Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ "Дніпрополімермаш")

Другий шлях створення СППР заснований не на імітації діяльності функціональних підрозділів підприємства, а на імітації виробничої структури підприємства. В основі виробничої структури сучасного підприємства лежить поцеховий принцип організації виробництва, зумовлений предметним або технологічним поділом праці. Організація масивів динамічної інформаційної моделі виробництва, їхня взаємодія в СППР другого типу відображають структуру підприємства і динаміку виробничого процесу. Така побудова СППР відрізняється великою послідовністю в проведенні системного підходу, а це забезпечує більш високий рівень адаптації до виробничих умов і типів виробництва, а також стійкість системи управління.

При побудові інтегрованих моделей виробничого процесу, що виходять за рамки однієї якої-небудь підсистеми і торкаючи діяльність ряду підсистем, вимоги до збалансованості і вірогідності інформації особливо високі. Відомо, що недоліком функціональної структури інформаційних масивів СППР є значна складність узгодження інформації між підсистемами. Безсумнівно, що необхідною умовою ефективності управління є вірогідність інформації, її постійна відповідність виробничому процесу [18].

У даній роботі для побудови моделі СППР підвищення ефективності трудових ресурсів доцільно застосовувати методи модульного проектування і метод декомпозиції (для окремих складних блоків).

Метод модульного проектування дозволяє розробити проект шляхом створення чітко розмежованих блоків (модулів), між якими встановлюються зв'язки за допомогою вхідної і вихідної інформації.

Метод декомпозиції передбачає подальшу розбивку підкомплексів на окремі задачі, показники. Підхід до розбивки всієї сукупності задач особливо зручний для розробки принципових організаційно-технічних рішень.

Система підтримки прийняття рішення складається з функціональної і забезпечуючої частин.

1. Функціональні підсистеми - це частина СППР, що виділяється за спільністю функціональних ознак управління. Відповідно до цього рекомендується виділяти функціональні підсистеми СППР:

· оперативного планування виробництва;

· управління технічною підготовкою виробництва;

· техніко-економічного планування;

· оперативного управління основним виробництвом;

· управління матеріально-технічним постачанням;

· бухгалтерського обліку;

· управління реалізацією і збутом продукції;

· управління якістю продукції;

· управління забезпеченням кадрами;

· управління фінансами;

· інформаційно-керуючу підсистему.

Функціональна частина СППР реалізує задачі управління. Об'єктами управління тут є різні види ресурсів, процеси виробництва, напівфабрикати і готова продукція. Зміст функціональних задач, що здебільшого визначається характером виробництва, різний на кожному підприємстві. Крім того, охоплення і глибина (якість) рішення задач управління залежать від фінансових, кадрових і технічних можливостей підприємства або об'єднання. СППР безупинно розвиваються, причому цей розвиток може йти й у ширину, охоплюючи автоматизацією більш широке коло задач управління. Тому кількість функціональних підсистем і склад їх на кожному підприємстві різні. СППР містять від 6 до 12 функціональних підсистем і мають у своєму складі від 10 до 300 задач.

Розглянемо тепер забезпечувальну частину СППР. В умовах СППР підвищилася роль формалізації усіх функцій, що забезпечують, різко збільшилося по обсягу і складності технічне забезпечення, більш твердими стали вимоги до підвищення оперативності й обсягів циркулюючої в системі інформації. Ці обставини вимагають чіткої регламентації й організації усіх видів діяльності. У СППР ця діяльність розподіляється між забезпечуючими підсистемами.

Виділяють підсистеми інформаційного, програмного, технічного, технологічного, організаційно-правового, математичного, лінгвістичного і ергономічного забезпечення. Таке представлення підсистем не є обов'язковим, у деяких СППР їх може бути менше завдяки об'єднанню окремих функцій у рамках однієї збільшеної підсистеми, але все рівно ці функції повинні виконуватися.

Інформаційне забезпечення значною мірою визначає інтелект системи, оскільки одержує всю інформацію, оперує нею і веде інформаційний обмін усередині і поза СППР. Інформація повинна бути достовірною, своєчасною, постійно відновлятися, подаватися в зручній для користувача формі, бути доступною користувачеві і повною. Неповнота інформації часто являється причиною прийняття нераціональних і несвоєчасних управлінських рішень. Основний ефект СППР щодо удосконалення управління досягається завдяки автоматизації інформаційних процесів і підвищенню якості прийнятих управлінських рішень.

Для цього застосовується загальне і спеціальне програмне забезпечення. Загальне (системне) ПО служить для забезпечення роботи спеціального ПО, що, власне, і використовується для розробки і використання СППР. Спеціальне програмне забезпечення включає окремі програми і програмні комплекси, розроблені для управління конкретним підприємством у виді ППП, що реалізують певні функції управління, або у виді програмної системи, що реалізує певний метод рішення задач управління. Так, для підприємств із серійним і дрібносерійним виробництвами розроблені СППР управління підприємством на основі чотирьох ППП: «Планування потреб», «Планування потужностей», «Управління запасами», «Управління цехом». Ця система може бути розширена завдяки застосуванню ППП «Збут», «Фінанси» і ін.

Технічне забезпечення СППР -- це сукупність техніки, методик, інструкцій і документації для персоналу, що обслуговує і забезпечує рішення функціональних задач СППР.

Методичні і керівні матеріали поділяються на три групи: загальносистемні методичні матеріали; спеціалізовані керівні технічні матеріали; нормативно-довідкові документи. До першої групи належать державні і галузеві стандарти, до другого -- комплекс взаємозалежних методик для всіх етапів розробки, до третього -- довідкової матеріали для розробки і нормативні документи для виконання технічного і робочого проектів.

Комплекс технічних засобів включає ЕОМ, обслуговуючу апаратуру зв'язку, периферійні пристрої, оргтехніку. Широкий набір периферійних пристроїв містить накопичувачі на гнучких магнітних і жорстких дисках, а також компакт-дисках для удосконалення пристроїв введення-висновку інформації, кольорові дисплеї; плотери, дігітайзери, модеми; контролери, інтерфейси, перетворювачі.

