Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

економічний управління безпека

Актуальність дослідження. Економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності за ринкових умов господарювання набуває дуже важливого значення.

Економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам). Необхідність дотримання економічно безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно п керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання, збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).

Залежно від суб'єктної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів). Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому.

Отже, основною метою даної роботи є дослідження економічної безпеки підприємства та визначення факторів, що на неї впливають.

Предметом дослідження роботи виступає економічна діяльність суб'єкта господарювання та її економічна безпека.

Об'єктом дослідження виступає відкрите акціонерне товариство «Будівельник».

Для досягнення мети роботи необхідно:

- дослідити теоретичні аспекти економічної безпеки підприємства;

- проаналізувати дії по підтримці економічної безпеки об'єкта дослідження в нормальному стані;

- розробити заходи посилення економічної безпеки ВАТ «Будівельник».

1. Економічна безпека підприємства: теоретичний аспект

1.1 Сутність економічної безпеки підприємства

За ринкових умов господарювання дуже важливого (якщо не вирішального) значення набуває економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності.

Економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам) [8, c. 71].

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об'єктивно наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:

1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів);

2) збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс мажорні обставини тощо). Залежно від суб'єктної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства, або його окремих працівників. Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гаранту вати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать [13, c. 105]:

забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства;

забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкуренто спроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки.

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) загально-тактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.

1.2 Структурні елементи економічної безпеки та фактори, що на них впливають

Основними напрямами організації економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими є:

1) Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної системи.

Спочатку оцінюються загрози економічній безпеці, що мають політико-правовий характер і включають [12, c. 80]:

* внутрішні негативні дії;

* зовнішні негативні дії;

* форс мажорні обставини;

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:

* фінансова звітність і результати роботи підприємства - платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

* конкурентний стан підприємства на ринку - частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

* ринок цінних паперів підприємство - оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим чи тим суб`єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

2) Інтелектуальна й кадрова складова - належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання.

На першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи тих структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

3) Техніко-технологічна складова - процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох, послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва продукції, аналогічної профілю даного підприємства чи організації проектувальника. Другий етап - це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому етапі здійснюється:

а) аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників;

б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства;

в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноспроможних товарів.

Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства.

На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення ним виробничо - господарської діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

Як додаток до плану охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки треба розробити планову карту розрахунку ефективності заходів з виокремлюванням прогнозованих необхідних показників.

4) Політико - правова складова - загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

1) аналіз загроз негативних впливів;

2) оцінка поточного рівня забезпечення;

3) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

4) здійснення ресурсного планування;

5) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;

6) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності;

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів здебільшого мають подвійний характер: в) небажання чи нездатність підприємства активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.

1) політичний;

2) законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;

б) військові конфлікти (дії);

в) економічна й політична блокада, ембарго;

г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру.

5) Інформаційна складова - належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

1) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи того суб'єкта господарювання;

2) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загально-прийнятих принципів і методів;

3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

5) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки;

На підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено видокремлювати [19, c. 71]:

* відкриту офіційну інформацію;

* вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

* вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

А. Збирання різних видів необхідної інформації;

Б. Обробка та систематизація одержаної інформації;

В. Аналіз одержаної інформації;

Г. Захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно охоплює:

* заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

* технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

* збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

Д. Зовнішня інформаційна діяльність.

6) Екологічна складова - проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних па-раметрів продукції, що виготовляється.

Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприємства можна виразити у вигляді функції такого типу:

F (Z, Q, m) min,

Де Z - витрати на заходи для дотримання екологічних норм;

Q - втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм;

m - втрати від закриття для продукції підприємства ринків інших держав з більш жорсткими нормами екологічної чистоти товарів.

При цьому індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, установлені національним законодавством, а з іншого - аналіз ефективності за-ходів для забезпечення такої екологічної складової.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічної безпеки по-лягає в проведенні таких послідовних дій:

1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів для охорони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства;

2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення ефективності здійснюваних заходів,

3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

4) вибір пріоритетного сценарію на засаді порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

5) передача вибраного планового сценарію в складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

2. Дослідження процесу управління економічною безпекою ВАТ «Будівельник»

2.1 Характеристика діяльності підприємства

Вiдкрите акцiонерне товариство «Будівельник» створене 24.01.1996 року на базi заводу залiзобетонних виробiв Украгропромбуду, який дiяв з 1958 року. Товариство створене шляхом приватизацiї державного майна. Засновником товариства є держава в особi регiонального вiддiлення фонду державного майна України по Чернiгiвськiй областi. Станом на 31.12.2015 року державної частки в статутному фондi товариства немає. Нова редакцiя статуту була зареєстрована 18.11.2014 року. Номер запису 10641050003000234.

Пiдприємство працює самостiйно за колективною формою власностi. Дата реєстрацiї вiдкритого акцiонерного товариства 24 сiчня 1996 року. Товариство має самостiйний баланс, веде оперативний бухгалтерський облiк, складає та подає до контролюючих органiв статистичну та податкову звiтнiсть, має розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку зi своїм найменуванням. На базi цеху деревопереробки створено пiдприємство ТОВ «Будлiс».

Види діяльності:

Розробка, освоєння і будівництво будинків, їх пристосування;

Виконання держзамовлень і держконтрактів для забезпечення держави продукцією виробничо-технічного, військового і сільськогосподарського призначення.

Операції з власними цінними паперами.

Зовнішньоекономічні зв'язки.

Маркетинг зовнішнього і внутрішнього ринку, організація сервісу, реклами, виставок, комерційна діяльність, міжнародні перевезення.

