Контури концептуалізації управління економічною безпекою підприємства

Порівняльна характеристика можливостей використання моделей виміру досягнень щодо міри економічної безпеки підприємства

Умовні позначки:

П - повністю відповідає вимогам, Ч - частково відповідає вимогам, Н - не відповідає.

За увесь час практичного застосування різних моделей виміру досягнень найбільшою перешкодою було нерозуміння їх сутності з боку персоналу підприємств. Тому одним з головних завдань при введенні в «експлуатацію» новостворюваних методик міри економічної безпеки підприємства має стати робота з особами, відповідальними за інтерпретацію результатів таких методик, що зайвий раз підкреслює значущість кадрового забезпечення економічної безпеки підприємства.

Продовжуючи тему кадрів управління економічною безпекою підприємства, яке розглядається як забезпечений відповідними ресурсами процес взаємоузгодження інтересів, носіями яких є стейкхолдери зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, діапазон керівних впливів якого визначає міру його захищеності від зовнішніх та внутрішніх загроз, маємо звернути увагу на наступне. Діапазон керівних впливів може коливатися від протистояння, тобто повної міри захищеності підприємства, до ліквідації наслідків загроз, тобто повної уразливості або його незахищеності. Відповідно до запропонованого розуміння управління економічною безпекою підприємства на рис. 3.5 показано графічну інтерпретацію його «штурвалу»

Рис. 3.5. «Штурвал» управління економічною безпекою підприємства

Різні за довжиною кермові штирі, зображені у вигляді дво- гострих стрілок, символізують взаємоузгодження інтересів та можливий діапазон керівних впливів на загрози. Середина «штурвалу», позначена як 1, відбиває наукову платформу превентивного статусу управління економічною безпекою підприємства - взаємоузгодження інтересів як способу протистояння загрозам. Нагадаємо, що науковим підґрунтям такого управління автором обрано взаємоузгодження інтересів як найбільш прийнятну платформу.

Коло, позначене як 2, заштриховане квадратиками є символом фундаментальності ресурсного забезпечення процесу взаємоузгодження інтересів підприємства. Слід зазначити, що чим складнішим є процес такого взаємоузгодження, тим більш потужним має бути ресурсне забезпечення такого процесу. При цьому на фундаментальність мають вказувати не тільки кількісні характеристики ресурсного забезпечення, але і якісні. Кількість ресурсів не може компенсувати їх низьку якість, втім, як і навпаки.

Темне коло, позначене на рисунку як 3, означає загрози, протистояння яким є метою активного управління економічною безпекою підприємства, тоді як усунення наслідків їх дії є метою реактивного управління економічною безпекою підприємства. Причини появи загроз економічній безпеці підприємств можуть бути різними, але, як показали проведені дослідження, найбільш суттєвою з таких причин є неузгодженість інтересів підприємства, носіями яких є стейкхолдери як зовнішнього, так і внутрішнього середовищ підприємства.

Морфологічна скринька управління економічною безпекою підприємства

Карколомна швидкість подій, непередбачуваність, чисельні загрози зовнішнього та внутрішнього походження, посилення кризових явищ та інші чинники змушують наче б то вже усталені погляди на економічну безпеку підприємства змінюватись, переводячи її із споглядально-забезпечувального в управлінське поняття. Необхідність здійснення управління економічною безпекою підприємств сьогодні можна вважати доведеною. Отже, метою управління економічною безпекою підприємства є забезпечення необхідних умов для досягнення бажаної міри економічної свободи підприємства та подальшого її убезпечення. Таке управління є доволі складною конструкцією, вивченню якої слід приділити окрему уваги. Цілям детального вивчення сутності управління економічною безпекою підприємства може послугувати метод морфологічного аналізу.

Закладаючи підґрунтя для побудови морфологічної скриньки управління економічною безпекою підприємства, проведемо деякі аналогії. Так, у найбільш широкому розумінні морфологія (від грецьк. цорф'л «форма» + ^oy^a «наука») є наукою про форму та побудову, у вузькому розумінні - це побудова, структура форми виробу (об'єкту чи системи), утворена відповідно до його функцій, матеріалів та способів виготовлення [336].

