Амортизація основних засобів та фінансове забезпечення їх відтворення

Суть та зміст амортизації основних засобів. Недоліки діючої амортизаційної політики. Аналіз практики амортизаційних відрахувань та забезпечення власних фінансових ресурсів відтворення основних засобів на прикладі підприємства ДКП "Харківкомуночиствод".

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2011
Размер файла 405,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Використання методів прискореної амортизації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод” дозволить швидше оновлювати виробничий апарат, матеріально-технічну базу, підвищувати на цій основі якість і конкурентоспроможність послуг комунального господарства на ринку. Прискорена амортизація відображає процес зносу основного капіталу, активізує виведення з експлуатації фізично і морально спрацьованого обладнання, у даному випадку, очисного обладнання, відповідає розширенню самостійності підприємства і розвитку ринкових відносин, відновлює завдання прискореного оновлення основного капіталу.

В той же час політика прискореної амортизації є важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємства, дозволяє стимулювати підвищення якості послуг, які надає ДКП “Харківкомуночиствод”.

У Посланні президента Верховній Раді “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 роки” серед ключових задач забезпечення економічної безпеки голова держави назвав проблеми екологічної безпеки, охорони природнього середовища, відтворення та раціонального використання природніх ресурсів.

Масштаби забруднення оточуючого середовища в Україні досягли критичного рівня. Загальна маса накопичених відходів перевищила 25 млрд. тон. Відвали, терикони, шлаконакоплювачі, свалки займають більше 1602 тисяч гектарів, що дорівнює території 4 сільських районів. Щорічне збільшення твердих побутових відходів перевищує 2 % та складає 12 мільйонів тон на рік.

У Посланні президент вперше висунув задачу здійснення на національному, регіональному та об'єктових рівнях найбільш гострих поточних завдань та довгострокових пріорітетів екологічної безпеки та охорони оточуючого природнього середовища, розвитку та удосконалення відповідної законодавчо-правової бази, впровадження економічних інструментів для відтворення та раціонального використання природніх ресурсів.

У зв'язку з багаторічною проблемою накопичування опадів на Безлюдівських очисних спорудах та складностями у їх підсушуванні до транспортабельного стану питання про реконструкцію споруд по обробці опадів підіймалося не одноразово.

Даний інвестиційний проект направлено на створення більш продуктивних потужностей по обезводженню опадів, які створюються на двох площинах очисних споруд міста Харкова - Диканевської та Безлюдівскої. Проект буде реалізовано лише на одній - КБОБ. Реалізація цього проекту дозволить підприємству значно зменшити свої енерговитрати при наданні послуг водовідведення та, як наслідок, збільшити прибуток у 2011 році.

Для реалізації проекту потрібні грошові кошти в розмірі 2970,0 тис. доларів. Джерелом фінансування можуть, в першу чергу, стати власні кошти підприємства з амортизаційного фонду, отримані від впровадження нового методу нарахування амортизації, а саме застосування прискореної амортизації, а також кошти місцевого та державного бюджетів.

Запропоновані до будови споруди по обробці та утилізації опадів на КБОБ є складовою частиною природоохоронніх споруд по очищенню сточних вод міста Харкова і є екологічним заходом, який направлено на захист почви, атмосферного повітря, поверхності вододжерел та підземних вод від забруднення.

Існуючі ілові площини загальною площею 126 гектарів, на які для підсушування надходять необроблені опади у теперішній час у період своєї експлуатації виділяють в атмосферу водні пари, а також сіроводень, аміак, етилмеркаптан, метилмеркаптан, оксид вуглецю, диоксид азоту та метан у значних розмірах у порівнянні з встановленими для них коефіцієнтами та забруднюють атмосферу.

При здійсненні будівництва цеху механічного обезводження опадів сточних вод необхідність в експлуатаціїх існуючих ілових площин відпаде, їх площина зменшується на 80 % та діє лише в період аварійної зупинки обладнання, відповідно зменшується у 5 - 8 раз кількість шкідливих викидів газоподібних речовин в атмосферу.

Для організації аварійних ілових площин на 20 % річного обсягу опадів частина існуючих ілових площин реконструюється з улаштуванням водонепропускного днища та дренажу.

Для охорони оточуючого середовища від споруд, які проектуються, передбачується наступне: власні сточні води - побутові, промивні, фугат від цеху механічного обезводнення та інші збираються у резервуари та насосними станціями подаються до голови очисних споруд для повторного очищення з місцевими стоками.

Основними спорудами по обезводненню опадів у теперішній час є ілові площини. У складі цих очисних споруд є побудований корпус цеху механічного обезводження опадів, у якому без розширення може бути встановлено комплектне обладнання, яке буде забезпечувати необхідні потужності по переробці опадів у відповідності до інвестиційного проекту “Удосконалення системи ілового господарства каналізаційних споруд міста Харкова”.

В теперішній час у цьому цеху силами ДКП “ХКОВ” ведуться роботи по створенню досвідчено-промислового виробництва по обезводженню опадів потужністю 433,3 тис. м3 / доб. При цьому сумарна продуктивність існуючого обладнання складає лише 117 тис. м3 / доб. Але витрати на електроенергію існуючого обладнання складають 38,7 тис. грн. / доб., в той час як нове обладнання потребує більше енерговитрат у 2,2 рази, що у натуральному вираженні складає 85,14 тис. грн. / доб. Але при використанні нового обладнання підприємство може значно зменшити свої витрати на електроенергію. Розрахунок економічного ефекту від впровадження нового обладнання наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Економічний ефект від інвестиційного проекту 2011 р.

Назва показнику

2011 рік

до реалізації проекту

після реалізації проекту

Продуктивність обладнання, тис. м3 / доб.

117

433

Витрати на електроенергію, тис. грн. / доб.

38,7

85,14

Обсяги надання послуг водовідведення, тис. м3 / рік

42705

42705

Енерговитрати, грн. / м3

0,33

0,20

Економічний ефект, тис. грн. / рік

(0,33 0,20) * 42705 = 5551,65

ДКП “ХКОВ” та інститут “Харківський Водоканалпроект” вважають доцільним здійснити введення досвідчено-промислового виробництва, як частину цілісного інвестиційного проекту, а у наступному використовувати як нормативний резерв.