Виготовлення продуктів харчування і їхня реалізація.

Інші види виробничої, господарської комерційної, торгової і фінансової діяльності.

Проблеми, з якими стикається ВАТ «Будівельник» є спiльними для всiх iнших пiдприємств на сьогоднiшньому етапi розвитку економiки. Розвиток пiдприємництва в Українi знаходиться пiд впливом циклiчних коливань та пiд значною залежнiстю вiд загальних економiчних умов, впевненостi та доходiв споживачiв, рiвня попиту на продукцiю та послуги, наявностi джерел фiнансування та вартостi кредитiв. Крiм того, пiдприємства в Українi зараз вiдчувають вплив ризику появи конкурентiв, ризику перевищення кошторису витрат, ризику недостатностi розвитку iнфраструктури (наприклад, дорiг, комунальних та побутових послуг), ризику, що пов'язаний зi змiною державних правил та податкового впливу на дiяльнiсть пiдприємства. Основнi фiнансово-економiчнi проблеми повязанi з невизначеною економiчною ситуацiєю в Українi на сьогоднiшнiй день, неплатоспроможнiстю замовників у зв'язку з загальним економiчним станом, неможливiстю виконання договорiв, форс-мажорними обставинами (стихiйне лихо, аварiї, i т.д.). Серед найбiльш iстотних полiтичних проблем можна вiдокремити недосконалiсть податкового законодавства, зокрема, великий податковий тиск. Це приводить до зменшення обсягiв робiт, несвоєчасної сплати податкiв та зборiв. Зменшення податкового тиску дасть можливiсть мати бiльше вiльних коштiв у розпорядженнi пiдприємства, що дасть бiльше можливостей для розширення виробництва. Вдосконалення податкової системи, прийняття Податкового Кодексу, зокрема, полiпшило б розвиток дiяльностi пiдприємства, стан галузi i взагалi економiчне становище в державi. В основному, негаразди в роботi виникають з таких причин: значне пiдвищення цiн на енергоносiї, запаснi частини, технiку та паливно - мастильнi матерiали, що не дає можливостi своєчасно оновлювати та модернiзувати склад основних засобiв на пiдприємствi; значно зношене морально та фiзично обладнання не дає можливостi впроваджувати бiльш сучаснi технологiї виробництва; забруднення навколишнього середовища веде до погiршення умов проживання працюючих та членiв їх сiмей, i як результат, погiршення здоров'я та зниження їх працездатностi. Вирiшення цих проблем також залежить вiд економiчної ситуацiї в Українi.

Фінансово-економічні показники діяльності ВАТ «Будівельник» представлені в таблиці 2.1

Показники, наведені у таблиці 2.1, свідчать про погіршення ділової активності підприємства у минулому році. Позитивні тенденції розвитку підприємства у 2013 р. перекреслюються спадом виробництва та реалізації у 2014-2015 рр. Так, обсяги реалізації продукції знизились у 2014 р. у порівнянні з 2013 р. на 12,7%, у 2015 р. - на 51235 тис. грн. або на 42,0% в порівнянні з 2014 р.

Чисельність персоналу ВАТ «Будівельник» у 2014 р. в порівнянні з 2013 р. зросла на 182 особи або 7,4% та склала 2658 чол., серед яких промперсонал становить 2513 чол. або 94,5%. У 2015 р. чисельність працюючих склала 2600 чол. (у т.ч. промислово-виробничий персонал - 2466 осіб або 94,8% від середньоспискової чисельності), що на 58 чол. або 2,2% нижче чисельності працюючих 2014 р. та на 6,4% вище чисельності працюючих 2013 р.

Зниження обсягів реалізації та майже незмінна чисельність працюючих не могли не вплинути негативно на продуктивність праці, яка у 2014 р. складала 48,6 тис. грн. (або 80,6% від продуктивності 2013 р.), у 2015 р. - 28,7 тис. грн. (або 47,6% від продуктивності 2013 р.) У 2014 р. середньомісячна зарплата одного працюючого зросла на 34,6% в порівнянні з попереднім роком та становила 350 грн., відповідно, у 2014 р. на 3416,4 тис. грн. або 44,1% зріс фонд заробітної плати.

Собівартість реалізованої продукції скоротилась у 2014 р. проти 2013 р. на 12,0% при зменшенні обсягу реалізації у вартісному вираженні на 12,7%, це свідчить про відносне підвищення собівартості реалізованої продукції на 0,7% та знаходить відображення у показнику витрат на 1 грн. реалізованої продукції. Ці витрати у 2014 р. були вище, ніж у 2013 р. на 1,2% або 1 коп. на 1 грн. реалізованої продукції.

Динаміка техніко-економічних показників діяльності ВАТ «Будівельник» у 2013-2015 рр.

№	Показники	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Темпи росту до 2013 р., %
					2014/2013	2015/2014
1	Обсяг основних засобів, тис. грн.	79197	80311	81983	101,4	103,5
2	Обсяг оборотних коштів, тис. грн.	46525	71080	47330	152,8	101,7
3	Чисельність працюючих (промперсонал), чол.	2317	2513	2466	108,5	106,4
4	Обсяг реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн.	139748	122060	70825	87,3	50,7
5	Продуктивність праці, тис. грн./чол.	60,3	48,6	28,7	80,6	47,6
6	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	118843	104569	59474	88	50
7	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	9086	-922,7	-1805	-	-
8	Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	0,85	0,86	0,84	101,2	98,8
9	Фондовіддача, грн.	1,76	1,52	0,86	86,4	48,9
10	Рентабельність продукції за чистим прибутком (р. 7 / р. 6), %	7,6	-0,9	-3,03	-	-

При зниженні обсягів реалізації продукції у 2015 р. проти 2014 р. на 51235 тис. грн. або 42,0% собівартість реалізованої продукції зменшилась відповідно на 45095 тис. грн. або 43,1%, що свідчить про відносне зниження собівартості реалізованої продукції на 1,3% (витрати на 1 грн. реалізованої продукції у 2015 р. знизились у порівнянні з 2013 р. на 1,2% або 1 коп.).

