Амортизація основних засобів та фінансове забезпечення їх відтворення

Строк корисного використання та амортизуюча вартість визначаються рішенням Технічної Ради підприємства. Сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми витрат підприємства та зносу основних засобів.

Вартісні признаки інших необоротніх матеріальних активів, строк використання яких перевищує один рік, встановлються підприємством самостійно в сумі, не менше 1000 грн.

Для цілей бухгалтерського обліку затверджено класифікацію інших необоротніх матеріальних активів:

а) бібліотечні фонди;

б) малоцінні необоротні активи;

в) тимчасові (нетитульні) споруди;

г) природні ресурси;

д) інвентарна тара;

е) предмети прокату;

ж) інші необоротні матеріальні активи.

Амортизація інших необоротніх матеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюють прямолінійним методом. Строк корисного використання та ліквідаційна вартість встановлюються рішенням Технічної Ради підприємства.

Амортизація малоцінних необоротніх матеріальних активів та бібліотечних фондів нараховується у розмірі 100 % вартості у першому місяці використання. Переоцінку основних засобів здійснюють у разі, коли їх залишкова вартість більш, ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату баланса. Відхил від справедливої вартості визначається 1 раз у рік на засіданні Технічної Ради. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс черех рахунок „Капітальні інвестиції” по первісній вартості у сумі фактичних витрат на їх придбання відповідно до пунктів 7 - 15 П(С)БО 7 [10].

Для накопичення витрат на ремонти підприємство використовує субрахунок „Ремонти необоротних активів” рахунку „Виробництво”. По кожному об'єкту основних засобів, які знаходяться у ремонті, ведеться аналітичний облік витрат на відповідному субрахунку з обов'язковим списанням витрат на відповідні рахунки після завершення ремонту. Ремонти основних засобів, які здійснюються для підтримки об'єктів у робочому стані та отримання первісно визначеної суми наступних економічних вигід від їх використання, відображаються як витрати періоду та враховуються на рахунках витрат діяльності у повному обсязі.

Суми витрат, які пов'язані з поліпшенням об'єктів основних засобів, які призводять до збільшення наступних економічних вигід відносяться на рахунок „Капітальні інвестиції” з послідуючим збільшенням первісної вартості основних засобів після вводу в експлуатацію. Характер витрат, пов'язаних з ремонтними роботами, та порядок їх списання також визначає Технічна Рада підприємства. У податковому обліку витрати на ремонт входять до складу валових витрат у межах 10 % совокупної балансової вартості усіх груп основних фондів за станом на початок звітного періоду відповідно до пункту 8.7.1 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” [4].

Нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства ДКП „ХКОВ” по первісній вартості. При придбанні нематеріальних активів рішенням Технічної Ради визначається строк їх корисного використання. Амортизація (знос) нематеріальних активів нараховують прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається діленням амортизуючої вартості на очікуваний період часу використання нематеріального активу. Технічна Рада наприкінці звітного року може переглядати строки корисного використання нематеріальних активів та метод їх амортизації, якщо у наступному періоді очікується зміна строку корисного використання чи зміна умов отримання наступних економічних вигод. Бухгалтерський облік нематеріальних активів здійснюється на рахунку „Нематеріальні активи” за групами відповідно до П(С)БО 8 та робочого плану рахунків підприємства.

До наказу про облікову політику підприємства додається цілий ряд додатків, у яких оговорені питання:

а) порядок визнання доходів від реалізації послуг по водовідведенню у бухгалтерському обліку та валових доходів у податковому обліку відповідно до вимог діючого законодавства;

б) порядок визначення моменту визнання та бухгалтерського обліку доходів від цільового фінансування регулюється в залежності від того, для яких цілей поступає фінансування;

в) список та склад статей калькуювання собівартості послуг водовідведення.

На ДКП „Харківкомуночиствод” проводиться інвентаризація основних засобів. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який створює необхідні умови для її проведення.

Періодичність та об'єкти інвентаризації визначаються керівником, окрім випадків, коли проведення інвентарізації є обов'язковим відповідно до законодавства.

Для проведення інвентаризації на підприємстві наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія., до складу якої входять керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер, яких очолює керівник або його заступник. До початку інвентаризації у матеріально-відповідальної особи береться розписка, що до початку проведення інвентаризації усі приходні та витратні документи подано до бухгалтерії, усі цінності, які надійшли, оприходовано, а які вибули - списано. Інвентаризація проводиться у присутності матеріально відповідальних осіб. При інвентаризації робоча комісія знайомиться з записями в інвентарних картках про рух та технічний стан окремих об'єктів, а також перевіряє наявність документів, які характеризують об'єкт основних засобів (технічні паспорта, плани завдань).

Після вивчання документації проводиться осмотр об'єктів основних засобів для перевірки їх фактичної наявності на місцях експлуатації та придатності для подальшої експлуатації.

Результати інвентаризації заносяться в „Інвентаризаційну опись основних засобів” форму інв-1. При виявленні основних засобів, не придатних до подальшої експлуатації, на них складається акт ліквідації типової форми № ОЗ-3. Сформована опись передається у бухгалтерію підприємства для складання „Порівняльної відомості результатів інвентаризації основних засобів” форма № інв-18. У цій відомості відображаються результати інвентаризації основних засобів, за якими виявлено відхил від облікових даних.Нарахування амортизації у бухгалтерському обліку та для цілей податкового одліку здійснюється податковим методом за нормами, передбаченими діючим податковим законодавством (стаття 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Для цілей податкового обліку оборотні засоби поділяються на 4 групи. На прикладі підприємства ДКП „ХКОВ” до складу кожної групи входять наступні об'єкти.

До 1 групи відносять: адміністративні будівлі, трубопроводи господарських побутових стоків, напорні ілопроводи ілових прудів, ілопроводи, дренажні канави, бетонні дороги, будівлі насосних станцій, колодязі пресно-ілової води, ілові площадки, насосна повітряна станція, дифманометрична станція, бризкальний басейн, резервуари для води, відстійники ілоуплотнювачів, вторинний радіальний відстійник, житлові будинки, контора-лабораторія, будови побутових приміщень, столярні майстерні, виробнича будова, будова гаражу, складська будова, трансформаторна підстанція, кабельні лінії зв'язку, цеха, водопроводи та інші.

