Аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу у сфері тваринництва на прикладі ТОВ "Сенча"

Тарифний фонд оплати для розрахунку розцінок за продукцію визначають на підставі нормативної чисельності працівників, розрахованої по нормах обслуговування, професійного складу тваринників і відповідних ставок.

При визначенні розцінок за одиницю продукції в натураль ному виразі тарифний і акордний фонди оплати праці визнача ються по кожній категорії працівників і за багаторічним досвідом, розподіляються за окремими видами продукції у відсотках.

Розцінки за продукцію для оплати праці робітників тварин ництва встановлюється на тривалий період. При зміні технології та інших виробничих умов норму виробництва й акордні розцін ки переглядають. Акордні розцінки переглядають також при змі ні розмірів тарифних ставок робітників.

З метою підвищення зацікавленості працівників ферм у збі льшенні виробництва продукції, поліпшенні її якості і зниженні собівартості встановлюються доплати та інші види матеріального стимулювання, тобто оплата праці у тваринництві здійснюється певною системою. Серед найпоширеніших систем оплати праці за обсяги виконаних робіт (виробленої продукції) застосовують такі: відрядну, відрядно-преміальну, відрядно - прогресивно - преміальну і акордно - преміальну.

У тваринництві як і в рослинництві найдоцільнішою систе мою оплати праці є акордно - преміальна, яка передбачає оплату праці за такими двома показниками:

1. обсяг виконаних робіт, за що виплачується аванс у роз мірі прийнятих у господарстві тарифних ставок і кваліфікаційних розрядів з урахуванням надбавок за класність, звання "Майстер тваринництва", якість виконаних робіт, шкідливість умов праці та ін., що передбачено в положенні за оплату праці в господарстві.

2. кількість і якість отриманої продукції з доплатою до авансу 25 - 50% за умов отримання кількості та якості продукції згідно з прийнятими нормативами (договорами).

3.2 Оцінка стану та методи визначення міри праці

Нормування праці у тваринництві багато в чому подібне до такого нормування в інших галузях сільськогосподарського виробництва. Пояснюється це тим, що значна кількість трудових операцій у тваринництві виконується за допомогою мобільних і стаціонарних машин і механізмів, а також вручну.

Норми праці в галузі тваринництва встановлюють в більшості випадків за збірниками типових норм обслуговування або нормативів праці на виконання окремих елементів трудових операцій по обслуговуванню худоби. Виробнича перевірка та уточнення типових норм праці здійснюється за матеріалами хронографічних спостережень, проведених безпосередньо в господарстві.

У тваринництві нормативи праці встановлюються у вигляді норм обслуговування тварин одним або групою працівників. На норми обслуговування в тваринництві впливають:

1) вік, стать, виробниче призначення і продуктивность тварин;

2) технологія виробництва тваринницької продукції;

3) тривалість зимового й літнього періодів і прийняті способи утримання тварин в цей час;

4) ступінь механізації виробничих процесів;

5) індивідуальні особливості тваринників;

6) рівень організації трудових процесів, оплата праці виконавців,
трудова дисципліна, санітарно - гігієнічні умови праці тощо.

Проведенню спостережень передує ретельне вивчення трудових процесів та умов виробництва. З цією метою у тваринництві частіше, ніж у інших галузях, використовують фото - хронометражний спосіб. Систематизація затрат робочого часу у тваринництві має свої особливості. На окремих роботах підготовчо - заключний час ділиться на дві частини: на підготовку виконавця до роботи і підготовчо - заключні роботи по доїнню.

У спостережному листі детально відображаються перераховані виробничі умови, наводиться характеристика виконавця і застосовуваних технічних засобів, коротко описується технологія виробництва й організація праці тваринників.

В процесі спостереження детально фіксуються прийоми та їх комплекси, здійснювані виконавцем переходи під час роботи. Особлива увага приділяється втратам робочого часу із зазначенням причин, які їх зумовили.

За необхідності проведення хронометражних спостережень визначаються з фіксажними точками при переході від одного елемента трудового процесу до другого.

