Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (на матеріалах ТОВ "Гідрозит")

3. Покращення системи податкового адміністрування податків та зборів, забезпечення її прозорості [12, c. 311].

4. Помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності.

5. Вдосконалення систем податкового контролю, які запобігали б ухиленню платниками сплати податкових платежів.

6. Зменшення та ефективне використання податкових пільг, які дуже часто лобіюють інтереси зацікавлених осіб. Зниження загальної кількості податкових пільг сприятиме формуванню справедливої податкової системи.

7. Створення умов для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки. Збільшення кількості інвестицій у господарську діяльність підприємств розширить масштаби їх діяльності та доходи суб'єктів господарювання. Зростання доходів призведе до збільшення ВВП і зменшення податкового навантаження [12, c. 311].

Ці заходи допоможуть вивести з «тіні» значну частину економіки, зменшать кількість правопорушень податкового законодавства та пожвавлять підприємницьку діяльність, тобто будуть створювати сприятливі умови для економічного розвитку країни та добробуту її населення.

Розділ 3. Управлінські рішення по удосконаленню системи оподаткування юридичних осіб в Україні

3.1 Проблеми та недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні

Нині в Україні діє система оподаткування, яка за своїм складом та структурою подібна до систем розвинутих європейських країн. Питання оподаткування розроблено з урахування норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.

Проте, на відміну від країн Європейського Співтовариства, система оподаткування України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер.

Система оподаткування України характеризується низкою негативних рис. Незважаючи на визначені в ПКУ принципи та засади формування вона є непрозорою, з дуже неефективним адмініструванням. По суті, сьогодні система блокує ефективний конкурентоспроможний розвиток нашої держави. Як підтверджують міжнародні експерти, серед 183 держав, які були досліджені за такими показниками: кількість платежів, кількість задіяних працівників та витрачений час податкова система України має антирейтинг за номером 181. Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків призводить до таких негативних наслідків, як зниження ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності, “тінізація” економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

До однієї з найнегативніших рис системи оподаткування на даному етапі потрібно віднести воєнні дії на сході країни та загроза введення воєнного стану. Введення останнього і взагалі зупинить будь який прояв ефективності економіки. Економічний занепад до якого призвели події в 2014 році дав збій діючої системи. Це негативно вплинуло на роботу юридичних осіб - платників податків. За минулий рік система оподаткування зазнала нищівної поразки: знецінення національної грошової одиниці, закриття по даним аналітиків великої кількості банків. Стрімка девальвація гривні просто на очах руйнує і без того далеко не ідеальну систему. Ці та інші аспекти стали поштовхом для проведення низки реформ у тому числі і в секторі системи оподаткування. Згідно зі змінами та доповненнями до ПКУ країна перейшла в режим економії. Зважаючи на той факт що найбільший тягар системи оподаткування припадав на плечі юридичних осіб із внесенням правок та доповнень до чинного законодавства він заміть полегшення став ще тяжчим. Це гальмує його розвиток що є великою помилкою, бо малий та середній бізнес у країнах ЄС становлять основу соціально-економічного розвитку. В цих країнах знаходиться більше ніж 20 млн. підприємств малого та середнього бізнесу, що дають більше половини загального обороту та доданої вартості, а кількість зайнятого населення на цих підприємствах сягає 70%. До негативних рис системи оподаткування можна віднести:

1. Економічна ситуація в країні. Коли країна знаходить на грані дефолту та війни, всі її сили і засоби покладені саме на боротьбу з цим сектором і економіка зазнає величезного краху.

2.Часта зміна законодавства. Через велику кількість змін до законопроектів серед платників податків виникають суперечки у сплаті та нарахуванні, що призводить до виникнення штрафів у подальшому.

3. Податкова система нині є чинником зниження рівня економічного зростання та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відтоку капіталів за кордон;

4. Неузгодженість та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;

5. Податкова заборгованість платників перед бюджетом. Ця проблема породжена низкою причин, а саме, відсутністю ефективних механізмів, що забезпечують відповідальність суб'єктів господарювання за виконання своїх фінансових зобов'язань; практикою щодо списання та реструктуризації державою податкової заборгованості перед бюджетом; проведення масових бюджетних взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасну і в повному обсязі сплату податків, сприяють укоріненню у суспільній свідомості зневажливого ставлення до податкових зобов'язань. Основними причинами, що ускладнюють виконання держаного зобов'язань перед платниками податку на додану вартість, є недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування та пред'явлення необґрунтованих вимог на відшкодування податку на додану вартість та заниження сум податкових зобов'язань.

6. Тотальний контроль з боку державних органів влади та камеральних перевірок для середнього та великого бізнесу без повідомлення і без дозволу начальника податкової інспекції. Через те, що податковий інспектор має право за документами проводити оперативну камеральну перевірку і нараховувати штрафні санкції, це призводить до безлічі необґрунтованих нарікань на підприємство з боку держави.

7. Нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг. В Україні на масштаби ухилення від податків впливають не стільки розміри податкових ставок, скільки викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірного розподілу податкового тягаря; корупція; недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у тому числі податкового; загальне недотримання норм законів платниками податків. Щодо теми податкового навантаження можна виділити недоліки чотирьох основних податків та внесків, які наповнюють бюджет, визначених як міжнародними, так і вітчизняними експертами. Податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Перший - (ПДВ) - є одним із найбільш корумпованих податків, має розгалужену систему відмивання бюджетних коштів та тиску на суб'єктів господарювання. Він є найскладнішим в адмініструванні, системі обрахунку та відшкодуванні. Непрозорість цього податку ставить під сумнів його доцільність та обґрунтованість застосування. Та й кількість працівників контролюючих органів, яка займається його адмініструванням, досить велика. Незважаючи на негативні характеристики ПДВ, країни-члени ЄС ще все застосовують цей непрямий податок через ряд його позитивних сторін.

