Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості
Розробка структури інформаційної системи. Характеристика економічних задач і функцій. Розробка математичного і машинного алгоритмів рішення задач. Інформаційне і організаційне забезпечення. Технічне і програмне забезпечення. Контрольний приклад.
| Рубрика | Экономико-математическое моделирование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2008 |
| Размер файла | 293,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1
ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА І СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
"Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості ПП
спеціальність 7.050102 «Економічна кібернетика»
Роботу виконав: В. В. Мельниченко
студент групи К-11
номер залікової книжки 001/213
Роботу перевірив: О.В. Ячменев
старший викладач кафедри ЕК
м. Житомир 2005 р.
ЗМІСТ
- ВСТУП 3
- 1. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 4
- 1.1. Розробка структури інформаційної системи 4
- 1.2. Характеристика економічних задач і функцій, реалізованих ІС 4
- 1.3. Розробка математичного і машинного алгоритмів рішення задач 5
- 1.4. Інформаційне забезпечення 10
- 1.4.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення 10
- 1.4.2. Організація збору і передачі первинної інформації 10
- 1.4.3. Розробка системи класифікації і кодування 11
- 1.4.4.Проектування форм первинних документів машинограмм і відеокадрів 11
- 1.4.5. Структура інформаційних масивів 12
- 1.5. Організаційне забезпечення 14
- 1.6. Технічне і програмне забезпечення 14
- 1.6.1. Технічне забезпечення 14
- 1.6.2. Програмне забезпечення 14
- 1.7. Контрольний приклад 15
- ВИСНОВОК 15
- СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 17
- ДОДАТКИ 18
- ВСТУП
- В умовах ринку стабільні позиції мають лише ті підприємства, що постійно розвиваються. Саме фінансова стійкість підприємства, як переконує світова практика, є передумовою його економічного розвитку.
- Умовою підтримання ефективного економічного розвитку є здатність підприємства пристосовуватися до змін внутрішнього і зовнішнього середовища, не втрачаючи водночас фінансової стійкості. При цьому підприємству необхідно володіти оптимальною структурою фінансових ресурсів і в разі потреби залучати позикові кошти.
- Діяльність суб'єкта підприємницької діяльності може бути охарактеризована з різних сторін, однак у найбільш загальному випадку її можна представити як сукупність надходжень і витрат коштів. Частина грошових потоків відноситься до характеристики діяльності підприємства з позиції короткострокової перспективи, інша частина характеризує цю діяльність у довгостроковому аспекті. Останнє зв'язано насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Суть проблеми досить очевидна і визначається тією обставиною, що будь-яке підприємство має безліч джерел фінансування.
- Стабільність роботи підприємства зв'язана з його загальною фінансовою структурою, ступенем його залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів. Багато підприємств у процесі своєї діяльності змушені крім власного капіталу використовувати значною мірою і позиковий капітал. Однак, коли структура «власний капітал -- позикові кошти» має значний перевіс в бік боргів, підприємство може збанкрутувати, якщо відразу декілька кредиторів зажадають повернення своїх грошей.
- Фінансово стійким вважається таке підприємство, що переважно за рахунок власних джерел покриває кошти, вкладені в активи; не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості; розплачується вчасно за своїми зобов'язаннями.
- Сутністю фінансової стійкості підприємства є співвідношення вартості матеріальних оборотних коштів і величини власних і позикових джерел їхнього формування, тобто забезпеченість запасів і витрат джерелами фінансування. Платоспроможність виступає зовнішнім проявом фінансової стійкості.
- Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає проведення об'єктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
- Фінансова стійкість відображає стабільне перевищення доходів над витратами, забезпечує вільний ефективний обіг грошових ресурсів, сприяє безперервному процесу виробництва і реалізації продукції. Однак поза увагою залишається вивчення фінансової стійкості акціонерного товариства як необхідної умови його економічного розвитку, а також впливу чинників, що відображають ефективність фінансової діяльності, на величину економічного розвитку акціонерного товариства. Тому дослідження цієї сфери викликає певне наукове зацікавлення.
- Тема даної курсової роботи -- „Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ “Чижевський”. Розробивши інформаційну систему для аналізу фінансової стійкості підприємства, можна оцінити фінансовий стан об'єкта дослідження, проаналізувати такі характеристики його фінансово-господарської діяльності, як обіговість власних коштів, платоспроможність та рентабельність.
- Отже, тема є досить актуальною в процесі формування ринкових відносин в Україні.
- Основна економічна задача даної інформаційної системи полягає в комплексній оцінці фінансової структури та аналізі господарської діяльності підприємства.
Область застосування даної підсистеми представлена на прикладі УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ
1. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
1.1. Розробка структури інформаційної системи
У цьому підрозділі приводиться функціональна структура розроблювальної інформаційної системи (ІС), дається перелік функцій і їхня характеристика. Описуються інформаційні зв'язки між елементами інформаційної системи, а також визначаються зв'язки з іншими інформаційними системами або АРМ, що є джерелами або споживачами інформації.
При побудові структури ІС необхідно визначити інформаційні запити для даної предметної області і їхнього взаємозв'язку з виробничим процесом і організаційною структурою керування.
Завершальним етапом є розробка структурної схеми інформаційної системи, на якій показані взаємозв'язки між окремими її елементами. Функціональна та структурна схема представлені в Додатках 1-2.
1.2. Характеристика економічних задач і функцій, реалізованих ІС
Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.
Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).
Фінансова стійкість - це стан активів підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність.
Фінансова стійкість підприємства залежить від розміщення його активів та джерел їх формування. Діаграми потоку даних представлені в Додатку 3.
