інновації) та раціоналізаторства;

- непередбачений дефіцит у фінансуванні;

- недостатній оперативний контроль за діяльністю і процесом виробництва.

Ці фактори, як правило, взаємопов'язані і в своїй сукупності впливають на кризовий стан підприємства. Вони призводять до виникнення збитків у діяльності підприємства, неплатоспроможності, незадовільної організації роботи з ринком, втрати конкурентоспроможності.

Технологічна безпека полягає у дотриманні норм техніки безпеки, технології, своєчасному відновленні, модернізації та ремонті устаткування, будівель і споруд, ефективному і сучасному інформаційному забезпеченні господарської діяльності підприємства.

Розробляючи стратегію розвитку того чи іншого суб'єкта господарювання, в першу чергу розробляють і обґрунтовують прогноз ринкової ситуації на передбачуваний період. Від багатоаспектних зовнішніх і внутрішніх факторів, їх впливу, зокрема характеристики і структури потреб ринку і прогнозних можливостей їх вирішення, у виборі форм і шляхів їх вирішення великою мірою залежатиме економічна безпека різнорівневих суб'єктів господарювання як підприємства, галузі, так і народного господарства в цілому. Рівень економічної безпеки підприємства також залежить від ефективності керівництва, гнучкого управління, вибору самої системи управління та кваліфікації спеціалістів.

Згідно з поняття економічної безпеки підприємства містить у собі фінансову, інтелектуальну, кадрову, технологічну, правову, екологічну, інформаційну і силову складові. До них варто додати ринкову, а також інтерфейсну складову, яка характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами, підприємства.

Забезпечення економічної безпеки передбачає виділення, аналіз і оцінку існуючих загроз з кожної функціональної складової та розроблення на їх основі системи протидіючих і застережних заходів.

1.3 Аналіз і оцінка економічної безпеки підприємства

Аналіз і оцінку економічної безпеки підприємства виконують у такій послідовності:

1. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, які визначають економічну безпеку підприємства (за кожної функціональної складової), аналіз і оцінка ступеня їх впливу.

2. Розрахунок узагальнених показників економічної безпеки для кожної з функціональних складових.

3. Розрахунок інтегрального показника економічної безпеки підприємства.

4. Розроблення комплексу заходів, спрямованих на підвищення економічної безпеки, й оцінка їх ефективності.

Оцінка дієвості й ефективності заходів щодо забезпечення економічної безпеки є основою приймання оперативних рішень, а також розроблення тактичних і стратегічних програм, спрямованих на її підвищення.

1.4 Основні функціональні складові економічної безпеки

економічний безпека витрата прибуток

Класифікація об'єктивних видів економічної безпеки за типами суб'єктів, сферами життєдіяльності та конкретними предметами досить обширна. Вона охоплює всі форми життєдіяльності людей: промислове виробництво, сільське господарство, торгівлю, побут, всю соціально-економічну інфраструктуру, індивідуальну господарську діяльність. Особливо гострою є предметно-функціональна економічна безпека, яка виражається в збереженні й безпеці використання і та споживання матеріальних ресурсів, продуктів харчування і товарів широкого вжитку тощо.

Для боротьби з економічною небезпекою господарювання в країні діє система законів і законодавчих актів, які забезпечують і гарантують безпеку господарювання. Основні функціональні складові поняття економічної безпеки підприємства такі.

1. Фінансова складова - досягнення найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів.

2. Інтелектуальна й кадрова складові - розвиток інтелектуального потенціалу підприємства, ефективне управління персоналом.

3. Техніко-технологічна складова - рівень застосування технологій, що відповідають сучасним світовим аналогам щодо оптимізації витрат ресурсів.

4. Політико-правова складова - правове забезпечення діяльності підприємства і дотримання чинного законодавства.

5. Інформаційна складова - інформаційно-аналітичне забезпечення усієї діяльності підприємства.

6. Екологічна складова - мінімізація забруднення довкілля.

7. Силова складова - забезпечення фізичної безпеки працівників (керівників) підприємства і збереження його майна.

Розглянемо їх більш детально:

1. Фінансова складова. Про ослаблення фінансової безпеки свідчать:

- зниження ліквідності;

- підвищення кредиторської та дебіторської заборгованості;

- зниження фінансової стійкості і т.п.

За цю складову економічної безпеки відповідають фінансові та економічні служби підприємства.

Оцінка фінансової складової економічної безпеки може бути виконана на основі такого підходу, який дозволяє визначити ступінь фінансової стійкості і відповідно ступінь фінансової безпеки підприємства.

Оцінними показниками є:

± Ес - надлишок (+) чи нестача (-) власних обігових коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства;

± Ем - надлишок чи нестача власних обігових коштів, а також середньострокових і довгострокових кредитів і позик;

± Ен - надлишок чи нестача загальної величини обігових коштів.

Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Вони розраховуються за такими формулами:

±Ес = Ес - Zc,

±Ет= (Eс + Кт) - Z,

± Eн = (Ен+ Кт + К,) - Z,

Де Z. - сума запасів і витрат;

Eс - сума власних обігових коштів підприємства;

Кт - середньострокові і довгострокові кредити і позики;

Кі - короткострокові кредити і позики.

Залежно від значень оцінних показників виділяють п'ять областей фінансової стійкості (областей ризику) їм можна поставити у відповідність п'ять рівнів фінансової безпеки.

- Абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли для функціонування підприємству досить власних обігових коштів: ±Ес >0, ±Ет>0, ± Eн >0.

- Область нормальної фінансової стійкості і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат: ±Ес=0, ±Ет=0, ±Ен=0.

- Область нестійкого фінансового стану і нестабільного рівня безпеки, коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, нестача яких компенсується середньостроковими і довгостроковими позиками і кредитами: ±Ес <0, ±Ет >0, ± Eн ?0.