Другий - податок з прибутку. Загалом на сьогодні досить прийнятний, якщо не враховувати практику його застосування та практику контролюючих органів щодо претензій щодо документального відображення доходів і витрат, а відтак і визначення самого об'єкта оподаткування прибутку. На сьогодні переважна більшість перевірок з обрахунку цього податку закінчується донарахуванням податку та штрафними санкціями. Також за податком на прибуток серйозним недоліком в Україні є незрозуміла і непрозора практика надання пільг. Наприклад, у фінансовій сфері сума пільг перевищує навіть суму сплаченого податку. Внаслідок цього податкове навантаження за податком на прибуток нерівномірне.

На сучасному етапі економічного розвитку нашої країни найактуальнішими проблемами у сфері оподаткування доходів фізичних осіб можна вважати: застосування пропорційної ставки в оподаткуванні доходів фізичних осіб; недоцільне використання податкової соціальної пільги; заробітна плата «у конвертах»; надмірне податкове навантаження; недосконалість податкового законодавства; масове ухилення населення від сплати податку на доходи фізичних осіб. Основним оподатковуваним місячним доходом фізичних осіб є їх заробітна плата. У сукупності з відрахуваннями, які сплачуються роботодавцем із заробітної плати працівника, а саме - згаданим ПДФО, ставка якого наразі становить 15% (20%), та єдиним соціальним внеском у розмірі 3,6%, фактично до бюджетів та фондів соціального страхування сплачується 57,6% від номінального розміру заробітної плати (в окремих випадках - 70,3%). Але, на жаль, серед працюючого населення України розмір середньої заробітної плати становить приблизно дворазовий прожитковий мінімум.

8. Проблема з регламентацією податкових пільг. Суть у тім, що цивілізована податкова система повинна припускати наявність мінімальної кількості економічно обґрунтованих податкових пільг. Визначити оптимальний перелік таких пільг на практиці досить складно. Найчастіше пільги створюють стимули для розвитку всякого роду посередницьких напівкримінальних структур, що надають послуги по легальним (з формальної точки зору) схемам заниження податкових платежів у бюджет. Дохідна частина бюджету через це несе колосальні втрати. Податкове законодавство намагається спростити податковий облік у платників податків та надто часті зміни у законодавстві навпаки призводять до ускладнення адміністрування податкової системи. Необхідно визначити систему регістрів для обробки і систематизації даних первинного обліку, без чого за наявності досить великого масиву даних неможливо обійтись.

9. Проблема першої події. Так як в податковому законодавстві дохід визнається при передачі прав власності за товар покупцю, тобто при реалізації, а по факту кошти на розрахунковий рахунок можуть прийти в невідомий термін, податок все одно потрібно сплачувати до держави. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства, де разом із кредиторською заборгованістю ростуть зобов'язання перед державою.

10. Мало витрат можна визнати витратами. Проблема ця полягає в тому, що не все що купує підприємство можна віднести на витрати. Багато обмежень в законодавстві гальмує їх визнання, зокрема витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, дивіденди, витрати, не підтверджені документально, тощо, багато з цього переліку має не аби яке відношення до операційної діяльності підприємства. При їх визнанні могли б зменшуватись зобов'язання.

11. Проблеми технічного забезпечення, які полягають в наступному:

- Сервери податкових дуже не стійкі, що призводить до проблем з прийняттям звітів, а в подальшому - нарахування штрафів. Нововведення, які не пройшли тестування зазнають краху, через їх недосконалість;

- Відсутність безкоштовного програмного забезпечення, що призводить до додаткових витрат підприємства. Так як є норми, згідно яких потрібно проводити свою підприємницьку діяльність, то в підприємства немає іншого виходу.

Підводячи підсумки проблем та недоліків системи оподаткування юридичних осіб в Україні, можна сказати що є над чим працювати. Основною проблемою все таки залишається податковий тягар і недосконалість податкового законодавства, що гальмує економічне зростання. Безумовно, підприємствам буде набагато легше працювати за умов меншого податкового тиску і скоріше за все це призведе до більш успішного їх функціонування. І держава, на мою думку, перш за все, повинна працювати саме в цьому напрямку, адже гармонізація оподаткування юридичних осіб просто необхідна для забезпечення підприємствам належних умов для здійснення своєї діяльності.

3.2 Зарубіжний досвід оподаткування юридичних осіб

Функціонування будь якої незалежної країни, яка має на меті розвиток та ефективність має перш за все забезпечити оптимальну систему державотворення. Необхідність подолання фінансової та економічної кризи, відновлення економічного зростання спонукає уряди більшості країн поряд із заходами грошово-кредитної політики активно використовувати інструменти податкового регулювання. Задля того, щоб реформи мали успіх, можна запозичити досвід зарубіжних країнах. Податкова політика розглядається з позиції державного регулювання економіки і повинна втілювати реалізацію цільових програм, що охоплюють різні сфери суспільної діяльності. Бюджет за своїм змістом визначається як розпис доходів та витрат на певний період часу. При цьому, обсяги дохідної та витратної частини повинні бути певним чином збалансовані. Оскільки податкові системи різних країн формувалися під впливом різних економічних, політичних та соціальних умов, це пояснює їхню специфіку і, в свою чергу, зумовлює ту обставину, що в різних країнах ведеться постійний пошук взаємоузгоджених оптимальних рішень у сфері оподаткування. Адже основне протиріччя при формуванні податкових систем полягає в неузгодженості потреб у податкових надходженнях із можливостями їхнього отримання.

