Оцінка фінансової стійкості підприємства

Завдання та види фінансового аналізу. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Вартість чистих активів як критерій оцінки фінансової стійкості. Аналіз ефективності використання інформаційних технологій.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2011
Размер файла 254,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Завдання та види фінансового аналізу при оцінці фінансової стійкості

1.2 Інформаційне забезпечення фінансового аналізу щодо оцінки фінансової стійкості

1.3 Інформаційно - правове регулювання щодо оцінки фінансової стійкості підприємства

1.4 Технічно-економічна характеристика ТОВ “УМТЕК”

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТОВ “УМТЕК”

2.1 Фінансова стійкість підприємства та фактори, які її забезпечують

2.2 Методологія аналізу фінансової стійкості

2.3 Характеристика майна та оцінка фінансової стійкості ТОВ “УМТЕК”

2.4 Аналіз ефективності використання інформаційних технологій на підприємстві

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТОВ ”УМТЕК”

3.1 Вартість чистих активів як критерій оцінки фінансової стійкості підприємства

3.2 Капіталізація як чинник зміцнення фінансової стійкості підприємства

3.3 Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозицій на підприємстві

РОЗДІЛ 4. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці на підприємстві

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні бухгалтерії ТОВ “УМТЕК”

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

4.3 Розрахунок загальнообмінної вентиляції для виділення надлишкової теплоти із приміщення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Цілі і завдання сучасного стану розвитку підприємства України потребують удосконалення напрямів і методів економічної діяльності (найважливішим елементом якої фінансова діяльність), методології оцінки результатів фінансової діяльності підприємств, серед яких найважливіше місце посідає фінансова стійкість.

Науково-теоретичний аналіз поняття “фінансова стійкість” підприємства, її ролі в життєдіяльності, конкурентоспроможності - необхідний стан у розв'язанні проблем не лише на мікро- , а й на макро- рівні.

Одне з актуальних завдань сьогодні - запропонувати сучасні методологічні підходи до означеної проблеми, методику оцінки, вимірювання, аналізу фінансової стійкості, факторних складових показників фінансової діяльності.

В умовах ринкових відносин пріоритетним завданням аналізу стану підприємства стає не облік грошових потоків, дослідження фінансово-економічного стану і його фінансової стійкості. Фінансова стійкість - одна з найважливіших характеристик стану будь-якої організації та її поведінки щодо зовнішних і внутрішніх змін.

Об'єктом дослідження - управління фінансовою стійкостю підприємства.

Предмет дослідження - фінансова стійкість підприємства ТОВ “УМТЕК”.

Головна мета даної дипломної роботи - дослідження фінансової стійкості підприємства ТОВ “УМТЕК”, виявлення основної проблеми фінансової діяльності та надання рекомендацій по управлінню фінансами.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

- розглянуто теоретико-суттєву характеристику та оцінку діючої нормативної бази фінансового стану підприємства;

- проаналізовано задачі аналізу фінансової стійкості підприємства;

- розглянуто техніко-економічну характеристику ТОВ "УМТЕК";

- проведена оцінка фінансової стійкості підприємства за допомогою аналізу балансу, показників фінансової стійкості та ефективності використання оборотного капіталу із застосуванням сучасних методів;

- проаналізовано ефективність використання інформаційних технологій на підприємстві;

- запропоновано основні напрямки удосконалення підходів до методики аналізу фінансової стійкості підприємства;

- надано рекомендації щодо оптимальної організації інформаційного забезпечення аналізу фінансової стійкості підприємства;

- проведено оцінку ефективності втілення рекомендацій і пропозицій на підприємстві.

Для оцінки фінансової стійкості було використано наступну нормативно-правову базу: Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом". Закон України «Про підприємства» та інші.

Методика й організація фінансово-економічного аналізу є об'єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, а саме: А.М. Кузмінського, В.М. Іваненка, В.П. Завгороднього, Є.В. Мнима, П.Я. Поповича, В.С. Рудницького, В.К. Савчука, В.І. Самборського, В.В. Сопка, О.М. Волкової, В.В. Ковальова, А.Д Шеремета й інших.

Однак, запропоновані вченими методики не завжди враховують вимоги вітчизняних державних інститутів щодо обсягу аналітичної інформації. Крім того, зміст нормативних документів, пов'язаних із методикою економічного аналізу, у свою чергу, потребує удосконалення аналізу завдяки дослідженням учених-аналітиків.

В роботі були застосовані наступні методи: системний підхід, оцінка показників за допомогою методів економічного аналізу та математичної статистики. Впровадження пропозицій та рекомендацій наданих в роботі, дозволять вдосконалити підходи до методики аналізу фінансової стійкості підприємства та виділити головні напрямки щодо поліпшення його фінансової діяльності.

Досі немає чіткого й адекватного визначення цього поняття. Здебільшого у роботах вітчизнених та зарубіжних вчених економістів при аналізі фінансової стійкості досліджують абсолютні значення коефіцієнтів фінансової стійкості мають на увазі під цим поняттям “статичний” стан з набором відповідних результуючих коефіцієнтів (платоспроможність, рентабільність, ліквідність). При цьому не розглядають можливу динаміку їхньої зміни під впливом динаміки зовнішніх або внутрішних умов. Інакше кажучи, в економічній літературі існує суперечність, тому цо саме поняття “стійкості” означає здатність відновлюватися або зберігати початковий стан. У цьому випадку стійкість фінансовий стан (СФС) є стан з такою зданістю, а не просто з набором показників.