В результаті обробки й аналізу даних спостережних листків складають фактичний і проектний баланси робочого часу. В тваринництві при складанні таких балансів важливо правильно віднести елементи трудового процесу до відповідних класів затрат робочого часу. Підготовча - заключні роботи в галузях складаються з підготовки виконавця і засобів виробництва до роботи і приймально - здавальних робіт наприкінці зміни. В молочному скотарстві зазначений час доповнюється підготовчо - заключними роботами по доїнню корів.

Оперативний час, як правило, ділять на час обслуговування тварин і час одержання продукції. Час обслуговування передбачає приготування, транспортування кормів, випасання тварин, їх напування, відв'язування, прив'язування й очистку. Сюди ж відносять прибирання виробничих приміщень, гноєвидалення і заміну підстилки, чистку годівниць, поїлок, доїльних установок та ін.

Час організаційно-технічного обслуговування робочого місця складається із затрат праці на технічне обслуговування і технологічне регулювання обладнання, а також на систематичне миття доїльного устаткування.

о зрахуємо норму обслуговування для операторів машинного доїння, яка визначається за формулою:

Н_обс = Т_зм- (Т_пз+Т_в+Т_оп) / Т_обс,

де Т_зм-встановлена тривалість зміни, хв.;

Т_пз ,Т_в, Т_оп - нормативи часу відповідно на підготовчо-заключну роботу, відпочинок і особисті потреби, хв.;

Т_обс - норматив часу на обслуговування однієї голови протягом зміни, хв.

За даними розрахунків можна сказати, що оператор машинного доїння виконує свою роботу старанно, дотримуючись всіх існуючих норм праці.

При двозмінній роботі формула має такий вигляд:

Н_обс = 2Т_зм - ( Т_пз + 2Т_вд + 2Т_оп) / Т_обс.

При груповому обслуговуванні тварин і двозмінному режимі роботи формула набуває вигляду:

Н_обс = 2Т_зм * К_р - (Т_пз + 2Т_вд * К_р + 2Т_оп * К_р) / Т_обс,

де К_р- кількість працюючих у групі.

Норматив обслуговування однієї голови протягом зміни складається із суми нормативів часу на обслуговування худоби, доїння, годування, гноєвидалення тощо:

Т_обс = Т_д + Т_г + Т_гв+ Т_п + Т_пр + Т_від + Т_р + Т_вр,

де Тд, Тг, Тгв, Тп, Тпр, Твід, Тр, Твр - нормативи часу відповідно доїння, годівлі, гноєвидалення, чистки тварин, їх прив'язування і відв'язування, а також разових і випадкових робіт. При розрахунках норм праці під час обслуговування однієї голови включають тільки ті роботи, які входять в обов'язки тваринників. У свою чергу перелічені нормативи встановлюються за допомогою ряду формул.

Т_д = t_д*k*0,82 t_д=((5,2+0,58+0,22+0,06+0,4+0,32/2)/3)*1,05 = 2,32 хв.

Т_д=2,32*2,8*0,82 = 5,33 хв. Т_г=(4,5*23+6,0*24+2*7+11*10)/210 = 1,8 хв.

Т_обс=5,33+1,8+1,79+0,28+0,69+0,25+0,31+0,4 = 10,85 хв.

Н_обс=(420 -(35+20+10))/10, 85 = 33 корови

де t_д - норматив часу на однократне видоювання корови в середньорічному обчисленні; k - коефіцієнт кратності доїння; 0,82 - коефіцієнт, який враховує тривалість лактації і т.д.

Спостережний лист №1

Фотографії робочого дня обслуговування тварин.

Вид робіт - обслуговування корів оператором машинного доїння.

Категорія працівників - оператори машинного доїння. Місце спостережень - Полтавська обл.,Лохвицький район с.Сенча Характеристика виконавців - доярка 1 класу Баклицька Катерина Миколаївна, вік - 37 років, стаж роботи - 15 років. Технологія виконання робіт - здійснюється доїння, роздача кормів, згрібання гною на гноєтранспортері, чистка корів. Доїння здійснюється двома апаратами типу ДА- ЗМ

Фотографія робочого дня обслуговування тварин.

