Розрахунки з покупцями і замовниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. Питання купівлі, продажу товарів та розрахунків з покупцями і замовниками за передані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги підприємств будь-яких форм власності, були і залишаються донині одними з найбільш актуальних, незалежно від суспільно-політичного ладу, що функціонує в окремо узятій країні і всьому світовому співтоваристві в цілому, тому що розрахунки між підприємствами і організаціями є однією з необхідних ланок розширеного відтворення, від якого залежить не тільки кінцеві результати підприємств, їхній фінансовий стан, а й економічне зростання країни в цілому шляхом підвищення ВВП.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів та грошових надходжень підприємств. За допомогою розрахунків можна, з одного боку спрямувати та забезпечити підприємства сировиною, матеріалами, паливом, тарою, а з іншого здійснити реалізацію готової продукції.

Дослідженню питань розрахунків з покупцями і замовниками присвячені роботи таких вчених як Ф.Ф. Бутинець, М.Ф. Огійчук, Голов С.Ф., Бабіч В.В., Зотов В.В., та інші. Численні дослідження даного питання свідчать про актуальність цієї проблеми в даний час.

Важливість дослідження та вирішення цих питань зумовили вибір теми курсової роботи «Облік розрахунків з покупцями і замовниками», а також доводять її актуальність.

Метою дослідження є розкриття економічної сутності і змісту розрахунків з покупцями і замовниками, особливостей договірно-правових відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками, а також документального оформлення операцій з покупцями і замовниками та удосконалення обліку розрахунків з контрагентами в умовах функціонування інформаційних систем.

Виходячи з мети дослідження, в роботі було поставлено наступні завдання:

Визначити економічну сутність розрахунків з покупцями і замовниками, їх значення, роль і місце в діяльності підприємства;

Здійснити огляд нормативно-правової бази, яка регламентує порядок організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками;

Дослідити методику формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах;

Здійснити дослідження аналітичного і синтетичного обліку;

Вивчити особливості ведення обліку розрахунків з покупцями і замовниками при порушенні договірних зобов'язань;

Охарактеризувати звітність і порядок її складання.

Об'єктом дослідження виступає сукупність теоретичних й практичних аспектів з обліку і аудиту розрахунків з покупцями і замовниками.

Предметом дослідження курсової роботи є покупці та замовники, з якими підприємство взаємодіє при відправці товарно - матеріальних цінностей, наданні послуг ,необхідних для здійснення підприємством своєї фінансово господарської діяльності.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань були використані загальнонаукові методи і прийоми дослідження: монографічний, економіко - статистичний, графічний, балансовий, табличний та методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, опис, узагальнення, аналогія.

При написанні курсової роботи використовувались нормативні документи, навчальні посібники та підручники, наукові праці авторів, а також фактичні матеріали ведення обліку на підприємстві ТОВ «Юнікор Системи».

Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що її матеріал може використовуватись під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, у науковій роботі студентів, під час проходження різноманітних фахових практик (коледжах, училищах, технікумах).

Економічний зміст і роль розрахунків з покупцями і замовниками в господарській діяльності

Нові економічні відносини проникають у всі сфери господарської діяльності підприємств України. Відбувається інтенсивний перехід діяльності економічних суб'єктів на ринкові відносини, в цих умовах у підприємствах виникає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, щоб вдосконалювати свою роботу. Ринкові відносини, які склалися, об'єктивно вимагають зміни бухгалтерського обліку та максимального наближення міжнародних стандартів. Управління підприємством - складний і відповідальний процес, який має свою стратегію і тактику.

Дбаючи про поточну господарську діяльність, керівник підприємства, його власники, головні спеціалісти зобов'язані постійно дбати про перспективу підприємства. Тільки така система управління може бути основою успішного розвитку підприємства. Управління - це перш за все передбачати: хід виконання виробничої програми, відхилення від плану і завдань параметрів, напрямки перспективного розвитку підприємства після прийняття відповідальних управлінських рішень . Повертаючись до витоків бухгалтерського обліку слід зауважити , що одним з перших завдань обліку виступала фіксація інформації про розрахунки між підприємствами, заборгованість, що виникла в процесі господарської діяльності. Від того часу багато змінилось: обсяги, форми, види розрахунків, часткова автоматизація проведення розрахунків та їх обліку, удосконалювався облік та торгівля загалом, проте і досі питання розрахунків та заборгованості між підприємствами є ключовими питаннями . До сьогодні залишається не повністю вирішеним питання обліку безнадійної дебіторської заборгованості, визначення окремих категорій, врахування ризиків, удосконалюється методика відображення розрахунків з покупцями і замовниками, класифікація заборгованості тощо.

