Розробка стратегії реструктуризації підприємств (на прикладі ЗАТ "Мотор Січ")

Техніко-економічна характеристика та фінансовий стан підприємства. Оцінка його вартості. Витрати на реконструкцію і технічне переозброєння виробництва. Шляхи вдосконалення структури та управління діяльністю суб’єкта підприємництва при реструктуризації.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.07.2014
Размер файла 211,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2. Облік векселів. Зміст цієї операції полягає у тому, що банк, придбавши вексель, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує лише в строк, який визначений у векселі. Сутність операції дисконтування така: держатель векселя достроково реалізує його банку, за достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя винагороду на свою користь, тобто оплачує вексель за мінусом знижки. Різниця між сумою, що її сплатив банк, придбавши вексель, і сумою, яку він отримує за цим векселем у строк платежу, називається дисконтом.

3. Форфейтинг - операція щодо рефінансування дебіторської заборгованості за комерційним кредитом, яка оформлюється шляхом індосаменту перехідного векселя на користь банку. У результаті цієї операції комерційний кредит перетворюється в банківський. За своєю сутністю форфейтинг т поєднує у собі елементи факторингу та обліку векселів.

До заходів рефінансування дебіторської заборгованості, окрім перелічених вище, відноситься також комплекс процедур примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до господарського суду.

Ще одним напрямом покращення фінансового стану є його прогнозування і моніторинг, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому відбуваються.

Система заходів для підтримки економічної стійкості підприємства повинна передбачати:

- постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього стану підприємства;

- розробку заходів із зниження зовнішньої вразливості підприємства;

- розробку підготовчих планів при виникненні проблемних ситуацій, здійсненні попередніх

заходів для їхнього забезпечення;

- впровадження планів практичних заходів при виникненні кризової ситуації, прийняття ризикових і нестандартних рішень у випадку відхилення розвитку ситуації;

- координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та їхніми результатами.

Отже, саме за таких умов можна забезпечити систему моніторингу кожної із складових економічної стійкості підприємств, яка змогла б надати можливість оптимізувати її відповідно до перспектив розвитку.

3.2 Фінансовий контролінг в умовах реструктуризації підприємств

Фінансовий контролінг в умовах реструктуризації підприємства допомагає передбачити всі можливі несприятливі економічні ситуації та уникнути їх. Фінансовий контролінг зорієнтований на спостереження реалізації фінансових завдань, встановлених системою планових фінансових показників і нормативів; вимірювання рівня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених; розроблення оперативних управлінських рішень щодо нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбачених завдань і показників; коригування, за потреби, певних завдань і показників фінансового розвитку у зв'язку із зміною зовнішнього фінансового середовища, кон'юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарських операцій підприємства.

Цілями фінансового контроллінгу є:

- забезпечення оптимального рівня ліквідності;

- підтримка платоспроможності в довгостроковому періоді;

- забезпечення рентабельності.

Тобто, одним з основних завдань контролінгу, є забезпечення належного рівня рентабельності підприємства при збереженні його ліквідності. Тому доцільно визначати існування залежності між показниками поточної ліквідності та рентабельності власного капіталу.

Це дозволить визначати прогнозні показники ліквідності підприємства при визначені показників рентабельності на перспективу. Це можна зробити за допомогою фінансового моделювання.

Формування системи фінансового контролінгу на підприємстві полягає в розробці системи та визначенні послідовності етапів побудови системи фінансового контролінгу.

Таблиця 3.1. Етапи побудови системи фінансового контролінгу на підприємстві

Етап

Зміст

Визначення об'єкту фінансового контролінгу

Визначення запланованих показників ліквідності рентабельності. Платоспроможності.

Визначення видів і сфери контролінгу

Види: стратегічний, тактичний, оперативний.

