Побудова моделей оцінки конкурентоспроможності підприємства

Об'єднання стратегічних дій основних функціональних підрозділів.

Зусилля за рішенням специфічних питань і проблем підприємства

Функціональна стратегія

Керівники середньої ланки (рішення приймаються главою підрозділу)

Дії по підтримці ділової стратегії і досягненню мети підрозділу

Огляд, перегляд, і об'єднання пропозицій менеджерів на місцях.

Операційна стратегія

Керівники на місцях (рішення приймаються керівниками функціональних служб і інших відділів)

Дії за рішенням вузькоспеціальних питань і проблем, пов'язаних з досягненням мети підрозділу.

При розробці маркетингової стратегії використовується організаційна модель, яка представлена на рис. 3.1.

Суть етапу полягає в проектуванні стратегій на функції і організаційні ланки підприємства.

Всю сукупність функцій маркетингу можна звести в загальну функціональну модель маркетингу, оскільки об'єктом упровадження є маркетинг-процес (рис 3.2).

Всі служби, відділи на підприємстві можна звести в структурну модель.

Сумістивши функціональну і структурну моделі і розподіливши функції по структурних підрозділах, ми отримаємо організаційну модель (див. табл. 3.4).

Конкретизацією організаційної моделі є створення служби маркетингу ВАТ „Торезхліб”. Службу маркетингу пропонується упровадити на даному підприємстві в 2008 році.

При обгрунтовуванні оптимальної зони господарювання необхідно враховувати ту обставину, що Шахтарський хлібозавод припинив свою господарську діяльність, і, отже, у ВАТ „Торезхліб” з'являється реальна можливість збільшити свій ринок збуту хлібобулочних виробів.

В структурі ринку хлібобулочної продукції Шахтарський хлібозавод займав 12,5%. Ринок збуту Шахтарського хлібозаводу складався з 16 сіл Шахтарського району і пос. Шахтар.

Рисунок 3.1 - Організаційне моделювання

Рисунок 3.2 - Функціональна модель маркетингу

Таблиця 3.4 - Організаційна модель

Вид діяльності

Комерційний відділ

Фінансовий відділ

Служба маркетингу

Служби забезпечення

Основні виробничі цехи

Юридичний відділ

Служби постачання

Транспортний відділ

Склади

Бухгалтерія

ПЕВ

Керівник підприємства

Організація маркетингу

+

+

+

+

+

Маркетинг продукту

+

+

+

+

+

+

+

+

Дослідження ринку

+

+

Просування і продажі

+

+

+

+

+

+

Ціноутворення

+

+

Маркетинг-план

+

+

Прогнозування (бюджет продажів)

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Бюджет витрат

+

+

Таким чином, ВАТ „Торезхліб” зможе збільшити свій об'єм виробництва хлібобулочних виробів з 6 тонн на добу до 8-9 тонн на добу, а, таким чином, займана ВАТ „Торезхліб” на ринку ніша збільшиться до 62,5%.

В структурі каналів збуту готової продукції ВАТ „Торезхліб” збільшиться питома вага виїзної торгівлі, яка здійснюється тільки в сільській місцевості, а також необхідно додати нові торгові точки.

Що ж до Сніжнянського хлібозаводу, то він не претендуватиме на нові ринки збуту. Це пояснюється тим, що дане підприємство не має необхідних виробничих потужностей, і не має свій в розпорядженні достатніх фінансових коштів для їх розширення.

На рисунках 3.3 і 3.4 показані нова структура ринку хлібобулочних виробів Сніжнянського району і канали збуту готової продукції ВАТ „Торезхліб”.

Рисунок 3.3 - Планована структура ринку хлібобулочних виробів Сніжнянського району



Рисунок 3.4 - Плановані канали збуту готової продукції ВАТ „Торезхліб”

3.6 Модель формування асортименту продукції

Проведене маркетингове дослідження, направлене на вивчення споживацького попиту населення, дозволило визначити маркетингову стратегію для продукції ВАТ „Торезхліб”, на підставі якої був сформований новий асортименту продукції.