Необхідність у власних активах обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Вони є основою самостійності і незалежності підприємства. Водночас, слід враховувати, що здійснювати господарську діяльність за рахунок лише власних активів не завжди доцільно, особливо, якщо виробництво має сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть великі залишки активів, а в інші буде їх нестача. Крім цього, якщо витрати щодо залучення активів невеликі, а підприємство має можливість забезпечити більш високий рівень рентабельності використання активів, ніж плата за них, то, здійснюючи залучення активів, власники значно підвищують рентабельність власного капіталу.
Але якщо активи підприємства сформовані в значній мірі за рахунок поточних зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким. З поточними зобов'язаннями необхідно здійснювати постійну оперативну роботу щодо контролю за своєчасним поверненням їх та залученням в господарську діяльність через поточні зобов'язання інших активів.
Від оптимізації співвідношення власних і залучених активів залежить фінансовий стан підприємства.
Оцінку фінансового стану підприємства можливо визначити за наступними типами фінансової стійкості:
абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) - коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;
нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов'язаннями;
нестійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних активів, довгострокових та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;
кризовий фінансовий стан - коли запаси не забезпечуються вищеназваними джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних активів спроможне забезпечити запаси, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.
Основна економічна задача, що реалізується інформаційною системою, полягає в аналітичній обробці даних балансу, характеристиці діяльності підприємства за звітний період та розрахунок показників фінансової стійкості підприємства.
Основними функціями, що реалізуються інформаційною системою є:
аналіз структури балансу підприємства;
аналіз ефективності діяльності підприємства;
розрахунок показників фінансової стійкості підприємства.
1.3. Розробка математичного і машинного алгоритмів рішення задач
Для дослідження показників фінансової стійкості підприємства вирішальне значення має питання щодо того, які показники відображають сутність стійкості фінансового стану. Відповідь на нього пов'язана з балансовою моделлю, із якої виходить аналіз. В умовах ринку ця модель має наступний вигляд [5, с.275]:
|
F+ ЕЗ+ Ra = ИС+ СКК+ C ДК+ КО+ Rp |
) |
де умовні позначення аналогічні приведеним в таблиці 1.1:
F - основні засоби і вкладення;
ЕЗ - запаси і витрати;
Ra - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, розрахунки (дебіторська заборгованість) та інші активи;
ИС - джерела власних засобів;
СКК - короткострокові кредити та позикові кошти;
CДК - довгострокові кредити та позикові кошти;
КО - позики, що не погашені в строк;
Rp - розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші пасиви.
Таблиця 1.1
Баланс підприємства (в агрегованому вигляді)
|
АКТИВ |
Умовніпозначення |
ПАСИВ |
УмовніПозначення |
|
I. Основні засоби та вкладенняII. Запаси та витратиIII. Грошові кошти, розрахунки та інші активиВ тому числі:грошові кошти та короткострокові фінансові вкладеннярозрахунки та інші активиБАЛАНС |
FЕЗRaДraВ |
I. Джерела власних засобівII. Розрахунки та інші пасивиIII. Кредити та інші позикові коштиВ тому числі:короткострокові кредити та позикові коштидовгострокові кредити та позикові коштипозики, що не погашені в строкБАЛАНС |
ИСRpКСККCДККО |
По суті справи|, модель припускає|передбачає| певне| перегрупування| статей бухгалтерського| балансу для виділення однорідних з точки зору| строків повернення| величин позикових| коштів.
Враховуючи, що| довгострокові кредити| та позикові кошти| спрямовуються| переважно на придбання| основних| засобів і на капітальні вкладення|, перетворимо вихідну балансову| формулу [5, c.276]:
|
ЕЗ + Ra = [(ИС + CДК) - F] + [СКК + КО + Rp]. |
(1.2) |
Звідси можна| зробити| висновок|, що| при умові обмеження| запасів і витрат| (ЕЗ |) величиною [(ИС + CДК) - F] [5, c.276]:
|
ЕЗ ? (ИС + CДК) - F. |
(1.3) |
буде| виконуватись| умова| платоспроможності підприємства, тобто| грошові засоби|, короткострокові фінансові вкладення| (цінні папери|) та активні розрахунки| покриють короткострокову| заборгованість підприємства (СКК + КО + Rp) [5, c.276]:
|
Ra ? СКК + КО + Rp. |
(1.4) |
Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних| засобів і величин власних| та позикових| джерел| їх формування| визначає стійкість фінансового стану підприємства. Забезпеченість запасів і витрат| джерелами| формування| є сутністю фінансової стійкості, тоді як платоспроможність виступає її зовнішнім проявом|. В той же час ступінь забезпечення| запасів і витрат| джерелами| є причина того чи| іншого ступеня| платоспроможності (чи| неплатоспроможності), що| виступає як наслідок забезпеченості.
Найбільш узагальнюючим| показником| фінансової стійкості є надлишок| чи| нестача| джерел| засобів для формування| запасів і витрат|, що| отримується у|в,біля| вигляді різниці величини| джерел| засобів та величини| запасів і витрат|. При цьому| мають| на увазі забезпеченість визначеними| видами джерел| (власними|, кредитними| та іншими позиковими|), оскільки достатність суми| всіх можливих| видів джерел| (враховуючи| короткострокову| кредиторську| заборгованість та інші пасиви|) гарантована| тотожністю підсумків активу і пасиву| балансу.
Загальна величина запасів і витрат| (Z) підприємства дорівнює підсумку розділу II активу балансу.
