Аналіз стану грошових потоків підприємства "Зоря Півдня"

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні важелі управління грошовими потоками

1.1 Сутність та їх класифікація грошових потоків

1.2 Принципи та методи управління грошовими потоками

1.3 Основи аналізу руху потоків грошових коштів

Розділ 2. Аналіз фінансового стану та руху грошових коштів на підприємстві „Зоря Півдня”

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства „Зоря Півдня”.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства „Зоря Півдня”.

2.3 Аналіз руху потоків грошових коштів ТОВ „Зоря Півдня”

Розділ 3. Обґрунтовування рішень щодо ефективного управління грошовими потоками

3.1 Аналіз стану грошових потоків підприємства „Зоря Півдня”

3.2 Вдосконалення управління грошовими потоками за допомогою платіжного календаря.

3.3 Обґрунтування рішень щодо ефективного управління грошовими потоками.

Висновки.

Перелік використаних джерел

Додатки.

Вступ

Актуальність теми дипломної роботи. З руху грошових коштів починається і ним закінчується виробничо-комерційний цикл. Діяльність підприємства, яка спрямована на отримання прибутку, вимагає, щоб грошові кошти переводилися в різні активи, які обертаються в дебіторську заборгованість в процесі реалізації продукції. Результати діяльності вважаються досягнутими, коли процес інкасування приносить потік грошових коштів, на основі якого починається новий цикл, що забезпечує отримання прибутку.

Узятий на певний момент загальний капітал фірми є стабільним, потім через якийсь час він змінюється. Рух капіталу на підприємстві відбувається постійно. Конкуренція між підприємствами вимагає постійного пристосування до умов, що змінюються; технологічні удосконалення, які обумовлюють значні капіталовкладення, інфляція, зміна процентних ставок, податкове законодавство, - все це робить великий вплив на рух капіталу підприємства. Тому необхідно ефективно управляти рухом капіталу в рамках підприємства.

Грошові кошти - це найліквідніша категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності, а отже, і свободи вибору дій.

В ринкових умовах господарювання потенційний власник повинен дати відповідь на три стратегічних питання:

- якими повинні бути величина та оптимальний склад активів підприємства, що дають змогу досягнути найбільшого добробуту його власників, акціонерів та трудового колективу;

- де знайти джерела фінансування та якою повинна бути їх оптимальна структура;

- як організувати поточне та перспективне управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

В контексті розв'язку останнього питання управління грошовими потоками є одним з ключових моментів під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю.

Однак, слід зазначити, що концепція грошового потоку підприємства як самостійного об'єкту фінансового управління ще не отримала достатнього віддзеркалення не тільки у вітчизняній, але і в зарубіжній літературі з питань фінансового менеджменту.

Разом з тим, грошові потоки підприємства у всіх їхніх формах і видах, а відповідно і сукупний його грошовий потік, поза сумнівом є найважливішим самостійним об'єктом фінансового менеджменту. Це визначається тим, що грошові потоки обслуговують господарську діяльність підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства.

Мета дипломної роботи - проаналізувати стан грошових потоків досліджуваного підприємства та розробити рішення щодо ефективного їх управління.

Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою забезпечення стійкого зростання і досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Тому знання і практичне використання сучасних принципів, механізмів і методів ефективного управління грошовими потоками дозволяє забезпечити перехід підприємства до нової якості економічного розвитку в ринкових умовах.

Поглиблене вивчення цієї теми надасть можливість у майбутньому знайти подальше практичне використання окремих теоретичних положень в системі управління грошовими потоками конкретних суб'єктів господарювання.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- розглянути теоретичні підходи до поняття і сутності грошових потоків

- проаналізувати основні методи управління грошовими потоками;

- визначити основні показники, що використовуються при управлінні грошовими потоками;

- на основі аналізу показників розробити рекомендації щодо покращання механізму управління грошовими потоками підприємства.

Предметом дослідження дипломної роботи є механізм управління грошовими потоками на підприємстві.

Об'єктом дослідження є процес руху грошових коштів на підприємстві „Зоря Півдня”.

Практична значущість дипломного дослідження полягає в розробці конкретних заходів щодо вдосконалення управління грошовими потоками на підприємстві.

Дипломна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, переліку використаної літератури та додатків.

У першому розділі розглядаються теоретичні питання, які торкаються поняття і сутності грошових потоків підприємства, роль і значення грошових коштів в діяльності підприємства; основні принципи та методи управління грошовими потоками, методи оцінки оборотності грошових коштів, аналізу руху потоків грошових коштів.

У другому, практичному, розділі на прикладі досліджуваного підприємства проводиться аналіз та оцінка стану і руху грошових потоків на підприємстві.

В третьому розділі розробляються заходи щодо вдосконалення управління грошовими потоками, даються рекомендації щодо ефективного управління грошовими потоками на підприємстві.

