Диференційні рівняння як основа математичного опису енергетичної системи
Система диференційних рівнянь. Математична основа засобу Рунге–Кутта, реалізація програми. Результати системи диференційних рівнянь за засобом Рунге–Кутта. Математична основа способу Мілна. Реалізація контролю працездатності енергетичної системи.
Рубрика | Экономико-математическое моделирование |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.12.2010 |
Размер файла | 98,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Контрольна робота з теми:
“Диференційні рівняння як основа математичного опису енергетичної системи”
1. Вихідні дані для реалізації системи звичайних диференційних рівнянь
Система диференційних рівнянь:
Початкові умови: А=0, В=1
t(0)=0, x(0)=0, y(0)=0
Задана точність: Е=
Обираємо с=6
1.1 Математична основа засобу Рунге - Кутта
Засіб Рунге -Кутта можливо получити, якщо разкласти у ряд Тейлора значення у(х)
y(x0+h)=y(x0)+h(x0)h3 +hnyn(x0)
xi=x(0)+Ih
yi+1=yi+•(K1i+2K2i+2K3i+2K4i)
K1i=h•f(xi,yi)
K2i=h•f(xi+•yi+)
K3i=h•f(xi+
K4i=h•f(xi+h•yi+K3)
Блок - схема головного модуля по Рунге - Кутту:
Реалізація програми за засобом Рунге - Кутта:
DECLARE SUB KUTT (T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), Y(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
DECLARE SUB GRAF (T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), Y(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
INPUT "C"; C%
E! = C% * 10 ^ (-4)
H! = E! ^ (1 / 4)
CONST A% = 0: CONST B% = 1
DIM SHARED T!(2000), X!(2000), Y!(2000), K1X!(2000), K1Y!(2000), K2X!(2000), K2Y!(2000), K3X!(2000), K3Y!(2000), K4X!(2000), K4Y!(2000)
T(0) = 0: X(0) = 0: Y(0) = 0
M1: CALL KUTT(T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), Y(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
FOR I% = 0 TO N%
X1(I%) = X(I%)
Y1(I%) = Y(I%)
NEXT I%
H! = H! / 2
CALL KUTT(T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), Y(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
FOR I% = 0 TO N%
IF ABS(X1(I%) - X(I%)) * (16 / 15) > E! THEN
GOTO M1
ELSE GOTO M2
END IF
IF ABS(Y1(I%) - Y(I%)) * (16 / 15) > E! THEN
GOTO M1
ELSE GOTO M2:
END IF
NEXT I%
M2: FOR I% = 1 TO N%
PRINT T(I%), X(I%), Y(I%)
NEXT I%
PRINT "H"; H!
INPUT K!
CALL GRAF(T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), Y(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
END
SUB GRAF (T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), X1(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
SCREEN 2
VIEW (170, 50)-(470, 150)
WINDOW (-1, 1.5)-(1, -1.5)
FOR I% = 0 TO N% - 1
PSET (T(I%), X(I%))
PSET (T(I%), Y(I%))
LINE (T(I%), X(I%))-(T(I% + 1), X(I% + 1))
LINE (T(I%), Y(I%))-(T(I% + 1), Y(I% + 1))
NEXT I%
LINE (-1, 0)-(1, 0)
LINE (0, -1.5)-(0, 1.5)
END SUB
SUB KUTT (T!, X!, Y!, A%, B%, C%, E!, H!, N%, T(), X(), Y(), K1X!, K1Y!, K2X!, K2Y!, K3X!, K3Y!, K4X!, K4Y!)
N% = (B% - A%) / H!
FOR I% = 0 TO N%
T(I%) = T(0) + I% * H!
