Формування фінансової стратегії і фінансової політики підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У сучасних умовах ринку найважливішими факторами забезпечення розвитку суб'єктів господарювання є обсяг та структура фінансових ресурсів. Враховуючи те, що кожен суб'єкт господарювання визначає для себе певну загальну філософію розвитку, значну увагу необхідно приділити стратегічному плануванню, основною метою якого є забезпечення фінансових можливостей для успішної діяльності та в кінцевому підсумку - досягнення певного рівня прибутковості. Без визначення фінансових можливостей та перспектив забезпечення сталого фінансового стану жодне підприємство не може досягнути стабільного економічного розвитку на ринку. Саме тому актуальність питання фінансового планування та формування підприємствами фінансової стратегії важко переоцінити.

Проблеми стратегічного управління розвитком підприємств займають все більше місця в теоретичних дослідженнях і практичній діяльності менеджерів. Однією з найбільш недосліджених є проблема побудови організаційно-економічних і управлінських механізмів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку підприємства.

Багато проблем, пов'язаних з формуванням і реалізацією фінансової стратегії та її механізмів, не тільки не вирішені, але і не поставлені. Так у наукових дослідженнях ще не досить чітко визначені позиції щодо створення теоретичного базису побудови механізмів формування та реалізації фінансової стратегії підприємства і технології їх застосування. Відсутні роботи, які б комплексно розглядали питання розробки конкретних методів і методик формування механізмів фінансової стратегії розвитку підприємства і рекомендацій з їхнього використання в організаційному механізмі управління підприємством.

Актуальність проблеми формування і реалізації фінансових стратегій підприємства зумовили необхідність проведення дослідження і визначили тему дипломної роботи.

Теоретичні засади цих трансформаційних перетворень закладені в наукових працях провідних українських вчених таких, як: Аліман М.В., Бабенко С.Г., Геєць В.М., Гелей С.Д,. Гончаренко В.В., Гончарук Я.А. Вони вказують на особливості реформування кооперативної власності та проблеми, що пов'язані зі специфікою підприємств споживчої кооперації в трансформаційний період. Однак, питанням формування фінансової стратегії підприємств споживчої кооперації не приділяється належної уваги в науковій літературі.

Теоретичні основи стратегічного управління висвітлені в роботах таких провідних закордонних учених таких, як: Ансофф І., Ассель Г., Дойль П., Карлофф Б., Кінг У., Кліланд Д., Котлер Ф., Куїнн Дж.Б., Шмат А., Ламбен Ж.-Ж., Мак-Дональд М., Мінцберг Г. та ін. Питанню формування фінансових стратегій на підприємствах викладені в роботах українських вчених таких, як: Азарян О.М., Амоша А.І., Балабанова Л.В., Войчак А.В., Герасимчук В.Г., Заруба В.Я., Кардаш В.Я., Корольков І.І., Крикавський Є.В., Куденко Н.В., Кузьмін О.Є., Лилик І.В., Мова В.В., Мороз Л.А., Окландер М.А., Павленко А.Ф., Пилипчук В.П., Решетнікова І.А., Савельєв Є.В., Скибінський С.В., Старостіна А.А.

Відзначаючи значимість наукових розробок вчених, слід зазначити, що в цих працях основна увага приділяється теоретичним аспектам стратегічного управління, однак, в них недостатньо досліджені проблеми вибору фінансової стратегії та політики з урахуванням галузевої специфіки багатопрофільних підприємств споживчій кооперації. Крім того, у науковій літературі вітчизняних і закордонних учених недостатньо обґрунтовані методологічні принципи формування стратегії для різних ієрархічних рівнів і об'єднань підприємств залежно від результатів фінансової діагностики. У зв'язку з цим

дослідження дипломної роботи спрямоване на розробку теоретичних основ формування фінансової стратегії підприємств споживчої кооперації залежно від результатів їхньої фінансово - господарської діяльності для рівня районної спілки споживчих товариств, адже економічні процеси, які відбуваються у державі в цілому та сфері споживчих послуг зокрема, диктують нові вимоги до управління підприємством як відкритої системи, яка, враховуючи внутрішні можливості, має постійно пристосовуватися та швидко реагувати на потенційні загрози зовнішнього середовища.

Динаміка ринкових процесів, загострення конкуренції суттєво знижують ефективність діючих стратегій, що не мають достатнього механізму реагування на постійні зміни середовища. Тому на сучасному етапі становлення економіки України актуальним питанням є розроблення ефективної фінансової стратегії та політики підприємства

Враховуючи вище наведене обрана тема дипломної роботи є досить актуальною.

Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних аспектів формування фінансової стратегії і фінансової політики підприємства та розробці відповідних практичних рекомендацій щодо її вибору та реалізації.

Для досягнення поставленої мети в роботі було вирішено такі взаємопов'язані завдання:

– досліджено сутність фінансової стратегії в умовах ринку;

розглянуто важливість та роль фінансової стратегії в контексті розвитку підприємства;

– досліджено методичне забезпечення розробки фінансової стратегії;

– вивчено основні напрямки діяльності споживчої спілки;

– здійснено комплексну оцінку фінансового стану споживчої спілки;

– розраховано вплив факторів на діяльність споживчої спілки;

– визначено основні складові фінансової стратегії;

– досліджено напрямки фінансового забезпечення реалізації обраної стратегії;

– визначено фінансову рівновагу підприємства як основу реалізації фінансової стратегії.

