Розробка фінансової стратегії АСК "Укррічфлот"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Курсова робота

РОЗРОБКА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ АСК «УКРРІЧФЛОТ»

з дисципліни «Фінанси підприємства»

Жупікова В.В.

м. Миколаїв - 2018 рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття стратегії в плануванні

1.2 Фінансова стратегія, її завдання, етапи, ефективність, цілі

1.3 Методика та інструменти формування фінансової стратегії підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ «УКРРІЧФЛОТ»»

2.1 Коротка характеристика АСК «Укррiчфлот»»

2.2 Ретроспективний аналіз ліквідності підприємства АСК «Укррічфлот»

2.3 Аналіз фінансової стійкості та ділової активності АСК «Укррічфлот»

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ АСК «УКРРІЧФЛОТ»

3.1 Визначення цілей фінансової стратегії в умовах невизначеності

3.2 Оптимізаційна структура капіталу АСК «Укррічфлот»

3.3 Розробка фінансової стратегії АСК «Укррічфлот»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Тема даної курсової роботи - «Розробка фінансової стратегії підприємства ПАТ «Укррічфлот»» - є вкрай актуальною для вивчення, через інтенсивність змін факторів зовнішнього фінансового середовища в Україні. Нестабiльнiсть полiтичної та економiчної ситуацiї, що розпочалася наприкiнцi 2013 року та призвела до погiршення стану державних фiнансiв, волатильностi фiнансових ринкiв, нелiквiдностi ринкiв капiталу, пiдвищення темпiв iнфляцiї та девальвацiї нацiональної валюти по вiдношенню до основних iноземних валют, продовжувалася i у 2016 роцi, хоча й була менш вираженою порiвняно з 2014-2015 роками.[4] Характерні особливості трансформації економіки зумовлюють необхідність розробки і подальшого застосування нових наукоємних методів планування, організації, мотивації і контролю фінансової діяльності, господарюючих суб'єктів в довгостроковій перспективі.

З огляду на можливість розробки різних стратегічних аспектів розвитку компанії, вважається за необхідне зробити акцент на фінансової стратегії компанії, так як вона є основною в системі перспективних розробок кожної великої компанії.

Питання фінансової стратегії мають виняткове значення для менеджерів середньої та вищої ланки управління, які стикаються з безліччю проблем фінансового характеру в своїх організаціях, і дана тема є актуальною для досягнення успіху підприємства.

Метою написання даної курсової роботи є теоретичне обґрунтування методів розробки ефективної фінансової стратегії на підприємстві та впровадження їх на практиці.

Об'єктом роботи є процес розробки фінансової стратегії підприємства.

Предметом роботи є методи розробки ефективної фінансової стратегії.

Написання курсової роботи ставить перед собою наступні завдання:

· вивчення сутності фінансової стратегії і методів її розробки;

· розгляд методів оцінки фінансового стану підприємства;

· дослідження діяльності конкретного підприємства та його фінансової стратегії;

· розробка рекомендацій щодо покращення фінансової стратегії підприємства.

Інформаційною основою дослідження є: наукова література, законодавчі акти України, офіційний державний сайт smida.gov.ua, книги, монографії, статті.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури з 12 найменувань та 3 додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття стратегії в плануванні

Стратегія економічної організації - це сукупність її головних цілей та основних засобів досягнення даних цілей. Розробляти стратегічні дії підприємства - це значить визначати загальний напрямок її діяльності. Стратегія - це не просто функція часу, а також функція напрямку. Вона включає в себе сукупність глобальних ідей розвитку підприємства. Відповідальність за розробку стратегії несе керівництво економічної організації. Сучасний темп збільшення обсягу знань настільки великий, що стратегічне планування - єдиний спосіб прогнозування майбутніх можливостей. Воно забезпечує керівними органами країни можливості розробки плану на тривалий період. Стратегічне планування є також основою для прийняття рішень. Знання того, що необхідно досягти в майбутньому допомагає уточнити найбільш доцільні шляхи дій. Треба звернути увагу на розгляд тактичних і стратегічних методів макроекономічного планування. Необхідно відзначити, що одні і ті ж рішення одному здаються стратегічними, іншому - тактичними. Різниця між тактичним і стратегічним плануванням має такі аспекти:

1.Стратегічне планування пов'язане з рішеннями, наслідки яких проявляються протягом тривалого часу та які важко відмінити або виправити. Як правило стратегічне планування пов'язане з довгостроковими періодами, а тактичне - з короткими. Слід відзначити, що в господарській діяльності доводиться користуватися двома цими методами. Вони доповнюють один одного, як дві сторони однієї медалі.

2.Стратегічне планування характеризується широтою розмаху, а тактичне - певною вузькістю, хоча широта та вузькість - поняття відносні.

3.Тактичне планування займається вибором засобів для виконання намічених цілей. Цілі звичайно задаються на вищому рівні управління. Стратегічне планування займається визначенням цілей вибором засобів для їх реалізації.

Стратегічне планування - довгострокове, комплексне, зорієнтоване на кінцеві результати. Але для досягнення найбільшого успіху необхідне й тактичне, і стратегічне планування.

