1. Контроль дотримання встановлених обліковою політикою елементів стосовно необоротних активів

2. Аналіз стану та структури необоротних активів

3. Аналіз джерел формування необоротних активів

4. Контроль за доцільністю утримання об'єктів необоротних активів підприємства

5. Контроль за цільовим використанням необоротних активів підприємства

6. Контроль потреб в прирості необоротних активів

7. Контроль за своєчасним оновленням необоротних активів підприємства

8. Аналіз ефективності використання необоротних активів

1. Контроль дотримання встановлених обліковою політикою елементів стосовно необоротних активів передбачає оцінку їх доцільності та повноту використання в обліковому процесі.

2. Аналіз стану та структури необоротних активів підприємства передбачає оцінку динаміки їх загального обсягу і складу, ступеню їх придатності, інтенсивності оновлення і ефективності використання. Аналіз здійснюється з метою виявлення можливих резервів підвищення потенціалу ефективності використання необоротних активів в перспективі. Для оцінювання резервів підвищення ефективності необоротних активів необхідно, насамперед, знати реальний рівень їх використання й конкретні можливості його підвищення. Поліпшення використання основних фондів може бути забезпечене двома шляхами: інтенсивним та екстенсивним.

Інтенсивний шлях характеризується підвищенням завантаження устаткування та збільшенням рівня використання їх потужності (удосконалення технологій та організації виконання робіт; правильний вибір устаткування; упровадження сучасних технологій).

Екстенсивний шлях полягає у збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньозмінних втрат робочого часу, підвищенні коефіцієнта змінності (безперебійне постачання підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії; своєчасне усунення намічених диспропорцій у галузі й на підприємствах, усередині окремих цехів, що дасть змогу запобігти перервам у роботі підприємства; усунення причин нерівномірної роботи підприємства, що призводить до невикористання устаткування в цілому, й у часі, тобто до його простоїв).

У цьому контексті вважається, що ДП «МТП» буде йти інтенсивним шляхом, а отже, є можливість збільшити завантаження устаткування та збільшити рівень фондовіддачі на 20% до 1,11 тис. грн.

3. Аналіз джерел формування необоротних активів проводиться з метою визначення їх цільової структури, яка задовольняє підприємство за умов певного компромісу за різних критеріїв оптимізації. Якщо сформований обсяг фінансування із різних джерел відповідає цільовій структурі, то підприємство може переходити до безпосереднього залучення таких джерел до інвестиційного процесу, наслідком якого стане збільшення необоротних активів. Якщо сформований обсяг фінансування не відповідає цільовій структурі, то необхідно повертатись до етапу вибору та пошуку джерел фінансування та відповідно до цільової структури вибрати джерела, використання яких задовольнить умови цільової структури джерел фінансування. У разі неможливості знайти такого співвідношення джерел фінансування підприємству залишається три варіанти: на власний ризик знехтувати вимогами цільової структури, пожертвувати фінансовою стійкістю підприємства, але отримати потрібні необоротні активи;частково поліпшити існуючу структуру джерел шляхом можливої часткової заміни деяких джерел більш прийнятними, тим самим зменшивши можливі наслідки погіршення фінансової стійкості; продовжити пошук джерел фінансування, які відповідали б цільовій структурі, але у цьому випадку доведеться відкласти придбання необхідних необоротних активів, що матиме наслідком можливу втратут підприємством очікуваних вигод від невикористання в діяльності запланованих необоротних активів або навіть втрати конкурентних переваг.

Аналіз показав, що за рахунок статутного капіталу у 2013р. сформовано близько 33% необоротних активів, а у 2015р. ця величина становила 25,3%. Отже, потрибно шукати нові джерела формування необоротних активів, одним з яких є використання аморизаційни відрахувань, що у прогнозному 2012р. можуть становити:

330907*5% = 16545,35 тис. грн., а також використання нерозподіленого прибутку, що у прогнозному 2012р. може становити 71200 тис. грн., що складає ще близько 71200*100/330907 = 21,5 %. Отже, за рахунок цих джерел необоротні активи будуть профінансовані на 51,8%, що є достатнім показником.

4. Контроль за доцільністю утримання об'єктів необоротних активів підприємства проводиться з метою виявлення “зайвих” активів, які не використовуються протягом операційного циклу для прийняття рішення щодо їх списання, перепродажу або консервації.

За управлінськими даними у 2016р. на балансі ДП «МТП» було виявлено «зайвих» активів на суму 68715 тис. грн., що становить 68715*100/330907 = 20,76% від загальної вартості необоротних активів. Це є значним показником невикористання, протоювання активів, а отже, вартість цих активів необхідно або збільшити шляхом ремонту та введення оновлених засобів у експлуатацію, при чому величина необоротних активів збільшиться на вартість ремонту та переоцінки: 68715*21,3% = 14636,3 тис. грн.

Або, ДП «МТП» має можливість продати ці активи за балансовою вартістю, чим зменшить вартість необоротних активів на 330907 - 68715 = 262192 тис. грн., а відповідно їх забезпечення власними коштами підприємства зросте до 74,3%.

5. Контроль за цільовим використанням необоротних активів підприємства проводиться з метою підвищення ефективності використання наявних об'єктів необоротних активів (визначається ступінь задіяності потужностей об'єкта в господарській діяльності суб'єкта господарювання).

