Єврорегіон "Буг"

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Кафедра світового господарства і міжнародної економічної інтеграції

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Регіональна економіка»

На тему: Єврорегіон «Буг»

Студентки 3 курсу групи БДМЕ 2-12

напряму підготовки міжнародна економіка

Мачуської А.В.

Керівник професор Кузьменко В.П.

Національна шкала ________________

Кількість балів: _____ Оцінка: ECTS _____

м. КИЇВ - 2015 рік

ПЛАН

ВСТУП

1. Нормативна база створення та діяльності Єврорегіону «Буг»

2. Синтез зовнішніх і внутрішніх чинників

3. Бачення і головна мета розвитку Єврорегіону «Буг»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАСЬ

ВСТУП

Останнім часом помітно зріс науковий і практичний інтерес до транскордонної співпраці як однієї із форм розв'язання глобалізаційних проблем на міжрегіональному рівні. Це пояснюється тим, що на сьогодні транскордонне співробітництво - процес, який сприяє розвитку добросусідських відносин між країнами в економічній, політичній, соціальній та інших сферах, а тому є першочерговим кроком на інтеграційному шляху нашої держави. Найпоширенішою формою транскордонного співробітництво є єврорегіони. На кордоні України як із західними, так і зі східними сусідами створено дев'ять єврорегіонів, але їх діяльність не зробила значного внеску у соціально - економічний розвиток держави. Тому актуальним питанням залишається вивчення досвіду діяльності єврорегіонів та визначення подальших шляхів підвищення їх функціонування

Актуальність теми даного реферату пояснюється тим, що наразі стоїть питання про доцільність існування єврорегіонів в Україні.

Предметом реферату Єврорегіон «Буг»

Метою реферату є здійснення детального аналізу чинників і просторових аспектів розвитку території Єврорегіону «Буг»

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Проаналізувати нормативну базу створення та діяльності ВЕЗ в Україні;

2. Дослідити стан функціонування Єврорегіону «Буг»;

3. Визначити головну мету для подальшого розвитку Єврорегіону «Буг».

1. Нормативна база створення та діяльності Єврорегіону «Буг»

Ідея транскордонної співпраці народилася після 1989 року, коли Польща відкрилася на міжнародні контакти. У 1992 році у Варшаві підписано договори про добросусідство, дружні відносини і співробітництво з Україною та Республікою Білорусь. Від того часу налагоджуються партнерські стосунки з цими державами, що веде до їхньої інтеграції та спільного розвитку. У 2013 році завершено роботу над проектом Стратегії транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки, яка є важливим кроком у поглибленні цієї співпраці.

Єврорегіон «Буг» створений 29 вересня 1995 р., засновниками якого були Волинська область, Хелмське, Люблінське, Тарнобжезьке і Замостьське воєводства Республіки Польща. У травні 1998 р. до нього приєдналися Білопідляське воєводство Республіки Польща і Брестська область Республіки Білорусь. Внаслідок адміністративно-територіальної реформи з 1 січня 1999 р. польську сторону в єврорегіоні представляє Люблінське воєводство. Як асоційовані члени у складі української сторони 12 травня 2000 р. до єврорегіону “Буг” було прийнято Жовківський та Сокальський райони Львівської області України. Нині загальна поверхня досліджуваної території становить 85 725 кмІ. Найбільшою є Брестська область (32 791 кмІ, 15,7% від загальної площі Білорусі), другим за розміром є Люблінське воєводство (25 122,46 кмІ, 8% від загальної площі Польщі), а найменшою є Волинська область (20 143 кмІ, 3,3% від загальної площі України).

Метою створення Єврорегіону «Буг» був розвиток співпраці прикордонних регіонів у сферах забудови територій, комунікації і транспорту, освіти, охорони здоров'я, культури, туризму, охорони довкілля, а також співпраці суб'єктів господарювання.

Одним із важливих чинників розвитку Єврорегіону “Буг” є порівняно вигідне його геополітичне положення. Єврорегіон “Буг” - це “з`єднувальний міст”, через який пролягають найкоротші шляхи з СНД та України до країн Західної Європи, а також між країнами Балтійського і Чорноморського регіонів. Оцінюючи можливості розвитку Волинського ПГК як складової частини транскордонного регіону, з урахуванням вигідності геополітичного положення, можна виділити декілька важливих напрямків реалізації потенціалу:

- розвиток експортних та імпортних виробництв на основі спеціалізації виробництва і кооперування із сусідніми територіями;

- створення на його території міжнародних господарських об`єктів, спеціальних (вільних) економічних зон (ВЕЗ), технополісів і технопарків;

- налагодження співробітництва в галузях промисловості, сільського господарства, рекреації і туризму;

- створення транзитних транспортних коридорів;

- раціональне і комплексне використання природно-русурсного потенціал.

