Етика та етикет у міжнародних ділових стосунках бізнесменів

Ділова етика та культура у міжнародному бізнесі. Особливості знайомства, одягу, правил розташування в автомобілях під час контактів з іноземними представниками. Порядок зустрічі і проводів делегації. Оперативне ділове листування. Етикет на бізнес-ланчі.

Рубрика Этика и эстетика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2015
Размер файла 230,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема

Етика та етикет у міжнародних ділових стосунках бізнесменів

Зміст

1. Ділова етика та культура у міжнародному бізнесі

2. Елементи міжнародного етикету

3. Етикет міжнародних переговорів

4. Етикет ділових прийомів

5. Етикет на бізнес-ланчі

Список використаної літератури

1. Ділова етика та культура у міжнародному бізнесі

Інтернаціоналізація економіки, перетворення її в єдину взаємозалежну систему - реальність XXI ст. Здійснилося передбачення російського філософа С.Н. Булагова про єдине світове господарство, сформульоване ним ще на початку XX ст. Сьогодні вже близько 40% продукції виробляється спільними підприємствами.

Сильним імпульсом до цього послужило зміцнення контактів, прискорення темпу спілкування і комунікації. Бізнесменам, представникам різних професій усе частіше доводиться взаємодіяти з компаніями, зарубіжними колегами.

Для встановлення в майбутньому гармонійних відношень між Україною й іншими країнами, істотне значення буде мати поширення культури ділового спілкування, це дозволить налагодити інтелектуальні і ділові стосунки у сфері бізнесу.

Культурна розмаїтість не зникне завтра. Увага до культурних коренів, національних особливостей представників сфери бізнесу дозволяє побачити і точно прорахувати те, як партнери будуть реагувати на пропозиції. Більше того, можна передбачити їхнє ставлення, перебороти труднощі спілкування.

Міжнародний бізнес - діяльність, що пов?язана з багатьма проблемами. Особливо це стосується спільних підприємств. Крім практичних і технічних питань (вирішення яких знайти легко) на організаційному рівні часто доводиться стикатися з такими особливостями національної психології, поведінки, які становлять певні проблеми для менеджерів, бухгалтерів тощо. Навіть в одній країні існують компанії з різними корпоративними культурами. Наприклад, у японо-американському спільному підприємстві американців цікавить насамперед прибуток, японці ж стурбовані поділом сфер впливу. На що варто орієнтуватися в такому випадку?

Виявляти національні особливості те саме, що ходити по мінному полю. Тут можна зустріти емоційних італійців, статечних німців, обачних американців і харизматичних японців. Крім того, у деяких країнах настільки сильні регіональні особливості, що національні риси відходять на другий план. Так, приміром, бізнесменам Мілану набагато легше спілкуватися з австрійцями і французами, ніж із сицилійцями.

На ставлення також впливають стереотипи, які часто є своєрідною "точкою відліку" при визначенні свого відношення до поведінки іноземного партнера. Для досягнення взаєморозуміння між представниками різних культур, слід навчитися розуміти інших, зважати на ці стереотипи. Не сприймати, наприклад, латиноамериканську непунктуальність, шведський педантизм і надмірну ввічливість японців як щось негативне, а намагатися оцінити їх поведінку з точки зору національної культури і традицій.

Національні особливості, традиції впливають на різні сторони ділових відносин і насамперед на їх стиль.

Напрацьовується досвід, формується стиль ведення ділових переговорів українськими представниками бізнесу. Які його відмінні риси? Можна сказати, що він значною мірою відбиває національні риси українського народу. Це - твердість у відстоюванні позиції, толерантність до іншої точки зору, такт і витримка, розважлива манера ведення переговорів, почуття гумору.

Звичайно, на результатах ділових переговорах часом позначається відсутність достатнього досвіду їх ведення. Одні підприємці, перебуваючи немов у стані гіпнозу від гаданої переваги західного партнера, не виявляють належної гнучкості і твердості у відстоюванні своїх інтересів. Інші, вважаючи себе неперевершеними бізнесменами, намагаються тиснути на партнера або просто обдурюють його. Невміння вислухати іншу сторону, особливо під час діалогу з більш досвідченими зарубіжними партнерами, незнання особливостей ведення ними переговорів, нерідко призводить до негативних результатів. Зарубіжні партнери побоюються вкладати кошти в нові підприємства, надавати кредити.