До 2 групи належать: калькулятори, столи, кондиціонери, радіовузол, посилювачі, радіоприймач, автомобілі грузові та легкові, телевізор, автокрани, вентилятори та інші.

До 3 групи: сигналізатори, зарядні пристрої, ваги, центрифуги, крани ручні мостові, насоси центробіжні, електродвигуни, щити управління, ілоскрьоби різного діаметру, теліжки ілососу, випарювачі, газоаналізатори, хлораторні установки, компресори, станки, преси, трансформатори та інші.

До 4 групи належать: комп'ютери, принтери, інформаційні продукти, робоча станція, факс, телефони.

При податковому методі сума амортизації визначається виходячи з встановлених для податкового обліку груп основних засобів, введених в експлуатацію з 01.01.04 р., норм амортизації (квартальні): група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %; група 4 - 15 %. Для основних засобів, введених до 01.01.04 р. норми амортизації інші: група 1 - 1,25 %, група 2 - 6,25 %, група 3 - 3,75 %, група 4 -15 %. Сума амортизації визначається множенням балансової вартості основних засобів на початок кварталу та норми амортизації (1.12), при цьому амортизація по групі 1 розраховується по кожному об'єкту, а по групі 2, 3, 4 в цілому.

У таблиці 2.14 наведено амортизаційні відрахування підприємства у податковому обліку за II квартал 2010 року.

Таблиця 2.14

Амортизаційні відрахування за II квартал 2010 року (податковий облік) ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Гру-па (% амор-тизації)	Балан-сова вартість на 01.01.05	Аморти-зація за I квартал	Надход-ження	Вибуття	Балан- сова вартість на 01.04.05	Аморти-зація за II квартал	Накопичена сума аморти-зації з початку року
1 (1,25)	62373,75	779,67	-	739,61	60854,47	760,68	1540,35
1 (2)	424,97	8,49	425,17	-	841,65	16,83	25,32
2 (6,25)	1758,72	109,92	-	8,37	1640,43	102,53	212,45
2 (10)	929,38	92,94	44,95	1,62	879,77	87,98	180,92
3 (3,75)	5051,13	189,42	-	15,42	4846,29	181,74	371,16
3 (6)	13572,93	814,37	341,28	102,44	12997,4	779,84	1594,21
4 (15)	323,85	48,58	11,56	1,29	285,54	42,83	91,41
Зага-лом	84434,73	2043,39	822,96	868,75	83078,48	1972,43	4015,82

На протязі поданого періоду спостерігається зменшення суми амортизаційних відрахувань, що в першу чергу пов'язано з рухом основних засобів підприємства. З таблиці видно, що надходження нових основних засобів перевищує їх вибуття, що говорить про оновлення бази основних засобів підприємства як в цілому, так і окремо за всіма групами основних засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби підприємства розподілені за трьома групами. Нижче наведено шифри субрахунків для обліку основних засобів за групами. Перші три знака у коді субрахунку (103,104,105,106) означають групу основних засобів, четвертий знак 1 - виробничого призначення, 2 - невиробничого призначення, 3 - безоплатно отримані, 4 - житлові будинки та 5 - приватизований житловий фонд, а п'ятий знак (1,2,4) вказує на групу основних засобів, відповідно 1,2,3 група.

10311 - будови, споруди та передавальні пристрої виробничого призначення;

10321 - Будови, споруди та передавальні пристрої невиробничого призначення;

10331 - Будови, споруди та передавальні пристрої безоплатно отримані;

10341 - Житлові будинки;

10351 - Приватизований житловий фонд;

10412 - Машини та обладнання виробничого призначення 2 групи;

10414 - Машини та обладнання виробничого призначення 3 групи;

10422 - Машини та обладнання невиробничого призначення 2 групи;

10424 - Машини та обладнання невиробничого призначення 3 групи;

10432 - Машини та обладнання 2 групи безоплатно отримані;

10434 - Машини та обладнання 3 групи безоплатно отримані;

10512 - Транспортні засоби виробничого призначення 2 групи;

10514 - Транспортні засоби виробничого призначення 3 групи;

10522 - Транспортні засоби невиробничого призначення 2 групи;

10524 - Транспортні засоби невиробничого призначення 3 групи;

10532 - Транспортні засоби 2 групи безоплатно отримані;

10534 - Транспортні засоби 3 групи безоплатно отримані;

10612 - Інструменти, прибори, інвентар виробничого призначення 2 групи;

10614 - Інструменти, прибори, інвентар виробничого призначення 3 групи;

10622 - Інструменти, прибори, інвентар невиробничого призначення 2 групи;

10624 - Інструменти, прибори, інвентар невиробничого призначення 3 групи;

10632 - Інструменти, прибори, інвентар 2 групи безоплатно отримані;

10634 - Інструменти, прибори, інвентар 3 групи безоплатно отримані.

У таблиці 2.15 наведено амортизаційні відрахування підприємства у бухгалтерському обліку податковим методом за 3 місяці II кварталу 2010 року.

З цієї таблиці видно, як змінюється вартість окремих груп основних засобів по місяцям. У наступній таблиці 2.16 наведено розподіл амортизаційних відрахувань у бухгалтерському обліку за усіма підрозділами ДКП “Харківкомуночиствод” за 3 місяці II кварталу 2010 року.

Таблиця 2.15

Амортизаційні відрахування на підприємстві ДКП “ХКОВ”, млн. грн.