Для визначення категорії небезпеки ілових площин компексу “Безлюдівський” від маси та видового складу потрапляючих до атмосфери забруднюючих речовин нижче наведено розрахунок, який виконано у відповідності до “Рекомендацій по розподілу підприємств на категорії небезпеки”. Величина категорії небезпеки визначається за наступною формулою:

КНП = di, (3.4)

де КНП - категорія небезпечності підприємства;

Мі - маса вибросу і-ої речовини, тон / рік;

ПДКі - середньодобова гранично-припустима концентрація і-ої речовини мг / м3 у повітрі населених міст;

п - кількість забруднюючих речовин;

di - безрозмірна константа, яка дозволяє співвідносити ступінь шкідливості і-ої речовини з шкідливістю сірнистого газу, яка приймається для речовин 1 класу небезпечності - 1,7; 2 класу небезпечності - 1,3; 3 класу небезпечності - 1,0; 4 класу - 0,9.

Розрахунок КНП для підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” наведено у таблиці 3.7. Згідно з отриманою величиною - 645,5 ілові площини Безлюдівських очисних споруд відносяться до ІV категорії небезпечності підприємства в залежності від маси та видового складу потрапляючих до атмосфери забруднюючиз речовин.

Таблиця 3.7

Розрахунок категорії небезпеки підприємства

Назва речовини

Мі,маса (тон / рік)

ПДКі,

мг / м3

Клас небезпечності речовини

di

КНП

Сіроводень

0,251244

0,008

2

1,3

88,3

Аміак

3,552696

0,2

4

0,9

13,32

Етилмеркаптан

0,0002413

0,000003

2

1,3

299,96

Метилмеркаптан

0,0005707

0,000009

2

1,3

220,19

Вуглецю оксид

16,6098

3,0

4

0,9

4,67

Азоту диоксид

0,8207

0,085

2

1,3

19,06

Загалом

645,5

Обробка опадів сточних вод - це одна з складних задач біологічного очищення сточних вод. Особливостю вирішення цієї проблеми є значні експлуатаційні витрати, в котрих при використанні механічного обезводнення більш 50 % складає вартість флокулянтів.

Однак, більш ефективного засобу обезводження опадів, особливо для великих міст, у мировій практиці не існує.

Реалізація цього інвестиційного проекту передбачає наступну схему обробки та утилізації опадів: суміш сирого опаду та щільного надмірного активного ілу з Диканевської та Безлюдівської площин потрапляє у прийомний резервуар ємністю 350 м3, потім насосною станцією забирається і подається до цеху механічного обезводження на центрифуги.

Таким чином, реалізація цього інвестиційного проекту дозволить не тільки знизити витрати підприємства на електроенергію, але й покращити екологічну ситуацію у місті. Також цей проект буде відповідати рівню технічного прогресу та забезпечувати потреби населення Харківської області у повній мірі.

Важливим інструментом активізації інвестиційної діяльності підприємства за умов ринкової економіки є державна амортизаційна політика. Розробка обґрунтованої амортизаційної політики дає можливість стимулювати зростання інвестицій, оновлення продукції і виробничого апарату, оскільки найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу самофінансування. Саме амортизаційні відрахування посідають головне місце серед джерел самофінансування завдяки синхронності кругообороту основних засобів і формування амортизаційного фонду, меншій схильності до кон'юнктурних коливань, пов'язаних з результатами господарської діяльності [47, с. 42-46].

Вона дає змогу альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, здійснювати управління витратами і фінансовими результатами, накопичувати потрібні фінансові ресурси і раціонально використовувати їх на потреби відтворення необоротних активів. За допомогою амортизації регулюються швидкість обороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна і виробнича політика на підприємстві.

На сьогодні відсутні чіткі правила щодо вибору методу нарахування амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно- правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

Розглянемо методи нарахування амортизації, які підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” може використовувати та порівняймо вплив від їх використання на отримання економічних вигід.

Розрахунок буде проводитися для нового обладнання - насос центробіжний “СМ 150-125”, який було введено в експлуатацію на ДКП “ХКОВ” 1 січня 2010 року до підрозділу “Очистка” за документом № 435 з присвоєнням інвентаризаційного № 7559. Дані насосу:

а) первісна вартість - 34800 грн.;

б) очікуваний строк корисного використання обладнання - 5 років;

в) ліквідаційна вартість обладнання - 1600 грн.;

г) очікуваний обсяг послуг (у даному випадку кількість очищеної води), які буде надано з використанням даного обладнання 8760000 м3.

Розглянемо спочатку нарахування амортизації податковим методом, який застосовується на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод” (таблиця 3.8). Насос належить до третьої групи відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Квартальна норма амортизації складає 6 %.

Таблиця 3.8

Податковий метод нарахування амортизації, грн.

Рік

Квартал

Амортизація за квартал

Накопичена амортизація (знос) на кінець кварталу

Залишкова вартість на початок звітного кварталу

1

2

3

4

5

1 (2010)

1

34800 * 6 % = 2088

2088

34800

2

32712 * 6 % = 1962,72

4050,72

32712

3

30749,28 * 6 % = 1844,96

5895,68

30749,28

4

28904,32 * 6 % = 1734,26

7629,94

28904,32

Разом

7629,94

7629,94

2 (2011)

1

27170,06 * 6 % = 1630,2

9260,14

27170,06

2

25539,86 * 6 % = 1532,39

10792,53

25539,86

3

24007,47 * 6 % = 1440,45

12232,98

24007,47

4

22567,02 * 6 % = 1354,02

13587

22567,02

Разом

5957,06

13587

3 (2011)

1

21213 * 6 % = 1272,78

14859,78

21213

2

21213 * 6 % = 1272,78

16056,19

19940,22

3

18743,81 * 6 % = 1124,63

17180,82

18743,81

4

17619,18 * 6 % = 1057,15

18237,97

17619,18

Разом

4650,97

18237,97

4 (2012)

1

16562,03 * 6 % = 993,72

19231,69

16562,03

2

15568,31 * 6 % = 934,1

20165,79

15568,31

3

14634,21 * 6 % = 878,05

21043,84

14634,21

4

13756,16 * 6 % = 825,37

21869,21

13756,16

Разом

3631,24

21869,21

5 (2013)

1

12930,79 * 6 % = 775,85

22645,06

2

12154,94 * 6 % = 729,29

23374,35

12930,79

3

11425,65 * 6 % = 685,54

24059,89

12154,94

4

10740,11 * 6 % = 644,41

24704,3

11425,65

Разом

28350,9

24704,3

10740,11

Як видно з таблиці, накопичена амортизація (знос) за п'ять років незначно перевищила половину первісної вартості обладнання (70,99 %). Для ліквідаційної вартості це забагато.