Для характеристики джерел| формування| запасів і витрат| використовується декілька показників, що| відображають різний ступінь обхвату різних видів джерел|:
наявність власних| оборотних| засобів, що| дорівнює різниці величини| джерел| власних| засобів і величини| основних| засобів і вкладень |[5, c.276]:
|
ЕС = ИС - F; |
(1.5) |
наявність власних| та довгострокових| позикових| джерел| формування| запасів і витрат|, що| отримується з попереднього| показника| збільшенням на суму довгострокових| кредитів і позикових| засобів [5, c.276]:
|
Еm = (ИС + CДК) - F; |
(1.6) |
загальна| величина основних| джерел| формування| запасів і витрат|, що| дорівнює сумі попереднього| показника| та величини| короткострокових| кредитів і позикових| засобів (до яких в даному випадку не приєднуються позики, не погашені в строк) [5, c.277]:
|
Е? = (ИС + CДК) - F + СКК = ЕС + СКК. |
(1.7) |
Кожний з приведених показників наявності джерел формування запасів і витрат|затрат| повинен бути зменшений на величину іммобілізації оборотних коштів. Іммобілізація може ховатися|переховуватися| у складі як запасів, так і дебіторів та інших активів, але|та| визначення її величини при цьому можливо лише в рамках|у рамках| внутрішнього аналізу на основі облікових даних. Критерієм тут повинні служити низька ліквідність або повна|цілковита| неліквідність виявлених сумнівних сум.
У назві показника наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат|затрат| є|наявний| деяка умовність. Оскільки довгострокові кредити і позикові засоби|кошти| використовуються в основному на капітальні вкладення і на придбання|надбання| основних засобів|коштів|, то фактично показник наявності (ЕС) відображає|відбиває| скоректовану величину власних оборотних коштів. Тому назва «Наявність власних і довгострокових позикових джерел» указує|вказує| лише на той факт, що початкова|вихідна| величина власних оборотних коштів (ЕС) збільшена на суму довгострокових кредитів і позикових засобів|коштів|.
Використовуваний в практиці капіталістичних фірм показник вартості чистих мобільних засобів|коштів|, рівний різниці оборотних активів і короткострокової|короткотермінової| заборгованості, відповідає обговорюваному показнику наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат|затрат|. Дійсно, якщо короткострокова|короткотермінова| заборгованість буде перенесена в ліву частину|частку| балансової моделі, то остання прийме наступний|слідуючий| вигляд [5, c.277]:|вид|:
|
(ЕЗ + Ra) - (СКК + КО + Rp) = (ИС + CДК) - F. |
(1.8) |
У лівій частині|частці| рівності маємо різницю оборотних коштів підприємства і його короткострокової|короткотермінової| заборгованості, в правій - величину показника ЕС. Таким чином, ці перетворення дозволяють встановити обґрунтовані взаємозв'язки між показниками фінансового стану підприємств і фірм.
Показник загальної|спільної| величини основних джерел формування запасів і витрат|затрат| (Е?) є|з'являється,являється| наближеним, оскільки|тому що| частина|частка| короткострокових|короткотермінових| кредитів видається під товари відвантажені (позначимо цю частину|частку| короткострокових|короткотермінових| позик, не призначених для формування запасів і витрат,|затрат| - цКt), а для покриття запасів і витрат|затрат| притягується частина|частка| кредиторської заборгованості (позначення -- шRp), зарахована банком при кредитуванні. Величини цКt і шRp в балансі не відображаються|відбиваються|, для них можна оцінити лише верхні межі|кордони|. Позики під товари відвантажені обмежені зверху дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, а кредиторська заборгованість, зарахована банком при кредитуванні, не перевищує суми заборгованості за товари і послуги і заборгованості по авансах одержаних|отриманим|. Якщо величини цК t і шRp визначені в рамках|у рамках| внутрішнього аналізу на основі облікових даних, то показник Е? коректується на величину [5, c.278]:
|
? = шRp - цК t |
(1.9) |
таким чином [5, c.278]:
|
? ? = Е? + ?. |
(1.10) |
Наближеність, оцінний характер|вдача| показника загальної|спільної| величини основних джерел формування запасів і витрат|затрат| неминучі при обмеженості інформації, що використовується в ході зовнішнього аналізу фінансового стану. Не дивлячись на|незважаючи на| ці недоліки|нестачі|, показник ? ? дає істотний|суттєвий| орієнтир для визначення ступеня|міри| фінансової стійкості.
Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат|затрат| відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат|затрат| джерелами їх формування:
надлишок (+) або нестача|нестача| (--) власних оборотних коштів [5, c.278]:
|
± Ес = Ес - Е З; |
(1.11) |
надлишок (+) або нестача|нестача| (--) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат [5, c.278]:|затрат|
|
± ЕТ = ЕТ - Е З = (Ес + КТ) - Е З; |
(1.12) |
надлишок (+) або нестача |нестача| (--) загальної|спільної| величини основних джерел для формування запасів і витрат [5, c.278]:|затрат|
|
± Е? = Е? - Е З = (Ес + КТ + СКК) - Е З. |
(1.13) |
Обчислення|підрахунок| трьох показників забезпеченості запасів і витрат|затрат| джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації по ступеню|мірі| їх стійкості.