- Область критичного фінансового стану і критичного рівня безпеки, коли підприємство для фінансування своєї діяльності залучає короткострокові кредити (крім середньострокових і довгострокових): ±Ес <0, ±Ем<0, ±Ен>0.

- Область кризового фінансового стану і кризового рівня безпеки, коли підприємство не може забезпечити фінансування своєї діяльності ні власними, ні позиковими коштами, тобто перебуває на межі банкрутства: ±Ес<0, ±Ет<0, ±Ен<0.

2. Інтелектуальна складова. Негативні впливи на цю складову справляють:

- звільнення провідних висококваліфікованих працівників, що призводить до ослаблення інтелектуального потенціалу підприємства;

зниження питомої ваги інженерно-технічних працівників і науковців у загальній кількості працюючих;

- зниження винахідницької та раціоналізаторської активності;

- зниження освітнього рівня працівників, і особливо осіб апарату управління.

За цю складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів) і особисто головний інженер.

Рівень інтелектуальної складової економічної безпеки може бути визначений таким чином.

Розраховують значення таких показників (коефіцієнтів):

- плинність працівників високої кваліфікації, розраховується як відношення кількості працівників, що звільнилися, до загальної кількості працівників даної кваліфікації;

- питома вага інженерно-технічних працівників і науковців, розраховується як відношення їх кількості до всієї кількості працюючих;

- показник винахідницької (раціоналізаторської) активності, визначається як відношення кількості винаходів (рацпропозицій) до кількості працюючих чи інженерно-технічних працівників;

- показник освітнього рівня, визначається як відношення кількості осіб, що мають вищу (спеціальну) освіту, відповідно до профілю діяльності підприємства, до загальної кількості працюючих і т.п.

Ці й інші аналогічні показники (коефіцієнти) порівнюють з показниками інших підприємств чи аналізують у динаміці (звичайно при цьому враховують економічні показники діяльності аналізованого і порівнюваного підприємств).

3. Кадрова складова. До основних негативних впливів відносять:

- відтік кадрів;

- плинність кадрів;

- фізичне старіння кадрів, старіння їх знань і кваліфікації;

- низьку кваліфікацію кадрів;

- поєднання основної діяльності з роботою в інших організаціях, що пов'язано як з низькою віддачею працівника, так і з можливим виходом конфіденційної інформації за межі підприємства.

За названу складову безпеки повинна відповідати кадрова служба (відділ кадрів).

Розрахунок рівня безпеки для кадрової складової виконують аналогічно до викладеного вище, вносячи зміни до складу показників. У ряді випадків показників інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки підприємства об'єднують.

4. Технологічна складова. До основних негативних впливів відносять:

- дії, спрямовані на підрив технологічного потенціалу підприємства;

- порушення технологічної дисципліни;

- моральне старіння використовуваних технологій.

Протидією повинна займатися технологічна служба (контроль технологічної дисципліни, удосконалення існуючих і розроблення нових ефективних технологій і т.п.).

Показники рівня технологічної безпеки можуть бути розраховані аналогічно до двох попередніх складових, однак склад показників буде іншим, так, наприклад, варто використовувати такі показники, що характеризують технологічний потенціал і технологічну безпеку підприємства (звичайно з урахуванням економічних результатів їх діяльності):

- рівень прогресивності технологій, що розраховується як відношення кількості використовуваних прогресивних сучасних технологій (на рівні кращих серед підприємств, що працюють на конкретному ринку) до загальної їх кількості на підприємстві;

- рівень прогресивності продукції, що розраховується як відношення кількості найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції (на рівні кращих зразків на конкретному ринку) до загальної їх кількості;

- рівень технологічного потенціалу, що розраховується як частка технічних і технологічних рішень на рівні винаходів у загальній кількості нових рішень, використовуваних у виробничому процесі, і т.д.

5. Правова складова. Основними загрозами безпеці є;

- недостатня правова захищеність інтересів підприємства в договірній та іншій діловій документації;

- порушення юридичних прав підприємства і його працівників;

- навмисне чи ненавмисне розголошення комерційно важливих відомостей;

- порушення норм патентного права.

Протидією повинна займатися юридична і патентно-ліцензійна служба (правове забезпечення діяльності підприємства, юридичне пророблення договірної документації, ведення судових і арбітражних розглядів, правове навчання персоналу, ведення патентного фонду підприємства, контроль порушень норм патентного права, цензура публікацій).

Рівень правової безпеки може бути визначений залежно від співвідношення втрат підприємства (як реальних, так і у вигляді упущеної вигоди) внаслідок порушення правових норм (наприклад, виплат за позовами через порушення юридичних норм і прав) і загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Для оцінки може бути запропонована така шкала:

- втрат немає - абсолютна правова безпека;

- частка правових втрат складає від 0 до 25% - нормальна правова безпека;

- 25-50% - нестабільний стан;

- 50-75% - критичний стан;

- 75-100% - кризовий стан.

6. Силова складова. До основних негативних впливів, що характеризують цю складову, відносять:

- фізичні і моральні впливи, спрямовані на конкретних особистостей, особливо керівництво і провідних спеціалістів підприємства з метою заподіяти шкоду їх здоров'ю (фізичному і психологічному), а також репутації і матеріальному благополуччю, що становить загрозу нормальній діяльності підприємства;

- негативні впливи, що завдають шкоди майну підприємства, несуть загрозу зниження вартості його активів і втрати економічної незалежності (у т.ч. доступ до конфіденційної інформації підприємства, включаючи промислове шпигунство; дезінформацію; знищення інформації та ін.).