В умовах непередбачуваності та бурхливості умов сьогодення економічна безпека підприємств великою мірою залежить від вмінь менеджерів досліджувати та використовувати можливості, що відкриваються перед підприємствами протягом усього ланцюжка створення вартості. На думку Дж. Гараєдагі [60] такі можливості народжуються на стику взаємодії технології, продукту та ринку, й тільки тому залишаються поза зоною досяжності одномірних культур й архітектур. Відправним пунктом розвитку первинних елементів ланцюжка створення вартості є платформа, яка включає основні аспекти багатокультурної архітектури. Зрозуміло, що по мірі просування підприємства кривою життєвого циклу до такої культури будуть додаватися нові елементи. Аналогічно тому, як будуючи ланцюжок вартості, підприємство використовує (або втрачає) нові можливості, орієнтуючись на певний рівень економічної безпеки, воно має захищатися від загроз, узгоджуючи свої інтереси, на що витрачати необхідні для цього ресурси. Спираючись на таке твердження, морфологію управління економічною безпекою підприємства можна графічно інтерпретувати в такий спосіб (рис. 3.6).

Розуміння економічної безпеки як функції управління підприємством є найбільш прийнятним, якщо міру реалізації такої функції встановлювати відповідно до результативності управління підприємством в цілому. Таке розуміння має стратегічний характер. В свою чергу, результативність управління економічною безпекою підприємства Проблематиці результативності управління економічною безпекою підприємства присвячено 5 розділ монографії. залежать від достатньо великої кількості чинників, серед яких надзвичайно велику роль відіграє адаптивна організація діяльності щодо такого забезпечення. Під адаптивною організацією діяльності в [137, с. 435] розуміється організація діяльності, яка пристосовується до умов, що зміню-

ються. Відповідно до [137, с. 52-53] «функціональне значення парадигми адаптивної організації полягає в тому, що вона є інструментом організації діяльності підприємства при розповсюдженні впливу взаємовідносин «середовище - об'єкт» на ... організацію взаємодії елементів всередині підприємства в рамках середовища, яке формується самим підприємством й на організаційну поведінку підприємства в цілому в ринковому середовищі».

Рис. 3.6. Графічна інтерпретація морфології управління економічною безпекою підприємства

Перебіг подальшого дослідження управління економічною безпекою підприємства проведемо з використанням методу морфологічного аналізу Традиційно створення морфологічного аналізу пов'язують з двома іменами: середньовічним ченцем Раймондом Лулієм (приблизно 1235-1316 рр.) й астрофізиком Фріцем Цвікки (Fritz Zwicky), який працював в США в середині XX століття.

168, що був заснований на принципах класифікацій, головна ідея яких полягає в систематизації матеріалу, поданні його в наочному та доступному виді. Зокрема, в [13, с. 103] класифікацією називається система розподілу предметів будь-якого роду на класи на основі найбільш суттєвих ознак, властивих предметам чи явищам даного роду. При цьому кожен клас має своє зафіксоване місце. Класифікація широко використовується у природничих і технічних науках, в інших сферах людського знання і діяльності. Блискучим хрестоматійним прикладом класифікації є періодична система елементів Д. І. Менделєєва. Зупиняючи увагу на класифікації, неможна проігнорувати ще одну систему розподілу понять про

