Моделювання динамічних часових траєкторій прибутку підприємства на мікрорівні в умовах циклічних впливів зовнішнього макроекономічного середовища висхідної хвилі М.Д.Кондратьєва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

ДИПЛОМНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему «Моделювання динамічних часових траєкторій прибутку підприємства на мікрорівні в умовах циклічних впливів зовнішнього макроекономічного середовища висхідної хвилі М.Д. Кондратьєва»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЧАСОВИХ ПОТОКІВ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Циклічність розвитку макроекономіки та фактори впливу «довгих хвиль» М.Д.Кондратьєва на діяльність підприємств на мікрорівні

1.2 Огляд моделей прогнозування часових потоків коштів прибутку підприємства

1.3 Економічна модель часових потоків коштів прибутку підприємства при циклічних змінах зовнішніх умов в макроекономіці (фактори кон'юнктурних «коротких хвиль» та технологічних «довгих хвиль» М.Д. Кондратьєва)

РОЗДІЛ 2. МАТЕМАТИЧНА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЧАСОВИХ ПОТОКІВ КОШТІВ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахункова модель часових потоків коштів прибутку підприємства з циклічним впливом макроекономічного середовища

2.2 Метод математичного вирішення задачі

2.3 Алгоритм підготовки комплексу вихідних параметрів для чисельного моделювання траєкторій прибутку на прикладі ВАТ «ОГЗК»

РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ РОЗРАХУНКУ ДИНАМІКИ ЧАСОВИХ ПОТОКІВ КОШТІВ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Інформаційне та програмне забезпечення програмної реалізації моделі розрахунку часових потоків коштів прибутку підприємства

3.2 Програмна реалізація моделі №1 в інтерактивному пакеті MAPLE та аналіз результатів моделювання

3.3 Програмна реалізація моделі №2 в інтерактивному пакеті MAPLE та аналіз результатів моделювання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи полягає в важливості короткострокового та довгострокового прогнозування і управління прибутковою діяльністю підприємства на мікрорівні в умовах впливу на його діяльність макроекономічних циклів розвитку економіки як окремої держави, так і світової економіки.

Предметом дипломного дослідження є економіко-математичне моделювання процесів формування прибутку підприємства в часовому просторі, виявлення впливу циклічних процесів в макроекономічному середовищі на ефективність застосування внутрішніх механізмів підприємства по оптимізації трудових ресурсів та основних виробничих засобів для формування прибуткової діяльності підприємства.

Об'єктом дипломного дослідження є розробка моделі мікроекономічних процесів формування прибуткової діяльності монопродуктового підприємства ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК», яка враховує циклічні впливи макроекономічного розвитку зовнішнього економічного середовища.

Метою дипломного дослідження є проведення аналізу існуючих теоретичних економіко-математичних моделей діяльності промислового підприємства та побудова розрахункової моделі, алгоритму та програми економіко-математичної моделі прогнозування траєкторії прибутку підприємства в умовах циклічного впливу зовнішніх макроекономічних факторів на діяльність підприємства.

Цільової функцією розробленої моделі є прогнозування вихідного параметра - прибутку підприємства, як функції внутрішніх параметрів підприємства (виробничої функції та вагових функцій вартості виробничих ресурсів), так і циклічних функцій впливу попиту-пропозиції та рівня цін на продукцію і ресурси, диктуємих параметрами макроекономічного середовища ринкової економіки.

Для реалізації мети дипломного дослідження вирішені наступні задачі :

Проаналізована сутність макроекономічних впливів (короткоперіодних «хвиль» кон'юнктурних процесів попиту-пропозиції на ринках та довгоперіодних «хвиль» технологічної зміни основних засобів виробництва) на процеси діяльності підприємства на мікрорівні;

Проведений аналіз існуючих теоретичних моделей економічних процесів, які реалізуються в діяльності підприємства на мікрорівні

Побудована економічна модель та розрахунковий алгоритм її чисельної реалізації по розрахунку динамічних часових потоків коштів прибутку підприємства в умовах циклічного впливу «коротких» та «довгих» хвиль попиту-пропозицій та технологічного рівня макроекономічного зовнішнього середовища ринкової економіки.

Побудований алгоритм регресійного аналізу діяльності ПАТ «ОГЗК» для побудови комплексу параметрів виробничої функції підприємства та параметрів функцій зовнішнього впливу на діяльність підприємства.

Побудована програма реалізації розрахункової моделі на персональній ПЕОМ в пакеті MAPLE-13.

Проведений комплекс розрахунків по прогнозуванню часових потоків прибутку ПАТ «ОГЗК» у минулому періоді 2005 -2010 рр. та прогнозному періоді 2011 року.

В якості методологічного забезпечення використані наукові праці з питань економіко-математичного моделювання процесів діяльності підприємства в умовах випливу макроекономічних процесів зовнішнього середовища Яковенко О.Г., Яковенко В.О., Шерстеннікова Ю.В., Царькова В.А., Ставицького А.В., Єгорова Н.Е..

В якості інформаційного забезпечення в дипломному дослідженні використані результати фінансово-виробничої діяльності публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «ОГЗК»), який спеціалізується на добичі марганцевої руди та випуску монопродукта - марганцевого концентрату для феросплавної галузі металургії.

В якості програмного забезпечення реалізації розрахункової моделі в дипломному дослідженні використаний програмно-математичний пакет інтерактивного програмування MAPLE -13 на персональному комп'ютері з операційною системою WINDOWS-XP sp.3.0, а також пакет Microsoft Excel -2007 для статистичного регресійного аналізу та графічної побудови результатів розрахунків.

Наукова новизна результатів дипломного дослідження полягає в практичній побудові та реалізації чисельного рішення моделі розрахунку та управління часовими потоками прибутку підприємства з використанням попереднього дослідження результатів його діяльності та побудови регресійних моделей його виробничих функцій, що не було вирішено в жодній з існуючих теоретичних моделей аналізу динаміки результатів діяльності підприємства в часі.

Дипломна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних джерел. Дипломна робота викладена на 75 стор, 2 табл., 32 рис., Список використаних джерел складає 42 найменування.

Рік розробки дипломного проекту - 2010 -2011.