Протидією негативним впливам, що належать до силової складової, повинна займатися служба охорони (забезпечення фізичного захисту керівництва підприємства, організація пропускного режиму, охорона будинків, приміщень, ліній зв'язку й устаткування, захист інформації від несанкціонованого доступу, забезпечення режиму секретності документів і матеріалів, забезпечення безпеки в екстремальних умовах, навчання персоналу розпізнавати небезпеки і вживати заходів самозахисту).

Рівень даної складової економічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки імовірності реалізації відзначених вище (а також інших аналогічних) загроз. Ця імовірність (Р) може бути розрахована об'єктивно як частка негативних впливів у минулому і поточному періодах діяльності підприємства, чи ж суб'єктивно - методом експертних оцінок. При цьому до уваги необхідно брати можливий збиток унаслідок реалізації загроз.

Слід зазначити, що аналогічним чином можна визначити рівні безпеки з кожної розглянутої вище складової. Однак на практиці це зробити складно, оскільки для більшості складових важко оцінити імовірності і величини можливих втрат.

7. Ринкова складова. Ця складова економічної безпеки характеризує ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем. Про ослаблення ринкової безпеки свідчать:

- зменшення частки ринку, яку займає підприємство;

- ослаблення конкурентних позицій і спроможності протидіяти конкурентному тиску;

- зниження адаптаційних можливостей підприємства до змін ситуації на ринку, відставання від вимог ринку і т.д.

За названу складову економічної безпеки підприємства повинна відповідати служба маркетингу.

Оцінку рівня ринкової безпеки можна виконати на основі підходу, викладеного в (Ильяшенко и др., 2000), дещо змінивши його.

Суть підходу полягає в оцінці ступеня відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, що генеруються ринковим середовищем. Характеристики ринкового середовища і характеристики підприємства (фактори впливу), як і в методі аналізу, поділяють на дві групи. Для зовнішнього середовища - можливості і загрози, для підприємства - сильні і слабкі сторони діяльності. Вплив кожного з факторів (як зовнішнього середовища, так і внутрішнього) на ринкову безпеку підприємства оцінюють за допомогою коефіцієнтів упевненості, що вимірюються за шкалою -1…+1.

У ринкових умовах господарювання найбільш високою гарантією безпеки діяльності підприємства є гарантований ринок збуту продукції, її конкурентоспроможність і надійність. Відповідна ніша на ринку, стабільні споживачі продукції, доступні ціни на товари сприяють довготерміновим угодам на поставку продукції на взаємовигідних умовах.

Важливими факторами економічної безпеки в ринкових умовах є купівельна спроможність клієнтів і попит на певну продукцію. Вона визначається відповідними гарантіями в процесі споживання певної продукції, її якісними показниками, гарантіями обслуговування, терміном використання.

Важливою ознакою економічної безпеки є надійність внутрішніх і зовнішніх факторів виробничої діяльності підприємства, які забезпечують його стабільну роботу і гарантію поставок товарів у визначених обсягах, і строки поставки.

Не менш важливе значення має достатня інформаційно-рекламна діяльність на продукцію, на її якісні та кількісні показники, дизайнове оформлення товару, його зовнішній вигляд.

Оперативна реалізація заходів щодо розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням повного комплексу робіт, зокрема: збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється за допомогою офіційних контактів з різноманітними джерелами відкритої інформації; одержання неофіційних носіїв інформації за допомогою спеціальних технічних заходів; аналізу одержуваної інформації з дотриманням загальноприйнятих принципів організації робіт (систематизації, безперервності надходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загально корпоративних); прогнозування тенденцій розвитку науково-технічних, технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві та за його межами, у країні, світі стосовно кон'юнктури ринку. Слід спрогнозувати показники, які необхідно досягти суб'єкту господарювання (об'єкти виробництва, технічного розвитку, фінансового забезпечення); оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробки рекомендацій з метою підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання.

8. Інтерфейсна складова. Характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами. Економічній безпеці підприємства загрозу становлять можливі непередбачені зміни умов взаємодії (навіть до розриву відносин) з економічними контрагентами: постачальниками, торговими і збутовими посередниками, інвесторами, споживачами і т.д. Відповідальність за дану складову економічної безпеки несе служба маркетингу.

Рівень інтерфейсної складової економічної безпеки може бути розрахований за методикою, викладеною у (Ильяшенко, 1996) з деякими її змінами. Оцінка надійності економічних контрагентів виконується за комплексом критеріїв, наведених у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Ситуаційна оцінка економічного контрагента

Критерій

Порядкова шкала

Точно відповідає

імовірно відповідає

невизначено

імовірно не відповідає

точно не відповідає

Імідж

-

1

-

-

-

Досвід роботи

1

-

-

-

-

Фінансовий стан

-

1

-

-

-

Обов'язковість виконання контрактів

-

-

1

-

-

Потенціал

-

-

1

-

-

Оцінка в балах

4

3

2

1

0

Залежно від специфіки економічного контрагента перелік критеріїв може бути змінений. Оцінка надійності кожного з контрагентів виконується в таблицях. Вона характеризує ступінь відповідності аналізованого контрагента кожному з оцінних критеріїв. Оцінки здійснюються шляхом постановки відміток (наприклад, «1») у рядках з назвами критеріїв проти стовпців з оцінками.

9. Екологічна складова. Негативні впливи на економічну безпеку, що належать до даної складової:

- загроза здоров'ю працівників підприємства;

- трата прибутковості внаслідок високого рівня екологічних штрафів і платежів;

- зниження конкурентоспроможності підприємства і виробленої продукції;

- підрив іміджу підприємства.

Протидією повинна займатися служба екологічної безпеки (контроль екологічності і екологізація всіх сторін діяльності підприємства).