Організаційне забезпечення обумовлює погоджене функціонування елементів СППР. Під організацією роботи розуміють узгодження по місцю, у часі і за цілями загального функціонування окремих виконавців, колективів і технічних засобів, що може здійснювати і регулювати певними правилами взаємодії, що створюють правовий, а також моральний кодекс і складають основу правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення СППР ґрунтується на нормативних актах правового забезпечення, воно знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.

Ергономічне забезпечення СППР -- це сукупність методів і засобів, що призначені для створення оптимальних умов ефективної діяльності обслуговуючого персоналу і вилучення операторів зі складу персоналу СППР. Ергономічне забезпечення СППР включає комплекс документації, що містить вимоги і здійснює їхню експертизу, комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів підготовки персоналу до роботи, комплекс методів і засобів, що забезпечують професійний добір кадрів.

У плані ергономічного забезпечення на етапах проектування СППР визначаються ступінь і сфери участі людини в системі управління, вимоги до форми представлення інформації, умови навколишнього середовища для діяльності людини, порядок роботи і відпочинку персоналу, нормативи завантаження і надійності персоналу, вимоги до технічних засобів, способи взаємодії персоналу з технічними засобами [29].

Створення сучасної СППР неможливе без застосування могутніх об`єктно-орієнтованих мов програмування. Одним з найпоширеніших мов програмування є продукт корпорації Microsoft Visual Basic For Applications.

Visual Basic for Applications (VBA) являє собою інтегрований програмний продукт, до складу якого входить мова структурного програмування і середовище для розробки закінчених додатків. Мова програмування надає інструментальні засоби для розробки додатків, що мають великий діапазон функціональних можливостей - маленькі і великі, прості і складні, спеціалізовані і багатофункціональні. Суть роботи програміста полягає в тому, щоб спланувати роботу комп'ютера в термінах основних операцій (введення і виводу даних, їхнього запам'ятовування, обчислень, ухвалення рішення і повторення деякої послідовності дій) і реалізувати цей план у виді тексту програми - програмного коду. Ця справа вимагає глибокого розуміння мови програмування і постійної уваги до найменших деталей.

VBA - це могутній програмний продукт для створення додатків, що працюють у середовищі операційної системи Microsoft Windows версій вище 95. Пакет включає не тільки легко доступну мову програмування, але й ефективне діалогове середовище для розробки екранних форм і вікон. Таке унікальне сполучення спрощує задачу програміста, скорочує час розробки програми і сприяє створенню кінцевого програмного продукту досить високої якості.

Розробка додатка з використанням Visual Basic for Applications передбачає виконання трьох основних етапів:

1. Проектування екранного інтерфейсу користувача з програмою;

2. Визначення індивідуальних властивостей кожного об'єкта інтерфейсу;

3. Написання тексту програми.

Використовуючи VBA, можна швидко організувати візуальне середовище нового проекту. Користувальницький інтерфейс створюваної програми включає добре знайомі і звичні для тих, хто працює в Windows, засоби управління - функціональні кнопки, перемикачі, текстові вікна, смуги прокручування.

У понятті інтерфейс користувача входять усі видимі на екрані об'єкти і виконувані над ними операції, що мають відношення до взаємодії програми і користувача. Розробка інтерфейсу програми вирішує наступні питання:

· як програма одержує інформацію від користувача;

· як користувач вибирає ті або інші функції програми;

· які допускаються операції з мишею і клавіатурою;

· яким образом програма повинна надати користувачеві викликану інформацію після того, як будуть виконані всі розрахунки й ін.

До появи об`єктно-орієнтованих, візуальних методів програмування програміст витрачав значний час на створення дружнього або хоча б задовільного середовища для практичної роботи користувача. З їхньою появою користувальницький інтерфейс створюється звичайним перетаскуванням елементів управління в проектовану екранну форму і розміщенням їх у межах форми. VBA забезпечує всі необхідні елементи управління для взаємодії користувача з програмою. Їхнє призначення інтуїтивне зрозуміло вже з зовнішнього вигляду - користувач може уявити собі, як з ними поводитися, практично без додаткових інструкцій. Вони звичні, оскільки такі ж елементи управління використовуються практично всіма додатками Windows. І, можливо, саме головне, що вони відразу ж готові до роботи, тобто всі необхідні операції з мишею і клавіатурою вже вбудовані в ці програмні об'єкти.

Екранна форма - це вікно додатка, що буде служити в написаній програмі для спілкування з користувачем. Екранна форма може являти собою діалогове вікно для введення інформації користувачем або вікно, у якому програма виводить деякі дані, сформовані в результаті її роботи. Можна створити будь-яку кількість екранних форм у рамках одного проекту, хоча більшість програм використовує тільки одну форму.

Вікно, у якому відображається екранна форма можна розгорнути в межах екрана VBA. З ним можна працювати так само як і з іншим вікном у середовищі Windows використовуючи кнопки Minimize, Restore і Close. За умовчанням Visual Basic включає файл екранної форми в кожен новий проект стандартного типу. Фактично екранна форма й об'єкти, що включаються в неї, будуть у центрі уваги протягом усіх трьох етапів розробки додатка.

Кнопка - один із самих зручних і практичних елементів управління. Саме за допомогою кнопок користувач відкриває і закриває програми, вікна, запускає процеси розрахунків, виводить результати на екран. Практично кожна програма містить ті чи інші кнопки. За допомогою VBA можна змінювати розміри і положення кнопок, їхні назви і властивості, призначати їм процедури та записані макроси.

Перемикач - елемент управління, що дозволяє робити користувачеві певний вибір при реалізації функцій програми. За допомогою перемикачів у будь-якій досить складній СППР можна реалізувати процес розгалуження, вибору параметрів і режимів роботи.