Рік захисту дипломного проекту - 2011.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЧАСОВИХ ПОТОКІВ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Циклічність розвитку макроекономіки та фактори впливу «довгих хвиль» М.Д.Кондратьєва на діяльність підприємств на мікрорівні

Економічним циклам присвячено праці відомих вчених. Розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові цикли. Подальший розвиток теорії циклів дозволив виявити вікові цикли, які стали предметом пильної уваги сучасної економічної науки. Значна кількість праць, які присвячено циклічності економіки, включають залежність економічних коливань від перспектив політичного ділового циклу, свідчать про її значущість для науки та практики.

Так, на початку 20-сторіччя російський дослідник М.Д.Кондратьєв вказував на існування зв'язку між економічними та технологічними циклами [20]. Він зазначав, що розвиток техніки є складовою технологічного процесу економічної динаміки. Ідеї М.Д.Кондратьєва було розвинуто Й.Шумпетером[35], Г.Меншем, А.Клокнехтом, С.Меншиковим [22] та іншими вченими. Ґрунтовний аналіз середньострокових циклів було проведено К.Мітчеллом [23].

Нині не існує єдиної теорії циклів. Існує багато напрямів дослідження циклічності економічного розвитку. Серед іноземних вчених слід відзначити У.Джевонса, Р.Гордона, Г. Хаберлера, А.Х.Хансена, Ф.Броделя та інших [30].

Незважаючи на різноманітність підходів до виявлення причин циклічності, більшість авторів одностайні в тому, що між короткостроковими, середньостроковими, довгостроковими та віковими періодами існує певний зв'язок [25].

В роботі Яковенко О.Г., Сидора Т.Ю. Моделювання прибуткової діяльності підприємства в умовах циклічних змін // Міжнародний науковий журнал «Економічна кібернетика» № 1-2(55-56), 2009, с.24-29

вказано, що сучасна «природа поточної кризи 2008-2009 рр. полягає в тому, що після 20-річного підйому економіки, який розпочався у 1980- 1985 рр., вже у 2000 році потенціал економічного розвитку п'ятого технологічного укладу був вичерпаний. Відчувши це, крупний капітал почав перетікати в спекулятивні сфери - іпотечні та фондові ринки, де без великих зусиль зміг отримати надвисокі прибутки. Почав наростати величезний віртуальний капітал, який сумарно, в грошовому еквіваленті, все більше відривався від реальних активів економіки п'ятого технологічного укладу. Цей розрив на початок кризи став більше відносин 10:1, роздмухавши гігантську світову фінансову піраміду».

Фактично, світова економіка переходить до знижувальної хвилі п'ятого кондратьєвського технологічного циклу, закінчення якого прогнозується у 2020 році. Для інтервалу 2010 -2020 роки буде характерним [17]:

- відсутність технологічних стрибків в виробничих функціях підприємств;

- наявність короткострокових світових криз надвиробництва та втрати платоспроможного попиту, що автоматично визове рецесійні проблеми зниження виробництва та масової зупинки підприємств;

- інфляційні процеси втрати кредитними грошами своєї функції міри обміну реальними матеріальними цінностями, і, як наслідок, зростання цін на основні ресурси реального виробництва;

- циклічне зростання безробіття та зростання тенденцій використання підприємствами більш «дешевої» робочої сили, як ресурсу для виробництва (трудові мігранти з низькотехнологічних економік світу або перенесення виробництв в низькотехнологічні економіки світу).

Постійний економічний ріст у ринковій економіці має ряд суттєвих недоліків (інфляція, безробіття й ін.), у тому числі циклічність. Справа в тому, що розвиток ринкової економіки відбувається хвилеподібно, або циклічно. У різні роки виробництво може зростати більшими або меншими темпами, а в ряді випадків (наприклад, зараз в Україні) розвиток економіки може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Тому динаміку розвитку ринкової економіки точніше відображає хвилеподібна лінія, де кожна хвиля характеризує цілий цикл цього розвитку.

Найбільш глибока розробка концепції економічних циклів приходиться на період між двома світовими війнами й зв'язана в першу чергу із працями учня М.І. Туган-Барановського [25] - видатного вітчизняного економіста М.Д.Кондратьєва [20], що опублікував в 20-і роки роботи: «Великі цикли кон'юнктури», «Великі цикли економічної кон'юнктури», «Динаміка цін промислових і сільськогосподарських товарів». Саме Кондратьєву належить заслуга створення першої систематичної концепції циклічних коливань економіки. Учений висунув гіпотезу про механізм довгих циклів в економіці («великих циклів кон'юнктури» по його термінології), зв'язавши їх не тільки з динамікою цін, але й із процесом нагромадження капіталу, темпами зростання виробництва й динамікою інновацій, з постійним еволюціонуванням народного господарства.

Опублікована Кондратьєвим в 1925 р. робота «Великі цикли кон'юнктури» [20] викликала підвищений інтерес до даної проблеми. Зокрема, в 1939 р. Й.Шумпетер у своїй книзі «Ділові цикли» докладно аналізує гіпотезу Кондратьєва й так само доходить висновку, що він «являє собою рух хвиль: початкова хвиля безперешкодно виростає зі стану збалансованої рівноваги, а потім спадає, переходячи в той же рівноважний стан». Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М., 1982. С.47.

Для циклічних коливань економіки характерний ряд рис, що описують суть даного явища. По-перше, економічні цикли мають міжнародний характер. Економісти відзначають, що це «явище міжнародне не тільки в тому розумінні, що воно має місце одночасно в багатьох країнах, але також і в тім, що певний стан торгово-промислової кон'юнктури в окремій країні, викликає подібні умови у всіх тих країнах, з якими дана країна має значні економічні зв'язки». Шумпетер Й. Теория экономического развития. С.468. Вивчення М.Д.Кондратьєвим економічних показників Франції, Великобританії, США, Німеччини з кінця XVIII сторіччя й до 1922 р. дало йому основу затверджувати, що в економічному розвитку цих країн простежується наявність великих циклів, які носять міжнародний характер. Як показують події останніх років кінця 20 та початку 21 сторіччя, валютно-фінансові коливання, що мали місце на лондонській і нью-йоркській біржах, миттєво спричинили обвали фінансових ринків країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки.

По-друге, економічні цикли - це така послідовна зміна фаз, кожна з яких представляє собою «складний агрегат умов у різних галузях народного господарства, - умов, які іноді не є строго єдиними, а за часом і явно різні». Там же. Інакше кажучи, всі галузі економіки рідко перебувають одночасно в стані пожвавлення або застою.