Рівень екологічної безпеки підприємства може бути визначений як середнє рівнів окремих його факторів: пошкодження ландшафту, енергетичне забруднення середовища, утворення смітників відходів виробництва, забруднення водного і повітряного середовища.

Рівень безпеки може бути визначений у такий спосіб:

Уд.в = 0 - абсолютна екологічна безпека;

Уд.в < 0,25 - нормальна екологічна безпека;

0,25 < Уд.в <0,50 - нестабільний екологічний стан;

0,50 < Уд.в <0,75 - критичний рівень екологічної безпеки;

Уд.в > 0,75 - екологічна криза.

10 Інформаційна складова. Рівень усієї складової економічної безпеки визначається використанням неповної, неточної і суперечливої інформації В процесі приймання управлінських рішень.

Протидією повинна займатися інформаційно-аналітична служба разом із службою охорони (аналіз достовірності інформації, що надходить, збір, накопичення, систематизація і збереження інформації, захист інформації від несанкціонованого доступу, підтримка зв'язків з діловими партнерами і широкими колами громадськості).

Як показники рівня інформаційної безпеки можуть бути використані такі коефіцієнти:

- коефіцієнт повноти інформації (Кпл), який розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення (ОПР), і обсягу інформації, необхідної для приймання обґрунтованого рішення;

- коефіцієнт точності інформації (Кт), що розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної в розпорядженні ОПР інформації;

- коефіцієнт суперечливості інформації (Кпл), що розраховується як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Обсяг інформації може бути розрахований у сторінках формату А4, кількості символів тексту, Кбайт, Мбайт і т.п.

Рівень інформаційної безпеки може бути визначений на основі значень добутку трьох згаданих коефіцієнтів:

Ки = Кпл*Кт*Кпр.

При цьому якщо: Ки > 0,7 - рівень безпеки високий;

0,3 < Ки < 0,7 - рівень безпеки середній;

Ки < 0,3 - рівень безпеки низький.

Рівень економічної безпеки підприємства в цілому (з урахуванням усіх її складових) визначається у такій послідовності.

1. Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної зі складових економічної безпеки за такою формулою:

Оі =1/Nі*пі

де Оі - відносна оцінка і-ї складової економічної безпеки підприємства;

Nі - кількість рівнів і-ї складової економічної безпеки;

пі - номер розрахованого відповідно до викладених вище підходів рівня безпеки і-ї складової, рахуючи від найбільш несприятливого з них включно.

2. Визначити вагомості Ві, кожної зі складових економічної безпеки.

3. Розрахувати інтегральну оцінку економічної безпеки як середньозважену складових. Чим вона буде ближче до одиниці, тим вище рівень економічної безпеки. Оцінка нижче 0,5 свідчить про ослаблення економічної безпеки підприємства. Аналіз окремих складових дозволить уточнити, звідки виходять загрози.

Доцільно виділити окрему службу економічної безпеки підприємства, що координувала б роботу всіх згаданих вище служб із погляду протидії негативним впливам і забезпечувала б узгоджену взаємодію функціональних підрозділів. Існуючі в наш час на великих підприємствах служби безпеки в основному відповідають тільки за її силову складову і не охоплюють інших. Керівник служби економічної безпеки повинен бути в ранзі заступника директора.

1.5 Розробка заходів з економічної безпеки

З цією метою на підприємстві (організації) розробляють заходи з організації економічної безпеки, які вживаються в комплексі з виробничою програмою випуску продукції. Це в першу чергу:

- формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

- прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

- стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

- тактичне панування економічної безпеки за функціональними складовими;

- оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

- здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

- узагальнююче оцінювання досягнутого рівня економічної безпеки.

Здійснення зазначених заходів у комплексі може забезпечити відповідний рівень економічної безпеки підприємства.

Організація та функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності з метою максимальної ефективності повинні ґрунтуватися на низці наступних принципів, що представлені у роботах Г.А. Пастернака-Таранушенка.

Табл. 1.2 Принципи організації та функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємства

Принцип

Сутність принципу

1.

Принцип законності

Вся діяльність фірми, у тому числі її служби безпеки повинна носити безумовно законний характер, інакше система забезпечення безпеки може бути зруйнована з вини самого суб'єкта підприємництва. В якості негативних наслідків можуть бути різного роду санкції правоохоронних органів, залучення в якості відповідача в суд, шантаж з боку кримінальних структур.

2.

Принцип економічної доцільності

Слід організовувати захист тільки тих об'єктів, витрати на захист яких менше, ніж втрати від реалізації погроз цих об'єктів. Тут також повинні враховуватися фінансові можливості фірми з організації системи економічної безпеки.

3.

Поєднання превентивних та реактивних заходів

Поєднання превентивних та реактивних заходів. Превентивні - заходи попереджувального характеру, що дозволяють не допустити виникнення або реалізації загроз економічній безпеці. Реактивні - заходи, що вживаються в разі реального виникнення загроз або необхідності мінімізації їх негативних наслідків.

4.

Принцип безперервності

Функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки підприємництва має здійснюватися постійно.

5.

Принцип диференційованості

Вибір заходів для подолання виниклих загроз відбувається в залежності від характеру загрози і ступеня тяжкості наслідків її реалізації.

6.

Координація

Для досягнення поставлених завдань необхідно постійне узгодження діяльності різних підрозділів служби безпеки, самої фірми і поєднання організаційних, економіко-правових та інших способів захисту.

7.

Повна підконтрольність системи економічної безпеки керівництву суб'єкта підприємницької діяльності

Це необхідно по-перше, для того, щоб система безпеки не перетворилася на замкнуте утворення, орієнтоване на рішення вузьких завдань, без урахування інтересів фірми в цілому, а по-друге, для оцінки ефективності діяльності системи та її можливого вдосконалення.