Сфера: фінансова стратегія, поточні плани, бюджети

Формування системи пріоритетів контрольованих показників

Ранжирування показників за значущістю:

- пріоритети першого рівня

- пріоритети другого рівня

- пріоритети третього рівня

- інші

Розробка системи кількісних стандартів контролю

- цільові стратегічні нормативи

- показники поточних планів і бюджетів

- система державних норм

- система розроблених підприємством норм і нормативів

Побудова системи моніторингу показників, що включаються до фінансового контролінгу

- система інформаційних показників

- система узагальнюючих показників

- формування контрольних звітів

- визначення контрольних періодів

- встановлення розмірів відхилень фактичних результатів від встановлених стандартів виявлення основних причин відхилень

Формування системи алгоритмів дій щодо усунення відхилень

- «жодних дій» - негативне відхилення значно нижче за передбачене критичне

- «усунути відхилення» - негативне критичне відхилення

- «змінити систему планових або нормативних показників» -

негативне допустиме відхилення

Отже, одним з основних завдань контролінгу, є забезпечення належного рівня рентабельності підприємства при збереженні його ліквідності. Тому доцільно визначати існування залежності між показниками поточної ліквідності та рентабельності власного капіталу.

3.3 Шляхи вдосконалення структури та управління діяльністю суб'єкта підприємництва при реструктуризації

Основними напрямками фінансової реструктуризації на підприємстві можна вважати такі: оптимізація структури капіталу; управління дебіторською й кредиторською заборгованістю; поліпшення фінансових показників основних груп оцінки фінансового стану: ліквідності та платоспроможності, рентабельності, фінансової стійкості, ділової активності; розробка стратегічних напрямків інвестиційного розвитку, в тому числі припинення тих інвестицій, які не є життєво необхідними й обґрунтованими з позицій розвитку ринку, та підвищення інвестиційної привабливості підприємства; зменшення запасів оборотних активів шляхом виявлення й реалізації надлишкових та інші.

Надання знижок клієнтам є важливим інструментом у процесі управління дебіторською заборгованістю. Знижки клієнтам надаються у таких випадках: здійснення передплати за продукцію або швидкої оплати; купівля великих обсягів продукції; придбання продукції нижчої якості залучення нових клієнтів, підтримання ділових стосунків з постійними клієнтами тощо.

Швидка оплата за продукцію вивільняє кошти, які можуть бути знову інвестовані у виробництво, що призводить до підвищення дохідності підприємства. Проте розмір знижок не повинен перевищувати вигід від швидкої чи попередньої оплати. У зв'язку з цим у процесі формування кредитної політики менеджменту підприємства доцільно розробити шкалу знижок відповідно до термінів швидкої оплати і шкалу штрафів за прострочені платежі.

Обов'язковою умовою ефективного управління дебіторською заборгованістю є контроль за фінансовим станом дебіторів, який має на меті визначити поточний фінансовий стан дебіторів, наявні та потенційні проблеми й можливість боржників погасити заборгованість. Дана інформація дає можливість прискорити процес розрахунків.

Процес планування дебіторської заборгованості на наступний період повинен охоплювати такі напрямки: забезпечити якість дебіторської заборгованості, підвищити швидкість погашення дебіторської заборгованості, оптимізувати обсяг та забезпечити захист заборгованості від знецінення. Важливим елементом системи управління дебіторською заборгованістю також є розробка ряду заходів щодо погашення заборгованості, визначені терміни сплати якої прострочені.

Аналіз дебіторської заборгованості одного з провідних машинобудівних підприємств дозволив зробити висновок, що до найбільших боржників підприємства належать дочірні підприємства, стан розрахункової дисципліни яких не можна вважати задовільним, оскільки на них припадає понад 80 % від усієї заборгованості. Тому вважаємо, що керівництву підприємства слід більше уваги приділяти розрахункам зі своїми дочірніми структурами, адже несвоєчасна оплата призводить до відволікання вільних оборотних коштів з підприємства, знижуючи його ліквідність у цілому.

Таким чином, управління дебіторською заборгованістю дозволяє підприємству ефективно використовувати фінансові та трудові ресурси, зменшити ймовірність зростання безнадійних боргів, контролювати фінансові надходження, забезпечити зростання інвестиційних можливостей, істотно поліпшити ряд фінансових показників.