Асортимент продукції, що випускається, пропонується розширити в результаті запуску міні-лінії по виробництва макаронних виробів вищого і першого сорту. З урахуванням упровадження вказаного заходу розроблений прогноз виробництва макаронних виробів до 2011 року (див. табл. 3.5).

Таблиця 3.5- Прогнозований об'єм виробництва макаронних виробів

Вид продукту	Ед. вим.	2007	2008	2009	2010	2011
Вироби в/г	кг	17325	26413	26743	27073	27403
Вироби 1 г	кг	7425	6603	6273	5943	5613
Разом	кг	24750	33016	33016	33016	33016

При організації виробництва умовно з 2.01.2007 р. в 2007 році співвідношення виробів в/г і 1 зі встановлюється 70:30, а в 2008 р.. планується підвищити якість виробів і збільшити частку виробів в/г, внаслідок чого співвідношення сортів складе 80:20. Також планується поліпшення якості продукції, що випускається, і в подальші роки (2009-2011 рр.), що видно з даних таблиці 3.5.

В таблиці 3.6 представлена планова номенклатура хлібобулочних кондитерських і макаронних виробів, розроблена з урахуванням нової маркетингової стратегії.

В результаті збільшення ринків збуту і розширення асортименту продукції об'єм продукції, що випускається, в плановому періоді зміниться (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 -Плановий об'єм випуску продукції в натуральному виразі

Найменування продукції	Об'єм виробництва, т.	Відхилення проекту плану від 2011 р.
	2011 р.	2007 р.	Абсолют.	Відносить.,%
Хлібобулочні вироби	2584	2716,8	132,8	5,1
Кондитерські вироби	21	21
Макаронні вироби		33	33

Таблиця 3.6 - Планування випуску продукції по номенклатурі

Найменування продукції	2011 р.	Проект плану	Абсолют. відхилення.	Відносить. відхилення
	Кількість продукції, т	Товар.прод. по відпустк. цінам без НДС,тис.грн.	Кількість продукції, т	Товар.прод. по відпустк. цінам без НДС,тис.грн.	Кількості прод. в натуральному виразі	Кількості прод. в грошовому виразі	Кількості прод. в натур виразі в %	Кількості прод. в грош виразі в %
Хліб пшеничний з муки 1 гатунку Всього	2213,9	2616,3	2328,3	2760,455	114,4	144,155	0,52	5,51
Хліб білий формовий 1 гатунку 0,68 кг.	1016,6	1119,9	1067,43	1175,895	50,83	55,995	0,50	5,00
Хліб з давальницької муки	53,6	16,4	56,28	17,22	2,68	0,82	0,50	5,00
Хліб заводської 1 гатунку 0,68 кг.	880,7	1156,6	928,44	1227,77	47,74	71,17	0,54	6,15
Хліб орельский 1/ вищій гатунку 0,68 кг.	230,7	280,2	242,235	294,21	11,535	14,01	0,50	5,00
Хліб пшеничний з борошна вищого гатунку 0,68 кг.	32,3	43,2	33,915	45,36	1,615	2,16	0,50	5,00
Хліб пшеничний з борошна вищого гатунку Всього	186,4	246,2	195,72	257,4	9,32	11,2	0,50	4,55
Хліб пшеничний формовий вищого гатунку 0,68 кг	129,3	169,9	135,765	178,395	6,465	8,495	0,50	5,00
Хліб заводської формової вищого гатунку 0,68 кг	57,1	76,3	59,955	80,115	2,855	3,815	0,50	5,00
Хліб з житньої муки Всього	13,6	12,8	14,28	13,44	0,68	0,64	0,50	5,00
Хліб польової формової 0,4 кг.	1,7	1,7	1,785	1,785	0,085	0,085	0,50	5,00
Хліб дарницький череневої 0,9 кг.	4	3,7	4,2	3,885	0,2	0,185	0,50	5,00
Хліб український, новий, 0,9 кг.	7,9	7,4	8,295	7,77	0,395	0,37	0,50	5,00
Булочні вироби з муки 1сорта	2,15	3,7	2,2575	3,885	0,1075	0,185	0,50	5,00
Булочні вироби з борошна вищого гатунку	46,2	70,06	48,5	73,563	2,3	3,503	0,50	5,00
Здобні булочки	109,45	205,54	114,9225	215,817	5,4725	10,277	0,50	5,00
Бубличні вироби	12,2	28,8	12,81	30,24	0,61	1,44	0,50	5,00
Разом хлібобулочних виробів	2583,9	3183,4	2716,79	3354,8	132,89	171,4	0,51	5,38
Кондитерські вироби	21	100,7	21	100,7	0	0	0,00	0,00
Планувальні і здобні сухарі	0,1	1,1	0,1	1,1	0	0	0,00	0,00
Макаронні вироби			33	28,4	33	28,4
ВСЬОГО	2605	3285,2	2770,8	3485	165,8	199,8	0,64	6,08

