Управління грошовими потоками на підприємствах АПК (на прикладі сільськогосподарських підприємств ДПДГ "Черкаське" і СТОВ "Перемога")

За умовно-постійних витрат виробництва вирішальним фактором оптимізації грошових потоків виступають реалізаційні процеси. І тому важливо з'ясувати, якою мірою динаміка вхідних грошових потоків сільськогосподарських підприємств зумовлювалася динамікою обсягів реалізації продукції основних видів виробництва (рослинництва, тваринництва) за реалізаційними цінами.

Динаміка впливу реалізаційних цін на вхідні грошові потоки сільськогосподарських підприємств дозволяє простежити коливання цін і обсягів товарної продукції, і чим більшою є частка фактора цін у формуванні приросту вхідних грошових потоків, тим більш виразною є ситуація у формуванні доходів від реалізації основних видів сільськогосподарської продукції. Випадки зниження динаміки цін від динаміки обсягів товарної продукції вказують на те, що вхідні грошові потоки приростають лише в результаті збільшення обсягів товарної продукції.

Визначення часових інтервалів між вхідними і вихідними грошовими потоками сприяє виявленню внутрішніх резервів господарства і як наслідок - формуванню шляхів оптимізації фінансових результатів з їх оцінкою. Оцінка оптимальної діяльності господарства відбувається за допомогою аналізу відхилень за видами грошових потоків, який відноситься до основного інструментарію контролінгу. Інформаційне забезпечення про відхилення грошових потоків за їх видами ґрунтується на обліковій системі господарства і складеному плані (нормативі) щодо їх надходження та використання. Таким чином, очікувані доходи і витрати (вхідні, вихідні грошові потоки) за нормативом порівнюються із фактичним їх рухом - надходження, використання (обліковий процес). При цьому необхідно вказати, що в центрі уваги повинна бути причина відхилення, а не саме відхилення. Причини відхилення можуть бути приховані у дефекті функціонування, планування або нормування. Провідне значення в оптимізації грошових потоків сільськогосподарських товаровиробників є зниження собівартості готової продукції, яке полягає у дотриманні режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності господарств. Послідовне запровадження у господарстві режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат на обслуговування виробничого процесу і управління та ліквідацію непродуктивних витрат.

Процес оптимізації грошових потоків аграрних товаровиробників значно залежить від коливання реалізаційних цін на сільськогосподарську продукцію. Це дає підставу стверджувати, що процес сільськогосподарського ціноутворення у нашій країні недостатньо узгоджується із динамікою виробництва і реалізації продукції, попиту та пропозиції. І тому регуляторну політику держави щодо сільськогосподарського виробництва поки що не можна вважати сформованою.

3.2 Удосконалення системи моніторингу в управлінні грошовими потоками

У сучасних конкурентних умовах успішність господарювання підприємств потребує ефективного управління грошовими потоками. У складі системного механізму управління грошовими потоками важливу роль необхідно відводити методам їх внутрішнього фінансового контролю (моніторингу). Моніторинг грошових потоків являє собою організований господарством процес перевірки виконання всіх управлінських рішень у сфері їх формування з метою реалізації розробленої політики розвитку і намічених показників бюджетів різних рівнів.

Створення системи фінансового моніторингу повинно бути невід'ємною складовою побудови всієї системи управління підприємством із забезпечення ефективності його функціонування. Систему моніторингу грошових потоків необхідно будувати за їх функціональною структурою.

Функціональна структурна система моніторингу в управлінні грошовими потоками обумовлена внутрішніми галузевими особливостями розвитку підприємств. Зокрема, в аграрно-промисловому комплексі (АПК) ці характеристики з поглибленням процесу інтеграції набувають нових ознак, потребують нових підходів, нової побудови агропромислового менеджменту, а отже, підпорядкування економічного механізму новим соціально-економічним змінам і ситуаціям.

Систему моніторингу в управлінні грошовими потоками слід розглядати не лише як надбудову над процесом господарювання, а й як його обов'язковий атрибут, як перевтілення, з одного боку, внутрішніх змін у процесі фінансово-господарської діяльності, а з іншого - як факторний регулятор цих змін, тобто як процес виробництва в цілому.

Система моніторингу грошових потоків являє собою розроблений підприємством механізм постійного стеження за контрольними показниками їх формування, визначення розмірів відхилень фактичних результатів від запланованих та виявлення причин цих відхилень [14].

Побудова загальної системи моніторингу функціонування грошових потоків повинна охоплювати такі основні етапи:

Створення системи інформаційно-звітних показників для контролю за кожним видом грошових потоків. Дана система являє собою сформованість первинної інформаційної бази для відстеження абсолютних і відносних фінансових показників, що характеризують результати формування грошових потоків підприємства.

Розробка системи узагальнюючих показників, передбачених методами контролю, які відображають фактично досягнуті результати. Процес розробки такої системи ґрунтується на використанні розрахункових алгоритмів аналітичних показників, які передбачені методами фінансового аналізу.

