Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ "Черкаське" і СТОВ "Перемога")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми визначається гострою необхідністю оптимізації грошових потоків сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах. Значна частина кардинальних заходів, здійснених Урядом, мала не так економічний, як політичний характер, що не завжди себе виправдовувало. Непослідовність процесу реформування АПК України, відсутність підтримки сільгосптоваровиробника з боку держави, а також зведення галузі до другорядного значення спричинили її занепад. Такими економічно необґрунтованими заходами слід вважати зміну на основі стрімкої приватизації колишніх і створення нових форм власності, хаотичний земельний переділ та невизначеність права власності на землю, руйнування організаційних структур управління АПК, системи державного регулювання та підтримки галузі, мізерне фінансування сільськогосподарської науки. Наслідком такої політики стало також руйнування фінансово-кредитних відносин у сільському господарстві, що в свою чергу викликало зниження ефективності управління грошовими потоками і зараз є однією з причин фінансової нестабільності аграрних підприємств.

Проблеми вдосконалення управління грошовими потоками в сільському господарстві завжди знаходилися в центрі уваги вітчизняних науковців: В.М. Алексійчука, В.Я. Амбросова, Я.К. Білоуська, М.Я. Дем'яненка, М.І. Кісіля, І.І. Лукінова, П.Й. Маліка, П.Т. Саблука, В.Й. Шияна, а також зарубіжних - Е. Долана, Д. Ліндсея, Д. Ліптона та інших.

Система управління грошовими потоками знаходиться ще у стані формування. Так, фактично відсутня методика проведення оцінки ризиків, пов'язаних з управлінням грошовими потоками, потребує наукового обґрунтування оптимізація грошових потоків. Необхідним також є вдосконалення методичного забезпечення механізму координації грошових потоків і використання інвестиційних та фінансово-кредитних ресурсів регіону. Відсутні спеціалізовані аграрно-кредитні установи, не знаходять свого відображення особливості в українському законодавстві функціонування новостворених аграрних кредитних установ.

Вирішення зазначених проблем дозволить покращити фінансування й управління грошовими потоками в підприємствах АПК.

Актуальність проблеми, її практичне значення та недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми магістерської роботи.

Метою магістерської роботи є дослідження питань з управління грошових потоків та розробка пропозицій щодо вдосконалення управління грошовими потоками на підприємствах АПК.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались такі завдання:

– дослідження й уточнення сформованих підходів до економічної сутності і видів грошових потоків;

– визначено основні аспекти формування системи управління грошовими потоками;

– аналіз грошових потоків та визначення сучасного фінансового стану підприємства;

– запропонувати механізм удосконалення управління грошовими потоками.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є грошові потоки сільськогосподарських підприємств ДПДГ „Черкаське” і СТОВ „Перемога”.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних аспектів управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного фінансового стану агропромислових підприємств), моделювання (розробка методичного забезпечення механізму координації та використання інвестиційних і фінансово-кредитних ресурсів регіону), монографічний (поглиблене вивчення результатів господарювання аграрних підприємств), розрахунково-конструктивний (розробка інвестиційних програм і проектів на перспективу), експериментальний (визначення заходів щодо удосконалення управління грошовими потоками) та інші.

Інформаційною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері управління грошовими потоками, спеціальна література з проблем теорії та практики управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах, нормативно-правові документи, статистичні дані та фінансова звітність підприємств ДПДГ „Черкаське” та СТОВ „Перемога”.

Практичне значення дослідження полягає в розробці конкретних заходів по вдосконаленню управління грошовими потоками на підприємстві.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сутність грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства

Системоутворюючим механізмом кожного із складових елементів управління фінансами підприємства, а отже і моделі фінансового менеджменту загалом, є грошові потоки як фінансове вираження підприємницької діяльності суб'єкта господарювання в умовах ринкової економіки. При цьому грошові потоки розглядаються як основа самофінансування суб'єкта - покриття потреби підприємства в капіталі за рахунок внутрішніх джерел. Тому грошові потоки можна визначити як матеріальну основу фінансового менеджменту, а ефективність та реалістичність моделі управління фінансами суб'єкта господарювання безпосередньо залежатиме від результативності моделі управління грошовими потоками такого підприємства.

Як відомо здійснення практично всіх видів фінансових операцій підприємства генерує певний рух грошових коштів у формі надходження і витрат. Цей рух грошових коштів функціонуючого підприємства в часі являє собою безперервний процес і визначається поняттям «грошовий потік».

Концепція грошового потоку підприємства як самостійного об'єкта фінансового управління ще не має достатнього висвітлення не тільки у вітчизняній, а й у світовій літературі з питань фінансового менеджменту. Грошові потоки підприємства у всіх їхніх формах і видах становлять найважливіший самостійний об'єкт фінансового менеджменту, який потребує суттєвого поглиблення теоретичних засад і розширення практичних рекомендацій.

Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: Дж. К. Ван. Хорна, Є. Брігхема, Е. Нікхбахта, Є. Стоянової, І. Балабанова, Т. Райса, Б. Коласса тощо. Завдяки роботам вищезгаданих науковців вперше було введено поняття «грошовий потік» у вітчизняну практику [66, с. 34].

Так, дослідження сутності грошового потоку знайшло своє відображення в працях вітчизняних вчених: Г.Г. Кірейцева, А.М. Поддєрьогіна, І.А. Бланка, О.О. Терещенка, Р.Б. Тяна, О.В. Васюренко, Л.О. Коваленко та інші [71, с. 123].

Так, Е. Нікхбахт та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як «міри ліквідності компанії», що складається з «чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування». Наведене тлумачення грошового потоку, з одного боку, розкриває його сутність, з іншого - основні його складові [24, c. 75].

Є. Брігхем розглядає грошовий потік як фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду [10, с. 425].

Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття грошових коштів та грошових потоків можна трактувати по-різному в залежності від завдань аналізу. Грошові кошти і грошові потоки розглядають як готівку або робочий оборотний капітал, тобто у вузькому або широкому тлумаченні цього поняття [11, c. 181].

В іншого зарубіжного вченого, Б. Коласса, можна знайти більш точне визначення поняття «грошовий потік»: «Під загальним грошовим потоком варто розуміти надлишок коштів, що утвориться на підприємстві в результаті всіх операцій, пов'язаних і не пов'язаних з господарською діяльністю. Таким чином, він складається з господарського залишку коштів (грошовий потік від господарської діяльності) і грошового потоку, не пов'язаного з господарською діяльністю» [29, с. 18].

Згідно з Т. Райсом грошові потоки поділяються на чисті, традиційні і операційні. Чистий грошовий потік представляє собою зміну грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, за період, що аналізується. Традиційний потік - це приблизна оцінка надходжень грошових коштів від виробничої діяльності. Під операційним потоком розуміється сума фактичних надходжень грошових коштів від операцій за визначений період. Таким чином, Т. Райс визначає загальний грошовий потік як всі грошові надходження і виплати, пов'язані не тільки з веденням операцій по основній діяльності. Таке визначення грошового потоку поділяє і Кірейцев Г.Г. [24, c. 75].

Васюренко О.В. трактує фінансовий потік як цілеспрямований рух, зміну (обсягів, форм і видів) фінансових ресурсів певного суб'єкта господарювання, що відбувається спільно з відповідними йому грошовими потоками [13, с. 29].

Поддєрьогін А.М. визначає грошовий потік як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов'язані з відокремленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових ресурсів через виконання зобов'язань між економічними агентами (суб'єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов'язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб'єкта господарювання грошових ресурсів та їх використання [44, с. 57].

Тян Р.Б. розглядає грошовий потік як вхідний і вихідний, а різниця між ними утворює прибуток. Вхідний грошовий потік - це надходження реалізації продукції та інші надходження. Вихідний грошовий потік - виплата заробітної плати, платежі субпідрядникам і постачальникам та інші платежі [59, с. 125].

За визначенням Л.О. Коваленко та Л.М. Ремньової «грошові потоки» - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств. Так грошові кошти використовуються для фінансування поточних операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів вони відносять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості [27, с. 79].

Терещенко О.О. зосереджує свою увагу на операційному Cash-flow (з англійської - рух коштів), який він розглядає як критерій оцінки внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Вчений вважає, що наявність та достатній розмір операційного Cash-flow дозволяє підприємству фінансувати інвестиції за рахунок своїх внутрішніх фінансових джерел, погашати фінансову заборгованість та виплачувати дивіденди. [57, с. 181-182].

Економічну сутність грошового потоку підприємства Бланк І.А. сформулював наступним чином: «Грошовий потік підприємства є сукупністю розподілених по окремих інтервалах даного періоду часу надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з чинниками часу, ризику і ліквідності» [8, с. 263].

Узагальнюючи все вищевикладене, ми бачимо, що існують різні підходи до визначення та трактування поняття «грошовий потік». У більшості економістів склалося неоднозначне його тлумачення, в результаті чого виділилося два підходи до його визначення. Прибічники першого визначають грошовий потік як різницю між отриманими й виплаченими підприємством коштами за визначений термін, тобто як суму надлишку (недостачі) грошових ресурсів. Фахівці другого підходу вважають, що грошові потоки - це рух коштів (обіг), тобто їх надходження (притоки) й виплати (відтоки) за визначений період часу.

Визначення грошових потоків наводиться також і в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та в законодавчих актах і Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в Україні. Згідно з П(с)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів» грошові потоки (рух грошових засобів) - це надходження та вибуття грошових ресурсів та їхніх еквівалентів (кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, та короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості) [48].