Таблиця 3.2Фактичний баланс робочого часу.

Таблиця 3.3 Проектний баланс робочого часу.

3.3 Способи авансування та критерії диференціації авансу

Авансування може бути відрядним і погодинним. Погодинне використовують у невеликих колективах, де працюють добросовісні виконавці. Розмір оплати при погодинному авансуванні встановлюються також на основі різних підходів, а саме:

1.як добуток відповідної погодинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих змін;

2.у розмірі місячної ставки - як добуток відповідної погодинної ставки на кількість відпрацьованих днів у місяці.

Відрядне авансування проводиться за фактично відпрацьованим обсягом робіт, виходячи з існуючих норм виробітку та прийнятих в господарстві тарифних ставок.

Незалежно від обраної форми головна вимога полягає в обґрунтуванні розміру самого авансу. Він не може бути меншим ніж 50 - 60% оплати і не повинен дорівнювати 100% її розміру. В обох випадках це негативно позначається на діяльності підприємства та результатів виробництва. При низькому рівні втрачається інтерес до своєчасного виконання робіт і дотримання технологічної дисципліни; при високому - виникає інтерес до високого заробітку, при нехтуванні при цьому якісно виконуваних робіт з причини несуттєвих доплат.

У галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року рівномірно, заробітна плата робітникам нараховується по встановленим у господарстві розцінками за продукцію за результатами роботи за місяць. Якщо продукція надходить по періодах чи раз у рік, авансування робітників виробляється погодинно за відпрацьований час по тарифним ставкам при виконанні всього обсягу робіт з відходу й обслуговування груп худоби, закріплених за бригадами, ланками, окремими робітниками.

3.4 Порядок розробки та особливості визначення розцінок за продукцію та методи посилення мотиваційного впливу на трудову поведінку виконавців

В умовах нестабільного виробництва, що обумовлено нерів немірною продуктивністю тварин як по роках, так і протягом року, порушенням паритету цін на вироблену продукцію та ресурси виробництва, наявності інфляційних процесів зумовлюють необхідність у використанні систем оплати праці, які не ґрунтуються на джерелах прибутку від господарської діяльності в галузі.

Зазначене становище є тимчасовим і за умов стабілізації економіки, відновлення ціни на тваринницьку продукцію, яка відшкодовує витрати і забезпечує прибутки, оплата праці повинна бути такою, яка цілковито залежить від результатів господарської діяльності в галузі. За таких умов визначення розцінок для оплати праці є необхідною умовою дбайливого господарювання за принципами самоокупності і самофінансування, що у ринковій економіці є основним джерелом формування фонду оплати праці і засобом існування виробництва. При таких умовах оплата праці прямо залежить від кількості та якості виробленої продукції.

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може розраховуватись для всього колективу ферми в цілому, так і для окремих категорій працівників (доярки, тваринники, механізатори та ін.).

В сучасних умовах кожну тваринницьку ферму (комплекс) обслуговують працівники різних професій: оператори машинного доїння (доярки), тваринники, працівники з підвезення, роздавання і приготування кормів, техніки з штучного осіменіння, слюсарі, електрики, обліковці та ін., праця яких мас колективний, пов'язаний між собою характер. Вироблена продукція є результатом їх спільної праці. Тому і матеріальне їх стимулювання по винне мати колективну форму. Однією з форм такого стимулювання є застосування колективної розцінки оплати праці за кінцевими результатами виробництва з розподілом заробітку між членами колективу залежно від особистого внеску кожного.

У більшості сільськогосподарських підприємств у тварин ництві застосовують саме колективні розцінки оплати, розраховані на загально фермерські, або за кваліфікаційними групами. При груповому закріпленні тварин розподіл заробітної плати між членами колективу здійснюють порівну серед робітників певної кваліфікаційної групи (оператори машинного доїння (доярки), тваринники, механізатори і т. д.) за відпрацьований час. При індивідуальному закріпленні тварин заробітна плата нараховується від виробленої робітником кількості продукції та її якості за ви значеною розцінкою.