Керівними органами єврорегіону “Буг” є рада, президія, секретаріат. Ці органи виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, пов'язані з реалізацією цілей і завдань єврорегіону “Буг”. Для вирішення визначених спільних завдань Рада створює постійні робочі групи. Фінансування діяльності структур забезпечується кожною стороною згідно окремо встановлених критеріїв. У результаті демократичних змін у Центральній Європі, які призвели до відкриття кордонів, виникла потреба в інтенсивному розвитку зв'язків між цими територіями. Транскордонне співробітництво в межах Єврорегіону «Буг» здійснюється між трьома частинами територій, що належать до господарських структур різних країн і є складовими елементами національних комплексів України, Польщі і Білорусі. Ці території формують прикордонні господарські комплекси своїх країн. Прикордонний господарський комплекс (ПГК) розуміємо як складну поліструктурну систему взаємопов'язаних компонент, які знаходяться між собою в генетичному, функціональному і територіальному зв'язку.

Отже, в програмі розвитку «Єврорегіону «Буг» стояли такі проблеми як:

1) організація транскордонної діяльності (зміна ролі кордону, його обладнання, перерозподіл транспортних потоків);

2) економічні (створення регіональних центрів економічної активності);

3) підготовка кадрів (підготовка спеціалістів-професіоналів з регіонального маркетингу і менеджменту, комерційної діяльності, міжнародних відносин);

4) організаційні і правові;

5) розробка спільних проектів;

6) культури і самовизначення;

7) екології.

Поступово в ході існування асоціації дані питання вирішувалися.

2. Синтез зовнішніх і внутрішніх чинників

Міжнародна шляхова та залізнична інфраструктура, що функціонує в Транс'європейських транспортних мережах (TEN-T)

Динамічне зростання торговельного обміну на лінії Європейський Союз - Схід, а також зручне розташування Єврорегіону на стику цих шляхів ідеально вписуються в концепцію створення Транс'європейських транспортних мереж (Trans-European Networks, TEN-T). Цей факт підтверджено на II Загальноєвропейській транспортній конференції на Кріті у 1994 р. шляхом включення території Єврорегіону до II транспортного коридору:

1. автошлях E30, сполучення Берлін - Познань - Варшава - Седльце - Біла Підляська - Брест - Мінськ - Смоленськ - Москва. В цю мережу з польського боку входить автомобільна дорога державного значення №2, продовження шляху з білоруського боку становить магістраль M1;

2. залізничний шлях E20 сполучення Куновіце - Познань - Варшава - Біла Підляська - Тереспіль - Брест. До цієї мережі з польського боку входять залізничні лінії №№ 2 і 3, а продовження шляху з білоруського боку становить магістраль із Бреста до Мінська.

Ці маршрути доповнюють Транс'європейські транспортні мережі TEN-T, до складу яких входять:

· Міжнародний автошлях E372 сполучення Варшава - Люблін - Замостя - Львів. Його маршрут проходить лише через польську частину Єврорегіону «Буг» (дорога державного значення №17).

· На стадії проектування перебуває ділянка транспортного коридору «Via Intermare».

· Міжнародний автошлях E373 сполучення Радом - Люблін - Холм - Дорогуськ - Київ. З польського боку мережу творить дорога державного значення №12 (разом з дорогою для автомобілів S12), продовженням шляху з українського боку є автомобільний шлях міжнародного значення M09. Мережа становить найкоротше сполучення Києва з Західною Європою.

· Міжнародний залізничний шлях E30 сполучення Варшава - Люблін - Дорогуськ - Київ. З польського боку цю мережу творить залізнична лінія №7, продовження з українського боку становить магістраль Ковель - Київ.

· Металургійна ширококолійна лінія LHS сполучення Верхня Сілезія - кордон з Україною в Грубешеві.

Упродовж 2008-2012 рр. загальна кількість доріг у Єврорегіоні «Буг» зросла на 8,3%, тобто з 47 039 км до 51 280 км. Через Люблінське воєводство пролягає більша частина цих доріг - аж 66%, у Брестській області 22%, а у Волинській області 12%.