Тема обліку розрахунків з покупцями та замовниками розглядалась провідними вітчизняними науковцями з бухгалтерського обліку, зокрема Ф.Ф. Бутинцем, Й.Я. Даньківом, М.С. Пушкарем, В.В. Сонком, Л.К. Суком, Р.Л. Хом'яком, Н.В. Чабановою та іншими. Проте ряд питань досі залишаються недостатньо вивченими, що зумовило актуальність даного дослідження.[23,с.664]

У процесі господарської діяльності підприємства, виробляючи готову продукцію , реалізують її заготівельним організаціям, іншим покупцям та замовникам. Несвоєчасне одержання грошових коштів за реалізовану продукцію призводить до труднощів у веденні господарства. Особливо це відчутно в умовах інфляції . Кошти, які тимчасово знаходяться за межами підприємства, працюють на стороні, знецінюються і при простроченні можуть не повернутися в господарство. Дебітори зобов'язані протягом десяти днів від одержання виписок підтвердити суму заборгованості або ж заявити свої заперечення. Тому у бухгалтерському обліку підприємств обліку дебіторської заборгованості приділяється багато уваги. Від оперативності й правильності поданої інформації про стан дебіторської заборгованості залежить своєчасність вжиття заходів щодо її погашення і відображення у фінансовій звітності підприємства за звітний період.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Норми П(С)БО 10 застосовуються всіма підприємствами, крім бюджетних установ. Керуватися зазначеним Положенням слід з урахуванням правил, встановлених іншими П(С)БО.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [11].

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Майбутня економічна вигода від дебіторської заборгованості полягає в тому, що в результаті її погашення в майбутньому відбудеться пряме надходження грошових коштів або отримання грошей на банківський рахунок від здійснення факторингової операції. Факторинг - вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбанні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств (зобов'язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг).

Дебіторська заборгованість може бути погашена шляхом непрямого надходження грошових коштів, наприклад отримання активів за допомогою бартерних операцій, отримання дивідендів акціями інших підприємств. У бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою. Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тому у бухгалтерському обліку у першої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.

Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів по зобов'язаннях і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги. Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства [27, с. 211].

Дебіторська заборгованість в бухгалтерському обліку класифікується:

Залежно від терміну її погашення розрізняють:

поточна - сума дебіторської заборгованості або буде продовжуватись протягом 12 місяців від дати балансу;

довгострокова - сума заборгованості, яка не виникає від нормального функціонування від дати балансу.

За ймовірністю погашення розрізняють:

сумнівну

помірну

Звичайна строкова заборгованість - це заборгованість за якої термін оплати відпускається до укладання договорів не настав. Сумнівна дебіторська заборгованість - це заборгованість не оплачена в строк указаний в договірних документах.

Поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якої минув термін позивної давності.

Ознаками безнадійної дебіторської заборгованості є заборгованість за зобов'язаннями за якої минув термін позивної давності.

Залежно від оцінки відображення в балансі дебіторська заборгованість оцінюється:

первісна вартість

чиста реалізаційна вартість

теперішня вартість

Дебіторська заборгованість спричинює вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги. Затримання оплати за одержані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.