Багатофакторність системи управління дебіторською заборгованістю потребує застосування оптимізації, що ґрунтується на взаємодії сукупності відносно незалежних критеріїв. Методологічна основа цього - “принцип Паретто”: рішення є оптимальним, якщо поліпшення стану за одним з критеріїв не спричиняє погіршення за іншим. Це означає, що всі складові політики управління дебіторською заборгованістю потрібно змінювати комплексно до досягнення оптимального стану, коли будь-які зміни в них тільки погіршать кінцевий результат. Цей принцип для машинобудівного підприємства дотримується, оскільки усі запропоновані заходи будуть доповнювати один одного.

Отже, для того, щоб оптимізувати дебіторсько-кредиторську заборгованість на досліджуваному нами машинобудівному підприємстві, слід збалансувати їх обсяги між собою. Оскільки було виявлено значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, була розроблена система управлінських заходів саме стосовно першої. Вона включає таке: імовірнісний аналіз кожного дебітора на предмет його платоспроможності, перехід від м'якої до помірної кредитної політики, запровадження системи знижок за термінову оплату продукції, використання факторингу як методу рефінансування заборгованості та роботу з простроченою заборгованістю. Результатом втілення даного комплексу заходів є поліпшення ряду фінансових показників, вища ефективність використання фінансових ресурсів і зростання інвестиційних можливостей, контроль за фінансовими надходженнями, удосконалення платіжної дисципліни. Також важливо відмітити, що фінансова реструктуризація практично неможлива без розробки стратегічних напрямків інвестиційного розвитку підприємства. Ми пропонуємо такі стратегічні напрямки інвестиційного розвитку машинобудівного підприємства в рамках фінансової реструктуризації: збільшення кількості та питомої ваги інвестиційних проектів типу А в інвестиційній програмі підприємства (це проекти, які спрямовані на отримання ефекту у вигляді додаткового грошового потоку від основної діяльності: зниження витрат; розширення асортименту продукції та збільшення продажів нової продукції на традиційних і нових для підприємства ринках); удосконалення системи управління ризиками інвестиційної діяльності; використання сучасних методів оцінки ефективності інвестиційних проектів; реалізація комплексу заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

Здійснення запропонованих змін у комплексі дозволить досягти значно вищого рівня ефективності інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства.

Отже, за результатами дослідження шляхів фінансового оздоровлення підприємства та розробки комплексу заходів у рамках проведення фінансової реструктуризації на підприємстві доцільно виділити три провідні напрямки, а саме: впровадження процедур оптимізації структури капіталу, удосконалення управління заборгованістю підприємства та розробка стратегічних напрямків інвестиційного розвитку. Здійснення відповідних заходів дозволить у перспективі істотно поліпшити фінансовий стан за рядом ключових показників.

Висновки

Таким чином, реструктуризація підприємства є процесом багатогранним і включає в себе найрізноманітніші заходи залежно від того, яка із систем суб'єкта господарювання підлягає змінам. Для того, щоб комплекс заходів із реструктуризації був ефективним і цілеспрямовано вирішував існуючі на підприємстві проблеми, слід чітко визначитися з формою та видом реструктуризації.

Основною метою проведення реструктуризації є розвиток підприємницької діяльності і впровадження мотиваційних механізмів ринкового типу на всіх рівнях управління виробництвом, формування ефективного власника - господаря з числа керівників вищої та середньої ланки управління товариства. Таким чином, реструктуризація розглядається вченими як комплекс засобів, спрямованих на усунення протиріч між вимогами ринкової економіки та застарілою моделлю функціонування підприємства.

Запропоновано такі напрями реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності управління потенціалом підприємства: технологія, устаткування, матеріали й енергія, вироби, працівники, організація і системи, методи роботи, інфраструктура, стиль управління. Стратегія бізнесу ВАТ “Мотор Січ” спрямована на збільшення обсягів реалізації продукції, розширення ринків збуту, активне просування продукції на ринки країн світу, отримання максимального прибутку, впровадження у виробництво нових перспективних виробів.

