Культура міжособистісних стосунків і бізнес

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

«Культура міжособистісних стосунків і бізнес»

Вступ

Культура міжособистісних стосунків як галузь сучасної етики досліджує різноманітні моральні-етичні системи минулого і сьогодення, намагаючись віднайти моделі поведінки і спілкування, які сприяють гармонізації стосунків між людьми у будь-якій сфері суспільного життя. Вона розглядає морально-етичні механізми боротьби із проявами агресії та брутальності, які спроможні долати людський егоїзм, ушляхетнювати людину, сприяти її комунікативному вдосконаленню. До цих механізмів насамперед належать моральні чесноти людини; норми суспільної моралі; правила етикету; морально-етичні надбання комунікативної культури.

Невід'ємними елементами культури міжолсобистісних стосунків є гуманістична мораль та основні елементи сучасного етикету - культура манер, культура вербального та невербального спілкування, комунікативна компетентність тощо. Вона знаходить своє відображення у різних соціальних практиках, зокрема у родинних стосунках, в економічній, професійній сферах діяльності.

В умовах крос-культурного спілкування проблема культурних міжособистісних стосунків передбачає врахування національних особливостей моральної культури: правил етикету, специфіки невербального спілкування, культури гендерних стосунків в інших народів.

1. Специфіка службового етикету

Культура міжособистісних стосунків у діловій сфері конкретизується бізнес-культурою і службовим етикетом. Бізнес-культура - система морально-етичних принципів ділової етики й етикету, які регулюють стосунки між людьми у процесі підприємницької чи комерційної діяльності, відображають рівень моральності бізнесу і культури ділового спілкування. Службовий етикет - сукупність найдоцільніших правил поведінки, які поліпшують стосунки між людьми у процесі їхньої професійної співдіяльності в будь-якій організації.

Якщо бізнес-культура охоплює морально-етичні принципи ведення бізнесу, зумовлені специфікою різних форм економічної діяльності, то службовий етикет поширюється на всі галузі людської діяльності - медицину, політику, науку, право, менеджмент тощо.

Істотним виміром моральної культури суспільства у діловій сфері є професійна етика - система моральних вимог, яка ґрунтується на усвідомленні професійного обов'язку, дотриманні етичних норм, пов'язаних з його виконанням.

Становленню професійної етики передував історичний поділ праці, внаслідок чого разом із загальновизнаними нормами моралі виникали професійні моральні субкультури, кожна з яких має свою специфіку.

У підприємницькій та комерційній діяльності службовий етикет і професійна етика представлені корпоративною етикою - етичним кодексом поведінки і спілкування, який гармонізує відносини між працівниками підприємств, фірм, організацій та передбачає моральну відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності перед суспільством.

Корпоративні етики утворюють моральну-етичну основу національних бізнес-культур. Наприклад, стрижневими аспектами корпоративних етик багатьох західноєвропейських компаній є принципи порядності, відповідальності, корпоративної совісті, чесності. За твердженням сучасного американського фахівця з корпоративної етики Р. Льюїса, етичний кодекс відносин співробітників підприємства, фірми обов'язково має містити принципи персональної та професійної етики, зокрема повагу до колег, надійність, чесність, справедливість, неупередженість, конфеденційність, старанність, ретельне виконання професійних обов'язків. Водночас кожна компанія, організація мають право на власну концепцію високих стандартів поведінки. Як свідчить практика, кодекс поведінки службовців у багатьох японських компаніях регулює ставлення співробітників до компанії, до роботи, до старших, колег і підлеглих, до себе. У ставленні співробітника до своєї організації він вимагає відданості і вдячності. Професійний обов'язок японського службовця полягає насамперед у сумлінній, старанній і відповідальній праці. Не менш важливого значення у корпоративних кодексах надають турботі про здоров'я, бадьорість, психологічну врівноваженість співробітників.

2. Морально-етичні засади культури бізнес-стосунків

Культура міжособистісних стосунків у бізнесі послуговується моральним кодексом національних бізнес-культур, зокрема етикою бізнесу.

Етика бізнесу - складова корпоративної етики, сукупність принципів, узгоджених із вимогами загальнолюдської моралі, які відображають рівень моральності, соціальної відповідальності суб'єктів економічної діяльності.

Фундаментальними проблемами зв'язку бізнесу і моралі є усвідомлене введення партнерів або клієнтів в оману, хабарництво, примус, дискримінація, соціальна безвідповідальність, тобто найбрутальніші прийоми, до яких іноді вдаються у процесі комерційної чи підприємницької діяльності. Так, найпоширенішою формою ганебної поведінки у бізнесі є обман - маніпулювання людьми через подання їм усвідомлено неправдивої інформації.

Про низьку культуру бізнесу свідчить дискримінація - необ'єктивне ставлення до людей через їх расову, національну, релігійну, статеву належність. У діловій сфері вона полягає у наданні людині, групі осіб переваг на основі критеріїв, які не стосуються їх діяльності.

Типовий приклад гендерної дискримінації у бізнесі наводить сучасний американський теоретик ділової етики Д.-Дж. Фрітцше, який апелює до відомого випадку, що стався у 1988 р. З редактором-менеджером американської газети Мері Хауш. Цю жінку, яка мала досить високий рівень професіоналізму, звільнили з посади заступника головного редактора, а потім і зовсім відсторонили від керівництва газетою. Цьому передували моральний і психологічний пресинг, відсторення від вирішення кадрових питань, добору стетей до газети, відвідування засідань керівників редакційних відділів, винесення їй догани за вигадане запізнення. Коли вона звернулася із клопотанням про відновлення на посаді до місцевої Комісії штату Невада із захисту рівноправ'я, її взагалі звільнили з роботи. Лише після рішення Федеральної комісії з рівних можливостей щодо права на працю М. Хауш повернулася на своє робоче місце.

