Дослідження основних макроекономічних ринків Японії

Мета роботи. Основним завданням аналітичної роботи було проаналізувати економіку Японії та вплив економічної ситуації в останній час на різні ринки країни, зокрема ринок праці, товарний та фінансовий ринок.

Об'єкт та предмет завдання. Об'єктами нашого аналізу є ринок праці, товарний ринок та фінансовий ринок. В ролі предмету аналізу виступають макроекономічні показники, що характеризують відповідні ринки. Саме на основі них ми будемо робити висновки нашого дослідження

Методи дослідження. Для виконання аналітичної роботи нами було використано наступні загальноприйняті методи економічного аналізу:

· метод аналізу та синтезу;

· системно-функціональний метод;

· економіко-математичне моделювання.

Завдання. Завданням нашої роботи полягало у тому, щоб визначити як змінилася ситуація на кожному з ринків Японії та економіки в цілому протягом останніх років та з'ясувати причини змін.

Інформаційна база. В процесі виконання аналітичної роботи ми мусили оперувати новітніми інформаційними даними, а для цього найкраще підходять саме Internet-джерела. В процесі пошуку даних особлива увага надавалась статистичним макропоказникам.

1. ТОВАРНИЙ РИНОК

2. РИНОК ПРАЦІ

Японія, в силу свого географічного положення, багатовікової історії і, як наслідок, традицій відзначається досить специфічними особливостями ринку праці. Головними з них є пожиттєвий найм в великих корпораціях і оплата праці залежно від стажу. Як правило, тільки компанії-гіганти можуть дозволити собі забезпечити гарантіями зайнятості свій персонал до кінця їх стажу, однак, в жодному колективному договорі немає положення про пожиттєвий найм, воно є негласним правилом, дотримуваним обома сторонами. Це дозволяє досягнути певної єдності інтересів робітників і роботодавців у межах компанії, але при погіршенні економічної кон'юнктури досить значно знижує дохід робітників, оскільки їх не звільняють, а «консервують», тобто переводять на скорочений робочий день або перерозподіляють на різні робочі ділянки. Але зараз спостерігається процес переходу до більш традиційних для Заходу форм бізнесу - підприємства більше не нагадують замкнуті родинні компанії, спостерігається жорстка конкуренція. Водночас в умовах мегаконкуренції, тобто міжнародної конкуренції, комп'ютеризації та росту ризиків у бізнесі, які накладаються на умови фінансової кризи, компанії вимушені оголошувати про примусові звільнення. Причому під скорочення попадає саме та категорія населення, яка є найбільш високооплачуваною і якій найскладніше знайти роботу, - «білі комірці», тобто управлінці, а також працівники середнього та похилого віку. Внаслідок цього безробіття за останні роки сильно зросло (табл. 2.1), і в серпні цього року склало майже 6% за офіційними даними, тоді як спеціалісти говорять про більші значення - 7-9%, що для Японії є практично катастрофою безробіття. Також в останні роки спостерігається тенденція до зростання рівня так званого добровільного безробіття. Дана категорія складає практично третину з усіх безробітних. У своїй більшості це представники вікової категорії 15-29 років (табл. 2.1). Таке безробіття серед молоді говорить про зміну пріоритетів молоді щодо вибору роботи, відтепер замість авторитет компанії, її перспектив, їх цікавить можливість проявити свої знання і здібності для отримання високої зарплати в даний конкретний момент, а не в майбутньому.

Таблиця 2.1 - Рівень безробіття в Японії

Інша тенденція, також пов'язана з переходом до західної системи господарювання, - це зниження середньої заробітної платні (табл. 2.2). Власне зниження заробітної платні не є значним, але внаслідок звільнення високооплачуваних робітників середня заробітна платня знижується. Але й зниження власне заробітної платні внаслідок кризи також має місце. Звернімо увагу на заробітну платню в грудні. Як бачимо, має місце так звана тринадцята зарплата.

Таблиця 2.2 - Середня заробітна плата

Звернімо тепер увагу на структуру зайнятості (табл. 2.3). Перш за все слід зазначити, що положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше, ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною кількістю зайнятих.

Таблиця 2.3 - Структура зайнятості

Здійснимо також порівняння за галузями господарства (рис. 1). На діаграмі видно, що більшість зайнятих працює в обробній промисловості, на другому місці - торгівля, на третьому - охорона здоров'я. Дану діаграму отримано за даними серпня 2009 року, але тенденція є досить стійкою і пов'язаною з багатовіковим розвитком японської економіки. Також досить багато людей зайнято в будівництві, харчовій промисловості та транспорті.

Рисунок 2.1 - Кругова діаграма зайнятості за галузями господарства

Отже, ринок праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.

3. ГРОШОВИЙ РИНОК

Національна грошова одиниця Японії - єна. Вона була введена в 1870 році (одна єна дорівнює 100 сенів).

Пропозицію грошей в економіці здійснює держава за допомогою банківської системи, що включає Центральний банк (ЦБ) і комерційні банки (КБ). В Японії ЦБ є не адміністративним органом, а акціонерною компанією, 55% його капіталу належать уряду, 45% - фінансовим інститутам, страховим компаніям та іншим приватним акціонерам. Акціонерам гарантовані дивіденди у розмірі 4%, в разі здобуття банком високого прибутку вони можуть бути збільшені до 5%. Решта прибутку йде до державного бюджету.