Науковою основою для дипломної роботи послужили праці таких вчених: Бланка І.А., Кірейцева Г.Г., Коваленка Л.О., Ремньової Л.М., Шила В.П. та ін.

Розділ 1. Теоретико-методичні важелі управління грошовими потоками

1.1 Сутність та їх класифікація грошових потоків

Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних перекладних виданнях останнього часу: В. Ковальова, Дж. К. Ван Хорна, Л.А. Бернстайна, Т. Райса та інших.

Грошовий потік - сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів в результаті реалізації якого-небудь проекту або функціонування того або іншого виду активів.

У ринковій економіці постійний кругообіг коштів як в межах окремого підприємства, так і в масштабах економіки в цілому є об'єктивною умовою їх життєздатності.

На думку американського вченого Л.А. Бернстайна "сам по собі термін "потоки грошових коштів" (в його буквальному розумінні), який не має відповідного тлумачення, позбавлений значення". Компанія може випробовувати надходження, і вона може випробовувати відтік грошових коштів. Більш того, ці грошові притоки і відтоки можуть відноситися до різних видів діяльності - виробничої, фінансової або інвестиційної. Можна визначити відмінність між притоками і відтоками грошових коштів для кожного з цих видів діяльності, а також для всіх видів діяльності підприємства в сукупності. Ці відмінності краще всього віднести до чистих притоків або чистих відтоків грошових коштів. Таким чином, чистий притік грошових коштів відповідатиме збільшенню залишків грошових коштів за даний період, тоді як чистий відтік буде пов'язаний із зменшенням залишків грошових коштів протягом звітного періоду. Більшість же авторів, коли посилаються на грошові потоки, має на увазі грошові кошти, що утворилися в наслідку господарської діяльності ^[[2] Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1998. - c. 78.^2].

Більш детальне визначення грошового потоку наводить Т. Райс, який поділяє потоки на чисті, традиційні і операційні. Чистий грошовий потік представляє собою зміну грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, за період, що аналізується. Традиційний потік - це приблизна оцінка надходжень грошових коштів від виробничої діяльності. Він визначається з використанням припущення, що надходження коштів можна оцінити, додавши компенсаційні статті витрат до чистого прибутку. Під операційним потоком розуміється сума фактичних надходжень грошових коштів від операцій за визначений період. Як правило, при цьому не враховуються фінансові виплати. Таким чином, Т. Райс визначає загальний грошовий потік як всі грошові надходження і виплати, пов'язані не тільки з веденням операцій по основній діяльності.

Дж. К. Ван Хорн підкреслює, що поняття грошових коштів та грошових потоків можна трактувати по-різному в залежності від завдань аналізу. Як правило, грошові кошти і грошові потоки розглядають як готівку або робочий оборотний капітал, тобто у вузькому або широкому тлумаченні цього поняття. Він вважає, що "рух грошових коштів фірми є безперервним процесом". Активи фірми є чистим використовуванням грошових коштів, а пасиви - чисті джерела. Об'єм грошових коштів коливається в часі залежно від об'єму продажів, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних витрат і фінансування ^[[5] Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1999. - c. 276.^5].

Деякі вчені наводять спрощене визначення грошового потоку як „міри ліквідності компанії”, що складається з „чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування”. Наведене тлумачення грошового потоку, з одного боку, розкриває його сутність, з іншого - основні його складові.

Складовою цього кругообігу виступають грошові надходження і грошові витрати суб'єктів господарювання. Грошовий обіг відображає відносини між учасниками процесу виробництва, розподілу, споживання, а тому має свої специфічні важелі впливу на хід та результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Грошові потоки - надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо - господарської діяльності підприємств.

Грошові кошти використовуються для фінансування поточних операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств.

Грошові потоки представляють господарські зв'язки в діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства.

І.А Бланк так означив основні характеристики грошових потоків як об'єкту фінансового управління, які комплексно відображують сутнісні сторони цієї категорії:

1. Грошовий потік як об'єкт фінансового управління господарською діяльністю підприємства. Процес руху грошей відображає грошові відносини підприємства, які входять в сферу його фінансової діяльності. Грошовий потік підприємства відображає його грошові відносини як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.

Система основних форм грошових відносин підприємства наведена на рисунку 1.1.

Грошовий потік опосередковує грошові відносини, що входять в сферу фінансів підприємства, і є об'єктом його фінансового управління в процесі здійснення господарської діяльності.

2. Грошовий потік підприємства як процес, безпосередньо пов'язаний з функціонуванням грошей і грошової системи країни.



