Побудова моделей оцінки конкурентоспроможності підприємства

Менеджмент конкурентоспроможності і маркетинг. Конкурентоспроможність та її роль в діяльності підприємства. Аналіз фінансово-маркетингової діяльності підприємства. Виявлення конкурентів і оцінка їх можливостей. Розробка цінової політики підприємства.

Рубрика Экономико-математическое моделирование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2013
Размер файла 591,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ресурсне забезпечення грає велику роль при виконанні плану виробництва продукції. Від того, в якому ступені підприємство забезпечено сировиною і допоміжними матеріалами, енергоресурсами, залежить ритмічність роботи кожного цеху, підприємства в цілому, виконання виробничої програми.

При плануванні об'єму виробництва необхідно враховувати обмеження по ресурсах. Нерідко саме цей чинник є гальмом в розширенні виробництва .

В цехах по виробництву хлібобулочних і кондитерських виробів виробництво засновано на сировині, що поступає із сторони.

Питаннями ресурсного забезпечення в ВАТ «Торезхліб» займається відділ постачання. Поставки в даний час здійснюються на основі договорів або контрактів, що укладаються самим підприємством з підприємствами - постачальниками .

В більшості випадків об'єми поставок останніми роками не плануються, оскільки вони залежать лише від фінансових можливостей підприємства.

Допоміжні і маркетингові організації

ВАТ «Торезхліб» володіє власним транспортним цехом, транспортування засобами, яких не має свій в розпорядженні підприємство доступна за ціною і можливостями.

Існуюча збутова політика припускає використання власних складських приміщень.

Підприємство використовує лише короткострокові кредити для погашення заборгованості по заробітній платні. Ціни за кредит і їх доступність не дозволяють широко використовувати даний інструмент в господарській діяльності.

Рекламний підрозділ функціонує не на належному рівні, що відображається на якості рекламної продукції, і є результатом не продуманої кадрової політики.

Контактні аудиторії.

Найзначущішою контактною аудиторією є населення м. Торез. При розумній і плановій роботі з нею вона дає можливість до подальшого розширення ринку збуту хлібобулочних і кондитерських виробів.

Комплекс заходів по роботі з контактними аудиторіями здійснюється силами працівників відділу збуту, що не зведено в ранг політики підприємства.

2.3 Оцінка конкурентної стратегії підприємства і його виробничо-ресурсного потенціалу

Організація управління виробництвом.

На хлібопекарському підприємстві апарат управління виконує наступні функції, пов'язані з виробничою діяльністю хлібозаводу:

загальне керівництво підприємством і його виробничими ділянками;

техніко-економічне планування, організація і планування праці;

контроль якості сировини і готової продукції;

бухгалтерський облік і фінансова діяльність;

матеріально-технічне постачання;

збут готової продукції;

ремонтне і енергетичне обслуговування;

загальне діловодство.

Дані функції виконуються апаратом управління, що складається з економістів, інженерів, техніків і службовців. Вони з'єднані у функціональні відділи, що забезпечують керівництво підприємства необхідною інформацією, розробку проектів розпоряджень, оперативних завдань, здійснення контролю за виконанням розпоряджень і завдань лінійного керівництва.

Функціональний апарат впливає на виробництво через систему організації виробничого процесу, ремонтного і енергетичного господарства, техніко-економічного планування, бухгалтерського обліку.

Структурою управління називається склад і взаємозв'язок лінійних і функціональних органів управління виробництвом. Управління хлібозаводом здійснюється по найекономнішій і оперативній двохступенчатої структурі, при якій виробництво підрозділяється на ділянки, очолювані майстрами ділянок або майстрами-пекарями.

На рис 2.4 показаний склад структурних основних підрозділів підприємства, в штат яких входять посади: директор, головний інженер, головний механік, начальники функціональних відділів і що входять в їх склад інженери і техніки, працівники бухгалтерського обліку і фінансів, працівники відділів МТО, збуту готової продукції і загального діловодства.

Рисунок 2.4 - Схема управління ВАТ «Торезхліб»

Структура апарату управління повинна відповідати наступним основним вимогам:

відповідати задачам виробництва і бути рухомою в рішенні цих задач;

забезпечувати рівну спрямованість управлінської праці по кожній функції управління;

бути економічною, тобто виключати штатні надмірності.

До додаткового штату, чисельність працівників якого залежить від кількості змін роботи підприємства, кількості працюючих на підприємстві, відносяться: завідуючий виробництвом, інженер по КІП і А, завідуючий ремонтної майстерні, мікробіолог, помічник директора по кадрах, додаткова кількість бухгалтерів, обліковців, а також змінний персонал (змінний майстер, майстри ділянок, диспетчери, техніки-технологи).

Загальне керівництво підприємством здійснює директор. Директор підприємства є єдиноначальником, організовує всю роботу підприємства і несе повну відповідальність за його стан і діяльність. Директор підприємства представляє його у всіх установах і організаціях, і розпоряджається у встановлених законом межах майном і засобами підприємства, укладає договори, видає укази по підприємству, приймає і звільняє працівників, застосовує до них заходи заохочення і стягнення.

Нарівні з директора головний інженер несе відповідальність за виконання плану виробництва, освоєння виробничої потужності підприємства, безперервне вдосконалення асортименту продукції і випуск високоякісних виробів, підвищення продуктивності праці і оптимальне використовування технологічного устаткування, стан техніки і безпеки, охорони праці і виробничої санітарії. Під керівництвом головного інженера здійснюється підготовка і підвищення кваліфікації кадрів.

Головний механік здійснює організаційно-технічне керівництво і контроль за технічно правильною і безперебійною експлуатацією устаткування і несе відповідальність за своєчасний і якісний ремонт хлібопекарських печей, потокових ліній, комунікацій гарячого і холодного водопостачання. Головний механік зобов'язаний розробляти графіки огляду всього устаткування основного і допоміжного виробництв і визначати терміни його профілактичного, поточного і капітального ремонтів.

Завідуючий лабораторією технічного і мікробіологічного контролю хлібопекарського підприємства є практично керівником відділу технічного контролю, що здійснює функції, пов'язані із спостереженням за якістю готової продукції і ходом всього технічного процесу. Завідуючий лабораторією підкоряється головному інженеру підприємства.

Бухгалтерія здійснює облік використовування засобів, виділених в розпорядження хлібопекарського підприємства, контролює виконання плану по прибутку і рентабельності виробництва, визначає фактичну собівартість продукції. Головний бухгалтер є відповідальним за правильність витрачання засобів і дотримання фінансової дисципліни.

Апарат управління веде систематичну роботу в області фінансових взаємостосунків з постачальниками сировини і матеріалів, споживачами заводської продукції, фінансовими органами.

