Зовнішньоекономічні аспекти національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У сучасних умовах усі країни включені до процесу загально-державного світового економічного розвитку. Одночасно входження країни в світове господарство в умовах відкритої економіки приховує різні загрози - від незначного негативного впливу на господарську діяльність окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до втрати національного державного суверенітету.

Особливої уваги заслуговує взаємозв'язок категорій «економічна безпека» та «зовнішньоекономічна безпека». В даному випадку, з точки зору економічної безпеки, мова йде про необхідність збереження національно-державного суверенітету країни. Якщо таке завдання не ставиться, то виникають проблеми, пов'язані з зовнішньоекономічною безпекою країни.

У науковій літературі воно визначається як «стан, в якому народ (через державу) може впевнено, без втручання та додавання ззовні визначити шляхи та форми свого економічного розвитку».

Як одна з найважливіших складових економічної безпеки країни, зовнішньоекономічна безпека країни полягає у виявленні та попередженні загроз, спрямованих проти економічних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, створенні сприятливих умов для розвитку національної економіки шляхом посилення її міжнародної конкурентоспроможності, захисті та реалізації національних економічних інтересів у зовнішньоекономічній сфері.

1. Сутність зовнішньоекономічної безпеки

Економічна безпека є центральною складовою національної безпеки. Вона - це стан захищеності найважливіших економічних інтересів особистості, суспільства та держави, розвиток достатнього повсякденного потенціалу; це підтримання та покращення рівня життя громадян, задоволення корінних національних інтересів у різних сферах.

Загалом, під економічною безпекою треба розуміти найважливішу якісну характеристику економічної системи, визначаючу її здатність підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення, стійке забезпечення ресурсами розвитку народного господарства.

Належний рівень економічної безпеки, в тому числі зовнішньоекономічної, досягається створенням єдиної держаної політики, зміцненої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам.

При аналізі зовнішньоекономічної безпеки виділяються, перш за все, такі основні складові:

Економічна незалежність, яка означає перш за все, можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, можливість використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі в міжнародній торгівлі.

Стійкість і стабільність національної економіки передбачає потужність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для підприємництва, стримування дестабілізуючих факторів.

Здатність до саморозвитку та прогресу, тобто можливість самостійно реалізувати та захищати національні економічні інтереси.

Створення умов для всебічного розвитку особистості та підвищення рівня соціальної захищеності населення.

При цьому основними зовнішньоекономічними інтересами країни є:

підтримання високого ступеня адаптивності національної економіки до змін глобального світового господарського середовища (раціональне використання географічного, геополітичного, технологічного положення, міжнародного розподілу праці та ринків товарів, роботи й послуг, які складаються, та т. і.);

розширення зовнішньоекономічних зв'язків (участь у багатобічній співпраці в рамках міжнародних організацій, інститутів і форумів, у митних союзах, зонах вільної торгівлі та інших формах економічної інтеграції, розвиток міжнародної співпраці з державами, які беруть участь у багатобічній системі регулювання торгівлі та ін.);

підвищення ефективності та конкурентоспроможності національного виробництва товарів, робіт, послуг, а також створення сприятливих умов для їх участі в міжнародному торгово-економічному обігу (захист внутрішнього ринку та вітчизняного виробництва від недобросовісної конкуренції з боку іноземних держав, захист інтересів організацій та індивідуальних підприємців -- резидентів на зовнішньому ринку і т. і.);

забезпечення оптимізації структури зовнішньої торгівлі та ефективного сальдо торгового балансу (забезпечення умов росту та розвитку експорту кінцевої продукції наукомісткого промислового виробництва, мінімального рівня забезпечення внутрішніх потреб за рахунок імпорту, а також сприяння імпорту високих технологій і т. і.);

стійкість фінансового положення держави (забезпечення ефективного сальдо платіжного балансу, доступ до кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій, здійснення зовнішніх державних запозичень у межах ліміту зовнішнього державного боргу, залучення іноземних інвестицій, підтримання ефективного обмінного курсу білоруської грошової одиниці на світовому фінансовому ринку і т. і.);

забезпечення доступу до іноземних джерел сировини, товарів і послуг, виробництво яких неможливе або неефективне в країні, а також розвиток системи міжнародних транспортних вузлів і комунікацій для їх постачання; обгрунтований ступінь державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яка відповідає економіці, зі створенням умов, які виключають криміналізацтво зовнішньоекономічних відносин.