Умовою достовірної оцінки дебіторської заборгованості є договір, у якому конкретно визначено ціну за одиницю відвантаженої продукції, а також відвантажувальні документи, що підтверджують факт отримання покупцем певної кількості продукції за договірною ціною на зафіксовану суму. Якщо дебіторська заборгованість виникла внаслідок виконання робіт або надання послуг, підставою для її оцінки служать також договори підряду, акти приймання-здачі виконаних робіт і послуг. Відвантажені товари, виконані роботи і послуги можуть бути оплачені векселями, які до їх погашення також облічуються в сумі дебіторської заборгованості. Достовірність оцінки дебіторської заборгованості підтверджується сумою належно оформлених векселів, а також умовами договорів купівлі-продажу або підряду. З наведеного випливає, що відображати в Балансі та інших формах звітності підприємства дебіторську заборгованість належить лише в тому разі, коли існує імовірність її погашення, внаслідок чого підприємство отримає економічну вигоду, і якщо при цьому вона може бути достовірно оцінена. Розрізняють поточну і довгострокову дебіторську заборгованість [29, с.354]. Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців від дати балансу. Довгостроковою дебіторською заборгованістю є сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу й буде погашена після 12 місяців від дати балансу

Класифікацію дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» в узагальненому вигляді наведено на Рис. 1.1.

У балансі підприємства довгострокова дебіторська заборгованість відображається у розділі І «Необоротні активи» за статтею «Довгострокова дебіторська заборгованість», а короткострокова - у розділі II «Оборотні активи» за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», «Дебіторська заборгованість за розрахунками», «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як різниця між первинною її вартістю та резервом сумнівних боргів. Первинна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги складається із суми заборгованості покупців і замовників за відвантажену їм продукцію, виконані роботи, послуги відповідно до укладених договорів, яка залишилася не погашеною на дату складання звітності.

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність підприємства вступають в розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і особами. Ці розрахунки пов'язані з формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, з розподілом прибутку, розрахунками з фінансовими органами і органами соціального страхування і соціального забезпечення. Господарства можуть також вступати в розрахункові взаємовідносини з окремими особами, наприклад, для виконання різних доручень при видачі грошових коштів підзвіт, одержанні кредитів на індивідуальне житлове будівництво і господарське влаштування.

Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними та юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань.

Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.

На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку свої зобов'язання виконує одна зі сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсації за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з іншої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською заборгованістю.

Тому правильна організація розрахунків потребує суворого дотримання фінансової дисципліни, власної оплати боргів по зобов'язаннях і забезпечення своєчасного одержання коштів за реалізовану продукцію та надані послуги.

Затримання оплати за одержані матеріальні цінності або несвоєчасне надходження коштів за реалізовану продукцію та надані послуги призводить до фінансових труднощів у веденні господарства.

Дебіторська заборгованість спричиняє вилучення коштів з обороту підприємств, що негативно позначається на їх фінансовому стані, а несвоєчасна оплата боргів і зобов'язань веде до залучення в оборот коштів, які належать іншим підприємствам. розрахунок покупець замовник оформлення

Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

дотримання встановлених правил розрахункових відносин;

своєчасність розрахунків і запобігання випадкам прострочення сплати дебіторської заборгованості;

періодична звірка даних бухгалтерського обліку безпосередньо з дебіторами;

правильне і своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій, їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку;

своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків;

своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку; своєчасне взаємне звіряння розрахунків з дебіторами і кредиторами;

недопущення нереальної дебіторської і кредиторської заборгованості.

Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з покупцями і замовниками

Правове регулювання бухгалтерського обліку - це система законодавчих і нормативних актів, відповідно до яких підприємство здійснює господарсько-фінансову діяльність і забезпечує ведення її бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Ці нормативні акти мають певну ієрархічну підпорядкованість.

Основою нормативної бази є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності [4].

Керуючись даною системою нормативно-правову базу, що регулює розрахунки з постачальниками та підрядниками можна подати у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1 Законодавчі акти, що регулюють розрахункові операції з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV	Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні
2	Цивільний кодекс України	Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників
3	Господарський кодекс України	Встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності
4	Податковий кодекс України	Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки

Цивільний кодекс України регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності. Зокрема у Господарському кодексі визначається сутність господарського зобов'язання, причини його виникнення, суб'єкти господарювання, між якими виникають зобов'язання, а також умови та підстави припинення господарських зобов'язань.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки.