Незважаючи на відносне зниження витрат у 2015 р., падіння обсягів реалізації продукції на 42% призводить до зростання збитків у минулому році на 882,3 тис. грн. або 95,6% у порівнянні з 2014 р., а також зменшення фондовіддачі в порівнянні з 2014 р. на 43,4%, в порівнянні з 2013 р. - на 51,1%.

За даними управлінського обліку обсяг реалізованої продукції ВАТ «Будівельник» у 2014 р. знизився в порівнянні з 2013 р. на 18936 тис. грн. або на 14% та склав 116005 тис. грн., у 2015 р. відбулось падіння обсягу реалізації в порівнянні з 2014 р. на 45129 тис. грн. або на 38,9% (табл. 2.2).

Обсяги реалізації продукції ВАТ «Будівельник» у 2013-2015 рр.

Найменування продукції	2013 р.	2014 р.	2015 р.	Темпи росту ланцюгові, %
	тис. грн.	пито-ма вага, %	тис. грн.	пито-ма вага, %	тис. грн.	пито-ма вага, %	2014/2013	2015/ 2014
Залізобетонні панелі	76800	56,9	37300	52,7	335	0,5	61,6	0,8
Блоки	58141	43,1	33525	47,3	70490	99,5	118,2	102,6
Всього	139748	100	70825	100	70825	100	86,0	61,1

Зниження вартісних обсягів реалізації у 2014 р. сталось через падіння обсягів реалізації залізобетонних панелей на 29,5 млн. грн. або на 38,4% в порівнянні з 2013 р., а також через вимушене зниження цін на блоки.

Після зниження продаж залізобетонних панелей у 2015 р. пріоритетним напрямком діяльності ДП стало реалізація незалізобетонних панелей під заказ, про що свідчить підвищення питомої ваги у загальному обсязі реалізованої продукції з 43,1% у 2013 р. до 99,5% у 2015 р. (див. табл. 2.2).

Основними ринками збуту продукції є ринки Росії, України та Німеччини (табл. 2.3). Товари відвантажуються також до Білорусі, Молдови, Латвії та Болгарії. У 2013 р. частка експорту в реалізації складала 76%, у 2014 р. - 81%.

Обсяг реалізації незалізобетонних панелей на ринках Росії, України та Німеччини у 2014 р. зріс на 10564 тис. грн. або 18,2% в порівнянні з 2013 р., а у 2015 р. - на 1785 тис. грн. або 2,6% в порівнянні з 2014 р.

Для зручності проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємства згрупуємо показники аналізу наступним чином: показники ліквідності та платоспроможності; показники фінансової стійкості та стабільності; показники прибутковості та показники ділової активності.

Розрахуємо показники, які безпосередньо характеризують платоспроможність підприємства:

1. Абсолютний показник платоспроможності:

,

де ДК - довгострокові кредити;

КК - короткострокові зобов'язання.

Пабс.1 = 156799,0 - (488,6+24033,9) =132276,5 тис. грн. - на кінець 2014 р.

Пабс.2 = 184289,9 - (2013,8+51463,3) =130825,8 тис. грн.-на кінець 2015 р.

Нормальне значення - перевищення активів над боргами не менше ніж у 2 рази - виконується в усіх випадках.

2. Коефіцієнт чистої виручки:

,

де ЧП - чистий прибуток;

ЧВ - чиста виручка.

Кч.в. 1 = (62174,1 + 9086) / 139748 = 0,51 - на кінець 2014 р.;

Кч.в. 2 = (65036,0 - 923) / 122060 = 0,53 - на кінець 2015 р.;

Підвищення значення коефіцієнта чистої виручки у кінці 2015 р. вказує на зростання перспективної платоспроможності підприємства.

Проведемо розрахунок відносних показників платоспроможності (табл.).

Показники ліквідності та платоспроможності ВАТ «Будівельник» у 2013-2015 рр.

Показник	Нормативне значення	На 01.01. 2014 р.	На 01.01. 2015 р.	На 01.01. 2016 р.	Абсолютне відхилення, (+/-)
					2014/ 2013	2015/2014
1. Коефіцієнт загального покриття	2 - 2,5	1,94	1,38	1,67	-0,58	+0,29
2. Коефіцієнт проміжної ліквідності	>=1	0,71	0,95	1,01	+0,24	+0,06
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2 - 0,25	0,04	0,001	0,01	-0,039	+0,009

Коефіцієнт загального покриття у 2013-2014 рр. зменшується і станом на 01.01.2015 р. дорівнює 1,38, тобто на 1 грн. короткострокової заборгованості підприємство має 1,38 грн. ліквідних коштів, що не відповідає нормативному значенню (2,0 - 2,5). І хоча станом на 01.01.2016 р. значення коефіцієнта підвищилось до 1,67, загальна платоспроможність підприємства протягом останніх трьох років знаходиться на недостатньому рівні.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності на 01.01.2015 р. наближається до нуля, станом на цю дату на 1 грн. короткострокових зобов'язань припадало 0,1 коп. грошових коштів. Цей показник протягом трьох останніх років залишається на критичному рівні та різко знижується на кінець 2014 р., що пов'язано з нарощенням розміру дебіторської заборгованості, значним розміром авансованих коштів у основні засоби та незавершене будівництво (баланс за 2014 р.) та вказує на нестачу ліквідних коштів. Станом на 01.01.2016 р. на 1 грн. поточних зобов'язань підприємство мало 1 коп. грошових коштів, що також не відповідає нормативному значенню коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт проміжної ліквідності знаходиться на низькому рівні, проте у 2013-2015 рр. має тенденцію до зростання через збільшення розміру дебіторської заборгованості. Цей коефіцієнт показує, що на 01.01.2016 р. на 1 тис. грн. короткострокової заборгованості підприємства припадає 1,01 тис. грошових коштів в розрахунках, що свідчить про невисокий рівень платоспроможності ВАТ «Будівельник» на початку 2016 р.