Своєрідність стратегічного планування як системи управління визначається його принципами, першим з яких є селективність при орієнтації на цілі глобального характеру. Поставивши питання про визначення генеральної мети діяльності, велика організація аналізує своє функціональне призначення в системі світового господарства й міжнародного розподілу праці незалежно від національних, регіональних кордонів.

Виробничо-господарська місія - набір певних параметрів, які описують характер зовнішнього для організації середовища, що дає змогу визначити певні стратегічні зони господарювання, окремі сегменти, достатні для проведення операцій. Аналіз поточних значень параметрів і їх прогноз дають можливість сформулювати стратегічний фокус - пріоритетний напрям, на який необхідно сконцентрувати увагу та ресурси.

Сфера пріоритетів має бути обмеженою, оскільки одночасна реалізація кількох стратегічних цілей реально нездійсненна.

Другим важливим принципом стратегічного планування є багатоваріантність планових розрахунків. Невідповідність між бажаною стратегічною метою та поточним станом організації визначається великою кількістю шляхів досягнення мети. Беручи до уваги фактори ризику та невизначеність розвитку зовнішнього середовища, вибрати єдину стратегію розвитку практично неможливо.

Наступний принцип - комплексність розробки стратегії. Він визначає, що кожний альтернативний варіант передбачає аналіз усіх без винятку питань його фінансової, ресурсної й організаційної забезпеченості визначення та погодження часових та кількісних параметрів. Виділення ресурсів для досягнення тільки конкретної цілі гарантує стабільність реалізації стратегії, хоча обмежує можливість маневрування.

Вищезгадані принципи створюють основу специфічної для планування системи портфельного планування, яка використовується практично, коли з великої кількості альтернативних стратегій вибрана базова, а решта залишається в портфелі.

Розробка стратегії здійснюється по етапах, які включають усі необхідні елементи циклу прийняття управлінського рішення. Специфіка принципів стратегічного планування висуває на особливо важливе місце етап аналізу. Він включає: сукупність маркетингових досліджень - виявлення тенденцій розвитку ринків та їх сегментів, тестування, аналіз пробних продажів, визначення напрямків соціально-політичного та макроекономічного розвитку.

1.2 Фінансова стратегія, її завдання, етапи, ефективність, цілі

В умовах ринкових відносин, самостійності, відповідальності підприємств за результатами своєї діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій фінансового стану, орієнтації і фінансових можливостей та перспективної оцінки фінансового стану інших господарюючих суб'єктів. Підприємства зацікавлені в виробленні фінансової стратегії. Фінансова стратегія - це генеральний план дій по забезпеченню підприємства грошовими засобами.

Завданнями фінансової стратегії є:

· визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;

· визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

· фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;

· вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

· розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

Фінансова стратегія охоплює питання теорії та практики формування фінансів, їх планування, вирішує задачі, які забезпечують фінансову стабільність підприємства в ринкових умовах господарювання. Теорія фінансової стратегії досліджує об'єктивні закономірності ринкових умов господарювання, розробляє способи і форми виживання в нових умовах підготовки та ведення фінансових операцій.

Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Процес формування фінансової стратегії підприємства включає наступні основні етапи:

· визначення періоду реалізації стратегії;

· аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

· формування стратегічної мети фінансової діяльності;

· розроблення фінансової політики підприємства;

· розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії;

· оцінка розробленої фінансової стратегії.

Важливим моментом при розробці фінансової стратегії підприємства є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить в першу чергу від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства. Крім того, на нього діють такі фактори: динаміка макроекономічних процесів, зміни, що відбуваються на фінансовому ринку, галузева приналежність і специфіка виробничої діяльності підприємства.

В процесі формування фінансової стратегії велика увага приділяється аналізу факторів зовнішнього середовища, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства та врахуванню факторів ризику.

Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства є наступним етапом стратегічного планування, головним завданням якого є максимізація ринкової вартості підприємства. Система стратегічних цілей підприємства повинна формуватися чітко і коротко, відображаючи кожну з цілей в конкретних показниках - нормативах. До таких нормативів відносяться:

· середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел;

· мінімальна частка власного капіталу;

· коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

· співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо.

На базі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямами фінансової діяльності: податкова, цінова, амортизаційна, дивідендна.

Фінансова політика підприємства - це сукупність методів фінансового менеджменту, яка здійснюється в короткостроковому періоді і враховує фактори, які діють у цей час.

Підприємство формує фінансову політику під впливом трьох груп факторів:

І група - фактори мікроекономічного характеру;

ІІ група - фактори макроекономічного характеру;

ІІІ група - специфічні фінансові фактори.

До першої групи відносяться: споживчий попит на продукцію (товари, послуги), які реалізовує підприємство та товарна пропозиція; рівень цін на товари; конкурентне середовище підприємства; ринкова частка підприємства та його конкурентоспроможність.

До другої групи відносяться: податкова політика; оплата праці; регулювання доходів та цін; кредитно-грошова політика; кон'юнктура ринків ресурсів та капіталів.

До третьої групи відносяться: фактори часу, інфляція, ризики.