Можливо виділення чотирьох типів фінансової стійкості:
1) абсолютна стійкість фінансового стану, що зустрічається рідко і що є крайнім типом фінансової стійкості. Вона задається умовами [5, c.278]:
|
Е З < Ес + СКК; |
(1.14) |
2) нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність [5, c.278]:
|
Е З = ЕС + СКК; |
(1.15) |
3) нестійкий фінансовий стан, пов'язаний з|із| порушенням платоспроможності, при якому проте|тим не менше| зберігається можливість|спроможність| відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів|коштів| і збільшення власних оборотних коштів [5, c.278]:
|
Е З = ЕС + СКК + СО |в,біля|, |
(1.16) |
де СО - джерела, що зменшують фінансову напруженість;
СКК - кредити банків під товарно-матеріальні цінності з урахуванням з врахуванням сум, зарахованих банком при кредитуванні.
Фінансова нестійкість вважається лічиться нормальною (допустимою), якщо величина запасів, що привертаються приваблюються, залучаються, притягаються для формування, і витрат затрат короткострокових короткотермінових кредитів і позикових засобів коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини частки запасів і витрат затрат), тобто якщо виконуються умови [5, c.279]:
|
Z1 + Z4 ? Сkk - [± Е?] Z2 + Z3 ? ЕT |
(1.17) |
де: Z1 -- виробничі запаси;
Z2 -- незавершене виробництво;
Z3 -- витрати майбутніх періодів;
Z4 -- готова продукція;
(Сkk - [± Е?]) -- частина частка короткострокових короткотермінових кредитів і позикових засобів коштів, що бере участь у формуванні запасів і витрат затрат.
Якщо умови не виконуються, то фінансова нестійкість вважається лічиться ненормальною і відображає відбиває тенденцію до істотного суттєвого погіршення фінансового стану. Частка доля покриття короткостроковими короткотерміновими кредитами вартості виробничих запасів і готової продукції, що визначається величиною [5, c.279]:
|
Е = |
(1.18) |
фіксується в кредитному договорі з банком і тим самим задає точніший критерій розмежування нормальної і ненормальної нестійкості.
4) кризовий кризисний фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться перебуває на межі банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові короткотермінові цінні коштовні папери і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик [5, c.279]:
|
Е З = Ес + СКК. |
(1.19) |
Разом з поряд з,поряд із оптимізацією структури пасивів в ситуаціях, що задаються останніми двома умовами, стійкість може бути відновлена шляхом обгрунтованого зниження рівня запасів і витрат затрат.
Кожний з чотирьох типів фінансової стійкості характеризується набором однотипних показників, що дають повну цілковиту картину фінансового стану підприємства. До цих показників відносяться: коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат затрат джерелами засобів коштів; надлишок (або нестача нестача) засобів коштів для формування запасів і витрат затрат; запас стійкості фінансового стану (у днях); надлишок (або нестача нестача) засобів коштів на 1 тис. грн. запасів.
В даний час нині багато підприємств знаходяться перебувають в кризовому кризисному стані. Запаси і витрати затрати перевищують джерела формування.
Нестача нестача оборотних коштів покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, по оплаті праці і т.д.
Щоб зняти фінансову напругу напруження підприємствам необхідно з'ясувати причини різкого збільшення на кінець року наступних слідуючих статей матеріальних оборотних коштів: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція і товари. Це вже завдання задачі внутрішнього фінансового аналізу.
В рамках у рамках внутрішнього аналізу здійснюється поглиблене дослідження фінансової стійкості підприємства на основі побудови шикування балансу неплатоспроможності, що включає наступні такі взаємопов'язані групи показників.
1. Загальна|спільна| величина неплатежів: прострочена заборгованість по позиках банку;
прострочена заборгованість по розрахункових документах постачальників;
недоїмки|недоплати| до бюджетів;
інші неплатежі, зокрема по оплаті праці;
2. Причини неплатежів:
недолік|нестача| власних оборотних коштів;
надпланові|понадпланові| запаси товарно-матеріальних цінностей;
товари відвантажені, не сплачені в строк покупцями;
товари на відповідальному зберіганні у|в, біля| покупців зважаючи на|внаслідок,унаслідок| відмову від акцепту;
іммобілізація оборотних коштів в капітальне будівництво, в заборгованість працівників по одержаних|отриманих| ними позиках, а також у витрати, не перекриті засобами|коштами| спеціальних фондів|фундацій| і цільового фінансування.
3. Джерела, що зменшують фінансову напруженість:
тимчасово вільні власні засоби|кошти| (фонди|фундації| економічного стимулювання, фінансові резерви і др.);
привернуті|приваблені,залучені,притягати| засоби|кошти| (перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською);
кредити банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові| засоби|кошти|.
При повному|цілковитому| обліку|урахуванні| загальної|спільної| величини неплатежів і джерел, що зменшують фінансову напруженість, підсумок по групі 2 повинен дорівнювати сумі підсумків по групам 1 і 3. Для аналізу фінансового стану, платіжної дисципліни і кредитних відносин рекомендується розглядати|розглядувати| дані показники в динаміці (наприклад, поквартально).
Повернемося до основної балансової моделі, що має наступний|слідуючий| вигляд |вид|[5, с.281]:
|
F+ ЕЗ+ Ra = Ис+ Сдк+ Ckk+ КО+ Rp, |
(1.1) |
де умовні позначення відповідають прийнятим раніше.
Спираючись|обпираючись| на зовнішні ознаки фінансового благополуччя, ми визначили необхідні критерії і типи фінансової стійкості підприємства. Суть|сутність,єство| фінансової стійкості визначалася як забезпеченість запасів і витрат|затрат| джерелами формування засобів|коштів|, тобто [5, с.281]:
|
ЕЗ ? (Иc + Cдк) - F. |
(1.20) |
Проте|однак| очевидно, що з|із| умови платоспроможності підприємства насправді витікає не одне, а два напрями|направлення| оцінки фінансової стійкості підприємства.