Проаналізуємо фінансову стійкість підприємства на основі відносних показників (фінансових коефіцієнтів) (табл. 2.5).

Показники, наведені в таблиці 2.5 вказують на незначне зниження фінансової стійкості підприємства станом на 01.01.2016 р.

Коефіцієнт автономії (фінансової стійкості) свідчить про те, що 71% коштів ВАТ «Будівельник» на початок 2016 р. є власними. Однак, протягом аналізованого періоду даний показник зменшився з рівня 0,9 (90%). Таке зниження даного показника вказує на підвищення залежності підприємства від позикових коштів. Однак цей показник знаходиться на високому рівні (граничною межею вважають 50% і якщо додатково залучений позиковий капітал збільшує чистий прибуто то його є вигідно залучати), тому можна стверджувати, що на початок 2016 р. фінансова незалежність підприємства від позикових коштів є достатньою.

Показники фінансової стійкості ВАТ «Будівельник» у 2013-2015 рр.

Показник	Методика розрахунку	На 01.01. 2014 р.	На 01.01. 2015 р.	На 01.01. 2016 р.	Рекомендоване значення
1. Коефіцієнт автономії, (ВК / Валюта балансу)	Ф №1, р. 380 / р. 640	0,90	0,84	0,71	0,5 - 0,7
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (ПК/ВК)	(р. 480+620)/ (р. 380+430+630)	0,11	0,19	0,2	<=1
3. Розмір власного оборотного капіталу	р. 260 - р. 620	12700,0	22491	19616,2	-
4. Коефіцієнт забезпечення власними коштами оборотних активів, (ВОК/ОК)	(р. 260 - р. 620)/р260	0,49	0,48	0,28	Близько 0,5
5 Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними обор. коштами, (ВОК / Запаси)	(р. 260 - р. 620)/р. 100,120,130,140	0,76	0,78	0,94	0,6 - 0,8
6. Коефіцієнт маневровості власних коштів, (ВОК / ВК)	(р. 260 - р. 620)/р. 380	0,10	0,17	0,15	0,2 - 0,5
7. Коефіцієнт фінансування (ВК/ПК)	(р. 380+430+630)/(р. 480+620)	9,43	5,39	2,45	1, зни-ження - втрата фін незал.
8. Коефіцієнт фінансової стабільності, (ВК / Пот.З)	р. 380 / р. 620	9,84	5,50	5,0	>=1
9. Коефіцієнт прогнозу банкрут-ства, (ВОК / Валюта балансу)	ВОК/р. 640	0,09	0,14	0,11	Зниження - скрутний фін. стан
10. Коефіцієнт реальної вартості майна, (ОЗ+Вир.З.+НЗВ) / Вал.балансу	(р. 080+100+120)/ р. 280	0,90	0,83	0,68	Близько 0,5
11. Коефіцієнт накопичення зносу, (Амор.відр./перв. варт.)	р. 032 / р. 031	0,48	0,44	0,45	Менше - краще

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів вказує на те, що на 1 тис. грн. власного капіталу підприємства припадає 0,2 тис. грн. позикових коштів на початок 2016 р. У 2014 р. цей коефіцієнт зріс в порівнянні з 2013 р. на 0,08, а в 2015 р. в порівнянні з 2014 р. - підвищився до 0,2, отже протягом 2015 р. залежність підприємства від позикових коштів значно збільшилась. Даний показник підтверджує значення коефіцієнта автономії.

Розмір власного оборотного капіталу підприємства знижується з 22491 тис. грн. на початок 2015 р. до 19616,2 тис. грн. на початок 2016 р. внаслідок зростання величини кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги), заборгованості за короткостроковими кредитами банків та інших поточних зобов'язань у 2015 р. в порівнянні з 2013 р.

Такі зміни величини ВОК відобразились на коефіцієнтах забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів та маневровості власних коштів, які також знижуються на кінець 2014 р. Зниження коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів з 0,48 на кінець 2014 р. до 0,28 на кінець 2015 р. обумовлено зниженням обсягу оборотних активів підприємства протягом 2015 р. з 71079,5 тис. грн. до 47330 тис. грн.

Коефіцієнт забезпеченості запасів та витрат ВОК знаходиться на нормальному рівні та підвищується у 2015 р. в порівнянні з попередніми роками, що обумовлено зниженням у цьому році розмірів запасів та витрат з 16033,6 тис. грн. у 2013 році до 10781,1 у 2014 р.

Коефіцієнт маневровості власних коштів, який характеризує мобільність власних коштів підприємства, у 2013-2015 рр. знаходиться на рівні, нижчому нормативного та збільшується у 2015 р. в порівнянні з 2013 р. 0,05.