Побудова структурних носіїв контрольної інформації за показниками. Для забезпечення ефективності моніторингу така інформаційна база повинна відображати інформацію про:

– фактично досягнуте значення у зіставленні з плановим;

– розмір відхилення фактично досягнутого значення від планового;

– факторний аналіз розміру відхилення;

– пояснення причин негативних відхилень в цілому за показником і за окремими його складовими частинами.

Побудова диференційованої системи моніторингу будується у розрізі фінансового бюджету грошових потоків підприємства, тобто за плановими програмами, кошторисами та планами-графіками.

У даній системі також відображені відповідні етапи її функціонування, які повинні деталізувати аналітичні показники грошових потоків, а саме:

Визначення контрольних періодів за кожним видом або групою показників грошових потоків. Конкретизація контрольного періоду повинна визначатися терміновістю реагування - річне, квартальне, місячне, декадне (тижневе).

Встановлення розміру відхилень фактичних результатів від запланованих. Виявлення відхилень повинно здійснюватись як в абсолютних, так і у відносних показниках. Оскільки кожен показник агрегується у рамках господарства в цілому, то за відносними показниками всі відхилення доцільно поділити на позитивне відхилення, негативне «допустиме» відхилення і негативне «критичне» відхилення.

Аналіз основних причин відхилень фактичних результатів від запланованих. Такий аналіз запроваджується при виявленні критичних відхилень грошових потоків від встановлених бюджетів і планів із з'ясуванням їх причин.

Важливу та дієву роль у ліквідації відхилень відведено системі алгоритмів, що є завершальним етапом у проведенні контролю грошових потоків і кінцевим пунктом формування фінансового моніторингу підприємств АПК [23].

Дія даної системи належить до управлінської функції з прийняттям відповідних рішень оперативного реагування і побудована за такими напрямами:

1. Подальше функціонування - форма реагування при негативному відхиленні грошових потоків нижче від критичної межі.

2. Пошук резервів - ліквідація відхилення за рахунок резервів із забезпеченням планових показників формування грошових потоків у розрізі фінансових операцій.

3. Трансформація бюджетних показників - корегування або нормалізація окремих аспектів формування грошових потоків за умови їх обмеженості чи відсутності.

Система моніторингу в управлінні повинна розглядатися як складний, відкритий, адаптивний і динамічно імовірнісний захід, який характеризує структурну складність грошових потоків з наявністю множинних елементів їх взаємозв'язків, динамічністю поведінки в цілому й окремих елементів, що розвиваються згідно з поставленими підприємством цілями.

Система моніторингу управління грошовими потоками орієнтована на досягнення поставлених цілей - збільшення прибутку в поточному періоді чи у перспективі, забезпечення високих темпів сталого економічного розвитку в умовах конкурентного середовища та ринкового механізму [26]. Звичайно, окреме підприємство не може вплинути на дію ринкових механізмів та їх регулювання, і тому воно може тільки враховувати їх поведінку в процесі функціонування, будуючи стратегію і тактику своєї поведінки, щоб максимально використати сприятливі можливості або зменшити їх деструктивний вплив.

Отже, система моніторингу управління грошовими потоками - це інформаційна система, яка об'єднує фінансовий облік, бюджетування, аналіз і контроль з метою ефективного забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень. Основними структурними елементами моніторингу є механізми, що забезпечують управлінські процеси інформацією як про оптимальний стан руху грошових потоків, так і про небезпечний або негативний.

До основних положень концепції створення системи моніторингу в управлінні грошовими потоками можна віднести:

– аналіз фінансово-облікових операцій з виявленням результатів та планування на перспективу;

– формування аналітичної бази показників за класифікаційними видами і групами грошових потоків;

– гнучкість у виявленні позитивного і негативного грошового потоку з огляду на аспекти діяльності підприємства;

– забезпечення достатності й інваріантності інформації, наступності, достовірності й зіставності, ймовірності, комплексності, гнучкості реагування;

– узгодженість нормативно-правової бази на аналітичному рівні;

– адаптацію до нових умов господарювання з метою систематизації і ранжування показників за ступенем значущості;

– комплексність в охопленні всіх сфер діяльності підприємства з метою створення оптимальних оперативних, стратегічних і тактичних варіантів управлінських рішень;

– безперервне відстеження руху грошових потоків з метою виявлення відхилень та вибором варіантів в цілях оперативного управління;

– визначення циклічності виникнення нестандартних ситуацій;

– ефективність роботи підприємства - раціоналізація руху грошових потоків.

З метою ефективного регулювання руху грошових потоків з визначенням процедур управління пропонується розробити заходи моніторингу, що дають змогу проводити оцінювальний аналіз фінансової діяльності товаровиробника із його варіативним бюджетним впливом. Як правило, вихідною інформацією для такого аналізу служать облікові дані - масив доходів та витрат. При цьому результатом моніторингу виступають різні варіанти, які потребують обробки та відпрацювання єдиного оптимального напряму в системі управління грошовими потоками і залежать від альтернатив обраних фінансових стратегій підприємств АПК. У даному випадку це дозволить дослідити ретроспективні результати діяльності виробників і забезпечити інваріантність інформації для уточнення або корегування бюджету грошового потоку та його планових програм.