По-третє, економічні цикли характеризуються зміною їх інтенсивністю і являють собою цілу гаму, починаючи від різких до помірних коливань. Кондратьєв виділяв у цьому зв'язку емпіричну закономірність, що відображає складну структуру циклів. Він відзначав, що в єдиному процесі динаміки економічного розвитку, поряд з більшими циклами, мають місце й середні цикли зі своїми фазами.

По-четверте, економічні цикли мають певну довжину в часі. Так, багато вчених-економістів виділяли цикли, з відносно невеликою тривалістю: 1-2 роки, 3-6 і 11-12 років. М.Д. Кондратьєв розробив власну теорію циклів в економіці - він виділив і обґрунтував статистичними даними новий підвид - довгі хвилі, з періодом 50-60 років.

Одночасно й фази циклів мають різні строки. За спостереженнями Мітчелла, фази рецесії й пожвавлення - коротше, ніж фази розквіту й депресії, у середньому розквіт триває трохи довше депресії.

В-п'ятих, у дослідженнях економістів відзначається безперервність циклічних змін. Періоди розквіту, рецесії, депресії й пожвавлення можна розглядати як кінець одного циклу і як початок іншого, тобто існує неперервний рух ряду відомих фаз у певному порядку зі швидкістю, що змінюється від одного моменту до іншому й від однієї країни до іншої. См.: Митчелл У. Экономические циклы. С.470.

В-шостих, економічні цикли перебувають під впливом ряду факторів не економічного порядку. Серед цих факторів найбільш помітну роль грають війни, інші соціальні потрясіння, а також різноманітні природні умови, що викликають той або інший стан урожайності, епідемії. М.Д. Кондратьєв, у своїй роботі «Великі цикли економічної кон'юнктури», особливо відзначав, що «періоди повишальних хвиль великих циклів, як правило, значно багатше на великі соціальні потрясіння й перевороти в житті суспільства, ніж періоди понижальних хвиль» См.: Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. С.203. .

В-сьомих, існування економічних циклів зв'язано лише з певною формою організації господарювання в тій або іншій країні, а саме коли воно спирається на розвинене грошове господарство, коли значна частина населення живе, спираючись головним чином на грошові доходи. Таким чином, циклічний характер розвитку економіки пов'язаний з дією різнопланових причин, що мають як ендогенну, так і екзогенну природу.

Економічний цикл (хвиля) є загальною рисою майже у всіх областях господарського життя й для всіх країн з ринковою економікою. Економічні цикли (хвилі) - це періодичні коливання ділової активності в суспільстві.

Цикл являє собою інтервал часу в розвитку ринкової економіки, протягом якого відбувається збільшення обсягу виробництва товарів і послуг, а потім скорочення, спад, депресія, пожвавлення й, нарешті, знову його ріст (рис. 2.1).

Рис.1.2. Графічне зображення циклу[20]

На даному графіку крайні крапки розвитку ринкової економіки характеризують економічний бум і кризу. Підйом, економіки починається з пожвавлення фази відновлення ділової активності у формі погодження нових господарських договорів, поступово й дуже слабкого збільшення попиту на робочу силу, отже, скорочення безробіття, росту споживчого попиту. Потім починається чистий ріст, що характеризує постійне, наростаюче збільшення обсягу виробництва товарів і послуг, вища крапка цього підйому характеризується як бум. У цей час в економіці спостерігається повна зайнятість, а виробництво працює на повну потужність. Реальний обсяг виробництва досягає в цій крапці свого максимуму. Ціни, як правило, підвищуються, а ріст ділової активності, досягши повної зайнятості ресурсів, припиняється й завмирає.

Але економічна криза виявляє не тільки межі, але й імпульс у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу («очисну») функцію. Під час кризи виникають спонукальні мотиви до скорочення витрат виробництва й збільшення прибутку, підсилюється конкуренція. Економічна криза приводить до морального зношування засобів виробництва, не здатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Вона ж створює стимули для поновлення капіталу на новій технічній основі. Тому криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки. З ним кінчається попередній період розвитку й починається наступний. Криза - найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки, викликаючи масове моральне зношування основного капіталу, криза розчищає шлях для масових інвестицій, причому на новому технічному рівні.

Але перехід до розширення виробництва й до його відновлення не може відбутися в один момент. Тому на зміну кризі приходить фаза депресії. У кризі створюються умови для інтенсифікації економіки. У ході депресії ці умови закріплюються й починається період інтенсивного розвитку, що охоплює всю наступну фазу - пожвавлення. Наприкінці фази пожвавлення стимули відновлення вичерпують себе. І наступна фаза циклу - підйом - знову починає екстенсивний розвиток.

Таким чином, причина циклічного характеру розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва й умов реалізації, у протиріччі між виробництвом, що прагне до розширення, і не встигаючим за ним ростом платоспроможного попиту. Істотні зміни в сукупній пропозиції та сукупному попиті виявляються в економічній кризі, що є не тільки порушенням пропорційності суспільного виробництва, але й поштовхом до рівноваги й збалансованості економіки. Механізмом циклічного руху виступає падіння цін (відповідно знецінення основного капіталу й зниження заробітної плати).

На тривалість і глибину економічної кризи істотно впливає коливання інвестицій. Криза утворить вихідний момент для нових масових капіталовкладень. Це пов'язане з тим, що, по-перше, криза знецінює основний капітал і тим самим створює умови для відновлення виробничого апарата. По-друге, криза примушує до відновлення основного капіталу на новій технічній базі, що викликає зниження витрат виробництва й відновлення докризисного рівня прибутку. Масове моральне зношування основного капіталу, викликаний кризою, змушує всіх підприємців застосовувати нову техніку. Отже, криза розчищає шлях для масових інвестицій, допомагаючи економіці перейти в іншу фазу. Тому відновлення основного капіталу є матеріальною основою періодичності криз і тривалості циклу.

У ході всього економічного циклу динаміка виробництва нерозривно пов'язана з рухом основного капіталу й відбувається на базі цього руху. Криза завершує період обороту більшості індивідуальних капіталів і в той же час дає початок новому циклу обороту. Тим самим створюється нова матеріально-технічна база для наступного економічного циклу.