6. Контроль потреб в прирості необоротних активів для визначення цієї потреби. У випадку їх розширеного відтворення аналізуються: необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів господарської діяльності; залишок необоротних активів на початок планового періоду; планове вибуття необоротних активів у зв'язку з їх фізичним та моральним зносом. Визначення розміру потреб в прирості необоротних активів здійснюється лише у вартісних показниках з використанням формул, де береться до уваги загальна потреба у необоротних активах підприємства відповідно до запланованого обсягу його господарської діяльності; їх наявність на початок звітного періоду; запланований обсяг вибуття необоротних активів у зв'язку з їх моральним та фізичним зносом. Визначення форм задоволення потреб в прирості необоротних активів може проводитись наступними способами: шляхом придбання нових видів основних засобів у власність підприємства; шляхом укладання договору оренди або лізингу.

7. Контроль за своєчасним оновленням необоротних активів підприємства здійснюється з метою визначення рівня інтенсивності оновлення окремих груп необоротних активів; загальний рівень активів, що підлягають оновленню в майбутньому періоді; форми і вартість оновлення різних груп активів.

8. Аналіз ефективності використання необоротних активів полягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтів рентабельності і виробничої віддачі необоротних активів. На основі контрольної інформації визначаються резерви ефективного використання необоротних активів - зниження потреб в них за рахунок підвищення коефіцієнтів їхнього використання в часі і по потужності, оскільки між цими двома показниками існує зворотна залежність. Критеріями ефективності використання необоротних активів є: рентабельність (відношення суми прибутку до середньої вартості необоротних активів) та фондовіддача (відношення обсягу зробленої або реалізованої продукції до середньої вартості основних засобів). Звідси ефективність використання основних засобів є важливим фактором оптимізації собівартості продукції, що впливає на фінансовий результат діяльності підприємства. Отже, контроль за ефективним використанням необоротних активів можна розглядати як заходи щодо скорочення потреби в обсязі їхнього фінансування і підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунок раціонального використання власних фінансових ресурсів Фірсова С.М. Особливості внутрішнього контролю використання необоротних активів підприємства / С.М. Фірсова, О.В. Гарасюта // Науковий вісник НЛТУ України, 2006. - вип. 16.6. - с. 184-187. .

У контексті розгляду питання щодо удосконалення та підвищення ефективності використання основних засобів ДП «МТП» за основними группами, що було розглянуто у п.2.3.2 розглянемо методику нарахування амортизації іншими методами.

Згідно ПКУ до обраних груп основних засобів може бути використаний засіб нарахування амортизації шляхом зменшення залишкової вартості, отже, прорахуємо суми амортизації за цим методом по групах основних засобів за 2016р. за допомогою табл.. 3.1.

Таблиця 3.1

Нарахування амортизації на групи основних засобів методом залишкової вартості

Групи об'єктів ОЗ	Залишкова вартість на кінець 2015р.	2016	Залишкова вартість
Група 3 (будівлі, споруди та передавальні пристрої)	17094,88	1709,49	15385,40
Група 4 (машини та обладнання)	30390,90	3039,09	27351,81
Група 5 (транспортні засоби)	83867,22	12580,08	71287,13
Група 6 (інструменти, прилади, інвентар)	14757,13	2951,43	11805,70
Всього	146110,13	20280,09	125830,04

Отже, за допомогою табл. 3.1 можна бачити, що суми амортизаційних відрахувань за цим методом перевищують суми амортизаційних відрахувань за прчмолінійним методом, а сааме, аморизація по групі 3 становитиме 1709,49 тис. грн., по групі 4 - 3039,09 тис. грн., по групі 5 - 12580,08 тис. грн., а по групі 6 - 2951,43 тис. грн.

Таким метод амортизації є більш економічно вигідним для ДП «МТП» у тому сенсі, що за рахунок амортизаційних відрахувань підприємство може жвавіше та ефективніше оновлювати парк основних засобів, а відтак, підвищиться їх економічна ефективність використання у виробничому процесі.

При керуванні активами підприємства важлива роль належить методу оптимізації співвідношення оборотних і необоротних активів, який здійснюється на підставі ряду принципів:

1. Облік найближчих перспектив розвитку операційної діяльності й форм її диверсифікованості. Формовані на первісній стадії діяльності підприємства обсяги оборотних і необоротних активів повинні розташовувати певним резервним потенціалом, що забезпечують можливості приросту продукції й диверсифікованості операційної діяльності в найближчому майбутньому періоді.

2. Забезпечення відповідності співвідношення формованих оборотних і необоротних активів обсягу й структурі проведення й збуту продукції. Це, у першу чергу, спрямоване на забезпечення планованого рівня їх сукупної продуктивності.

3. Забезпечення оптимальності співвідношення оборотних і необоротних активів з позиції ефективності господарської діяльності. Така оптимізація активів спрямована й на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих їхніх видів, і на підвищення сукупної потенційної їх здатності генерувати операційний прибуток.

4. Забезпечення можливостей високого обороту активів у процесі їх використання. У процесі формування операційних активів слід оптимізувати їхній склад по наступним групам:

А) Високооборотні операційні активи (виробничі запаси, запаси готової продукції, короткострокова дебіторська заборгованість, грошові активи);

Б) Операційні активи з нормальної оборотністю (інші активи, що не ставляться до групі А);

В) Низькооборотні операційні активи (виробничі основні кошти, нематеріальні активи).

З урахуванням вищезгаданих принципів здійснюється оптимізація структури активів підприємства, спрямована на забезпечення його фінансової безпеки. Процес оптимізації активів підприємства проводиться послідовно й представляє собою три стадії, на кожній з яких співвідносяться різні групи активів підприємства.

Перша стадія: оптимізація співвідношення розмірів необоротних і оборотних активів, використовуваних у процесі операційної діяльності підприємства. Цей етап повинен проводитися з урахуванням галузевих особливостей, тривалості операційного циклу на підприємстві й оцінки позитивних і негативних особливостей функціонування цих видів активів.