Фінансова стійкість підприємства - це здатність підприємства зберігати або відновлювати початковий (або близький до нього) стан чи поліпшувати цей стан при зміні зовнішніх та внутрішніх параметрів (факторів) впливу на фінансови потоки. Зміни факторів зазвичай вважаються незначними. Тобто стан буде стійким, якщо підприємство може поліпшувати або не поліпшувати значення своїх показників діяльності при зміні факторів.

В роботі доведено, що систематичний аналіз фінансових результатів створює реальні можливості постійного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів. На базі фінансової оцінки робляться висновки щодо інвестиційної привабливості того чи іншого виду діяльності, визначення кредитоспроможності підприємства. Отже, оцінка фінансової стійкості підприємства є одним з найголовніших елементів його діяльності, є запорукою ефективного функціонування підприємства у сучасних умовах.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Завдання та види фінансового аналізу при оцінці стійкості підприємства

Одним з інструмента з'ясування реальної конкурентоспроможності підприємства є аналіз його фінансового стану, оскільки навіть прибуткове підприємство постійно постає перед необхідністю аналізу доходів і витрат. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, коли кожна вкладена в підприємство гривня сприяє зростанню прибутку. Щоб забезпечити певну стійкість на ринку, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства. Аналізуючи фінансовий стан підприємства, слід чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.

У традиційному розумінні сутність фінансового аналізу полягає в оцінці та прогнозуванні фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського обліку та певної звітності. Системний аналіз фінансового стану підприємства є основою для управління фінансами підприємства і охоплює такі головні напрямки:

1) оцінка фінансових потреб підприємства;

2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучених фінансових ресурсів та каналів їх одержання - кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

3) забезпечення системи фінансової звітності, яка об'єктивно відображала б процеси та забезпечувала б контроль за фінансовим станом підприємства.

Фінансовий аналіз дозволяє своєчасно вирішувати питання поліпшення поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання, поточного та довгострокового планування діяльності. На його основі будується фінансове забезпечення стратегії підприємства на перспективний період. Без фінансового аналізу неможливі планування, прогнозування, бюджетні асигнування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит. Фінансовий аналіз відіграє важливу роль в економічній діяльності підприємства.

Він дає змогу:

1) виявляти резерви поліпшення фінансового стану;

2) об'єктивно оцінювати раціональне використання усіх видів фінансових ресурсів;

3) своєчасно вживати заходи щодо підвищення платоспроможності підприємства;

4) забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у процесі аналізу резервів;

5) забезпечувати обґрунтоване планування фінансового оздоровлення підприємства.

Об'єктом фінансового аналізу є певне підприємство, установа чи суб'єкт господарювання або фінансова операція.

Суб'єктами фінансового аналізу є аналітики, які зацікавлені в діяльності підприємства: управлінський персонал, банки, контролюючі органи різних рівнів (галузеві, фінансові, податкові, статистичні та ін.), акціонери тощо.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим залежно від динаміки рівнів існуючої системи показників. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства - це, по суті, з одного боку - кінцеві результати його діяльності, а з іншого - характеристика його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання (власники, кредитори, керівники (адміністрація), персонал (службовці), постачальники, покупці (клієнти), податкова адміністрація).

Мета фінансового аналізу - всебічна оцінка фінансового стану підприємства, його ділової активності для пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва і збільшення прибутку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами; розробка об'єктивних передбачень та прогнозів майбутніх умов функціонування підприємства; визначення дохідності фірми для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств чи оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості; своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності для пошуку шляхів поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності; виявлення змін у фінансовому стані в просторі і часі; визначення і прогнозування основних факторів, які впливають на фінансовий стан підприємства.

Основна мета проведення фінансового аналізу залежить від інтересів партнерів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Мета фінансового аналізу залежно від інтересів партнерів підприємства

Основні партнери

Внесок

Компенсація, що вимагається

Мета фінансового аналізу

1

2

3

4

Власники

Власний капітал

Дивіденди

Фінансові результати. Фінансова стійкість підприємства

Кредитори

Позичковий капітал

Відсотки

Ліквідність (платоспроможність), мобільність коштів для сплати боргів

Керівники

Компетентність і кваліфікованість, організаційні. здібності

Оплата праці та частина прибутку понад посадовий оклад

Інформація в повному обсязі

Персонал

Виконання робіт згідно з розподілом праці

Оплата праці, премії, соціальні умови

Фінансові результати та його ліквідність

Постачальники

Постачання засобів предметів праці

Договірна ціна

Фінансовий стан та ліквідність підприємства

Покупці

Збут продукції, товарів, робіт, послуг

Договірна ціна

Фінансовий стан і наявність запасів готової продукції та товарів

Податкова адміністрація

Послуги

Сплата податків в повному обсязі та в зазначений термін

Фінансові результати

Для розв'язання поставлених завдань (табл. 1.2) вивчають:

1) наявність, склад і структура оборотних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін;

2) стан, структура і зміни довгострокових активів;

4) наявність і структура поточних активів у сферах виробництва та обороту;

5) платоспроможність і фінансова гнучкість;

6) ефективність використання активів;

7) окупність інвестицій.

