Формування фінансової стратегії і фінансової політики підприємства

для ІТП виробничих підрозділів.

квітень

Відділ охорони праці

Провести одночасну перевірку стану ведення документації з охорони праці у виробничих підрозділах ( журнали інструктажів, протоколів перевірки знань)

червень, грудень

Відділ охорони праці

Нами були розроблені науково-практичні рекомендації щодо поліпшення умов праці, організації охорони праці та підвищення безпеки промислового виробництва на основі колективно-договірного регулювання. Основними напрямками поліпшення стану охорони здоров'я на Карлівській РСС повинно стати забезпечення функціонування ефективної системи управління умовами та охороною праці, для чого потрібно:

- вчасно розробляти, переглядати та затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти з охорони праці, інформувати про це працівників;

- здійснювати постійний контроль за дотриманням працівниками вимог технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, технікою та устаткування, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт згідно з нормативними актами з охорони праці;

- виконувати у встановлений термін комплексні заходи, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, пожеж та ін.;

- проводити, відповідно до затвердженого графіка, атестацію робочих місць в структурних підрозділах, за її результатами розробляти і впроваджувати організаційно технічні заходи щодо поліпшення умов праці, а також визначити перелік пільгового пенсійного забезпечення та прав працівників на одержання відповідних пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і тяжких умовах праці;

- створити банк даних про стан здоров'я працівників підприємства;

- заохочувати працівників підприємства за активну участь та ініціативність у здійснені заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці.

Окрім зазначених дій керівництва, необхідно чітко визначити обов'язки профспілкового комітету та трудового колективу. Згідно з розробленими рекомендаціями, профспілковий комітет обов'язково повинен: здійснювати спільний контроль за дотриманням законодавства з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов, сприятливих виробничих та санітарно-побутових умов; за станом виробничого середовища, забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту; за цільовим використанням засобів підприємства на охорону праці. У випадку виявлення порушень комітет повинен вимагати їх негайного усунення. Профспілковий комітет також повинен брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків, аварій і профзахворювань на виробництві; проведенні атестації робочих місць, за її результатами вносити пропозиції щодо поліпшення умов праці, медичного обслуговування, оздоровлення працівників і надання їм відповідних пільг і гарантій; розробці комплексних заходів, локальних нормативно-правових актів, положень й інструкцій з питань охорони праці, забезпечувати їх соціальну спрямованість. В свою чергу, працівники повинні знати і неухильно дотримуватись вимог, правил, норм та інструкцій з безпечного виконання робіт, правил технічної експлуатації, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, нормативно-правових актів з охорони праці, робочих і посадових інструкцій, а також обов'язків з охорони праці, які передбачені Положенням про систему управління охороною праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку й колективним договором.

З метою удосконалення охорони праці в Карлівській РСС ми пропонуємо використовувати сучасні методи управління умовами та охороною праці на всіх стадіях управління, від планування і створення інформаційної бази до стадій прийняття рішень, впровадження методів управління та отримання результатів. На рис. 4.1 зазначено класифікацію методів управління і заходів щодо поліпшення умов та охорони праці на підприємствах, яка включає заходи з формування психології безпеки у працівників, пропаганди безпечних способів праці, поліпшення змістовності праці, реалізація яких сприяє підвищенню ефективності виробництва і якості продукції, зниженню травматизму і захворюваності, зменшенню плинності кадрів та іншим позитивним результатам.

Рис. 4.1. Класифікація методів управління і заходів щодо поліпшення умов та охорони праці на підприємствах

При оцінці чинного законодавства України в галузі охорони праці досліджено основні недоліки нормативно-правового забезпечення охорони праці, що перешкоджають подальшому розвитку законодавчого регулювання охорони праці в Україні. Незбалансованість прав та гарантій, проголошених законодавством, з умовами їх забезпечення, недостатнє нормативно-правове та медичне забезпечення планування охорони праці, нерозвинена система стимулювання охорони праці, недостатній рівень координації між державними та договірним регулюванням охорони праці є найбільш вагомими недоліками сучасного законодавства в сфері охорони праці, що потребують обов'язкового вирішення шляхом впровадження заходів щодо поліпшення нормативного та медичного забезпечення охорони праці, удосконалення колективно-договірного та державного регулювання охорони праці.