Таблиця 2.2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що регулюють розрахунки з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"	Вимоги до складання фінансової звітності, визнання і розкриття її елементів
2	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"	Форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей
3	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"	Зміст і форма Звіту про фінансові результати та вимоги до розкриття його статей
4	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів"	Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та вимоги до розкриття його статей
5	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"	Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності
6	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"	Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності
7	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти"	Методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Основними положеннями які регулюють роботу підприємств з постачальниками та підрядниками є:

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", що визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Цим Положенням визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього положення стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання". Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти". Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності.

Таблиця 2.3. Нормативні документи (інструкції, положення, постанови), що регулюють розрахунки з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (затверджено постановою НБУ №22 від 21.01.2004 р.)	Встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України
2	Інструкція «Про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей» (затверджено наказом Міністерства Фінансів № 99 від 16.05.96 року)	Регулює порядок реєстрації та видачі довіреностей у разі купівлі матеріальних цінностей
3	Інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» № П-6 від 25.04.66р.	Регулює вимоги та правила щодо приймання товарів за якістю, комплектністю
4	Інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» № П-7 від 15.06.65 р.	Регулює вимоги та правила щодо приймання товарів народного споживання за кількістю
5	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій	Затверджує типовий план рахунків
6	Постанова Кабінету Міністрів «Про результати суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості і заходи щодо її скорочення» від 29 квітня 1999р. № 750	Відображення результатів суцільної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості. Заходи щодо скорочення кредиторської та дебіторської заборгованості
7	Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено Мінфіном України від 24.05.95 р. № 88	Визначення та порядок оформлення первинних документів та облікових регістрів, виправлення в них помилок, організація документообігу.
8	Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-Б "Звіт про фінансові результати" затверджено наказом Держкомстату від 20 липня 2009р. № 271	Затверджує типову форму «Звіту про фінансові результати» та порядок її заповнення

Згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» безготівковими розрахунками є перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Дана інструкція також регламентує :

усі види безготівкових розрахунків та порядок їх здійснення

порядок списання коштів з рахунку в банку

правила документообігу

порядок нарахування штрафних санкцій

Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99, не містить суворих вимог щодо методу заповнення бланка довіреності. Тому єдиним документом, що може хоч що-небудь сказати нам з цього приводу, є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Його п. 2.10 стверджує, що записи в первинних документах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Приймання товару за кількістю потрібно здійснювати відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражного суду при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 р. № П-6, зі змінами та доповненнями. Ця інструкція чинна донині. Її положення є обов'язковими, якщо в угодах, що укладаються, не передбачено інших умов [16].

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки чи іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості і комплексності, а також тари під продукцію чи товари.

Таблиця 2.4 Внутрішні робочі документи, що регулюють облік розрахунків з покупцями та замовниками

№ п/п	Назва нормативного документу	Основний зміст
1	Облікова політика підприємства	Визначає способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.
2	Робочий План рахунків	Кожне підприємство розробляє для себе робочий план рахунків, включаючи до нього лише ті рахунки, що мають практичне застосування на даному підприємстві. Робочий план рахунків затверджується керівником підприємства. Але порядок використання кожного рахунка є незмінним, встановленим інструкцією зі застосування плану рахунків.
3	Розробленні первинні документи	Кожне підприємство має право розробити власні спеціалізовані первинні документи, за умови наявності в них обов'язвкових реквізитів( з метою внутрішнього управлінського обліку).

Для належної організації обліку та аналізу розрахунків з покупцями та замовниками на підприємствах доцільно використовувати наказ про облікову політику (Додаток К) підприємства як сукупності принципів, методів і процедур з організації системи обліку даного процесу. Наказ про облікову політику підприємства є внутрішнім регламентом організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання. 

Щодо раціональної організації розрахунків з покупцями та замовниками, у наказі про облікову політику, зокрема, зазначається необхідність проведення інвентаризації активів та зобов'язань[21].

Оскільки план рахунків передбачено застосовувати в усіх галузях народного господарства, то на кожному конкретному підприємстві цілком закономірно використовується лише певна частина синтетичних рахунків, передбачених планом. Тому кожне підприємство розробляє для себе робочий план рахунків, включаючи до нього лише ті, що мають практичне застосування на даному підприємстві. Робочий план рахунків затверджується керівником підприємства. Але порядок використання кожного рахунка є незмінним, встановленим інструкцією зі застосування плану рахунків. Стабільність плану рахунків є важливою передумовою підвищення якості облікової роботи.