Об'єктом дослідження є процес формування фінансової стратегії та визначення напрямів фінансової політики підприємства.

Предметом дослідження є методичні та методологічні підходи розробки фінансової стратегії і фінансової політики підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є наукові роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з питань стратегічного управління, фінансового менеджменту, економіки, інноваційного та конкурентного розвитку підприємства. Для досягнення поставленої мети використано системний аналіз як загальний метод дослідження: логічний та аналітичний при удосконаленні теоретичних положень розроблення фінансової стратегії підприємства; економіко-статистичний .

Результати досліджень дозволяють обґрунтувати фінансову стратегію розвитку та напрями фінансової політики підприємств споживчої кооперації в умовах ринку на основі комплексної оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності окремої споживчої спілки.

Розділ 1. Теоретико - методичні аспекти сутності фінансової стратегії та політики господарюючого суб'єкта в умовах

1.1 Сутність фінансової стратегії в умовах ринку

За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Розробка фінансової стратегії -- це галузь фінансового планування. Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

Історично поняття «стратегія» склалося у військовому лексиконі, де воно визначало планування і запровадження в життя політики держави та військово-політичного союзу ряду країн з використанням усіх доступних засобів.

Запозичення категорії «стратегія» з військового лексикону пояснюється тим, що підприємства в розвинених країнах опинилися в умовах, близьких до «воєнних дій» наприкінці 50-х років, пов'язаних із насиченням ринку, зростанням конкуренції, коли, щоб вижити треба було боротися. «Воєнні дії» потребували теоретичного забезпечення. Відтоді теорія та практика управління просунулися далеко вперед.

Слово „стратегія” походить від грецького strategia (stratos - військо та ago - веду), тобто це військовий термін.

Наведемо основні підходи до визначення поняття „стратегія” різних авторів.

Стратегія -- це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.23,с.665

Фінансова стратегія підприємства -- це визначення основних довгострокових цілей та задач підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей. Стратегія - це спосіб поведінки або план, який інтегрує основні цілі організації, норми та дії в єдине ціле, допомагає направляти та розміщувати ресурси унікальним і неповторним чином, який заснований на відносинах внутрішніх переваг на недоліках організації, очікуваних змінах в оточенні та пов'язаних з ними змінами конкурентів.[15,с.112]

Фінансова стратегія підприємства - це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення. Стратегія формує цілі та основні шляхи їх досягнення таким чином, що підприємство має загальний (такий, що об'єднує всі підрозділи) напрямок роботи [7,с.221]

Фінансова стратегія підприємства - це комплекс програм, реалізуючи який компанія розраховує на значне поліпшення своїх позицій на ринках[11,с.223].

Фінансова стратегія підприємства - це довгостроковий комплексний план дій з керування відповідним колективом, спрямований на досягнення місії організації [15,с. 113] .

Термін «стратегія» використовується нині в багатьох сферах суспільного життя. Щодо терміну «стратегія підприємства (фірми)», то тут існує чимало визначень. Її розуміють як:

- систему організаційно - економічних заходів для досягнення довгострокових цілей підприємства;

- генеральний напрямок розвитку підприємства, який забезпечує узгодження його цілей і можливостей та інтересів усіх суб'єктів;

- ефективну ділову концепцію досягнення конкурентних переваг підприємством; сукупність перспективних орієнтирів для роботи підприємства;

- план дій, що визначає пріоритети розв'язання проблем і ресурси для досягнення основної мети.

Підсумовуючи вище наведені визначення, можна виділити наступне, найбільш повне визначення фінансової стратегії підприємства.

Фінансова стратегія підприємства - це систематичний план його потенційної поведінки в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що включає формування місії, довгострокових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найбільш ефективного використання стратегічних ресурсів, сильних сторін і можливостей, усунення слабких сторін та захист від загроз зовнішнього середовища задля майбутньої прибутковості. Отже, необхідність розробки підприємствами стратегії викликана, нестабільністю ринкового середовища, неповнотою інформації про його майбутній стан і вплив на підприємство.

Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, фінансова стратегія має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії формується під впливом об'єктивних економічних закономірностей розвитку і включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі складові, шо забезпечують ефективну фінансову діяльність підприємства,як то:

- оптимізацію основних та оборотних засобів;

- формування та розподіл прибутку;

- грошові розрахунки;

- фінансову політику.

Всебічно враховуючи рівень фінансового забезпечення підприємства, об'єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія має сприяти оптимізації фінансово-економічних можливостей підприємства до умов, які склалися на ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. [14,с.445]

Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку з паралельним збільшенням ринкової вартості підприємства. При розробці фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Фінансова стратегія підприємства втілюється у його стратегічному перспективному плані розвитку, в якому визначають основні альтернативні фінансові показники діяльності підприємства, відповідно до передбачуваних варіантів розвитку ринкового середовища.

Розробка альтернативних фінансових планів які дають змогу прогнозувати імовірні зміни фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється на основі моделювання, факторного аналізу і нормування.

У перспективному фінансовому плані розробляють прогноз звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, прогноз балансу активів і пасивів підприємства тощо.[11,с.113]

Ефективність фінансової стратегії залежить від того, чи враховує вона реальні економічні можливості підприємства та стан і тенденції розвитку зовнішнього щодо підприємства підприємницького середовища.