Раху-нок	Квітень	Травень	Червень
	Первісна вартість на 30.04	Залишкова вартість на 30.04	Амортиза-ція на 30.04	Первісна вартість на 31.05	Зали-шкова вартість на 31.05	Амортиза-ція на 31.05	Первісна вартість на 30.06	Залишкова вартість на 30.06	Залишкова вартість на 30.06
10311	189,47	30,72	0,200	189,47	31,03	0,210	189,47	30,91	0,210
10321	6,35	0,80	0,005	6,35	0,84	0,006	6,35	0,83	0,006
10331	25,89	6,68	0,044	25,89	6,42	0,043	25,89	6,49	0,043
10341	3,75	0,65	0,004	3,75	0,75	0,005	3,75	0,81	0,005
10412	5,29	1,48	0,049	4,86	1,48	0,049	5,14	1,47	0,049
10414	39,36	9,91	0,190	39,40	9,92	0,190	39,4	9,87	0,190
10422	0,44	0,09	0,003	0,44	0,09	0,003	0,44	0,09	0,003
10424	4,58	1,47	0,029	4,58	1,47	0,029	4,58	1,48	0,029
10432	0,36	0,05	0,002	0,36	0,05	0,002	0,36	0,05	0,002
10434	5,13	0,82	0,016	5,13	0,82	0,016	5,13	0,82	0,016
10512	3,71	0,63	0,021	3,71	0,62	0,021	3,71	0,62	0,021
10514	5,12	2,32	0,047	5,12	2,29	0,046	5,12	2,32	0,047
10532	0,31	0,00	0,000	0,31	0,00	0,000	300,31	0,00	0,001
10612	0,37	0,05	0,002	0,37	0,05	0,002	0,35	0,06	0,002
10614	4,33	1,05	0,022	4,33	0,00	0,0021	4,65	1,08	0,022
10622	0,022	0,02	0,002	0,02	5,41	0,002	0,02	0,01	0,002
10624	1,84	0,42	0,008	1,84	0,43	0,009	1,84	0,43	0,009
10632	0,03	0,01	0,002	0,03	0,01	0,002	0,03	0,01	0,002
Зага-лом	296,34	57,20	0,656	295,94	57,35	0,6567	296,55	57,36	0,657

Найбільшу питому вагу займає амортизація комплексу “Харківводовідведення”, який має найбільшу кількість основних засобів. В свою чергу підрозділ “Управління” налічує найменшу частину основних засобів. До складу цього підрозділу входять адміністративні та невиробничі приміщення підприємства, частина транспорту невиробничого призначення.

Загальна сума амортизації у бухгалтерському обліку за 3 місяці II кварталу складає: 656,5 + 656,68 + 657,03 = 1970,21 (тис. грн.). В свою чергу у податковому обліку сума амортизаційних відрахувань за II квартал 2010 року складає 1972,43 (тис. грн.). Ця розбіжність виникає в наслідок того, що введені основні засобі в експлуатацію на протязі поданих місяців у бухгалтерському обліку зразу амортизуються з наступного місяця, а у податковому обліку лише у наступному кварталі.

Таблиця 2.16

Розподіл амортизації за підрозділами підприємства ДКП “ХКОВ” за квітень, травень, червень 2010 року, тис. грн.

Підрозділ	Амортизація квітень	Амортизація травень	Амортизація червень
КБОБ	174,84	173,59	174,12
КБОД	137,15	134,13	135,18
КСіМ	71,2	72,41	71,63
КХВВ	223,42	225,97	225,49
ХКВВУ	49,92	50,58	50,61
Загалом	656,5	656,68	657,03

Дуже важливим моментом для підприємства є питома вага амортизації у собівартості виготовленої продукції чи наданих послуг. У табл. 2.17 наведено склад собівартості послуг ДКП „ХКОВ” за період 2009 - 2010 роки та питома вага амортизації у собівартості. Дані було взято з форми № 1-С (водопостачання, водовідведення) „Звіт про витрати виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг і фінансові результати діяльності підприємств водопостачання та водовідведення”. Аналізуючи цю таблицю можна зробити висновок про зниження питомої ваги амортизації у загальній собівартості послуг, це говорить про вибуття частини основних засобів з експлуатації та про те, що було придбано менше нового обладнання для виробництва. У 2010 році підприємство збільшило обсяги своїх послуг, як наслідок збільшилися витрати. Але саме у 2010 році підприємство отримало прибуток, як і у 2009 році, хоча у 2008 році його діяльність була збитковою. Підприємство планує надалі ще збільшити коло покупців своїх послуг, удосконалити систему водовідведення.

Таблиця 2.17

Собівартість послуг підприємства ДКП “ХКОВ”

Найменування показника / роки	2009 р., тис. грн.	2010 р., тис. грн..
Дохід	60380,3	63451,9
Загалом витрати виробництва, у тому числі:	51374,5	53184,3
Матеріальні витрати	18937,1	20241,6
· покупна вода	-	-
· паливо	-	-
· електроенергія	14151,2	15452,2
Витрати на оплату праці	11412,3	12208,6
Відрахування на соціальні заходи	4191,1	4286,3
Амортизація основних фондів	7099,4	7073,51
Інші витрати	9734,6	9374,29
Питома вага амортизації у собівартості послуг (%)	13,8	13,3
Прибуток	9005,8	10269,9

Підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” повністю забезпечено сучасними програмами для ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також для роботи з населенням. Амортизаційні відрахування здійснюються податковим методом у бухгалтерському та податковому обліку. Усі питання, які стосуються основних засобів, їх руху, стану, амортизації та інвентаризації, вирішує спеціально створена Технічна Рада підприємства.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ У ФІНАНСОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1 Шляхи удосконалення державної амортизаційної політики

Державна амортизаційна політика спрямована на відшкодування зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і господарських умов для відтворення основних засобів, формування підприємствами та організаціями власних коштів для оновлення наявних основних фондів.

Як зазначалося раніше, з липня 1997 р. систему нарахування амортизації було радикально змінено. Це негативно вплинуло на формування амортизаційного фонду та відтворенні основних засобів підприємвта ДКП “Харківкомуночиствод”.

Розрахунок амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній (відтворюваній) вартості основних засобів призводить до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. Так, для найбільш швидко відтворюваної групи основних засобів на підприємстві, тобто другої групи з номою амортизації у 25 %, по закінченні чотирьох років служби залишається недоамортизованою 32 % первісної вартості, після п'яти років - 24%, після шести років - близько 18 % первісної вартості. Таким чином підвищення норми амортизаційних відрахувань по залишковому методу призводить до подовження відтворюваного циклу [50].

Скорочення перечню основних засобів, які підлягають по новому закону прискореній амортизації (тобто обладнання лише третьої групи з загальної маси активної частини основних фондів), обходить ті групи обладнання, які потребують інтенсивного оновлення у приоритетному порядку, а саме: комп'ютерна техніка, інформаційне забезпечення, автокрани, інвентар підприємства.

ДКП “Харківкомуночиствод” надає населенню послуги водовідведення, ця продукція вдрізгняється високою фондомісткістю. Це виходить з того, що основні засоби підприємства, а це переважно очисні споруди та їх структурні компоненти, мають доволі високу вартість, дуже енерговитратні та окрема техніка у складі очисних споруд швидко зношується та потребує заміни на нову, більш досконалу, яка б відповідала сучасним потребам населення.

