Регуляторні системи країн світу. Австралія та Австрія

Характеристика діяльності регуляторних органів Австралії - Резервного банку, Комісії з цінних паперів і інвестицій та Управління пруденційного регулювання. Історія створення Національного банку Австрії, його роль у нагляді за фінансовим сектором країни.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 05.11.2011
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Європейський університет

Житомирська філія

Кафедра „Фінанси"

Реферат

З дисципліни

"Державне регулювання"

На тему "Регуляторні системи країн світу. Австралія та Австрія"

Житомир - 2011

Зміст

1. Регуляторна система Австралії

2. Регуляторна система Австрії

Список використаної літератури

1. Регуляторна система Австралії

Регулювання сектору фінансових послуг в Австралії здійснюють чотири регуляторних органи, які є незалежними від державних органів установами та здійснюють свою діяльність автономно. Це: Резервний банк Австралії (Reserve Bank of Australia - RBA), який виконує функції центрального банку та відповідає за забезпечення стабільності фінансової системи.

Управління пруденційного регулювання Австралії (Australian Prudential Regulation Authority - APRA) - пруденційний регулятор ринку фінансових послуг, який розробляє та забезпечує дотримання пруденційних стандартів і нормативів з метою зменшення ризику інституційної неефективності у банківському та страховому секторах.

Комісія з цінних паперів та інвестицій Австралії (Australian Securities and Investment Commission - ASIC) - незалежний державний орган, що виконує функції регулятора корпоративного сектору та відповідає за дотримання стандартів корпоративного управління, захисту прав споживачів на ринку цінних паперів та інвестицій, а також за розкриття відповідними фінансовими установами інформації.

Комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів Австралії (Australian Competition and Consumer Commission - ACCC) - незалежний державний орган, що опікується питаннями конкуренції на ринку фінансових послуг і захисту прав споживачів.

Резервний банк Австралії як центральний банк країни, функціонує з 1960 року. У 1993 році, після чіткого визначення цілей своєї діяльності, він одержав операційну самостійність і став повністю незалежним. Відповідно до законодавства Австралії Резервний банк проводить монетарну політику, здійснює випуск національної валюти та відповідає за забезпечення стабільності фінансової системи, а основними цілями його діяльності є забезпечення стабільності австралійського долара, підтримка зайнятості, економічного розквіту та добробуту народу Австралії.

Як незалежний центральний банк із зобов'язаннями щодо політики в галузі монетарної, фінансової та платіжної систем, Резервний банк Австралії має дві Ради: Раду Резервного банку, яка відповідає за монетарну політику та фінансову стабільність, і Раду Платіжної системи, яка опікується питаннями, пов'язаними з системою платежів.

На виконання своїх обов'язків щодо забезпечення фінансової стабільності головну увагу Резервний банк зосереджує на попередженні фінансової нестабільності та фінансових криз з потенційними негативними наслідками системного характеру. При цьому забезпечення фінансової стабільності не ототожнюється з гарантуванням платоспроможності фінансових установ, а лише з підтримкою ліквідності у встановлених межах. Ризик фінансових втрат або банкрутства розглядається як наріжний камінь конкурентної та ефективної фінансової системи, а тому Резервний банк виконує покладені на нього обов'язки таким чином, щоб не порушити ці принципи.

Основним інструментом монетарної політики Резервного банку Австралії є процентна ставка грошового ринку "овернайт". Головною середньостроковою ціллю є інфляційний орієнтир на рівні 2 - 3%.

Резервний банк використовує свої ресурси переважно для підтримки ліквідності банківської системи шляхом рефінансування банків. Він також може розглядати заявки на отримання термінової підтримки ліквідності від установ, які не підпадають під нагляд з боку Управління пруденційного регулювання та мають біржовий розрахунковий рахунок від Резервного банку. На підтримку неплатоспроможних установ Резервний банк свої ресурси не надає. Однак, за виняткових обставин Резервний банк може допомагати іншим установам мінімізувати наслідки системних фінансових потрясінь. Неліквідні депозитні установи Резервний банк кредитує лише в тих випадках, коли вважається, що банкрутство такої установи та її неспроможність здійснювати відповідні виплати може мати значні негативні наслідки для всієї фінансової системи.