Врахування факторів ризику має важливе значення для формування фінансової стратегії. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

В результаті розроблення системи заходів, що забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формуються “ центри відповідальності ”, визначаються права, зобов'язання і заходи відповідальності їх керівників за результати реалізації фінансової стратегії підприємства.

Заключним етапом розроблення фінансової стратегії підприємства є оцінка її ефективності. Така оцінка може бути основана на прогнозованих розрахунках різних фінансових показників, а також на основі прогнозу динаміки не фінансових результатів реалізації розробленої стратегії, таких як зростання ділової репутації підприємства, підвищення рівня управління фінансовою діяльністю його структурних підрозділів тощо.

Ефективність фінансової стратегії досягається за:

· відповідності розробленої фінансової стратегії загальній стратегії підприємства - ступеню узгодженості цілей, напрямків і етапів реалізації цих стратегій;

· узгодженості фінансової стратегії підприємства з прогнозованими змінами у зовнішньому підприємницькому середовищі;

· реалізації розробленої підприємством фінансової стратегії щодо формування власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів тощо.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Фінансова стратегія підприємства забезпечує:

· формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

· виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

· відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

· визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямків фінансової діяльності підприємства, що здійснюється в процесі перспективного планування. На цьому етапі визначаються завдання і параметри поточного фінансового планування. В свою чергу, база для розроблення оперативних фінансових планів формується саме на стадії поточного фінансового планування.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

· прогноз звіту про фінансові результати (про прибутки та збитки);

· прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

· прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Прогнозний звіт про фінансові результати показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді.

Прогноз руху грошових коштів у таблиці 1.1 відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною, фінансовою діяльністю. Дає можливість визначити джерела капіталу, оцінити його використання в наступному періоді. За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність підприємства, синхронність надходження і витрачання грошових коштів, що дає можливість визначити потребу в залученні капіталу й перевірити майбутню ліквідність підприємства.

Таблиця 1.1

Прогноз руху грошових коштів

Показники	2016	2017	.…
Надходження грошових коштів: Доходи (виручка) від основної операційної діяльності
Інші доходи
Емісія цінних паперів
Отримані банківські кредити
Інші надходження
Усього надходжень
Витрачання грошових коштів: Збільшення товарно-матеріальних запасів
Капітальні вкладення (інвестиції в збільшення основного капіталу)
Заробітна плата
Інші витрати
Погашення позик та сплата процентів
Податки та інші обов'язкові платежі
Усього витрат

Джерело: [11]

Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляється стратегія фінансування підприємства.

Прогноз балансу підприємства входить до складу директивного фінансового планування. Баланс підприємства - це зведена таблиця, що в ній відображено джерела капіталу (пасив) і його розміщення (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб оцінити, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких джерел (пасивів) передбачається створення активів.

Структура балансу, що прогнозується (як правило, на плановий трирічний період) відповідає загальновживаній структурі балансу підприємства, оскільки за вихідний береться бухгалтерський баланс підприємства на останню дату.

Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

1.3 Методика та інструменти формування фінансової стратегії підприємства

Охоплюючи всі форми фінансової діяльності підприємства, а саме: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки та інвестиційну політику, фінансова стратегія досліджує об'єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов.

Схема розробки фінансової стратегії підприємства представлена в табл.1.2 (Джерело: [6].)

Таблиця 1.2

Розробка фінансової стратегії підприємства

Фінансова стратегія підприємства
Доходи та надходження	Аналіз фінансового стану
	Оптимізація основних та оборотних коштів
Витрати і відрахування коштів	Розподіл чистого прибутку
	Податкове планування
Розрахунки з бюджетом	Політика в області цінних паперів
	Зовнішньоекономічна діяльність
Кредитні відносини	Оптимізація безготівкових розрахунків
	Цінова політика

Розробці фінансової стратегії підприємства передує аналіз фінансового стану підприємства. Фінансовий аналіз на підприємстві складається з власне аналізу, синтезу і вироблення заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства. Основними виконавцями фінансового аналізу на підприємстві повинні бути фінансові менеджери.

Оптимізація основних та оборотних коштів передбачає те, що фінансисти вибирають варіант використання наявних фондів: на придбання основного капіталу або збільшення поточних активів, або скорочення пасиву, або на сплату власникам. При ухваленні рішення необхідно порівняти вартість нового капіталу з додатковою вартістю або з розмірами скорочення витрат, до якого призведе його використання.

Розподіл чистого прибутку може бути здійснене за допомогою утворення спеціальних фондів: фонду накопичення, фонду споживання і резервного фонду або безпосереднім її розподілом за окремими напрямками. У першому випадку підприємство повинно скласти кошториси витрачання фондів споживання і накопичення у вигляді доповнення до фінансового плану. У другому випадку розподіл прибутку відбивається безпосередньо у фінансовому плані.

Податкове планування означає сукупність планових дій, об'єднаних в систему, спрямованих на максимальне врахування можливостей оптимізації та мінімізації податкових платежів у рамках спільного стратегічного планування організації.

Політика в області цінних паперів визначає основні напрями фондового інвестування. Сукупність інвестицій підприємств у цінні папери утворює портфель цінних паперів чи інвестиційний портфель.

