Робоче місце програміста обладнане спеціальною так званою ергономічною клавіатурою, розташування й конструкція клавіш на якій знижує навантаження на суглоби пальців.

При організації робочого місця оператора за дисплеєм були отримані наступні дані:

- відстань від підлоги до сидіння крісла рівняється 440 мм ;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- висота підставки під ноги оператора мінімальних розмірів 190 мм;

- відстань від очей оператора до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки стола до краю робочої поверхні стола 640 мм;

- відстань між передньою поверхнею тіла оператора й краєм робочої поверхні стола рівняється 80 мм;

- відстань від очей оператора до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- висота сидіння для оператора максимального росту - 440 мм, мінімального росту - 540мм;

- кут огляду документів 30^o.

5.7 Охорона навколишнього природного середовища

Правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього природного середовища в Україні визначаються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", прийнятим 25 червня 1991 року [55]. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє природне середовище господарської діяльності людини, збереження природних ресурсів, генофонду націй, ландшафтів і природних об'єктів.

При масовому використанні ПЕОМ варто враховувати їхній вплив на навколишнє природне середовище при виготовленні, експлуатації й після закінчення терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (TCO '95). У стандартах TCO '99 закладене обмеження по кадмії у світлочутливому шарі екрана дисплея й ртуті в батарейках. Апарати й тара повинні допускати нетоксичну переробку після використання.

ПЕОМ складається з безлічі компонентів, які становлять істотні труднощі при їхній утилізації.

Навколишньому природному середовищу робота обчислювального центра шкоди не приносить. Вся техніка, використовувана на ОЦ, відповідає необхідним вимогам охорони навколишнього природного середовища.

6. Цивільна оборона

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [56].

У даному розділі дипломного проекту розглядається питання "Особливості проведення рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації насадків великих виробничих аварій i катастроф на об'єктах господарювання".

Актуальність теми та її зв'язок з ЦО полягає в тому, що великі виробничі аварії i катастрофи (далі -- аварії) можуть призвести до загибелі людей i завдати відчутної шкоди народному господарству. Тому забезпечення безаварійної роботи на підприємстві слід розглядати як важливу державну справу, що вимагає повсякденної уваги міністерств, відомств, керівників та інженерно-технічного персоналу ОГ. Аварії можуть відбутися на будь-яких промислових підприємствах і на транспорті, Однак найбільшу небезпеку становлять об'єкти, які виробляють чи застосовують у технології СДОР, вибухо- і пожежонебезпечні матеріали й продукти. Небезпечними, об'єктами є також склади, бази, залізничні станції і порти, де зберігаються чи знаходяться запаси цих матеріалів і продуктів.

Аварії можуть відбутися в результаті стихійних лих, допущених прорахунків у проектуванні, будівництві й устаткуванні підприємств; введення в експлуатацію промислових об'єктів з великими недоробками і відступами від проектів; прийняття в експлуатацію вентиляційних; систем без випробування їх на ефективність роботи; незабезпечення вибухо- і пожежонебезпечних виробництв необхідною промисловою вентиляцією і захистом від пилу; недоробок з техніки безпеки й охорони праці; незадовільного оснащення контрольно-вимірювальною, захисною, блокуючою апаратурою і недостатньої герметичності технологічного устаткування. Вони можуть бути також наслідком технологічних процесів, несправності електропроводки і відсутності надійних систем пожежегасіння.

Кожна конкретна аварія викликається сукупністю ряду причин і несприятливих факторів, головним чином, у результаті слабкої навченості персоналу, допущеної недбалості, порушенні технологічного процесу виробництва і правил техніки безпеки. Вивчення причин аварій і всебічна оцінка ступеня небезпеки дозволяють правильно визначити заходи щодо їх попередження, передбачити необхідні заходи захисту людей і зниження збитків.

Основними заходами щодо ліквідації наслідків великих аварій є: оповіщення про небезпеку робітників та службовців, формувань ЦО і населення, що проживає поблизу об'єкта; комплексна розвідка об'єкта, на якому відбулася аварія; порятунок людей з-під завалів, зі зруйнованих і пошкоджених будинків та споруд, надання медичної допомоги постраждалим і евакуація їх у лікувальні установи; гасіння пожеж; локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; улаштування проїздів і проходів до місць аварії; обвалування нестійких конструкцій, розбирання завалів, демонтаж збереженого устаткування, якому загрожує небезпека; організація комендантської служби.