Ми не можемо не враховувати, що у розвинених країнах Заходу і Сходу, що мають великий досвід ведення переговорів, склалися специфічні національні стилі. Як свідчать аналіз літератури, американський стиль ведення переговорів зазвичай відрізняє професіоналізм, енергійність. У той же час присутній надмірний натиск. Виявляючи щиру зацікавленість у переговорах, вони задають багато питань. До переговорів готуються старанно, цінують час і пунктуальність. Підкреслено дружелюбні та відкриті, але водночас впевнені у своїх перевагах. У ділових угодах зазвичай прагнуть до одержання "швидких" грошей.

Французи традиційно орієнтуються на логічні докази в дискусіях. Ведуть переговори досить жорстко. Практицизм підходу може сполучатися з притаманною французам експресією, певними прийомами переконання партнера. Галантні, скептичні і розважливі, хитромудрі і спритні французи у діловому житті надають велике значення особистим зв?язкам. Досконало вивчають усі аспекти пропозицій партнера. Звідси - уповільнений темп ведення переговорів.

Японці прагнуть уникати різких сутичок під час переговорів. Велику увагу приділяють розвитку особистих взаємин із партнером. Обережні й обачні під час обміну думками. Дуже точні щодо початку і тривалості переговорів, виконання прийнятих зобов?язань. Якщо впевнені в надійності партнера, йдуть на довгострокові угоди.

Японці стримані у прояві своїх почуттів. Посмішка або сміх - ознака прихильності. Рукостискання в Японії не прийняті. Прямий погляд вважається безтактністю.

Терпіння в Японії вважається однією з головних чеснот. Тиск під час переговорів не дає бажаного результату. У той же час надмірна ввічливість японця може бути своєрідним засобом, що притупляє пильність партнера. Так нерідко обводять навколо пальця партнерів, що занадто довіряють компліментам.

Із вищенаведеного стає очевидним, що українським бізнесменам варто знати і враховувати особливості стилю ділових переговорів зарубіжних партнерів. Мова йде не про копіювання, а про передбачення поведінки ділових партнерів, налагодження ефективного спілкування, порозуміння.

Наприклад, український підприємець звертається з діловою пропозицією щодо інвестиції у проект. Західний партнер відповідає: "Так, це гарний проект. По-моєму, у нього великі перспективи". Наш підприємець задоволений, доповідає керівництву, розповідає і запрошує взяти участь у проекті партнерів. Проте незабаром дізнається, що контракт не буде підписаний. Адже слова "мені подобається проект" - це лише оцінка, свого роду форма ввічливості. Для західного інвестора робота над проектом - це тривалий і трудомісткий процес.

Для українців, більш стриманих у прояві почуттів, здається верхом демократизму і ознакою довіри, коли під час першої зустрічі, американці, наприклад, всіляко виявляють дружнє ставлення. Однак при близькому знайомстві виявляється, що американський діловий світ жорстокий, а прояв почуттів і зовнішня ввічливості приховують лише внутрішню жорсткість.

Ділові переговори дають бажані результати, якщо здійснюються відповідно до міжнародних правил, вироблених досвідом багатьох країн і поколінь. Ці правила зафіксовані у формі дипломатичного протоколу і міжнародного етикету.

Норми дипломатичного протоколу загальновизнані й в усіх країнах більш-менш однакові, хоча кожна з них вносить свої поправки і доповнення, що випливають з її національних особливостей

Дипломатичний протокол - політичний інструмент дипломатії. Дотримання правил дипломатичного протоколу і міжнародного етикету важливе не тільки для дипломатів. Будь-який бізнесмен, який виїжджає в закордонне відрядження або приймає іноземних представників, повинен усвідомлювати, що відступ від узвичаєних правил може завдати шкоди економічним зв?язкам, іміджу фірми, керівника.

знайомство одяг делегація іноземний

2. Елементи міжнародного етикету

Міжнародний діловий етикет - це сукупність узвичаєних правил і норм поведінки як в офіційній, так і в неофіційній обстановці. У попередніх розділах розглядалися норми ділового етикету. В цьому зупинимося на деяких особливостях знайомства, стилю одягу, правил розташування в автомобілях під час контактів з іноземними представниками.