Аналіз стратегії маркетингу.

Програма діяльності підприємства.
Реальна програма дій практично відсутня на підприємстві, планування діяльності відбувається без урахування економічних реалій і без аналізу ситуації, багато рішень приймаються на основі вольової вказівки керівництва.
Задачі і мета маркетингу.
Місії, піраміди стратегій, мети і задач в їх значенні не існує. Вид мети і задач носить формальний характер, аналіз їх виконання не враховує причин успіхів або невдач. Результатом цього є неможливість побачити першопричину проблем і прийняти своєчасні і правильні дії. Більш того, маркетингові задачі відірвані від реального конкурентного положення підприємства
Стратегія.
Стратегія маркетингу як така відсутня. Виділяються кошти для вирішення маркетингових задач недостатні, а половинчатість в забезпеченні не дає бажаного результату.
Про оптимальність розподілу ресурсів говорити не доводиться з причини їх недоліку і відсутності чіткої програми дій і реальних підрозділів і людей, які їх би здійснювали.
Відсутність комплексу маркетингу як такого (якість, сервіс, торговий апарат, реклама, стимулювання, система розподілу, комунікацій і т.д.) робить неможливим забезпечення на належному рівні кожної з складових комплексу, і як результат низькі підсумкові показники.
Ревізія організації служби маркетингу.
Формальна структура.
В ВАТ «Торезхліб» до теперішнього часу не створений відділ маркетингу. Його функції частково виконує відділ збуту.
Керівник відділу збуту фактично не володіє владою і колом обов'язків відповідно до Положення про службу маркетингу.
З погляду функцій, товару, кінцевого споживача, структура організації відділу збуту і її діяльності не представляється оптимальною. Фактичне ж положення справ в цьому відділі не відповідає Положенню про організацію відділу маркетингу.
Функціональна ефективність.
Згідно Положенню в структурі служби маркетингу повинен бути присутній відділ організації збуту. Фактично на підприємстві є тільки збутовій відділ, який і займається просуванням виробленої ВАТ «Торезхліб» на споживацьких ринках.
Система комунікації, кооперації і координації діяльності не налагоджена. Все узгодження відбувається на оперативних нарадах начальників виробництва, відділів, служб і на рівні особистих контактів.
Відсутність керівників товарами, ринками в аспекті товарно-ринкової орієнтації робить неможливим планування і управління обсягом продажів, прибутком.
Персонал відділу збуту в повному об'ємі потребує в додатковому навчанні, упровадженні нових мотиваційних стимулів. Необхідною умовою є упровадження системи самооцінки і самоконтролю на рівні відділів і груп.
Ефективність взаємодії.
Існує серйозна проблема, що полягає у відсутності принципу "3 К" (Координація, Кооперація, Комунікація) між маркетингом, виробництвом, науковою розробкою, закупівельною і фінансовою сферою. Роль відділу збуту незначна і в ньому немає чіткого розмежування обов'язків і сфер діяльності.
Динаміка випуску продукції.
ВАТ «Торезхліб» випускає хлібобулочні і кондитерські вироби вищого і першого сорту.

Об'єм виробництва підприємства планується щодня з урахуванням заявок на продукцію торгової сіті, що реалізовує хлібобулочні і кондитерські вироби даного підприємства. Такий метод планування дуже зручний, оскільки підприємство може більш економно витрачати свої ресурси і майже повністю виключити можливість повернення продукції.

Продукція ВАТ «Торезхліб» користується попитом, проте в 2010 р. спостерігалося зниження випуску продукції в порівнянні з 2009 р. Об'єм виробництва хлібобулочних виробів в 2011 р. в порівнянні з 2009 р. знизився на 6,69%, але в порівнянні з 2010 р. випуск продукції в натуральному виразі зріс на 13,51% (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Аналіз випуску продукції в натуральному виразі за 2009-2011 р.

Найменування продукції

Об'єм виробництва, т.

Відхилення 2011 р.
від 2009 р.

Відхилення 2011 р. від 2010 р.

2009

2010

2011

Абсолют.

Віднос.

Абсолют.

Відносить.

Хлібобулочні вироби

2769,3

2276,5

2584

-185,3

-6,69

307,5

13,51

Кондитерські вироби

13,1

17,1

21

7,9

60,31

3,9

22,81

Об'єм виробництва кондитерських виробів в натуральному виразі з 2009 р. по 2011 р. збільшувався щорічно, і рівень виробництва 2009 р. був перевищений в 2011 р. на 60,3%.Приведені в таблиці 2.2 дані свідчать про істотне нарощування об'єму виробництва кондитерських виробів ВАТ «Торезхліб».

В таблиці 2.3 представлені дані про випуск продукції в грошовому виразі в діючих і зіставних цінах.

Таблиця 2.3 - Аналіз випуску продукції у вартісному виразі

Найменування

факт 2010 р.

Факт 2011 р.

Абсолютні відхилення

Відносні відхилення %

Товарна продукція

В діючих цінах, тис. грн.

1471,6

3285,2

1813,6

123,24

В зіставних цінах, тис. грн.

1800,8

2148,6

347,8

19,31

Товари народного споживання

В діючих цінах, тис. грн.

1471,6

3285,2

1813,6

123,24

В зіставних цінах, тис. грн.

1800,8

2148,6

347,8

19,31

При зростанні об'єму виробництва хлібобулочних виробів в натуральному виразі в 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 13,51%, зростання випуску всієї продукції у вартісному виразі в діючих цінах за цей же період склав 123,24%. Таке зростання об'єму виробництва пояснюється зростанням відпускних цін на хлібобулочні вироби, який відбувся через зміну цін на сировину (наприклад, муку) і енергію. Об'єм виробництва в зіставних цінах в 2011 р. в порівнянні з 2010 р. зріс тільки на 19,31%.

Таким чином, при аналізі зростання об'єму виробництва в зіставних цінах і в натуральному виразі спостерігається незначна різниця цих показників - 19,31% і 22,8% відповідно.

Якість і конкурентоспроможність продукції.

Не дивлячись на зменшення випуску хлібобулочних виробів, продукція ВАТ «Торезхліб» не втратила свої високі смакові якості і залишається на ринку хлібобулочних виробів досить конкурентоздатною продукцією.

Треба відзначити, що при виробництві хлібобулочних і кондитерських виробів використовується сировина високої якості, яка заздалегідь проходить лабораторне дослідження, і лише після висновку головного технолога використовується для виробництва продукції.

На всіх стадіях виробництва технологи стежать за тим, щоб пекарі строго дотримувалися розробленої технології приготування хліба і кондитерських виробів (дотримання санітарно-побутових норм, часу закваски і бродіння тесту, правильного температурного режиму при усадці і випічці і т.д.).