Комбінація екранних форм, кнопок, перемикачів, текстових і спливаючих вікон, а також усіх видів меню повинна забезпечувати користувачеві швидке, легке і доступне керування усіма функціями програми.

Після проектування користувальницького інтерфейсу необхідно приступати до другого етапу створення програми - завданню властивостей об'єктів, включених в екранну форму. Кожен клас елементів управління - кнопки, текстові поля, написи, перемикачі і т.д. - має певний набір властивостей. Оперуючи цими властивостями, можна визначити як вид представлення об'єкта на екрані, так і особливості його функціонування. Значення багатьох властивостей можна установити як під час розробки, так і під час виконання програми.

Визначивши зовнішній вигляд додатка і його функції і задавши властивості елементів управління, можна приступати до наступного етапу, тобто до написання тексту програми. Хоча ця розробка і являється найскладнішим етапом створення додатка, концепція програми, керованої подіями, на якій ґрунтується VBA, дає можливість чітко організувати роботу. Оскільки екранна форма вже скомпонована, спланована робота включених у неї елементів управління, залишається дописати тільки ті нестандартні процедури, що повинні виконуватися при звертанні до цих об'єктів. Процес розробки програми рідко буває послідовним, приходиться повертатися до попередніх етапів - змінювати компонування екранної форми, додавати нові об'єкти в екранну форму, присвоювати нові значення властивостям тих або інших об'єктів.

Одна з найважливіших особливостей Visual Basic - це підхід до створення програми на основі концепції програмної моделі, керованої подіями (even-driven programming model). Коли планується логіка роботи програми, головна увага приділяється подіям, що можуть відбутися в процесі її функціонування. Більшість з них викликається користувачем програми. Наприклад, користувач натискає на кнопку, вибирає перемикач або команду меню, виділяє елемент у списку або набирає на клавіатурі текст. Усе це - події, що повинні бути визначені в Visual Basic і розпізнані програмою. Майже весь текст програми в рамках деякого проекту стосується саме реакції додатка на події, аналогічні перерахованим.

Відповідно в програмі містяться блоки коду, називані процедурами обробки подій, що відповідають за формування реакції додатка на певні події. Visual Basic дозволяє дуже просто відкрити відповідне вікно і приступити до розробки процедури обробки події. Текст процедури обробки події зберігається в окремому файлі. Для того, щоб відкрити вікно з текстом програми для даної форми необхідно просто двічі клацнути мишею на будь-якому елементі управління у вікні форми. VBA автоматично підготує шаблон тексту відповідної процедури для обраного елемента.

Для планування структури тексту програми необхідно слідувати кільком основним етапам:

1. Визначення елементів управління, зв'язаних основними подіями, що будуть відбуватися в процесі роботи користувача з програмою;

2. Визначення подій, що будуть відбуватися з цими елементами;

3. Написання програмних процедур, що будуть визначати реакцію програми на ці події.

Основним методом написання тексту програми являється його введення у вікні програмного коду. У ньому також виводиться будь-яка процедура, написана для обраної екранної форми або об'єкта. Головним інструментом для роботи у вікні програмного коду являється вбудований редактор Visual Basic. У ньому передбачені численні службові функції, що значно спрощують роботу з текстом програми мовою VBA.

Для виводу тексту програми використовується кілька кольорів, що дозволяє легко орієнтуватися в тексті програми. Також по мірі введення операторів мови редактор забезпечує вивід на екран допоміжних контекстних списків і пояснювальної інформації й у такий спосіб попереджає появу в програмі типових помилок незавершеності оператора. У текст програми можна включити коментарі, що пояснюють призначення тих чи інших операторів і фрагментів програми. Вони являють собою довільний текст, не зв'язаний ніякими обмеженнями. І, нарешті, вікно програмного коду надає безпосередній доступ до системи оперативної довідки Visual Basic у будь-який момент, коли в ній виникне необхідність. Довідка може стосуватися як окремого елемента, так і мови в цілому.

Налагодження програми являє собою локалізацію й аналіз логічних помилок у програмі і відповідній корекції програмного коду. У результаті програма повинна працювати так, як цього хоче розроблювач. Цей процес вимагає глибокого розуміння нюансів мови програмування, а також часу і наполегливості. VBA має у своєму розпорядженні великий набір інструментів, що допомагають програмістові в процесі налагодження, вони дружні користувачеві й інтуїтивно зрозумілі.

У Visual Basic передбачено кілька способів пошуку і корекції помилок під час роботи над проектом. Як правило, виникаючі помилки можна віднести до однієї з трьох категорій.

Першою помилкою являються синтаксичні або загальні помилки в структурі використання операторів, що не дозволяють запустити програму на виконання. У цьому випадку Visual Basic виводить повідомлення відразу ж після введення в текст програми невірного вираження в ході роботи з оператором. Усі ці помилки відносяться до категорії помилок компіляції (compile errors).

Другий тип помилок приводить до того, що програма припиняє роботу на деякій стадії або при спробі виконати деяку операцію. Прикладами може служити спроба відкрити неіснуючий файл або спроба ділення на нуль. Ці помилки відносяться до категорії помилок часу виконання (runtime errors).

Третій вид помилок - програма не переривається при виконанні, але результати не ті, якими повинні бути. Виводяться некоректні значення даних або неправильно реагує на ту чи іншу подію. Такі помилки відносяться до категорії логічних помилок (logical errors) [1].

3.2 Алгоритм побудови інформаційної системи підтримки прийняття рішень

Розробка інформаційної системи підтримки прийняття рішень (ІСППР) велася на комп'ютері з наступними технічними параметрами:

· Процесор Intel™ Pentium III™ Celeron 950 Mhz;

· ОЗУ 128 МБ;

· НЖМД (вінчестер) ємністю 80 ГБ;

· Монітор Samtron 55e 15”, резолюция екрана 800х600 точок;

· Пишучий привід CD-RW, floppy drive, клавіатура, миша.