Під час ділових зустрічей до іноземних партнерів зазвичай звертаються на прізвище, додаючи слово "пан": пан Льюіс, пані Зіверт тощо. Назвати іноземця на ім'я можна, лише якщо ви добре знайомі.

На Заході високо цінуються державні, вчені й інші звання та титули, які бажано використовувати під час спілкування: пан сенатор, професор тощо.

Знайомство. Незнайомих ділових партнерів, як правило, представляють один одному, якщо цього не сталося, то під час перерви на переговорах або прийомі, можна підійти до особи, яка вас цікавить, відрекомендуватися, вручити візитну картку. Отримавши візитку у відповідь, потрібно її уважно прочитати, нечемно класти її відразу в кишеню.

Як правило чоловіка представляють дамі, а не навпаки. Жінка подає руку першою. Якщо вона цього не робить, варто злегка кивнути.

Сьогодні в нас відроджується звичай цілувати руку жінці, зазвичай заміжній, при зустрічі. Проте, при знайомстві з іноземкою краще від цього утриматися, щоб не опинитися у незручному становищі, адже жінка може бути феміністкою.

Під час знайомства руку зазвичай потискують усміхаючись. Вітаючи партнера слід вийняти руку з кишені і, звісно ж, сигарету з рота. Не слід забувати, що в деяких західних країнах, особливо у США, паління дедалі більше засуджується.

Не рекомендується потискати руку партнера обома руками. Це можна дозволити собі тільки з близькими людьми. Треба пам?ятати, що мусульманин може не подати руки жінці, яку б високу посаду вона не займала.

Обійми і "чоловічі поцілунки", коли при зустрічі торкаються злегка то однієї, то іншої щоки партнера, можливі, якщо ділові партнери добре знайомі. У інших випадках цього не слід робити.

Латиноамериканці при зустрічі обіймаються, легенько поплескуючи один одного по спині. Японці вклоняються і, затримавшись у цьому положенні декілька секунд, повільно випрямляються, дивлячись при цьому на партнера, тому що випрямитися раніше вважається нечемним.

Одяг. Головний принцип одягу для ділової зустрічі - елегантність і простота як для чоловіків, так і для жінок. У першу половину дня надається перевага більш світлим тонам, у другу - темним.

На ділову зустріч чоловікам краще одягти білу сорочку з краваткою, причому краватка має бути спокійних тонів. Довжина краватки повинна бути такою, щоб у зав?язаному вигляді вона діставала до пряжки ременя. Взуття - чорне або трохи темніше за костюм. Шкарпетки -- тільки темного кольору, краще чорні, вище ікр, щоб не видно було голої щиколотки, коли сідаєте.

Ремінь має підходити за тоном до костюма.

Із прикрас дозволяється обручка. Неприйнятні браслети, ланцюжки з медальйонами, масивні персні - печатки або персні з каменем. Запонки слід вибирати не екстравагантні.

Носовичок має бути бавовняний, причому білий, а не різнокольоровий. Шарф краще шерстяний або шовковий, не білий - у нього занадто урочистий вигляд.

Пальто однотонне, темне або кольору беж.

Незамінна річ для ділової людини - аташе-кейс (дипломат), чоловіча парасолька (чорного кольору).

На особливо важливі прийоми одягають смокінг або фрак (див. розд. V).

Жіноча мода менш консервативна і пропонує більш широкий вибір фасонів одягу і кольорів тканини. Однак і тут існують певні правила. Найголовніше - відповідне поєднання кольорів. Аксесуари мають доповнювати костюм. Не рекомендується носити багато прикрас. Особливу увагу варто приділити взуттю, сумці, макіяжу.

Подарунки і сувеніри. У діловому спілкуванні прийнято обмінюватися сувенірами, подарунками. Що стосується подарунків іноземцям, із якими доводиться співпрацювати, то на їх вибір здебільшого впливає характер взаємовідносин. Керівнику делегації можна подарувати щось на згадку про Україну, наприклад художні вироби, набір вин, коньяків тощо. Іншим членам делегації і перекладачам доречно дарувати книги, художні вироби. Особисті речі дарують тільки близьким людям.