Залізнична інфраструктура на рівні місцевого сполучення

Через територію Єврорегіону «Буг» прокладено загалом 2665,8 км залізничних ліній, з чого 1045 км (39%) становлять лінії на території Люблінського воєводства, 1014 км у Брестській області та 569 км у Волинській області (22%). Середній показник щільності залізничних шляхів сполучення у Єврорегіоні «Буг» становить 3,42 км/1000 км 2 , а в окремих регіонах показники становлять:

4,2 км/1000 км 2 у Люблінському воєводстві. Цей показник розташовує воєводство на 7 місці в масштабі країни - тут проходить 5,1% залізничних шляхів сполучення у Польщі;

3,0 км/1000 км 2 у Брестській області. Варто підкреслити, що ця область має найбільш розвинену залізничну інфраструктуру у Білорусі - тут проходить 18% усіх залізничних шляхів у країні;

2,9 км/1000 км 2 у Волинській області. Ця територія має один із найнижчих в Україні показників щільності залізничних шляхів сполучення і займає 18 місце у країні - тут проходить лише 2,7% українських залізничних ліній.

Синтетична оцінка рівня економічного розвитку регіону

Територія Єврорегіону «Буг» володіє потенціалом для економічного розвитку, який спирається передовсім на сприятливе географічне розташування - основні автомобільні й залізничні шляхи сполучення, розташування на кордоні Європейського Союзу, - а також на природні ресурси й великий попит на продукти та послуги як на потреби внутрішнього ринку, так і на потреби ринку сусідніх держав. Важливим елементом розвитку території є торговельний обмін з країнами Західної та Східної Європи. Незважаючи на такий значний потенціал, територія відзначається низьким показником рівня економічного розвитку. Належна транскордонна співпраця між регіонами повинна сприяти зростанню конкурентоздатності регіональних економік.

Основним показником економічного потенціалу є валовий внутрішній продукт, який представляє кінцевий результат діяльності всіх суб'єктів національної економіки у даному році.

Частка окремих регіонів у ВВП їхніх країн виглядає наступним чином: Люблінське воєводство у ВВП Польщі - 3,8%, Брестська область у ВВП Білорусі - 10,5%, Волинська область у ВВП України - 1,3%.

У 2000 році було оголошено тендер на спорудження нового мосту через річку Західний Буг та під'їзної дороги до нього, а також здійснення технічної модернізації діючої режимної зони пункту пропуску "Ягодин" в рамках проекту "Облаштування міжнародного автомобільного пункту пропуску "Ягодин - Дорогуськ"; компанією "Скотт Уілсон Кірпатрік і Ко. Лтд." (Великобританія) проведено інформаційний семінар для учасників тендеру; визначено переможців - фірми "Мостосталь" (м. Лодзь, Польща) та "Струм" (м. Вінниця). А вже у 2002 році було завершено будівництво мосту через р. Західний Буг в зоні міжнародного автомобільного пункту пропуску "Ягодин - Дорогуськ".

В 2001 році відбулася реалізація проекту “Сприяння регіональному розвитку (RCBI)” в рамках програми Тасіс.

У 2003 році було прийнято Звернення до Уряду Республіки Польща стосовно вжиття заходів для пом'якшення негативних наслідків від впровадження візового режиму у зв'язку із запланованим вступом РП до Європейського Союзу (засідання членів Ради Єврорегіону "Буг" - м. Люблін).

У 2006 році було внесено до перспективного плану розбудови українського державного кордону на 2007-2013 пропозиції щодо відкриття на ділянці українсько-польського державного кордону пунктів пропуску "Адамчуки - Збереже" (Шацький район) та "Кречів-Крилув" (Іваничівський район) - рішення українсько-польської комісії з питань розбудови кордонних переходів міжурядової Координаційної ради (08.09.06, станція Ягодин, Любомльський район). 25 вересня 2006 року відбулося відкриття Першої черги пункту пропуску через державний кордон України для міжнародного автомобільного сполучення "Ягодин". За рахунок грантових коштів Європейського Союзу побудовано нову ділянку для виїзду з України із застосуванням сучасних архітектурних рішень та будівельних технологій. Це результат впровадження одного з найбільших проектів з використанням фінансових ресурсів національної Програми дій ТАСІС 2001.