Швидке проведення рятувальних робіт і оперативна ліквідація наслідків аварії вимагають значних сил і засобів, для цих цілей залучаються спеціальні (об'єктові) і територіальні формування загального призначення і служб.

При ліквідації наслідків виробничих аварій застосовуються інженерна й інша спеціальна техніка: крани, бульдозери. екскаватори, компресорні станції, самоскиди. Використовуються також засоби малої механізації: домкрати, лебідки, мотопилки, гасорізи, електронасоси й ін.

Рятувальні роботи в місцях аварії, як правило. проводяться в умовах загазованості, а при пожежах - задимленості і високих температур; щоб забезпечити безперервність роботи з наростаючим темпом, сили ЦО поділяють на зміни і виділяють резерви.

У залежності від характеру і масштабу аварії керівництво ліквідацією наслідків здійснює або керівник даного підприємства, який є одночасно і начальником ЦО, або голова спеціально створюваної надзвичайної комісії. На кожну ділянку призначається керівник з числа відповідальних посадових осіб об'єкта або керівників ЦО і фахівців служб ЦО. Він повинен поставити завдання формуванням, вказати терміни і способи їх виконанням, визнати порядок матеріального, технічного й інших видів забезпечення. організувати роботи, своєчасну зміну, відпочинок і харчування особового складу.

Рятувальні роботи і допомога потерпілим організовуються негайно після виникнення аварії. Ухваленню рішення на проведення РІНР передує ретельна розвідка. Основні її завдання - виявити обстановку, що склалася, визначити характер руйнувань і обсяг невідкладних робіт, умови, у яких потрібно вести ці роботи. У ході розвідки визначаються місцезнаходження постраждалих людей, намічаються способи їх порятунку і шляхи евакуації. Розвідку організовує керівник - начальник ЦО об'єкта (або голова надзвичайної комісії) за допомогою розвідувальних формувань і при обов'язковій участі провідних спеціалістів.

До місця виробничої аварії першими повинні прибувати протипожежні команди, підрозділи міліції, машини швидкої медичної допомоги.

Ліквідація наслідків аварії може здійснюватися одночасно на всьому об'єкті чи, на окремих ділянках у тих випадках, коли мається достатня кількість сил і засобів, роботи проводяться відразу на всій площі. Якщо сил недостатньо, роботи доводиться проводити послідовно, в першу чергу їх починають там, де необхідно надати допомогу людям, і на ділянках, які становлять найбільшу небезпеку [57].

Перша медична і лікарська допомога надається постраждалим, які знаходяться в стані шоку, а також звільненим з-під завалів і уламків. Витягування людей з-під, великих завалів здійснюється з дотриманням заходів безпеки, їм надається невідкладна медична допомога з наступною евакуацію в лікувальні установи.

Для організації робіт з ліквідації наслідків аварій і катастроф на об'єкті господарювання створюється постійно діюча надзвичайна оперативна група під керівництвом головного інженера. У надзвичайних умовах вона працює під загальною координацією районної (міської) надзвичайної комісії.

На надзвичайну оперативну групу покладені такі завдання:

- приведення в готовність підлеглих сил і засобів і керівництво їх діями в надзвичайних умовах;

- оцінка обстановки, масштабів події, наслідків аварій;

- вживання екстрених заходів по захисту населення від наслідків аварій;

- вживання екстрених заходів по захисту населення від наслідків аварій на закріпленій, території.

Дії надзвичайної оперативної групи по керівництву РІНР організовуються відповідно до плану ЦО ОГ на мирний час.

Ліквідація наслідків аварії проводиться в чотири етапи:

Перший етап. Вживання екстрених заходів:

- оповіщення і збір НОГ;

- попередня оцінка обстановки;

- вживання екстрених заходів по захисту робітників, службовців, населення;

- надання допомоги потерпілим;

- локалізація аварії та організація розвідки;

- організація комендантської служби і підтримка громадського порядку в районі аварії.

