Економічна безпека підприємства (ЕБП) є універсальною категорією, яка показує захищеність суб`єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави й закінчуючи кожним її громадянином. Камлик М.І. зазначав, що ЕБП це такий стан розвитку господарюючого суб`єкта, який характеризується стабільністю економічного й фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та протидії їх впливу на всіх стадіях його діяльності [28, с.10].

Зміст економічної безпеки підприємства передбачає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників.

В Додатку А наведена узагальнена характеристика підходів до визначення змісту ЕБП.

Пропонується розглядати ЕБП, як систему, що складається з декількох функціональних складових, які для кожного конкретного підприємства можуть мати різні пріоритети залежно від характеру існуючих загроз. На підставі проаналізованої інформації можна сформулювати власне визначення:

Економічна безпека підприємства - це такий стан, який характеризує захищеність фінансово-економічного, комерційного, інтелектуально-кадрового, виробничо-технічного, соціального, інноваційно-технологічного та екологічного потенціалу підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, шляхом ефективного використання корпоративних ресурсів, а також забезпечення стабільного функціонування підприємства як у даний час, так і в майбутньому.

Система критеріїв та індикаторів ЕБП. Економічна безпека підприємства розглядається на базі фінансової стійкості. З цим можна повністю погодитись, оскільки найконкретніше уявлення про стан економічної безпеки надають такі характеристики: фінансова стабільність (фінансова стійкість), платоспроможність, маневреність і ліквідність. Проте деякі автори показники безпеки підприємства і стійкості оцінюють переважно якісно, максимум у межах допустимих нормативних значень, тому постає необхідність спроби їхньої деталізації з погляду точнішої кількісної оцінки та її впливу на рівень економічної безпеки підприємства загалом.

Індикатори ЕБП - це показники рівня його економічної безпеки, що дають змогу виявити больові точки в його діяльності, визначити основні напрями і найбільш дієві способи підвищення ефективності його роботи. [31, c.24].

Досить повною та змістовною є система основних критеріїв та індикаторів ЕБП, запропонована Національним інститутом стратегічних досліджень України (див Додаток Б.) [86]

Дана система включає в себе основні критерії та індикатори ЕБП. Основою внутрішньої структури ЕБП є економічна незалежність підприємства, яка є запорукою його ефективного функціонування та здатності до розвитку. Система запропонована як основа для вибору основних критеріїв та індикаторів для діагностики ЕБП. Дану інформацію можна використовувати як основу, але на нашу думку, вона не є досить глибокою, оскільки не включає в себе соціальну складову.

Підходи до визначення рівня економічної безпеки підприємства. На нашу думку, оцінка економічної безпеки кожного окремого підприємства має ряд своїх особливостей, тому не є доцільним створення єдиного методичного підходу для визначення її рівня оскільки кожне підприємство повинно формувати ряд необхідних критеріїв та показників, за допомогою яких у нього буде можливість найбільш адекватно оцінити рівень своєї економічної безпеки на ринку України в цілому, в певній галузі, або навіть в середині підприємства.

В Таблиці 1 наведені основні підходи, які можна виділити серед досліджень українських вчених з даної проблематики.

Таблиця 1

Підходи до визначення рівня економічної безпеки підприємства

Кожен з наведених підходів має своє місце і є доцільним для визначення рівня ЕБП. Але, на нашу думку, кожен з них має як переваги, так і певні недоліки і жоден з них в повній мірі не дозволяє визначити рівень економічної безпеки певного підприємства, тому що кожне підприємство має свої особливості, свої проблеми, свої сильні та слабкі сторони, які слід враховувати при визначенні рівня його економічної безпеки.

Кожен показник має свій окремий вплив на економічну безпеку підприємства. Даний вплив продемонстровано в Додатку В.

На нашу думку, серед наведених підходів найбільш вдалим є підхід тримірної діагностики рівня ЕБП. Найбільшою його перевагою є його комплексність, яка підтверджується розподілом складових ЕБП на 3 основних: поточну, тактичну та стратегічну безпеку (детальніше в Розділі 2).

За даними складовими визначається рівень економічної безпеки підприємства.