1. Оцінка фінансової стійкості підприємства виходячи із ступеня|міри| покриття запасів і витрат|затрат| джерелами засобів|коштів|, тобто з|із| умови [5, с.282]:
|
ЕЗ ? (Иc + Cдк) - F. |
(1.21) |
2. Оцінка фінансової стійкості підприємства виходячи із ступеня|міри| покриття основних засобів|коштів| та інших позаоборотних| активів джерелами засобів|коштів|, тобто з|із| умови [5, с.283]:
|
F ? (Иc + Cдк) - ЕЗ, |
(1.22) |
де (Иc + Cдк) є величиною капіталу підприємства. Власний капітал і довгострокові кредити та позики|позички| є|з'являються,являються| стабільними джерелами фінансування діяльності підприємства.
Обидва напрями|направлення| оцінки фінансової стійкості виходять із загальної|спільної| формули стійкості, тобто з|із| умови [5, с.283]:
|
F + ЕЗ ? Ис + Сkk, |
(1.23) |
яке означає, що вкладення капіталу в основні засоби|кошти| і матеріальні запаси не повинні перевищувати величини власного і прирівняного до нього капіталу.
У табл. 1.2 приводиться|призводиться,наводиться| класифікація типів фінансової стійкості для умов другого напряму|направлення| оцінки. Обмеження для F легко виводяться з|із| основної балансової моделі і приведених в таблиці 1.2 нерівностей.
Таблиця 1.2
Класифікація типів фінансової стійкості
|
Стійкість |
Поточна |
У короткостроковій|короткотерміновій| перспективі |
У довгостроковій перспективі |
||
|
1. |
Абсолютна |
Д ? Rp + КО |
Д ? Rp + КО + Сkk |
Д ? Rp + КО + Сkk + CДК |
|
|
2. |
Нормальна |
Ra ? Rp + КО |
Ra ? Rp + КО + Сkk |
Ra ? Rp + КО + Сkk + CДК |
|
|
3. |
Передкризова |
Ra + ЕЗ ? Rp + КО |
Ra + ЕЗ ? Rp + КО + Сkk |
Ra + ЕЗ ? Rp + КО + Сkk + CДК |
|
|
4. |
Кризова|кризисна| |
Ra + ЕЗ < Rp + КО |
Ra + ЕЗ < Rp + КО + Сkk |
Ra + ЕЗ < Rp + КО + Сkk |
Фінансова стійкість -- це стан рахунків|лічби| підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. В результаті|унаслідок,внаслідок| здійснення будь-якої господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним, або покращати, або погіршати. Потік господарських операцій, що здійснюються|скоюються,чиняться| щодня, є|з'являється,являється| як би «підбурництвом» певного стану фінансової стійкості, причиною переходу з|із| одного типу стійкості в інший. Знання граничних меж зміни джерел засобів|коштів| для покриття вкладень капіталу до основних фондів або виробничих запасів дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до поліпшення|покращання| фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.|
1.4. Інформаційне забезпечення
1.4.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення
Згідно класифікації інформаційне забезпечення поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне, які у свою чергу поділяються на:
систему класифікації і кодування економічної інформації, яка обробляється системою;
конструкторську, технологічну та виробничу документацію;
систему організації ведення, зберігання, внесення змін у нормативну документацію (інструкції);
систему програм організації, накопичення, ведення і доступу до даних;
масиви даних на машинних носіях.
Позамашинне інформаційне забезпечення складається з вхідних і результуючих документів. Вхідні документи служать для фіксації інформації в місці її виникнення і передачі її для обробки. В системі автоматичної обробки економічної інформації з них формуються оперативні масиви інформації. Результуючі документи це документи, які формуються системою в результаті розв'язку задачі.
Основним джерелом вхідної інформації системи аналізу фінансової стійкості є інформаційна база даних програми «1С:Підприємство». База даних розміщена на головному сервері. Тип бази даних -- dBASE IV.
Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості підприємства працює під керівництвом операційної системи Windows 9x/Me/2000/XP з мінімальною системною конфігурацією Pentium I 133/32Mb RAM.
Всі розрахунки виконуються на локальному комп'ютері, але для передачі вхідних і вихідних даних необхідна мережа ЕОМ.
1.4.2. Організація збору і передачі первинної інформації
Після того як адміністрація підприємства подає вимогу розрахунку фінансової стійкості підприємства, економічний відділ звертається за звітністю в бухгалтерський відділ. Необхідна вхідна інформація на паперових носіях надходить з бухгалтерського відділу в економічний відділ.
Економіст перетворює цю інформацію в електронну форму, сортує і оброблює згідно технологічного процесу. Далі економіст ознайомлюється з результатами розрахунків та формує результуючі звіти.
Потім вихідна інформація у вигляді звітів надходить з економічного відділу в адміністрацію підприємства, де на її основі приймаються відповідні стратегічні рішення. Результативна інформація може передаватись в економічний відділ як на паперових носіях у вигляді роздрукованих звітів, так і в електронному вигляді по комп'ютерній мережі або на магнітних носіях інформації (дискетах, CD-дисках та ін.).
Для вводу інформації на АРМ з допомогою клавіатури з форм бухгалтерської звітності необхідно 10-13 хвилин при середній швидкості друку 8-10 тис. символів на годину.
1.4.3. Розробка системи класифікації і кодування
Основу ІС становить інформаційна база (ІБ), що являє собою сукупність упорядкованої інформації, використовуваної при функціонуванні ІС. Інформаційна база має на меті забезпечити взаємообмін інформацією між структурними одиницями ІС.