Завдання аналізу залежно від його мети та специфіки підприємства розв'язуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних показників, які формують відповідні блоки схеми аналізу фінансового стану (рис. 1.1).

Таблиця 1.2

Завдання фінансового аналізу

Завдання, які необхідні для досягнення поставленої мети

1.

оцінка фінансових результатів підприємства (результативності діяльності);

2.

загальна оцінка фінансової стійкості суб'єкта господарювання;

3.

оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

4.

оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

5.

дослідження ефективності використання майна (капіталу) та забезпеченість оборотними коштами підприємства;

6.

оцінка конкурентоспроможності підприємства;

7.

аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

8.

визначення ефективності використання фінансових ресурсів;

9.

загальна оцінка фінансового стану і факторів його зміни;

10.

вивчення співвідношення між джерелами оборотних коштів;

11.

визначення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

12.

довго- і короткострокове прогнозування стійкості і фінансового стану;

13.

перевірка виконання зобов'язань за розрахунками з бюджетом, банками, кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням;

14.

виявлення резервів покращання фінансового стану на основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;

15.

розробка заходів щодо використання виявлених резервів і контроль за їх впровадженням.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1. Блок - схема аналізу фінансового аналізу

Експрес-аналіз - це наочна й спрощена оцінка фінансової звітності та динаміки показників, що характеризують розвиток підприємства за певний період. Сенс експрес-аналізу - відображення невеликої кількості основних показників в оцінці їх динаміки. Наступний крок полягає в оцінці таких взаємопов'язаних таблиць:

1) господарські кошти підприємства та їх структура;

2) основні активи підприємства;

3) структура та динаміка оборотних коштів підприємства;

4) основні результати фінансово-господарської діяльності;

5) ефективність використання ресурсів підприємства.

Деталізований аналіз - це детальна характеристика майнового і фінансового стану підприємства за результатами фінансової діяльності у звітному періоді та оцінка можливостей підприємства на перспективу. Він завершується стислою характеристикою й оцінкою основних показників, що використовувалися у фінансовому аналізі підприємства.

1.2 Інформаційне забезпечення фінансового аналізу щодо оцінки фінансової стійкості

Фінансовий стан підприємства необхідно аналізувати з позицій короткострокової, і довгострокової перспектив, тому що критерії його оцінки можуть бути різноманітні, стан фінансів підприємства характеризується розміщенням його засобів і джерела їх формування, аналіз фінансового стана проводиться з метою встановити, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Фінансову ефективність роботи підприємства відбивають: заможність власними оборотними коштами і їхня цілість, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність оборотних коштів, матеріальне забезпечення банківських кредитів, платоспроможність.

Стійке фінансове положення підприємства залежить насамперед від поліпшення таких якісних показників, як - продуктивність праці, рентабельність виробництва, фондовіддача, а також виконання плану по прибутку. Раціональному розміщенню засобів підприємства сприяє правильна організація матеріально-технічного забезпечення виробництва, оперативна діяльність по прискоренню копійчаного обігу. Тому аналіз фінансового стана проводиться на завершальній стадії аналізу фінансово-господарської діяльності.

У той ж час фінансові утруднення підприємства, відсутність коштів для своєчасних розрахунків можуть вплинути на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання.

Зміст фінансового аналізу передбачає розв`язання широкого кола найрізноманітніших аналітичних задач (рис. 1.2), які охоплюють всю фінансово-господарську діяльність підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.2. Задачі фінансового аналізу

У зв'язку з різноманітним функціональним призначенням і особливостями використання в плануванні й урахуванні засоби підприємства підрозділяються на основні й оборотні.

Основні засоби функціонують протягом ряду років, не змінюючи форми. Їхня вартість ставитися на витрати виробництва протягом усього терміна їхньої експлуатації. До оборотного ставляться засоби підприємства, що забезпечують створення виробничих запасів і авансування витрат у процесі виробництва і реалізації продукції. Поряд із запасами сировини і матеріалів включають незавершене будівництво, готову продукцію до її реалізації, кошти і дебіторську заборгованість.

Оборотними коштами називаються грошові ресурси, необхідні для створення виробничих запасів, авансування витрат для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. По методах планування вони діляться на нормовані і ненормовані.

Нормованими називають оборотні кошти, по яких установлюється норматив мінімальних запасів, необхідних для виробництва і реалізації продукції. Ненормовані називаються оборотні кошти, по котрим нормативи не встановлюються (готівкові кошти, розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію, різноманітні розрахунки з організаціями й особами, недостача і (т.п.).

Оборотні кошти, що обслуговують виробництво, включаючи матеріали, паливо, малоцінні предмети, тару, запасні частини називаються засобами в сфері виробництва. У них зосереджена основна частина оборотних коштів підприємства. Оборотні кошти в сфері обертання призначені для безперебійного процесу реалізації продукції, своєчасного вчинення розрахунків і складаються з готової продукції, товарів відвантажених, коштів і засобів у розрахунках. Джерела формування оборотних коштів діляться на власні і позикові. Власні і прирівняні до них засоби виділяються на покриття запасів і витрат майбутніх періодів у мінімальних розмірах і постійно знаходяться в розпорядженні підприємства. Позикові оборотні кошти використовуються для покриття сезонних витрат і запасів і тимчасових потреб у засобах, пов'язаних, наприклад, із перевиконанням виробничих завдань.