Таким чином, на нашу думку, грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з чинниками часу, ризику та ліквідності. Під грошовими коштами ми розуміємо готівку у касі підприємства та кошти на його банківських рахунках, а під грошовими еквівалентами - короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості.

Грошовий потік підприємства відображає його грошові відносини внутрішнього та зовнішнього характеру.

Зовнішніми грошовими відносинами підприємства є відносини з податковими органами, бюджетними та позабюджетними фондами, клієнтами, постачальниками, фінансовими інституціями, з іншими господарюючими суб'єктами.

Внутрішніми фінансовими відносинами є такі відносини, що здійснюються між структурними підрозділами підприємства, між адміністрацією та засновниками, працівниками.

Рух грошових коштів на підприємстві відображає форма фінансової звітності №3 «Звіт про рух грошових коштів».

Переклад грошей з каси на розрахунковий рахунок і навпаки, інші подібні переміщення грошових коштів всередині підприємства не є грошовими потоками.

Слід розрізняти:

– дохід підприємства;

– прибуток підприємства;

– грошовий потік.

Дохід підприємства характеризує облікові виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), дохід від надання капіталу в борг, дохід від вкладення капіталу в об'єкти інвестування, тощо і відображається як в грошовій, так і не грошовій формі.

Прибуток підприємства є різницею між обліковими доходами та обліковими витратами підприємства.

Грошовий потік - це різниця між усіма отриманими й виплаченими підприємством коштами за певний період часу [15, с. 269].

Розходження між сумою отриманого прибутку та величиною коштів полягає в наступному [64, с. 85]:

– прибуток відображає облікові грошові й не грошові доходи протягом певного періоду, що не збігаються з реальним надходженням коштів;

– прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження коштів;

– при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їхньої оплати;

– грошовий потік відображає рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку (амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати й чисту суму боргу, позикові й авансові кошти).

На відміну від прибутку й витрат, грошові потоки можна безпосередньо простежити, сумуючи припливи та відтоки грошових коштів, що підтверджується банківською випискою або касовим документом [15, с. 270].

Розв'язати названі протиріччя призначений Звіт про рух грошових коштів, який має вагоме значення як для менеджменту підприємства, так і для кредиторів, інвесторів, контрагентів.

Для фінансового менеджменту важливо знати і аналізувати не лише фінансові результати, доходи та витрати, але й окремо знати та аналізувати рух грошових коштів за звітний період. Остання інформація є надзвичайно важливою для фірми, оскільки вона дає змогу визначити зміни основних джерел отримання грошових коштів та напрямків їх використання, допомагає оцінити перспективи діяльності фірми [66, с. 41].

Так як, грошові потоки можна уявити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму, то рух грошових коштів підприємства можна представити у вигляді схематичної моделі грошових потоків (рис. 1.1).

Грошові потоки відіграють важливу роль для фінансової діяльності підприємства. Вони є основою самофінансування підприємства, а ефективне управління ними дозволяє господарству забезпечувати свою господарську діяльність за рахунок внутрішніх джерел фінансування.

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається такими основними положеннями:

– грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Отже, образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому;

– ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства;



Рис. 1.1. Модель грошових потоків підприємства [30, c. 142]

– раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п.;

– ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучення кредитів;

– управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства;

– ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності;

– активні методи управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, генерований безпосередньо його грошовими активами, а саме ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, а також накопичуваних інвестиційних ресурсів у здійсненні фінансових інвестицій [7, с. 130-132].

1.2 Класифікація грошових потоків

Грошові потоки, як об'єкт фінансового управління за своїм змістом є агрегованим поняттям, що включає у свій склад велику кількість окремих його видів, які обслуговують відповідні аспекти господарської діяльності підприємства. Для забезпечення цілеспрямованого обліку, аналізу, планування і контролю грошові потоки необхідно відповідним чином впорядкувати, класифікувати. В науковій літературі і аналітичній практиці використовується велике число класифікаційних ознак, за допомогою яких проводиться систематизація грошових потоків, що генеруються господарською діяльністю підприємства. Найбільш поширеною є класифікація грошових потоків, наведена в табл. 1.1 [42, с. 59].