Размещено на http://www.allbest.ru

Рис 1.1 Характеристика основних форм зовнішніх і внутрішніх грошових відносин підприємства в процесі здійснення ним фінансової діяльності

3. Грошовий потік підприємства як процес, пов'язаний з формуванням, розподілом і використанням його капіталу. Основу грошового потоку підприємства складає рух грошових активів, що належать йому на правах власності, тобто власний капітал в грошовій формі. В цій якості власний капітал в самому узагальненому вигляді характеризується як раніше накопичений запас грошей на певний момент часу.

4. Грошовий потік підприємства як процес, що відображає використання підприємством різних форм кредиту. Підприємство виступає користувачем кредиту в різноманітних його формах - банківської, лізингової облігаційної і т.п. В якій би формі не притягувався кредит, операції його отримання, обслуговування і повернення формують як позитивний, так і негативний грошові потоки підприємства, збільшуючи сукупний їх об'єм.

5. Грошовий потік підприємства як процес, який характеризує оборот і трансформацію окремих видів його активів. Грошові активи, що використовуються підприємством, перебувають в постійному русі, який супроводжується постійною зміною їх видів і форм. Процес такого постійного руху і трансформації (оборот активів) здійснюється у вигляді певних циклів, що повторюються. Цикл обороту активів - період повного завершення кругообігу окремих їх функціональних груп і видів, внаслідок чого вони повертаються до початкової своєї форми - грошовим активам.

Таким чином, позаоборотні активи в процесі повного циклу їх кругообігу послідовно трансформуються з матеріальних і нематеріальних активів в грошові активи (проходячи при цьому низку проміжних стадій).

6. Грошовий потік підприємства як процес, що забезпечує генерацію економічного процесу. Здатність генерувати економічний ефект є однією з найважливіших характеристик грошового потоку підприємства. Де б не використовувалися грошові кошти підприємства - в операційній або інвестиційній його діяльності, вони завжди потенційно здатні формувати позитивний економічний ефект за умови раціонального їх застосування.

Основною формою економічного ефекту, що генерується грошовими потоками підприємства, виступає «чистий грошовий потік» (різниця між сукупними обсягами позитивного і негативного грошового потоку.

7. Грошовий потік підприємства як процес, що відображає форми і об'єми функціонування підприємства на товарному і фінансовому ринках.

8. Грошовий потік підприємства як процес, який здійснюється з урахуванням чинника часу. Темпи зростання об'єму грошових потоків, а також їх структура по видах діяльності підприємства складаються під впливом чинника часу.

9. Грошовий потік підприємства як процес, який здійснюється з урахуванням чинника ризику. Рівень ризику використання грошових коштів перебуває в прямій залежності від рівня очікуваного ефекту грошового потоку.

10. Грошовий потік підприємства як процес, який здійснюється з урахуванням чинника ліквідності. Ліквідність грошових потоків є об'єктивним чинником, який зумовлює формування конкретних його форм і видів для підтримки необхідного рівня запасу грошових коштів підприємства.

Проведений огляд найістотніших характеристик грошового потоку підприємства показує, наскільки багатоаспектною з теоретичних і прикладних позицій є ця економічна категорія.

Поняття «грошовий потік підприємства» є агрегованим, який включає в свій склад численні види цих потоків, обслуговуючих господарську діяльність.

В економічній літературі наводиться класифікація грошових потоків за різними критеріями. Але найбільш повна класифікація розроблена російським вченим І.А. Бланком (Рис. 1.2) ^[[3] Бланк И.А. Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр, 2010. - c. 115-117.^3].

Виділяють два основних види грошових потоків: позитивний (додатний) і негативний (від'ємний) грошові потоки. Позитивний грошовий потік характеризує сукупність надходжень грошових коштів на підприємство від всіх видів господарських операцій (як аналог цього терміну використовується термін «притік грошових коштів»).

Негативний грошовий потік характеризує сукупність виплат грошових коштів підприємством в процесі здійснення всіх видів його господарських операцій («відтік грошових коштів»).

Чистий грошовий потік характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витрачанням грошових коштів) в даному періоді часу в розрізі окремих його інтервалів.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.2 Класифікація грошових потоків підприємства за основними ознаками

Характеристика основних грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства в межах його сукупного грошового потоку представлена на рисунку 1.3 ^[[3] Бланк И.А. Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр, 2010. - c. 120.^3].



Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.3 Характеристика грошових потоків підприємства в розрізі видів його господарської діяльності

Грошовий потік також може бути надлишковим і дефіцитним. При надмірному грошовому потоці надходження грошових коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. При дефіцитному грошовому потоці надходження грошових коштів істотно нижче за реальні потреби підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витрачанні грошових коштів по всіх напрямах господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним ^[[3] Бланк И.А. Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр, 2010. - c. 122-123.^3].

З позиції менеджменту підприємства з метою управління ліквідністю грошові потоки поділяють на два види: вхідні і вихідні - надходження і видатки, що знаходять своє відображення у Звіті про рух грошових коштів.