Основне джерело даних для аналізу фінансової діяльності підприємства звітний баланс, додатки до балансу.

На підставі фінансових результатів діяльності підприємств України за 2006 рік (табл. 1.3), ми можемо проаналізувати підприємства, які отримали прибуток і які отримали збиток. Таким чином ми визначимо скільки підприємств є фінансово стійким.

Таблиця 1.3

Фінансові результати діяльності підприємств України за 2006 рік, (млн.грн.)

Види діяльності

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткуван-ня

%

Підприємства, які одержали прибуток

%

Підприємства, які одержали збиток

1

2

3

4

5

6

Всього

17119,9

61,5

25632,9

38,5

8513,0

У тому числі

сільське господарство, мисливство, лісове господарство

27,7

84,4

43,2

15,6

15,5

Промисловість

9150,7

58,4

12681,1

41,6

3530,4

Будівництво

95,8

55,1

750,5

44,9

654,7

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

2069,2

65,9

4169,5

34,1

2100,3

Торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт

236,2

65,5

355,1

34,5

118,9

Оптова торгівля посередництво в оптовій торгівлі

1739,3

65,0

3516,7

35,0

1777,4

Роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку

93,7

71,1

297,7

28,9

204,0

Діяльність готелів та ресторанів

2,9

56,1

78,7

43,9

75,8

Діяльність транспорту та зв'язку

1740,1

53,0

2565,7

47,0

825,6

Фінансова діяльність

3404,9

74,9

3659,9

25,1

255,0

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

604,5

60,9

1367,7

39,1

763,2

Освіта

25,6

74,5

31,5

25,5

5,9

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

-35,7

53,5

28,3

46,5

64,0

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

24,1

56,7

237,5

43,3

213,4

Згідно з даними таблиці 1.3 про фінансові результати діяльності підприємств України за 2006 рік, можна зробити висновок, що за цей період часу в Україні підприємства які отримали прибуток більше, ніж тих підприємств які отримали збиток. Прибуток складає 25632,9 млн.грн., а збиток 8513 млн.грн. Можна сказати, що в Україні підприємства є фінансово стійкими і їх більша кількість, ніж збиткових підприємств. Найбільш підприємств, які отримали прибуток за видом діяльності є промисловість, прибуток склав 12681,1 млн.грн. або 58,4% і також за цим видом діяльності найбільший збиток який склав 3530,4 млн.грн. або 41,6%. Найменш прибутковими підприємства є підприємства в галузі освіти, охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, тому що вони є державними установами і їхня мета не направлена на отримання прибутку. В галузі освіти прибуток склав 31,5 млн.грн. або 74,5%, а збиток 5,9 млн.грн. або 25,5%; в галузі охорони здоров'я прибуток становить 28,3 млн.грн. або 53,5%, а збиток 64,0 млн.грн. або 46,5%.

Бухгалтерський баланс характеризує склад, розміщення і призначення засобів підприємства на визначену дату.

Прямування статутного фонду й інші звітні форми, що деталізують утримання його окремих статей і дозволяють досліджувати чинники, що вплинули на фінансові показники.

Крім того, притягнуті дані фінансового плану. Баланс має форму таблиці, складається з двох частин - активу і пасиву. У активі показують склад, розміщення і використання засобів, згрупованих у залежності від їхньої функціональної ролі в господарстві.

Аналіз балансу полягає в розкритті внутрішнього зв'язку і взаємозалежності окремих поділів активу і пасиву балансу.

В аналітичній задачі конкретизується певна мета аналізу тієї чи іншої сторони фінансово-господарської діяльності підприємства - об'єкта аналізу, причому робиться це з урахуванням наявних інформаційних, технічних можливостей проведення аналізу.

Ефективність аналізу організації аналітичного процесу повинна спиратися на науково обґрунтовану класифікацію цих задач. За її допомогою є можливість правильно сформулювати кожну задачу і мету її розв`язання, виявити повний перелік задач, обґрунтувати черговість та скласти алгоритми розв`язання кожної задачі. При класифікації аналітичних задач виходять із загальних логічних вимог, головні з них - це багатоетапність класифікаційних ознак і наявність лише однієї класифікаційної ознаки на кожному етапі класифікації. Багатоетапність класифікації аналітичних задач пояснюється тим, що фінансово-господарська діяльність підприємства дуже багатогранний об`єкт аналізу, вона залежить від безліч процесів і явищ, і немає можливості так згрупувати задачі аналізу, щоб їх класифікаційні групи водночас віддзеркалювали всі або принаймні більшість класифікаційних ознак.

Власне кажучи, будь-яка аналітична задача, що стосується фінансово-господарської діяльності підприємства, певною мірою торкається і проблем його прибутковості, і стану ліквідності (платоспроможності). Проте на певному етапі аналізу, у певних ситуаціях, за конкретних обставин для підприємства найактуальнішим може виявитися той або інший аспект його діяльності; крім того, при постановці програми аналізу, розробці алгоритмів розв`язання аналітичних задач приналежність їх до однієї з цих груп має неабияке методологічне значення.