Отже, моральне зношування техніки й динаміка науково-технічного прогресу перетворює відновлення основного капіталу в синхронне в масштабах всієї економіки. А мінливість кон'юнктури надає масовому відновленню основного капіталу додаткову нерівномірність. Звідси безперервні коливання ділової активності, чергування переважно екстенсивного (фаза підйому) і переважно інтенсивного (після кризи) типів економічного росту. А реальний циклічний процес з'являється складним явищем, обумовленим оборотом основного капіталу, науково-технічним прогресом, динамікою кон'юнктури. Структурні кризи породжуються глибокими диспропорціями між розвитком окремих сфер і галузей виробництва. Тому вони носять тривалий характер і не укладаються в рамки одного економічного циклу. Функція структурних криз - вирішення протиріч міжнародного поділу праці. Їхнє виникнення пов'язане з конфліктом між розвиненими державами й країнами, що розвиваються, після катастрофи колоніальної системи.

Коливальна економічна динаміка спостерігається вже протягом більше 170 років, з тих пор, як капіталізм став «дорослим».

Загальновизнаними циклами розвитку ринкової економіки на сучасному рівні визнані наступні цикли [6]:

Складський цикл Кітчіна довжиною 3-5 років;

Інвестиційний цикл Жугляра довжиною 7-11 років;

Інфраструктурний інвестиційний цикл Кузнеця довжиною 15-25 років;

Цикл Кондрат'єва довжиною 45-60 років;

Цикл Форрестера довжиною 200 років.

В незалежній Україні статистичні дані ведуться з 1992 року, тому визначення довгих та середніх циклів практично не є можливим. Тому, на основі світових даних - сьогодні Україна знаходиться на понижальній хвилі М.Д.Кондрат'єва «п'ятого технологічного уклада», який повинен закінчитись у 2020 році [9].

На ґрунті висновків теоретичної економіки М.Д. Кондратьєв розробив рівняння в частинних похідних [40]:

(1.1)

яке пов'язує капітал , населення , розмір доходу . Похідна визначає динаміку норми відсотка, а - динаміку заробітної платні.

Відповідно до припущення щодо пропорційних факторів виробництва й доходу з темпом

, (1.2)

 робимо висновок , що відносні прирости дорівнюють

, (1.3)

де .

Наведені співвідношення є рівняннями характеристик для рівнянь частинних похідних М.Д. Кондратьєва. З них випливає, що

(1.4)

Розв'язком рівняння (1.1) є лінійна функція або виробнича функція Кобба-Дугласа з нейтральними науково-технічним прогресом , де , - темпи приросту випуску під впливом науково-технічного прогресу.

Відповідно до теорії М.Д. Кондратьєва циклічні процеси в економіці визначаються динамікою елементів, які накопичуються та створюють деякий фонд. Такими накопиченнями може бути капітал та населення [20].

Припускається, що величина чисельності населення і капіталу є розв'язком звичайних диференціальних рівнянь [40]:

(1.5)

де - деякі параметри.

Вид цих розв'язків є логістичні криві.

Розв'язок, наприклад, першого рівняння має вигляд

. (1.6)

Темпом приросту капіталу є параметр рівняння . Це рівняння разом із рівнянням є характеристикою рівняння в частинних похідних виду (1.1). Відповідно до моделі М.Д. Кондратьєва цикл економічної активності є періодичне відхилення від рівноважної траєкторії (тренда).

1.2 Огляд моделей прогнозування часових потоків коштів прибутку підприємства

В роботах Шерстеннікова Ю.В. [32=33], Царькова В.А. [28], Ставицького А.В. [17], Єгорова Н.Е. [16] викладені підходи до створення спрощених моделей діяльності малого підприємства (моделі М1 - М5), яке діє за схемою, представленою на рис.1.1.

Рис.1.1. Принципова схема економічної діяльності МП [32]

З наведеної схеми рис.1.1 видно, що при розробці моделей М1 -М5 приймалися наступні модельні передумови про діяльність МП:

1. Обсяг виробництва P повністю визначається трьома факторами: основними виробничими фондами A, оборотними виробничими фондами та фондами забезпечення оборотного виробничого циклу В і працею L;

2. Загальний балансовий дохід Mtot визначається обсягом виробництва Р за відрахуванням витрат на оборотні фонди та фонди забезпечення оборотного виробничого циклу В та на оплату затраченої праці L, і після відрахування амортизації на відновлення частки витрачених основних фондів qA та сплати податків N, утворює чистий прибуток M.

3. Чистий прибуток М ділитися на дві частини:

- частка ?A чистого прибутку витрачається на розвиток виробництва (акселерація);

- частина чистого прибутку, що залишилась, утворює фонд нагромадження Ф. Фонд нагромадження Ф є кінцевим економічним змістом діяльності підприємства. Він може витрачатися на погашення інвестиційних кредитів (I), на преміювання співробітників (?L) і т.д.

Принципова схема, прийнята в даному пункті, буде вихідною при побудові економіко-математичної моделі МП.

3. Модель динаміки малого підприємства з лінійною виробничою функцією. Модель (1) - (5), сформульована в попередньому пункті, у чинність своєї структури може бути застосована до дослідження динаміки розвитку окремого підприємства. У цьому пункті ми виконаємо модифікацію макроекономічної моделі Солоу з метою побудови динамічної моделі малого підприємства.

У роботі [17] показано, що для класичної функції Кобба-Дугласа виконується рівність б + в =1 і при постійному рівні фондоозброєності f, виробнича функція приймає вигляд:

(1.7)

Побудова динамічної моделі МП із виробничою функцією лінійного типу (1.7) була виконана в роботі [13]. Дана модель (далі вона буде називатися модель М1) ґрунтується на наступних передумовах:

1. Мале підприємство може розвиватися як за рахунок внутрішніх джерел (прибутку), так і за рахунок державної підтримки.

2. Основні виробничі фонди є єдиним лімітуючим фактором, від якого залежить випуск продукції.

3. Мале підприємство функціонує при незмінній технології, що припускає сталість рівня його фондовіддачі;

4. Виробнича діяльність описується однофакторною функцією типу Леонтьева (1.7), а темпи розвитку підприємства характеризуються динамікою основних виробничих фондів, що, у свою чергу, визначається величиною інвестиційних ресурсів (відрахуваннями від прибутку й величиною фінансової підтримки).