Таким чином, грошовий потік - це надходження (вхідний грошовий потік) і витрачання (вихідний грошовий потік) грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства. Різниця між вхідним і вихідним грошовими потоками називається чистим грошовим потоком ^[[7] Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2002. - c. 77.^7].

1.2 Принципи та методи управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками органічно входить в систему управління доходами і витратами, управління рухом активів і капіталу, управління всіма аспектами операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.

Управління грошовими потоками є системою принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням грошових коштів підприємства і організацією їх обороту. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства.

В нашій країні багато аспектів управління грошовими потоками підприємства знаходяться поки лише у стадії становлення, стикаючись з об'єктивними економічними труднощами перехідного періоду, недостатньо розвинутим фінансовим ринком в цілому і окремими його сегментами, недосконалістю нормативно-правової бази, неопрацьованістю багатьох методичних питань, недостатнім рівнем підготовки фахівців в цій області.

Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку, дозволяє скоротити потребу в позиковому капіталі, забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству одержувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами ^[[1] Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: Учеб. пособие.- М.: Финансы и статистика, 2002. - c. 231.^1].

Основна мета управління грошовими потоками підприємства - забезпечення фінансової рівноваги і фінансового профіциту в процесі розвитку підприємства шляхом балансування обсягів надходження і витрачання грошових коштів і їх синхронізації в часі.

З вищезазначеного випливає, що управління грошовими потоками передбачає комплексні заходи, тому що готівкові кошти, з одного боку, є складовою оборотних активів, з іншого - їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать, в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету тощо.

Наявність грошових коштів тісно пов'язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Якщо суб'єкт господарювання виробляє і реалізує рентабельну продукцію (товари, послуги, роботи), то це є найважливішою передумовою дотримання необхідного рівня грошових коштів. З певною часткою умовності можна сказати, що приріст (зменшення) грошових коштів за певний період повинен відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства ^[[24] Уткин З.А. Финансовый менеджмент: Учебник. - М.: Зерцало, 2001.- c. 161.^24].

В той же час грошовий потік і розрахунок прибутку не співпадають в часі при використанні методу визначення прибутку від реалізації продукції за моментом її відвантаження. В цьому випадку продукція може вважатись реалізованою в одному часовому періоді, а гроші надходити в іншому. Тому орієнтація при оцінці фінансового стану тільки на дані про прибуток є в деякій мірі умовною і може призвести до підвищення фінансового ризику.

Підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку і звітності і в той же час відчувати певні ускладнення в оплаті своїх поточних зобов'язань. Однією з причин такої ситуації є специфіка відображення інформації в звітності про фінансові результати, яка полягає у використанні методу нарахувань та відповідності доходів і витрат ^[[4] Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: Рута, 2001. - c. 257.^4].

Інформація про потоки грошових коштів формується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахунках в банку і в касі підприємства. Результатом використання різних методів формування інформації є невідповідність реального потоку грошових коштів і прибутку, відображеного у звітності (рис. 1.4).

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.4 Причини розбіжностей між сумами одержаного прибутку підприємства і грошових коштів

Різноманітні об'єктивні та суб'єктивні причини можуть викликати дефіцит готівки на підприємстві, що неминуче призведе до негативних наслідків (Рис. 1.5.)



Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.5 Причини недостатності грошових коштів на підприємстві

В подальшому дефіцит грошових коштів призводить до:

- затримок у виплаті заробітної плати;

- зростання кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом;

- зростання частки простроченої заборгованості по кредитах банків;

- зниження ліквідності активів підприємства;

- зростання тривалості виробничого циклу через несвоєчасні поставки сировини і комплектуючих.

Тому важливою складовою в управлінні грошовими потоками підприємства є оптимізація таких потоків.

Для забезпечення фінансової незалежності підприємство повинне мати достатню кількість власного капіталу. Для цього необхідно, щоб підприємство працювало прибутково. Для забезпечення цієї мети важливе значення має ефективне управління притоком і відтоком грошових коштів, оперативне реагування на відхилення від заданого курсу діяльності.

Ключовим моментом управління ліквідністю бізнесу є цикл грошового потоку (фінансовий цикл).

Фінансовий цикл є часом, протягом якого грошові кошти відвернуті з обороту.

Іншими словами, фінансовий цикл включає:

- отримання виручки від реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт;

- інвестування грошових коштів в сировину, матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби і інші активи для виробництва продукції;

- реалізацію продукції, надання послуг і виконання робіт.

Через той порядок, в якому проходять ці види діяльності, ліквідність компанії знаходиться під безпосереднім впливом тимчасових відмінностей в проведенні операцій з грошима для кожного виду діяльності ^[[6] Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. - К.: Пошук, 2001.- c. 134.^6].

Витрачання грошей, реалізація продукції і надходження грошей не співпадають в часі, в результаті виникає потреба або в більшому об'ємі грошового потоку, або у використанні інших джерел засобів (капіталу і позик) для підтримки ліквідності.

