Особливості організації управління грошовими потоками на підприємстві ВАТ "Калина"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретико-методологічні основи дослідження організації управління грошовими потоками на підприємстві

1.1 Економічна сутність, види та значення грошових потоків у діяльності підприємства

1.2 Методологія управління грошовими потоками підприємства

1.3 Політика організації управління грошовими потоками підприємства

Розділ II. Особливості організації управління грошовими потоками на підприємстві ВАТ "Калина"

2.1 Загальна характеристика та історія розвитку підприємства ВАТ "Калина"

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства та його грошових потоків

2.3 Оцінка ефективності організації управління грошовими потоками на підприємстві

Розділ III. Напрями удосконалення організації управління грошових потоків на підприємстві

3.1 Основні шляхи та методи оптимізації потоків грошових коштів підприємства в ринкових умовах

3.2 Інструментарій удосконалення моделі управління грошовими потоками підприємства

3.3 Політика планування грошових потоків

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Функціонування підприємства - це складний динамічний процес, що є результатом неперервного циклічного руху грошових коштів.

Однією із проблем, що виникають перед підприємствами в сучасних умовах, є відновлення і збереження динаміки циклів операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, що є запорукою необхідної ліквідної позиції підприємства і реалізації його попиту на кошти. Вирішення цієї проблеми неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають грошові потоки кожного окремого суб'єкта господарювання.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Таким чином, в сьогоднішніх умовах існує нагальна потреба в розробці методики обліку, контролю і аналізу грошових потоків, підвищенні наукові обґрунтованості прийняття фінансових рішень в умовах нестабільності та ризику, розробці системи аналітичних і модельних засобів управління коштами. Необхідність в організації обліку, контролю та економічного аналізу грошових потоків па підприємствах обумовлена існуванням практичних потреб фінансового управління, що стоять на рівні проблеми виживання окремих підприємств, галузей і виходу із кризового стану економічної системи в цілому.

Очевидно, що брак досвіду функціонування підприємств України в ринкових умовах, недостатнє вирішення проблеми управління їх грошовими потоками як в методологічному, так і в прикладному аспектах призводить до того, що у вітчизняній практиці аналізу рух коштів практично не береться до уваги. Це зумовлює ігнорування найбільш важливої - динамічної частини бізнесу і погрожує низку серйозних проблем, пов'язаних з необґрунтованістю та хаотичністю управління і загостренням загальної проблеми неплатежів.

Однак ще не сформовано єдиної теоретичної бази, яка б охоплювала увесь комплекс питань в організації управління грошовими потоками в межах ділових одиниць. Не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії "грошові потоки", критеріїв, відповідно до яких здійснюється їх класифікація, відсутні чіткі формулювання цілей і завдань в організації управління грошовими потоками підприємств. Окрім того, методики їх аналізу та планування, розроблені зарубіжними економістами, орієнтовані на стабільну ринкову економіку, а тому для трансформаційних умов мають невисоку практичну цінність.

Водночас, теоретико-методологічні засади в організації управління грошовими потоками підприємств ще не знайшли належного обґрунтування. У зв'язку з цим тема роботи, в якій сформульовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо формування системи аналітичного забезпечення організації управління грошових потоків підприємств, є актуальною.

При написанні дипломної роботи були використані законодавчі акти України, матеріали періодичних видань, монографії, праці вітчизняних та закордонних вчених-економістів, таких як Бланк І.А., Поддєрьогіна А.М., Кірейцев Г.Г. та інші, а також засоби мережі Internet, дані з фінансової звітності ВАТ "Калина".

Предметом дослідження є організація управління грошовими потоками підприємства, що передбачає аналіз фінансового стану та його грошових потоків, а також оцінка ефективності організації управління грошових потоків на підприємстві.

Об'єктом дослідження є підприємство з пошиття корсетних виробів ВАТ "Калина".

У висновках коротко відображені отримані результати дослідження та висловлені в роботі пропозиції щодо вдосконалення процесу управління грошовими потоками підприємства.

Розділ I. Теоретико-методологічні основи дослідження організації управління грошовими потоками на підприємстві

1.1 Економічна сутність, види та значення грошових потоків у діяльності підприємства

З трансформацією фінансового аналізу в Україні, що відбувається з початку 1990-х років, увага практиків та науковців стала зосереджуватися на новому для вітчизняних фінансистів поняття "грошовий потік". Пояснюється це тим, що в ринкових умовах господарювання потенційний власник повинен дати відповідь на три стратегічні питання:

- якими повинні бути величина та оптимальний склад активів підприємства. Що дають змогу досягнути найбільшого добробуту його власників. Акціонерів та трудового колективу;

- де знайти джерела фінансування та якою повинна бути їх оптимальна структура;

- як організувати поточне та перспективне управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

В контексті розвязку останнього питання управління грошовими потоками є одними з ключових моментів під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю. Необхідність управління ліквідністю продиктована можливістю виникнення на підприємстві трьох ситуацій, кожна з яких пов'язана з наявністю чи відсутністю грошових коштів та якістю управління грошовими потоками:

- виплати перевищують надходження підприємства за певний період. В цьому випадку виникає дефіцит коштів, усунення якого вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів, що також пов'язано з витратами;

- надходження перевищують виплати, що може призвести до надлишкової ліквідності. Вільна готівка - це неприбутковий актив, тому вона повинна використовуватися для одержання додаткового доходу, що вимагає здійснення фінансових заходів по розміщенню таких коштів;

- збалансованість потоків платежів забезпечує стан фінансової рівноваги (ліквідності), який гарантує існування підприємства в короткостроковому і довгостроковому періодах та задовольняє фінансові потреби зацікавлених в підприємстві груп осіб. Фінансова рівновага гарантує стабільність і є передумовою досягнення інших цілей.