Вибираючи подарунок, необхідно враховувати його вартість. Отримавши занадто дорогий подарунок, іноземець може відчути себе боржником. Варто зважати на те, що в багатьох зарубіжних фірмах подарунки, що дорого коштують, вважаються хабаром.

Важливо не тільки вміти робити подарунки, але і приймати їх. Коли ви отримуєте подарунок, спочатку слід подякувати тому, хто дарує, розгорнути його і ще раз подякувати за увагу.

Важливе значення у діловому спілкуванні з іноземними партнерами мають правила розташування в автомобілі. Поруч із водієм сідає супровідник або перекладач. Найкраще місце - праворуч позаду водія. Наприклад, голова сторони, що приймає, після зустрічі в аеропорту або під час прямування делегації на прийом, пропонує це місце голові іноземної делегації, а сам розташовується поруч. У багатомісному автомобілі голови делегацій займають місце в першому ряду.

Машина подається правими дверцятами до тротуару. Першим сідає і виходить пасажир, що займає найбільше почесне місце.

Якщо в автомобіль має сісти ще один пасажир, то він займає місце між двома пасажирами на задньому сидінні.

Якщо в автомашинах прямують на церемонії, то, як правило, займають тільки заднє сидіння.

Коли використовують таксі, то пропозиція гостю зайняти місце поруч із водієм вважається порушенням протоколу. Якщо ж використовують особистий автомобіль і водій - член сторони, що зустрічає, найбільш почесне місце буде поруч із ним.

Водій або перекладач, або член сторони, що зустрічає, повинен відчинити гостям дверцята, щоб вони сіли в автомобіль (або вийшли з нього), і зачинити їх, після того, як вони вийшли.

Прибувши до готелю, необхідно переконатися, що гості розмістилися, домовитися про візит ввічливості.

3. Етикет міжнародних переговорів

Із чого починається будь-яка ділова зустріч? Зазвичай їй передує кропітка підготовка незалежно від того, де відбувається зустріч, в У країні чи за її межами.

Насамперед слід визначити мету зустрічі, враховуючи що будь-які переговори - це спільний процес, в якому кожна зі сторін має свою мету. Якщо ділові відносини налагоджуються із незнайомою фірмою, то починати підготовку до зустрічі слід із перевірки її благонадійності. І в цьому немає нічого поганого. Оскільки за зовнішньою респектабельністю може ховатися відвертий авантюризм.

Крім того, на Заході узвичаєно запрошувати на різні семінари, конференції банкірів, підприємців, управлінців, державних діячів.

Подібні заходи, дуже часто виявляються засобом для викачування грошей, тому перевірка партнера і серйозності його намірів цілком виправдана, тим більше, що і партнер робить те ж саме. Взаємна переконаність у благонадійності, взаємна довіра - це перший крок до встановлення партнерських стосунків.

Перевірка здійснюється різноманітними шляхами: через тих, хто працював із цією фірмою, через компанії, що спеціалізуються на такій перевірці.

Після цього, прогнозуючи можливий хід зустрічі, слід визначити аргументацію і пропозиції. Залежно від мети переговорів визначається склад делегації, яка буде їх вести та її голова. Вирішальним чинником при цьому є не лише посада, але компетентність і досвід ведення переговорів з іноземцями.

Зустрічі передує ділове листування, телефонні розмови, під час яких визначають і уточнюють мету, місце зустрічі, порядок її проведення, тривалість тощо. Оперативне ділове листування ведуть по факсу, телексу, електронною поштою. Обмін думками сприяє розробленню програми зустрічі, яка включає:

· порядок зустрічі і проводів делегації;

· ділову частину (переговори, зустрічі тощо);

· ділові прийоми;

· побутові проблеми (розміщення, харчування, транспорт);

· можливі контакти із засобами масової інформації;

· технічне обслуговування (телефон, факс, комп?ютер, ксерокс тощо);

· відпочинок і розваги.