Друга стадія: оптимізація співвідношення активної частини необоротних активів (машини, устаткування, механізми, задіяні у виробничому процесі, а також нематеріальні активи, що обслуговують операційний процес) і їх пасивної частини (будинку, приміщення й устаткування, використовуване в процесі керування операційною діяльністю).

Третя стадія: оптимізація співвідношення запасів товарно-матеріальних цінностей, поточної дебіторської заборгованості й коштів і їх еквівалентів на підставі результатів розрахунків окремих їхніх видів.

Даний метод керування активами враховує всю їх сукупність і дає повну картину про структуру, динаміку і джерелах формування активів підприємства. Але є й інший підхід, на підставі якого відбувається керування необоротними активами підприємства. Цей підхід розкриває Бланк І. А. у своєї роботі «Фінансовий менеджмент». Він ґрунтується на формуванні необхідного обсягу необоротних активів підприємства, оптимізації складу й забезпечення ефективного їх використання.

На даному етапі згідно валюті балансу співвідношення між оборотними танеоборотними актива становить на кінець 2016р.: 19,54/80,45 = 0,243, або 24,3%. Звичайно, цей показник є дуже низьким, отже, структура активів ДП «МТП» є незбалансованою.

За структурою до групи В низько оборотних активів відноситься 80,45% активів, до групи А відноситься близько 19,3%, а до групи Б відноситься 0,25%. Отже, у даному випадку пропонується зменшувати групу В за рахунок реалізації застарілих необоротних активів, та тих, що не використовуються на підприємстві. Як було показано вище, сума таких необоротних активів становить 68715 тис. грн., а отже, доля групи В може зменшитися до 63,75%. Вивільнена частина може бути спрямована у оборотні активи групи А - 16,7% і становитиме 36%. Все це допоможе збільшити ліквідність підприємства в цілому та наблизть баланс до абсолютно ліквідного.

Головна мета керування необоротними активами в контексті забезпечення фінансової безпеки полягає в забезпеченні їх достатності для нормального функціонування підприємства, а також у найбільш ефективному їхньому використанні у виробничо- господарській діяльності.

Досягнення цієї мети припускає розв'язок ряду завдань:

- формування оптимального складу й структури необоротних активів;

- обґрунтоване визначення потреби підприємства в необоротних актвах;

- формування складу й раціоналізація структури джерел фінансування необоротних активів;

- максимизация ефективності використання необоротного капіталу в діяльності підприємства.

Стратегія управління необоротними активами значною мірою залежить від ступеню їх ліквідності. При цьому ліквідними вважаються ті необоротні активи, які можна у разі необхідності продати за ціною не нижчою за ціну придбання за мінусом амортизації.

Погоджуючись з відомим фахівцем у сфері управління активами підприємств І. Бланком, зазначимо, що управління необоротними активами доцільно поділити на такі етапи:

1) початковим етапом є аналіз необоротних активів підприємства в попередньому періоді;

2) оптимізація загального обсягу і складу необоротних активів;

3) забезпечення правильного нарахування амортизації необоротних активів підприємства;

4) забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів підприємств;

5) забезпечення ефективності використання необоротних активів підприємства;

6) вибір форм і оптимізація структури джерел фінансування необоротних активів.

Як вже зазначалося, основною частиною необоротних активів є основні засоби і тому ці етапи застосовуються і при їх управлінні. Кожен етап має свої особливості і на кожному розраховуються різні показники. На сьогодні в умовах кризи ДП «МТП» властива незадовільна робота з пошуку доступних джерел фінансування необоротних активів, що виявляється в отриманні фінансування за вищою, ніж очікувалось, вартістю, та з управління пасивами, що виражається у незадовільних показниках фінансової стійкості.

В якості основного джерела фінансування оновлення парку необоротних активів ДП «МТП» можна пропонувати використання лізингу.

Проблема як оновлення, так і розширення відтворення основних засобів стоїть досить гостро перед вітчизняними суб'єктами господарювання. Прискорення розвитку нових технологій, змушує підприємства до пошуку можливостей фінансування оновлення основних фондів, що в умовах дефіциту фінансових ресурсів, та високою вартістю кредитування, дає можливість використання альтернативних джерел фінансування. Такою альтернативою в сучасних умовах слід розглядати лізинг. На сьогодні серед українських підприємств, лізинг є не досить розповсюдженим засобом оновлення, і відносно новим та мало розповсюдженим видом діяльності в Україні, тому пожвавлення розвитку якого в Україні робить його ефективним інструментом оновлення основних засобів підприємств.

Поширенню лізингу сприяє його визначене місце в системі економічних відносин, володіння споживачами інформацією про можливі види лізингових угод, усвідомлення переваг та недоліків застосування лізингу, державне регулювання лізингу.

Отже фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Господарським кодексом України “Лізинг” визначається як господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів”.

Лізингові операції регулюються тристоронніми відносини між лізингодавцем, лізингоотримувачем та виробником (продавцем) майна. Також посередниками угоди можуть бути: комерційний банк, страхова компанія та інші. Від кількості посередників залежить вартість лізингу, тож чим їх менше тим краще.

Лізингова послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк або лізингова компанія купує основний засіб, приймаючи його на баланс і приймає на себе практично всі зобов'язання власника. Клієнт, на прохання якого було придбано майно, укладає з банком, лізинговою компанією угоду про фінансову оренду.

Кожен суб'єкт лізингових відносин переслідує свої цілі. Виробник (постачальник) - збільшує обсяги продажів та прискорює продаж своїх товарів та послуг.

Лізингоотримувач - швидко та з мінімальними витратами отримує у користування необхідне обладнання чи транспорт, а по завершенні договору лізингу може:

- викупити у власність предмет лізингу;

- повернути його лізингодавцю;

- обміняти на новий.