Таким чином, зміст управління потоками грошових коштів залежить від оптимізації фінансових потоків і структури капіталу підприємства. Грошові потоки повинні бути узгодженні між собою таким чином, щоб зберегти ліквідність (фінансову рівновагу) і при цьому уникнути надлишкової (нерентабельної) ліквідності. Тільки за такої умови процес виробництва може відбуватися без перешкод.

Критеріями управління потоками грошових ресурсів є ліквідність і доходність. В такому випадку є очевидним прояв класичного конфлікту між ліквідністю і доходністю: велика доходність будь - якої форми вкладення грошових коштів завжди оплачується зниженням ліквідності, а збільшення шансів на прибуток означає зростання ризику втрати капіталу.

При загрозі неплатоспроможності на перше місце виходить критерій ліквідності. Рішення, які повинні бути прийнятті в такій ситуації, пов'язанні з питаннями існування всього підприємства. При цьому ступінь небезпеки визначається двома моментами:

- величина дефіциту фінансових ресурсів і період часу, протягом якого він буде зберігатися;

- можливостями керівника приймати заходи для зниження цього дефіциту і виведення підприємства з небезпечного стану неліквідності.

У разі появи ліквідних надлишків критерій ліквідності стає другорядним, а основним завданням - ефективне використання цього надлишку. В такому випадку поряд з довгостроковими вкладеннями в інвестиції підприємства можна скористатися короткостроковими фінансовими вкладеннями у формі ліквідних цінних паперів або строкових контрактів. При прийнятті такого рішення вже постають проблеми, пов'язанні з ліквідністю, доходністю і ризиком таких вкладень.

Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: В. Ковальов, Дж. К. Ван Хорна, Є. Брагхема, Е. Нікхбахта, Є. Стоянової, І. Балабанов, Т. Райса та інших.

Так, Е. Нікхбахта та А. Гроппеллі наводять спрощене визначення грошового потоку як "міри ліквідності компанії", що складається з "чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування". Наведене тлумачення грошового потоку, з одного боку, розкриває його сутність, з іншого - основні його складові.Джерело: 46, с. 70

Більш детальне визначення грошового потоку наводить Т. Райс, який поділяє потоки на чисті, традиційні і операційні. Чистий грошовий потік представляє собою зміну грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, за період, що аналізується. Традиційний потік - це приблизна оцінка надходжень грошових коштів від виробничої діяльності. Він визначається з використанням припущення, що надходження коштів можна оцінити, додавати компенсаційні статті витрат до чистого прибутку (наприклад, амортизацію). Під операційними потоком розуміється сума фактичних надходжень грошових коштів від операцій за визначений період. Як правило, при цьому не враховуються фінансові виплати (якщо це не є основна діяльність підприємства). Таким чином, Т. Райс визначає загальний грошовий потік як всі грошові надходження і виплати, пов'язанні не тільки з введенням операцій по основній діяльності.Джерело: 46, с. 70

Дж. К. Хорн підкреслює, що поняття грошових коштів та грошових потоків можна трактувати по - різному в залежності від завдань аналізу. Як правило, грошові кошти і грошові потоки розглядають як готівку або робочий оборотний капітал, тобто у вузькому або широкому тлумаченні цього поняття. Джерело: 46, с. 70

Дійсно, той же Т. Райс для потреб аналізу кредитоспроможності виділяє наступні види грошових потоків.

Рис.1.1 Класифікація грошових потоків

Цікавим є визначення, наведене в роботі Лігоненко Л.О. та Ситник Г.В.Джерело:47 : "грошові потоки підприємства - це система розподілених в часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства".

На думку зазначених авторів, дослідження грошових потоків підприємства дозволяє усвідомити увесь механізм його функціонування, так як за наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, грошові потоки мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв'язків, які розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності.

З позиції менеджменту підприємства з метою управління ліквідністю грошові потоки поділяють на два види: вхідні і вихідні - надходження і видатки, що знаходять своє відображення у Звіті про рух грошових коштів (П(С)БО 4).

Управління грошовими потоками передбачає комплексні заходи, тому що готівкові кошти, з одного боку, є складовою обороту активів, з іншого - їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать, в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету тощо.

Наявність грошових коштів тісно пов'язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Якщо суб'єкт господарювання виробляє і реалізує рентабельну продукцію (товари, послуги, роботи), то це є найважливішою передумовою дотримання необхідного рівня потоку грошових коштів. З певною часткою умовності можна сказати, що приріст (зменшення) грошових коштів за певний період повинен відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства.

Рис.1.2 Причини розбіжностей між сумами одержаного прибутку підприємства і грошових коштів.