Керівним органом Резервного банку Австралії є Рада керуючих банку, до складу якої за посадами входять керівник банку, його заступник, Секретар Казначейства, а також 6 зовнішніх членів Ради, призначених Казначейством. Керівник Резервного банку та його заступник призначаються Головним Казначеєм на 7 років з правом переобрання, а зовнішні члени Ради призначаються на 5 років.

Основні функції щодо регулювання фінансового сектору Австралії здійснює Управління пруденційного регулювання Австралії яке є інтегрованим пруденційним регулятором (рис. 1).

Управління пруденційного регулювання відповідає за регулювання діяльності установ, які залучають депозити (банки, будівельні товариства, будівельні інвестиційні компанії та кредитні спілки), контролює діяльність товариств взаємного кредитування, страхових компаній із загальних видів страхування та компанії зі страхування життя, а також діяльність компаній, що провадять пенсійне страхування. Управління фінансується переважно за рахунок внесків, що їх сплачують фінансові установи, за якими здійснюється нагляд. Управління здійснює нагляд за установами, сукупний обсяг активів яких становить близько 3,6 трлн. дол. Це кошти 22 млн. вкладників, власників страхових полісів і членів пенсійних фондів. Управління пруденційного регулювання виконує також функції національного статистичного агентства для фінансового сектору та сприяє забезпеченню цілісності політики пенсійного забезпечення країни.

Керівництво Управлінням пруденційного регулювання Австралії здійснюється Радою Директорів, до складу якої входять виконавчі та незалежні не виконавчі директори (управляючі), призначені Головним Казначеєм.

Управління пруденційного регулювання здійснює регулювання діяльності установ, що залучають депозити, за єдиним режимом ліцензування. Чинне законодавство надає Управлінню повноваження діяти в інтересах вкладників, включаючи повноваження призначати адміністратора (управляючого) фінансовою установою, що опинилася у скрутному фінансовому становищі, з метою отримання контролю за її діяльністю.

Рис. 1. Організаційна структура Управління пруденційного регулювання Австралії

Законодавство Австралії щодо діяльності страхових компаній із загальних видів страхування та компаній зі страхування життя передбачає захист інтересів застрахованих осіб. Управління пруденційного регулювання відповідно до своїх повноважень зобов'язане схвалювати призначення та відкликати керівників страхових компаній, встановлювати пруденційні нормативи, здійснювати перевірки страхових компаній, приймати рішення, що підлягають виконанню та забезпечені правовою санкцією.

Управління пруденційного регулювання Австралії має широкий спектр повноважень щодо контролю за діяльністю пенсійних фондів, зокрема, можливість призначення та звільнення управителів проблемних пенсійних фондів. З метою забезпечення стабільної роботи пенсійних фондів і виходячи з інтересів суспільства, Казначейство може компенсувати членам пенсійного фонду втрати, спричинені шахрайством або крадіжкою коштів. Така допомога фінансується за рахунок коштів фонду Консолідованих доходів або шляхом об'єднання коштів пенсійних фондів.

Контроль за функціонуванням фінансових ринків здійснює Комісія з цінних паперів та інвестицій Австралії яку покладено обов'язки щодо контролю за дотриманням учасниками ринку відповідних положень законодавства про фінансові ринки, посередників фінансового сектору та фінансові продукти, включаючи інвестиції, страхування, пенсійні внески та діяльність із залучення депозитів (крім кредитування). Метою діяльності Комісії з цінних паперів та інвестицій є захист ринків і споживачів від маніпуляцій, шахрайства та недобросовісної конкуренції, а також сприяння участі інвесторів і споживачів у фінансовій системі країни. Комісія розробляє політику та керівні принципи діяльності суб'єктів ринку капіталу, здійснює ліцензування їх діяльності та моніторинг дотримання ними відповідних вимог, а також надає комплексну та достовірну інформацію про компанії та корпоративну діяльність. Крім того, Комісія зобов'язана сприяти чесній та добросовісній конкуренції компаній на ринку цінних паперів і ф'ючерсів шляхом належного та своєчасного розкриття ринкової інформації.