Формування систем оподаткування в економічно розвинутих країнах відбувається в напрямку гармонізації податкових систем різних країн. Особливо це стосується європейських держав. Варто зазначити, що питома вага податкових платежів у загальній структурі ВВП країн європейського союзу значно вища, ніж у США чи Японії «рис.1». Для того, щоб оцінити ефективність функціонування податкової системи з метою визначення її відповідності зазначеній меті, реалізації покладених на неї функцій і завдань, необхідно визначити основні критерії, на підставі яких здійснюватиметься така оцінка. Виділимо три базові критерії оцінки системи оподаткування: економічна ефективність, соціальна спрямованість та адміністративна зручність. Критерій економічної ефективності є найважливішим у визначенні успішності функціонування системи оподаткування та розвитку ринкових відносин у країні.

Рис.1 Питома вага податкових платежів у загальній структурі ВВП

Наприклад, якщо інвестиції в промисловість обкладаються високими податками, то у суб'єкта господарювання зникає зацікавленість у розвитку промислового виробництва, тому він приймає інше рішення щодо вкладення своїх коштів. Аналіз податкової системи за критерієм економічної ефективності повинен включати, в першу чергу, з'ясування ступеня її відповідності загальному економічному стану країни (зокрема, відповідності показників розвитку національної економіки встановленим ставкам податків, їх структурі, базам оподаткування, відповідальності за порушення податкового законодавства тощо). Крім того, аналізується вплив податків на стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності.

Також в процесі аналізу при встановленні податків і зборів, потрібно враховувати необхідність досягнення збалансованості державного бюджету. Проте критерій економічної ефективності не є універсальним, оскільки не враховує соціальні та політичні фактори. Другим не менш важливим критерієм є соціальна спрямованість податкової системи, тобто соціально-економічна політика держав повинна спрямовуватися на вирішення існуючих в країнах соціальних проблем.

Уряд повинен забезпечувати соціальну підтримку малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно доцільного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, і застосовувати диференційоване оподаткування доходів громадян. Необхідно наголосити, що доходи громадян, які отримують високі або надвисокі доходи повинні оподатковуватися за прогресивною шкалою. Третім критерієм оцінки системи оподаткування є адміністративна зручність, яка включає максимальне зниження витрат, пов'язаних зі сплатою податку, простоту стягнення, зрозумілість, практичність, організаційну простоту тощо. Перехід на подання електронної звітності значно спрощує роботу суб'єктів господарювання та призводить до значної економії часу.

Працівники податкової служби повинні допомагати платникам податків щодо виконання їх обов'язків перед державою. Оскільки кожна країна відрізняється одна від одної ставками податків методами їх стягнення, термінами сплати тощо, проаналізуємо податкові системи деяких найбільш економічно розвинутих країн світу. Французька податкова система відома своїм податковим контролем. Розглядаючи податкову систему Франції в порівнянні з українською системою, можна сказати, що її переваги майже дзеркально проектуються в область проблем національної податкової системи.

Французька система оподаткування характеризується яскраво вираженими соціальними функціями, легкістю адміністрування податків, розвинутим територіальним аспектом та відсутністю суперечливості податків та зборів. Але, враховуючи період часу, протягом якого розвивалися ці системи, можна відзначити, що податкова система України проходить етапи формування і вдосконалення. Також важливою перевагою є можливість у власному розвитку використовувати досвід багатьох країн світу. Серед рис, які можна запозичити у французької податкової системи, в першу чергу можна назвати соціальну спрямованість, а також бажання зблизитися з податковими системами інших країн світу, про що свідчить велика кількість міжнародних податкових угод у Франції.

Важливою особливістю податкової системи Німеччини є практично рівні пропорції співвідношення прямого та непрямого оподаткування й ідентичні частки податків на соціальне страхування, що сплачують підприємці та наймані працівники у загальному обсязі фонду оплати праці. Тобто,формування податкової політики відбувається на основі визначального принципу забезпечення активного розвитку економіки шляхом збалансування інтересів усіх учасників ринкових відносин. Податкова система Німеччини відповідає принципам федерального устрою, відповідно до якого кожна федеральна земля має свої податкові пріоритети, а в Україні податкова система відповідає принципам унітарного устрою, де місцеві органи майже не мають впливу на податкові відносини в державі. Однак, навіть по суті ефективна податкова система Німеччини не відповідає реаліям фінансових потреб держави і теж потребує реформування. Надзвичайно велика кількість податкових законів і в Україні і в Німеччині унеможливлює їх чіткість і прозорість.

Податки в Італії є основним джерелом надходжень до державного бюджету і складають понад 80% його дохідної частини. Однак, аналізуючи податкову систему Італії, варто відзначити, що кількість документів, які регламентують оподаткування в сучасній Італії, є завеликою. Італійці намагаються боротися з цим, вважаючи, що така ситуація має несприятливі наслідки для держави і часом не в змозі до кінця розібратися в численних правових нормах. На нашу думку, Україні, яка, на жаль, іде тим самим шляхом, варто серйозно замислитись над власним законодавством Економічне зростання консервативної Великобританії пояснюється саме стабільністю податкової системи, а також продуманою політикою видатків бюджету, в тому числі й щодо фінансування розвитку державного сектора економіки. Оцінюючи британську систему податкової адміністрації, варто наголосити, що в ній скомбіновані апаратно-бюрократичні й громадські засади. Представники громадськості можуть брати активну участь у процесі оподаткування, до якого також залучені парламентські структури.