В Додатку Г наведені основні показники які пропонують використовувати для оцінки загального рівня ЕБП Довбня С.Б. та Гічова Н.Ю. За даним методичним підходом, чисельне значення окремих складових ЕБП визначається як середньозважений ступінь відповідності фактичних значень оціночних показників їх рекомендованим значенням.

Основні складові загального рівня ЕБП визначаються за формулами:

Рівень поточної ЕБП:

П = ,

де

П - рівень поточної економічної безпеки підприємства

- коефіцієнт значущості j-го показника, що визначається експертним шляхом;

- фактичне значення j-го показника;

- рекомендоване (нормативне) значення j-го показника;

m - кількість використовуваних для оцінки даної складової показників;

l - ступінь, котрий приймає значення 1, якщо зростання значення показника свідчить про підвищення рівня економічної безпеки, i - 1 якщо зростання значення показника негативно впливає на безпеку підприємства.

Рівень тактичної або стратегічної безпеки визначається за формулою:

Tk (C) = ,

де - рівень тактичної безпеки підприємства;

С - рівень стратегічної безпеки підприємства;

- коефіцієнт значущості i - ої складової тактичної (стратегічної) БП;

- оцінка i-ої складової тактичної (стратегічної) БП;

n - кількість складових тактичної (стратегічної) БП

Оцінка окремих складових тактичної та стратегічної безпеки підприємства визначається за формулою:

=

Після обрахунку всіх вище наведених показників можна визначити загальний рівень ЕБП, який розраховується як середньозважене значення рівня поточної, тактичної і стратегічної безпеки:

ЕБ =

де ЕБ - рівень економічної безпеки підприємства; (1), (П), (П*) - коефіцієнти значущості поточної, тактичної і стратегічної безпеки відповідно.

Визначивши рівень ЕБП, можна встановити для підприємства цільовий рівень ЕБП, скориставшись шкалою оцінок загального рівня ЕБП (Додаток Д)

Оцінка рівня ЕБП за даним методичним підходом дозволяє встановити цільовий рівень економічної безпеки підприємства. Позитивним моментом даного підходу є те, що після визначення цільового рівня ЕБП підприємство має широкі можливості для визначення основних слабких сторін, на які слід звернути увагу для його досягнення. Також за даним підходом визначається рівень ЕБП залежно від певного проміжку часу, що є важливим як для поточної діяльності підприємства, так і для його розвитку.

Розділ 2. Дослідження передумов формування та рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс"

Рівень тактичної безпеки буде доцільно визначити для 2009 року, оскільки за формулою (наведеною в Розділі 1) необхідно зробити оцінку кожної складової тактичної безпеки, яку при обрахунках було зроблено на основі найкращих показників за період з 2006 по 2009 рік.

Таблиця 5

Оцінка складових тактичної БП (за формулою запропонованою Довбнею С. Б.)

Отже, в 2009 році рівень тактичної безпеки ТОВ "МК" становив - 0,35.

Також слід відмітити, що належний рівень економічної безпеки значною мірою залежить від інтелекту та професіоналізму кадрів, що працюють на підприємстві.

ТОВ "Медичний комплекс - МК" має ряд позитивних моментів, які впливають саме не інтелектуальну складову тактичної безпеки, а саме:

- підвищення інтелектуального потенціалу за рахунок провідних висококваліфікованих працівників;

- підвищення частки інженерно-технічних працівників у загальній чисельності працівників;

- підвищення освітнього рівня працівників.

Зміст економічної безпеки підприємства передбачає систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту працівників. Для визначення змісту даної системи заходів для конкретного підприємства, яке функціонує на сучасному ринку, ми пропонуємо концепцію програми забезпечення економічної безпеки підприємства.

В основі створення концепції програми забезпечення ЕБП лежить узагальнююча характеристика усіх складових, які необхідно використовувати для моніторингу ЕБ на підприємстві. Дану програму можна використовувати за основу для впровадження політики управління ЕБ на підприємстві. При цьому програма дозволяє координувати всі моменти починаючи від визначення основних загроз і закінчуючи оцінкою результативності впровадження даної програми.