Слід зазначити, що при заквасці тесту для хлібобулочних виробів використовуються рідкі дріжджі, а не сухі. Така особливість в технології дозволяє випікати хліб більш високої якості. При використанні рідких дріжджів хлібобулочні вироби виходять більш м'якими, з достатнім рівнем клейковини і вогкості (при нарізці хліб не кришиться, не ламається), довше зберігає свої природні смакові якості і не черствішає.

Так само треба сказати, що рецептура всіх виробів ВАТ «Торезхліб» , що випускаються, затверджена державними органами стандартизації і сертифікації.

Брак і повернення продукції за рік в середньому складає відповідно, 0,06% і 0,14% від загального річного об'єму виробництва хлібобулочних виробів. Браковані і поворотні вироби переробляються згідно технології в панірувальні сухарі або передаються за мінімальною ціною підсобним господарствам.

Цінова політика .

Ціни на основні види хліба (хліб житньої і хліб білий I сорт), а також на батони регулюються Державною інспекцією по контролю за цінами Харківської області.

Розпорядженням Облдержадміністрації № 1115 від 1996 року рентабельність на ці види виробів не повинні перевищувати 15%, а торгова надбавка не більше 20%. Ціни строго контролюються, і хлібозавод не має права самостійно міняти ціни.

На здобні булочні вироби і кондитерські вироби ціни ВАТ «Торезхліб» розраховує сам. На ці вироби можна закладати до 25% рентабельності. Ціни на здобні булочні і кондитерські вироби мінялися протягом цих літ у зв'язку з підвищенням цін на муку і основну сировину (цукор, маргарин, молоко і т.д.).

На хліб ціна змінилася в серпні 2010 року. В цей час почала змінюватися ціна на муку. Хлібозавод ціну на хліб змінив за рахунок зменшення ваги буханця хліба - був 750 гр., а став 680 гр.

В грудні 2010 року змінилася ціна на хліб в інших регіонах через різке підвищення цін на зерно і муку. Але ВАТ «Торезхліб» з грудня 2010 року не підвищував ціну на хлібобулочну продукцію, тому що переробляв давальницьку муку. Ціни в цей час в інших регіонах виросли до 2 грн. за буханку хліба. По розрахунках економістів ВАТ «Торезхліб» при тій вартості переробки муки і вартості саме давальницької муки, яка була, хліб повинен був коштувати не нижче 2,7 грн. за буханку. Тому з 19 січня 2011 року ВАТ «Торезхліб» як і інші регіони перейшов на ціну 2 грн. за одну буханку хліба.

З кінця 2010 року і до теперішнього часу через дефіцит зерна в Донецькій області різко підвищилася ціна на зерно і муку. Ціна муки I сорту складає 1,8 грн. і вище. Відповідно в області піднялися ціни на хліб. Але за рішенням обласної державної адміністрації і інспекції по контролю за цінами, ціна на хліб I сорту не повинна перевищувати 2,5 грн. за буханку хліба.

З 15 березня ВАТ «Торезхліб» перейшов на ціну хліба - 2,5 грн. за штуку.

Рівень цін на хлібобулочні вироби ВАТ «Торезхліб» і інших заводів конкурентів трохи відрізняється. Їх різниця, як правило, залежить від різної ваги готової продукції різних підприємств.

Необхідно також сказати, що в даний час очікується надходження крупної партії зерна в Донецьку область з Казахстану. Вартість муки після переробки цього зерна перевищуватиме вартість муки із зерна, вирощеного в Україні, що неминуче приведе або до нового підвищення цін на хлібобулочні вироби, або до погіршення положення на хлібозаводах області, у тому числі і в ВАТ «Торезхліб» .

Непогана перспектива доброго урожаю зернових в 2007 році в Донецькій і інших областях України дозволяють прогнозувати помітне поліпшення фінансового стану ВАТ «Торезхліб» і інших хлібозаводів Східного регіону України.

2.4 Аналіз фінансового стану підприємства

Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку у зв'язку з посиленням фінансових обмежень і необхідності оцінки кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань.

Для аналізу ліквідності використовуються показники ліквідності, вживані для оцінки здатності підприємства виконувати свої зобов'язання.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності), який розраховується:

(2.1)

де IIА - другий розділ активу балансу;

IIIА - третій розділ активу балансу;

IIIП - третій розділ пасиву балансу.

Коефіцієнт покриття виміряє загальну ліквідність і показує в якому ступені поточні зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів доводиться на грошову одиницю поточних зобов'язань, якщо відношення менше ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи. Постійне зниження коефіцієнта означає зростання неплатоспроможності.

Коефіцієнт строгої (швидкої) ліквідності показує, яка частина поточних активів за мінусом запасів покривається поточними зобов'язаннями. Розраховується:

(2.2)

де IIIА - третій розділ активу балансу.

Даний коефіцієнт допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов'язань у разі його критичного положення і коли немає можливості продати запаси. Нормативні значення цього коефіцієнта - 0,8:1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається як відношення:

(2.3)

Даний коефіцієнт є найжорсткішим критерієм і показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство погасить найближчим часом. Норматив цього коефіцієнта - 0,1:0,2.

Таблиця 2.4 - Показники ліквідності ВАТ «Торезхліб»

Найменування показника

Умовне позначення

Значення

2010

2011

Коефіцієнт покриття

КП

0,63

0,47

Коефіцієнт строгої ліквідності

КСЛ

0,43

0,32

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

КАЛ

0,03

0,006

Аналізуючи отримані коефіцієнти, приведені в таблиці 2.4, видно, що жоден з них не задовольняє нормативному значенню. Це свідчить про неплатоспроможність підприємства в даний час (на 1 грн. поточних зобов'язань доводиться 0,47 грн. поточних активів). Так само простежується тенденція зниження даних коефіцієнтів, що свідчить про погіршення ситуації на підприємстві: зменшилася наявність грошових коштів, збільшилася кредиторська заборгованість.

Фінансові результати діяльності ВАТ «Торезхліб» в 2011 р. представлені в таблиці 2.5, яка складена на основі звітних даних підприємства за минулий рік.