В той же час грошовий потік і розрахунок прибутку не співпадають в часі при використанні методу визначення прибутку від реалізації продукції за моментом її відвантаження. В цьому випадку продукція може вважатись реалізованою в одному часовому періоді, а гроші надходять в іншому. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мірі умовною і може призвести до підвищення фінансового ризику.

Підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку і звітності і в той же час відчувати певні ускладнення в оплаті своїх поточних зобов'язань. Однією з причин такої ситуації є специфіка відображення інформації в звітності про фінансові результати, яка полягає у використанні методу нарахувань та відповідності доходів і витрат. Інформація про потоки грошових коштів формується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахунках в банку і в касі підприємства. Результатом використання різних методів формування інформації є невідповідність, реального потоку грошових коштів і прибутку, відображеного в звітності (рис.1.2.) Джерело: 46,с.73

Рух грошових коштів у Звіті відображається за видами діяльності, як це показано на рис.1.3.Джерело: 46, с. 74

Розв'язати названі протиріччя призначений Звіт про рух грошових коштів. Він має вагоме значення як для менеджменту підприємства, так і для кредиторів, інвесторів, контрагентів.

При застосуванні наведеної класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства..



Рис. 1.3 Види господарської діяльності для складання Звіту про рух грошових коштів

Основним документом, на підставі якого фінансовий менеджер має у своєму розпорядженні дані про стан готівки, є Звіт про рух грошових коштів підприємства. У ньому відображаються такі види діяльності:

- поточна - містить господарські операції, що впливають на розмір прибутку підприємства. Це виплати і надходження коштів за реалізовану продукцію, за відсотки за виданими і отриманими кредитами, виплати заробітної плати, сплати податків, вирахування з оплати праці, відрахування у відповідні позабюджетні фонди, виплата в бюджет за різними видами податків;

- інвестиційна - містить операції з придбання і реалізації основних засобів, цінних паперів, видачі й одержання позик, що погашаються;

- фінансова - включає операції з випуску і продажу акцій, одержання короткострокових і довгострокових кредитів, а також виплати акціонерам дивідендів, викуп і перепродаж акцій.

У таблиці 1.1. подано класифікацію грошових потоків за видами діяльності. У класифікаційні групування включено надходження і витрату коштів за напрямками. Проте в практичній діяльності підприємств можлива поява нових надходжень і виплат, що складно інтерпретувати. У цьому випадку необхідно приймати індивідуальні рішення, керуючись при цьому стандартами бухгалтерського обліку України.

Групування грошових потоків, наведено в таблиці 1.1., дає можливість вивчити залучення додаткових фінансових ресурсів за напрямками і видами діяльності.

Фінансовий менеджер при управлінні грошовими потоками повинен вирішувати такі завдання:

- забезпечити приплив коштів у будь - який момент часу;

- забезпечити мінімізацію коштів на розрахункових рахунках і в касі, тому що такий вид діяльності не приносить прибутку;

- забезпечити оптимальне співвідношення між коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями, щоб був максимальний ефект для підприємства. Джерело:,44,с.397

Таблиця 1.1 Класифікація грошових потоків за видами діяльності

Вид діяльності
Поточна (операційна)	Інвестиційна	Фінансова
Надходження
1. Від реалізації продукції 2. Від продажу основних засобів та іншого майна 3. Аванси, отримані від покупців(замовників) 4. Бюджетні асигнування та інше цільове асигнування 5. Безоплатно 6. Кредити і позики 7. Інші надходження	1. Від продажу основних засобів і об'єктів незавершеного будівництва 2.Безоплатно 3. Бюджетні асигнування та інше цільове фінансування 4. Кредити і позики 5. Дивіденди і відсотки за фінансовими вкладеннями 6. Інші надходження	1. Бюджетне та інше цільове фінансування 2. Кредити і позики 3. Дивіденди і відсотки за короткостроковими фінансовими вкладеннями 4. Доходи від продажу цінних паперів 5. Інші надходження
Виплати
1. Оплата рахунків постачальників 2. Оплата праці 3. Розрахунки з бюджетом 4. Внески в позабюджетні фонди 5. Видача підзвітних сум 6. Видача авансів 7. Фінансові вкладення 8. На оплату відсотків і основної суми боргу за одержаними кредитами і позиками 9. Інші виплати	1. Придбання товарів, оплата робіт і послуг 2. Виплата авансів підрядчикам 3. Оплата пайової участі в будівництві 4. Виплата відсотків за довгостроковими фінансовими вкладеннями 5. Фінансові вкладення довгострокового характеру 6. Придбання обладнання і транспортних засобів для будівництва 7. Інші виплати	1. Видача авансів 2. Короткострокові фінансові вкладення 3. Виплата відсотків і дивідендів за отриманими кредитами і позиками 4. На оплату відсотків основної суми боргу за отриманими кредитами і позиками

Сукупність грошових потоків підприємства можна класифікувати наступним чином:

Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу:

- грошовий потік по підприємству в цілому характеризує загальний обсяг грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його функціонування;

- грошові потоки окремих структурних підрозділів характеризують обсяги грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;

- грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності підприємства;

- грошовий потік за окремою господарською операцією характеризує рух грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

Залежно від напрямку руху потоків розглядають:

- вхідний (позитивний) грошовий потік характеризує обсяг надходження грошових коштів від усіх видів діяльності;

- вихідний (від`ємний) грошовий потік характеризує обсяг їх витрачання.