Лізингодавець - пропонує альтернативне джерело фінансування - фінансовий та товарний кредит, залишаючись власником предмета лізингу протягом строку дії лізингової угоди.

Також переваги є і для держави, адже відбувається пожвавлення інвестиційної активності, що зумовлює оновлення основних фондів підприємства, адже лізинг суттєво ускладнює нецільове використання коштів.

В першу чергу варто зосередитися на перевагах, які отримує від використання лізингового фінансування лізингоотримувач:

- лізингові платежі відносять підприємством до витрат виробництва;

- доступний малому і середньому бізнесу;

- лізинг зменшує обсяги податку на майно підприємства;

- підприємство економить обігові кошти;

- відбувається використання прискореної амортизації;

- страхування, реєстрацію предмета лізингу і сплату інших обов'язкових платежів бере на себе лізингодавець;

- лізингова угода не потребує застави;

- лізинг припускає 100% кредитування і не вимагає негайного початку платежів;

- майно отримане в лізинг не відображається на балансі у лізингоотримувача.

Головним конкурентом лізингу можна розглядати кредит. Порівнюючи ці фінансові інструменти, можна навести такі конкурентні переваги, як: кількість документів необхідних для оцінки, строк їх розгляду, можливість накладання штрафних санкцій, можливість отримання майна на заміну, строк фінансування, розмір авансового платежу тощо.

Хоча в порівнянні з кредитом, лізинг здається привабливішим механізмом реорганізації та купівлі засобів виробництва, бо має перед ним дві істотні переваги:

? по-перше, зберігає право власності на активи;

? по-друге, безпосередньо пов'язує термін оплати лізингу з терміном служби активів і здатністю генерувати кошти.

Ефективність лізингових операцій для ДП «МТП» можна розрахувати наступним чином.

Будемо вважати, що ДП «МТП» має бажання придбати основний засіб вартістю 0,5 млн. грн. за допомогою лізингової програми. Використання цього основного засобу дасть можливість ДП «МТП» збільшити чистий прибуток на 27%, отже, чистий прибуток становитиме 84500,72 тис. грн. (збільшення на 17964,72 тис. грн.).

ДП «МТП» планує взяти обладнання у лізінг на 5 років. Лізінг передбачає 8% за користування об'єктом лізингу, отже, будемо мати, що в місяць підприємство буде сплачувати 500/60 = 8,33 тис. грн. за користування об'єктом лізингу, що на рік становитиме 8,33*12 = 99,96 тис. грн. та % у розмірі: 500*8% = 40 тис. грн. на рік.

Загальні річні витрати складуть 139,96 тис. грн. Економічний ефект від програми: 17964,72 - 139,96 = 17824,76 тис. грн. До того ж, цей об'єкт лізінгу не збільшить неліквідної частини необоротних активів, що за інших перерахованих умов допоможе зберегти ліквідність підприємства на високому рівні.

У контролі правильності оцінки необоротних активів основними порушеннями зазначимо заниження їх вартості. Основними причинами цих порушень є недотримання керівниками та працівниками окремих підприємств чинних нормативних актів щодо обліку активів, своєчасного та якісного проведення інвентаризації та індексації майна та невміння чи небажання використовувати сучасні методи оцінки.

Ефективність лізингу проявляється у різних сферах життєдіяльності підприємства. В організаційно-економічній сфері при впровадженні лізингу спостерігається збільшення масштабу виробництва, розширення господарської діяльності, підвищення матеріальної зацікавленості та відповідальності, поліпшення менеджменту. З боку виробничо-технічної сфери відбувається підвищення ефективності праці, зниження затрат ресурсів на одиницю продукції, поліпшення виробничої структури, стабілізація партнерських звязків. В соціальній сфері підприємства можливе поліпшення використання творчого потенціалу співробітників, зростання особистих доходів, поліпшення змісту діяльності, збільшення впевненості підприємця та інше.

Для недопущення заниження вартості необоротних активів в період кризи необхідно вжити такі заходи:

- посилити внутрішній контроль та відповідальність посадових осіб за недопущення порушень в обліку необоротних активів за їх реальною оцінкою;

- забезпечити проведення суцільних інвентаризацій стану обліку матеріальних та нематеріальних активів і привести його у відповідність з чинним законодавством;

- організувати семінари, навчання працівників фінансово- бухгалтерських служб із залученням відповідних фахівців фінансових інституцій, казначейських, контролюючих органів щодо використання сучасних методів оцінки основних засобів.

Висновки та рекомендації

Узагальнюючи результати дослідження зазначимо, що головною метою контролю використання необоротних активів є формування обліку аналітичної інформації для оцінювання окупності необоротних активів з метою розробки раціональної амортизаційної політики оцінки ефективності.

Застосування у практиці структуризації цілей контролю та наведеного підходу проведення внутрішнього контролю необоротних активів дозволяє послідовно та обґрунтовано підходити до прийняття рішень під час здійснення господарської діяльності суб'єкта підприємництва, що буде сприяти підвищенню ефективності діяльності в цілому.

Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, необхідні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його активи. Активи підприємства - це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку. Для характеристики стану, а також для полегшення управління активи підприємства класифікують за багатьма ознаками, а саме: за формою функціонування, за характером участі в господарському процесі і швидкості обертання, за характером обслуговування видів діяльності, за характером фінансових джерел формування, за характером володіння, ступенем ліквідності. Необоротні активи - це сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі операційного циклу та переносять частинами свою вартість на вартість виготовленої продукції ( реалізованих товарів, робіт, послуг ). Необоротні (або фіксовані) активи менш ліквідні, ніж оборотні (поточні), призначені для використання протягом тривалого періоду часу. Від ефективного управління та правильного ефективного використання цих складових необоротних активів підприємства залежить обсяг його діяльності, та результати діяльності. В роботі надано характеристику необоротних активів та їх складових, їх класифікацію та зміст. Визначено методичні підходи до оцінки стану та ефективності їх використання. На мою думку, розглянутий аналіз складу, динаміки та стану, ефективності використання необоротних активів та запропоновані способи підвищення ефективності їх використання дадуть можливість забезпечити умови своєчасного відновлення і підвищення ефективності використання необоротних активів, а також уникнути фінансових труднощів в діяльності підприємства, а навпаки їх покращити та отримати більші прибутки.