Розрахуємо тепер амортизаційні відрахування прямолінійним методом. Сума амортизації буде дорівнювати відношенню вартості насосу на очікуваний період його використання. За один рік це становитиме: (34800 1600) / 5 = 6640 (грн.). Суму нарахованої амортизації також можна визначити як добуток вартості основних засобів, і норми амортизації. Річна норма амортизації за цим методом є величиною зворотною очікуваному строку використання об'єкту у відсотках: 1 / 5 = 20 %. Звідси річна сума амортизації дорівнює: (34800 1600) * 20 % = 6640 (грн.). Ця сума амортизації включатиметься з року в рік, впродовж строку корисного використання насосу, включатиметься у витрати підприємства і відображатиметься у “Звіті про фінансові результати”. На цю суму рівномірно збільшуватимуться накопичена амортизація (знос) і відповідно зменшуватиметься залишкова вартість насосу, які відображаються у “Балансі” підприємства ДКП “ХКОВ” (таблиця 3.9).

Цей метод підходить для нарахування амортизації насосу, тому що він виконує постійний обсяг роботи, працює безперервно на протязі всього строку служби, саме чинником, який обмежує його строк служби є фізичне старіння. Цей метод є найбільш простим у застосуванні, його використання виправдане за умови, коли не існує швидкого морального старіння. Проте з часом ступінь зношеності основного засобу зростає і він потребує більших витрат на обслуговування та ремонт.

Таблиця 3.9

Прямолінійний метод нарахування амортизації, грн.

Показник

Рік

0

1

2

3

4

5

Амортизаційні відрахування за рік

6640

6640

6640

6640

6640

Накопичена амортизація (знос) на кінець року

6640

13280

19920

26560

33200

Залишкова вартість на кінець року

34800

28160

21520

14880

8240

1600

Виробничий метод базується на тому, що амортизація об'єкта залежить в основному від інтенсивності його використання. Він ґрунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об'єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції, у нашому випадку - кількості надання послуг очищення води. Тай як насос рівномірно працює на протязі всього строку корисного використання, то за кожен рік він буде виконувати постійний об'єм роботи. Цей метод у такому випадку буде схожий на прямолінійний метод. Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції на виробничу ставку.

Нарахування за цим методом можна вважати обґрунтованим, коли фактично отриманий дохід від використання основного засобу дійсно пов'язаний з обсягом виробництва за його допомогою у кожному обліковому періоді. При використанні цього методу амортизація виробничого обладнання розглядається як змінні витрати, оскільки їх сума прямо пропорційно змінюється до кількості одиниць виготовленої продукції.

В даному випадку виробнича ставка складе: (34800 1600) / 8760000 = 0,00379 (грн. / м3). Об'єм наданих послуг очищення води буде однаковим по роках і складе: 8760000 / 5 = 1752000 (м3 / рік) (таблиця 3.10).

Таблиця 3.10

Виробничий метод нарахування амортизації, грн.

Рік

Фактичний обсяг продукції, м3

Амортизаційні відрахування за рік

Накопичена амортизація (знос) на кінець року

Залишкова вартість на кінець року

-

-

-

34800

1

1752000

1752000 * 0,00379 = 6640

6640

28160

2

1752000

1752000 * 0,00379 = 6640

13280

21520

3

1752000

1752000 * 0,00379 = 6640

19920

14880

4

1752000

1752000 * 0,00379 = 6640

26560

8240

5

1752000

1752000 * 0,00379 = 6640

33200

1600

З 1 липня 2000 року, з набуттям чинності довгоочікуваного Положення (стандарту) 7 “Основні засоби” підприємства України здобули право самостійно обирати методи нарахування амортизації. Серед таких методів є методи прискореної амортизації.

Використання методів прискореної амортизації дозволить підприємствам швидше оновлювати виробничий апарат, матеріально-технічну базу, підвищувати на цій основі якість і конкурентоспроможність послуг комунального господарства на ринку.

Розрахуємо амортизацію методом зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток річної норми амортизації на залишкову вартість насосу на початок звітного року. Для насосу норма амортизації складе:

На = 1 = 0,46 (46 %)

У даному випадку річна нома амортизації складе 46 %. Розрахунок амортизації наведено у таблиці 3.11.

Таблиця 3.11

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості, грн.

Рік

Амортизаційні відрахування за рік

Накопичена амортизація (знос) на кінець року

Залишкова вартість на кінець року

0

-

-

34800

1

34800 * 46 % = 16008

16008

18792

2

18792 * 46 % = 8644,32

24652,32

10147,68

3

10147,68 * 46 % = 4667,93

29320,25

5479,75

4

5479,75 * 46 % = 2520,7

31840,95

2959,05

5

2959,05 * 46 % = 1359,05

33200

1600

Тепер розрахуємо амортизаційні відрахування насосу методом прискореного зменшення залишкової вартості. За ним норма амортизації, обчислена за прямолінійним методом подвоюється і застосовується до залишкової вартості насосу. Ліквідаційна вартість у розрахунок не входить, вона потрібна лише для розрахунку амортизації за останній рік (таблиця 3.12).

Цей метод нарахування не припускає обов'язкової “наявності” ліквідаційної вартості об'єкту основних засобів. При цьому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об'єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість.

Таблиця 3.12

Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості, грн.

Рік

Амортизаційні відрахування за рік

Накопичена амортизація (знос) на кінець року

Залишкова вартість на кінець року

0

-

-

34800

1

2 * 20 % * 34800 = 13920

13920

20880

2

2 * 20 % * 20880 = 8352

22272

12528

3

2 * 20 % * 12528 = 5011,2

27283,2

7516,8

4

2 * 20 % * 7516,8 = 3006,72

30289,92

4510,08

5

34800 1600 30289,92 = 2910,08

33200

1600

Проведемо розрахунок амортизаційних відрахувань насосу кумулятивним методом, за яким вартість насосу, яка амортизується, множиться на кумулятивний коефіцієнт. У даному випадку сума чисел років корисної експлуатації насосу дорівнює : 1 + 2 +3 + 4 + 5 = 15. Кумулятивний коефіцієнт становить для першого, другого, третього, четвертого, п'ятого років відповідно 5/15, 4/15, 3/15, 2/15, 1/15 (таблиця 3.13).