предмети чи явища - кластеризацію Методи і прийоми кластеризації характерні для теорії та практики прийняття управлінських рішень, коли з певної множини можливих альтернатив особа, яка приймає рішення, або ті, хто готують для неї раціональні варіанти рішень, обирають кластери однорідних або близьких за характером або за очікуваними наслідками рішень. Після цього порівнюються між собою різні кластери й обираються найбільш доцільні з них відповідно до заздалегідь визначеного критерію чи групи критеріїв, а вже потім розглядаються, аналізуються і порівнюються між собою варіанти рішень з обраного кластера [13, с. 108]. (від англ. claster - група, блок), яка, на відміну від традиційної класифікації, розглядає такі предмети чи явища, які, з одного боку, немає необхідності класифікувати, оскільки вони мають схожі чи навіть однакові ознаки. З іншого боку, кластеризація здійснюється й відносно понять, що позначають предмети чи явища, які в принципі можуть не бути об'єднаними ознаками будь-якого роду чи класу, а їх групування здійснюється на основі спільної приналежності всієї множини цих предметів чи явищ до складу іншого предмета чи явища, в загальній структурі якого вони відіграють роль його складових частин. Кожне подібне об'єднання за ознакою приналежності до конкретної множини також утворює своєрідний кластер.

Отже метод морфологічного аналізу був розроблений в 30-х роках минулого століття швейцарським астрономом Ф. Цвіккі (F. Zwicky). Вперше цей метод було застосовано для вирішення технічних задач у 1942 році, коли Ф. Цвіккі почав розробляти ракетні двигуни у фірмі «Аероджент інжинірінг корпорейшен». На думку Ф. Цвіккі [380], відправними пунктами морфологічного аналізу є однаковий інтерес до всіх об'єктів морфологічного моделювання; ліквідація будь-яких обмежень і оцінок до тих пір, поки не буде отримано повну структуру досліджуваної області та здійснено максимально точне формулювання поставленого завдання.

Головна ідея морфологічного аналізу полягає у постійному пошуку найбільшого числа, чи навіть усіх можливих варіантів рішення поставлених завдань шляхом комбінування основних структурних елементів досліджуваної системи або суттєвих ознак таких елементів, виділених дослідником. При цьому досліджувана система може розбиватися на частини й розглядатися з різних точок зору.

Принципову схему морфологічної скриньки (morphological box) управління економічною безпекою підприємства показано в табл. 3.7.

Таблиця 3.7 Морфологічна скринька

управління економічною безпекою підприємства
(принципова схема)

Можливі альтернативні варіанти досягнення цілей управління економічною безпекою підприємства формуються, по-перше, відповідно до параметрів таких цілей (або їх фокусу), по-друге, відповідно до спрямованості такого управління, орієнтирами якого можуть бути виживання підприємства, убезпечення його діяльності від загроз, забезпечення стійкості або розвитку. Слід визнати, що питання спрямованості управління економічною безпекою підприємства є дуже важливим, причому настільки важливим, що можуть потребувати проведення спеціальних наукових розвідок, проте в рамках даного монографічного дослідження висловлюється лише така сентенція: управляти економічною безпекою підприємства, звісно, можна виключно лише заради того, щоб перебувати в безпеці, такий шлях має право на існування і аж ніяк не може бути ототожнений з відомим висловом «мистецтво заради мистецтва». Водночас, неможна зосереджуватись лише на безпеці як такій (такий підхід може бути виправданим виключно в технічних, тобто закритих системах), оскільки управління економічною безпекою підприємства повинно мати чітку спрямованість, реперними точками якої автором визнано виживання підприємства, його убезпечення від загроз, забезпечення стійкості або розвитку. Причому зазначені реперні точки спрямованості управління економічною безпекою підприємства не слід розглядати з позиції ієрархічного підходу, оскільки послідовність виникнення й зникнення векторів такої спрямованості може бути довільною й індивідуальною для кожного конкретного підприємства. Отже, інакше кажучи, управління економічною безпекою підприємства можна визнавати підґрунтям існування підприємства як соціально- економічної системи у часі та просторі.

Морфологічна скринька управління економічною безпекою підприємства може мати кілька «шухляд», назви найбільш значущих з яких, звісно, співпадають з цілями самого управління. Залежно від рівня деталізація використання морфологічного методу число «шухляд» може бути різним. Наприклад, з точки зору ресурсного забезпечення управління економічною безпекою підприємства, «шухляду» морфологічної скриньки можна інтерпретувати в такий спосіб (табл. 3.8).

