Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Реферат на тему: «Економічна безпека підприємства, як основа безпеки його діяльності на ринку»

З навчальної дисципліни: «Основи безпеки бізнесу»



Зміст

Вступ

1. Поняття економічної безпеки підприємства

1.1 Поняття економічної безпеки, мета, напрями та завдання

1.2 Об'єкти та суб'єкти економічної безпеки підприємства

1.3 Структурні елементи і схема організації економічної безпеки

2. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства

3. Забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності

3.1 Роль маркетингу в процесі забезпечення економічної безпеки підприємства

3.2 Силова складова економічної безпеки підприємства

Висновок

Список використаних джерел



Вступ

На сьогоднішній день функціонують тисячі підприємств на принципах повної відповідальності за свої дії. Їм постійно необхідно приймати важливі рішення, які стосуються діяльності окремого підприємства, його удосконалення, а також рішень з приводу створення та забезпечення успішних зв'язків з іншими суб'єктами ринкових відносин. Така ситуація змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов, потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці, оскільки важливим є ще й врахування того факту, що існує постійна невизначеність та нестійкість економічного середовища. Саме тому важливим є розгляд та аналіз питання економічної безпеки підприємства.

До найважливіших факторів, які впливають на функціонування суб'єктів ринку відносять: ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону та держави загалом.

Повертаючись до поняття економічної безпеки підприємства, варто відмітити той факт, що, насамперед, вона залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, а також перспективах розвитку. Наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам.

Повніше економічна безпека підприємства розглядається у публікаціях західних економістів. До найвідоміших спеціалістів з даної проблематики можна віднести: Семюелсона П. А., Долана Є, Макконнелла К., Брю С., Котлера Ф., Піндайка Р., Фішера С. Серед вітчизняних учених-економістів, які займаються дослідженням даної проблеми, слід відзначити Реверчука С., Островерха П., Крупку М., Гаврилишина О., та ряд інших вчених.



1. Поняття економічної безпеки підприємства

1.1 Поняття економічної безпеки, мета, напрями та завдання

Специфіка національних ринкових відносин полягає в тому, що всі суб'єкти господарювання постійно діють в умовах невизначеності та ризику. Відповідно до Господарського кодексу суб'єктами господарювання визнаються господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління та мають статус юридичної особи. Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Отже, в сучасних умовах господарювання головним завданням керівництва будь-якого підприємства є захист його інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз[1].

У зв'язку з цим, в умовах недосконалих конкурентних відносин та чинного законодавства, ще на початку діяльності підприємства необхідно передбачити заходи забезпечення його економічної безпеки, які дозволять усунути або мінімізувати негативний вплив зовнішніх і внутрішніх загроз.

Виходячи з того, що головним принципом ринкової економіки є взаємодія господарського об'єкта і ринку, який є сукупністю господарських об'єктів і разом з тим самостійною цілісністю, господарський суб'єкт може існувати тільки за умови постійної взаємодії з ринковим середовищем. Для цього необхідне нормальне функціонування як самого підприємства, так і ринку загалом. Безпека не може бути знеособлена - цілком природно, що небезпека (поняття "загроза") може виходити від когось або чогось (поняття "потенційний супротивник") і спрямована на когось або щось (поняття "об'єкт"). Отже, можна визначити певну формулу безпеки: безпека - стан стійкої життєдіяльності об'єкта стосовно впливу загроз потенційного супротивника[2].

У свою чергу, під економічною безпекою підприємства (ЕБП) розуміють стан його захищеності від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, дестабілізаційних факторів, за якого забезпечується стійка реалізація основних господарських інтересів та цілей статутної діяльності[3].