Таблиця 2.5 - Фінансові результати роботи ВАТ «Торезхліб»

Найменування показника

Види діяльності

Всього

Основна діяльність

Торгові операції

Виручка від реалізації продукції

3939,2

331,1

4270,3

ПДВ

656,5

55,2

711,7

Дохід від реалізації (без ПДВ)

3282,7

275,9

3558,6

Собівартість реалізованої продукції

3088,5

363,5

3452

Валова

- Прибуток

194,2

106,6

- Збиток

87,6

Інші операційні доходи

122,4

Адміністративні витрати

47,3

Витрати на збут

34,5

Інші операційні витрати

104

Фінансові результати від операційної діяльності

- Прибуток

43,02

- Збиток

Інші фінансові доходи

2,8

Фінансові витрати

33,8

Інші витрати

8

Фінансові результати від діяльності до оподаткування

4,2

Податок на прибуток

37,5

Фінансові результати

- Прибуток

- Збиток

33,3

Як вже наголошувалося, ВАТ «Торезхліб , окрім основної діяльності - виготовлення хлібобулочних і кондитерських виробів, виконує і торгові операції, здійснюючи реалізацію частини своєї продукції (22,8% ) через сіть фірмових магазинів і виїзну торгівлю.

По основній діяльності отримано прибутку від реалізації продукції 194,2 тис. грн., проте по торгових операціях отриманий збиток 87,6 тис. грн. В результаті валовий прибуток в 2011 р. склав тільки 106,6 тис. грн.

В 2011 ВАТ «Торезхліб» отримав інші операційні доходи - 122,4 тис. грн., які утворилися за рахунок списання кредиторської заборгованості. Крім того, також отримані в 2011 р. інші фінансові доходи 2,8 тис. грн. за рахунок реалізації основних засобів.

В 2011 р. були проведені адміністративні витрати на суму 47,3 тис. грн., з них 75% від всіх витрат було направлене на оплату праці і соціальні відрахування - 35,3 тис. грн. і 13,5% всіх витрат були направлені на оплату послуг аудиту і програміста.

Витрати на збут і інші операційні витрати в 2011 р. відповідно склали 34,5 тис. грн. і 104,0 тис. грн., причому найбільшу питому вагу в останніх витратах займали витрати на утримання легкового автомобіля - 45,5 тис. грн., збитки на ПДВ - 18,4 тис. грн., а також на списання оборотних коштів було направлено 10,9 тис. грн., а інші витрати в 2011 р. склали 14,3 тис. грн.

Фінансові витрати в сумі 33,8 тис. грн. утворилися за рахунок сплати відсотків банку за наданий кредит. З урахуванням перерахованих вище витрат і інших витрат в сумі 8 тис. грн. . фінансові результати діяльності ВАТ «Торезхліб» до оподаткування - прибуток 4,2 тис. грн.

Нарахований податок на прибуток в сумі 37,5 тис. грн. викликав чистий збиток 33,3 тис. грн., що свідчить про незадовільну діяльність ВАТ «Торезхліб» у 2011 році і про необхідність розробки ряду організаційно-технічних заходів, направлених на оздоровлення фінансового стану підприємства і підвищення ефективності його роботи.

3. ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Складові конкурентного дослідження ринку

Поняття «Вивчення ринку» включає систематичний збір, запис, аналіз і інтерпретацію даних з питань, що стосуються продажу товарів і послуг, а також організації маркетингу.

Враховуючи складність дослідження ринків, заздалегідь розробляється проект такого дослідження, який включає:

ѕ визначення ринкової проблеми (або можливостей);

ѕ рішення питання про те, чи може вивчення ринку допомогти вирішити проблему;

ѕ якщо так, то ретельне визначення задач і об'єму досліджень;

ѕ підготовку детальних вимог до необхідної інформації;

ѕ збір інформації;

ѕ аналіз і інтерпретацію інформації;

ѕ ухвалення маркетингових рішень.

Інформація придбаває особливу важливість в міжнародних ринкових дослідженнях. Її можна розділити на декілька видів:

ѕ інформація про ринки і ринкову кон'юнктуру;

ѕ інформація про методи і форми міжнародної торгівлі;

ѕ інформація про власне підприємство (мета і потенціал).

Саме дослідження складається з двох частин:

1 Дослідження ринку;

2 Вивчення власного потенціалу підприємства порівняно з вимогами ринку і потенціалом наявних конкурентів.

Перша частина включає дві групи питань:

ѕ вивчення і аналіз умов ринку;

ѕ вивчення суб'єктів, форм і методів торгівлі.

До першої групи входять:

ѕ вивчення загальних умов;

ѕ аналіз попиту;

ѕ аналіз пропозиції;

ѕ аналіз вимог і споживачів до товару;

ѕ аналіз перспектив розвитку ринку;

Друга група питань включає:

ѕ аналіз і оцінку діяльності фірм-постачальників;

ѕ вивчення і оцінку фірм-конкурентів;

ѕ вивчення фірм покупців товару, що цікавить;

ѕ вивчення комерційної практики;

ѕ вивчення транспортних умов;

ѕ вивчення торгово-політичних умов.

Вивчення потенційних можливостей власного підприємства передбачає:

ѕ аналіз результатів господарської діяльності;

ѕ аналіз конкурентоспроможності продукції;

ѕ аналіз конкурентоспроможності підприємства;

ѕ оцінку конкурентних можливостей підприємства.

При вивченні інформації про загальний стан і тенденції розвитку ринку необхідно розглянути ці питання застосовано до:

галузі, до якої відноситься що випускається підприємством продукція;

підприємствам, фірмам, приватним особам, що є споживачами і виробниками цієї продукції;

окремим фірмам-виробникам, споживачам і продавцям продукції.

Вивчення ринків проводиться на основі наступних характеристик:

продукції (галузей, видів продукції, фірм виробників, методів і форм збуту і обслуговування продукції);

споживачів (галузей, видів продукції, фірм виробників і покупців, мети і способів споживання);

місцезнаходження ринку (регіону країни, території).

Комбінація цих характеристик ринку складає продуктово-ринкову комбінацію. Формування, оцінка і відбір продуктово-ринкових комбінацій (сегментів) є задачею сегментації або ринково-сегментної політики підприємства.

Надалі, ця інформація повинна деталізуватися і уточнена, а кожна продуктово-ринкова комбінація описана все великим числом параметрів.

Можна відзначити наступні методи дослідження внутрішнього ринку:

1 кабінетні (лабораторні),

2 польові дослідження

3 їх поєднання.

Кабінетне вивчення (коли іменоване вторинним або бібліографічним вивченням) включає збір і вивчення наявних (звичайно опублікованих) даних, що відносяться до предмету вивчення.

Польове дослідження (відоме як первинне або оригінальне дослідження) включає отримання даних від інформаторів за допомогою інтерв'ю, анкетних опитів і т.д. Цей метод збору інформації у багато разів дорожче, ніж простий аналіз опублікованих матеріалів.

Обширна програма дослідження всіх ринків, як правило, економічно недоцільна, тому слід вдатися до системного підходу. Критерієм попереднього звуження поля пошуку служать: доступність, прибутковість, місткість ринку.