До першої групи аналітичних задач, виділеної за зазначеною ознакою, належать головним чином ті, які пов`язані з ефективним використанням фінансових ресурсів (капіталу), що перебувають у розпорядженні підприємства. Це комплексні й локальні задачі, що стосуються аналізу фондовіддачі основних засобів, матеріалоємності продукції тощо; до цієї ж групи слід віднести і задачі з аналізу ефективності прийняття рішень щодо вибору альтернативних інвестиційних проектів, асортименту продукції, яка виробляється на підприємстві, та подібні до них, що спрямовані на пошуки шляхів зростання прибутковості підприємства і меншою мірою безпосередньо торкаються питань його ліквідності й платоспроможності.

Друга група аналітичних задач за напрямком забезпечення стабільної та ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства об`єднує велику кількість задач, пов`язаних з аналізом ефективності структури капіталу за джерелами формування і за напрямками його вкладення у активи, випуском і реалізацією продукції, якістю продукції, оборотністю оборотних коштів, ефективністю використання власних і залучених коштів, зокрема банківських кредитів, діяльністю підприємства на ринку цінних паперів. Такі і подібні аналітичні задачі не можна розв`язати, беручи до уваги лише один з двох сформульованих вище аспектів забезпечення ефективної та стабільної фінансово-господарської діяльності прибутковість або ліквідність, а критеріями ефективності постановки і розв`язання таких задач є врахування обох цих сторін фінансово-господарської діяльності.

Таке групування задач аналізу необхідне, бо лише оптимальне поєднання двох цільових установок діяльності підприємства (прибутковість і ліквідність) реально забезпечує ефективне функціонування його у ринковій економіці. Очевидно, що навіть найрентабельніше підприємство може збанкрутіть, якщо нехтуються вимоги й умови ліквідності та платоспроможності; навіть абсолютна ліквідність іншого підприємства не може слугувати гарантією його високої прибутковості (рентабельність).

Низка аналітичних задач стосується головним чином проблеми забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства (третя група). До них належать, наприклад, задачі, пов'язані з аналізом структури грошових активів підприємства, участі власних оборотних коштів у покритті матеріальних активів, причин накопичення на складах підприємств неліквідних матеріальних активів тощо. На відміну від таких задач, як, скажемо, аналіз структури джерел формування капіталу або аналіз оборотності оборотних коштів, інших задач, віднесених до другої групи, вони безпосередньо менше пов`язаних з результативністю фінансово-господарської діяльності підприємств. Найсуттєвіше значення для роботи підприємства є класифікація всіх аналітичних задач за двома ознаками (рис. 1.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.3. Класифікація аналітичних задач за 2-ма ознаками

Всі аналітичні задачі за першою з названих ознак можна поділити на три не рівні групи:

перша група - аналітичні задачі, які переважно стосуються результативності фінансово-господарської діяльності, тобто пов`язані з пошуком резервів підвищення рентабельності підприємств;

друга група - аналітичні задачі, пов`язані із результативністю роботи підприємства та забезпеченням його ліквідності і платоспроможності (чисельно ця група задач найбільша);

третя група - аналітичні задачі, які переважно стосуються оцінки і шляхів зміцнення ліквідності і платоспроможності підприємства, тобто досягнення рівнів ліквідності і платоспроможності, достатніх з точки зору запобігання банкрутству.

Можна виділити такі групи аналітичних задач: аналіз стану матеріально-технічної бази підприємства, аналіз ефективності використання основних засобів, оборотних засобів, трудових ресурсів, обсягу виробництва і реалізації продукції, аналіз прибутку і рентабельності, аналіз ефективності використання фінансових ресурсів, інвестиційної діяльності, аналіз ліквідності і платоспроможності. Ці групи мають охопити всі ланки фінансово-господарської діяльності підприємства.

У міру поглиблення ринкових перетворень в економіці зростає потреба підприємств у розширенні кола аналітичних робіт, підвищенні оперативності й їх якості розв`язання, в тому числі шляхом автоматизації на базі ПЕОМ, створення за допомогою системи персональних комп'ютерів автоматизованих робочих місць (АРМ) аналітика. Розробка типових методик для таких систем і програмних засобів для них не можлива без чіткої класифікації аналітичних задач, яка б адекватно враховувала всі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства та її цільові установки.

1.3 Інформаційно-правове регулювання щодо оцінки фінансової стійкості підприємства

Основу інформаційного забезпечення фінансового аналізу стану становить звітність, здебільшого фінансового обліку. Отже, фінансовий аналіз можна вважати засобом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Новий план рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку та звітності у відповідність із міжнародними стандартами зумовили необхідність використання нової методики фінансового аналізу, яка відповідала б умовам ринкової економіки. Така методика необхідна для вибору ділового партнера, забезпечення фінансової стабільності підприємства, оцінки ділової активності підприємницької діяльності, прогнозування фінансового стану підприємства.

Оскільки за ступенем доступності інформація поділяється на відкриту й закриту (остання є комерційною таємницею), з'явилася потреба відокремлення фінансового аналізу в курсі аналізу господарської діяльності і поділу його на внутрішній та зовнішній. Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві, і виконується способом порівняння цих нормативів з фактичними параметрами її фінансової діяльності підприємства. Зовнішній аналіз здійснюється заінтересованими організаціями - податковою інспекцією, банком, акціонерами, іншими структурами - за даними бухгалтерської звітності.