Метою забезпечення економічної безпеки підприємства (фірми) має стати комплексна протидія потенційним і реальним загрозам, усунення або ж мінімізація яких має гарантувати суб'єкту господарювання успішність функціонування в нестабільних умовах зовнішнього і внутрішнього середовища. Досягнення вищезазначеної мети стає можливим за умови формування і втілення політики економічної безпеки підприємства (фірми) як загального орієнтира для дій та прийняття рішень, що полегшує досягнення мети. При цьому вирішуються нижченаведені завдання щодо забезпечення економічної безпеки підприємства (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Основні напрями забезпечення та завдання економічної безпеки підприємства



1.2 Об'єкти та суб'єкти економічної безпеки підприємства

Внутрішній зміст поняття економічної безпеки підприємства є досить комплексним і містить низку елементів, зокрема об'єкт і суб'єкт безпеки. Об'єктом економічної безпеки підприємства виступає все те, на що спрямовані зусилля щодо забезпечення безпеки, або ж те, що потребує захисту(табл. 1.2.1):

o кадровий персонал підприємства, а саме: керівний склад, акціонери, структурні підрозділи та їхні співробітники, функції яких пов'язані з різними видами інформації;

o майновий, інтелектуальний та фінансовий капітал підприємства;

o притаманні специфіці фірми види фінансово-господарської діяльності підприємства[4].

Табл. 1.2.1. Об'єкти економічної безпеки підприємства

Фінансові ресурси (національна та іноземна валюта, банківські (комерційні) операції та угоди банку, дорогоцінні метали та коштовності, цінні папери, фінансові документи)	Персонал підприємства (керівництво підприємства, особи, що мають доступ до таємниць фірми)	Матеріальні ресурси (будівлі, споруди. Сховища, обладнання, транспортні засоби і системи комунікації та інформатизації)	Інформаційні ресурси з обмеженим доступом (відомості, що становлять банківську таємницю, комерційну таємницю та конфіденційну інформацію)

Отже, об'єктом економічної безпеки підприємства є вся система його повноцінного функціонування. При ураженні хоча б одного з об'єктів економічної безпеки підприємства остання зазнає відповідного впливу на окрему ділянку фірми, що може обернутися небезпекою або загрозою втрати балансу рівноваги виробничо-господарського механізму підприємства. Кожне підприємство (суб'єкт господарювання) має як загальний об'єкт безпеки, так і специфічний, через особливості її діяльності.

Безпосередня організація забезпечення безпеки перерахованих вище об'єктів покладена на суб'єктів економічної безпеки підприємства, а саме відповідних осіб, підрозділів, служб, органів, відомств та установ.

Суб'єктів економічної безпеки підприємства можна класифікувати за низкою ознак (рис. 1.2.).

За належністю:

¦ власні служби безпеки, що входять у структуру суб'єктів господарювання і повністю утримуються за їхні кошти. Структура цих підрозділів базується залежно від рівня становлення фірми, масиву питань, вирішення яких покладає на ці служби керівництво підприємства на тому чи іншому етапі її розвитку;

¦ самостійні комерційні чи державні організації, що наймаються суб'єктом господарювання для виконання функцій щодо забезпечення окремих або всіх аспектів його безпеки. Такі суб'єкти, як правило, спеціалізуються або на суто режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих працівників підприємств, установ, членів їхніх сімей тощо), або на суто економічних, правових чи консультаційних послугах.

Залежно від безпосередньої участі в забезпеченні безпеки підприємства:

¦ спеціальні суб'єкти, створені виключно для виконання функцій щодо забезпечення безпеки фірми, як її власна служба безпеки, так і залучена на умовах договору;

¦ напівспеціальні суб'єкти, до безпосередніх функцій яких входить низка таких, що спрямовані на забезпечення безпеки підприємства. Такими суб'єктами є відділ кадрів, фінансово-кредитний відділ, медична частина тощо;

¦ решта персоналу та структурні підрозділи, участь яких у здійсненні заходів щодо забезпечення безпеки підприємства має винятковий характер.