У такій системі оподаткування платник не пасивний суб'єкт, а активний колега податкового органу. Такий порядок є ознакою правової держави і громадянського суспільства, що заслуговує на повагу і наслідування. Податкова політика Австрійської Республіки базується на підходах централізованої спрямованості, багаторівневості та складної організаційної системи. Більшість податків стягується до федерального бюджету, а місцеві податки займають незначне місце в загальних податкових платежах. У результаті дослідження ринку нерухомості країни можна зробити висновок, що сумарні витрати на купівлю об'єктів нерухомості перевищують витрати у будь-якій іншій європейській країні. Так само, як і вартість проживання у цій країні перевищує вартість у інших державах . Податкова система в Швейцарії має свої особливості, які відрізняють її від інших країн. Насамперед, це самостійність кантонів (територіальних одиниць) у відношенні до податків. Інша особливість - конкуренція серед кантонів, бо кожен з них самостійно визначає податкові ставки, діючі на його території. Якщо податкові ставки будуть збільшені, тоді відповідно кантон отримає більше грошових коштів, але з іншого боку, завдяки високим ставкам його населення може просто переїхати в більш "дешевий" кантон.

Ось така конкуренція між податковими системами різних кантонів і є ефективним засобом зниження податкових ставок на території усієї Швейцарії. Основною особливістю шведської податкової системи є її соціальна спрямованість. Для будь-якої партії і політичного лідера є зрозумілим, що слід допомагати дітям за рахунок дорослих, хворим - за рахунок здорових, бідним - за рахунок багатих тощо. Система соціальних гарантій - складова серцевини суспільства загального добробуту - може існувати і розвиватися тільки за рахунок податків і ефективно функціонуючої системи за їх визначенням і збором. Згідно з опублікованим нещодавно дослідженням впливового експертного агентства США Швеція знаходиться на першому місці по зростанню продуктивності праці серед 12 найбільш розвинених країн Європи і світу. Практика вирішення технічних проблем у дусі взаємоповаги держави і громадянина у Японії, безсумнівно, повинна привернути увагу і в Україні. Сила японської податкової системи не в суворості покарання, а в існуючій системі контролю за платниками, при якій практично не можливо ухилятися від сплати податків і заповнення податкових декларацій.

Важливим показником ефективності системи оподаткування є податкове навантаження. Проаналізуємо податкове навантаження на економіку України та інших країн світу «табл.3.1» та «табл.3.2».

Таблиця 3.1. Податкове навантаження на економіку України, 2013 рік. [ 54, с. 461]

Із «табл.3.1» видно, що у 2013 р. рівень податкового навантаження в Україні становив 35,88%. Тепер порівняємо цей показник з аналогічним показником країн з розвинутою ринковою економікою «табл.3.2». Як свідчать дані «табл.3.2», найвища питома вага податків у ВВП у скандинавських країнах, зокрема у Норвегії, Данії, Швеції. У них склалася достатньо раціональна й ефективна система розподілу і використання зібраних коштів на соціальні цілі. Найменший рівень податкового навантаження характерний для США. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній. Прямі податки та рівень оподаткування знаходяться в прямій залежності від рівня доходів платника. Ці податки вважаються найбільш справедливими. Пряме оподаткування дозволяє перекласти основний податковий тягар на заможне населення. Податкові реформи, які постійно проводяться, майже у всіх країнах призвели до збільшення частки основних податків у валовому продукті. Особливо яскраво ця тенденція виявилася в зростанні частки у валовому внутрішньому продукті прибуткового податку: в США цей податок виріс з 8,43 до 10,1 %, у Франції - з 4,41 до 6,2 %, в Японії - з 4,6 до 6,1 %, у Німеччині - з 4,11 до 10,1 %.

Таблиця 3.2. Податкове навантаження у країнах з розвинутою ринковою економікою [ 54, с. 461]

Частка податку на прибуток і ПДВ теж збільшилася. Податкові реформи супроводжувалися вдосконаленням податкових інститутів. В США було введено податкові реформи в ході яких було спрощено систему оподаткування, яка нині складається з трьох основних федеральних податків: індивідуальний прибуток; на соціальне страхування; на прибуток корпорацій. Федеральний індивідуальний прибутковий податок стягується з усього працездатного населення США. Ним оподатковуються практично всі види доходів, які можуть бути одержані населенням. Другим за значенням із федеральних податків є податок на соціальне страхування, що стягується лише з доходів від заробітної плати і дарування (тому його іноді називають податком на заробітну плату). Цей податок стягується в рівних частинах з робітників, наймодавців та підприємців. Збори від цього податку за законом визначено виключно для виплати пенсій престарілим, інвалідам, сім'ям, котрі втратили годувальника, і можуть бути використані на інші заходи. Третім великим федеральним податком є податок на прибуток корпорації. Ним оподатковується валовий перерозподільний прибуток корпоративного бізнесу. Прибуток у розмірі 50 тис. дол. оподатковується за максимальною ставкою - 34%.

Цікавим для вивчення та запозичення є досвід Китаю. У цій країні якщо інвестор вкладає свій прибуток у розвиток виробництва на термін понад 5 років, то йому повертається 40 % сплачених сум, після 10 років - 15-30 %. Серед прямих податків достатньо високу питому вагу має податок з доходів фізичних осіб. Практично у всіх країнах він має прогресивну шкалу стягнення та ставки податку коливаються згідно отриманому доходу від 9 до 53 %. Серед країн, які підлягали проведенню аналізу, пропорційна ставка лише в Росії - 13 і в Україні - 15 %. Фіксована ставка може бути застосована в тих країнах, в яких неналежним чином організоване державне адміністрування податку.