Значення коефіцієнтів фінансування та фінансової сталості поступово знижуються протягом 2013-2014 рр., що свідчить про зростання залежності підприємства від поточних позикових коштів. Так, на початок 2015 р. власний капітал підприємства перевищує розмір поточних зобов'язань у 5,39 разів, тоді як у 2013 р. спостерігалось більш ніж 9-ти кратне таке перевищення. Зниження даних показників у 2015 р. в порівнянні з 2014 р. вказує на зниження фінансової стійкості підприємства у минулому році, про що свідчить також і значення показника прогнозу банкрутства який підвищується.

У 2014 р. відносні показники фінансової стійкості ВАТ «Будівельник» погіршуються в порівнянні з показниками 2013 р. Зменшується розмір запасів та витрат, забезпеченість власними оборотними коштами оборотних активів, маневреність власних коштів та різко підвищується фінансова залежність підприємства. У поєднанні з низькими значеннями показників ліквідності (див. табл. 2.4) ці тенденції є ознакою неплатоспроможності та нестійкого фінансового стану ВАТ «Будівельник» у 2014 р.

Зниження показників фінансового стану підприємства протягом 2015 р. (підвищення фінансової незалежності, забезпеченості ВОК оборотних активів та запасів) свідчить про зростання його фінансової залежності, однак, зважаючи на низький рівень платоспроможності та збиткову діяльність підприємства, його фінансовий стан не можна назвати задовільним на кінець 2015 р.

2.2 Оцінка діяльності по підтримці економічної безпеки ВАТ «Будівельник»

З інформації теоретичного розділу було зясовано, що економічна безпека підприємства повністю залежить від управління ризиками на ньому. Отже, для розкриття теми роботи проаналізуємо ризики підприємства при здійсненні економічної діяльності.

Кількісне вираження рівня ризику не може бути однозначним. Залежно від методу оцінки ризику величина його може змінюватися.

Для кількісного визначення ризику застосовуються різні методи: від складного імовірнісного аналізу до суто інтуїтивних. Нині вітчизняні менеджери зазвичай покладаються на інтуїцію, авторитет чи на досвід попередників.

Була обрана методика оцінки економічного (господарського) ризику підприємства, яка дозволяє всебічно, системно і комплексно оцінити ризики підприємства на основі комплексного показника ризику. Алгоритм даної методики подано на рис. 2.1.

На першому етапі визначається коло показників, що характеризують ризик підприємства, порядок їх розрахунку. Були обрані наступні показники:

показники ліквідності (абсолютної ліквідності, проміжної ліквідності, коефіцієнт покриття);

коефіцієнт автономії;

коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів;

коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними коштами;

коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами;

коефіцієнт маневреності власного капіталу;

коефіцієнт реальної вартості майна;

коефіцієнт фінансування.

На другому етапі визначаються нормативні значення показників за зонами ризику. В економічній літературі найчастіше пропонується розподіл на безризикову зону, припустиму, критичну і катастрофічну. Здійснимо розподіл зазначених показників за зонами ризику (табл.).

Розподіл показників за зонами ризику ВАТ «Будівельник» в 2014-2015 рр.

Показники	Інтервал значення показника за зонами ризику
	безризикова (3 бали)	припустима (2 бали)	критична (1 бал)	Катастрофічна (0 балів)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(0,20; ?)	(0,15; 0,20)	(0,10; 0,15)	(0; 0,10)
Коефіцієнт проміжної ліквідності	(1,00; ?)	(0,70; 1,00)	(0,50; 0,70)	(0; 0,5)
Коефіцієнт покриття	(2,00; ?)	(1,50; 2,00)	(1,00 1,50)	(0; 1,0)
Коефіцієнт автономії	(0,50; ?)	(0,3; 0,50)	(0,10; 0,3)	(0; 0,10)
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	(0; 0,5)	(0,5; 0,7)	(0,7; 1)	(1; 0)
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними коштами	(?; 0,8)	(0,4; 0,8)	(0,2; 0,4)	(0; 0,2)
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	(0,50; ?)	(0,3; 0,50)	(0,10; 0,3)	(0; 0,10)
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	(0,20; ?)	(0,15; 0,20)	(0,10; 0,15)	(0; 0,10)
Коефіцієнт реальної вартості майна	(0,50; ?)	(0,3; 0,50)	(0,10; 0,3)	(0; 0,10)
Коефіцієнт фінансування	(1,00; ?)	(0,70; 1,00)	(0,50; 0,70)	(0; 0,5)

На третьому етапі необхідно створити бальну систему, що дає змогу привести значення різних показників до порівняльного вигляду. Якщо значення показника відповідає нормативному рівню безризикової зони, йому можна поставити 3 бали, у припустимій зоні - 2 бали, у критичні зоні - 1 бал, якщо значення показника знаходиться в катастрофічній зоні - 0 балів (див. табл. 2.7).

На четвертому етапі слід урахувати динаміку розглянутих показників за аналізованими періодами. Це можна зробити за допомогою коригувань бальних оцінок. Наприклад, у разі покращення (або погіршення) показника у поточному періоді щодо попереднього можна підвищити (знизити) бальну оцінку, наприклад, на 0,5 бала.

Розрахунок бальних оцінок показників оцінки ризику ВАТ «Будівельник» в 2014-2015 рр.

Показник	Значення показника	Зміна показника (±0,5 бала)	Бальна оцінка
	2014 р.	2015 р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,001	0,01	+0,5	0,5
Коефіцієнт проміжної ліквідності	0,95	1,01	+0,5	3,5
Коефіцієнт покриття	1,38	1,67	+0,5	2,5
Коефіцієнт автономії	0,84	0,71	-0,5	2,5
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	0,19	0,41	+0,5	3,5
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними коштами	0,78	0,94	+0,5	3,5
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами	0,48	0,28	-0,5	1,5
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,17	0,15	-0,5	1,5
Коефіцієнт реальної вартості майна	0,83	0,68	-0,5	2,5
Коефіцієнт фінансування	5,39	2,45	-0,5	2,5

На п'ятому етапі відбувається підсумовування бальних оцінок усіх показників і розрахунок їх середнього значення (комплексний показник ризику) за формулою:

де КПР - комплексний показник ризику;

БЗі - значення і-го показника, бал;

п - кількість використовуваних показників.