Успіх створення єдиної інформаційної бази істотно визначається уніфікацією та стандартизацією її складових. Тут класифікації та кодуванню економічної інформації відводиться особлива роль, оскільки вони є засобами, що забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною та ЕОМ.
Класифікація та кодування - це дві невіддільні частини одного процесу - перекладу різноманітної економічної інформації.
Класифікація - поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами.
У процесі класифікації використовуються такі поняття:
система класифікації - сукупність методів і правил класифікації та їхній результат;
об'єкт класифікації - елемент класифікованої множини;
ознака класифікації - властивість об'єкта, за якою виконується класифікація;
значення ознаки - якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
У процесі кодування об'єктів класифікації їх групуванням і ознакам за певними правилами присвоюють цифрові, літерні чи літерно-цифрові коди.
Кодування - це утворення і присвоєння коду класифікаційному групуванню чи об'єкту класифікації.
Вимоги до кодів :
забезпечення розв'язання всіх задач системи при мінімумі їх довжини;
єдність кодів на всіх рівнях управління;
структура коду має забезпечувати групування інформації у необхідних розрізах;
зміст номенклатур повинен відповідати вимога м державних стандартів чи керівних методичних матеріалів;
забезпечення інформаційного сполучення взаємопов'язаних систем;
автоматичний контроль помилок.
1.4.4. Проектування форм первинних документів машинограмм і відеокадрів
Проектуванню форм вхідної інформації приділяється особлива увага. На цьому етапі можна скоротити обсяги даних, трудові витрати на збирання, реєстрацію, передавання і перенесення на машинні носії, значно підвищити вірогідність як вхідної, так і залежної від неї вихідної інформації.
Вхідна інформація ІC -- це інформація, яка надходить до ІC у вигляді документів, даних, сигналів і потрібна для виконання функцій ІC. Її реєструють на уніфікованих та не уніфікованих, пристосованих і непристосованих документах для автоматизованої обробки.
Як до первісних інформаційних повідомлень, так і до документів висуваються наступні вимоги:
форми повідомлень мають бути зручними для сприймання людиною і максимально пристосованими для автоматизованої обробки інформації;
містити інформацію у послідовності, яка полегшує заповнення, читання, обробку;
розміри рядків та граф повинні забезпечувати чіткість і зрозумілість усіх записів;
враховувати принцип одноразового введення інформації;
у первісних інформаційних повідомленнях повинен бути мінімум атрибутів, достатній для повного відображення події й одержання результатної інформації, що виключає невиправдане дублювання інформації і показників, які можливо отримати розрахунком.
Методика проектування документів складається з чотирьох етапів:
1) встановлення змісту кожного документа;
2) розміщення атрибутів на полі документа за обраною формою побудови;
3) проектування макета машинного носія;
4) виготовлення документа.
Інформаційна система для оцінки фінансової стійкості має наступні форми:
1. Форми вводу даних:
1.1. «Баланс» -- введення даних з форми №1 «Баланс»;
2. Форми виводу результуючих даних:
2.1. «Абс. показники» -- форма, яка містить результати розрахунків абсолютних показників фінансової стійкості підприємства;
2.2. «Відносні показники» -- форма, яка містить результати розрахунків відносних показників фінансової стійкості підприємства;
3. Допоміжні форми:
3.1. «Баланс в агрегованому вигляді» -- узагальнююча форма, яка показує структуру балансу підприємства та зміни в ній за розрахунковий період.
1.4.5. Структура інформаційних масивів
При організації раціонального варіанта внутрішньо-машинної інформаційної бази даних, яка найбільш повно відбиває специфіку об'єкта управління, перед розробниками постають вимоги до організації масивів, які можуть бути суперечливими. До них належать:
1) повнота подання даних;
2) мінімальний склад даних;
3) мінімізація часу вибірки даних;
4) незалежність структури масивів від програмних засобів їх організації;
5) динамічність структури інформаційної бази.
Найбільш суперечливою з них є вимога повноти подання даних, мінімізація складу даних і мінімізація складу вибірки даних. Оптимальним є повне взаємне врахування всіх вимог, що випливають з процесів, які автоматизуються.
Останнім часом склалися такі основні підходи до побудови внутрішньо-машинної інформаційної бази:
1. Проектування масиву як відображення змісту окремого документа;
2. Проектування масивів для окремих процесів управління;
3. Проектування масивів для комплексів процесів управління, які реалізуються;
4. Проектування бази даних;
5. Проектування кількох баз даних.
Кожний з цих підходів має свої переваги і недоліки, а вибір залежить від обчислювальної техніки, яка використовується, програмних засобів і специфіки процесів, що автоматизуються.
Проектування масивів передбачає визначення їх складу, змісту, структури і вибір раціонального способу їх подання в пам'яті обчислювальної системи.
Поняття складу та змісту масивів передбачає визначення оптимальної кількості масивів і переліку атрибутів (полів), які у них містяться.
Під структурою масиву розуміємо формат записів у масиві, розмір полів і їх розміщення в машинному записі, ключові атрибути і впорядкування масиву за ними.
Вибираючи раціональний спосіб подання масиву в пам'яті визначають такий спосіб зберігання даних, за якого забезпечувалися б мінімальний обсяг пам'яті для розміщення масиву, висока швидкість пошуку даних, а також можливість збільшення і оновлення масиву. Кожний масив характеризується обсягом, способом організації, стабільністю і ступенем активності.
З точки зору використання масивів на різних етапах технологічного процесу обробки даних виділяють такі типи масивів: вхідні (первинні), основні (базові), робочі (проміжні) й вихідні (результатні).