Кумулятивний метод є простим і раціональним, він забезпечує повне відшкодування вартості об'єкта, що амортизується, але має певний недолік: сума амортизації, визнана витратами поточного періоду, дуже часто не узгоджується з фактичною експлуатацією активу, а отже, і з отриманими від нього доходами.

Таблиця 3.13

Нарахування амортизації кумулятивним методом, грн.

Рік

Амортизаційні відрахування за рік

Накопичена амортизація (знос) на кінець року

Залишкова вартість на кінець року

0

-

-

34800

1

5/15 * 33200 = 11066,67

11066,67

23733,33

2

4/15 * 33200 = 8853,33

19920

14880

3

3/15 * 33200 = 6640

26560

8240

4

2/15 * 33200 = 4426,67

30986,67

3813,33

5

1/15 * 33200 = 2213,33

33200

1600

Було розглянуто всі методи нарахування амортизації на прикладі насосу центробіжного “СМ 150-125”, який було введено в експлуатацію на ДКП “Харківкомуночиствод”.

Можна зробити деякі висновки про умови застосування кожного методу [24]. Прямолінійному методу відповідають наступні фактори, що впливають на очікуваний спосіб отримання економічних вигід:

а) рівномірна експлуатація об'єкта;

б) виробництво різнорідної продукції;

в) незначний моральний знос.

Для використання методу зменшення залишкової вартості сприяють наступні фактори:

а) об'єкт може використовуватися у виробництві ріхних видів продукції або послуг;

б) швидкий фізичний і моральний знос;

в) необхідність швидкого накопичення коштів для прискорення відновлення основних засобів.

Кумулятивному методу відповідають наступні умови:

а) об'єкт використовується у виробництві різних послуг або продукції;

б) швидкий фізичний і моральний знос;

в) необхідність швидкого накопичення коштів для оновлення основних засобів.

Для методу прискореного зменшення залишкової вартості сприяють ті ж самі фактори, що й для інших методів прискореної амортизації, а саме:

а) швидкий моральний та фізичний знос;

б) об'єкт використовується у виробництві різних видів продукції чи послуг;

в) необхідність швидкого накопичення коштів для оновлення основних засобів.

Для застосування виробничого методу існують наступні умови:

а) об'єкт використовується для виробництва одного виду послуг чи продукції;

б) строк корисного використання об'єкту безпосередньо визначається його ресурсом: кількістю наданих за його допомогою одиниць послуг;

в) нерівномірність використання засобу;

г) кількість планових і наданих обсягів послуг з його використанням надійно вимірюється.

В свою чергу податковий метод характеризується наступними факторами:

а) не враховує строків експлуатації;

б) не враховує фізичного і морального зносу;

в) не враховує виробничих чинників використання основних засобів і розрахований тільки для цілей оподаткування.

У таблиці 3.14 надано порівняння різних методів нарахування амортизації для насосу, який було введено на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод”, яке розглядається у дипломній роботі. У цій таблиці не наведено виробничого методу, так як він для насосу, який працює рівномірно, розраховується, як і прямолінійний.

Таблиця 3.14

Порівняння методів нарахування амортизації для основного засобу ДКП “Харківкомуночиствод”, млн. грн.

Рік

Податковий

Прямолінійний

Зменшення залишкової вартості

Прискореного зменшення залишкової вартості

Кумулятивний

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

1

7,63

21,9

6,64

19,0

16,01

46,0

13,92

40,0

11,07

31,8

2

13,59

39,0

13,28

38,2

24,65

70,8

22,27

64,0

19,92

57,2

3

18,24

52,4

19,92

57,2

29,32

84,3

27,28

78,4

26,56

76,3

4

2187

62,8

26,56

76,3

31,84

91,5

30,29

87,0

30,99

89,0

5

24,70

71,0

33,2

95,4

33,2

95,4

33,2

95,4

33,2

95,4

Як видно з таблиці 3.14, податковий метод нарахування амортизації на підприємстві ДКП “Харківкомуночиствод” у порівнянні з іншими методами, особливо прискореної амортизації, не сприяє швидкому оновленню очисного обладнання, тому воно морально та фізично старіє, але не замінюється. Це в свою чергу може призвести до екологічної кризи. Тому доцільно буде запропонувати підприємству використовувати метод зменшення залишкової вартості не тільки для основних засобів 3 групи, а ще й для засобів другої групи, які швидче морально старіють. Цей метод найбільше сприяє заміні старого обладнання новим, більш прогресивним, що відповідає сучасним потребам споживачів комунальних послуг.

Розрахуємо методом зменшення залишкової вартості суму амортизаційних відрахувань для третьої групи основних засобів на 2010 та 2011 роки, виходячи з того, що середній строк їх корисного використання складає 5 років. Залишкова варість на початок 2010 року складає: 5051,13 + 13572,93 = 18624,06 (тис.грн.). Норма амортизації у даному випадку складатиме 46 %, як було розраховано для нового насосу (таблиця 3.15).

Таблиця 3.15

Амортизація за 2010 - 2011 роки, тис. грн.

Рік

Амортизаційні відрахування за рік

Накопичена амортизація (знос) на кінець року

Залишкова вартість на кінець року

2010

18624,06 * 46 % = 8567,07

8567,07

10056,99

2011

10056,99 * 46 % = 4626,22

13193,29

5430,77

В свою чергу податковим методом амортизаційні відрахування підприємства розраховані у таблиці 3.16 для 3 групи на 2010 - 2011 роки.

Таблиця 3.16

Податковий метод для 3 групи, тис. грн.