Для застосування принципу справедливості більш доцільним буде все ж таки повернення до прогресивної шкали оподаткування в нашій країні. При цьому найменшою ставкою зробити 10 %, але нарахування податку здійснювати без вирахувань сплати утримань до спеціальних фондів. Суттєві масштаби непрямого оподаткування у Франції, Німеччині, Італії обумовлені особливостями соціально-економічної політики, яка проводиться в цих країнах. Значна роль непрямих податків у багатьох країнах викликана їх високою фіскальною ефективністю та можливістю забезпечення рівномірності надходження платежів до бюджету. Одним з найбільш вагомим податком цієї категорії є податок на додану вартість.

Ставки ПДВ коливаються від 15 до 25 %. Стандартні ставки податку на додану вартість та його питома вага в податкових доходах і в загальному валовому продукті в різних державах наводяться в «табл.3.3». Отже, з метою удосконалення вітчизняної системи оподаткування юридичних осіб доцільним є вивчення сучасних аспектів їх оподаткування в економічно розвинутих країнах. Розглянутий досвід оподаткування у розвинутих зарубіжних країнах спонукає до ретельного дослідження існуючої в Україні системи оподаткування доходів юридичних осіб та адаптації кращих моментів світового досвіду до вітчизняних умов оподаткування.

Таблиця 3.3. Податок на додану вартість у зарубіжних країнах [55,с. 38]

Податкова система України схожа до існуючих податкових систем розвинутих країн світу, проте вона, на відміну від них, не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє економічному розвитку суб'єктів господарювання та перешкоджає розвитку України як соціально спрямованої держави. Для того, щоб адаптувати вітчизняне податкове законодавство до європейських норм, а також створити максимально сприятливі умови для розвитку бізнесу і підвищення добробуту громадян в Україні, необхідно, в першу чергу, мінімізувати витрати держави на утримання податкової системи.

Досвід економічно розвинутих країн показує, що податковий тягар не повинен зменшувати економічну активність платника. Крім того, оподаткування не повинно бути перешкодою ні для внутрішньої раціональної організації виробництва, ні для його зовнішньої орієнтації на структуру попиту споживачів. Зниження ставки ПДВ до 16%, а також скорочення списку пільг щодо сплати цього податку сприятиме збільшенню обсягів реалізації за рахунок зниження цін, покращить кругообіг фінансових ресурсів, що є однією з найважливіших умов ефективного та стабільного функціонування податкової системи. Україна повинна укласти угоди про уникнення подвійного оподаткування зі всіма країнами-членами Євросоюзу.

Такі бюджетоутворюючі податки як ПДВ, податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток повинні в Україні стягуватися за диференційованою шкалою, а не за фіксованою ставкою. Оскільки без диференціації ці податки втрачають свою регулятивну функцію. Варто зазначити, що процес оподаткування повинен сприяти реалізації політики зайнятості, впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення справедливості, а також створити бар'єр для використання тіньових схем сплати податків. Загальні тенденції оподаткування, які склалися в країнах ЄС, повинні стати орієнтиром для ефективної і швидкої адаптації податкових систем країн, які мають на меті вступити в Євросоюз, зокрема це стосується і України.

3.3 Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб в Україні

Як в зарубіжних країнах, так і в Україні ведеться постійний пошук ефективних напрямків державного управління сферою оподаткування. Проте в час активних воєнних дій на сході країни складно говорити про підвищення ефективності. З урахуванням того, що Україна зараз переживає економічний спад, знаходиться на грані дефолту та введення воєнного стану основним завданням для юридичних осіб буде зберегти свій бізнес та залишитись «на плаву».

Цілий ряд змін що було внесено до законодавства мають все таки позитивні зрушення до них можна віднести зниження кількості загальнодержавних та місцевих податків з 20 до 9. Ця реформа призведе до зменшення часових затрат та людських ресурсів задіяних у цьому секторі. Позитивним кроком також є введення податкового компромісу .Для його реалізації платникам податків надаються певні преференції, а саме: сплата лише частки завчасно незадекларованих платежів або неузгоджених податкових зобов'язань.

Крім цього, згідно із механізмом, до підприємців не будуть застосовувати юридичну відповідальність (фінансову, адміністративну та кримінальну) за зазначені правопорушення. Вони також звільняються від податкових перевірок за уточнені та перевірені податкові періоди у наступних звітних періодах. При застосуванні процедури податкового компромісу платник податків сплачує 5% від суми зобов'язань, а 95% суми відповідного податку буде вважатися погашеною.

З метою забезпечення розвитку української економіки, перетворення України на конкурентоспроможного суб'єкта системи міжнародних відносин потрібно ввести ряд невідкладних заходів щодо реформування податкової системи України:

1. Знижати ставку податку на додану вартість (ПДВ) щороку на декілька відсотків. Таким чином у 2018 р. ставка ПДВ складе 10 %. Сплата ПДВ стане більш прозорою, здійснити заходи щодо дієвої протидії корупції і махінаціям у цій сфері. Перелік операцій, що не належатимуть до об'єктів оподаткування, а також тих, що оподатковуються за нульовою ставкою значно розширити. У перспективі, до 2020 року ПДВ буде повністю скасовано і замінено на податок з реалізації. Зрозумілим є те, що ПДВ є одним з найнепрозоріших податків, що відкриває шлях до шахрайства та корупції. Фактично цей податок сплачується з кишені кожного громадянина, котрий купує товари. Проте одразу і повністю відмовитись від нього ми не можемо, оскільки він складає значну частину надходжень до Державного бюджету. Саме тому відмова від ПДВ повинна проходити поетапно і бути складовою реформування системи оподаткування в цілому.