У межах своїх повноважень щодо захисту прав споживачів Комісія з цінних паперів та інвестицій здійснює моніторинг і оцінку дотримання вимог галузевих Кодексів діяльності, а також нагляд за низкою схем альтернативного врегулювання спорів, що застосовуються на ринку фінансових послуг. Комісія також зобов'язана забезпечувати впровадження положень Акта про реформи у сфері фінансових послуг від 2001 p., який регламентує регуляторний режим стосовно добросовісної діяльності на ринку та механізми захисту споживачів фінансових послуг. При цьому Комісія забезпечує гнучкі режими до контролю за різними фінансовими продуктами. Наприклад, базові депозитні продукти підпадають під менш інтенсивне регулювання, ніж складні інвестиційні продукти.

Рис. 2. Організаційна структура Комісії з цінних паперів та інвестицій Австралії

Відповідно до Акта про реформи у сфері фінансових послуг з 2001 р. запроваджено єдиний режим ліцензування для фінансових ринків Австралії та розрахунково-клірингових систем і установ, згідно з яким ліцензіати несуть основну відповідальність за функціонування ринків і розрахунково-клірингових систем, а Комісія зобов'язана здійснювати оцінку дотримання ними законодавчих вимог і вживати заходів щодо правозастосування або примусового їх виконання.

У 2008 - 2009 pp. операційні витрати Комісії з цінних паперів та інвестицій, що фінансувалися за рахунок коштів бюджету, становили 295 млн. дол., а платежі та збори учасників ринку склали 552 млн. дол.

Комісія з питань конкуренції та захисту прав споживачів Австралії є незалежним державним органом, а мета її діяльності полягає у сприянні конкуренції та добросовісній торгівлі на ринку фінансових послуг в інтересах споживачів, бізнесу та держави. Головною функцією Комісії є забезпечення дотримання фізичними особами та компаніями положень законодавства щодо конкуренції, добросовісної торгівлі та захисту прав споживачів.

До складу Комісії входять Голова Комісії, його заступники, постійно працюючі та асоційовані члени, які представляють уряд, штати та окремі території. Комісія проводить регулярні засідання (як правило щотижня), на яких колегіально ухвалюються рішення стосовно питань, віднесених до її компетенції. Наприклад, злиття фінансових компаній, надання дозволів і повідомлень, ініціювання судових процедур, а також прийняття рішень щодо доступу компаній до об'єктів фінансової інфраструктури. Комісія також розробляє пропозиції щодо альтернативного врегулювання спорів замість процедур судового розгляду, може надавати дозволи на здійснення певних антиконкурентних заходів, порушувати судові справи, а також здійснює роботу з інформування учасників ринку та провадить освітницьку діяльність.

До функцій Казначейства Австралії у сфері регулювання фінансового сектору належить надання консультацій та рекомендацій уряду з питань забезпечення фінансової стабільності, вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує функціонування фінансової інфраструктури, сприяння конкуренції та захисту інтересів учасників ринку фінансових послуг, зокрема, захисту прав споживачів та іноземних інвестицій.

Керівництво Комісією з цінних паперів та інвестицій і Комісією з питань конкуренції та захисту прав споживачів здійснюють виконавчі члени цих комісій, які несуть відповідальність за повсякденну діяльність цих органів. Директори та члени комісій мають гарантії проти безпідставного звільнення з посади, а відповідні парламентські комітети проводять регулярні перевірки щодо діяльності високопоставлених посадових осіб, які згідно до вимог чинного законодавства повинні належним чином виконувати свої службові обов'язки. Однак прямий нагляд за діяльністю регуляторів незначний, що свідчить про високий рівень їх незалежності.