Фінансова стратегія підприємства згідно зі стратегічною ціллю має забезпечити (рис.1.1.):

Цілі:	Завдання:
· формування та ефективне використання фінансових ресурсів; · виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках; · відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства; · визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.	· визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей; · визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами; · фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності; · вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості; · розробка способів виходу із кризового стану

Рис.1.1. Основні цілі та завдання фінансової стратегії підприємства

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна, адже, фінансова стратегія підприємства є основою для розроблення його фінансової політики. Фінансова політика підприємства - це форма реалізації фінансової ідеології та стратегії підприємства у розрізі окремих аспектів його фінансової діяльності. [10,с.223]

Фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності. Це відображається в розв'язанні поточних фінансових проблем у формі реакції на невизначені макроекономічні дії владних структур.

Така політика в управлінні фінансами породжує окремі протиріччя між інтересами суб'єктів господарювання і фіскальними інтересами держави. Зміст фінансової політики виражається у вирішенні таких завдань:

- розробка оптимальної концепції управління фінансовими ресурсами, яка дозволяє забезпечити узгодження оптимального обсягу їх
надходжень з одночасним захистом підприємницького ризику;

- визначення основних напрямів використання фінансових ресурсів на поточний період та на перспективу. При цьому необхідно
враховувати перспективи розвитку виробничої і комерційної діяльності та стан макроекономічної кон'юнктури (оподаткування, облікова ставка банківського відсотка, норми амортизаційних відрахувань на основні засоби тощо);

- фінансово-економічна діяльність суб'єктів господарювання,
спрямована на досягнення поставленої мети з врахуванням реальних показників за даними фінансового аналізу, внутрішньогосподарського контролю, оцінки реальних інвестиційних проектів та інших показників.

Метою розроблення фінансової політики підприємства є побудова ефективної системи управління фінансами, яка спрямована на досягнення стратегічних і тактичних цілей його діяльності. Указані цілі індивідуальні для кожного господарського суб'єкту. Але всі аспекти діяльності підприємства, відображені у фінансовому, податковому та управлінському типах обліків, піддаються управлінню за допомогою методів, які вже напрацьовані світовою практикою, сукупність яких і становить систему управління фінансами. Розглянемо основні з них. Стратегічні завдання розробки фінансової політики підприємства:

- максимізація прибутку підприємства, активізація структури капіталу підприємства та забезпечення його фінансової діяльності;

- досягнення прозорості фінансово-економічного становища підприємства для власників (учасників, засновників), інвесторів, кредиторів;

- забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

- побудова ефективного механізму управління підприємством;

- використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових коштів.

Основні напрями розроблення фінансової політики підприємства:

- аналіз фінансово-економічного становища підприємства;

- розробка облікової та податкової політики;

- формування кредитної політики підприємства;

- управління оборотними коштами, кредиторською та дебіторською заборгованістю

- управління витратами, вибір амортизаційної політики;

вибір дивідендної політики.

Основними напрямами фінансової політики підприємства є:

- політика формування активів і структури капіталу;

- політика управління активами та інвестиціями;

- політика залучення фінансових ресурсів;

- політика управління фінансовими ризиками і запобігання банкрутству.

Формування фінансової політики підприємства має здебільшого багаторівневий характер. Так, наприклад, у межах політики формування фінансових ресурсів підприємства може розроблятися політика формування власних фінансових ресурсів і політика їх залучення із зовнішніх джерел. У свою чергу, політика формування власних фінансових ресурсів може включати самостійні блоки: цінову політику, податкову, амортизаційну, дивідендну, інвестиційну політику тощо.

Фінансова політика підприємства являє собою цілеспрямоване застосування фінансів для вирішення довготермінових цілей та короткотермінових завдань, визначених статутними вимогами. В умовах нестабільного економічного середовища, непередбачуваної податкової грошово-кредитної політики держави багато підприємств вимушені турбуватися про своє виживання.

Вважаємо за потрібне подати складові фінансової політики підприємства графічно (рис. 1.2)

Рис.1.2. Складові фінансової політики підприємства

Цінова політика - це політика формування цін на продукцію підприємства з урахуванням динаміки кон'юнктури ринку (попиту та пропозиції) та рівня витрат на виготовлення і реалізацію продукції.

Податкова політика ґрунтується на виборі оптимального способу здійснення податкових платежів за наявності альтернативних варіантів господарської діяльності підприємства.

Амортизаційна політика - це політика управління амортизаційними відрахуваннями з метою інвестування їх у виробничу діяльність підприємства.

Дивідендна політика підприємства ґрунтується на оптимізації пропорцій між частиною прибутку підприємства, що використовується на споживання (виплату дивідендів) і тією частиною прибутку, яку капіталізують.

Важливою складовою фінансової політики підприємства є його інвестиційна політика, яка полягає у виборі та реалізації найвигідніших шляхів розширення і оновлення активів підприємства задля за забезпечення основних напрямів його економічного розвитку.[21,с.117]

Формування фінансової політики по окремим аспектам фінансової діяльності підприємства може носити багаторівневий характер. Так, наприклад, в рамках політики управління активами підприємства можуть бути розроблені політика управління оборотними і необоротними активами. В свою чергу політика управління оборотними активами може включати в якості самостійних блоків політику управління окремими її видами та ін. Система формування фінансової політики по основним аспектам фінансової діяльності в рамках загальної фінансової стратегії підприємства представимо в такому вигляді.