Зовнішньоекономічна діяльність фірми - це одна зі сфер її господарської діяльності, пов'язана з виходом на зовнішні ринки та функціонуванням на зовнішніх ринках.

Оптимізацією безготівкових розрахунків займається фінансова служба підприємства, що впливає на вибір форм розрахунків виходячи із завдань прискорення платежів, мінімізації небажаної заборгованості, впливу на постачальників при порушенні умов контрактів.

Конкретні можливості ціноутворення в значній мірі зумовлюють фінансову політику фірми. Ціна є об'єктом енергійної конкуренції, результати якої багато в чому визначають і фінансові підсумки ринкової діяльності.

Формування і реалізація фінансової стратегії як основи фінансового планування підприємства базуються на використанні інструментів:

· фінансового управління (фінансовий аналіз, бюджетування, фінансовий контроль);

· ринку фінансових послуг (факторинг, страхування, лізинг).

Фінансова стратегія включає в себе методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства. Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єктивно оцінюючи характер зовнішніх та внутрішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентоспроможної продукції, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу і т. п. [7]

Отже, фінансова стратегія компанії - це генеральний план дій по своєчасному забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами (грошовими коштами) і за їх ефективному використанню з метою капіталізації компанії.

Грамотно побудована фінансова стратегія підприємства (компанії, галузі) дозволяє не тільки забезпечити підприємство фінансовими ресурсами та оптимізувати ризики, але й визначити пакет стратегічний цілей для подальшого ефективного розвитку підприємства.

Фінансова стратегія підприємства охоплює всі сторони діяльності підприємства, в тому числі оптимізацію основних та оборотних коштів, розподіл прибутку, безготівкові розрахунки, податкову і цінову політику, політику в галузі цінних паперів.

Розробка фінансової стратегії - це частина загальної стратегії економічного розвитку, в силу чого вона повинна узгоджуватися з її цілями і напрямами. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства, оскільки зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку є причиною коригування не тільки фінансової, але і загальної стратегії розвитку підприємства.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємства, об'єктивно розглядаючи характер внутрішніх і зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку продукції. В іншому випадку підприємство може збанкрутувати. [8]

Таким чином, успішна фінансова діяльність підприємства обумовлена як своєчасними та правильними рішеннями вищого менеджменту в поточній роботі, так і в питаннях стратегії, яка повинна розроблятися не тільки на основі внутрішніх умов підприємства, але і з урахуванням впливу існуючої фінансової системи, що склалася в Україні на даному етапі.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ «УКРРІЧФЛОТ»»

2.1 Коротка характеристика ПАТ «Судноплавна компанiя «Укррiчфлот»»

Перш ніж почати аналіз ефективності виробничої діяльності потрібно ознайомитися з підприємством, яке було обрано в якості об'єкта дослідження.

Розглянемо основи діяльності підприємства ПАТ «Укррічфлот».

Повна його назва - Приватне акцiонерне товариство «Судноплавна компанiя «Укррiчфлот»».

Акціонерне товариство здійснює свою діяльність на принципах ринкової економіки і діє відповідно до нормативно-правових актів Конституції Украіни за своїм статутом.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. в якості юридичної особи та здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства.

ПАТ «Укррічфлот» - це велика приватна корпорація, створена у формі приватного акціонерного товариства, вона володіє власною інфраструктурою та надає комплексні логістичні послуги, використовуючи річку Дніпро.

Сьогодні головним завданням АСК «Укррічфлот» є розвиток річкової транспортної інфраструктури України, що, в свою чергу, дозволить надавати широкий спектр послуг в галузі річкових і морських вантажних перевезень, портової та стивідорної діяльності.

Предметом діяльності товариства є:

· вантажний морський транспорт;

· вантажний рiчковий транспорт;

· транспортне оброблення вантажiв;

· надання послуг з перевезення пасажирiв, небезпечних вантажiв,багажу рiчковим, морським транспортом;

· операцiї у сферi поводження з небезпечними вiдходами (збирання, зберiгання, оброблення) відпрацьованих нафтопродуктів. непридатних для використання за призначенням (у тому числi моторнi, iндустрiальнi масла та їх сумiшi), вiдходи сумiшей;

· видобування рiчкового пiску на Червоноднiпровському родовищi;

· видобуток рiчкового пiску на Верхньоднiпровському родовищi;

ПАТ має право займатися іншими видами діяльності, які не заборонені законодавством України. Всі види діяльності АСК «Укррічфлот» здійснює відповідно до законодавства України на підставі ліцензій (на всі види діяльності, що підлягають ліцензуванню).

Статутний капітал товариства становить 60000 грн. АКС «Укррічфлот» має: 171428620 штук простих іменних акцій, номінальна вартість кожної з яких становить 0.35 грн. Акції товариства можуть звертатися у вигляді записів на рахунках.

Розмір статутного капіталу може бути збільшений шляхом збільшення номінальної вартості акцій або шляхом випуску додаткових акцій. Будь-який з цих шляхів вимагає прийняття рішення загальних зборів акціонерів і внесення змін до статуту, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. [5] Акціонер вважається основним акціонером, якщо він володіє більше 10% акцій товариства з правом голосу. Всі інші акціонери є дрібними акціонерами.