Висновки та пропозиції

За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Розробка фінансової стратегії -- це галузь фінансового планування. Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна, інвестиційна, адже, фінансова стратегія підприємства є основою для розроблення його фінансової політики. Фінансова політика підприємства - це форма реалізації фінансової ідеології та стратегії підприємства у розрізі окремих аспектів його фінансової діяльності.

Фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності. Це відображається в розв'язанні поточних фінансових проблем у формі реакції на невизначені макроекономічні дії владних структур.

Така політика в управлінні фінансами породжує окремі протиріччя між інтересами суб'єктів господарювання і фіскальними інтересами держави. Зміст фінансової політики виражається у вирішенні таких завдань:

- розробка оптимальної концепції управління фінансовими ресурсами, яка дозволяє забезпечити узгодження оптимального обсягу їх надходжень з одночасним захистом підприємницького ризику;

- визначення основних напрямів використання фінансових ресурсів на поточний період та на перспективу. При цьому необхідно
враховувати перспективи розвитку виробничої і комерційної діяльності та стан макроекономічної кон'юнктури (оподаткування, облікова ставка банківського відсотка, норми амортизаційних відрахувань на основні засоби тощо);

- фінансово-економічна діяльність суб'єктів господарювання,
спрямована на досягнення поставленої мети з врахуванням реальних показників за даними фінансового аналізу, внутрішньогосподарського контролю, оцінки реальних інвестиційних проектів та інших показників.

Метою розроблення фінансової політики підприємства є побудова ефективної системи управління фінансами, яка спрямована на досягнення стратегічних і тактичних цілей його діяльності. Грамотно побудована фінансова стратегія дозволяє не тільки забезпечити підприємство фінансовими ресурсами та оптимізувати ризики, але і визначити пакет стратегічних цілей для подальшого ефективного розвитку підприємства. Отже, розробка фінансової стратегії відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Ця роль полягає у наступному [12]:

а) забезпечення механізму реалізації довгострокових загальних і фінансових цілей розвитку підприємства в цілому та окремих його структурних одиниць;

б) дозволяє реально оцінити фінансові можливості підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього фінансового потенціалу та можливість активного маневрування фінансовими ресурсами;

в) забезпечення можливості швидкої реалізації нових перспективних інвестиційних можливостей;

г) можливість зниження негативного впливу факторів зовнішнього середовища на результати діяльності підприємства;

д) виявлення переваг та недоліків підприємства у фінансовій діяльності порівняно з конкурентами;

е) наявність фінансової стратегії забезпечує чіткий взаємозв'язок стратегічного, поточного та оперативного управління фінансовою діяльністю підприємства;

ж) в системі фінансової стратегії формуються значення основних критеріальних оцінок вибору важливих фінансових управлінських рішень.

Таким чином, фінансова стратегія є однією з функціональних складових загальної стратегії розвитку підприємства. У той же час, їй відводиться ключова роль при формуванні загальної концепції розвитку підприємства.

Вибір та реалізація фінансової стратегії не можливий без інформаційного забезпечення. Системою інформаційного забезпечення (інформаційною системою) для вибору та реалізації фінансової стратегії, виступає неперервний і цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всім напрямкам фінансової діяльності підприємства.

Інформаційна система фінансового менеджменту призначена забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал та власників самого підприємства, але й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні користувачі. Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства і його фінансовий стан. Більша частина цієї інформації зосереджена в офіціальній фінансовій звітності, яка надається підприємством. Внутрішні користувачі крім вищеназваної використовують значний обсяг інформації про фінансову діяльність підприємства, яка є комерційною таємницею.

Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, зрозумілості, ефективності

Об'єктом дослідження роботи є Карлівська, яка обслуговує населення міста Карлівка та району. Карлівська споживча кооперація була однією з найбільших у системі облспоживспілки. Декілька років тому райспоживспілка мала потужну роздрібну мережу, оптову торгівлю, громадське харчування, виробничу та заготівельну галузь.