Размещено на http://www.allbest.ru/

Об'єм виробництва продукції підприємства звичайно планується щодня з урахуванням заявок на продукцію торгової мережі. Виходячи з висновків проведеного маркетингового дослідження, в планову асортиментну групу включені макаронні вироби двох сортів, які користуватимуться попитом у населення, як показав опит громадської думки.

3.7 Розробка цінової політики підприємства

В даній роботі запропонований до упровадження організаційно-технічний захід, направлений на організацію додаткового випуску продукції в ВАТ «Торезхліб» - макаронних виробів. У зв'язку з цим необхідно розрахувати планову калькуляцію собівартості макаронних виробів.

В таблиці 3.8 представлена проектна калькуляція собівартості макаронних виробів в умовах роботи ВАТ «Торезхліб» в плановому періоді, а також вартість продукції в оптово-відпускних цінах за 1 тонну при рівні рентабельності 20 %.

Таблиця 3.8 - Розрахунок собівартості і планової ціни макаронних виробів

Найменування статі витрат	Од. вим.	Кількість	Сума
1. Сировина і основні матеріали
а) мука	Т	1028	1243,88
б) транспортно-заготовчі. витрати			11,10
Разом сировини і основні матеріали		1028	1254,98
2. Електроенергія на технологічну мету	КВт/ч	335	57,74
3. Основна і додатк. зарплата виробничих робітників	грн		54,27
4. Відрахування на соціальне страхування	грн		25,78
5. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів			13,3
6. Розподілені загальновиробничі витрати	грн		34,66
7. Виробнича собівартість	грн		1440,73
8. Витрати на утримання доріг			9,45
9. Позабюджетний фонд			7,88
10. Інноваційний фонд	грн		17,11
11. Нерозподілені загальновиробничі витрати	грн		6,1
12. Собівартість реалізованої продукції			1481,27
13. Адміністративні витрати			13,35
14.Затраты на збут	грн		17,11
15. Інші операційні витрати			44,4
16. Повна собівартість (витрати операційної діяльності)	грн		1556,13
17. Прибуток			296,25
18.Всего операційних витрат, включаючи прибуток	грн		1852,38
19. Відпускна ціна з НДС-(296,2 грн.)	грн		2207,9
20. Продажна ціна	грн		2649,5
21. Відсоток рентабельності			20

Встановлення ціни на товар залежить від ступеня відповідності ряду критеріїв, серед яких ринок попиту, цінова політика конкурентів, розрахункова сума витрат, мета фірми на ринку, ступінь спроможності населення, сезон, знижки, надбавки, періодичність платежів, умов кредиту.

Тільки завдяки дистрибуції товар може стати доступним для цільових споживачів. Причому у будь-якому випадку метод дистрибуції повинен відповідати товару/послузі і забезпечувати запланований об'єм продажів.

Ціноутворення на даному підприємстві здійснюється таким чином: до виробничої собівартості додається сума відрахувань до позабюджетних фондів (2,2% від об'єму реалізації), витрати на утримання доріг, інноваційний фонд, нерозподілені загальновиробничі витрати. Таким чином одержують собівартість реалізованої продукції. Дохід від реалізації (без ПДВ) розраховується як собівартість реалізованої продукції плюс 15% рентабельності для хлібобулочних виробів і 20% для макаронних виробів. Вільна відпускна ціна формується шляхом складання собівартості реалізованої продукції, 15% рентабельності для хлібобулочних виробів і 20% для макаронних виробів і 20% податку на додану вартість. А роздрібна ціна формується в результаті надбавки до відпускної ціни 20% торгової надбавки.