Інструментами даної системи виступають такі функціональні елементи: облік (реєстрація і збір облікової інформації), аналіз (проведення аналітичних розрахунків), контроль (контроль за виконанням завдань оперативного управління), бюджет (побудова або корегування бюджетів та планів).

Облік поєднує такі види, як фінансовий і управлінський та забезпечує інформацією для здійснення оперативного управління. Він враховує зовнішні фактори макросередовища, орієнтований на облік невизначеності, ґрунтується на стратегії діяльності господарства і передбачає такі етапи свого функціонування:

– бухгалтерське відображення сукупного руху грошового потоку;

– методологічна побудова управлінського обліку;

– методика і методологія у формуванні інформації для управління;

– облікова оцінка діяльності товаровиробника.

Дані облікового процесу виступають базою для подальшого аналізу, бюджетування та проведення контрольних процедур.

Аналіз - це процес комплексного дослідження внутрішніх фінансових ресурсів і можливостей підприємства, спрямований на оцінку минулих і поточних подій з виявленням сильних і слабких його місць та визначенням векторного спрямування подальшої фінансово-господарської діяльності [55].

Бюджетування - адаптивний процес, за допомогою якого здійснюються регулярна розробка й корекція формалізованих планів, перегляд системи заходів з їх виконання на основі безперервного контролю і оцінки змін під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників підприємства [58].

Контроль полягає у спостереженні та оцінці управлінських функцій щодо забезпечення поставлених цілей через встановлення стійкого зворотного зв'язку. Контрольні функції повинні бути орієнтовані на загальну фінансову стратегію господарювання.

Істотний вплив моніторингу на систему оперативного управління є ключовим заходом економічної діяльності підприємств АПК, що потребує своєчасного аналізу, контролю і регулювання.

Динамічність і непередбачуваність руху грошових потоків, що характеризується наявністю множинності зв'язків і їх елементів, швидкою зміною зовнішніх умов і критеріїв оперативного управління, визначає необхідність розробки засобів цілісної системи моніторингу, а саме його інформаційного забезпечення в управлінні з метою ефективного впливу на кінцеві результати діяльності господарств. Розробка засобів інформаційної підтримки в системі управління визначається необхідністю пошуку нових варіантів ведення фінансової політики підприємства в умовах ринку, що і відповідає цілям управління.

Система моніторингу в управлінні грошовими потоками передбачає першочергове запровадження аналізу дослідження їх руху з необхідністю отримання інформації про:

– величину грошових потоків за визначені проміжки часу (декада, місяць, квартал, півріччя, рік);

– складові елементи грошових потоків;

– напрями руху, що генерують основні потоки.

Аналіз здійснюється за сформованими аналітичними даними фінансової інформації і розпочинається з дослідження складових частин оборотних активів підприємства та їх змін у динаміці. Виходячи з того, що виникнення фінансових труднощів є тенденцією скорочення обороту грошових потоків за наявного зростання поточних зобов'язань, доцільно щомісячно аналізувати співвідношення грошових потоків і найбільш термінових зобов'язань. Це дасть змогу отримувати оперативну і точну інформацію про надлишок або дефіцит грошових потоків підприємства та визначити період їх обороту у днях:

ПОгп=СЗгп* Тзп/Огп, (3.2)

де ПОгп - період обороту грошових потоків (дні);

СЗгп - середні залишки грошових потоків (тис. грн.);

Тзп - тривалість звітного періоду (дні);

Огп - оборот грошових потоків за період (тис. грн.).

Для розрахунку використовуються внутрішні облікові дані про величину залишків на початок і кінець звітного періоду. При цьому тривалість звітного періоду становить: за рік - 360 днів, за 9 місяців - 270 днів, за півріччя - 180 днів, за квартал - 90 днів, за місяць - 30 днів, за декаду - 10 днів.

Вивчення і дослідження в динаміці складу та структури залишків грошових потоків, кількість їх оборотів, тривалість одного обороту в днях - допоможуть проконтролювати поточну платоспроможність, яка передбачає наявну достатність їх обсягу (а отже, ліквідацію дефіциту).

У процесі моніторингу в управлінні грошовими потоками значну увагу приділяють веденню фінансово-господарської діяльності за їх рухом, яка охоплює періодичність часу між вхідними і вихідними потоками. На періодичність такого руху впливає:

– період кредитування постачальників (кредиторська заборгованість);

– період кредитування замовників (дебіторська заборгованість);

– період надходження виробничих запасів;

– період виробництва і реалізації продукції (рис. 3.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2. Послідовність проведення моніторингу грошових потоків на основі аналізу [14]

Внаслідок такої сегментації видів грошових потоків з'являється можливість проведення контролю на достатність і ефективність напрямів, що їх формують, а також на збалансованість додатного і від'ємного потоку за обсягом і в часі.