Необоротні активи підприємства представлені, насамперед, основними засобами, вартість яких збільшилась на 9599 тис. грн., або 190,63 %. Темп приросту основних засобів більший від темпу приросту майна в цілому, що обумовило зменшення питомої ваги основного капіталу у майні з 190,63 до 113,92%.

Зростання оборотних активів у порівнянні з 2009 роком пояснюється зменшенням як оборотних виробничих фондів (на 1178 тис. грн., або 54,11%), так і фондів обігу (на 3713 тис. грн., або 78,07%). Звертає на себе увагу суттєве збільшення вартості залишків готової продукції і товарів, що може бути ознакою накопичення проблем у маркетинговій діяльності підприємства. Позитивною характеристикою структури майна є зменшення частки поточної дебіторської заборгованості на 1,2 пунктів. Разом з тим, підприємство має низький рівень забезпеченості високоліквідними оборотними активами. Залишок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій зменшився на 990 тис. грн. (22,41%), а їх питома вага у майні на кінець звітного року становила лише 22,41%.

На низький рівень ділової активності підприємства вказує, перш за все, уповільнення оборотності капіталу підприємства на 0,229 обороти відносно 2008 року та на 0,116 оборотів порівняно з 2009 роком. Такі зміни свідчать про неефективність вкладення ресурсів у формування активів. Звичайно, це пояснюється скороченням обсягу виручки від реалізації, неефективністю системи управління активами, що є безпосереднім наслідком кризових явищ, які спіткали підприємство у попередніх роках.

Значне зростання суми кредиторської заборгованості протягом 2008--2010 років є вимушеним кроком підприємства щодо залучення зовнішніх джерел фінансування власних поточних активів.

Причинами цього стали, з одного боку, надмірне відвернення власного капіталу у поточну дебіторську заборгованість, а з іншого, оскільки підприємство є збитковим і йому вкрай невигідно використовувати банківські (процентні) позики -- кращим способом отримання безкоштовних кредитів, фінансуючи свою поточну діяльність за рахунок власного капіталу, а також залучаючи «безкоштовну» кредиторську заборгованість. За даних умов це також є одним з варіантів стабілізації господарської діяльності.

За останні три роки у загальній структурі кредиторської заборгованості значну частку займає заборгованість за товари, роботи та послуги (у 2010 році -- 67,8 %. Однак зазначимо, якщо у співвідношенні з 2008 роком загальна сума кредиторської заборгованості зросла на 23,6 %, то заборгованість за товари, роботи, послуги навпаки знизилась на 6,2 %. Зміни показників порівняно з 2009 роком складають відповідно 15,9 % та 1,4 %.

Не зважаючи на уповільнення оборотності кредиторської заборгованості, ефективність її «утримання» підприємством з позицій дотримання платіжної дисципліни та забезпечення стійкого становища визначається порівнянням термінів повного погашення кредиторської та повної інкасації дебіторської заборгованості.

Розрахунки свідчать, що погашення поточної заборгованості підприємства перед кредиторами відбувається у 10,8 рази повільніше за інкасацію боргів контрагентів перед підприємством. Якщо середній термін погашення кредиторської заборгованості підприємства у 2010 році становив 199,3 днів, то термін інкасації заборгованості дебіторів -- 18,4 днів. Зростання суми дебіторської заборгованості підприємства з 9,6 тис. грн у 2008 році до 11,6 тис. грн у 2010 році вказує на те, що і його не обминула криза взаємних неплатежіу в економіці України. Майже повна відсутність у підприємства грошових коштів починаючи з 2008 року, з одного боку, є свідченням постійного їх (находження в обороті, а з іншого, враховуючи розмір та стрімке вростання суми дебіторської заборгованості -- чітко вказує на зниження рівня ліквідності підприємства.