Таким чином, держава прагне забезпечити як внутрішню, так і зовнішню безпеку. Як зазначав В. Фехлер: «...внутрішня безпека - це певний стан політичної, економічної та соціальної структури в середині держави і таке їх забезпечення, яке дає можливість відчувати її громадянам і разом з цим створювати умови для розвитку держави». Що стосується зовнішньої безпеки держави, то це поняття часто змінюється. Держава забезпечує свою зовнішню безпеку двома способами:

самостійно, засобами однобічних заходів зміцнення безпеки;

колективно, в результаті укладання й участі у військовз-політичних союзах разом з іншими державами.

При реалізації державою своїх цілей вона має стосунки з іншими державами, які або сприяють, або заважають їх виконанню. Тому концепція економічної безпеки країни повинна будуватися на оцінці як внутрішніх, так і зовнішніх загроз.

Внутрішніми загрозами є надзвичайно висока матеріало - та енергоємність товарів, погіршення структури виробництва, згортання цілих галузей промисловості, знос основних фондів, падіння кваліфікації робочої сили, ріст соціальної апатії та втомленості й т. і.

А до зовнішніх загроз зовнішньоекономічної безпеки можна віднести надмірну залежність від одного джерела отримання енергоресурсів, надмірну залежність сировинного та напівфабрикатного компонентів експорту, втрату традиційних ринків товарів, відтік за кордон кваліфікованих кадрів й інтелекту.

Як приклад можна привести залежність від безперебійного постачання нафти, газу, від можливості реалізації товару, отримання капіталу та ін. В цілому прийнято вважати, що лише небагато з економічних загроз заслуговує бути пов'язаними з проблемою зовнішньоекономічної безпеки країни. Те, що в короткостроковому плані виглядає як загроза (наприклад, ембарго постачання нафти), у довгостроковій перспективі може перетворитися на стимул для більш раціональної енергетичної політики та прискорення технологічного розвитку. Збитки можуть бути виражені у втраті прибутку чи в знищенні цілих галузей промисловості і все ж не виходити за рамки нормальної конкурентної боротьби.

2. Складові зовнішньоекономічної безпеки

Для оцінки рівня зовнішньоекономічної безпеки країни були вивчені її складові, такі як: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека.

Макроекономічна безпека -- це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.

Фінансова безпека -- це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

* бюджетна безпека -- це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

* валютна безпека -- це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

* грошово-кредитна безпека -- це такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;

* боргова безпека -- це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

* безпека страхового ринку -- це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

* безпека фондового ринку -- це оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

Зовнішньоекономічна безпека ? це такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці.

Інвестиційна безпека -- це такий рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку при належному рівні фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів.

Науково-технологічна безпека -- це такий стан науково-технологічного та виробничого потенціалу національної економіки, який дає змогу забезпечити належне її функціонування, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоздатності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів.

Енергетична безпека -- це такий стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного стану.

Соціальна безпека -- це такий стан розвитку національної економіки, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз.

Демографічна безпека -- це такий стан захищеності національної економіки, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України.

Продовольча безпека -- це такий рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність в суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави.

Виробнича безпека -- це такий рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та її розширене відтворення.

Кожен з виділених напрямів економічної безпеки переслідує реалізацію відповідних національних інтересів. Серед найважливіших національних економічних інтересів, від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, співробітники Національного інституту стратегічних досліджень виділяють наступні:

* створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої, потужної національної економіки;

* створення надійної системи економічної безпеки України, забезпечення можливості самостійного, прогресивного національно-економічного розвитку;

* здійснення структурної перебудови економіки;

* забезпечення ефективного розвитку національної промисловості;

* здійснення державою протекціоністських заходів, спрямованих на підтримку національного товаровиробника;

* істотне зменшення енергомісткості і матеріаломісткості ВВП;

* здійснення кардинальної модернізації виробництва та розвиток його наукомістких галузей;

* створення замкнених циклів виробництва стратегічно важливої продукції, зокрема, військової техніки та озброєння;

* пошук і освоєння родовищ нафти, газу, вугілля, золота, алмазів тощо;

* забезпечення альтернативних джерел надходження нафти і газу;

* створення потужного воєнно-промислового комплексу, зокрема, ракетно-космічної галузі;

* збереження та розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалів України;

* закріплення за Україною її загальносоюзної частки зовнішнього державного боргу та активів (золотого запасу, алмазного і валютного фондів, фінансових ресурсів, майна за кордоном, боргів іноземних держав);

* створення достатніх запасів державних золотовалютних резервів;