З метою координації діяльності регуляторів фінансового сектору в Австралії створено Раду фінансових регуляторів, до складу якої входять керівники Резервного банку, Управління пруденційного регулювання Австралії, Комісії з цінних паперів та інвестицій, а також Федерального Казначейства. Головує в Раді фінансових регуляторів керівник Резервного банку.

Рада фінансових регуляторів є координаційним органом фінансових регуляторів Австралії. Головне її завдання полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи та підвищенні ефективності регулювання шляхом гармонізації регуляторних вимог, звітності, а також підтримки регуляторних витрат на мінімальному рівні.

Головна функція Ради полягає у сприянні ефективності регулювання фінансового сектору шляхом забезпечення форуму високого рівня для налагодження співпраці між регуляторними органами Австралії. Рада також виконує функції радника Уряду щодо питань адекватності фінансової системи Австралії у світлі постійних змін, що відбуваються на ринках. Рада не має регуляторних повноважень окремо від регуляторних функцій її членів.

Структура регулювання фінансового сектору Австралії передбачає чіткі механізми для забезпечення ефективної координації та співпраці між регуляторними органами. Координація діяльності членів Ради здійснюється на основі угод про співпрацю, що укладаються між окремими членами Ради та визначають операційні питання щодо обміну інформацією, уникнення дублювання, прогалин у регуляторних функціях тощо.

Крім стандартної основи співпраці, у вересні 2008 р. члени Ради підписали спільний Меморандум про взаєморозуміння, в якому передбачено заходи щодо подолання фінансової кризи. Положення цього Меморандуму визначають конкретні сфери відповідальності окремих членів Ради, зобов'язують їх до відкритого обміну інформацією та скоординованих заходів у відповідь на потенційні загрози стабільності фінансової системи.

2. Регуляторна система Австрії

Регулювання та нагляд на ринку фінансових послуг Австрії здійснюють Національний банк Австрії та Комісія по нагляду за фінансовим ринком Австрії

Національний банк Австрії (Osterreichische Nationalbank ) було створено ще в 1816 р. Сьогодні він є невід'ємною складовою Європейської системи центральних банків. У своїй роботі Національний банк Австрії керується Законом про банки від 1994 р. Основні завдання його діяльності полягають у реалізації монетарної політики, орієнтованої на стабільність у рамках Євросистеми, забезпеченні фінансової стабільності в Австрії, а також забезпеченні ринку готівкою. Крім цього, для забезпечення підтримки євро на випадок кризи, Національний банк Австрії здійснює управління резервами, проводить економічний аналіз та збір статистичних даних, бере активну участь у роботі міжнародних організацій. НБА використовує платіжну систему для євро, здійснює просвітницьку діяльність, підтримує активні зв'язки з громадськістю та відповідальними особами за прийняття рішень, підтримує дослідницьку діяльність.

Основні функції щодо нагляду за фінансовим сектором Австрії покладено на Комісію по нагляду за фінансовим ринком Австрії (The Austrian Financial Market Authority, Finanzmarktaufsicht - FMA), яку створено 1 квітня 2002 року. Ця комісія є автономним, незалежним та інтегрованим наглядовим органом, який організовує та здійснює нагляд за діяльністю банків, страхових компаній, пенсійних фондів, фондів соціального забезпечення, інвестиційних фондів, а також інших компаній, що перебувають у лістингу фондових бірж. Крім того, Управління здійснює діяльність щодо захисту прав споживачів, інвесторів і кредиторів на ринку фінансових послуг.