Фінансова стратегія підприємства:

І. Політика управління активами:

1. Політика формування активів;

2. Політика управління оборотними активами:

- політика управління запасами;

- політика управління дебіторської заборгованістю;

- політика управління грошовими активами;

- політика фінансування оборотних активів.

3. Політика управління необоротними активами:

- політика управління основними засобами;

- політика управління нематеріальними активами;

- політика фінансування необоротних активів.

ІІ. Політика управління капіталом:

1. Політика формування структури капіталу.

2. Політика управління власним капіталом.

3. Політика управління позиковим капіталом.

ІІІ. Політика управління інвестиціями (інвестиційна політика):

1. Політика управління реальними інвестиціями:

- політика управління капітальними інвестиціями;

- політика управління інноваційними інвестиціями.

2. Політика управління фінансовими інвестиціями:

- політика формування портфеля грошових інструментів інвестування;

- політика формування портфеля фондових інструментів інвестування.

ІV. Політика управління грошовими потоками:

1. Політика управління операційними грошовими потоками.

2. Політика управління інвестиційними грошовими потоками.

3. Політика управління фінансовими грошовими потоками.

V. Політика управління фінансовими ризиками:

1. Політика уникнення фінансових ризиків.

2. Політика диверсифікації фінансових ризиків.

3. Політика хеджування фінансових ризиків.

VI. Політика антикризового фінансового управління:

1. Політика фінансової стабілізації підприємства.

2. Політика санації підприємства.

VII. Розробка системи організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії. В системі цих заходів передбачається формування на підприємстві “центрів відповідальності” різних типів, визначення прав, обов'язків та міри відповідальності їх керівників за результати фінансової діяльності, розробка системи стимулювання робітників за їх вклад в підвищення ефективності фінансової діяльності та ін.

VIII. Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії. Вона є заключним етапом розробки фінансової стратегії підприємства і проводиться за слідуючи ми основними параметрами:·

- узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. В процесі такої оцінки виявляється ступінь узгодження цілей, направлень та етапів в реалізації цих стратегій;

- узгодженість фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища. В процесі цієї оцінки визначається на скільки розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон'юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів;

- внутрішня збалансованість фінансової стратегії. При проведенні такої оцінки визначається на скільки узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності, на скільки ці цілі і нормативи кореспондують із змістом фінансової політики по окремим аспектам фінансової діяльності, на скільки узгоджені між собою за напрямками і в часі заходи по забезпеченню її реалізації;

- реалізованість фінансової стратегії. В процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенціальні можливості підприємства в формуванні власних фінансових ресурсів. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій задач реалізації фінансової стратегії;

- прийнятність рівня ризиків, пов'язаних з реалізацією фінансової стратегії. В процесі такої оцінки необхідно визначити, на скільки рівень прогнозних фінансових ризиків, пов'язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету його власників і відповідальних фінансових менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, на скільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і генерування загрози його банкрутства;

- результативність розробленої фінансової стратегії. Оцінка результативності фінансової стратегії може бути оцінена перш за все на основі прогнозних розрахунків раніш розглянутої системи основних фінансових коефіцієнтів. Поряд з цим можуть бути оцінені і не фінансові результати реалізації розробленої стратегії.

- зростання ділової репутації підприємства;

- підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних підрозділів (при створенні центрів відповідальності ”);

- підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за результати фінансової діяльності;

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства. Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Розробка фінансової стратегії і фінансової політики по найбільш важливим аспектам фінансової діяльності дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані з фінансовим розвитком підприємства.

1.2 Фінансова стратегія в контексті розвитку підприємства

В умовах ринкових відносин, самостійності підприємств, а також відповідальності за результати своєї діяльності існує необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації у фінансових можливостях та перспективах, оцінці фінансового стану інших суб'єктів господарювання. Розв'язання зазначеного кола питань забезпечує фінансова стратегія підприємства.

Грамотно побудована фінансова стратегія дозволяє не тільки забезпечити підприємство фінансовими ресурсами та оптимізувати ризики, але і визначити пакет стратегічних цілей для подальшого ефективного розвитку підприємства.

Питанням формування та реалізації стратегії на підприємствах присвячено багато публікацій у спеціалізованій літературі, а також досліджень зарубіжних науковців, таких як Майкл Е., Ансофф І., ТомпсонА.А., , а також таких учених країн СНД, як Уткін Е. Хомініч І. П. та інших.

У більшості наукових праць учених питання фінансової стратегії підприємства розглядається в контексті стратегічного управління або фінансового менеджменту і носить загальний характер. Для того, щоб з'ясувати сутність, роль та зміст фінансової стратегії, необхідно спочатку розглянути „стратегію” як поняття та економічну категорію [12].

Найбільш поширеним є визначення стратегії як плану, або орієнтиру чи напряму розвитку, додержання якого забезпечить досягнення певних, переважно довгострокових цілей. У такому контексті стратегія пов'язується з реальною поведінкою суб'єкта ринку у конкурентному середовищі. Стратегія як план, хоча і формується в умовах обмеженості інформації про майбутній стан середовища, але розроблені параметри стратегічного розвитку мають бути чітко визначеними і кількісно деталізованими.