Залежно від виду господарської діяльності виділяють :

- грошовий потік від операційної діяльності ;

- грошовий потік від інвестиційної діяльності ;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

За вартісним складом грошових потоків виділяють:

- валовий грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, пов'язаних з рухом грошових коштів поза залежністю від напряму руху коштів;

- чистий грошовий потік представляє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду або надходженням та витрачанням грошових коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій.

Залежно від регулярності здійснення грошові потоки підприємства поділяють на :

- регулярні грошові потоки - це потоки платежів, усі члени якого позитивні величини, а часові інтервали між платежами однакові. У підприємстві такі потоки є, як правило, результатом господарсько-фінансової діяльності підприємства. Їх обсяг сталий в часі або має певну тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною періодичністю. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування;

- нерегулярні грошові потоки представляють різні за обсягом та проміжками часу між їх здійсненням платежі, пов'язані, як правило, з проведенням окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності. Планування утворення та здійснення цих потоків може проводитися лише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягів операцій, що їх породжує.

Залежно від пріоритетності здійснення платежів грошові потоки поділяються на:

- пріоритетний грошовий потік представляє систему грошових видатків, які найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства;

- обов'язковий грошовий потік - це обов'язкові грошові виплати, які підприємство повинне здійснити в першочерговому порядку для запобігання фінансових ускладнень та продовження нормального функціонування. До нього належать проценти, податкові виплати, погашення сум боргів, строк сплати яких настав, інші виплати, що є обов'язковими. Склад останніх визначається самим підприємством залежно від умов господарювання;

- другорядні грошові потоки представляють видатки грошових коштів, які можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі неспроможності здійснення без прямих витрат для підприємства у вигляді штрафів, неустойки, пені та ін.

По відношенню до певного інвестиційного проекту можна відокремити:

- додатковий грошовий потік це потік від реалізації певного інвестиційного проекту, потік, що стосується виключно даного проекту;

- ретроспективний грошовий потік це всі інші грошові потоки, які не враховуються під час прийняття управлінських рішень щодо даного проекту.

Залежно від вартісної оцінки в часі:

- нинішній грошовий потік це єдина спів стана теперішня вартість грошових потоків підприємства, отримана шляхом дисконтування, яка враховує фактор часу, інфляції та ризику;

- майбутній грошовий потік, оцінений майбутньою вартістю.

За достатністю обсягу розрізняють:

- дефіцитний грошовий потік це коли недостатнє надходження грошових коштів для здійснення усіх планових видатків;

- надлишковий грошовий потік це перевищення позитивного грошового потоку над потребою підприємства у витрачанні.

За можливістю регулювання грошових потоків, їх поділяють на:

- грошові потоки, що піддаються регулюванню (зміні в часі), представляють собою такі види витрачання грошових коштів, строки яких можна змінювати за домовленістю сторін (наприклад, лізингові платежі, розрахунки з постачальниками);

- грошові потоки, що не піддаються регулюванню (зміні в часі), - це такі види витрачання грошових коштів, строки яких неможливо змінювати (наприклад, податкові платежі).

Поділ грошових потоків за можливістю регулювання має індивідуальний характер і обумовлюється специфікою діяльності конкретного підприємства.

За рівнем передбачуваності:

- повністю передбачувані грошові потоки це обсяги запланованих і включених у відповідний план надходжень та видатків грошових коштів;

- недостатньо (або абсолютно) непередбачувані грошові потоки - це сукупність надходжень та витрат грошових коштів, які виникли в результаті настання ризикових подій, непередбачуваних подій і, відповідно, не включені до планів надходження і витрачання грошових коштів.

За рівнем збалансованості:

- збалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому забезпечується збалансованість позитивного та від'ємного грошових потоків;

- незбалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового потоку, по якому не забезпечується збалансованість позитивного і від'ємного грошових потоків.

Критерієм збалансованості є показник варіації між позитивним та від'ємним грошовим потоком. У першому випадку він спрямовується до одиниці, в другому - до нуля.

За періодом часу:

- короткостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення не перевищує одного року;

- довгостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного їх завершення перевищує один рік.

За формами грошових коштів, що використовуються:

- готівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується готівкою. Готівкові грошові потоки підприємств знаходяться під щільнішим регулюванням з боку державних органів влади та Національного банку України;

- безготівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового потоку, яка обслуговується безготівковими розрахунками.

1.2 Методологія управління грошовими потоками підприємства

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрати коштів і їхньої синхронізації в часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи:

Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності.

Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді.

Оптимізація грошових потоків підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генерованого господарською діяльністю підприємства.

Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів.

Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Характерні риси практики управління грошовими потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяльності, якими керуються органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися.