Фінансовий цикл включає в себе час надходження оборотних коштів в двох стадіях кругообігу - виробничій і товарній і не включає час перебування в грошовій стадії. Схематично етапи обігу грошових коштів (фінансовий цикл) показаний на рисунку 1.6 ^[[7] Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2002. - c. 100.^7].

Логіка представленої схеми полягає в наступному. Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси омертвлені в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошові кошти відвернуті з обороту, тобто фінансовий цикл, менше на середній час обігу кредиторської заборгованості.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.6 Етапи обігу грошових коштів (фінансовий цикл)

Скорочення операційного і фінансового циклів в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Якщо скорочення операційного циклу може бути зроблено за рахунок прискорення виробничого процесу і оборотності дебіторської заборгованості, то фінансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних чинників, так і за рахунок деякого уповільнення оборотності кредиторської заборгованості ^[[10] Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1996. - c. 295.^10].

Для ефективного управління фінансовими потоками велику роль грає визначення оптимального розміру оборотного капіталу, оскільки грошові кошти входять в його склад. З одного боку, дефіцит наявних засобів може привести фірму до банкрутства, і чим швидше темпи її розвитку, тим більше ризик залишитися без грошей. З другого боку, надмірне накопичення грошових коштів не є показником благополуччя, оскільки підприємство втрачає прибуток, який могло б отримати в результаті інвестування цих грошей. Це приводить до "омертвляння" капіталу і знижує ефективність його використовування ^[[9] Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2004. - c. 421.^9].

Одним з методів контролю за станом грошової готівки є управління співвідношенням балансового значення грошової готівки у величині оборотного капіталу. Визначають коефіцієнт (відсоток) наявних засобів від оборотного капіталу розподілом суми наявних грошових коштів на суму оборотних коштів.

Розглядаючи співвідношення готівки грошей в оборотному капіталі, потрібно знати, що зміна пропорції не обов'язково характеризує зміну готівки, оскільки можуть змінюватися товарно-матеріальні запаси, які є частиною оборотного капіталу.

Процес управління потоками грошових коштів представляє собою постійний моніторинг відхилень реального руху грошових коштів від планових показників та використання заходів по усуненню таких відхилень. В свою чергу, планові показники повинні враховувати пропозиції по ефективному виростанню грошових коштів.

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Характерні риси практики управління грошовими потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяльності, якими керуються органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися.

Основні принципи управління грошовими потоками:

- достовірність відображення інформації;

- комплексність управління;

- своєчасність, оперативність;

- маневровість;

- ефективність.

Принципи управління грошовими потоками та їх зміст відображено на рисунку 1.7.

Згідно із принципами управління формують систему методів управління грошовими потоками. До складу основних методів управління грошовими потоками відносять:

- аналіз грошових потоків;

- планування та оптимізація;

- контроль за рухом грошових коштів;

- облік та звітність ^[[11] Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент. - К.: Знання, 2009.- c. 84-85.^11].

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.1.7 Принципи управління грошовими потоками та їх зміст

Аналіз грошових потоків - це сукупність методів формування і обробки даних про грошові потоки, які дають об'єктивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів підвищення ефективності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації.

З урахуванням терміну часу, ступеня деталізації об'єктів і показників аналіз може бути перспективним, поточним і оперативним.

З погляду обсягів аналіз може бути тематичний, тобто пов'язаний з діяльністю окремого підрозділу, комплексний - охоплює всі сторони діяльності підприємства ^[[8] Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. М.: - Финансы и статистика, 2000. - c. 165.^8].

Інформаційною базою для аналізу грошових потоків за звітні періоди є форми бухгалтерської звітності, додатки до них та інші облікові документи.

Аналіз грошових потоків та оцінка їх впливу на фінансовий стан підприємства визначається системою показників, до яких відносять показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості.

Планування грошових потоків - це процес визначення їх обсягів за видами діяльності, часовими інтервалами та напрямами використання з метою забезпечення максимальної синхронізації надходжень і витрат та платоспроможності підприємства.

У процесі планування досягається оптимізація грошових потоків, тобто знаходження такого співвідношення між вхідними і вихідними грошовими потоками, між напрямами й умовами залучення та використання грошових коштів, яке дає змогу досягти найкращих результатів діяльності (мінімізації витрат, максимізації прибутку) ^[[25] Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Перспектива, 2003. - c. 176.^25].

Контроль за надходженням та використанням грошових коштів є системою спостереження і перевірки процесу надходження та використання грошових коштів з метою визначення відхилень від їх заданих параметрів. Як функція управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта ^[[12] Матюшенко І.Ю. Основи фінансового менеджменту. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - c. 170-171.^12].