На першому етапі при кабінетних дослідженнях слід скласти перелік всіх потенційно привабливих ринків, в порядку імовірно убуваючої привабливості. Проти цих ринків проставляються відомості про ступінь доступності з погляду тарифних і нетарифних бар'єрів і інших обмежень. Ця інформація може бути отриманий у відповідному урядовому органі. Первинна стадія вивчення дозволить повністю відмовитися від ряду ринків з погляду доцільності організації місцевого виробництва, збірки готових виробів або продажу ліцензій.

Для зіставлення по рівню прибутку слід порівняти ціни на ринку з вартістю товару з урахуванням всіх витрат.

При розгляді місткості ринку слід мати на увазі, що визначити розміри або місткість ринку можна вельми приблизно. Відносно споживацьких товарів можна узяти за основу чисельність населення, розмір доходів на душу населення, рівень витрат на ті, що цікавлять товари і т.д. Звичайно статистика містить дані про групи товарів промислового призначення (вироби з металів, цемент і т.д.)

Основна програма польового дослідження ринку здійснюється тільки на обмеженому числі ринків, де можна чекати якнайкращих результатів. Таке вивчення може привести до висновку, які ринки слід відхилювати. Організація вивчення ринку може проводитися своїми силами або за допомогою дослідницького агентства. Перевага передачі дослідження ринку агентству слідує віддати коли:

дослідженню підлягає велика кількість споживачів, і буде для цього потрібно солідна організація, що має знання, ресурси і досвід в даній області;

дослідження носить специфічний характер, як, наприклад вивчення купівельних мотивів;

компанія не має досвіду в дослідженні місцевого ринку;

є трудності в обміні інформацією, подоланні мовного бар'єру, незнання культури, традицій;

компанія відчуває недолік в ресурсах для дослідження ринку;

є потребу в отриманні незалежної і об'єктивної оцінки ринку, коли, наприклад, вимагається підібрати партнера для спільної роботи.

Проведення аналізу власними силами має сенс тоді, коли:

дослідження охоплює продукцію виробничого призначення і вимагає обмеженої кількості інтерв'ю;

компанія має достатній досвід на цьому ринку або якщо вона вважає, що потенціал ринку такий, що є значення набути такого досвіду;

можуть виникнути комунікаційні труднощі між компанією і дослідницьким агентством, якщо йдеться, наприклад, про високотехнологічні товари;

компанія має свій кваліфікований апарат дослідників, які володіють добрим знанням мови і досвідом роботи за рубежем в країні, що цікавить, відсутнє відповідне компетентне агентство по дослідженню ринку.

Крім того, дослідницькі послуги можуть бути отриманий від рекламних агентів, консультантів по управлінню і від міжнародних аудиторських фірм.

Класичний маркетинг передбачає традиційно схему обробки результатів маркетингового дослідження, яке приводить до відбору цільових ринків. Вона включає сегментацію ринку, наприклад, по методу семи крокової сегментації після вимірів об'ємів попиту, вибір цільових сегментів і позиціонування товарів на ринку. Вибираючи стратегію виходу на зовнішній ринок (особливо якщо це експорт), фірма може використовувати різні ознаки сегментації або їх комбінації:

географічний або регіональний (економічний простір, держава, регіони);

виробничо-демографічний (крупні, малі і середні підприємства, промисловість, ремесло, торгівля і т.д.);

галузевий (сталеливарна, електротехнічна, установи і т.п.);

області застосування продукту і технічні властивості (виміряти і зважувати; лакувати, офарблювати і т. д.);

соціодемографічний принцип (стать, вік, сімейний стан, статус і т.д.) і ін.

Процедура вибору ринку в маркетингу має декілька етапів. Окремі етапи можуть мати відмінності при реалізації в умовах різних фірм. Загальною залишається обов'язкова попередня оцінка і остаточний відбір ринків. Методи попереднього відбору, що покладається в основному на поверхневі, швидко доступні дані отбираются найпривабливіші ринки.

Для відсівання менш привабливих ринків серед інших можуть використовуватися наступні чинники:

економічні (наприклад, дуже низький рівень доходів населення, відсутність твердої валюти);

- націоналізації, експропріації);

- географічні чинники (дуже велика віддаленість від основних споживачів, умови місцевості, клімат);

- культурне середовище (язиковий бар'єр і проблеми релігії, низький рівень культури і утворення)

- технологічні чинники (дуже низький технологічний рівень і відсутність технічної майстерності);

Вибір привабливіших ринків, може бути проведений шляхом вибору по заданому зразку. Це означає, що вибирається декілька критеріїв, доречних і важливих для компанії і вибираються ті ринки, які задовольняють вимогам компанії.

Для визначення розміру ринку необхідно виконати макросегментацію. Ринок може бути розділений по галузях економіки промисловості, промислових групах товарів, підгрупах товарів і т.д. Найважливішим моментом в цій процедурі повинен бути пошук типу основи для макросегментації, що дасть можливість зміряти розмір ринку в кількісних одиницях. По можливості макросегментація повинна бути злагоджений з реальною статистикою положення справ на ринку.

Різні типи аналізу ринку здатні показати, що деякі з раніше вибраних ринків не придатні для компанії по ряду причин, а саме, ринок недостатньо великий, динаміка зростання ринку низька, або негативна, дуже сильна конкуренція на ринку або є багато прихованих бар'єрів виходу на ринок. При виконанні аналізу доводиться враховувати: потенціал ринку, попит ринку і здатність (можливості) компанії.

Потенціал ринку визначається як загальний ринок, що включає існуючі ринки (що використовуються) і можливі ринки (що не використовуються) для конкретного товару.

Попит на ринку характеризується об'ємом продажів всіх конкуруючих компаній на ринку по конкретному товару.

Можливості компанії розглядаються в даному випадку як еквівалент об'єму продажів на ринку конкретного товару окремої компанії.

В поняття «потенціал ринку», «попит на ринку» і «здатності компанії» включені тимчасові категорії, такі як минуле, теперішній момент і перспектива.

Ринок складається з шести різних об'ємів:

поточний потенціал ринку;

поточний попит на ринку;

поточний попит на товари компанії;

перспектива потенціалу ринку;

перспектива попиту ринку;

перспектива попиту компанії

Для того, щоб зміряти відповідний об'єм необхідно скористатися спеціальними методами вимірювання. Деякі з них представлені нижче.

При вимірюванні поточного потенціалу і поточного попиту ринку може бути використаний аналіз різних типів торгових статистик по даному регіону. В деяких випадках, коли відсутня доступна або надійна ринкова інформація, використовують аналогічну по інших регіонах, товарам або по обох параметрах одночасно. Іноді навіть доводиться використовувати результати колективної експертизи для визначення поточного розміру ринку.