K1X(I%) = H! * (-2 * X(I%) + 5 * Y(I%))
K1Y(I%) = H! * ((EXP(.5 * Y(I%) + T(I%)) - EXP(-.5 * Y(I%) + T(I%))) / 3 +.5 * Y(I%))
K2X(I%) = H! * (-2 * (X(I%) + K1X(I%) / 2) + 5 * (Y(I%) + K1Y(I%) / 2))
K2Y(I%) = H! * ((EXP(.5 * (Y(I%) + K1Y(I%) / 2) + (T(I%) + H! / 2) - EXP(-.5 * Y(I%) + K1Y(I%) / 2) - (T(I%) + H! / 2))) / 3 +.5 * (Y(I%) + K1Y(I%) / 2))
K3X(I%) = H! * (-2 * (X(I%) + K2X(I%) / 2) + 5 * (Y(I%) + K2Y(I%) / 2))
K3Y(I%) = H! * ((EXP(.5 * (Y(I%) + K2Y(I%) / 2) + (T(I%) + H! / 2) - EXP(-.5 * Y(I%) + K2Y(I%) / 2) - (T(I%) + H! / 2))) / 3 +.5 * (Y(I%) + K2Y(I%) / 2))
K4X(I%) = H! * (-2 * (X(I%) + K3X(I%)) + 5 * (Y(I%) + K3Y(I%)))
K4Y(I%) = H! * ((EXP(.5 * (Y(I%) + K3Y(I%)) + (T(I%) + H!) - EXP(-.5 * Y(I%) + K3Y(I%)) - (T(I%) + H!))) / 3 +.5 * (Y(I%) + K3Y(I%) / 2))
X(I% + 1) = X(I%) + 1 / 6 * (K1X(I%) + 2 * K2X(I%) + 2 * K3X(I%) + K4X(I%))
Y(I% + 1) = Y(I%) + 1 / 6 * (K1Y(I%) + 2 * K2Y(I%) + 2 * K3Y(I%) + K4Y(I%))
NEXT I%
END SUB
Результати реалізації системи диференційних рівнянь за засобом Рунге - Кутта
T |
X |
Y |
|
0 |
0 |
0 |
|
0,08 |
0,0012 |
0,008075541 |
|
0,16 |
0,00503475 |
0,0157619 |
|
0,23 |
0,0121 |
0,02953131 |
|
0,31 |
0,02278947 |
0,04097326 |
|
0,39 |
0,0349 |
0,05493775 |
|
0,47 |
0,05233831 |
0,07522751 |
|
0,55 |
0,0775 |
0,10523 |
|
0,63 |
0,1089077 |
0,149089 |
|
0,70 |
0,158 |
0,20752 |
|
0,78 |
0,2199285 |
0,2783817 |
|
0,86 |
0,2868 |
0,37033 |
|
0,94 |
0,3583839 |
0,469151 |
Нопт=0,07825423
1.2 Математична основа способу Мілна
Для реалізації засобу Мілна необхідно мати інформацію о попередніх точках. Тому засіб Мілна реалізуєтся після підрахунків по засобу Рунге-Кутта з заданной точностью.
Формула прогнозу:
Визначаємо значення проізводної:
Формула корекції:
Якщо, то закінчуємо розрахунок і даємо поманду на друк результату.
1.3 Реалізація програми за способом Мілна
DECLARE SUB MILN (T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
DECLARE SUB KUTT (T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), KX1!, KY1!, KX2!, KY2!, KX3!, KY3!, KX4!, KY4!)
DECLARE SUB GRAF (T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
INPUT "C"; C%
E! = C% * 10 ^ (-4)
H! = E! ^ (1 / 4)
CONST A% = 0: CONST B% = 1
DIM SHARED T!(2000), X!(2000), Y!(2000), KX1!(2000), KY1!(2000), KX2!(2000), KY2!(2000), KX3!(2000), KY3!(2000), KX4!(2000), KY4!(2000)
DIM SHARED LX1!(2000), LY1!(2000), LX2!(2000), LY2!(2000), LX3!(2000), LY3!(2000), XP!(2000), YP!(2000), XK!(2000), YK!(2000), MPX!(2000), MPY!(2000), MKX!(2000), MKY!(2000), XK1!(2000), YK1!(2000)
T(0) = 0: X(0) = 0: Y(0) = 0
CALL KUTT(T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), KX1!, KY1!, KX2!, KY2!, KX3!, KY3!, KX4!, KY4!)