Співвідношення моделі M1 показують взаємозв'язок між агрегованими змінними (такими, як обсяг випуску, вартість основних виробничих фондів і темпи їхнього приросту, загальний чистий дохід та чистий прибуток, сума податкових відрахувань і т.д.) і можуть бути представлені наступною системою рівнянь:

(1.8)

(1.9)

(1.10)

(1.11)

 (1.12)

де P(t) - випуск продукції в момент t у вартісному вираженні;

f -показник фондовіддачі;

с - питома собівартість випуску продукції у вартісному вираженні;

q - коефіцієнт амортизації;

N(t) - сума податкових відрахувань;

ф1,ф2 - ставки оподатковування на обсяг випуску й прибуток, відповідно;

k? - коефіцієнт, що характеризує співвідношення загального чистого доходу й чистого прибутку підприємства:

k?= M (t) /M(t) tot ;

I(t) - зовнішні інвестиції;

T- часовий обрій планування.

Формула (1.8) визначає лінійну виробничу функцію малого підприємства; (1.9) - характеризує процес формування його чистого доходу за винятком витрат виробництва; (1.10) - описує величину чистого прибутку за винятком загальної суми податкових відрахувань.

До числа економічних характеристик, що впливають на динаміку розвитку підприємства, відноситься частка чистого прибутку, що направляється на інвестування. У зв'язку із цим, у моделі Ml розглянута ще одна стратегія - стратегія інтенсифікації внутрішнього інвестування, яка відображає тенденцію активізації процесів самофінансування малого підприємства в сучасних умовах деякого поліпшення інвестиційного клімату. При цьому ріст внутрішніх інвестицій визначається часткою чистого прибутку, що задається у вигляді зростаючої (наприклад, степеневої) функції від часу.

Модель економічного стимулювання виробництва. Розвитком ідей закладених у моделі М1 є модель підприємства М2 [14], визначена для оцінки впливу системи стимулювання виробництва на ефективність роботи підприємства. При такому дослідженні необхідний більш детальний облік реальної схеми взаємозв'язку показників діяльності підприємства, ніж це було зроблено в попередньому пункті.

У дану модель М2 також, як і в модель М1, включені агреговані показники діяльності підприємства: обсяг випуску продукції Р, рентабельність R, прибуток М, вартість основних фондів А и т.д. Припускається, що підприємство забезпечується необхідним набором ресурсів і вся його продукція реалізується. Крім того, аналогічно моделі М1, робляться припущення про стабільність технології й монопродуктивність виробництва.

Модель динаміки інноваційно-орієнтованого малого підприємства (модель Єгорової Н.Є., Хачатряна С.Р - М5 [15]).

У даній моделі динаміка розвитку малого підприємства описується з використанням апарата виробничих функцій типу Кобба-Дугласа [17]. При цьому покладається, що мале підприємство поряд з поточною технічною діяльністю одночасно здійснює розробку, реалізацію й впровадження інноваційних проектів. Поточна технічна діяльність знаходить своє відбиття в тім, що поточне відновлення й модернізація основного капіталу підприємства пов'язане з його витратними характеристиками, будучи одночасно працезберігаючим (науково-технічний прогрес по Харроду) і капиталозберігаючим фактором (науково-технічний прогрес по Солоу).

Розглянемо спрощену модель М-5 динаміки розвитку інноваційно орієнтованого малого підприємства, у якій змінна часу t з метою спрощення запису представлена у вигляді індексу:

(1.13)

(1.14)

(1.15)

(1.16)

(1.17)

(1.18)

(1.19)

(1.20)

(1.21)

(1.22)

(1.23)

Тут уведені наступні позначення:

-- валовий випуск продукції малого підприємства в періоді t;

-- трудові ресурси в періоді t;

-- основний капітал малого підприємства в періоді t;

-- інноваційний капітал малого підприємства в періоді t;

-- обсяг інвестицій у періоді t,

-- відповідні інвестиції в розвиток основного капіталу малого підприємства (не інноваційний потенціал) і нові технології (інноваційний потенціал) у періоді t.

-- фондовіддачі від основного й інноваційного капіталів у періоді t,

-- прирости основного й інноваційного капіталів у періоді t.

-- загальна норма інвестиційних відрахувань

-- відповідні норми відрахувань у розвиток основного й інноваційного капіталів у періоді t.

Співвідношення моделі М-5 характеризують:

(1.13) -- основне співвідношення випуску-виробнича функція Кобба-Дугласа;

(1.14) -- основне співвідношення динаміки випуску залежно від приростів інноваційного й не інноваційного капіталів;

(1.15) -- (1.18) -- співвідношення, що визначають процеси приросту капіталів (інноваційного й не інноваційного) залежно від інвестицій;

(1.19) -- (1.23) -- співвідношення, що визначають процес розподілу інвестицій відповідно до заданих норм відрахувань коштів на реінвестування.

Однією з найбільш досконалих теоретичних сучасних економіко-математичних моделей визначення таких характеристик та їх впливу на діяльність промислового підприємства є модель, представлена в роботі В.О. Яковенко [42].

Нехай промислове підприємство виробляє довільну кількість n видів продукції (), використовуючи при цьому m видів витрат. Позначимо через di рівень випуску продукції виду i, тоді загальний випуск продукції є n-вимірним вектором . Враховуючи, що існують різні підходи до опису технологічних зв'язків між вектором випуску продукції і вектором витрат , припустимо, що виробнича функція підприємства задається як векторна функція у просторі витрат і залежить від приросту капіталу в зовнішньому економічному середовищі, тобто [42]:

, де П = - приріст капіталу на відрізку

(1.24)

Таким чином, , , де - окремі виробничі функції,

(1.25)

Позначимо через P=(Pi)i=1,n - вектор цін продукції, де Pi - ціна однієї і-ї продукції. Тоді функція доходу D матиме вигляд

(1.26)

Функцію прибутку підприємства запишемо у вигляді

, (1.27)

де - вектор цін на витрати.

Отже, задача оптимізації, яка відповідає запропонованій економіко-математичній моделі, може бути сформульована таким чином: визначити такий вектор витрат , де - вектори окремих витрат на і-ту продукцію, щоб максимізувати прибуток

(1.28)

за обмежень

Для кожної виробничої функції , пов'язаної з випуском і-го виду продукції, виконуються неокласичні умови оптимальності:

(1.29)

 (1.30)

(1.31)

Таким чином, розроблена в роботі [42] економіко-математичну модель циклічного зростання капіталу та його вплив на діяльність промислового підприємства для узагальнюючого випадку стосовно моделей [38-39], пропонує метод розв'язування задач для областей зі змінною межею, яка залежить від часу ф та доводить єдність розв'язку такої задачі.