Таблиця 3.8«Ресурсна шухляда» морфологічної скриньки управління економічною безпекою підприємства

Характеристики впливу економічної безпеки підприємства,
що діє в умовах конкуренції, на його розвиток

Для підприємств, діяльність яких носить монопольний характер і є захищеною протекціоністськими мірами з боку держави від світової конкуренції, рівні економічної безпеки підприємства можуть бути наступними: підтримуючий, необхідний і достатній. Характеристику впливу економічної безпеки підприємства- монополіста на розвиток наведено в табл. 3.10. економічна безпека конкуренція

Якщо діяльність підприємства-монополіста на внутрішньому ринку не захищена протекціоністськими заходами з боку держави від конкуренції з боку закордонних компаній, тоді для оцінки його економічної безпеки можна скористатися даними табл. 3.9.

Характеристики впливу економічної безпеки підприємства-монополіста на його розвиток

Постановка цілей управління економічною безпекою підприємства

На сучасному етапі розвитку економіки однією з головних цілей вітчизняних підприємств є забезпечення керованості їх економічної безпеки. Досягнення такої мега-мети потребує детального вивчення багатьох питань. Зокрема, до таких питань належать: відстеження зовнішніх та викриття внутрішніх загроз діяльності підприємства; виокремлення та упорядкування економічних інтересів підприємства за рівнем пріоритетності, відповідно до якого інтереси мають узгоджуватися як у внутрішньому, так й у зовнішньому його середовищі; діагностування стану економічної безпеки підприємства; розробка та впровадження інструментарію управління економічною безпекою підприємства тощо. Розв'язання цих та інших завдань є змістовним наповненням та ознаками сутнісних характеристик управління економічною безпекою підприємства. Однак, незважаючи на актуальність та значущість таких питань, форма та зміст управління економічною безпекою підприємства перебувають в неузгодженому стані, тобто дотепер переважна більшість змістовних характеристик такого управління конфліктує між собою, утворюючи безлад. Водночас, відповідно до відомої філософської сентенції, гармонічного стану будь-чого, в нашому випадку - управління економічною безпекою підприємства, може бути досягнуто лише за умов дотримання єдності форми та змісту.

Першим кроком до гармонізації управління економічною безпекою підприємства є постановка його цілей, тому, передусім, маємо дослідити сутність поняття «ціль». Відповідно до електронного тлумачного словника [362] ціллю є предмет прагнення, тобто те, чого прагнуть або бажають досягти; намічений пункт, межа, поставлене завдання, певний намір; призначення, сенс будь-чого заподіяного. Доволі цікавим є набір архаїчних латинських слів, який тлумачить слово «ціль» в такий спосіб: caussa - причина, мотив, підстава, спонукальний початок, але, в той же час - fanis - призначення, намір, кінець; specto - досліджувати, оцінювати, визначати. Артха - санскритське слово artha, яке означає ціль, предмет, об'єкт, сенс, користь, зиск - в індійській філософії відповідає за тлумачення цілей людського існування: матеріальний благоустрій, ерудицію та успіх у житті [356]. Сукупність англомовних термінів objective, goal, object, end, aim, purpose також відповідає сутності мети - того, чого прагнуть або того, що слід здійснити.

У суспільних науках ціль - це ідеальне, уявне передбачення результату діяльності і шляхів його досягнення за допомогою певних засобів. Ціль виступає способом інтеграції до єдиної системи різних дій однієї людини або дій різних людей. Філософія розглядає ціль доволі узагальнено - як уявлення, якого людина має досягти. Водночас з філософської точки зору, ціль включає не тільки певні уявлення, але й уявлення про ті засоби, за допомогою яких ціль може бути досягнуто [333, 337-339]. Таку філософську позицію можна визнати вельми доречною щодо управління економічною безпекою підприємства, оскільки досягнення певних цілей такого управління неможливе без попереднього уявлення про способи та засоби їх досягнення. Крім того, не слід забувати, що цілі управління економічною безпекою мають не лише бути підпорядкованими його загальним цілям управління, але і відбивати філософію існування підприємства в цілому, віддзеркалювати концепцію його діяльності та дотримуватись вимог віражів розвитку.