Список використаних джерел

1. Конституція України [Електронний ресурс]: основний Закон: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 лютого 2011р. - Режим доступу: www.liga.net

2. Господарський Кодекс України [Електронний ресурс]: зі змінами та доповненнями станом на 15 квітня 2008р. - Режим доступу: www.rada.gov.ua

3. Податковий кодекс України:[Електронний ресурс]: від 2 гудня 2010р. - Режим доступу: www.liga.net

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України вiд 16.07.1999 № 996-XIV/ Верховна Рада України. - К.: Урядовий кур'єр, 1999. - 12 с.

5. Кодекс законів про працю України: [Електронний ресурс]: зі змінами та доповненнями станом на 13 травня 2011р. - Режим доступу: www.liga.net

6. Про охорону праці. Закон України вiд 14.10.1992 № 2694-XII / Верховна Рада України. - К.: Урядовий кур'єр, 1996. - 12 с.

7. Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности: [Учебное пособие] / А.Н.Асаул, М.П. Войнаренко.- СПб.: Универ., 2009. - 392 с.

8. Грудкин А.С.: Система оперативного управления затратами на предприятии / А.С. Грудкин // Проблемы теории и практики управления.- 2006.- № 2. - С. 104 - 111.

9. Зінь В.А.Планування діяльності підприємства: Підручник / В.А. Зінь: М.О.Турчанок. - К.: Професіонал, 2008. - 163 с.

10. Васильєв В.В. Шляхи підвищення результативності українських підприємств / В.В. Васильєв // Фондовий ринок. - 2008. - №12. - с. 11-14

11. Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / В.І. Аранчій. - К.: Професіонал, 2010 р. - 304 с.

12. Ганін В.І. Основи теорії економічного аналізу / В.І. Ганін. -Х.: Самміт - Харків, 2009. - 105 с.

13. Гринчуцький В.І. Економіка підприємства: [Навчальний посібник]. / В.М. Гриньова, В.О.Когода. - К.: Знання - Прес, 2010. - с.281-287

14. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: [Навчальний посібник] / В.М. Івахненко. - К.: Знання - Прес, 2008. - 207 с.

15. Діденко В.М. Загальна теорія фінансів: Підручник / В.М. Діденко, В.Д. Попова, В.В. Прядко. - Чернівці: Ратуша, 2010. - 640 с.

16. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства[Навчальний посібник] / В.О. Мец. - К.: КНЕУ, 2010. - 132с.

17. Завіновська В.Т. Економіка праці. [Навчальний посібник] / В.Т. Завіновська. - Київ.: КНЕУ, 2009. - 200 с.

18. Звенячкіна В.Ю. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління витратами та прибутком підприємства / Звенячкіна В.Ю. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Луганськ: Східноукраїнський національний університет, 2006. - 190 с.

19. Власюк Г.В. Оцінювання управління витратами виробництва / Г.В. Власюк // Економіка та підприємництво. - 2006.- № 4.- с. 68-71.

20. Власюк Г.В. Управління витратами за сценарієм довгострокового підвищення ефективності виробництва на підприємствах харчової промисловості / Г.В. Власюк // Економіка та підприємництво.- 2006.- № 2.- с. 36-40.

21. Зернов Є.Л. Можливості розвитку обліку та аудиту як функцій управління на передвиробничих стадіях діяльності підприємства / Є.Л.Зернов, О.В. Обнявко, І.Л. Шерер // Вісник Хмельницького національного університету.- 2008.- № 6 - с. 69-72.

22. Бланк И.А.Финансовый менеджмент. Учебный курс / И.А. Бланк - К.: Эльга; Ника-Центр, 2006. - 654 с.

23. Горчакова І.А. Модель оптимального набору постачальників з урахуванням системи знижок / І.А. Горчакова, О.Є. Москаленко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - № 1 - с. 141 - 144.

24. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / І.В. Зятковський. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - 400 с.

25. Гулько Л.Г. Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування) / Л.Г. Гулько: Автореф. дис-ції на здобуття наук. ступеня к.е.н. Спец. 08.06.01 - економіка, організація та управління підприємствами. - Хмельницький: ТУП, 2009.- 20 с.

26. Мельник Л.Г. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посіб. / Л.Г. Мельник. - Суми: Університетська книга, 2008. - 412 с.