Залежно від форми власності та підпорядкування:

¦ державні органи - здійснюють повноваження щодо безпеки суб'єктів фінансово-господарської діяльності, до структури яких вони входять, або ж надають послуги стороннім фірмам на умовах укладених договорів, прикладом чого є діяльність Державної служби охорони МВС України щодо заходів безпеки усіх без винятку комерційних банків в Україні;

¦ недержавні органи, які представлені охоронними організаціями, аналітичними центрами, інформаційними та консалтинговими службами, які за відповідну плату на умовах договору надають послуги щодо охорони об'єктів, здійснюють захист інформації, комерційної таємниці тощо. До цієї групи суб'єктів належать і власні служби безпеки підприємства недержавної форми власності.

Залежно від правової основи функціонування (легітимності суб'єктів):

¦ офіційні органи, що функціонують у межах чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

¦ нелегітимні структури, діяльність яких відбувається поза правовим полем України. Наразі їх функціонування має динаміку до зменшення, що викликано відмовою суб'єктів бізнесу від їхніх "послуг", однак відкидати їх існування не варто. Зазначені суб'єкти, іншими словами "дах", пропонують свої послуги через погрози, насилля, погроми, гарантуючи при цьому захищеність від подібних структур. Зазвичай такі послуги пропонуються суб'єктам бізнесу, діяльність яких повністю або частково відбувається в тіні, що є підставою для шантажу.

Перелік зазначених вище суб'єктів економічної безпеки підприємства, крім останнього, успішно формує ринок послуг щодо забезпечення економічної безпеки бізнесових структур. Найчастіше вітчизняні підприємці формують попит на фізичну охорону будівель, інкасацію, комплекс захисних заходів від рекету і прослуховування телефонних каналів зв'язку, приміщень від радіозакладок, комп'ютерів і комп'ютерних мереж від несанкціонованого проникнення та вірусів[5].

Рис. 1.2. Класифікація суб'єктів економічної безпеки підприємства

1.3 Структурні елементи і схема організації економічної безпеки

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки. Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

· формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

· загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

· стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

· загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

· тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

· оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

· здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

· загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки при здійсненні в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.

Забезпечення економічної безпеки підприємства - це постійний циклічний процес. На підставі цього маємо основні характеристики процесу забезпечення економічної безпеки підприємства.

Способи забезпечення економічної безпеки підприємства - це набір мір і система організації їхнього виконання і контролю, що дозволяють досягати найбільш високих значень рівня економічної безпеки підприємства.

Розрізняємо сім функціональних складових економічної безпеки підприємства: економічний маркетинг безпека

1) фінансова складова;

2) інтелектуальна і кадрова складова;

3) техніко-технологічна складова;

4) політико-правова складова;

5) екологічна складова;

6) інформаційна складова;

7) силова складова.

1. Фінансова безпека підприємства може бути визначена як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів підприємства, виражений у найкращих значеннях фінансових показниках прибутковості і рентабельності бізнесу, якості керування і використання основних і оборотних коштів підприємства, структури його капіталу, норми його дивідендних виплат за цінними паперами підприємства, а також курсової вартості його цінних паперів як синтетичного індикатора поточного фінансово-господарського положення підприємства і перспектив її технологічного і фінансового розвитку.

Загалом, процес забезпечення фінансової складові економічної безпеки підприємства можна розглядати як процес запобігання всебічних збитків від негативних впливів на економічну безпеку підприємства за різними аспектами її фінансово-господарської діяльності.

2. Інтелектуальна і кадрова складова економічної безпеки підприємства. Серед основних об'єктів інтелектуальної власності, що знаходяться під економічною загрозою, варто виділити: винаходи технічні й організаційні новації, ноу-хау, дизайн і товарні знаки, тексти, аудіо- і відеопродукцію, а також комп'ютерні програми й інші розробки й об'єкти інтелектуальної власності.

3. Техніко-технологічна складова економічної безпеки підприємства. Основна сутність техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємства підприємства виробничої чи невиробничої сфери, полягає в тому, наскільки рівень використовуваних на даному підприємстві технологій відповідає кращим світовим аналогам.

