Упродовж січня 2015р. статус зареєстрованого безробітного в державній службі зайнятості мали 19,5 тис. осіб, що на 8,9 тис., або у 1,8 рази, більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Кількість зареєстрованих безробітних збільшилася упродовж січня 2015р. на 0,3% і на кінець місяця становила 17314 осіб. Допомогу по безробіттю отримували 82,4% осіб, які мали статус безробітного.

Із загальної кількості безробітних 62,8% складали жінки, 44,6% - молодь у віці до 35 років.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по м. Києву на кінець січня 2015р. становив 0,9% населення працездатного віку.

На кінець 2014р. серед зареєстрованих безробітних, які не працювали менше року, більшість (62,5%) була звільнена з попереднього місця роботи за угодою сторін; кожен п'ятий - у зв'язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію; кожен одинадцятий - за власним бажанням.

Середня тривалість зареєстрованого безробіття на кінець 2014р. становила 4,1 місяці. Лише 1,6% безробітних шукали роботу за допомогою державної служби зайнятості понад рік, для кожного третього пошук тривав від 1 до 3 місяців, для кожного четвертого - від 3 до 6 місяців.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, у січні 2015р. порівняно з груднем 2014р. збільшилася на 0,5% і на кінець місяця становила 7,5 тис.

За останніми даними, у загальній кількості вакансій кожна сьома була в оптовій та роздрібній торгівлі; ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів, або у державному управлінні й обороні; обов'язковому соціальному страхуванні, кожна восьма - у транспорті, складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності, кожна десята - у діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування.

У січні 2015р. збільшення навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) порівняно з відповідним періодом 2014р. спостерігалося в усіх районах міста. Значення цього показника на кінець січня 2015р. коливалося від 6 осіб у Печерському районі до 70 осіб у Дніпровському районі.

За сприяння державної служби зайнятості у січні 2015р. було працевлаштовані 760 осіб, що на 19,8% менше, ніж у грудні 2014р. (у січні 2014р. - 637 осіб) [20, ст.4-10].

Розділ 3. Шляхи вдосконалення грошово-кредитного регулювання в Україні

3.1 Особливості сучасної монетарної стратегії України

Проведення сучасної грошово-кредитної політики потребує складних й відповідальних завдань, з якими потрібно вчасно і кваліфіковано справлятися. Йдеться, зокрема, про створення достатньої наукової бази для вироблення і проведення монетарної політики, оволодіння всіма досягненнями у відповідній сфері світової науки і практики, підготовку наукових кадрів, здатних провадити власні дослідження з урахуванням умов України, створення центрів, спроможних координувати в масштабах суспільства цю роботу, надійної системи комунікації Національного банку з громадськістю, підвищення рівня монетарних знань журналістів, широких верств населення, змістового рівня фахових і науково-популярних публікацій, формування навичок зваженого і відповідального підходу політиків до виголошення різного роду заяв стосовно монетарної сфери та інше.

Сьогодні оновилися з новою силою дискусії щодо зміни правової форми незалежності НБУ та факторів посилення його реальної неформальної незалежності, як у зв'язку з назрілою необхідністю удосконалення діючого монетарного режиму в країні, так і внаслідок суперечливих політичних подій. Від подальших реформ на активних зрушень залежить ефективність монетарної політики.

Важливим є формування монетарної стратегічної цілі. Як правило, країни з розвиненою ринковою економікою та новою ринковою економікою, що не здійснюють прямого таргетування інфляції, мають чітку ціль грошово-кредитної політики. Слід зауважити, що в багатьох країнах, які практикують пряме таргетування інфляції, в законах про центральний банк немає положення про пріоритетність цілі цінової стабільності.

Загалом, на думку багатьох дослідників, найбільш прийнятною є модель, за якої уряд формулює ціль центрального банку, котрий володіє інструментальною незалежністю у забезпеченні її реалізації.

Це дає підстави для висновку, що ефективної реалізації принципу цілеспрямованості монетарної стратегії можна досягти і в рамках діючого Закону "Про Національний банк України".