Програма забезпечення економічної безпеки підприємства - це офіційно затверджений на підприємстві документ, в якому відображено комплекс узгоджених цілей, завдань, вимог та умов організації заходів з забезпечення економічної безпеки на підприємстві, визначені виконавці та відповідальні особи, а також узгоджена система управління реалізацією програми.

В Таблиці 6 наведені основні підходи до визначення поняття програма у різному контексті.

Таблиця 6

Узагальнена характеристика підходів до визначення поняття програма

Типовий формат програми забезпечення економічної безпеки підприємства, розроблений нами на основі дослідження механізмів забезпечення ЕБП зображено на Рис.1.

Основними складовими такої програми є:

1. Опис проблемної ситуації у сфері безпеки підприємства

2. Цільові параметри економічної безпеки підприємства

3. Заходи щодо реалізації забезпечення ЕБП (детальна характеристика, та розподіл завдань серед виконавців на підприємстві)

4. Бюджет засобів на виконання програми та визначення основних критеріїв економічності

5. Форми та механізм контролю за реалізацією програми (визначення всіх зацікавлених сторін та їх повноважень щодо управління реалізацією програми)

6. Оцінка результативності досягнення програми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Типовий формат програми забезпечення економічної безпеки підприємств

Зміст, вимоги та методичне забезпечення розробки окремих розділів Програми є такими:

1) Опис проблемної ситуації у сфері безпеки підприємства

Для визначення основних проблем, які загрожують безпеці підприємства необхідно визначити основні "зовнішні"та "внутрішні" загрози є глибоко індивідуальними для кожного окремого суб'єкта господарювання. Але разом з тим, на наш погляд, вказані нижче категорії включають в себе окремі елементи, які можуть бути застосовані до будь-якого суб`єкта господарської діяльності.

Загрози ЕБП - потенційні чи реальні дії фізичних чи юридичних осіб, що порушують стан захищеності суб`єкта господарювання і здатні призвести до припинення його діяльності або до економічних та інших втрат [24].

Ознаки характерні для загроз ЕБП:

1. Свідомий і корисливий характер;

2. Спрямованість дій на нанесення збитку;

3. Протиправний характер дій.

На нашу думку, основними, характерними для всіх підприємств зовнішніми загрозами та дестабілізуючими факторами є:

- протиправна діяльність кримінальних структур, конкурентів, фірм та приватних осіб, які займаються промисловим шпіонажем або шахрайством;

- неспроможні ділові партнери;

- раніше звільнені за різноманітні вчинки співробітники підприємства;

- правопорушення з боку корумпованих елементів з числа представників контролюючих та правоохоронних органів.

До внутрішніх загроз та дестабілізуючих факторів відносяться:

- дії або бездіяльність співробітників підприємства, які суперечать інтересам його комерційної діяльності, наслідком яких можуть бути нанесення економічного збитку компанії, витік або втрата інформаційних ресурсів (в тому числі інформації, яка складає комерційну таємницю та конфіденційну інформацію);

- підрив ділового іміджу компанії в бізнес-кругах;

- виникнення проблем в стосунках з реальними та потенційними партнерами (наприклад, втрата важливих контрактів);

- конфліктні ситуації з представниками кримінальної сфери, конкурентами, контролюючими та правоохоронними органами;

- виробничий травматизм або загибель персоналу і т.д.

Після визначення основних груп ризиків, які впливають на ЕБП необхідно дати оцінку негативного впливу даних загроз на діяльність підприємства. А саме, розмістити загрози в порядку зростання їх негативного впливу на ЕБП. Необхідно зауважити, що кількісний та якісний аналіз всіх наведених вище загроз дозволяє зробити висновки про те, що надійний захист економіки будь-якої компанії можливий лише за комплексного та системного підходу до її організації.

2) Цільові параметри економічної безпеки підприємства

Основною метою ЕБП є його стійке і максимально ефективне функціонування в даний час та забезпечення високого потенціалу розвитку і покращення діяльності підприємства в майбутньому, шляхом виявлення та усунення всіх можливих загроз його економічній безпеці.

Створюючи даний розділ програми ЕБП, необхідно звернути увагу на якісне визначення цільового стану підприємства, а також кількісне за допомогою формування системи планових показників. За допомогою таких показників в подальшому проводиться моніторинг за перебігом реалізації програми.