Світова практика свідчить, що подолання суперечностей між бізнесом і мораллю є не гіпотетичною мрією, реальністю, навіть економічною необхідністю. Бізнес, попри свою утилітарну сутність, повинен і може бути морально вмотивованим, тобто узгоджуватися зі вселюдськими етичними принципами. Тому успішнішими у світі є компанії, які діють на моральних і етичних засадах.

Окремою проблемою етики бізнесу є особиста моральна культура людини, яка професійно займається бізнесом. Керуючись критерієм моральності, бізнесменів поділяють на такі типи:

1)» акули» бізнесу. Вони схильні до конфліктної, агресивної поведінки, зазвичай нехтують нормами моралі, негативно ставляться до людей, що їх оточують, до суспільства.

2) «дельфіни». Морально - психологічний портрет представників цього типу утворюють такі якості, як відносна повага, довіра до людей, прагнення взаємовигідного результату або чесного співробітництва, толерантність, відвертість, такт, комунікабельність, самокритичність, помірковане ставлення до ризику.

Загалом, вітчизняний бізнес вже починає усвідомлювати, що, крім ділових якостей, важливими чинниками підприємницького успіху є дотримання етичних правил світового бізнесу, зокрема принципів чесності, відповідальності, дотриманння слова і законів, вболівання про стан довкілля, соціальні наслідки своєї діяльності. Узгодженість бізнесу з вимогами суспільної моралі сприяє привабливому іміджу компанії та її тривалому успіху.

3. Складові культури ділового спілкування

діловий бізнес етикет службовий

Фундаментальною складовою культури міжособистісних стосунків у діловій сфері є бізнес-етикет.

Бізнес-етикет - сукупність правил вербального і невербального ділового спілкування, які регламентують порядок зустрічі делегацій, ведення ділових бесід, переговорів, офіційних і неофіційних заходів.

Різновидами культури вербального спілкування у сфері ділових стосунків є культура ділової бесіди і переговорів, невербального - dress-code (діловий костюм), культура подарунка, обміну візитівками тощо.

Переговори мають офіційний характер, що передбачає підписання певних документів, в яких визначають взаємні зобов'язання сторін.

Бізнес-етикет як невід'ємний атрибут бізнес-культури конкретної країни має досить виражену національну специфіку. Водночас існує міжнародний кодекс ділового спілкування, нормативна база якого охоплює майже всі його структури, зокрема культуру зустрічі партнерських делегацій, представлення, ведення ділової бесіди, переговорів тощо.

Ділове спілкування розпочинається із зустрічі партнерських делегацій. Як правило, у вестибюлі фірми на прибулих чекає секретар або інша службова особа і супроводжує їх до керівництва. Особливо почесних гостей зустрічає керівник, за його відсутності - заступник. Приймати гостя бажано в спеціально відведеному для візитів приміщенні.

Головними структурними елементами культури ділових переговорів є культура представлення, стратегія переговорного процесу, етичний кодекс ділової бесіди.

Високу культуру ділового спілкування забезпечує доброзичлива психологічна атмосфера переговорного процесу. Встановленню її передує дотримання відповідної психологічної тактики. Культура ділового спілкування послуговується загальними принципами ділової культури і морально-етичними правилами бізнес-етикету. За будь-яких умов головними принципами ділового спілкування є: емоційна стиманість, увага до співрозмовника, візуальний контакт, зосередженість на розмові, уникнення суперечок, конфіденційність розмови, позитивна реакція на партнера, уникнення поспішних висновків, зайвих порад, моделювання і дотримання лінії поведінки, прогнозування можливого конфлікту, аналіз особистих і професійних якостей партнера.

Висновок

Ділове спілкування у міжнародному аспекті є складним процесом, опосередкованим цілісною несумісністю національних бізнес-культур. Воно повинно відбуватися так, щоб унеможливоти будь-який міжкультурний конфлікт, спричинений зіткненням різних уявлень про належну поведінку. Цьому сприяє знання і дотриманння вимог і правил культури міжнародного спілкування у бізнесі.

Нормативна база бізнес-етикету пронизує майже всі складові ділового спілкування, адже він регламентує порядок зустрічі партнерів, ділову бесіду, переговори тощо. Поряд із тим, не менш впливову регулятивну і комунікативну функції виконує така його структура як бізнес-протокол. Завдяки заходам протокольного характеру партнери мають нагоду встановити дружні стосунки, краще дізнатись одне про одного.

Всебічне і глибоке пізніння культури міжособистісних стосунків допомагає, здобувши знання з історії формування найвищих морально-етичних цінностей, взірців поведінки і спілкування, прилучитися до загальноцивілізаційної культури, оволодіти сучасною нормативною базою для поліпшення взаємовідносин у різних площинах соціального буття, навчитися аналізувати конкретну соціальну взаємодію з використанням наукових методик, збагатити знання, сформувати практичні навички в спілкуванні з представниками інших моральних культур.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В., Губерський Л., Михальченко М. Культура. Ідеологія. Особистість. - К.: Знання України, 2003.

2. Афанасьев И. Деловой этикет. - К.: АЛЬТЕРПРЕС, ВИРА_Р, 2001.

3. Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування. - К.: Центр видавничої літератури. - К., 2005.

4. Палеха Ю. І., Тимошенко І.І. Ділові контакти з іноземними партнерами. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004.

Размещено на Allbest.ru