Організаційно-технологічні особливості діяльності підприємства та їх вплив на побудову обліку розрахунків з покупцями і замовника

ТОВ «Юнікор Системи» розміщено в місті Київ. Основним видом економічної діяльності досліджуваного підприємства є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, рослинними маслами і жирами. товарами, а за організаційно-правовою формою господарювання - товариство з обмеженою відповідальністю. Загальна площа складських будівель підприємства складає 1400 м².

Бухгалтерія ТОВ «Юнікор Системи» складається з чотирьох осіб: головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера. Головний бухгалтер установлює службові обов'язки для підлеглих йому працівників. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо генеральному директору. Обов'язки між працівниками бухгалтерії розподіляються так. У зв'язку з тим, що це підприємство є малим, посади касира і бухгалтера виконує одна людина, вона займається питаннями касових операцій, обліку кадрів. Головний бухгалтер - Ляшенко Надія Іванівна - веде облік праці та зарплати, облік готової продукції та її реалізації. Також вона становить звітні документи у період. Головний бухгалтер працює відповідно до посадовий інструкції.

Після закінчення звітного року документи підприємства здають у архів. Документи для підприємства зберігаються відповідно до норм - первинні документи зберігаються п'ять років, документи з заробітної плати - п'ять років, гнучкі магнітні диски (дискети) - 5 років. По закінченні терміну зберігання документи знищують.

Справи тимчасового зберігання (до 10 років) передаються в відомчий архів за номенклатурою справ. Справи постійного терміну зберігання, тимчасового понад 10 років і з особового складу приймаються у комп'ютерний архів за описом, то для здійснення своєї звичайної діяльності в нього виникає потреба в додаткових матеріалах, сировині, нафтопродуктах, товарно-матеріальних цінностях. Таким чином звертаючись за допомогою на підприємстві виникають розрахунки з постачальниками та підрядниками.

Застосування журнально-ордерної форми у бухгалтерському обліку забезпечує точну поетапну обробку усіх бухгалтерських даних в процесі господарської діяльності. Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостів, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.

Організація бухгалтерського та податкового обліку, на підприємстві ТОВ «Юнікор Системи» була здійснена на основі затвердженого керівником наказу "Про облікову політику на підприємстві".

ТОВ «Юнікор Системи» використовує Журнально-ордерну форму обліку. Без достовірної, належним чином обробленої інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства є неможливим своєчасне прийняття ефективних управлінських рішень. Саме бухгалтерський облік є інструментом для одержання такої інформації. Облік надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об'єктивну інформацію.

Згідно Наказу про облікову політику для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві використовують журнально-ордерну форму.

Середньооблікова чисельність працівників у ТОВ «Юнікор Системи» складає 20 осіб, а місячна заробітна плата одного працівника за 2011 р. в середньому склала 2400,0 грн. Організаційна структура управління всередині підприємства будується на функціональній основі. Особливість цього типу організаційної структури полягає в тому, що для виконання конкретних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи.

ТОВ «Юнікор Системи» співпрацює лише з вітчизняними товаровиробниками, основними контрагентами є фізичні та юридичні особи, найбільшими оптовими покупцями є такі магазини, як: Ашан, Novus. Billa.

З метою об'єктивного оцінювання економічного стану ТОВ «Юнікор Системи» наводимо значення основних показників, що характеризують діяльність підприємства за останні 3 роки за даними фінансової звітності підприємства (додаток Л, М).