Процес забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки підприємств нематеріальної сфери найтіснішим образом зв'язаний із забезпеченням інтелектуально-кадрової й інформаційної складових.

4. Політико-правова складова економічної безпеки підприємства. Сутність політико-правової складової економічної безпеки підприємства складається в ефективному і всебічному правовому забезпеченні діяльності даного підприємства, чіткому дотриманню підприємством і його співробітниками всіх аспектів діючого законодавства при оптимізації витрат корпоративних ресурсів на досягнення цих цілей при активній роботі відповідних служб підприємства при сприятливій зміні зовнішнього політико-правового середовища підприємства.

Під зовнішнім політико-правовим середовищем підприємства можна розуміти сукупність суспільно-політичних умов від міжнародної політичної обстановки до місцевих суспільно-політичних умов даного підприємства й існуючої системи міжнародного і національного законодавства з усіх питань[6].

Таким чином, процес забезпечення політико-правової складової економічної безпеки підприємства містить у собі запобігання збитків від негативних впливів як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру. Негативні впливи суб'єктивного характеру містять у собі недоробки в юридичному забезпеченні діяльності підприємства, що тягнуть за собою фінансові й інші втрати, причини яких лежать у сфері діяльності самого підприємства. До таких внутрішніх причин низької ефективності забезпечення політико-правової складової економічної безпеки підприємства можна віднести низьку кваліфікацію співробітників юридичної служби підприємства, недостатнє фінансування даної служби, а також недостатню увагу з боку керівництва підприємства до важливості кваліфікованого юридичного забезпечення всіх аспектів роботи підприємства і нерозуміння необхідності комплексної юридичної експертизи будь-яких планованих і здійснюваних підприємством дій на предмет їхньої відповідності вимогам діючого законодавства.

5. Екологічна складова економічної безпеки підприємства. Очевидно, що на сьогоднішній момент значимість екологічної складової для всебічного комплексного забезпечення економічної безпеки підприємства незмірно виросла.

Основна сутність екологічної складової економічної безпеки з погляду підприємства складається в прагненні оптимізувати свої фінансові витрати таким чином, щоб при мінімальних витратах на забезпечення дотримання екологічних норм за технологічними процесами на підприємстві і продукції, що випускається їм, мінімізувати свої утрати від адміністративних санкцій за забруднення навколишнього середовища і втрати ринків країн з більш твердими нормами екологічного законодавства, чим ті, котрим відповідає продукція, що випускається даним підприємством.

6. Інформаційна складова економічної безпеки підприємства. Процес забезпечення інформаційної складової економічної безпеки підприємства містить у собі як виконання всієї сукупності функціональних обов'язків з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підприємства, так і специфічні операції, такі як оцінка погроз негативних впливів на інформаційну безпеку підприємства, аналіз поточного рівня забезпечення інформаційної складової економічної безпеки підприємства, розрахунок ефективності вжитих заходів що до запобігання збитків від негативних впливів на інформаційну безпеку підприємства, виявлення недоліків у роботі з забезпечення інформаційної складової, а також вироблення рекомендацій з пропонованому комплексу мір для поліпшення роботи інформаційно-аналітичного підрозділу підприємства і розробці планової карти розрахунку ефективності прийнятих мір, що передаються в планові підрозділи підприємства для розробки планів діяльності відповідних служб підприємства.

7. Силова складова економічної безпеки підприємства. Під силовою складової економічної безпеки підприємства можна розуміти сукупність наступних станів:

1) фізична безпека співробітників підприємства, особливо представників керівництва підприємства;

2) схоронність майна підприємства від негативних впливів, що загрожують утратою цього майна чи зниженням його вартості;

3) силові аспекти інформаційної безпеки підприємства;

4) сприяння зовнішнього середовища бізнесу.



2. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства

За сучасних умов правове регулювання безпеки підприємницької діяльності набуває важливого значення. Насамперед треба відзначити, що в Україні немає окремого закону, який би регулював відносини між суб'єктами права щодо захисту бізнесу чи корпоративних прав від зазіхань як з боку злочинних угруповань, так і з боку корумпованих владних структур. Тож норми права, які регулюють вказані відносини, містяться в окремих законах України та в підзаконних нормативних актах. Найчастіше в цих нормах права особа (як суб'єкт права) виступає не як бізнесмен (тобто особа, що займається підприємницькою діяльністю), а як фізична особа (тобто незалежно від роду занять).

Отже, суспільні відносини, пов'язані із забезпеченням економічної безпеки бізнесу, регулюють такі нормативні акти (рис. 2.1):

v Конституція України;

v Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, тобто кодифіковані збірники нормативних актів, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення чинного законодавства (у тому числі у сфері безпеки бізнесу), та нормативних актів, що визначають сам процес притягнення винних до кримінальної відповідальності;

v Кодекс України про адміністративні правопорушення, тобто кодифікований збірник нормативних актів, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення чинного законодавства. Можна, звісно, заперечити, що який же це захист безпеки підприємницької діяльності, якщо, навпаки, кодекси передбачають відповідальність (кримінальну чи адміністративну) за порушення, які вчиняють комерсанти чи фізичні особи при здійсненні комерційної діяльності. Наведемо приклад: є дві комерційні структури, одна ретельно дотримується законів, сплачує податки, при завезенні товару з-за кордону повністю сплачує митні збори, ліцензує свою діяльність - з цих виплат, звісно, складається кінцева ціна товару чи послуг, які фірма реалізує. Інша комерційна структура працює наполовину "в тіні" - не платить податків, завозить контрабандний товар, не ліцензує свою діяльність. Звісно, ціна товару чи послуг у цих двох структурах буде зовсім не порівнянною, внаслідок чого законослухняна комерційна структура збанкрутує, бо не витримає конкуренції з іншою комерційною структурою. Закони ж, установлюючи покарання за протизаконну діяльність, не дають змоги комерсантам діяти незаконними методами, тим самим підтримуючи здорову конкуренцію та захищаючи права законослухняних конкурентів. Такі приклади можна навести майже по кожній нормі права;

v Господарський і Цивільний, Господарський процесуальний і Цивільний процесуальний кодекси України;

v Податковий кодекс;

v декрети Кабінету Міністрів, постанови Кабінету Міністрів, положення Національного банку України, інші підзаконні нормативні акти виконавчої влади, відомчі накази та інструкції;

v закони України, які регулюють ті чи інші аспекти діяльності суб'єктів господарювання[7].

Перелік законів може бути суттєво доповнений, бо майже в кожному з них є норми, які, регулюючи діяльність суб'єктів права, обмежуючи його права у вчиненні протизаконних дій, тим самим забезпечують безпеку підприємницької діяльності законослухняного суб'єкта права. У 2012 році на розгляд Верховної Ради України було внесено проект Закону "Про приватну детективну (розшукову) діяльність" від 13.12.2012 № 1093, який визначає загальні правові засади приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні як одного зі шляхів забезпечення конституційних гарантій людини на захист своїх законних прав та інтересів[8].