Стратегія розглядається і як сукупність певних принципів, правил, послідовність поведінки з урахуванням досвіду діяльності суб'єкта ринку у минулому. При цьому вважається, що майбутнє може бути передбачуваним на основі отриманих знань про минуле [16,с.443].

Стратегія підприємства може розглядатися також як динамічний процес, що орієнтує діяльність підприємства на досягнення головної цілі та реалізацію його місії через ефективне поєднання ресурсів підприємства та вимог і можливостей конкурентного середовища [18,с.223].

Нерідко поняття стратегії тлумачать саме в аспекті довгостроковості. Варіативність визначень поняття стратегії залежить від розуміння суті та форм стратегічного підходу в управлінні.

У літературі немає чіткого та єдиного підходу також і до визначення поняття фінансової стратегії. В цілому фінансова стратегія розглядається науковцями з двох точок зору:

? як одна із функціональних стратегій;

? як ключова стратегія в контексті розвитку підприємства.

В якості функціональної стратегії фінансова стратегія має підпорядкований характер відносно загальної корпоративної стратегії підприємства, тому основною її метою є забезпечення конкурентних позиційна ринку.

У цьому аспекті фінансову стратегію часто розглядають у взаємозв'язку із інвестиційною стратегією.

Сукупність різних видів стратегій являє собою „стратегічний набір” підприємства. Місце фінансової стратегії у стратегічному наборі підприємства ілюструє рисунок 1.3 [17,с.221].

Характеризуючи другий підхід до трактування сутності фінансової стратегії підприємства, слід відзначити, що в якості складової загальної концепції розвитку підприємства фінансова стратегія є ключовою, і забезпечує (через використання фінансових інструментів, методів фінансового менеджменту тощо) реалізацію будь-якої іншої базової стратегії.

Рис.1.3. Місце фінансової стратегії у стратегічному наборі підприємства

Ключова роль пояснюється координуючою роллю фінансів в системі управління підприємством, а також особливим значенням фінансових ресурсів серед інших видів ресурсів. Фінансові ресурси мають першочергове значення, оскільки це єдиний вид ресурсів підприємства, який трансформується безпосередньо і з мінімальним часовим лагом у будь-який інший вид ресурсів. Метою фінансової стратегії в цьому аспекті є ефективне використання фінансових ресурсів і управління ними. Фінансова стратегія як частина загальної концепції розвитку підприємства має наступні характеристики:

? забезпечує охоплення усіх основних напрямків розвитку фінансової

діяльності і фінансових відносин підприємства;

? формує специфічні фінансові цілі довгострокового розвитку підприємства;

? забезпечує вибір найбільш ефективних напрямків досягнення фінансових цілей підприємства;

? враховує та адекватно реагує на зміни зовнішніх умов фінансової діяльності підприємства;

? забезпечує адаптацію до змін умов зовнішнього середовища шляхом

коректування напрямків формування і використання фінансових ресурсів підприємства [27].

При формуванні фінансової стратегії аналізується вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства на фінансову складову його діяльності. Економічна сутність фінансової стратегії обумовлена фінансовими відносинами підприємства з економічними суб'єктами і державними органами, взаємодією з ними в процесі реалізації ділових відносин в області фінансів. В практичному аспекті мова йде про розробку базової фінансової концепції, пов'язаної з ефективним управлінням грошовим оборотом підприємства, формуванням грошових коштів у певних пропорціях, розробкою дивідендної та податкової політики, оптимізацією майнового потенціалу, використанням фінансових ресурсів за цільовим призначенням.

У відповідності до обсягу задач, які вирішуються у сфері фінансів виділяють наступні види фінансової стратегії:

? генеральна фінансова стратегія;

? оперативна фінансова стратегія;

? стратегія виконання окремих стратегічних задач.

Генеральною фінансовою стратегією називають фінансову стратегію, яка визначає діяльність підприємства. Наприклад, взаємовідносини з бюджетами усіх рівнів, формування та використання доходу підприємства, потреба у фінансових ресурсах та джерела їх формування на рік.

Що стосується оперативної фінансової стратегії, то вона полягає в поточному управлінні і маневруванні фінансовими ресурсами, тобто це стратегія контролю за витрачанням коштів і мобілізацією внутрішніх резервів, що особливо актуально в сучасних умовах економічної нестабільності. Оперативна фінансова стратегія розробляється в рамках генеральної фінансової стратегії, деталізує її на конкретний проміжку часу -квартал, місяць. Зміст стратегії досягнення окремих задач полягає в умілому виконанні фінансових операцій, направлених на забезпечення реалізації головної стратегічної мети [20,с.223]. До основних етапів процесу формування фінансової стратегії підприємства відносять:

1) Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою його визначення є довгота періоду, який прийнятий для формування загальної стратегії розвитку підприємства - так як фінансова стратегія носить по відношенню до неї підлеглий характер, вона не може виходити за межу цього періоду.

Важливим елементом визначення періоду формування фінансової стратегії підприємства є передбачення розвитку економіки в цілому та кон'юнктури тих сегментів фінансового ринку, з якими пов'язана майбутня фінансова діяльність підприємства, в умовах нинішнього нестабільного розвитку економіки країни цей період не може бути більше трьох років.

2) Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон'юнктури фінансового ринку.