Другий етап. Оперативне планування:

- розвідка;

- уточнення обстановки;

- прогнозування обстановки;

- розрахунок необхідних сил і засобів, оцінка масштабів збитку;

- вироблення рішення;

- планування робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи).

Третій етап. РІНР. Рятувальні роботи:

- розшук потерпілих;

- витягування потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків;

- евакуація (винесення, вивезення, виведення) людей із зони аварії (зони зараження).

- надання першої медичної й інших видів допомоги постраждалим.

Інші невідкладні роботи:

- локалізація аварії, гасіння пожеж;

- зміцнення конструкції споруд, які загрожують обвалом, їх розбирання;

- відновлення енергетичних чи комунальних мереж, ліній зв'язку;

- проведення санітарної обробки людей, дегазації, дезактивації, дезінфекції техніки, споруд, території.

Четвертий етап. Ліквідація наслідків.

Заходи щодо створення умов для забезпечення життєдіяльності населення в районі аварії (катастрофи), відновлення функціонування ОГ:

- короткострокове відновлення для забезпечення експлуатації об'єкта на короткий термін;

- тимчасове відновлення для забезпечення роботи об'єкта на більш тривалий термін шляхом часткового відновлення пошкоджених споруд;

- капітальне відновлення для забезпечення постійної експлуатації об'єкта з реконструкцією (модернізацією) споруд [58].

Таким чином, розглянуто питання "Особливості проведення рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації насадків великих виробничих аварій i катастроф на об'єктах господарювання", в якому були наведені основні причини виникнення великих виробничих аварій i катастроф на об'єктах господарювання та розглянуті заходи щодо ліквідації цих наслідків.

Висновки

В ході виконання дипломної роботи були розглянуті такі поняття як інвестування, його види, процес інвестування та його структура. Були виділені та описані основні види цінних паперів та їх роль у формуванні фондового ринку.

Далі було описано процес формування портфелю цінних паперів та його основні показники. Були розглянуті основні види портфелів цінних паперів в залежності від активів які його складають.

Були розглянуті декілька моделей формування портфелю цінних паперів. Які були проаналізовані та порівняні між собою. На основі даного аналізу було обрано дві моделі формування портфелю цінних паперів :класична модель Марковіца та альтернативна модель нечітко-множинної оптимізації інвестиційного портфеля цінних паперів. У нечіткій моделі дохід розглядається як нечітке число з функцією приналежності трикутного типу. При цьому ризик портфеля трактується як вірогідність того, що реальна збіжність виявиться нижчою за деяке критерійне значення.

Обидві моделі оптимізації інвестиційного портфеля: модель Марковіца та нечітко-логічна модель є задачами нелінійного програмування, які вирішуються за допомогою метода штрафних функцій. Для цього було розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення. Для обробки та зберігання інформації про цінні папери була розроблена база даних.

Використовуючи розроблене програмне забезпечення, було розраховано контрольний приклад задачі формування портфеля цінних паперів.

Було розраховано контрольний приклад, результати котрого було проаналізовано та порівняно між собою.

Список джерел інформації

Перелік джерел, на які надані посилання в тексті

1 Серов В.М. Інвестиційний менеджмент.-М.: ІНФРА-К. 2000.

2 Галанов В.А., Басов А.И. Рынок ценных бумаг.-М.: Финансы и статистика, 1998 .

3 Савчук В.П. Бюджет капитала и финансовое обеспечение инвестиционного проекта.-М.: Бином, 2005.

4 Колесников В.И., Торкановский В.С. Ценные бумаги.-М.:Финансы и статистика, 1998.

5 Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции. -М.: Инфра-М, 1997.

6 Базовый курс по рынку ценных бумаг.-М.: Федеральная комиссия по рынку ценных бумаг, 1998.

7 Кныш М.И., ПерекатовБ.А., Тютиков Ю.П. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности .-М.: БИЗНЕС-ПРЕССА, 2000.

8 Четыркин Е.М. Финансовый анализ производственных инвестиций.-М.: ДЕЛО, 2003.

9 Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 1994.

10 Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. - М., 2003.

11 Семенкова Е.В. Операции с ценными бумагами. - М., 1997.

12 Есипов Е.В. Ипотечно-инвестиционный анализ: учебное пособие.-СПб.: Санкт-Петербургского государственного университета экономики и финансов, 1999.