Для розробки розцінок за продукцію для оплати праці на сам перед необхідно визначити нормативну чисельність, тобто регламентовану науково обґрунтовану кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідного для обслуговування конкретного об'єкту (голів худоби) при визначених у господарстві організаційно - технічних і соціально-економічних умовах виробництва. Вона встановлюється, виходячи з норм часу, виробітку і обслуговування. При цьому враховують вплив усіх нормо утворюючих факторів.

Після уточнення норм навантаження і визначення кількості обслуговуючого персоналу розраховують вихід продукції (плановий об'єм виробництва), виходячи з кількості закріпленого поголів'я та рівня продуктивності тварин. Останні залежать від кормо забезпеченості та породного складу тварин.

Далі встановлюють розряди робіт, за якими тарифікуються працівники (доярки, тваринники, механізатори і т. д.) і обчислю ють тарифний фонд заробітної плати по окремих кваліфікаційних групах (множенням суми денних тарифних ставок на нормативну кількість відпрацьованих днів за рік, період) і в цілому по брига ді, виходячи з нормативної чисельності робітників.

Для визначення акордного фонду заробітної плати по бри гаді (або по конкретних робітниках) тарифний фонд оплати працізбільшують на коефіцієнт 1,25 - 1,50. Останній залежить від рівня продуктивності тварин - чим вища продуктивність, тим вищий і коефіцієнт.

Розглянемо розрахунок акордних розцінок за продукцію тваринництва у ТОВ „Сенча”:

Таблиця 3.4 Розрахунок акордних розцінок за продукцію тваринництва у 2010 році

З таблиці видно, що найбільший тарифний фонд оплати праці по приросту свинини (173,4 тис. грн.), також по цьому виду продукції найбільша доплата за продукцію, а саме - 43,35 тис. грн., акордна розцінка становить 1282,5 грн.

3.5 Остаточний розрахунок з членами трудових колективів в кінці періоду виробництва

В кінці періоду виробництва визначається загальна сума заробітку трудових колективів.

В тих галузях тваринництва, продукція яких поступає протягом року більш-менш рівномірна (молочне скотарство, яєчне птахівництво), нарахування заробітку здійснюється щомісячно з урахуванням кількості надоєного молока або отриманих яєць.

В інших галузях тваринництва, зокрема на відгодівлі, вирощуванні молодняку, у вівчарстві, продукція поступає лише ум. гол. кінці року. Протягом року тваринники авансуються з використання розцінки за голово місяць утримання того чи іншого виду тварин.

Зазначена розцінка визначається шляхом ділення тарифного фонду оплати праці на кількість голово місяців утримання поголів`я.

В кінці року після визначення обсягів виробництва визначається загальна сума заробітку трудового колективу.

Таблиця 3.5 Порядок остаточного розрахунку членами трудових колективі у тваринництві

У нашому прикладі розрахунок зводиться до того, що обсяг виробництва приросту свиней множимо на акордну розцінку на 1ц продукції. Добуток являтиме собою фактичний заробіток тваринників за отриману продукцію, яка становить 216,74 тис грн., зважаючи на те, що протягом року щомісячно тваринники авансуються. Від загальної суми заробітку віднімаємо суму виконаного авансу. Різниця являє собою фактичну доплату за продукцію. Цю суму заробітку слід розподілити між членами трудового колективу.

Зазначений розподіл здійснюється пропорційно отриманому авансу. Для цього визначаємо розмір фактичної доплати за продукцію в розрахунку до отриманого авансу, в нас вона становить 0,56 грн.

Чим більше отримано авансу, тим більший розмір фактичної доплати за продукцію.

Таким чином, розподіляють фактичну доплату за продукцію між членами трудового колективу.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Необхідною умовою подальшого розвитку підприємства є забезпечення його стабільного функціонування в умовах ринкової економіки.