* здійснення політики енерго- та ресурсозаощадження;

* здійснення прогресивних економічних перетворень на базі власної моделі реформ;

* здійснення широкого комплексу інституційних змін з метою динамічного розвитку національної економіки;

* здійснення реформи податкової системи, посилення стимулювального впливу податків на розвиток виробництва;

* забезпечення фінансової стабілізації, подолання кризи платежів;

* подолання інфляції;

* проведення земельної реформи, підтримка фермерських господарств;

* здійснення реформи агропромислового комплексу, відродження села;

* забезпечення конвертованості національної грошової одиниці;

* залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів до розвитку національної економіки;

* зростання добробуту українських громадян;

* вирішення державою соціальних проблем (безробіття, бідність, злочинність, житлове забезпечення тощо);

* забезпечення населення продовольчими товарами, поліпшення якості і структури споживання;

* розвиток внутрішнього ринку та внутрішнього попиту;

* проведення рішучої боротьби з «тіньовою» економікою;

* створення соціально-однорідного середовища в усіх регіонах держави, усунення дисбалансу в їхньому соціально-економічному розвитку;

* забезпечення зайнятості населення та високого рівня трудових ресурсів;

* створення рівних соціальних та економічних можливостей для всіх громадян України;

* здобуття Україною належного місця у світовому розподілі праці та міжнародній торгівлі, інтеграція у світове господарство;

* побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправності та взаємовигідності;

* забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

* вдосконалення товарної структури експорту та імпорту;

* забезпечення географічної збалансованості експорту, та імпорту;

* нарощування експортного потенціалу, забезпечення позитивного сальдо зовнішньоторговельної діяльності;

* підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту;

* захист національного ринку від несприятливої дії світової кон'юнктури та іноземної конкуренції;

* ефективне використання Україною свого вигідного географічного положення для здійснення міжнародного транзиту.

Концепція національної безпеки України пропонує лише один національний інтерес, що прямо стосується економічної безпеки України, а саме -- створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки. Саме створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає втілення в життя пріоритетів, що запропоновані вище.

Гарантом захисту національних економічних інтересів повинна виступати держава. Однак в Україні ще відсутні чітко визначені національні економічні інтереси, не сформовано їхню цілісну систему. Це дає змогу урядовцям різних рівнів виправдовувати свої дії, запевняючи, що вони повністю відповідають національним економічним інтересам.

3. Зовнішньоекономічні аспекти національної безпеки. Зовнішньоекономічна безпека полягає у спроможності держави протистояти впливу негативних зовнішніх економічних чинників і мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому поділі праці з метою створення сприятливих умов для розвитку економіки, забезпечувати відповідність зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам. безпека зовнішньоекономічний фінансовий національний

Так, зокрема, потребує активних дій реалізація відносин стратегічного партнерства України та Російської Федерації на засадах прагматизму і врахування національних інтересів як на рівні держав, так і на рівні суб'єктів підприємницької діяльності, окремих громадян. У цьому зв'язку слід зосередити зусилля Кабінету Міністрів України на виконанні узгодженого з російською стороною комплексу заходів з виконання Програми економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 1998-2007 рр. Особлива увага Координаційної ради по виконанню цієї Програми має бути зосереджена не лише на виявленні та усуненні причин, що стримують реалізацію передбачених заходів, а й на організації роботи в напрямі наповнення Програми новими проектами з урахуванням поточної ситуації в Україні та Росії, підготовці проектів міжурядових угод з актуальних питань взаємовигідного співробітництва в усіх сферах.

Небезпека залишитися за рамками процесів глобалізації, становлення відкритої держави з постіндустріальною економікою стає для країни дедалі реальнішою. Якщо Україна не використає свій шанс, враховуючи сьогоднішні певні позитивні тенденції щодо здійснення структурної перебудови економіки за рахунок пріоритетного розвитку науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, тобто створення для людини як носія знань та найважливішого чинника підвищення продуктивності праці сприятливих умов для життєдіяльності, то економічна відсталість країни стане незворотною. Це загрожуватиме не лише соціальній стабільності, а й існуванню нації і держави.

Пріоритетним напрямом роботи уряду України має стати прийняття обгрунтованої стратегії щодо імпорту, що сприятиме його перетворенню на дієвий фактор технологічної реконструкції вітчизняної промисловості. Диверсифікована митна і тарифна політика має узгоджуватися з інтересами національної промисловості, конкретних виробників високотехнологічної експортної продукції.