Чистий прибуток товариства після сплати всіх податків залишається в розпорядженні суспільства і перераховується в резерви, направляється на інші цілі, розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів за рішенням загальних зборів акціонерів

Резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15% статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5% суми чистого прибутку товариства за рік.

Більше 24 років АСК «Укррічфлот» є одним з найбільших підприємств, що надає послуги з перевезення вантажів та пасажирів морським і річковим флотом, портовим роботам (навантаження та розвантаження суден), послуги суднобудування та судноремонту.

До складу компанії належать:

· Дніпропетровський річковий порт;

· Запорізький річковий порт;

· Миколаївський річковий порт;

· Нікопольський річковий порт;

· Херсонський річковий порт;

· Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод;

· Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод.

Зазначенi фiлiї здiйснюють переробку та перевезення вантажiв, ремонт суден, а також виконують iншi функцiї, визначенi у положеннях про вiдповiднi фiлiї.

У складi флоту АСК "Укррiчфлот" знаходяться самохiднi та несамохiднi суховантажнi судна. Вказанi судна перевозять вантажi мiж морськими та рiчковими портами багатьох країн свiту. Головними напрямками перевезень є лiнiї з рiчкових та морських портiв України на порти Туреччини, Грецiї, Iталiї, Iзраїля, Францiї,Iспанiї, Болгарiї, Румунiї, а також мiж iноземними портами Середземноморського узбережжя.

Найбільшими конкурентами ПАТ «Укррічфлот» в Україні є:

· Державна судноплавна компанія «Укртанкер»

· Судноплавна компанія ТОВ СП «НІБУЛОН» (створена у 2009 р.)

· Суднобудівний завод "Океан"

· Чорноморський суднобудівний завод

· Судноплавна компанія «Укрферрі» має офіційний статус -- національного поромного перевізника.

· ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (засноване 1944 р.)

2.2 Ретроспективний аналіз ліквідності ПАТ «Укррічфлот»

На даний час стратегiя дiяльностi компанiї ПАТ «Укррічфлот» безпосередньо пов'язана з динамiчним розвитком основних видiв дiяльностi, а саме:

· реалiзацiєю проекту «Вiдновлення флоту»;

· впровадженням комплексного рiшення питання збiльшення провізної спроможностi флоту;

· збiльшенням об'ємiв морських та рiчкових перевезень вантажiв, в тому числi:

- укладення договорiв на перевезення додаткових об'ємiв металiв та iнших вантажiв;

- зменшення тривалостi рейсiв за рахунок скорочення часу очiкування (в портах, при проходженнi каналiв та шлюзiв);

- скорочення часу невиробничих простоїв з причини навiгацiйних ремонтiв.

· розширенням портових послуг, в тому числi:

- збiльшення площ пiд ПРР, склади та будiвництво контейнерного термiналу;

- збiльшення пропускної спроможностi з перевалки контейнерiв.

· пiдвищенням якостi обслуговування клiєнтiв та вiдповiдно лояльності клiєнтiв до Компанiї. [4]

Дана стратегія, що діє на АСК «Укррічфлот» є неефективною, не принесла очікуваних прибутків, підприємство неповністю використовує свої ресурси та можливості. ПАТ «Укррічфлот» потребує реорганізації, переоцінки стратегічних цілей та напрямків розвитку в умовах що склалися задля економічного розвитку та підвищення конкурентної позиції підприємства.

Для вироблення стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, оцінки його можливостей в перспективі необхідна розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства. Генеральна стратегія на АСК «Укррічфлот» повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів і охоплювати такі питання, як оптимізація основних і оборотних коштів, власного і позикового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційну й цінову політику. Основна увага при цьому повинна приділятися виявленню та мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартості продукції і послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.

У цій роботі нас цікавить саме фінансова сторона підприємства, а саме: стан та структура. Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), дані статистичної звітності та оперативні дані.

Таким чином, фінансовий аналіз АСК «Укррічфлот» будемо проводити на підставі її бухгалтерської та фінансової звітності й оперативних даних.

Одним із найголовніших показників будь-якого підприємства є коефіцієнт ліквідності, що характеризує здатність підприємства погашати поточні зобов'язання. Він поділяється на:

1. Коефіцієнт покриття - дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

Коеф.ліквідності = Поточні активи / Поточні зобов'язання

Нормативним вважається значення цього коефіцієнта більше 2.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості.

Коеф.швидк.ліквідності = Високоліквідні активи / Поточні зобов'язання

Якщо коефіцієнт швидкої ліквідності більше 1, то підприємство має низький фінансовий ризик, а значить потенційно можливий для залучення додаткових фінансових ресурсів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності - показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань (боргів) підприємства може бути за необхідності погашена негайно.

Коеф. абсол. ліквідності = Абсолютно ліквідні активи / Поточні зобов'язання

Значення даного коефіцієнта є достатнім, якщо перевищує 0,2 - 0, 25.

Для розрахунку показників ліквідності будемо використовувати дані балансових звітів ПАТ «Укррічфлот» 2015-2017 років.

Таблиця 2.3

Дані зі звітів про фінансовий стан підприємства за 2015-2017рр.