До основних завдань та цілей забезпечення ЕБП при розробці даного розділу можна віднести:

- виявлення, прогнозування небезпек та загроз і запобігання їм;

- створення власної служби безпеки;

- захист законних прав та інтересів підприємства та його співробітників;

- збір, аналіз, оцінка даних та прогнозування розвитку обстановки;

- вивчення партнерів, конкурентів, клієнтів, кандидатів на роботу в компанії;

- забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стабільності та незалежності підприємства;

- забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності того чи того суб`єкта господарювання;

- досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

- досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративної діяльності;

- мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

- якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи усіх підрозділів підприємства та відділів організації;

- ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майні а також комерційних інтересів.

Наведені вище цільові параметри ЕБП в цілому є загальними для всіх підприємств. Їх урізноманітнення та розширення повинні забезпечуватись під час формування програми для окремого підприємства з урахуванням його виду та особливостей діяльності.

1) Критерії і показники безпеки підприємства

Під час складання програми забезпечення ЕБП пропонуємо здійснювати відбір конкретних показників на базі одного з 2х підходів:

на основі евристичних методів із залучення бригади експертів. В цьому випадку найбільш ефективним є метод "Дельфі".

Метод "Дельфі", або метод "дельфійського оракула", являє собою ітеративну процедуру анкетного опитування. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами та забезпечення їх повною інформацією за всіма результатами оцінок після кожного туру опитування зі збереженням анонімності оцінок, аргументації і критики. [87].

Виходячи з розуміння суті поняття економічної безпеки вважаємо, що в системі показників повинні бути сформульовані такі блоки:

індикатори якості потенціалу;

індикатори виробництва;

індикатори стану ринку та позиції на ньому суб`єкта господарювання;

індикатори фінансового стану підприємства;

соціальні індикатори;

екологічні індикатори;

Після підбору необхідних індикаторів для підприємства, яке буде оцінюватись, потрібно обрати підхід для визначення рівня економічної безпеки. На нашу думку, найбільш вдалою буде оцінка рівня економічної безпеки за моделлю тримірної діагностики, але при відповідному до особливостей підприємства наборі показників для визначення поточної, тактичної та стратегічної безпеки.

4) Заходи щодо реалізації забезпечення ЕБП

Основні заходи, яких слід вжити для забезпечення ЕБП підприємства:

1) Підвищення рівня поточної безпеки;

2) Забезпечення високого рівня прибутковості основної діяльності;

3) Забезпечення високого рівня ефективності використання ресурсів;

4) Забезпечення високого рівня ліквідності активів (оскільки низька ліквідність активів підприємства може спричинити втрату платоспроможності та його банкрутство впродовж наступного року або навіть місяця);

5) Покращення рівня науково-технологічного потенціалу.

В цілому дані заходи необхідно розглядати в розрізі окремих складових ЕБП. Зокрема, для фінансової - відмова від здійснення фінансових операцій рівень ризику яких є надмірно високим; Відмова від продовження господарських відносин з партнерами, які систематично порушують контрактні зобов`язання; відмова від використання у великих об`ємах позикового капіталу; відмова від використання тимчасово вільних грошових активів у короткострокових фінансових інвестиціях. Для інформаційної - управління інформаційною безпекою; чіткий розподіл обов`язків, які повинні виконувати відповідальні особи з питань збереження інформації та її конфіденційності. Для силової - гарантування безпеки майна, капіталу та співробітників підприємства, для техніко-технологічної - розробка технологічної стратегії розвитку підприємства та для кадрової - чітко сформульована організація системи управління персоналом.

Під час формування системи основних заходів було побудовано стратегічну карту досягнення економічної безпеки (Додаток І), за допомогою якої вдалося ще раз довести те твердження, що всі завдання можуть бути виконані лише завдяки чітко сформульованій організації системи управління персоналом. Виконання завдань по всіх блоках є передумовою успішного досягнення виконання завдань основного, а саме фінансового блоку.