Основними цілями діяльності FMA є:

- сприяння стабільності австрійського фінансового ринку, підвищення його впевненості та спроможності до належного функціонування;

- захист інвесторів, кредиторів та споживачів відповідно до положень австрійського законодавства;

- здійснення превентивних заходів щодо дотримання наглядових стандартів і вжиття заходів впливу до їх порушників.

З метою досягнення цих цілей Управління:

- здійснює моніторинг та впроваджує необхідні заходи для забезпечення дотримання положень законодавства;

- визначає мінімальні стандарти діяльності фінансових установ, публікує постанови та розпорядження, що конкретизують положення законодавства; австралія австрія фінансовий регуляторний

- веде активний діалог з учасниками ринку, розробляє пропозиції щодо дотримання ними наглядових стандартів;

- представляє інтереси Австрії в ЄС та інших міжнародних організаціях, співпрацює з наглядовими органами інших країн;

- використовує та удосконалює сучасні аналітичні системи та технології тощо.

Організаційно-управлінську структуру Комісії по нагляду за фінансовим ринком Австрії (FMA) представлено на рис. 3.

Рис. 3. Організаційно-управлінська структура Комісії по нагляду за фінансовим ринком Австрії (FMA)

У сфері банківського нагляд j Комісія по нагляду за фінансовим ринком Австрії:

- регламентує процедури ліцензування, надання дозволів і нотифікації (повідомлення);

- роз'яснює законодавство в частині банківського нагляду, повноважень Національного банку Австрії щодо здійснення перевірок на місцях і виконання наглядових процедур, офіційного нагляду за внутрішніми банківськими моделями;

- здійснює офіційний моніторинг заходів кредитних інститутів щодо ліквідації виявлених недоліків;

- здійснює збір і аналізує інформацію щодо діяльності банків, оцінює результати офіційних заходів щодо банківського нагляду;

- делегує представників Управління до міжнародник органів;

- здійснює нагляд за установами, що представляють іноземні кредитні інститути;

- складає річні програми аудиту щодо проведення перевірок на місцях;

- контролює та вдосконалює концепції консолідованого нагляду, сприяє розкриттю інформації та забезпеченню прозорості ринку;

- здійснює транскордонний нагляд як складову консолідованого нагляду.

У сфері нагляд у за страховою діяльність Комісія по нагляду за фінансовим ринком Австрії контролює діяльність як австрійських, так і іноземних страхових компаній. Завдання та повноваження FMA щодо нагляду за страховими компаніями визначаються Законом про здійснення нагляду за страховою діяльністю. Нагляд за здійсненням страхової діяльності включає такі напрямки діяльності:

- ліцензування та видачу дозволів на підставі виконання страховими організаціями необхідних законодавчо визначених умов, зокрема, достатність власного капіталу, наявність комплексного бізнес-плану, належної кваліфікації членів правління, відсутність застережень (обмежень) щодо акціонерів;

- захист держателів полісів, проведення моніторингу дотримання зобов'язань страховими компаніями при здійсненні бізнестрансакцій, розгляд скарг;

- моніторинг дотримання ліцензійних вимог, обсягів резервного забезпечення, спроможності здійснювати виплати за заявами на отримання страхового відшкодування шляхом проведення аналізу показників наявного майна, фінансів і доходів страхових компаній;

- моніторинг інвестування активів фонду покриття з метою забезпечення гарантій отримання держателями полісів належних їм компенсацій;

- співпраця з наглядовими органами інших країн, моніторинг транскордонної страхової діяльності міжнародних компаній та конгломератів.

У сфері нагляд у за діяльністю фондового ринку по нагляду за фінансовим ринком Австрії здійснює нагляд за ринками капіталу. Ці функції перейшли до неї у 2002 р. від Комісії по цінних паперах (Austrian Securities Authority - ASA) після трансформації регуляторів.

Відповідно до своїх функцій Комісія проводить постійний моніторинг і нагляд за цінними паперами, що перебувають у лістингу на офіційному біржовому ринку, а також на позабіржовому, вторинному ринках і на регульованому ринку в країнах членах Європейської економічної зони. Крім того, FMA здійснює нагляд і за емітентами та акціонерами щодо дотримання ними зобов'язань стосовно публічної діяльності та оприлюднення інформації.