Для такого дослідження необхідно вивчити економіко-правові умови фінансової діяльності підприємства і можливі їх зміни в наступному періоді. Крім того, на цьому етапі розробки фінансової стратегії аналізуються кон'юнктура фінансового ринку та фактори, які її визначають, а також розробляється прогноз кон'юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов'язаних з наступною фінансовою діяльністю підприємства.

3) Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.

Головною метою цієї діяльності є підвищення рівня добробуту підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з цим ця головна мета потребує конкретизації з урахуванням задач і особливостей наступного фінансового розвитку підприємства.

Система стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і капіталу, що використовується; прийнятного рівня фінансових ризиків в процесі здійснення наступної господарської діяльності та ін. Систему стратегічних цілей фінансового розвитку слід формулювати чітко і коротко, відображаючи кожну мету в конкретних показниках - цільових стратегічних нормативах. В якості таких цільових стратегічних нормативів по окремих аспектах фінансової діяльності підприємства можуть бути встановлені:

- середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, які сформовані із власних джерел;

- мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;

- коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

- співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;

- мінімальний рівень грошових активів, який забезпечує поточну платоспроможність підприємства;

- мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

- граничний рівень фінансових ризиків в розрізі основних напрямів господарської діяльності підприємства.

4) Конкретизація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації.

В процесі цієї конкретизації забезпечується динамічність представлення системи цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їх зовнішня і внутрішня синхронізація за часом.

Актуальність розробки фінансової стратегії підприємства визначається рядом умов. Найважливішою з таких умов є інтенсивність зміни факторів зовнішнього фінансового середовища. Висока динаміка основних макроекономічних показників, пов'язаних з фінансовою діяльністю підприємств, темпи технологічного прогресу, часті коливання кон'юнктури товарного та фінансового ринків, непостійність державної економічної політики і форм регулювання фінансової діяльності не дозволяє ефективно управляти фінансами підприємств на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних методів фінансового менеджменту. У цих умовах відсутність розробленої фінансової стратегії, адаптованої до можливих змін факторів зовнішнього середовища, може привести до того, що фінансові рішення будуть викликати протиріччя і зниження ефективності діяльності підприємства. Другою умовою, яка визначає актуальність розробки фінансової стратегії підприємства, є рух підприємства по стадіях його життєвого циклу. Відповідно до теорії життєвого циклу кожне підприємство розвивається по певному циклу, проходячи при цьому декілька стадій. На кожній стадії розвитку підприємство має певні параметри, які характеризують умови його функціонування: поточний стан та перспективи. Тому кожній зі стадій властиві характерні їй рівень інвестиційної активності, напрями та форми фінансової діяльності, особливості формування і розподілу фінансових ресурсів. Розроблена фінансова стратегія дозволяє завчасно адаптувати діяльність підприємства до наступних кардинальних змін можливостей його економічного розвитку. Крім того, важливою умовою, що визначає актуальність розробки фінансової стратегії, є кардинальна зміна напрямків виробничої діяльності підприємства, пов'язане з новими комерційними можливостями. Реалізація таких цілей потребує зміни виробничого асортименту, запровадження нових технологій, освоєння нових ринків збуту продукції тощо. У цих умовах суттєве зростання інвестиційної активності підприємства і диверсифікація форм його фінансової діяльності повинні бути прогнозовані, що забезпечується розробкою чітко сформульованої фінансової стратегії.

Отже, розробка фінансової стратегії відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Ця роль полягає у наступному [12]:

а) забезпечення механізму реалізації довгострокових загальних і фінансових цілей розвитку підприємства в цілому та окремих його структурних одиниць;

б) дозволяє реально оцінити фінансові можливості підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього фінансового потенціалу та можливість активного маневрування фінансовими ресурсами;

в) забезпечення можливості швидкої реалізації нових перспективних інвестиційних можливостей;

г) можливість зниження негативного впливу факторів зовнішнього середовища на результати діяльності підприємства;

д) виявлення переваг та недоліків підприємства у фінансовій діяльності порівняно з конкурентами;

е) наявність фінансової стратегії забезпечує чіткий взаємозв'язок стратегічного, поточного та оперативного управління фінансовою діяльністю підприємства;

ж) в системі фінансової стратегії формуються значення основних критерій оцінок вибору важливих фінансових управлінських рішень.

Таким чином, фінансова стратегія є однією з функціональних складових загальної стратегії розвитку підприємства. У той же час, їй відводиться ключова роль при формуванні загальної концепції розвитку підприємства. Розрізняють декілька видів фінансової стратегії: генеральну, оперативну і стратегію виконання окремих задач. Реалізація даних стратегій дозволяє ефективно планувати та використовувати фінансові ресурси підприємства. Загалом на сьогоднішній день питання розробки фінансової стратегії є актуальним для більшості підприємств, що пов'язано із поглибленням ринкових реформ, розвитком інтеграційних процесів і зростанням мінливості чинників зовнішнього фінансового середовища.

1.3 Методичне забезпечення розробки фінансової стратегії

Стратегічна установка в поведінці підприємства в цілому обумовлює і її фінансову стратегію. Однак зв'язок між ними набагато міцніший ніж причинно-наслідковий, як може здатися на перший погляд. Я буду виходити з того, що існує не тільки прямий зв'язок: стратегія підприємства - фінансова стратегія підприємства, але й оборотний: фінансова стратегія підприємства -- стратегія підприємства. Тобто фінансова стратегія підприємства має певну самостійність по відношення до самої стратегії підприємства. Тому у підприємця більше свободи при формуванні фінансової стратегії , ніж при формуванні загальної стратегічної лінії поведінки підприємства.