Протягом аналізованого періоду , а саме за 2008 - 2010 рр. на підприємстві ТОВ “Сенча” значно підвищилась ефективність використання усіх наявних ресурсів: земельних, трудових, основних та оборотних, воно має великий потенціал до розширення виробництва.

Вагоме значення має земельний потенціал, адже за правильної, якісно складової сівозміни, при внесення раціональної та доцільної кількості добрив можна зібрати максимально можливий врожай.

Економіку даного підприємства найяскравіше характеризують рослинницька та тваринницька галузі, де перша є прибутковою, а інша - збитковою. Але застосування наукових досягнень та їх введення у виробничий процес дасть змогу удосконалити виробництво, та зробити його максимально ефективним

Значне скорочення поголів'я тварин, зниження їх продуктивності, зменшення обсягів виробництва продукції призвело до погіршення інших економічних показників галузі. В цих умовах необхідна розробка і впровадження системи заходів, спрямованих на найповніше використання можливостей і підвищення ролі тваринництва в економіці підприємства.

Необхідно провести на підприємстві ТОВ “Сенча” ряд заходів. Результати комплексної оцінки виробничого потенціалу тваринництва використовуються для обґрунтування показників виробництва продукції.

Поголів'я худоби в підприємстві повинна бути достатнім для застосування засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, повнішого використання основних засобів. Ефективність тваринництва вища при вищій концентрації поголів'я, оскільки у підприємстві ТОВ «Сенча» низька щільність поголів'я, відповідно ефективність даної галузі низька.

Оскільки існує певна залежність продуктивності і віку тварин, тому необхідно регулярно проводити оновлення стада, шляхом використання ремонтного молодняку та вибракуванням худоби із основного стада.

Необхідно оцінити забезпеченість тварин кормами, для цього потрібно попередньо зіставити наявну кількість кормів та їх можливе надходження з нового врожаю із потребою в них. При цьому приймається певний рівень годівлі тварин та структура раціонів.

В нашому господарстві спостерігається низька забезпеченість тварин кормами, а оскільки частина згодованих кормів використовується організмом для підтримання життя чим менше витрат кормів на 1 гол, тим більша їх частка витрачається на підтримання життя і, відповідно, менша їх частка йде на створення продукції. Все це підвищує собівартість продукції.

Також важливим фактором, який впливає на продуктивність тварин є забезпеченість тварин приміщеннями, що дозволяють механізувати всі трудомісткі процеси. В таких приміщеннях створюються всі умови для задоволення фізіологічних потреб тварин, це сприяє нормалізації фізіологічних процесів в організмі тварин та підвищує рівень їх продуктивності.

Можна прийти до висновку про те, що на даному підприємстві необхідно провести повний аналіз виробництва продукції тваринництва та переглянути технологію виробництва даної продукції, оскільки протягом 2008 - 2010рр. у цій галузі спостерігаються значні збитки, які подекуди покривають прибутки у галузі рослинництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азізов С.П., Канінський П.К., Скупий В.М. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. - БС: ІАЕ, 2001. - 834 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. К.: ІЗМН, 1996. - с. 17

3. Економіка праці й соціально трудові відносини: Підручник/ Шкільов О.В., Барабан С.С., Ярославський В.А. та ін. За ред. д-ра. екон. наук, проф. Шкільова О.В. - К.: Четверта хвиля, 2008. - 472 с.

4. Мотивація праці та формування ринку робочої сили. За ред. П.Т. Саблука, О.А. Богуцького. - К.: Урожай, 1993р. - 416с.

5. Організація сільськогосподарського виробництва / За ред. Г.С.Тарасенко та ін. - К.: ФАДА, ЛТД, 2000. - 446 с.

6. Саблук П.Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого і погляд в майбутнє. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - Т. 1. 430 с. - Т. 2.481 с.; Т.3.485с.

7. Річні звіти 2008 - 2010 р.р.

Размещено на Allbest.ru