Група, %

Балансова вартість на 01.01

Амортизація за І квартал

Балансова вартість на 01.04

Амортизація за ІІ

квартал

Балансова вартість на 01.07

Амортизація за ІІІ

квартал

Балансова вартість на 01.10

Амортизація за ІV

квартал

Накопичена сума амортиза-ції з початку року

2010 рік

3 а,

3,75

5051,1

189,4

4061,7

182,3

3879,4

145,5

3733,9

140,0

657,2

3 б,

6

13572,9

825,2

12747,7

764,9

11982,8

718,9

11263,9

675,8

2984,8

2011 рік

3 а,

3,75

3593,9

134,8

3459,1

129,7

3329,4

124,9

3204,5

120,2

509,6

3 б,

6

10588,1

635,3

9952,8

597,2

9355,6

561,3

8794,3

527,7

2321,5

У наступній таблиці 3.17 наведено порівняння розміру прибутку у 2011 році до і після використання методу зменшення залишкової вартості на прикладі лише 3 групи основних засобів. Буде змінюватися лише показник амортизаційних відрахувань 2011 року і відповідно до нього сума витрат. У 2011 році сума амортизаційних відрахувань податковим методом без урахування 3 групи складе: 7764,4 509,6 2321,5 = 4933,3 (тис. грн.). Згідно з цим амортизаційні відрахування у проектному 2010 році після використання методу зменшення залишкової вартості складуть: 4626,22 + 4933,3 = 9559,52 (тис. грн.). При цьому витрати збільшаться на суму різниці амортизації: 9559,52 7764,4 = 1795,12 (тис. грн.). І складуть після викорис-тання запропонованого методу: 57843,3 + 1795,12 = 59638,42 (тис. грн.).

Таблиця 3.17

Розрахунок прибутку при застосуванні методу зменшення залишкової вартості основного засобу ДКП “ХКОВ”, тис. грн.

Назва показника / роки

2008 р.

2009 р.

2010 р.

(очікуване)

2011 р. (проект)

податковий метод

метод зменшення залишкової вартості

Дохід (без ПДВ)

60380,3

63451,9

67344,6

71134,7

71134,7

Витрати:

51374,5

53184,3

55781,2

57843,3

59638,42

· у т. ч. аморти-зація

7099,4

7073,51

7834,5

7764,4

9559,52

Прибуток

9005,8

10269,9

11563,4

13291,4

11496,28

Зростання прибутку (%)

14,04

12,6

14,94

- 0,6 (- 13,5)

Питома вага амортизації у витратах (%)

13,8

13,3

14,0

13,4

16,0

Амортизація на 1 грн. послуг

0,121

0,111

0,116

0,109

0,134

Як видно з вищенаведеної таблиці, при використання методу зменшення залишкової вартості прибуток підприємства зменшується, при цьому зростає питома вага амортизації у витратах підприємства ДКП “Харківкомуночиствод”, як наслідок зростає значення амортизаційних відрахувань на 1 грн. послуг. Але у даному випадку підприємство отримує податкову пільгу від застосування методу прискореної амортизації основних засобів 2 та 3 групи, відрахування амортизаційного фонду доцільно витратити на інвестиційні цілі, пов'язані з оновленням чи реконструкцією основних засобів. В свою чергу це у наступному дозволить збільшити прибуток підприємства ДКП “Харківкомуночиствод” за рахунок економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту.

Кошти, отримані від застосування на підприємстві методу зменшення залишкової вартості, дозволили б реалізувати дуже важливий для ДКП “Харківкомуночиствод ” та оточуючого середовища інвестиційний проект, який має назву “Удосконалення системи ілового господарства каналізаційних споруд міста Харкова. Перша черга - впровадження екологічних технологій”. Впровадження цього проекту є дуже важливим для усього міста та його мешканців.

При використанні методу залишкової вартості спостерігається зменшення прибутку на 13,5 % у порівнянні з 2010 роком до реалізації проекту, чи у вартісному вираженні: 13291,4 11496,28 = 1795,12 (тис. грн.). Однак, як видно з таблиці 3.14, підприємство після реалізації проекту зменшить енерговитрати на 5551,65 тис. грн., та, як наслідок, зменшаться сумарні витрати і складуть 54086,77 тис. грн. Тоді таблиця при застосуванні методу залишкової вартості буде мати вигляд (табл. 3.18).

З цієї таблиці видно, що після застосування цього методу прибуток ДКП “Харківкомуночиствод ” у 2011 році зросте на 47,43 %, а не на 14,94 %, як було заплановано.

Таблиця 3.18

Застосування методу залишкової вартості, тис. грн.

Назва показника / роки

2008 р.

2009 р.

2010 р.

(очікуване)

2011 р. (проект)

податковий метод

метод зменшення залишкової вартості

Дохід (без ПДВ)

60380,3

63451,9

67344,6

71134,7

71134,7

Витрати:

51374,5

53184,3

55781,2

57843,3

54086,77

· у т. ч. аморти-зація

7099,4

7073,51

7834,5

7764,4

9559,52

Прибуток

9005,8

10269,9

11563,4

13291,4

17047,93

Зростання прибутку (%)

14,04

12,6

14,94

47,43 (28,26)

Питома вага амортизації у витратах (%)

13,8

13,3

14,0

13,4

17,7

Амортизація на 1 грн. послуг

0,121

0,111

0,116

0,109

0,134

Можна зробити висновок, що діюча система амортизаційних відрахувань на підприємстві ДКП “ХКОВ” не забезпечує своєчасного відтворення основних засобів, а так, як це в основному очисне обладнання, яке призначено для надання якісних послуг населенню Харківської облісті, то це може привести в майбутньому до екологічної кризи. Тому для фінансового забезпечення оновлення основних засобів потрібно перейти до застосування методу прискореної амортизації наявних основних фондів підприємства.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Сучасні промислові умови характеризуються наявністю небезпечних та шкідливих факторів. Тому головне завдання охорони праці звести до мінімуму можливість пораження та захворювання людини з одночасним забезпеченням комфорту. Сучасний розвиток організації праці спонукає багатьох людей у своїй трудовій діяльності використовувати комп'ютерну техніку. Трудова діяльність бухгалтерів не виключення.

Праця бухгалтера пов'язана з використанням ЕОМ впродовж робочої зміни майже на 60 %.

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання, відомчої належності та видів діяльності, які здійснюють розробку, виробництво та застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів.

Управління охороною праці на підприємстві виконує роботодавець.

Для запобігання нещасних випадків, професійних захворювань адміністрація підприємства, згідно з Конституцією України та Законом України “Про охорону праці” та Законом України “Про охорону навколишнього середовища”, зобов'язана забезпечити організацію заходів та засобів, які попереджують дію на людину небезпечних та шкідливих промислових факторів.

Праця бухгалтера у сучасному автоматизованому та механізованому виробництві - це процес взаємодії людини та машини.

Правила охорони праці призначені для запобігання несприятливій дії шкідливих факторів, що негативно впливають на здоров'я людини при роботі з візуальними дисплейними терміналами, яка супроводжується зоровим та нервово-емоційним напруженням та виконується у вимушеній позі на фоні обмеженої загальної м'язової активності під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.