Крім видачі ліцензій фінансовим установам, що надають інвестиційні послуги, діяльність Комісії по нагляду за фінансовим ринком Австрії передбачає регулярний нагляд за інвестиційними компаніями стосовно дотримання ними вимог щодо достатності капіталу, надання інформації та правил поведінки. Для того, щоб перевірити дотримання цих вимог і правил, FMA має право доступу до бухгалтерських книг, документів і носіїв інформації, які безпосередньо знаходяться у компаніях. Такі перевірки охоплюють не лише діяльність кредитних інститутів, а й емітентів цінних паперів, страхові компанії та пенсійні фонди.

Окремий підрозділ Комісії по нагляду за фінансовим ринком Австрії, що здійснює нагляд за біржовою діяльністю, вивчає ринок Віденської фондової біржі та відповідає за правовий нагляд за біржовою системою, здійснює нагляд за кредитними інститутами в частині дотримання ним зобов'язань щодо звітності. Метою такого контролю є попередження зловживань, пов'язаних із використанням внутрішньої інформації або ж іншими порушеннями правил належного та добросовісного трейдингу цінними паперами.

Розширення співпраці між фондовими біржами, використання транскордонних систем альтернативного трейдингу, поширення інвестиційних послуг з використанням Інтернету спонукало до підвищення ролі міжнародного співробітництва. FMA бере активну участь у процесі ефективного обміну інформацією між наглядовими органами різних країн з метою вивчення світового досвіду та вдосконалення своєї діяльності, особливо щодо нагляду за діяльністю міжнародних фінансових компаній та їх філій, що працюють у Австрії.

З метою нагляд у за діяльністю пенсійних фондів по нагляду за фінансовим ринком Австрії:

- видає ліцензії за умови дотримання всіх обов'язкових юридичних вимог, зокрема, наявності необхідної суми акціонерного капіталу, бізнес-плану, кваліфікації членів правління, відсутності застережень (обмежень) щодо акціонерів тощо, а також за умови розташування центрального офісу та адміністрації фонду на території Австрії;

- здійснює нагляд за діяльністю пенсійних фондів із метою забезпечення дотримання законодавства та інтересів учасників фонду шляхом проведення аудитором-актуарієм аналізу майнового стану та фінансових звітів, ступеня ризиків і аудиторських звітів пенсійних фондів;

- бере участь у переговорах, що стосуються Директиви про діяльність інститутів, які здійснюють виплати професійних пенсій;

- проводить моніторинг діяльності Міжнародної мережі пенсійних регуляторів та наглядових органів (International Network of Pension Regulators and Supervisors).

Виконуючи свої функції щодо захисту прав споживачів, інвесторів і кредиторів на ринку цінних паперів, Комісія по нагляду за фінансовим ринком Австрії проводить моніторинг дотримання правил і процедур, визначених у Законі про нагляд за діяльністю з цінними паперами. Ця діяльність включає інвестиційні поради, брокерські послуги щодо трансакцій з цінними паперами, діяльність з управління активами, торгівлю цінними паперами та випуск цінних паперів третьою стороною. У випадку порушення цих правил FMA може вживати відповідні заходи впливу.

Список використаної літератури

1. Александров В. В. Финансово-зкономическая система как фактор зкономической безопасности транзитивного общества / Александров В.В., Юрченко Е.Е. - Харьков: Харьковский национальньїй университет им. В.Н. Каразина, 2002. - 235 с.

2. Базилевич К.С., Баластрик Л О.; за ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2004.-851 с.

3. Габбард Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка: підручник / Габбард Р. Глен [пер. з англ.; наук. ред. пер. М. Савлук , Д. Олесневич ]. - К. : КНЕУ, 2004. - 889 с.