Але, на жаль, ця особливість такого обладнання підприємства, як насосна повітряна станція, не була врахована у 1997 році при зміні порядку нарахування амортизації та норм відрахувань. Ця станція складається з нагнітача повітря, який надає 800 м³ повітря у хвилину, редуктора та двигуна. Вироблення повітря необхідно для номального функціонування очисних споруд каналізації. Зокрема, повітря подається з насосної повітряної станції в особливий вид відстійників - аеротенків. Він потрібен для життєдіяльності біологічно активного ілу та найпростіших мікроорганізмів, які знищують у сточній воді органічні речовини.

Як наслідок, більша частина обладнання насосної повітряної станції віднесено до першої групи основних засобів (споруди), для яких встановлено норма амортизації 5%. Це означає повне списання вартості обладнання станції на вартість наданих послуг підприємством більше ніж за 20 років (з урахуванням того, що амортизаційні відрахування нараховуються щорічно від залишкової, а не від первісної вартості), у той час як фактичний строк служби цієї категорії основних засобів складає не більше 10-12 років. Тим самим річна сума амортизаційних відрахувань була штучно зменшена майже вдвічі, що відповідно зменшило і величину амортизаційного фонду. Ще більш негативні дані маємо по галузях водопостачання та водовідведення у цілому: в період переходу на нову систему амортизаційних відрахувань знос основних засобів групи 1 склав по підприємству ДКП “ХКОВ” 60 %, у той час, як по промисловим підприємствам він дорівнював 48,8 %.

Подібний підхід до визначення нормативів амортизаційних відрахувань у підприємств водопостачання та водовідведення не є обоснованим ні технологічним, ні економічним зносами, тим самим йде у розріз з світовим досвідом. У деяких розвинутих країнах обладнання організацій водовідведення у зв'язку з високим темпом його фізичного зносу підлягає особливому порядку нарахування амортизації - по одний з самих високих норм. Оскільки амортизаційні накопичення підприємств використовуються не тільки на реновацію основних засобів, а також на їх ремонт та модернізацію, діючим положенням про амортизаційні відрахування передбачено щорічне віднесення на валові витрати 5% балансової вартості основних засобів усіх трьох груп. Ця міра, безумовно, прискорює відтворення основних фондів у цілому, але для підприємств водовідведення є недостатньою, оскільки, нова система амортизації суттєво збільшила тут строк окупності багатьох категорій активної частини основних засобів, особливо насосних повітряних станцій. У зв'язку з цим є доцільним розповсюдити на підприємства водовідведення положення, яке передбачено у змінах до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, про віднесення на валові витрати не 5 %, а 9 % балансової вартості основних засобів групи 1 та групи 3, введених в експлуатацію до 01.01.1993 р. Слід зауважити, що у підприємств водовідведення є підстави претендувати на прискорену амортизацію.

Значно зменшується амортизаційний фонд підприємства ДКП “ХКОВ” по новому закону також у зв'язку з ненарахуванням амортизації на вартість насосних повітряних станцій, які знаходяться на консервації. В цей період їх обладнання також підвергається зносу і коли буде проводитися їх розконсервація, то знадобляться кошти для їх реновації та запуску в експлуатацію. Отже, для підтримання нормального процесу відтворення основних засобів підприємств водовідведення необхідно списувати амортизаційні відрахування з вартості обладнання законсервованих станцій, а також збільшити норми амортизаційних відрахувань (як мінімум до10% у рік) з вартості обладання насосних повітряних станцій.

Негативно впливає на інвестиційні можливості ДКП “Харківкомуночиствод” та знижує темпи процесу відтворення основних засобів прийняте урядом рішення індексувати вартість основних засобів лише у тому випадку, якщо рівень інфляції перевищує 10 %, причому при визначенні рівня індексації з темпу інфляції вираховувати ці 10 %. Основні засоби підприємства за даними 2010 року зношені на 64,57 %, а так як це в основному очисні споруди, які повинні забезпечувати надання споживачам якісних послуг водовідведення, то це в майбутньому може призвести до екологічної кризив місті. Тому підприємству необхідні кошти для відтворення основних засобів, розробку нових інвестиційних проектів, які б задовольняли зростаючі потреби населення та не відставали від технічного прогресу.

Також реальних втрат підприємство зазнає через стягування частини амортизаційного фонду для централізованого використання, а саме у розмірі 10 %. Це звужує виробничо-технічну базу ДКП “ХКОВ”.

Таким чином, для відновлення відтворюваної функції амортизаційного фонду, перетворення його в дійовий інструмент технічного оновлення виробництва, потрібно удосконалити державну амортизаційну політику наступними шляхами [66, с. 38-43]:

а) більш часто проводи антиінфляційну переоцінку основних засобів з обліком та по мірі зростання їх поточних цін;

б) виключити практику безоплатного та безповоротного вилучення у підприємств амортизаційних коштів для централізованого використання;

в) замінити діючу методику розрахунку амортизаційних відрахувань новою, яка б передбачала значно більш тісну залежність норм відрахувань від реальних (нормативних) строків служби основних засобів, а також визначення розміру амортизаційних відрахувань не по залишковій, а по первісній їх вартості;

г) у разі збереження діючої методики розрахунку амортизаційних відрахувань внести в неї зміни, які б стосувалися підприємств водопостачання та водовідведення, які понесли втрати від її використання, а саме:

1) розмір амортизаційних відрахувань розраховувати по первісній вартості основних засобів, приймаючи до уваги їх високий знос;

2) здійснити переведення насосних повітряних станцій з групи 1 основних засобів з річною нормою амортизації 5 % до 3 групи с 15 %-ою нормою амортизації, оскільки строк їх служби значно коротший 20-річного періоду;

3) надати дозвіл підприємствам відносити на валові витрати не 5 %, а 9 % балансової вартості основних засобів 1 та 3 груп, що необхідно для повного, а не збиткового фінансового забезпечення робіт по ремонту та модернізації основних засобів;

д) застосовувати прискорену амортизацію основних засобів не у масовому порядку, а вибірково - як інструмент науково-технічної політики держави, яка орієнтована на інтенсивний розвиток пріоритетних галузей, виробництв, напрямків науково-технічного прогресу.