Актив	2015	2016	2017
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	18725	37020	18204
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами з бюджетом	12522 1139	11283 8498	42139 9254
Інша поточна дебіторська заборгованість	45511	11417	49854
Поточні фінансові інвестиції	0	0	17829
Гроші та їх еквіваленти	10077	18350	9849
Усього за розділом II	133272	126016	186155
Пасив
Усього за розділом III	151655	251523	243352

Складено на основі: Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3.

Проаналізувавши баланси підприємства «Укррічфлот» за 2015-2017 роки, маємо такі показники ліквідності, що подані в табл. 2.4

Таблиця 2.4

Показники ліквідності ПАТ «Укррічфлот»

Показник	2015	2016	2017	Норматив
Коефіцієнт покриття	0,88	0,5	0,76	> 2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,58	0,34	0,53	> 1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,07	0,07	0,11	> 0,2

Аналізуючи показники ліквідності підприємства «Укррічфлот» в динаміці вони спочатку погіршуються, (2016р. порівняно з 2015р.), потім покращуються, (2017р. порівняно з 2016р.), але все-одно знаходяться поза нормативного значення.

Оборотних коштів повинно, щонайменше, вистачати для погашення короткострокових зобов'язань. На нашому підприємстві коефіцієнт покриття не досягає нормативного значення.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує прогнозовані платіжні можливості за умови своєчасних розрахунків з дебіторами. Він відбиває очікувану платоспроможність на період, рівний середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості. Розглядаючи даний коефіцієнт в динаміці, можна спостерігати наступні зміни: в 2015 році коефіцієнт був нижчий за норму - 0,58; в 2016 році ще знизився до 0,34; та у минулому 2017 році складав - 0,53, але це теж поза норми. Це характеризує очікувану ліквідність упродовж аналізованого періоду як недостатню. Найбільшу долю в чисельнику цього показника складає дебіторська заборгованість, і тому від того, наскільки своєчасно буде погашена дебіторська заборгованість, залежить платоспроможність підприємства ПАТ «Укррічфлот».

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності в динаміці показує, що у нашого підприємства недостатньо грошових коштів, для того, щоб найближчим часом погасити свої короткострокові зобов'язання.

Отже, загальний аналіз коефіцієнтів ліквідності у динаміці за три роки ПАТ «Укррічфлот» показує, що структура активів даного підприємства створює недостатню міру ліквідності активів для досягнення рекомендованих показників для трьох коефіцієнтів в таблиці. 2.4. Слід домагатися прискорення оборотності активів, що повільно реалізуються. Це в першу чергу відноситься до підвищення оборотності запасів.

2.3 Аналіз фінансової стійкості та ділової активності АСК «Укррічфлот»

Головною стратегічною метою фінансової стратегії є забезпечення підприємства необхідними і достатніми фінансовими ресурсами. Доцільно буде розрахувати коефіцієнти фінансової стійкості та ділової активності на підприємстві ПАТ «Укррічфлот» для виявлення слабких сторін його фінансового стану. На основі отриманих показників, згідно із фінансовою стратегією, зможемо розробити та здійснити заходи щодо їх покращення.

Забезпечення стабільності діяльності підприємства пов'язане із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів й інвесторів та характеризується співвідношенням власних і залучених коштів.

Розрахуємо два показники фінансової стійкості ПАТ «Укррічфлот», а саме: коефіцієнти фінансової незалежності та маневреності.

1) Показник фінансової незалежності - є одним із найбільш важливих коефіцієнтів фінансової стійкості.

Показник фінансової незалежності = Власний капітал / Сума пасивів

Значення показника говорить про те, яку частину своїх активів компанія здатна профінансувати за рахунок власних фінансових ресурсів.

2) Показник маневреності власного капіталу - коефіцієнт, який характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами.

Показник фінансової маневреності = (Власний капітал - Необоротні активи)/Власний капітал

Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення показника - 0,5.

Для розрахунку показників фінансової стійкості будемо використовувати дані балансових звітів ПАТ «Укррічфлот» 2015-2017 років.

Таблиця 2.5

Дані зі звітів про фінансовий стан підприємства за 2015-2017рр.

Актив	2015	2016	2017
Усього за розділом I	978377	1145762	1076818
Запаси	35213	28061	29971
Пасив
Усього за розділом I	821420	878009	865881
Усього за розділом II	138574	142246	153740
Короткострокові кредити банків	3800	57744	117411
Баланс	1111649	1271778	1262973

Складено на основі: Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3.

Проаналізувавши баланси підприємства «Укррічфлот» за 2015-2017 роки, маємо такі показники фінансової стійкості, подані в табл. 2.6

Таблиця 2.6

Показники фінансової стійкості ПАТ «Укррічфлот»

Показник	2015	2016	2017	Норматив
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,74	0,69	0,69	> 0,5
Коефіцієнт фінансової маневреності	-0,19	-0,3	-0,24	> 0,5

Складено на основі: Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3.

Показник коефіцієнта фінансової незалежності на нашому підприємстві в динаміці 2015-2017 років перевищує нормативне значення. Можна стверджувати, що усі зобов'язання підприємства «Укррічфлот» можуть бути покриті за рахунок власних коштів, чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство.