5) Формування та механізм контролю за реалізацією програми (визначення всіх зацікавлених сторін та їх повноважень щодо управління реалізацією програми)

Контроль за реалізацією програми повинні здійснювати зацікавлені особи (кредитори, власники, органи державного управління тощо) шляхом перевірки результатів виконання поставлених завдань підрозділами та виконавцями. Також для забезпечення швидкого та ефективного виконання поставлених завдань необхідно звернути увагу на методи стимулювання персоналу та провести навчальні тренінги стовно ознайомлення працівників з важливістю та доцільністю забезпечення виконання даної програми.

В будь-якому випадку за реалізацією програми забезпечення ЕБП контроль повинен здійснювати керівний апарат підприємства.

В ході виконання робіт за стратегічними планами та програмами треба встановлювати та контролювати конкретні терміни стосовно всіх робіт, які виконують усі учасники програми, постійно вирішувати питання щодо перерозподілу ресурсів, кооперації та взаємодії між окремими виконавцями і завданнями, а також щодо оцінки результатів ефективності прийнятих рішень. Усе це знаходить відображення в роботах з координації окремих видів діяльності з метою вчасного і якісного досягнення цілей. Контроль реалізується за допомогою обліку. На основі результатів, отриманих за допомогою обліку, можна приймати рішення про характер і напрямки змін, що здійснюються на підприємстві, від якості обліку залежить якість прийнятих рішень та ефективність функціонування підприємства взагалі.

Контроль буде найбільш об'єктивним та ефективним тоді, коли складено систему нормативів (стандартів) виконуваних робіт і кінцевих результатів (цілей). Насамперед мають розроблятися нормативи витрат грошей та часу, що доповнюються системою тих показників, які керівники підприємства (або програми) вважають найважливішими для діяльності об'єктів контролю. Нормативами Програми забезпечення ЕБП є відповідні стратегічні цілі та планові параметри стратегій. Тобто необхідно встановити певні інтервальні значення для індикаторів (min і max). Розрізняють так звані "контрольні точки", тобто такі значення індикаторів, які виходять за межі інтервалів і мають привернути увагу керівників, змусити їх розробляти коригуючі дії.

Для контролю витрат використовуються діючі та розроблені спеціально для контролю за програмами звіти:

про фактичні витрати грошових ресурсів порівняно з планом (нормативом, стандартом);

про фактичне використання трудових і матеріально-технічних ресурсів (порівняно з нормативами та стандартами);

про коригування витрат щодо окремих завдань і напрямків програми;

про витрати на виконання робіт у всіх співвиконавців завдань програми тощо.

6) Бюджет коштів на реалізацію програми

В своїй діяльності підприємство самостійно приймає рішення стосовно вибору окремих центрів витрат, які в майбутньому матимуть вплив на його фінансовий стан.

Для створення бюджету коштів на реалізацію програми ЕБП, то він матиме місце якщо планові заходи потребують додаткового фінансування. В цілому витрати на реалізацію програми повинні бути включені в такі бюджети підприємства як бюджет оплати праці та бюджет адміністративних накладних витрат. Тому що бюджет оплати праці включає в себе заохочення та премії, які в будь-якому разі необхідно буде виплачувати реалізаторам програми, а бюджет адміністративних накладних витрат - це деталізований план поточних витрат, які не пов'язані з виробництвом та збутом, але є необхідними для підтримки діяльності підприємства.

7) Оцінка результативності досягнення програми

Основною метою забезпечення економічної безпеки підприємства є звичайно досягнення необхідного рівня ЕБП. Оцінка результативності досягнення програми повинна проводитись на основі діагностики значень основних показників поточної, тактичної та стратегічної безпеки, а також за допомогою визначення рівня ЕБП на момент завершення реалізації програми. І при порівнянні рівня ЕБП (0-,0,25-дуже низький; 0,25-0,50-низький; 0,50-0,75-нестійкий; 0,75-0,95-задовільний; 0,95-1,00 і більше - високий) в період до реалізації програми та після її реалізації можна говорити про результативність досягнення програми.

В будь-якому разі, якщо реалізація програми забезпечення ЕБП на підприємстві пройшла успішно і була дієвою, не варто на цьому зупинятись.

Висновки