В економічній кібернетиці й системному аналізі ціль розглядається як бажаний стан системи, що досягається в результаті керованого процесу її розвитку. Однак визначення цілі (що важливо!) залежить не тільки від суб'єктивного бажання, але і від реальних можливостей системи. Діалектика об'єктивного і суб'єктивного лежить в основі цілепокладання діяльності людини і суспільства. При управлінні розвитком складних систем, як правило, встановлюється ієрархія цілей, в якій досягнення найконкретніших з них, слугує засобом реалізації найбільш узагальнених цілей, вказуючи на ту міру, в якій відповідні дії сприяють досягненню загальних цілей [333, 337-339].

У сучасній управлінській науці існують чисельні класифікації цілей управління підприємством, серед яких, завдяки ретельному виокремленню класифікаційних ознак, на особливу увагу заслуговує класифікація, наведена в [159]. Водночас, класифікації цілей управління економічною безпекою підприємства представлені значно бідніше. Справді, з багатьох причин побудова класифікації цілей управління економічною безпекою підприємства є доволі складним завдання. Передусім, якщо спиратися на запропоноване авторське розуміння сутності управління економічною безпекою підприємства, слід враховувати існування тріади його цілей: узгодження інтересів, протистояння загрозам й формування відповідного ресурсного забезпечення. Така тріада цілей є комплементарною за своєю природою. Зрозуміло, що центр ваги компліментарності припадає на формування ресурсного забезпечення. Однак, незважаючи на те, що кожна ціль є унікальною і може мати низку особливостей щодо як її формування, так і досягнення, компліментарна природа тріади встановлених цілей управління економічною безпекою підприємства суттєво ускладнює встановлення класифікаційних ознак таких цілей. Авторську версію класифікації цілей управління економічною безпекою підприємства наведено на рис. 3.7.

Рис. 3.7. Класифікація цілей управління економічною безпекою підприємства²⁵

Незважаючи на те, що багато в чому класифікаційні ознаки цілей управління економічною безпекою підприємства співпадають із загальними цілями управління підприємством, перші цілі мають певну специфіку. Зокрема, дослідження цілей управління економічною безпекою підприємства показує, що такі традиційні Розроблено автором. для загальних цілей управління підприємством класифікаційні ознаки як значущість та особливості взаємодії у даному випадку унеможливлюються. Унеможливлення першої класифікаційної ознаки - значущості - пояснюється тим, що кожна з цілей управління економічною безпекою підприємства має перманентно високу значущість. Щодо другої класифікаційної ознаки - особливості взаємодії - її унеможливлення слід визнати частковим, переважно з тих міркувань, що цілі управління економічною безпекою підприємства не можуть бути індиферентними одна до іншої, не можуть конкурувати між собою та бути антагоністичними одна одній, тоді як компліментарними та частково ідентичними бути можуть.

Стисло характеризуючи класифікацію цілей управління економічною безпекою підприємства, перш за все, торкнемося міри досяжності таких цілей. За ознакою міри досяжності традиційно розрізняють ідеальні, потенційні та реальні цілі [159]. Ідеальна мета управління - це бажаний результат, який, однак є не завжди досяжним протягом певного періоду часу . Потенційна мета управління - це також бажаний результат діяльності (або стан об'єкту) в цілому, проте досяжний в перспективі, але через невизначеність його може бути сплановано з деякою мірою вірогідності. Реальна мета управління - це результат, якого можна фактично досягти протягом прийнятного часового інтервалу. Проте інколи контекст ідеальних, потенційних та реальних цілей може бути принципово іншим через вплив суб'єктивних чинників на процес їх встановлення: ідеальні цілі можуть відбивати лише проголошені, тобто формально встановлені чи задекларовані цілі. Ілюстрацією тут може слугувати формальне проголошення утримання конкурентної позиції підприємства на ринку, тоді як реально можуть переслідуватися зовсім інші цілі, наприклад, збереження статус-кво на підприємстві для забезпечення досягнутого розподілу влади, розподіл власності на користь окремих стейкхолдерів та ін.