В залежності від ліквідності, грошову масу структурують шляхом ділення на частини відносно ступеня ліквідності (міра швидкості обміну активу на готівку). В Японії розрізняють 4 грошових агрегати (Monetary Aggregates):

1. M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями;

2. М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;

3. М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити;

4. М3 (грошова маса) - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

Середня місячна сума коштів по кожному агрегату протягом 2004-2009 років представлена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Середні місячні значення грошових агрегатів Японії (трлн. єн)

Також можемо спостерігати дані тенденції використавши для наочності лінійні графіки :

Рисунок 3.1 - Графік тенденції зміни величини грошових агрегатів Японії за 2004-2009 роки

Таблиця 3.2 - Відносні зміни середніх місячних значення грошових агрегатів Японії за 5 останніх років (трлн. єн)

Спостерігаючи за даними таблиці 3.2 можемо помітити наступну тенденцію:

· зменшення відносного приросту високоліквідних активів (M0 і M1) та збільшення приросту низько ліквідних (M2 і M3).

Отже відбувається зменшення кількості реальних грошей, за які люди можуть купувати товари та послуги. Збільшується обсяг так званих квазі грошей, які є досить високоліквідними, через їх сутність (вони є просто записом числа на рахунку в банку).

Таблиця 3.3 - Ставки по кредитам та депозитам

Із результатів таблиці видно, що порівняно з 1995 роком відбувся значний спад ставок по кредитам. Подібна тенденція спостерігається і за ставками депозитів, хоча починаючи з 2005 року, відбувається значне підвищення їх рівня.

Державний борг.

На кінець червня 2009 року державний борг Японії досяг рекордної позначки у 860 трлн ієн (близько 9 трлн доларів ), що складає 6,74 млн. ієн (близько 70 тис доларів) на душу населення країни.

На кінець 2008 фінансового року (31 березня 2009 р) сума боргу становила 849 трлн ієн (8,75 трлн. дол.). Експерти Мінфіну припускають, що протягом поточного фінансового року він може зрости до 924 трлн ієн (9,5 трлн дол. за поточним курсом).

Таблиця 3.4 - Державний борг Японії у % до ВВП

Основну частину боргу становлять державні цінні папери і зобов'язання на загальну суму близько 684,5 трлн ієн (7 трлн. дол.). З 31 березня 2009 року цей показник зріс на 4 трлн ієн (41 млрд. дол.).

Таблиця 3.5 - Державний борг Японії (млрд. ієн)

Як бачимо японці схильні до погашення витрат на різноманітті кризові ситуації, за допомогою зовнішнього боргу. Це не є досить добрим оскільки:

1. зовнішній борг в Японії постійно зростає;

2. рівень боргу майже вдвічі більший за рівень ВВП;

3. до недавнього часу малі ставки рефінансування почали зростати.

А позику все ж таки колись доведеться повертати.

Проаналізувавши найголовніші економічні ринки Японії можна стверджувати, що дана країна є досить цікавою та особливою в деяких економічних аспектах.

Першим ми аналізували товарний ринок і дійшли висновку, що в період початку світової економічної кризи (2008 рік), ціни на транспорт і точне машинобудування впали. Це було результатом зниження попиту на дані товари. Щоб врегулювати ситуацію, що виникла виробники змушені були знижувати цінову планку. На відміну від світової більшості, в Японії спостерігається дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва, що може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, яке у свою чергу потягне за собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя населення.

Проаналізувавши ринок праці в Японії, ми дійшли висновку, що він є своєрідним і неповторним. Японці живуть в добу змін, в результаті чого положення молоді, жінок та інших малозахищених груп населення стало нестабільним, що впливає на структуру зайнятості та безробіття. Пожиттєвий найм відживає свій час, і перші, хто це помітив, - молодь та люди, котрі раніше отримували зарплату, що залежала від стажу. В результаті назрів конфлікт між економікою та традицією підтримки старших членів суспільства. Хоча при цьому багато особливостей, наприклад структура зайнятості, відчуває незначні зміни. Причиною зростання безробіття є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Причиною ж нестабільності є перехідні зміни в усталеному порядку ведення господарства. Після проходження даної системи, відбудеться стабілізація.

На фінансовому ринку Японії відбувається зменшення кількості реальних грошей та збільшення обсягу квазі грошей. Значний спад ставок по кредитам та депозитам був до 2005, після чого їх рівень підвищується. Всі фінансові проблеми японці чомусь вирішували за допомогою державних кредитів. На разі Японія має державний борг близько 9 трлн доларів, що складає 70 000 доларів на душу населення країни. Загальний обсяг державного боргу Японії перевищує 200 відсотків від ВВП. Тобто вони винні вдвічі більше ніж вони виробляють за рік.

Незважаючи на великий державний борг, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш низькому рівні, ніж в інших країн Великої сімки. Що дозволяло Японії позичати кошти під невеликі відсотки на внутрішньому ринку Але ставки почали зростати, що призвело до побоювання ринку з приводу управління держборгом, оскільки колись все ж таки доведеться повертати позику, а брати нові кредити бід великі відсотки зробить ситуацію ще гірше.

В бюджеті Японії на 2010 фінансовий рік видатки досягнуть більше трильйона доларів. Гігантський дефіцит бюджету доведеться покривати знову ж таки за рахунок кредиту, обсяг якого складе 480 мільярдів доларів, або 10% від ВВП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