Підвищення ефективності використання основних засобів у даний час, коли в країні спостерігається глобальна нестабільність виробництва і торгівлі, має величезне значення.

Підприємства, що використовують основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати, особливо в існуючих умовах дефіциту джерел фінансування. Отже, однією з головних ознак ефективного використання основних засобів є своєчасний аналіз ефективності їх використання та рівня забезпеченості підприємства, а також адекватної оцінки їх вартості. Ефективне їх використання в результаті приводить до підвищення ефективності підприємства в цілому та сприяє поліпшенню його фінансового стану й конкурентоспроможності.

Одним із продуктивних шляхів залучення капіталу для підприємств, як свідчить зарубіжний досвід, є лізинг. Лізинг - це доволі складне і багатогранне економічне явище, яке поєднує в собі операції купівлі-продажу, оренди, кредитування та інвестування фінансової та підприємницької діяльності. Підприємства повинні розглядати лізинг як спосіб залучення капіталу, який дає змогу оновити основні фонди, що дасть змогу адаптувати його до вимог сучасного бізнес середовища.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“.// В рамках закону № 1829-III від 22.06.2000, №46.ст.391

2. Положення (сандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Затв. Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

3. Податковий кодекс України: станом на 7 травня 2016 р. / Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К. : Парлам. вид-во, 2016. - 270 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року. № 242 (зі змінами і доповненнями).

5. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена Постановою Правління НБУ № 480 від 20 грудня 2010 року, зі змінами та доповненнями.

6. Азаренкова Галина Михайлівна, Журавель Тетяна Миколаївна, Михайленко Роман Михайлович. Фінанси підприємств: Навч. посібник для самост. вивчення дисципліни -- 2. вид., випр. і доп. -- К. : Знання-Прес, 2011. -- 288с.

7. Андріанова Ірина Іванівна, Ісайко Володимир Андрійович. Фінанси підприємств. Практикум: навч.-метод. посібник / Національна академія держ. управління при Президентові України. Одеський регіональний ін-т держ. управління. -- О. : ОРІДУ НАДУ, 2012. -- 274с.

8. Банасько Т.М. Бухгалтерський облік і контроль нематеріальних активів: оцінка та порядок відображення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / Тетяна Миколаївна Банасько. - Житомир, 2015. - 20 с.

9. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємств: підруч. для студ. вузів 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 383 c.

10. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 759 с.

11. Бігдан І.А. Облік і аудит нематеріальних активів: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз і аудит” / Інна Анатоліївна Бігдан. - Харків, 2003. - 19 с.

12. Білуха М., Лиско О. Логістика матеріальних потоків у будівництві, їх облік і контроль // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - № 3. - С.29-34.

13. Бондар М.І. Аудит в АПК Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 188 с.

14. Бондаренко О.С. Методологічні основи управління оборотними активами підприємств // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - №4. - С. 40-44

15. Борисюк О.С. Внутрішній контроль ефективності використання необоротних активів. Вісник ЖДТУ №3 - 2015р.

16. Борисюк О.С. Необоротні активи в системі кругообороту капіталу підприємства. Вісник ЖДТУ №3 - 2015р.

17. Бразілій Н.М. Облік і аудит нематеріальних активів (на прикладі підприємств харчової промисловості): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / Наталія Миколаївна Бразілій. - Київ, 2012. - 24 с.

18. Брюховецька Наталя Юхимівна. Фінанси підприємств: навч. посібник / Донецький ун-т економіки та права. Кафедра фінансів. -- Донецьк : ДонУЕП, 2011. -- 215с.

19. Вакун О.В. Нова сутність нематеріальних активів в бухгалтерському обліку / О.В. Вакун // «Сталий розвиток економіки»: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2016. - № 3.

20. Власова Н.О., Чорна С.О., Зубков С.О. Ефективність політики фінансування необоротних активів підприємств торгівлі: Монографія. ? Харків: Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі, 2013. ? 267 с.

21. Гайдис Надія Михайлівна. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. -- Л. : ЛБІ НБУ, 2011. -- 414с.

22. Галицкая Светлана Викторовна. Финансовый менеджмент; Финансовый анализ; Финансы предприятий: учеб. пособие. -- М. : Эксмо, 2013. -- 650с.

23. Герасимчук Зоряна Вікторівна, Вахович Ірина Михайлівна. Фінансовий менеджмент: навч. посібник / Луцький держ. технічний ун- т; Київський національний торговельно-економічний ун-т. -- Вид. 2-е, переробл. і доп. -- Луцьк : Надстир`я, 2012. -- 412с.

24. Голов С. Концепції амортизації та їх вплив на облік і управління в сучасних умовах / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 8. - С. 9-15.

25. Городянська Л.В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія і практика обліку та аналізу. Монографія. - К.: КНЕУ, 2013. - 224 с.

26. Гридчин М. В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. -- 3-е изд., стереотип. --К.: МАУП, 2004. -- 160 с.

27. Гуткевич С.О., Шаманська О.І. Управління економічними ресурсами підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - №7. - С. 99-105

28. Давиденко Надія Миколаївна. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Академія муніціпального управління. -- Ніжин : Аспект-Поліграф, 2012. -- 332с.