2. Ввести в дію диференційований податок з реалізації (ДПР), що у перспективі повністю замінить собою ПДВ та податок на прибуток підприємств. Ставка ДПР по галузям економіки має коливатись від 3% до 10 %. Спрощена система оподаткування для ряду юридичних осіб, перелік яких передбачено чинним законодавством, повинна бути збережена, проте згодом в її основу необхідно покласти фіксований податок з реалізації на рівні 5%. Ці зміни в сфері оподаткування стимулюватимуть виробників до збільшення кількості і якості продукції, і, як результат, призведуть до збільшення надходжень до Державного бюджету України і зростання рівня життя населення.

3. З метою подолання економічної кризи та стимулювання підприємницької ініціативи для малого та середнього бізнесу необхідно вводити податкові канікули. Раніше говорило про введення податкових пільг для платників податку на прибуток тих підприємств річний дохід яких становив не більше 3 млн грн., проте цю правку не було введено в дію. Я пропоную ввести податкові пільг для новостворених підприємств. Задля того, щоб це не призвело до корупції та «тінізаці», необхідно для всіх діючих підприємств зробити систему пільг. Знизити ставку податку з прибутку до 9 %, а податку на додану вартість - до 10 %. Суб'єкти малого та середнього бізнесу у період податкових канікул не сплачуватимуть диференційований податок з реалізації. Від податку на додану вартість буде звільнено вітчизняну сільськогосподарську продукцію первинного виробництва. Це надасть можливість зменшити ціни на основні групи вітчизняних продуктів харчування для населення та сприятиме розвитку сільськогосподарського сектору української економіки.

4. Задля підтримання та розвитку відчизняного виробника необхідно заохочувати сільськогосподарський сектор, який на даному етапі теж переживає занепад або працює на благо інших держав.

5. Настав час справедливого розподілу національного багатства. Бідні не повинні платити за багатих. Податки для великого бізнесу треба збільшити. Саме тому необхідно ввести прогресивну шкалу оподаткування, що передбачає збільшення податкових ставок у відповідності від зростання оподаткованого прибутку. Проте я ініціюю зміни у вітчизняному законодавстві, відповідно до яких будуть передбачені податкові пільги у разі підтримки і застосування у виробництві інноваційних технологій, розроблених вітчизняними вченими. Особливу увагу необхідно приділити розвитку альтернативної енергетики, що матиме на меті зменшити залежність економіки України від постачань енергоносіїв з-за кордону. Основою розвитку вітчизняної економіки повинні бути новітні наукові технології. Найкращі інвестиції -це інвестиції в освіту та науку. Вони згодом принесуть найбільший прибуток українському народу.

6. Важливим кроком у напрямі подолання тіньової економіки повинна стати амністія капіталів. Отримані дані не будуть використовуватись проти власників капіталів, що легалізуються. Амністія капіталів буде мати своєю складовою і податкову амністію, що передбачає звільнення від сплати податків за тіньовий період. Амністія буде одноразовою і проходитиме у період до 1 січня 2017 р. Також буде встановлено плату за легалізацію тіньових капіталів у розмірі 4 % Ці заходи допоможуть задіяти десятки мільярдів доларів у легальних економічних процесах. А це, за найскромнішими підрахунками, від 50 млрд. доларів, які будуть працювати на економіку України, а не йти з держави через офшорні зони. Таким чином ми звільнимось від необхідності брати закордонні кредити та припинимо збільшення державного боргу, який доведеться віддавати нашим дітям та онукам.

7. Збільшення частки прямих податків, що відповідає практиці розвинутих країн. Непрямі податки хоч і зручніші для фіскальних органів з позиції їх стягнення, однак їх сплата лягає тягарем на плечі кінцевого споживача. Тому переваження справедливих прямих податків дасть змогу уникнути таких негативних наслідків, як зубожіння більшості населення, подальший спад і занепад вітчизняного виробництва, нездатного конкурувати з дешевою продукцією іноземних фірм, тощо.

8. Застосування пропорційної шкали оподаткування дасть змогу рівномірно розподіляти виплати між верствами населення.

9. Вирішити питання нагромадження первинного капіталу для підйому виробництва. Потрібно розробити програми та дати зелене світло процесу правового та легального накопичення капіталу, використовуючи податкові важелі та стимули.

10. Своєчасність подання інформації про підготовку, ведення в дію чи зміну податкового законодавства. Нажаль в нашій країні є дуже погана звичка вводити в дію деякі законопроекти поспіхом. В цьому випадку ні податківці, ні платники податків не можуть точно зрозуміти, що потрібно робити.

11. Необхідно докорінно змінити ставлення до місцевих податків і зборів, суттєво підняти їх значення у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів. Найсуттєвішими вадами місцевого оподаткування, на мою думку, є незначна фіскальна роль податків і зборів та відсутність прав у органів місцевого самоврядування запроваджувати на своїй території власні податки і збори. Річ у тім, що на місцях завжди є свої особливі об'єкти оподаткування, які можуть відчутно наповнити місцеві бюджети, а отже, дати змогу спрямувати додаткові кошти на розв'язання економічних і соціальних проблем регіонів.

В умовах економічної нестабільності, існування різного роду механізмів, приховування прибутків та ухилення від сплати податків удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків. Поряд з цим, виходячи з вимог податкової реформи, одним з пріоритетних її напрямів має стати реальне полегшення податкового тиску на економіку за допомогою розширення переліку об'єктів оподаткування.