Зробимо аналіз умов праці на підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод”, у відділі бухгалтерії.

Характеристика приміщення

Приміщеня бухгалтерського відділу знаходиться на четвертому поверсі чотирьохповерхової будівлі. В кімнаті знаходяться: телефони, мікрокалькулятори та 3 ПЕОМ. Розміри кімнати: довжина - 5 м, ширина - 4 м, висота - 3 м. Загальна площина складає 20 м2 , чисельність працівників - 3 ч., що відповідає нормам.

ПЕОМ - це однофазний споживач електроенергії (періодичний струм напругою 220 В та частота 50 Гц). Захист людини від ураження електричним струмом ЕОМ повинен відповідати першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщеня відноситься до приміщеня без підвищенної небезпеки (ПУЭ-87) [20].

Аналіз стану промсанітарії та гігієни праці у відділі

Стан промсанітарії на підприємстві грає визначну роль у підвищенні працездатності працівників та створенні комфортних умов на робочих місцях.

Праця бухгалтера відноситься до категорії легка - 1а (витрати енергії організму при виконанні робіт до 139 Вт) та не потребує фізичного навантаження. Оскільки робота на ПЕОМ вважається нервово напруженою працею, параметри мікроклімату приміщення повинні мати оптимальні значення. Категорія робіт визначається згідно з фізичним навантаженням, котре необхідно виконати працівникові, у нашому прикладі - бухгалтеру у відділі бухгалтерії, та пори року [15]. Робота на ПЕОМ займає в день до 4 годин. Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у відділі зведено у таблицю 4.1.

Таблиця 4.1

Санітарно-гігієнічні умови праці у робочій зоні

Параметр

Фактичне значення

Норматив

Відповідність параметрів нормі

Шум, дб

48

не більше 85

відповідає

Освітленість загальна, лк

200

200

відповідає

Значення КПО

1,35

не менше 1,5

не відповідає

Запиленість і вид пилу, мг/м3

1,6

1,4-2

відповідає

Температура повітря у відділі, 0С

взимку

22-23

20-23

відповідає

влітку

23-25

20-25

відповідає

Відносна вологість повітря, %

50

40-60

відповідає

Швидкість руху повітря, м/с

0,1

не більше 0,1

відповідає

У відділі, який розглядається у дипломній роботі, для забезпечення нормального освітлення використовується природне освітлення, штучне освітлення та змішане, які нормуються СНиП II-4-79 [22]. Кабінет відділу забезпечується боковим природнім освітленням вдень завдяки віконним отворам у стінці та системою загального штучного освітлення - ввечері. Світильники розмущуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення).

При визначенні норм освітлення треба призначати розряд та підрозряд зорових робіт. Роботу бухгалтера з ПЕОМ можна охарактеризувати як працю високої точності, з найменшим об'єктом розрізнення від 0,3 до 0,5 мм. Така праця відноситься до III розряду зорових робіт (в).

Для м. Харкова, де знаходиться підприємство ДКП “ХКОВ” (IV пояс світового клімату), значення коефіцієнта природного освітлення (КПО), згідно з СНиП II-4-79 [22], розраховується за формулою

, (4.1)

де - нормуюча величина КПО для третього поясу світового клімату, дорівнює 2%;

c - коефіцієнт сонячного климату, с = 0,75 (вікна на захід );

m - коефіцієнт світового климату, m = 0,9.

%

Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 нормативний показник КПО повинен бути не менш 1,5 % при використанні ПЕОМ.

Для визначення співвідношення існуючого у бухгалтерському відділі природного освітлення нормам потрібно проаналізувати сумарну площину віконних отворів.

Необхідну сумарну площину залежно від площини підлоги приміщення приблизно розраховують за формулою

, (4.2)

де So - сумарна площа віконних отворів;

?o - світова характеристика вікна (18);

Kз - коефіцієнт запасу (1,2);

SH - площина підлоги приміщення (20 кв.м.);

KЗД - коефіцієнт, враховуючий вплив затемнення вікон споруд, які стоять навпроти (1 - навпроти споруд немає);

фo - загальний коефіцієнт світлових отворів;

r1 - коефіцієнт, враховуючий вплив від блиску при боковому освітленні (r1=1);

eH - КПО, нормативне значення в процентах, з урахуванням характеру зорової роботи, виду освітлення та світового клімату в районі розположення споруди.

Загальний коефіцієнт світопропускання розраховується по формулі
, (4.3)
де ф1 - коефіцієнт, враховуючий вид віконного матеріалу (скло листове одинарне);
ф2 - коефіцієнт, враховуючий вид перетинання;
ф3 - коефіцієнт, враховуючий вид конструкцій покриття (бокове);
ф4 - коефіцієнт, враховуючий витрати світла в сонцезахисних споруд (внутрішні штори ).
фo = 0,9 * 0,6 * 1 * 1 = 0,54
Вибір значення коефіцієнтів відповідає даним СНиП II-4-79.
Після визначення необхідних значень розраховуємо сумарну площу світоотворів

Таким чином, необхідна площа дорівнює 3,48 кв.м., фактична величина сумарної площини віконних отворів дорівнює 3,78 кв.м (одне вікно 2,1 * 1,8 м).

Але нормативне значення ен = 1,5 %, тому:

Таким чином, фактичне значення сумарної площини віконних отворів менше, ніж значення площини віконних отворів при нормативному значенні коефіцієнту природного освітлення.

Джерела світла люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт.

Як видно з таблиці 4.1, рівень шуму у приміщенні є допустимим для приміщень з ПЕОМ, але освітлення у відділі недостатньо, тому для збереження здоров'я працівників відділу та підтримання їх нормальної продуктивності праці необхідно збільшити кількість об'єктів освітлення або встановити більш потужні лампи.

При роботі з ПЕОМ на людину діє ряд шкідливих та небезпечних факторів, такі як фізичні, хімічні, психофізичні [12]. Розглянемо їх перелік у відділі бухгалтерії (таблиця 4.2).