Вхідні масиви - це проміжна ланка між первинними інформаційними повідомленнями і основними масивами. Зміст і розміщення даних у вхідному масиві аналогічні змісту й розміщенню їх у первинному інформаційному повідомленні.
Основні масиви створюються на основі вхідних, постійно зберігаються і містять основні дані про об'єкти управління і процеси виробництва. За змістом ці масиви можна класифікувати на такі групи: нормативні, розціночні, планово-договірні, регламентуючі, довідково-табличні й постійно-облікові.
Робочі масиви призначені для роботи програм, які реалізують розв'язання конкретних задач процесів управління і містять обмежене коло атрибутів одного чи кількох основних масивів.
Вихідні масиви формуються в процесі розв'язання задач й використовуються для модифікації основних масивів і виведення вихідних (результатних) інформаційних повідомлень.
База даних є сукупністю даних, що використовуються при функціонуванні ІС, організована за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними і незалежна від прикладних програм.
Інформаційна база - це сукупність всіх даних, підлягаючих накопиченню, зберіганню, пошуку, перетворення, видачі в установленому порядку, а також використовуються для організаційного використання людиною та ЕОМ.
Вимоги при формуванні масивів інформації в інформаційній базі:
1) повне відображення первинних даних в масивах;
2) повне відображення властивостей об'єкту;
3) раціональна побудова бази;
4) мінімально часу на пошук даних;
5) використання ефективних технічних носіїв;
6) забезпечення надійності зберігання інформації;
7) забезпечення своєчасності обновлення та нарощування масивів.
Банк даних - це система, спеціальним чином організованих даних (баз даних), програмних, технічних, язикових, організаційно-методичних засобів, необхідних для централізованого накопичення та колективного багатоцільового використання даних.
Переваги Банку даних:
1) незалежність Банку даних від окремих завдань;
2) концентрація даних в одній БД;
3) забезпечення колективного доступу до даних;
4) централізація управління даними.
СУБД - сукупність програмних та язикових засобів, призначених для створення та ведення, використання БД. Функції СУБД:
1) організація зберігання даних;
2) визначення та ініціалізація БД;
3) організація роботи з даними;
4) захист цілісності даних.
БД - це іменована сукупність даних, структурованих у відповідності з прийнятими в даній БНД (база набору даних) правилами. Вимоги до БНД:
1) структуризація даних;
2) забезпечення цілісності даних;
3) надійність;
4) простота використання;
5) спільність з іншими БД.
Зображення моделі бази даних приводиться в додатку 8.
1.5. Організаційне забезпечення
Структура цього підрозділу відповідає РД 50-34.698-90 «Вимоги до змісту документів».
Тут можна привести схему організаційної структури підрозділів і описати неї, а також (обов'язково) дати схему технологічного процесу автоматизації збору інформації і її обробок для одного з АРМ, що обраний для відпрацьовування контрольного приклада. При описі технологічного процесу можна привести схеми:
1. Схему технологічного процесу автоматизованого збору і передачі даних (описують склад і послідовність виконання операцій збору, реєстрації, контролю і передачі даних на обробку).
2. Технологічний процес обробки даних на ОЦ або АРМ (погодять склад і послідовність виконання операцій по прийому, контролеві, обробці, видачі результатів обробки).
На кожній схемі дають перелік документації (інструкції з виконання всіх операцій або керівництво користувача), необхідної для даного технологічного процесу.
Схему технологічних процесів складають у довільній формі відповідно до умовних позначень державного стандарту 19.701-90 «Схеми алгоритмів, програм, даних і систем».
Інструкції з операцій технологічного процесу приводяться в довільній формі, але вони обов'язково повинні мати посилання на кваліфікацію виконавця і містити опис конкретних дій.
Керівництво користувача визначається РД 50-34.698-90 і повинно мати таки підрозділи:
1. Уведення.
2. Призначення й умови використання.
3. Підготовка до роботи.
4. Опис операцій.
5. Аварійні ситуації.
6. Рекомендації з освоєння.
1.6. Технічне і програмне забезпечення
1.6.1. Технічне забезпечення
Структуру цього параграфа визначає РД 50-34.698-90 «Вимоги до змісту документів».
Тут приводиться опис комплексу технічних засобів (КТС), улаштовується вибір КТС і описується його характеристики, а також розміщення КТС на об'єктах керування. При обґрунтуванні КТС варто використовувати розрахунки, зроблені в параграфах 1.4.2. і 1.4.4.
Якщо для обробки інформації використовують мережі ЕОМ, то в цьому випадку описується загальна характеристика мережі і її особливості, режими конкретної ЕОМ у мережі. Технічне забезпечення представлене в Додатку 9.
1.6.2. Програмне забезпечення
Структуру цього параграфа визначає РД-34.698-90 «Вимоги до змісту документів. Програмне забезпечення». Цей розділ містить:
· загальну характеристику програмного забезпечення (ПО) ІС (структуру ПО; основні функції ПО, операційну систему);
· схему взаємодії програм;
· схеми програм;
· тексти програм, що розроблені для задач або АРМ.
Текст оформляють відповідно до державного стандарту 19-401-78 «ЕСКД. Текст програм. Вимоги до змісту й оформлення». У додатках до курсової роботи приводять листинг розробленої програми; у пояснення до листингу входить коментар, що пояснює призначення і структуру основних частин програм. Програмне забезпечення представлене в Додатку 10.
1.7. Контрольний приклад
Метою виконання контрольного прикладу є оцінка фінансової стійкості підприємства та перевірка правильності його реалізації засобами табличного процесору Microsoft Excel.