1.6 Результати аналізу й оцінки рівнів складових економічної безпеки

Результати аналізу й оцінки рівнів складових економічної безпеки не є самоціллю. Вони повинні бути покладені в основу розроблення комплексу заходів, спрямованих на протидію загрозам, та підвищення рівня економічної безпеки підприємства і відповідно розширення його адаптаційних можливостей до змін умов господарської діяльності, створення умов стабільного функціонування і розвитку.

Варіанти

Показники

1

Програма випуску виробів, штук:

- виріб А

- виріб Б

1000

1300

Ціна 1 т. матеріалу, тис. грн.

сталь А12, 38

латунь ЛС59-1, 16

16,2

75,4

Витрата палива технологічного, т.

виріб А

виріб Б

0,53

0,61

Оптова ціна станка, грн.

токарного

фрезерного

шліфувального

108000

86000

110000

Рентабельність виробів для розрахунку оптової ціни підприємства, %

виріб А

виріб Б

25

30

Вартість впроваджуваних машин, апаратів, приладів, тис. грн.

7500

Збільшення випуску виробів А після впровадження нової техніки,%

10

2. Розрахункова частина

2.1 Складання кошторису витрат на виготовлення продукції

1. Розрахунок вартості основних матеріалів.

Розрахуємо витрати на матеріали за вирахуванням відходів на кожну випущену деталь за формулою:

грн., (2.1)

де k - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати на транспортно-заготівельні роботи, приймати на рівні 1,05 - 1,15; k = 1,1.

Ц1 - ціна 1 т. матеріалу, тис. грн.;

m1 - маса заготовки, т.;

Ц2 - ціна 1 т. відходів, тис. грн., (складає 10% від вартості матеріалу)

m2 - маса відходів, т.

Таблиця 2.1- Норма витрати і ціна матеріалів

Деталь

Матеріал (мірка)

Маса заготовки, т.

Ціна 1 т., тис. грн.

чорнової

чистової

матеріалу

відходів

А

Б

Сталь А12, 38

Латунь ЛС59-1, 16

1,8

2,0

1,65

1,6

1,62

7,54

1,62*10%=0,162

7,54*10%=0,754

МА = 1,62 • 1,1 • 1,8 - 0,162 • (1,8-1,65) = 3,183 тис. грн.

МБ = 7,54 • 1,1 • 2,0 - 0,754 • (2,0-1,6) = 16,286 тис. грн.

2. Розрахунок паливно-енергетичних витрат

Розрахунок прямих поточних витрат на паливо та електроенергію визначаємо за формулою:

, грн., (2.2)

- де n - витрата ресурсу (палива або енергії) на одиницю продукції, т, кг, кВт-год.;

Ц - вартісне значення одиниці ресурсу, грн.

Деталь А:

Деталь Б:

В табл. 2.2 представлені норми витрат і ціни на паливно-енергетичні ресурси.

Таблиця 2.2- Норми витрат і ціни на паливно-енергетичні ресурси

Деталь

Вид ресурсів

Витратний коеф-т на од. продукції

Ціна од.

ресурсу, грн.

Прямі поточні витрати, грн.

А

Паливо технологічне, т.

Електроенергія на технологічні потреби, кВт-год

0,53

1600

4950

1,14

0,53 •4950 =2623,50

1600 • 1,14 =1824,00

Б

Паливо технологічне,т.

Електроенергія на технологічні потреби, кВт-год

0,61

2000

4950

1,14

0,61 •4950 =3019,50

2000 • 1,14 =2280,00

3. Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Вихідні дані для розрахунку фонду оплати праці представлені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Розрахунок фонду оплати праці

Операція

Норма часу на операцію, хв.

Розряд

роботи

Годинна тарифна ставка, грн.

Деталь А

Деталь Б

1

2

3

4

5

Токарна

Фрезерування шліців

Фрезерування зубців

Шліфування шліців

Шліфування зубців

2350

8650

17300

5300

18730

2700

9850

18300

7400

20050

3

3

3

4

4

9,18

9,18

9,18

10,2

10,2

Фонд тарифної заробітної плати визначаємо за формулою:

грн., (2.3)

де W - кількість виготовлених деталей, шт.;

Т - норма часу на операцію, год.;

h - часова тарифна ставка, грн.

Деталь А:

З т = 1000 • (2350/60 • 9,18 + 8650/60 • 9,18 + 17300/60 • 9,18+ 5300/60 •10,20 +18730/60 • 10,2) = 1000 • (2350+8650+17300)/60 • 9,18 + 1000 • (5300+18730)/60 •10,2 =4329,900 + 4085,100 = 8415,000 тис. грн.

Деталь Б:

З т = 1300 • (2700/60 • 9,18 + 9850/60 • 9,18 + 18300/60 • 9,18+ 7400/60 • 10,20 +20050/60 • 10,2) = 1300 • (2700+9850+18300)/60 • 9,18 + 1300 • (7400+20050)/60 • 10,2 =6136,065 + 6066,450=12202,515 тис. грн.

Усього З т = 8415,000+12202,515 =20617,515 тис. грн.

Розрахунок премії з фонду оплати праці виконуємо за формулою:

, грн., (2.4)

Деталь А: З п = 0,3 • 8415,000 = 2524,500 тис. грн.

Деталь Б: З п = 0,3 • 12202,515 = 3660,755 тис. грн.

Усього: З п = 2524,500+3660,755 = 6185,255 тис. грн.