Програмне забезпечення, встановлене на комп'ютері:

· Microsoft™ Windows™ XP Professional Service Pack 2;

· Microsoft™ Office XP Pro;

· Службові утиліти.

З пакета прикладних програм Microsoft™ Office XP Pro для створення ІСППР використовувався табличний процесор Microsoft™ Excel XP з вбудованим редактором мови Visual Basic for Applications 6.3. Програма Excel використовувалася для збереження даних, розрахунків (у тому числі і за допомогою надбудови «Пошук рішення»), VBA використовувався для проектування користувальницького інтерфейсу.

Для полегшення розрахунків, приведених у розділі 2 даної роботи і для нормальної роботи користувача була спроектована інформаційна система підтримки рішення «Product Solution Assistant», що являє собою систему комплексної оцінки фінансового і виробничого стану підприємства.

ІСППР «Product Solution Assistant» призначена для математично обґрунтованого прийняття рішень по керуванню собівартістю продукції використовуючи графічні методи і методи регресійного аналізу. Розроблена система складається з 5 підсистем, органічно взаємодіючих, допомагаючи користувачеві вирішувати головну задачу - приймати управлінські рішення, спираючись на дані виробництва, фінансової й інших звітностей.

Рисунок 3.2 - Укрупнена структура ІСППР «Product Solution Assistant»

Розглянемо докладніше постановку задачі і розробимо алгоритм її дослідження. Необхідно послідовно позначити наступні пункти:

1. Характеристика задачі

1.1 Призначення задачі. Задача за назвою «Прийняття математично обґрунтованого виробничого рішення» призначена для математично обґрунтованого прийняття рішень по управлінню собівартістю виробництва продукції використовуючи графічні методи і методи регресійного аналізу. Отримані результати являють собою рекомендації користувачеві і сприяють прийняттю обґрунтованого управлінського рішення.

Задача має умовний код ППР104 і вирішується на АРМ керівника промислового підприємства (начальника виробництва).

1.2 Перелік об'єктів, при управлінні якими вирішують задачу. Задача ППР104 вирішується з метою керування собівартістю промислової продукції.

1.3 Періодичність, тривалість рішення задачі і терміни подачі вихідної інформації. Задача ППР104 вирішується щомісяця при плануванні виробництва і собівартості продукції. Тривалість рішення - не більше 1 години. Вихідна інформація готова відразу після рішення задачі.

1.4 Вимоги до організації, збору, і передачі в обробку вхідної інформації. Вихідні дані повинні мати вигляд, представлених у Додатку А даної роботи, затверджуються плановим відділом щомісяця перед рішенням задачі.

Відповідальність за вірогідність, повноту і своєчасність подачі інформації несе планово-економічний відділ.

1.5 Умови, при яких припиняється рішення задачі. Рішення задачі ППР104 припиняється, якщо:

· відсутня або неповна, некоректна вхідна інформація;

· виявлено помилки в інформаційній базі;

· відсутнє енергозабезпечення ЕОМ;

· вийшло з ладу програмне та/або апаратне забезпечення АРМ керівника промислового підприємства (начальника виробництва).

1.6 Зв'язки даної задачі з іншими задачами. Задача ППР104 інформаційно пов'язана з задачами прийняття рішень по інших видах продукції, мінімізації відхилення фактичних показників собівартості від планових.

Інформаційна модель задачі ППР104 представлена на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 - Інформаційна модель задачі ППР104

1.7 Розподіл функцій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях рішення задачі. Задача ППР104 вирішується в режимі діалогу «ЕОМ - керівник». Дії керівника визначає інтуїтивно зрозумілий інтерфейс ІСППР, що підказує користувачеві можливі варіанти дій.

2. Вхідна, вихідна інформація, математична модель

Вхідна інформація повинна відповідати параметрам, представленим у Додатку А.

Вихідна інформація повинна бути представлена у виді таблиць 2.11 і 2.12, представлених у розділі 2 даної роботи.

Математична модель представлена в пункті 2.2 даної роботи.

3. Алгоритм рішення задачі

У даному випадку алгоритм рішення задачі являє собою опис логіки і способу формування результатів рішення відповідно виконання етапів розрахунку. Укрупнена блок-схема алгоритму представлена на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 - Блок-схема алгоритму рішення задачі ППР104

3.3 Розробка інтерфейсу інформаційної системи

Розроблений інтерфейс також доцільно розглянути як сукупність інтерфейсів п'яти підсистем ІСППР «Product Solution Assistant»

1. Підсистема управління

Містить у собі наступні елементи: заставку, відомості про автора, головне меню, сторінку результатів (можливих рішень).

Заставка являє собою лист, сторінку або форму, що користувач бачить першою при запуску програми. Вона може мати як чисто декоративні елементи, так і нести на собі деяку інформацію, наприклад, назву інформаційної системи, її версію, логотип компанії власника і розроблювача, відомості про користувача - ім'я, компанія, серійний номер і багато чого іншого. Заставка ІСППР «Product Solution Assistant» представлена на рисунку 3.5.



Рисунок 3.5 - Заставка ІСППР «Product Solution Assistant»

Відомості про автора являють собою екранну форму, на якій відображаються короткі відомості про розроблювача програмного забезпечення, можливо телефон, фотографія й інша рекламна інформація. Екранна форма з відомостями про розроблювача даної ІСППР представлена на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 - Відомості про автора

Головне меню являє собою основу всього графічного інтерфейсу системи. Саме на нього попадає користувач після заставки. З головного меню здійснюється взаємодія користувача з усіма підсистемами, функціями і можливостями програми. В ІСППР «Product Solution Assistant» головне меню дозволяє користувачеві перейти до введення й обробки вихідних даних, перейти до підсистеми моделювання, графічного аналізу, фінансового аналізу, до сторінки результатів і вийти з програми. Переключення між елементами ІСППР проводиться за допомогою кнопок і перемикачів.

Рисунок 3.7 - Головне меню

Структура і функції сторінки результатів буде розглянута пізніше, після розгляду підсистем, що забезпечують прийняття рішення.