Торгівля хлібом в 2011 році була збиткової через встановлення 20% торгової надбавки до відпускної ціни. Це пояснюється тим, що розрахована роздрібна ціна підприємства виходить вище встановленою комісією за цінами, і тому підприємство вимушено реалізувати хліб з торговою надбавкою набагато менше ніж 20%.

В таблиці 3.8 вироблений розрахунок роздрібної ціни на продукт, що знов вводиться, - макаронні вироби з урахуванням 20% податку на додану вартість і 20% торгової надбавки.

Зміна планового прибутку і рентабельності відбудеться в результаті збільшення об'єму виробництва, організації випуску нового продукту, зниження витрат, збільшень виручки від реалізації, змін комерційних витрат і т.д.

3.8 Модель оцінки економічної ефективності запропонованих заходів

При прогнозуванні об'єму продукції при здійсненні проекту, виходимо з об'єму попиту на макаронну продукцію на місцевому ринку.

В 2011 році місткість ринку склала 556,5 т, або 10,5 кг на душу населення. Об'єм попиту збільшився на 6% в порівнянні з 2010 р. В проектному році є підстави чекати подальшого збільшення попиту на 6%, що складе 33,4 т макаронних виробів. Цей об'єм є вільною нішею на ринку. Ця умова дозволяє підприємству реалізувати свою продукцію.

Основними споживачами макаронних виробів є жителі міста і району, сільські господарства, лікарні, дитячі сади і школи. В таблиці 3.8 показана повна собівартість продукції, а також вартість в оптово-відпускних цінах за 1 тонну при рентабельності 20 %.

Оцінку ефективності проекту розглянемо на основі наступних показників:

чистий дисконтований дохід, розраховується по формулі:

 (3.1)

де Rt - результати, що досягаються на t-ом кроці розрахунку;

Zt - витрати, здійснені на тому ж кроці;

T - горизонт розрахунку;

Эт=(Rt-Z)t - ефект, що досягається на t-ом кроці;

1/(1+е)t - коефіцієнт дисконтування, визначуваний для постійної норми дисконту е.

Проведемо розрахунок чистого дисконтованого доходу (ЧДД) по формулі 3.1, норма дисконту приймаємо рівній 60%, тоді

індекс прибутковості розраховується по формулі

(3.2)

де До - сума дисконтованих капіталовкладень.

Індекс прибутковості розрахуємо по формулі 3.3, що дорівнює

період окупності капітальних вкладень розраховується по формулі:

(3.3)

де П1/(1+е)t - дисконтована величина прибутку;

Розрахуємо період окупності капітальних вкладень:

ПО=12049,8/19944=0,6

внутрішня норма прибутковості, розраховується по формулі:

(3.4)

що в цифровому виразі є

При ставці банківського відсотка не більше 0,76 проект доцільний, оскільки при ставці 0,77 величина ВДН негативна.

Таким чином, можна зробити висновок, що запропоновані заходи щодо удосконалення маркетингової діяльності на підприємстві ВАТ „Торезхліб” є доцільними, та їх впровадження дозволить збільшити ефективність діяльності підприємства.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1 ] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог[1 ].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м2; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м3.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

% ( 4.1 )

де еN - коефіцієнт природної освітленості;

eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м2; (4.2)

ок- світлова характеристика вікна ок = 13,5;

кз - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, кз = 1,4;

Sп - площа підлоги приміщення; Sп = L·В= 10 · 6 = 60м2;

кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, кзд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r1 =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

Сумарна площа світлових отворів S0 = 16,36 м2

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в”, в умовах „комфорту” не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації[20].

ВИСНОВКИ

Торезський хлібозавод заснований в 1936 р. З 11 листопаду 1996 р. він функціонує як Відкрите акціонерне товариство «Торезхліб» із статутним капіталом 75,4 тис. Грн..