Необхідність аналізу пояснюється тим, що він дає відповіді на такі ключові питання моніторингу в управлінні грошовими потоками, як:

Формування підприємством коштів, необхідних для придбання ресурсів з метою подальшого розвитку;

Наявність коштів для погашення зобов'язань;

Достатність власних коштів підприємства для фінансування своєї діяльності.

Система моніторингу в управлінні рухом грошових потоків дає можливість здійснювати такі операції:

– визначення обсягу за джерелами надходження та напрямами використання грошових потоків з виявленням їх надлишку та поясненням причин дефіциту коштів за етапами руху;

– визначення точки превалювання припливу над відпливом грошових потоків (або навпаки);

– визначення оптимальної спроможності підприємства забезпечити свої зобов'язання;

– визначення достатності чистого грошового потоку для процесу стратегічного розвитку підприємства.

3.3 Напрями щодо підвищення ефективності управління грошовими потоками

В сучасних умовах господарювання більшість підприємств відчувають брак фінансових ресурсів. Актуальним постає питання самофінансування. Управління грошовими потоками є одним з найважливіших аспектів фінансового менеджменту, оскільки грошові кошти є найбільш ліквідними активами підприємства, здатними легко трансформуватися в будь-який інший вид активів. В Україні в умовах інфляції, нестабільної політичної ситуації, постійних змін в законодавстві і кризи неплатежів управління грошовими потоками є найбільш актуальним завданням в управлінні фінансами. Підвищення ефективності фінансового управління є основним фактором добробуту компанії [35].

Потреба в створенні ефективної системи управління грошовими потоками підприємства незаперечна, як і важливість усвідомлення необхідності розробки теоретичних аспектів її функціонування для апарату фінансового менеджменту підприємства [10].

Згідно з традиційним підходом ефективність управління грошовими потоками передбачає результативність процесу та обчислюється як відношення результату (ефекту) до витрат, що забезпечили цей результат [20, с. 278].

Виходячи з цього положення в економічній літературі склалося два підходи до визначення ефективності управління грошовими потоками. Перший передбачає розрахунок співвідношення чистого грошового потоку за період з сукупним від'ємним грошовими потоком за аналогічний період [8, с. 503]. Згідно з другим підходом ефективність грошового потоку визначається як співвідношення чистого грошового потоку та середньорічної вартості активів підприємства [44, с. 491]. Але для того, щоб оцінити ефективність управління грошовими потоками, наведених показників недостатньо.

Погоджуючись з Г.В. Гіляровською, зауважимо, що під критерієм ефективності управління слід розуміти оціночний показник, що найбільш повно й з різних боків відображає поставлену мету та дозволяє кількісно визначити повноту реалізації даної мети за варіантами рішень [27, с. 156].

Критерій, що характеризує ефективність управління грошовими потоками, має відповідати наступним вимогам:

– надавати кількісну характеристику ступеню досягнення головної мети управління грошовими потоками;

– бути науково обґрунтованим та побудованим з урахуванням положень базових концепцій управління грошовими потоками;

– забезпечувати порівняння результатів управління грошовими потоками з витратами на його здійснення;

– бути комплексним, тобто враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на досягнення цілей управління;

– надавати можливість порівняння значень показнику ефективності управління грошовими потоками підприємства з аналогічними показниками підприємств галузі.

Зазначені вимоги визначили коло питань, що мають бути вирішені для побудови критерію ефективності управління грошовими потоками.

По-перше, це з'ясування головної мети управління. За результатами дослідження робіт І.А. Бланка, Є.Є. Іоніна, А.М. Поддєрьогіна, О.О. Терещенко встановлено, що стратегічною метою управління грошовими потоками є забезпечення зростання ринкової вартості підприємства, що створює передумови для максимізації добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періоду [53, с. 54]. Отже, показник, що визначає ефективність управління грошовими потоками, повинен відображати зростання вартості підприємства за результатами управління.

По-друге, систематизації потребують основні положення фінансових концепцій, що мають бути використані при розробці критерію ефективності управління грошовими потоками.

Базовими концепціями фінансового управління, положення яких є основою розробки критерію ефективності управління грошовими потоками, є концепція доданої вартості, концепція майбутньої доходності та концепція вартості грошей у часі [45, с. 228].

Концепція майбутньої доходності передбачає оцінку вартості майна, що генерує доход за допомогою обліку кількості, якості й тривалості одержання тих вигід, які даний об'єкт буде приносити протягом прогнозного періоду часу. Тобто управління грошовими потоками буде ефективним, якщо протягом певного часу підприємство зможе генерувати певні грошові потоки, що відповідають очікуванням власників даних доходів.