Поточна здатність компанії оцінюється на інформації про результати поточної діяльності.

Для визначення перспективного потенціалу і перспективи попиту на ринку компанії можуть використовувати декілька методів, такі як серія тимчасових оцінок, управляючих індикаторів, статистичні оцінки попиту, метод аналогій, експертна думка.

При використанні серії часових оцінок визначення перспектив попиту на ринку може бути засновано на минулих продажах (допускаючи, що дані по тому, що пройшло охоплені тими ж причинними зв'язками, що і в майбутньому). Статистичні оцінки і причинні зв'язки можуть бути використаний для прогнозу продажів в перспективі.

Метод на основі керівників (індексів, індикаторів) базується на тому, що є такі тимчасові ряди, які міняються відповідно до вимірювання попиту на ринку, але дещо його зумовлюючи.

Використовуючи метод статистичних оцінок попиту формують набір статистичних процедур, які дозволяють встановити, як найважливіші чинники реально позначаються на попиті і що впливає на їх зв'язок. Чинники, які в більшій мірі аналізують, це - ціни, доходи, чисельність населення і динаміка зростання.

В основі методу аналогій використовуються, як базис для прогнозу попиту на ринку тимчасові і товарні аналогії.

Метод часових аналогій заснований на тому допущенні, що події повторюються, тобто, що майбутнє стане деяким чином продовженням минулого. Це значить, що історія відомого ринку повториться знов на іншому відомому ринку, але з деякою затримкою за часом.

Товарна аналогія означає, що ви намагаєтеся провести паралель між розвитком відомого товару на певному ринку сподіваючись на такий же розвиток свого товару на іншому ринку.

Експертні оцінки, як метод оцінки об'єму ринку, пропонують використовування групи експертів, які дають індивідуальні оцінки, потім аналітик компанії комбінує їх в єдину оцінку.

Чинники, які роблять вплив на вимірювання місткості можливого ринку, можуть бути розділений на дві групи: чинники країни і чинники попиту.

Чинники країни - це різні торгові бар'єри і конкуренція на ринку, що вивчається.

Чинники попиту роблять вплив як на місткість ринку в цілому, так і на частку компанії. Існують чотири важливі чинники, які розглядаються, коли вимірюється і порівнюється місткість ринку і частка ринку, а саме:

визначення товару

вимірники попиту

вимірювання попиту по рівнях

визначення ринку.

Попит вимірюється фізично ( в тоннах, літрах і т.д. і в грошовому виразі (в доларах, марках і ін. грошових одиницях).

Вимірювання попиту може бути зроблено на різних рівнях системи розподілу, на таких як:

рівень виробників

рівень оптових торговців

рівень роздрібної торгівлі.

Ринок може бути визначений як загальнодержавний по географічних зонах, галузям промисловості. Як наслідок цього, загальний розмір ринку може відрізнятися залежно від його визначення.

Завершальний крок-сегментація ринку - на певні групи продавців. Сегментація ринку дає базу для розвитку комплексу маркетингу іноземного ринку.

Для полегшення остаточного вибору зарубіжного ринку зіставляються дані привабливості ринку і можливості фірми (конкурентні позиції).

Для оцінки чинників ринкової привабливості використовують наступні критерії:

об'єм (місткість) ринку - об'єм збуту продукції (в натуральному або грошовому виразі) протягом певного періоду часу в даній країні;

зростання ринку - визначається індексом зростання об'єму ринку (об'єму збуту) за певний період.

структура споживачів;

діапазон цін;

купівельна спроможність споживачів;

доступність ринку;

політичний і економічний ризики;

Попередня оцінка конкурентних позицій підприємства на кожному ринку може проводитися з використанням наступних критеріїв:

конкурентоспроможність продукції підприємства, визначення якої припускає знання проблем і потреб споживачів в різних країнах, зіставлення з пропозицією аналогічних товарів підприємств - конкурентів;

ціни і інші умови контрактів .

умови і можливості присутності на тому або іншому ринку: можливість створення спільного підприємства, філіалу, збутового дочірнього підприємства і т.д.

оцінка розподілу ринкових часток підприємств - конкурентів на кожному з ринків. Знання цієї оцінки необхідне для прогнозування потенціалу збуту до можливої величини обороту підприємства на конкретному сегменті ринку .

оцінка можливих фінансових результатів, які підприємство може отримати на кожному з даних ринків.

Ці результати можуть бути зміряні показниками прибутку, рентабельності, чистого прибутку, накопиченого за планований період.

Скористаємося вищезазначеним алгоритмом дослідження ринку для розробки заходів щодо підвищення ефективності маркетингової діяльності ВАТ „Торезхліб”.

конкурентоспроможність маркетинг ціновий фінансовий

3.2 Експертний аналіз опиту громадської думки щодо конкурентоспроможності підприємства

Для вивчення споживацького попиту і визначення переваг покупців було проведено маркетингове дослідження. В ході його проведення покупцям було запропоноване відповісти на питання анкети, що складається.

В даній анкеті містилося 10 питань з пропонованими відповідями "Так і ні". Оцінка відповідей відбувалася таким чином: "Так" - 2 бали, "Ні" - 1 бал. Після проведеного опиту відповіді всіх анкет були зведені в одну таблицю, де був порахований середній бал з кожного питання.

Таким чином, якщо середній бал з даного питання складав більше 1,5, то з цього питання більшість респондентів виказала своє "Так", а якщо менше 1,5 - то "Ні". Також в анкеті указувався населений пункт, в якому простежується респондент, тобто указується населений пункт або район, в якому респондент проводить закупівлю хлібобулочних виробів. Ці дані дадуть можливість торговій мережі більш точно формувати свої заявки на продукцію, а значить і більш повно задовольняти побажання споживачів.

В таблиці 3.1 приведена анкета з питаннями, а в таблиці 3.2 відображені результати дослідження і середній бал з кожного питання. Для того, щоб, наприклад, сформувати оптимальну асортиментну групу для певного населеного пункту для обробки даних можуть бути використаний зведені таблиці, які створюються за допомогою "Майстра зведених таблиць" Excel.

З проведеного маркетингового дослідження, направленого на вивчення споживацького попиту на продукцію ВАТ «Торезхліб», можна зробити наступні висновки:

1 більшість населення купує хлібобулочні вироби більше чотирьох разів на тиждень, тобто майже щодня;

2 підвищеним попитом у споживачів користуються булочні вироби невеликого розміру, а також булочки з різними наповнювачами і харчовосмаковими добавками;

3 булки великого розміру не користуються особливою популярністю у споживачів через дорожнечу;

4 значна частина покупців виказало свою згоду з приводу покупки житнього хліба, але за умови, що його ціна не повинна бути вищою, ніж білого хліба;

5 також з опиту видно, що житній хліб не може замінити повністю білий хліб, тому об'єм його випуску повинен бути менше об'єму виробництва білого хліба.