Основна вимога до інформації, представленої в звітності полягає в тому, щоб вона була корисною для користувачів, тобто щоб цю інформацію можна було використовувати для ухвалення обґрунтованих ділових рішень. Щоб бути корисною, інформація повинна відповідати відповідним критеріям:

доцільність означає, що дана інформація значуща і робить вплив на рішення, що приймається користувачем. Інформація вважається також доречною, якщо вона забезпечує можливість перспективного і ретроспективного аналізу;

достовірність інформації визначається її правдивістю, переважання економічного змісту над юридичною формою, можливістю перевірки і документальною обґрунтованістю;

інформація вважається правдивою, якщо вона не містить помилок і упереджених оцінок, а також не фальсифікує подій господарського життя;

нейтральність припускає, що фінансова звітність не робить акценту на задоволення інтересів однієї групи користувачів загальної звітності в збиток інший;

зрозумілість означає, що користувачі можуть зрозуміти зміст звітності без спеціальної професійної підготовки;

зіставність вимагає, щоб дані про діяльність підприємства були зіставлені з аналогічною інформацією про діяльність інших фірм.

У ході формування звітної інформації повинні дотримуватися певні обмеження на інформацію, що включається в звітність:

1) оптимальне співвідношення витрат і вигод, що означає, що витрати на складання звітності повинні розумно співвідноситися з вигодами, витягуваними підприємством від представлення цих даних зацікавленим користувачам;

2) принцип обережності (консерватизму) припускає;

3) звітності не повинні допускати завищеної оцінки активів і прибули і заниженої оцінки зобов'язань;

4) конфіденційність вимагає, щоб звітна інформація не містила даних, які можуть завдати збитку конкурентним позиціям підприємства.

Користувачі інформації різні, цілі їх конкурентні, а нерідко і протилежні. Класифікація користувачів бухгалтерської звітності може бути виконана різними способами, проте, як правило, виділяють три укрупнені групи: користувачі, зовнішні по відношенню до конкретного підприємства; самі підприємства (точніше їх управлінський персонал); власні бухгалтери.

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, яка складена за даними фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам інформації про фінансовий стан у зручному і зрозумілому вигляді, для прийняття ними певних ділових рішень.

Бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, які відображають майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату, складають інформаційну базу аналізу фінансового стану суб'єктів господарської діяльності, Склад, зміст, вимоги та інші засадні основи бухгалтерської звітності регламентованого положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО №19 “Об'єднання підприємств”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України №163 від 7 липня 1999 року. Згідно з цим положенням бухгалтерська звітність складається із взаємопов'язаних форм, на основі яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства: 1. П(С)БО №2 “Баланс” ф. 1.2. П(С)БО №3 “Звіт про фінансові результати” ф, 2.3. П(С)БО №4 “Звіт про рух грошових коштів” ф. 3.4. П(С)БО №5 “Звіт про власний капітал” ф. 4. Аналізуючи фінансовий стан підприємства за цими формами, необхідно передусім ознайомитися з П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” і переконатись у тому, що всі вимоги даного стандарту на підприємстві враховано. Ця звітність орієнтована на ринкові відносини, на тих користувачів, які не можуть вимагати у службовому порядку звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Звітність

Використання інформації

Баланс

Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності, платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах

Звіт про фінансові результати

Оцінка та прогноз прибутковості діяльності підприємства, структури доходів та витрат

Звіт про власний капітал

Оцінка та прогноз змін у власному капіталі

Звіт про рух грошових коштів

Оцінка та прогноз надходжень і використання коштів від операційної інвестиційної та фінансової діяльності підприємства

Примітки

Оцінка та прогноз облікової політики ризиків та непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання, діяльність підприємства

Особливість звітності, яку розроблено згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, полягає в тому, що нею можуть широко користуватися інвестори та інші особи, які беруть участь у підприємницькій діяльності - кредитори, постачальники, конкуренти, працівники підприємства.

Кожний користувач фінансової звітності, як правило, вивчає ту інформацію, яка йому необхідна в процесі підприємницької діяльності. Так, власникам підприємств необхідно знати, збільшується чи зменшується питома вага власного капіталу, оцінити ефективність використання ресурсів підприємства; кредиторам і постачальникам - необхідність і можливість продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту тощо.

Детальний аналіз фінансового стану може проводити адміністрація підприємства, бо вона має можливість використовувати дані управлінського обліку для прийняття відповідних рішень.

Слід зазначити, що в певних випадках для аналізу фінансового стану підприємства недостатньо наявної тільки бухгалтерської звітності, особливо для інвесторів. Тому П(С)БО передбачає складання приміток до форм бухгалтерської звітності, які дають змогу зовнішнім користувачам фінансової інформації докладно ознайомитися з фінансовим станом підприємства.

Крім фінансової звітності використовується інформація, яка доступна тільки внутрішнім користувачам, тобто підрозділам та працівникам підприємства. Кожен з них використовує ту інформацію, яка йому необхідна для прийняття відповідних управлінських рішень (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів

Користувачі звітності

Інформаційні потреби

1

2

Інвестори, власники

Придбання, продаж та володіння цінними паперами. Участь у капіталі підприємства. Оцінка якості управління. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу

Керівництво

Регулювання діяльності підприємства

Банки, постачальники та інші кредитори

Забезпечення зобов'язань підприємства. Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання

Замовники

Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання. Забезпечення зобов'язань підприємства перед працівниками

Працівники підприємства

Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання. Забезпечення зобов'язань підприємства перед працівниками

Органи державного управління

Формування макроекономічних показників

Отже, керівникові фінансового відділу важливо знати реальну оцінку діяльності свого підприємства і його фінансового стану, керівникові маркетингового відділу потрібна своя інформація для розробки стратегії виходу на ринок тощо.