Всі можливі види фінансової стратегії підприємства можуть бути представлені у вигляді матриці фінансових стратегій підприємства. Маніпулюючи в рамках даної матриці, ми можемо розглядати проблему в динаміці, надаючи можливість не тільки формулювати фінансову стратегію, але й міняти її в результаті зміни деяких дуже важливих параметрів функціонування підприємства.

Розглянемо одну з таких матриць, а саме матрицю Франшона- Романе, яка буде використовуватись у дипломній роботі. Для вивчення даної матриці ми повинні розглянути декілька нових і дуже важливих категорій фінансового менеджменту.

Результат господарської діяльності (РГД) з економічної точки зору може бути виявлені як грошові засоби підприємства після фінансування його розвитку. РГД говорить про ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат, пов'язаних з його розвитком. Позитивне значення даного показника дає можливість підготовки до реалізації масштабних інвестиційних проектів .

Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства (залучення позикових коштів або функціонування без їх залучення). При його розрахунку ми використовуємо тільки рух фінансових потоків. Вирішальне значення для встановлення знаку РФД має знак зміни позикових коштів. При збільшення позикових коштів, що використовуються, РФД збільшується та стає додатнім. По мірі росту витрат, пов'язаних з оплатою позикових коштів, РФД починає знижуватися (тут ще додається збільшення податку на прибуток, так як зростання позикових коштів призводить до дії фінансовий важіль, який має вплив на виручку підприємства , його прибуток і виплату дивідендів). Підприємство повинно скоротити використання позикових коштів, але при цьому вказаний вище “ланцюг” розгортається в іншому напрямку, що дає змогу, через певний проміжок часу, знов збільшити позики.

Цей механізм зміни РФД дуже добре “вмонтований” в життєвий цикл підприємства, доповнює його, підтверджує його реальність і об'єктивність. Таким чином, на фазі залучення позикових коштів РФД стає додатнім, на фазі відмови від залучення позикових коштів РФД стає від'ємним.

РГД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його інвестиційно-господарської діяльності. РФД потрібен для виявлення величини і динаміки грошових засобів підприємства в результаті його фінансової діяльності.

Таким чином, результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) показує величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої і фінансової діяльності.

Додатна величина результату фінансово-господарської діяльності дає змогу стверджувати, що в діяльності підприємства має місце перевищення доходів підприємства над його витратами. При цьому цей висновок може бути зроблений не тільки на сьогоднішній день, а й, принаймні, на майбутній короткостроковий період. Тому для підприємства бажано щоб РФГД був додатнім. Але явно, що сам життєвий цикл підприємства не дозволяє стверджувати, що підприємства завжди може мати таке значення РФГД (наприклад, в період реалізації інвестиційного проекту з обов'язковим приростом постійних витрат і зниженням прибутку). Динаміка РФГД якраз вписується в цей життєвий цикл підприємства. Період додатного РФГД змінюється періодом від'ємного РФГД і так далі (при умові, що підприємство нормально розвивається). Підприємство не може довгий час мати від'ємне РФГД. Це призведе до банкрутства. РФГД стабільно працюючого підприємства може коливатися в рамках життєвого циклу між 0% і 10% доданої вартості (в обидві сторони). Це -- безпечна зона для підприємства. Але ідеальний варіант -- це коливання з ще меншою амплітудою.

Розглянуте вище дозволяє побачити асинхронність в поведінці РФД и РГД в рамках життєвого циклу підприємства, при чому ця асинхронність посилюється тим, що вона не накладається на циклічні коливання виробництва підприємства (випуск ним продукції).

Матриця фінансових стратегій дозволить фінансовому менеджеру зняти більшість тих питань, які були поставлені вище (у зв'язку з досягненням РФГД оптимальної величини). Данні цієї матриці були рекомендовані французькими вченими Ж. Франшоном і И. Романе.

Таблиця 1.1.

Матриця фінансових стратегій

	РФД < або = 0	РФД = 0	РФД > або = 0
РГД > або = 0	1	4	8
РГД = 0	7	2	5
РГД < або = 0	9	6	3

Квадранти 4, 8, 5 пов'язані зі створенням ліквідних засобів підприємством . Квадранти 7, 6, 9 пов'язані зі споживанням ліквідних засобів підприємством (дефіцит обігових засобів). По горизонталі РФД пов'язана зі зростанням позикових коштів підприємства. МИ йдемо від від'ємного значення РФД до додатного. По вертикалі РГД пов'язана з реалізацією підприємством інвестиційного проекту. Тільки цим можливо пояснити перехід від додатного РГД до від'ємного РГД.

Проаналізуємо тепер кожний з можливих станів (1-9) та ті види фінансової стратегії, які можуть бути використані підприємством.

Почнемо з першого квадранту. Він характеризується станом, коли РФГД наближається до нуля. Можливі, по меншій мірі, три варіанти фінансового розвитку: а) перехід до квадранту 4; б) перехід до квадранту 7; в) перехід до квадранту 2. Розглянемо всі три можливі сценарії.