Цілі управління економічною безпекою підприємства, як і цілі управління підприємством в цілому, мають відповідати сукупності вимог, обов'язковість дотримання яких є запорукою успішності такого управління. Сукупність вимог до цілей управління економічною безпекою підприємства показано на рис. 3.8.

Отже, цілі управління економічною безпекою підприємства мають бути комплексними, тобто, з одного боку, мають стосуватися взаємоузгодження інтересів стейкхолдерів підприємства, протистояння загрозам та забезпечення обох попередніх процесів ресурсами відповідної кількості та якості, з іншого боку - такі цілі мають бути інтегрованими до загальних цілей управління підприємством. Останнє положення має органічне продовження та розкриття у вимозі сумісності цілей управління економічною безпекою підприємства. Окрім того, що такі цілі мають бути сумісними в часі та просторі, вони мають не суперечити одна одній та, відповідно, не провокувати виконавців на суперечливі та антагоністичні дії. Безперечно, цілі управління економічною безпекою підприємства мають бути обґрунтованими. Така вимога є надважливою саме для досліджуваних цілей, оскільки, наприклад, необґрунтоване протистояння загрозам або невиправдане створення ресурсних резервів може бути вкрай шкідливим для підприємства в цілому, передусім через ймовірність зниження рівня керованості економічної безпеки підприємства. Очевидно, що реальність цілей є вимогою, яка є логічним продовженням обґрунтованості цілей управління економічною безпекою підприємства, продиктованим необхідністю адекватності діяльності підприємства реальним умовам. Не менш важливою є вимога щодо зіставності цілей управління економічною безпекою підприємства, оскільки, наприклад, зіставність цілей протистояння загрозам та узгодження інтересів може бути не такою прозорою, як це може здаватись на перший погляд.

Рис. 3.8. Вимоги до цілей управління економічною безпекою підприємства

Своєчасність є важливою вимогою для будь-якої з цілей управління економічною безпекою підприємства, проте передусім, зі зрозумілих причин, така вимога стосується цілей протистояння загрозам. Дотримання вимоги гнучкості здебільшого зумовлене мінливістю умов функціонування підприємства в цілому, також є найактуальнішим для імперативної цілі управління економічною безпекою підприємства - узгодження інтересів. Вимоги зрозумілості та прозорості можна назвати «людяними», оскільки цілі управління економічною безпекою підприємства, передусім, мають бути усвідомленими та «розчиненими у серцях» безпосередніх виконавців. Вимірність, як вимога до цілей управління економічною безпекою підприємства, потребує особливого підходу до вибору показників вимірювання цілей. Такі показники мають бути і кількісними, і якісними. Як вимога до цілей управління економічною безпекою підприємства, вимірність тісно пов'язана із можливостями структуризації таких цілей, тобто типами формалізації цілей. Тому питання вибору показників вимірювання таких цілей потребує більш детального вивчення (табл. 3.11).

Виходячи з вибору тієї чи іншої цілі управління економічною безпекою підприємства, надалі важливим елементом дослідження слід вважати обґрунтування ключових положень декомпозиції управляння економічною безпекою підприємства.

У найбільш широкому розумінні декомпозиція (від лат. decompositio - складення, складання) є науковим методом, який використовує структурування поставленого завдання і дозволяє замінити рішення одного великого завдання рішення серією дрібних завдань [336]. Відповідно до [333] декомпозиція розглядається як розкладення системи на складові, елементи або розбиття об'єкта на структурні одиниці, яке супроводжується подальшим дослідженням властивостей виділених частин об'єкта. В теорії системного аналізу декомпозиція подається як закріплення цілей, завдань, критеріїв їх досягнення та числових показників, що відповідають таким критеріям, за структурними елементами організації різного ієрархічного рівня [302].