Концепція майбутньої доходності нерозривно пов'язана з концепцією вартості грошей у часі. Ключовими постулатами даної концепції є наступні: по-перше, сьогодні гроші дорожче, ніж завтра; по-друге, гроші гублять свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності. У зв'язку з цим, ключовими чинниками, що повинні бути враховані при оцінці ефективності управління грошовими потоками, є чинники інфляції, комерційної ненадійності, переваги готівки [57, с. 91-92].

Концепція доданої вартості заснована на загальній формулі кругообігу капіталу: Д-Т-Д': «гроші тільки тоді стають капіталом, коли вони приносять додану вартість» [45, с. 230]. Саме збільшення коштів у результаті руху грошових потоків (ДД) і називається доданою вартістю. Але, якщо звернутися до фінансового трактування різниці економічної сутності прибутку й чистого грошового потоку, можна визначити, що чистий грошовий потік не є грошовою оцінкою доданої вартості підприємства, а являє собою частину доданої вартості, що надходить на підприємство у вигляді коштів від реалізації продукції. Тобто, якщо розглядати приріст коштів підприємства, що знаходить відображення у фінансовій звітності як збільшення грошових активів підприємства, то цей традиційний підхід не дозволяє визначити зростання вартості, а лише характеризує трансформацію активів та зобов'язань із однієї форми в іншу. У зв'язку із цим оцінка ефективності управління грошовими потоками повинна включати не тільки визначення абсолютного приросту суми коштів, але й оцінку факторів, які впливають на формування чистого грошового потоку підприємства.

По-третє, потребують систематизації чинники, що впливають на ефективність управління грошовими потоками. Дослідження наукових праць з проблем управління грошовими потоками підприємств [8, 27] та результатів практичної діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах господарювання дозволило розмежувати чинники, що впливають на ефективність управління грошовими потоками на внутрішні та зовнішні.

Сукупність зовнішніх чинників розмежовано за двома групами:

– ринкові чинники (рівень інфляції, незбалансованість попиту, пропозиції й цін на економічні й фінансові ресурси, слабкі темпи росту національної економіки);

– чинники державного регулювання (несприятливі умови оподатковування, невпорядкованість нормативного забезпечення управління грошовими потоками підприємств).

До внутрішніх чинників віднесено:

– господарські (структура виробничої програми й цінова політика; рівень використання виробничого потенціалу),

– фінансові (невідповідність строків перетворення активів у грошову форму строкам погашення зобов'язань; незадовільна структура капіталу підприємств; рентабельність основної діяльності)

– організаційно-методичні (відсутність регламентів управління грошовими потоками та автоматизованих систем контролю руху грошових потоків підприємства).

По-четверте, при визначенні критерію ефективності управління грошовими потоками необхідно враховувати всі грошові витрати підприємства, тобто витрати, що виникають у процесі виробничо-господарської діяльності підприємства і пов'язані з придбанням матеріальних ресурсів, виплатою заробітної плати працівникам, ремонтом основних фондів, відрахуванням у бюджет, утриманням апарату управління.

Погоджуючись з І.А. Бланком, Л.С. Сосненко [8, 53], у якості комплексного показника грошових витрат підприємства слід використовувати сукупний від'ємний грошовий потік підприємства за період, адже він враховує витрати грошових коштів для забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

По-п'яте, для забезпечення порівняння показника ефективності управління грошовими потоками, його наповнення має бути сформовано таким чином, щоб його розрахунок відбувався на підставі зовнішньої (відкритої) фінансової звітності підприємства, яка забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо якості управління та регулювання діяльності підприємства.

Запропонований критерій ефективності управління грошовими потоками підприємства дозволяє визначити зростання або зменшення вартості за результатами управління, та встановити співвідношення отриманих результатів з відтоком грошових коштів, пов'язаним із забезпеченням фінансово-господарської діяльності підприємства. Практичне його використання дозволяє отримати порівняну інформацію про рівень управління грошовими потоками на підприємстві відносно інших підприємств галузі, та використовувати її для прийняття управлінських рішень щодо формування вхідних та вихідних грошових потоків з метою задоволення інтересів власників підприємства, розширення інвестицій і забезпечення позитивних результатів господарювання.

Ефективність управління грошовими потоками визначається впливом цього процесу на платоспроможність підприємства, швидкість обороту оборотного капіталу, обсяги залучених коштів та кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті на рентабельність підприємства та його конкурентні позиції.

Шляхом ефективного впровадження системи планування й управління досягається раціональне використання грошових потоків: операційна, інвестиційна та фінансова діяльність забезпечуються необхідними грошовими ресурсами [31].

Оперативне управління грошовими потоками дозволяє контролювати поточну платоспроможність підприємства, приймати оперативні рішення з управління коштами і пояснювати розбіжність між фінансовим результатом і зміною коштів.