Таким чином, можна зробити висновок, що інує ряд шляхів підвищення ролі амортизаційних відрахувань у фінансовому відтворенні основних засобів. Реалізація хоча б одного з них надала змогу ДКП “ХКОВ” збільшити розмір амортизаційного фонду та направити кошти з нього на реалізацію нового інвестиційного проекту, оновлення існуючих основних засобів, що б, в свою чергу, зменшило ймовірність виникнення екологічної кризи в м. Харкові.

За даними підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” у 2009 році на його балансі враховувалися об'єкти основних засобів, які на протязі року не використовувалися. У 2010 році вони теж не використовувалися та й у найближчий період їх використання не планується. До їх складу відноситься обладнання очисних споруд у місті Харкові комплексу “Харківводовідведення”, залишковою вартістю 241,9 тис. грн., а також виробничі приміщення у Харкові, площина яких складає 931,0 м², залишковою вартістю 574,33 тис. грн.

Дане підприємство може використати консервацію основних засобів, які воно не використовує, тобто повністю їх закрити. В такому випадку організації не потрібно буде на період консервації сплачувати за них амортизаційні відрахування, тим самим збільшити свій прибуток. Якщо у наступних періодах виникне необхідність використання приміщень та обладнання комплексу підприємство може припинити консервацію та продовжити їх використання з 1 січня наступного року.

Розрахуємо амортизаційні відрахування виробничого обладнання та виробничих приміщень, що не експлуатуються податковим методом, який застосовується на підприємстві. Виробниче приміщення відноситься до групи 1, а обладнання до 3 групи. Відповідно їх було введено до 1 січня 2009 року. Розрахунок на 2010 рік наведено у таблиці 3.1.

Виходячи з даних таблиці 3.1 можна розрахувати загальну суму амортизації для обладнання та приміщень за 2010 рік: 28,18 + 34,29 = 62,47 (тис. грн.). Ця цифра є доволі значною для підприємства.

Таблиця 3.1

Розрахунок амортизації для приміщень ДКП “ХКОВ” за 2010 рік, тис. грн.

Назва	Балансова вартість на 01.01	Амортизація за І квартал	Балансова вартість на 01.04	Амортизація за ІІ квартал	Балансова вартість на 01.07	Амортизація за ІІІ квартал	Балансова вартість на 01.10	Амортизація за ІV квартал	Накопичена сума амортизації з початку року
Виробниче приміщення (1,25 )	574,33	7,18	567,15	7,09	560,06	7,0	553,06	6,91	28,18
Виробниче обладнання (3,75)	241,9	9,07	232,83	8,73	224,1	8,4	215,7	8,09	34,29

У таблиці 3.2 в свою чергу наведено розрахунок амортизації для цих же основних засобів на 2011 рік. Для цього року сума амортизації складе: 26,8 + 29,43 = 56,23 (тис. грн.)

Таблиця 3.2

Розрахунок амортизації для приміщень ДКП “ХКОВ” за 2011 рік, тис. грн.

Назва	Балансова вар-тість на 01.01	Амортизація за І квартал	Балансова вар-тість на 01.04	Амортизація за ІІ квар-тал	Балан-ова вар-тість на 01.07	Амортизація за ІІІ квар-тал	Балансова вар-тість на 01.10	Амортизація за ІV квар-тал	Накопичена сума амортизації з початку року
Виробниче приміщення (1,25 )	546,15	6,83	539,32	6,74	532,58	6,66	525,92	6,57	26,8
Виробниче обладнання (3,75)	207,61	7,79	199,82	7,49	192,33	7,21	185,12	6,94	29,43

У наслідок консервації очікувані амортизаційні відрахування у 2011 році зменшаться на суму 56,23 тис. грн., як наслідок на цю суму зменшаться обсяги витрат. У таблиці 3.3 наведено розрахунок прибутку порівняно з використанням консервації і без неї. Так як у підприємства ще не було достовірних даних про діяльність у 2010 році на час написання диплому, то розрахунок 2010 року буде проводитися на основі очікуваних прогнозних значень. Для 2011 року теж будуть розраховані показники діяльності на основі прогнозу.

Як видно з таблиці, при застосуванні консервації підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може збільшити свій прибуток у 2011 році порівняно з 2005 роком не на 14,94 %, а на 15,43 %. У грошовому еквіваленті різниця між отриманим прибутком до консервації і після її проведення складе відповідно: 13347,6 13291,4 = 562 (тис. грн.). Це значення є доволі високим і значним для підприємства.

Таблиця 3.3

Порівняльна таблиця застосування консервації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод”, тис. грн.

Назва показника / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р. (очікуване)	2011 р. (проект)
				до консервації	після консервації
Дохід (без ПДВ)	60380,3	63451,9	67344,6	71134,7	71134,7
Витрати:	51374,5	53184,3	55781,2	57843,3	57787,1
· у т. ч. аморти-зація	7099,4	7073,51	7834,5	7764,4	7708,17
Прибуток	9005,8	10269,9	11563,4	13291,4	13347,6
Зростання прибутку (%)		14,04	12,6	14,94	15,43 (0,42)
Питома вага амортизації у витратах (%)	13,8	13,3	14,0	13,4	13,3
Амортизація на 1 грн. послуг	0,121	0,111	0,116	0,109	0,108

В іншому випадку підприємство ДКП “ХКОВ” може здати обладнання та приміщення в оренду, тим самим значно збільшити свій валовий дохід.

Оренда - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, який не перевищує термін їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їхньому власникові по закінченні строку дії договорі обов'язково має бути обумовлений термін дії договору та розмір орендної угоди.

У орендної плати.

Закон про оренду регулює передачу в оренду майна державних підприємств і організацій, а також підприємств,заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Оренда майна інших форм власності регулюється главою 25 Цивільного кодексу України, договором оренди, а також може регулюватися “Законом про оренду”.

Об'єктами оренди можуть бути як цілісні майнові комплекси або їхні структурні підрозділи, так і окреме індивідуально визначене майно, яке у свою чергу поділяється на нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) і рухоме або інше окреме індивідуально визначене майно (машини, обладнання та інше).

Підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може за власним бажанням надавати власне обладнання в оренду, приміщення - тільки з дозволу Фонду державного майна, бо підприємство засновано на державній формі власності.

На основі даних проведеної інвентаризації складають акт передачі в оренду основних засобів, який підписують представники обох сторін: тієї, що передає, і тієї, що приймає. Зазначений акт є додатком до договору про оренду. Аналогічно складають акт передачі відповідно до умов договору залишків оборотних засобів і фінансових ресурсів.

Майно державного підприємства, не взяте в оренду, зберігається на балансі орендодавця.

Річна орендна плата, відповідно до статті 19 “Закону про оренду”, не може перевищувати 5 % вартості орендованого майна для об'єктів оренди, які належать державі, автономній Республіці Крим та органам місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 Методики до орендної плати не включаються: плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець, а також витрати на утримання орендованого мацна. Такі суми сплачуються орендодавцем окремо. Також до суми орендної плати не включаються амортизаційні відрахування і витрати, пов'язані з відшкодуванням витрат орендодавця по сплаті податку на землю.

Орендна плата - це платіж, який вносить орендар орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності.

Зараховується орендна плата на спеціальні рахунки і використовується для фінансування капітальних вкладень.

Методика розрахунку орендної плати і порядок її використання визначаються Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку залежить від форми власності на орендне майно. Строки внесення орендної плати визначаються договором.

Орендна плата за вищезазначеною Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати, який відповідно до законодавства не може перевищувати 5 % вартості орендованого майна. З урахування розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди.

Розмір річної орендної плати за цілісні майнові комплекси державних підприємств визначається за формулою:

ОП_ро = В_з * 0,05 * (Ф_п 0,5 * Ф_нг) / Ф_нг * (1 + К1) / 100 % *

* (1 К2) / 100 %, (3.1)

де ОП_ро - розмір річної орендної плати за обладнання, грн.;

В_з - вартість залишкова (за балансом, форма № 1) орендованих основних засобів на час оцінки об'єкта оренди, грн.;

Ф_п - фондовіддача підприємства, організації за останній повний календарний рік його роботи у державному секторі;

Ф_нг - середня фондовіддача по народному господарству за той же рік;

К1 - процент відновлення основних засобів по галузі (підгалузі) за календарний рік, що передує укладенню договору оренди;

К2 - процент приросту (+) / зменшення () обсягу виробництва продукції (надання послуг) по галузі (підгалузі) за останні 12 місяців перед укладанням договору оренди.

Проценти К1 і К2 визначаються за даними Держкомстату. Якщо результат ділення (Ф_п 0,5 * Ф_нг) / Ф_нг менший за 0,25, то береться значення 0,25.

Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) встановлюється за згодою сторін. Орендодавець може здійснювати експертну оцінку майна, що передається в оренду.

Розрахуємо можливу річну орендну плату за 2011 рік від надання очисного обладнання в оренду. За даними Державного комітету статистики Ф_п підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” склала 0,23, в той час як середня фондовіддача Ф_нг по народному господарству за той же рік склала 0,31. Процент відновлення основних засобів по галузі комунального господарства у попередньому 2010 році склав 11,42 %, а процент приросту надання комунальних послуг склав 159,75 %. Виходячи з цього:

ОП_ро = 207610 * 0,05 * (0,23 0,5 * 0,31) / 0,31 * (1 + 11,42 %) / 100 % *

* (1 + 159,75 %) / 100 % = 241900 * 0,05 * 0,25 * 0,124 * 1,608 =

= 517,44 (грн. / рік)

Такий низький розмір річної орендної плати за обладнання поянюється його значною зношеністю, моральним старінням, а також низьким відсотком оновлення по всій галузі комунального господарства.

У разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна бюджетними організаціями та інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

ОП_рп = В_ом * С_ор, (3.2)

де ОП_рп - розмір річної орендної плати за приміщення, грн.;

В_ом - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.;

С_ор - орендна ставка.

Експертна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати експертної оцінки дійсні протягом 6 місяців від дня її проведення.

Для приміщень підприємства “Харківкомуночиствод” станом на 1 січня 2011 року вартість майна за експертною оцінкою склала 535675,00 грн. В свою чергу, орендна ставка склала 0,87. Вона є доволі великою, тому що враховує те, що приміщення знаходяться майже у центрі міста Харкова та повністю забезпечено усіма необхідними інженерними мережами. Виходячи з того розрахуємо можливу річну орендну плату за приміщення у 2011 році:

ОП_рп = 535675 * 0,87 = 466037,25 (грн. / рік)

Далі розрахуємо розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди чи перегляду розміру орендної плати:

ОП_м = ОП_р / 12 * І_р * І_м, (3.3)

де ОП_р - розмір орендної плати за перший місяць, грн.;

ОП_р - річна орендна плата, грн.;

І_р - індекс інфляції за період з початку поточного року до дати укладання договору оренди або перегляду розміру орендної плати;

І_м - індекс інфляції за перший місяць оренди (або за перший місяць перерахування орендної плати).

Так як ми розраховуємо орендну плату для підприємства за 2006 рік, то нам потрібен індекс інфляції за 2010 рік, який склав 1,141, а індекс інфляції за грудень 2011 року склав 1,014. Тоді для обладнання орендна плата за січень 2009 року складе:

ОП_мо = 517,44 / 12 * 1,141 * 1,014 = 49,89 (грн. / міс.)

А для приміщень ДКП “ХКОВ” орендна плата за січень 2011 року складе:

ОП_мп = 466037,25 / 12 * 1,141 * 1,014 = 44932,75 (грн. / міс.)

Як відомо, площа приміщень, які не використовуються підприємством, складає 931 м². В такому випадку можна розрахувати вартість орендної плати за 1 м² . Він буде дорівнювати 44932,75 / 931 = 48,26 (грн. / м²). Це значення є середнім для виробничих приміщень міста Харкова.

Тепер можна розрахувати можливий прибуток підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” за 2011 рік, якщо здавати в оренду обладнання та виробничі приміщення. При цьому величина доходу збільшиться на розмір орендної плати, яка у наш час є доволі високою, а розмір річних амортизаційних відрахувань залишиться незмінним. Величина збільшення доходу дорівнюватиме: 517,44 + 466037,25 = 466554,69 (тис.грн.). Розрахунок наведено у таблиці 3.4. Для порівняння використовуються дані декількох останніх років діяльності підприємства, у тому числі 2005 і 2006 на основі прогнозу.