13 Идрисов А. Планирование и анализ эффективности инвестиций.-М.: 1995.

14 Миркина Я.М.Ценные бумаги и биржевое дело.-М.: Наука, 2007.

15 Балабушкин А. Н. Опционы и фьючерсы. Методическое пособие.-М.: Фондовая биржа РТС, 2004.

16 Алексеев В. М., Тихомиров В. М., Фомин С. В. Оптимальное управление. -- М.: Наука, 1979.

17 Жуков Е.Ф., Максимова Л.М., Маркова О.М. Банки и банковские операции: учебник для вузов. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997.

18 Кравцова Г.И., Кузьменко Г.С., Кравцов Е.И. Деньги, кредит, банки. - Мн.: БГЭУ, 2003.

19 Рузавина Г.Н. Курс рыночной экономики.- М.: Менеджмент, 1994.

20 Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1. - М.: Республика, 1992.

21 Мэнкью Н.Г. Принципы экономикс. 2-е изд., сокращ. - СПб: Питер, 2000.

22 Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. Со 2-го изд. - М.: "Дело ЛТД", 1993.

23 Markowitz H. Portfolio Selection: Efficient Diversificaton of Investments. -New York, Wiley, 1959.

24 Долан Э. Дж. Макроэкономика.- СПб: Питер, 1994.

25 Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент. В 2-х т. Том 1. -СПб: Экономическая школа, 1997.

26 Недосекин А.О. Методологические основы моделирования финансовой деятельности с использованием нечетко-множественных описаний: Автореф. дис. докт. эконом. наук. -- СПб., 2003.

27 Buckley, J.The Fuzzy Mathematics of Finance//Fuzzy Sets & Systems,1987,N21.

28 Недосекин А.О. Система оптимизации фондового портфеля от Сименс Бизнес Сервисез // Банковские технологии. -- 2003.- № 5. -С. 58-71.

29 Недосекин А.О. Применение теории нечетких множеств к задачам управления финансами. Разд. 3//Аудит и финансовый анализ.- 2000, № 2.-С.28-34.

30 Шенен П., Коснар М. Математика и САПР. -М: Мир, 1988.

31 Банда Б. Методы оптимизации. Вводный курс: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1988.

32 Дунаев С. Доступ к базам данных и техника работы в сети. Практические приемы современного программирования. - М.: ДИАЛОГ МИФИ, 2000.

33 Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация. - СПб.: Питер, 2001.

34 Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. Підручник.- К.: КНИГА, 2004.

35 Бобровский С.И. Технологии C++Builder. Разработка приложений для бизнеса. - СПб.: Питер, 2007.

36 Гурвиц Г.А. Microsoft Access 2003. Разработка приложений на реальном примере -СПб.: Питер, 2003.

37 Маклаков С.В. BpWin и ErWin: CASE - средства разработки информационных систем.- М.: Диалог-МиФи, 2000.

38 Закон України "Про охорону праці" від 21.11.2002.

39 НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.- Діє від. 17.06.1999.

40 ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.- Введен 01.01.76.

41 ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.- Введен 01.01.89.

42 СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция, кондиционирование.- М.: Стройиздат, 1992.

43 ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.- Діє від 01.10.2006.

44 ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.- Введен 01.07.84.

45 ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.- Введен 01.07.91.

46 ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.- Введен 01.07.85.

47 ДСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.- Діє 01.01.99.

48 ПУЕ-2008. Правила улаштування електроустановок.- К., 2009.

49 НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок з вибухопожежною та пожежною небезпекою//Наказ МНС від 03.12.07 №833.

50 ДБН В.1.1.7-2002. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.- Ведені в дію з 01.05.2003.

51 ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.- Введен 01.07.92.

52 РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.- М: Энергоатомиздат, 1989.

53 ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.- Введен 01.01.79.

54 ГОСТ 21889-76. Система "Человек-машина". Кресло человека оператора. Общие эргономические требования.- Введен 01.07.77.

55 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. Із замінами 2004-2006 р.

56 Закон України "Про цивільну оборону України" від 24.03.99

57 Кулаков М.А., Ляпун В.О., М'який В.О. та ін. Цивільна оборона: навчальний посібник.-. Харківв: Факт, 2008.

58 Шоботов В.М. Цивільна оборона: навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2004.