Використовуючи дані табл. 2.4., табл. 2.5 і табл. 2.6 розрахуємо бальні оцінки показників, що дають змогу оцінити рівень ризику підприємства (табл.).

В результаті проведених розрахунків ми отримали значення комплексного показника ризику 2,4 бали.

Заключним етапом оцінки рівня ризику на базі запропонованої методики є розподіл комплексного показника ризику в розрізі прийнятих зон ризику. Тобто, якщо величина припустимого ризику оцінювалася в 2 бали, то зону припустимого його рівня можна прийняти в інтервалі КПР (1,5; 2,5), зону критичного ризику (із центром 1) - КПР (0,5; 1,5), безризикову зону і зону катастрофічного ризику відповідно в інтервалах КПР (-?; 0,5) і КПР (2,5; ?)

Таким чином, аналізоване підприємство знаходиться в зоні припустимого ризику. Тобто підприємство зберігає свою економічну доцільність, втрати мають місце, але вони менші очікуваного прибутку. Межа зони припустимого ризику - розрахунковий прибуток.

2.3 Управління економічною безпекою на ВАТ «Будівельник»

Для розкриття даного питання розглянемо процес ведення інвестиційної діяльності на підприємстві. Інвестиційну діяльність підприємства не можна визнати активною. ВАТ «Будівельник» практично не здійснює операцій з фінансовими інвестиціями, інвестиційна діяльність підприємства - це капітальні вкладення: придбання основних засобів, їх будівництво тощо. Дані про введення в дію основних фондів та інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) за 2015 р. наведені у додатку В. З початку року в дію введено основних фондів на 3751 тис. грн. Джерелом фінансування капітальних вкладень, які склали у 2015 році 2312 тис. грн., що на 131,2% більше попереднього року (в основному це витрати на придбання машин, обладнання, інструменту, інвентарю), є власні кошти підприємства: амортизаційні відрахування, відрахування від чистого прибутку.

Валові інвестиції в основний капітал та у необоротні активи ВАТ «Будівельник» в 2015 р.

Показники	Фактично за рік, тис. грн.
Валові інвестиції в основний капітал - всього	3790,9
1. Валові інвестиції в матеріальні активи:	3720,0
На придбання (виготовлення) нових основних фондів:	3720,0
Будівель та споруд	1112,0
Машин та обладнання	2606,0
Інших основних засобів	2,0
2. Валові інвестиції в нематеріальний основний капітал:	10,9
Програмне забезпечення	10,9
Із валових інвестицій в матеріальні активи - витрати на будівельні і монтажні роботи	112,0

Витрати на інновації та інформатизацію ВАТ «Будівельник» в 2015 р.

Показники	Фактично за рік, тис. грн.
1. Витрати на технічні інновації	2041,6
2. Витрати на інформатизацію - всього, в т. ч.	296,3
витрати на програмне забезпечення	10,9
витрати на обчислювальну техніку	277,2
витрати на оплату послуг сторонніх підприємств у сфері інформатизації	8,2

Найбільшу частку інвестиційних коштів підприємства вкладено у матеріальні активи (3720,0 тис. грн.), з них 2606,0 тис. грн. інвестовано у машини та обладнання. Витрати підприємства на програмне забезпечення у 2014 році склали 10,9 тис. грн., на технічні інновації - 2041,6 тис. грн., що вказує на інтенсивний пошук підприємством шляхів удосконалення процесу виробництва.

Склад та структуру фінансових інвестицій ВАТ «Будівельник» у 2015 р. відображено в примітках до річної фінансової звітності. Розмір та динаміку довгострокових і поточних фінансових інвестицій можна прослідкувати за даними балансу (таблиця).

Фінансові інвестиції ВАТ «Будівельник» у 2014-2015 рр.

Показники	2014 р.	2015 р.	Абсолютне відхилення.
Довгострокові інші фінансові інвестиції	66,6	466,6	+400,0
Поточні фінансові інвестиції	-	-	-

З метою розширення інвестиційної діяльності та розвитку виробництва запропоновані два варіанти (проекти) вкладення коштів. Вихідні дані, а саме, рівень очікуваного доходу та імовірність одержання доходу, розраховані на підставі моделей оцінки різних видів цінних паперів і наведені в табл. 2.11. Необхідно розрахувати ступінь ризику даних інвестиційних проектів.

Розподіл доходу проектів за імовірністю одержання

Проект А	Проект Б
Можливі значення доходу, тис. грн. (ХА)	Відповідні імовірності (РА)	Можливі значення доходу, тис. грн. (ХБ)	Відповідні імовірності (РБ)
100	0,2	-2200	0,2
500	0,4	1000	0,3
700	0,3	3000	0,3
1500	0,1	500	0,2

Методологічною базою аналізу інвестиційних проектів є розгляд вихідних даних як очікуваних значень певних випадкових величин з відомими законами імовірнісного розподілу. При даному підході використовується математичний апарат теорії імовірності та математичної статистики.

Закон розподілу характеризується кількома показниками, зокрема, математичним сподіванням, дисперсією, середньоквадратичним відхиленням, коефіцієнтом варіації.