FOR I% = 0 TO N%
PRINT T(I%), X(I%), Y(I)
NEXT I%
INPUT L!
CALL GRAF(T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
INPUT P!
CALL MILN(T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
FOR I% = 3 TO N%
IF (MPX(I% + 1) - MKX(I% + 1)) > E! THEN
XK1(I% + 1) = X(I% - 1) + (1 / 3) * H! * (MKX(I% + 1) + 4 * LX3(I%) + LX2(I% - 1))
PRINT T(I% + 1), XK1(I% + 1)
ELSE
XP(I% + 1) = XK(I% + 1)
PRINT T(I% + 1), XK(I% + 1)
END IF
FOR I% = 3 TO N%
IF (MPY(I% + 1) - MKY(I% + 1)) > E! THEN
YK1(I% + 1) = Y(I% - 1) + (1 / 3) * H! * (MKY(I% + 1) + 4 * LY3(I%) + LY2(I% - 1))
PRINT T(I% + 1), YK1(I% + 1)
ELSE
YP(I% + 1) = YK(I% + 1)
PRINT T(I% + 1), YK(I% + 1)
END IF
NEXT I%
INPUT M!
CALL GRAF(T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
END
SUB GRAF (T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
SCREEN 2
VIEW (170, 50)-(470, 150)
WINDOW (-1, 1)-(1, -1)
FOR I% = 0 TO N% - 1
PSET (T(I%), KX(I%))
PSET (T(I%), YK(I%))
LINE (T(I%), XK(I%))-(T(I% + 1), XK(I% + 1))
LINE (T(I%), YK(I%))-(T(I% + 1), YK(I% + 1))
NEXT I%
FOR I% = 4 TO N% - 1
PSET (T(I%), KX(I%))
PSET (T(I%), YK(I%))
LINE (T(I%), XK(I%))-(T(I% + 1), XK(I% + 1))
LINE (T(I%), YK(I%))-(T(I% + 1), YK(I% + 1))
PSET (T(I%), XK1(I%))
PSET (T(I%), YK1(I%))
LINE (T(I%), XK1(I%))-(T(I% + 1), XK1(I% + 1))
LINE (T(I%), YK1(I%))-(T(I% + 1), YK1(I% + 1))
NEXT I%
LINE (-1, 0)-(1, 0)
LINE (0, -1.5)-(0, 1.5)
END SUB
SUB KUTT (T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), KX1!, KY1!, KX2!, KY2!, KX3!, KY3!, KX4!, KY4!)
N% = (B% - A%) / H!
I% = 0
DO
T(I%) = T(0) + I% * H!