Показник маневреності власного капіталу показує, ту частину власного оборотного капіталу «Укррічфлот», яка перебуває в обороті, тобто може вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. В період з 2015-2016 року цей коефіцієнт погіршився, у 2017 році покращився, але все-одно залишився зі знаком мінус. Від'ємне значення показника свідчить, що власний капітал і кошти, залучені на довгостроковій основі, спрямовані на фінансування необоротних засобів, тому для фінансування оборотних активів необхідно звертатися до позичкових джерел фінансування. Низьке, від'ємне, значення веде до зниження фінансової стійкості, що є негативною тенденцією для підприємства.

Підсумовуючи, аналіз маневреності підтвердив доцільність оптимізації політики фінансування нашого підприємства з метою зміцнення його фінансової стійкості.

Узагальнюючи оцінку фінансової стійкості підприємства, існують такі типи фінансової стійкості [9]:

Абсолютна фінансова стійкість - власні оборотні кошти цілком забезпечують запаси й витрати;

Запаси ? Власний капітал - Необоротні активи

1) Нормально-стійкий фінансовий стан - запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

Запаси ? (Власний капітал - Необоротні активи) + Довгострокові кредити

2) Нестійкий фінансовий стан - запаси й витрати забезпечуються за рахунок усіх основних джерел: власних оборотних коштів, довгострокових позик та короткострокових кредитів;

Запаси ? (Власний капітал - Необоротні активи) + Довгострокові кредити + Короткострокові кредити

3) Кризовий фінансовий стан - запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Запаси ? (Власний капітал - Необоротні активи) + Довгострокові кредити + Короткострокові кредити

Використовуючи дані підприємства ПАТ «Укррічфлот», (Табл.2.5), з'ясуємо тип фінансової стійкості за кожним роком, що аналізується:

1) У 2015 році: 35213 > - 14583

У 2015 році наше підприємство перебувало у кризовому стані, випробовувало фінансові ускладнення.

2) У 2016 році: 28061 > - 67763

Підприємство, як і в минулому році знаходилось на грані банкрутства

3) У 2017 році: 29971 < 60214

В аналізованому році підприємство «Укррічфлот» перебувало в нестійкому становищі, але в динаміці за три роки показник поліпшився. На підприємстві є порушення у платоспроможності, тому виникає необхідність у залучені додаткових джерел.

Отже, аналіз фінансової стійкості дає можливість оцінити, на скільки наше підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень його незалежності, чи відповідає його стан активів і пасивів завданням його виробничо-фінансової діяльності. [10] Також маємо дані про стан ділової активності і руху грошових коштів підприємства, що є одним з основних показників в оцінці загального стану підприємства.

Ділова активність відображає рівень ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів і в той же час характеризує якість управління, а також можливості потенційного розвитку підприємства. Оскільки результати аналізу ділової активності є підґрунтям і вагомою складовою у розробці заходів щодо забезпечення результативності суб'єкта господарювання.

В умовах нестабільної економіки, які наявні в Україні рівень ділової активності класифікується на:

· високий;

· середній;

· низький.

Кожному рівню ділової активності відповідає характерна виробничо-господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють нормальну, проблемну і кризову ситуації.

Ділова активність оцінюється системою показників (коефіцієнтів), які характеризують найважливіші сторони діяльності підприємства.

Досліджуючи динаміку абсолютних показників, необхідно виявити, наскільки вона відповідає їх оптимальному співвідношенню, яке дістало назву “золоте правило економіки підприємства”:

Трп >Трв >Тра >100%,

де Трп, Трв, Тра -- темп зростання відповідно прибутку, виручки від реалізації, активів.

Перше співвідношення показує, що випередження темпу зростання прибутку в порівнянні з темпом зростання обсягу реалізації свідчить про зниження собівартості продукції, як основного чинника збільшення прибутку.

Якщо темпи зростання прибутку і обсягу продажів більші темпів зростання активів, то це свідчить про ефективність використання останніх [4].

Для початку проведемо оцінку абсолютних показників ділової активності ПАТ «Укррічфлот».

Виходячи з показників нашого підприємства, що представлені в таблиці 2.7 співвідношення даних показників буде виглядати так:

- у 2015-2016 роках: Трп(4,04) >Трв(1,71) >Тра(1,14);

- у 2016-2017 роках: Трп(1,78) >Трв(0,86) <Тра(0,99).

Таблиця 2.7

Динаміка абсолютних показників ділової активності ПАТ «Укррічфлот» за 2015-2017 роки

Показники	2015 рік	2016 рік	2017 рік	Абсолютний приріст суми, тис.грн.	Темп росту,%
				2015-2016	2016-2017	2015-2016	2016-2017
Прибуток	8847	35730	63757	26883	28027	4,04	1,78
Виручка від реалізації	777473	1327205	1147804	549732	-179401	1,71	0,86
Активи	1111649	1271778	1262973	160129	-8805	1,14	0,99

Складено на основі: Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3.