Таблиця 1.1 Класифікація грошових потоків підприємства

Класифікаційна ознака	Найменування грошових потоків
За видами господарської діяльності	- Операційний грошовий потік; - Інвестиційний грошовий потік; - Фінансовий грошовий потік
За масштабами обслуговування фінансово-господарських зв'язків	- Грошовий потік по підприємству в цілому; - Грошовий потік по структурним підрозділам (філіалам); - Грошовий потік по господарським операціям
За напрямком руху грошових коштів	- Вхідні (додатні) грошові потоки; - Вихідні (від'ємні) грошові потоки
За формою обігу	- Безготівковий грошовий потік; - Готівковий грошовий потік
За видами валюти	- Грошовий потік в національній валюті; - Грошовий потік в іноземній валюті
За значимістю в управлінні господарськими процесами	- Пріоритетні грошові потоки; - Обслуговуючі грошові потоки
За оцінкою в часі	- Поточні (теперішні) грошові потоки; - Очікувані (майбутні) грошові потоки
За методом визначення обсягу	- Валовий грошовий потік; - Чистий грошовий потік
За рівнем достатності обсягу	- Надлишковий грошовий потік; - Оптимальний грошовий потік; - Дефіцитний грошовий потік
За безперервністю формування і руху	- Регулярний грошовий потік; - Дискретний грошовий потік
За тривалістю	- Короткостроковий грошовий потік; - Довгостроковий грошовий потік
За стабільністю тимчасових інтервалів формування	- Регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами; - Регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами

Всі види грошових потоків підприємства можна систематизувати в наступні дві групи:

1. Грошові потоки, пов'язані із реалізацією довгострокових інвестиційних проектів;

2. Грошові потоки, що формуються в умовах діючого підприємства від проведення поточної операційної, інвестиційної і фінансової діяльності [42, с. 60].

Залежно від видів діяльності розрізняють грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис. 1.2).

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, яка пов'язана з виробництвом та збутом продукції (товарів, робіт, послуг), забезпечує основну частку доходу і є головною метою функціонування суб'єктів господарювання. Надходження та відтоки грошових потоків від операційної діяльності пов'язані з ефективністю виконання на підприємстві основних виробничо-комерційних функцій.

Інвестиційна діяльність включає надходження та витрачання коштів, пов'язаних з придбанням та продажем довгострокових активів, доходи від інвестицій. Вдосконалення виробничих потужностей, модернізація виробництва, оновлення техніки та технології призводить до зменшення грошового потоку від інвестиційної діяльності, однак з часом зумовлює значний приплив від операційної діяльності.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Грошові потоки підприємства [15, с. 271]

Фінансова діяльність включає надходження коштів в результаті одержання кредитів або емісії акцій, а також виплати, пов'язані з погашенням заборгованості за раніше отриманими кредитами і сплатою дивідендів. Ця діяльність спрямована на збільшення коштів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності [15, с. 270].

Віднесення руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери зазвичай є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії. Якщо одна операція включає суми коштів від декількох видів діяльності, то ці суми необхідно розподіляти між відповідними видами діяльності. Наприклад, погашення основної суми боргу підприємство відображає у складі фінансової діяльності, а виплату відсотків - у складі операційної діяльності [27, с. 82].

За масштабом обслуговування фінансово-господарських зв'язків виділяють такі види грошових потоків [8, с. 132]:

– грошовий потік по підприємству в цілому - це найбільш агрегований вид грошового потоку, який акумулює всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

– грошовий потік по окремих структурних підрозділах підприємства ? визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської структури підприємства;

– грошовий потік по окремих господарських операціях - слід розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.

За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків [65, с. 37]:

- позитивний (вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін «приплив коштів») (рис. 1.3);

- негативний (вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін «відплив коштів») (рис. 1.4).

У процесах управління фінансами підприємства дуже важливим є поділ грошових потоків на пріоритетні грошові потоки і обслуговуючі грошові потоки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Структура вхідних грошових потоків на підприємстві [65, с. 37]

До пріоритетних відносять грошові потоки, які в найбільшій мірі впливають на формування обсягів та зростання вартості підприємства в цілому, а також враховують вимоги та інтереси власників, держави, фінансової системи до схем розподілу фінансових результатів господарської діяльності підприємства. У складі пріоритетних грошових потоків виділяють надходження грошових коштів від реалізації продукції, оплату рахунків постачальників, сплату податків та інших обов'язкових платежів, схеми формування доходів власників та інше. Увага фінансових менеджерів, в першу чергу, повинна бути зосереджена на управлінні пріоритетних грошових потоках підприємства [42, с. 61].

Обслуговуючі грошові потоки формуються за операціями, які безпосередньо не впливають на процеси формування вартості підприємства, але є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування. До обслуговуючих грошових потоків відносять операції із страховими компаніями, громадськими організаціями, благодійними фондами та інше [42, с. 62].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4. Структура вихідних грошових потоків на підприємстві [65,с. 38]

За методом оцінки в часі виділяють такі види грошового потоку [8, с. 476]:

– теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

– майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття «майбутній грошовий потік» може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

За методом обчислення обсягу виділяють такі види грошових потоків підприємства [65, с. 39]:

– валовий грошовий потік - характеризує всю сукупність надходжень або витрати коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;

– чистий грошовий потік - характеризує різницю між позитивними й негативними грошовими потоками (між надходженнями і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів.

Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначальну фінансову рівновагу й темпи зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку підприємства в цілому, окремих структурних його підрозділів (центрів відповідальності), різних видів господарської діяльності або окремих господарських операцій здійснюється за формулою:

ЧГП=ПГП-НГП, (1.1)

де ЧГП - сума чистого грошового потоку в розглянутому періоді часу;

ПГП - сума позитивного грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП - сума негативного грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно із цієї формули, залежно від співвідношення обсягів позитивного й негативного потоків, сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і впливають у кінцевому підсумку на формування й динаміку розміру залишку його грошових активів [8, с. 474].

За рівнем достатності обсягу розрізняють [42, с. 62-63]:

– надлишковий грошовий потік - характеризує такі обсяги надходження грошових засобів, які суттєво перевищують потреби підприємства в цільовому, виробничо-комерційному їх використанні. Показником надлишкового грошового потоку є високі значення чистого грошового потоку, що не використовуються в господарській діяльності підприємства;

– дефіцитний грошовий потік - характеризує обсяги надходження грошових засобів, які значно менші реальних потреб підприємства фінансування своєї господарської діяльності;

– оптимальний грошовий потік - визначається такими обсягами надходження і витрачання грошових засобів, які забезпечують їх збалансованість, синхронність при постійному зростанні обсягів чистого грошового потоку.

За безперервністю формування в періоді, що розглядається, виділяють [66, с. 37]:

– регулярний грошовий потік, який характеризує потік надходження або витрат грошових коштів за окремими господарськими операціями і в періоді, що розглядається, здійснюється постійно за рівномірними або нерівномірними інтервалами часу;

– дискретний грошовий потік, який характеризує разові надходження або витрати грошових коштів за одиничними господарськими операціями в періоді, що розглядається.

За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються такими видами [65, с. 40]:

– регулярний грошовий потік із рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду - такий грошовий потік надходження або витрати коштів носить характер ануїтету;

– регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків підприємства.

1.3 Управління грошовими потоками підприємства

Фінансове забезпечення покриття потреби підприємства у капіталі, а також дотримання своєчасності виконання поточних зобов'язань суб'єкта господарювання залежить від його можливості та спроможності формувати у визначений момент часу необхідний фонд грошових коштів із заданою абсолютною величиною. Кількісним вираженням такої характеристики підприємства є рівень його ліквідності (як можливість швидкого формування фонду коштів без значних фінансових втрат) та платоспроможності (як можливість своєчасного та повного погашення зобов'язань). Таким чином, підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб'єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації руху грошових потоків у часі та просторі - управлінням грошових потоків підприємства [44, с. 73].

Управління грошовими потоками підприємства є важливою складовою системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні завдання фінансового менеджменту [65, с. 41].

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою забезпечення платоспроможності, фінансової рівноваги, ритмічності та ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства [15, с. 273].

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження та витрати коштів і їхньої синхронізації [8, с. 280; 64, с. 102].

Відповідно до мети завданнями управління грошовими потоками можуть бути [15, с. 274]:

– забезпечення збалансування потреб та витрат грошових коштів за видами діяльності;

– знаходження компромісу між необхідністю підтримки для забезпечення ліквідності обсягу грошових коштів і бажанням інвестувати тимчасово вільні кошти з метою підвищення їх прибутковості;

– збалансування обсягів надходження та витрати грошових засобів у часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства повинен здійснюватися з урахуванням певних принципів, що подані у табл. 1.2 [15, с. 274].

Таблиця 1.2 Принципи управління грошовими потоками

Принцип	Зміст принципів	Джерела
Достовірності інформації	Відповідність даних фінансової звітності реальному руху грошових коштів, уніфікація методичних підходів до формування інформаційної бази	Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85], А.М. Поддєрьогін [44, с. 74]
Збалансованості	Управління окремими видами грошових потоків підпорядковане загальній цілі і завданням управління, тому вони повинні бути збалансованими за видами, обсягами, часовими інтервалами та іншими суттєвими характеристиками	А.М. Поддєрьогін [44, с. 74]
Ефективності	Забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів шляхом здійснення фінансових інвестицій, оптимального розподілу грошових коштів у просторі й часі	А.М. Поддєрьогін [44, с. 74]
Ліквідності	Синхронізація позитивного та негативного грошового потоку дозволяє забезпечити високий рівень платоспроможності підприємства	І.О. Бланк [7, с. 142]
Своєчасності, оперативності	Управління грошовими потоками вимагає постійного моніторингу наявності, руху, потреби в грошових коштах	Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85]
Маневреності	Забезпечення своєчасності розрахунків скорочує потребу в позикових коштах	Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85]
Прибутковості (ефективності)	Управління грошовими потоками спрямоване на досягнення вищої прибутковості використання грошових коштів внаслідок організаційно-управлінських дій	Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова [27, с. 85]
Індивідуальності	Принципи, які визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства	А.М. Поддєрьогін [44, с. 74]

Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна керуюча система, управління грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою.

Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їхніми видами й різновидами, розглянутими в процесі їхньої класифікації, їхня підпорядкованість єдиним цілям і завданням управління вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, тимчасовими інтервалами та іншими істотними характеристиками. Реалізація цього принципу пов'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.

Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходження й витрати коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. По суті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), які втрачають свою вартість у часі, від інфляції й з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процес і управління грошовими потоками укладається в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.

Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, які негативно позначаються на рівні його платоспроможності Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечував достатній рівень їхньої ліквідності протягом усього розглянутого періоду Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивних і негативних грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду [65, с. 41].

Процес управління грошовими потоками підприємства охоплює наступні основні етапи (рис. 1.5) [66, с. 37-39]:

1. Забезпечення достовірного обліку грошових потоків підприємства та формування необхідної звітності. Основною метою здійснення цих заходів є забезпечення керівників підприємства необхідною інформацією для проведення всебічного аналізу, планування та контролю грошових потоків підприємства.

2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою аналізу є визначення рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, а також збалансованості додатного та від'ємного грошових потоків підприємства за обсягом та в часі. Особлива роль у процесі цього аналізу має приділятися визначенню «якості чистого грошового потоку» - узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції та зниження її собівартості, а низька - за рахунок збільшення частки чистого прибутку внаслідок зростання цін на продукцію, суми позареалізаційних доходів тощо.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Вона являє собою процес вибору найкращих форм організації їх на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

– забезпечення збалансування обсягів додатного і від'ємного грошових потоків;

– забезпечення синхронності формування окремих видів грошових потоків у часі;

– забезпечення умов зростання чистого грошового потоку підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5. Основні етапи управління грошовими потоками підприємства [66, с. 38]

4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі окремих їх видів носить прогнозний характер у силу невизначеності окремих вихідних його передумов. Тому це планування здійснюється у формі багатоваріантних планових розрахунків відповідних показників при різних сценаріях розвитку окремих факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному). Результати розрахунків цих показників відображаються у плані надходження та витрат грошових коштів, який є однією з головних форм поточного фінансового плану. Цей план розробляється на наступний рік за окремими місяцями в розрізі певних видів господарської діяльності підприємства.

На основі розробленого плану надходження та витрат грошових коштів підприємства формується система поточних бюджетів (платіжних календарів), які виступають головною формою оперативного планування грошових потоків. Ці планові документи забезпечують управління надходженням та витратами грошових коштів в окремі дні наступного місяця і доводяться до відповідних «центрів відповідальності». Ряд показників окремих видів платіжного календаря можуть носити не фіксований, а змінний характер («гнучкий платіжний календар»).

5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Об'єктом такого контролю є виконання встановлених завдань із формування обсягу грошових коштів та витрат їх у розрізі передбачених напрямків; рівномірність формування грошових потоків у часі; забезпечення ліквідності грошових потоків та ефективності їх. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Відстежуючи рух грошових коштів, можна зробити висновок про ефективність поточного фінансового менеджменту на підприємстві.

Для цього слід визначити, до якого типу політики відноситься запроваджена на підприємстві система управління грошовими потоками.

Можна виділити чотири типи політики управління грошовими потоками [15, с. 276-277]:

1. Агресивна політика, при якій фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснюється за рахунок надходжень від фінансової та інвестиційної діяльності. Простежимо за рухом грошових потоків при такому підході. Так, фінансування операційної діяльності за рахунок фінансової діяльності означає забезпечення виконання виробничо-комерційних операцій за рахунок довго- та короткострокових кредитів банків. Фінансування ж операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної діяльності означає, що підприємство отримує надходження від реалізації необоротних активів, дивідендів у той час, як його операційна діяльність збиткова і не виконується основна місія підприємства. За такої політики чистий грошовий потік від операційної діяльності - негативний, а від інвестиційної та фінансової - позитивний.

Наслідками такої політики можуть бути:

– зниження кредитного рейтингу підприємства;

– негативний гудвіл підприємства;

– банкрутство підприємства.

Можливими шляхами виходу з кризи є:

– перепрофілювання діяльності;

– пошук нових постачальників;

– пошуки шляхів зниження операційних витрат;

– зростання обороту підприємства тощо.

За цим типом політики можна зробити висновок про досить низьку ефективність фінансового менеджменту підприємства.