Перш за все, знаходячись в квадранті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту (РГД >> 0). З іншого боку, дане підприємство з фінансової точки зору (з точки зору фінансової діяльності) знаходиться на стадії відмови від позикових коштів, коли наростають фінансові витрати, пов'язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів (запас фінансової стійкості у підприємства недостатній. Але у підприємства ще зберігається можливість нарощувати запас фінансової стійкості за рахунок мобілізації ефекту фінансового важеля. Це дає змогу підтримувати темпи зростання виробництва. При цьому підприємство переходить в квадрант 4.

Але все ж таки найбільш прийнятний сценарій -- це перехід в квадрант 2 або 7 (в залежності від темпів зростання обороту). При більш високих темпах зростання -- перехід в квадрант 2. При більш низьких - підприємство буде переміщуватись в квадрант 7.

Тепер розглянемо підприємство яке опинилось в квадранті 2. Знаходячись в такому стані, підприємство перебуває в положенні фінансової рівноваги. Діяльність підприємства може “перевести” його в один з шести квадрантів: 1, 4, 7, 5, 3, 6.В залежності від темпів зростання виробництва підприємство може опинитися в квадрантах 6 (невисокі темпи зростання) і 3 (достатні темпи зростання). Наприклад, в залежності від прийнятого рішення в області використання позикових коштів підприємство може перейти в квадрант 5 (нарощування використання позикових коштів, активне використання ефекту фінансового важеля) або в квадрант 7 (відмова від використання позикових коштів та послаблення дії фінансового важеля). При скороченні фінансово-експлуатаційних потреб підприємства можливий перехід в квадрант 4 (при достатньому темпі росту) або в квадрант 1 (при помірних темпах зростання обороту).

Якщо, підприємство знаходиться в квадранті 3, то таке підприємство характеризується протифазною РФД и РГД, але вже з іншим знаком (в порівнянні з квадрантом 1). Від'ємний РГД говорить про те, що підприємство або реалізувало інвестиційний проект, або скоротила фінансово-експлуатаційні потреба (за рахунок збільшення кредиторської заборгованості). Можливі сценарії розвитку -- перехід в квадранти 5 або 6 (повернення до квадранту 2 малоймовірно -- тільки в випадку рівноваги темпів зростання обороту та рентабельності).

Перехід в квадрант 5 можливий у випадку скорочення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства. При цьому зростає рентабельність активів підприємства і збільшуються темпи росту обороту (виручки).

У випадку зменшення позикових коштів підприємства у вигляді кредитів (послаблюється сила фінансового важеля) підприємство може опинитися в квадранті 6, що свідчить про зростання власних коштів підприємства.

Для 4 квадранта характерна ситуація, коли РФГД додатній. У підприємства досить ресурсів для реалізації інвестиційного проекту при нульовому значені РФД. Існує деякий надлишок ліквідних засобів. Можливі сценарії розвитку -- переміщення до квадрантів 1, 2, 7.

В квадранти 2 і 7 підприємство переміститься у випадку реалізації інвестиційного проекту. Якщо темпи зростання будуть достатньо високими, то підприємство перейде до квадранту 2. При невеликих темпах зростання обороту -- в квадрант 7. В цьому випадку позики, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту, негативно відобразяться на величині РФД.

У випадку скорочення використання позикових коштів підприємство може перейти в положення 1. Тут послаблюється сила фінансового важеля, знижується рентабельність власних засобів.

Наступне положення -- квадрант 5. В цілому положення підприємства дуже добре, стійке (так же, як і в квадранті 4), існує деякий надлишок ліквідних засобів, з'являється можливість не тільки закріпитися на власному сегменті ринку, але й розширити його за рахунок диверсифікації виробництва. При високому рівні рентабельності і при зростанні фінансових виплат, пов'язаних з нарощуванням виробництва, підприємство може переміститися в квадрант 2.

При зниженні економічної рентабельності підприємство може погіршити своє становище і переміститися в квадрант 6. Але треба пам'ятати про те, що в таке положення попадає підприємство з диверсифікованою структурою.

Підприємство знаходиться в квадранті 6. РФГД менше нуля за рахунок дуже великої від'ємної величини РГД. Можливо, що підприємство або щойно реалізувало інвестиційний проект, або зробило диверсифікацію свого виробництва (або діяльності). Є певний дефіцит ліквідних засобів. Існує три можливих сценарії розвитку -- квадранти 2, 7 або 9.

Найкраща з перспектив -- встановлення рівноваги (повернення в квадрант 2). Тут необхідно встановити рентабельність активів до потрібної величини (потрібно потурбуватися про ефективність, запровадивши заходи по скороченню витрат на підприємстві). Якщо є можливість, то слід попрацювати над скороченням фінансово-експлуатаційних потреб, в тому числі і за рахунок грамотного управлення дебіторською і кредиторською заборгованостями підприємства.

Більш вірогідним є перехід в квадрант 7. Це може бути реалізовано перш за все за рахунок зниження використання позикових коштів. В даному випадку не виникне поліпшення ситуації з ліквідними засобами підприємства, але кризові явища на підприємстві будуть трансформовані в іншу форму, яка наблизить підприємство до виходу з такого стану. Якщо економічна рентабельність і в подальшому буде знижуватись, то не уникнути переміщення в квадрант 9.