Таблица 4.2

Перелік шкідливих та небезпечних промислових факторів

Шкідливі та небезпечні фактори

Джерела утворення факторів

1

2

Підвищенна іонізація повітря робочої зони

Рентгенівське випромінювання та статична електрика

Підвищенний потенціал статичної електрики

Діелектрична поверхня ПЕОМ

Рентгенівське випромінювання

Електроно-промінева трубка монітора

Підвищений рівень шуму та вібрації

Електрообладнання відділу

Підвищенний рівень електронапруги

Електрообладнання відділу

Пожежонебезпека

Тверді горючі матеріали та інші джерела

Статична нагрузка

Постійна робоча поза

Контрасність зображення

Монітор ПЕОМ

Нервово-емоційна напруга, напруга зорового аналізатора

Інтенсивність праці

Оптимальне значення метеорологічних вимог у відділі бухгалтерії забезпечується завдяки вентиляції з природнім спонуканням. Для періодичного збільшення швидкості руху повітря у теплий період року використовують стелеві вентилятори. У відділі таких вентиляторів - два, потужність кожного складає 50 від необхідного повітряного обміну. У холодний період застосовується централізоване водяне опалення.

У відділі на протязі останніх 3 років не зафіксовано професійних захворювань у працівників. Кожен день кахельна підлога регулярно очищається від сміття, відходів і пилу, проводиться волога уборка працівниками господарського відділу підприємства. У відділі бухгалтерії знаходится шафа для речей працюючих.

Стіни у відділі пофарбовано у світло голубий колір, стеля білого кольору, офісні меблі зроблено зі світлого дерева, комп'ютерна техніка білого кольору.

Техніка безпеки

ПЕОМ відноситься до електроустанов закритого типу (струмоведучі частини знаходяться в кожухах) з діючою напругою до 1000 В. Згідно з ГОСТ 14255-69 [11] та ПУЭ-87 [20] ступінь захисту персонала від торкання з струмоведучими частинами зсередини захисного корпусу та від попадіння води внутрь корпусу відповідає IP-44.

Робочі місця обладнано персональними комп'ютерами, радіочастота ЕМП котрих не больше 0,06 МГц. На протязі робочого дня допустима напруга електричної складової 50 В/м, а магнитної складової 5 А/м. Такі впливи є безпечними для персоналу.

Загальна потужність споживачів 3 кВт. Схемо-конструктивні засоби електробезпеки забезпечують безпеку торкання людини до металевих неструмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої в ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них. Схемо-конструктивні засоби безпеки - заземлення.

У відділі знаходиться 3 комп'ютера.

Комп'ютерна техніка у відділі застаріла, але дозволяє виконувати задачі, які на сьогоднішній день стоять перед бухгалтерією завдяки оновленному програмному забезпеченню. Огляд та ремонт техніки здійснюється працівниками відділу автоматизації.

Експлуатаційними засобами електробезпеки є виконання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою та такі заходи:

а) не вмикати та не вимикати розломи кабелів при ввімкненій напрузі сітки;

б) технічне обладнання та ремонтні роботи проводити тільки при вимкнутому постачанні сітки.

Робітники відділу пройшли повний інструктаж з безпечних умов праці з ПЕОМ.

Час безперервної роботи з ПЕОМ складає 4 години, перерва для відпочинку складає 30 хвилин.

За останні роки у приміщенні відділу не було нещасних випадків.

Пожежна безпека

Приміщення відділу бухгалтерії по категорії вибухово- та вогненебезпечні відноситься до категорії В - вогненебезпечне при наявності твердих згораючих матеріалів (робочі столи, папір, ізоляція та інші). Ступінь вогнестійкості будови II.

Причинами виникнення пожеж в приміщенні можуть бути: електропроводки електроапаратів, коротке замикання у мережі, зберігання горючих матеріалів (паперу), блискавка та інше.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системами попередження виникнення пожежі, захисту та організаційно-технічними заходами [24].

В системі попередження пожеж передбачаються такі заходи:

а) контроль та профілактика ізоляції;

б) наявність плавких запобіжників обладнань;

в) захист споруд від блискавок. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщеня П-IIа, з обліком кількості грозових годин року - 20 годин, прилаштована III категорія захисту від блискавки.

Система пожежної безпеки у приміщенні передбачає наступні засоби:

а) система автоматичної пожежної сигналізації;

б) приміщення обладнано вуглекислотними вогнегасниками типу ВВК-1,4 (ОУ-2) 1шт.

в)для успішної евакуації персоналу двері приміщення мають такі розміри: ширина 1,6 м, висота 2,5 м. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до виходу 34 м.

Організаційні засоби пожежної безпеки на підприємстві:

а) навчання робітників правил пожежної безпеки;

б) наявність інструкцій та плану евакуації на стінах відділу та у коридорі.

Оцінка організаційних, технологічних заходів, що пропонуються в дипломній роботі, з точки зору охорони праці

Умови праці у відділі бухгалтерії відповідають встановленим нормативам. Єдиним негативним фактором, що може вплинути на стан здоров'я працівника приміщення є недостатність освітлення робочих місць.

З метою забезпечення достатності освітлення у відділі бухгалтерії пропонується встановити настольні лампи на кожному робочому місці потужністю 40 Вт.

Для запобігання виникнення пожежної ситуації на підприємстві ДКП „Харківкомуночиствод” з працівниками проводиться навчання з безпечних умов праці з ПЕОМ, а також правил пожежної безпеки.з ознайомленням з планом евакуації з приміщення.

У відділі щоденно проводиться волога уборка з метою зменшення пилу у повітрі. Підтримка допустимих норм температури повітря на протязі року досягається за рахунок наявних систем вентиляції та опалення.

Робітниками відділу автоматизації проводяться планові перевірки техніки, що знаходиться у відділі. У разі виявлення несправностей проводиться ремонт відповідного обладнання або його заміна на нове за рахунок амортизаційного фонду.

Удосконалення амортизаційної політики держави дозволило б збільшити амортизаційний фонд підприємства та, в свою чергу, своєчасно здійснювати заміну наявного обладнання на більш досконале, яке б відповідало сучасним потребам.

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі було розглянуто поняття амортизації, методів її нарахування з порівняльною характеристикою їх застосування, визначення ролі амортизаційних відрахувань у відтворенні основних засобів, характеристика змін державної амортизаційної політики, аналіз руху та стану основних засобів підприємства, використання амортизаційного фонду на підприємстві.

Амортизація основних засобів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Існує декілька методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий та податковий.

Державна амортизаційна політика спрямована на відшкодування зносу основного капіталу шляхом створення нормативно-правових і господарських умов для відтворення і повернення раніше інвестованого капіталу, формування підприємствами та організаціями власних фінансових засобів для відтворення основних фондів.