Принципи управління грошовими потоками та їх зміст:

- достовірність відображення інформації - відповідність даних звітності реальних грошових коштів

- комплексність управління - врахування грошових потоків від усіх видів діяльності

- своєчасність і оперативність - постійний моніторинг наявності руху потреби в грошових коштах

- маневреність - забезпечення своєчасності розрахунків скорочення потреби в позикових коштах

- ефективність - досягнення вищої прибутковості використання грошових коштів внаслідок організаційно - управлінських дій

Розрахунки підприємства за допомогою готівкових грошових коштів (касові операції) здійснюються за певними правилами, встановленими чинним законодавством в області організації готівкового обігу. Основний документ, який регулює порядок ведення касових операцій - це Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене ухвалою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637.

Порядок організації готівкових розрахунків підприємства включає, зокрема, організацію зберігання наявних коштів в касі підприємства, порядок встановлення ліміту каси, порядок оформлення касових документів, у тому числі видачу готівки під звіт, ведення касової книги.

Розрахунки готівковими коштами підприємства між собою і з громадянами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг) і інших касових надходжень.

Якщо розрахунки проводяться шляхом внесення готівки до установ банків для подальшого переліку їх на рахунки підприємств або фізичних осіб, то такі розрахунки є для покупців готівкою, а для підприємств - продавців - безготівковими.

Прийом, зберігання і витрачання наявних грошових коштів на підприємстві здійснюється тільки через касу. Касою називається приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також прийому, видачі, зберігання наявних засобів, інших цінностей і касових документів.

Ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства у неробочий час. Тобто зберігати в своїй касі готівку у неробочий час, підприємство має право тільки в межах затвердженого ліміту каси. Вся готівка, яка є в касі понад встановлений ліміт, в кінці обов'язково повинна бути здана в банк.

Відновлені підрозділи підприємств - можуть здавати готівку безпосередньо в каси такого підприємства або в будь-який банк для її перекладу і зарахування на банківські рахунки.

Здавати готівку можна для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства за його вибором.

На відміну від існуючого раніше порядку, зараз ліміт каси підприємство встановлює собі самостійно. Ліміт каси встановлюється на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Такий розрахунок підписується головним бухгалтером і керівником підприємства.

Підприємство, яке має поточні рахунки в декількох установах банків, повинні самі на свій розсуд визначати яким з банків буде встановлений йому ліміт каси.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіку його роботи, віддаленості від банку, об'єму касових оборотів по всіх рахунках, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Крім того, ліміт каси розраховується з обліком термінів здачі підприємством готівки для її зарахування на рахунки в банках. Такі терміни узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. При цьому повинні дотримуватися певні вимоги (див. Таблицю 1.2.).

Таблиця 1.2 Визначення термінів здачі готівки в банку

Особливості підприємства	Терміни
1	2
1. Розташовані в населених пунктах, де є банки	щодня (в день надходження наявної готівки в каси)
2. Час закінчення робочого дня встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіки змінності, не дає можливості забезпечити здачу готівки в день її надходження	наступного дня після надходження готівки в касу
3. Розташовані в населених пунктах, де немає банків	не менше одного разу в п'ять робочих днів
4. Працюють у вихідні і святкові дні і не мають, за відсутністю відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати отриману ними за ці дні готівка	протягом операційного часу наступного робочого дня банку і підприємства
5. Підприємства (юридичні особи), які з урахуванням специфіки діяльність по випуску і проведенню лотерей для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів встановлюють терміни здачі наявної виручки	не менше ніж один раз в п'ять робочих днів

Розрахунок ліміту каси підприємство складає окремо по підприємству і по кожному його відособленому підрозділу.

Встановлений ліміт каси затверджуються внутрішніми наказами підприємства. Для відособлених підрозділів ліміт каси встановлюються і доводиться до їх зведення відповідними внутрішніми наказами підприємства.

Підприємства, що починають свою діяльність, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно прогнозним розрахункам. Надалі встановлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси переглядаються вже по фактичних показників діяльності.

Ліміт каси підприємства встановлюють собі на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки в касу або їх середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або їх середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої їм особи.

При визначенні ліміт каси потрібно урахувати наступне (див. табл. 1.3.)

Таблиця 1.3 Вимоги до визначення розміру ліміту каси

Характеристика підприємства	Вимоги до розміру ліміту каси
1	2
Для підприємств, які здають готівку в банк щодня або наступного дня надходження в касу	Ліміт встановлюється в розмірах, її необхідних для забезпечення їх роботи на початок робочого дня, але не більше розміру середньо денного надходження готівки в касу
Для підприємств, які здають готівку в банк не рідше одного разу в п'ять робочих днів. Понадлімітну готівку ці підприємства здають в банк не пізніше за наступний робочий день не залежно від встановленого тер міну здачі готівки	Ліміт встановлюється в розмірах, залежних від встановлених термінів здачі наявності готівки і її суми, але не більш п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки
Для підприємств, ліміти каси яким встановлюються згідно фактичним витратам готівки	Ліміт встановлюється не більш розміру середньоденної видачі готівки

Порядок встановлення ліміту каси в касах бюджетних установ і організацій визначає держказначейство.