Основний фонд оплати праці визначаємо за формулою:
, грн., (2.5)
Деталь А: З о = 8415,000+2524,500 =10939,500 тис. грн.
Деталь Б: Зо = 12202,515+3660,755 = 15863,270 тис. грн.
Усього: З о = 10939,500+15863,270 = 26802,770 тис. грн.
Розрахунок додаткової заробітної плати визначаємо за формулою:
, грн., (2.6)
Деталь А: З д = 0,1* 10939,500 = 1093,950 тис. грн.
Деталь Б: З д = 0,1*15863,270 = 1586,327 тис. грн.
Усього: З д= 1093,950 + 1586,327 = 2680,277 тис. грн.

Річний фонд оплати праці визначаємо за формулою:

, грн. (2.7)

Деталь А: З г = 10939,500 + 1093,950 = 12033,450 тис. грн.

Деталь Б: З г =15863,270+1586,327 = 17449,597 тис. грн.

Усього: З г = 12033,450 +17449,597 = 29483,047 тис. грн.

(з урахуванням випуску двох деталей)

4. Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

Відрахування на соціальні заходи здійснюються у формі єдиного соціального внеску на обов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Розрахунок виконуємо для кожного виду деталей за формулою (єдиний соціальний внесок для підприємства важкого машинобудування складає 38,54%):

,грн. (2.8)

Деталь А:

Деталь Б:

Усього: ЄСВ = 4637,692+6725,075 = 11362,767 тис. грн.

5. Розрахунок вартості основних виробничих фондів і фонду амортизаційних відрахувань

Вартість будівлі укрупнено становить 750-790 грн. за 1 м3. У курсовій роботі об'єм будівлі прийняти 180000 м3.

770 • 180000=138600,000тис. грн

Загальна вартість обладнання та робочих машин підприємства визначимо як добуток кількості верстатів та вартості верстата.

Розрахунки загальної вартості обладнання та робочих машин виконані в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок загальної вартості обладнання та робочих машин

Найменування

верстата

Кількість

верстатів

шт.

Оптова

ціна

верстата грн.

Транспортно-монтажні

витрати (15%

оптової ціни)

Вартість

одиниці

обладнання, грн.

Загальна

вартість

верстатів, грн.

Токарний

Фрезерний

Шліфувальний

Разом

6

3

3

12

25000

32000

30000

-

25000•15%=3750

32000•15%=4800

30000•15%=4500

25000+3750=28750

32000+4800=36800

30000+4500=34500

-

28750•6=172500

36800•3=110400

34500•3=103500

386400

Вартість силового обладнання підприємства становить 8-10% вартості робочих машин та обладнання.

386400 • 9% = 34776,00грн.

Вартість вимірювальних і регулюючих приладів і пристроїв становить укрупнено 2-5% вартості робочих машин та обладнання.

386400 • 3,5%=13524,00 грн

Вартість транспортних засобів цеху укрупнено складає 3-4% вартості робочих машин та обладнання.

386400 • 3,5%= 13524,00 грн.

Вартість інструменту укрупнено становить 6-15% вартості робочих машин і устаткування.

386400 • 10% = 38640,00 грн.

Вартість виробничого та господарського інвентарю становить 1-3% вартості робочих машин та обладнання.

386400 • 2% = 7728,00 грн.

Амортизаційні відрахування визначаємо, використовуючи прямолінійний метод розрахунку, за формулою:

, грн. (2.9)

де Вп - первісна балансова вартість основних фондів, грн.;

Вл - ліквідаційна вартість основних фондів, грн. (0-5% від первісної вартості);

Тсл - термін служби основних фондів (амортизаційний період), років.

Розрахунок фонду амортизаційних відрахувань за прямолінійним методом виконані в табл. 2.5

Таблиця 2.5- Розрахунок фонду амортизаційних відрахувань за прямолінійним методом

Найменування основних фондів

Вартість
основних

фондів, грн.

Ліквідаційна вартість,

грн. 4%

Строки корисного використання, років

Сума амортизаційних

відрахувань, грн.

Будівля

Робочі машини й устаткування

Силове обладнання

Вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої

Транспортні засоби

Інструмент

7. Господарський і виробничий інвентар

138600000

386400

34776

13524

13524

38640

7728

5544000

15456

1391,04

540,96

540,96

1545,60

309,12

20

5

5

2

5

4

4

6652800

74188,80

6676,99

6491,52

2596,61

9273,60

1854,72

Разом

-

-

-

6753882,24

6. Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Розрахунок виконуємо за формою, представленою в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування

Статті витрат

Визначення витрат (нормативи)

Сума річних витрат, грн.

1. Витрати на допоміжні матеріали, грн.

5000 грн. за рік на один станок

12 • 5000=60000

2. Витрати на силову електроенергію, стиснене повітря, воду і пар на виробничо-господарські потреби, грн.

7000 грн. за рік на один станок

12 • 7000=84000

3. Заробітна плата допоміжних робітників (основна, додаткова, відрахування на соціальні заходи),

20% от суми (Зг+ЕСВА+Б) основних робочих

(29483047+11362767) • 20% = 8169163

4. Амортизаційні відрахування (крім відрахувань на будівлі), грн.

З табл. 2.5

101082,24

5. Утримання, ремонт і відновлення малоцінного інструменту і пристроїв, обладнання, транспорту, грн.

10-20% від їх первісної вартості

(34776+13524+13524+38640) • 15%=15069,60

6. Інші витрати, грн.

3-5% від суми (1-5) статей даної таблиці

8429314,84 • 4%=337172,59

Всього витрати з утримання та експлуатації устаткування, грн.