KX1(I%) = H! * (-2 + X(I%) + 5 * Y(I%))
KY1(I%) = H! * ((EXP(.5 * Y(I%) + T(I%)) - EXP(-.5 * Y(I%) + T(I%))) / 3 +.5 * Y(I%))
KX2(I%) = H! * (-2 + (X(I%) + KX1(I%) / 2) + 5 * (Y(I%) + KX1(I%) / 2))
KY2(I%) = H! * ((EXP(.5 * (Y(I%) + KY1(I%) / 2) + (T(I%) + H! / 2) - EXP(-.5 * Y(I%) + KY1(I%) / 2 - (T(I%) + H! / 2))) / 3 +.5 * (Y(I%) + KY1(I%) / 2)))
KX3(I%) = H! * (-2 + (X(I%) + KX2(I%) / 2) + 5 * (Y(I%) + KY2(I%) / 2))
KY3(I%) = H! * ((EXP(.5 * (Y(I%) + KY2(I%) / 2) + (T(I%) + H! / 2) - EXP(-.5 * Y(I%) + KY2(I%) / 2 - (T(I%) + H! / 2))) / 3 +.5 * (Y(I%) + KY2(I%) / 2)))
KX4(I%) = H! * (-2 + (X(I%) + KX3(I%) / 2) + 5 * (Y(I%) + KY2(I%) / 2))
KY4(I%) = H! * ((EXP(.5 * (Y(I%) + KY3(I%) / 2) + (T(I%) + H! / 2) - EXP(-.5 * Y(I%) + KY3(I%) / 2 - (T(I%) + H! / 2))) / 3 +.5 * (Y(I%) + KY3(I%) / 2)))
X(I% + 1) = X(I%) + (1 / 6) * (KX1(I%) + 2 * KX2(I%) + 2 * KX3(I%) + KX4(I%))
Y(I% + 1) = Y(I%) + (1 / 6) * (KY1(I%) + 2 * KY2(I%) + 2 * KY3(I%) + KY4(I%))
I% = I% + 1
LOOP UNTIL I% > N%
END SUB
SUB MILN (T!, X!, Y!, A%, B%, H!, N%, E!, C%, X(), Y(), T(), LX3!, LY3!, LX2!, LY2!, LX1!, LY1!, XP!, YP!, XK!, YK!, MPX!, MPY!, MKX!, MKY!, XK1!, YK1!)
N% = (B% - A%) / H!
FOR I% = 3 TO N%
T(I%) = T(0) + I% * H!
LX3(I%) = -2 * X(I%) + 5 * Y(I%)
LY3(I) = (EXP(.5 * (Y(I%) + T(I%)) - EXP(-.5 * Y(I%) - T(I%))) / 3 +.5 * Y(I%))
LX2(I% - 1) = -2 * X(I% - 1) + 5 * Y(I% - 1)
LY2(I% - 1) = (EXP(.5 * (Y(I% - 1) + T(I% - 1)) - EXP(-.5 * Y(I% - 1) - T(I% - 1))) / 3 +.5 * Y(I% - 1))
LX1(I% - 2) = -2 * X(I% - 2) + 5 * Y(I% - 2)
LY1(I% - 2) = (EXP(.5 * (Y(I% - 2) + T(I% - 2)) - EXP(-.5 * Y(I% - 2) - T(I% - 2))) / 3 +.5 * Y(I% - 2))
XP(I% + 1) = X(I% - 3) + (4 / 3) * H! * (2 * LX3(I%) - LX2(I% - 1) + 2 * LX1(I% - 2))
YP(I% + 1) = Y(I% - 3) + (4 / 3) * H! * (2 * LY3(I%) - LY2(I% - 1) + 2 * LY1(I% - 2))
MPX(I% + 1) = 2 + XP(I% + 1) + 5 * YP(I% + 1)
MPY(I% + 1) = EXP(.5 * YP(I% + 1) + T(I% + 1)) - EXP(-.5 * YP(I% + 1) - T(I% + 1)) / 3 +.5 * YP(I% + 1)
XK(I% + 1) = X(I% - 1) + (1 / 3) * H! * (MPX(I% + 1) - 4 * LX3(I%) + LX2(I% - 1))
YK(I% + 1) = Y(I% - 1) + (1 / 3) * H! * (MPY(I% + 1) - LY3(I%) + LY2(I% - 1))
MKX(I% + 1) = -2 + XK(I% + 1) + 5 * YK(I% + 1)
MKY(I% + 1) = (EXP(.5 * YK(I% + 1) + T(I% + 1)) - EPX(-.5 * Y(I + 1) - T(I% + 1)) / 3 +.5 * YK(I% + 1))
NEXT I%
END SUB
1.4 Результати реалізації програми за способом Мілна
Т |
Х |
У |
|
0 |
0 |
0 |
|
0,1565085 |
0,002034751 |
0,008549757 |
|
0,3130169 |
0,01578947 |
0,03372118 |
|
0,4695254 |
0,05033831 |
0,07872751 |
|
0,6560338 |
0,1149077 |
0,1481089 |
|
0,7825423 |
0,2199285 |
0,2483817 |
|
0,9390508 |
0,3783839 |
0,389151 |
2. Реалізація контролю працездатності енергетичної системи
Початкові дані
Функціональний рівень зміни температури теплоносія, що гріє, для підігрівача гарячого водопостачання теплової підстанції (за варіантом №6)
№ варіанта |
1 рівень |
2 рівень |
|
6 |
61….290С |
53….200С |
Еталонний рівень зміни температури теплоносія, що гріє, 70….300С. Рівень підігріву місцевої води, що нагрівається, 5….600С.