29. Дєєва Надія Миколаївна, Дедіков Олексій Іванович. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закл. / Дніпропетровська держ. фінансова академія. -- Д. : ДДФА, 2011. -- 380с.

30. Диба В.М. Облік та аналіз необоротних активів. Монографія. - К.: КНЕУ, 2013. - 288 с.

31. Економіка підприємства: конспект лекцій Величко В.В. - Харків: ХНАМГ, 2004. - 114 с.

32. Економіка підприємства: Підручник. За ред. Акад. С.Ф. Покропивного. 2-є вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

33. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

34. Івахненков, С. Упровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги і реальні проблеми [Текст] / С. Івахненков // Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - № 2. - С. 56-62.

35. Ігнатенко А.В., Кабанов В.Г., Харченко О.І. Механізми нейтралізації фінансових ризиків українських підприємств в умовах глобалізації // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - №5. - С.136-144

36. Калінеску Т. В., Романовська Ю. А., Кирилов О. Д. Оцінювання майна. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 312 с.

37. Катаєва О. Питання розвитку теорії та практики обліку і аналізу інноваційної діяльності підприємств // Бухгалтерський облік і аудит. - 2014. - № 4. - С.25-31.

38. Ковалев В.В. Финансовий анализ: Управления капиталом. Вибор инвестиций. Анализ отчетности.- М.: Финансы и статистика, 200.-480с.

39. Кривда О.В. Невидиме майно, що криється під заниженням вартості основних засобів та інших необоротних активів на державних підприємствах / Кривда О.В. // Фінансовий контроль. - 2013 р. - №1. - С. 18-25.

40. Крупка Я. Про нормативно-правове регулювання обліку інвестиційної діяльності підприємств // Бухгалтерський облік і аудит. - 2014. - № 3. - С.22-29.

41. Кундрат С. М. Необоротні активи: сутність та їх класифікація / Кундрат С. М. // Науковий вісник. - 2011, Львів, - Вип. №16.6. - С. 184-187.

42. Ларіонова К.Л. Можливості, проблеми та перспективи розвитку лізингу в Україні / К.Л. Ларіонова, О.В. Яремчук // Наука й економіка. - 2012. - № 4. - С. 10-19.

43. Лахтінова Л.А. Аналіз платоспроможності та ліквідності суб'єктів підприємницької діяльності: Монографія.- Київ: КНЕУ, 2015. - 657 с.

44. Лахтіонова Л.А. Аналіз фінансової стійкості суб'єктів підприємницької діяльності: Монографія - К.: КНЕУ, 2016. - 800 с.

45. Ловінська Л.Г., Ярошенко Ф.О. та ін. Державний бюджет і бюджетна стратегія 2012-2014. Стабілізація та сталий розвиток в умовах реформування економіки України: у 4-х т. - К.: ДННУ «Акад. фін. управління», 2016.

46. Майданевич П.М. Облікове забезпечення інвестиційної діяльності // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - 2014. - № 647. - С.424-430.

47. Мамонтова Н.А. Новітні підходи до визначення вартості нематеріальних активів / Н.А. Мамонтова // Актуальні проблеми економіки. - 2015. - №5. - С. 228-235.

48. Мачулка О. Облік операцій з поліпшення основних засобів на підприємствах державного сектору економіки / О. Мачулка // Бухгалтерський облік і аудит. - 2012. - № 7. - С. 28-31.

49. Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції : Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2004. -- 204 с.

50. Мурашко О.В. Основні напрями ефективності контролю на підприємствах [електронний ресурс] / О.В. Мурашко.

51. Нетреба, І.О. Роль інформаційних систем управління в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств [Текст] / І. О. Нетреба // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - № 1. - C. 89-93.

52. Онисько С.М., Марич П. М.Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: "Магнолія Плюс", 2011

53. Плехова Ю.О. Эффективное управление оборотными активами промышленных предприятий на основе концепции бережливого производства [Текст] / Ю.О. Плехова // Финансы и кредит. - 2012. - № 19. - М. - С. 56-58.

54. Поддерёгин А.М. Финансы предприятия. Учебник.-К.:КНЕУ, 2011.-574с.

55. Потійко Ю.А. Формування оптимального розміщення оборотних активів суб'єктів господарювання // Фінанси України .-2001.-№7.-С.80-88.

56. Приходько Надія Іванівна. Фінансовий аналіз: навч. посібник / Харківська філія Українського держ. ун- ту економіки і фінансів. -- Х. : ІНЖЕК, 2012. -- 192c.

57. Пріб Катерина Анатоліївна. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". -- К. : Університет "Україна", 2012. -- 321с.

58. Семйон В. С. Поняття необоротних активів, їх класифікація та склад // Вісник Житомирського державного технологічного університету: економічні науки. ? 2014. ? № 3 ? С. 161 - 167.

59. Сизоненко О.В. Об'єкти права інтелектуальної власності в бухгалтерському обліку / О.В. Сизоненко // Менеджмент: Збірник наукових праць. - 2011. - № 6. - С. 110-120.

60. Слав`юк Ростислав Анатолійович. Фінанси підприємств: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Університет банківської справи. -- К. : УБС НБУ, 2012. -- 550c.

61. Стеців Леся Петрівна, Копилюк Оксана Іванівна. Фінанси: навч. посіб.. -- К. : Знання, 2012. -- 235c.

62. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. -- 2-ге вид., переробл. і допов. -- К.: МАУП, 2004. -- 328 с.

63. Філозоп О.В. Внутрішній аудит та внутрішній контроль: розмежування понять / Філозоп О.В // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2014. - № 4(50). - с. 177-181.

64. Фінанси підприємств: Підручник / Під ред. Проф. А.М.Поддєрьогіна.-К.: КНЕУ, 2000.-480с.

65. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. рд. проф. А. М. Поддєргін. - К.: КНЕУ, 2010. - 536 с.

66. Фірсова С.М. Особливості внутрішнього контролю використання необоротних активів підприємства / С.М. Фірсова, О.В. Гарасюта // Науковий вісник НЛТУ України, 2011. - вип. 16.6. - с. 184-187.

67. Хома С. Особливості обліку необоротних активів, утримуваних для продажу / С.Хома // Бухгалтерський облік і аудит. - 2014. - № 4. - Сс. 20-24.

68. Циганов С.А. Шляхи підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання економіки // Фінанси України.-2000.-№1.-С.11-19.

69. Чорна М.В. Особливості здійснення політики фінансування необоротних активів / М.В. Чорна, С.О. Зубков // ВІСНИК ДонДУЕТ - 2010. - № 3 (27). - с. 145-153.

70. Чумаченко М. Амортизаційні відрахування - суттєве джерело фінансування інвестицій підприємства / М. Чумаченко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - № 8. - С. 6-8.

71. Шелудько Валентина Миколаївна. Фінансовий менеджмент: Підручник. -- К. : Знання, 2011. -- 439с.

72. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз Навч.посібн.:-Київ “Кондор”,2010.-100-108 с.

73. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз : Навч. Посібн.-К.: Видавництво А.С.К.,2003.-С.81-102

74. Шульга С.В. Облік і аудит нематеріальних активів: теорія, організація, методика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз і аудит” / Світлана Володимирівна Шульга. - Київ, 2011. - 23 с.

75. Яценко В.М. Внутрішній контроль на підприємствах України: проблеми розвитку та шляхи їх вирішення / В.М. Яценко, Н.О. Пронь // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - 2014. - № 22. - с. 3-7.

фінансовий платоспроможність управління рентабельність

Додаток А

Динаміка показників балансу ДП «МТП» за 2013-2015р.р.

АКТИВ	2013	2014	2015	Відхилення, абс.	Відхилення, %
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	516,0	2 199,0	2 243,0	1 727,0	334,7
первісна, вартість	1 262,0	3 002,0	3 452,0	2 190,0	173,5
знос	746,0	803,0	1 209,0	463,0	62,1
Незавершене будівництво	77 884,0	89 530,0	51 097,0	-26 787,0	-34,4
Основні засоби:залишкова вартість	147 586,0	172 368,0	242 443,0	94 857,0	64,3
первісна вартість	300 340,0	342 678,0	426 369,0	126 029,0	42,0
знос	152 754,0	170 310,0	183 926,0	31 172,0	20,4
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
інші фінансові інвестиції	1 659,0	1 659,0	2 628,0	969,0	58,4
Довгострокова дебіторська заборгованість	5 460,0	5 598,0	5 957,0	497,0	9,1
Відстрочені податкові активи	15 732,0	19 269,0	26 539,0	10 807,0	68,7
Інші необоротні активи
Усього за розділом 1	248 837,0	290 623,0	330 907,0	82 070,0	33,0
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	16 953,0	16 462,0	16 886,0	-67,0	-0,4
поточні біологічні активи	4,0	4,0	5,0	1,0	25,0
незавершене виробництво			1 289,0	1 289,0	100,0
готова продукція	24,0	23,0	6,0	-18,0	-75,0
товари
Векселі одержані
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	18 922,0	10 763,0	15 078,0	-3 844,0	-20,3
первісна вартість	18 924,0	10 786,0	15 078,0	-3 846,0	-20,3
резерв сумнівних боргів	2,0	23,0		-2,0	-100,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	155,0	2,0	14,0	-141,0	-91,0
за виданими авансами	4 614,0	3 965,0	2 776,0	-1 838,0	-39,8
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточив дебіторська заборгованість	2 609,0	3 653,0	3 591,0	982,0	37,6
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	22 152,0	47 748,0	36 032,0	13 880,0	62,7
в іноземній валюті	1,0	11 250,0	3 564,0	3 563,0	356 300,0
Інші оборотні активи	11 009,0	544,0	1 058,0	-9 951,0	-90,4
Усього за розділом ІІ	248,0	94 414,0	80 299,0	80 051,0	32 278,6
111. Витрати майбутніх періодів	165,0	91,0	108,0	-57,0	-34,5
Баланс	325 692,0	385 128,0	411 314,0	85 622,0	26,3
ПАСИВ
І. Власний капітал
Статутний капітал	83 853,0	83 853,0	83 853,0	0,0	0,0
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал
Інший додатковий капітал	74 513,0	106 394,0	199 118,0	124 605,0	167,2
Резервний капітал	24 568,0	53 957,0	114,0	-24 454,0	-99,5
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	76 048,0	69 282,0	66 960,0	-9 088,0	-12,0
Неоплачений капітал
Вилучений капітал	3 740,0	4 086,0	4 086,0	346,0	9,3
Усього за розділом 1	255 242,0	309 400,0	345 959,0	90 717,0	35,5
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	17 719,0	17 350,0	11 618,0	-6 101,0	-34,4
Інші забезпечення	6 192,0	1 170,0	1 170,0	-5 022,0	-81,1
Цільове фінансування
Усього за розділом II	23 911,0	18 520,0	12 788,0	-11 123,0	-46,5
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	10 079,0	22 494,0	13 734,0	3 655,0	36,3
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	273,0			-273,0	-100,0
Відстрочені податкові зобов'язання
Інші довгострокові зобов'язання	11 608,0	4 620,0	2 836,0	-8 772,0	-75,6
Усього за розділом III	21 960,0	27 114,0	16 570,0	-5 390,0	-24,5
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	998,0	8 992,0	8 694,0	7 696,0	771,1
Векселі видані
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2 970,0	3 893,0	5 962,0	2 992,0	100,7
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	7 483,0	3 568,0	8 092,0	609,0	8,1
з бюджетом	6 092,0	8 698,0	9 325,0	3 233,0	53,1
з позабюджетних платежів
зі страхування	1 532,0	936,0	775,0	-757,0	-49,4
з оплати праці	3 781,0	2 603,0	1 821,0	-1 960,0	-51,8
з учасниками
із внутрішніх розрахунків
інші поточні зобов'язання	1 723,0	946,0	840,0	-883,0	-51,2
Усього за розділом IV	24 579,0	29 636,0	35 509,0	10 930,0	44,5
V. Доходи майбутніх періодів		458,0	488,0	488,0	100,0
Баланс	325 692,0	385 128,0	411 314,0	85 622,0	26,3