ВАТ «Торезхліб» забезпечує значну частину населення м. Тореза і Сніжнянського району хлібобулочними і кондитерськими виробами. Колективна форма власності дозволяє підприємству достатньо ефективно здійснювати свою виробничо-господарську діяльність через підвищення зацікавленості працівників підприємства в результатах своєї праці.

Проаналізувавши господарську діяльність ВАТ «Торезхліб» були виявлені основні недоліки в роботі підприємства, а також погіршення фінансового стану в порівнянні з попереднім роком, про що свідчить коефіцієнти і показники, розраховані в другому розділі. Також було виявлено, що підприємство не здійснює маркетингової діяльності і не дотримується ніякої маркетингової стратегії.

Застосування на практиці маркетингових підходів до ведення своєї виробничо-комерційної діяльності дасть можливість підприємству вийти з нелегкої ситуації, що склалася.

Проведення регулярних маркетингових досліджень по вивченню попиту і переваг покупців, також точний і своєчасний аналіз отриманих даних за допомогою ЕОМ дозволить ВАТ «Торезхліб» формувати асортимент продукції, що випускається, згідно попиту споживачів, що дасть можливість завоювати симпатії споживачів, збільшити ринки збуту, розширити торгову сіть підприємства.

В результаті планованих організаційних заходів:

проведення маркетингового дослідження по вивченню попиту за допомогою ЕОМ;

формування нового асортименту хлібобулочних виробів;

випуску нової продукції - макаронних виробів;

розширення ринків збуту і збільшення об'ємів виробництва, відбудеться поліпшення фінансово-економічних показників, а деякі з них значно перевищать рівень 2011 року.

Так, плановий об'єм виробництва продукції в натуральному виразі складе 2770,8 тонн, а у вартісному виразі - 3540,8 тис. грн., що на 7,78% більше досягнутого рівня 2011 р. ВАТ «Торезхліб» замість отриманих збитків в 2011 р. в сумі 33.3 тис. грн. в плановому періоді повинен отримати прибуток не менше 256,8 тис. грн.

Чистий дисконтований дохід від запроваджуваних організаційних заходів складе 7894,2 тис. грн, що говорить про доцільність їх проведення.

Список джерел інформації

Закон Украины «О предприятиях в Украине» от 5 июля 1995года, №262/95-ВС, ВВС 1995г., №28, ст.203

Закон Украины «О защите прав потребителей» от 12 мая 1991г.

Закон Украины «О предпринимательстве» от 7 февраля 1991г., №698-12,с изменениями и дополнениями

Данько Т.П. Управление маркетингом - М.: ИНФРА-М, 2006. - 280 с.

Диксон Питер Р. Управление маркетингом - М.: ЗАО "Издательство БИНОМ", 1998.-560 с.

Дурович А.П. Маркетинг в предпринимательской деятельности. -Мн.: НПЖ "Финансы, учет, аудит", 1997.- 464 с.

Котлер Филип и др. Основы маркетинга: Пер. англ. - М. ; СПб.:Издат. дом «Вильямс» 1998.-1056с.

Котлер Филип Маркетинг менеджмент - СПб.: Питер Ком, 2004.-896с.

Майталь Шломо Экономика для менеджеров - М.: Дело, 2006. - 416с.

Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжениринг бизнеса М.: Финансы и статистика, 1997. - 334 с.

Панкрухин А.П. Маркетинг - практикум - М.: Институт международной экономики и права им. А.С. Грибоедова, 2001. - 160 с.

Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. К.: Наукова думка, 2000. - 356 с.

Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы - М.: "Ось-89". 1998 - 80 с.

Семь нот менеджмента - М.: ЗАО "Журнал Эксперт", 2002. - 424 с.

Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга - СПб.:

"BHV - Санкт - Петербург", 1999.-256с

Якокка Л. Карьера менеджера: Пер. с англ. М.:, 2001. - 324 с.

Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли. -М. Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 480с.

Лубков Д. "Карьера завода" Эксперт// № 18, 2003.

Матвеева А. "Рыба растет с головы", Эксперт// № 32, 2004.

Оганесян Т. "Акулы академического бизнеса", Эксперт// № 16, 2004.

Размещено на Allbest.ru