3-6 листопада 2008 року у м. Білосток (Підляське воєводство, Республіка Польща) в рамках проекту "Зміцнення транскордонної співпраці у сфері надання бізнес-послуг та полегшення доступу до них підприємств" відбулася робоча зустріч заступника голови обласної державної адміністрації Василя Байцима з керівниками та підприємцями Підляського воєводства. У ході візиту було досягнуто домовленостей про подальше торговельно-економічне та культурне співробітництво між Волинською областю і Підляським воєводством. Обговорено можливість проведення навчань працівників органів місцевого самоврядування та міжвідомчих організацій щодо процедур отримання коштів в рамках "Програми прикордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013" з метою реалізації спільних проектів.

23 січня 2015 року у польському місті Хелмі відбулася підсумкова конференція проекту «ГІС через кордон - спільна платформа просторового управління в Єврорегіоні «Буг», що реалізовувався у рамках Програми прикордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» 2007-2013 Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства. Захід організовано польською Асоціацією органів місцевого самоврядування Єврорегіону «Буг»

Спільними зусиллями вдалося подолати багато формально-правових бар'єрів, що випливали з специфіки проекту, та створити два - дуже важливих для розвитку прикордонних регіонів - продукти проекту, а саме: геопортал Єврорегіону «Буг» та спільну функціонально-просторову концепцію розвитку Єврорегіону «Буг» до 2020 року.

Уперше в історії транскордонного об'єднання «Єврорегіон «Буг» розроблено спільну інформаційну платформу українсько-польсько-білоруського прикордоння трьох країн. Вона містить дані туристичного та економічного характеру (туристичні центри, готелі, ресторани, місця відпочинку, кемпінги, історико-культурні пам'ятки, заповідники, інфраструктура, інвестиційні об'єкти, земельні ділянки тощо) Волинської та Брестської областей, Люблінського воєводства.

Геопортал є корисним для інвесторів: у ньому відображені вільні земельні ділянки, що знаходяться в активі українсько-польсько-білоруського прикордоння. Це збільшить зацікавленість потенційних інвесторів у розміщенні фінансових ресурсів на території Єврорегіону «Буг», у т.ч. Волинської області.

Суспільство

Суспільство, освіта, культура й охорона здоров'я - це чинники, які визначають розвиток Єврорегіону «Буг». Від якості й чисельності людських ресурсів залежить економічний розвиток, який згодом проектується на природні ресурси та технічну інфраструктуру.

У 2013 році на території Єврорегіону «Буг» проживало 4 586,55 тис. осіб, з чого найбільше, бо 47%, у Люблінському воєводстві (2 156,15 тис. осіб), у Брестській області проживало 1 390,4 тис. осіб (30,4%), а у Волинській області - 1 040,00 тис. осіб (22,6%). Число населення Єврорегіону «Буг» з року на рік зменшується: порівняно з 2010 роком, воно скоротилося на 27 тис. осіб.

Про велику диференціацію розміщення населення свідчить показник щільності населення, який у Єврорегіоні «Буг» перебуває на рівні не нижчому ніж 58,7 особи/км 2 . Найвищий показник щільності населення має Люблінське воєводство - 85,8 особи/км 2 , натомість найнижчий показник у Брестської області - 42,4 особи/км 2 .

Прикордонні господарські комплекси

Як уже зазначалось, у найзагальнішому вигляді компонентами ПГК є природа, населення, сфера матеріального виробництва і сфера послуг. Функції цих складових можуть бути визначені шляхом вивчення їх функціональних зв'язків. На їх основі у ПГК обох частин єврорегіону сформувався ряд міжгалузевих і галузевих комплексів.

57 Паливно-енергетичний комплекс становить єдину систему видобування паливно- енергетичних ресурсів, їх транспортування, зберігання, розподілу, використання і характеризується великою кількістю зв'язків зі всіма галузями господарства. У Волинському ПГК на нього припадає 8,3% загального обсягу промислового виробництва. В обох частинах єврорегіону функціонує вугільна і торфовидобувна промисловість.

З метою покращення забезпечення Волині природним газом, необхідно освоїти Локачинське газове родовище потужністю 4,5 млрд. куб. м. Електроенергія постачається від Добротвірської ДРЕС та Рівненської АЕС. У колишньому Тарнобжезькому воєводстві є дві великі електростанції - в Полянці і в Стальовій Волі.