1.3 Економічна модель часових потоків коштів прибутку підприємства при циклічному змінах зовнішніх умов в макроекономіці (фактори кон'юнктурних «коротких хвиль» та технологічних «довгих хвиль» М.Д. Кондратьєва)

На жаль, економіко-математична модель В.О.Яковенко [42] є надзвичайно складною для чисельної реалізації, оскільки потребує окремих досліджень для виявлення характеристичних коефіцієнтів моделей виробничих функцій для конкретного підприємства, а також побудови виробничих моделей дискретного характеру залучення кредитних обігових коштів та придбання і використання партій виробничих ресурсів, а також побудови моделей дискретного характеру накопичення на складі та реалізації виробленої продукції.

Окрім цього, вплив економічних циклів зовнішнього макроекономічного середовища економіки держави в представленій моделі заснований на показнику темпів зростання (падіння) сумарного капіталу макроекономіки, тобто теоретична функція попиту - пропозиції віддзеркалена як циклічний коефіцієнт зростання попиту в макроекономіці на пропозиції підприємств при зростанні загального обсягу капіталу макроекономіки [3].

Такий метод є діалектично об'єктивним, але для його реалізації в моделях оцінки прибутковості діяльності підприємств на сучасному етапі розвитку економіко-кібернетичних моделей немає реальних результатів отримання функціональних зв'язків макроекономічних моделей для використання в моделях мікроекономічного рівня.

Тому в дипломному дослідженні розроблена спрощена економічна модель розрахунку в часі траєкторій динаміки прибутку від діяльності підприємства в умовах конкуренції та впливу циклічності розвитку макроекономіки, в основі якої лежать наступні припущення:

Вплив циклічних процесів макроекономічного середовища на діяльність підприємства на мікрорівні визначається наступними параметрами:

· динамікою цін попиту на виробляєму продукцію;

· динамікою обсягів попиту на ринках споживання;

· динамікою обсягів конкурентних пропозицій на ринках споживання;

· динамікою цін на виробничі ресурси;

· динамікою обсягів пропозицій на виробничі ресурси;

· динамікою обсягів конкурентних пропозицій на ринках виробничих ресурсів.

2. Макроекономічними показниками, яки враховуються в моделях діяльності підприємства на мікрорівні є:

- рівень мінімальної та рівень середньостатистичної заробітної плати в промисловості;

- рівень інфляції цін на промислову продукцію;

- рівень облікової ставки Національного банку України, як показник інфляції грошових показників вартості продукції;

3. На кожному звітному періоді (місяць, квартал) керівництвом підприємства оцінюються результати і прибутковість діяльності, як інтегральні результати періоду, після чого вводяться корегуючи дії по нарощуванню (скороченню) обсягів виробництва та кількості персоналу, а також приймаються рішення по реінвестуванню амортизаційного фонду та відповідної частини прибутку на відновлення чи нарощування обсягів основних засобів підприємства.

Розрахункова модель діяльності підприємства в дипломному проекті побудована у вигляді рівнянь динаміки, які описують зв'язок інтегральних змін характеристик діяльності підприємства за розрахунковий період , що відповідає методологічному інтервальному підходу до оцінки діяльності підприємства:

· обсяги продаж продукції оцінюються за розрахунковий інтервал часу, на протязі якого кошти за продану продукцію надходять як авансово, так і з запізненням при наданні товарного кредиту покупцю у вигляді дебіторської заборгованості;

· обсяг витрачених ресурсів підприємства оцінюється за розрахунковий інтервал часу, на протязі якого ресурси витрачаються по кредитній схемі товарного кредиту у вигляді кредиторської заборгованості;

· обсяг виплаченої заробітної плати за розрахунковий період фактично витрачається у кінці розрахункового періоду;

· прибуток підприємства, а також рентабельність роботи, оцінюється за звітний інтервал часу, як середній показник за минулий інтервал;

· за звітний період підприємство покупає по кредитній схемі запас матеріальних оборотних коштів (матеріалів) для забезпечення робочого процесу у наступний звітний період.

Капітал підприємства складається з суми необоротного капіталу, який називається основними фондами, та оборотного капіталу , який називається оборотними фондами. Зміна основних фондів підприємства на звітному інтервалі діяльності (місяць, квартал, рік) описується наступним рівнянням.

 (1.35)

де - середня норма амортизації основних фондів ( за 360 днів);

- інвестиції, вкладені в ремонт та придбання нових основних засобів за звітний(розрахунковий) період.

- обсяг списаних основних засобів ( продаж чи фізичне старіння і пошкодження);

(1.36)

де - зовнішні інвестиції на поліпшення основних засобів -

додатковий акціонерний чи запозичений (облігації, кредити)

капітал за розрахунковий період;

- чистий прибуток від діяльності підприємства за період ;

- норма реінвестицій чистого прибутку в основні засоби.

Зміна обсягів оборотних фондів за звітний період описується наступним рівнянням.

(1.37)

де

- покупка підприємством сировини та оборотних виробничих ресурсів за період ;

- використання підприємством придбаних ресурсів в виробництві за період;

- надходження виробленої продукції підприємства на власний склад для реалізації за період ;

- реалізація та відвантаження з власного складу виробленої продукції за період;

- дебіторська заборгованість покупців за відвантажену по договорам продукцію за період ;

- надходження грошових коштів у погашення дебіторської заборгованості за період ;

= (1.38)

- надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства за період;

- витрати грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства за період ;

=++ (1.39)

де - надходження банківських кредитів на розрахунковий рахунок підприємства за період; - надходження інвестицій (пошук акцій чи облігацій) на розрахунковий рахунок підприємства за період .