Таблиця 3.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юнікор Системи» за 2010-2012 роки

№ з/п	Показник	2010 рік	2011 рік	2012
1	Виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), в тому числі:		23697,5	28033,8
2	Середньорічна вартість основних засобів	_	2,4	2,4
3	Фонд оплати праці	1,6	2,4	2,4
4	Чисельність працівників (осіб)	18	20	20
5	Прибуток	726,4	19561,8	23245,0
6	Рентабельність (%)	83,3	82,4	82

Загальний фінансовий стан підприємства характеризується коефіцієнтом ліквідності та фінансової. Коефіцієнт ліквідності у 2010 році становив 1,04, у 2011 р.- 1,12, а у 2012 р. - 1,28. Ці показники характеризують, що підприємство протягом 2009-2011 рр. було ліквідним, тобто у його розпорядженні було достатньо оборотних активів, щоб покрити всі короткострокові зобов'язання. ТОВ «Юнікор Системи» відноситься до абсолютної фінансової стійкості, адже підприємство має власні оборотні кошти, високий рівень платоспроможності та не залежить від зовнішніх кредиторів.

Щодо обсягу реалізації продукції, то спостерігається позитивна тенденція оптового товарообороту.

На виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-Х1, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Мінфіну України, інших нормативних актів на ТОВ «Юнікор Системи» затверджено Наказ про облікову політику[3]. Метою облікової політики підприємства є розкриття найважливіших положень, які використовуються при веденні бухгалтерського обліку та складанні і поданні фінансових звітів підприємства, інформація яких потрібна користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень.

Бухгалтерський облік господарських на підприємстві здійснюється у відповідності з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організації основної діяльності підприємств оптової торгівлі [20].

Робота бухгалтерів окреслена посадовими інструкціями, що упорядковує та полегшує організацію праці бухгалтерської служби підприємства, а також висвітлює підпорядкованість та повноваження кожного бухгалтера.

До функцій головного бухгалтера відносяться:

ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;

надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;

надання щорічного звіту в органи управління підприємства.

Організація облікового процесу на підприємстві ТОВ «Юікор Системи» здійснюється бухгалтерією підприємства.

Згідно наказу про облікову політику ТОВ «Юнікор Симстеми» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку покладена на керівника та головного бухгалтера.

Як юридична особа ТОВ «Юнікор Системи» самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських документів.

Отже, ТОВ «Юнікор Системи» веде бухгалтерський облік, складає та подає річну фінансову в такому обсязі: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності, статистичну звітність та проміжну фінансову звітність.

Документальне оформлення операцій з обліку розрахунків з покупцями і замовниками

Продаючи свою продукцію (роботи, послуги), підприємства-продавці виступають у взаємовідносини з юридичними і фізичними особами - покупцями і замовниками, а отже - здійснюють з ними у певному порядку розрахунки. Взаємовідносини підприємств з покупцями і замовниками пов'язані з укладанням договорів купівлі-продажу своєї продукції (товарів), підряду на виконання робіт (надання послуг). У договорах відображаються зобов'язання продавця (виконавця) про обсяги і терміни відвантаження продукції (товарів). Особлива увага в договорах приділяється ціні товару, термінам постановки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови договору є істотними й необхідні у разі вирішення спору у претензійно-позовному порядку [27,196]

Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення (додаток Д), яке пред'являється представником покупця і яке повинно містити: реквізити покупця, найменування й кількість отриманої продукції, термін дії доручення особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.

У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом постачальника або транспортних організацій важливе значення має чітке і належне оформлення товарно-транспортних накладних (додаток З) відправником та наявність записів з підписами і відбитком печатки (штампу) одержувача, які засвідчують доставку продукції (товару) до місця призначення. Покупцями основної маси виробленої продукції в сільськогосподарських підприємствах є хлібоприймальні пункти, молокозаводи, м'ясокомбінати, цукрові заводи, олійно-жирові комбінати та інші переробні підприємства. Крім того, сільгосптоваровиробники реалізовують продукцію та виробничі запаси іншим сільськогосподарським підприємствам. Комерційним фірмам тощо. Останнім часом усе більшого поширення набуває реалізація сільгосппродукції через товарні біржі та аукціони, оптові ринки.

Супровідними документами при продажу продукції сільськогосподарського виробництва та тварин є товарно-транспортні накладні спеціалізованих форм. Якщо господарство здає сортове насіння, то крім товарно-транспортної накладної необхідно виписувати первинні документи, які підтверджують їх сортність: атестат на насіння, свідоцтво на насіння, сортове посвідчення. При реалізації племінної худоби і птиці оформляється племінне свідоцтво, а не племінної - ветеринарне свідоцтво [24].