Сутність і значення контролю за грошовими потоками полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює перевірку виконання запланованих параметрів формування грошових фондів, напрямів їх використання, дотримання синхронності надходжень і витрат у встановлені періоди часу, блокує відхилення від заданої програми, а в разі виявлення порушень сигналізує про необхідність коригування системи управління. Таким чином, контроль є засобом отримання інформації про грошові потоки по каналу зворотнього зв'язку, тобто за результатами свого управлінського впливу на об'єкт управління.

У циклі управління грошовими потоками облік є кінцевою стадією. Він передбачає визначення, реєстрацію на різних носіях та класифікацію інформації про грошові надходження та витрати для отримання підсумкових даних, які відображають досягнутий результат. Результати обліку відображаються у звітності. Таким чином, облік як кінцева стадія в циклі управління є одночасно початковою стадією для наступного циклу. Облік і звітність складають інформаційну базу для аналізу грошових потоків за звітний період.

Отже, наведені методи управління грошовими потоками є одночасно етапами процесу управління в цілому. Кожен з цих етапів є вихідним для іншого, як це відображено на рисунку 1.8.

Ефективність управління грошовими потоками визначається впливом цього процесу на платоспроможність підприємства, швидкість обороту обігового капіталу, обсяги залучених коштів та кредиторську заборгованість, а в кінцевому результаті на рентабельність підприємства та його конкурентні позиції.



Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1.8 Етапи процесу управління

Напрямки грошових потоків:

- відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції та за отримані послуги;

- виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими підприємствами;

- формування фондів грошових коштів;

- здійснення фінансових та інвестиційних операцій.

Ефективність управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат, підтримкою постійної платоспроможності підприємства і включає такі складові:

- визначення мінімального обсягу грошових коштів, достатнього для обслуговування поточної господарської діяльності;

- постійний моніторинг надходження грошових коштів від продажу;

- згладження коливань в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі періоди;

- оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочок платежів;

- вибір напрямків використання тимчасово вільних грошових коштів з метою запобігання втрат від інфляції і упущеної вигоди;

- прискорення оборотності грошових коштів за рахунок впровадження організаційно-економічних заходів ^[[21] Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - c. 94.^21].

Практична реалізація цих складових управління грошовими потоками дасть змогу певною мірою знайти компроміс між необхідністю підтримувати певний обсяг грошових коштів для забезпечення ліквідності підприємства і бажанням інвестувати тимчасово вільні кошти для забезпечення їх дохідності.

1.3 Основи аналізу руху потоків грошових коштів

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття цього поточних зобов'язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв'язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими потоками на підприємстві.

Аналіз грошових потоків є процесом дослідження результативних показників їх формування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності їх функціонування.

Аналіз грошових потоків пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) притоку грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відтоку. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства, наприклад, з моменту створення, випуску нової продукції, закінчення реконструкції тощо.

Аналіз грошових потоків повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідність їх реального руху до планових показників та прийняттям необхідних коригуючи заходів ^[[7] Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2002. - c. 78.^7].

Мета аналізу - виділити, по можливості, всі операції, що зачіпають рух грошових коштів.

Для того, щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу).

Основним документом для аналізу руху грошових потоків є „Звіт про рух грошових коштів”, складання якого з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві.

Напрямки руху грошових коштів прийнято розглядати в розрізі основних видів діяльності: основної, інвестиційної та фінансової

Такий розподіл дозволяє визначити, яка питома вага доходів, отриманих від кожної з видів діяльності. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Основна (операційна) діяльність - це діяльність підприємства, що приносить йому основні доходи, а також інші види діяльності, не пов'язані з інвестиціями і фінансами. Основна діяльність підприємства пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (послуг, робіт), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства.

Нижче наведені основні напрями притоку і відтоку грошових коштів по основній діяльності (Рис. 1.9).

Відомості про рух грошових коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльністю відображають витрати на придбання ресурсів, які створять в майбутньому приток грошових коштів і отримання прибутку (Рис. 1.10).

Інвестиційна діяльність - сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестиційна діяльність в цілому приводить до тимчасового відтоку грошових коштів.

Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та складу власного і позикового капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис 1.9 Рух грошових коштів у результаті основної (операційної) діяльності

Вважається, що підприємство здійснює фінансову діяльність, якщо воно одержує ресурси від акціонерів (емісія акцій), повертає ресурси акціонерам (виплата дивідендів), бере позики у кредиторів і виплачує суми, отримані як позика. Інформація про рух грошових коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю дозволяє прогнозувати майбутній обсяг грошових коштів, на який матимуть права постачальники капіталу підприємства. Напрями відтоку і притоку грошових коштів по фінансовій діяльності представлені на рисунку 1.11.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис 1.10 Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності

Рис 1.11 Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності

Фінансова діяльність покликана збільшувати грошові кошти у розпорядженні підприємства для фінансового забезпечення основної і інвестиційної діяльності.