В середньостроковій монетарній стратегії доцільно говорити про довгострокову ціль НБУ, якою є впровадження режиму, що базується на ціновій стабільності, і зазначити найважливіші умови його запровадження. Щодо цілі самої середньострокової стратегії, то в 2015 - 2016 роках вона може бути задекларована як підтримання стабільності грошової одиниці як передумови фінансової рівноваги та економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі. Це буде кроком у напрямі руху до цінової стабільності.

Для згладжування сезонних коливань і шоків необхідно використовувати інтервенції на міжбанківському валютному ринку. Зважаючи на те, що у 2015-2016 роках Україна відчуватиме дію наслідків підвищення цін на енергоносії, невизначеності кон'юнктури світових ринків та інших факторів, адекватним завданням для політики валютного курсоутворення може бути забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та уникнення його значних коливань. Як важливий індикатор курсової політики доцільно використовувати динаміку реального ефективного обмінного курсу гривні. В цьому контексті має бути визначена і роль валютних резервів як інструменту забезпечення виконання стратегічних завдань при збереженні їх достатнього (за міжнародними критеріями) рівня.

Серед об'єктивних факторів, що впливатимуть на характер грошової пропозиції упродовж 2015-2016 рр., - зміна тенденцій поточного і капітального рахунків платіжного балансу, зміна співвідношення внутрішніх споживчого та інвестиційного попиту, становлення геополітичних векторів розвитку Української держави.

Стимулювання розширення і модернізації виробництва має стати першочерговим завданням у сфері грошово-кредитного регулювання економіки в Україні в період її ринкової трансформації.

3.2 Шляхи підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання економіки

Для економіки України найактуальнішими є проблеми, пов'язані з:

1) трансформацією економіки;

2) структурною перебудовою та створенням конкурентоспроможного вітчизняного виробника;

3) створенням сприятливого мікроклімату для залучення іноземного капіталу;

4) стимулюванням розвитку підприємництва (малого й середнього бізнесу) та інвестиційних процесів у країні.

Реалізація цих проблем допоможе конкретизувати тактичні цілі грошово-кредитної політики, зробить їх зрозумілішими й спрямованішими, створить умови для досягнення стратегічної мети ринкових перетворень і макроекономічної стабілізації в цілому.

Отримавши юридичну самостійність, підприємства економічно не можуть самостійно розвиватися. Це передусім зумовлюється тим, що продукція підприємств не може конкурувати з аналогічними товарами імпортного виробництва. Основних причин дві:

1) застаріла технологія виробництва, а також високі додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням, транспортуванням, процесом реалізації, роблять вітчизняну продукцію набагато дорожчою за імпортну;

2) низький рівень життя громадян України, стійка тенденція до зниження доходів на душу; населення призводять до падіння купівельної спроможності. Населення купує переважно низькоякісні, але дешеві імпортні товари, водночас вітчизняна продукція не має збуту.

Тому основним завданням грошово-кредитної політики держави є створення умов для прориву вітчизняного виробника на національний і міжнародний товарні ринки. Такими умовами в ситуації, що склалася в економіці, можуть бути:

· визначення пріоритетів у структурній перебудові економіки;

· пільгове кредитування пріоритетних галузей і підприємств. Встановлення державного контролю за обов'язковістю надання кредитів комерційними банками визначеним державою підприємствам на пільгових умовах;

· створення гнучкішої системи оподаткування, яка б давала змогу стимулювати використання частини прибутку на розвиток виробництва;

· створення відповідної законодавчої бази, що дає можливість одночасно реалізовувати інтереси підприємця і держави в цілому.

Важливим чинником, що визначає пріоритети структурної перебудови України, є прямі іноземні інвестиції. Динаміка обсягів зарубіжних інвестицій в окремі галузі економіки дає можливість точніше визначити конкурентоспроможність окремих наших підприємств і галузей, відповідність їхньої продукції кон'юнктурі світового ринку. Прямі іноземні інвестиції допомагають визначити пріоритетність розвитку підприємств за умови державного фінансування, отримати майбутні надходження до державного бюджету із цих підприємств.