Рис. 2.1. Нормативно-правова база забезпечення економічної безпеки підприємства

Це не перша спроба створити законодавчу базу для діяльності численних приватних охоронних і детективних агенцій у країні. Ініціатори законопроекту зазначають, що у країнах, де приватна детективна діяльність урегульована законодавчо, їхня робота значно підвищує відповідальність державної правоохоронної системи за своєчасне та високопрофесійне реагування на потреби громадян і суспільства. Крім того, звільняє правоохоронців від необхідності виконання багатьох незначних та не властивих їм функцій. Отже, сприяє загальному оздоровленню криміногенної ситуації. Відповідно до запропонованого проекту закону співробітникам охоронних і детективних агенцій дозволено збирати інформацію з відкритих джерел, тобто з книжок, газет, довідників, телепередач; згідно із Законом "Про інформацію" отримувати відомості, на підставі письмових запитів, із різних підприємств установ і організацій. Ще дозволяється отримувати відомості, опитуючи громадян, але якщо вони самі захочуть відповідати на поставлені запитання. Можна також здійснювати зовнішнє спостереження (з використанням відеозйомки) на відкритій місцевості, у громадських місцях, громадському транспорті та на інших об'єктах, доступ до яких необмежений. Утім, можна і на тих, доступ до яких обмежений, тобто в офісних, господарських чи житлових приміщеннях, але тільки зі згоди їхніх власників або користувачів. Таким чином, у разі прийняття цього закону будуть створені правові основи діяльності, у тому числі і системи забезпечення економічної безпеки підприємства.



3. Забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності.

3.1 Роль маркетингу в процесі забезпечення економічної безпеки підприємства

Значний внесок для формування сучасного розуміння поняття «економічна безпека» та розроблення відповідних методологічних засад її гарантування зробили вітчизняні вчені: О. Ареф'єва, В. Білоус, І. Бінько, Н. Вавдіюк, В. Геєць, З. Герасимчук, В. Духов, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, С. Злупко, Т. Кузенко, О. Кузьмін, А. Кірієнко, Т. Ковальчук, Б. Кравченко, М. Лесечко, В. Марцин, Л. Мельник, І. Михасюк, С. Мочерний, В. Мунтіян, Н. Нижник, Г. Пастернак-Таранушенко, С. Покропивний, Г. Ситник, А. Ревенко, О. Терещенко, С. Шкарлет, В. Шлемко, В. Ярочкін та ін. Водночас, окремі аспекти цієї важливої проблеми залишаються поза увагою науковців, це стосується зокрема і можливості використання маркетингу в процесі забезпечення економічної безпеки певного підприємства.

Перш за все, потрібно зазначити, що маркетингове середовище створює можливості для розвитку підприємства і, водночас, породжує загрози для його діяльності, а відтак активне та ефективне використання інструментів маркетингу покликане сприяти забезпеченню необхідного для розвитку рівня безпеки [9].

На думку більшості авторів, своєчасність виявлення та чіткість ідентифікації загроз у значній мірі залежить від можливості суб'єктів економічної безпеки в процесі здійснення маркетингового дослідження сформувати «умовне поле загроз» та визначити джерела таких загроз. Таким чином, проблему організації та систематичного здійснення моніторингу для цілей економічної безпеки можна частково вирішити шляхом використання первинної і вторинної інформації, отриманої за результатами маркетингового дослідження, тим самим суттєво знизивши витрати на процес гарантування економічної безпеки.

Беручи до уваги класичний для маркетингу поділ середовища на мікро- та макросередовище, визначимо об'єкти особливої уваги для служби економічної безпеки[10].

Оскільки мікросередовище формують чинники, які мають безпосереднє відношення до підприємства та його можливостей обслуговувати цільовий ринок, то до переліку об'єктів «умовного поля загроз» доцільно включати: постачальників, посередників, покупців, конкурентів та контактні аудиторії.

В наслідок того, що макросередовище створюють фактори ширшого, соціального впливу, то воно діє на підприємство опосередковано, в т.ч. шляхом впливу на мікросередовище. Можна виділити шість чинників макросередовища, які доцільно включити до «умовного поля загроз»: демографія, економіка, наука і техніка, політика і право, соціальні умови життя і культура.

Сформувавши «умовне поле загроз», на наступному етапі потрібно визначити перелік показників, які б ідентифікували зміну певного об'єкта та сигналізували про момент виникнення загрози. Оскільки від достовірності та чіткості отриманої інформації безпосередньо залежить швидкість реакції служби економічної безпеки, то до переліку показників потрібно включити як кількісні, так і якісні, а їх рекомендовані значення, які будуть відповідати певному рівню безпеки, систематично переглядати.