Перелік джерел, на які нема посилань в тексті

59 Демкин И.В, Стрельцов А.В, Галетов И.Д. Оценка риска инвестиционных проектов фармацевтического предприятия . - М.: ТОРА, 2004.

60 Жижилев В. И. Оптимальные стратегии извлечения прибыли на рынке FOREX и рынке ценных бумаг. - М.: Финансовый консультант, 2002

61 Глазунов В.Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. - М.: Финстатинформ, 1997.

62 Макаров И.М., Виноградская Т.М., Рубчинский А.А., Соколов В.В. Теория выбора и принятия решений. - М.: Наука, 1982.

63 Петраков Н.Я. Инвестиционно-финансовый портфель. - М.: Соминтэк, 1993.

64 Бояршинов А. М. Математическое моделирование оценки рыночного риска в условиях российского фондо-вого рынка //Вестник ПГТУ. Прикладная математика и механика - Перм. гос. тех. ун-т., 2006. -С. 48-51.

65 Шапиро В.Д. Управление проектами. -СПб.: "Два Три", 1993.

66 Бейко И. В., Бейко М. Ф. Численные методы решения задач оптимального управления. -- К.: Знання, 1970.

67 Мазманишвили А.С., Шкварко Ю.В. Практикум по численным методам.-- К.:ИСДО, 1994.

68 Антонов А.В., Кишинский И.Ю. Направление развития информационно-поисковых и аналитических систем-- М.: НТИ, 2002.

69 Баркалов П.С., Буркова И.В., Глаголев А.В., Колпачев В.Н. Задачи распределения ресурсов в управлении проектами.-- М.: ИПУ РАН, 2002.

70 Новиков Д.А., Суханов А.Л. Модели и методы управления научными проектами. - М.: ИУО РАО, 2005.

71 Новиков Д.А., Цветков А.В. Механизмы стимулирования в многоэлементных организационных системах. - М.: Апостроф, 2000.

72 Ахьюджа Д. Методы сетевого планирования в производстве и проектировании. - М: Мир,1976.

73 Зайченко Ю.П.. Малихех Есфандиярфард. Заика А.И. Анализ инвестиционного портфеля на основе прогнозирования курсов акций// Вісник національного технічного університету України "КПІ", 2007. -№ 47. -С.114-117.

74 Шор Н.З. Методы минимизации недифференцируемых функций и их приложения. - К.: Наукова думка, 1979.

75 Еремин И.И. О методе "штрафов" в выпуклом программировании// Кибернетика.- 1966. - №4. -С.13-18.

76 Шор Н.З. Использование операций растяжения пространства в задачах минимизации выпуклых функций // Кибернетика, 1970. - №1.-С.27-34.

77 Зайченко Ю.П. Исследование операций: нечеткая оптимизация: Учеб. пособие.- Киев: Выща школа, 1991.

78 Недосекин А.О. Методологические основы моделирования финансовой деятельности с использованием нечетко-множественных описаний: Дис. докт. экон. наук. -СПб., 2003.-280с.

79 Кофман А., Хил Алуха X. Введение теории нечетких множеств в управлении предприятиями.- Мн.: Высшая школа, 1992.

80 Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций.- СПб: Изд-во Сезам, 2002.

81 Недосекин А.О. Применение теории нечетких множеств к задачам управления финансами. // Аудит и финансовый анализ, 2000.-№3.-С.16-21.

82 Шарп У. Бэйли Д. Инвестиции. М.: ИНФРА-М, 2001.

83 Путеводитель в мир управления проектами: пер. с англ. Екатеринбург: УГТУ, 1998.

84 Новиков Д.А. Смирнов И.М.. Шохина Т.Е. Механизмы управления динамическими активными системами. М.: ИПУ РАН, 2002.