Переробні підприємства на підставі одержаних товарно-транспортних накладних ведуть накопичувальні відомості окремо по кожному сільськогосподарському товаровиробнику протягом поточного місяця або періоду (як правило 15 днів).

На прийняту від сільськогосподарських підприємств продукцію заготівельні організації на підставі даних накопичувальних відомостей виписують приймальні квитанції у яких вказують фізичну та залікову масу прийнятої продукції, її якість суму до виплати. З іншого боку, приймальні квитанції слугують підставою для відображення обліку виникнення дебіторської заборгованості покупців.

У квитанціях, крім ваги і вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком вказують суми дотації. Перерахування грошових коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко і м'ясо у живій вазі проводяться платіжними дорученнями з рахунків переробного підприємства.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних та ін.) у договорі на їх виконання також відображаються зобов'язання замовника щодо приймання виконаних робіт, порядку і термінів їх оплати. Прийнята робота має бути оформлена актом відповідної форми, який підписується представником замовника і виконавця або комісією, з обов'язковим посвідченням підписів представників печаткою замовника і виконавця. Аналогічно оформляються операції з надання замовникам різних послуг (ремонту та обслуговування технічних засобів підприємства тощо).

На виконані роботи на сторону і послуги виписують рахунок-фактору (додаток В) та платіжну вимогу-доручення. На всіх первинних розрахункових документах окремим рядком має бути вказана сума податку на додану вартість. Підприємства, які є платниками податку на додану вартість і зареєстровані у податковій інспекції, повинні надати покупцеві податкову накладну (додаток Ж) із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номера продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків. Належним чином оформлені документи є підставою для виконання покупцями (замовниками) зобов'язань із проведення розрахунків. Підприємства також можуть передавати свою продукцію для продажу посередникам за договорами комісії (консигнації), які здійснюють розрахунки не з покупцями, а з комісіонерами (консигнаторами) [20].

Покупці продукції (товарів) замовники робіт (послуг) зобов'язувані виконувати договірні умови здійснення розрахунків за договірними сумами у встановлені терміни, проте можуть виникнути непередбачені обставини, які перешкоджають своєчасному виконанню зобов'язань або виконанню їх взагалі. Такими обставини можуть бути: тимчасова або стійка фінансова неплатоспроможність ; банкрутство; форс-мажорні обставини.

Через несвоєчасну оплату покупцями (замовниками) відвантаженої продукції, виконаних робіт, наданих послу виникають сумнівні борги. Для покриття сумнівних боргів підприємства створюють резерв сумнівних боргів.

При виникненні форс-мажорних обставин (воєнні дії, пожежі, повені тощо) можуть мати місце випадки повної або часткової втрати товарів у дорозі, їх пошкодження, знищення та ін. Аби уникнути збитків за заданих обставин продавці або покупці можуть застрахувати відвантаженні цінності за зазначеними страховими подіями . Усі підприємства реалізацію своєї продукції, товарів, робіт, послуг відображають на момент відвантаження продукції, підписання актів виконаних робіт (послуг). Розрахунки з покупцями і замовниками за товарно-матеріальні цінності послуги здійснюються, як правило, після відвантаження продукції або надання послуг.

При передачі продукції підприємством покупцю повинна бути документально підтверджена, щоб уникнути непорозумінь, які можуть виникнути при розрахунках. Відпуск продукції зі складу підприємства проводиться на підставі довіреності, яка пред'являється представником покупця разом з документами, що засвідчує його особу. В довіреності повинні бути заповнені всі реквізити підприємства-покупця, зазначено найменування і кількість отриманої продукції, термін дії довіреності, особистий підпис представника покупця, підтверджений керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця, з наявністю відтиснення печатки. Причому, підпис представника покупця на довіреності повинен бути ідентичний підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах. Порядок обліку і оформлення довіреностей регулюється Інструкцією №99 від 16.05.1996 року затвердженою наказом Міністерства фінансів України (зі змінами і доповненнями).