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів, то він вважається встановленим на рівні граничних розмірів. В цьому випадку сума такого перевищення вважається понадлімітною. Тобто, якщо, наприклад, підприємство встановить ліміт більший ніж показник середньоденної виручки, то ліміт все одно буде прийнятий на рівні середньоденної виручки, а не в більшій сумі, заявленій підприємством.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлений, то ліміт каси вважається нульовим. В цьому випадку вся готівка, що знаходиться в його касі на кінець робочого дня і не здані підприємством, вважається понад лімітним.

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки не пізніше за наступний робочий день банку або використані підприємством наступного дня на господарські потреби.

Тобто, якщо суму готівки, яка на кінець дня може вважатися понадлімітною, касир видасть з каси, наприклад, під звіт на господарські потреби, то така сума готівки вже не буде вважитися понадлімітною.

Не вважаються понад мірними в день їх надходження і ті наявні засоби, які поступили в каси підприємств у вихідні і святкові дні і були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки на наступний робочий день банку і підприємства, або були використані підприємством на наступний робочий день на господарські потреби.

Підприємства, розташовані в населених пунктах, де немає банків або операторів поштового зв'язку, повинні здавати понадлімітну готівку для їх зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше за наступний робочий день незалежно від встановленого терміну здачі наявної виручки(готівки).

За перевищення встановленого ліміту каси, згідно ст.1 Указу №436, до підприємства застосовуються санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Положення №637 [6] встановлено певне обмеження в частині здійснення готівкових розрахунків підприємства з іншими підприємствами і підприємцями протягом дня. Так, сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству протягом одного дня поодинці або декільком платіжним дорученням не може перевищувати граничну суму, яка встановлюється окремим положенням НБУ. На сьогоднішній день така сума встановлена у розмірі 10 тис. грн.

Платежі понад встановлену НБУ суму повинні проводитися тільки в безготівковому порядку. Тобто підприємству не можна виплатити з каси протягом дня одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності суму готівкою більш встановленої. Хай навіть ця сума видавалася в декількох прийомів. В той же час, така заборона зовсім не означає, що встановлена НБУ сума - це вся сума яку касир має право видати готівкою протягом дня. Заборона торкається тільки розрахунку з одним СПД. Таким чином, протягом дня підприємство має право здійснювати готівкові розрахунки з декількома підприємствами дотримуючи з кожним з них встановлене обмеження.

За порушення в обмеженні розрахунків підприємству загрожує штраф в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, згідно п. 1 Указу №436. При цьому сума, яка перевищить встановлене обмеження розрахунковий додається до фактичних залишків готівки в касі підприємства - покупця на кінець дня одноразово в день здійснення операції, і отриманий результат порівнюється зі встановленим лімітом каси.

Крім того, за здійснення готівкових розрахунків з перевищенням встановленого НБУ обмеження на керівника підприємства може бути накладений адміністративний штраф за порушення правил ведення касових операцій відповідно до ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі від 8 до 15 не оподаткованих податків мінімумів доходів громадян(170 - 340грн.)

Відповідальність за порушення встановленого обмеження розрахунків готівкою торкається тільки підприємства, яке видає з каси грошові кошти. При отриманні грошових коштів відповідальність за перевищення встановленого НБУ обмеження не застосовується.

Крім того, таке обмеження не розповсюджується на:

розрахунки з фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності;

розрахунки з бюджетами і державними цільовими фундаціями;

добровільні пожертвування;

благодійну допомогу;

розрахунки підприємств за спожиту ними електроенергію;

використання коштів, виданих на відрядження;

розрахунки підприємств між собою і з індивідуальними підприємствами при закупівлі сільськогосподарської продукції.

Надходження грошових коштів в касу. Готівкові грошові кошти, що надходять до каси підприємства, повинні своєчасно і в повній сумі оприбутковуватися в касі підприємства. Тому, щоб наявні грошові кошти вважалися оприбутковуваними, будь-яке надходження наявних коштів до каси: надходження виручки, позареалізаційних надходжень, надходження грошових коштів з банку оформляється прибутковим касовим ордером підприємств торгівлі, громадського харчування і послуг, оприбутковуванням готівки є реєстрація через РРО (або фіксація в РК) операцій по прийому від покупця грошових коштів і щоденне відображення їх в повній сумі в Книзі обліку розрахункових операцій(КУРО).

Оформивши надходження наявної виручки прибутковим касовим ордером потрібно також зробити прибутковий запис в касовій книзі. Запис в касовій книзі не обов'язково робити відразу ж після виписування прибуткового ордера. Цілком допустимо зробити запис в касовій книзі протягом робочого дня касира, але обов'язково в день надходження грошових коштів.

При заповненні касового ордера, дуже важливо, щоб в ньому були заповнені всі реквізити.

В прибуткових ордерах, оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій, реквізитів «Отримав» не заповнюється.

В прибутковому ордері обов'язково указується підстава для його складання (див. Табл. 1.4.), і в реквізиті «Додаток» перераховуються прикладені до нього документи, на яких ставиться штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

Таблиця 1.4 Документи, які служать підставою для оформлення прибуткових касових ордерів

Господарські операції	ПІДСТАВА
1	2
Надходження торгової виручки	-
Отримання грошових коштів з банку	Корінець чеки чекової книжки
Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Накладна, акт, рахунок
Повернення невикористаних підзвітних сум	Звіт про використання засобів
Погашення недостач за наслідками інвентаризації	Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу зборів комісії
Оприбуткування надлишку засобів за наслідками інвентаризації каси	Акт результатів інвентаризації і виписування з протоколу зборів комісії
Внесення до статутного фонду підприємства готівки	Статут або протокол зборів учасників

Прибуткові касові ордери повинні бути підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Виправлення в прибуткових документах не дозволяється.