Таким чином співвідношення прибутку, виручки від реалізації та активів досліджуваного підприємства можна вважати оптимальним, оскільки воно відповідає «золотому правилу економіки» в період з 2015-2016. Потім ситуація погіршується у 2016-2017 роках, виручка від реалізації має регресивний характер. Загалом, випередження темпу зростання прибутку, в порівнянні з темпом зростання обсягу реалізації на ПАТ «Укррічфлот» за 2016-2017 роки свідчить про зниження собівартості продукції, як основного чинника збільшення прибутку.

Ефективність використання фінансових ресурсів, насамперед, пов'язують з їх оборотністю. Оборотні кошти є найбільш мобільною частиною господарських засобів. Прискорення оборотності оборотних коштів має важливе значення для стабільності фінансового стану нашого підприємства з таких причин:

· швидкість обороту коштів визначає розмір їх річного обороту;

· прискорення оборотності веде до зниження витрат підприємства;

· прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообігу коштів веде до прискорення обороту на інших стадіях.

Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, основні з яких ми розглянули в табл. 2.8

Таблиця 2.8

Показники ділової активності ПАТ «Укррічфлот» за 2015-2017 роки

Показники	2015 рік	2016 рік	2017 рік	Абсолютний приріст
				2015-2016	2016-2017
Коефіцієнт оборотності активів	0,7	1,04	0,91	0,34	-0,13
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	5,99	9,96	9,11	3,97	-0,85
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,73	1,62	1,31	-0,11	-0,31

Розраховано та складено на основі: Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3.

Проаналізувавши показники, ми бачимо що відношення виручки від реалізації продукції, без врахування податків та зборів, до суми оборотних засобів підприємства в 2015-2016 роках зросло на 3,97%, в 2016-2017 роках маємо зменшення внаслідок зростання витрат на реалізацію, що оцінюється негативно. Коефіцієнт оборотності власного капіталу при зростанні відображає підвищення рівня продажів, але ми маємо у період з 2015-2017 роки постійне зменшення цього показника, що говорить о бездіяльності власних коштів. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує при одній і тій же сумі капіталу. Для збільшення обсягів діяльності Укррічфлот слід збільшувати приріст майна, тобто активів.

Отже, ділова активність відіграє не менш важливу роль у порівняні з ліквідністю та фінансовою стійкістю на нашому підприємстві. Цей показник фінансового стану характеризує різні аспекти діяльності ПАТ «Укррічфлот», та дає змогу оцінити ефективність використання підприємством оборотних, основних ресурсів та капіталу, які в свою чергу впливають на рівень прибутку, який може отримати наше підприємство в процесі своєї діяльності.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ АСК «УКРРІЧФЛОТ»

3.1 Визначення цілей фінансової стратегії в умовах невизначеності

Визначальними рисами сучасного світу є високий ступінь невизначеності, підвищена динамічність, глобалізація, жорстка конкуренція, які обумовлюють необхідність ретельного обґрунтування стратегії розвитку підприємства та створення умов для її ефективної реалізації. Комплекс складних та важливих завдань, таких як аналіз зовнішнього середовища та потенціалу підприємства, визначення його місії та системи цілей, формування стратегічного плану, організація та контроль його виконання, є елементами стратегічного управління підприємством. Ефективне вирішення цих завдань передбачає освоєння теоретико-методологічних основ стратегічного управління підприємством та оволодіння специфічним методичним інструментарієм довгострокового прогнозування, планування і аналізу в умовах невизначеності та ризику.

Українське підприємство сьогодні існує під впливом багатьох чинників невизначеності зовнішнього середовища, таких, як нестабільна податкова система, погіршення стану НТП, зниження ресурсного потенціалу, що, своєю чергою, стає загрозою для його стабільного функціонування та розвитку.

Невизначеність зовнішнього середовища нашої компанії зумовлює те, що ПАТ «Укррічфлот» змінюється і не діє так, як заплановано, створюючи в результаті не лише надлишкові та змінні резерви, сукупні гнучкі ресурси і різноманітні стратегічні можливості, а й збільшуючи ризики й втрати у ході прийняття управлінських рішень, передовсім фінансових, що, своєю чергою, загрожує підприємству фінансовою кризою.

Відповідно, ефективність діяльності ПАТ «Укррічфлот» у значній мірі визначається її стратегією розвитку. Так як підприємства, що приділяють увагу актуальним питанням власної стратегії, виявляються більш конкурентоспроможними і стійкими в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Систему стратегічних цілей фінансового розвитку нашої компанії слід формулювати чітко і коротко, відбиваючи кожну з цілей у конкретних показниках - цільових стратегічних нормативах. В якості таких цільових стратегічних нормативів по окремих аспектах фінансової діяльності підприємства ПАТ «Укррічфлот» можуть бути встановлені:

· середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел;

· мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використовуваного капіталу підприємства;

· коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

· співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;

· мінімальний рівень грошових активів, що забезпечують поточну платоспроможність підприємства;

· мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

· граничний рівень фінансових ризиків в розрізі основних напрямків господарської діяльності підприємства.

Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах її реалізації забезпечує динамічність представлення системи цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності, а також їх зовнішню і внутрішню синхронізацію у часі.

Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації розроблених показників фінансової стратегії з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також з прогнозованими змінами кон'юнктури фінансового ринку.