Тому в процесі аналізу фінансового стану підприємства використовується така інформація:

1) конструкторсько-технологічна;

2) планово-нормативна (фінансовий план, нормативи запасів);

3) дані всіх видів господарського обліку (оперативний, бухгалтерський, податковий, статистичний);

4) звітність: оприлюднена фінансова звітність (річна) та квартальна звітність, а також комерційна звітність, яка складається за спеціальні вказівками, та обов'язкова статистична звітність.

5) поза облікова інформація: маркетингові дослідження, закони, інструкція;

Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато нормативних актів. Одним із важливих законів є Закон України “Про власність” №697-ХІІ від 7 лютого 1991 року, який направлений на забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природних, економічних, науково-технічних та культурних потенціалів республіки для підвищення рівня життя народу.

Наступним нормативним актом є Закон України “Про підприємництво” №698-ХІІ від 7 лютого 1991року, який визначає загально правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Згідно із статтею 5, одним із принципів підприємницької діяльності є залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством

Закон України “Про підприємства в Україні” №887-ХІІ від 27 березня 1991 року, виділяє види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємство користується банківським кредитом на комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на договірній основі право використовувати свої вільні кошти і встановлювати проценти за їх використання. Розрахунки підприємств за своїми зобов'язаннями проводяться у безготівковому та готівковому порядку через установи банків, відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених НБУ.

З 1 січня 1995 року в Україні скасовано порядок, що передбачав вилучення державою частини амортизаційних коштів державних підприємств до державного бюджету для створення централізованих фондів капіталовкладень, тобто вся сума амортизаційних відрахувань перебуває у розпорядженні підприємств для витрат за цільовим призначенням. Але не виключено, що, враховуючи інвестиційну ситуацію в країні, такий порядок може бути запроваджено знову.

З 1 січня 1995 року основним виглядом прямого податку на юридичних осіб в Україні став податок на прибуток, що був введений Законом України від 28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (після чисельних змін і доповнень з 1 червень 1997 року цей закон діє у редакції Закону України від 22 травня 1997 року). Стаття 3 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств” присвячена характеристиці об'єкту оподаткування і порядку обчислення оподатковуваного прибутку. Це дуже важливий закон. Оскільки основним джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства є прибуток.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.

Ставка податку на прибуток підприємств закріплена у статті 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” - прибуток платників податку оподатковується за ставкою 30% до об'єкта оподаткування.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Згідно із статтею 4 база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком податків на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законом України з питань оподаткування. Об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20%. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

В залежності від правового статусу підприємства визначається мінімальний розмір статутного капіталу і порядок його формування. Розмір статутного капіталу оговорюється в засновницьких документах підприємства і вноситься в реєстраційну карту при здійсненні державної реєстрації підприємства. Мінімальний розмір статутного фонду регламентується діючим законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних видів діяльності, як правило, пов'язаної з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його величина визначається засновником і залежить перш за все від виду і масштабу діяльності. Законодавчий акт, що регулює мінімальний розмір статутного фонду - це Господарський кодекс України.

Порядок і джерела формування статутних фондів залежать від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує. В Україні права підприємств різних типів і форм власності закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України.

Таким чином, беручи до уваги, що нормативні акти постійно змінюються та доповнюються, керівництву підприємства потрібно постійно цікавитися змінами у законодавстві.

1.4 Техніко-економічна характеристика ТОВ “УМТЕК”

Товариство створено 15 квітня 1998 року. Статут є новою редакцією Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія”, зареєстрованого у виконкомі Харківської міської Ради народних депутатів за реєстраційним №25467934 Розпорядженням №827 (1.24) від 15.04.1998 року (Додаток А).

Товариство створено у відповідності із чинним законодавством України шляхом внесення майна у статутний фонд Товариства і участі в підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Товариство здійснює свою діяльність на принципах повного господарського розрахунку у порядку, що не суперечить чинному законодавству України, та відповідно до цього Статуту.

Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, печатку і з своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, фірмові бланки, штампи, товарний знак, комерційне найменування, рахунки у банківських установах на території України та інших держав. Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському і третейському суді.

Товариство може створювати дочірні, спільні підприємства, з українськими та іноземними партнерами, філії, представництва, відділення та інші підрозділи на території України та за її межами.

Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях усім закріпленим за ним майном, на яке у відповідності з діючим законодавством України може бути завершено стягнення.

Товариство має право продавати, передавати безкоштовно, дарувати, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, використовувати, відчужувати їх іншим особам, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту.

Повне найменування Товариства: - Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська міжнародна транспортно-енергетична компанія”, скорочене - ТОВ “УМТЕК” .

Повне найменування англійською мовою - “Limited company Ukrainian international transport energy company” .

Місцезнаходження Товариства: Україна, 61002, міста Харків, Сумська, б.70.

Форма власності товариства - приватна.