Машинобудівний комплекс є одним з провідних у структурі прикордонного господарства. Найбільшого розвитку зазнало сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування, які дають до 22% виробництва продукції в кожній з країн. Найбільша концентрація підприємств машинобудування (в тому числі й ВПК) у колишньому Тарнобжезькому воєводстві, де в цій галузі зайнято 42,7% працюючих. Будівельно-індустріальний комплекс сформувався на основі потужної місцевої сировинної бази.

Аграрно-промисловий комплекс зосереджує 36,4% зайнятих працівників у всьому господарстві Волинської області; ще більше - у польській частині єврорегіону. Тут отримали розвиток такі напрямки в АПК: зернопродуктовий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, льонопромисловий, картоплепромисловий, м'ясопродуктовий, молокопродуктовий, птахопродуктовий, спирторобний. За виробництвом багатьох видів сільськогосподарської продукції вони посідають 1-4 місця у національних економіках.

Легка промисловість єврорегіону характеризується високими показниками у всьому Люблінському воєводстві, але недостатньо розвинута у Волинській області. Частка цієї галузі у легкій промисловості України складає лише 1,9%. З метою нарощування виробництва потрібно розвивати власну сировинну базу для текстильної промисловості, зокрема створити нове виробництво в м.Ковелі, прискорити процеси формування мережі малих та спільних підприємств. Важливою складовою ПГК єврорегіону є сфера послуг, покликана задовольняти матеріальні й духовні потреби людей відповідно до реальних можливостей суспільства на даному історичному етапі його розвитку. Наприклад, у Волинському ПГК на сферу послуг припадає 32% всіх зайнятих. Найбільша частка належить матеріально-побутовому блоку галузей (51,1%); друге місце посідає культурно-освітній (30,8%), третє - лікувально- оздоровчий (17,7%).

Природоохоронний комплекс є важливою складовою транскордонного регіону, адже питання охорони довкілля мають транскордонний характер. Важливою проблемою є ліквідація джерел забруднення і відновлення природи шляхом створення очисних споруд та реструктуризації промисловості.

Актуальним також є управління довкіллям як спільним ресурсом, включаючи дії, що запобігають його деградації. Фінансово-кредитний комплекс відіграє важливу роль, оскільки передумовою розвитку господарства є капіталовкладення у підприємства всіх галузей і секторів. Такі вливання надходять від різних фінансових інституцій, а також приватних осіб і фондів у вигляді позик, грантів чи інвестицій. На одного жителя Волині припадає 26 дол. США іноземних інвестицій, на польській території - 117 дол. США. Для інвесторів особливо привабливими є хімічна, деревообробна, машинобудівна та харчова галузі.

3. Бачення і головна мета розвитку Єврорегіону «Буг»

Бачення розвитку Єврорегіону «Буг» визначає цільовий стан, досягнення якого прагнутимуть власті окремих регіонів та приватні партнери, використовуючи ресурси наявного стану. Цільовий стан, що міститься у баченні, передбачає створення сприятливих умов для розвитку економічних, туристичних і соціальних функцій Єврорегіону «Буг». Досягнення вказаних елементів бачення розвитку спричинить підвищення привабливості Єврорегіону «Буг» у аспекті якості життя.

Баченння:

Єврорегіон «Буг» буде:

територією, приязною для мешканців, і гарантуватиме високу якість життя;

територією, де динамічно розвиватиметься економіка, з розвинутим і сучасним сільським господарством (із врахуванням принципів стабільного розвитку);

туристично привабливою територією міжнародного значення, з туристичною пропозицією, яка спиратиметься на унікальне природнє середовище і культурну спадщину;

територією, доступною в аспекті сполучення.

Головна мета

Покращення якості життя і підвищення конкурентоспроможності транскордонного регіону Єврорегіону «Буг» шляхом більш ефективного використання внутрішнього потенціалу та нівелювання бар'єрів для розвитку.

єврорегіон буг економічний

ВИСНОВКИ

Для успішного здійснення транскордонного співробітництва потрібні партнерство та зміни у розширенні співпраці на регіональному рівні, яка є джерелом цього співробітництва.

Транскордонне співробітництво в європейських країнах є домінуючим в концепціях регіонального розвитку, так як будучи елементом державної політики, займає важливе місце в системі соціально-економічного розвитку, та інтеграції регіонів.

Головною причиною негативних тенденцій в розвитку транскордонного співробітництва та регіональної політики є те, що в Україні не створено дієвої системи реалізації державної регіональної політики, не сформовано ефективного механізму взаємовідносин центру з регіонами та регіонів між собою.