1. Архітектура експертних систем
Розвиток та вдосконалювання обчислювальних комплексів, інформаційних технологій пов'язані з розробкою експертних систем, здатних обробляти не тільки кількісні дані, але й різного роду знання, проводячи аналіз поведінки енергетичних систем і приймаючи експертні рішення. Запропоновано керувати функціонуванням енергетичних систем на основі діагностичної інформації з використанням архітектури експертних систем, основою яких є динамічна система, що відбиває через характер реакцій на збурювання особливості функціонування енергетичних систем (її назва в експертній системі - динамічна підсистема). Іншими модулями, що входять до складу експертної системи, можуть бути блоки діагностування ситуації, ефективності, надійності тощо, з відповідним математичним описом і подальшим їх нарощуванням (рис. 1) [1-5].
Рис. 1 - Архітектура експертних систем: 1 - динамічна підсистема; 2 - модуль діагностування ефективності; 3 - модуль діагностування ситуації; 4 - модуль надійності (діагностування структурних параметрів)
2. Математичне моделювання енергетичної системи
Основою для контролю працездатності енергетичної системи є підігрівача гарячого водопостачання на тепловій підстанції. Ця основа здобута в результаті розв'язання системи нелінійних диференційних рівнянь передаточна функція по каналу "температура місцевої води, що нагрівається, - витрата теплоносія, що гріє" [2-4].
Температура роздільної стінки и:
Де С - питома теплоємність, Кдж/кг К;
D - витрата речовини, кг/с;
ТВ, ТМ - постійні часу, що характеризують теплову акумулюючу здатність робочого тіла, металу, с;
g - питома маса речовини, кг/м;
h - питома поверхня, м2/м;
t - температура робочого тіла, К;
z - координата довжини теплообмінника, м;
в - товщина стінки теплообмінника, м;
б - коефіцієнт тепловіддачі, кВт/м2К;
л - теплопровідність металу стінки теплообмінника, кВт/мК;
и, у - температура роздільної стінки, теплоносія, що гріє, К;
S (щj) - параметр перетворення Лапласа;
щ - частота.
Індекси:0 - стаціонарний режим;
1, 2 - вхід, вихід із теплообмінника;
в - потік робочого тіла;
н - потік теплоносія, що гріє;
м - металева стінка.
Для переходу із частотної області до області реального часу реалізую на ПЕОМ за способом Сімпсона такий інтеграл:
3. Логічне моделювання контролю працездатності
Контроль працездатності та ідентифікація стану енергетичної системи відбувається на основі графу причинно-наслідкових зв'язків динамічної підсистеми як основи експертної системи (рис. 2) [2-4].
Явище самоорганізації тут - реалізація взаємодії динамічної підсистеми з іншими модулями експертної системи на основі математичного моделювання їхніх логічних зв'язків, що змінюються в часі. У результаті такої взаємодії встановлюються нові властивості модулів експертної системи, що характеризують відтворення її організації, тобто самоорганізацію. Діагностика нових властивостей окремих модулів (розрахунок ефективності, оцінка ситуації у нових умовах функціонування системи і т.д.) здійснюється на основі результатів внутрішніх процесів самоорганізації, що відбуваються в самій динамічній підсистемі. Вони є основою для взаємодії з іншими елементами експертної системи.
