Прогнозування видобутку залізної руди на підприємстві "Схід-руда"

Аналіз економічного і фінансового стану підприємства можна зробити на основі економічних показників (табл. 2.2.1), що дасть змогу прогнозувати його подальший розвиток.

Таблиця 2.2.1

Показники прибутковості господарської діяльності підприємства за 2 останні квартали 2010 року

Таблиця 2.2.2

Показники рентабельності господарської діяльності підприємства

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

· Загальний рівень рентабельності (виробництва): цей показник характеризує прибутковість підприємства відносно до всіх ресурсів, які є в розпорядженні підприємства

Rзаг = ПБ \ (Совф +Сноз)

Такий рівень рентабельності показує, скільки прибутку приходиться на 1 грн вкладеного капіталу.

· Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства:

Rак= ПБ \САК

де САК -- середня сума активів балансу підприємства.

· Рентабельність власного (акціонерного) капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

трендовий модель прогнозування автоматизація

Rп= ПБ \СВ.К *100

ПБ -- чистий прибуток підприємства за вирахуванням оплати відсотків за кредит;

СВ.К. -- сума власного капіталу. Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Як видно з таблиці 2.2.1 у порівнянні з 3 кварталом 2010 роком у четвертому кварталі 2010 року підприємство збільшило обсяг господарської діяльності і вийшло на беззбитковий рівень.

В першому кварталі збитковість господарської діяльності було -39,0186%, як видно з таблиці 2.2.2, в другому кварталі підприємство вийшло на належний рівень і рентабельність становить 37,9925%. Але зменшився коефіцієнт рентабельності активів підприємства з 1,1148% до 0,9323% відповідно в третьому і четвертому кварталі.

Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

· аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

· аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

· аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

· аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

· аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

· аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

· факторний аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

· аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

· аналіз фінансової стійкості підприємства;

· аналіз ліквідності балансу;

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові принципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

Фінансове планування -- це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

· забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

· установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

· визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

· виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

· здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

· які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

· які джерела їх надходження;

· чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

· яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

· як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

· як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Фінансовий план -- це найважливіший елемент плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

· прогноз обсягів реалізації;

· баланс грошових надходжень та витрат;

· таблицю доходів та витрат;

· прогнозований баланс активів та пасивів підприємства.

Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, що її вони вважають для себе найбільш прийнятною. Найпоширенішою формою фінансового плану є баланс доходів та видатків.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат. За перевищення доходів над витратами сума перевищення може направлятися в резервний фонд.

Коли витрати перевищують доходи, визначається сума фінансових ресурсів, якої бракує. Додаткові фінансові ресурси можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів тощо. Якщо джерело додаткових фінансових ресурсів уже відоме, то ці кошти включаються в дохідну частину, а сума погашення заборгованості в плановому періоді -- у витратну частину фінансового плану.

Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах. Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.

У процесі складання балансу доходів та витрат необхідно перевірити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі балансу доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі балансу доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору). Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У другому розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою.

Таблиця 2.2.3

Характеристика активів та зобов'язань підприємства за балансом

Що ж до оборотних активів, то вони у вартості суттєво збільшились (виробничі запаси, грошові кошти, частково дебіторська заборгованість).

На підприємстві до основних засобів відносять матерiальнi активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, первісна вартість яких більша за 1000 грн. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважається об'єкт основних засобів Лiквiдацiйна вартiсть об'єктiв основних засобiв прийнята рiвною 0. Нарахування амортизацiї за основними засобами здiйснювається за податковим методом. Матерiальнi активи з термiном корисного використання (експлуатації) понад один рік вартістю до 1000 трн. є малоцiнними необоротними матеріальними активами (МНМА). Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активiв (МНМА) нараховується у першому мiсяцi використання об'єкта в розмiрi 100% його вартостi.

Термін використання нематеріальних активів визначається по кожному об'єкту окремо, в момент його зарахування на баланс, виходячи з:

· терміну використання подібних нематеріальних активів;

· передбачуваного морального зносу, правових чи інших подібних обмежень щодо строків використання та iнших факторів.

Амортизацію нематеріальних активів здійснюється прямолiнiйним методом.