Під декомпозицією управління економічною безпекою підприємства пропонується розуміти структурування перебігу такого управління відповідно до обраного морфологічного фокусу економічної безпеки підприємства. Таке структурування має відбуватися шляхом реалізації відповідного способу створення декомпозиції. Морфологічними фокусами економічної безпеки підприємства можуть бути узгодження інтересів, протистояння загрозам та ресурсне забезпечення. Поєднання цих трьох фокусів утворює морфологічний трикутник міри економічної безпеки підприємства.

Методологічні засади забезпечення вимірності цілей управління економічною безпекою підприємства

Таблиця 3.11

Найчастіше створення декомпозиції відбувається шляхом побудови дерева цілей або дерева функцій. Вибір способу побудови декомпозиції може бути доволі проблематичним через те, що його здійснення нерідко зіштовхується з дилемою дотримання двох супротивних принципів - повноти та простоти. Дотримання принципу повноти вимагає розгляду вирішуваного завдання всебічно та детально, тоді як дотримання принципу простоти вимагає максимальної компактності. Компромісу у даному випадку можна досягти, орієнтуючись таких правил: вибирати лише суттєві елементи проблеми, яка підлягає декомпозиції; доводити створення декомпозиції до простого, зрозумілого та практичного результату; дотримуватися поступовості при декомпо- нуванні.

Водночас, декомпозиції мають бути притаманні такі властивості, як адаптивність або адаптованість (тобто природна або набута властивість пристосовуватися до зміни умов управління економічною безпекою підприємства, зокрема, річ йде про такі умови, що виникають внаслідок мінливості зовнішнього середовища підприємства, змінюваності внутрішнього його середовища, фази життєвого циклу тощо) та рекомпозитивність (тобто здатність до перебудови, реконструкції).

Проте обмеженість шляхів побудови декомпозиції не впливає на різноманіття її форм, безперечним тому доказом є класифікація декомпозицій управління економічною безпекою підприємства, наведена на рис. 3.9.

Рис. 3.9. Класифікація декомпозицій управління економічною безпекою підприємства

Пропонується розрізняти декомпозиції управління економічною безпекою підприємства за такими класифікаційними ознаками. За морфологічним фокусом декомпозиція може бути частковою, тобто зорієнтованою лише на один з трьох фокусів, або сфокусованою сукупно. За формою можуть будуватись ієрархічна, функціональна, структурна або алгоритмічна декомпозиції управління економічною безпекою підприємства. Ієрархічна декомпозиція управління економічною безпекою підприємства нерозривна пов'язана із ієрархією управління підприємством, але інколи, наприклад, у випадку з місто-утворюючим підприємством, рівні ієрархії декомпозиції можуть сягати мезо- та макрорівнів його зовнішнього середовища. Функціональна декомпозиція базується на результатах аналізу функцій управління економічною безпеки підприємства. Головна увага акцентується на спільності функцій, які виконуються різними групами управлінців. Головною ознакою структурної декомпозиції є наявність підсистем загальної де- компонованої системи та сильних зв'язків між їх елементами за одним з типів відносин (логічних, інформаційних, ієрархічних тощо). Характерною особливістю алгоритмічної деком- позиції є можливість поетапного виділення кроків виконання алгоритму функціонування системи та її підсистем, стадій переходу станів, наприклад, від стійкого до нестійкого. Побудова даної декомпозиції може бути дуже корисною при дескрипції Дескрипція (от лат. descriptio - опис) - словарна конструкція, зображення за допомогою мови. Термін, тому не перекладається. Використовується у феноменології, термінологічною похідною в науці є дескриптивний метод. процесу управління економічною безпекою підприємства, але при її створенні слід уникати зайвої деталізації, оскільки описуваний процес може набути розпорошеного вигляду.