Таблиця 3.4

Порівняльна таблиця при застосуванні оренди на підприємстві ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Назва показника / роки	2008 р.	2009 р.	2010 р. (очікуване)	2011 р. (проект)
				до оренди	після оренди
1	2	3	4	5	6
Дохід (без ПДВ)	60380,3	63451,9	67344,6	71134,7	537689,39
Витрати:	51374,5	53184,3	55781,2	57843,3	57843,3
· у т. ч. аморти-зація	7099,4	7073,51	7834,5	7764,4	7764,4
Прибуток	9005,8	10269,9	11563,4	13291,4	479846,09
Зростання прибутку (%)		14,04	12,6	14,94	4149,69 (3610,2)
Питома вага амортизації у витратах (%)	13,8	13,3	14,0	13,4	13,4
Амортизація на 1 грн. послуг	0,121	0,111	0,116	0,109	0,108

У разі застосування оренди підприємство може значно збільшити свій прибуток, при чому головну долю прибутку принесе саме оренда приміщень, але на це підприємству потрібен дозвіл Фонду Держмайна.

Таким чином, підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може збільшити свій прибуток шляхом консервації тих об'єктів основних засобів, які не використовує, або, що принесе незрівнянно більший прибуток, здавати обладнання та приміщення у місті Харкові в оренду.

3.2 Антиінфляційна індексація вартості основних засобів та попередження нецільового використання амортизаційних відрахувань

Найважливішою причиною зменшення відтворюваної ролі амортизаційного фонду є велике знецінення під впливом інфляційних процесів у країні. Причому матеріальні елементи відтворення основних засобів (машини, обладнання, будівельно-монтажні роботи) зростали у цінах значно швидче, ніж ціни на споживчі товари, що звужувало інвестиційні можливості народного господарства [58]. Нище у таблиці 3.5 наведено порівняльні дані стосовно інфляційних процесів у сфері особистого споживання та в інвестиційній сфері.

У 2004 - 2006 р.р. доля амортизації в операційних витратах на реалізовану продукцію промисловості складала 3,6 - 3,7 %.

Таблиця 3.5

Співвідношення цін на споживчі товари та елементи інвестування в економіці України за 1992 -2003 р.р.

Показники	Зміни у порівнянні з попереднім роком
	1992	1993	1995	2000	2003
	разів	відсотків
Індекс споживчих цін	21	102,6	2,8	126	108
Індекс цін на елементи інвестування в основний капітал	27,6	37,8	5,7	118	106
Індекс цін на будівельно-монтажні роботи	37,9	33,4	6,7	118	104
Співвідношення індексів цін на елементи інвестування восновний капітал та споживчих цін	1,31	0,37	2,04	94	98
Співвідношення індексів цін на будівельно-монтажні робити та споживчих цін	1,8	0,32	2,39	75	96

У більшості випадків індекси цін на елементи інвестування значно опереджали індекси цін на споживчі товари; виключення складає 1993 р., коли був ціновий бум на споживчому ринку, і останні 4 роки, коли інфляція стала затухати, особливо в інвестиційній сфері.

Доволі значна розбіжність у темпах зростання цін на споживчому та інвестиційному ринках призвело до падіння долі амортизаційних відрахувань у витратах на виробництво продукції (послуг, робіт), у тому числі й промисловості.

Інфляційне знецінення основних засобів призвело до зменшення суми амортизаційних відрахувань та їх долі у загальних витратах навиробництво. Особливо значне падіння припадає на пік інфляційних “бурь” у 1993 р. Однак під впливом спаду інфляції, противоінфляційної індексації вартосніосновних засобів, змін в обліку амортизації основних засобів, які були введені в дію у 1997 р., амортизаційний фонд почав “оживати”, починаючи з 1998 р.

Індексація вартості соновних засоюів, яка проводилася у 1993 та 1995 р.р., яка мала за мету врахувати інфляційне зростання цін на засоби праці та зменшити його негативні наслідки на господарську діяльність підприємств, лише послабила вплив інфляційного фактору. Індексація вартості основних засобів у найкращому випадку лише на момент її завершення призводить цю вартість у відповідність до поточних цін на машини та обладнання. У подальшому наявні основні засоби знецінюються у порівнянні з їх дійсною вартістю, яка визначається поточними цінами на засоби праці. Відповідно розмір амортизаційного фонду все більше та більше (після наступної індексації) відстає від реальної потреби у засобах для простого відтворення основних засобів. До того ж індексація не компенсує тих втрат амортизаційного фонду, які мали місце у минулому, вона дозволяж зменшити (частково) лише можливі у майбутньому втрати по причині інфляції. Прийняте керівництвом держави рішення індексувати вартість основних засобів лише у тому випадку, якщо рівень інфляції перевищує 10%, при чому при визначенні рівня індексації з теппів інфляції вираховувати ці 10%, підриває інвестиційні можливості підприємств та знижує темпи процесу відтворення.

Таким чином можна зробити висновок щодо необхідності систематичного проведення індексації вартості основних засобів на протязі всього періоду дії інфляційних процесів, причому у відповідності до реальних темпів інфляції (можливо навіть з деяким перевищенням темпу індексації над темпом інфляції, якщо інфляція більш-менш точно прогнозується).

Реальні втрати амортизаційного фонду підприємств більше за ті втрати, які наносить йому інфляція. Всупереч економічній логіці та теорії у практиці господарювання мали та мають місце неповернені вилучення частини амортизаційного фонду підприємств для централізованого використання, а саме для формування так званого “фонду стабілізації”. Спочатку за рішенням Верховної ради України у підприємств вилучалося 25 % амортизаційного фонду, потім цю “продразверстку” було відмінено, а останнім часом знову відтворено, але вже на рівні 10 %. Незрозуміло про яку стабілізацію економіки може йти мова, якщо поголовно у всіх підприємств четверта або десята частина їх амортизаційного фонду втрачається, чим програмується незапобіжне звуження їх виробничо-технічної бази, виключається не тільки поширене, але навіть просте відтворення основного капіталу. Слід зазначити, що мирова практика не знає подібного рецепту виходу з економічної кризи та стабілізації економіки [28, с. 36-43].