По кожному напрямку діяльності потрібно підвести підсумки. Погано, коли по поточній діяльності переважатиме відтік грошових коштів. Це говорить про те, що вилучених грошових коштів недостатньо для того, щоб забезпечити поточні платежі підприємства. В цьому випадку брак грошових коштів для поточних розрахунків буде покритий позиковими ресурсами. Якщо до того ж спостерігається відтік грошових коштів по інвестиційній діяльності, то знижується фінансова незалежність підприємства ^[[17] Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. - М.: ЮНИТИ, 2003. - c. 359.^17].

Однією з умов фінансового благополуччя підприємства є надходження грошових коштів. Проте надмірна величина грошових коштів говорить про те, що реально підприємство терпить збитки, пов'язані із знеціненням грошей, а також з упущеною можливістю їх вигідного розміщення. Це говорить про необхідність управління рухом грошових потоків, а для цього на першому етапі аналізується частка грошових коштів у складі поточних зобов'язань, тобто визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Цей коефіцієнт показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Якщо фактичне значення коефіцієнта буде менше 0,2-0,3, то це свідчить про дефіцит грошових коштів на підприємстві. В цих умовах поточна платоспроможність повністю залежатиме від надійності дебіторів.

Якщо в ході аналізу з'ясується, що сума грошових коштів у складі поточних зобов'язань зменшується, а поточні зобов'язання збільшуються, то це негативна тенденція ^[[13] Машина Н.І. Вищі фінансові обчислення. - К.: Центр навчальної літератури, 2002. - c. 196-197.^13].

Віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Для складання Звіту використовують показники балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку руху грошових коштів.

До Звіту про рух грошових коштів не включаються: внутрішні зміни у складі грошових коштів; не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо).

Для визначення потоків грошових коштів використовується прямий і непрямий метод. Різниця між ними полягає в різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів.

Прямий метод ґрунтується на обчисленні притоку (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані і ін.) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових кредитів і позик та ін.) грошових коштів, тобто початковим елементом є виручка. Аналіз грошових коштів прямим методом дає можливість оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках і дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності засобів для платежів за поточними зобов'язаннями, для інвестиційної діяльності і додаткових витрат.

Цьому методу властивий серйозний недолік, - він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни грошових коштів на рахунках підприємства, тому застосовується непрямий метод аналізу, що дозволяє пояснити причину розбіжності між прибутком і грошовими коштами. грошовий потік кошти

Непрямий метод - це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій не грошового характеру, відстрочень, нарахувань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Застосувавши цей метод, користувач отримує інформацію тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про фінансові результати, на обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, і послідовному коригуванню чистого прибутку, тобто вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) підприємства за звітний період ^[[20] Самсонов Н.Ф. Финансовый менеджмент: Учебник. - М.: ЮНИТИ, 2002. - c. 311.^20].

Непрямий метод дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, встановлює взаємозв'язок між чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період. Його суть полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що є окремі види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток, не зачіпаючи величину грошових коштів. В процесі аналізу на суму вказаних витрат (доходів) проводять коригування чистого прибутку так, щоб статті витрат, не пов'язані з відтоком засобів, і статті доходів, що не супроводяться їх притоком, не впливали на величину чистого прибутку.

Не спричиняють відтоку грошових коштів господарські операції, пов'язані з нарахуванням амортизації основних засобів, нематеріальних активів, які зменшують величину фінансового результату. В даному випадку зменшення прибутку не супроводиться скороченням грошових коштів (для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку). При аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни грошових коштів слід враховувати можливість отримання доходів, відбиваних в обліку раніше реального отримання грошових коштів (наприклад, при обліку реалізованої продукції по моменту її відвантаження) ^[[22] Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: Учебник. - М.: перспектива, 2000. - c. 354.^22].

Для мети аналізу притягується інформація бухгалтерського балансу та „Звіту про фінансові результати”. Сукупний результат, що характеризує стан грошових коштів на підприємстві, складається з суми результатів руху засобів по кожному виду діяльності.

Акціонери (інвестори), володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть оцінювати, наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, в яке вони вклали свої кошти, більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.

Аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел надходження на підприємство грошових потоків та які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини одержаного прибутку та нарахування грошових коштів тощо.

За результатами аналізу грошових потоків фінансовий менеджер повинен отримати відповідь на основні питання: звідки надходять грошові кошти, яке значення кожного джерела і на які цілі вони використовуються. Висновки потрібно робити як в цілому по підприємству, так і по кожному виду його діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна. На цій підставі роблять висновки про джерела і про забезпечення кожного виду діяльності необхідними грошовими коштами. В результаті приймаються рішення по питанню перевищення надходження грошових коштів над платежами, джерел оплати поточних зобов'язань та інвестиційної діяльності, достатності отримуваного прибутку тощо.