-

8766487,43

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання розподілимо пропорційно основній заробітній платі основних робітників:
а) Загальний фонд основної оплати праці основних робітників - Зо за двома деталями розрахований за формулою 2.5.
Зо = 26802770 грн.
б) Витрати на утримання і експлуатацію обладнання припадають на 1 грн. основної заробітної плати основних робітників (відношення суми витрат з табл. 2.6 до значення Зо за двома деталями).
8766487,43 / 26802770 = 0,33
в) Витрати на утримання та експлуатацію на річний випуск деталей (множення результату пункту б на Зо для кожної деталі відповідно).
Деталь А = 0,33 • 10939500= 3610035 грн.
Деталь Б = 0,33 • 15863270 = 5234879 грн.
г) Витрати на утримання і експлуатацію обладнання, що припадають на один виріб (відношення результату пункту в до програми випуску виробів відповідно вироби А і Б).
Деталь А = 3610035 / 1000= 3610,04 грн.
Деталь Б = 5234879 / 1300= 4026,83 грн.
7. Розрахунок кошторису цехових витрат.
У табл. 2.7 представлений розрахунок кошторису цехових витрат.
Таблиця 2.7 - Розрахунок кошторису цехових витрат

Найменування статей витрат

Визначення витрат (нормативи)

Сума річних витрат

1. Заробітна плата спеціалістів, службовців, МОП, грн.

30% від основної заробітної плати основних робочих по 2-м деталям

26802770 • 30% = 8040831,00

2. Відрахування на соціальні заходи, грн.

38,54% заробітної плати п.1

8040831 • 0,3854 = 3098936,00

3. Витрати на утримання будівель і господарського інвентарю, грн.

5% від їх вартості

(138600000+7728)•5% = 6930386

4. Утримання, ремонт, відновлення оснащення, пристроїв, грн.

0,5% від вартості обладнання і робочих машин

(386400+34776)• 0,5% = 2106

5. Амортизація будівель, грн.

З табл. 2.5

6652800,00

6. Витрати на охорону праці, грн.

5% від суми основної заробітної плати основних та допоміжних робітників

(26802770+8169163) •5% = 1748597

7. Інші невраховані витрати, грн.

1-2% від суми затрат за статтями (1-6) даної табл.

26473657•1% = 264737

Всього цехових витрат, грн.

-

26738394

Суму цехових витрат слід розподілити пропорційно основній заробітній платі основних робітників.

а) Загальний фонд основної оплати праці основних робітників - Зо за двома деталями розрахований за формулою 2.5. Зо = 26802770 грн.

б) Цехові витрати припадають на 1 грн. основної заробітної плати основних робітників (відношення суми витрат з табл. 2.7 до значення Зо за двома деталями). 26738394/ 26802770 = 0,998

в) Цехові витрати на річний випуск деталей (множення результату пункту б на Зо для кожної деталі відповідно).

Деталь А = 0,998 • 10939500= 10917621грн.

Деталь Б = 0,998 • 15863270 = 15831543,46 грн.

г) Цехові витрати, що припадають на один виріб (відношення результату пункту в до програми випуску виробів відповідно вироби А і Б).

Деталь А = 10917621 / 1000= 10917,62 грн.

Деталь Б = 15831543,46 / 1300= 12178,11 грн.

8. Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат.

Для розрахунку повної собівартості одиниці продукції, що випускається необхідно скласти кошторис загальновиробничих витрат.

Відомо, що на даному підприємстві загальновиробничі витрати становлять 80% основної заробітної плати основних робітників. 26802770* 80% =21442216,00 грн.

У таблиці 2.8 представлений кошторис загальновиробничих витрат.

Таблиця 2.8- Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

Найменування статей

Сума, грн.

% до підсумку

1. Заробітна плата апарату управління

5360554

25,0

2. Витрати на службові відрядження

214422,16

1,0

3. Заробітна плата пожежно-сторожової охорони

750477,56

3,5

4. Інші адміністративно-управлінські витрати

214422,16

1,0

5. Витрати на утримання заводського (адміністративно-управлінського) персоналу

1608166,20

7,5

6. Амортизація основних засобів

1715377,28

8,0

7. Витрати на утримання і поточний ремонт будівлі, споруд та інвентарю загальнозаводського призначення

8576886,40

40

8. Витрати на проведення випробувань, дослідів, досліджень і утримання загальнозаводських лабораторій.

1072110,80

5,0

9. Витрати на охорону праці та підготовку кадрів

1500955,12

7,0

10. Інші загальногосподарські витрати

214422,16

1,0

11. Витрати на обслуговування виробничого процесу

214422,16

1,0

Загальновиробничих витрат всього

21442216

100

Визначивши загальну суму загальновиробничих витрат, далі слід рознести їх по місцю обліку:

- змінна частина - 20% від загальної суми загальновиробничих витрат - повинна бути включена в калькуляцію собівартості відповідних деталей. При чому цю суму слід розподілити пропорційно основній заробітній платі основних робітників.

21442216 • 20% = 4288443,20 грн.

а) Загальний фонд основної оплати праці основних робітників - Зо за двома деталями розрахований за формулою 2.5.

Зо = 26802770 грн.

б) Загальновиробничі витрати припадають на 1 грн. основної заробітної плати основних робітників (відношення суми витрат з табл. 2.8 до значення Зо за двома деталями).

4287443,20 / 26802770 = 0,16

в) Загальновиробничі витрати на річний випуск деталей (множення результату пункту б на Зо для кожної деталі відповідно).

Деталь А = 0,16 • 10939500= 1750320 грн.

Деталь Б = 0,16 • 15863270 = 2538123,20 грн.

г) Загальновиробничі витрати, що припадають на один виріб (відношення результату пункту в до програми випуску виробів відповідно вироби А і Б).

Деталь А = 1750320/ 1000= 1750,32 грн.

Деталь Б = 2538123,20 / 1300= 1952,40 грн.

- постійна частина - 80% від загальної суми загальновиробничих витрат - використовується в п. 2.4-е. 21442216 • 80% =17153773 грн.

2.2 Складання калькуляції собівартості продукції

За формою, зазначеною в табл. 2.9, слід виконати розрахунок калькуляції собівартості одиниці виробу.