Транскордонне співробітництво в Європі існує в межах дуже відмінних структур, законодавчих систем, територій та уже давно використовується як інноваційний інструмент державної регіональної політики, що нам вдалося побачити, проаналізувавши польський досвід транскордонного співробітництва.

Одночасно Україною ще не у повній мірі використовується потенціал транскордонного співробітництва, яке мало б забезпечити сталий розвиток та конкурентоспроможність єврорегіонів, що нам вдалося простежити на прикладі аналізу транскордонного єврорегіону «Буг», зокрема порівнюючи участь в його діяльності Польщі та України.

А загалом на прикладі досліджуваного регіону ми побачили, що транскордонне співробітництво є позитивним для розвитку регіонів України, адже дозволяє, певною мірою, самостійно забезпечувати економічне становище територіальних одиниць у рамках єврорегіонального співробітництва, тому держава повинна бути зацікавленою у подальшому поширенні та залученні своїх територіальних одиниць до єврорегіональної співпраці.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. ВавринюкА . А. Сучасна діяльність польської частини єврорегіону «Буг» [Текст] : навч. посіб. / А. А. Вавринюк. - Луцьк : Вежа, 2008. - 260 с. - ISBN 978-966-600-375-4.

2. Васильєва, О. І. Міжрегіональні зв'язки та транскордонне співробітництво - важлива складова сучасної державної регіональної політики України [Текст] / О. І. Васильєва // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 1. - С. 70-73.

3. Воловський П. Україна та нова політика сусідства [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.eru.org.ua/publications/EU_UkraineActionPlan_ukr.pdf. - Заголовок з екрану.

4. Володимир Бондар - голова Президії Ради транскордонного об'єднання Єврорегіон «Буг» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.voladm.gov.ua/news.php?id=144 &today=2006.08.14&lang=ukr. - Назва з екрану.

5. Волошко В. В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України [Текст] / В. В. Волошко // Регіональна економіка. - 2008. - № 4. - С. 123-132.

6. Галиць О. Особливості здійснення транскордонних переказів у Європейському Союзі [Текст] / О. Галиць // Вісник Національного банку України. - 2004. - № 2. - С. 25-28.

7. Єврорегіон «Буг» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.voladm.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=429:%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD-%D0%B1%D1%83%D0%B3. - Назва з екрану.

8. Журба І. Є. Транскордонне співробітництво країн Центральної та Східної Європи в умовах розширеного ЄС (питання теорії та практики) [Текст] : [монографія] / І. Є. Журба. - Хмельницький : ХНУ, 2008. - 311 с. - ISBN 966-330-053-1.

9. Закон України «Про транскордонне співробітництво» від 24.06.2004 р. за №1861-IV [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1861-15. - Назва з екрану.

10. Засадко В. Транскордонне співробітництво України: тенденції, проблеми та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/Ekon/ 2009_7/09zvvcp.pdf. - Заголовок з екрану.

11. Прус І. О. Транскордонне співробітництво як інструмент розвитку прикордонних територій [Текст] / Прус І.О. // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика: матер. наук.-практ. конф. за міжнар. уч. (22 жовтня 2010 р.): у 2 ч. - Ч. 2 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В. С. Загорського, доц.А. В. Ліпенцева. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2010. - С. 96-101.

12. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами[Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.spa.ukma.kiev.ua/article.php?story=20080229162456162. - Назва з екрану.

13. Романова Н. Про деякі аспекти розвитку транскордонного співробітництва як інноваційного елементу в реалізації державної регіональної політики [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://blog.liga.net/user/nromanova/article/6535.aspx. - Заголовок з екрану.

14. Сухенко В. В. Питання транскордонного співробітництва у регіональній політиці Європейського Союзу: теоретичний аспект [Текст] / В. В. Сухенко // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 22. - С. 78-80.

15. Транскордонне співробітництво та розвиток транскордонних кластерів [Текст] / за ред. В. С. Куйбіди, А. Ф. Ткачука, В.В.Толкованова. - К.: «Крамар», 2009. - С. 142.

16. Українсько-польське економічне співробітництво [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_za_kab_stat/ ukr/5781.html. - Назва з екрану.

17. Українсько-польська економічна співпраця [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/publication/content/29136.htm. - Назва з екрану.

18. Шляхи розвитку міжрегіонального українсько-польського співробітництва[Електронний ресурс] / Режим доступу: http://lv.niss.gov.ua/public/File/1/Babets.pdf. - Назва з екрану.