З 1 липня 1997 р. система нарахувань амортизації була радикально змінена, що негативно вплинуло на процес відтворення основних засобів. По-перше, різке скорочення кількості норм амортизації, які застосовуються, хоча й зменшило об'єм розрахункової роботи, але була дуже послаблена залежність норми амортизації від реального строку служби основних засобів, чим порушені економічно обґрунтовані строки їх відтворення. По-друге, незважаючи на те, що новий режим амортизації призвів до збільшення діючих раніше річних норм амортизації для більшості видів основних виробничих засобів, досить велика частина об'єктів активної частини основних засобів були переведені на більш низькі нормативи амортизаційних відрахувань. По-третє, розрахунок річних норм амортизаційних відрахувань по залишковій, а не по первісній вартості основних засобів веде до подовження їх амортизаційного періоду та строку окупності капіталовкладень. У-четвертих, зменшення перечню основних засобів, що підлягають по новому закону прискореній амортизації, нерідко обходить саме ті групи обладнання, які потребують інтенсивного оновлення у приоритетному порядку.

Підприємство ДКП “Харківкомуночиствод” в інфраструктурі полуторамільйонного мегаполісу Харкова забезпечує мешканцям міста належні санітарні умови життя, оберігає оточуюче середовище, і, в першу чергу, водні джерела. Основними цілями діяльності є: надання мешканцям та організаціям міста якісних послуг водовідведення, забезпечення стабільної роботи та розвитку каналізаційного господарства. До складу підприємства входять п'ять підрозділів: комплекс експлуатації каналізаційних мереж, колекторів та насосних станцій “Харківводовідведення” (КХВВ), комплексів біологічної очистки “Диканевський” (КБОД) та “Безлюдівський” (КБОБ), “Спецмашин та механізмів” (СМіМ) по експлуатації об'єктів водозниження та ливневої каналізації, по експлуатації рік і водоймищ та “Управління” (ХКВВУ). У 2008 році діяльність була збитковою внаслідок великої заборгованості населення перед підприємством, але вже у 2009 році ДКП “ХКОВ” отримало прибуток, який ще збільшився у 2010 році з введенням нових тарифів на послуги. Підприємство планує збільшення обсягів своїх послуг у наступних роках з підвищенням якості їх надання.

Основні засоби підприємства знаходяться у значно зношеному стані, найбільшу питому вагу займає пасивна частина - будівлі та споруди очищення. Амортизаційну політику ДКП “ХКОВ” розроблено на основі Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” та П(С)БО 7. Амортизаційні відрахування здійснюються податковим методом згідно з встановленими нормами у бухгалтерському та податковому обліку. Цей метод не враховує морального та фізичного зносу основних засобів, не сприяє швидкому оновленню, не враховує й строку їх корисного використання.

У дипломній роботі було проведено порівняння усіх методів нарахування амортизації для основного засобу 3 групи, надано умови для їх застосування. Висновком порівняння є те, що на підприємстві буде доцільним використання методу зменшення залишкової вартості не тільки для основних засобів 3 групи, але й 2, бо вони швидше морально старіють, а цей метод сприяє швидкому оновленню засобів. Внаслідок цього збільшуються амортизаційні відрахування, зменшується прибуток. Кошти амортизаційного фонду потрібно вкласти в реалізацію дуже важливого для підприємства і всього міста Харкова інвестиційного проекту “Удосконалення системи ілового господарства каналізаційних споруд міста Харкова. Перша черга - впровадження екологічних технологій”, який направлено на поліпшення стану оточуючого природнього середовища за допомогою економічно-ефективного обладнання. Прибуток від реалізації проекту в свою чергу допоможе збільшити загальну суму прибутку ДКП “ХКОВ” у 2011 році.

Також проаналізовано недоліки впровадження нової системи нарахування амортизації на прикладі овновного засобу досліджуваного підприємства - насосної повітряної станції, яку пропонується віднести не до 1 групи, а до 3 групи основних засобів бухгалтерського обліку, бо фактичний строк служби обладнання цієї станції не перевищує 10-12 років, в той час як зараз списання вартості обладнання розраховано на не менше, ніж 20 років.

У роботі було розглянуто шляхи удосконалення державної амортизаційної політики з метою фінансового забезпечення відтворення основних засобів на прикладі ДКП “Харківкомуночиствод”, основними з яких є проведення антиінфляційної переоцінки основних засобів; виключення безоплатного вилучення у підприємства амортизаційних коштів для централізованого використання; амортизаційні відрахування розраховувати по первісній вартості; надання дозволу підприємству відносити на валові витрати 9 % балансової вартості основних засобів 1 та 3 груп, що необхідно для повного, а не збиткового фінансового забезпечення робіт по ремонту та модернізації основних засобів; вибіркове застосування прискореної амортизації з метою прискорення технічного прогресу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про господарські товариства”// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - С. 682.

2. Податковий кодекс. Електронний ресурс: www.rada.dov.ua.

3. Закон України “Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - С. 1351-1359.

4. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Урядовий кур'єр. - 1997. - С.5-11.

5. Закон України “Про охорону праці”. - К.: Україна, 1992. - 25 с.

6. Постановление Кабинета Министров Украины от 28.10.98 № 1706 “Об утверждении программы реформирования системы бухгалтерского учета с применением международных стандартов” // Ведомости Верховного Совета Украины. - 1998. - №52. -- С.1025-1033.

7. Приказ Министерства Финансов Украины от 31.03.99 № 87 “Об утверждении Положений (стандартов) бухгалтерского учета” // Налоги и бухгалтерский учет. - №20. - 1999.

8. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 2 “Баланс”. - Х.: Информационно-производственная фирма Эпсилон, 1999. - С. 10.

9. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 “Отчет о финансовых результатах”. - Х.: Информационно-производственная фирма Эпсилон, 1999. - С. 17-22.

10. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 7 “Основные средства”: Утв. Приказом Министерства финансов Украины № 92 // Бухгалтер. - 2004. - № 5. Прил.: Тема. - С. 37-42.

11. ГОСТ 14255-69 Аппараты электрическое напряжение до 1000. Оболочки. Степени защиты (СТ СЭВ 778-78). - Введ. 01.01.78.

12. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

13. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

14. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

15. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

16. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные колебания. Нормирование.

17. ДСТУ 2293-93. ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення.

18. ДСТУ 2300-93. Вібрація. Терміни та визначення.

19. ОНТП 24-86. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрыво- и пожароопасности. - М.: Стройиздат., 1987. - 128 с.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.