Залучення іноземного капіталу значною мірою впливає на грошово-кредитну політику держави, хоч водночас є об'єктом останньої. Вплив іноземного капіталу на монетарну політику полягає в тому, що:

· додаткові капіталовкладення безпосередньо впливають на зростання обсягів виробництва й зайнятості, що визначається в стратегічній меті грошово-кредитної політики;

· операції на відкритому ринку та залучення коштів нерезидентів, які держава та НБУ використовують для збільшення своїх валютних резервів і стабілізації національної грошової одиниці, були пріоритетним завданням грошово-кредитної політики;

· цей процес також позитивно впливає на кредитоспроможність і ліквідність банківської системи, що стабілізує грошово-кредитний ринок.

Сприяння з боку НБУ забезпеченню необхідних обсягів кредитування дасть змогу підприємствам не лише технологічно оновлювати виробництво, а й покривати виробничі витрати, що постійно зростають. Позитивно впливатиме на розвиток промисловості також відстрочка платежів за старими кредитними зобов'язаннями. Але дієвою політика відповідної кредитно-грошової експансії буде тільки у разі скорочення інфляції методами цінового контролю. Інакше брак стимулів до інвестування та стрімка інфляція підірвуть плани розширення і модернізації виробництва.

Запровадження інфляційного таргетування в Україні дало б змогу стабілізувати інфляцію, гармонізувати розвиток внутрішнього та зовнішнього секторів економіки, здешевити довгострокові кредитні ресурси. Хоча контроль над інфляцією і не є самоціллю монетарної політики, однак довгострокова цінова стабільність важлива в тому аспекті, що вона забезпечує прискорення темпів економічного зростання, підвищення добробуту населення, зниження безробіття. За запровадження таргетування інфляції довгострокова цінова стабільність проголошується прямою метою грошово-кредитної політики, яка сприятиме досягненню зазначених опосередкованих цілей. Світовий досвід показує, що країни з відносно низьким рівнем ВВП на одну особу, запровадивши режим інфляційного таргетування (IT) з перехідним періодом, успішно використали його переваги, підняли довіру суспільства до економічної і монетарної влади, пришвидшили реформи, досягли низької інфляції та сталих темпів економічного зростання.

З табл.1.1 видно, що кількість таких країн постійно збільшується. За 17 років дії режиму IT жодна з держав, яка його ввела, не відмовилась від нього. Лише Іспанія та Фінляндія із входженням до зони евро формально скасували цей режим.

Таблиця 1.1 Країни, в яких застосовується інфляційне таргетування

Економічно розвинуті країни	Рік запровадження	Країни, що розвиваються	Рік запровадження
Нова Зеландія	1989	Чилі	1990
Канада	1991	Ізраїль	1991
Ісландія	1991	Чехія	1997
Велика Британія	1992	Польща	1998
Австралія	1993	Бразилія	1999
Фінляндія	1993	Мексика	1999
Швеція	1993	ПАР	2000
Іспанія	1994	Таїланд	2000
Швейцарія	2000	Колумбія	2000
Норвегія	2001	Корея	2000
		Угорщина	2001
		Перу	2002
		Філіппіни	2002
		Словаччина	2005
		Туреччина	2005
		Румунія	2006

Проте сьогодні економіка, монетарна та фінансова системи країни не готові до цього рішучого кроку.

Для запровадження режиму інфляційного таргетування необхідно створити такі "технічні" передумови.

Законодавчо затвердити узгоджений усіма зацікавленими сторонами рівень інфляції на довгостроковий період. При цьому цілком імовірно, що на перехідному етапі фактично досягнутий рівень інфляції може дещо відрізнятися від запланованого, але особливо важливо, щоб подібними були траєкторії їх руху. За такої ситуації зростатиме роль комунікаційних відносин між центральним банком і суспільством, тому що необхідно щонайдокладніше пояснювати і бізнесу, і населенню, чому і на скільки відбулося відхилення, а також те, скільки часу потрібно для досягнення затвердженої динаміки інфляції.