Усі необхідні відомості завчасно повідомляються діловим партнерам. При підготовці зустрічі мають враховуватися узвичаєні правила. Наприклад:

· розміщати двох людей в одному номері, за винятком подружніх пар, не дозволяється;

· ні у списку учасників, ні на картках абсолютно не припустимі неточності, у тому числі орфографічні помилки;

· відповідно до протоколу, посада особи, яка зустрічає, повинна відповідати посаді голови запрошеної делегації;

· першим при зустрічі відрекомендовується голова сторони, що приймає. Після цього він представляє співробітників, що приїхали зустрічати гостей. Таким же чином голова іноземної делегації відрекомендовує прибулих. Якщо у складі делегації, що прибула, є жінка, то серед зустрічаючих теж повинна бути жінка, яку представляють першою;

· жінці у складі іноземної делегації прийнято вручати квіти;

· відповідно до протоколу, перед початком ділової частини голова іноземної делегації наносить візит ввічливості голові сторони, що приймає. Під час цієї зустрічі (15-20 хв.) уточнюється програма перебування;

· ознакою гарного тону є вручення членам делегації відразу після прибуття папок із набором документів зустрічі;

· зустрічати гостей повинен не член делегації сторони, що приймає, а співробітник протокольної служби або відповідальний співробітник фірми. Він супроводжує делегацію до місця переговорів;

· слід старанно підготувати приміщення для переговорів: передбачити форму столу, зручні місця для відпочинку, паління тощо.

Розташування за столом переговорів здійснюється відповідно до узвичаєних правил міжнародного етикету і з урахуванням службового становища кожного з учасників зустрічі.

Якщо в переговорах беруть участь три і більше сторін, то члени делегацій розташовуються за алфавітом за годинниковою стрілкою навколо круглого або прямокутного столу.

Форма столу, як відомо, відіграє важливе психологічне значення. Круглий стіл, за твердженням фахівців, знімає статусні відмінності. Квадратний - створює атмосферу змагальності і може викликати оборонну реакцію, що ускладнює хід переговорів.

Найчастіше на переговорах використовується прямокутний стіл. Проте розміри столу теж мають певне значення. Чим більше стіл, тим більш помітна не тільки фізична, але і психологічна дистанція, складніше домогтися згоди.

Переговори починаються із особистого представлення учасників. Називають ім?я, прізвище, посаду, учене звання, відзначають професійні якості сучасника і роль у складі делегації. Такий початок допомагає взаємовизначитися. Цьому ж сприяє і обмін візитками.

На міжнародних переговорах головують поперемінно керівники делегацій за взаємно погодженим графіком.

Під час головування слід подбати про створення і підтримання сприятливої атмосфери для ведення переговорів, для чого:

· висловіть упевненість у плідності переговорів;

· оголосіть регламент, порядок ведення переговорів;

· передбачте час для запитань і пропозицій;

· обговоріть питання, які не викликають сумнівів,

· потім переходьте до головних пунктів порядку денного.

Такий метод проведення переговорів виправдує себе, не викликає заперечення учасників.

Як голова не давайте занадто розпалюватися пристрастям. У той же час не слід занадто сильно тиснути на партнерів.

Не соромтеся нагадати промовцю про регламент фразами: "Дякую", "Прекрасно", "Ви дуже чітко виклали свою позицію" тощо.

Якщо необхідно, розрядіть атмосферу жартом.

Можна коротко прокоментувати виступ промовця, уникаючи при цьому оцінних суджень, наприклад: "Думаю, що перше питання вичерпане. Переходимо до другого".

Після завершення переговорів, слід підвести підсумки і висловити впевненість щодо успіху подальшої роботи.

Учасники переговорів мають діяти у межах своєї заздалегідь погодженої ролі. У разі необхідності учасник переговорів має підтримувати позиції колег, виявляти помірну активність, не перебивати інших, але й не дозволяти перебивати себе.

Виступ має бути аргументованим, зрозумілим, слід зважати на те, що опоненти сприймають його через перекладача.

Уникайте поквапливих і неглибоких суджень. Не акцентуйте увагу на розбіжностях у поглядах, якщо вони не стосуються принципових проблем.

Якщо відчуваєте, що зарубіжний партнер збуджений, не підливайте олії у вогонь. Навпаки, зберігайте спокій, частіше використовуйте запитання, замість тверджень. Твердження можуть викликати опір, а питання стимулюють іншу сторону до аргументування.

Якщо партнер менш досвідчений, чи не має певної фахової підготовки, намагайтеся правильно скористатися цією перевагою, але не заганяйте його у кут: у певний момент він може це відчути і відмовитися від уже досягнутих угод.

Проте, якщо виявиться, що зарубіжний партнер більш компетентний, слід бути дуже уважним. У таких випадках краще передати ініціативу ведення переговорів колезі, навіть якщо він за рангом нижче вас. Тут не до амбіцій.

Якщо на перший погляд партнер справляє враження малокомпетентної людини, але часом демонструє ознаки високої кваліфікації, будьте на варті: можливо він грає роль простака.

Якщо переговори йдуть повільно, спробуйте подивитися на проблему очима опонента, ще раз оцініть його позицію, інтереси.

Переговори без сумніву зайдуть у безвихідь, якщо розпочнеться "діалог глухих", коли сторони не слухають одна одну, намагаються жорстко нав?язати своє рішення. Краще домагатися згоди поетапно, крок за кроком.

Переговори вважаються вдалими, якщо по головному питанню проблеми (скажімо, фінансування якогось об?єкта) буде досягнуто принципової згоди (нехай навіть із деякими застереженнями), складено протокол про наміри, а ще краще - підписано контракт.

Переговори завершуються неофіційною зустріччю або діловим прийомом.

4. Етикет ділових прийомів

Різноманітні заходи з частуванням прийнято називати діловими прийомами. Вони дають прекрасні можливості для продовження ділових зустрічей у невимушеній обстановці. Часто саме під час ділових прийомів обговорюються і вирішуються чимало питань.

Для ділової людини, яка тільки починає свою кар?єру, уміння поєднувати вирішення робочих завдань із трапезою - один з найефективніших засобів досягнення успіху.

Розташування за столом. Прийом із певним порядком розміщення за столом запрошених потребує дотримання норм етикету і зазвичай старанно готується. Варіанти розташування за столом наведені нижче.

Проведенню прийомів передує ретельна підготовка, яка передбачає:

- вибір виду прийому;

- складання списку запрошених;

- розсилання запрошень;

- складання плану розміщення за столом (сніданок, обід, вечеря);

- складання меню, сервіровка столів та обслуговування гостей;

- підготовка тостів і промов.

Види прийомів

"Келих шампанського або "Келих вина" "Коктейль". Проводитися між 12 та 13 годинами. Форма одягу - повсякденний костюм чи сукня. Під час такого прийому подають лише шампанське, вино, соки, а як закуску - тістечка, бутерброди, горіхи.

Обід. Проводиться між 17 та 20 годиною і триває близько двох годин. У запрошенні зазначається час початку та закінчення прийому. Господар і господиня стоять біля входу, зустрічають та проводжають гостей. Офіціанти розносять бокали з коктейлями. Як закуски подають міні-тістечка, печиво.

"А ля фуршет". Проводиться тоді ж, що й "Коктейль". Форма одягу - повсякденний костюм чи сукня, якщо інше не зазначено в запрошенні. Закусок на фуршетному столі значно більше, ніж на "коктейлі". Стіл високий, щоб зручно було їсти стоячи, відповідно сервірований. Найбільш урочистий вид прийому. Починається між 19 - 21 годинами. У лівому нижньому кутку запрошення зазначають форму одягу: "White Пе"(фрак), "Blake tie" (смокінг), "Evening dress" (вечірній одяг, де також фрак), інколи "Undress" (простий костюм). Дами мають бути у вечірніх сукнях, хоча в запрошенні як правило це не зазначається.

Різновид "Обіду" (інколи його називають "шведський стіл"). Його проведення не передбачає розміщення гостей за столом. Стіл сервірують у вигляді буфетної стійки "по-шведські", у приміщенні також є маленькі столики, за які можна сідати.

Вечеря. Починається о 21 годині і пізніше. Від "Обіду" відрізняється лише часом початку та тим, що на цьому прийомі не подають перші страви.

Форма одягу зазначається в запрошенні - темний костюм, смокінг чи фрак; для жінок - вечірня сукня.

Кавовий стіл. На каву запрошують з 17 до 19 години, а на чай до 20 години. Прийом проводить у менш офіційній обстановці. Для кавового або чайного столу підбирають кольорові скатертини та серветки. Подають маленькі бутерброди, пиріжки, солодке або солоне печиво, торт, шоколадні цукерки (у коробках), морозиво, лимон, вершки.

Діловий тост - короткий виступ із келихом вина (шампанського) на діловому (урочистому) прийомі (сніданку, обіді), презентації.

Діловий тост дає можливість у невимушеній формі висловити важливу ідею, своє ставлення до події, фірми, особистості, зробити ділову пропозиція тощо.

Вдалий тост сприяє зміцненню відношень із іноземними партнерами, допомагає справити позитивне враження.

Діловий тост відрізняється оригінальністю, невимушеністю при серйозності і глибині змісту. Він має характер експромту, хоча зазвичай готується заздалегідь. У дипломатичній практиці не допускається читати тост із аркуша.

Композиція ділового тосту: вступ - звернення до особистості, аудиторії, привернення уваги.

Основна частина - виклад головної ідеї.

Висновок - передбачає заклик підтримати ідею тощо.

Я думаю, всі ми чесно заслужили це застілля. Заслужили двома днями спільної роботи, дискусій щодо складних питань спільної діяльності і створення нового підприємства. Наш шлях не був устелений трояндами, але ми завзято просувалися вперед. Не буду лукавити: нам не завжди подобалися ідеї партнерів, їхні умови. Проте ми намагалися слухати один одного. Адже ще мудрий Плутарх говорив: "Навчися слухати, і ти отримаєш користь навіть від того, що тобі не подобається у промовах співрозмовника". Ми дотримувалися цієї поради, тому що розуміли: будь-яка поступка - це не лише визнання інтересів партнера, а й умова здійснення своїх. І от мета досягнута, договір (контракт) підписаний.

Я піднімаю цей келих за наш спільний успіх, за наше подальше процвітання!

Першим тост проголошує "господар", вітаючи гостей. Тост, як правило, виголошують стоячи. Якщо тост виголошується на честь дами, чоловіки п?ють стоячи. Якщо тост виголошують на вашу честь, слід підвестися.

Келихи тримають за ніжку на рівні третього ґудзика сорочки. Варто пам?ятати, що келихи вище голови піднімають лише на театральній сцені. Цокатися на прийомах не прийнято. Проте якщо це відбувається, чоловік тримає свій келих нижче келиха дами.

Під час тосту, не слід їсти, пити, розмовляти.

В Англії, Нідерландах і деяких інших країнах наприкінці прийому обов?язково виголошується тост на честь королеви (короля). Йти з прийому після цього тосту не прийнято.

Декому правила протоколу і міжнародного етикету можуть здатися неважливими на фоні тих проблем, які зазвичай вирішуються під час переговорів. Проте не слід забувати, що ці знання необхідні учасникам міжнародних зустрічей, як знання правил дорожнього руху.

5. Етикет на бізнес-ланчі

Успіх ділових переговорів залежить не тільки від перспектив спільного бізнесу, але й від особистих вражень партнерів один від одного. Ділові люди цінують час, тому проводять ділові зустрічі в ресторані, це так званий бізнес-ланч - діловий обід.

Для зустрічі з давнім діловим партнером підійде будь-який першорозрядний ресторан, в якому пропонують чергове меню бізнес-ланчу, повсякденний одяг буде цілком доречний.

Інша справа - особисті контакти з партнером, потенційним іноземним інвестором або компаньйоном, від прихильності якого буде залежати ваш бізнес. Найчастіше така зустріч відбувається віч- на-віч, а перше враження, на думку психологів, надзвичайно важливе. Щоб справити позитивне враження на партнера, необхідно вибрати відповідне місце зустрічі. У всьому світі для цього існують бізнес-клуби. Є подібні заклади й у нас, але вони, як правило, розраховані тільки на членів бізнес-клубу. Ініціатор зустрічі - сторона, що приймає. Вибирати для зустрічі слід відомі вам ресторани, меню яких ви знаєте. Підійде ресторан з українською кухнею, оформлений у національному стилі.

Одягтися на таку зустріч слід старанно. Особливо це стосується жінок.

При виборі парфумів уникайте занадто різких запахів.

Очікуючи за столом, сядьте таким чином, щоб гість, незалежно від того чоловік це чи жінка, знаходився праворуч. Навпроти один одного сидять одружені або близькі знайомі.

При виборі меню виявіть знання національної кухні. "Нагадаєте", що ви господар становища.

Починати розмову слід, доки не принесли замовлені страви. Інакше переконувати і вислуховувати доведеться з повним ротом. Час закусок - найбільш зручний для початку бесіди.

На столі під час ділового обіду не повинно бути паперів або зразків продукції. Це неофіційні переговори, тому, якщо можливо, варто обговорювати все усно, занатовуючи лише найважливіші моменти.

Наприкінці обіду подають каву, можна викурити цигарку. Проте, якщо співрозмовник не курить, краще від цього утриматися.

За спільним рахунком розраховується сторона, що приймає. Робити це краще не готівкою, а кредитною карткою.

Незалежно від результату зустрічі, слід подякувати гостю. Через деякий час можна ще раз висловите задоволення від приємно проведеного часу.

Список використаної літератури

1. Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: “Финансы и статистика”, 2010. - 208 с.

2. Гах Й. М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160 с.

3. Герасимчук А. А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. - К.: ЄУ. - 2011. - 350 с.

4. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012. -576 с.

5. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.

6. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. -2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 224 с.

7. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. - Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2010. - 288 с.

8. Малахов В. Г. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 2010. - 304 с.

9. Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. - К.: Каравелла, 2013. - 496 с.

10. Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. - К.: ЄУФІМБ, 2012.- 250 с.

11. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2010. - 356 с.

12. Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2014. - 432 с.

13. Статінова Н. П., Радченко С. Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 280 с.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

  • Історія виникнення і розвитку етикету. Ділова етика. Роль професійної етики у діловому спілкуванні. Особливості службового етикету. Роль іміджу. Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього відносяться правила чемності і

    реферат [15,9 K], добавлен 12.02.2004

  • Діловий етикет як зведення писаних і неписаних правил поведінки, історія його виникнення та необхідність у сучасному житті. Загальна характеристика та правила проведення переговорів та ділових бесід по телефону, а також особливості ділового листування.

    реферат [37,7 K], добавлен 08.10.2010

  • Організація ділових контактів із зарубіжними партнерами. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Протокольні питання зустрічі та прийому зарубіжних делегацій. Основні правила ділового етикету. Сучасний етикет та правила поведінки людей.

    реферат [138,2 K], добавлен 14.10.2010

  • Особливості усного спілкування. Шість заповідей ділового етикету Джен Ягера. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Етика і психологія ділових бесід. Співбесіда з роботодавцем, підготовка і вимоги до неї. Етикет телефонної розмови.

    презентация [3,7 M], добавлен 18.09.2013

  • Етика, етикет - манера поводження, правила чемності і ввічливості, сукупність правил, традицій і умовностей, прийнятих в суспільстві. Особливості німецького ділового етикету та дипломатії: управлінська культура, вербальне і невербальне спілкування.

    реферат [23,6 K], добавлен 07.02.2011

  • Етика міжнародних ділових зустрічей. Візитні картки - засіб ділового спілкування. Домовленість про ділову зустріч. Офіційна мова. Етика ділових подарунків. Міжнародні культурні традиції та зовнішній вигляд менеджерів. Одяг для чоловіків. Одяг для жінок.

    реферат [42,7 K], добавлен 21.07.2008

  • Способи взаємодії з людьми в процесі усного спілкування. Правила процедури вітання, знайомства та представлення. Рекомендації до ділової зустрічі з партнером. Види комунікаційних ефектів та особливості їх використання. Етикет ділової телефонної розмови.

    реферат [19,8 K], добавлен 04.01.2011

  • Адміністративний етикет і етика ділового спілкування як зведення певних правил поведінки, прийнятих сферою виробництва, послуг, культури, науки, тобто у сфері вашої професійної діяльності, необхідність його застосування в усному та писемному мовленні.

    контрольная работа [21,5 K], добавлен 23.03.2011

  • Дипломатичний протокол та діловий етикет. Етичні кодекси, їх значення у формуванні етичної поведінки ділової людини. Професійна культура бізнесової діяльності. Організація ділового листування. Ділові плани і пропозиції, вимоги до їх оформлення.

    книга [461,8 K], добавлен 17.12.2010

  • Мета та правила рекомендування у сфері ділового спілкування. Загальний вигляд бізнес-картки, час та етикет їх обміну. Принципи підготовки ділових паперів та листів. Сутність вміння слухати й говорити. Організація контактів із засобами масової інформації.

    контрольная работа [476,4 K], добавлен 14.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.