2. Підсистема фінансового аналізу

Підсистема фінансового аналізу включає в себе як вихідні дані сторінку, куди користувач вводить дані з бухгалтерського балансу (ф.1) і Звіту про фінансовий стан підприємства (ф.2). Форма для введення даних цілком копіює структуру вищезгаданих документів, тому користувачеві легко вводити дані, відповідно їх економічному значенню. Далі ідуть сторінки, на яких автоматично проводяться експрес-аналіз підприємства, аналіз ліквідності балансу і розрахунок фінансових коефіцієнтів. Головна сторінка підсистеми надає користувачеві можливість вибрати вид аналізу, перейти до введення даних, повернутися в головне меню системи.

Рисунок 3.8 - Підсистема фінансового аналізу

3. Підсистема обробки вихідних даних

Вихідні дані необхідні для моделювання, побудови графіків, одержання результатів і видачі рекомендацій користувачеві системи, тому дана підсистема повинна бути досить могутньою, надійною і зручною для роботи користувача. В ІСППР «Product Solution Assistant» дані про динаміку собівартості продукції вводяться у виді таблиць, представлених у Додатку А. Для кожного виду продукції використовується окремий лист, у такий спосіб досягається тривимірність масиву даних. Головна сторінка (рисунок 3.9) підсистеми дозволяє перейти до редагування первинних даних або відразу перейти до масиву укрупнених факторних ознак (рисунок 3.10), отриманих при перевірці елементів собівартості на наявність властивостей мультиколінеарності.



Рисунок 3.9 - Головна сторінка підсистеми обробки даних

Рисунок 3.10 - Массив агрегованих факторів

На цій сторінці також можна перейти до перегляду графіків, що обумовлює зв'язок цієї підсистеми з підсистемою графічного аналізу, а також перейти до сторінки результатів.

3. Підсистема моделювання

Підсистема моделювання є однією з головних, найбільш функціонально насичених підсистем. Результати розрахунків, проведених у ній являються основою для прийняття управлінських рішень користувачем, тобто керівником. Підсистема моделювання містить у собі головну сторінку (рисунок 3.11) і сторінки розрахунків по видах продукції (рисунок 3.12).

Рисунок 3.11 - Головна сторінка підсистеми моделювання

Рисунок 3.12 - Сторінка розрахунків підсистеми моделювання

На головній сторінці користувачеві пропонується ознайомитися з використовуваною моделлю і системою нормальних рівнянь, а також вибрати вид продукції, динаміку собівартості якої користувач хоче промоделювати. Для цього необхідно вибрати один з перемикачів з назвою виду продукції і натиснути кнопку «Моделювання». Відкриється сторінка моделювання даного виду продукції. На ній містяться розрахунки, необхідні для введення даних у надбудову MS Excel «Пошук рішення», а саме введені формули обмежень (системи нормальних рівнянь). При виклику надбудови дані автоматично перераховуються і користувач одержує нові параметри регресійного рівняння. Натиснувши на кнопку «Результати», користувач перейде до сторінки результатів, де розраховані параметри будуть інтерпретовані для можливого ухвалення рішення.

Ця підсистема тісно зв'язана з підсистемою графічного аналізу, тому що для ухвалення рішення використовуються розрахункові дані з них обох.

5. Підсистема графічного аналізу

Розрахункові дані з цієї підсистеми також враховуються користувачем при виборі рішення на сторінці результатів. Особливістю даної системи являється те, що дані ці отримано шляхом побудови графіків часових рядів, їхніх трендів, рівнянь трендів і ін. Головна сторінка (рисунок 3.13) дозволяє вибрати види графіків і відображати їх по обраному виду продукції, повернутися в головне меню і перейти до сторінки результатів. Також деякі графіки можна відобразити з підсистеми обробки вихідних даних.

Рисунок 3.13 - Головна сторінка підсистеми графічного аналізу



Рисунок 3.14 - Елемент підсистеми графічного аналізу

І, нарешті, найбільш інформативна сторінка для особи, що приймає рішення - сторінка результатів. На неї користувач потрапляє з головного меню, або після проведеного моделювання на сторінках підсистеми моделювання і графічного аналізу. Таблиця на цій сторінці містить комплексні дані для оцінювання можливих рішень. При виборі виду продукції і натисканні кнопки «Рішення» програма автоматично сформує кілька рекомендацій, що користувач може прийняти як математично обґрунтоване керівництво до дії.

Рисунок 3.15 - Сторінка результатів

Елементи ІСППР «Product Solution Assistant» розроблені в редакторі Visual Basic for Applications. Лістинги модулів, що відповідають за переключення між сторінками ІСППР, за роботу перемикачів, створення загального середовища і вихід із програми приведені в Додатку Б.

РОЗДІЛ 4. Охорона праці

Головним документом, що встановлює єдиний порядок функціонування системи управління охороною праці на підприємствах є Галузева (типова) Система управління охороною праці для підприємств Мінпромполітики (СУОП). При створенні даного нормативного акта використовувалися наступні документи: ЗУ «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, ДНАОП 0.00-4.21-93 «Типове положення про службу охорони праці», затв. наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.92 р. № 73 і ін.

Вимоги даного нормативного акта є обов'язковими для всіх підприємств, що відносяться до сфери керування Мінпромполітики України незалежно від їхньої організаційно-правової структури, форми власності і видів діяльності.

Типова система встановлює єдиний порядок діяльності керівників підприємств, керівників структурних підрозділів і інших посадових осіб з питань охорони праці: цільові задачі і функції структурних підрозділів, обов'язки посадових осіб, порядок планування профілактичної роботи, систему контролю за станом охорони праці і дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці; порядок проведення обліку і звітності по проведеній у структурному підрозділі й у цілому на підприємстві профілактичній роботі з охорони праці у виробничих підрозділах, оцінки ефективності функціонування СУОП, а також основні положення економічного регулювання і мотивації роботи з охорони праці на підприємстві.