27. Батенко Л.П. Планування діяльності підприємства / Л.П. Батенко, М.А. Бєлов, Н.М. Євдокимова. -- К.: КНЕУ, 2009. - 384 с.

28. Бєлов М.А. Планування діяльності підприємства / М.А. Бєлов, Н.М.Євдокимова. -- К.: КНЕУ, 2010. - 252 с.

29. Мних М.В. Планування діяльності підприємства в сучасних економічних умовах / М.В. Мних. - К.: Знання України, 2010. - 92 с.

30. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.Г. Чумаченко. - К.: КНЕУ, 2008. - 540 с.

31. Любушина М.П. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Уч. пос. для вузов / М.П. Любушина. - М. : ЮНИТИ - ДАНА, 2008. - 471 с.

32. Бець М.С. Планування рентабельності виробництва / М.С. Бець // Економіка України. - 2000. - № 2. - с. 40-45.

33. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств / М.Я. Коробов. - К.: Либідь, 2010. - 285 с.

34. Коніщева Н.А Аналітичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства / Н.А Коніщева // Економіст. - 2010. - № 2. - с. 43-45.

35. Андреюк Н.В. Планування діяльності підприємства / Н.В.Андреюк, І.В. Минчинська. - К.: Либідь, 2006. - 162 с.

36. Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності: навч. посіб. / Н.О. Гура. - К.: Знання, 2010. - 541 с.

37. Вінничук Н.В. Роль економіко-математичного моделювання в управлінні витратами / Н.В. Вінничук, Н.С. Ліба // Вісник Хмельницького національного університету.Економічні науки. - 2006. - № 4. - с. 53-56.

38. Ефимова О.В. Финансовый анализ / О.В. Ефимова. - М:, 2008. - 541 с.

39. Замазій О.В. Алгоритм управління інтеграційним зростанням організації через мінімізацію трансакційних витрат / О.В.Замазій, М.А.Йохна // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006.- № 1. - с. 22-25.

40. Біла О. Г. Фінансове планування і фінансова стабільність підприємств / О. Г. Біла // Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал. - 4 (137) квітень 2008. - с. 73- 158

41. Дацій О.І. Планування і контроль діяльності підприємства / О.І. Дацій -- Запоріжжя: ЗІДМУ, 2006. - 206 с.

42. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, К.І. Орлов. - К.: Либідь, 2010. - 312 с.

43. Крайник О.П. Економіка підприємства: Навчальний посібник / О.П.Крайник. - Львів: Інтелект - Захід, 2008. - 208 с.

44. Крайник О.П. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник / О.П. Крайник, З.В. Клепікова. - Львів: Декор, 2010. - 260 с.

45. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства / С.Ф. Покропивний. - К.: КНЕУ, 2009.- 528с.

46. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / П.П. Микитюк - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - 295 с.

47. Крейнина П.Я. Финансовое состояние предприятия: Методы оценки / П.Я.Крейнина. - М.: ДИС, 2008. - 345 с.

48. Онисько С.М. Фінанси підприємств. Навч. Посібни / С.М. Онисько. - Львів: Магнолія плюс, 2006. - 365 с.

49. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Структурно-логічний навчальний посібник / С.Ф. Покропивний - К.: КНЕУ, 2006. - 457 с.

50. Т.С. Валентинова: Возврат товара: оформление и учет / Т.С. Валентинова // Все о бухгалтерском учете. 2006 - №82. - с. 21-25

51. Ф.Ф. Бутинець: Бухгалтерський фінансовий облік / Ф.Ф. Бутинець - Житомир: ЖІТІ, 2009. - 928 с.

52. Ю.А. Верига: Звітність підприємств: навчальний посібник/ Ю.А. Верига, З.М. Левченко, І.Д. Ватуля - Житомир: Рута, 2009. - 776 с.

53. Г.В. Осовська: Основи менеджменту / Навчальний посібник / Г.В. Осовська - Київ: Кондор, 2010. - с. 89-91

Размещено на Allbest.ru