При виконанні контрольного прикладу використовуються реальні дані управління агропромислового розвитку.
Дані для розрахунків отримані з форми №1 бухгалтерської звітності підприємства станом на 30.09.2004 та 31.12.2004 року, одержані під час проходження виробничої практики.
При загальному аналізі результатів контрольного прикладу можна зробити висновок, що підприємство має кризову фінансову стійкість. При порівнянні двох звітних періодів діяльності підприємства випливає, що протягом року фінансово-економічний стан об'єкта дослідження залишався незмінним, що свідчить про зниження якості управління підприємством.
Загалом інформаційна система виконує свої функції коректно, результати розрахунків правильні, тому можна зробити висновок, що дана інформаційна система придатна для використання у роботі підприємства.
ВИСНОВОК
В даному курсовому проекті „Інформаційна система для аналізу фінансової стійкості УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ розроблений проект інформаційної системи для аналізу фінансової стійкості підприємства та розроблений прототип програмного продукту, який реалізує задачі і функції даної системи.
Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що фінансова стійкість на підприємстві є головним чинником забезпечення його стабільної платоспроможності.
Фінансову стійкість підприємство може забезпечити передовсім за рахунок прибутку, що спрямовується на розширення виробництва (реінвестування), фонду дивідендів, додаткового випуску акцій, амортизації, а також від залучення ресурсів іноземних інвесторів, кредитів банків та інших позикових коштів.
Фінансово стійким вважається таке підприємство, що переважно за рахунок власних джерел покриває кошти, вкладені в активи; не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості; розплачується в термін за своїми зобов'язаннями.
Застосувавши модель для аналізу фінансової стійкості підприємства, був оцінений фінансовий стан об'єкта дослідження.
В даній курсовій роботі розглядається питання фінансової стійкості підприємства та розроблена методика розрахунку фінансової стійкості підприємства, яка базується на класичній моделі аналізу фінансової стійкості підприємства.
Функціями інформаційної системи для аналізу фінансової стійкості підприємства є:
аналіз структури балансу підприємства;
аналіз ефективності діяльності підприємства;
розрахунок показників фінансової стійкості підприємства.
Загалом інформаційна система виконує свої функції коректно, результати розрахунків правильні, тому можна зробити висновок, що дана інформаційна система придатна для використання у роботі підприємства.
Областю застосування даної інформаційної системи може бути будь-яке підприємство.
Завдяки даній системі здійснюється оптимізація структури балансу підприємства та підвищення ефективності використання фінансових коштів підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ковальська К.В. Фінансова стійкість акціонерного товариства як умова його економічного розвитку: Журнал “Фінанси України”, 2004. - № 2 с. 101.
2. Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства: Журнал “Фінанси України”, 2004. - № 5 с. 99.
3. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. - Житомир, 2001. - 256 с.
4. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник.- К.: Вид-во А.С.К., 2003. - 240 с.
Подобные документы
Теорія, напрями, сутність інвестиційної діяльності в Україні. Оцінка інвестиційної діяльності підприємства засобами інформаційної системи: "Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів". Програмне забеспечення.
дипломная работа [407,6 K], добавлен 24.11.2007Характеристика підприємства ВАТ "Титан", виробничо-господарська діяльність, розрахунок основних економічних показників фінансової діяльності. Методика моделювання та розробка автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на ВАТ "Титан".
дипломная работа [1,6 M], добавлен 14.03.2010Розробка програмного комплексу для розв’язання задачі цілочисельного програмування типу "Задача комівояжера". Класифікація задач дослідження операцій. Вибір методу розв’язання транспортної задачі; алгоритмічне і програмне забезпечення, тести і документи.
курсовая работа [807,7 K], добавлен 07.12.2013Завдання та етапи кластерного аналізу, вимоги до інформації. Приклад класифікації економічних об'єктів за допомогою алгоритму кластерного аналізу, методи перевірки стійкості кластеризації, інтерпретація результатів аналізу та побудування дендрограми.
реферат [311,2 K], добавлен 15.07.2011Характеристика середовища MATLAB та допоміжного пакету Optimization Toolbox. Функція linprog та її застосування у вирішенні оптимізаційних задач. Приклад вирішення задачі лінійного програмування у середовищі MATLAB. Вирішення задач мінімізації функцій.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 21.12.2012Розкриття суті і визначення ролі фінансової складової в системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності. Класифікація моделей економічної безпеки і проведення кластерного і ієрархічного моделювання фінансової безпеки комерційного банку.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 09.11.2013Методи розв’язування, аналізу та використання задач зі знаходженням екстремуму функції на множині допустимих варіантів у широкому спектрі теоретико-економічних та практичних проблем. Модель задачі лінійного програмування. Складання симплексної таблиці.
контрольная работа [960,6 K], добавлен 08.10.2013Організаційна й економічна характеристика та структура керування підприємства. Значення, мета й методи проведення аналізу діяльності підприємства. Постановка мети, завдань роботи й формулювання вимог до інформаційної системи, матеріальні запаси, витрати.
дипломная работа [997,7 K], добавлен 14.10.2009Складання математичної моделі задачі. Побудова симплексної таблиці. Розв’язок задачі лінійного програмування симплексним методом. Рішення двоїстої задачі та складання матриці. Знаходження графічним методом екстремумів функцій, визначеній нерівностями.
контрольная работа [239,0 K], добавлен 28.03.2011Загальна характеристика методів оптимізації для рішення економічних задач. Аналіз виконання плану перевезень в Донецькому АТП. Використання мереженого планування для рішення транспортної задачі. Організація управління охорони праці на робочому місці.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 09.11.2013