На підставі Типової системи на підприємствах розробляється і впроваджуються (у формі положень, стандартів підприємства) Системи управління охороною праці, що враховують структуру керування і специфіку роботи підприємства.

Далі роз'ясняються деякі терміни, застосовувані в нормативних актах по охороні праці.

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття і реалізація правових, організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних і соціально-економічних заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я і працездатності людини в процесі його трудової діяльності.

Система управління охороною праці (СУОП) - це регламентована нормативними актами й організаційно-розпорядницькими документами, сукупність взаємопов'язаних мерь управлінських рішень, спрямованих на комплексне, програмно-цільове забезпечення охорони праці на виробництві.

Нормативне забезпечення охорони праці - необхідного і достатній (оптимальний) для даного виробничого об'єкта (цеху, ділянки, установки), виробничого процесу або виду робіт комплекс заходів для охорони праці працюючих, регламентованим державним міжгалузевим і галузевим нормативним актами, а також, розроблювальними на їхній основі нормативними актами підприємства.

Інформаційне забезпечення СУОП - забезпечення наявності в процесі функціонування Системи, повної й об'єктивної інформації про стан об'єкта керування, методів її обробки для одержання цільової й узагальненої інформації, використовуваної для прийняття управлінських рішень.

Система контролю - комплекс заходів, спрямованих на реалізацію цілей і задач контролю, а також передбачають раціональне сполучення найбільш прийнятних і ефективних в умовах даного підприємства видів і напрямків контролю.

Керівник підприємства - власник або посадова особа від імені власника керуючим підприємством.

Розглянемо основні положення Типової системи:

1. Система управління охороною праці є цільовою підсистемою загальної системи управління виробництвом. Вона охоплює всі сторони його виробничо-господарської діяльності, колективи структурних підрозділів, технічні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, що відповідають потоки інформації.

2. Метою управління охороною праці є створення в кожнім структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, що відповідають вимогам нормативних актів, створення передумов для неухильного зниження показників виробничого травматизму, професійній захворюваності й аварійності.

3. Основною задачею СУОП є організаційно-технічне забезпечення процесів формування безпечних і здорових умов праці на виробництві, упорядкування і систематизація, на основі загальних принципів управління виробництвом, проведеної на підприємстві профілактичної роботи з охорони праці, підвищення її ефективності і цілеспрямованості за рахунок раціонального і планомірного використання всіх організаційних, технічних і економічних ресурсів підприємства.

4. Принципи, на яких базується СУОП:

· Пріоритет життя і здоров'я працюючих стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повна відповідальність керівника підприємства і керівників структурних підрозділів за створення безпечних і здорових умов праці на виробництві;

· Тверда матеріальна залежність між виробничою програмою і комплексом заходів і засобів безпечної її реалізації;

· Адекватність заходів і засобів, спрямованих на охорону праці, рівневі потенційної небезпеки виробничих об'єктів і фактичному станові умов праці на них;

· Встановлення прямої залежності системи пільг і стимулів, економічних санкцій від стану охорони праці на конкретній ділянці виробництва, на конкретному робочому місці;

· Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві;

· Формування свідомого відношення працівників підприємства до питань охорони праці і безпеки виробництва, широкого використання засобів пропаганди;

· Впровадження передового досвіду, постійне здійснення Системи.

Забезпечення безпеки праці - обов'язок кожного працівника. Кожен працівник несе відповідальність за свою безпеку, безпеку інших і підприємства в цілому. Щоб уникнути важких наслідків, гуманніше звільнити злісного порушника правил, норм, інструкцій з охорони праці, чим дочекатися, поки він нанесе шкоду своєму здоров'ю, здоров'ю навколишніх, збиток виробництву.

Усі можливі виробничі травми, і аварії можуть і повинні бути вчасно відвернений - такий основний принцип СУОП, що не знімає відповідальності з посадових осіб за невиконання ними своїх обов'язків по створенню безпечних умов праці на виробництві.

Розглянемо систему контролю за станом охорони праці і функціонуванням СУОП на підприємстві і загальний порядок організації і проведення контролю.

Контроль є однією з найважливіших, найбільш відповідальних і трудомістких функцій СУОП, що дозволяє одержувати оперативну і достовірну інформацію про стан охорони праці на тій або іншій ділянці виробництва або в цілому на підприємстві, про проведену на цьому підприємстві профілактичній роботі.

Метою контролю є попередження і виявлення на стадіях проектування, будівництва, реконструкції і поточній експлуатації виробничих об'єктів порушень вимоги стандартів, норм і правил охорони праці і безпеки виробництва, а також перевірка виконання службами, посадовими особами і робітниками обов'язків у сфері охорони праці, регламентованих СУОП.

Система контролю передбачає реалізацію і раціональне сполучення наступних видів контролю:

· попереджувальний контроль;

· особистий контроль (самоконтроль) на робочому місці;

· оперативний контроль на рівні безпосередніх керівників робіт;

· контроль на рівні керівництва виробничого підрозділу;

· контроль на рівні керівництва підприємства;

· цільові перевірки;

· комплексні обстеження;

· контроль за дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці;

· суспільний контроль.

Відповідальність за організацію і здійснення контролю в структурних підрозділах підприємства несуть керівники цих підрозділів. Для обліку і наступного аналізу результатів контролю на підприємстві вводиться Журнал контролю за станом умов і безпеки праці виробничого підрозділу.

Розглянемо деякі види контролю докладніше.

Попереджувальний контроль здійснюється фахівцями підприємства з залученням спеціалізованих організацій, а також представників місцевих органів державного нагляду і профспілкової організації. Такий контроль припускає: вибіркову перевірку окремих технічних проектів, організацію перевірки виробничих об'єктів, організацію перевірки устаткування, машин і механізмів. Для проведення зазначених робіт наказом директора підприємства призначається комісія, із вказівкою об'єктів перевірки і членів комісії. Керівництво роботою комісії здійснює головний інженер - голова комісії.

