Контури концептуалізації управління економічною безпекою підприємства

За глибиною побудови пропонується розрізняти багаторівневі, середньо рівневі та малорівневі декомпозиції управління економічною безпекою підприємства. Глибина декомпозиції завжди є обмеженою. Типовою вважається глибина декомпозиції на 5-6 рівнів.

Більша або, навпаки, менша кількість рівнів характерна відповідно для багаторівневої або малорівневої декомпозиції. Глибина декомпозиції щільно пов'язана із абстракцією опису її рівнів. Так, опису кожного рівня декомпозиції має бути притаманна властивість абстрагування до рівня «чорної скриньки», а не дублювання алгоритму функціонування системи та її підсистем, що підлягають декомпозиції.

За конфігурацією поєднання підсистем декомпозиція управління економічною безпекою підприємства може бути каскадною, паралельною та зворотно-поступовою, тобто такою, що спирається на принципи зворотного зв'язку. Введення такої класифікаційної ознаки зумовлене існуванням постулату загальної теорії систем, зміст якого доводить, що більшість систем можуть бути декомпоновані на базові підсистеми. Загалом назви каскадної, паралельної та зворотно-поступової декомпозицій управління економічною безпекою підприємства відбивають види взаємозв'язків між декомпонованими підсистемами.

Управління економічною безпекою підприємства нерозривно пов'язане із реалізацією його стратегії. В окремих випадках таке управління може ототожнюватись із однією з функціональних стратегій підприємства, але в узагальненому вигляді за стратегічною орієнтацією можна класифікувати генеральну, функціональну та часткову декомпозиції управління економічною безпекою підприємства. За терміном актуалізації слід розрізняти довгострокову, середньострокову та короткострокову декомпозицію управління економічною безпекою підприємства.

В управлінні економічною безпекою підприємства надзвичайно велику роль відіграє його організація, тому пропонується розрізняти радикально-активізаційну, адаптивну та стабілізаційно-консервативну декомпозиції управління економічною безпекою підприємства. Імперативний характер адаптивної організації діяльності в управлінні економічною безпекою підприємства можна аргументувати в такий спосіб. По-перше, процес узгодження економічних інтересів підприємства з інтересами суб'єктів зовнішнього та внутрішнього середовища є ландшафтом, що постійно змінюється, і тому потребує перманентно адаптивної організації діяльності. По-друге, протистояння підприємства різноманітним загрозам потребує, перед усе, уникнення прийняття хибних організаційних рішень, механізмом мінімізації яких також має стати адаптивна організація діяльності. По-третє, високий рівень мінливості умов господарювання підприємств, докорінно змінив умови вибору щодо формування ресурсного забезпечення їх діяльності, створивши тим самим низку загроз їх діяльності та загостривши тим самим питання адаптивності підприємств загалом та у царині управління економічною безпекою зокрема. Виходячи з того, що у сучасній економічній науці досліджені різні способи адаптації, пропонуються такі різновиди адаптивної декомпозиції управління економічною безпекою підприємства: композиційна, параметрична, структурна та ресурсна.

Велике значення для результативного здійснення управління економічною безпекою підприємства має ресурсне забезпечення, під яким пропонується розуміти упорядковану сукупність дій щодо пошуку, вибору та використання ресурсів, а також створення адміністративно-правових, організаційно-управлінських, техніко-технологічних, морально-психологічних, інформаційно- аналітичних умов, необхідних для перебування підприємства у тому чи іншому стані економічної безпеки. Декомпозиції управління економічною безпекою підприємства за станом ресурсного забезпечення можуть бути надлишковими, самодостатніми та неспроможними.

Слід ще раз наголосити, що результативність є надважливою характеристикою управління економічною безпекою підприємства, тому виділення такої класифікаційної ознаки як орієнтація на результат є обов'язковою. За такою ознакою декомпозиція управління економічною безпекою підприємства може бути розвинуто-орієнтованою (заснованою на зв'язку між економічною безпекою та розвитком підприємства), стійкісно-орієнтов ною (заснованою на зв'язку між економічною безпекою та стійкістю підприємства), конкурентно-орієнтованою (заснованою на зв'язку між економічною безпекою та конкурентоспроможністю підприємства), вартісно-орієнтованою (заснованою на залежності між економічною безпекою та ринковою вартістю підприємства) та кризо-захисною (орієнтованою на убезпечення підприємства від руйнівного впливу кризи).

Таким чином, цілі управління економічною безпекою підприємства, а, відповідно, й декомпозиції такого управління, є складно структурованими. Складність структурування цілей управління економічною безпекою підприємства зумовлена кількома причинами. По-перше, загальні цілі підприємства мають різну спрямованість, тобто їхні вектори найчастіше не збігаються. Наприклад, завоювання частки ринку є зовнішньо-орієнтованою метою, тоді як удосконалення системи мотивації персоналу - внутрішньо-орієнтованою. На відміну від загальних цілей підприємства, різноспрямованість цілей управління економічною безпекою підприємства, незважаючи на обов'язковість дотримання вимоги несуперечливості, є скоріше правилом, ніж винятком. Однак навіть доволі «навантажена» класифікація не дає змоги охарактеризувати повний взаємозв'язок і взаємозалежність цілей управління економічною безпекою підприємства, тому подальший перебіг дослідження має бути зосереджений на детальному вивченні тріади його системотворчих цілей.

Размещено на Allbest.ru