Математичним сподіванням називається число, яке дорівнює сумі добутків значень величини (х) на відповідні імовірності (Р_і):

Невизначеність характеризується розсіянням можливих значень випадкової величини довкола її очікуваного значення.

Для характеристик ризику як міри невизначеності використовуються такі показники [65, с. 157]:

дисперсія:

коефіцієнт варіації:

середньоквадратичне відхилення:

Найчастіше як міру ризику використовують середньоквадратичне відхилення. Чим більше його значення, тим більший ризик. Розглянемо інвестиційні проекти А і Б, закони розподілу яких подано в табл. 2.11.

М(х_А)= 100·0,2+500·0,4+700·0,3+1500·0,1=760.

М(х_Б)= -2200·0,2+1000·0,3+3000·0,3+500·0,2=1010.

Тобто очікувані значення доходу проекту А дорівнює 760 тис. грн. проекту Б - 1010 тис. грн.

D(x_А)= (100-760)²·0,2+(500-760) ²·0,4+(700-760) ²·0,3+(1500-760) ²·0,1=17000.

D(x_Б)=(-2200-1010) ²·0,2+(1000-1010) ²·0,3+(3000-1010) ²·0,3+(500-1010) ²·0,2=

=3300900.

Середньоквадратичне відхилення проекту Б значно більше відповідного показника проекту А, отже ризик проекту Б вищий від ризику проекту А.



Коефіцієнт варіації показує частку ризику на одиницю очікуваного значення доходу. Розраховані значення даного показника підтверджують той факт, що проекту Б має високий ступінь ризик.

Отже, в даному розділі роботи було визначено техніко-економічна характеристика об'єкта дослідження - ВАТ «Будівельник», проведений аналіз фінансово-господарського стану, здійснена оцінка господарського ризику на базі визначення комплексного показника ризику, а також проведена оцінка інвестиційного ризику.

Було визначено, що аналізоване підприємство знаходиться в зоні припустимого ризику. Тобто підприємство зберігає свою економічну доцільність, втрати мають місце, але вони менші очікуваного прибутку. Межа зони припустимого ризику - розрахунковий прибуток.

Організація управління ризиком є задовільною.

3. Розробка шляхів оптимізації управління економічною безпекою ВАТ «Будівельник»

Аналіз розглянутих характеристик методів зниження загроз економічній безпеці, тобто, ризиків дозволяє зробити висновок, що будь-який захід, направлений на зниження ризиків, має свою «вартість»

При страхуванні майна або відповідальності такою вартістю є величина страхових внесків. При страхуванні через розподіл ризику (передачі частини ризику) за рахунок залучення більш широкого кола партнерів або інвесторів платою за зниження ризику є відмова від частини доходів (прибутку) на користь інших учасників проекту, що прийняли на себе відповідальність за частину ризику.

При хеджируванні через придбання опціонів платою за зниження ризику є опціонна премія. У випадку хеджирування через форвардні операції платою є недоотримання прибутку (втрачена вигода) у випадку, якщо очікувана зміна курсу валют, цін на товари та ін. не виникла.

При резервуванні платою за зниження ризику є витрати на створення резервних фондів, а також зменшення оборотності оборотних коштів і можливе погіршення використання основних фондів (фондовіддачі), що у кінцевому підсумку призводить до зниження прибутку.

Зменшення ризику за допомогою диверсифікації в більшості випадків призводить до зниження очікуваної віддачі (дивідендів, доходів, прибутку тощо), оскільки розширення напрямків вкладення коштів, як правило, пов'язане із залученням менш доходних напрямків.

Різноманітність проявів методу лімітування визначає різноманітність джерел і показників ефективності кожного з них. Разом з тим, як і при диверсифікації, найчастіше у вигляді «плати» за зниження ризику виступає зниження віддачі як наслідок прийнятих обмежень і виключення із розгляду привабливих з точки зору прибутковості варіантів.

Таким чином, кожний з методів зниження ризиків відрізняється ступенем впливу на зниження ризиків в конкретній ситуації, а також необхідними затратами на їх реалізацію.

Ці обставити потрібно враховувати при оцінці доцільності та ефективності конкретних заходів по зниженню ризиків і віддачі, порівняти отримані результати з цілями і ступенем їх досягнення та зробити висновки про економічну доцільність заходів.

Ефективність того чи іншого методу в значній мірі залежить від конкретної ситуації (рівень ризиків, додаткові витрати, фінансові можливості підприємства тощо), а також від виду ризику і сфери господарської діяльності.

Була запропонована розроблена таблиця рішень по зниженню господарського ризику для об'єкта дослідження - ВАТ «Будівельник» (табл. 3.1)

Таблиця 3.1. Рішення про зниження ступеня ризиків ВАТ «Будівельник»

Імовірність Рівень втрат втрат	Наближе-на до нуля	Низька	Невелика	Середня	Велика	Набли-жена до одиниці
Незначний	Прийняття ризиків	Прийняття ризику або створення резервів, запасів
Малий	Створення резервів, запасів
Допустимий	Створення резервів, запасів	Зовнішнє страхування або (та) розподіл ризику	Запобі-гання ризикам
Середній	Зовнішнє страхування або (та) розподіл ризиків	Запобігання ризикам
Великий	Зовнішнє страхування або (та) розподіл ризиків	Запобігання ризикам
Катастрофічний	Зовнішнє страхування або (та) розподіл ризиків	Запобігання ризикам

Запропонована градація рівнів ризику і можливих втрат дає загальне уявлення про місце і область ефективного застосування того чи іншого методу зниження господарського ризику.