Резервування коштiв для здiйснення майбутнiх витрат i платежiв не проводиться. Використовується метод оцiнки вибуття сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, iнших виробничих запасiв i готової продукцiї за середньозваженою собiвартiстю.

Виробнича собiвартiсть продукцiї складається з таких статей (склад виробничої собiвартостi обумовлюється для кожного об'єкта облiку затрат):

· сировина i матерiали;

· комплектуючi вироби, напiвфабрикати;

· основна та додаткова зарплата робiтникiв виробництва;

· вiдрахування на соціальне страхування;

· змінні та розподiлені постiйні загальновиробничi витрати.

Застосовується нормативний метод обліку витрат на виробництво i калькулювання собiвартостi продукції.

3 метою визначення виробничої собiвартостi продукцiї встановлюється такий перелік змінних i постійних загальновиробничих витрат:

а) зміннi:

· витрати, пов язанi з енергопостачанням технологічного процесу;

· витрати на водопостачання технологiчного процесу;

б) постiйнi:

· заробiтна плата та iншi виплати апарату управлiння дiльницями;

· вiдрахування на соцiальне страхування вiд зарплати апарату управлiння дiльницями;

· витрати на опалення, освiтлення, водопостачання та iншi послуги третiх осiб з утримання виробничих примiщень;

· амортизацiя основних засобiв загальновиробничого призначення iз застосуванням податкового методу нарахування амортизацiї;

· витрати на ремонт цехового обладнання.

Установлено порядок розподiлу загальновиробничих витрат пропорцiйно сумi обсягу виконаних робiт.

Оцiнка залишкiв незавершеного виробництва провадиться у розрiзi видiв готової продукцiї (замовлень) i статей калькуляцiї з визначенням фактичної вартостi залишкiв сировини i матерiалiв за рахунок вартостi витрат iнших статей калькуляцiї пропорцiйно вартостi сировини i матерiалiв за фактичною виробничою собiвартiстю.

Оплата працi робiтникам проводиться за дiючими на пiдприємствi відрядними розцiнками, тарифними ставками, посадовими окладами за фактично виконаний обсяг будiвельно - монтажних робiт.

Таблиця 2.2.4.

Динаміка середньомісячних доходів робітніків

Проаналізувавши дану таблицю ми бачимо, що на підприємстві за аналізуємий період зменшилась кількість робітників, але за рахунок цього підвищилась продуктивність праці, дохід одного працівника, а також збільшився фонд оплати праці, що є дуже великим плюсом.

Встановлені форми i системи оплати працi:

· для робiтникiв вiдрядникiв - вiдрядна, вiдрядно-премiальна;

· для робiтникiв погодинникiв - погодинна, погодинно-премiальна.

Розмiрiв тарифних ставок i окладiв переглядається при зміні розміру мiнiмальної заробiтної плати у вiдповiдностi з Законом України “Про державний бюджет" на коефiцiєнт її пiдвищення з урахуванням діючих міжпосадових мiжквалiфiкацiйних) спiввiдношень в оплатi працi.

Грошова винагорода працiвникам та службовцям за загальними результатами роботи за рiк виплачується при наявностi коштiв згiдно з розробленим Положенням.

За високi показники у працi, при наявностi прибутку на пiдприємствi спецiалiстам, службовцям i лiнiйним працiвникам можуть встановлюватись надбавки до посадового окладу з коефiцiєнтом один, два, три, чотири, а в окремих випадках i бiльше.

Виплати заробiтної плати працiвникам пiдприємства здiйснюються у гривнях. Як виняток за згодою працiвника частина заробiтної плати може виплачуватись у натуральному виглядi за цiнами нарiвнi собiвартостi бажаної для працiвника продукцiї. За заявою працiвника здiйснюються безготівкові платежi за рахунок заробiтної плати на оплату комунальних послуг, навчання працiвника i його членiв сiм'ї, лiкування тошо.

Ставка (оклад) для працівників, якi виконують неквалiфiковану роботу, кур'єр, прибиральник службових приміщень, сторож, прибиральник цехів, встановлюється у розмiрi мінімальної заробітної плати.

Запровадження, зміна та перегляд норм праці (виробітку) проводиться адміністрацією за погодженням з профспілковим комітетом.

Форми і системи оплати праці, як вже зазначалось, встановлюються як для погодинників, так і для відрядників. За цим принципом визначається (за тарифними ставками) посадовий оклад, який разам з можливими додатковою заробітною платою, премією, матеріальною допомогою, виплат за чергову відпустку тощо складають загальну суму виплат. З загальної суми виплат вираховується податок на доходи фізичних осіб (15%), вирахування у Пенсійний фонд (2,5%), Фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності (1%), Фонд соціального страхування на випадок безробіття (0.5%); також на підприємстві діє профспілка, члени якої із своєї заробітної плати здійснюють членські внески у розмірі 1% від заробітної плати.

Розмiр власних оборотних активiв, що необхiднi пiдприємству для забезпечення нормальної дiяльностi, встановлюється нормуванням.

Нормування -- це процес обчислення тої частини оборотних активiв (запасiв та затрат), яка потрiбна пiдприємству для забезпечення нормального, неперервного процесу виробництва, реалiзацiї продукцiї та розрахункiв.

Основним завданням нормування є розробка в кожному пiдприємствi економiчно обгрунтованих норм та нормативiв власних оборотних активiв, що забезпечують прискорення обiгу та найбiльш ефективнє використовування матерiальних i фiнансових ресурсiв.

При розрахунку нормативу власних оборотних активiв необхiдно виходити з виробничого напрямку пiдприємства, планiв виробництва та реалiзацiї продукцiї, її собiвартостi, норм витрат та запасiв товарно-матеріальних цінностей, що передбачені у планах виробництва та матерiально-технiчного постачання, умов розрахункiв iз заготiвельниками та постачальниками. а також забезпечення прискорення обiгу активiв.

Нормування оборотних активiв включає розробку та встановлення в кожному пiдприємствi спецiальних норм за окремими видами матерiальних цiнностей, затрат виробництва i т.д. та розрахунок нормативу власних оборотних активiв у грошовому виразі на кінець року, кварталу.

Норма - це обчислювана за встановленим порядком за кожним видом оборотних активів відносна або мiнiмальна їх величина, що необхідна для розрахунку нормативу. За окремими видами оборотних активів вона розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копійках), за іншими - у відносних величинах (днях, відсотках).

Норматив - це мiнiмальний розмір власних оборотних активiв у грошовому виразi, що необхiдний пiдприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалiзацiї продукцiї та розрахункiв. Нормативи власних оборотних активiв повиннi враховувати потреби пiдприємства в активах не тiльки для основної дiяльностi, але й для капiтального ремонту будинкiв, споруд, що виконується господарським способом, а також для допомiжних пiдприємств та iнших служб пiдприємств, що не знаходяться на самостiйпому балансi.

Норми та нормативи обчислюються складанням спецiальних розрахункiв за кожним видом оборотних активiв, шо нормуються. Визначаються нормативи на кiнець плапованого року за окремими видами оборотних активiв множенням норми на об'єм (одноденну витрату) нормованих цiнностей або затрат виробництва. що приймаються в розрахунок. Данi , що необхiднi для розрахуику норм та нормативiв за окремими елементами нормованих оборотних активiв, беруть з вiдповiдних видiв бухгалтерської звiтностi (балансiв та iн.) та таблиць виробничо-фiнансовоi о плану.

Особливiстю в обчисленнi нормативiв оборотних активiв є те, що за окремими їх видами (незавершеному виробництвi) нормативи встановлюються в об'ємi повної потреби пiдприємства в них. а за iншими (сировиною та основним матерiалам, пальним, запасним частинам, тарою, допомiжним та iишим матерiалам) - у розмiрi мiнiмальної потреби. Цє пов'язано з тим, що витрати незавершеного виробництва не вiдшкодовуються виручкою вiд реалiзацiї продукцiї запланованого року, а включаються до собiвартостi продукцiї наступних перiодiв, тому на них пiдприємствами видiляються активи у повному обсязi. Запаси ж сировини, основних матерiалiв, пального та iнших товарно-матерiальних цiнностей споживаються та вiдшкодовуються систематично, тому на них пiдприємствами видiляються активи в обсязi мiнiмальних запасiв, що забезнечують неперервний процес виробництва.

2.3 Аналіз основних фінансових показників ТОВ «Схід-Руда»