=+++++++ (1.40)

Де - оплата праці та соціальних внесків за персонал за період;

- оплата за покупку сировини та ресурсів для виробництва за період;

- повернення частки кредитів банкам за період;

- оплата банкам відсотків за користування кредитами за період;

- повернення коштів інвесторам за акції та облігації за період;

- сплата інвесторам дивідендів по придбання акціям та облігаціям за період ;

- сплата податків в державний та місцевий бюджет за період ;

- оформлення покупки сировини та виробничих ресурсів в комерційний кредит ( кредиторська заборгованість);

- сплата грошами з розрахункового рахунку коштів в погашення комерційного кредиту ( кредиторська заборгованість);

Виробництво продукції на склад за період виробничою функції класу Коба-Дугласа:

 (1.41)

де - коефіцієнти рівняння Коба-Дугласа , які встановлюються для підприємства при вирішенні економетричної задачі статистичного дослідження його діяльності.

Інтегральний обсяг реалізації продукції зі складу за період визначається рівнянням:

(1.42)

де - натуральний обсяг реалізації продукції в одиницях виміру (тони) за період ;

- ціна реалізації одиниці виміру продукції (грн/тону);

Відповідно ( в цінах реалізації) обсяг продукції, яка вироблена та надійшла на склад підприємства, а після цього частково партіями реалізована зі складу, визначається рівнянням:

=+ (1.43)

- зміна залишків продукції на складі підприємства за період .

Інтегральна сума внутрішньої собівартості виробництва продукції на склад підприємства за звітний період розраховується наступним чином:



(1.44)

де - вартість витрачених матеріальних ресурсів за період на виробництво;

- вартість закуплених в запас матеріальних ресурсів для наступних періодів за період ;

- оплата праці персоналу та внесків в соціальні фонди за період ;

- відрахування амортизаційні в фонд ремонту та відновлення основних засобів за період ;

- загальні інші витрати виробництва за період (енергоресурси, водні ресурси, теплові ресурси, повітряні ресурси, виробничі послуги інших підприємств);

- витрати на управління підприємством з період ;

- витрати на збут продукції ( та її збереження на складі) за період ;

- витрати на сплату податків що входять в собівартість за період ( без податку на прибуток та ПДВ);

Обсяг валового чистого прибутку від реалізації продукції за період розраховується як:

(1.45)

Обсяг чистого прибутку після оподаткування за період розраховується як:

(1.46)

- ставка податку на прибуток [ ];

Рентабельність виробництва за період розраховується як:

(1.47)

Рівняння рентабельності виробництва (1.47) після підстановок випливає наступним чином:

 (1.48)

Перетворюємо в рівнянні (2.14) вирази наступним чином:

(1.49)

де

- обсяг виробленої продукції в натуральному обліку ( тон);

- обсяг залишків нереалізованої виробленої продукції на складі в

натуральному обліку ( тон);

- ринкова ціна реалізації продукції в інтервалі в грн/тону;

З урахуванням рівняння (2.10), вводимо наступні визначення:



(1.50)

- норматив витрат матеріальних ресурсів на одиницю натурального обсягу продукції;

- ціна витрат матеріальних ресурсів на одиницю натурального обсягу ;

- норматив витрат матеріальних ресурсів на створення запасу від одиниці натурального обсягу продукції;

- ціна витрат на запас матеріальних ресурсів ( передоплата);

- норматив залишаємості виробленої продукції в цінах реалізації;

- нормативи витрат на функціонування виробництва в обсягах вартості ;виробленої продукції в цінах реалізації;

З врахуванням рівнянь (1.50) вираз (1.49) перетворюється наступним чином

 (1.51)

де - залишок виробленої та нереалізованої продукції на складі за інтервал часу ;

Тоді вираз (1.48) для оцінок рентабельності виробництва продукції перетворюється в наступну формулу:

(1.52)

-середній рівень ціни ресурсів (грн/тону) за період ;

- середній рівень ціни реалізації продукції за період ;

- середній рівень ресурсів в запас ( грн/тону) за період ;

Таким чином, рівняння (1.52) показує, що рентабельність виробництва на інтервалі визначається наступними показниками:

- коефіцієнтом «осідання» виробленої продукції нереалізованою на складі підприємства;

· динамікою середніх цін на продукцію та матеріальні ресурси;

· показниками ємності окремих видів виробництва в реалізованій продукції;

· рівнем амортизаційних відрахувань на відновлення основних необоротних фондів.

Вищенаведені показники визначаються для конкретного підприємства при вирішенні економетричної задачі з використанням результатів діяльності підприємства за останні 5 років.

Зовнішнім фактором впливу ринку на рентабельність діяльності підприємства є;

стан попиту та пропозиції на ринку, який визначає коефіцієнт „осідання” продукції на складі.

динаміка цін реалізації продукції та цін на ресурси ,, які регулюються ринком або монопольними договорами.

Стратегічною метою засновників підприємства є досягнення рівня акціонерної рентабельності власного статутного капіталу ( акцій) на рівні, не меншому ніж рівень альтернативної доходності капіталу на ринку- депозитної ставки доходності в банках ( на рівні 15 % річних у 2010 році).

Зв'язок між рентабельністю виробництва (1.47) та дивідендною рентабельністю описується рівнянням:

(1.53)

- реінвестиції чистого прибутку в розвиток виробництва (відновлення та розвиток основного капіталу);

- статутний акціонерний фонд підприємства( номінальна вартість пакету акцій);

Таким чином:

(1.56)

Система рівнянь (135) - (1.56) дає можливість побудувати розрахункову модель динаміки діяльності підприємства на основі:

Регулювання параметрів виробничої функції підприємства в умовах висхідного інтервалу ” довгої хвилі ” Кондратьєва в макроекономіці, коли технічний прогрес має стагнаційний характер і може не враховуватися в виробничій функції;

Регулювання рівня реінвестицій чистого прибутку в розвиток виробництва при виконані умови акціонерної доходності статутного капіталу;

Завдання впливу зовнішніх умов ринкової економіки у вигляді циклічних функцій ціни реалізації продукції та функції попиту ринку у вигляді наростання нереалізованої продукції на складі (при зростанні ціни падає залишок на складі з фазовим здвигом в часі).

Цільовою економічною функцією побудованої моделі підприємства є досягнення привабливого рівня дивідендної дохідності акціонерного капіталу підприємства (рівень рентабельності) за рахунок регулювання вартістю та обсягами трудових ресурсів, а також вартістю та обсягами основних засобів виробництва, при зовнішніх макроекономічних впливах кон'юнктурних «коротких хвиль» попиту та пропозиції, а також технологічних «довгих хвиль» М.Д.Кондратьєва.