Особистий контроль (самоконтроль) на робочому місці припускає, що кожен робітник зобов'язаний проводити самоконтроль безпеки праці на своєму робочому місці перед початком роботи (зміни) і після закінчення роботи (зміни). Об'єкти самоконтролю і порядок його здійснення для кожної професії працюючого на підприємстві або виду робіт повинні бути зазначені в розроблювальних на підприємстві інструкціях з охорони праці.

Оперативний контроль на рівні керівництва виробничого підрозділу. Керівник виробничого підрозділу (начальник виробництва, цеху, ділянки):

· щодня потребує від підпорядкованих інженерно-технічних працівників інформацію про стан технологічного процесу, устаткування, засобів контролю й автоматики;

· не рідше одного разу в тиждень на всіх ділянках знайомиться з записами в Журналі прийому і здачі зміни й у Журналі контролю за станом умов і безпеки праці.

Контроль на рівні керівництва підприємства зобов'язує керівника підприємства:

· на оперативній нараді заслуховувати інформацію начальника відділу охорони праці і керівників виробничих підрозділів;

· не рідше одного разу в півріччя розглядати виконання річного плану комплексних заходів щодо охорони праці і недоліки в роботі, у рамках діючої на підприємстві СУОП.

Результати розгляду оформляються протоколом, при необхідності видається наказ.

Контроль за дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці здійснюється на всіх рівнях управління і є обов'язком кожного керівника й інженерно-технічного працівника підприємства. Даний вид контролю повинен здійснюватися щодня, протягом робочого дня (зміни) при проведенні оперативного контролю й інших видів контролю.

Профілактичну роботу з порушниками в цілому по підприємству організує служба охорони праці. Вона аналізує на підприємстві випадки порушень що трапились, виявляє їхні причини, здійснює контроль за вживанням заходів до порушників.

Суспільний контроль відповідно до ЗУ «Про охорону праці» здійснюють трудові колективи виробничих підрозділів через уповноважених, профспілковий комітет через комісію з охорони праці і цехові комітети.

Облік, аналіз стану охорони праці й оцінка ефективності функціонування СУОП повинні систематично здійснюватися на всіх рівнях управління охороною праці.

Облік і аналіз вихідної інформації про стан умов і охорони праці, отриманої в результаті проведення всіх, передбачених СУОП, видів контролю і її зіставлення з нормативними вимогами дозволяє оцінити реальний стан охорони праці і прийняти відповідні керуючі впливи (рішення), спрямовані на доведення умов і охорони праця до нормативних вимог і підвищення ефективності функціонування СУОП, використовуючи при цьому, поряд з організаційно-розпорядницькими, економічні методи регулювання і мотивації роботи з охорони праці.

Організація обліку і звітності (у т.ч. статзвітності) по охороні праці в цілому по підприємству здійснюється службою охорони праці, у виробничих підрозділах - керівниками цих підрозділів.

У виробничих підрозділах (цехах, службах, ділянках) повинен вестися систематичний облік профілактичної роботи з охорони праці на рівні керівників виробничих підрозділів і фахівців, а також на рівні безпосередніх керівників робіт (старших майстрів, майстрів, начальників змін, механіків, енергетиків).

Облік проведеної у виробничих підрозділах профілактичної роботи з охорони праці (виконання, передбачених СУОП, організаційно-технічних заходів, у т.ч. виявлених порушень) повинен здійснюватися:

· керівниками виробничих підрозділів - у Книзі обліку роботи з охорони праці начальника цеху;

· майстрами, начальниками змін і іншими ІТП, що є безпосередніми керівниками робіт - у Журналі профілактичної роботи з охорони праці ІТП виробничого підрозділу (цеху, ділянки, служби).

Облік порушень правил, норм і інструкцій з охорони праці, крім того, здійснюється в Журналі контролю за станом умов і безпеки праці.

Розглянемо відповідальність працівників підприємства за порушення вимог по охороні праці. Кожен працюючий на підприємстві повинен додержувати виробничої дисципліни, правила, норми й інструкції з охорони праці в рамках покладених на нього обов'язків і відповідальності, регламентованих відповідними стандартами підприємства, положеннями, інструкціями й іншої, діючої на підприємстві організаційно-розпорядницькою документацією.

Працівники, винні в порушенні законодавства про працю, правил, норм і інструкцій з охорони праці, невиконанні зобов'язань за колективним договором, посадових обов'язків, регламентованих СУОП, розпоряджень органів державного нагляду і відомчого контролю, розпоряджень контролюючих служб підприємства, а також наказів і вказівок (розпоряджень) несуть, у залежності від характеру порушень і їхніх наслідків дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність.

Розглянемо обов'язки по охороні праці керівників, фахівців і інших працівників підприємства.

Керівник (директор) підприємства здійснює загальне керівництво і координацію робіт з охорони праці на підприємстві забезпечуючи:

· функціонування Системи управління охороною праці (СУОП);

· проектування, будівництво, введення нових, реконструйованих виробничих об'єктів і експлуатацію діючих відповідно до вимог нормативних актів по охороні праці, техніці безпеки, виробничій санітарії і пожежній безпеці;

· дотримання Закону України "Про охорону праці", "Кодексу законів про працю України", інших законодавчих і нормативних актів, виконання постанов і рішень Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, розпоряджень органів державного нагляду, рішень профспілкових органів, місцевих Рад народних депутатів, наказів і розпоряджень по підприємству, що стосуються питань охорони праці;

· розробку і реалізацію перспективних і річних планів робіт з охорони праці і колективного договору, їх фінансове і матеріально-технічне забезпечення, а також організацію контролю за освоєнням і використанням по призначенню коштів, виділюваних на охорону праці;

· своєчасне розслідування нещасних випадків і аварій відповідно до діючого Положення і представлення за установленою формою статистичної звітності;

· створення Системи контролю за станом охорони праці на підприємстві і дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці.