Прибутковий касовий ордер повинен заповнюватися в одному екземплярі. Особі, що здає грошові кошти в касу, видається завірена відтисненням печатки цього підприємства квитанція за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого керівником. Прибутковий касовий ордер по якому отримана готівка, залишається в касі, реєструється в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (ф.№КО-з або №КО-за).

Видача готівки. Видача готівки з каси здійснюється на підставі витратних касових ордерів (типова форма №КО-2) або відповідним чином оформлених розрахунково-платіжних відомостей, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства або працівником підприємства, уповноваженим на це керівником.

До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заяви на видачу готівки, рахунки, звіти про використання засобів, розрахунки і т.п.).

Якщо н доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не є обов'язковим.

Видача готівки окремим фізичним особам по видатковому касовому ордеру або видаткові відомості здійснюється тільки при пред'явленні ними паспорта або документа, що його замінює. При цьому у видатковому ордері обов'язково повинна бути записані його назва, номер, ким і коли він виданий.

Фізична особа розписується у витратному касовому ордері або витратній відомості про отримання готівки з вказівкою отриманої суми(гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо витратна відомість складена на видачу готівки декільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти або замінюючи їх документи і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Особи, яких немає в штатному розкладі підприємства, наявні видаються по видаткових касових ордерах, виписаних окремо на кожну особу або по окремій видатковій відомості.

У видаткових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій, реквізит « Отримав» не заповнюється.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, вказаній у видатковому документі. Виняток становлять випадки, коли готівка видається за дорученням.

Якщо готівка видається за дорученням, в тексті видаткового ордера після прізвища, імені і по батькові одержувача готівки, бухгалтер указує прізвище, ім'я і по батькові, якій довірено отримати готівку. У разі видачі готівки по витратній відомості перед підписом в отриманні грошей касир робить в ній напис «За дорученням».

Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

Видаткові документи відразу ж після видачі по них готівки підписує касир, а на прикладених до них документах ставить штамп або напис «Сплачено» з вказівкою дати (число, місяць, рік).

У видатковому ордері обов'язково указуються документах,які є підставою для його складання (див. табл. 1.5.), а в реквізиті «Додаток» перераховується прикладені до нього документи.

Таблиця 1.5 Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів

Господарська операція	Підстава
1	2
Здача наявної виручки в банк :
- самостійно	Оголошення на внесення готівки
- шляхом інкасації	Супровідна відомість
Видача під звіт на господарські потреби	Наказ керівника підприємства
Видача під звіт на відрядження	Наказ керівника підприємства
Виплата заробітної платні, матеріальної допомоги	Платіжна відомість

Видача готівки по витратному касовому ордеру може проводитися тільки в день складання документа. Виправлення у витратних документах не допускається.

Видача з каси коштів на оплату праці своїм найманим працівникам підприємство може проводити із засобів, отриманих в банку або з виручки.

Раніше було встановлено, що підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплату заробітної платні виключно за рахунок засобів отриманих в установах банків. З наявної виручки такі виплати проводити заборонялося. Зараз подібної заборони не існує. Тобто ніяких обмежень по виплатах з виручки для підприємств, які мають податковий борг Положення №637 [6] не містить.

Наявні кошти, отримані підприємством в установі банку для виплат, що відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів можуть зберігати понад встановлений ліміт каси протягом 3 робочих днів включаючи день отримання готівки в банку.

Для проведення цих виплат працівникам віддалених відособлених підрозділів підприємств залізничного транспорту і морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад встановлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, включаючи день отримання готівки в банку. Наявні, отримані в банку на інші виплати, повинні видаватися підприємством своїм працівникам того ж дня.

Суми готівки, отримані в банку і не використані за призначенням протягом встановлених вище термінів, повертаються підприємством в банк не пізніше за наступний робочий день або можуть залишатися в його касі (в межах встановленого ліміту).

Видача готівки під звіт. Наявні кошти видають під звіт для здійснення витрат, пов'язаних з виробничими потребами підприємства, на закупівлю сільськогосподарської продукції, а також на відрядження.

Підзвітною вважається особа - обов'язково працівник підприємства, якому видані наявні гроші кошти на виробничі потреби, на закупівлю сільськогосподарської продукції або на витрати по службових відрядженнях.

Видача готівки під звіт може проводитися із засобів коштів, що знаходяться в касі підприємства або надійшли до каси у вигляді виручки, за рахунок отриманих касиром по чеку грошових коштів з поточного рахунку підприємства в банку і т.п.

На практиці допустимим є ситуація, коли підзвітна особа витрат на господарські потреби або на закупівлю сільгосппродукції проводить за рахунок власних коштів, після чого підприємство відшкодовує такому працівнику витрачені їм суми. В цьому випадку підзвітна особа всі дії виконувані їм при витраченні коштів на ці цілі повинна здійснювати від імені і за рахунок підприємства.