РОЗДІЛ 2. МАТЕМАТИЧНА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ ЧАСОВИХ ПОТОКІВ КОШТІВ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахункова модель часових потоків коштів прибутку підприємства з циклічним впливом макроекономічного середовища

Розрахунковий алгоритм моделі чисельного моделювання часових потоків коштів прибутку підприємства та моделі оцінки рентабельності діяльності підприємства в дипломній роботі побудований наступним чином:

Авансований початковий капітал (статутний фонд + позичені кредити) дозволяє придбати основні фонди А(t0) та початковий обсяг оборотних коштів В(t0) з врахуванням авансових запасів матеріалів на період Дt = t-t0 для виконання першого обороту та отримання виручки від продажу.

Для виробництва використовується платний персонал з функцією витрат на оплату праці, яка задається у вигляді:

(2.1)

де m - показник зростання рівня заробітної плати працівників (на рівні темпу зростання мінімуму заробітної плати);

L(t) - функція рівня оплати праці в одиницю часу - середня ставка* кількість працівників(грн./міс);

Тоді обсяг оплати праці на розрахунковому інтервалі Дt = t2-t1 розраховується як:

(2.2)

Маючи виробничу функцію (1.41), розраховуємо обсяг продукції на склад , яку підприємство зможе випустити на продаж на інтервал часу Дt = t2-t1 та реалізувати (1.43):

=+

4. Для цього необхідно за даними економетричного аналізу отримати по конкретному підприємству рівень коефіцієнтів розрахункової моделі:

а) виробничої функції - a,б,в,?;

б) середнього строку оборотів оборотних коштів;

в) статистичного рівня коефіцієнтів функцій витрат (1.44) :

- норматив витрат матеріальних ресурсів на одиницю натурального обсягу продукції;

- норматив витрат матеріальних ресурсів на створення запасу від одиниці натурального обсягу продукції;

- норматив залишаємості виробленої продукції в цінах реалізації;

- нормативи витрат на функціонування виробництва в обсягах вартості ;виробленої продукції в цінах реалізації.

г) функцій співвідношення цін матеріальних ресурсів та цін реалізації (в єдиних одиницях виміру)

, (1.52).

Аналіз показує, що з врахуванням макроекономічного середовища ринку функція ціни ресурсів може бути представлена у вигляді нелінійно зростаючої циклічної функції з циклом перенасичення ринку n1:

 (2.3)

Функція ціни реалізації продукції з врахуванням циклічного впливу макроекономічних циклів представляється у вигляді нелінійно зростаючої циклічної функції з циклом перенасичення ринку n:

(2.4)

д) функцій питомої ваги нереалізуємих залишків випущеної підприємством продукції (1.52) у вигляді циклічної функції з циклом перенасичення ринку n2.

Приведений в наступному підрозділі аналіз показує, що функція нереалізуємих залишків випущеної підприємством продукції може бути представлена у вигляді циклічної функції з циклом перенасичення ринку n2= 4 - 7 років та фазовим зміщенням відносно циклу функції ціни (цикл більш короткий):

(2.5)

5. Розрахувавши за формулою (1.52) рівень рентабельності випуску продукції , розраховуємо рівень чистого прибутку, отриманого на інтервалі Дt = t2-t1 , до розподілу

(2.6)

6. Розподіл отриманого чистого прибутку виконується за формулою:

(2.7)

де а) фонд дивідендів, які виплачуються акціонерам на рівні не менше ринкової ставки доходності капіталу

(2.8)

б) - створення фонду резервів власного капіталу

в) фонд інвестування розвитку виробництва (основних та оборотних коштів) - - по бізнес-планам конкурентного розвитку та оновлення основних фондів, оскільки на їх підтримання у робочому стані використовується фонд амортизації, який облікований в витратах.

г) - фонд додаткового матеріального стимулювання працівників підприємства (за залишковим принципом);

7. На етапі розподілу прибутку визначаються параметри нового циклу, які є результатом маркетингового дослідження ринку, стану конкуренції на ринку та результатів прибутковості діяльності підприємства за останній цикл (цикл оперативного планування та корекції):

- необхідність розширення чи скорочення(продажу) основних засобів підприємства;

- необхідність розширення чи скорочення обсягу оборотних коштів підприємства;

- необхідність розширення чи скорочення обсягу персоналу та рівня оплати його праці;

2.2 Метод математичного вирішення задачі

Для програмної реалізації чисельного вирішення задачі розрахунку часового потоку прибутку підприємства по алгоритму (2.1) - (2.8) необхідно врахувати обмеження побудованої розрахункової моделі:

· для кожного підприємства коефіцієнти в виробничій функції є індивідуальними, оскільки віддзеркалюють індивідуальність виробничого процесу та технологій, тому необхідно провести статистичне обстеження результатів діяльності підприємства для побудови регресійних функцій, коефіцієнти в яких будуть характеризувати індивідуальність виробництва;

· для продукції кожного підприємства існують свої рівні еластичності зовнішнього впливу макроекономічних процесів попиту-пропозиції на динаміку цін продукції та динаміку цін ресурсів виробництва, тому необхідно провести статистичне обстеження результатів діяльності підприємства для побудови регресійних функцій, коефіцієнти в яких будуть характеризувати індивідуальність цінової еластичності продукції та ресурсів підприємства;

· для кожної держави характерні свої рівні оплати праці, масштаб яких, навіть при ринковій економіці, є регульованим процесом, індивідуальним для кожного виробництва, тому необхідно провести статистичне обстеження результатів оплати праці та чисельності персоналу підприємства для побудови регресійних функцій, коефіцієнти в яких будуть характеризувати індивідуальність використання ресурсів праці на підприємстві.

2.3 Алгоритм підготовки комплексу вихідних параметрів для чисельного моделювання траєкторій прибутку на прикладі ВАТ «ОГЗК»

Для визначення адекватності наведеного розрахункового алгоритму економічної моделі діяльності підприємства необхідно визначити за допомогою економетричного аналізу та моделювання діапазон вихідних даних для моделювання діяльності конкретного підприємства.

В дипломному проекті була проаналізована фінансово-економічна звітність за 2004 - 2010 роки підприємства ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області), яке э класичним монопродуктовим підприємством по кар'єрному добутку марганцевої руди та її переробки у товарну продукцію - марганцевий концентрат та марганцевий агломерат [43].