Отримана інформація, за результатами маркетингового дослідження мікро- та макросередовища, повинна стати підґрунтям для прийняття певних управлінських рішень стосовно гарантування економічної безпеки підприємства.

Реакція на зміни маркетингового середовища може бути пасивною й активною. Пасивна реакція передбачає сприйняття маркетингового середовища як неконтрольованого чинника, до якого можна пристосуватися, уникаючи загроз і реалізуючи можливості. Для цього аналізують сили, що діють у середовищі, та розробляють стратегії, які допомагають уникати загроз і використовувати сприятливі можливості.

Активна реакція передбачає дотримання політики - «не спостерігати і пристосовуватися до змін, а активно впливати на цільові аудиторії і чинники, що визначають маркетингове середовище». Однак навіть при активній реакції не завжди вдається контролювати чинники впливу на маркетингове середовище. Зокрема, жодна структура не спроможна завадити міграції населення, глобальним змінам в економіці, появі нових культурних тенденцій. Отож, стосовно таких глобальних питань доцільно, перш за все, уважно спостерігати за середовищем, вивчати, прогнозувати його, а також оперативно реагувати на зміни.

3.2 Силова складова економічної безпеки підприємства

Сутність і функціональні складові економічної безпеки мають різне значення на різних рівнях економіки. Так, для промислових підприємств головною є наукова, технічна, кадрова, інноваційна складові; для сільськогосподарського - екологічна, інноваційна; для невиробничого - інформаційна та кадрова складові. Силова складова економічної безпеки лише на рівні підприємства сприймається як захист комерційної таємниці та інформації від конкурентів.

Під силовою складовою економічної безпеки підприємства слід розуміти сукупність таких станів.

1. Фактична безпека підприємства. До фізичної безпеки працівників підприємства відносять охорону їхнього життя і здоров'я від фізичних ушкоджень, і навмисних дій третіх осіб, або органів, які прагнуть заподіяти моральну шкоду співробітникам підприємства.

2. Збереження майна підприємства від негативного впливу, яке загрожує втратою цього майна чи зниженням його вартості. Тут слід виділити безпеку майна підприємства від навмисних дій зацікавлених осіб і закупівельних організацій з метою псування майна, і навіть забезпечення схоронності цінностей, що належать підприємству, від форс-мажорних обставини: стихійного лиха, воєнних конфліктів, законодавчих актів, що завдають шкоди вартості майна підприємства.

3. Силові аспекти інформаційної безпеки підприємства. Очевидно, що забезпечення силової складової економічної безпеки підприємства тісно переплітається з проблемами його інформаційної безпеки. В умовах стрімко зростаючої ролі інформації для успіху будь-якого бізнесу проблеми збору інформації та захисту власної інформаційної середовища підприємства від дій зовнішніх організацій і осіб, у тому числі від операцій іноземних державних і недержавних спеціальних служб і проблеми силового забезпечення інформаційної безпеки підприємства придбали велику вагу в загальній системі забезпечення силової складової економічної безпеки підприємства.

4. Сприяння зовнішнього середовища бізнесу. Даний розділ забезпечення силової складової економічної безпеки підприємства включає в себе:

· Збір і аналіз всебічної інформації про контакти підприємства на всіх ринках, до яких дане підприємство має відношення (докладніше ці функції забезпечення силової та інформаційної безпеки підприємства розглянуті в розділі, присвяченому забезпеченню інформаційної складової економічної безпеки підприємства, а також у відповідних курсах навчальних дисциплін), про державних і громадських організаціях і деталях, які своєю діяльністю (законотворча діяльність, громадські виступи, політика лобіювання) можуть викликати ті чи інші зміни середовища бізнесу даного підприємства;

· Проведення попереджувальних дій з боку служби економічної безпеки підприємства по відношенню до джерел можливих загроз інтересам даного підприємства. Об'єктами цих дій можуть бути підприємства-конкуренти. Кримінальні і терористичні організації, від яких представляють загрозу функціонуванню даного підприємства. А також інші джерела можливих загроз[11].