Вищий орган управління товариства - загальні збори.

Учасники Товариства - юридичні особи, створені за законодавством України: Акціонерне товариство “ КОНЦЕРН АВЕК та ко” , ЄДРПОУ 22649344, місцезнаходження: Україна, 61002, м. Харків, вул. Сумська, 70; Приватна виробнича-комерційна фірма “АВЕК”, ЄДРПОУ 14060230; місцезнаходження: Україна, 61002, м. Харків, вул. Сумская, 70. Корпорація “ДІНГЕЙТ ДІСТРІБ'ЮШЕН КОРПОРЕЙШЕН”, місцезнаходження: Великобританія, с/о Уілберн,Вус, 9а Вудторп Роул, Мідпсепкс, TW15 2RL. Товариство набуває права та обов'язки з дня його державної реєстрації.

Метою діяльності Товариства є отримання прибутку від власної господарської та комерційної діяльності, задоволення соціально-економічних потреб Учасників та працівників Товариства на основі одержаного прибутку; насичення ринку своєю продукцією, товарами та послугами.

Предметом діяльності Товариства є:

1) торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

2) діяльність автомобільного вантажного транспорту з перевезення вантажів;

3) створення власної торгової мережі - магазинів, кіосків, лотків, оренда в державних і комерційних магазинах відділів, секцій для реалізації продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання і продовольчих товарів;

4) надання послуг у рослинництві;

5) комісійна торгівля, торгово-закупочна і посередницька діяльність; виробництво, передача та постачання електроенергії;

6) надання консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових послуг;

7) роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом;

8) виробництво цукру та іншої продукції;

9) виробництво та реалізація цільномолочної продукції, масла, сирів, молочних консервів, сухих молочних продуктів, замінників цільного молока та іншої молочної продукції;

10) виробництво та реалізація будівельних матеріалів, залізобетонних виробів і конструкцій для промислового і житлового будівництва;

11) збір, заготівля, переробка, купівля-продаж металобрухту і відходів кольорових металів;

12) виготовлення та реалізація ювелірних виробів з дорогоцінних та напівдорогоцінних металів;

13) виготовлення та реалізація тютюнових виробів;

14) збір, заготівля, переробка, купівля-продаж паперової, полімерної вторинної сировини та інших відходів;

15) виробництво науково-технічної продукції;

16) організація громадського харчування - відкриття їдалень;

17) виробництво і реалізація напоїв і продовольчих товарів;

18) оптова торгівля продовольчими і непродовольчими товарами шляхом здійснення транзитних операцій;

19) науково-дослідницька і педагогічна діяльність;

20) виробництво засобів автоматизації, зв'язку, засобів з електронними компонентами;

21) митне супроводження обладнання, запчастин, ТНС, програмних науково-технічних продуктів;

22) вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва;

23) розведення великої рогатої худоби;

24) розведення свиней;

25) оптова торгівля живими тваринами;

26) виробництво борошна;

27) оптова торгівля зерном та кормами для тварин;

28) надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом;

29) створення, виробництво і реалізація програмно-апаратних комплексів і програм для комп'ютерів;

30) наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з суб'єктами господарської діяльності;

31) організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі;

32) створення та утримання ігорних закладів;

33) благодійна діяльність;

34) інформаційна та консультаційні послуги;

35) перукарські та косметичні послуги;

36) прокат побутової техніки;

37) ремонт побутової техніки;

38) медичне та ветеринарне обслуговування;

39) організація лікування, відпочинку та туристичних поїздок громадян України за кордон на комерційній основі;

40) охорона господарських об'єктів, житлових будинків та дачних ділянок;

41) зберігання майна, вантажів юридичних осіб та громадян;

42) видавницька і поліграфічна діяльність, здійснення рекламно-інформаційної діяльності;

43) надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;

44) транзитні перевезення залізно-дорожним транспортом;

45) організація та експлуатація автостоянок, кемпінгів, готелів;

46) оренди, в тому числі лізингові операції;

47) товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

48) підприємницька діяльність за межами України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;


Подобные документы

  • Сутність і види фінансової стійкості підприємства, завдання її аналізу та методичні підходи до оцінки. Аналіз прибутку та рентабельності діяльності компанії. Дослідження абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, шляхи її підвищення.

    курсовая работа [140,1 K], добавлен 18.05.2013

  • Інформаційне забезпечення та методики оцінки фінансової стійкості підприємства. Оцінка фінансової стійкості ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" за системою показників. Підвищення фінансової стійкості підприємства. Управління фінансовою стійкістю.

    курсовая работа [984,0 K], добавлен 02.07.2014

  • Загальна характеристика фінансової стійкості підприємства. Поняття та види фінансової стійкості. Фінансово-економічна діагностика діяльності підприємства ПАТ "Білопільський машзавод". Шляхи поліпшення фінансової стійкості і фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [709,8 K], добавлен 14.09.2012

  • Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.

    дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014

  • Аналіз основних теоретичних положень щодо оцінки фінансового стану підприємства. Особливості інформаційного забезпечення, методів та прийомів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості, прибутку, рентабельності.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 31.05.2010

  • Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

    лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008

  • Сутність поняття фінансової стійкості. Характеристика показників фінансового стану підприємства з точки зору теорії. Рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану ВАТ "Львівбудкомплектація".

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 17.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.