Більш ефективне управління грошовими потоками підвищує ступінь фінансової і виробничої гнучкості компанії, тому що призводить до [17]:

– поліпшення оперативного управління, особливо з погляду збалансованості надходжень і витрат коштів;

– зростання продажу й оптимізації витрат за рахунок великих можливостей маневрування ресурсами підприємства;

– поліпшення управління борговими зобов'язаннями;

– підвищення ліквідності підприємства;

– можливості вивільнення коштів для інвестування в «зони зростання» при відносно невеликих витратах («ефект важеля»);

– поліпшення умов переговорів із кредиторами і постачальниками;

– більшої ймовірності одержання кредитів або інвестицій від потенційний закордонних партнерів;

– більшої кількості альтернатив фінансової реструктуризації;

– можливості швидкого реагування на зміни в ринковому середовищі.

Слід відмітити, що з метою підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства необхідно визначати потоки в обліковій, у тому числі оперативній, інформації для формування своєчасного та повного інформаційного забезпечення аналізу руху грошових коштів підприємств та удосконалити методику аналізу грошових потоків, що повинна здійснюватися, виходячи з реального фінансового стану підприємств.

Щоб підвищити ефективність управління грошовими потоками необхідно:

– залучати в практику розрахунок системи показників грошових потоків як вимірників фінансової стійкості, платіжної стабільності та нормальної платоспроможності;

– досліджувати галузеві закономірності грошових потоків та враховувати їх у практиці обліку та аналізу підприємства;

– визначати потоки в обліковій, у тому числі оперативній, інформації для формування своєчасного та повного інформаційного забезпечення аналізу руху грошових коштів підприємств;

– удосконалити методику аналізу грошових потоків, що повинна здійснюватися, виходячи з реального фінансового стану підприємств;

– ураховувати фактори руху коштів вітчизняних господарчих суб'єктів в умовах невизначеності та ризику.

Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і прибутку, що генерується достатньо, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізації надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

На підприємстві любий збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції. Завдяки ефективному управлінню грошовими потоками підвищується ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечуючи збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження управління грошовими потоками та визначення впливу грошових потоків на фінансовий стан досліджуваного підприємства можна зробити такі висновки:

1. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких пов'язаний з чинниками часу, ризику та ліквідності.

Грошові потоки відіграють важливу роль для фінансової діяльності підприємства. Вони є основою самофінансування підприємства, а ефективне управління ними дозволяє господарству забезпечувати свою господарську діяльність за рахунок внутрішніх джерел фінансування.

2. Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою забезпечення платоспроможності, фінансової рівноваги, ритмічності та ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Управління грошовими потоками в цілому є важливим елементом фінансової політики підприємства, воно наскрізь охоплює всю систему управління підприємства. Важливість та значення управління грошовими потоками важко переоцінити, адже від його якості та ефективності залежить не тільки його стійкість в конкретний період часу, а й можливість подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгострокову перспективу.

3. Фінансовий стан ДПДГ «Черкаське» в цілому є задовільним, оскільки підприємство є ліквідним і фінансово стійким, незалежним від кредиторів, але існує загроза погіршення майнового стану, оскільки не відбувається оновлення основних засобів, та зниження ділової активності підприємства в результаті уповільнення обертання фінансових ресурсів. Позитивним явищем для фінансового стану підприємства є позитивна тенденція до зростання рентабельності.

4. Порівнюючи динаміку позитивного грошового потоку на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога», можна сказати, що за 2008-2010 рр. на обох підприємствах спостерігається негативна тенденція до зменшення позитивного грошового потоку, але у ДПДГ «Черкаське», окрім надходження від реалізації продукції, є декілька альтернативних джерел грошових надходжень, за рахунок яких можна збільшити позитивний грошовий потік, тоді як у СТОВ «Перемога» таких додаткових джерел немає, що може призвести до негативних наслідків, якщо в подальшому надходження від реалізації продукції як основне джерело фінансування господарської діяльності підприємства матиме тенденцію до зменшення.

5. Порівнюючи динаміку негативного грошового потоку на підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» можна сказати, що напрямки використання грошових надходжень на підприємствах подібні. За досліджуваний період на підприємстві ДПДГ «Черкаське» основну роль у динаміці негативного грошового потоку відіграли напрямки використання грошових надходжень, що пов'язані з операційною діяльністю, тоді як на динаміку від'ємного грошового потоку підприємства СТОВ «Перемога» вплинуло витрачання коштів, що стосуються як операційної, так і фінансової діяльності.

На підприємствах ДПДГ «Черкаське» та СТОВ «Перемога» за досліджуваний період спостерігається незбалансованість позитивних та негативних грошових потоків.

6. Оцінка достатності грошових потоків дозволяє визначити міру забезпеченості підприємства грошовими коштами для погашення своїх зобов'язань перед кредиторами, а також здатність формувати приріст запасів на підприємстві.

Достатність грошового потоку для операційної діяльності як підприємства ДПДГ «Черкаське», так і для СТОВ «Перемога» є низькою, оскільки в динаміці за 2008-2010 рр. спостерігається зниження питомої ваги грошового обороту від операційної діяльності на одиницю реалізованої продукції; строк погашення кредиторської заборгованості настає швидше, ніж надходять кошти від продажу запасів та інкасації дебіторської заборгованості; зменшується частка поточних зобов'язань, які покриваються за рахунок грошового потоку від операційної діяльності; зниження чистого грошового потоку від операційної діяльності; низький рівень достатності грошового потоку від операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу, чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди.