Таблиця 2.9 - Розрахунок калькуляції собівартості одиниці виробу

Найменування статей калькуляції

Виріб А

Виріб Б

Сума витрат всього по статті, тис. грн.

Сума витрат на виріб, грн.

Сума витрат всього по статті,

тис. грн.

Сума витрат на виріб, грн.

1.Основні матеріали за вирахуванням відходів

2.Паливо технологічне

3. Електроенергія на технологічні потреби

4. Основна заробітна плата основних робітників

5. Додаткова заробітна плата основних робітників

6. Відрахування на соціальні заходи (єдиний соціальний внесок)

7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

8. Цехові витрати

3183,000

2623,500

1824,000

10939,500

1093,950

4637,692

3610,040

10917,621

3183

2623,50

1824,00

10939,50

1093,95

4637,69

3610,04

10917,62

21171,800

3925,350

2964,000

15863,270

1586,327

6725,075

5234,879

15831,543

16286

3019,50

2280,00

12202,52

1220,25

5173,13

4026,83

12178,11

Разом цехова собівартість

38829,303

38829,30

73302,244

56386,34

9. Загальновиробничі витрати

1750,320

1750,32

2538,123

1952,40

Разом виробнича собівартість

40579,623

40579,62

75840,367

58338,74

10. Позавиробничі (комерційні) витрати (3% виробничої собівартості)

Відсоток за банківський кредит (0,1% виробничої собівартості)

1217,39

40,58

1217,39

40,58

2275,21

75,84

1750,16

58,34

Разом повна собівартість

41837,593

41837,59

78191,417

60147,24

2.3 Ціноутворення

Оптову ціну виробів підприємств визначаємо за формулою:

(2.10)

де Р - рентабельність виробу,%;

С - собівартість виробу, грн./шт.

Деталь А = (1+ 25/100) • 41837,59 = 52296,99 грн.

Деталь Б = (1+ 30/100) • 60147,24 = 78191,42 грн.

Відпускну ціну виробів визначаємо за формулою:

, грн. (2.11)

де ПДВ - податок на додану вартість (прийняти згідно з податковим кодексом України)

Деталь А = (1+ 20/100) • 52296,99 = 62756,39 грн.

Деталь Б = (1+ 20/100) • 78191,42 = 93829,69 грн

Об'єм реалізації у відпускних цінах підприємства визначати за формулою:

,грн. (2.12)

де VА и VБ - об'єм реалізації в натуральному виразі.

2.4 Формування прибутку

а) виручка (валовий дохід) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг визначимо за даними Vр і коефіцієнта збільшення Vр, рівному 1,2 (тобто вважається, що підприємство не тільки реалізовувало вироби А і Б, але і виконувало роботи і послуги промислового характеру стороннім організаціям).


Подобные документы

  • Найважливіщі фактори, що впливають на економічну безпеку підприємства. Підтримка необхідного потенціалу підприємства в сучасних умовах. Основні внутрішньовиробничі функціональні складові економічної безпеки. Соціальні показники економічної безпеки.

    реферат [30,9 K], добавлен 18.12.2013

  • Внутрішньовиробничі та позавиробничі складові економічної безпеки, оцінка її рівня. Зовнішні і внутрішні небезпеки та загрози економічній безпеці підприємства. Комерційна таємниця як один із найголовніших її об’єктів. Служба безпеки на підприємстві.

    курсовая работа [312,8 K], добавлен 06.10.2012

  • Методичні підходи до оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства. Показники рентабельності, які використовують для оцінювання відносної ефективності діяльності підприємства. План збуту продукції. Розрахунок планових чисельності й заробітної плати.

    курсовая работа [183,8 K], добавлен 24.05.2014

  • Характер, принципи та обмеження керованості економічної безпеки підприємства. Взаємозалежність економічної безпеки підприємства і його розвитку. Умови та вимоги до керованості економічної безпеки підприємства. Розрахунок критеріїв економічної безпеки.

    монография [1,1 M], добавлен 05.10.2017

  • Теоретичні засади дослідження економічної безпеки підприємства. Передумови формування та рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс", підходи до визначення її рівня. Розробка програми забезпечення цільового рівня економічної безпеки підприємства.

    курсовая работа [95,0 K], добавлен 13.03.2013

  • Проблеми економічної безпеки підприємства. Фактори впливу на економічну безпеку підприємства. Напрями розвитку безпеки підприємства. Роль економічної безпеки підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, передумови її стабільного розвитку.

    статья [286,1 K], добавлен 07.02.2018

  • Економічна безпека підприємства та її складові в сучасних умовах. Оцінка техніко-економічних показників підприємства. Аналіз структури балансу та дебіторської заборгованості. Реструктуризація підприємства як спосіб підвищення рівня економічної безпеки.

    курсовая работа [79,2 K], добавлен 12.10.2013

  • Ідентифікація загроз економічної безпеки підприємства в процесі взаємодії з різними суб’єктами господарювання. Методи формування аналітичного інструментарію забезпечення економічної безпеки. Заходи по удосконаленню фінансово-економічної безпеки.

    статья [344,4 K], добавлен 13.11.2017

  • Сутність, класифікація та аналіз існуючих функціональних складових економічної безпеки підприємства. Інноваційна складова економічної безпеки підприємства: маркетингове забезпечення інноваційної політики. Підходи до вирішення проблем в цій сфері.

    статья [118,6 K], добавлен 13.11.2017

  • Сутність економічної безпеки підприємства, її структура та компоненти, фактори, що впливають на формування. Оцінка діяльності по підтримці економічної безпеки на підприємстві, що вивчається, розробка шляхів оптимізації управління даною категорією.

    курсовая работа [76,7 K], добавлен 14.09.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.