Вдосконалити інструментарій проведення монетарної політики. Поступово основним інструментом ставатиме короткострокова відсоткова ставка центрального банку, через яку він впливає на рівень відсоткових ставок у банківській системі, ринок цінних паперів, валютний курс, інфляційні очікування, і в кінцевому підсумку - на рівень інфляції. Природно, що цей процес потребує певного часу.

Налагодити конструктивний діалог уряду і центрального банку із суспільством. Широка громадськість має бути поінформованою як щодо загальної стратегії, так і тактичних кроків грошово-кредитної політики. Лише таким чином можна добитися підвищення довіри до монетарної та економічної влади. На практиці це означає проведення прес-конференцій, круглих столів, семінарів, випуск спеціальних документів, які пояснювали б монетарну політику.

Висновки

Розглянувши тему курсової роботи можна зробити висновки - до основних причин фінансової нестабільності в Україні відносяться внутрішній і державний борг, дефіцит бюджету, недонадходження податків, зростання масштабів тіньової економіки, а також настання терміну погашення ОВГЗ і інших боргів. Але в України є реальний шанс уникнути російського варіанту кризи. В Україні не існує непереборних джерел фінансової катастрофи. Багато в чому кризу стримує монетарна політика Нацбанку. Проте і ідеалізувати її не слід, оскільки більше всього від такої політики страждає населення.

Національний банк продовжує вживати системних заходів щодо вдосконалення монетарних регулюючих механізмів з метою реагування на поточні виклики та формування підґрунтя для виконання середньострокових завдань. Пріоритетною метою грошово-кредитної політики є досягнення та підтримка цінової стабільності в державі, головним критерієм чого розглядається досягнення та підтримання в середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін у межах 3 - 5% на рік. Для досягнення пріоритетної мети вживатимуться заходи щодо стабілізації та збалансованого розвитку валютного ринку.

Економічні, соціальні та політичні виклики, яких зазнає Україна у 2014році, зумовлюють значні ризики та невизначеності стосовно подальшого розвитку економіки та фінансових ринків. Заходи з відновлення макроекономічної та фінансової стабільності в державі, а також продовження проведення економічних і соціальних реформ в короткостроковому періоді можуть зумовлювати збереження підвищеного інфляційного тиску. За таких умов проведення грошово-кредитної політики упродовж найближчих років виходитиме з необхідності сприяння поступовому зниженню темпів інфляції, маючи на меті досягнення середньострокової інфляційної цілі до 2018 року. На шляху наближення до середньострокової інфляційної цілі передбачається така орієнтовна траєкторія приросту споживчих цін у річному вимірі: на кінець 2015 року - 9%, на кінець 2016 року - 7%, на кінець 2017 року - 5% [19]. Досягненню середньострокової цілі сприятиме передбачений на другу половину 2015 року перехід до монетарного режиму інфляційного таргетування, чому передуватиме реалізація комплексу заходів, спрямованих на створення відповідних макроекономічних, інституційних, організаційних та технічних передумов.

Відповідно до законодавства України в межах, що не перешкоджатимуть забезпеченню стабільності грошової одиниці, грошово-кредитна політика також спрямовуватиметься на сприяння стабільності банківської системи, а також на сприяння стійким темпам економічного зростання та підтримку урядової економічної політики. Успішність роботи Національного банку за наведеними напрямами визначатиметься в комплексі з результативністю заходів економічної політики Уряду на підставі критеріїв, що містяться у відповідних прогнозних і програмних документах економічного та соціального розвитку.

Список використаної літератури

1. Лимар, О.Ф. Сучасні тенденції грошово-кредитної політики України [Текст] / О.Ф. Лимар, Л.М. Глухманчук // Економікс. - 2010. ? №3. - С.22.

2. Мочерний С.В., Устенко О. А.: Основи економічної теорії: Навч. посіб. - Вид.2-ге, доп. - К.: ВЦ "Академія", 2006. - 504 с. (Альма-матер).

3. Сайт "РБК-Україна" [Електронний ресурс]: Рівень монетизації української економіки. - Режим доступу до джерела: http://www.rbc.ua/ukr/news/uroven_monetizatsii_ukrainskoy_ekonomiki_sostavil_42_nbu_200320080.

4. Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Економічні науки, №6/2014 " [Електронний ресурс]: ФАКТОРНО-КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ФАКТОРІВ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ. - Доступ до книги: http://www.bulletin.uabs.edu.ua/store/eco/2014/c1669fb50400619555aa66ebcf1a78cd. pdf

5. Офіційний сайт державної центральної банківської установи Англії "Bank of England" [Електронний ресурс]: Bankstats (Monetary & Financial Statistics) - March 2015. - Доступ до джерела: http://www.bankofengland. co. uk/statistics/Pages/bankstats/2015/mar. aspx.

6. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]:

7. Бюлетень Національного банку України (електронне видання). - Доступ до джерела: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=71195.

8. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]:

9. Бюлетень Національного банку України (електронне видання). Грудень 2014 року. - Доступ до джерела: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=71195.

10. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]: Бюлетень Національного банку України (електронне видання). Січень 2015 року. - Доступ до джерела: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=71195.

11. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]: Бюлетень Національного банку України. 2011-2015 рр. - Доступ до джерела: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=57897.

12. Офіційний сайт центрального банку Німеччини "Deutsche Bundesbank" [Електронний ресурс]: Einlagen - und Kreditzinssдtze. - Доступ до ресурсу: http://www.bundesbank. de/Navigation/DE/Statistiken/Geld_und_Kapitalmaerkte/Zinssaetze_und_Renditen/Einlagen_und_Kreditzinssaetze/einlagen_und_kreditzinssaetze.html.

13. Інститут еволюційної економіки [Електронний ресурс]: Валютний ринок. Місячний огляд. Травень 2013. - Доступ до джерела: http://iee.org.ua/files/overviews/valiutnij_rinok_may_2013. pdf

14. Вісник Національного банку України [Електронний ресурс]: Щомісячний науково-практичний журнал Національного банку України. - Доступ до джерела: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category? cat_id=60949.

15. Грошово-кредитні засоби регулювання економіки [Текст]: монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук Л.В. Кривенко; [Л.В. Кривенко, О.М. Дутченко, М.І. Синюченко та ін.]. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ”, 2010. - 210 с.

16. Продан Т.Я. Грошово-кредитна політика у регулюванні грошового обігу в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. економ. наук: [cпец.] 08.00.08 "Гроші, фінанси і кредит"/ Продан Тетяна Яківна; АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ. - К.: 2010. - 24 с.

17. Гальчинський А.С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996. - 413 с.

18. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Гререник В.І. Міщенко В.І. Грошово-кредитна політика в Україні. Навч. посібник - К.: "Знання" - 2000.

19. Гроші та кредит: Підручник/ За заг. ред. М.І. Савлука,; М-во освіти України. Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

20. Сайт "BANK-UA.com". - Доступ до джерела: http://bank-ua.com/news/50705/.

21. РАДА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. РІШЕННЯ 11.09.2014 № 28 [Електронний ресурс]: Про Основні засади грошово-кредитної політики 2015 рік. - Доступ до джерела: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/vr028500-14.

22. Головне управління статистики в м. Києві [Електронний ресурс]: Соціально-економічне становище м. Києва у 2015 році. - Доступ до джерела: http://kiev. ukrstat.gov.ua/Docs/12015. doc

Додатки

Додаток 1. Динаміка грошової бази в Україні

Додаток 2. Динаміка облікової ставки НБУ

Додаток 3. Динаміка облікової ставки в іноземній валюті (на прикладі Англії, Німеччини і України)

Додаток 4. Міжнародні резерви та динаміка інтервенцій НБУ в 2009-2013 рр.

Додаток 5. Динаміка офіційного курсу гривні до долара США, середньозваженого курсу на міжбанку та готівкового курсу гривні до долара США у 2010-2013 рр.

Додаток 6. Динаміка офіційного курсу гривні до долара США, середньозваженого курсу на міжбанку та готівкового курсу гривні до долара США у 2013-2015 рр.

Размещено на Allbest.ru