7. Оптимізація грошових потоків підприємства являє собою процес вибору найкращих форм організації їх на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

– забезпечення збалансування обсягів додатного і від'ємного грошових потоків;

– забезпечення синхронності формування окремих видів грошових потоків у часі;

– забезпечення умов зростання чистого грошового потоку підприємства.

Оптимізаційна збалансованість дефіцитного грошового потоку у короткостроковому періоді досягається за рахунок використання «Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту». Сутність цієї системи полягає у розробці заходів щодо прискореного залучення вхідних грошових потоків і уповільнення їх виплат (вихідний грошовий потік).

Головною умовою оптимізації грошових потоків є забезпечення максимального росту чистого грошового потоку, який забезпечить підвищення темпів економічного розвитку господарства на принципах самофінансування, знизить рівень залежності від зовнішніх джерел у формуванні фінансово-ресурсного потенціалу господарства і забезпечить приріст ринкової вартості самого господарства.

8. Система моніторингу управління грошовими потоками - це інформаційна система, яка об'єднує фінансовий облік, бюджетування, аналіз і контроль з метою ефективного забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень. Основними структурними елементами моніторингу є механізми, що забезпечують управлінські процеси інформацією як про оптимальний стан руху грошових потоків, так і про небезпечний або негативний.

Система моніторингу управління грошовими потоками орієнтована на досягнення поставлених цілей - збільшення прибутку в поточному періоді чи у перспективі, забезпечення високих темпів сталого економічного розвитку в умовах конкурентного середовища та ринкового механізму.

9. Для підвищення ефективності управління грошовими потоками необхідно:

– залучати в практику розрахунок системи показників грошових потоків як вимірників фінансової стійкості, платіжної стабільності та нормальної платоспроможності;

– досліджувати галузеві закономірності грошових потоків та враховувати їх у практиці обліку та аналізу підприємства;

– визначати потоки в обліковій, у тому числі оперативній, інформації для формування своєчасного та повного інформаційного забезпечення аналізу руху грошових коштів підприємств;

– удосконалити методику аналізу грошових потоків, що повинна здійснюватися, виходячи з реального фінансового стану підприємств;

– ураховувати фактори руху коштів вітчизняних господарчих суб'єктів в умовах невизначеності та ризику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрієць М. Забезпечення економічного зростання підприємства за допомогою оптимізації грошових потоків підприємства // Економіка, фінанси і право. - 2008. - №6. - С. 16-18.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - 368с.

3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. пособие. - 2. изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 511 с.

4. Бєлов М.А., Євдокимова Н.М. Планування діяльності підприємства. - К.: КНЕУ, 2004. - 252с.

5. Біндасова Ю. Теоретичні аспекти формування системи управління грошовими потоками підприємства // Научно-технический сборник. - 2007. - №77. - С. 388-394.

6. Бланк И. Методы управления финансами предприятия на основе денежных потоков // Фінанси України. - 2002. - №3. - С. 46-50.

7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2 - К.: Ника-Центр, 1999 - 512с.

8. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 624с.

9. Болюх М.А. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 2005. - 555с.

10. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000с.

11. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Гл. ред. серии Я.В. Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 800с.

12. Вареник В.М. Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму: Збірник наукових праць затверджений Постановою Президії ВАК України від 14.10.2009 №1-05/4. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2011. - №1(4) - С. 77-80.

13. Васюренко О.В. Банкiвськi операції: Навч. посібник. - К.: Знання, 2000. - 243с.

14. Ващенко І.В. Рух грошових потоків у державі як об'єкт моніторингу, аналізу та контролю // Фінанси України: фінансовий контроль. - 2004. - №2. - С. 148-155.

15. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Фінансовий менеджмент: навч. посібник // Луцький держ. технічний ун-т, Київський національний торговельно-економічний ун-т. - Вид. 2-е, переробл. і доп. - Луцьк: Надстир'я, 2007. - 412с.

16. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями.

17. Гужавіна І.В. Удосконалення фінансового планування на підприємстві // Економіка і управління. - №2. - 2009. - С. 78-80.

18. Деменіна О.М. Управління грошовими потоками в межах концепції фінансової рівноваги підприємства // Актуальні проблеми економіки: фінанси і кредит. - 2004. - №7. - С. 14-18.

19. Драч В.І. Управління грошовими потоками в сільськогосподарських підприємствах: дисертація канд. екон. наук: 08.04.01 / Інститут аграрної економіки УААН. - К., 2003.

20. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. - К.: Знання, 2007. - 1072с.

21. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p., №996-XIV із змінами та доповненнями.

22. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року №1576-XІІ із змінами та доповненнями.