Таблиця 3.1 - Анкета по вивченню споживацького попиту

№ п/п

Зміст питання

Відповідь

1

Населений пункт

*)

2

Стать респондента

М

3

Частіше всього Ви купуєте:

3.1

Буханку заводського хліба

2

3.2

половину буханки заводського хліба

1

3.3

батон

1

3.4

булки великого розміру (500-800г.)

1

3.5

булочні дрібні гроші (100-400г.)

2

3.6

булочки з повидлом

1

3.7

булочки з маком

2

3.8

булочки з корицею

1

4

Чи купували Ви хліб з житньої муки?

1

5

Хліб з житньої муки замінив би Вам повністю білий хліб?

1

6

Якщо житній хліб дорожче білого, Ви будете його купувати?

1

7

При покупці житнього хліба Ви частіше купуватимете:

7.1

цілу буханку

2

7.2

половину буханки

1

8

Ви купуєте хлібобулочні вироби більше чотирьох разів на тиждень?

2

9

Ціна на хліб має для Вас важливе значення?

2

10

Чи купуєте Ви макаронні вироби?

2

11

Чи купуєте Ви макаронні вироби частіше, ніж 1 разів на тиждень?

2

12

При однаковій якості Ви віддаєте перевагу продукції вітчизняного виробництва?

2

Примітка: * - указується район м. Донецьк або населений пункт Донецької області, в якому респондент купує хлібобулочні і макаронні вироби; в анкеті указується 1 бал, якщо респондент відповів «Ні» і 2 бали, якщо - «Так».

Респонденти віддають перевагу товарам вітчизняного виробництва, але при цьому висувають вимоги до їх високих якісних характеристик.

На підставі отриманих результатів маркетингового дослідження можна запропонувати ВАТ «Торезхліб» вжити необхідних заходів по зміні асортименту продукції і вироблення правильної маркетингової стратегії, що випускається, з урахуванням проведеного опиту громадської думки покупців.

Таблиця 3.2 - Результати проведеного маркетингового дослідження

Респондент

Стать

Населений пункт

Питання 3.1

Питання 3.2

Питання 3.3

Питання 3.4

Питання 3.5

Питання 3.6

Питання 3.7

Питання 3.8

Питання 4

Питання 5

Питання 6

Питання 7.1

Питання 7.2

Питання 8

Питання 9

Питання 10

Питання 11

Питання 12

1

ж

м. Торез

2

1

2

2

2

2

2

1

2

1

1

2

2

2

1

2

2

2

2

м

м. Торез

1

2

1

1

2

1

1

2

2

2

2

1

2

2

2

2

2

2

3

ж

м. Сніжне

2

1

2

1

2

2

2

1

1

1

1

2

1

2

2

2

1

2

4

м

пос. Шахтарськ

2

1

1

2

2

2

1

2

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

5

ж

м. Торез

2

1

2

1

1

1

2

2

2

1

1

2

1

2

2

2

2

2

6

ж

м. Торез

1

2

1

1

2

1

1

1

2

2

2

1

1

2

2

2

1

2

7

м

м. Сніжне

2

1

2

2

1

2

2

2

2

1

1

1

2

2

2

2

2

2

.

n

ж

м. Торез

2

1

1

1

2

2

2

2

2

2

2

1

2

2

2

2

2

2

Середнє значення

1,7

1,2

1,5

1,2

1,8

1,6

1,7

1,6

1,9

1,3

1,5

1,5

1,6

1,9

1,9

1,9

1,7

1,8

3.3 Виявлення конкурентів і оцінка їх можливостей

У відповідності проведеними маркетинговими дослідженнями ринку може бути запропонований до впровадження організаційно-технічний захід, направлений на збільшення об'єму виробництва за рахунок розширення асортименту продукції, що випускається. У зв'язку з цим пропонується запуск міні лінії по виробництву макаронних виробів вищого і першого сорту. Виробництво макаронних виробів вводиться з метою розширення асортименту продукції і більш повного використання сировинних матеріалів, що випускається. Основною сировиною для виробництва макаронних виробів є мука. Допоміжна сировина - вода, яйця, меланж і інші добавки.

При реалізації пропонованого проекту по виробництву макаронних виробів є вірогідність виникнення збитків або отримання низьких доходів в порівнянні з прогнозованими результатами.

На результат, отриманий при експлуатації даного проекту, можуть вплинути як макроекономічні, так і внутрішньофірмові чинники. До макроекономічних чинників можна віднести зміни політичної ситуації, інфляційні процеси, які роблять вплив, перш за все на рівень фінансового ризику.

Внутрішньофірмові чинники, пов'язані з комерційними і господарськими помилками, втратою майна, позначаються головним чином на виробничі ризики.

Залежно від причин ризики бувають:

Політичні ризики. До політичних ризиків відносяться - несприятливі зміни податкового законодавства.

Комерційні ризики. Ризик, пов'язаний з реалізацією продукції.

Виробничі ризики. Ризики, пов'язані із збитком від зупинки виробництва унаслідок пошкодження основних і оборотних фундацій.

Фінансові ризики. Ризик, пов'язаний з купівельною спроможністю населення - інфляційний ризик. Це ризик того, що при зростанні інфляції одержувані грошові доходи знецінюються швидше, ніж ростуть.

Основними конкурентами на ринку збуту макаронної продукції є приватна фірма «Арго», ТОВ «Південно-степове», ТОВ «Веліко-Петровка», фірма «Макфа», зарубіжні виробники, зокрема італійські.

Основні техніко-економічні показники конкурентів:

а) об'єм продажів (табл. 3.3)

Таблиця 3.3 - Об'єм продажів в натуральному виразі

Підприємства-Конкуренти

Об'єм продажів

Базовий рік, т

Частка ринку

Фірма «Арго»

22,2

4

ТОВ

200,34

36

Фірма «Макфа»

217,0

39

Зарубіжні виробники

116,8

21

Місткість ринку

556,5

100

б) асортимент: фірма «Арго» проводить 4 види виробів - трубчасті, ниткоподібні, стрічкоподібні. ТОВ «Південно-степове» проводить 5 видів виробів: ниткоподібні (вермішель павутина, звичайна), трубчасті (макарони, рамки), стрічкоподібні (локшина коротко різана).

Фірма «Макфа» проводить 12 видів виробів: ниткоподібні (вермішель павутина, тонка, звичайна), стрічкоподібні (локшина коротко різана, рифлена), трубчасті (макарони, ріжки, реготони), фігурні (черепашки, завитки, гребінці).