Розділ 2. Аналіз фінансового стану та руху грошових коштів на підприємстві „Зоря Півдня”

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства „Зоря Півдня”

Товариство з обмеженою відповідальністю „Зоря Півдня” утворене на підставі рішення (протокол № 3 від 19 лютого 1998 року) Збору Учасників Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю з метою здійснення господарської діяльності, яка направлена на задоволення потреб населення Миколаївської області в продукції, товарах і послугах, утворення нових робочих місць і отримання прибутку.

Підприємство діє на підставі Статуту і відповідно до Законів України «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», інших законодавчих і нормативних актів.

Основні види діяльності підприємства:

- будівельні, ремонтні, пусконалагоджувальні, проектно-конструкторські роботи, промислове і приватне будівництво;

- монтаж систем відеоспостереження і сповіщення про пожежу;

- монтаж антен і іншого устаткування;

- монтаж і ремонт засобів охоронно-пожежної сигналізації;

- побутові послуги, у тому числі послуги у сфері комунального господарства;

- загальне будівництво будов (нові роботи, реконструкції, оновлення);

- оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами;

- посередницька діяльність;

- торгово-закупівельна, торгово-посередницька діяльність, торгівля (оптова і роздрібна, у тому числі за договорами комісії, доручення, агентськими операціями) продовольчими і непродовольчими товарами;

- послуги автосервісу;

Майно підприємства складається з основних та обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відбивається на балансі підприємства.

Джерелом формування майна товариства є:

- грошові та матеріальні внески учасників;

- доходи, які отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

- безоплатні та благодійні внески, пожертвування фізичних та юридичних осіб;

- внески учасників товариства особистих коштів готівкою на банківський розрахунковий рахунок для поповнення обігових коштів товариства з наступним поверненням цих внесків учаснику;

- інші джерела, не заборонені законодавством.

Підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на підставі повного госпрозрахунку, самофінансування і самоокуповування, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності, за виконання взятих на себе зобов'язань перед трудовим колективом, партнерами, що укладаються у договорах, перед держбюджетом та перед банками згідно діючому законодавству.

Підприємство створене на необмежений термін.

Товариство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на виготовлену продукцію, роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку товариства, підвищення особистих доходів своїх працівників.

ТОВ „Зоря Півдня” організовує матеріально-технічне забезпечення власного виробництва шляхом придбання ресурсів безпосередньо у виробників, в оптовій торгівлі, а також у громадян.

Всі розрахунки підприємства, включаючи платежі в бюджет та сплату заробітної платні, виконуються в календарній черговості надходження розрахункових документів (наставанні строків платежів), крім дивідендів та сум, що перевищують середній денний обіг товариства.

Розрахунки по своїх обов'язках з юридичними та фізичними особами підприємство здійснює через банківські установи, так і готівкою.

Товариство здійснює в визначеному порядку оперативний бухгалтерський облік своєї господарської діяльності, веде статистичну звітність.

Підприємство вступає і бере участь в господарських товариствах і об'єднаннях на договірній основі. Реалізує свою продукцію, роботи, послуги, а також відходи виробництва за вільними цінами залежно від попиту, а у випадках, передбачених законодавством - за фіксованими цінами.

У даний час середньоспискова чисельність працюючих підприємства складає 15 чоловік.

На чолі підприємства стоїть директор, якому підкоряються функціональні заступники: по економіці; із загальних питань; головний бухгалтер і головний інженер. Безпосередньо директору підкоряються також адміністративно-господарський відділ і відділ технічного контролю. В підкоренні заступників знаходяться відповідні відділи і підрозділи. Заступник директора по економіці відповідає за роботу планово-економічного відділу і відділу праці і заробітної платні. В підкоренні головного бухгалтера знаходиться бухгалтерія.

Бухгалтерський облік ведеться бухгалтерією організації. Головний бухгалтер призначається і звільняється з посади керівником організації. Головний бухгалтер несе відповідальність за правильність ведення бухгалтерського обліку, формує облікову політику організації і надає її на затвердження директору. Відповідальність за правильність складання і реалізації облікової політики, а також за стан бухгалтерського обліку несе директор організації, який здійснює оперативне керівництво діяльністю бухгалтерії і спільно з головним бухгалтером підписує грошові і розрахункові документи, фінансові і кредитні зобов'язання.

Господарський рік підприємства встановлюється з 1 січня по 31 грудня календарного року включно. За підсумками року складається баланс, що потребує затвердження в порядку, передбаченим Статутом товариства.

Господарські операції оформляються з використанням первинних облікових документів. Операції по обліку, для яких відсутні затверджені форми первинних документів, оформляються формами документів, розробленими організацією відповідно до встановлених Законом вимог. Всі господарські операції, вироблювані підприємством, оформляються виправдувальними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.