Важливим завданням забезпечення економічної безпеки держави є створення умов для реалізації геоекономічного потенціалу України, інтеграції національної транспортної системи до мережі міжнародних транспортно-комунікаційний коридорів, створених між Європою та Азією.

Увага уряду повинна зосереджуватися на виконанні в повному обсязі завдав Комплексної програми утвердження України як транзитної держави. Передусім потребують вирішення питання забезпечення конкурентоспроможності транзитам послуг в Україні та залучення додаткових транзитних вантажопотоків. Реалізації цих завдань передбачає насамперед приведення національного законодавства у сфері транзиту у відповідність з міжнародними транспортними угодами і конвенціями; зняття технічних бар'єрів на шляху переміщення вантажопотоків міжнародними транспортними коридорами; тарифно-цінове та податкове стимулювання транзиту; створення системи обліку, аналізу та прогнозування транзитних перевезень територією України, відповідний розвиток матеріально-технічного та інформаційного забезпечення.

Отже, сьогодні як ніколи загострюється надзвичайно важливе питання забезпечення економічної безпеки України, що є одним з найважливіших національних пріоритетів і вимагає посиленої уваги представників владних структур, громадських і політичних рухів, науковців, широких кіл громадськості. Забезпечення економічної безпеки є гарантом державної незалежності України, умовою її сталого розвитку та зростання добробуту громадян.

Висновок

За умов, що нині склалися в Україні та світі, зростає роль стратегії національної безпеки, яка має полягати не так у захисті держави та її політичних інститутів, як -- людини і суспільства. Основним принципом стратегії національної безпеки має бути принцип балансу інтересів людини, суспільства та держави.

За нових умов основу стратегії національної безпеки України мають становити універсальні ціннісні орієнтири, спрямовані на побудову правової демократичної держави, громадянського суспільства і соціально орієнтованої ринкової економіки.

Належний рівень економічної безпеки, в тому числі зовнішньоекономічної, досягається створенням єдиної держаної політики, зміцненої системою скоординованих заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам.

Значення рівня зовнішньоекономічної безпеки України є низьким.

Країна знаходиться в стані рівноваги, проте через нераціональну та неефективну структуру експорту й імпорту, залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, наявність великого зовнішнього боргу, певну фінансову і технологічну залежність існує вірогідність переходу до нестійкого і навіть критичного стану.

Отже, сьогодні як ніколи загострюється надзвичайно важливе питання забезпечення економічної безпеки України, що є одним з найважливіших національних пріоритетів і вимагає посиленої уваги представників владних структур, громадських і політичних рухів, науковців, широких кіл громадськості. Забезпечення економічної безпеки є гарантом державної незалежності України, умовою її сталого розвитку та зростання добробуту громадян.

Література

1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Ринкова економіка: Основні поняття і категорії: Навч. посіб. -- К.: Знання, 2006. -- 263 с.

2. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. посіб. -- К.: ЦНЛ, 2005 -- 442 с.

3. Предборський В. А. Економічна безпека держави: Монографія. -- К.: Кондор, 2005. -- 391 с.

4. Отрошко О. В. Основи економічної теорії: Макроекономічний аспект: Навч. посіб. -- К.: Знання, 2006. -- 222 с.

5. Круш П. В. Макроекономіка: Навч. посіб. -- К.: ЦНЛ, 2005. -- 400 с.

6. Савченко А. Г. і ін. Макроекономіка: Підручник. -- К.: Либідь, 1999. -- 288 с.

7. Національна економіка: Підручник / За ред. П. В. Круша. -- К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. -- 416 с.

8. Єщенко П. С. Сучасна економіка: Навч. посіб. -- К.: Вища школа, 2005. -- 325 с.

9. Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб. / А. Ф. Мельник і ін. -- К.: Знання 2008. -- 699 с.

10. Панчишин Степан. Макроекономіка: Навч. посіб. -- К.: Либідь, 2001. -- 616 с.

11. Заболоцький Б. Ф. Перехідна економіка: Посібник. -- К.: ВД "Академія", 2004. -- 512 с.

12. Башнянин Г. І. Макроекономічна теорія: Навч. посіб. -- Львів: "Новий Світ -- 2000", 2005. -- 552 с.

13. Перехідна економіка: Підручник. / В. М. Геєць і ін. -- К.: Вища школа, 2003. -- 591 с.

14. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. -- К.: КВІЦ, 1999. -- 462 с.

Размещено на Allbest.ru