Продукція зарубіжних виробників представлена виробами: стрічкоподібні (спагетті), трубчасті, фігурні і т.д.

в) технічний сервіс: фірма «Арго» оснащена сучасними вітчизняними мінілініями по виробництву макаронних виробів. Проте фірма «Арго» не має устаткування для сушки виробів, сушка проводиться в духовочних шафах побутових газових плит. Фірма «Макфа» оснащена сучасним імпортним устаткуванням по виробництву макаронних виробів, а також сучасними лініями по фасовці продукції.

г) місцезнаходження: фірма «Арго» знаходиться на території міста: ТОВ «Південно-степове» і ТОВ «Веліко-Петровка» знаходяться в Сніжнянському районі і видалені від міста на відстані 40 км і 28 км; фірма «Макфа» знаходиться на відстані 400 км. від м. Торез, зарубіжні виробники - основна кількість макаронних виробів імпортована з Італії.

д) рівень якості: продукція фірми «Макфа» має високу якість, оскільки виготовлена з макаронної муки вищого і першого сортів. При вариві виробу не розварюються і не втрачають заданої форми, відрізняються показниками якості; вироби сільських господарств виготовляються з муки місцевих виробників, отриманої на міському млині з власної сировини. Вносяться яєчні добавки, щоб підвищити якість продукції. Вироби при вариві не втрачають форми, але швидко розварюються, і мають більш низькі смакові показники якості.

Таким чином, продукція фірми «Арго» має низьку якість - виготовлена з місцевої муки, без яєчних добавок. Вироби при вариві швидко розварюються, мають низькі смакові показники якості, що знижує попит на цю продукцію.

Продукція зарубіжних виробників має високий рівень якості, оскільки виготовлена з макаронної муки вищої якості. При вариві вона не втрачає первинної форми, не розварюється і відрізняється високими смаковими якостями, проте ціна цієї продукції істотно вище за продукцію місцевого виробництва, що знижує її конкурентні переваги.

е) упаковка: макаронні вироби фірми «Арго» і ТОВ розфасовані в картонні коробки і пропонуються споживачам на розважування. Вироби фірми «Макфа» і зарубіжних фірм розфасовані в целофанові запаяні пакети, вагою 0,5 кг.

ж) рівень цін: вироби зарубіжних фірм мають найвищі ціни; вироби фірми «Макфа» мають середній рівень цін, у сільських господарств рівень ціни нижче середній, у фірми «Арго» найнижчі ціни в регіоні.

з) репутація підприємства: думка покупців про товар: продукція фірми «Макфа» має надійну репутацію, покупці задоволені продукцією, але не завжди мають нагоду купити цю продукцію через більш високу ціну. Продукція ТОВ користується попитом, не дивлячись на більш низьку якість, споживачів влаштовують невисокі ціни, вони задоволені продукцією сільських господарств.

Фірма «Арго» має сумнівну репутацію. Споживачі не задоволені якістю продукції, проте, жителі з низьким рівнем доходу, вимушені придбавати цю продукцію через дуже низьку ціну.

Що стосується продукції зарубіжних виробників, то за останні два роки попит на цю продукцію став знижуватися, по-перше, через високу ціну, а по-друге, у населення зросла недовіра до імпортних продовольчих і інших товарів.

Останнім часом в засобах масової інформації дається інформація про те, що на український ринок імпортуються товари низької якості, з простроченим терміном придатності, шкідливі і небезпечні речовини, що містять.

У зв'язку з цим населення стало недовірливо відноситися до імпортних продуктів, що підтвердив і опит громадської думки, проведений автором даної роботи.

Таким чином, упровадження пропонованого заходу щодо виробництва макаронних виробів може бути рентабельним при правильній організації маркетингової діяльності, направленої на виробництво високоякісної продукції і просуванню її на ринок як в межах Донецької області, так і інших регіонах України.

3.4 Створення конкурентних переваг продукції

Для поліпшення якості пшеничних виробів рекомендується застосовувати заварку, в якій міститься добре клейстеризований крохмаль. Такий крохмаль легко оцукрюється і порівняно поволі піддається синерезису.

Додавання в тісто заварки погашає вміст цукру в хлібі, покращує його смакові властивості, затримує черствіння.

Для приготування заварки використовують муку і воду. Співвідношення муки і води в заварці 1:2 або 1:3. Заварку готують таким чином: муку спочатку змішують з невеликою кількістю теплої води температурою 50-60 0С, потім, продовжуючи заміс, додають решту води, температурою 97-98 0С.

Початкова температура заварки повинна бути 63-65 0С. Муки для приготування заварки беруть 3% від загальної кількості муки, що йде на приготування тесту. Після охолоджування, отриману заварку заквашують молочнокислими бактеріями (молочною сироваткою), а потім піддають бродынню протягом 2 годин.

Водо-розтворимі білки і мінеральні солі сироватки стимулюють життєдіяльність бродильної мікрофлори. Білки і лактоза беруть участь в реакціях меланоідинообразованння, що покращує смак, аромат і забарвлення поверхні виробів. Молочна кислота сироватки позитивно впливає на фізичні властивості клейковини. Сироватка прискорює дозрівання напівфабрикатів і покращує їх підйомну силу, покращує якість готових виробів по всіх показниках, підвищує вихід хліба за рахунок змісту сухих речовин, підвищує харчову цінність хліба.

Сироватку додають в борошняну заварку в кількості 1,5 - 2% від маси муки в тесті.

Таким чином, отримана борошняна заварка покращує якість хлібобулочних виробів і підвищує вихід хліба на 4-5%. Це значить, що без застосування даної борошняної заварки з 100 кг муки вихід хліба складає 130 буханок, а у разі використання заварки вихід хліба складе 134-135 буханок з 100 кг муки. В результаті збільшення виходу хліба відбудеться зменшення змінних витрат, а отже і собівартість продукції також знизиться.

3.5 Розробка конкурентної стратегії виробництва

Мета і задачі ВАТ „Торезхліб” - своєчасне забезпечення" населення м. Тереза і Сніжнянського району хлібобулочними і кондитерськими виробами високої якості

В розробці маркетингової стратегії повинні брати участь керівники підприємства різного рівня. Їх відповідальність при розробці конкретної стратегічної мети маркетингу представлена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розділення задачі розробки стратегії по рівнях ієрархії

Рівень стратегії

Відповідальні особи

Заходи

Ділова стратегія

Генеральні директори/керівники підрозділів (рішення звичайно приймаються корпоративним керівництвом або радою директорів)

Розробка заходів, направлених на посилення конкурентоспроможності і збереження конкурентних переваг.

Формування механізму реагування на зовнішні зміни.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.