Крім цього, попереджувальні дії щодо забезпечення сприятливого для даного підприємства середовища бізнесу можуть бути спрямовані на формування доброзичливої громадської думки і поліпшення взаємин підприємства з державними і громадськими організаціями, а також з контрагентами підприємства.



Висновок

Отже, основою життєдіяльності суспільства, його соціально-політичної і національно-етнічної стійкості є економічна безпека. Таким чином, економічна безпека підприємства та її управління повинне ґрунтуватися на цілях успішного функціонування та розвитку підприємства за всіма сферами його діяльності та впливу, а не принципі максимізації прибутку. Поряд з такими складовими економічної безпеки підприємства як фінансова, техніко-технологічна, інтелектуальна і кадрова, політико-правова, екологічна слід розглядати інноваційну складову економічної безпеки підприємства. Основний зміст інноваційної складової складається в тому, що вона має змогу впливати на інші складові та підвищувати рівень їх економічної безпеки через впровадження інновацій у виробництво та сферу управління.

Управління економічною безпекою підприємства та сама економічна безпека підприємства повинні розглядатися керівниками як динамічний процесс, а не статичне явище, у зв'язку з цим діяльність служби економічної безпеки, її структура та методи роботи визначаються особливостями самого підприємства та зовнішнього середовища, з яким воно взаємодіє. Основна робота служби економічної безпект повинна ґрунтуватися на превентивній моделі, але якщо вплив загрози неможливо попередити, тоді слід мінімізувати заподіяні збитки за допомогою моделі активного реагування. Та на результатах проведених робіт вдосконалити та виправити методи превентивних заходів задля запобігання збитків в майбутньому, адже попередити негативні прояви легше аніж боротися з їхніми наслідками

Причинами виникнення і розвитку кризових ситуацій в країні, викликають загрози економічній безпеці, виступають різні фактори: спад виробництва і втрата внутрішнього ринку; втрата продовольчої незалежності та загострення цінових диспропорцій між промисловістю і сільським господарством; зростання безробіття і ослаблення трудової дисципліни; криміналізація економіки і т.д.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-1V [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.

2. Користін О. Є. Економічна безпека / О. Є. Користін. О. І. Баранонський. Л. В. Герасименко, Л. М. Доля, О. М. Калюк. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 368 с.

3. Постанова Ради Центральної спілки споживчих товариств України "Про концепцію економічної безпеки споживчої кооперації України" від 12.11.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon.nau.ua.

4. Зеркалов Д. В. Экономические проблемы: хрестоматия / Д. В. Зеркалов. - К.: Наук, світ, 2008. - 143 с.

5. Користін О. Є. Економічна безпека / О. Є. Користін, О. І. Барановський, Л. В. Герасименко, Л. М. Доля, О. М. Калюк. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 368 с.

6. Користін О. Є. Економічна безпека / О. Є. Користін, О. І. Барановський, Л. В. Герасименко, Л. М. Доля, О. М. Калюк. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 368 с.

7. Жихор О. Б. Економічна безпека: навч. посібник / О. Б. Жихор, Т. М. Куценко. - Харків: ХІБС УБС НБУ 2013. - 138 с.

8. Проект Закону "Про приватну детективну (розшукову) діяльність" від 13.12.2012 № 1093 (Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua

9. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : моногр. / Т. Г. Васильців. - Львів: Арал, 2008. - 384с.

10. Маркетинг : підруч. / А. Старостіна, Н. Гончарова, Є. Крикавський та ін.; за ред. А. Старостіної. ? К.: Знання, 2009. ? 1070 с.

11. ДонецЛ.И., Ващенка Н.В. Економічна безпеку підприємства: Навчальний посібник. - Центр навчальної літератури, 2008.

Размещено на Allbest.ru