Відпуск продукції здійснюється на підставі накладної з одночасним оформленням податкової накладної. Якщо договором передбачена передплата, то покупцю спочатку виписується Рахунок-фактура на основі якої здійснюється оплата за продукцію. У разі доставки продукції покупцю транспортом постачальника важливе значення має чітке і правильне оформлення товарно-транспортних накладних з підписами і печаткою одержувача, що засвідчує отримання товарів або продукції. Товарно-транспортні накладні оформляються в порядку встановленому Інструкцією №228/253 від 07.08.1996 р., затвердженої наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України. Але взагалі покупці самі обирають продукцію, тому заповнення товарно-транспортної не є обов'язковим.

При виконанні робіт (будівельних, ремонтних, монтажних, налагоджувальних та ін.)в договорі на їх виконання чітко відображаються зобов'язання виконавця-підрядника і замовника щодо порядку, прийому виконаних робіт, термінів їх сплати, а прийнята робота повинна бути оформлена актом відповідної форми, який підписується представниками замовника і виконавця або комісією з обов'язковим завіренням підписів представників печаткою замовника і виконавця. Розрахунки з покупцями і замовниками ведуться, як правило, в безготівковій формі, але можливі як і з каси готівкою, яка отримана з каси обслуговуючого банку, так і з виручки від реалізації товарів, продукції підприємства, що передбачено порядком №21 пункт 1 від Національного банку України від 13.10.1997 р. №334 (зі змінами та доповненнями) [22, с. 386]

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків (таблиця 4.1.)

Таблиця 4.1 Документування розрахунків з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
Накладні Рахунки-фактури Рахунки Акти прийнятих, робіт послуг Податкові накладні Товарні накладні	Комерційні документи рахунки-фактури - (invoice) Транспортні накладні (CMR - залізнична накладна і т.д.) Платіжні документи на перерахування сум митних установ Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
Виписки банку, ПКО, векселі	Виписки банку, векселі

Відпуск продукції зі складу в ТОВ «Юнікор Системи» проводиться на підставі Довіреності (ф.М-2), яка представляється представником покупця разом з документом, що засвідчує його особу. В Довіреності повинні бути заповнені всі реквізити підприємства-покупця , зазначено найменування і кількість отриманої продукції , термін дії довіреності, особистий підпис представника покупця, підтверджений керівником і головним бухгалтером підприємства - покупця, з наявністю відтиснення печатки. Причому, підпис представника покупця на довіреності повинен бути ідентичний підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах.

Порядок обліку і оформлення довіреностей регулюється Інструкцією №99 від 16.05.96р., затвердженою наказом Міністерства фінансів України (зі змінами і доповненнями). Відпуск продукції (товарів) здійснюється на підставі Накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей ф.М-20 з одночасним оформленням Податкової накладної. Якщо Договором передбачена передплата, то покупцю спочатку виписується Рахунок-фактура ф.868 на підставі якої здійснюється оплата за продукцію. У разі доставки продукції покупцю транспортом постачальника або транспортних організацій важливе значення має чітке і правильне оформлення товарно-транспортних накладних з підписами і з печаткою одержувача , що засвідчує отримання товарів або продукції. Товарно-транспортні накладні ф.1-ТН оформляються в порядку, встановленому Інструкцією №228/253 від 07.08.96р., затвердженої наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України. Розрахунки з постачальниками і виконавцями, покупцями і замовниками в ТОВ «Юнікор Системи» ведуться як правило, в безготівковій формі, але можливі як і з каси готівкою, яка отримана з каси обслуговуючого банку, так і з виручки від реалізації товарів, продукції (робіт і послуг) підприємства, що передбачено Порядком №21 пункт 1 від 02.02.95р., в редакції постанови Правління Національного банку України від 13.10.97р., №334 (зі змінами і доповненнями).

При здійсненні розрахунків готівкою постачальник (виконавець), одержуючи готівку, зобов'язаний надати покупцям (замовникам) відривну Квитанцію прибуткового касового ордеру та розрахункові документи (рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, наданих послуг, товарний чек (корінець прибуткового касового ордера і податкову накладну),(додаток А, Б) які є підставою про проведення розрахунків з постачальником за готівку.