2. Помірна політика, при якій фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснюється за рахунок грошових надходжень від операційної та фінансової діяльності. Простежимо за рухом грошових потоків при такому підході. У випадку, коли фінансування видатків операційної діяльності здійснюється за рахунок надходжень цієї ж діяльності, то це означає, що підприємство отримує валовий прибуток. Окрім надходжень від основної діяльності, забезпечення виробничо-збутової діяльності підприємства здійснюється за рахунок довго- та короткострокових кредитів.

За такої політики чистий грошовий потік від операційної та фінансової діяльності - позитивний, а від інвестиційної - негативний.

Якщо за цієї політики загальний чистий грошовий потік підприємства додатній, то це може означати, що підприємство отримало позичкові кошти під невеликий відсоток і вклало ці кошти в свою виробничо-комерційну діяльність з більшою рентабельністю. При цьому підприємство оновлює основні засоби, вкладає гроші у фінансові інвестиції, здійснює капітальні вкладення.

3. Консервативна політика, при якій фінансове забезпечення операційної діяльності підприємства здійснюється за рахунок надходжень від операційної та інвестиційної діяльності. Простежимо за рухом грошових коштів при такому підході. Так, фінансування операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної діяльності означає, що підприємство отримує надходження від реалізації необоротних активів, дивідендів.

Разом з тим, надходження за операційною діяльністю перевищують витрати від неї, що свідчить про додатне значення валового прибутку підприємства.

При такій політиці чистий грошовий потік від операційної та інвестиційної діяльності - позитивний, а від фінансової - негативний. Підприємство здійснює продаж своїх основних засобів забирає вкладені раніше фінанси. При цьому намагається позбутися кредитів. Тобто переходить на фінансування поточної діяльності за рахунок власних коштів. За такої політики фінансовий менеджмент підприємства не можна вважати ефективним. Ця політика притаманна підприємствам, які прагнуть мінімізувати ризики.

4. Раціональна політика, яка передбачає, що підприємство фінансує операційну діяльність за рахунок надходжень від тієї ж операційної діяльності. При цьому надходження від фінансової та інвестиційної діяльності значно менші витрат за ними. Чистий грошовий потік від операційної діяльності за цією політикою має позитивне значення, від фінансової та інвестиційної - негативне.

Додатне значення загального чистого грошового потоку при такій політиці означає, що підприємство спроможне забезпечити повернення кредитних ресурсів, оновити основні засоби, тобто забезпечується розвиток підприємства за рахунок надходжень від операційної діяльності. Така політика свідчить про ефективний фінансовий менеджмент підприємства.

Значення чистого грошового потоку за різних типів політики подано на рис. 1.6 [15, с. 278].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6. Характеристика типів політики управління грошовими потоками

Політику управління грошовими потоками необхідно розглядати як комплексне поняття, у структурі якого можна виділити такі складові елементи:

– цілі та завдання управління грошовими потоками;

– основні напрями управління грошовими потоками;

– критерії прийняття управлінських фінансових рішень;

– методи кількісної оцінки грошових потоків;

– форми управління грошовими потоками.

Потреба в створенні ефективної системи управління грошовими потоками підприємства є незаперечною, як і важливість усвідомлення необхідності розробки теоретичних аспектів її функціонування для апарату фінансового менеджменту підприємств [5, с. 388].

Таким чином, управління грошовими потоками в цілому є важливим елементом фінансової політики підприємства, воно наскрізь охоплює всю систему управління підприємства. Важливість та значення управління грошовими потоками важко переоцінити, адже від його якості та ефективності залежить не тільки його стійкість в конкретний період часу, а й можливість подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгострокову перспективу.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ДПДГ «ЧЕРКАСЬКЕ» ТА СТОВ «ПЕРЕМОГА»)

2.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства

Відповідно до обраної теми магістерської роботи ми визначили об'єкт дослідження - Державне підприємство «Дослідне господарство «Черкаське» Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Загальне підпорядкування: Українській академії аграрних наук (надалі-Академія) як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.

Дане підприємство розташоване в с. Холоднянське, Смілянського району, Черкаської області.

Господарство є державним сільськогосподарським статутним суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Основні напрями діяльності Господарства:

а) активне сприяння науковій установі, якій воно підпорядковане, а також іншим науковим установам в роботі по проведенню наукових дослідів, виробничої перевірки і впровадженню науково-технічних розробок;

б) сприяння на взаємовигідній основі науковим установам в їх діяльності по поширенню серед державних підприємств та організацій, а також інших господарюючих суб'єктів наукових досягнень; в) виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняку худоби і птиці;

г) ефективне власне господарювання як приклад застосування результатів організаційних та наукових здобутків.

Економічною основою діяльності підприємства є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене Академією за підприємством, а також землі Академії, надані господарству згідно з державним актом на право постійного користування землею [39].

Для оцінки наявності в господарстві земельних ресурсів, визначимо структуру його земельних угідь (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Структура земельних угідь ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Види земельних угідь	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у% до 2008 р.
	га	%	га	%	га	%	га
С/г угіддя:	1470	100	1710	100	1715,4	100	116,69
в т.ч. рілля	1375	93,54	1575	92,11	1621,3	94,51	117,91
багаторічні насадження	2,9	0,20	3,2	0,19	3,3	0,19	113,79
сіножаті	9,5	0,65	14,6	0,85	9,8	0,57	103,16
пасовища	82,6	5,62	117,2	6,85	80,8	4,71	97,82

З даних таблиці 2.1 видно, що загальна площа с/г угідь підприємства ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр. збільшилася на 16,69% (з 1470 га у 2008 р. до 1715,4 га у 2010 р.). Основну частку в структурі с/г угідь займає рілля (більше 92%), площа якої за досліджуваний період збільшилася на 17,91% (з 1375 га у 2008 р. до 1621,3 га у 2010 р.). Площа багаторічних насаджень збільшилася з 2,9 га у 2008 році до 3,3 га у 2010 році. Також відбулося зростання площі сіножатей на 3,16% (з 9,5 га у 2008 р. до 9,8 га у 2010 р.). Площа земель, відведених під пасовища, за досліджуваний період зменшилася з 82,6 га у 2008 році до 80,8 га у 2010 році, що становить 2,18%. Питома частка пасовищ в структурі с/г угідь за 2008-2010 рр. коливалася в межах від 4,71% до 6,85%.

В табл. 2.2 наведено дані землезабезпеченості ДПДГ «Черкаське» в динаміці за 2008-2010 рр.

Таблиця 2.2 Землезабезпеченість ДПДГ «Черкаське» за 2008-2010 рр.

Рік	Площа, га	Середньорічна чисельність працівників	Припадає на 1 працівника, га
	с/г угідь	ріллі		с/г угідь	ріллі
2008	1470	1375	57	25,79	24,12
2009	1710	1575	55	31,1	28,64
2010	1715,4	1621,3	65	26,39	24,94
2010 р. у% до 2008 р.	116,69	117,91	114,03	102,33	103,40

Аналізуючи дані таблиці 2.2, бачимо, що за досліджуваний період площа сільськогосподарських угідь та площа ріллі в розрахунку на одного середньорічного працівника збільшилися відповідно на 2,33% (з 25,79 га в 2008 р. до 26,39 га в 2010 р.) та на 3,40% (з 24,12 га в 2008 р. до 24,94 га у 2010 р.) за рахунок збільшення земельних площ. Таким чином землезабезпеченість ДПДГ «Черкаське» зросла за 2008-2010 рр.

У процесі виробництва продукції сільськогосподарські підприємства використовують основні і оборотні фонди. Функціонування основних виробничих фондів, їх технічний стан, продуктивність і рівень використання має вирішальне значення для ефективної роботи підприємства. Конкурентна боротьба спонукає підприємців до постійного оновлення основних фондів. Безперервність функціонування основних фондів загалом забезпечує рух оборотного капіталу та оборотних коштів [68]. Ефективність функціонування оборотного капіталу підприємства полягає у раціональному та результативному його використанню на кожній фазі кругообігу [43].

Таким чином визначимо забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання в ДПДГ «Черкаське» (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Забезпеченість основними виробничими фондами та ефективність їх використання в ДПДГ «Черкаське»

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у% до 2008 р.
Вартість основних фондів, тис. грн.	4055,5	3535	2972	73,28
Вартість оборотних фондів, тис. грн.	2298	2291,5	2530,5	110,12
Вартість валової продукції, тис. грн.	4871	6922	3346	68,69
Середньорічна чисельність працівників, чол.	57	55	65	114,03
Площа с/г угідь, га	1470	1710	1715,4	116,69
Прибуток (збиток), тис. грн.	845	100	409	48,40
Фондозабезпеченість, тис. грн.	2,76	2,07	1,73	62,80
Фондоозброєність праці, тис. грн.	71,15	64,27	45,72	64,26
Фондовіддача, грн.	1,20	1,96	1,13	93,74
Фондомісткість, грн.	0,83	0,51	0,89	106,68
Норма прибутку,%	13,30	1,72	7,43	55,89

Виходячи з даних таблиці 2.3, ми бачимо, що середньорічна вартість основних виробничих фондів за досліджуваний період часу зменшилась на 1083,5 тис. грн. (26,72%), а середньорічна вартість оборотних фондів збільшилася на 10,12% і в 2010 році складає 2530,5 тис. грн. Щодо вартості валової продукції, то за 2008-2010 рр. цей показник зменшився на 31,31% (з 4871 тис. грн. у 2008 р. до 3346 тис. грн. у 2010 р.), хоча у 2009 р. досяг рівня 6922 тис. грн.