Додаток Б

Динаміка показників структури балансу ДП «МТП» за 2013-2015р.р.

АКТИВ	2013	2014	2015	Відхилення
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	0,16	0,57	0,55	0,39
первісна, вартість	0,39	0,78	0,84	0,45
знос	0,23	0,21	0,29	0,06
Незавершене будівництво	23,91	23,25	12,42	-11,49
Основні засоби:залишкова вартість	45,31	44,76	58,94	13,63
первісна вартість	92,22	88,98	103,66	11,44
знос	46,90	44,22	44,72	-2,18
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
інші фінансові інвестиції	0,51	0,43	0,64	0,13
Довгострокова дебіторська заборгованість	1,68	1,45	1,45	-0,23
Відстрочені податкові активи	4,83	5,00	6,45	1,62
Інші необоротні активи
Усього за розділом 1	76,40	75,46	80,45	4,05
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	5,21	4,27	4,11	-1,10
поточні біологічні активи
незавершене виробництво	0,00	0,00	0,31	0,31
готова продукція	0,01	0,01	0,00	-0,01
товари
Векселі одержані
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	5,81	2,79	3,67	-2,14
первісна вартість	5,81	2,80	3,67	-2,14
резерв сумнівних боргів	0,00	0,01	0,00	0,00
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	0,05	0,00	0,00	-0,04
за виданими авансами	1,42	1,03	0,67	-0,74
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточив дебіторська заборгованість	0,80	0,95	0,87	0,07
Поточні фінансові інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	6,80	12,40	8,76	1,96
в іноземній валюті	0,00	2,92	0,87	0,87
Інші оборотні активи	3,38	0,14	0,26	-3,12
Усього за розділом ІІ	0,08	24,51	19,52	19,45
111. Витрати майбутніх періодів	0,05	0,02	0,03	-0,02
Баланс	100,00	100,00	100,00	0,00
ПАСИВ
І. Власний капітал
Статутний капітал	25,75	21,77	20,39	-5,36
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал
Інший додатковий капітал	22,88	27,63	48,41	25,53
Резервний капітал	7,54	14,01	0,03	-7,52
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	23,35	17,99	16,28	-7,07
Неоплачений капітал
Вилучений капітал	1,15	1,06	0,99	-0,15
Усього за розділом 1	78,37	80,34	84,11	5,74
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	5,44	4,50	2,82	-2,62
Інші забезпечення	1,90	0,30	0,28	-1,62
Цільове фінансування
Усього за розділом II	7,34	4,81	3,11	-4,23
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	3,09	5,84	3,34	0,24
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	0,08	0,00	0,00	-0,08
Відстрочені податкові зобов'язання
Інші довгострокові зобов'язання	3,56	1,20	0,69	-2,87
Усього за розділом III	6,74	7,04	4,03	-2,71
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	0,31	2,33	2,11	1,81
Векселі видані
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	0,91	1,01	1,45	0,54
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	2,30	0,93	1,97	-0,33
з бюджетом	1,87	2,26	2,27	0,40
з позабюджетних платежів
зі страхування	0,47	0,24	0,19	-0,28
з оплати праці	1,16	0,68	0,44	-0,72
з учасниками
із внутрішніх розрахунків
інші поточні зобов'язання	0,53	0,25	0,20	-0,32
Усього за розділом IV	7,55	7,70	8,63	1,09
V. Доходи майбутніх періодів	0,00	0,12	0,12	0,12
Баланс	100,00	100,00	100,00	0,00

Додаток В

Аналіз фінансових результатів діяльності ДП «МТП» за 2013-2015р.р.

Стаття	2013	2014	2015	Відхилення, абс.	Відхиленя, %
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг)	232781	244339	223472	-9309	-4,00
Податок на додану вартість	23336	18013	14882	-8454	-36,23
Чистий доход (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	209445	226326	208590	-855	-0,41
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	124384	105 383,0	90 440,0	-33944	-27,29
Валовий:
прибуток	85061	120 943,0	118 150,0	33089	38,90
Інший операційний доход	176701	269293	189242	12541	7,10
Адміністративні витрати	11257	18289	20449	9192	81,66
Витрати на збут	1836	40	72	-1764	-96,08
Інші операційні витрати	222428	284021	199369	-23059	-10,37
Фінансові результати від основної діяльності:
прибуток	26241	87 886,0	87 502,0	61261	233,46
Інші доходи (прибутки)	2653	1399	2322	-331	-12,48
Фінансові витрати	634	3065	3675	3041	479,65
Збиток від участі в капіталі
Інші витрати (збитки)	1113	254	584	-529	-47,53
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	27147	85 966,0	85 565,0	58418	215,19
Податки з прибутку	13472	25883	19029	5557	41,25
Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток)	13675	60 083	66 536	52861	386,55
Чистий:
прибуток	13675	60 083,0	66 536,0	52861	386,55

Размещено на Allbest.ru