23. Китаєва Ж.В. Методика обчислення грошових потоків надходжень і витрат // Фінанси України. - 2009. - №3. - С. 21-26.

24. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. Видання третє, перероблене і доповнене. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004. - 531с.

25. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 768с.

26. Ковалева А.И. Оптимизационная модель управления предприятием // Економіка і бізнес. - 2007. - №10. - С. 48-54.

27. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 485с.

28. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 208с.

29. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 289с.

30. Концептуально-методичні засади і інформаційна база фінансового менеджменту. http://subject.com.ua/pdf/88.pdf

31. Корягин М. Актуальні питання визнання та обліку еквівалентів грошових коштів в Україні // Бухгалтерський облік і аудит: Навчально-практичний журнал. - №2. - 2006. - С. 27-30.

32. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 520с.

33. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: Ніка-Центр, 2002. - 216с.

34. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - 365с.

35. Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ., 2005. - 255с.

36. Мельник В.М. Основи економічного аналізу. - К.: Кондор, 2005. - 128с.

37. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. - К.: Вища школа, 2005. - 278с.

38. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: КНТЕУ, 2008. - 513с.

39. Наказ «Про облікову політику ДПДГ «Черкаське» на 2010 рік».

40. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: Підручник для студентів - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: «Магнолія 2006», 2008. - 367с.

41. Оптимізація грошових потоків як фактор економічного зростання підприємства/ Л. Мишко, Т. Патерко, І. Політова // Методи і моделі в управлінні фінансами. - 2009. - №2. - С. 75-79.

42. Пазинич В.І., Шулешко А.В. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 406с.

43. Пивоваров М. Г., Новгородська О.О. Шляхи підвищення ефективності застосування обігових коштів на підприємстві ТОВ «Експрес» // Держава та регіони. - 2007. - №5. - С. 79-85.

44. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 535с.

45. Політична економія: підручник / Г.І. Башнянін, П.Ю. Лазур., В.С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, 2006. - 527с.

46. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

47. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

48. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

49. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 365с.

50. Рудюк Л.В. Фінанси підприємств. - К.: Університет «Україна», 2005. - 226с.

51. Сич Є.М. Управлінський аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - К.: Аспект-Поліграф, 2006. - 204с.

52. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Підручник для студентів ВНЗ, слухачів факультетів післядипломної освіти. Затверджено МОН. - К., 2010. - 550с.

53. Сосненко Л.С. Комплексный анализ хозяйственной деятельности: учебное пособие. - М.: КНОРУС, 2007. - 344с.

54. Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога».

55. Стельмащук А.М. Стратегічний пріоритет розвитку аграрного сектору економіки // Агроінком. - 2005. - №7. - С. 23-27.

56. Сук Л. К., Сук П. Л.. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів екон. спец. - К.: Знання, 2005. - 471с.

57. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554с.

58. Товстоноженко О.В. Фінанси в системі кругообігу капіталу підприємства: нові підходи // Актуальні проблеми економіки: економічна теорія. - 2007. - №10. - С. 14-17.

59. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998. - 156с.

60. Фінанси організацій і підприємств: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни студ. спец. 6.050104 «Фінанси», 6.050105 «Банківська справа», 6.050106 «Облік і аудит» / О.Г. Біла, Л.М. Галик, М.М. Дрівко - Л.: Видавництво ЛКА, 2004. - 112с.

61. Фінанси підприємств: Навч.-метод. посіб. / Л.Д. Буряк, Є.В. Вакуленко, Г.П. Куліш, Г.Г. Нам, О.А. Островська - К.: КНЕУ, 2005. - 165с.

62. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька - К.: КНЕУ, 2005. - 592с.

63. Фінансовий менеджмент: підручник для студ. вищих навч. закл. / Н.І. Передерієнко, Я.В. Котляревський, О.М. Дем'яненко. - Л.: Українська академія друкарства, 2008. - 200с.

64. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / С.Я. Салига, Н.В. Дацій, С.О. Корецький, Н.В. Нестеренко, К.С. Салига - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 274с.

65. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Т.В. Калінеску, В.С. Альошкін, В.Г. Кудіна // Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - 372с.

66. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. під час підгот. спеціалістів і магістрів із спец. 7-8.050104 «Фінанси» у ВНЗ ІІ-IV рівнів акредитації / Л.І. Катан, Л.І. Бровко, Н.В. Дуброва, Н.В. Бондарчук. - Суми: Довкілля, 2007. - 243с.

67. Фінансовий менеджмент: навч.-практ. посіб. / О.В. Олійник, С.В. Юшко, Г.О. Нагаєва // Харк. нац. аграрн. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2010. - 111с.

68. Шегда А.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2005. - 431с.

69. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К., 2005. - 124с.

70. Шубіна С.В., Авакян М.Ю. Напрями управління грошовими потоками підприємства: теоретичні аспекти // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2008. - №17. - С. 52-55.

71. Ясишева В.В. Економічний простір: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2008. - №16 - С. 123-131.

Размещено на Allbest.ru