Як видно з таблиці 3.1., в залежності від рівня втрат і ймовірності їх виникнення рекомендовані різні заходи. При незначних втратах, незалежно від імовірності їх виникнення рекомендовано прийняття ризику. Резервування доцільне при малих втратах незалежно від імовірності їх виникнення. А також при допустимих втратах у випадку низької імовірності їх виникнення.

При подальшому збільшенні втрат рекомендоване страхування та (або) розподіл ризику. Однак з підвищенням рівня втрат зменшується припустима імовірність їх виникнення, при якій доцільні зазначені шляхи зниження ризику.

У випадку середніх втрат та імовірності їх виникнення, наближеної до одиниці, рекомендоване запобігання ризику. При подальшому збільшення рівня втрат відповідно зменшується імовірність їх виникнення, при якій рекомендована відмова від заходу, що містить ризик - запобігання ризику.

В результаті проведених розрахунків оцінки рівня господарського ризику об'єкту дослідження за обраною методикою був розрахований комплексний показник ризиків, який дорівнює 2,4 бали. Це свідчить про те, що аналізоване підприємство знаходиться в зоні припустимого ризику і наближається до безризикової зони функціонування, оскільки значення комплексного показника ризиків для безризикової зони знаходиться в межах (2,5; ?). Незначне покращення показників фінансового стану підприємства протягом 2015 р. свідчить про зростання його фінансової стійкості, однак, зважаючи на низький рівень платоспроможності та збиткову діяльність підприємства, його фінансовий стан не можна назвати задовільним на кінець 2015 р. Стійка тенденція зниження показників ділової активності підприємства у 2013-2015 рр. пов'язана, як зазначалось, з низьким розміром виручки від реалізації продукції та вказує на низьку ефективність використання фінансових ресурсів підприємства.

Таблиця 3.2.. Рекомендації по зниженню ризику ВАТ «Будівельник»

Причина	Дії по зниженню ризику збитків
Інфляція	Прогнозування динаміки інфляції та введення спеціальної поправки (інфляційної премії) до рівня базової ставки процентів (або пороговому значенню рентабельності) при оцінки ефективності проектів або певних заходів.

Подобные документы

• Контури концептуалізації управління економічною безпекою підприємства

  Поняття, сутність економічної безпеки підприємства. Порівняння моделей корпоративної соціальної відповідальності. Дихотомія комплементарного використання наукових підходів в управлінні економічною безпекою підприємства, її вплив на розвиток конкуренції.
  
  монография [1,7 M], добавлен 05.10.2017
  

• Структура та індикатори економічної безпеки підприємства

  Найважливіщі фактори, що впливають на економічну безпеку підприємства. Підтримка необхідного потенціалу підприємства в сучасних умовах. Основні внутрішньовиробничі функціональні складові економічної безпеки. Соціальні показники економічної безпеки.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 18.12.2013
  

• Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства

  Теоретичні засади дослідження економічної безпеки підприємства. Передумови формування та рівня економічної безпеки ТОВ "Медичний Комплекс", підходи до визначення її рівня. Розробка програми забезпечення цільового рівня економічної безпеки підприємства.
  
  курсовая работа [95,0 K], добавлен 13.03.2013
  

• Процес діагностики економічної безпеки підприємства

  Діагностика господарської діяльності на ПП "Енергозахист": організаційно-правова характеристика промислового підприємства, фінансово-економічний стан. Аналіз системи безпеки, стратегічне та інноваційне забезпечення процесу управління економічною безпекою.
  
  курсовая работа [533,5 K], добавлен 03.02.2014
  

• Управління економічною безпекою фінансових посередників

  Сутність поняття "фінансова безпека", джерела негативних впливів. Структура фінансового плану. Подвійний характер економічної безпеки. Зовнішні загрози у сфері фінансового посередництва. Оцінка рівня економічної безпеки страхової компанії ПАТ "СК Країна".
  
  контрольная работа [49,0 K], добавлен 04.02.2013
  

• Логіка керованості економічної безпеки підприємства

  Характер, принципи та обмеження керованості економічної безпеки підприємства. Взаємозалежність економічної безпеки підприємства і його розвитку. Умови та вимоги до керованості економічної безпеки підприємства. Розрахунок критеріїв економічної безпеки.
  
  монография [1,1 M], добавлен 05.10.2017
  

• Структура економічної безпеки підприємства в умовах кризи

  Сутність, класифікація та аналіз існуючих функціональних складових економічної безпеки підприємства. Інноваційна складова економічної безпеки підприємства: маркетингове забезпечення інноваційної політики. Підходи до вирішення проблем в цій сфері.
  
  статья [118,6 K], добавлен 13.11.2017
  

• Управління системою безпеки підприємства

  Основні загрози для підприємства, індикатори виявлення кризового стану. Діагностика і оцінка економічної, фінансової та інформаційної безпеки ТОВ "Жовтень": нормативно-правове забезпечення процесу управління системою безпеки; механізм захисту картингу.
  
  контрольная работа [75,1 K], добавлен 23.11.2014
  

• Економічна безпека підприємства, як основа безпеки його діяльності на ринку

  Визначення об’єктів та суб’єктів економічної безпеки підприємства. Дослідження та характеристика ролі маркетингу в процесі забезпечення економічної безпеки підприємства. Ознайомлення зі структурними елементами і схемою організації економічної безпеки.
  
  реферат [254,3 K], добавлен 10.04.2019
  

• Формування аналітичного інструментарію забезпечення економічної безпеки стратегічного розвитку підприємства

  Ідентифікація загроз економічної безпеки підприємства в процесі взаємодії з різними суб’єктами господарювання. Методи формування аналітичного інструментарію забезпечення економічної безпеки. Заходи по удосконаленню фінансово-економічної безпеки.
  
  статья [344,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам