Розробка моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку
Розкриття суті і визначення ролі фінансової складової в системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності. Класифікація моделей економічної безпеки і проведення кластерного і ієрархічного моделювання фінансової безпеки комерційного банку.
| Рубрика | Экономико-математическое моделирование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.11.2013 |
| Размер файла | 2,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
5
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
Дипломна робота
Розробка моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку
ЗМІСТ
Вступ
1.Теоретичні аспекти забезпечення фінансової безпеки комерційних банків
1.1 Сутність і роль фінансової складової у системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності
1.2 Система управління фінансовою безпекою комерційного банку
1.3 Сутність діагностики фінансової безпеки комерційного банку
2. Методи моделювання фінансової безпеки комерційного банку
2.1 Метод аналізу ієрархій
2.2 Сутність методів кластерного аналізу
2.3 Характеристика методів багатомірної класифікації з навчанням
3. Розробка моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку
3.1 Розробка моделі оцінки рівня фінансової безпеки банку
3.2 Групування банків за рівнем фінансової безпеки на підставі методів кластерного аналізу
3.3 Розробка моделей класифікації стану фінансової безпеки банку за допомогою методів дискримінантного аналізу
4. Охорона праці і навколишнього середовища
4.1 Загальні питання охорони праці
4.2 Управління охороною праці на підприємстві
4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів
4.4 Промислова санітарія
4.5 Електробезпека
4.6 Пожежна безпека
4.7 Охорона навколишнього середовища
Висновки
Список джерел інформації
Вступ
Особливість безпеки банківської системи України в сучасних умовах полягає в тому, що вона забезпечується в країні з трансформаційною економікою, де ринкові механізми перебувають у стадії становлення. Для цього періоду характерними є політичні, економічні, соціальні кризи, недосконале податкове законодавство, населення слабо орієнтується в реаліях монетарної політики. Все це є підґрунтям для виникнення різного роду небезпечних явищ у банківській системі України: недобросовісна конкуренція, зростання злочинності. За таких обставин виникає потреба у захисті банківської системи як з боку правоохоронних органів, так і силами самих банків, що є закономірним явищем у суспільстві з ринковими відносинами.
Безпека комерційних банків є частиною фінансової безпеки країни. Необхідно відзначити той факт, що банківська система є найважливішою складовою фінансово-кредитної сфери держави. Тобто, по суті, саме стан банківського сектора і визначає рівень фінансово-кредитної безпеки, а отже, багато в чому і рівень фінансової безпеки держави.
Поняття економічної безпеки банківської системи, як правило, визначається як стан, при якому фінансова стабільність і репутація банківських установ не може бути втрачена внаслідок цілеспрямованих дій певної групи осіб або організації як всередині, так і за межами держави, а також через негативні макроекономічні та політичні фактори.
Щодо фінансової безпеки банківської системи, то її розглядають у двох аспектах:
1) з погляду фінансових наслідків їх діяльності для країни в цілому та окремих клієнтів і контрагентів;
2) з погляду недопущення та запобігання явним і потенційним загрозам фінансовому стану всієї банківської системи країни, Національного банку України й окремих банківських установ.
Фінансова безпека банку - це захист фінансових інтересів банку, його фінансової стійкості і середовища, в якому він функціонує. Сучасні особливості функціонування фінансових ринків зумовлюють зростання ролі фінансової безпеки для кожного комерційного банку. Це питання є складним з огляду на можливість виникнення несприятливих ситуацій на декількох рівнях (макро-, мезо-, та мікрорівні) як окремо, так і комплексно.
Забезпечення фінансової безпеки комерційних банків та їх установ є дуже важливим ще й тому, що підрив довіри до кредитних інститутів негативно впливає на фінансову безпеку всієї країни. Насамперед, слід зазначити, що фінансова безпека банків - проблема не тільки національна, а й міжнародна. Крім того, на макрорівні фінансова безпека комерційних банків в першу чергу потерпає від глобальних та міжнародних фінансових криз, головними причинами яких можуть бути: недостатній контроль над комерційними банками; слабке управління ними; надмірне втручання уряду в справи банку.
Проблема забезпечення економічної безпеки банків достатньо широко розглядається в економічній науковій літературі. Узагальнення сучасної спеціальної літератури показує, що вона присвячена переважно організаційним і правовим аспектам банківської безпеки; крім того, специфічні проблеми стійкості й надійності банків є недостатньо розробленими. У сучасних умовах важливе значення має комплексний підхід до аналізу проблеми забезпечення фінансової безпеки банківської діяльності. Значущість і актуальність проблеми забезпечення фінансової безпеки банку обумовили вибір мети й завдань дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є побудова комплексу моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку, який на підставі методів експертного та багатомірного аналізу, дозволяє здійснити діагностику несприятливих тенденцій розвитку банку та сформувати заходи щодо попередження кризових ситуацій.
Поставлене мета дослідження зумовлює необхідність розв'язання наступних завдань:
розглянути поняття економічної та фінансової безпеки банка, особливості управління фінансовою безпекою банку;
провести аналіз систем діагностики фінансової безпеки банку;
провести аналіз сучасних методів моделювання фінансової безпеки банку;
розробити комплекс моделей оцінки рівня фінансової безпеки банку.
Об'єктом дослідження виступають процеси управління фінансовою безпекою банку.
Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі оцінки фінансової безпеки банку.
Інформаційна база дослідження представлена періодичними виданнями, монографіями з проблеми забезпечення фінансової безпеки банків, статистичними даними Національного банку України.
кластер ієрархічна модель фінансова безпека банк
1. Теоретичні аспекти забезпечення фінансової безпеки комерційних банків
1.1 Сутність й роль фінансової складової у системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності
Економічна безпека банківської діяльності - це стан ефективнішого використання ресурсів задля унеможливлення загроз і забезпечення стабільного функціонування комерційних банків.
Головна мета забезпечення економічної безпеки банку є досягнення максимальної стабільності функціонування, і навіть створення основи і перспектив зростання незалежно від об'єктивних і суб'єктивних загрозливих чинників.
Для досягнення найвищого рівня економічної безпеки банк має проводити роботу з забезпечення стабільності та ефективності функціонування основних її складових.
Основними функціональними складовими економічної безпеки банківської діяльності є [34]:
1) Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є “двигуном” будь-якої економічної системи. У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:
фінансова звітність і результати роботи комерційного банку -- платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;
конкурентний стан комерційного банку на ринку -- частка ринку, якою володіє банк; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;
ринок цінних паперів комерційного банку -- оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.
Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій.
2) Інтелектуальна й кадрова складова - належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.
Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи іншого банку.
На першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку банку виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи інших структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй організації. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу чи нераціональним їх витрачанням.
Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.
3) Техніко-технологічна складова - процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох, послідовних етапів.
Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно профілю банку. Другий етап -- це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.
На третьому етапі здійснюється:
а) оцінка перспектив розвитку ринків банку;
б) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних послуг.
Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку банку.
На останньому етапі аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.
Фінансова складова є найважливішою, оскільки фінансова стабільність свідчить про забезпеченість банку власними фінансовими ресурсами, рівень ефективності їх використання та розміщення.
Найважливішою і занадто складною є проблема забезпечення фінансової складової безпеки комерційного банку. З іншого боку, фінансова складова - це результуюча від інших складових, її високий рівень визначається успішністю дій з іншими.
Сутність фінансової складової безпеки банківської діяльності полягає у забезпеченні організаційно-управлінських, режимних, технічних і профілактичних заходів, які гарантують якісний захист прав і інтересів комерційного банку, зростання статутного капіталу, підвищення ліквідності активів, забезпечення повернення кредитів.
Під процесом забезпечення фінансової складової економічної безпеки комерційних банків слід розуміти сукупність заходів, вкладених у запобігання шкоди від негативних впливів різних аспектів фінансово-економічної діяльності. Саме запобігання шкоди, як явно загрозливого економічній безпеці комерційного банку, так й потенційно можливого, становить мету роботи фінансових менеджерів з підтримки стійкості банку.
Негативні впливи, загрозливі для фінансової складової економічної безпеки банку, можуть мати суб'єктивний і об'єктивний характер. До негативних впливів суб'єктивного типу відносяться внутрішні і зовнішні впливи, основу яких становлять усвідомлені дії покупців, безлічі інших суб'єктів ринку з метою заподіяння шкоди фінансово-кредитній установі, і навіть неякісна робота її працівників чи партнерів з бізнесу. На відміну від впливів суб'єктивного характеру, негативні впливи об'єктивного плану є породженням обставин непереборної сили або подібних із нею зі своєї суті, що виступає джерелами виникнення обставин політичного й макроекономічного характеру, тобто обставин, які пов'язані прямо з діяльністю цієї фінансово-кредитної установи чи її співробітників.
У розділенні негативних впливів суб'єктивного типу на внутрішні і зовнішні відбивається характер взаємовідносин винуватців заподіяного з постраждалою фінансово-кредитною установою. Приміром, внутрішнього негативного впливу є помилки, котрі іноді обґрунтовуються діями або бездіяльністю її працівників у важливій сфері, як фінансове планування і управління активами.
Причиною чималої шкоди може бути неефективне управління структурою капіталу, недостатній контроль над співвідношенням позикових засобів і власного капіталу. Серйозною загрозою фінансової безпеки представляють також вади на організації контролю над структурою вкладень, співвідношенням частин фінансового портфеля по ризикованості і середньо виваженої дохідності. У кінцевому підсумку такі помилки, якщо вони відбуваються систематично чи супроводжуються значними наслідками, зазвичай, призводять до втрати організацією самостійності або її банкрутства. До зовнішніх негативних впливів суб'єктивного типу із питань фінансової складової економічній безпеці ставляться прийоми конкурентної боротьби, застосовувані конкуруючими комерційними організаціями, із метою забезпечення собі додаткових переваг над ринком. До поширених видів негативних впливів із боку конкурентів належить цінова конкуренція, підвищення якості та поліпшення споживчих властивостей банківських продуктів, активна рекламна підтримка й сервісні програми, зниження, і навіть такі специфічні і всім доступні види впливів, як економічне шпигунство і, навпаки, поширена практика інтересів органів влади й управління.
Негативні впливи об'єктивного типу, породжені форс мажорними обставинами (стихійними лихами, війнами, масовими заворушеннями тощо) або іншими близькими до них обставинами об'єктивного типу (міжнародними угодами, державними законодавчими актами, блокадами, ембарго, страйками, несприятливою кон'юнктурою цін, курсів обміну валют тощо), виникають рідко й бувають зазвичай важко передбачуваними, але їх потрібно враховувати в своїй діяльності всім підприємцям. Серед заходів, що застосовуються відвернення чи мінімізації шкоди від негативних впливів об'єктивного типу, можна назвати докладне опрацювання форс мажорних застережень в договорах з контрагентами, розробку сценаріїв реагування всіх структурних підрозділів організації на наступ форс мажорних обставин й створення необхідних ресурсних резервів.
Оцінка поточного рівня забезпечення фінансової складової економічній безпеці здійснюється за кількома основними напрямами. Передусім, вивчається фінансова звітність. За підсумками звітних даних аналізується структура і динаміка капіталу організації, рівень її автономії і втрати фінансової незалежності він позикових коштів, ситуація з ліквідністю та платоспроможністю в цей час і на перспективу.
Фінансова звітність є й важливим джерелом даних, необхідним для аналізу структури витрат банку та їх динаміки. Аналізуючи структуру витрат, можна визначити тип стратегії банку і її орієнтацію на високотехнологічні, інтенсивні шляхи розвитку, виявити приховані резерви економії ресурсів [40]. Завершуючи вивчення фінансової звітності, необхідно старанно проаналізувати її прибутковість і рентабельність. Показники прибутковості і рентабельності характеризують ефективність роботи організації, використання капіталу та інших ресурсів, обґрунтованість структури витрат.
Наступний напрям оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки пов'язаний з вивченням конкурентного становища банку на відповідному ринку й аналізом властивих йому конкурентних переваг. Зібрана інформація є підставою для класифікації конкуруючих суб'єктів залежно від властивих їм конкурентних переваг. Додатковими критеріями до такої класифікації можуть бути фінансові показники діяльності: прибутковість і рентабельність, розмір виплачених дивідендів і величина прибутку, що припадає на одну акцію, динаміка курсової вартості акцій та інших цінних паперів і т.д. [1]
Принципове значення для економічної безпеки кожного банку має визначення довгострокових перспектив розвитку бізнесу, в яких він бере участь, і чітке уявлення про його роль та місце у бізнесі. Починаючи в перспективному плануванні з прогнозування споживчих запитів і переваг, що стосуються банківських продуктів та послуг. У цьому обов'язково враховується можливість появи на ринку нових аналогічних продуктів, зі своїми споживчими властивостями, і, можливо, умови надання банківських послуг. Потім проводиться оцінка загального обсягу й динаміки платоспроможного попиту на продукти. Аналізуються основні тенденції в стратегіях потенційних конкурентів. І врешті-решт конкретизується місце даної кредитної організації на ринку банківських послуг. Система заходів дозволяє забезпечувати економічну безпеку банківської діяльності. Основу цих заходів становить планування та прогнозування. Прогнозні оцінки відбито у стратегічному плані комерційного банку, що містить якісні параметри використання всіх ресурсів. Задля реалізації стратегії забезпечення банківської безпеки визначаються основні тактичні кроки. Найбільш оптимальною представляється розробка кількох альтернативних сценаріїв розвитку комерційному банку і розрахунок показників забезпечення економічної безпеки банківської діяльності кожного з них. Після вибору оптимального варіанта за результатами розрахунків здійснюється складання поточних банківських планів.
1.2 Система управління фінансовою безпекою комерційного банку
Забезпечення власної безпеки є одним із постійно діючих напрямів діяльності будь-якої кредитно-фінансової організації. Відповідно управління безпекою виступає як один із необхідних елементів банківського менеджменту. Задля більшої ефективності управління безпекою має здійснюватися у рамках цілісної системи управління. Стратегія забезпечення безпеки - сукупність довгострокових цілей і управлінських підходів, реалізація яких забезпечує захист кредитно-фінансової організації від потенційних загроз розголошення комерційних і банківських таємниць, і навіть нанесення їй будь-яких інших форм шкоди майнового і немайнової характеру. Загальна послідовність реалізації обраної стратегії зображена на рис. 1.1. [38]
Рисунок 1.1 - Загальна послідовність реалізації стратегії
Значна кількість проблем у сфері забезпечення фінансової безпеки комерційних банків призводить до зниження ефективності їх діяльності. Основними проблемами є такі: банки недостатню увагу приділяють контролю над ризиками; уповільнена реакція на кризові ситуації; нездатність здійснювати ефективне фінансове управління.
Механізм управління фінансовою безпекою банку - це сукупність фінансових важелів і методів діагностики, а також нейтралізації кризових явищ для забезпечення стабільної і ефективної діяльності банківської установи. Він повинен вирішувати такі завдання:
1) здійснення моніторингу фінансового стану банку для раннього виявлення ознак його кризового стану;
2) визначення масштабів кризового стану;
3) дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий стан банку;
4) розробка і реалізація заходів щодо запобігання криз;
5) контроль за виконанням заходів щодо забезпечення фінансової безпеки банку й оцінка отриманих результатів;
6) забезпечення стабільної та ефективної діяльності банку як в короткостроковому, так і довгостроковому періодах.
Втрата контролю над станом зовнішнього і внутрішнього середовищ обумовлює розвиток кризових ситуацій у банку. Головною проблемою є те, що про необхідність забезпечення фінансової безпеки згадують тільки тоді, коли вже неможливо уникнути кризи. Тому необхідно інтегрувати систему фінансової безпеки безпосередньо в систему управління банком, що дасть можливість не тільки вживати заходи щодо нейтралізації кризових явищ у діяльності банку, але й здійснювати поточний моніторинг кризового середовища з метою більш швидкого реагування на загрози, що виникають. Це також дозволить впливати на ефективність діяльності банку шляхом оптимізації фінансового управління.
Можна виділити такі компоненти системи фінансової безпеки банку [38]: Мета - забезпечення стабільної, безкризової та ефективної діяльності банку;
Функції:
визначення потенційних проблем, до складу яких входять такі параметри, як ідентифікація проблеми, оцінка її масштабів, визначення факторів, що призвели до виникнення проблеми і можуть погіршити ситуацію;
усунення проблем - вибір необхідних важелів впливу на проблему, а також визначення методів її усунення;
контроль результативності - аналіз ефективності здійснених заходів і повторна перевірка наявності даної проблеми;
забезпечення ефективного фінансового управління шляхом використання відповідного фінансового інструментарію та специфічних методів фінансового управління.
Ключові підсистеми системи забезпечення фінансової безпеки комерційного банку відображені в загальній структурі системи фінансової безпеки банку, яка зображена на рис. 1.2.
Рисунок 1.2 - Система фінансової безпеки банку
Система забезпечення фінансової безпеки банку базується на таких принципах:
1) мінливості. Будь-який банк у результаті допущених помилок у фінансовій і управлінській сферах може стати жертвою кризи. Цей принцип пояснює необхідність здійснення діагностичних, а також превентивних заходів щодо забезпечення стабільної й ефективної діяльності банку;
2) об'єктивності. Аналітик, який оцінює вірогідність зниження рівня фінансової безпеки, а також виникнення кризової ситуації, повинен робити це на основі певної методики аналізу, а не своїх суб'єктивних міркувань;
3) обачності. Принцип передбачає, що формування думок відбувається в умовах невизначеності, тому слід уникати збільшення або зменшення вірогідності настання кризи або порушення фінансової рівноваги;
4) безперервності й оперативності. Процес забезпечення фінансової безпеки банку повинен здійснюватися на постійній основі, що дозволяє своєчасно відреагувати на появу негативних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища;
5) конфіденційності. Результати діагностики вірогідності настання криз і зниження фінансової стійкості повинні бути комерційною таємницею банку, оскільки розголошення даних може викликати негативну реакцію клієнтів, партнерів, контрагентів та інвесторів;
6) комплексності та системності. Оскільки фактори, які спричиняють зниження рівня фінансової безпеки банку, обумовлені різними причинами, необхідно оцінювати фінансову ситуацію як взаємодію комплексу змінних усередині організації, відстежуючи при цьому вплив зовнішнього середовища і зміни його стану;
7) явності в інтерпретації результатів. Результати аналізу та рекомендації щодо забезпечення фінансової безпеки банку повинні бути чіткими та зрозумілими, щоб уникнути неправильного їх розуміння, і, як наслідок, помилкових дій з боку керівництва;
8) альтернативності варіантів розвитку. В умовах нестабільності зовнішнього середовища розвиток подій практично завжди має альтернативний імовірнісний характер. Існує безліч можливих результатів ухваленого рішення з різною вірогідністю їх настання. Тому, ухвалюючи рішення про вибір можливого варіанта усунення кризової ситуації, слід враховувати можливість багатоваріантного розвитку подій. Який з варіантів отримає розвиток заздалегідь невідомо. Отже, необхідно розробити декілька варіантів антикризових заходів і мати в запасі відповідні ринкові стратегії, як мінімум оптимістичну, найбільш вірогідну та песимістичну;
9) дотримання компромісу між ступенем ризику і очікуваними результатами, або принцип виправданого ризику. Багатоваріантність розвитку подій пов'язана з ризиком, який зумовлений тим, що неможливо передбачити як всі варіанти розвитку подій, так і вірогідність їх виникнення (фактор невизначеності). Отже, існує вірогідність ухвалення неправильного рішення. При цьому орієнтація на інноваційний розвиток, на агресивну ринкову стратегію пов'язана з підвищеним ризиком. Однак виграш у разі успіху може бути значним, що компенсує високу ризикованість. У ринковій економіці спостерігається прямо пропорційна залежність між результатом і рівнем ризику. Іншими словами, з ряду можливих альтернативних варіантів результат з великим очікуваним доходом є найбільш ризикованим. Водночас необхідно зазначити, що ця залежність у загальному випадку має нелінійний характер і не завжди однозначна.
Схема дії системи фінансової безпеки банку наведена на рис. 1.3. Її основою є діагностика фінансового стану банку та його ризиків, застосування необхідних превентивних і антикризових заходів, а такожздійснення контролю на всіх етапах роботи системи й оцінка її ефективності.
Першим етапом функціонування системи фінансової безпеки є фінансова діагностика банку в частині оцінки рівня його фінансової безпеки. На практиці оцінка здійснюється шляхом розрахунку ряду фінансових показників, виявлення та аналізу внутрішніх і зовнішніх ризиків банку, а також проблемних аспектів у його діяльності. Крім того, необхідно проводити й експертні (якісні) оцінки діяльності банку, оскільки розрахунок лише кількісних показників не дозволяє зробити обґрунтований висновок про рівень фінансової безпеки [41].
Рисунок 1.3 - Схема дії системи фінансової безпеки банку
У результаті діагностики банківський аналітик може отримати обґрунтовані висновки про поточний рівень фінансової безпеки та основні загрози діяльності банку, розробити оптимальну модель поведінки банку в даній ситуації. У разі позитивної оцінки заходи щодо забезпечення фінансової безпеки банку можуть бути обмежені посиленням контролю над проблемними аспектами в роботі банку.
Якщо був отриманий висновок про недостатність рівня фінансової безпеки, аналітику слід оцінити масштаби кризових явищ у банку і на основі результатів діагностики сформувати перелік заходів щодо недопущення кризи в діяльності банку. Цей перелік повинен включати набір фінансових важелів, використання яких є найбільш оптимальним в ситуації, що склалася. Такі важелі є основою для формування фінансових методів, які допоможуть ліквідувати кризові ситуації, а також забезпечать збільшення рівня фінансової безпеки банку, що може проявлятися як в збільшенні його фінансової захищеності, так і в зростанні ефективності діяльності. Після проведення низки превентивних або антикризових заходів необхідно оцінити їх ефективність. Критерієм у даному випадку буде збільшення рівня фінансової безпеки. Практично це здійснюється шляхом проведення повторної діагностики. Аналітик при цьому оцінює не тільки фактичний рівень фінансової безпеки банку, але й зміни рівнів ризиків.
Якщо рівень фінансової безпеки підвищується до прийнятного, то банк продовжує роботу у звичайному режимі. В іншому випадку розробляються нові заходи щодо збільшення фінансової безпеки. Цей цикл може повторюватися кілька разів, доки не буде досягнутий належний рівень фінансової безпеки банку.
Система дозволяє виявляти і боротися з реальними причинами криз, а не їх наслідками. Водночас існування фіктивних і навмисних кризових ситуацій практично неможливо спрогнозувати. Дані ситуації не є нормальними з погляду функціонування банку. Вони генеруються самим банком, що суперечить логіці функціонування системи, оскільки вважається, що банки прагнуть уникати кризових явищ з метою забезпечення стабільності та ефективності своєї діяльності. Крім того, у разі навмисних дій з метою створення кризової ситуації система фінансової безпеки зіткнеться з рядом перешкод для її нормального функціонування, а саме: фальсифікацією даних фінансової звітності, результатів аналізу з боку осіб, які зацікавлені у створенні кризи; ігноруванням сигналів від окремих підсистем системи фінансової безпеки; маніпулюванням даними та ін.
Саме тому система працюватиме з реальними кризовими ситуаціями, зокрема тими, що були зумовлені об'єктивними внутрішніми або зовнішніми факторами за відсутності злого наміру з боку банку.
Враховуючи все вищевикладене, можна сказати, що система управління фінансовою безпекою комерційного банку є сукупністю взаємо пов'язаних діагностичних, інструментальних і контрольних заходів фінансового характеру, які повинні оптимізувати використання фінансових ресурсів, забезпечити належний їх рівень і нівелювати вплив ризиків внутрішнього й зовнішнього середовищ.
1.3 Сутність діагностики фінансової безпеки комерційного банку
Однією з основних складових системи забезпечення фінансової безпеки банку є підсистема діагностики. Саме від її ефективності залежатиме результативність системи. Ця підсистема повинна виконувати такі функції: прогнозування кризи; оцінка вірогідності появи кризи в перспективі; визначення масштабів кризи, а також причин, що її викликали. Підсистема повинна також оцінювати ефективність діяльності банку в цілому та визначати можливі зони неефективної роботи.
Діагностика - це певний набір методичних розробок, які дозволяють на ранніх стадіях виявити кризові ситуації, оцінити ступінь їх загрози для фінансової безпеки банку та фактори, що їх спричинили.
Основна мета даної підсистеми - своєчасно надавати інформацію про можливі проблеми в роботі банку, а також оцінювати рівень його фінансової безпеки.
Завдання, які стоять перед підсистемою діагностики фінансової безпеки [39]:
1) аналіз внутрішнього і зовнішнього середовищ банку;
2) визначення кризового середовища банку та критичних ризиків;
3) оцінка ризиків і можливого настання кризи;
4) виявлення проблемних місць у роботі банку на основі даних проведеного аналізу;
5) оцінка ефективності діяльності банку;
6) формування загальних висновків про рівень фінансової безпеки комерційного банку.
Діагностика фінансової безпеки комерційного банку об'єднує методи кількісного і якісного аналізу, що надає можливість аналітику отримати повну картину фінансового становища банку й оцінити реальний ступінь загрози його фінансовій безпеці. Використання діагностичного інструментарію дозволяє банку не тільки попереджати виникнення кризових ситуацій на початковій стадії, але і визначати їх причини, що створює необхідні передумови для правильного вибору важелів і методів з нейтралізації потенційних криз.
Підсистема діагностики фінансової безпеки наведена на рис. 1.4 [41].
Рисунок 1.4 - Підсистема діагностики фінансової безпеки
Експрес-діагностику необхідно проводити щомісячно, комплексну -щокварталу. Це дозволить, з одного боку, здійснювати поточний контроль за рівнем фінансової безпеки, а з іншого - оптимізувати розподіл зусиль при здійсненні діагностичних заходів.
Діагностика банку проводиться за двома основними об'єктами аналізу:
1) результатами діяльності банку за певний період і станом на даний момент часу;
2) основними бізнес-процесами банку.
Не можна обмежувати інструментарій діагностики тільки розрахунком фінансових показників. Вони повинні використовуватися на кінцевій стадії діагностики. Оскільки діагностика слугує цілям управління, аналізувати слід не тільки бізнес-процеси, які забезпечують фінансову функцію банку, але й всі основні бізнес-процеси, пов'язані з діяльністю комерційного банку.
В економічній літературі виділяють дві групи методів проведення діагностики - якісні й кількісні.
Якісні методи базуються на використанні експертних оцінок при визначенні певних параметрів. Кількісні методи передбачають розрахунок конкретних показників із подальшою оцінкою і тлумаченням отриманих значень.
Для здійснення експрес-діагностики доцільно використовувати тільки кількісні методи, оскільки вони дозволяють швидко й об'єктивно оцінити поточний стан банку. При проведенні комплексної діагностики необхідно використовувати кількісні та якісні методи.
Якісну оцінку рівня фінансової безпеки банку можна здійснювати шляхом заповнення анкети. Анкету повинен заповнювати експерт з діяльності конкретного банку. Це може бути представник вищого керівництва або начальник аналітичного відділу банку.
Анкета заповнюється таким чином: по черзі розглядається кожний з наведених критеріїв і виставляється оцінка 0 або 1 залежно від варіанта відповіді на поставлене питання згідно з розподілом балів, поданих у табл. 1.1 [36].
Залежно від кількості набраних балів виділяються наступні класи станів фінансової безпеки банку:
1) 25-30 - високий рівень фінансової безпеки банку;
2) 20-25 - достатній рівень фінансової безпеки банку;
3) 15-20 - низький рівень фінансової безпеки банку;
4) менше 15 - критичний рівень фінансової безпеки.
Таблиця 1.1 - Анкета для оцінки рівня фінансової безпеки банку
Якщо загальна оцінка нижча від критичного рівня, необхідно провести комплексний аналіз, який дозволить виявити проблемні місця в діяльності банку.
Повноцінний аналіз штатного режиму проводиться у рамках комплексної (щоквартальної) діагностики. У разі негативних результатів експрес-діагностики необхідно здійснювати наступний рівень діагностики (комплексний) поза чергою. Комплексна діагностика проводиться щокварталу і складається з таких типів аналізу:
1) якісний аналіз діяльності банку;
2) комплексний аналіз із застосуванням коефіцієнтів.
Для оцінки рівня фінансової безпеки за кількісними методами використовується скорингова методика. Основою даної методики є розрахунок кількості балів, який формується за оцінками фінансових коефіцієнтів і показників.
Кожний банк у процесі роботи прагне знайти межу між прибутковістю і ризиком, які знаходяться в прямій залежності. Тобто свідомо йдучи на великі ризики, банк сподівається отримати значний прибуток. Однак необхідно враховувати, що дуже великі ризики навіть і при значному прибутку роблять діяльність банківської установи залежною від зміни безлічі факторів.
У результаті це може спричинити його неплатоспроможність і, як наслідок, банкрутство. Водночас отримання незначних обсягів прибутку, яке можливе при невисокому рівні ризиків, ставить під сумнів доцільність діяльності даного суб'єкта ринкової економіки, оскільки саме прибуток є основним мірилом ефективності роботи.
Оскільки фінансова безпека банку визначається рівнем його захищеності і ступенем ефективності діяльності, основою побудови методики оцінки фінансової безпеки банку є дві групи показників:
показники, які характеризують ефективність діяльності банку;
показники, які характеризують рівень його захищеності та здатність протистояти кризовим явищам.
У табл. 1.2 [35-40] поданий перелік показників ефективності, який необхідно використовувати в методиці, а також їх розрахунок і коротка характеристика.
Таблиця 1.2 - Показники ефективності діяльності банку
Одним з основних показників, що характеризують ефективність банку, є відношення прибутку до величини активів. Застосування цього показника доречне, оскільки всі інші показники ефективності управління активами вторинні щодо рентабельності активів. Крім того, ці показники в основному визначаються політикою банку та стратегією керівництва у сфері управління активами. По суті з позиції конкретного банку жодна корисна інформація може не надаватися через специфіку його діяльності.
Ще одним важливим показником, що характеризує ефективність діяльності банку, є рівень його маржі, тобто різниця між ставками за кредитами та депозитами. Даний показник фактично характеризує потенціал банку, його можливість здійснювати прибуткову діяльність. Порівняння даного показника з середнім значенням у банківській системі і значеннями конкурентів визначає рівень потенційної конкурентоспроможності банку. Істотне зниження маржі за короткий проміжок часу негативно впливає на рівень фінансової безпеки банку. На думку окремих авторів, значення процентної маржі має становити мінімум 4-5 %.
Існує ряд показників, які дозволяють оцінити в цілому й частково ефективність роботи банківської установи. При цьому найширше використовується класичне визначення ефективності як відношення результату (доходу) до витрат, необхідних для отримання цього результату. З даного визначення випливає, що значення показника ефективності має бути більшим від одиниці. У протилежному випадку банк зможе забезпечити собі лише беззбиткову діяльність (ефективність = 1) або він отримуватиме збитки (ефективність <1). Загальну ефективність роботи банку характеризує відношення сумарних доходів до сумарних витрат. Відповідні значення беруться зі “Звіту про прибутки і збитки”. Цей показник свідчить про здатність банку заробляти достатню кількість коштів для того, щоб покрити понесені витрати і отримати нормальний прибуток. Як конкретний показник використовується зіставлення доходів і витрат за однорідними операціями. Оскільки основні доходи банки отримують від операцій з процентними коштами, а також комісійних операцій, для аналізу доцільно використовувати два показники: ефективність операцій з процентними коштами та ефективність комісійної діяльності.
Наступним критерієм, що дозволяє оцінити ефективність роботи банку, є успішність кадрової політики і дієвість системи оплати праці персоналу банку. Роздуті штати кредитних організацій потребують великих затрат, а надмірні витрати на оплату праці погіршують фінансові показники організації. Порівняно невеликі мобільні колективи, навпаки, здатні генерувати додатковий прибуток для акціонерів. Для кількісної оцінки даного критерію слід використовувати показник рівня прибутку на одного співробітника.
Наступною групою показників, без яких неможливо зробити обґрунтований і зважений висновок про рівень фінансової безпеки банку, є показники захищеності. Перелік, розрахунок і їх стисла характеристика наведені в табл. 1.3 [36]/
Показник ліквідності характеризує здатність банку своєчасно здійснювати платежі за зобов'язаннями. Для фінансової безпеки банківської установи основним є показник миттєвої ліквідності, оскільки саме можливість швидко розрахуватися за поточними зобов'язаннями створює передумови для стабільної діяльності банку. Найменші ознаки нездатності банку виконати свої зобов'язання можуть викликати паніку серед вкладників, що у свою чергу може призвести до банкрутства комерційного банку.
Рівень фінансової безпеки також залежить від якості активів банку. Більшість українських банків - це універсальні кредитні установи, тому основним напрямом їх діяльності є кредитування фізичних і юридичних осіб. Отже, важливим показником є відношення суми проблемних кредитів до загальної величини кредитного портфеля. В умовах банківської системи України даний показник особливо актуальний, оскільки здатний на ранніх стадіях сигналізувати про зниження рівня фінансової безпеки.
Коефіцієнт кредитних ризиків є додатковим показником, що дозволяє оцінити, чи достатньо сформованих резервів для того, щоб покрити можливі збитки за проблемними кредитами. Якщо значення даного коефіцієнта перевищує одиницю, це вказує на погіршення фінансової безпеки банківської установи, оскільки в даному випадку масове неповернення кредитів може призвести до збитків і спровокувати банкрутство банку.
Одним з найважливіших показників рівня захищеності банку є коефіцієнт співвідношення кредитів і зобов'язань. Він характеризує агресивність кредитної політики і рівень кредитної стійкості банку.
Тип кредитної політики, що проводиться банком, здійснює безпосередній вплив на рівень його фінансової безпеки. Оптимальним діапазоном для даного коефіцієнта прийнято вважати 0,53-0,9. Якщо значення нижче 0,53, банківська установа може виявитися неспроможною заробити достатньо коштів для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками і кредиторами банку. Якщо ж значення вище 0,9, в даній ситуації практично всі залучені банком кошти використовуються для кредитування. Оскільки кредитування є достатньо ризиковою операцією, рівень фінансової безпеки знижується.
Таблиця 1.3 - Показники, що характеризують рівень захищеності банку
|
Показник |
Розрахунок |
Економічний зріст |
Норматив |
|
|
Ліквідність (миттєва) |
Високоліквідні активи/ Поточні пасиви |
Здатність банку своєчасно виконувати свої зобов'язання за рахунок високоліквідних активів |
>20 % |
|
|
Рівень проблемних кредитів |
(Проблемні (прострочені) кредити/Кредитний портфель) Ч 100 % |
Характеризує якість кредитного портфеля. Рівень простроченої заборгованості в ньому |
<5 % |
|
|
Коефіцієнт кредитних ризиків |
Сума проблемних кредитів/ Сума резервів під кредитні операції |
Рівень покриття резервами потенційних збитків від кредитних операцій |
<1 |
|
|
Коефіцієнт співвідношення кредитів і зобов'язань |
Коефіцієнт співвідношення кредитів і зобов'язань |
Агресивність кредитної політики банку |
Оптимально - 0,53-0,9; >0,9 - низька кредитна стійкість; <0,53 - загроза збитків |
|
|
Коефіцієнт достатності капіталу |
(Капітал/ (Зобов'язання + + капітал)) Ч 100 % |
Співвідношення власних і залучених коштів. Чим вище значення, тим більший ризик беруть на себе власники банку |
>10 % |
|
|
Співвідношення отриманих і виданих міжбанківських кредитів |
Сума кредитів, виданих іншим банкам/ Сума отриманих міжбанківських кредитів |
Характеризує тип кредитної політики, що проводиться банком на ринку міжбанківських запозичень |
Якщо 1,4, то це загроза для кредитної і фінансової стійкості банку |
|
|
Загальна валютна позиція |
Відкрита валютна позиція по всіх іноземних валютах гривневому еквіваленті / Капітал банку |
Характеризує валютну стійкість банку, наскільки капітал банку покриває можливі збитки у разі несприятливої зміни валютних курсів |
<30 % |
За останні декілька років вітчизняні банки і компанії істотно збільшили активність на міжнародних фінансових ринках. Отже, важливість контролю за валютною позицією істотно зросла. Це пов'язано як з нестабільністю на міжнародних валютних ринках, так і з невизначеністю в політиці Національного банку України щодо валютного регулювання. Ігнорування даних ризиків може призвести до втрат, тому необхідно здійснювати постійний контроль за рівнем валютних ризиків банку. Основним показником, що характеризує рівень валютного ризику, є відношення величини відкритої валютної позиції до капіталу.
Як база для розробки кількісної методики оцінки фінансової безпеки банку використовується комплексна методика з інтегральним значенням у 130 балів - максимум по 10 балів на кожний із запропонованих показників. Рівень фінансової безпеки визначається за кількістю набраних балів.
Особливість методики полягає в тому, що в ній здійснено спробу подолати один з головних недоліків кількісних методик - жорстку прив'язку до нормативних значень показників і недостатній ступінь врахування динаміки зміни показників. Особливо це стосується виставляння балів.
Для усунення недоліків вводиться поняття “сіра зона” за аналогією з погрішністю у фізиці. Вона характеризує значення показника, при якому важко однозначно оцінити показник. Наприклад, показник рівня проблемних кредитів рекомендується не більше 5 %.
Допустиме значення цього показника у банку 4,8 % формально відповідає нормативу, але реально даний показник у бальному виразі не можна прирівнювати до значення показника, наприклад, в 2 %. Аналогічною є ситуація, якщо показник дорівнює 5,1 %. Формально він не відповідає нормативу, але реально за своєю економічною суттю дуже близький до значення 4,8 %. Якщо не враховувати “сіру зону”, картина для цих двох банків буде діаметрально протилежною. Тому доцільно використовувати як “сіру зону” інтервал ±10 % від нормативного значення. Розподіл балів з урахуванням значення показника наведений в табл. 1.3 [38].
Таблиця 1.3 - Розподіл балів з урахуванням значення показника
У табл. 1.4 наведені конкретні значення “сірих зон” для кожного із запропонованих показників, які розраховані на основі нормативних значень, запропонованих в економічній літературі.
Таблиця 1.4 - Значення “сірих зон” для кожного із запропонованих у методиці показників
Отже, оцінка фінансової безпеки банку здійснюється за такою формулою:
(1.1)
де S - загальна кількість балів;
MAXi - кількість балів з і-го показника;
ti - нормативне значення і-го показника;
Zh - верхня межа “сірої зони”;
Zl - нижня межа “сірої зони”;
Ki - фактичне значення і-го показника;
Di - премія/штраф за тенденції зміни і-го показника;
За результатами аналізу банк може отримати один з трьох типів оцінки рівня фінансової безпеки: критичний (менше 80 балів), недостатній (80-110 балів), достатній (110-130 балів). Критична оцінка означає серйозне порушення рівня фінансової безпеки банку. Недостатня оцінка свідчить про наявність ряду проблем у діяльності банку, які в майбутньому можуть стати причиною виникнення кризи. Достатня оцінка відповідає задовільному рівню фінансової безпеки банку.
Слід зазначити, що поряд с рядом переваг, наведені вище методики оцінки та діагностики рівня фінансової безпеки банків мають ряд недоліків. Серед них можна виділити наступні: не враховуються домінантні сфери забезпечення фінансової безпеки (вага окремих факторів при оцінці є однаковою); не враховується зовнішій контур оцінювання (зміна рівня фінансової безпеки в просторовому розрізі). Тому доцільним є застосування методів експертного та багатовимірного статистичного аналізу для вдосконалення методик оцінки рівня фінансової банків на підставі розробки комплексу моделей.
2. Методи моделювання фінансової безпеки комерційного банку
2.1 Метод аналізу ієрархій
Для побудови моделі оцінки фінансової складовою економічної безпеки комерційного банку будемо використовувати метод аналізу ієрархій.
Визначивши безліч чинників () і вибравши набір критеріїв для їх оцінки (), за допомогою цього методу можна шляхом попарного порівняння всіх чинників по всіх критеріях, а також критеріїв по їх відносній важливості один щодо одного отримати глобальні пріоритети кожного чинника (). Алгоритм методу аналізу ієрархій включає наступні основні кроки (рис. 2.1) [14, 15].
Рисунок 2.1 - Алгоритм методу аналізу ієрархій
Крок 1 Декомпозиція мети в ієрархію.
На першому кроці здійснюється декомпозиція мети в ієрархію, яка в найпростішому варіанті може бути представлена таким чином (рис. 2.2):
Рисунок 2.2 - Декомпозиція мети в ієрархію
На першому (вищому) рівні знаходиться загальна мета. На другому рівні знаходяться h чинників або критеріїв, що уточнюють мету, і на третьому (нижньому) рівні - k альтернатив, які повинні бути оцінений по відношенню до критеріїв другого рівня.
Крок 2. Побудова матриць порівнянь показників.
На другому кроці формується матриця, в якій кожний критерій порівнюється по відносній важливості зі всіма іншими. Матриця має наступний вигляд:
(2.1)
де - число критеріїв.
Матриця агрегує думки експертів щодо взаємної пріоритетності критеріїв (). Елементи матриці формуються таким чином:
(2.2)
Під зворотними величинами розуміється, що якщо елемент матриці С з індексом mn ціле позитивне число від 1 до 9, то елемент з індексом nm буде зворотним числом: Ѕ, 1/3 ј, 1/5, 1/6, 1/7, 1/8 або 1/9. Дані матриці необхідно побудувати як для аналізу груп, так і для аналізу чинників усередині групи.
Крок 3. Оцінка однорідності матриць.
Необхідність цього кроку обумовлена тим, що кількісна (кардинальна) і транзитивна (порядкова) однорідність може бути порушена, оскільки людські відчуття не можна виразити. Наприклад, при зіставленні критеріїв експерт може показати, що критерій А володіє більш високим рівнем значущості, ніж критерій Б, критерій Б більше критерію В, проте В важливіше, ніж А. Зокрема це може трапитися, коли критерії А, Б, В близькі по рівню значущості. Однорідність думок оцінюється індексом однорідності (ІО) у відповідність з наступною формулою:
(2.3)
де - максимальне власне число кожної матриці
- кількість аналізованих критеріїв або альтернатив.
Якщо для матриці парних порівнянь відношення однорідності , то це свідчить про істотне порушення логічності думок, допущене експертом при заповнення матриці, тому експерту пропонується переглянути дані, використані для побудови матриці, щоб поліпшити її однорідність. Якщо відношення однорідності знаходиться в допустимих межах (), то здійснюється перехід до четвертого кроку алгоритму.
Крок 4. Побудова ранжируваного вектора.
Для побудови даного вектора необхідно знайти головний власний вектор, тобто власний вектор відповідний максимальному власному числу . Після того як побудований головний власний вектор необхідно провести його нормування і тоді отриманий вектор міститиме вагу кожної альтернативи і критерію.
Після цього проводиться повторення алгоритму вже для окремих критеріїв.
Спочатку здійснюється порівняння наявних альтернатив по кожному з критеріїв. Для цього необхідно побудувати матриці для кожного критерію (). Ці матриці відображатимуть думки експертів про те, які пріоритети по кожному критерію мають альтернативи. Нижче на прикладі матриці (порівняння альтернатив по першому критерію) показана їх структура.
(2.4)
Матриці (порівняння альтернатив по критеріях складаються аналогічно. Елементи матриць визначаються шляхом експертного попарного порівняння альтернатив один з одним по кожному критерію. Тоді елементи матимуть наступні значення:
(2.5)
Після цього здійснюється ранжирування альтернатив по кожному з критеріїв. Його зміст ідентичний третьому кроку алгоритму. Результатом реалізації цього кроку є вектора локальних пріоритетів, отримані в результаті обробки матриць парних порівнянь . Потім оцінюється узгодженість думок експертів щодо рівня значущості кожної з альтернатив по даній безлічі критеріїв. Для цього, як було відзначене вище, використовуються індекси однорідності.
Заключним кроком є синтез пріоритетів. Для цього локальні пріоритети перемножуються на пріоритет відповідного критерію на вищестоящому рівні і підсумовуються по кожному елементу. Це дає глобальний пріоритет елемента :
.(2.6)
Результатом реалізації цього кроку є вектор пріоритетності альтернатив:
.(2.7)
Отриманий вектор можна вважати оцінкою значущості альтернатив. Чим вище ця оцінка, тим більший вплив має відповідний фактор на рівень фінансової безпеки банку.
2.2 Сутність методів кластерного аналізу
Кластерний аналіз з'явився порівняно недавно - у 1939 р. Його запропонував вчений К. Тріон. Дослівно термін "кластер" в перекладі з англійської "cluster" означає гроно, згусток, пучок, група [11-13].
Особливо бурхливий розвиток кластерного аналізу відбувся у 60-х роках минулого століття. Передумовами цього були поява швидкісних комп'ютерів та визнання класифікацій фундаментальним методом наукових досліджень.
Кластерний аналіз - це метод багатомірного статистичного дослідження, до якого належать збір даних, що містять інформацію про вибіркові об'єкти, та упорядкування їх в порівняно однорідні, схожі між собою групи.
Отже, сутність кластерного аналізу полягає у здійсненні класифікації об'єктів дослідження за допомогою численних обчислювальних процедур. В результаті цього утворюються "кластери" або групи дуже схожих об'єктів. На відміну від інших методів, цей вид аналізу дає можливість класифікувати об'єкти не за однією ознакою, а за декількома одночасно. Для цього вводяться відповідні показники, що характеризують певну міру близькості за всіма класифікаційними параметрами.
Мета кластерного аналізу полягає в пошуку наявних структур, що виражається в утворенні груп схожих між собою об'єктів - кластерів. Водночас його дія полягає й у привнесенні структури в досліджувані об'єкти. Це означає, що методи кластеризації необхідні для виявлення структури в даних, яку нелегко знайти при візуальному обстеженні або за допомогою експертів.
Подобные документы
Поняття фінансової безпеки підприємства, існуючі загрози. Особливості дослідження фінансової безпеки підприємства на основі методів багатомірного статистичного аналізу. Розробка комплексу моделей оцінки рівня фінансової безпеки сучасного підприємства.
дипломная работа [987,5 K], добавлен 18.11.2013Теоретичні основи побудови комплексної економічної безпеки. Аналіз існуючих методів та алгоритмів щодо вирішення задачі моделювання характеристик комплексної економічної безпеки на малому підприємстві. Розрахунок захищеності від фізичного проникнення.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 07.03.2011Аналіз методів дослідження фінансової діяльності банку та теорії синергетики. Створення автоматизованої інформаційної системи для розробки математичних моделей динаміки зміни коефіцієнтів фінансового стану банку. Методика комп’ютерного моделювання.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 21.11.2009Економічна суть моделювання в прогнозуванні показників діяльності фірми. Особливості економічних моделей. Суть, принципи побудови та складання фінансової звітності підприємства. Оцінка і аналіз операційної діяльності підприємства ВАТ "Дніпропетровськгаз".
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.07.2010Оцінка ефективності рішень фахівця відділу матеріально-технічного забезпечення. Визначення оптимального плану випуску продукції засобами стохастичного програмування. Застосування теорії графів в інформаційній безпеці. Оцінка ризику цінних паперів.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 22.09.2014Характеристика підприємства ВАТ "Титан", виробничо-господарська діяльність, розрахунок основних економічних показників фінансової діяльності. Методика моделювання та розробка автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на ВАТ "Титан".
дипломная работа [1,6 M], добавлен 14.03.2010Розробка структури інформаційної системи. Характеристика економічних задач і функцій. Розробка математичного і машинного алгоритмів рішення задач. Інформаційне і організаційне забезпечення. Технічне і програмне забезпечення. Контрольний приклад.
курсовая работа [293,2 K], добавлен 08.11.2008Моделювання як засіб розв'язання багатьох економічних завдань і проведення аналітичного дослідження. Теоретичні дослідження та програмне забезпечення моделювання процесу виробництва. Використання в економіці комп'ютерних технологій розв'язання моделей.
отчет по практике [23,0 K], добавлен 02.03.2010Аналіз чутливості і інтервалу оптимальності при зміні коефіцієнтів цільової функції. Моделювання випадкових подій. Визначення оптимальної виробничої стратегії. Розробка моделі функціонування фірм на конкурентних ринках. Оцінка ризику інвестування.
контрольная работа [333,9 K], добавлен 09.07.2014Аналіз умов застосування існуючих методик і моделей прогнозу характеристик цінних паперів, розробка концепції економіко-математичного моделювання облігацій і акцій. Кількісне дослідження й моделей і алгоритмів оцінювання ризикових і безризикових активів.
автореферат [64,1 K], добавлен 06.07.2009