Головний інженер визначає технічну політику, перспективи розвитку і шляхи реалізації комплексних програм в усіх напрямках технічного переозброєння і реконструкції діючих виробництв підприємства, здійснює технічне керівництво й інженерно-технічне забезпечення впровадження на підприємстві СУОП. Забезпечує цілеспрямовану і погоджену діяльність усіх технічних служб (фахівців) у рамках покладених на них спеціальних функцій і конкретних задач, передбачених СУОП. Забезпечує технічний нагляд за експлуатацією потенційно небезпечних об'єктів і об'єктів підвищеної небезпеки, дотримання встановленого порядку допуску персоналу до обслуговування цих об'єктів, своєчасну координацію роботи виробничих підрозділів у випадку аварії і прийняття оперативних рішень відповідно до плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

Начальник відділу охорони праці здійснює контроль за впровадженням і функціонуванням СУОП на підприємстві й у його структурних підрозділах, організаційно-методичне керівництво, координацію діяльності всіх структурних підрозділів по створенню здорових і безпечних умов праці на виробництві, контроль за дотриманням керівниками і фахівцями законодавчих і нормативних актів по охороні праці, а також виконанням своїх посадових обов'язків, регламентованих СУОП. Організує свою роботу у взаємодії з іншими підрозділами і службами підприємства керуючись при цьому затвердженим директором підприємства Положенням про відділ охорони праці, що розроблено на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93р. №73.

Начальник цеху здійснює впровадження і забезпечує функціонування СУОП у цеху, організує і забезпечує ведення технологічного процесу, експлуатацію устаткування, збереження, транспортування, застосування шкідливих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів, проведення газонебезпечних, вогневих і інших робіт з підвищеною небезпекою відповідно до технологічного регламенту, технологічними картами, проектом провадження робіт і іншою документацією, даючою право на безпечне виробництво цих робіт, а також відповідно до вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці.

Забезпечує справний стан і безпечну експлуатацію устаткування, механізмів, комунікацій, що обгороджують пристроїв і захисних пристосувань, транспортних засобів, вантажопідйомних машин і механізмів, санітарно-технічних пристроїв, а також виробничих і допоміжних приміщень, будинків і споруджень, що знаходяться на балансі цеху.

Забезпечує безпечні і здорові умови праці на робочих місцях. Уживає заходів до виключення загазованості, запиленості, знешкодженню стічних вод і шкідливих викидів, забезпеченню ефективної роботи вентиляційних і опалювальних установок, створенню оптимального мікроклімату й освітленості у виробничих приміщеннях і на робочих місцях [38].

На підприємстві ВАТ «Дніпрополімермаш», як характерно для усіх великих підприємств існує така структура побудови системи охорони праці:



Рисунок 4.1 - Структура охорони праці на підприємстві

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз фінансового стану підприємства виявив недоліки в господарській діяльності підприємства, бо на підприємстві зросла потреба в оборотних коштах і підприємство змушене було збільшити свою кредиторську заборгованість, а також реалізувати частину своїх пасивів. Аналіз собівартості виробленої продукції по видах, показав, що майже в кожнім місяці по визначених статтях витрат має місце перевищення фактичного значення собівартості над плановим. Для покращення ефективності роботи підприємства виходячи з цього були сформовані ціль та задачі дослідження.

Поставлена мета досягнута, так як були розроблені практичні рекомендації керівництву заводу ВАТ «Дніпрополімермаш» щодо управлінських рішень по впливу на собівартість промислової продукції. Ці рекомендації підвищили математичну обґрунтованість рішень, що приймаються.

В процесі роботи були вирішені усі поставлені задачі, а саме:

· у першому розділі диплому був зроблений аналіз наявних методів фінансового-економічного аналізу, проведена оцінка фінансово-економічного стану підприємства, сформульована мета та поставлені задачі дослідження.

· у другому розділі проведений аналіз методів вивчення взаємозв`язків статистичних показників, вибраний найбільш адекватний (побудови багатофакторної лінійної регресії) і на його базі розроблена комплексна економіко-математична модель.

· у третьому розділі будуть описані сучасні методи розробки інформаційних систем, приведено алгоритм побудови та дано опис інтерфейсу розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень «Product Solution Assistant».

· У четвертому розділі наведений опис системи організації охорони праці на промисловому підпримстві.

Список використаної літератури

1. Visual Basic for Applications. Под редакцией Дж. Гелуэя. Самоучитель, пер. с англ. - М.: «Новое знание», 2000 г.

2. А. В. Калина, М. И. Конева, В. А. Ященко. Современный экономический анализ и прогнозирование. МАУП

3. Анализ хозяйственной деятельности / И.А. Белобежский, М.Ф. Дьячков и др. / Под ред. В.А. Белобородовой. М., Финансы и статистика, 1985

4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М., Финансы и статистика, 1997

5. В.И. Малыхин. Математическое моделирование экономики. М., 1998.

6. Вильямс Н.Н. Параметрическое программирование в экономике. М., «Статистика», 1976.

7. Григор Н.М., Клименко Н.И. и др. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности. К.: КГИЭХП, 2001.

8. Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений. М.: Экономика, 1984.

9. Информационные системы в экономике: Учебник/ Под ред. проф. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 27 с.;

10. Кини Р.Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения. - М.: Радио и связь, 1981. - 560 стр.

11. Ковина М.Б., Майданчик Б.И. Внутриотраслевой анализ эффективности работы предприятий и объединений. М., Финансы, 1997

12. Кондраков Н.П. Основы финансового анализа. - М.: Главбух, 1998. - 112 с.

13. Кондрашова С.С. Інформаційні технології в управлінні: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998. - Бібліогр.: - 136 с. - Рос.

14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 294 с.

15. Математические методы в планировании материально-технического снабжения. Кулиш С.А., Воловельская С.Н., Рабинович И.А. Издательское объединение «Вища школа», 1984, 228 с.