Видавати готівку під звіт з каси можна за умови повного звіту конкретної підзвітної особи по раніше виданих під звіт сумах.

Видача готівки під звіт оформляється видатковим касових ордером.

Підзвітна особа зобов'язана відзвітувати по виданих йому сумах. Звітування проходить в наступному порядку:

складання Звіт про використання засобів, наданих на відрядження або під звіт формою, затверджений наказом.№440[4] ;

касир оформляє прибутковий ордер або видатковий ордер.

Порядок заповнення Звіту наступний.

Основні реквізити Звіту на лицьовій і оборотній стороні заповнює підзвітна особа. Решта штраф Звіту, такі як:

« Звіт перевірений»;

«Залишок внесений в сумі по касовому ордеру»;

бухгалтерські проводки;

розрахунок штрафу і суми утриманого податку за несвоєчасно повернені витрачені засоби на відрядження або під звіт - заповнює особа, що надала грошові кошти в підзвітну суму, а графи - «Доцільність проведених витрат підтверджують», «Звіт затверджений», підписує керівник підприємства.

Відривну частину Звіту - Розписку заповнює і підписує працівник підприємства, якому підзвітна особа здає Звіт. Воно видається особі, що відряджається, на підтвердження факту уявлення таким обличчям Звіту. По суті, Розписка, також як і квитанція прибуткового касового ордера є для підзвітної особи документом, підтверджуючи виконання певних зобов'язань.

Видача готівки під звіт на відрядження. Підприємство, направляючи працівника у відрядження, зобов'язано забезпечити його грошовими коштами в розмірах, в межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення і добові.

Працівник у відряджені прямує на підставі наказу керівника підприємства. Відрядження працівника оформляється посвідченням про відрядження, в якому указується пункт призначення, назва підприємства на яке відряджається працівник. Термін і цілі відрядження.

Для того, щоб видати грошові кошти з каси підприємства, бухгалтеру необхідно розрахувати суму авансу виходячи з норм добових витрат, вартості проїзду і найма житла.

Порядок розрахунку авансу, необхідно для видачі працівнику залежить від того, куди він відряджається по території України або за межу. Як правило, аванс видається в цілих гривнях без копійок. Розраховується аванс з урахуванням добових витрат, вартості проїзду в пункт призначення і назад, витрат на мешкання і якщо працівник у відрядженні доповів провести витрати на господарські потреби, то з урахуванням таких передбачуваних витрат.

Видача авансу на відрядження обов'язкова.

Після повернення з відрядження працівник, що відряджається, зобов'язаний відзвітувати протягом трьох робочих днів банку наступних за днем завершення відрядження - надати Звіт про використання засобів, наданих на відрядження або під звіт формою, затверджений наказом.№440 [ 4] і здати невитрачену готівку.

Разом із Звітом підзвітна особа представляє командировочне посвідчення, документи про найом житлового приміщення і проїзд, інші документи, підтверджуючі витрати на відрядження. Після повернення із закордонного відрядження, до звіту додається також ксерокопія відміток в загранпаспорті, завірена відділом кадрів або керівником підприємства.

За наявності надмірно витрачених грошових коштів їх сума повертається працівником в касу або зараховується на банківський рахунок особи, і термін надання звіту.

Терміни повернення наявних, отриманих підзвітними особами, і надання звіту встановлені Положенням №637[6] і Законом про податок з доходів [15].

Згідно із Законом про податок з доходів [15] [п.9.10.2.] Звіт незалежно від цілі видачі грошових коштів представляється працівником до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому працівник:

завершує відрядження;

завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що видала їх.

Згідно п.2.11 Положення №637 [ 6] :

повернення коштів, отриманих на закупівлю сільськогосподарської продукції і вторсировини повинен проводитися протягом 10 робочих днів з дня видачі наявних засобів під звіт;

повернення коштів, отриманих на інші виробничі потреби - не пізніше за 2 робочі дні, включаючи день отримання наявних засобів під звіт.

Тобто, що стосується термінів представлення Звіту і видів готівки на закупівлю сільськогосподарської продукції, вторсировини і на інші виробничі потреби, Закон про податок з доходів [15] і Положення №637[ 6] трактує їх по-різному.

Слід зазначити, що Інструкцією №337[ 8] передбачено в обов'язковому порядку указувати дату представлення заяви про переказ готівки до установи банку. При заповненні заяви виправлення не допускається.

При заповненні суми цифрами гривні від копійок відділяються комою «,», копійки указуються двома знаками. Якщо сума виражена в цілих гривнях, то указується «00» коп. При вказівці суми прописом, якщо сума складається тільки з копійок, обов'язковим є написання «нуль» гривень.

Дані паспорта або замінюючого його документа і інших реквізитів в заяві указуються у випадках, передбачених п.5гл.1 р. ІІІ Інструкції №337[8], а саме при здійсненні операцій з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.

При встановленні розбіжностей між сумою готівки і сумою, вказаною в Заяві на переказ готівки, а також при виявленні неплатіжних і фальшивих банкнот здавальнику пропонується наново переписати документ. Первинний документ касир перекреслює і на оборотній стороні квитанції до цього документа проставляє фактично прийняту суму грошей і підписує квитанцію.