Особливо неприйнятні подібні конфіскаційні міри по відношенню до підприємств недержавної форми власності, вони є прямим порушенням законодавчих основ господарського життя та, перш за все, законів України “Про власність”, “Про товариства” та інших. Висунуті у літературі пропозиції про вилучення амортизаційних відрахувань у недержавних підприємств лтше на началах комерційного кредиту тільки пом'якшують руйнівні наслідки подібних конфіскацій, але все ж таки залишають місце для “нападів” на найважливіше фінансове джерело технічного переоснащення виробництва, яким є амортизаційний фонд.

Зрозуміло, що штучними чинниками недостатнього зростання обсягів амортизаційних нарощувань є державне втручання, яке спрямоване на обмеження зростання цін та на необхідність залучення додаткових надходжень до бюджету.

Недостатній обсяг амортизаційних ресурсів знижує витрати виробництва, завищує оподатковуваний прибуток, а підприємства позбавляються коштів для самофінансування. В масштабах економіки країни завищувалась величина національного доходу і фонду нагромадження, проходив процес “проїдання” національного багатства, що сприяло скороченню абсолютних обсягів основних фондів.

Оцінка застосування підходів, передбачених у Законах України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, свідчить, що не всі підприємвта відчувають позитивні зрушення у формуванні внутрішніх джерел фінансування. Це особливо негативно позначається на становищі підприємств, які мають великий ступінь зносу основних засобів.

Запроваджена система вилучень частини амортизаційного фонду підприємств може дати позитивні результати лише за умови стійкої позитивної динаміки основних фондів, але така динаміка в економіці України поки що не спостерігається.

Таким чином, законодавча заборона яких би то не було вилучень з власних (амортизаційних) засобів підприємств, якщо ці підприємства не підлягають ліквідації, повинно бути обов'язковим елементом системи правового регулювання економіки.

3.3 Застосування прискореної амортизації та порівняння різних методів нарахування амортизаційних відрахувань

Найбільш продуктивним напрямком державної амортизаційної політики більшості економічно розвинутих країн є застосування прискореного списання амортизаційних відрахувань.

Під прискореною амортизацією слід розуміти таку систему її нарахувань та порядок переоцінки засобів праці, при яких на протязі перших років чи всього амортизаційного періоду забезпечується випереджаючий зріст накопиченої суми амортизації у порівнянні з існуючими темпами втрати засобами праці споживчих властивостей та вартості.

Перший досвід реалізації політики прискореної амортизації був отриманий в Англії. Тут ще в 1945 р. були введені так звані “початкові льготи на інвестиції”, у відповідності до яких у перші роки експлуатації основного капіталу дозволялося списувати значно більшу частину його вартості, ніж це робилося за звичайними нормами амортизації. У 1981 - 1984 р.р. початкові норми списання складали 75 % вартості основного капіталу, пізніше - 50 %.

В Японії прискорена амортизація використовувалася як інструмент економічного стимулювання приоритетних напрямків науково-технічного прогресу, для чого вона застосовувалася до компаній, які впроваджували енергозбережуюче чи відповідне до високих екологічних стандартів обладнання. При цьому норми амортизації встановлювалися нарівні 13% у перший рік експлуатації [51, с. 30-36].

Підвищені норми амортизації були введені у Германії, США та інших странах.

В Україні ідея прискореної амортизації теж включена до системи державного регулювання інвестиційного процесу. До середини 1997 р. система норм амортизаційних відрахувань була диференційована на доволі значну кількість (близько 2 тиисяч) груп в залежності від строку служби основних засобів; для кожної групи встановлювалися єдині річні норми відрахувань на весь амортизаційний період, тобто застосовувався метод рівномірного нарахування амортизації. При цьому на об'єкти активної частини основних засобів (машини, обладнання, прибори) могла встановлюватися збільшена (але не більше, ніж у 2 рази) норма амортизаційних відрахувань. Тим самим авансований в основні засоби капітал міг бути відшкодований у прискореному режимі за більш короткий строк. З 1 липня 1997 р. система нарахування амортизації була радикально змінена. В цілях спрощення податкових розрахунків, пов'язаних з визначенням річних амортизаційних відрахувань та оподаткованого прибутку, всі основні засоби розподілени лише на три групи: перша група (побудови, поруди, передавальні пристрої) з 5-відсотковою річною нормою амортизації, друга група (автомобільний транспорт, електромеханічні прибори та інструменти, інформаційні системи) с нормою амортизаційних відрахувань у 25 %, третя група (основні засоби, які не увійшли до перших двох груп) з номою амортвідрахувань у 15 %.

Прискорена амортизація згідно нового положення, має бути застосована не до усіх об'єктів активної частини основних засобів, а лише до тих з них, які віднесено до третьої групи. При цьому схема прискореної амортизації складалася з наступних річних норм амортизаційних відрахувань: 1-й рік - 15 %, 2-й - 30 %, 3-й - 20 %, 4-й - 15 %, 5-й - 10 %, 6-й та 7-й роки - по 5 %.

Існує ряд переваг у застосуванні прискореної амортизації на підприємстві, а саме:

а) найбільша інтенсивність використання основних засобів приходиться на перші роки його експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;

б) накоплюються грошові кошти для заміни об'єкту, який амортизується, у випадку його морального старіння та інфляції;

в) забезпечується можливість зростання частки витрат на ремонт об'єктів, які приходяться на останні роки використання їх без відповідного зросту витрат виробництва за рахунок того, що сума нарахованої амортизації у ці роки зменшується;

г) знижується податковий прес для підприємства;

д) прискорюється технічний прогрес за рахунок розробки та введення в дію більш досконалих основних засобів, які зможуть виготовляти продукцію та послуги, які відповідатимуть постійно зростаючим потребам споживачів.

В умовах ринкової екоміки необхідно постійно спостерігати за конкурентоспроможністю продукції [36, с. 31-33]. Отже, виробник повинен завжди бути готовим до швидкого переходу на більш прогресивну й економічну технологію. Частина потреби капітальних вкладень на це виробник покриває за рахунок амортизаційних накопичень, які при прискореному методі амортизації дозволяють тільки за перші три роки експлуатації основного капіталу забезпечити більше 50 % вартості заміненої техніки. Прискорена амортизація дозволяє більш повно урахувати моральний знос та знизити можливість переамортизації.