Рис. 2 - Граф причинно-наслідкових зв'язків динамічної підсистеми: СТ - контроль події; Z - логічні відношення; ST - ідентифікація події. Індекси: 1 - Впливи; 2 - внутрішні параметри, що діагностуються; 3 - коефіцієнт рівнянь динаміки; 4 - істотні параметри, що діагностуються; 5 - динамічні параметри; С - контроль працездатності; S - стан
Повідомлення, що підтверджують ці властивості, одержувані динамічною системою від інших модулів експертної системи (якщо вони діагностуються), можуть бути використані для вироблення остаточного рішення та проведення подальших оперативних операцій [2-4].
Допустиму працездатність енергетичної системи визначаю такою логічною структурою:
. (6)
Рецепція ж такої результуючої інформації.
Вона надає можливість управляти функціонуванням енергетичної системи на рівні прийняття рішень.
Індекси: рів. - рівень функціонування;
вст. - встановлення значення параметра;
розрах. - розрахункове значення параметра;
низ. - рівень зміни температури теплоносія, що гріє, 70…300С.
Подобные документы
Основні методи рішення систем нелінійних та трансцендентних рівнянь. Приклади рішення системи рівнянь методом ітерацій та Ньютона–Канторовича. Написання програми для методу Ньютона-Канторовича. Метод найшвидшого спуску. Межі можливої погрішності.
курсовая работа [170,0 K], добавлен 29.04.2010Застосування математичних методів у економіці. Об'єкти та предмети економетрії. Аналіз реальних економічних систем за допомогою економетричних методів і моделей. Непрямий метод найменших квадратів при оцінюванні параметрів ідентифікованої системи рівнянь.
контрольная работа [41,1 K], добавлен 12.02.2010Поняття системи одночасних рівнянь. Структурна форма економетричної моделі. Побудова лінійної багатофакторної економіко-математичної моделі залежності фактору Y від факторів Xi. Аналіз на наявність мультиколінеарності згідно алгоритму Фаррара-Глобера.
курсовая работа [342,6 K], добавлен 18.07.2011Оптимальне з витрати палива керування лінійними об’єктами. Основні способи синтезу квазіоптимальних систем керування. Математична модель динамічної системи у просторі станів та у вигляді передаточної функції. Знаходження оптимального закону керування.
контрольная работа [1,9 M], добавлен 24.06.2015Поняття математичного моделювання. Види математичних моделей. Поняття диференціальних рівнянь. Приклади процесів, що моделюються диференціальними рівняннями експоненціальної змінної. Рівняння гармонічних коливань. Застосування диференціальних рівнянь.
курсовая работа [291,1 K], добавлен 01.10.2014Загальна модель задачі математичного програмування, задача лінійного програмування та особливості симплекс–методу для розв’язання задач лінійного програмування Економіко–математична модель конкретної задачі, алгоритм її вирішення за допомогою Exel.
контрольная работа [109,7 K], добавлен 24.11.2010Знаходження особливих точок системи, їх тип та стійкість. Дослідження моделі на основі характеристичного рівняння. Фазовий портрет особливої точки. Випадок лінеаризованої системи та нелінійної системи. Економічна інтерпретація отриманих результатів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 26.03.2014Применение математических методов в моделировании физических процессов, распределение информации и использование языка программирования Pascal. Построение графиков функций, решение уравнений в MathCAD, геометрический смысл методов Эйлера и Рунге-Кутта.
курсовая работа [158,1 K], добавлен 15.11.2009Соціально-економічний розвиток міста Тернополя і задача реформування його житлово-комунальної сфери. Сучасні технології та загальні принципи побудови системи підтримки прийняття рішень. Формулювання і опис модельованої системи, її програмна реалізація.
дипломная работа [803,8 K], добавлен 14.10.2010Модель переходной экономики. Постановка задачи оптимального управления. Принцип максимума Понтрягина. Достаточное условие Эрроу. Численное решение задачи. Методы Эйлера, Рунге-Кутта III, IV порядков, Адамса-Башфорта. Концепция двухсекторной экономики.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 01.06.2015