Запропоновані заходи щодо реформування податкової системи України спрямовані перед усім на підтримку малого і середнього бізнесу. Адже саме представники малого і середнього бізнесу повинні скласти основу формування середнього класу і розвитку громадянського суспільства в Україні. Зменшення податкового тиску, диференційований підхід у сфері системи оподаткування та виведення значної частини економіки з тіні є першочерговими заходами у процесі дієвого забезпечення економічної безпеки України і підвищення рівня життя її громадян. І це лише один з напрямів економічних реформ, кінцевим результатом яких повинно стати втілення в життя інноваційної моделі розвитку української економіки.

Висновки

В висновку необхідно підвести підсумки роботи. Дана робота - це спроба, на прикладі підприємства ТОВ «Гідрозит», охарактеризувати діючу систему оподаткування, вивести переваги і недоліки, визначити основні напрямки вдосконалення. В ході дослідження було зроблено і виявлено наступне:

1.Визначено сутність системи оподаткування та податків. Система оподаткування включає в себе: систему податків і зборів та механізми і способи їх розрахунку та сплати. Основна сутність системи оподаткування юридичних осіб в Україні полягає в наповненні дохідної частини бюджету, задля виконання державою своїх функцій та дотримання гарантій.

2. Згідно до нововведень, що були внесені до Податкового Кодексу України, до основних податків що справляються з юридичний осіб належать загальнодержавні прямі: податок на прибуток підприємства, екологічний податок і рентна плата та непрямі: ПДВ, акцизний податок і мито. Та місцеві податки: податок на майно та єдиний податок.

3. Розглянуто інформаційно-аналітичне забезпечення. Коло користувачів, які можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні, яким вимогам має відповідати інформаційна база та важливе значення конфіденційності інформації в роботі підприємства. Це дало зробити висновок про те, що ця сфера має важливий вплив на чітку і злагоджену роботу держави загалом та кожного платника окремо.

4. Визначено праці основних науковців у сфері системи оподаткування. Серед найбільш відомих постатей можна виділити: Л.Я. Бабич, Г.Л. Пенякову, Т.О. Сидоренко, В.М. Федосова, А. Веткіна, М. Білик, І. Золотко та низку інших. Багато науковців з часів визнання незалежності намагаються знайти відповіді на питання що постали перед нашою економікою в сфері системи оподаткування. Знайти важелі впливу, як на платників податків, так і на адміністративний сектор. Проте багато питань залишаються відкритими.

5. Проведено на основі даних ТОВ «Гідрозит» аналіз прямих та непрямих податків, що сплачувало підприємство за останні п`ять років. В ході проведення дослідження аналізувались система нарахування та сплати прямих податків, а в випадку ТОВ «Гідрозит» - податок на прибуток підприємства, та непрямих - податок на додану вартість. Враховувалась динаміка сплати та еволюція податків за роки проведення аналізу (2010- 2014 рр).

6. Проведено аналіз податкового навантаження на ТОВ «Гідрозит». Економічний зміст податкового навантаження можна було б визначити як частку підприємницького доходу, яка вилучається державою у суб'єкта підприємництва через систему податків та зборів до бюджетів різного рівня. В ході дослідження виявлено, що податкове навантаження на підприємство завелике, що негативно впливає на його функціонування та стан. Слід зазначити, що великий податковий тягар на підприємство не є обґрунтованим, так як держава нажаль не є гарантом економічної стабільності. Що в свою чергу має бути однією з головних її функцій.

8. Визначено основні недоліки системи оподаткування юридичних осіб в Україні. До яких можна віднести в першу чергу нестабільну ситуацію в країні, війну та загрозу введення воєнного стану, що призведе до зупинки руху всіх підприємств, організацій та країни в цілому. Далі іде податковий тягар і часта зміна податкового законодавства, що призводить до плутанини в сплаті та трактуванні деяких законодавчих актів.

8. Було представлено зарубіжний досвід систем оподаткування та порівняння його з українськими реаліями. До найрозвиненіших країн з ефективними система оподаткування юридичних осіб можна віднести: Норвегію, Німеччину, Великобританію, Данію, Швейцарію та багато інших. Досвід економічно розвинутих країн показує, що держава не повинна зменшувати економічну активність платника та ставати на заваді його розвитку, а навпаки створювати всі умови, задля виконання поставлених їй цілей. Крім того, оподаткування не повинно бути перешкодою ні для внутрішньої раціональної організації виробництва, ні для його зовнішньої орієнтації на структуру попиту споживачів. Визначено основні шляхи вдосконалення системи оподаткування в Україні. Варто зазначити, що процес оподаткування повинен сприяти реалізації політики зайнятості, впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення справедливості, а також створити бар'єр для використання тіньових схем сплати податків. Загальні тенденції оподаткування, які склалися в країнах ЄС, повинні стати орієнтиром для ефективної і швидкої адаптації податкових систем країн, які мають на меті вступити в Євросоюз, зокрема це стосується і України.

9. Щодо напрямків підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб в Україні, то тут потрібно сказати про ряд невідкладних реформ, що потрібно проводити і повністю пере форматувати нині діючу системи. До таких нововведень потрібно віднести:

- Зниження, або навіть відмова від ПДВ та введення замість нього диференційованого податку з реалізації, що дасть змогу знизити тиск на кінцевого споживача. Ці зміни в сфері оподаткування стимулюватимуть виробників до збільшення кількості і якості продукції, і, як результат, призведуть до збільшення надходжень до Державного бюджету України і зростання рівня життя населення.

- З метою подолання економічної кризи та стимулювання підприємницької ініціативи для малого та середнього бізнесу необхідно вводити податкові канікули, про які раніше вже йшлося, але законопроект так і не ввели в дію.