Додаток А

Алгоритм штрафних функцій

Рисунок А.1

Додаток Б

Алгоритм Хука-Дживса

Рисунок Б.1

Додаток В

Котирування цінних паперів

Рисунок В.1

Додаток Г

Назва цінного паперу та його тикер

Таблиця Г.1- Назва цінного паперу та його тикер

№	Назва цінного паперу	Тікер
1	Укргазбанк	UGZB
2	Укртелеком	UTLM
3	АвтоКраз	KRAZ
4	ЕвроГазБанк	EGZB
5	Западэнерго	ZPEN
6	Азовсталь	AZST
7	МоторСич	MSICH
8	Житомироблэнерго	ZHEN
9	Центрэнерго	CEEN
11	Азовобщемаш	AZGM
12	Северный ГОК	SGOK
13	Лугансктепловоз	LTPL
14	Полтавский ГОК	PGOK
15	Днепропетровский трубный завод	DTRZ
16	Днепроэнерго	DNEN
17	Донбассэнерго	DOEN
18	Сумское НПО им. Фрунзе	SMASH
19	Експо Нафта Продукт	EXPN
20	Алчевский металлургический комбинат	ALMK
21	ПЭС-Энергоуголь	ENUG

Додаток Д

Перелік небезпечних, шкідливих виробничих факторів на робочому місці користувача ПК

Таблиця Д.1 - Перелік небезпечних, шкідливих виробничих факторів на робочому місці користувача ПК

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори	Джерело виникнення	Величини факторів	Література
Несприятливе висвітлення	Нераціональна організація висвітлення й робочих місць	=1,5% Emin=300лк	ДБН В.2.5-28-2006 [43]
Несприятливі параметри мікроклімату	Незадовільний стан системи вентиляції й опалення	t =22-25°С ц =40-60% V <0.1м/с	ГОСТ12.1.005-88 [41] СНиП 2.04.05-91[42]
Підвищений рівень шуму	Пристрої вентиляції, кондиціонери, перетворювачі напруги, друкувальні пристрої (ксерокс, принтер),сканер	Lp=50 дБ(А)	ГОСТ 12.1.003-89*[44]
Вібрація	Вібрація створюється технічними засобами, такими, як друкувальні пристрої й пристрої читання компакт дисків	La=33дБ Lv=75 дБ	ГОСТ 12.1.012-90 [45]
Електромагнітне випромінювання	Електронно-променева трубка, ПЕОМ	B=30 нТл	ГОСТ 12.1.045-84 [46]
Ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання	Електронно-променева трубка монітора ПЕОМ	W=10 Вт/м2	ГОСТ 12.1.045-84 [46]
Несприятливе висвітлення	Нераціональна організація висвітлення й робочих місць	=1,5% Emin=300лк	ДБН В.2.5-28-2006 [43]
Несприятливі параметри мікроклімату	Незадовільний стан системи вентиляції й опалення	t =22-25°С ц =40-60% V <0.1м/с	ГОСТ 12.1.005-88 [41],СНиП2.04.05-91 [42]
Підвищений рівень шуму	Пристрої вентиляції, кондиціонери, перетворювачі напруги, друкувальні пристрої (ксерокс, принтер),сканер	Lp=50 дБ(А)	ГОСТ 12.1.003-89*[44]
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори	Джерело виникнення	Величини факторів	Література
Вібрація	Вібрація створюється технічними засобами, такими, як друкувальні пристрої й пристрої читання компакт дисків	La=33дБ Lv=75 дБ	ГОСТ 12.1.012-90 [45]
Рентгенівське випромінювання	Електронно-променева трубка монітора ПЕОМ	Ф=100 мкР/год	НПАОП 0.00-1.31-99 [39]
Електромагнітне випромінювання	Електронно-променева трубка, ПЕОМ	B=30 нТл	ГОСТ 12.1.045-84 [46]
Ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання	Електронно-променева трубка монітора ПЕОМ	W=10 Вт/м2	ГОСТ 12.1.045-84 [46]
Електростатичні поля	Висока напруга на електронно-променевій трубці монітора ПЕОМ, діелектричні поверхні	Ф=20 кВ/м	ГОСТ 12.1.045-84 [46]
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори	Джерело виникнення	Величини факторів	Література
Фізичні перевантаження статичної й динамічної дії	Монотонність праці, статичність пози, багаторазове повторення одноманітних дій, перенапруга зору	Раціональна	ГОСТ 12.2.032-78 [53] ГОСТ 21889-76 [54]
Нервово-психічні перевантаження	Велика кількість інформації, постійна відповідальність за результати роботи	Раціональна	НПАОП 0.00-1.31-99 [39]

Размещено на Allbest.ru