Установлено, що найбільш ефективним напрямом розвитку підприємства є модернізація, яка повинна забезпечити оновлення устаткування на новому технічному рівні, зростання продуктивності праці, нарощування виробничих потужностей, збільшення випуску продукції, економію інвестиційних ресурсів.

Одним із основних напрямів у підвищенні ефективності використання економічного потенціалу залишається орієнтація на ліквідацію втрат ресурсів (сировинних, енергетичних, трудових), яка можлива шляхом модернізації діючих технологій на основі інновацій. Ефективне управління формуванням та використанням економічного потенціалу підприємства ВАТ “Мотор Січ” забезпечить збільшення випуску конкурентоспроможної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, освоєння економічно ефективних високотехнологічних виробництв і модернізацію виробничої бази, що безпосередньо впливатиме на розвиток потенціалу підприємства загалом.

Процес фінансової реструктуризації складається з декількох основних послідовних етапів і передбачає складання її програми та плану. Чітко визначених критеріїв успішної реструктуризації не існує, оскільки це явище багатогранне і різнопланове. Однак загальні рекомендації зводяться до наступного: рівень досягнення головної мети реструктуризації, довгострокова ефективність функціонування об'єкта, на якому проводилися реструктуризаційні заходи, зростання ринкової вартості підприємства, підвищення інвестиційної привабливості, позитивні соціальні наслідки.

Таким чином, здійснювати фінансову реструктуризацію на машинобудівних підприємствах пропонується у складі її трьох провідних напрямків, а саме: оптимізації структури капіталу, удосконалення управління заборгованістю підприємства та розробки напрямків інвестиційного розвитку, які мають призвести до їх фінансового оздоровлення та істотного поліпшення основних показників фінансового стану.

Список використаної літератури

1. Довбня С.Б. Методические основы и направления реструктуризации предприятий в промышленности: Монография. - Днепропетровск: Наука и образование, 2002. - 312 с.

2. Економіка підприємства: Навч. посібник / I.M. Бойчик, П.С. Харів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча. - 2-ге вид., випр. та доп. - К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000, 2001. - 298 с.

3. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Віблий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством. - К.: Кондор, 2007. - 272 с.

4. Крисько Ж.Л. Сутність та види реструктуризації підприємств

5. Лианский М. Реструктуризация предприятий на основе формирования антикризисной стратегии // Проблемы теории и практики управления.- 2006.- №11. - С. 56-62.

6. Марценюк О.В., Руда О.Л. Теоретичні аспекти реструктуризації підприємства

7. Міхов Л.І., Каліна Л.М. Реструктуризація підприємств: шляхи підвищення їх конкурентоспроможності // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу .- 2010.- №2. - С. 57- 60.

8. Оганезов А.В. Реструктуризація підприємств у сучасних умовах трансформації економіки України // Економіка і управління. - 2004.- №4. - С. 33-38.

9. Отенко И.П., Москаленко Н.А. Основные аспекты реструктуризации промышленных предприятий // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету . - Вип. 197, Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 180-185.

10. Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 552 с.

11. Терещенко О.О., Волошанюк Н.В. Фінансові домінанти реструктуризації підприємств // Фінанси підприємств. - 2009.- №4. - С. 82-90.

12. Фінанси підприємств : підручник / Ред. А.М. Поддєрьогін. - 6-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 552 с.

13. Височин І.В. Реструктуризація підприємства як економічна категорія / І.В. Височин // Наукові праці ДонНТУ. - Сер.: Економічна. - 2004. - Вип. 75. - С. 160-165.

14. Скочиляс С. Реструктуризація підприємств в умовах трансформації економіки / Світлана Скочиляс // Економічний аналіз : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 4. - С. 300-303.

15. Москаленко В.П. Реструктуризация предприятий - основа улучшения использования их производственного потенциала / В.П. Москаленко, О.В. Шипунова // Вісник Української академії банківської справи : зб. наук. праць. - 2000. - № 1(8). - С. 61-64.

16. Лукьянихин В.А. Методические подходы к реструктуризации предприятий / В.А. Лукьянихин, Л.Н. Таранюк // Механізм регулювання економіки, економіки природокористування, економіки підприємства та організація виробництва. - 2002. - № 1-2. - С. 201-206.

17. Зуєва Л.С. Економічний механізм реструктуризації підприємств / Л.С. Зуєва, Е.І. Архипчук // Економіка. Фінанси. Право. - 2004. - № 10. - С. 3-8.

18. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 р., № 784-XIV.

19. Королькова Е.М. Реструктуризация предприятий : учебн. пособ. / Е.М. Королькова. - Тамбов : Изд-во Тамб. ГТУ, 2007. - 80 с.

20. Методические рекомендации по реструктуризации предприятий. - Саранск : Изд-во Мордовского университета, 2001. - 43 с.

21. Мазур И.И. Реструктуризация предприятий и компаний : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро. - М. : Изд-во "Экономика", ЗАО, 2001. - 534 с.

22. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К. : Вид-во "Перун", 2005. - 1230 с.

23. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я / Р. Кох. - СПб. : Изд-во "Питер", 1999. - 496 с.

24. Крисько Ж.Л. Сутність та види реструктуризації підприємств / Ж.Л. Крисько // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Сер.: Економіка. - Ужгород : Вид-во УНУ. - 2009. - Спецвипуск 28. - Ч. ІІ. - С. 71-76.

25. Білик М. Сутність та класифікація реструктуризації державних підприємств / Марія Білик // Економіст : наук. журнал. - 2000. - № 1. - С. 96-99.

26. Крисько Ж.Л. Адаптація підприємства до зовнішнього середовища через механізм реструктуризації / Жанна Крисько // Галицький економічний вісник. - 2009. - № 2. - С. 38-42.

27. Аистова М.Д. Реструктуризация предприятия: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразования / М.Д. Аистова. - М. : Изд-во "Альпина Паблишер", 2002. - 287 с.

28. Карпунь І.Н. Санація підприємств : підручник / І.Н. Карпунь. - Львів : Вид-во "Магнолія 2006", 2008. - 448 с.

29. Горлачук В.В. Економіка підприємства : навч. посібн. / В.В. Горлачук, І.Г. Яненкова. - Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - 344 с.

30. Положення про порядок реструктуризації підприємств: наказ Фонду державного майна України від 12.04.2002 № 667 / Фонд державного майна України.

31. Про затвердження методичних вказівок щодо проведення реструктуризації державних підприємств : наказ Міністерства економіки України від 23.01.98 № 9 / Міністерство економіки України. - Законодавство України.

32. Про затвердження Типового плану реструктуризації та досудової санації підприємств : наказ Міністерства промислової політики України від 27.06.2007 № 353 / Міністерство промислової політики України.

33. Річні звіти відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" за 2010-2011 рр.

Додаток А

Структура активів ЗАТ «Мотор Січ» за 2010-2011 рр.

АКТИВИ

31.12.2010

31.12.2011

Абсолютні зміни (тис.грн.)

Темпи зростання, %

Нематеріальні активи за залишковою вартістю

1 394

9 757

8 363

7,00

Основні засоби за залишковою вартістю

1 197 879

1 820 594

622 715

1,52

Незавершене будівництво

287 023

310 819

23 796

1,08

Довгострокові фінансові вкладення

388 180

395 203

7 023

1,02

Довгострокова дебіторська заборгованість

6 595

6 646

51

1,01

Інші необоротні активи

642

642

0

1,00

Виробничі запаси

2 243 511

3 444 399

1 200 888

1,54

Розрахунки з дебіторами

1 384 001

1 580 625

196 624

1,14

Грошові кошти та їх еквіваленти

443 199

347 876

-95 323

0,78

Поточні фінансові інвестиції

69 031

100 108

31 077

1,45

Інші оборотні активи

116 844

152 746

35 902

1,31

Витрати майбутніх періодів

3 604

12 924

9 320

3,59

Усього активів

6 141 903

8 182 339

2 040 436

1,33

Додаток Б

Структура пасивів ЗАТ «Мотор Січ» за 2010-2011 рр

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

31.12.2010

31.12.2011

Абсолютні зміни (тис.грн.)

Темпи зростання, %

Забезпечення майбутніх виплат і платежів

6 869

538 044

531 175

78,33

Довгострокові зобов'язання

265 896

83 200

-182 696

0,31

Короткострокові кредити

401 533

291 621

-109 912

0,73

Розрахунки з кредиторами

1 682 405

2 160 478

478 073

1,28

Доходи майбутніх періодів

60

198

138

3,30

Усього зобов'язань

2 356 763

3 073 541

716 778

1,30

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Статутний капітал

280 529

280 529

0

1,00

Додатково вкладений капітал

171 757

171 757

0

1,00

Інший додатковий капітал

656 557

655 858

-699

1,00

Резервний капітал

70 145

70 145

0

1,00

Нерозподілений прибуток

2 611 030

3 935 387

1 324 357

1,51

Вилучений капітал

-4 878

-4 878

0

1,00

Усього власного капіталу

3 785 140

5 108 798

1 323 658

1,35

Усього пасивів

6 141 903

8 182 339

2 040 436

1,33

Додаток В

Фінансові результати діяльності ЗАТ «Мотор Січ» за 2010-2011 рр.

ДОХОДИ

31.12.2010

31.12.2011

Абсолютні зміни (тис.грн.)

Темпи зростання, %

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

5 004 916

5 792 524

787 608

1,16

Інші операційні доходи

3 166 194

4 194 492

1 028 298

1,32

Дохід від участі в капіталі

29 002

26 006

-2 996

0,90

Фінансові доходи

2 634

2 830

196

1,07

Інші доходи

50 836

27 836

-23 000

0,55

Всього доходів від операційної діяльності

8 253 582

10 043 688

1 790 106

1,22

Надзвичайні доходи

-

-

-

-

ВИТРАТИ

-

-

Собівартість реалізованої продукції (Товарів, робіт, послуг)

2 666 571

2 927 924

261 353

1,10

Адміністративні витрати

72 558

474 070

101 512

1,27

Витрати на збут

88 264

315 110

26 846

1,09

Інші операційні витрати

3 254 936

4 182 952

928 016

1,29

Фінансові витрати

75 005

42 425

-32 580

0,57

Витрати від участі в капіталі

30 256

15 708

-14 548

0,52

Інші витрати

47 287

28 829

-18 458

0,61

Податок на прибуток

285 307

712 509

427 202

2,50

Всього витрат від операційної діяльності

7 020 184

8 699 527

1 679 343

1,24

Надзвичайні витрати

-

-

-

-

Чистий прибуток

1 233 398

1 344 161

110 763

1,09

Чистий прибуток на одну просту акцію (в грн на акцію)

622,80

678,73

56

1,09

Додаток Г

Аналіз показників ліквідності

Показники

2010 р.

2011 р.

Відхиленнят (+, -)

Темпи зростання (%)

Коефіцієнт моментальної ліквідності

0,48

0,86

0,38

79,1

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,10

0,20

0,10

100,0

Чистий оборотний капітал, тис грн.

692179

1389192

697013,0

100,6

Додаток Д

Аналіз показників фінансової стійкості

Показники

2010 р.

2011 р.

Відхилення (+, -)

Темпи зростання (%)

Коефіцієнт фінансування

0,96

0,65

-0,31

-32,2

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами

0,43

0,97

0,54

125,5

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,38

0,54

0,16

42,1

Додаток Е

Аналіз показників рентабельності

Показники

2010 р.

2011 р.

Відхилення (+, -)

Темпи зростання (%)

Коефіцієнт рентабельності фондів

0,0013

0,36

0,3587

275,9

Коефіцієнт рентабельності реалізації

0,0012

0,19

0,1888

157,3

Коефіцієнт рентабельності продукції

0,17

0,40

0,23

135,3

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.