- Справедливий розподіл багатства. Потрібно збільшити ставку податків для великого бізнесу. Взагалі ввести прогресивну шкалу оподаткування.

- Особливу увагу необхідно приділити розвитку альтернативної енергетики, що матиме на меті зменшити залежність економіки України від постачань енергоносіїв з-за кордону.

- Розвиток новітніх наукових технологій. Найкращі інвестиції -це інвестиції в освіту та науку. Вони згодом принесуть найбільший прибуток українському народу.

- Збільшення частки прямих податків, що відповідає практиці розвинутих країн. дасть змогу уникнути таких негативних наслідків, як зубожіння більшості населення, подальший спад і занепад вітчизняного виробництва, нездатного конкурувати з дешевою продукцією іноземних фірм, тощо.

В умовах економічної кризи та війни, існування різного роду механізмів, приховування прибутків та ухилення від сплати податків, удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс України : від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Офіційний вісник України.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV VI // Офіційний вісник України.

3. Азаров М.Я. Податкові системи зарубіжних країн / За ред.. - К: ВД "Калінютерпрес",2013.-240с.

4. Бечко П.К., Захарчук О.А. Основи оподаткування: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 327 с.

5. Богатиренко К. Проблеми існування вітчизняних підприємств в умовах фінансової кризи / К. Богатиренко // Вісник КІБіТ. - 2013. - №1. - С. 34-37

6. Герасим П.М., Десятнюк О.М., Журавель Г.П. Система оподаткування та її інформаційно-облікове забезпечення: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2009. - 736 с.

7.Гуцаленко Л.В., В.А. Дерій М.М., Коцупатрий Підручник «Державний фінансовий контроль» К.: Знання 2012 р. -600 с.

8. Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України // Формування ринкової економіки в Україні. - 2012. - №8. - С. 196-213.

9. Загородній А. Податки, збори, обов'язкові платежі. - Л.: Львівська політехніка, 2011. - 192 с.

10. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. -К.: Знання, 2010. - 525 с.

11. Кизилова Л.О., Кизилов Г.І. Оподаткування підприємств. Ч.1. Теоретичні та організаційні основи оподаткування. Навчальний посібник. 2-е вид., - Харків: ХНАМГ, 2013.

12. Клименко О.В. Правові основи податкових систем України та Німеччини: порівняльно-правовий аналіз: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. / О.В. Клименко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2010. -20с.

13. Климчук С.В. Оподаткування підприємств: Навчальний посібник: У 2-х ч. Ч. 1 / Кер. авт. кол. і наук. ред. доцент С.В. Климчук. - К.: Центр навчальної літератури. 2009. - 192 с.

14. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні: монографія / А.І. Крисоватий. - Тернопіль: Карт-бланш,2013.-371с.

15. Котина Г. Податкові важелі впливу на економіку в сучасних умовах: вітчизняний та світовий досвід [Текст] / Г. Котина, М. Степура // Економіст. - 2010. - № 5. - С.31-35.

16. Крисоватий А.І. Домінанти гармонізації оподаткування: національні та міжнародні вектори [Текст]: монографія / А.І. Крисоватий, В.А. Валігура. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. - 248с.

17.Колодізєв О.М. Гроші і кредит - Бібліотека українських підручників. 2012 p.

18.Лищенко О.Г. Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства / О.Г. Лищенко, І.С. Середа // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №3. - С. 84-89

19. Литвиненко Я.В. Податкові системи зарубіжних країн: навч. посіб. / Я.В. Литвиненко, І.Д. Якушик. - К.: МАУП, 2009. - 208 с.

20. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.

21. Майстренко О. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій / О. Майстренко // Право України. - 2011. - № 2. -С.23.

22. Нікітішин А. Податкова політика в умовах світової фінансової кризи: вітчизняна та зарубіжна практика / А. Нікітішин // Вісник податкової служби України.

23. Онисько С.М., І.М. Тофан, О.В. Грицина. Підручник. Податкова система - Львів : Магнолія Плюс, 2004. - 312 с.

24. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник КИЇВ 2013/- 550 c.

26. Сердюк О.М. Податкова система (практикум): Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 328 с.

27.Семенов А.Г. Фактори забезпечення фінансовими ресурсами підприємства в період фінансової кризи / А.Г. Семенов, О.І. Павленко // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2010. - №3. - С. 155-158

28. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. - К.: Знання-Прес, 2008. - 454 с.

29. Сідельникова Л.П. Синергія та дієвість фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб [Текст] / Л.П. Сідельникова // Економічний аналіз: збірник наукових праць. - 2012. - Вип. 10. - Част. 2. - С.332-337.

30. Сідельникова Л.П. Роль податку на додану вартість у забезпеченні фінансування державних видатків [Текст] / Л.П. Сідельникова // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2011. - № 2 (14). - С. 148-153.

31. Сідельникова Л.П. Податкова система [Текст]: навч. посіб. / Л.П. Сідельникова, Н.М. Костіна. - К.: "Видавництво ЛІРА-К", 2012 - 576 с.

32. Соколовська А.М. Основи теорії податків [Текст]: навч. посіб. / А.М. Соколовська. - К.: Кондор, 2010. - 326 с.

33. Cоколовська А.М. Система податкових пільг в Україні в контексті європейського досвіду / А.М. Соколовська, Т.І. Єфименко, І.О. Луніна та ін. - К. : НДФІ, 2009. - С. 237.

34.Якушик І.Д. Я.В. Литвиненко Податкові системи зарубіжних країн: Довідник /,. - К. : «МП Леся», 2014. - 480 с.