4. Інформація про здійснення Національним банком України регуляторної діяльності у 2009 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

5. Кипріанідіс Т. Огляд систем регулювання ринків фінансових послуг // Проект "Посилення сектору фінансових послуг України". - К, 2010. - 71с.

6. Ковальчук А.Т., Матіос А.В. Фінансове право: проблеми розвитку та застосування [Текст] : [монографія] / за заг. ред. Л.К. Воронової, Київський ун-т ринкових відносин. - К.: Парламентське вид-во, 2010. - 480 с.

7. Міщенко В.І. Центральні банки: організаційно-правові засади / Міщенко В.І., Кротюк В.Л. - К.: Т-во "Знання", КОО. - 2004. - 372 с.

8. Міщенко С.В. Вдосконалення інституційної структури нагляду за фінансовим сектором / Міщенко С.В. // Банківська справа. - № 1. - 2007. - С. 41-56.

9. Міщенко С.В. Визначення основних факторів розвитку та ефективності функціонування фінансового сектору України / Міщенко С.В. // Банківська справа. - № 4. - 2008. - С. 317.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансового ринку України. Функції національного банку, державної комісії з цінних паперів та антимонопольного комітету. Моделі вдосконалення механізмів керування інвестиційними проектами.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 10.05.2011

  • Історія створення і напрямки діяльності наглядового органу Швейцарії - Управління з питань регулювання фінансових ринків. Організаційна структура Фінансової інспекції Швеції; її основне завдання - моніторинг і аналіз тенденцій на валютних ринках.

    реферат [146,0 K], добавлен 05.11.2011

  • Ринок цінних паперів як специфічна сфера ринкових відносин, де об’єктом операцій є цінні папери, його завдання. Роль центрального банку та міністерства фінансів. Види цінних паперів та фактори впливу на їх ринкову вартість. Переважне право акціонера.

    контрольная работа [33,7 K], добавлен 28.02.2011

  • Система регулювання фінансового сектору Греції і його структура: фінансово-кредитний, фондовий та страховий. Функції Департаменту з нагляду за кредитними та спорідненими фінансовими установами. Автономний статус і наглядові дії центрального банку Іспанії.

    реферат [1,3 M], добавлен 05.11.2011

  • Переваги акціонерної форми власності. Виникнення ринку цінних паперів та його види. Аналіз емісії, обігу та розміщення державних цінних паперів. Аналіз регулювання ринків цінних паперів зарубіжних країн. Структура учасників фондового ринку України.

    курсовая работа [177,8 K], добавлен 08.05.2011

  • Сучасні умови розвитку ринку цінних паперів. Розвиток корпоративного управління, антикризове регулювання і стабілізація ринку. Аналіз нормативно-правових актів. Система державного управління ринком цінних паперів в Україні: головні шляхи реформування.

    курсовая работа [100,7 K], добавлен 12.09.2013

  • Формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування ринку цінних паперів в Україні, сприяння його адаптації до міжнародних стандартів. Завдання та місія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

    презентация [3,2 M], добавлен 05.06.2014

  • Італійська система регулювання фінансового сектору. Нагляд за функціонуванням відповідних ринків. Національна комісія з акціонерних товариств і бірж. Регуляторна система Канади. Забезпечення фінансової стабільності. Управління золотовалютними резервами.

    реферат [544,4 K], добавлен 05.11.2011

  • Характеристика, структура та учасники фондового ринку. Його нормативно-правове регулювання, національні особливості формування, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку в Україні. Види цінних паперів. Аналіз функціонування фондових бірж світу.

    курсовая работа [755,7 K], добавлен 23.10.2014

  • Міжнародний досвід оподаткування операцій на ринку цінних паперів. Проблемні питання оподаткування операцій на ринку цінних паперів України. Шляхи вдосконалення українського законодавства в сфери оподаткування операцій на ринку цінних паперів.

    курсовая работа [37,7 K], добавлен 10.09.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.